ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМПЕРАТИВНИХ ТА ДІАЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ БАТЬКІВ НА ПІДЛІТКІВ

brief description

Дрогобицький державний педагогічний університет
імені Івана Франка

На правах рукопису

Борисенко Зоряна Тарасівна

УДК 37.013.77

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМПЕРАТИВНИХ ТА ДІАЛОГІЧНИХ ВПЛИВІВ БАТЬКІВ НА ПІДЛІТКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Скотна Надія Володимирівна
доктор філософських наук, професор

ІваноФранківськ 2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ ВИХОВНИХ ВПЛИВІВ БАТЬКІВ НА ПІДЛІТКІВ
1.1. Психологічні особливості виховних впливів батьків на підлітків
1.2. Підлітки як об’єкт батьківського виховного впливу
1.3. Імперативні та діалогічні виховні впливи батьків на підлітків
1.4. Мотиваційноцільові характеристики виховного впливу батьків на підлітків
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІМПЕРАТИВНИХ ТА ДІАЛОГІЧНИХ ВИХОВНИХ ВПЛИВІВ БАТЬКІВ НА ПІДЛІТКІВ
2.1. Характеристика й аналіз програми, методів та етапів емпіричного дослідження
2.2. Детермінанти батьківських виховних впливів
2.3. Співвідношення імперативних та діалогічних виховних впливів
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ АДЕКВАТНОГО ВИБОРУ ІМПЕРАТИВНИХ ТА ДІАЛОГІЧНИХ ВИХОВНИХ ВПЛИВІВ БАТЬКІВ НА ПІДЛІТКІВ
3.1. Програма та шляхи впровадження соціальнопсихологічного тренінгу для батьків "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів"
3.2. Методика проведення тренінгу "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів"
3.3. Результати впровадження програми тренінгу
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність теми. Сьогодні у зв’язку з економічними й культурними перетвореннями в нашій країні актуальним є глибоке і всебічне пізнання та адекватне використання методів психологічних впливів (виховних, управлінських, пропагандистських, психокорекційних та ін.), здійснюваних у масових, групових, міжособистісних формах, за допомогою вербальних і невербальних засобів, а також переконування, примус, навіювання, зараження тощо. Попри свою специфіку і можливості, цілковите й ефективне втілення кожного з цих впливів стає можливим лише у контексті реалізації конкретних завдань і умов діяльності та спілкування. Результативність зазначених впливів залежить від того, наскільки адекватно буде підібрано інструментарій до обставин взаємодії.
Особливо важливого значення знання законів і практичних методів організації психологічного впливу набуває у тих сферах діяльності, де провідне місце посідає процес міжособистісної взаємодії. Це насамперед сім’я, якій належить першість серед агентів соціалізації особистості. На роль сім’ї у соціалізації особистості вказували Т.Парсонс і Р.Бейлз, Дж.Мід, І.Кон, К.Муздибаєв та ін.
Сім’я чинить вирішальний орієнтаційний вплив на формування особистості: становлення характеру, формування ціннісних орієнтацій, провідних пріоритетів, соціальної зрілості (Ю.Альошина, М.Громико та ін.). Сімейні умови, включаючи соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім цілеспрямованого виховання, яке здійснюють батьки, на дитину впливає внутрішньосімейна атмосфера загалом, причому ефект цього впливу проявляється з віком, відбиваючись у структурі особистості.
За останнє десятиліття помітно збільшилась кількість змістовних досліджень проблеми переходу від дитинства до дорослості (М.Боришевський, В.Конел, Н.Максимова, Т.Мальковська, Т.Снєгирьова, М.Удовенко, О.Василенко, М.Ярошко та ін.). Однак недостатньо розробленою, а відтак актуальною, залишається проблема взаємин батьків і дітей у цьому віці. Адже з кожним новим поколінням вона ставиться поновому, залежно від тієї соціальної ситуації розвитку, у якій вони перебувають. Виникають нові проблемні ситуації, які потребують вивчення. Здебільшого, криза взаємин між підлітками і батьками виявляє себе у сфері спілкування.
Наприкінці ХХ на початку ХХІ ст., психологія і поведінка підлітків в Україні зазнали помітних змін. Порівняно з попередніми поколіннями, діти цього віку є більш розкутими та самостійними, швидше починають орієнтуватися в сучасному суспільстві. Водночас, стикаючись з доволі сумними реаліями життя, частина підлітків стають цинічними та байдужими до навколишнього світу, погіршуються їхні взаємини з батьками, більш помітними стають егоїстичні спрямування, зростають показники девіантної поведінки, агресія та інші негативні прояви. Батькам важче добирати і застосовувати адекватні стратегії виховного впливу на підлітка на тлі потужних впливів засобів масової інформації, які пропагують культ сили, бездуховність.
Відтак, виховний вплив постає як стрижнева проблема у процесі взаємодії батьків з підлітками. Оскільки ефективність батьківського виховного впливу безпосередньо залежить від адекватного вибору виховних впливів, які сприяли б розвитку особистості підлітка, формуванню його високих моральних якостей, розкриттю творчого ядра й потенціалу постійного самовдосконалення, навичок просоціальної поведінки.
Однак психологопедагогічна теорія і практика підтверджують, що не всілякий виховний вплив може мати позитивний ефект. Основні проблеми виховання в сучасній сім’ї саме й пов’язані з недостатньою виразністю або відсутністю у батьків знань і навичок ефективної організації процесів міжособистісної взаємодії, спілкування, умінь правильного інструментування психологічних впливів відповідно до індивідуальних характеристик іншої особистості, а також навичок особистої співучасті в цьому процесі.
Актуальність проблематики виховних впливів у взаємодії батьків з підлітками та недостатня її розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні особливості імперативних та діалогічних впливів батьків на підлітків".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені І. Франка "Розвиток особистості в умовах становлення Української держави" (державний реєстраційний номер 199U003619).
Тему дисертації "Психологічний зміст та динаміка вибору засобів самоствердження підлітків у відносинах з батьками" затверджено вченою радою Львівського національного університету імені І. Франка (протокол №12/3 від 23.03.2000р.) та перезатверджено у редакції "Психологічні особливості імперативних та діалогічних впливів батьків на підлітків" вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 16.02.2006 року) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006р.).
Об’єкт дослідження батьківський виховний вплив.
Предметом дослідження є психологічні особливості імперативних та діалогічних (розвивальних) виховних впливів на підлітків.
Мета дослідження полягає у визначенні психологічного змісту імперативних та діалогічних (розвивальних) батьківських виховних впливів на підлітків, а також у розкритті умов ефективного вибору і застосування батьками адекватних виховних впливів на підлітків.
Основною гіпотезою дослідження стало припущення про те, що співвідношення імперативних та діалогічних виховних впливів залежить від стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком і статевих особливостей.
Для перевірки висунутих гіпотез дослідження та досягнення його мети були поставлені такі завдання:
проаналізувати теоретикометодологічні підходи до проблем виховного впливу та описати найбільш типові закономірності формування стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком;
дослідити психологопедагогічний зміст виховних впливів батьків на підлітків у контексті стилю батьківської виховної взаємодії;
виявити співвідношення імперативних і діалогічних виховних впливів батьків на підлітків та їх залежність від стилю виховної взаємодії;
розробити соціальнопсихологічну програму формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних та діалогічних виховних впливів при взаємодії зі своїми дітьми (підлітками).
У процесі дослідження використовувалися такі методи: теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення та синтез існуючих знань у сфері виховних впливів та стилів батьківської виховної взаємодії; емпіричні (тестопитувальник батьківського ставлення ВаргиСтоліна, "Аналіз сімейних взаємовідносин (АСВ)" Е. Ейдеміллера, авторські методичні прийоми "Імперативнідіалогічні виховні впливи при взаємодії батьків з підлітком" та "Особистісні риси батьків та їх вплив на вибір імперативних та діалогічних виховних впливів"), статистичні процедури обробки даних (рангова кореляція, дисперсійний аналіз); формувальний експеримент.
База дослідження. Експериментальнодіагностичне дослідження проводилося на базі Дрогобицьких загальноосвітніх шкіл №14 та №16, Рудківської та Новокалинівської загальноосвітніх шкіл Самбірського району протягом 20012007рр. Сукупна вибірка становила 108 осіб, з них жінок (матерів) 56, чоловіків (батьків) 52.
Теоретикометодологічну основу дослідження становили: принципи єдності свідомості та діяльності (К.АбульхановаСлавська, Б.Ананьєв, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, В.Татенко та ін.), системного підходу до аналізу психічних явищ (П.Анохін, Г.Балл, Б.Ломов, Г.Костюк, С.Максименко та ін.) у тому числі і до сім’ї (Т.Андрtєва, Т.Афанасьєва, О.Бондарчук, І.Братусь, Ж.Вірна, В.Столін, В.Сатір, Т.Титаренко та ін.), детермінізму в аспекті провідної ролі сім’ї у формуванні особистості (Л.Божович, О.Бондаренко, Л.Виготський, Є.Єресь, З.Карпенко, Є.Коваленко, І.Кон, В.Москалець, В.Мухіна, А.Петровський, К.Роджерс, Л.Славіна, Б.Ельконін та ін.); вітчизняні та зарубіжні концепції впливу та виховного впливу (І.Бех, О.Бодальов, М.Боришевський, Є.Доценко, С.Кондратьєва, В.Кулbков, Д.МакГрегор, А.Панасюк, В.Роздобудько, М.Савчин, О.Сидоренко, П.Таранов, Дж.Тернер, А.Хараш, Р.Чалдіні, С.Faucheux, В.Latane, S.Moscovici, S.Wolf та ін.).
Наукова новизна дослідження полягає в розширенні психоло­гічного змісту діалогічності та імперативності виховних впливів батьків на підлітків, виявленні варіативності у їх співвідношенні залежно від стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком. Уточнено змістові характеристики типології стилів, здійснено їх аналіз з урахуванням імперативних та діалогічних виховних впливів. Розроблено програму тренінгової роботи з батьками, що включає систему розвивальних і корекційних психотехнік для підвищення рівня психологічної готовності до застосування діалогічних виховних впливів в процесі виховання підлітків.
Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні наукових уявлень про психологічну сутність виховного впливу, імперативність та діалогічність як психологічні категорії, уточненні змістовнофункціональних характеристик стилів батьківської виховної взаємодії з підлітком. Результати дослідження розширюють систему знань щодо особливостей розвитку сучасного підлітка в умовах взаємодії із батьками, поглиблюють розуміння сутності співвідношення імперативних і діалогічних виховних впливів батьків на підлітків у контексті стилю батьківської виховної взаємодії.
Практичне значення одержаних результатів. Результати емпіричного дослідження імперативних і діалогічних виховних впливів батьків на підлітків, розроблена і апробована програма соціальнопсихологічного тренінгу для батьків "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів" можуть бути використані у роботі психологічної служби школи з метою надання відповідної допомоги батькам, у яких виникають труднощі при взаємодії з підлітками, а також для професійної підготовки майбутніх педагогів та психологів. Положення дисертації можуть бути використані для поглиблення змісту та розширення програм дисциплін: "Психологія сім’ї", "Сімейне консультування", "Соціальна психологія", "Вікова психологія", "Педагогічна психологія", "Практична психологія", які включені до програми вивчення для студентів психологічних спеціальностей ВНЗ України.
Особистий внесок автора дослідження полягає у психологічному обґрунтуванні варіативності використання імперативних та діалогічних виховних впливів, визначенні їхнього змісту, стильових характеристик; у побудові та апробації емпіричної моделі дослідження, зборі та опрацюванні емпіричних даних; у створенні та апробації програми тренінгу, спрямованого на навчання батьків адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів при взаємодії з підлітком.
Надійність та вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням вихідних положень, які лягли в основу розробки концепції, репрезентативністю вибірки, використанням валідних і надійних діагностичних методик, адекватних меті й завданням дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних, застосуванням методів математичної статистики із залученням спеціалізованої статистичної програми STATISTICA.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювалися на засіданнях кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка і кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, на Всеукраїнських науковопрактичних конференціях: "Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства" (ІваноФранківськ,2000; Дрогобич,2005), "Моральнодуховний розвиток особистості в сучасних умовах" (Київ,2000), "Психологопедагогічні проблеми соціальної роботи та професійна підготовка до неї: теорія, практика" (ДрогобичСамбір, 2002), "Психологія особистості: досвід минулого погляд у майбутнє" (Одеса,2004).
Впровадження наукових результатів здійснювалось у процесі викладання навчальних дисциплін "Практична психологія", "Основи психологічного консультування", "Психологія сім’ї", "Основи психотренінгу" для студентів психологічного відділення соціальногуманітарного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, а також при роботі дисертанта з батьками та підлітками на посаді практичного психолога Дрогобицької загальноосвітньої середньої школи №14.
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображено у 8 одноосібних наукових працях, з них7 публікацій у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (242найменування). Зміст роботи викладено на 173сторінках. Робота містить 3 рисунки, 6діаграм, 20таблиць та 7додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

1.У роботі констатовано, що виховний вплив це процес і результат зміни індивідом поведінки іншої людини, її поглядів, переконань, намірів, настановлень, уявлень, оцінок, інтересів тощо в процесі взаємодії. Тож "взаємодія" і "вплив" є явищами одного психологічного ряду.
2.Обґрунтовано, що сімейне середовище найбільше впливає на процес становлення особистості підлітка, незважаючи на те, що зміст, способи, стилі виховної взаємодії у сім’ї змінюються з переходом дитини на нові вікові етапи, а сам підліток активно зорієнтований на спілкування з ровесниками. Серед впливів особливе значення мають виховні, оскільки саме вони цілеспрямовано використовуються дорослими з метою сприяння розвитку особистості дитини. Виховний вплив це зовнішня спонука внутрішнього ініціювання особистісних змін адекватно до ситуації спілкування (зони найближчого розвитку). Ці зміни можуть стосуватися сукупності думок і почуттів індивіда щодо себе як до об’єкта тобто зміну Я-концепції.
Особливого значення виховні впливи набувають для підлітків, які стають більш вимогливими до форми та змісту цього впливу, що пояснюється виникненням у них почуття дорослості. Більш продуктивними виявляються опосередковані впливи, у яких підліток знаходить підтвердження своєї дорослості, або ж прямі паритетні впливи, коли дорослий апелює до підлітка як до рівного собі.
3.Доведено, що незважаючи на ситуативну імпровізацію, яка має місце при взаємодії батьків і підлітків, значна частина виховних впливів цілеспрямована, стійко детермінована ціннісними орієнтаціями, ідеальними уявленнями батьків, патернами, перенесеними з власного досвіду дорослішання. При цьому встановлено, що батьки у процесі виховання підлітків найчастіше використовують імперативні й діалогічно-розвивальні виховні впливи, які мають різну психологічну сутність та ефективність. Імперативний виховний вплив є авторитарним, директивним апелюванням до підлітка з метою досягнення контролю над його поведінкою і налаштуваннями, примушуванням його до певних дій або рішень, не торкаючись при цьому глибинної структури психічної організації його особистості. Водночас він відіграє істотну роль у підкріпленні статусних позицій батьків. Діалогічний виховний вплив забезпечує актуалізацію потенціалів особистісного саморозвитку кожної із взаємодіючих сторін (батьків та підлітка) у процесі діалогу.
У процесі вивчення стилю батьківської виховної взаємодії з’ясувалося, що найпоширенішими серед досліджуваної вибірки є авторитарний та гіперопікувальний стилі, а до рефлексивного та потурального вдається менша частина досліджуваних батьків.
4.Встановлено відсутність незаперечної відповідності певного стилю сімейного виховання конкретному стилю батьківської виховної взаємодії: кожен з п’яти описаних в емпіричній частині стилів сімейного виховання (потураюча гіперпротекція, домінуюча гіперпротекція, жорстке ставлення, емоційне відмежування, підвищена моральна відповідальність) може бути представлений у кожному конкретному стилі батьківської виховної взаємодії.
5.Показано, що існують статеві відмінності у застосуванні батьками та матерями стилю батьківської виховної взаємодії та стилю сімейного виховання. Матері рефлексивного стилю батьківської виховної взаємодії при використанні потураючої гіперпротекції кількісно значно переважають чоловіків, а матері гіперопікувального стилю у використанні потураючної гіперпротекції та домінуючої гіперпротекції як стилів виховання підлітків. Використання батьками та матерями потурального стилю батьківської виховної взаємодії визначено на користь потураючої гіперпротекції у порівнянні з домінуючою гіперпротекцією. Процентне співвідношення батьків та матерів авторитарного стилю батьківської виховної взаємодії у процесі виховання підлітків за певним стилем варіює: матері більше схильні до застосування домінуючої гіперпротекції та підвищеної моральної відповідальності як стилів сімейного виховання, а батьки до емоційного відмежування та жорсткого ставлення.
6.Співвідношення імперативних і діалогічних виховних впливів у стилях батьківської виховної взаємодії свідчить, що батьки у взаємодії з підлітками використовують як імперативні, так і діалогічні виховні впливу. Виявлено тенденцію до суттєвого домінування імперативних виховних впливів над діалогічними, однак їхній вибір залежить від стилю батьківської виховної взаємодії з підлітком.
На основі результатів вивчення поведінкових та особистісних якостей батьків у взаємодії з підлітками виокремлено дві групи, до яких були віднесені батьки залежно від міри вираженості у них імперативних чи діалогічних виховних впливів. Першу групу склали батьки з вираженою діалогічною спрямованістю (характерний для досліджуваних рефлексивного стилю батьківської виховної взаємодії), другу з різною мірою вираженості насамперед імперативних тенденцій (батьки авторитарного, потурального та гіперопікувального стилів). Зокрема, у другій групі виявлено домінування імперативного виховного впливу для авторитарного та гіперопікувального стилів батьківської виховної при одночасному використанні у меншому процентному співвідношенні діалогічного виховного впливу. Батьки потурального стилю у взаємодії з підлітком використовують імперативні та діалогічні виховні впливи з незначним домінуванням імперативних над діалогічними.
7.Аналіз результатів дисертаційного дослідження засвідчив ефективність проведення психокорекційної роботи на основі розробленої та впровадженої у систему роботи психологічної служби школи програми тренінгу для батьків підлітків "Формування у батьків навичок адекватного вибору імперативних і діалогічних виховних впливів", що дає змогу рекомендувати її для використання практичними психологами з метою сприяння конструктивній взаємодії батьків з підлітками. Встановлено, що у батьків з експериментальної групи помітною стала тенденція до використання імперативних конструктивних і діалогічних стратегій виховного впливу. Зокрема, це позначилося на збільшенні середніх процентних показників у бік мінімальної імперативності та максимальної діалогічності при взаємодії батьків з підлітком.

Перспектива подальшого дослідження бачиться у з’ясуванні новітніх тенденцій та закономірностей соціального впливу на підлітка в умовах сучасних суспільних трансформацій.

Бібліографічний список використаної літератури
1. Абалакина М.А., Агеев В.С. Анатомия взаимопонимания. ─ М.: Знание, 1990. ─ 64 с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи. Лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов, учителей. М.: Уздво Института психотерапии, 2002. 356 с. Библиогр.: с. 343354.
3. Алексєєнко Т.Ф. Інтегровані умови сучасного сімейного виховання і коефіцієнт їхньої корисної дії // Педагогіка і психологія. 2002. №12. С. 5361.
4. Алексєєва М.І., Осьмак Л.П. Вплив сім’ї на самоствердження підлітка // Рад. шк. 1990. № 6. С. 5360.
5. Андреева Т.В. Семейная психология: Учеб. пособие. СПб.: Речь, 2004. 244 с.
6. Андреева Г.М. Социальная психология: Ученик для вузов. М.: Аспект Пресс, 1999. 376 с.
7. Андреева Г.М., Яноушек Я. Взаимосвязь общения и деятельности // Общение и оптимизация совместной деятельности. М.: МГУ, 1987. 304 с. Библиогр.: с. 277291.
8. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Теории диадического взаимодействия // Социальная психология: Хрестоматия: Учебное пособие для студ. вузов. / Сост. Е.П.Белинская, О.А. Тихомандрицкая. М.: Аспект Пресс, 2003. С. 126─136.
9. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. СПб.: праймЄВРОЗНАК, 2002. 560 с. Библиогр.: с. 542558.
10. Балл Г.О. Про специфіку цілей і способів керування розвитком особистості // Рад. школа. 1990. № 9. С.4955.
11. Балл Г.А., Бургин М.С. Аналіз психологических воздействий и его педагогическое значение // Вопр. психологии. 1994. № 4. С. 5666.
12. Байярд Р.Т., Байярд Дж. Ваш беспокойный подросток: Практическое руководство для отчаявшихся родителей / Пер. с англ. С.Комарова. М.: Просвещение, 1991. 224 с.
13. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 445 с.
14. Бахтин М.М. Вопросы литературы и этики. М.: Художественная литература, 1974. 424 с.
15. Берн Э. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвященных / Пер. с англ. А.И. Федорова. СПб.: МФИН, 1992. 448 с.
16. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. / Пер. с англ. Л.Г. Ионина. СПб.: Лениздат, 1992. 400 с.: ил.
17. Берн Э. Тансакционный анализ и психотерапия. / Пер. с англ. Н.Ф.Цветковой. СПб.: Издво "Братство", 1992. 224 с. Библиогр.: с. 223224.
18. Бернс Р. Развитие Яконцепции и воспитание. / Пер. с англ. В.Я.Пилиповского. М.: Прогресс, 1986. 424 с. Библиогр.: с. 400415.
19. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науковометод. посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
20. Бэндлер Р., Гриндер Дж., Сатир В. Семейная терапия. М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2000. 160 с.
21. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 271 с.: ил.
22. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Издво Моск. унта, 1982. 200 с.
23. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев: КГУ,1991. 160 с.
24. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. К.: МАУП, 2001. 96с.
25. Боришевський М.И. Общение и развитие личности. К.: Вища школа, 1987. 86 с.
26. Братусь І., ГулевськаЧерниш А., Лях Т. Формування навичок усвідомленого батьківства та ранній розвиток дитини // Практична психологія та соціальна робота. № 5. 2002. С. 3648.
27. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарьсправочник по психодиагностике СПб.: ПитерКом, 1999. 528 с.
28. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детск.психиатра: Кн.. для учити лей и родителей. М.: Просвещение, 1988. 207 с.
29. Вацлавик П., Бивин Дж., Джексон Д. Психология межличностых коммуникаций / Пер. с англ. И. Авидон, П. Румянцева. СПб.: "Речь", 2000. 299 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. 1728 с.
31. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Издво МГУ, 1990. 288 с.
32. Выготський Л.С. Собрание сочинений: В 6 Т. М.: Педагогіка, 1984. Т.4: Детская психология. 432 с.: Библиогр.: с. 426432.
33. Выготский Л.С. Психология развития человека. М.: Издво Смысл, Издво Эксмо, 2004. 1136 с.: ил. Библиогр.: с. 11301132.
34. Вітенко І.С., Борисик А.С., Вітенко Т.І. Соціальнопсихологічний тренінг: цикл вправ для підготовки лікарівмедичних психологів: Навч. посіб. Чернівці: Книги ХХІ, 2006. 128 с. Бібліогр.: с.107110.
35. Власова О. Педагогічна психологія: Навч. посіб. К.: Либідь, 2005. 400 с.
36. Волкова Е. М. Трудные дети и трудные родители // Психология. 2001. № 8 9. С. 1618.
37. Вопросы психологии межличностного познания и общения: Сб. научн. трудов. / Под ред. С.Г. Кукосяна. Краснодар: КГУ, 1985. 192 с.
38. Вопросы психологии общения и познания людьми друг друга: Межвузовский сборник. / Ред. Т.В. Шилова. Краснодар: Советская Кубань, 1981. 188 с.
39. Гаврилова Т.П. О стилях семейного воспитания // Нач. шк. 1989. № 5. С. 5458.
40. Галян О.І. Проблема імперативності у деяких концепціях психоаналітичного напрямку // Збірник науковометодичних статей учасників Всеукраїнської науковопрактичної конференції (30 вересня2 жовтня 1998) Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. Київ1998. С. 1618.
41. Галян О.І. Співвідношення імперативності та діалогічності у стильовій характеристиці діяльності вчителя: Дис. канд. психол. наук.: 19.00.07; Захищена 21.06.1999; Затв. 10.11.1999. К., 1999. 208 с. Бібліогр.: 168186.
42. Ги Лефрансуа Прикладная педагогическая психология. СПб.: проймЄВРОЗНАК, 2003. 416 с. Библиогр.: с. 404408.
43. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как? М.: ЧеРО, ООО "Творческий Центр Сфера", 2000. 240 с.: ил.
44. Гозман Л.Я., Шлягина Е.И. Психологические проблемы семьи // Вопросы психологии. 1985. № 2. С. 186187.
45. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / Пер. з англ. В. Хомика. К.: Либідь, 2003. 520 с. Бібліогр.: с. 490516.
46. Гордон Томас Р.Е.Т. Повышение родительской эффективности // Популярная педагогика. Екатеринбург: АРДЛТД, 1997. 150 с.
47. Горянина В.А. Психологические предпосылки непродуктивности стиля межличностного взаимодействия // Психол. журнал. 1997. Т.18, № 6. С.7383.
48. Гретченко Т.І. Становлення діалогічності в контексті духовного розвитку особистості: Збірник наукових праць. Київ: Пед. думка, 2000. Кн. ІІ. С. 8995.
49. Гретченко М.Б. Предметна спрямованість батьківського виховного впливу // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки ДДПУ ім.І.Франка. Дрогобич: Вимір, 2001. Випуск 7. С. 4555.
50. Гретченко М.Б. Психологічні основи актуалізації потенціалу батьківського виховного впливу // Наукові записки ДДПУ імені Івана Франка "Проблеми гуманітарних наук". Вип. 9. Дрогобич: НВЦ Каменяр”, 2002. С. 109119.
51. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум. Новосибирск: Изд. НГУ, М.: Совершенство, 1997. 116 с.
52. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Издво "Питер", 2000. 464 с.: ил. Библиогр.: с. 454464.
53. Джайнотт X. Родители и дети / Пер. с англ. И. Авидон М.: Знание, 1986. 129с.
54. Джинот Х.Дж. Между родителем и подростком. М.: Издательская группа "Прогресс", 2000. 168 с. Библиогр.: с. 165.
55. Диалог: теоретические проблемы и методы исследования / Под ред. Ф.М. Березина. М.: АН СССР, 1991. 160 с.
56. Дмитренко А.К., Мармазинська П.Є., Тарновська О.С. Психологія сімейного виховання. Чернівці: Прут, 2001. 236 с.
57. Дьяконов Г. Філософія персоналізму і психологія діалогу // Соціальна психологія. 2005. № 2 (10). C. 1827.
58. Дьяконов Г.В. Экзистенциальноонтологическая концепция диалога. // Психология общения: социокультурный анализ: Материалы Международной конференции. РостовнаДону, 30 октября 1 ноября 2003 г. РостовнаДону: Издво Ростовского госуниверситета, 2003. С. 114116.
59. Журавська Л.М. Соціальнопсихологічний тренінг: розвиток якостей особистості працівників сфери туризму: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий Дім "Слово", 2006. 312 с. Бібліогр.: с. 304307.
60. Журавлев А.Л. Роль взаимодействия в структуре совместной деятельности // Совместная деятельность: методология, теория, практика. М.: Наука, 1988. 232 с.
61. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. К.: МАУП, 2000. 100 с.
62. Закон України "Про охорону дитинства" // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2001. № 30. С. 142-146.
63. Знаков В.В. Основные условия межличностного понимания в совместной деятельности // Вопросы психологии. 1984. № 1. С.138141.
64. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. СПб.: "Питер", 2000. 448 с.: ил. Библиогр.: с. 426444.
65. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. М.: Политиздат, 1988. 319 с.
66. Казаринова Н.В. Теория межличностного общения как междисциплинарное знание // В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М.Погольша Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. С. 12 29.
67. Кайл Р. Детская психология: Тайны психики ребенка. СПб.: праймЕВРОЗНАК, 2002. 416 с. Библиогр.: с. 402413.
68. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. ─ К.: Вища школа, 2005. 343 с.: іл.
69. Кипнис М. Тренинг коммуникации. М.: Ось89, 2004. 128 с. Библиогр.: с. 126.
70. Кипнис М. Тренинг семейных отношений. Часть 1: Супружество. М.: Ось89, 2005. 144 с. Библиогр.: с. 140141.
71. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие / Пер. с фр. Е.П. Авдуевской. М.: Педагогика, 1991. 176 с.: ил. Библиогр.: с. 163169.
72. Клепкова Е.Ю. Психология и педагогіка толерантності: Учебное пособие для слушателей системы дополнительного профессионального педагогического образования. М.: Академический Проект, 2004. 176 с. Библиогр.: с. 119126.
73. Клочек Л. В. Розвиток процесів ідентифікації і відособлення у підлітковому і ранньому юнацькому віці: Автореф. дис... канд. психол. наук / Національний педагогічний унт ім. М.П.Драгоманова. К., 2005. 20 с.
74. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1988. 207 с.
75. Ковалёв Г.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологических воздействий // Вопр. психологии. 1987. № 3. С.4149.
76. Ковалев Г. А. Психология воздействия. Автореф. дис. доктора психологических наук. М.: Издво НИИ ОПП АПН СССР, 1991. 56 с.
77. Ковалев Г.А. О системе психологического воздействия. (К определению понятия) // Психология воздействия (проблемы теории и практики): Сб. науч. трудов АПН СССР, НИИ общей и педагогической психологии / Ред. А.А. Бодалев М.: Издво НИИ ОПП АПН СССР, 1989 153 с.
78. Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Товканець Г.В. Роль і функції соціальнопсихологічної служби в роботі з сім'єю. Ужгород: УжДУ, 1998. 173 с.
79. Кондратьева С.В. Психологопедагогические аспекты проблемы понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания / Под ред. А.А. Бодалева. М.: Педагогика, 1981. С. 158174.
80. Конел У.А. Підліток. Л.: "Вільна Україна", 1996. 93 с.
81. Копьёв А.Ф. Индивидуальное психологическое консультирование в контексте семейной психотерапии // Вопр. психологии. 1986. № 4. С.121130.
82. Копьёв А.Ф. Психологическое консультирование: опыт диалогической интерпретации // Вопр. психологии. 1990. № 3. С.1725.
83. Кордунова Н.О. Стосунки особистості та її спілкування // Практична психологія та соціальна робота. 1999. № 4. С. 46-51.
84. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Под ред. Л.М.Прокопиенко; АПН СССР М.: Педагогіка, 1988. 304 с. Библиогр.: с. 274281.
85. Костюк Г.С. Навчальновиховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Прокопієнко. К.: Радянська школа, 1989. 609 с.
86. Косякова О.О. Возрастные кризисы. Ростов н/Д.: Феникс, 2007. 224 с. Библиогр.: с. 217219.
87. Кочюнас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия. М.: Академический Проект; ОППЛ, 2002. 464 с.
88. Кошлань І. Г. Психологічні особливості емоційності підлітків та стилі сімейного виховання: Автореф. дис... канд. психол. наук / Південноукраїнський держ. педагогічний унт ім. К.Д. Ушинського (м.Одеса). О., 2005. 20 с.
89. Кравченко Т. Взаємодія сім'ї проблема сучасності // Рідна школа. 2005. № 910. С. 2426.
90. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. СПб.: Питер, 2007. 944с.: ил. Библиогр.: с. 923938.
91. Краткий словарь по философии / Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К.Пантина. М.: Политиздат, 1982. 396 с.
92. Кристенсен O.K., Томас К.Р. Дрейкурс и поиски равенства // Помощь родителям в воспитании детей. М.: Прогресс, 1992. 284 с.
93. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Социальная психология малой группы: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. 318с. Библиогр.: с. 310314.
94. Крысько В.Г. Основной вопрос социальной психологи // Вестник университета. Серия Социология и управление персоналом. Государственный университет управления. 2000. № 1 (2) С. 162163.
95. Кулагина И.Ю., Колюцкий В. Возрастная психология: Развитие ребенка от рождения до поздней зрелости: Учеб. пособие для студ. вузов. М.: Творческий Центр: Сфера, 2001. 464 с. Библиогр.: с.460461.
96. Куликов В.Н. Психологическое воздействие: методологические принципы исследования // Теоретические и прикладные исследования психологического воздействия. ─ Иваново, 1982. С. 152─174.
97. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге. М.: Просвещение, 1989. 127 с.
98. Кучинский Г.М. Диалог и мышление. Минск: Издво БГУ, 1983. 190 с.
99. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. СПб.: Питер, 2000. 416 с.: ил.
100. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено / Пер. с нем. А.М. Боковикова. М.: Издательская группа "Прогресс", "Универс", 1994. 352 с.: ил. Библиогр.: с. 343346.
101. Ли Д. Практика группового тренинга. СПб.: Питер, 2001. 224с.: ил. Библиогр.: с. 222.
102. Личко А. Е. Подростковая психотерапия. 2е изд. Л.: Медицина, 1985. 226 с.
103. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений / Пер.с англ. Л.Р. Мошинской. М.: Международная педагогическая академия, 1994. 368 с. Библиогр.: с. 350358.
104. Леонтьев А.Н. Психология общения. М.: Смысл, 1997. 365 с.
105. Леонтьев А.Н. Общение как объект психол