ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ (1904–1920 рр.)

brief description

Гуманітарний університет Запорізький інститут державного та муніципального управління”
Інститут журналістики і масової комунікації

На правах рукопису

Хітрова Тетяна Володимирівна

УДК: 070. 48: (477.64) 1904 / 1920”

ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ (19041920 рр.)

10.01.08 журналістика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Сидоренко Наталя Миколаївна
доктор філологічних наук, професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи типологічного
моделювання 12
1.1. Історіографія проблеми та джерела дослідження 12
1.2. Структурно-типологічні засади формування системи періодичних видань Запорізького краю початку ХХ століття 33
Висновки 45
РОЗДІЛ 2. Типологічна характеристика періодичної преси
Запорізького краю (19041920 рр.) 48
2.1. Історичні передумови формування місцевої преси 48
2.2. Основні шляхи розвитку періодичних видань у регіоні 58
2.2.1. Офіційна преса як складова адміністративного управління на місцях 58
2.2.2. Приватна преса регіону: боротьба за читацьку аудиторію 63
2.2.3. Видання громадських, наукових і фахових товариств 74
2.3. Особливості становлення періодики національних меншин 87
2.4. Проблемно-тематичне спрямування масових і спеціалізованих видань 97
Висновки 109
РОЗДІЛ 3. Ідейно-політична складова партійної і військової преси Запорізького краю 111
3.1. Історико-типологічні аспекти формування багатопартійної системи преси регіону 111
3.2. Ідеологічно-пропагандистська спрямованість друкованих органів партій російського соціалістичного крила: від соціал-демократичних до більшовицьких 120
3.2.1. Антиукраїнські тенденції видань військових (більшовицько-червоноармійських) формувань 131
3.3. Етнічна преса в процесах громадсько-політичного розвитку краю 135
3.4. Національно-патріотичні часописи Запорізького краю у державно-визвольному і духовно-культурному русі України 139
3.4.1. Інформаційна діяльність Українських січових стрільців 139
3.4.2. Роль місцевої української преси в реалізації національної політики гетьманату 144
3.4.3 Агітаційно-пропагандистська діяльність Українського
національного союзу в період Директорії 148
3.5. Анархістсько-повстанські видання в системі військової періодики Запорізького краю 152
3.6. Антибільшовицькі часописи доби Денікінщини 160
Висновки 165
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТОК А. Бібліографічний опис періодичних видань Запорізького краю (1904-1920рр.) 200
ДОДАТОК Б. Географічний покажчик видань Запорізького краю 233
ДОДАТОК В. Нездійсненні проекти періодичних видань 241
ДОДАТОК Д. Список видань, вперше введених до наукового обігу 245

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному етапі перед дослідниками історії української журналістики розгорнулися нові горизонти діяльності, які вимагають розробки чітких підходів, методів, технологій, принципів систематизації і наукової інтерпретації явищ минулого. На разі у цьому напрямку в науці відбуваються паралельно два абсолютно протилежні процеси − диференціації та інтеграції. Вони допомагають не тільки узагальнити, систематизувати й виявити закономірності розвитку української періодичної преси на всіх етнічних землях України та поза її межами, а й зрозуміти важливість співвідношення окремого (регіонального) та цілісного (всеукраїнського) у контексті відтворення історико-журналістської спадщини минулих років.
Вибір теми дослідження тісно пов’язаний з цими пріоритетними напрямками наукових пошуків і обумовлюється виробленням нових і практичним застосуванням уже існуючих методологічних засад аналізу історичного досвіду функціонування періодичної преси окремого регіону.
Маловідомим пластом періодики в історії української журналістики, вилученою ланкою в історії національно-культурного розвитку регіону залишається преса Запорізького краю. Причини тут цілком об’єктивні: передусім недостатня, а інколи й повна відсутність в Україні безпосереднього об’єкту вивчення, що стало вагомою перешкодою на шляху багатьох дослідників. Найповніші комплекти дореволюційних газет та журналів знаходяться в бібліотеках та архівах Росії; іншомовна преса розкидана” по архівних сховищах України; періодика доби національно-визвольних змагань до останніх років перебувала в спецфондах і для більшості лишалася недоступною.
У роботі на тлі розвитку складних суспільно-політичних і національно-культурних процесів досліджується весь комплекс періодичних видань, що виходили на терені сучасної Запорізької області в період 1904-1920 років. Зазначений проміжок часу охоплює три доленосні періоди в історії України, нерозривно пов’язані з національно-демократичним і духовно-культурним піднесенням українського народу. Арена яскравих історичних і політичних подій стала своєрідним літописом формування й функціонування місцевої періодики, котра, відбиваючи економічні, соціально-демографічні, територіальні, національно-мовні особливості регіону, репрезентувала достатньо розгалужену систему газетно-журнальних видань, показовою рисою якої стало типологічне розмаїття.
Преса зазначеного регіону досі не розглядалася у всій сукупності й взаємозв’язках як самостійне соціокультурне явище, що повністю виокремлює її із загальноукраїнського історико-журналістського процесу. Наукові розвідки І. Герман, І. Гребцової, Н. Сидоренко, О. Хоменка, О. Школьної, Н. Яблоновської подають лише фрагментарні й розрізнені огляди періодики Запорізького краю початку ХХ століття у контексті Катеринославської і Таврійської губерній (таким чином деякі видання залишаються загубленими або інформація про них подається не зовсім точно). Вибірковий характер викладу матеріалу притаманний і для істориків, етнографів, лінгвістів, які взагалі ігнорують регіональний контекст і прагнуть відразу піднятися на рівень загальноукраїнських узагальнень.
Актуальність дослідження зумовлена ще й тим, що Запорізький край, який історично включав землі Катеринославської і Таврійської губерній, досі не виділявся як об’єкт самостійного історичного дослідження, окрім його історико-краєзнавчого звучання. Це дає змогу реконструювати й різнопланово розглянути загальноісторичні особливості культурного розвитку окресленого регіону, дослідити складний процес формування і функціонування місцевої системи преси.
Окрім власне практичного напрямку дисертації (створення бібліографії періодики Запорізького краю від початку зародження преси і до періоду формування однопартійно-радянської періодики), дослідження тісно пов’язане з такими теоретико-методологічними напрямками сучасного журналістикознавства як типологічне моделювання, систематизація і комплексний підхід (із синтезуючим застосуванням структурно-типологічного, історико-хронологічного й загально-аналітичного методів) до вивчення преси.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми Інституту журналістики і масової комунікації Гуманітарного університету ЗІДМУ” Масово-комунікаційні процеси у контексті інформаційної глобалізації” (державний реєстраційний номер № 0106V000722) у розрізі теми кафедри теорії і практики журналістики Регіональна журналістика: європейський вибір”.
Мета дослідження полягає у комплексному відтворенні повноцінної картини функціонування системи преси Запорізького краю (1904-1920 рр.), особливостей формування її історико-типологічної моделі на тлі розгортання національно-культурних і суспільно-політичних подій.
Концепція наукової роботи передбачала виконання таких завдань:
− на основі аналізу наукових джерел визначити теоретичні основи типологічного моделювання преси й описати механізм виникнення і творення її основних структурних категорій: тип, клас, група тощо;
− проаналізувати основні аспекти й передумови зародження та розвитку преси в Запорізькому краї;
− з’ясувати типологічний характер системи періодичної преси регіону (1904-1920 рр.) і розробити поліматичну класифікацію її газетно-журнальних типів;
− проаналізувати чинники, що впливали на специфіку формування основних типів й типологічних груп періодичної преси Запорізького краю; визначити типоформувальні фактори;
− встановити соціокультурні, ідейно-політичні й економічні чинники, що в історичному аспекті позначилися на розвитку системи преси, її кількісно-якісних характеристиках;
− визначити адміністративно-територіальні (географічні), хронологічні, національно-мовні, ідейно-політичні й аудиторні ознаки системи преси Запорізького краю; проаналізувати структуру і змістовну наповненість часописів, їх проблемно-тематичні спрямування;
− здійснити бібліографічний опис періодичних видань, що виходили в Запорізькому краї в 1904-1920 рр.;
− визначити роль преси в національно-культурному відродженні краю;
− осмислити значення преси Запорізького краю в системі загальноукраїнської журналістики.
Об’єктом дослідження став увесь комплекс періодичних видань, що виходили в період 1904-1920 років на терені сучасної Запорізької області, яка історично включала в себе землі Катеринославської й Таврійської губерній. Об’єкт дослідження представлений значним масивом комплектів газетно-журнальної періодики (125 назв), що видавалися на території Олександрівського, Бердянського й Мелітопольського повітів.
Предметом дослідження є типологічні особливості періодичної преси Запорізького краю початку ХХ століття на тлі розгортання загальноукраїнських національно-культурних і суспільно-політичних подій.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від зародження преси в Запорізькому краї (1904 р.), коли в підросійській Україні з’являються надії на національно-культурне відродження і до періоду формування однопартійно-радянської системи періодики (1920 р.), коли всі сподівання на здобуття державної незалежності закінчилися поразкою українства у визвольних змаганнях.
Методологічна база роботи визначалася системою принципів (наукова об’єктивність, історизм, комплексність, закономірність) і методів, теоретичних узагальнень історико-журналістських явищ. Методологічною основою стали наукові розвідки, що стосуються проблем, підходів і методик застосування історико-, теоретико-, функціонально- й структурно-типологічного аналізу явищ журналістики (О. Акопов, Є. Ахмадулін, О. Бочаров, В. Бакшин, О. Воронова, В. Буряк, Б. Єсін, Г. Жирков, Я. Засурський, В. Здоровега, Є. Корнілов, О.Кузнецова, І. Лубкович, О. Мелещенко, А. Москаленко, Б. Місонжиков, Р. Овсепян, К. Серажим, О. Станько, О. Пономарів, Є. Прохоров, В. Різун, М. Романюк, В. Шкляр), а також наукові дослідження, в яких упроваджуються зазначені методики (І. Герман, І. Гребцова, С. Горевалов, В. Іванов, М. Гдакович, С. Гурьєва, В. Гутковський, І. Крупський, О. Коновець, С. Кость, В. Лизанчук, О. Мукомела, І. Михайлин, М. Нечиталюк, В. Рубан, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, І. Павлюк, О. Хобта, О. Хоменок, Б. Черняков, О. Школьна).
Методи дослідження. Мета і завдання дисертаційної роботи, а також специфіка предмета та об’єкта дослідження зумовили використання системи загальнонаукових методів і спеціальних дослідницьких підходів.
У роботі застосовано системно-функціональний принцип аналізу, який ґрунтується на застосуванні низки методів і підходів, зокрема соціологічного й історико-хронологічного, що передбачають розгляд типологічних груп преси за хронологією їх становлення та розвитку, а також дають змогу реконструювати відповідну систему преси за регіоном розповсюдження; описово-порівняльного, який нерозривно пов’язаний із формальними” показниками об’єкту дослідження. Застосування структурно-типологічного методу, котрий включає методи класифікації і трансформації, дозволило на основі великої кількості емпіричного матеріалу, вибудувати структуровану типологічну модель функціонування місцевої періодики з урахуванням соціо-аудиторних потреб і зовнішніх особливостей розвитку інформаційного ландшафту регіону.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що це перше комплексне дослідження періодичної преси Запорізького краю (1904-1920 рр.), в якому аналізуються основні аспекти становлення, розвитку і функціонування типологічних груп місцевої періодики, з урахуванням специфіки регіональних і загальноукраїнських факторів. У роботі вперше:
− узагальнено й проаналізовано відомості про періодику Запорізького краю початку ХХ століття, розкрито основні напрямки й форми діяльності;
− бібліографовано періодичну пресу Запорізького краю (1904-1920 рр.), у науковий обіг уведено 26 назв часописів, які раніше не згадувалося дослідниками і не були включені до бібліографічних покажчиків (Наш степ” (1918), Січ” (1918), Банковский день” (1917), Бердянская жизнь” (1914-1915), Вестник Александровской железной дороги” (1917), Воля народа” (1917), Друг народа” (1918), Еврейская мысль” (1917), Заря” (1917), Знамя восстания” (1919), Известия Бердянского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов” (1917-1918), Известия Мелитопольского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов” (1918), Известия Мелитопольского военно-революционного комитета” (1919), Известия. Рабоче-крестьянская, красноармейская газета” (1919), Красное знамя” (1920), Молодые порывы” (1917), Народ” (1918), Народная жизнь” (1918), Наша жизнь” (1918), Рассвет” (1917), Таврическое слово” (1918), Экологический бюллетень” (1910), Южная жизнь” (1911), Южная речь” (1912-1914), Южная правда” (1919);
− визначено типологічну специфіку преси Запорізького краю початку ХХ століття; проаналізовано соціокультурне й ідейно-політичне підґрунття формування специфічної типологічної моделі місцевої періодики;
− досліджено чинники що впливали на її розвиток, визначено особливості кожної типологічної групи й кожного друкованого органу в загальній системі масово-інформаційного забезпечення регіону;
− відтворено структуру періодичної преси регіону за географічними, хронологічними й типологічними ознаками, виділено окремі підрозділі системи преси, що характеризуються процесами трансформації типологічних ознак видань;
− окремо узагальнено важливий досвід функціонування українськомовних часописів Запорізького краю, причини їх заборони у визначений історичний період, що має значення для розуміння і відтворення позицій місцевої української громади;
− досліджено військову періодику регіону доби національно-визвольних змагань;
­− зроблено спробу визначити роль періодичної преси у формуванні національної свідомості місцевого населення, в активізації національно-визвольного й духовно-культурного руху в Запорізькому краї за умов антиукраїнської політики російських урядів.
Крім цього до наукового обігу, введена велика кількість нового фактологічного матеріалу − свідчень про часописи (складу редакційних колегій, місця і періодичності виходу, обсягу, накладу, друкарень, біографічних даних про видавців, редакторів і співробітників ); архівних документів з фондів Державного архіву Запорізької області, Центрального державного історичного архіву України, Російського державного історичного архіву, Державного архіву Автономної Республіки Крим та ін.
Практичне значення одержаних результатів. Поданий у дослідженні фактологічний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані при підготовці систематичних покажчиків змісту періодичних видань та при написанні підручників з історії української преси, а також посібників з історії періодичної преси окремого регіону. Пропонована робота ґрунтується на значному фактичному матеріалі, що може зацікавити краєзнавців та істориків.
Результати дослідження вже використовуються в лекційних курсах і практичних заняттях з історії української журналістики; теоретичні положення стали основою для підготовки спецкурсів і спецсемінарів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, опубліковані наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Рукопис дисертації обговорено на засіданні кафедри теорії і практики журналістики Інституту журналістики і масової комунікації Гуманітарного університету ЗІДМУ”.
Основні положення, висновки і науково-теоретичні результати дослідження викладено в доповідях і повідомленнях, виголошених на Міжнародних науково-практичних конференціях: Масова комунікація та інформаційний виклик ХХІ століття” (Дніпропетровськ, 2003, 2005), Дні науки” в Гуманітарному університеті ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2006); Міжнародній науково-теоретичній конференції Література в контексті культури” (Дніпропетровськ, 2006); Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2003, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції Українська журналістика в контексті доби” (Львів, 2004); міжвузівських науково-практичних конференціях Російсько-український філологічний дискурс” (Запоріжжі, ЗНУ, 2006), Дні науки” в Гуманітарному університеті ЗІДМУ” (Запоріжжя, 2004, 2005), Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2006).
Публікації. Результати наукових пошуків і досліджень знайшли відображення в 12 публікаціях, з них 8 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 247 сторінок, з них основного тексту 178. Список використаних джерел включає 244 позиції.

bibliography

ВИСНОВКИ

Історія української журналістики це сукупність регіональних моделей розвитку періодичної преси, що є підсистемами по відношенню до періодики держави у цілому, а тому можуть розглядатися як цілісні компоненти її з комплексним урахуванням специфічних регіональних характеристик.
В історичній парадигмі соціокультурних моделей української журналістики преса Запорізького краю початку ХХ століття (1904-1920 рр.), представляла сформовану, складноорганізовану цілісність, чітку систему масово-інформаційного забезпечення регіону, що характеризувалася визначеністю основних типів газетно-журнальної продукції, які, хоча й зазнавали під впливом соціально-політичних, національно-культурних та економічних факторів типологічних змін, становили досить стійку й незмінну структуру періодики. Відбиваючи економічні, територіальні, соціально-демографічні, національно-мовні координати регіону, історико-типологічна парадигма місцевої преси творилася під впливом суспільно-політичних факторів. Поява тієї чи іншої типологічної одиниці супроводжувалася усвідомленням необхідності в обміні інформацією. Поодинокі видання, що привертали увагу читацької аудиторії, поступово об’єднувалися в типологічні групи, що формували цілісний механізм інформування населення систему преси Запорізького краю, яка, віддзеркалюючи всі місцеві реалії стала унікальним літописом життя регіону, важливим засобом національно-культурного розвитку краю.
Утвердження і формування періодичної преси в Запорізькому краї відбувалося досить складно й повільно. Однак цей процес відбувався послідовно й органічно відповідно до розвитку основних складових суспільного й економічного життя регіону, у відповідності з духовним, професійним й громадсько-політичним ростом місцевого читача. Типологічні групи періодики поставали у зв’язку з усвідомленням в їх необхідності й виникненням матеріальних і технічних можливостей для організації певних часописів. На сьогодні ми можемо констатувати наявність 125 назв періодичних видань, які виходили в Запорізькому краї протягом досліджуваного періоду, і відіграли важливу роль у складних процесах комунікативного обміну.
Фіксуючи й дзеркально відображаючи рівень суспільного, культурного, політичного й економічного життя краю, періодична преса стала важливим механізмом регуляції соціокультурних процесів регіону, унікальною складовою історії провінційної преси Російської імперії і, водночас, важливим елементом загальноукраїнської системи преси, якій цілком притаманні специфічні риси, що відповідали умовам південно-східної України, де вона функціонувала.
Утворюючи складну систему пресово-інформаційного забезпечення регіону, преса Запорізького краю слугувала своєрідним фактором духовно-культурного об’єднання адміністративно-територіально розмежованого й багатонаціонального краю, який ще за козацьких часів вважався історично цілісним. Власне, на цьому і будується своєрідна модель її функціонування як складно структурованого механізму регуляції соціокультурних процесів.
Разом з тим вона стала необхідною ланкою в розвитку економічно-виробничих і комерційних відносин регіону, його промислового й сільськогосподарського розвитку, про що свідчить велика кількість спеціалізованої періодики. Дотримуючись загальнонаціональних традицій і одночасно впроваджуючи європейські тенденції розвитку преси, видавці намагалися створити якомога якісніший інформаційний продукт, який би в найдоступнішій і найпривабливішій формі якнайповніше задовольняв читацькі смаки місцевого населення.
1. У дисертації ми намагалися оцінити загальну систему преси регіону, простежити її взаємозв’язок з потребами читацької аудиторії, не надаючи перевагу окремим типам преси, виявити залежність у системі видавець видання аудиторія”. З цією метою в науковій роботі були вироблені єдині критерії типологічного аналізу відповідної системи преси конкретного історичного періоду. Вони дозволили уникнути суто класифікаційного підходу до преси з його умовним розподілом за групами, а комплексно дослідити співвідношення між різними типами преси в середині системи, виявити динаміку їх розвитку і взаємозв’язок із суспільними, ідейно-політичними й національно-культурними факторами. Комплексне осягнення всієї системи загалом дозволило нам дослідити її вплив на суспільну свідомість, формування громадської думки, соціокультурні процеси в цілому. Окрім того, це дозволило підкреслити й розкрити вагоме значення преси Запорізького краю як історичного джерела за умов відсутності, або невеликою кількістю архівно-документальних свідчень. Її характерною ознакою був поліфонізм, що зумовив, з одного боку, багатоаспектність періодики як історичного джерела, з іншого − специфіку засобів і методів аналізу публікованих у ній текстів-джерел.
2. У роботі були вироблені чіткі теоретико-методологічні засади аналізу, ґрунтовані на узагальненні наукових розробок у галузі типології та практичного її застосування у пресознавстві (Г. Антюхін, О. Акопов, Е. Ахмадулін, В. Бакшин, О. Бочаров, О. Воронова, Б. Єсін, Г. Жирков, Я. Засурський, Є. Корнілов, Б. Місонжиков, Р. Овсепян, Є. Прохоров, О. Станько, Г. Татарова, М. Шкондин, В. Березина, О. Западов, Е. Летенков, Махоніна, З. Онищук, Ю. Рахманова, О. Соколова, А. Тепляшина, П. Тешкина, А. Хашковський, М. Шостак, Р. Ямпольська; до розробки питань типології та класифікації преси на вітчизняному ґрунті зверталися І. Герман, С. Гурьєва, В. Іванов, К. Костів, О. Кузнецова, В. Московцева, М. Нечиталюк, В. Рубан, Н. Сидоренко, Б. Черняков, О. Школьна, окремі публікації належать Г. Дзюбенко, В. Косарчук, М. Недопитанському, Ю. Фінклеру, Т. Хітровій та ін.). На основі аналізу наукових джерел визначено теоретичні засади типологічного моделювання преси й описано механізм виникнення і творення її основних структурних категорій: тип, клас, типологічна група.
Серед науковців немає одностайного визначення змісту понять тип видання”, типологічна група”, типоформувальні фактори”, типологічні ознаки”. Недостатня розробленість низки теоретичних положень типологічного і системного аналізу явищ журналістики дещо уповільнює роботу направлену на створення повної і цілісної картини функціонування журналістики, особливо початку ХХ століття: оскільки, саме в цей час типологічне розмаїття періодичних органів стає характерною рисою системи преси України.
Аналіз і синтез наукових надбань дослідників дозволив, запропонувати власне бачення типологічного аналізу преси й створити універсальну класифікаційну модель, застосовану в процесі типологічного моделювання системи періодики Запорізького краю 1904-1920 років.
3. В роботі були визначені основні фактори, що дозволяють виділити пресу Запорізького краю як одну із численних регіональних структур історії української періодики, виявити специфіку й умови її функціонування в конкретний історичний період, визначити типологічний характер. До таких характеристик належать: сфера розповсюдження, яка визначається сполученням адміністративно-територіальних (географічних), демографічних і національно-мовних ознак; локальний діапазон розповсюджуваної інформації (висвітлення переважно місцевих подій), котрий вигідно вирізняє місцеву пресу унікальною властивістю адресно враховувати інтереси читацької аудиторії за її фахово-професійною, етнічною, віковою та соціальною диференціацією; політико-ідеологічний фактор, зумовлений складними історичними передумовами формування й розвитку періодичної преси Запорізького краю, які відбувалися в умовах іноземного панування.
Перераховані чинники дозволили визначити основні типоформувальні фактори системи преси Запорізького краю (1904-1920), а саме видавець (власник) органи держаного управління та самоуправління, громадські, наукові та фахові товариства, партії, приватні особи; читацька аудиторія, ретельна диференціація якої за демографічними, територіальними, виробничо-професійними, національно-мовними, соціальними та іншими ознаками, сприяла широкій палітрі типологічних груп преси Запорізького краю; мета, що визначала організаційно-мотиваційні основи діяльності часописів, найбільше характеризувала сутність видання, визначала його курс та основні завдання (ідейно-політичні, економічні, громадсько-культурні).
4. Розроблена нами типологічна модель дозволила реконструювати структуру системи преси Запорізького краю й диференціювати її газетні типи за географічною (територіальною ознакою) − губернські, повітові та міські виданнями, які протягом досліджуваного періоду випускалися в десятьох адміністративних одиницях Запорізького краю (Бердянську, Великому Токмаці, Гальбштадті, Гуляйполі, Кам’янському, Мелітополі, Ной-Гальбштадті, Олександрівську, Оріхові, Ейгенфельді); за національно-мовними ознаками преса Запорізького краю була представлена українськомовними, російськомовними, досить часто двомовними виданнями, а також періодикою німецькою мовою; за демографічною ознакою − молодіжною пресою (літературно-мистецькою, виховною та комсомольською); дитяча преса репрезентована лише окремими рубриками (Дитяча сторінка”, Дитячі розваги”, Сторінка для дітей”); за проблемно-тематичним спрямуванням − універсальними (політематичними) або масовими й монотематичними (спеціалізованими) видання, що були представлені наступними типологічними групами: громадсько-політичні, літературно-мистецькі (літературно-художні), що утворюють групу розважальної періодики, молодіжні (студентсько-учнівські), спеціалізовані (фінансово-економічні (банківські), рекламно-довідкові, промислово-виробничі, сільськогосподарські, екологічні), релігійні видання. Закономірним для переважної більшості газет Запорізького краю був своєрідний синтез цих тематичних направлень, які презентували тип універсальної газети розрахованої на масового читача. Ці видання набули найбільшої популярності, і становили переважну частину преси регіону, їх налічувалося понад п’ятдесяти назв, а найзначніші стали невід’ємною складовою суспільного та культурного життя місцевого населення. За ідейно-політичним спрямуванням преса Запорізького краю була представлена − прогресивними, ліберальними, національно-патріотичними, прокомуністичними (більшовицькими), військово-революційними, анархістсько-повстанськими та антикомуністичними виданнями. Особливістю цієї групи періодики була чітка тематична спрямованість, що відображала устремління та боротьбу за владу антагоністичних таборів. За видавцем преса Запорізького краю диференціювалась на офіційні, приватні й партійні видання; за соціальною ознакою масові, робітничі, селянські та військові; за періодичністю щоденні видання, газети з періодичністю 2−3 рази на тиждень, тижневі, двотижневі й місячники.
5. Історико-типологічний аналіз преси Запорізького краю початку ХХ століття зумовив дослідження не лише типоформувальних факторів і типологічних ознак видань, а й суспільно-політичних, законодавчих механізмів, що вплинули на формування місцевої системи періодики, з урахуванням історичного розвитку краю, що позначився на типологічній диференціації місцевої преси. У дисертації динаміка розвитку періодики Запорізького краю розглядається з широких соціокультурних позицій, це дозволяє надати цілісне уявлення про особливості функціонування преси в конкретний історичний період, визначити її місце в загальноукраїнському процесі. Такий підхід дозволив розглянути пресу Запорізького краю як складову частину преси Російської імперії і водночас охарактеризувати її специфічні риси, що відповідали загальним тенденціям розвитку української преси. Серед них провідне місце займає виокремлення та розвиток потужного сегменту українського національно-культурного руху, який знайшов втілення в розвитку провінційної преси та видавництв, в організації освітнього процесу, творчості аматорського театру, діяльності культурно-просвітницьких товариств та українського-національно визвольного руху, активізації якого активно сприяла періодична преса.
За часів Російської імперії будь-які спроби отримати офіційний дозвіл на випуск часописів рідною мовою, були безрезультатними. Політика російських урядів як за часів царизму, так і тоталітаризму, була направлена на русифікацію краю, вони намагалася всіма силами приборкати національну стихію”, обмежити рамками заборон та цензурними утисками будь-які прояви українського, знищити згадки про славетне козацьке минуле. Такий цензурний тягар аж ніяк не сприяв розгортанню серйозної видавничої діяльності. Тому в роботі вказується на виключну роль національно-культурних товариств, які гуртували й активізували національний рух на Запоріжжі, брали активну участь в організації періодичних видань.
Сукупність соціокультурних, суспільно-політичних аспектів і особливостей історичного моменту визначили умови, в яких відбувався складний процес зародження місцевої преси. Він характеризувався як місцевими чинниками, так і загальнодержавними, серед яких: адміністративно-територіальне розмежування краю (внаслідок уніфікаційної політики російського уряду), складна система отримання дозволу, відсутність кваліфікованих кадрів, недостатність технічної бази, цензурні переслідування та ін.
6. У роботі на тлі розвитку складних суспільно-політичних і національно-культурних процесів досліджується весь комплекс періодичних видань, що виходили на терені сучасної Запорізької області в період 1904- 1920 років. Створення комплексної систематизації пресової продукції регіону, бібліографування та опис, відтворення типологічної моделі функціонування місцевої періодики з урахуванням динаміки її розвитку полягли в основу розробленого нами покажчика періодичних видань Запорізького краю (1904-1920 рр.), який включає: типологічний, географічний та хронологічний покажчики, а також бібліографічний опис 125 назв періодичних видань, що виходили на Запоріжжі та 14 часописів, що за різних причин залишилися нездійсненними проектами цього періоду. В науковий обіг уведено 26 назв часописів, які раніше не згадувалося дослідниками і не були включені до бібліографічних покажчиків (Наш степ” (1918), Січ” (1918), Банковский день” (1917), Бердянская жизнь” (1914-1915), Вестник Александровской железной дороги” (1917), Воля народа” (1917), Друг народа” (1918), Еврейская мысль” (1917), Заря” (1917), Знамя восстания” (1919), Известия Бердянского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов” (1917-1918), Известия Мелитопольского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов” (1918), Известия Мелитопольского военно-революционного комитета” (1919), Известия. Рабоче-крестьянская, красноармейская газета” (1919), Красное знамя” (1920), Молодые порывы” (1917), Народ” (1918), Народная жизнь” (1918), Наша жизнь” (1918), Рассвет” (1917), Таврическое слово” (1918), Экологический бюллетень” (1910), Южная жизнь” (1911), Южная речь” (1912-1914), Южная правда” (1919); 19 назв видань було доповнено новими відомостями.
7. Відтворюючи пресу регіону за географічними, хронологічними, національно-мовними й типологічними ознаками, у роботі були виділені окремі підрозділи системи преси Запорізького краю, що характеризуються процесами трансформації типологічних ознак видань. Цією межею став 1917 рік, коли традиції попередньої практики існування преси почали усуватися періодикою ідейно-політичного спрямування. Такий підхід дав можливість прослідкувати й відтворити послідовну динаміку розвитку типологічної моделі преси Запорізького краю, виявити місце кожної групи й кожного друкованого органу, незалежно від його спрямування в загальній системі преси регіону.
Структурування етапів розвитку дозволило відтворити і такі складні позафункціональні процеси творення й розвитку системи масово-інформаційного забезпечення регіону (інколи окремих часописів), як: боротьба з конкурентами за читацьку аудиторію, монополізація, цензурні переслідування; акцентувати увагу на особливостях журналістської та громадської діяльності провідних, редакторів, видавців, співробітників газет.
Систематизування великої кількості емпіричної інформації дозволило визначити превалювання конкретних типоформувальних факторів на певному історичному етапі, ступінь їх впливу на напрямок, зміст, форму й функцію видання.
В роботі акцентується увага і вказується на маніпулятитвний характер місцевої преси, який став провідної ознакою преси періоду боротьби за українську державність, що знайшло вираження в розгортанні широкої ідейно-політичної боротьби, а пізніше й збройної. У цей час функція газети вийшла далеко за межі суто інформування, просвітництва чи то популяризації певної політичної ідеї, вона стала ефективним механізмом маніпулювання аудиторією, надійним засобом знищення ідейно-політичних супротивників.
8. Сплеск соціальної активності й національно-демократичного піднесення після подій 1917 року зумовив появу в Запорізькому краї цілої низки преси ідейно-політичного спрямування.
Різноплановість газет періоду боротьби за українську державність обумовили необхідність їх наукової систематизації, що дозволило побачити реальну картину пресово-інформаційного забезпечення регіону. У цьому напрямку, на основі типологічного аналізу, були визначені основні типоформувальні фактори (видавець, аудиторія) і типологічні ознаки (авторський колектив, зовнішня форма видання, система жанрів, стиль, проблемно-тематичне наповнення, періодичність) преси, що видавалася на Запоріжжі в період національно-визвольних змагань. Серед основних типоформувальних ознак називаємо соціальний фактор (диференціація аудиторії за соціальними ознаками). У цей період поширеними були видання робітничі, селянські й військові, до 1920 року активно використовувалася і форма масового часопису, так званої народної газети”.
9. Окремо узагальнено досвід функціонування на Запоріжжі військової преси, яка у більшості випадках залишилася поза увагою дослідників військової журналістики. В аналізований період у Запорізькому краї виходили часописи наступних військових угрупувань: Українських січових стрільців, Червоного козацтва, Червоної, Повстанської та Добровольчої армії, а також Українського національного союзу, що був координаційним осередком українських політичних партій та культурно-громадських товариств). У роботі вперше систематизовано свідчення й досвід функціонування анархістсько-повстанських часописів періоду махновщини. Ці періодичні видання були унікальною складовою системи преси Запорізького краю 1904-1920 років, і репрезентували так звані місцеві чинники творення й розвитку типологічної палітри преси окремого регіону.
10. Особлива увага акцентується на важливому досвіді функціонування українськомовних часописів, який дозволив визначити позиції місцевої української громади в національно-визвольному та національно-культурному русі за умов антиукраїнської політики російських урядів.
Зародження української преси на Запоріжжі пов’язано з появою такого типу видань, як військова преса, об’єктивним фактором виникнення якої було піднесення національно-визвольного руху на всіх етнічних землях України після лютневої революції 1917 року. Зміст українськомовних видання, що видавалися в Запорізькому краї, їх ідейна позиція були спрямовані відповідно до потреб історичного моменту і стояли на засадах духовності українського народу. В умовах більшовицької нівеляції цінностей української культури кожен складовий елемент цих газети, зокрема їх мова, набував особливого значення як засіб національного ствердження, національної самоідентифікації.
Встановлено, що група українськомовних видань відображала інтереси корінного населення регіону, виконувала роль громадської й політичної трибуни місцевого українства, яке прагнуло спілкуватися українською мовою, розвивати національну ідею і боротьбу за неї. Цим завданням підпорядковувалися й проблемно-тематичні напрямки цієї групи видань. Передусім зверталася увага на висвітлення національно-визвольного руху, збереження історичної пам’яті народу; акцентувалися проблеми розвитку національної освіти й рідної мови, видання українських книг, діяльність національно-культурних товариств.
Досить часто шляхом публічного порушення проблеми державності українського народу, через інформацію про справжній стан краю, через аналіз історичних, політичних, військових, культурних та ідеологічних факторів, що спричинили військове поневолення, через гостру критику панівних імперій, українська преса формувала громадську думку, гуртувала український народ, мобілізувала на збройну боротьбу за незалежну державу.
Ґрунтовний аналіз періодичної преси Запорізького краю (1904-1920 рр.) дозволив заповнити чергову білу пляму” в історії української журналістики, наблизитись ще ближче до створення повної бібліографії української преси, відтворити належне місце періодики Запорізького краю в національно-культурному розвитку України, в системі національних засобів масової інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеенко С. Немцы-колонисты в Таври: Исторический очерк // Авдеенко С. Последний атаман. М.: БИМ, 1995. С. 47 57.
2. Адрес-календарь г. Александровска и его уезда на 1907-1911. Александровск, 1907.
3. Адрес-календарь г. Александровска и его уезда на 1910-1912 г. Александровск, 1910.
4. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журналов). Иркутск: Изд-во Иркутского университета, 1985. 96 с.
5. Акопов А. И. К вопросу о журнале как типе периодического издания // типология журналистики. Вопросы методологии и истории. Ростов нД: Изд-во Ростовського университета, 1987. С. 61 76.
6. Александровская мысль. 1917. 18 ноября.
7. Антюхин Г. В. История отечественной журналистики 18 19 вв. как единый процесс развития русской (столичной) и региональной (местной) печати России // История журналистики как объект исследования и учебная дисциплина. Выпуск 1. − Ростов нД: Изд-во Ростовського университета, 1997. С. 14 20.
8. Ахмадулин Е. В. Системный подход в исследовании региональной печати // Местная и региональная печать. Вопросы истории, методологии. − Ростов нД: Изд-во Ростовського университета, 1983. С. 21 32.
9. Ахмадулин Е. В. Ретроспективное рассматривание системы региональной журналистики // Научная конференция по методике исследования журналистики: Тезисы докладов / Ред. М. А. Суслова. Ростов н/Д: Издательство Ростовского университета, 1987. С. 12 14.
10. Бакшин В. В. Типологические характеристики еженедельника. Владивосток: Ролан, 1984. 98 с.
11. Березена В. Г. Проблема читателя как важнейший аспект историко-теоретического исследования // Типология журналистики: Вопросы методологии и истории: [Сб. ст.] / Отв. Ред. Е. А. Корнилоа. Ростов н/Д: Издательство Ростовского университета, 1987. 155 с.
12. Белаш А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махна: историческое повествование. Київ, 1993. 586 с.
13. Бердянская жизнь. 1917. 5 августа.
14. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. М., 1973. 175 с.
15. Богуславський О. В. Інформаційно-пресова діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917-1920 рр. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2003. 236 с.
16. Бойко А. Проблема дослідження преси православної церкви кінця ХІХ початку ХХ ст.: Критого-бібліографічний огляд // Збірник праць Науково-дослідницького центру періодики. Львів: Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 2002. Випуск 10. С. 309 331.
17. Бочаров А. Г. Основные принципы типологии современных советских журналов // Серия ХІ. Журналистика. М., 1973. −№ 3. С. 25 36.
18. Буревестник. − 1908. № 13. − С. 8.
19. Буряк В.Д. Журналістська творчість як система образної комунікації; Навчальний посібник. − Дніпропетровськ: РВВ ДДУ, 2003. − 60 с.
20. Буряк В. Д. Головні психологічно-художні домінанти інформаційно-художньої свідомості у контексті генезису форм і методів вираження факту // Вісник Дніпропетровського університету. Серія. Літературознавство та журналістика. − Дніпропетровськ: РВВ ДДУ, 1998. − Вип. 2. − С. 173−178.
21. Вакалюк В. Военная печать большевиков в борьбе за солдатские массы в трех российских революциях. Автореф. дисд-ра іст. наук: 07.00.10. К., 1984. 16 с.
22. Вебер М. Избранные сочинения. М., 1990. 245 с.
23. Вебер М. Соціологія. Загально історичні аналізи. Політика. К: Наукова думка, 1998. 345 с.
24. Верменич В. В. Історична регіоналістика в Україні // Український історичний журнал. 2002. −№ 2. С. 34 48.
25. Винниченко В. Відродження нації. Київ: Молодь, 1990. − Ч 1. 170 с.
26. Воблый К. Г. Экономическая география Украины. С диаграммами, картограммами и рисунками в тексте. К., 1919.
27. Волковинський В. М. Нестор Махно: легенди та реальність. Київ, 1994. 210 с.
28. Вольный Бердянск. 1919. 21 октября.
29. Воронова О. А. Динамика типологической структуры региональной прессы // Вестник Московского университета. Серия журналистика. − М.: Из-во Московского университета, 2000. − № 5. С. 17 21.
30. Галушко М. В. Українські часописи Станіслова (1879 1944 рр.): Історико-бібліографічне дослідження / Наук. ред.− М. М. Романюк. Львів, 2001. 304 с.
31. Гамрецький Ю. До питання про встановлення влади Рад на місцях // У боротьбі за Жовтень: Збірник наукових праць. К., 1981. с. 24 − 56.
32. Гарчев П. Другий з’їзд Румчероду // Боротьба за владу Рад в Україні. К: Вища школа, 1977. 246 с.
33. Гарчев П. Червона гвардія України в Жовтневій революції. Харків: Обласне вид-во, 1969. 175 с.
34. Гвоздик В, Мальшина К. Боротьба за владу на Півдні України (жовтень 1917 лютий 1918 рр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя: Просвіта, 2004. − Випуск ХVІІ. С. 88 103.
35. Гвоздик В. Роль і місце єврейського населення в політичній боротьбі на Півдні України в 1917 році // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя: Просвіта”, 2000. Випуск ХІІ. С. 29−40.
36. Гдакович М. С. Літературні періодичні видання 20 30-х рр. ХХ ст. на західноукраїнських землях у суспільно-політичному і духовному контексті доби: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08. К., 2003. 20 с.
37. Герман І. С. Запорізька преса 20 40-х рр. ХХ ст.: Жанрово-стильові особливості: Дис. канд. філол. наук: 10.01.08. К., 1982. 210 с.
38. Глинский Б. Русская периодическая печать в провинции // Исторический вестник. 1898. − № 1. Ч. 18. Т. 71. С. 292 334.
39. Горевалов С. І. Військова журналістика України: історія та сучасність. Львів: Видавництво Військового інституту при ДУ Львівська політехніка”, 1998. 338 с.
40. Горевалов С. І., Богуславський О. В., Романишин Ю. А. Військова преса України. Запоріжжя: Гуманітарний університет ЗІДМУ”. 479 с.
41. Гордієнко Г. Під щитом Марса: спогади. Філадельфія, 1976. Т.1. 130 с.
42. Гребцова И. С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (вторая треть ХІХ в.). Одесса: Одесский нац-й ун-т им. И. И. Мечникова, 2002. 360 с.
43. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. Львів: Вища школа. 293 с.
44. Грінченко Б. Тяжким шляхом // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ століття / Уклад. Н. Сидоренко, О. Сидоренко. Київ: Дослідницький центр історії української преси, 1999. С. 70 91.
45. Гуляйпольский набат. 1919. 1 березня, 13 квітня.
46. Гурьєва С. А. Методологічні засади типологічного аналізу газетно-журнальної періодики України // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Симферополь, 2005. Т. 18 (57). − № 3. С. 78 81.
47. Гутковський В. В. Українська преса Наддніпрянщини в національно-культурному та державотворчому процесі (друга половина ХІХ ст. 1920 р.): автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Л., 2002. 18 с.
48. Гутковський В. В., Крупський І. В., Федоришин П. С. Українська преса Наддніпрянщини (ІІ половина ХІХ ст. 1920 р.): генезис, проблематика виступів, державотворча функція / За ред. д-ра іст. наук Крупського І. В. Львів, 2001. 196 с.
49. Давыдов А. Репрезентативность выборки // Социологические исследования. М., 1990. − № 1. С. 13 17.
50. Державний архів Автономної республіки Крим (ДА АРК), ф. 26, оп.3, спр. 749, арк. 18.
51. ДА АРК, ф. 26, оп 3, спр. 698, арк. 4.
52. ДА АРК, ф. 26, оп. 2, т. 1, спр. 1602, арк. 7.
53. Декрет про пресу // Про партійну і радянську пресу, радіомовлення і телебачення: Збірник документів і матеріалів. Київ, 1974. 180 с.