ПУБЛІЦИСТИКА В. ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО 20–30-Х РОКІВ XX СТ. У КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ : ПУБЛИЦИСТИКА В. Гренджи-ДОНСКОГО 20-30-х годов XX века. В контексте национального возрождения ЗАКАРПАТЬЯ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Барчан Олеся Василівна

УДК 821.161.2 92 „19”

Публіцистика В.Ґренджі-Донського
2030-х років XXст.
у контексті національного відродження ЗАкарпаття

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доц.Кость С.А.

Львів2006

Вступ. 3
Розділ 1. Історіографія питання, предмет дослідження й основні риси індивідуального стилю В. Ґренджі-Донського. 9
1.1. Історіографія питання. 9
1.2. Особливості предмету дослідження. 19
1.3. Основні риси індивідуального стилю В. Ґренджі-Донського як публіциста 28
Висновки до розділу І 36
Розділ ІІ. Суспільно-політична проблематика публіцистики В. Ґренджі-Донського 38
2.1. Державницька ідея і соборність як основні ідейно. 38
концептуальні засади. 38
2.2. Боротьба з москвофільством (русофільством) 61
2.3. Соціальні питання. 73
Висновки до розділу ІІ 81
Розділ ІІІ. Культурологічна проблематика в публіцистиці В. Ґренджі-Донського 83
3.1. Концепція літератури й мистецтва. 83
3.2. Роль культури у процесі національної самоідентифікації 97
3.3. Мова як чинник політичного й духовного становлення. 110
3.4. Публіцистичність художніх творів на історичну тематику. 134
3.5. Суспільно-політичний аспект публікацій про театр і малярство. 145
3.6. Народознавча проблематика в контексті формування політичного світогляду В. Ґренджі-Донського 2030-х рр. ХХст. 154
Висновки до розділу ІІІ 165
Висновки. 167
Список використаних джерел. Ошибка! Закладка не определена.

Вступ ....................................................................................................................... 3
Розділ 1. Історіографія питання, предмет дослідження й основні риси індивідуального стилю В. Ґренджі-Донського ....................................................9
1.1. Історіографія питання .................................................................................9
1.2. Особливості предмету дослідження ........................................................19
1.3. Основні риси індивідуального стилю В. Ґренджі-Донського як
публіциста ..................................................................................................28
Висновки до розділу І ......................................................................................36
Розділ ІІ Суспільно-політична проблематика публіцистики В. Ґренджі-Донського ............................................................................................................. 38
2.1. Державницька ідея і соборність як основні ідейно-концептуальні
засади ......................................................................................................... 38
2.2. Боротьба з москвофільством (русофільством) ...................................... 61
2.3. Соціальні питання .................................................................................... 73
Висновки до розділу ІІ ....................................................................................81
Розділ ІІІ. Культурологічна проблематика у публіцистиці В. Ґренджі-Донського ............................................................................................................. 83
3.1. Концепція літератури й мистецтва ......................................................... 83
3.2. Роль культури у процесі національної самоідентифікації .................... 97
3.3. Мова як чинник політичного і духовного становлення ...................... 110
3.4. Публіцистичність художніх творів на історичну тематику ............... 134
3.5. Суспільно-політичний аспект публікацій про театр і малярство ...... 145
3.6. Народознавча проблематика у контексті формування політичного
світогляду В. Ґренджі-Донського 20 30-х рр. ХХ ст. ........................ 154
Висновки до розділу ІІІ ................................................................................. 165
Висновки ............................................................................................................ 167
Список використаних джерел .......................................................................... 172

Вступ

В. Ґренджа-Донський (18971974) як публіцист, політичний діяч, літератор відіграв важливе місце в суспільно-політичному і духовному житті закарпатських українців 2030-х років минулого століття. Він був основоположником новітньої української літератури на Закарпатті, написав першу поетичну збірку мовою, близькою до української літературної; боровся за національне і соціальне визволення; був безкомпромісним борцем із політичним русинством, москвофільством, виступав проти чеського і мадярського шовінізму; у своїй діяльності органічно поєднував літературнохудожню і публіцистичну творчість; його публіцистика це свідчення тривкості й невмирущості української ідеї.
Як журналіст, публіцист і редактор В. Ґренджа-Донський співробітничав із багатьма виданнями. У 1923р. він був редактором газети „Русин” (19201923), співробітником „Подкарпатського пчолярства” (19231926), у 19261927рр. був редактором журналу „Пчілка” (19231932), редактором журналу „Наша земля” (19271928), автором і співробітником „Свободи” (19221938), співробітником і редактором „Українського слова” (19321938), редактором „Нової свободи” (1939) і „Урядового вісника” (19381939).
Трагічний захист Карпатської України в березні 1939р. для В. Ґренджі-Донського закінчився арештом і ув’язненням у концтаборі, куди його кинули угорські окупанти. Після звільнення він емігрував до Словаччини. У повоєнні роки жив у Чехословаччині. Вершина його публіцистичної й літературної діяльності це міжвоєнна доба.
Актуальність дослідження зумовлена кількома важливими чинниками: 1) публіцистика В. Ґренджі-Донського це важлива частина журналістського процесу як регіонального (на Закарпатті), так і загальноукраїнського, але незважаючи на те, що ми повинні вивчати українську пресу з нашого минулого, незважаючи на роль В. Ґренджі-Донського як публіциста, громадськополітичного діяча, поета і прозаїка в житті Закарпаття міжвоєнної доби, в національному вихованні закарпатських українців, у їх політичній боротьбі, у становленні, формуванні й розвитку української ідеї, його публіцистика дуже мало досліджена; 2) досвід В. Ґренджі-Донського як публіциста і громадськополітичного діяча є важливим для розуміння та оцінки деяких суспільно-політичних процесів, що відбуваються в краї: після відновлення української державності у 1991р. на Закарпатті почалася сепаратистська метушня, активізувався русинський політичний сепаратизм (т. зв. політичне русинство), відбулося кілька „Світових конгресів русинів”, відбуваються „науковопрактичні” конференції, виходять періодичні видання, а в лютому 2000року в Ужгороді було створено „підкарпаторусинський представницький орган” під назвою „Сойм підкарпатських русинів”, який домагається від держави визнання підкарпатських русинів окремим слов’янським народом (антиукраїнська спрямованість „політичного русинства” очевидна).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов’язана із науковою програмою факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, з темою „Дослідження історичних і теоретичних проблем української преси”, що її розробляє кафедра української преси. Досліджувані в дисертаційному дослідженні проблеми, викладачі кафедри української преси порушують у лекційних курсах „Історія української журналістики”, „Теорія і практика преси”, „Українська література”.
Мета дослідження полягає в тому, щоб схарактеризувати основні ідейнотематичні напрями, основні проблеми, стильові особливості публіцистики В. Ґренджі-Донського, з’ясувати роль його публіцистики у тогочасному політичному дискурсі, зокрема у національному вихованні, в утвердженні української ідеї; на захист виноситься теза про те, що альтернативи українській ідеї в публіцистичному і політичному дискурсах нема, що до цієї ідеї в результаті еволюції, розвитку політичного і духовного світогляду може прийти будьякий діяч, митець за умови визнання національних вартостей та ідеалів; публіцистика не є додатком до літературної творчості, це вияв громадянської позиції діяча чи митця, свідчення рівня його заанґажованості в політичному житті нації.
Для досягнення мети і обґрунтування основних тез дисертаційного дослідження, що винесені на захист, визначено такі завдання:
вивчити історіографію питання і з’ясувати її періодизацію та структуру;
проаналізувати основні ідейнотематичні напрями публіцистики В. Ґренджі-Донського в тогочасному контексті;
показати необхідність вивчення його публіцистики у зв’язку з літературною творчістю, простежити їх нерозривний зв’язок;
дослідити еволюцію світогляду публіциста;
з’ясувати основні моменти історичної концепції В. Ґренджі-Донського, його розуміння суспільно-політичних процесів;
схарактеризувати основні риси його публіцистичного стилю, журналістські прийоми і методику.
дослідити основні ідейноконцептуальні засади публіцистики В. Ґренджі-Донського.
Об’єкт дослідження це матеріали, що стосуються життя і творчості В. Ґренджі-Донського, публіцистичні тексти, а також окремі художні твори.
Предмет дослідження полягає в осмисленні ідейного змісту, проблематики публіцистичних текстів, та їх функціонування в конкретному суспільно-політичному, духовному контекстах.
Джерельна база дослідження це наукові праці з історії, теорії й практики журналістики, журналістської творчості, історії Закарпаття, закарпатської преси, тексти В. Ґренджі-Донського (публіцистика, спогади, листи; щоденник „Щастя і горе Карпатської України”, який автор почав писати у жовтні 1938р. та зафіксував події до серпня 1939р.), українська періодика Закарпаття міжвоєнного періоду („Русин”, „Пчілка”, „Наша земля”, „Вперед”, „Свобода”, „Українське слово”, „Нова Свобода” тощо), деякі іншомовні видання (зокрема чеські), що виходили в цьому регіоні і на сторінках яких були публікації, що стосувалися як української справи загалом, так і В. Ґренджі-Донського („AZET”, „Podkarpatské hlásy” тощо); дослідження, що стосуються як історії Закарпаття, різноманітних сфер життєдіяльності цього регіону, так і суспільного життя; творчої та громадськополітичної діяльності В. Ґренджі-Донського, матеріали Закарпатського обласного архіву та приватного архіву В.Пагирі.
Методологічна основа і методи дослідження методологічну базу роботи склали праці І.Франка [256], М.Грушевського [118 ], А.Волошина [34], В.Бірчака [20], С.Наріжного [189], А.Животка [129], М.Нечиталюка [191], О.Мукомели [185], Н.Сидоренко [220; 221], І.Михайлина [171;172], С.Костя [151-153], О.Мишанича [177], В.Габора [42;43], І.Добоша [121], М.Вегеша [26], М.Романюка [215], І.Крупського [154], О.Пономарева [209], В.Різуна [213], В.Здоровеги [137-138], А.Москаленка [183], В.Шкляра [243], О.Коновця [148], В.Лизанчука [160], В.Іванова [141], Є.Прохорова [211], М.Черепахова [261 ] та інших дослідників, а також матеріали підручників та посібників з історії України, історії журналістики ХІХ, ХХ століть, словникових, енциклопедичних видань. В основі дослідження лежать такі загальновизнані принципи, як історизм, об’єктивність, комплексність, достовірність, а також ідеї державності і соборності. У дисертаційній роботі використано наступні методи: системний, описовоаналітичний, проблемнохронологічний, історикопорівняльний.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 2030-ті рр. ХХ ст., той період, коли відбувається процес національної ідентифікації закарпатських українців, формується ідея державності як мета політичної боротьби, на який припадає (особливо 30-ті роки) розквіт публіцистичної та літературної творчості В. Ґренджі-Донського.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше зроблено спробу комплексного дослідження публіцистики В. Ґренджі-Донського в контексті суспільно-політичних і духовних процесів, що відбувалися на Закарпатті в міжвоєнну добу 2030-хрр. ХХст.; введено в науковий обіг важливий джерельний матеріал, що стосується не лише творчості В. Ґренджі-Донського, але й історії української преси. У процесі доведення основних тез роботи показано, що в умовах боротьби поневоленого народу публіцистика є невід’ємним атрибутом політичної боротьби, а література часто набуває публіцистичності; що публіцист, який об’єктивно відображає дійсність і дотримується традиційних і природних вартостей своєї нації, неминуче приходить до ідеї державності й необхідності боротьби за неї.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що матеріали дисертаційного дослідження та, отримані в процесі його виконання результати, можна використати в лекціях із таких фундаментальних курсів, як „Історія української журналістики”, „Історія української літератури”, а також для підготовки спецкурсу „Публіцистика В. Ґренджі-Донського”, підручника чи посібника з курсу „Історія української журналістики”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, публікації, в яких викладено основні положення дисертації, дисертантка виконала самостійно за винятком статей „Календар „Просвіти” в Ужгороді як своєрідне періодичне закарпатське видання 2030-х рр. ХХ ст.” та „Ідея державності та соборності в публіцистиці В. Ґренджі-Донського”, які написано у співавторстві.
Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри української преси, на щорічних звітних наукових конференціях факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення і результати дослідження було оприлюднено на Міжнародній науковій конференції „Засоби масової інформації” та становлення державності в Україні” (Ужгород, 2000), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 200річчю від дня народження О. Духновича „Олександр Духнович визначний педагог, мислитель і громадськополітичний діяч Закарпаття” (Ужгород, 2003), підсумковій конференції професорськовикладацького складу УжНУ (Ужгород, 2003), Всеукраїнській науковопрактичній конференції „Українська журналістика в контексті доби” (Львів, 2004), Міжнародній науковій конференції „Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород, 2005), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-літтю газети „Рада” „Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення” (Київ, 2006).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 7 статтях у фахових журналах, 3 статтях (1 у співавторстві) у збірниках наукових праць, 2 тезах (1 у співавторстві) доповідей і 6 виступах на міжнародних і всеукраїнських наукових і науковопрактичних конференціях.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, висновків (171 стор.), списку використаної літератури (271 позиції). Загальний обсяг дослідження 196 стор.

bibliography

Висновки

1. Лише наприкінці 80-х рр. минулого століття в Україні почали з’являтися публікації, які свідчили про спробу об’єктивного, ідеологічно незаанґажованого погляду на творчість В. Ґренджі-Донського. Цьому сприяла та обставина, що саме на той час припадає крах так званого „соціалістичного табору” і Радянського Союзу. А також у 1991р. виходить і останній (12й) том „Творів Василя Ґренджі-Донського”, що теж сприяло активізації досліджень. Хоча умови для об’єктивного вивчення його творчості постали із виникненням України як незалежної держави, але й досі немає ґрунтовного, системного дослідження публіцистичної творчості відомого публіциста і письменника.
2. У дослідженні виходимо з того, що публіцистична діяльність В. Ґренджі-Донського це невід’ємна частина всеукраїнського журналістського процесу, а тому її розглянуто у конкретному історичному, суспільно-політичному й духовному контексті того часу, оскільки журналістика не є самодостатнім видом діяльності, а підпорядкована інтересам народу й держави.
3. Незважаючи на відсутність досвіду політичної боротьби, В. Ґренджа-Донський як публіцист і громадський діяч майже відразу став на соборницькі позиції, що узгоджувалося із загальною тенденцією розвитку політичної думки і настроїв закарпатських українців.
4. Публіцистика В. Ґренджі-Донського 2030-хрр. XXст. відображала і складний процес формування національної свідомості закарпатських українців, і еволюцію його поглядів щодо українства від боротьби з політичними противниками закарпатських українців, від поборника й захисника національних і соціальних прав та інтересів свого народу через подолання певного радянофільства до державницької та соборницької позиції, до політичного світогляду, в якому відчутні були ідеї українського націоналістичного руху.
5. Насамкінець, ідеї державності й соборності стали визначальними засадами публіцистики В. Ґренджі-Донського, а боротьба з чехізацією, з проугорською орієнтацією, з москвофільством і „русинством”, утвердження українського змісту й суті суспільного буття, національне виховання закарпатських українців, захист їх національних і соціальних інтересів зумовлювали проблематику публіцистики В. Ґренджі-Донського.
6.Критика москвофільства (русофільства) була одним із цілеспрямованих напрямів публіцистичної творчості В. Ґренджі-Донського, що й підтверджується значною кількістю публікацій на цю тему. В. Ґренджа-Донський належав до числа тих діячів і публіцистів, що впродовж міжвоєнного періоду (2030-ті рр. ХХ ст.) не йшов із москвофілами на компроміс навіть тоді, коли це можна було виправдати з огляду на тактику політичної боротьби. Він гнівно таврував москвофільство за його антиукраїнську суть і моральну нікчемність.
7.В. Ґренджа-Донський був серед перших, хто звернув увагу на небезпеку „русинства” як політичної течії, що за своєю суттю теж є антиукраїнською. У досліджені підкреслено, що, зважаючи на цю обставину, треба належним чином оцінити його політичну далекоглядність і вміння публіцистичного передбачення; його досвід актуалізується необхідністю боротьби з нинішнім „політичним русинством”, яке активізувалося в роки становлення незалежної України.
8. Важливим напрямком публіцистичної творчості В. Ґренджі-Донського було висвітлення соціальних проблем. Жанрова палітра публікацій на соціальні теми досить різноманітна: нариси, репортажі, статті, замітки, листи, звернення та ін. У них публіцист урізноманітнював структуру журналістської публікації економічними викладками, статистичними даними, аналізом, що міг би бути, на перший погляд, більш доречним у статті економіста, ніж публіциста. Таке поєднання різних видів аргументації, не лише створювало відповідне і потрібне емоційно-психологічне тло, але й полегшувало розуміння і сприйняття тез, головних ідей публікацій.
9. Як письменник і публіцист В. Ґренджа-Донський був активним учасником літературномистецького, культурного життя закарпатських українців. За ідейнотематичним спрямуванням своєї творчості, за її громадянським звучанням він був близький до поетів і публіцистів „празької школи” і „вісниківської квадриги” з їх героїчним ідеалом, самовідданістю, громадянським пафосом, любов’ю до життя й України. Ці духовносвітоглядні домінанти відбилися в публіцистиці В. Ґренджі-Донського.
10. Концепція літератури і мистецтва, яку утверджував В. Ґренджа-Донський як своєю публіцистикою, так і літературною творчістю, полягала в тому, що література і мистецтво повинні виконувати активну суспільну функцію, відображати важливі суспільні проблеми, формуючи національну свідомість, патріотичні почуття, принципову громадянську позицію, яка визначається мірою служіння народові, захисту його національних і соціальних інтересів. Це було моральним імперативом у творчості В. Ґренджі-Донського.
11. У публікаціях про класиків української літератури В. Ґренджа-Донський, насамперед, підкреслював суспільно-політичний аспект їх творчості, але це зовсім не означало недооцінки ним естетичних чинників. У митцях В. Ґренджа-Донський вбачав духовних лідерів нації. Через постаті Т.Шевченка, І.Франка, О.Кобилянської та ін. публіцист утверджував ідею соборності. Таке розуміння ролі митця і мистецтва посилювало публіцистичність його художніх творів, що особливо помітно у белетристиці на історичну тематику. Публіцист часто використовував історичні факти і події в художніх творах, пробуджуючи тим самим історичну пам’ять, формуючи героїчний ідеал. Публіцистичність цих творів виражалася в актуалізації історичного матеріалу у контексті напруженого суспільно-політичного життя закарпатських українців 2030-х рр. ХХ ст., в ідейному спрямуванні творів, їх патріотичному пафосі, в утвердженні національної героїки в боротьбі за соціальну свободу й політичну незалежність.
12. Засновником нової української літератури на Закарпатті В. Ґренджа-Донський став не лише завдяки тому, що він був виразником нових тенденцій у суспільному й духовному житті закарпатських українців, а й тому, що він першим видав збірку поезій мовою, близькою до української літературної мови, а згодом перейшов і на фонетичний правопис. Ідея національної єдності в 30-х рр. ХХ ст. набула яскраво вираженого соборницького звучання й змісту. Публіцист розглядав мову як головний двигун розвитку духовної культури народу, як найважливіший чинник і умову його існування. У дослідженні показано, що В. Ґренджа-Донський був тим публіцистом і митцем, який розумів важливість не лише мовознавчого аспекту проблеми, її соборницький зміст, але й її духовну і націотворчу суть. Упродовж усього міжвоєнного двадцятиріччя В. Ґренджа-Донський активно захищав і утверджував українську літературну мову. На нашу думку, саме завдяки глибокому розумінню соборницького духовнонаціотворчого аспекту проблеми В. Ґренджа-Донський швидше прийшов до української літературної мови, ніж такі відомі діячі, як А.Волошин, І.Панькевич.
13. В. Ґренджа-Донський стверджував, що етнографічна маса, якою ще на початку ХХ ст. були закарпатські українці, це все ж був той поневолений народ, який мав свою високорозвинуту культуру. У численних публікаціях він не лише підтримував цю культуру, але й підносив творчість закарпатських українців до рівня європейських народів.
Культура була одним із важливих предметів його публіцистичної творчості, оскільки боротьба за неї сприяла національній самоідентифікації. Так, у театрі він вбачав трибуну рідної культури і слова, засіб виховання народу. В. Ґренджа-Донський добре розумів природу та специфіку театрального мистецтва, про що свідчить його драматургія; у своїх п’єсах він порушував складні соціальні проблеми, але це не позначалось на художньому рівні творів. Театральні рецензії В. Ґренджі-Донського написано згідно з хрестоматійними вимогами до цього жанру, вони фахові. Кожну виставу, оперету, оперу В. Ґренджа-Донський сприймав у широкому суспільному і культурному контексті, а тому його відгуки на сторінках періодичних видань мали публіцистичне звучання.
14. В. Ґренджа-Донський багато уваги приділяв народознавчій проблематиці він писав про культуру, побут і звичаї закарпатських українців, записував зразки фольклорної творчості і друкував їх. Аналіз публікацій відповідної тематики свідчить про те, що публіцист прагнув не лише зафіксувати якийсь цікавий звичай, обряд, зразок фольклору, але водночас порушував соціальний аспект тодішнього життя. В. Ґренджа-Донський, збираючи фольклор, дотримувався наукових принципів. Його народознавчі студії були спрямовані в русло національного відродження. Є підстави зробити висновок, що одним із чинників формування національної свідомості й світогляду публіциста була любов до історії і культури свого народу, до його багатого фольклору. Це було предметом його публіцистичних роздумів і журналістських зацікавлень.
15. Індивідуальному стилю В. Ґренджі-Донського-публіциста притаманні такі риси: актуальність проблематики, ідея державності й соборності, публіцистичний темперамент, що відображався в тональності, емоційній насиченості та цілеспрямованості публікацій, в безкомпромісній полеміці з опонентами, принциповій громадянській позиції; відбір злободенних, яскравих, вагомих фактів; поєднання різних видів аргументації (логічних і емоційних аргументів, ); певна белетризація журналістських публікацій.

Список використаних джерел

1. Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. праць. Ужгород: Ліра, 2001. 492 с.
2. Бабій О. Василь ҐренджаДонський. Золоті ключі // Літературно-науковий вістник. 1923. Кн.11. С.281282.
3. Бабій О. Василь ҐренджаДонський. Квіти з терньом // Літературно-науковий вістник. 1923. Кн.7. С.277278;
4. Баглай Й. Василь ҐренджаДонський і театр // Тези доповідей та повідомлень першої наук. конф., присв. життю і діяльності Василя Степановича Ґренджі-Донського (18971974) (16 грудня 1944 року, м.Ужгород). Ужгород, 1995. С.6163.
5. Баглай Й. Сорок років з театром. Ужгород: ТОВ „Колір Прінт”, 1997. 145с.
6. Балега Ю. До питання про фольклорно-етнографічні експедиції В.Гнатюка на Закарпаття// Роль Володимира Гнатюка в розвитку української національної культури: Зб. тез. Тернопіль: Друкарня видавництва „Збруч” Тернопільського обкому, 1991. С. 126128.
7. Балега Ю. Закарпатський журнал „Наша земля” в боротьбі за возз’єднання всіх українських земель в радянській державі // Розвиток освіти і культури в західних областях УРСР (19391989) // Тези доп. наук.-практ. конф. Тернопіль, 1989. С.5455;
8. Балега Ю. Політичне русинство і будівництво української держави. Ужгород: Ґражда, 2003. 196с.
9. Балега Ю. Сини свого народу. Традиції О.Духновича у творчості В. Ґренджі-Донського // Ужгородський університет. Ужгород, 1990. ч.19-20. С.3.
10. Балега Ю. Становлення нової української літератури на Закарпатті (20-і початок 40-х років ХХ століття) //Українські Карпати: Мат. міжнар. наук. конф. „Українські Карпати: етнос, історія, культура” (Ужгород, 26 серп. 1 верес. 1991р. Ужгород: Карпати, 1993. С. 42-48.
11. Балега Ю. Твори П. Тичини на сторінках журналу „Наша земля”// У художньому світі Павла Григоровича Тичини: Тези доп. наук.-практ. конф. присвяченої 10-річчю з дня народження українського радянського поета П.Г. Тичини. Ужгород, 1991. С.2425.
12. Барчан В. Біля джерел: До 60-річчя кафедри української літератури УжНУ. Ужгород: Ліра, 2004. 160с.
13. Барчан В. Лірика Василя Ґренджі-Донського // Українська поезія Закарпаття ХХ століття: Науковий збірник. Ужгород: Ліра, 2004. С.6383.
14. Барчан В. Національна ідея на сторінках газети „Українське слово” // Науковий збірник товариства „Просвіта” в Ужгороді. Річник IV (XVIII). Карпатська Україна: Національне відродження. Політичний розвиток. Персоналії: Матеріали міжнар. конф., присвяченої 60-річчю Карпатської України (1112 березня 1999р.). Ужгород: Два кольори,2000. С.138-144.
15. Барчан В. Поетична творчість Василя Ґренджі-Донського. Ужгород: Ліра, 2004. 152с.
16. Барчан О. Спиридон Черкасенко в публіцистиці В. Ґренджі-Донського // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія. Ужгород: Ліра, 2004. Вип. 9. С. 112118.
17. Бачинський Л. Пластова бібліографія: Пластові видання в Карпатській Україні й Чехії 1923-1938 рр. Клівленд, 1959. 46 с.
18. Бачинський Ю. Україна irredenta. Київ: Основні цінності, 2003. 176 с.
19. Бідзіля Ю. Преса Закарпаття ХІХХХ століть: Посібник для журналістів. Ужгород: Ліра, 2001. 80 с.
20. Бірчак В. Літературні стремління Підкарпатської Руси. Ужгород: Карпати, Патент, 1993. 200 с.
21. Бірчак В. Літературні стремління Підкарпатської Руси. Друкарня „Школьная помощь” в Ужгороді, 1937. 200 с.
22. Болдижар М., Болдижар С. Державність на Закарпатті: Події, факти, оцінки. Ужгород: Вид-во УжНУ, 2003. 212 с.
23. ВайдаКопанський М. „Згадаймо журнал „Наша земля” // Календар „Нового шляху” на 1969р. Торонто,1968. С.161167.
24. Вегеш М. Августин Волошин: ким він був? // Радянська Верховина. 1990. 24 березня.
25. Вегеш М. Життєвий і творчий шлях Василя Ґренджі-Донського // Тези доповідей та повідомлень Першої наукової конференції, присвяченої життю і діяльності видатного поета і культурно-громадського діяча Василя Степановича Ґренджі-Донського (1897-1974) (16 грудня 1994 року, м. Ужгород) // Ужгород, 1995. С.712.
26. Вегеш М. Карпатська Україна. Документи і факти. Монографія. Ужгород: Карпати, 2004. 432 с.
27. Вегеш М. Театри Закарпаття в 2030-х рр. // Нариси історії Закарпаття. Ужгород: Закарпаття, 1995. Т.ІІ (19181945). 663с.
28. Вегеш М., ДанилюкД., ТуряницяВ. Василь ҐренджаДонський у вітчизняній і зарубіжній історіографії // Тези доповідей та повідомлень Першої наукової конференції, присвяченої життю і діяльності видатного поета і культурно-громадського діяча Василя Степановича Ґренджі-Донського (18971974) (16 грудня 1994 року, м. Ужгород). Ужгород, 1995. С.1419.
29. Вегеш М., Горват Л. Громадськополітична і культурноосвітня діяльність В. Ґренджі-Донського (1897-1974). Ужгород: ТОВ „Колір Прінт”, 2000. 106 с.
30. Вегеш М., Кляп М., Тарасюк В., Токар М. Августин Волошин. Життя і помисли президента Карпатської України. Ужгород: Карпати, 2005. 464 с.
31. Вегеш М., Туряниця В. У вінок шани і визнання. Ужгород, 1995. 36 с.
32. Витанович І. Чужинці приятелі України на шляху наукової й громадської праці Зенона Кузелі // Збірник на пошану Зенона Кузелі: Праці філологічної та історичнофілософічної секції: Записки НТШ. Т.CLXIX. Париж; Нью-Йорк; Мюнхен; Торонто; Сідней, 1962. С.2233.
33. Волошин А. До читачів (Вступ до збірки поезій „Золоті ключі”, 1923) // Твори В. Ґренджі-Донського. Видання Карпатського Союзу, Інк. Відділ у Вашингтоні, Д.К., 1990. Т.ХІ: Похорон поета. Огляд творчості поета. С.326327.
34. Волошин А. Ко історіи нашого новинарства // Русинъ. Ужгород, 1923. Ч.1. 100101, 104, 106-107, 110-112, 117, 119.
35. Волошин А. Оборона Кирилики // Наук.зб. т-ва „Просвіта” за 1936 р. Ужгород, 1937. С. 2132.
36. Волошин А. Примітки на „Меморандум” публикований в „Рус.Н.Гол.” 18.ХІІ.1937. Ужгород, 1938. 26 с.
37. Волошин А. Спомини. Ужгород, 1923. 95 с.
38. Волошин А. Твори. Ужгород: Ґражда, 1995. 447 с.
39. Воронівська О. Сучасна українська преса на Закарпатській Україні // Західня Україна. 1931. Ч.45.
40. Выготский Л. Исторический смысл психологического кризиса. Методологическое исследование // Выготский Л. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т. 1: Вопросы теории и истории психологии / Под ред. А.Р.Лурия, М.Г.Ярошевского. 488 с.
41. Габор В. Василь ҐренджаДонський публіцист і редактор // Збірник праць Науководослідного центру періодики. Львів, 1995. Вип.ІІ. С.329338.
42. Габор В. Закарпатська україномовна преса 2030-х років ХХ століття у контексті національного відродження краю: Автореф. дис. канд. філол. наук. К., 1997. 20 с.
43. Габор В. Українські часописи Ужгорода (1867 1944): Історико бібліографічне дослідження. Львів: Львівська обласна книжкова друкарня, 2003. 564 с.
44. Гірняк Л. На стежках історичних подій: Карпатська Україна і наступні роки. Нью-Йорк, 1979. 341с.
45. Гнатюк В. Рец. на: Бирчак В. Літературні стремління Підкарпатської Руси. Ужгород, 1921 // НЗТШ. 1922. Т.LXXVI. С.8687.
46. Гнатюк В., Франко І. І ми в Європі. Протест гал. русинів проти мадярського тисячоліття // Житє і слово. 1896. Т.V. С.19.
47. Гординський С. Сучасна закарпатська поезія // Сьогочасне й минуле. 1939. Ч.2. С.2332.
48. ҐренджаДонська З. „Ми є лишень короткі епізоди” [Передмова] // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х томах. Ужгород: Карпати, 2004. Т.І : Шляхом терновим. С.568;
49. ҐренджаДонська З. „Ми є лишень короткі епізоди...”: Життя і творчість Василя Ґренджі-Донського. Ужгород: Срібна земля, 1993. 82 с.
50. ҐренджаДонський В. Ювілейна вистава д-ра Кирчева // Свобода. 1931. Ч.45. 12 листопада.
51. ҐренджаДонський В. ( Ред. ст.) // Наша земля. 1927. Ч. 15 лютого.
52. ҐренджаДонський В. „250” // Українське Слово. 1938. Ч.16. 26 березня.
53. ҐренджаДонський В. „День русской культури” в Ужгороді // Українське Слово. 1937. Ч. 23. 10 червня.
54. ҐренджаДонський В. „Дружественний вЪстник” мадяризує // Українське Слово. 1934. Ч. 10. 8 березня.
55. ҐренджаДонський В. „Карпатська Січ і вибори” // Нова Свобода. 1939. Ч. 17. 27 січня.
56. ҐренджаДонський В. „Фавст” в Ужгороді // Свобода. 1926. 8 квітня. Ч.14. С.3; 15 квітня. Ч.15. С.3; 22 квітня. Ч.16. С.3.
57. ҐренджаДонський В. Бродіївщина і фенциківщина скрахували // Нова Свобода. 1938. Ч.117. 15 листопада.
58. ҐренджаДонський В. Вдарила дванадцята година (Чи дійдемо вже раз до згоди?) // Українське Слово. 1938. Ч. 20. 9 квітня.
59. ҐренджаДонський В. Великі демонстративні збори Української Народної Ради // Нова Свобода. 1938. Ч. 99. 20 жовтня.
60. ҐренджаДонський В. Величний всепросвітянський з’їзд в Ужгороді дня 17. Х. 1937. // Українське Слово. 1937. Ч. 38. 21 жовтня; Ч.39. 28 жовтня.
61. ҐренджаДонський В. Вилучіть з монополю кукурудзу! // Українське Слово. 1935. Ч.30. 5 вересня.
62. ҐренджаДонський В. Вистава народного промислу // Українське Слово. 1935. Ч. 14. 11 квітня.
63. ҐренджаДонський В. Вистава підкарпатського малярського мистецтва // Українське Слово. 1933. Ч. 2. 15 січня.
64. ҐренджаДонський В. Впали маски // Нова Свобода. 1939. Ч. 18. 28 січня.
65. ҐренджаДонський В. Готель „Солома” // Наша земля. 1935. Ч.14. 11 квітня.
66. ҐренджаДонський В. Двадцята річниця смерти другого ґенія нашого народу Івана Франка // Українське Слово. 1936. Ч. 19. 21 травня.
67. ҐренджаДонський В. До хвального редакційного комітету журналу „Наша земля” в Ужгороді // Наша земля. 1928. Ч. 12. 2 січня (1929).
68. ҐренджаДонський В. Доки ще нам чекати? // Українське Слово. 1937. Ч. 47. 23 грудня; Ч. 48. 30 грудня; 1938. Ч. 5. 3 лютого.
69. ҐренджаДонський В. З москвофілами не може бути порозуміння! Американська делегація вернулася до Америки // Українське Слово. 1938. Ч.41. 25 червня.
70. ҐренджаДонський В. Засідання управи Першої Центральної Української Народної Ради в Ужгороді // Українське Слово. 1938. Ч. 4. 27 січня.
71. ҐренджаДонський В. І Закарпаття щось дасть для соборної літературної мови // Рідна мова. 1937. Ч. 1. С.41.
72. ҐренджаДонський В. Ілько Липей. Карпатський розбійник // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х т. Ужгород: Карпати, 2004. Т. 1.: Шляхом терновим. С.508-596.
73. ҐренджаДонський В. Квадратура кола // Українське Слово. 1935. Ч. 4. 31 січня.
74. ҐренджаДонський В. Князь Лаборець // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х т. Ужгород: Карпати, 2004. Т.1. : Шляхом терновим. С.70-75.
75. ҐренджаДонський В. Конгрес народної молоді Підкарпаття // Свобода. 1929. 7 липня, 11 липня, 18 липня, 25 липня.
76. ҐренджаДонський В. Конгрес українського вчительства // Українське Слово. 1932. 15 липня.
77. ҐренджаДонський В. Короткий життєпис державного секретаря о.Августина Волошина // Нова Свобода. 1938. Ч. 96. 14 жовтня.
78. ҐренджаДонський В. Мадярські магнати опікуються нами // Наша земля. 1928. Ч. 11. 28 листопада.
79. ҐренджаДонський В. Маніфест // Нова Свобода. 1937. Ч. 103. 22 жовтня.
80. ҐренджаДонський В. Мачушині діти // Українське Слово. 1933. Ч 6. 15 лютого.
81. ҐренджаДонський В. Микола Садовський, один із творців українського театру // Твори Василя Ґренджі-Донського. Видання Карпатського Союзу, Інк. Відділ у Вашингтоні, Д.К., 1990. Т.ХІ: Похорон поета. Огляд творчості поета. С.376 385.
82. ҐренджаДонський В. На зустріч волі // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х т. Ужгород: Карпати, 2004. Т. 2. : Сини Верховини. С.345-448.
83. ҐренджаДонський В. Наслідки шімеківської шкільної політики в Берегівщині // Наша земля. 1927. Ч. 11. 25 грудня.
84. ҐренджаДонський В. Наша шкільна політика // Наша земля. 1927. Ч. 9. 15 жовтня.
85. ҐренджаДонський В. Нечуваний голод на Волівщині // Українське Слово. 1934. Ч.29. 2 серпня.
86. ҐренджаДонський В. Нужда, голод, темнота, розпука і ... чехізація. Ровером по Закарпатті // Наша земля. 1928. Ч.7. 25 липня.
87. ҐренджаДонський В. Ольга Кобилянська. З приводу 40-літнього ювілею літературної діяльности // Наша замля. 1927. Ч.10. 25 листопада.
88. ҐренджаДонський В. Останній бій // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х т. Ужгород: Карпати, 2004. Т. 1. : Шляхом терновим. С.210-238.
89. ҐренджаДонський В. Панові д-рові Каминському // Руська нива. 1923. Ч. 11. 14 березня.
90. ҐренджаДонський В. Перший жіночий конгрес в Ужгороді // Українське Слово. 1934. 31 травня.
91. ҐренджаДонський В. Петро Петрович // ҐренджаДонський В. Твори: У 2-х т. Ужгород: Карпати, 2004. Т. 1. : Шляхом терновим. С.399-507.
92.