Храбан Тетяна Євгенівна Концепт ЖІНКА в інтернет-комунікації (на матеріалі англійської, португальської, російської, української мов)

brief description

Храбан Тетяна Євгенівна, викладач кафедри іноземних мов Військового інституту телекомунікацій та інформати­зації імені Героїв Крут: «Концепт ЖІНКА в інтернет-комунікації (на матеріалі англійської, португальської, російської, української мов)» (10.02.15 - загальне мовознавство). Спецрада Д 26.001.19 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ХРАБАН ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА
УДК 81-316.613:[316.346.2-055.2:004.738.5]
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНЦЕПТ ЖІНКА В ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ
(на матеріалі англійської, португальської,
російської, української мов)
Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
______________Т. Є. Храбан
Науковий консультант – Компанцева Лариса Феліксівна, доктор
філологічних наук, професор
Київ –2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 16
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ КОНЦЕПТІВ
ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ 28
1.1 Теоретичне осмислення терміна концепт у сучасній лінгвістиці 28
1.2 Теоретико-методологічні основи ґендерних досліджень у
лінгвістиці 35
1.3 Стереотипні уявлення про жінку в конструюванні соціальних
характеристик 42
1.4 Інтернет-комунікація як новий мовленнєвий простір 48
1.4.1 Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичні ознаки 48
1.4.2 Лінгвоґендерологічні особливості організації інтернеткомунікації 53
1.5 Індикатори поточного стану як феномен соціальних мереж 57
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
КОНЦЕПТУ ЖІНКА В ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ 64
2.1 Метод концептуального аналізу у вивченні констант мережі 64
2.1.1 Принципи, мета й завдання концептуального аналізу 64
2.1.2 Методики дослідження концептів 67
2.1.3 Досвід дослідження концептів інтернет-комунікації 71
2.2 Дослідження концепту в системі дискурс-аналізу 74
2.3 Алгоритм дослідження концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації 79
Висновки до розділу 2 85
РОЗДІЛ 3 КОНЦЕПТ ЖІНКА (В ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ)
У КОНЦЕПТУАЛЬНИХ КАРТИНАХ СВІТУ ВІДВІДУВАЧІВ
СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ-НОСІЇВ АНГЛІЙСЬКОЇ,
14
ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ, РОСІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ 87
3.1 Етимологічний і лексико-семантичний аналіз вербалізатора
жінка в англійській, португальській, російській та української
лінгвокультурах 87
3.1.1 Етимологічний аналіз лексем woman/mulher/женщина/жінка 87
3.1.2 Лексико-семантичний аналіз лексем-вербалізаторів
woman/mulher/женщина/жінка 92
3.2 Інтерпретативний аналіз рецептивного експерименту щодо
визначень поняття жінка в інтернет-комунікації відвідувачами
англійсько-, португальсько-, російсько- та українськомовних
соціальних мереж 95
3.3 Інтерпретативний аналіз асоціацій сприйняття вербалізатора
жінка (в інтернет-комунікації) носіями англійської,
португальської, російської та української мов 104
3.3.1 Інтерпретативний аналіз асоціацій (синонімів) сприйняття
вербалізатора жінка носіями зіставлюваних лінгвокультур (за
матеріалом лексикографічних джерел) 104
3.3.2 Інтерпретативний аналіз асоціацій сприйняття вербалізатора
жінка (в інтернет-комунікації) за результатами асоціативного
експерименту 111
Висновки до розділу 3 133
РОЗДІЛ 4 ОБ’ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА В ІНТЕРНЕТДИСКУРСІ 137
4.1 Інтерпретативний аналіз лексичних сигналів у гіперпосиланнях,
у яких актуалізовано концепт ЖІНКА (в інтернет-комунікації) 137
4.2 Особливості подання інформації в індикаторах поточного стану
жінок із позиції визначення специфіки їх комунікативних
функцій 147
4.3 Комунікативні тактики, що реалізують у дискурсах ІПС
15
користувачок соціальних мереж стратегію самопрезентації 154
4.4 Стилістична модель конструювання ґендерного сенсу жінка в
індикаторах поточного стану 162
4.5 Використання метафоричних конструкцій в індикаторах
поточного стану користувачок англійсько-, португальсько-,
російсько- та українськомовних соціальних мереж 175
4.6 Аналіз асиметричних відносин у ґендерній категоризації назв
типів професійної діяльності в мережі 180
Висновки до розділу 4 188
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 200
СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ 239
ДОДАТКИ 244
16
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АЛК англійська лінгвокультура
англ. англійська мова
ВД віртуальний дискурс
ДА дискурс-аналіз
ІД інтернет-дискурс
ІУ ілокутивна установка
ІПС індикатор поточного стану, статус
КА концептуальний аналіз
КДА критичний дискурс-аналіз
ЛК лінгвокультура
МКА метод концептуального аналізу
ПЛК португальська лінгвокультура
порт. португальська мова
РЛК російська лінгвокультура
рос. російська мова
ТГ тематична група
УЛК українська лінгвокультура
укр. українська мова
17
ВСТУП
Дисертаційну працю присвячено дослідженню концепту ЖІНКА на
матеріалі англійсько-, португальсько-, російсько- та українськомовних
інтернет-ресурсів, зокрема: здійснено аналіз концепту ЖІНКА в інтернеткомунікації з позиції лінгвокультурного підходу; проаналізовано спільні та
специфічні риси цього концепту в мовах, що досліджуються; виявлено
специфіку конструювання ґендеру в мережі; вивчено типологію
асиметричних відносин у ґендерній категоризації й розглянуто процес
стирання немаркованої категорії як фактора асиметрії в дискурсах мережевих
комунікацій; досліджено роль мовних механізмів як інструменту
конструювання концепту ЖІНКА і відповідних ґендерних категоризацій на
матеріалі гіперпосилань і дискурсів соціальних мереж.
Вивчення концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації відбувалося на
перетині провідних напрямів сучасної лінвістики – лінгвоконцептології,
лінгвокультурології, лінгвоґендерології, дискурсології, інтернет-лінгвістики,
що зумовило звернення до наукових праць, де розглянуто такі питання:
соціолінгвістичні чинники ґендерно орієнтованих комунікацій (Т. Братусь,
Н. Борисенко, О. Данилевська, О. Зарецький, Т. Лук’янова, Я. Пузиренко,
О. Руда, Т. Рудюк, Л. Ставицька, Т. Сукаленко, О. Ткачик, В. Труб, J. Coates,
G. Corbett, P. Eckert, S. McConnellGinet, S. Romaine, D. Spender, D. Tannen,
J. Wood), мова/мовлення ґендерно орієнтованих публіцистичних та
літературних дискурсів (С. Бусел, Ю. Гончар, О. Дудоладова, В. Здоровега,
О. Калиновська, В. Лизанчук, М. Мірченко, А. Москаленко, В. Панченко,
Д. Прилюк, В. Різун, Н. Санакоєва, К. Серажим, М. Степаненко, В. Шкляр,
R. Abelson, R. Schank), дискурсивні та когнітивні механізми конструювання
ґендеру і способи їхнього лінгвістичного опису (А. Архангельська,
О. Гриценко, О. Гредновська, Н. Єршова, Н. Колесникова, Д. Коновалов,
І. Мунтян, М. Текуєва, О. Шабурова, Т. Щепанська, P. Eckert, S. Mills,
E. Morris, J. Sunderland, J. Swan, R. Wodak), особливості організації мовних
18
рівнів та їхньої репрезентації у сфері ґендерних стереотипів (О. Антінескул,
Н. Белая, К. Волошина, Т. Кубріченко, К. Меліхова, К. Назарова,
В. Пилайкина, В. Самаріна, B. Benwell, S. Kiesling, R. Lakoff, S. McConnellGinet, S. Romaine, J. Sidnell, D. Spender, M. Talbot), ґендерна маркованість
концептів (Ю. Абрамова, Г. Артьомова, С. Асірян, Т. Бєлова, О. Бондаренко,
В. Васюк, М. Епремян, А. Кисельова, Л. Ковальчук, К. Міхєєва, Г. Огаркова,
Н. Паскова, О. Троць, Д. Семенова, Н. Соколова, О. Цапок, О. Чибишева,
Н. Щербакова, О. Шишигіна, N. Besnier, J. Sidnel, S. Tretchter), ґендерна
складова інтернет-комунікації (Ю. Алешина, О. Бєлінська, О. Войскунський,
А. Волович, А. Гайфулліна, О. Горошко, Л. Діасамідзе, Т. Захарова,
Л. Компанцева, Г. Напреєнко, І. Остапенко, С. Тьокл, Н. Чеботарьова,
М. Школова, І. Якоба, K. Blum, J. O’Brien, D. Brenda, D. Cameron,
A. Colley&Z. Todd, M. Corney, S. Herring, D. Kulick, N. Palomares, M. Rodino,
P. Rosetti,V. Savicki, J. Trias).
Концепти ЧОЛОВІК – ЖІНКА були предметом низки лінгвістичних
праць, у яких розглянуто особливості ґендерних концептів як вираження
національно-культурної специфіки (Ю. Абрамова, С. Асірян, О. Бондаренко,
В. Васюк, М. Епремян, Л. Ковальчук, Т. Рудюк, Н. Паскова, Д. Семенова,
Т. Сукаленко, О. Чибишева, О. Шишигіна), здійснено психолінгвістичний
аналіз концепту ЖІНКА (Л. Адоніна, О. Калугіна, У. Марчук), вивчено
репрезентації концепту ЧОЛОВІК в мові жінок і чоловіків російськомовного
інтернету (А. Гайфулліна). Утім, не було простежено вплив інтернеткомунікації на модифікацію структури, змісту, способу вербалізації
ґендерних концептів, не вивчено тенденції формування/нівелювання
(а)симетричних відносин у репрезентації ґендерних концептів в інтернеткомунікації.
Актуальність дисертаційної праці зумовлена необхідністю
комплексного вивчення концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації,
сформованість якого є свідченням симетричних/асиметричних ґендерних
дискурсивних відносин у досліджуваних лінгвокультурах, надає уявлення
19
щодо ґендерних ролей і стереотипів, зафіксованих засобами англійської,
португальської, російської та української мов. Крім того, зіставний аналіз
позиціювання концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації дав можливість
виявити специфіку конструювання ґендеру в досліджуваних лінгвокультурах
у парадигмі мова – ґендер як соціальний конструкт лінгвокультури –
дискурс. Вивчення мовних асиметрій (маркованість жіночих іменувань у
системі родових опозицій, відсутність одного з категоріальних контрагентів,
семантична нерівноцінність фемінітивів маскуліним корелятам тощо), на тлі
яких відбувається мовне конструювання ґендеру, забезпечує передумови для
всебічного аналізу ґендерно маркованих дискурсивних практик, а також
процесу реформування мови інтернету з метою створення коректних засобів
мовної ідентифікації жінки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
загального мовознавства та російської мови Горлівського інституту
іноземних мов державного вищого навчального закладу “Донбаський
державний педагогічний університет” (№ 051517F21207 “Актуальні
проблеми дискурсології”).
Метою дисертаційної праці є дослідження концепту ЖІНКА в інтернеткомунікації на матеріалі англійсько-, португальсько-, російсько- та
українськомовних інтернет-ресурсів.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
 визначити теоретичні положення дисертації, схарактеризувати
підходи до дослідження концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації в сучасній
лінгвістиці;
 розробити методику комплексного дослідження концепту ЖІНКА в
інтернет-комунікації;
 cхарактеризувати спільні та специфічні риси концепту ЖІНКА в
інтернет-комунікації в досліджуваних лінгвокультурах;
20
 довести дискурсоутворювальне значення концепту ЖІНКА в
індикаторах поточного стану, зумовленість об’єктивації цього концепту
рівнем сформованості дискурсивних особистостей адресанток соціальних
мереж;
 дослідити на матеріалі дискурсу індикаторів поточного стану
відвідувачок соціальних мереж засоби об’єктивації ґендерного концепту
ЖІНКА, зокрема стратегію й тактики позиціювання ґендеру, стилістичні
механізми репрезентації ґендерного сенсу жінка, метафоричні конструкції,
що профілюють ґендерні смисли;
 проаналізувати на прикладі концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації
специфіку асиметричних відносин ґендерної категоризації, на тлі яких
відбувається мовне конструювання ґендеру в досліджуваних
лінгвокультурах.
Об’єктом дослідження є концепт ЖІНКА в інтернет-комунікації.
Предметом дослідження є технології об’єктивації ґендерного концепту
ЖІНКА в англійсько-, португальсько-, російсько-, українськомовних
інтернет-дискурсах.
Фактичний матеріал дисертації становлять 431 реакція, отримані в
результаті асоціативного експерименту щодо сприйняття стимулу woman on
internet-communication, mulher na comunicação on-line, женщина в интернеткоммуникации, жінка в інтернет-комунікації серед англійсько- (56),
португальсько- (51), російсько- (59), українськомовних (52) респондентів
чоловічої статі та серед англійсько- (53), португальсько- (51), російсько- (57),
українськомовних (52) респондентів жіночої статі; 737 індикаторів поточного
стану (статусів) жінок, що розміщені в англійськомовних (My Space, Tagged,
Ask.fm, Badoo), португальськомовних (LinkedIn, Pinterest, Meetup),
російськомовних та українськомовних соціальних мережах (Twitter,
Facebook) і отриманих методом суцільної вибірки (177 англійськомовних,
197 португальськомовних, 175 російськомовних, 188 українськомовних
21
одиниць); 591 гіперпосилання за темою “жінка в інтернет-комунікації”,
розміщених в англійсько-, португальсько-, російсько-, українськомовних
пошукових системах Google, Yandex (144 англійськомовних, 147
португальськомовних, 152 російськомовних, 148 українськомовних одиниць).
Джерельною базою дисертації є: англійсько-, португальсько-,
російсько-, українськомовні пошукові системи Google, Yandex, Rambler;
соціальні мережі Facebook (https://www.facebook.com), My Space
(https://www.myspace.com), Tagged (https://www.tagged.com), Ask.fm
(http://www.ask.fm), Badoo (http://www.badoo.com), Google
(https://www.google.com), LinkedIn (https://www.linkedin.com), Pinterest
(https://www.pinterest.com), Meetup (http://www.Meetup.com); словники:
Академічний тлумачний словник (І. Білодід, 1979), Англо-русский
синонимический словарь (Ю. Апресян, 2004), Большой академический
словарь русского языка (К. Горбачевич, 2006), Словарь української мови
(Б. Грінченко, 1909), Толковый словарь живого великорусского языка
(В. Даль, 2003), Етимологічний словник української мови (О. Мельничук,
1985), Практичний словник синонімів української мови (С. Караванський,
2000), Русский ассоциативный словарь (Ю. Караулов, 2002), Историкоэтимологический словарь современного английского языка (М. Маковський,
2000), Словник синонімів української мови (А. Бурячок, 2006),
Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер, 1996), Историкоэтимологический словарь современного русского языка (П. Черних, 1999),
Славянский ассоциативный словарь (Н. Уфимцева, 2004), Український
асоціативний словник (С. Мартінек, 2007), A Dictionary Of English Etymology
(H. Wedgwood, 2000), Collins Cobuild English Dictionary for Advanced Learners
(J. Sinclair, 2001), Cambridge International Dictionary of English (P. Procter,
1996), Dicionário da língua portuguesa (J. Costa, 1977), Hornby Oxford student’s
dictionary of current English (A. Hornby, 1984), Longman Dictionary of
Contemporary English (M. Mayor, 1995), Oxford English Dictionary
(R. Burchfield, 1986), Dicionário dos sinónimos poético e de epítetos da língua
22
portuguesa (J. Roquete, 1981), The Oxford English dictionary (J. Simpson, 1989)
тощо.
Методи дослідження. Зіставний метод дав змогу визначити спільні та
специфічні риси концепту ЖІНКА, описовий метод сприяв встановленню
зв’язків вербалізатора жінка із позначеною категорією в досліджуваних
мовах. На основі етимологічного та лексико-семантичного аналізів було
вивчено особливості формування вербалізатора жінка; за результатами
інтерпретативного аналізу асоціацій до стимулу жінка (в інтернеткомунікації) носіїв англійської, португальської, російської та української мов
та даних рецептивного експерименту досліджено відмінності у сприйнятті
цього стимулу порівняно зі стимулом жінка (за даними тлумачних,
синонімічних та асоціативних словників). Дискурс-аналіз забезпечив
вивчення особливостей подання ґендерно спрямованої інформації в
гіперпосиланнях та індикаторах поточного стану жінок, ілокутивних
установок жінок-відвідувачів соціальних мереж, стилістичних особливостей
моделі конструювання ґендерного сенсу в індикаторах поточного стану. На
основі кількісно-якісного аналізу виявляються асиметричні відносини в
ґендерній категоризації іменувань жінок за професійною діяльністю в
інтернеті; семантичний аналіз дав можливість дослідити особливості
використання метафоричних конструкцій задля об’єктивації концепту
ЖІНКА в дискурсах індикаторів поточного стану представниць
лінгвокультур, що досліджуються.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній
уперше: запропоновано алгоритм комплексного дослідження концепту
ЖІНКА в інтернет-комунікації на матеріалі різноструктурних мов; на основі
рецептивного та асоціативного експериментів в англійсько-, португальсько-,
російсько-, українськомовних інтернет-ресурсах визначено рівень
сформованості в концептуальній свідомості представників досліджуваних
лінгвокультур концепту ЖІНКА та його репрезентацій в інтернеткомунікації; схарактеризовано когнітивно-прагматичні механізми (спільні та
23
специфічні риси) маніфестації ґендеру в дискурсах гіперпосилань та
індикаторів поточного стану на прикладі різноструктурних мов; доведено, що
об’єктивація концепту ЖІНКА в мережевій комунікації зумовлюється його
дискурсоутворювальною функцією; проаналізовано механізми об’єктивації
концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації (актуалізація значення ‘жінка в
інтернет-комунікації’ в гіперпосиланнях досліджуваних мов; конструювання
ґендеру крізь призму комунікативних функцій в індикаторах поточного стану
відвідувачок соціальних мереж; формування стратегії позиціювання ґендеру
в жіночих індикаторах поточного стану і тактик, що її забезпечують;
стилістичні механізми конструювання ґендерного сенсу жінка в індикаторах
поточного стану; метафоричні моделі ґендерної категоризації; асиметричні
відносини в ґендерній категоризації іменувань жінок за професійною
діяльністю в інтернеті); встановлено типи асиметрії в ґендерній категоризації
дискурсів соціальних мереж (асиметрія, яка проявляється в кількісному
дисбалансі категоріальних контрагентів чоловік – жінка, асиметрія, коли
жінки є маркованою, а чоловіки – немаркованою субкатегорією) та тенденції
щодо її подолання.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати
є внеском у подальше розроблення теорії та методології лінгвокультурології,
лінгвокогнітології, лінгвопрагматики, лінгвоґендерології; матеріали та
висновки дослідження сприятимуть визначенню шляхів подолання ґендерної
асиметрії в дискурсивних практиках сучасного суспільства.
Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості
їхнього застосування під час розроблення лекційних курсів із
лінгвоконцептології, загального мовознавства, стилістики, етнолінгвістики,
лінгвістичного аналізу тексту та дискурсу; підготовки спецкурсів із
соціолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвоґендерології. Спостереження та
висновки дисертації можуть знайти застосування в інтернет-діяльності
державних службовців, науковців, журналістів, зокрема у виробленні норм та
рекомендацій щодо формування ґендерно чутливих дискурсів. Фактичний
24
матеріал дисертації може бути використаний у дослідженнях впливу
ґендерного чинника на розвиток словникового складу сучасних англійської,
португальської, російської та української мов.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
висвітлювалися в доповідях на 28 міжнародних наукових конференціях:
“Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2013-2017),
“Современные научные направления: от прикладных исследований до
инноваций” (Усть-Каменогорск, 2014), “Проблеми языкознания и
межкультурной коммуникации: взгляд молодых исследователей” (Абакан,
2014), “Рівень ефективності та необхідність впливу філологічних наук на
розвиток мови та літератури” (Львів, 2014), “Наука, економіка і техніка:
інноваційний погляд” (Чернівці, 2014), “Лінгвокультурний дискурс у
парадигмі професійної освіти” (Київ, 2015), “Актуальні питання
філологічних наук: наукові дискусії” (Одеса, 2015), “Наука України:
Проблеми сьогодення та перспективи розвитку (Одеса, 2015), “Мова,
література і культура: актуальні питання взаємодії” (Львів, 2015), “Наукові
дослідження: перспективи інноваційного розвитку суспільства і технологій”
(Київ, 2015), “Психолінгвістика в сучасному світі – 2015” (ПереяславХмельницький, 2015), “Сучасна філолгічна наука в міждисциплінарному
контексті” (Киів, 2015), “Пріоритети мовознавчої науки у контексті
глобалізаційних процесів” (Киів, 2015), “Філологія і лінгвістика в сучасному
суспільстві” (Львів, 2015), “Філологічні науки в умовах сучасних
трансформаційних процесів” (Львів, 2015), “Дослідження різних напрямів
розвитку філологічних наук” (Одеса, 2015), “Філологічні науки: історія,
сучасний стан та перспективи досліджень” (Львів, 2015), “Філологічні науки
в системі сучасного гуманітарного знання ХХІ століття” (Одеса, 2015),
“Когнитівно-прагматичні дослідження професійних дискурсів” (Харків,
2016), “Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи” (Одеса, 2016),
“ІІ Таврійські філологічні читання” (Херсон, 2016), “Мова і засоби масової
комунікації на сучасному історичному етапі” (Львів, 2016),
25
“Психолінгвістика в сучасному світі – 2016” (Переяслав-Хмельницький,
2016), “Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень”
(Переяслав-Хмельницький, 2017), “Сучасні лінгвістичні парадигми” (Бахмут,
2017); на 3 всеукраїнських конференціях: “Наукова дискусія: теорія,
практика, інновації” (Київ, 2014), “Інноваційні технології у контексті
іншомовної підготовки фахівця” (Полтава, 2014), “Молодіжна військова
наука у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ”
(Київ, 2016), “Філологія початку XXI сторіччя: традиції та новаторство”
(Київ, 2017), “Актуальні проблеми іншомовної підготовки фахівців” (Київ,
2016), а також під час проведення Міжуніверситетського круглого столу
“Англійська мова у 21 столітті: спосіб мислення, професійної комунікації та
діалогу культур” (Одеса, 2016).
Публікації. Проблематику, теоретичні та практичні результати
дисертаційної праці викладено в 48 публікаціях: у 11 статтях, опублікованих
у фахових наукових виданнях, затверджених Міністерством освіти і науки
України, в 9 статтях, опублікованих у закордонних виданнях, 28 тезах.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних
позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної
літератури (392 найменувань, із яких 107 – іноземними мовами), списку
лексикографічних та інших джерел (37 найменування), 18 додатків. Повний
обсяг дисертації – 332 сторінок, основний зміст викладено на 189 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано
мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну праці, описано
методи дослідження, схарактеризовано фактичний матеріал, окреслено
теоретичне й практичне значення отриманих результатів, указано форми
апробації та структуру роботи.
У першому розділі “Теоретичні засади вивчення концептів
інтернет-комунікації в сучасній лінгвістиці” проаналізовано наукові
концепції та основні підходи до розуміння поняття концепт;
схарактеризовано ґендерні параметри інтернет-комунікації; визначено роль
26
ґендерних стереотипів в інтернеті; розглянуто напрями і тенденції
досліджень маніфестації ґендеру в мережі; визначено значущі
характеристики індикаторів поточного стану відвідувачок соціальних мереж
для вивчення ґендерної складової інтернет-комунікації.
У другому розділі “Методологічна база дослідження концепту
ЖІНКА в інтернет-комунікації” проаналізовано існуючи методики
концептуального та дискурс-аналізів; запропоновано алгоритм комплексного
аналізу концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації.
У третьому розділі “Концепт ЖІНКА (в інтернет-комунікації) в
концептуальних картинах світу відвідувачів соціальних мереж-носіїв
англійської, португальської, російської та української мов” досліджено
специфіку позиціювання концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації в
англійській, португальській, російській та українській лінгвокультурах
шляхом етимологічного й семантичного аналізів вербалізаторів концепту. На
основі лексикографічних дефініцій здійснено інтерпретативний аналіз
асоціацій до стимулу жінка носіїв англійської, португальської, російської та
української мов; на основі рецептивного експерименту, який був проведений
в англійсько-, португальсько-, російсько- й українськомовних соціальних
мережах, визначено спільні та специфічні значеннєві компоненти вислову
жінка в інтернет-комунікації в усіх досліджуваних ЛК; на матеріалі
інтерпретативного аналізу реакцій на сигнал жінка в інтернет-комунікації
реципієнтів асоціативного експерименту констатовано наявність кількісного
перерозподілу зазвичай асоційованих із жінкою ознак та певних семантичних
змін у структурі концепту.
У четвертому розділі “Об’єктивація концепту ЖІНКА в інтернетдискурсі” досліджено технології об’єктивації ґендерного концепту ЖІНКА,
зокрема стратегію і тактики позиціювання ґендеру, стилістичні механізми
репрезентації ґендерного сенсу жінка, метафоричні конструкції, що
профілюють ґендерні смисли.
27
У загальних висновках підведено підсумки роботи, викладено
результати дослідження та окреслено перспективи подальших наукових
розвідок.
Наприкінці подано списки використаної літератури, лексикографічних
джерел, додатки.

bibliography

ВИСНОВКИ
Теоретико-методологічна концепція дисертаційної роботи ґрунтується
на таких положеннях: 1) об’єктивація концепту ЖІНКА в інтернетних
комунікаціях забезпечує ґендерну чутливість дискурсу мережі – гнучку
систему статево-рольової ідентифікації, що відповідає комунікативним
потребам жінок і чоловіків на основі симетричних ґендерних відносин;
2) дослідження концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації сприяє осмисленню
ґендеру як соціального конструкта і створює передумови для більш
глибокого аналізу його дискурсивного конструювання; 3) методологічною
основою праці визнано комплексний підхід до дослідження концептів у
парадигмі мова – ґендер як соціальний конструкт лінгвокультури – дискурс,
що поєднує як загальнонаукові, так і суто лінгвістичні методи, зокрема КА і
ДА; комплексний підхід дає можливість отримати найдостовірніші
результати; 4) позиціонування концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації
зумовлено його статусом у досліджуваних ЛК; на прикладі концепту ЖІНКА
виявлено спільні та специфічні національно-культурні зміни асоціативних,
рецептивних, семантичних, дискурсивних реалізацій концепту в англійсько-,
португальсько-, російсько- й українськомовному сегментах інтернету;
5) концепт ЖІНКА в інтернет-комунікації фіксує національно-культурну
специфіку асиметричних відносин ґендерної категоризації в лінгвокультурах,
що досліджуються, зокрема асиметрію внутрішнього структурування парних
ґендерних категорій; відсутність одного з категоріальних контрагентів;
розбіжність смислового обсягу категоріальних контрагентів; асиметрію, що
пов’язана з мовним поняттям маркованість.
У результаті дослідження було зроблено такі висновки:
1. Теоретичні засади вивчення концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації
базуються на визнанні концепту як оперативної одиниці, що обслуговує
інтереси кількох наукових напрямів, зокрема лінгвокогнітології,
192
лінгвоконцептології, лінгводискурсології, лінгвофілософії. Ця праця
орієнтована на культурологічний підхід, згідно з яким концепт розуміється
як основна мовна одиниця національного менталітету, специфічного
індивідуального та групового засобу сприйняття й відображення світу,
важливою ознакою якого є здатність виступати маркером етнічної картини
світу, зокрема відтворювати ґендерні смисли. Концепт ЖІНКА у дослідженні
розглядається як культурологічний, такий, що належить до абстракцій
середнього рівня, соціологічної групи, визначається як непараметричний,
регулятивний та універсальний.
В інтернеті відбувається часткове переформатування загальнокультурних і
національних концептів, що зумовлено гіпердискурсивністю та
транснаціональністю мережевих комунікацій. Концепт ЖІНКА отримує дещо
нові ознаки порівняно з його презентацією в дискурсах реального світу, крім
того, нові значеннєві елементи в його структурі сприяють стиранню
традиційних ґендерних асиметрій у ЛК, що досліджуються, та формуванню
ґендерно чутливого дискурсу як бажаного прагматичного зразка.
Під ґендерно чутливим дискурсом розуміємо дискурс, у якому
позиціонується гнучка система статево-рольової ідентифікації, що
задовольняє комунікативні потреби жінок і чоловіків на основі симетричних
ґендерних відносин. Ґендерним концептом вважаємо динамічну ментальну
одиницю, зміст якої безпосередньо співвідноситься зі стереотипними
уявленнями про “типово” чоловічі й жіночі ролі та риси характеру,
комунікативні моделі поведінки чоловіків і жінок у суспільстві. Під
ґендерною асиметрією розуміємо непропорційну представленість у мові осіб
різної статі, що виявляється в мові, зокрема в маркуванні жіночого роду
щодо чоловічого.
2. Комплексне дослідження концепту ЖІНКА в інтернет-комунікації
здійснено у парадигмі мова – ґендер як соціальний конструкт лінгвокультури
– дискурс за двома напрямами: дослідження спільних і специфічних засобів
об’єктивації концепту в традиційному сприйнятті носіїв досліджуваних мов
193
(за даними лексикографічних джерел) і реалізацій концепту в інтернеткомунікації; вивчення дискурсоутворювальної ролі концепту ЖІНКА в ІПС,
що акцентує соціальну поведінку як форму реалізації дискурсу, а також
мотиви та інтенції учасників спілкування. Алгоритм аналізу має такі кроки:
1. Аналіз концепту ЖІНКА (в інтернет-комунікації) в досліджуваних ЛК у
порівнянні з концептом ЖІНКА (за даними лексикографічних джерел):
а) етимологічний та лексико-семантичний аналіз слів, які номінують концепт
ЖІНКА (за даними лексикографічних джерел); б) інтерпретативний аналіз
асоціацій сприйняття вербалізатора жінка (в інтернет-комунікації) носіями
зіставлюваних ЛК у порівнянні з даними синонімічних та асоціативних
словників; в) інтерпретативний аналіз даних рецептивного експерименту,
проведеного серед відвідувачів англійсько-, португальсько-, російсько- та
українськомовних соціальних мереж. 2. Аналіз концепту ЖІНКА в дискурсі
гіперпосилань: а) інтерпретативний аналіз асоціаційних рядів у дискурсах
гіперпосилань за темою “жінка в інтернет-комунікації”; б) аналіз дискурсу
гіперпосилань щодо виявлення симетрії/асиметрії внутрішнього
структурування парних категорій. 3. Дискурс-аналіз ІПС відвідувачок
соціальних мереж: а) прагматичний аналіз особливостей подання інформації
в ІПМ жінок із позиції визначення специфіки їх комунікативних функцій;
б) дискурс-аналіз ілокутивних установок відвідувачок соціальних мереж;
в) стилістичний аналіз конструювання ґендерного сенсу жінка в ІПС;
г) семантичний аналіз метафоричних конструкцій в ІПС користувачок
англійсько-, португальсько-, російсько- та українськомовних соціальних
мереж; д) кількісно-якісний аналіз одиниць, що позиціонує (а)симетричні
відносини в ґендерній категоризації назв типів професійної діяльності в
інтернеті.
3. Етимологічний та лексикографічний аналізи дав змогу простежити
лінгвокультурну історію концепту ЖІНКА. Етимологічний аналіз дав
можливість розкрити основні етапи формування вербалізаторів woman,
mulher, женщина, жінка та встановити процес їхньої об’єктивації в
194
концептуальній свідомості носіїв мов. Спільними для всіх досліджуваних ЛК
є етимологічні значення лексем – `мати`, `людина, що народжує дітей, годує
їх молоком`, `дружина чоловіка`. Відмінним для АЛК є збереження в
етимології лексеми woman семи `боротьба`. Лексикографічний аналіз довів,
що значеннєві компоненти `ґендерна ідентичність (фемінність)`, `вікова
ідентичність`, `людська сутність`, `дорослість` є спільними для всіх
досліджуваних ЛК. Специфічною для ПЛК, РЛК, УЛК є сема `сімейне
становище`, АЛК – `жартівливе або зневажливе звертання`, `прислуга
жіночої статі`, `працівник або службовець жіночої статі`.
Асоціативний та рецептивний експерименти щодо сприйняття
вербалізатора жінка носіями досліджуваних мов довели, що в інтернеткомунікації відбувається поступове стирання асиметричних відносин у
ґендерній категоризації, зокрема: використання для позначення жінки
лексем, які традиційно використовувалися для характеристики чоловіків
(powerful, independente, неустрашимая, незалежна) є свідченням стирання
асиметрії внутрішнього структурування парних ґендерних категорій;
стирання аксіологічної асиметрії як одного з проявів асиметрії внутрішнього
структурування продемонстровано появою чисельних реакцій із позитивною
конотацію (87/93/81/88%) на вислів “жінка в інтернет-комунікації”;
використання стосовно жінки маскулінних іменувань за професійною
діяльністю в інтернеті (female programming specialist, programador femininа,
девушка-программист, жінка-програміст) свідчить про стирання ціннісної
асиметрії, виникнення лексем на позначення жінки за престижною професією
в інтернеті (copewriteress, programadora, копірайтерша, блогерка) – про
стирання асиметрії за смисловим обсягом категоріальних контрагентів;
сполучуваність виразу жінка в інтернет-комунікації з лексемами friend,
partner у значенні `партнер у бізнесі` свідчить про стирання в
англійськомовній інтернет-комунікації культурно конструйованої асиметрії.
4. Було доведено дискурсоутворювальний статус концепту ЖІНКА в
дискурсах ІПС. Об’єктивація цього концепту зумовлена рівнем
195
сформованості дискурсивних особистостей як авторок, так і відвідувачів
соціальних мереж. Визнано, що ґендер є не лише складовою ідентичності,
яка визначає дискурсивну поведінку особистості, але й когнітивнопрагматичним компонентом концептуальних картин світу націй. Було
визначено узагальнені риси дискурсивних особистостей авторок ІПС
соціальних мереж ЛК, що досліджуються, зокрема: здатність до ефективної
комунікації, впливу на співбесідника, що спонукає його до перегляду власної
ціннісної системи; спрямованість на створення “кола своїх”. Ключовими
рисами дискурсивних особистостей представниць АЛК і ПЛК є ілокутивна
установка на стереотипну культурно-національну модель поведінки, в центрі
якої – дім і сім’я; прагнення у партнері в комунікації знайти людину, близьку
за поглядами, здатну помірковано обговорити певну проблему задля
прийняття найбільш вдалого логічного рішення. Представниці РЛК та УЛК
спрямовані на обмін інформацією, зокрема цікавим посиланням або
цитатами; намагаються орієнтувати адресата в світі подій і людей та сприяти
створенню ціннісно-пізнавальної конструкції реальності.
З’ясовано, що дискурсивні особистості, які займають низьку
стратифікаційну позицію, що виявляється в агресивному стилі спілкування,
порушенні граматичних правил, частотному використанні зниженої лексики,
комунікують із подібними дискурсивними особистостями.
5. У процесі дослідження визначено засоби об’єктивації концепту
ЖІНКА в інтернет-комунікації, зокрема: актуалізація значення ‘жінка в
інтернет-комунікації’ в гіперпосиланнях досліджуваних мов; конструювання
ґендеру крізь призму комунікативних функцій ІПС відвідувачок соціальних
мереж; формування стратегії позиціювання ґендеру в жіночих ІПС і тактик,
що її забезпечують; стилістичні механізми конструювання ґендерного сенсу
жінка в ІПС; метафоричні моделі ґендерної категоризації; асиметричні
відносини в ґендерній категоризації іменувань осіб за професійною
діяльністю в інтернеті.
196
У всіх досліджуваних ЛК концепт ЖІНКА в інтернет-комунікації
набуває нових значеннєвих компонентів, що не зафіксовані тлумачними
словниками, а саме: `конфесійна належність`, `політичні переконання`,
`онлайн проституція`. Специфічним для РЛК і УЛК є актуалізація
значеннєвого компонента `інтернет-шахрайство`, для УЛК – `волонтерство`,
`патріотизм`, `миротворчість`. Це сприяє подоланню ґендерної асиметрії за
смисловим наповненням парних категорій чоловік – жінка та їхнім
внутрішнім структуруванням.
Спільними для всіх досліджуваних ЛК визнано сугестивно-спонукальну
і когнітивну функції ІПС, специфічними – афективно-емпатичну та
інформаційно-контактну (для АЛК і ПЛК), інформаційно-повідомляючу (для
РЛК та УЛК).
Комплексний підхід до дослідження концепту ЖІНКА в інтернеткомунікації досягається завдяки поєднанню лінгвокультурного, когнітивнопрагматичного і стилістичного підходів. Лінгвокультурний підхід дав змогу
дослідити спільні та специфічні особливості об’єктивації цього концепту в
ЛК, що досліджуються. Зокрема категорію ґендеру визнано як джерелом, так
і темою ґендерних метафор ІПС представниць усіх досліджуваних ЛК за
такими тематичними напрямами: характер, темперамент, зовнішність, вік.
Спільним для АЛК, РЛК і УЛК є використання в ІПС жінок метафоричних
конструкцій на позначення власного характеру. Специфічним для ПЛК –
активне використання в ІПС метафоричних конструкцій на позначення
зовнішності та використання музичних метафор (значеннєві компоненти –
`чутливість`, `делікатність`, `гармонійність`, `інтуїція`, `ніжність`), для АЛК
– концептуалізація жіночого образу в метафорах із центральними
компонентами кішка (значеннєвий компонент – `незалежність`), смертельна
зброя (значеннєві компоненти – `досягання поставлених цілей`,
`цілеспрямованість`), міцний чай (значеннєвий компонент – `здатність долати
перешкоди задля досягнення мети`), для РЛК – переважно (65%) негативна
197
конотація метафор (наприклад, значеннєві компоненти `хитрість`у метафорі
лисиця); для УЛК – метафорична сакралізація образу жінки (метафора сонце).
Когнітивно-прагматичний підхід пояснює ґендерні смисли з погляду
їхнього походження, інтерпретації та транслювання. Так, стратегію
позиціювання авторок ІПС розглядаємо як дискурсивний процес, у якому
наявні інформаційні сигнали, культурні коди, що визначають
комунікативний статус адресанта й адресата. Стратегія позиціювання в
дискурсах ІПС представниць досліджуваних ЛК реалізується ґендерно
маркованими тактиками (самоподання, самооцінювання, маніфестування
ціннісних систем, розігрування соціальних ролей, характеризування
передбачуваного партнера в комунікації, подання проблемної ситуації крізь
призму особистісних смислів). Культурні коди маскулінності та фемінності в
дискурсах ІПС мають як ізоморфні риси (наприклад, тактика
характеризування передбачуваного партнера у всіх ЛК реалізується за
моделями наведення негативного прикладу, порівняння передбачуваного
партнера з певним ідеалізованим образом, моделювання образу бажаного
партнера), так і національно культурну специфіку (самоідентифікація
представниць АЛК і ПЛК за релігійною ознакою).
Стилістичний підхід спрямовано на визначення семіотичних маркерів
фемінності й маскулінності. Серед маркерів, що конструюють ґендер в ІПС,
було визначено такі: тематика (народження дитини, самореалізація в соціумі,
сімейні взаємини – для всіх ЛК, самотність, зрада – РЛК, мрії, родинні
проблеми – УЛК); переважання емоційного й аксіологічного компонентів
значення в дискурсах ІПС усіх досліджуваних ЛК (вживання лексики, яка
описує почуття і психічний стан авторок; застосування експресивних
синонімів прикметників good/bom/хороший/гарний задля відтворення образу
жінки, яка має красиву й доглянуту зовнішність, є постійним предметом
натхнення та захоплення чоловіків; використання зниженої лексики як
індикація соціального статусу авторки ІПС); засоби комунікативної
граматики (окличні та риторично-питальні конструкції; конструкції
198
ввічливості; інверсії), що дають змогу відтворити особистість, яка говорить,
крізь призму системності граматики; креолізовані засоби комунікації,
зокрема заголовні літери (представниці АЛК і ПЛК за допомогою заголовних
літер передають мовну експресію, гучність; авторки РЛК і УЛК – акцентують
певні смисли), що відтворюють ефект “живого” мовлення. Параметр ґендеру
накладає певні обмеження на стилістичний вибір авторок ІПС, сприяє
співвіднесенню вербальної поведінки із її соціальним значенням.
6. Зміни, які відбуваються в семантичній структурі концепту ЖІНКА в
інтернет-комунікації, дають можливість простежити стирання асиметричних
відносин ґендерної категоризації в мережі, що відображає процеси,
спрямовані на підвищення статусу жінки в досліджуваних ЛК
(демократизація, впровадження ідеї рівноправності жінки й чоловіка,
формування ґендерно чутливих дискурсів тощо). Специфіка асиметричних
відносин ґендерної категоризації, на тлі яких відбувається мовне
конструювання ґендеру, в досліджуваних лінгвокультурах виявляється за
такими напрямами: а) лексикографічний аналіз свідчить, що спільним для
досліджуваних ЛК є наявність асиметрії маркованого й немаркованого членів
у категоріях із хибними родовими іменами, тобто жінки є маркованою
категорією, а чоловіки – категорією, яка виступає фоном або нормою.
Специфічним для АЛК є соціальне ранжування (ціннісна асиметрія) у
визначенні жінки як прислуги жіночої статі, що свідчить про наявність
конотативної ціннісної асиметрії; б) спільним для досліджуваних ЛК є процес
стирання асиметричних відносин ґендерної категоризації в інтернеті за
даними асоціативного й рецептивного експериментів: стирання асиметрії
внутрішнього структурування парних ґендерних категорій (використання для
позначення жінки лексем, які традиційно застосовувалися для
характеристики чоловіків); стирання аксіологічної асиметрії як одного з
проявів асиметрії внутрішнього структурування (сполучуваність лексеми
жінка (в інтернет-комунікації) з одиницями, що мають позитивну
конотацію); стирання ціннісної асиметрії (виникнення іменувань жінки за
199
професійною діяльністю в інтернеті, що донедавна вважалася суто
чоловічою). Специфічним для РЛК і УЛК є стирання асиметрії, яка полягає в
розбіжності смислового обсягу категоріальних контрагентів (поява іменувань
жінки за професійною діяльністю, що мають ідентичну конотацію престижу
іменуванням чоловіків); специфічним для АЛК є стирання культурно
конструйованої асиметрії, що доводить сполучуваність виразу жінка в
інтернет-комунікації з лексемами friend, partner у значенні “партнер у
бізнесі”; в) спільними для всіх досліджуваних ЛК є такі типи асиметричних
відносин ґендерної категоризації іменувань жінок за професійною діяльністю
в мережі: асиметрія, яка виявляється в кількісному дисбалансі категоріальних
контрагентів чоловік – жінка, й асиметрія, коли жінки є маркованою, а
чоловіки – немаркованою субкатегорією, фоном або нормою, що
позначається категоріальним ім’ям чоловічого роду. Немотивовані
лексикографічні ґендерні лакуни поступово заповнюються. Першим кроком у
цьому процесі визнано виникнення словосполучень або складних іменників,
що іменують жінок за професійною діяльністю в інтернеті, наступним –
створення іменувань за допомогою “жіночих” афіксів.
Проведений у дисертаційній роботі аналіз концепту ЖІНКА в інтернеткомунікації на матеріалі різноструктурних мов не є вичерпним. Нові
дискурсивні практики в інтернеті потребують подальшого ґрунтовного
вивчення з позицій конструювання ґендеру. Перспективами подальших
досліджень є систематизація ознак ґендерно чутливого інтернет-дискурсу,
зокрема медійного та інституційного.