ВСЕУКРАЇНСЬКА ЗАГАЛЬНОПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА 1998–2006 рр. (В КОНТЕКСТІ УТВЕРДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ В УКРАЇНІ)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Ільченко Олена Ігорівна

УДК 070.1(477) 1998/2006”

ВСЕУКРАЇНСЬКА ЗАГАЛЬНОПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА 1998-2006 рр.
(в контексті утвердження суспільної моралі в Україні)

10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Ярмиш Юрій Феодосійович
кандидат філологічних наук, професор

Київ - 2006

ЗМІСТ

ВСТУП...................

3

РОЗДІЛ 1. Наукова розробка проблеми моралі друкованих

ЗМІ в Україні та за її межами............................................

11

1.1. Актуальність проблеми моралі в українській журналістиці....................

11

1.2. Наукова розробка проблеми моралі в журналістиці українськими й іноземними дослідниками..........................

13

Висновки.............

38

РОЗДІЛ 2. Українська журналістика і мораль.

Проблеми і перспективи............

41

2.1. Мораль і особистість.........................................

41

2.2. Значення суспільних цінностей і моральних принципів для журналіста...............................................

46

2.3. Результативність преси. Морально-виховна функція...

59

2.4. Суспільна і професійна мораль в журналістиці...............................

64

2.5. Підготовка журналістських кадрів в контексті утвердження суспільної моралі............................................

71

2.6. Свобода слова, преси. Негативна сфера впливу.......................

77

Висновки..............................................................................................

82

РОЗДІЛ 3. Правове регулювання в сфері захисту суспільної моралі ЗМІ в Україні...................................................................

86

3.1. Захист суспільної моралі в українських друкованих ЗМІ. .....

86

3.2. Практика і теорія морально-етичного регулювання

в журналістиці.........................................................................................

102

Висновки.................

114

РОЗДІЛ 4. Утвердження суспільної моралі на шпальтах всеукраїнських загальнополітичних газет..........................................

118

4.1. Друкована преса в системі засобів масової інформації...............

118

4.2. Сучасна преса в Україні: проблеми і перспективи..................

124

4.3. ”Свобода вибору” в пресі як стимуляція „жовтої

лихоманки”........

127

4.4. Особливості системи рубрикації всеукраїнської

загальнополітичної газети........................................................................

135

4.5. Висвітлення моральної проблематики в газетах

Дзеркало тижня”, „2000”, „День”, „Молодь України”,

Кіевскій телеграфъ” .............................................

145

Висновки...................

178

ВИСНОВКИ...........................

180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

189

ДОДАТОК..............................................................

228

ВСТУП

З часу, коли Україна здобула незалежність, для неї настали непрості часи. Складні умови трансформації економіки з командно-адміністративних засад на ринкові механізми, політична нестабільність, духовна криза в суспільстві усі ці явища істотно відбиваються на всіх сферах суспільного життя, у тому числі у сфері діяльності засобів масової інформації у теле- і радіопросторі, в друкованих мас-медіа. На словах, ми прямуємо до європейських стандартів та утвердження демократичної держави, забуваючи при цьому про головне: справжня демократична держава передусім вимагає соціально-політичної стабільності, найважливішим чинником якої є мораль та її індивідуальний прояв - моральність.
Питання моралі в українській журналістиці нині посідає важливе місце, адже технології мас-медіа активно розвиваються, інформаційний простір набирає все більшої могутності, проте водночас в ньому значно погіршується морально-психологічна ситуація, дедалі більше культивуються явища зловживання свободою слова, спекуляції плюралізмом думок, що повністю суперечить утвердженню суспільної моралі, а разом з тим процесу розбудови та стабілізації демократичного суспільства.
За словами видатного грецького філософа Сократа [298], мораль це фундамент достойного життя та основа культури. Тож використовуючи це висловлювання для питання моралі преси, наша мета стає зрозумілішою дослідити наскільки ефективно виконує українська преса свою культурно-виховну функцію.
Актуальність теми дисертації обумовлена глибокою духовною кризою, в якій опинилася сьогодні Україна, а разом з нею і її четверта влада. Явища аморальності, масової деформації та ціннісних орієнтирів, послаблення культури і традицій дедалі більше поширюються на всі сфери суспільного життя нації. Українське суспільство гостро потребує ствердження принципів свободи слова мас-медіа та їхнього втілення в правила журналістської моралі, зокрема моралі друкованих ЗМІ. По-друге, із проблемою моралі четвертої влади ЗМІ гострої актуальності набуває окреме питання професійної моралі самих журналістів. Про спільне й протирічне цих двох проблем йтиметься в окремому розділі.
Журналістика сьогодні опинилася в ситуації гострої моральної кризи, значно погіршеної на тлі всесвітнього процесу втрати моральних цінностей, прагматизації, утилітарності та вестернізації суспільства. На зміну християнським цінностям українському читачеві нав’язуються нові хибні критерії успіху дешеве чтиво, „бульварщина”, де пропагується насильство, усі форми агресивної поведінки, жорстокість, порнографія і культ грошей, де нівелюються такі святі цінності, як повага до батьків, повага до національних і культурних надбань, до релігії, а натомість культивуються явища невігластва, бузувірства та блюзнірства, приниження нації, особистості за національною ознакою. На сторінках української періодики активно пропагується всіляка „розбещеність”, яка розтліває молодь, і все це заради сенсацій і рейтингів, а простіше кажучи заради грошей [285]. По-третє, не можна не прийняти той факт, що проблема дотримання норм суспільної моралі в ЗМІ має пряме відношення до проблеми свободи слова, свободи преси, адже це поняття розмежовується науковцями на дві сфери впливу позитивну (захист норм моралі й етики) і негативну, де свобода слова існує на межі зі спекуляцією, зловживанням, розпусною журналістикою. Саме ця сфера, де преса використовує надане їй за законом право на свободу проти суспільної моралі, сьогодні все частіше застосовується на практиці.
У процесі роботи опрацьовано й використано велику кількість українських літературно-наукових джерел, в яких проаналізовано різні аспекти журналістської діяльності, у тому числі морально-етичної. Серед авторів необхідно відзначити А. Москаленка [289], В. Різуна [371], Т.Приступенко [359], В. Здоровегу [162], В. Іванова [178], В. Лизанчука [249], О. Мукомелу [293], В. Шкляра [481], А. Чічановського [469], Ю. Ярмиша [500], О. Глушка [79], К. Серажим [393], І. Гутирю [106], О. Мелещенка [275], Б. Чернякова [466], М. Тимошика [430], Н. Сидоренко [398], М. Подоляна [324], Д. Прилюка [353], М. Недопитанського [300], В. Бадрака [18], М. Карася [191], О. Коновця [208], О. Гриценко [99], Б. Потятинника [343], О. Кузнецову [230], С. Криворучко [222], Т. Тимошенка [429], М. Фляк [448], Л. Андрієнко [8], Г. Хлистун [455], О.Порфімович [338], Т. Старченко [418], Г. Кривошею [223], А. Бойка [34], В.Власенка [64], І. Длябогу [122], Н. Петрову, В. Ситцевого [319]. Серед російських науковців, які працюють у цьому напрямку, зазначимо Д.Божедарова [32], В. Перевалова [317], О. Ляшенко [262], Д. Авраамова [2], Є.Цуканова [461], Є. Сазонова [383], Г. Ботвінову [38], І. Мелекаєву [274], А.Обухову [305], Р. Бекурова [27], Є. Прохорова [363], О. Рубінова [377], Л.Світич [384], О. Устимову [442], Г. Жиркова [144], Р. Жолудя [145], І.Засурського [159], Л. Землянову [165], І. Кумилганову [236], Г. Лазутіну [243], Е. Ламбета [245], О. Назарова [297], Ю. Огороднікова [306], М. Кима [194], С.Муратова [294], Г. Мельника [277], С. Корконосенка [213], Ю. Буданцева [42], В. Ворошилова [68]. З-поміж іноземних дослідників проблеми моралі в ЗМІ зазначимо Д. Рендала [502], Ш. Зионга [170], В. Цісака [460], Р. Блюма [29], Д.Вайріха [47], Е. Фіхтеліуса [447].
Загалом, питання становлення і розвитку періодичної преси в Україні розглядали такі вчені, як Г. Вартанов [48], А. Животко [143], Н. Зелінська [164], І. Крупський [227].
З 90-х років ХХ ст. у вітчизняному журналістикознавстві сформувався новий підхід до вивчення періодики переосмислення наукових спадків минулого. Також з’явилися принципово нові комплексні дослідження фундаментального плану з новою методологією аналізу періодичних видань. Це праці В. Лизанчука, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мукомели, Н.Сидоренко, В. Здоровеги, В. Різуна, Б. Чернякова, В. Шкляра та інших.
Мета і завдання дослідження наголошення на необхідності дотримання моральних цінностей ЗМІ, як одного з факторів формування суспільної моралі.
В цьому аспекті надзвичайно важливим є комплексне вивчення теорії морально-етичного регулювання журналістики та практики діяльності всеукраїнської загальнополітичної преси, на прикладі газет, які обрані за об’єкти дослідження.
Дана мета обумовила наступні завдання, які вирішуються в процесі написання дисертаційного дослідження:
- визначення понять суспільна мораль, цінність, моральна норма в журналістиці;
- виявлення суперечностей у діяльності журналіста в морально-етичному аспектах;
- аналіз Закону України „Про захист суспільної моралі”, указів, постанов, положень уряду та інших нормативних документів для з’ясування рівня законодавчого забезпечення у сфері захисту суспільної моралі в Україні;
- комплексний аналіз всеукраїнської загальнополітичної преси за матеріалами публікацій, розроблення типології журналістського виступу на тему захисту моралі;
- вивчення систем рубрикації досліджуваних газет з метою виокремлення рубрик, що спеціалізуються на моральній проблематиці;
- визначення частотності журналістських виступів (1998 та 2006 рр.), які засуджують пропагування аморальних проявів в суспільстві, й ті, що виступають на тему захисту моралі в порівняльному аспекті;
- вироблення конкретних вимог до написання журналістського виступу з метою ефективності розкриття моральної проблематики та сприйняття матеріалу аудиторією.
- наголошення на необхідності моральної проблематики для соціологічних служб досліджуваних газет „Дзеркало тижня”, „День”, „2000”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ”.
Об’єктом дисертаційного дослідження стала всеукраїнська загальнополітична газета як тип друкованого періодичного видання в Україні на прикладах авторитетних, соціально значущих газет „Дзеркало тижня”, „День”, „2000”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ”.
Ці періодичні видання стали на шлях об’єктивності та правдивості, є представниками якісної преси в Україні. Помітно посилилася роль і авторитет цих газет в останнє десятиліття, що викликало інтерес до вивчення їхніх особливостей.
Предмет дисертаційного дослідження змістовне наповнення всеукраїнської загальнополітичної періодики, її тематична спрямованість, жанрові особливості, напрями редакційної політики у сфері захисту суспільної моралі. Увага акцентується на визначенні культурно-виховної, морально-стверджувальної функції преси даного типу, виявлення її активної позиції в утвердженні суспільної моралі та принципів свободи слова в Україні.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше було проведено комплексне дослідження публікацій всеукраїнських загальнополітичних газет „Дзеркало тижня”, „День”, „Молодь України”, „2000”, „Кіевскій телеграфъ”. Дане дисертаційне дослідження спроба глибокого, детального вивчення всеукраїнських загальнополітичних друкованих видань з точки зору їхньої ефективності в утвердженні суспільної моралі, загальнолюдських цінностей на тлі всесвітньої духовної кризи. Уперше розроблено типологію рубрикації у всеукраїнських загальнополітичних газетах „Дзеркало тижня”, „День”, „Молодь України”, „2000”, „Кіевскій телеграфъ”, „Столичні новини”, „Правда Украины”, „Вечерние вести”, „Киевские ведомости”. Уперше розроблена типологія публікацій даного типу періодичного видання. В роботі проведено аналіз значення теоретичних понять, які активно використовуються в дослідженні стану моралі преси українськими та російськими науковцями.
Джерельною базою дисертаційного дослідження є:
1. Всеукраїнські загальнополітичні газети 1998-2006 рр. „Дзеркало тижня”, „День”, „2000”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ” (під час аналізу систем рубрикації, крім вищезазначених, використані газети „Киевские ведомости”, „Столичні новини”, „Вечерние вести”);
2. Теоретичні дослідження: ті, які мають пряме відношення до обраної теми утвердження суспільної моралі, ті, які є дотичними до теми, - розглядають суспільну мораль як категорію буття, засудження проявів аморальності в усіх сферах суспільного життя, зокрема в ЗМІ;
3. Тексти законодавчих і нормативних документів, що стосуються закріплення норм суспільної моралі, та її захисту.
Хронологічні межі дослідження. Часові рамки охоплюються періодом останніх восьми років (1998-2006 рр.), що характеризується зростанням ролі друкованих ЗМІ у сфері суспільного життя.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження визначена системою принципів, таких як наукова об’єктивність, комплексність, достовірність, історизм, і методів. У роботі застосовані наступні методи: системно-типологічний метод для аналізу систем рубрикації як обов’язкового елементу творчого обличчя газети, розроблення типології публікацій на тему захисту моралі, метод узагальнення в процесі наукового розгляду всеукраїнської загальнополітичної преси, порівняльно-описовий метод при дослідженні частотності журналістських виступів на тему утвердження моралі в Україні. У розділі третьому застосовується метод вивчення документів, які стосуються сфери захисту суспільної моралі та етичного регулювання журналістики.
Всі ці методи допомагають визначити дієвість та ефективність періодики в утвердженні суспільної моралі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація „Всеукраїнська загальнополітична газета 1998-2006 рр. (в контексті утвердження суспільної моралі в Україні)” здійснена в рамках загальної бюджетної теми: „Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (№01 БФ-045-01) та в межах наукової програми кафедри періодичної преси Інституту журналістики.
Практичне значення результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для викладання курсів з теорії журналістики, зокрема її морально-етичного регулювання, з історії української преси. Практичні результати, одержані у четвертому розділі (типологія систем рубрикації, публікацій з моральної проблематики, порівняльні характеристики частотності матеріалів) можуть стати в нагоді для поповнення навчальних посібників, підручників з вивчення історії української преси, зокрема всеукраїнської загальнополітичної преси, для вищих навчальних закладів. Важливим результатом вважається очікуване стимулювання творчого процесу газет, а також поліпшення морального обличчя самих журналістів та їхніх редакцій. З цією метою автором дисертації запропоновано принципово нову тематику для проведення анкетування соціологічної служби всеукраїнської газети „День”. Також автором запропоновано конкретні вимоги до журналістського виступу з моральної проблематики з метою вдосконалення структури друкованого тексту, поліпшення його засвоєння, та підвищення результативності публікації. Результати роботи мають стати корисним матеріалом для керівників ЗМІ і журналістів у процесі підвищення ефективності преси.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат, опубліковані наукові статті, де викладено основні положення дисертації, виконані автором самостійно. Виконано таблиці системи рубрикації в газеті „Дзеркало тижня”, частотності публікацій на тему утвердження моралі в досліджуваних газетах.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи оприлюднено під час щорічних наукових конференцій, проведених в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, травень 2004 р.), двох науково-практичних конференцій з журналістики (м.Воронеж, жовтень 2004, травень 2005 р.), двох науково-практичних конференцій (м. Алушта, травень та вересень 2006 р.), науково-практичної конференції „СМИ в современном мире. Петербургские чтения” (м. Санкт-Петербург, квітень 2004 р.).
Публікації. Результати роботи були надруковані в чотирьох публікаціях у фахових наукових виданнях: „Свобода слова: політико-економічний аспект” (Науковий збірник „Журналістика”, 2004), „Утвердження суспільної моралі в журналістиці як умова формування українського інформаційного простору” („Наукові записки ТНУ ім. В.І.Вернадського”, 2006), „Особливості системи рубрикації у всекраїнських газетах „День”, „Дзеркало тижня”” („Наукові записки ТНУ ім. В.І. Вернадського”, 2006), „Значення понять „мораль” і „цінність” для формування професійної особистості журналіста” („Вісник Львівського національного університету ”, 2006) .
Структура роботи. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, містить вступ, 4 розділи з висновками до кожного з них, загальні висновки, додаток, список використаних різнотипових джерел, що нараховує 503 позиції, а також документи та нормативні акти, що використовувалися для аналізу в процесі дисертаційного дослідження, серед яких закони України, матеріали парламентських слухань, міжнародні документи.

bibliography

ВИСНОВКИ

Автором дисертації за об’єкти дослідження було обрано всеукраїнські загальнополітичні газети „День”, „Дзеркало тижня”, „2000”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ”, які сьогодні претендують на звання якісної преси в Україні. У 90-х рр. ХХ ст., незалежність державних ЗМІ була зумовлена історичними реаліями. Пізніше, у середині 90-х, медіа судилося виправдовувати отриману свободу на практиці. Проте вона продемонструвала й інший зворотний бік свободи вседозволеність, „розбещеність” друкованого слова та візуального зображення, спекулювання принципами свободи слова заради тиражів і рейтингів за рахунок національної ідеї та релігійних святинь. Деякими українськими ЗМІ, зокрема пресою, активно почалося пропагування насильства, усіх форм агресивної поведінки, жорстокості, порнографії, культу зелених купюр. Замість поваги до національних, культурних, релігійних цінностей почали культивуватися явища невігластва, бузувірства, а приниження нації та особистості за національною ознакою стало типовим явищем.
У другому розділі дисертації автором доведено тезу про те, що загальнолюдське у журналіста повинно виступати як професійне, що під час своєї діяльності відповідальність перед власною совістю, моральний самоконтроль повинні бути бар’єрами того чи іншого вчинку. Низький рівень моралі в пресі пояснюється тим, що цей прикрий факт спричинений передусім цілковитою залежністю друкованих ЗМІ в Україні від економічних і політичних центрів влади з одного боку, та з іншого проблемою українського законодавства в цій сфері, яке на даному етапі розвитку не в змозі реалізувати на офіційному рівні ті закони, які стосуються захисту суспільної моралі в Україні. Нами доведено у розділі третьому, що основна проблема законодавства полягає не тільки в тім, щоб удосконалювати законодавчу базу й приймати нові закони в цій галузі, скільки належним чином виконувати ті, які вже прийняті. Передусім, це Закон „Про захист суспільної моралі в Україні” та відповідні пункти в законах „Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”, „Про інформацію”, „Про телебачення і радіомовлення в Україні”, „Про рекламу” та інші, які стосуються ЗМІ.
У розділі четвертому визначено, що всупереч прогнозу про занепад друкованих ЗМІ, суспільно-політична роль преси в Україні тільки зросла й зміцнилась. Проте погіршився стан власне україномовної преси, з якою пов’язуються всі перспективи і надії. Закрито єдину україномовну газету „Кримська світлиця” на Кримському півострові. У Харкові лишилася єдина україномовна газета „Слобідський край”. Велику кількість видань закрито з фінансових чи політичних причин, а регіональні газети потерпають від нестачі коштів, відсутності державної підтримки, низьких тиражів, втрати читацької аудиторії тощо.
Характерною ознакою газетних матеріалів 1998-2006 років є те, що майже кожному з проаналізованих видань притаманна конкретно обрана тенденція із зазначених вище. Так, газета „Дзеркало тижня” обрала провідною проблему порнографії в ЗМІ, порнографії як потужного бізнесу в Україні, її негативного і руйнівного впливу на молоде покоління читацької аудиторії. Газета „2000” акцентує увагу на утвердженні культу поваги до національних, релігійних святинь, сімейних цінностей, патріотизму. Те саме можна сказати про всеукраїнську газету „Молодь України”. „Дзеркало тижня”, „День” зосереджуються здебільшого на проблемі власне моральності ЗМІ і журналістів, піддаючи критиці „жовту” пресу, обговорюючи питання обмеження свободи преси в цьому розумінні. Інші видання, які розглядалися поза дослідженням, характеризуються деяким „розпорошенням” тематики та власне крайньою поодинокістю публікацій з цієї тематики взагалі. У процесі написання дисертації автором простежувалася певна еволюція моральної проблематики в досліджуваних виданнях. Поділивши проаналізовані дані на періоди, можна відзначити, що публікації всеукраїнських загальнополітичних газет 1998-2002 року більше уваги приділяли темі засудження проявів націоналізму, расизму, приниження нації, особистості за будь-якими ознаками. Це обумовлено передусім публікацією деяких сумнозвісних книжок на кшталт О. Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко” та інших. Матеріали за 2002-2004 тематиці засудження алкоголізму, наркоманії серед молоді, засудження порнографії, та пропагування здорового способу життя. У цей час прийнято Указ „Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя” [436], Закон „Про захист суспільної моралі” [153], Постанова Кабміну „Про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі” [341]. На сьогодні, у 2004-2006 роки, спостерігається справжній „інформаційний вибух” вирішення проблеми порнографії в ЗМІ, зокрема в друкованих, проблеми обмеження дитячої та підліткової аудиторії до порнографічної поліграфічної продукції. 29 березня 2006 року новим міським головою було обрано Л. Черновецького, автора законів „Про захист суспільної моралі в Україні”, „Про захист суспільної продукції, яка пропагує порнографію”, тож надія на вирішення цієї проблеми, принаймні на законодавчому рівні, дедалі зміцнилася. Підсумовуючи викладене, нагадаємо про той факт, що тільки закон здатний регламентувати діяльність ЗМІ. У разі його відсутності ніщо не в змозі зупинити нинішню „вакханалію” розпусти, насильства і жорстокості в інформаційному просторі, яка передусім загрожує молодому поколінню.
Газета „День” проводить соціологічні опитування, результати яких друкуються кожного номера на першій шпальті здебільшого в них обговорюються актуальні проблеми політичного, економічного та соціального характеру. Необхідно зазначити, що в цих опитуваннях бракує моральної проблематики, адже в цьому питанні громадська думка відіграє роль нарівні з владою. Автором дисертації запропоновано наступні теми для опитування громадськості:
1. Чи згодні Ви з тим, що Україна сьогодні переживає серйозну кризу моралі й духовності?
2. Чи є сьогодні функціонування українських ЗМІ істотно позначеним низьким рівнем моралі?
3. Чи здійснюють ЗМІ вплив на моральну свідомість громадськості?
4. Чи можливим є дотримання норм християнської моралі в суспільстві?
5. Чи простежується взаємозв’язок моралі і політики?
6. Чи вважаєте ви себе людиною, яка живе за законами своєї совісті?
7. Чи можете ви назвати християнські цінності?
8. Чи знаєте ви, у чому полягає синкретизм української культури?
9. Чи вважаєте ви себе людиною з моральними принципами?
10. Чи можете ви пояснити різницю між суспільною моралі та етикою?
11. Чи можете ви пояснити відмінність етики від етикету?
До опитувань пропонуються такі варіанти відповідей:
- скоріше так;
- упевнений, що так;
- скоріше ні;
- упевнений, що ні;
- не можу відповісти на це питання;
- не можу визначитися напевно
- не хочу відповідати на це питання.
На думку автора, соціологічні опитування на такі теми повинні проводитися якомога більшою кількістю періодичних виданнь з метою формування чіткого з’ясування громадської думки з приводу проблеми моралі в українському суспільстві.
Вивчення всеукраїнських загальнополітичних газет „День”, „Дзеркало тижня”, „Молодь України”, „2000”, „Кіевскій телеграфъ” довело, що успішна редакційна політика друкованого видання передбачає два підходи. Перший прийом редакційні колективи залучають фахівців, відомих компетентних спеціалістів для участі в написанні грунтовних, аналітичних матеріалів, які спеціалізуються на проблемі захисту суспільної моралі, або наук, що межують з цією проблемою етики, соціології, філософії, права тощо. Журналіст бере в такого спеціаліста інтерв’ю й наводить його особисті положення в матеріалі.
Другий підхід газета виокремлює для написання публікацій одного, двох, трьох і більше штатних редакційних працівників-журналістів, які спеціалізуются на конкретній проблемі, у даному випадку на проблемі моралі. Це допомагає уникнути зайвого дилетанства, покращує сприйняття матеріалу. Згадаємо В. Дружбинського [130], Я. Дубинянську [135], К. Щоткіну [490], К. Паньо [310], Т. Паньо [311], О. Вергеліса [57], А. Рутковського [378] („Дзеркало тижня”), Д.Десятерика [115], Г. Шеремет [479] („День”), А. Анисимова [12] („Кіевскій телеграфъ”), Ю. Косинську [216] ( „Молодь України”), И. Лосєва [255], І. Боброву [30] („2000”) та багато інших.
Для результативності (дієвості, ефективності) висвітлення моральної проблематики всеукраїнським загальнополітичним газетам рекомендується дотримуватися конкретних, чітко визначених вимог до написання журналістського виступу (аналітики) на тему утвердження суспільної моралі в Україні. Вимоги наступні:
1. Проблема, яка обирається для дослідження автором публікації, має розкриватися поступово, всебічно, поліаспектно.
2. Розкриваючи проблематику, автору рекомендовано починати зі вступу, статистики, фактологічної інформації - для усвідомлення, осмислення проблеми з часткових даних до загальних висновків.
3. Залучення фахівців з даної проблеми до написання журналістського виступу. Подібну техніку застосовують „День”, „Дзеркало тижня”, „2000”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ”.
4. Залучення до написання проблемного матеріалу професійних працівників редакції, які спеціалізуються з моральної проблематики, а, отже, мають грунтовні знання і досвідченість. Таку редакційну політику успішно застосовують у редакціях газет „День”, „Дзеркало тижня”, „Молодь України”. Іншим виданням потрібно наслідувати цю тенденцію.
5. У процесі написання журналістом публікації надзвичайно важливою є аргументація, зокрема морально-етична. Вона грунтується на відповідності (невідповідності) судження реаліям, відповідним нормам моралі.
У свою чергу, виконання норм моралі, в основі якої лежать загальнолюдські цінності, є тільки формою духовного впливу, суспільних оцінок, схвалення чи осуду [162, с.137]. Подолання кризи моралі вимагає вдосконалення системи ціннісно-нормативної аргументації. Передусім, це стосується релігійної публіцистики. Яскравим прикладом останньої є публікації вкладки „Православній Міръ” [4]. Проте сьогодні поряд із цитуванням Святого Письма активно практикуються „читання моралі”, „моральні повчання відірвані від життя”. Процес морально-етичної аргументації має супроводжуватись безпосередньо емоційними оцінками, які повинні відчуватися читачем крізь текст публікації.
6. Журналіст має надзвичайно обережно поводитися з емоційними та мовностилістичними засобами аргументації у своїх публікаціях.
7. Однією з головних вимог у написанні журналістського виступу є висновки, які мають містити чітке узагальнення проблеми, яка досліджується. Для читача (аудиторії) висновки це передусім авторське „я” журналіста, який написав матеріал. Вони мають бути вдумливими, змістовними, грунтовними. Продукування серйозних висновків свідчить про здатність журналіста мислити й узагальнювати.
8. Авторські пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми, її вдосконалення в законодавчій сфері, на різних рівнях державному, юридичному, соціальному тощо. Здатність чітко висловити пропозиції журналістом свідчить про його бачення проблеми в перспективі, властивість логічно мислити, аналізувати, переконувати читацьку аудиторію і, що найважливіше, здійснювати свій вплив на владу, скеровуючи її дії в потрібне русло. Тільки від влади, від прийняття нею принципово нових дієвих законів, їх активного впровадження залежить успішна політика у сфері захисту суспільної моралі в Україні.
9. Велику цінність і практичне значення становить ілюстративний матеріал, що супроводжує публікацію. Роль зображальних елементів, зокрема значення прес-фотографії, в українській газеті досліджували Б. Черняков, Ю.Шаповал, В. Свірко, Л. Маркитан . У цьому питанні викликає занепокоєння практично повна відсутність таких ілюстрацій у розглянутих матеріалах, що досліджують проблему моралі. Винятком були ілюстрація „МЕТ” у рубриці „Фотошок” [151], й поодинокі фотографії до матеріалів, які висвітлюють тему утвердження культу поваги до історії, національних і релігійних святинь [207; 233; 248; 328]. Подібні „фотошоки” повинні стати невід’ємною практикою проблемних матеріалів у газетах.
Узагальнюючи, можна стверджувати, що проаналізовані газети „День”, „Дзеркало тижня”, „Молодь України”, „Кіевскій телеграфъ”, „2000” безперечно відповідають стандартам якісної преси на інформаційному ринку. За допомогою порівняльно-описового методу, в дисертації доведено факт актуалізації моральної проблематики на сторінках досліджуваних видань з 1998 до 2006 рр у 2,5 рази. Продемонстровані показники частотності матеріалів на тему моралі довели, що у 2006 році всі ці видання оприлюднювали журналістські виступи морально-етичного змісту не менше ніж у 50% примірників на місяць, а „Дзеркало тижня”, „2000”, „Молодь України” приділяли цій темі відповідно 66%, 100%, 60% номерів.
Порівняльний аналіз в розділі четвертому засвідчив результати дослідження матеріалів морально-етичного змісту за жанрами аналітичними (стаття, огляд, лист, звернення, коментар, рецензія), інформаційними (замітка, інтерв’ю, кореспонденція, повідомлення, звіт, репортаж), художньо-публіцистичними (портретний, подорожній нариси, фейлетон, есей, зарисовка, казка, пародія). Результати порівняльного аналізу публікацій 1998-2006 рр. засвідчили, у яких саме жанрах найчастіше обговорюється питання утвердження суспільної моралі. Найбільший відсоток матеріалів з цієї тематики становлять журналістські виступи аналітичних жанрів. Висвітлення моральної проблематики в інформаційному жанрі зберігає стабільність результатів в газеті „Молодь України”. У „Дзеркалі тижня” він значно скоротився, у „Дні” збільшився у два рази. Спостерігається відсутність висвітлення морально-етичної проблематики у жанрах фейлетону, памфлету, есе, пародії, зарисовки, сатиричних заміток художньо-публіцистичних жанрів, які „здатні гостро висміяти, засудити відступи від норм моралі” [162,с.159]. Морально-етична проблематика у цих жанрах є практично відсутньою у порівнянні з 1998 роком.
З огляду цього, треба відзначити доцільність обрання аналітичного та художньо-публіцистичного жанрів журналістом для написання матеріалу з проблематики захисту суспільної моралі перед інформаційним (замітка, інтерв’ю, репортаж). Це пояснюється властивістю перших змістовно відображати суть, особливості проблематики, наявністю авторських висновків і пропозицій стосовно вирішення проблеми, та здатністю характеризувати, засуджувати негативні процеси тільки їм властивими засобами вираження. Аналіз всеукраїнської преси ще раз підтвердив тези доктора філологічних наук В. Здоровеги про те, „ що нерідко сам об’єкт проситься у відповідний жанр і почуває себе там найліпше”, „..про трагічне не можна писати жартома.” [162, с. 158]. Професор, передусім як публіцист і літературний критик, писав про те, що за цих обставин, „необхідність проаналізувати певне явище, суспільний процес, поставити ту чи іншу підказану життям проблему оживила такі жанри, як коментар, стаття, огляд, рецензія, нарис.
Моральна проблематика у всеукраїнській загальнополітичній пресі визначається авторкою як комплекс визначеної тематики журналістських виступів (публікацій), які типологізуються.
Із 317 публікацій, проаналізованих під час дослідження, з’ясовано, що найбільш обговорюваною із вищезазначених тем є проблема порнографії, як потужного бізнесу, що негативно відбивається на моральності українства. Другою за частотністю проблемою є тема засудження усіх форм залежності людини. Третьою виховання патріотизму, повага до культурно-історичних здобутків.
Оскільки журналістика є професією, яка грунтується на комунікації, де об’єктом взаємин є людина, моральність безумовно має бути основою цих взаємин. Мораль надає людям, поширювачам і отримувачам інформації, особливих способів орієнтації в соціальному середовищі, у світі цінностей [230]. Процес реформування нашого соціуму сильно закцентував увагу громадськості на моральних принципах журналістської діяльності, моральній оцінці ЗМІ та журналістів, на проблемі морального сенсу людського життя. Зростає вимога моральної відповідальності українських ЗМІ, зокрема друкованих. Проблема захисту суспільної моралі в Україні має активно вирішуватися з метою вдосконалення суспільно-політичного устрою й подальшого розвитку демократизації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А может не закурим, тинейджер по одной? // 2000. 2000. 19 февр.
2. Авраамов Д. Проффесиональная этика журналиста. М.: Мысль, 1999. 224 с.
3. Авраменко Л. «Оазис»: не только жизнь, но и перерождение // 2000. 2005. 28 янв.
4. Адливанкин И. Игрок это диагноз // Кіевскій телеграфъ. 2006. 28 апреля 4 мая.
5. Акопов А. Методика типологического исследования периодических изданий ( на примере специальных журналов). И.: Изд-во Иркутск. ун-та, 1985. 96 с.
6. Алексєєнко Т. Живем, допоки любимо // Молодь України. 1998. 3 квіт.
7. Андрійчук О. Україна маргінальна // Дзеркало тижня. 2006. 8 квіт.
8. Андриенко Л. Мы коллеги. Формирование межличностных отношений в редакционном коллективе: опыт, проблемы. К.: КГУ им. Т.Шевченка, 1989. 11, 47 п. л.
9. Андрієнко Л. Преса про духовність як основу морального вибору // Роль засобів масової інформації в суспільно-культурному процесі в Україні: Матеріали наук. конф. 30-31 березня 1995 року. К., 1995. С. 15 18.
10. Андриенко Л. Организация внутриредакционных взаимодействий как фактор повышения эффективности социально-политической деятельности печати: Автореф. докт. филол. наук: 10.01.10 / КГУ им. Т. Шевченка. К., 1989. - 50 с.
11. Андрусевич Т. Родинного вам затишку і теплої весни // Молодь України. 2000. 20 січ.
12. Анисимов А. Благочестивый странник // Кіевскій телеграфъ. 2006. 13 - 19 янв.
13. Анисимов А. Между возвышенным и земным // Кіевскій телеграфъ. 2003. - № 3. - С. 22.
14. Анисимов А. Старый город // Кіевскій телеграфъ. - № 74 // http: // www. k-telegraph.kiev.ua.
15. Анисимов А. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. М.: Юрист, 1994. 74 с.
16. Анненков А. Госпожа Заказуха // Журналист. 1999. - № 3 4. С. 41.
17. Арістотель „ Нікомахова етика” / Пер. з давньогрец. В.Ставнюк. К.: Аквілон - Плюс, 2002. 480 с.
18. Бадрак В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат: Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київ. Ін-т журналістики. К., 2000. 250 с.
19. Бажал А. Курс молодого ... батька // Дзеркало тижня. 2006. 2006. 1 квіт.
20. Бандура О. Єдність цінностей та істини у праві (філософський аналіз): Дис. ...докт. філос. наук: 12.00.12 / Нац. акад. внутр. справ України. К., 2003. 403 с.
21. Барашев Р. Изгнание из наркотического рая // 2000. 2006. 2-8 июн.
22. Барашев Р. Кто продавит метадон через Кабмин? // 2000. 2006. 2-8 июн.
23. Барашев Р. Новый наркотик для украинских граждан // 2000. 2006. 14 апр.
24. Басалик В. Криваві справи „зеленого змія” // Молодь України. 2000. 1 черв.
25. Бебик В. Політична культура сучасної молоді / Укр. НДІ проблем молоді. К., 1996. 112 с.
26. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації посткомуністичної України. К.: МАУП, 1996.
27. Бекуров Р. Этика журналиста в условиях локальных и региональных конфликтов // Журналистика и социология 99. Журналистика и социальный контроль: Материалы науч. практ. семинара 2 дек. 1999 г. / Ред.- сост. С. Корконосенко. СПб., 2000. С. 75 79.
28. Березина В. Этика и культура научной работы. Несколько советов молодым исследователям, вступающим в науку. СПб.: СПбГУ, 1999. 34 с.
29. Блюм Роже. Етика засобів масової інформації: проблематика та практика // Сучасне й майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали наук.-практ. Укр.- швейцарськ. семінару. К.: ЦВП, 1999. С. 82 86.
30. Боброва И. В Украине уже 82500 зарегестрированых наркоманов // 2000. 17-23 марта.
31. Боброва И. Очки для настроения // 2000. 2006. 28 янв. 3 февр.
32. Божедаров Д. Средства массовой коммуникации в современной образовательной системе: Дис. ... канд. филол. наук. М., 2005. 143 с.
33. Божко С. Марта Богачевська-Хом’як: Українки схожі на американських негрів. За наслідками дискримінації // Молодь України. 1998. 14 квіт.
34. Бойко А. Проблеми етики на сторінках православної преси (1900 1910 рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повід. п’ятої Всеукр. наук. теорет. конф. 27 28 листоп. 1998 р. Львів, 1999. С. 302 310.
35. Большевики и меньшевики играют в Чапаева // Кіевскій телеграфъ. 2006 № 1 // http: // www. k-telegraph.kiev.ua.
36. Бондаренко В. Хто спробує сльозу маку, той плакатиме все життя // Молодь України. 2006. 13 19 квіт.
37. Борсюк А. Багато питань, які знаходяться у сфері етичній і моральній, доводиться лишати за кадром // День. 2001. 19 жовт.
38. Ботвинова А. Духовность и гуманизм в открытом обществе: Дис. ... д-ра. филос. наук. М., 2004. 320 с.
39. Брезіцька О. Шлюб без штампів // Молодь України. 2006. 4-10 трав.
40. Брось сигарету, сын! // 2000. 2000. 21 27 янв.
41. Брязгунов Ю. Урок патріотизму у виконанні нових вірмен. Національне приниження замість КВК // Молодь України. 1998. 16 січ.
42. Буданцев В. Нравственные истоки журналистского творчества. М.: ИПКРТР, 2001. 52 с.
43. Бузина О. Так называемая тележурналистика // 2000. 2005. 27 мая 2 июн.
44. Буш Д., Озолинь П. Политическая этика и ненасилие: методическая разработка / Мин-тво народн. образ. Латв. республ. Рига, 1990. 25 с.
45. Бєляков О. Нові тенденції у вищій освіті ( на прикладах навчального процесу журналістів) // Проблеми освіти. 2001. Вип. 24. С. 3 13.
46. Бєляков О. Сучасні проблеми розвитку екологічної журналістики в Україні // Культура народів Причорномор’я. 2001. Вип. 22. С. 149 152.
47. Вайріх Д. Етика і журналістика / Київ. Нац. Ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2000. 44 с.
48. Вартанов Г. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. Л., 1999. Вип. VI. С. 44-45.
49. Василевський М. Кадрів не бракує // День. 2006. 1 черв.
50. Василенко М. Новації у методах підготовки сенсаційних матеріалів у друкованих ЗМІ // Наукові записки Ін-ту журналістики. 2001. Вип. 1. С.115.
51. Василенко М. Принципи „дзеркало” як заповідь професійного журналіста // Актуальні питання масової комунікації. - 2000. Вип. 1. - С. 5 - 8.
52. Василенко М. Про ефективність підготовки репортерів за оновленою програмою в Інституті журналістики. К., 2001. С. 9 12.
53. Василенко М. Проблемні питання становлення нової моралі у дзеркалі ЗМІ // В кн. „Інформаційна сфера як духовне явище”. К., 1999. С. 54 57.
54. Венедіктов С. Матеріальне і моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ України: теоретичні аспекти: Дис. ... канд.. юрид. наук: 12.00.05 / Нац. ун-т внутр. справ України. Харків, 2004. 186 с.
55. Венерникова І. Навчіть канарку співати або кому потрібні вільні медіа? // Дзеркало тижня. 2005. 9 15 лип.
56. Векшин А. „Миранда” отдыхает // 2000. 2006. 19 25 мая.
57. Вергеліс О. Не остання спокуса Христа // Дзеркало тижня. 2006. 20-26 трав.
58. Вергелис О. Театр начинается с этики // 2000. 2006. 13-19 мая.
59. Верих Е. Смирительная рубашка для депутатов // Киевские ведомости. 2004. 16 октяб.
60. Вільна преса в демократичній державі: Матеріали міжнар. наук. практ. конф., 25 28 квітня 1995 р. К.: ЦВП, 1995.
61. Виндельбанд В. Платон: Пер. с нем. К.: Зовнішторгвидав України, 1993. 175 с.
62. Винов І. Телеін’єкції в мозок // День. 1998. 24 верес.
63. Владимиров В. Преса тоталітарної моделі: насильство над свободою інтерпретації // Наукові записки Ін-ту журналістики. Т. 5. К., 2001. С.52 - 82.