МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ
На правах рукопису

ГРЕСЬКО ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК:070:327

МІЖНАРОДНА ЖУРНАЛІСТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Спеціальність 10.01.08 - журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Шкляр Володимир Іванович
доктор філологічних наук, професор.

Київ-2004

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................1
1. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ..............................................................................................12
1.1. Роль ЗМІ в міжнародних політичних процесах.....................................12
1.2. Міжнародна інформація: специфіка, технології підготовки і поширення........................................................................................................30
Висновки до розділу........................................................................................57
2. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ СУСПІЛЬСТВ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ..................................................................................................61
2.1. Проблеми європейської інтеграції: позиція українських ЗМІ..........62
2.2. Політична культура як фактор трансформації українського суспільства....................................................................................................79
Висновки до розділу...................................................................................112
3. ЗМІСТОВІ І ТЕХНОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ ТРАНСЛЮВАННЯ І ВИСВІТЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НОВИН.............................................115
3.1. Досвід світової і вітчизняної системи мас-медіа: порівняльний аналіз...........................................................................................................115
3.2. Британська модель виробництва новин як базова на ринку європейських ЗМІ......................................................................................137
Висновки до розділу..................................................................................150
ВИСНОВКИ..................................................................................................153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................156

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Потенційні можливості України, її геополітичне місце у східноєвропейському регіоні, де нині відбуваються складні і суперечливі процеси, спричиняють українські засоби масової інформації (ЗМІ) по-новому поставитися до висвітлення подій регіонального, національного і міжнародного змісту. З кінця ХХ і на початку XXI століть в історії української журналістики починається новий етап розвитку, який характеризується спроможністю засобів масової інформації забезпечити вільний доступ громадськості до інформації, своєчасність і прозорість висвітлення соціальних, суспільно-політичних, економічних і культурних процесів. Позитивні і негативні тенденції розвитку міжнародної журналістики кінця XX початку XXI століть зумовлені передусім факторами, які визначають характер інформаційної доби: глобалізація мас-медійних потоків, монополізація, кооперація, концентрація, координація, і комерціалізація діяльності засобів масової інформації.
У контексті глобальних суспільних трансформацій вітчизняні засоби масової інформації впливають на розвиток та історію людства, несуть відповідальність за формування і збереження національної ідентичності. Останнє є надзвичайно важливим для сучасної української журналістики, яка перебуває на стадії становлення і утвердження серед уже існуючих світових систем мас-медіа.
З проголошенням незалежності України в 1991 році в країні почався процес формування власної системи засобів масової інформації, а також пошук власної моделі виробництва і поширення новин. Ці процеси і надалі перебувають у стадії формування і вдосконалення. На початку ХХІ століття українська журналістика має всі шанси заявити про себе і знайти своє місце на міжнародному інформаційному ринку.
В умовах глобалізації набувають актуальності питання комерціалізації засобів масової інформації, оперативності висвітлення подій. Такі тенденції ведуть до збільшення періодичних видань, виникнення нових теле- і радіо проектів, а також спрощення моделі подачі новин. Комерціалізація породжує конкуренцію на ринку інформаційних послуг, однак часом комерційні інтереси обмежують потенціал мас-медіа, які не завжди задовольняють потреби аудиторії.
Специфіка діяльності українських мас-медіа в Україні та інших пострадянських державах полягає в тому, що ЗМІ перебувають у повній залежності від політичної орієнтації власника. Подібна тенденція притаманна також провідним західним мас-медіа, однак відмінність полягає в тому, що останні не займаються прямим лобіюванням політичних діячів. Вивчення цієї проблематики є надзвичайно актуальним для сучасного українського суспільства, яке перебуває в процесі трансформації та розбудови.
У контексті глобальних суспільних трансформацій актуальності набуває питання протиборства свободи слова й журналістської етики. За визначенням професора А. Москаленка, основними принципами діяльності журналіста мають бути повага до істини і гідності особи, відмова від використання нелегальних або нечесних методів збирання інформації та критичне ставлення до тиражування фактів, що принижують гідність людини за расовими, релігійними й національними мотивами [81, 5].
Журналістика тісно пов’язана з дипломатією. Рівень їхньої співпраці яскраво відображається при висвітленні міждержавних стосунків, де наявні національні та геополітичні інтереси різних країн. Розвиток сучасних інформаційних технологій та їх використання і вплив на природу, обсяг і зміст інформації та комунікації на межі XX і XXI століть сприяють інтенсивнішому вивченню міжнародного інформаційного потоку в галузі міжнародної комунікації.
Міжнародним потоком інформації” науковці називають рух повідомлень через національні кордони між двома або більше національними і культурними системами. Крім мас-медіа, до інформаційного потоку можна віднести такі сфери людської діяльності, як туризм, міграцію, освітні, культурні обміни, міжнародні конференції, спортивні змагання, а також дипломатію, військові організації.
Міжнародний інформаційний потік надзвичайно впливає на національні та міжнародні процеси прийняття рішень, а також на життя людей в усьому світі. Всі головні типи інформаційних потоків становлять міжнародний потік інформації, окреслюють його напрями і форми, що призводить до змін на різних рівнях і в різних системах, а саме: зміни в природі влади, ресурсів, національних і міжнародних системах.
Останнім часом постає загроза виробництва і поширення неякісної продукції на світовому інформаційному ринку, а також неспроможність ефективно контролювати інформаційний потік у цілому. Якщо держава не контролює всіх складників поширення інформації, її повідомлення можуть бути неефективними.
Відсутність кореспондентської мережі за кордоном, механізмів обміну інформацією між вітчизняними засобами масової інформації та зарубіжними відокремлюють українську журналістику від інших світових мас-медійних систем. Саме тому чимала частка важливих відомостей, що торкається безпосередньо інтересів держави та її громадян, залишається невідомою широкому загалові. Бажано скористатися позитивним досвідом інших держав і обрати власний шлях розвитку мас-медіа. Прикладом може бути британська модель висвітлення новин, адже її основні постулати збігаються з правилами діяльності більшості європейських засобів масової інформації. Зокрема, йдеться про неупередженість, збалансованість, об’єктивність висвітлення подій.
Національний інформаційний простір ще не є конкурентноспроможним, тому відчувається певний тиск з боку інших, більш розвинутих ЗМІ в Україні” [1, 7]. Україна є беззахисною перед зовнішніми інформаційними впливами від російських телевізійних програм, яким досить часто властиві антиукраїнські випади, до західної масової культури. Проблема полягає не в тому, що український інформаційний простір зазнає впливу інших держав (цього неможливо уникнути в глобалізованому інформаційному суспільстві), а в тому, що Україна не може протиставити такому впливу власної якісної медіа-продукції, яка була б більш популярною за іноземну [2, 8].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сьогодні в Україні триває процес становлення і формування демократичного підходу до висвітлення подій національного і міжнародного рівня. Дисертаційне дослідження Міжнародна журналістика в контексті глобальних суспільних трансформацій” здійснене в рамках комплексної науково-дослідницької програми Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (№015Ф045-01) та наукової програми кафедри міжнародної журналістики Українська журналістика в контексті світової”.
Радикальні соціальні та культурні трансформації кінця ХХ століття відкрили можливість утілити на практиці сформульовані до цього часу теорії і концепції таких науковців, як Маршал Маклюен, Олвін Тоффлер, Фрітьоф Капра та Теодор Роззаки, Джон Фіске.
До цього часу характерним був пошук нових загальнотеоретичних підходів до дослідження мас-медіа. В дисертаційному проекті проаналізовано проблеми українських мас-медіа в контексті глобалізаційних процесів, нові тенденції розвитку і функції засобів масової інформації в широкому контексті соціально-економічних трансформацій сучасного суспільства. Важливе місце при вивченні досвіду світових систем мас-медіа, тенденцій міжнародної журналістики, проведенні порівняльного аналізу діяльності вітчизняних і міжнародних засобів масової інформації, міжнародних відносин і міжнародних політичних процесів було відведено науковим працям теоретиків і практиків журналістикознавства, політології, соціології В.Бебика і О.Сидоренка [5; 6], О.Гриценко [45], С.Даниленка [50; 51], Я.Засурського [67; 68], В.Здоровеги [70; 71], О.Зернецької [73], В.Іванова [74-78], Є.Макаренко [108], С.Мармазова [110], О.Мелещенка [112], А.Москаленка [118-126], Л.Мукомели [130], Т.Петріва [142; 143; 144], Г.Почепцова [149], Т.Приступенко [154-158] В.Різуна [163-165], І.Слісаренка [170; 171], А.Чічановського [202-204], В.Шкляра [205-212] та інших.
Інтенсивний розвиток інформаційних і комп’ютерних технологій в останні два десятиріччя ХХ століття, процеси глобалізації призвели до зростання значення тенденції в дослідженні масової комунікації, міжнародної інформації, політичної культури тощо. Бурхливий розвиток телебачення, як найвпливовішого виду аудіовізуальних ЗМІ, спричинив появу великої кількості досліджень, науково-практичних праць, присвячених вивченню особливості цієї форми засобів масової комунікації.
З проголошенням України незалежною державою перед журналістами відкрилася можливість репрезентувати власну українську національну журналістику, продовживши тим самим традиції „Літературно-наукового вісника” І. Франка та М. Грушевського, „Ради” А. Ніковського та С. Єфремова, „Української хати” П. Богацького та М. Шаповала, „Украинской жизни” С. Петлюри, „Вісника” Д. Донцова, „Арки” Ю. Шереха (Шевельова). Такі можливості розкрилися тільки тепер, бо за радянських часів журналістика в Україні була засобом панування партійної номенклатури й ідеологічної обробки населення з погляду ідеології панівної комуністичної партії. У тоталітарному суспільстві журналістика є коліщатком і гвинтиком” (за В. І. Леніним) загальнодержавного механізму, а не щонайважливішим елементом демократичного суспільства, через який вільна людина реалізує своє основне право на свободу слова.
У реальних умовах України, коли напрям суспільного розвитку країни ще не визначився остаточно, а рівень реформування різних сфер життєдіяльності суспільства істотно відрізняється як за мірою охоплення, так і за глибиною, коли самі реформи доводиться здійснювати в умовах економічної, фінансової та соціальної кризи, вирішального значення набуває роль ЗМІ як гарантів політичної й соціальної стабільності в суспільстві, як каналів вираження суспільних настроїв, активних чинників формування громадської думки [2, 15].
Мета роботи полягає в комплексному вивченні і проведенні порівняльного аналізу вітчизняних і західних моделей подачі новин, формуванні сучасного українського стилю висвітлення міжнародних подій. У роботі досліджено тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобалізації, стан і проблеми політичної культури українського суспільства і мас-медіа, а також роль засобів масової інформації у формуванні зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств.
Об’єктом дослідження є міжнародна інформація, міжнародні інформаційні потоки, їхній вплив на міжнародні політичні процеси і формування громадської думки в країні і світі.
Предметом дисертаційного дослідження є основні методи збору, обробки і поширення інформації, змістові і технологічні моделі формування і висвітлення міжнародних новин.
Хронологічні і територіальні рамки дисертаційного дослідження окреслені таким чином, щоб відтворити процес активного впливу засобів масової інформації на міжнародні суспільно-політичні процеси, які відбуваються в історії людства на початку третього тисячоліття.
Методом даного дисертаційного дослідження є порівняльно-системний аналіз і узагальнення досвіду світових систем мас-медіа, пошук власної української моделі висвітлення новин у період становлення і розвитку міжнародної української журналістики, вивчення стану і проблем політичної культури українського суспільства і мас-медіа, дослідження актуальних проблем європейської інтеграції і формування зовнішньополітичних орієнтацій трансформаційних суспільств засобами масової інформації.
Наукова новизна дисертації полягає:
- у новизні введених у науковий обіг матеріалів, за допомогою яких здійснено спостереження за методами і технологічними моделями збору, обробки і поширення інформації на національному і міжнародному рівнях;
- у якісно іншому підході при оцінці досвіду світових систем мас-медіа, аналізі моделі міжнародного співробітництва в галузі інформації і комунікації на прикладі європейської інформаційної політики, а також вивченні феномену глобальної комунікації і тенденцій розвитку інформаційних міжнародних відносин;
- у дослідженні нових комунікаційних навичок, здійсненні порівняльного аналізу європейських моделей виробництва новин на прикладі британського досвіду мас-медіа;
- у вивченні сучасного стану і проблем політичної культури українського суспільства і мас-медіа;
- у визначенні пріоритетів під час формування власного інформаційного простору України, перспектив його конкурентоспроможності і реальних можливостей інтеграції у світову інформаційну систему.
З метою становлення і розвитку відкритого суспільства, орієнтованого на загальнолюдські цінності гуманізму, і розв’язання проблем українських ЗМІ надзвичайно важливим є використання зарубіжного досвіду мас-медіа. Формування інформаційного суспільства залежить від розроблення стратегії державної інформаційної політики, яка має забезпечувати найоптимальнішу з огляду на національні інтереси нашої держави інтеграцію українського інформаційного простору в загальносвітовий.
Практичне значення результатів дослідження полягає у застосуванні вітчизняними засобами масової інформації досвіду сучасних міжнародних інформаційних систем, норм і принципів західної журналістики. Збалансованість, неупередженість, подання кількох точок зору, а також орієнтація на потреби і запити аудиторії є визначальними чинниками, що впливають на сучасні моделі формування і висвітлення міжнародних подій.
Інформаційні та телекомунікаційні технології, пов’язані з ними послуги мають потенціал, що сприяє розвиткові і вдосконаленню системи засобів масової інформації, відкриттю нових можливостей для нових комунікаційних підходів в галузі ЗМІ. Методи дослідження порівняльно-системного аналізу, типологічного, спостереження та комплексного вивчення і синтезу журналістських прийомів, методів, технологій, що застосовуються під час практичної роботи працівників аудіовізуальних засобів масової інформації. При підготовці дослідження в науковій роботі використано Закони України, сучасні міжнародні документи і нормативні акти Ради Європи, Європейського Союзу, Європейської Комісії.
Фактичну основу дисертації становлять матеріали проведеного аналізу інформаційно-аналітичних програм вітчизняних і міжнародних аудіовізуальних засобів масової інформації. Модель виробництва новин на прикладі роботи європейських телеканалів, яку досліджено в науковій роботі, має практичне значення для журналістів-практиків, які працюють у вітчизняних і зарубіжних засобах масової інформації. Знання теоретичних концепцій та основних принципів західної моделі журналістики необхідні для майбутніх спеціалістів в галузі міжнародної інформації та комунікації, які розвивають вітчизняну інформаційну інфраструктуру, розробляють нові проекти і створюють інформаційний продукт, орієнтований на західну аудиторію.
Державна інформаційна політика демократичних країн спрямована на запобігання надмірній концентрації власності на ринку друкованих і аудіовізуальних ЗМІ, оскільки зосередження преси в руках кількох осіб чи груп підриває конституційні основи свободи слова. Саме тому уряди багатьох країн Західної Європи здійснюють як правове регулювання власності на ЗМІ, так і спеціальні програми сприяння пресі. Однією з новітніх тенденцій міжнародної журналістики є концентрація ЗМІ, яка останні сорок років спостерігається в усьому світі. Провідну роль у створенні інформаційного суспільства має відігравати приватний сектор.
У справі формування та розвитку інформаційного суспільства головну роль у період глобальних суспільних трансформацій мають відігравати провідні міжнародні організації, які на початкових стадіях могли б контролювати доцільність і ефективність використання наявних фінансових засобів. З метою посилення впливу громадського суспільства в Україні недержавні громадські організації сприяють становленню верховенства права, розвитку незалежних засобів масової інформації та інформаційних ресурсів для відкритого суспільства. Головною метою такої концепції є утвердження принципу верховенства права в правовій системі України, запровадження ефективних і доступних механізмів судового та позасудового захисту прав людини та основних свобод. Пріоритетним напрямком розвитку ЗМІ є вплив на зміну ставлення суспільства до засобів масової інформації.
Особистий внесок здобувача. У дисертації використано науково-практичний досвід авторки, набутий під час роботи в інформаційно-аналітичних програмах новин на телерадіокомпаніях: ТРК Студія 1+1” (з 2000 по 2002 р.р.), Міжнародний Медіа Центр СТБ” (з 1997 по 1999 рр.), а також під час роботи міжнародних науково-практичних конференцій за тематикою дисертації в Будапешті (2003 р.), Брюсселі (1997 р.), Києві (1995-2003 рр.), під час практичної роботи в міжнародній організації Репортери без кордонів” (Париж, 1997). У дисертації використано матеріали науково-практичного семінару Тренінги для викладачів” (Швеція, Кальмар, 2001 р.), підготовлені Інститутом підвищення кваліфікації FOJO і практичний досвід, набутий під час навчання в Школі новин Бі-Бі-Сі (Київ, Інтерн’юз-Україна).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення дисертаційної роботи викладено в п’яти публікаціях авторки, надрукованих у фахових виданнях Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших філологічних і політологічних часописах. Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися у виступах на наукових конференціях, зокрема, під час міжнародних науково-практичних конференцій Робота ЗМІ під час виборів” (Київ, 2002), Перспективи розвитку журналістської освіти на посттоталітарному просторі” (Київ, 2001), Політична та партійна журналістика: час занепаду чи становлення?” (Київ, 2001)”, а також під час міжнародних семінарів Роль ЗМІ у попередженні поширення СНІДу” (Київ, 2001), Уроки виборчих кампаній та роль ЗМІ” (Київ, 2000).
Висновки дисертаційного дослідження можливо врахувати не тільки в практичній журналістиці при висвітленні міжнародних подій, а також при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах під час лекцій і практичних занять таких дисциплін, як Основи масово-інформаційної діяльності”, Теорія журналістики”, Теорія і методика журналістської творчості”, Власний кореспондент”, Основи усного мовлення”, „Міжнародна журналістика”, „Роль ЗМІ в європейських інтеграційних процесах”.
Теоретичні основи дисертаційної роботи було викладено в низці публікацій, надрукованих у наукових виданнях і збірниках Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
1. Гресько О. В. Розвиток інтернет-журналістики в Україні // Українське журналістикознавство. / Гол. ред. В. Різун. К.: Ін-т жур-ки, 2000. Вип. 1. C. 59-60.
2. Гресько О. В. Пошук компромісу між західним і східним світом: роль українських мас-медіа // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2002. - Том 7. C. 147-149.
3. Гресько О. В. Міжнародний інформаційний потік як засіб медіа дипломатії // Журналістика. / За ред. Н.М. Сидоренко. К., 2002. Вип. 5. - C. 85-89.
4. Гресько О. В. Тероризм і мас-медіа: світовий контекст // Вісник Київського університету. Журналістика. - К., 2002. Вип. 5. - C. 10-13.
5. Гресько О. В. Проблеми сучасного українського телебачення: світовий контекст // Українська журналістика в контексті світової: Зб. наукових праць. Вип.5. /За заг. редакцією проф. В. І. Шкляра/. К., 2001. Вип. 5 - C. 56-60.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять шість параграфів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації 155 сторінок, до списку літератури входять 244 джерела.

bibliography

ВИСНОВКИ
У даній дисертації, присвяченій одній із найскладніших теоретичних і практичних проблем журналістики, застосовано комплексний, системний підхід з метою якнайглибшого та всебічного вивчення процесу глобалізації мас-медійних потоків в умовах перетворення однієї сталої політичної системи суспільного устрою до іншої.
Етапи і тенденції розвитку друкованих і аудіовізуальних засобів масової інформації, стан і перспективи розвитку політичної культури в інформаційному суспільстві, процес еволюції розуміння свободи преси, діалектику її трансформацій з одного стану в інший.
Поняття „міжнародна журналістика”, „міжнародна інформація” проаналізовано в контексті глобальних суспільних трансформацій. Наведено варіанти їх тлумачень, досліджено історію та сучасне розуміння обох термінів.
Одним із найголовніших результатів даного дослідження, яким визначається його науково-практичне значення, є те, що в ньому проаналізовано сучасний стан українських засобів масової інформації і перспективи інтеграції вітчизняних мас-медіа в світовий інформаційний простір, досліджено тенденції розвитку міжнародної журналістики в Україні, Європі, світі. Новизна і нестандартність дисертації полягає у спробі винайти ідеальну модель виробництва новин аудіовізуальними засобами масової інформації за допомогою порівняльного аналізу досвіду світових і вітчизняних систем мас-медіа, а також практичне застосування моделі виробництва новин і принципів західної журналістики на провідних телерадіоканалах українського інформаційного простору.
Порівняно вітчизняний і зарубіжний досвід щодо стану політичної культури суспільства, конституційно-юридичних гарантій свободи преси. Досліджено проблеми правового визначення і правового захисту свободи слова, свободи преси в Україні й за кордоном. Розглянуто підходи щодо трактування вищезгаданих понять, які стали теоретичною базою другого розділу роботи „Процес формування зовнішньополітичних орієнтацій транформаційних суспільств засобами масової інформації”.
Розв’язуючи завдання даного дослідження за допомогою загальнонаукових, міждисциплінарних і спеціаотних методів, зокрема, порівняльно-історичного, структурного, інституціонального, аналізу нормативно-правових документів, інформаційно-аналітичних матеріалів вітчизняних і світових мас-медіа, системного підходу, зроблено такі основні висновки:
1. Громадянське суспільство, яке розвивається в умовах трансформації переходу від однієї системи до іншої потребує теоретичної розробки і практичного застосування вітчизняної моделі висвітлення новин, яка була б гнучкою по відношенню до інформаційних потреб масової аудиторії, а також специфіки її інтересів у майбутньому.
2. Специфіка діяльності мас-медіа в Україні та інших пострадянських державах полягає в тому, що ЗМІ перебувають у повній залежності від політичної орієнтації власника. На певному етапі розвитку трансформаційного суспільства в умовах глобалізації, інтеграційних процесів, динамічного розвитку ринкових відносин відбувається поступове спрощення рівня комунікації в рамках політика преса влада до інформаційних відносин в межах ЗМК аудиторія.
3. Рівень політичної культури і комунікації, забезпечення інформаційної безпеки в рамках збереження національного інформаційного простору є визначальними факторами трансформації українського суспільства, від яких залежить якість змістових і технологічних моделей транслювання і висвітлення новин, а також перспектива інтеграції вітчизняної системи мас-медіа у світовий інформаційний простір.
4. З метою вдосконалення сучасних методів збору і поширення інформації вітчизняними засобами масової інформації необхідно застосувати на практиці новітні навички комунікації, започатковані провідними світовими системами мас-медіа.
5. Тенденції розвитку міжнародної журналістики в умовах глобальних суспільних перетворень зумовлюють світові інформаційні системи об’єднуватися за допомогою новітніх технологій в рамках світового інформаційного простору з метою досягнення спільних цілей і завдань, які стоять перед людством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багиров Э. Место телевидения в системе средств массовой информации и пропаганды. Учеб. пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 119 с.
2. Бадрак В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2000. 20 с.
3. Бальцерович Л. Системна трансформація в країнах Центральної та Східної Європи. // Економічний часопис. К., 1996. - № 10-11. С. 35.
4. Бауман Ю. Міфологія в суспільній свідомості України. (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. К., 1998. С. 5-67.
5. Бебик В. Базові засади політології. // МАУП. К., 2000. С. 100.
6. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації посткомуністичної України. К.: МАУП, 1996. 124 с.
7. Беррелл Г. Американська преса // Вільна преса / За ред. Г. Беррелла. Віргінія: Інформ. агентство США, 1992. С. 2-12.
8. Бжезинський З. Великі перетворення // Політична думка. 1994. - № 3. С. 7.
9. Білорус О. Глобальний менеджмент. Матеріали міжнародної конференції. К., 2000.
10. Білорус О., Лук’яненко Д. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку: колективна монографія. К., 1998. 429 с.
11. Білорус О. Глобалізація і безпека розвитку. - К., 2001. - 732 с.
12. Білорус О. Глобалізація і національна стратегія України. - К.: ВО „Батьківщина”, 2001. - 300 с.
13. Блюм Р. Журналістика в демократичному суспільстві: свобода преси, функції преси // Роль мас-медіа у плюралістичному суспільстві: Матеріали міжнар. конф. / За заг. ред. А. З. Москаленка. К.: Ін-т жур-ки, 1996. С. 14-20.
14. Блюм Р. Етика засобів масової інформації: проблематика і практика // Сучасне і майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. К.: Центр вільної преси, 1999. С. 82-86.
15. Блюм Р. Медіа-системи та використання ЗМІ (від цензури до комунікаційного хайвея”) // Роль мас-медія у плюралістичному суспільстві: Матеріали міжнар. конф. / За заг. ред. А. Москаленка. К.: Ін-т жур-ки, 1996. С. 39-45.
16. Блюм Р. Система ЗМІ та політична система (любов-ненависть, дистанційованість, тенденція до зрощення) // Роль мас-медіа у плюралістичному суспільстві: Матеріали наук. конф. / За загал. ред. А. Москаленка. К., 1996. С. 63-70.
17. Богомолова Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. М.: Изд-во МГУ, 1991. 125 с.
18. Бочковский О., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання)/За ред. К.Костева й Г.Кошаринського. Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. 204 с.
19. Бухарцев Р. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. Свердловськ: Уральський ун-т им. А. М. Горького, 1979. 67 с.
20. Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи. К., 1997-2002.
21. Варецкий Б. Имеет ли будущее печатная пресса? Кое-что о мрачных околонаучных приговорах // Журналіст. 2000, - №10. С. 40.
22. Вартанов Г., Бабидорович М., Баришполец Л. та ін. Організація роботи редакції газети. К.: Вища школа, 1986.
23. Вачнадзе Г. Всемирное телевидение: Нове средства массовой информации их аудитория, техника, бізнес, политика. Тбилиси: Ганатлеба, 1089ю 672 с.
24. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е., Гуревич С., Ибрагимова А.-Х.-Г. и др. М.: Высш. шк., 1980. 287 с.
25. Введение в журналистику: Хрестоматия. М.: Высш шк., 1989. 263с.
26. Винниченко В. Возрождение нации. К.: Политиздат Украины, 1990.
27. Вільна преса, - 1992, США (Видано Інформаційним агентством Сполучених Штатів).
28. Вказівки продюсерам Бі-Бі-Сі. К.І.С., 1998. 288 с.
29. Владимиров В. Комерційна журналістика як галузь інформаційного бізнесу. Ред. журналу Український промисловець. 1998. 14 с.
30. Владимиров В. Основы журналистики в понятиях и комментариях: Учебное пособие. Луганськ: Изд-во ВУГУ, 1998. 144 с.
31. Владимиров В. Проблеми розуміння інформації в журналістиці: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.01.08. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 30 с.
32. Владимиров В. Теорія и методика журналистского творчества: Учеб. пособ. для студ. спец. ‘Журналистика’. Луганск: Изд-во Восточно-укр. гос. ун-та, 1997.-96 с.
33. Владимиров В. Історія української журналістики (1917-1997 роки): Навч. посіб. Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1998.-166 с.
34. Владимиров В. Журналістика як сфера масового розуміння // Українське журналістикознавство. Вип. 1. / Гол. ред. В. Різун. К.: Ін-т жур-ки, 2000. С. 12-16.
35. Ворошилов В. Журналистика: Учебник. СПб: Изд-во Михайлова В. А., 1999. 304 с.
36. Вуароль М. Гід газетяра: Пер. з франц. 5-те вид., доп. та перегл. К.: ІМІ, 2000. 62 с.
37. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадське суспільство / Пер. з нім. А. Онішко. Львів: Літопис, 2000. 317 с.
38. Газетный мир: Краткая справочная книга. М.: Политиздат, 1971. 280 с.
39. Гейтс Б. Дорога в будущее. Пер. С англ. М.: Діалог-Наука, 1997. 315 с.
40. Геринг Б. Європейская безопасность и предотвращение конфликтов: (глобальные) вызовы в области экономического изменения ОБСЕ в ХХІ веке. ОБСЕ, 2001, РА (01).
41. Гід журналіста: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування Алла Лазарєва. К., 1999. 96 с.
42. Горохов В. Основы журналистского мастерства. М.: Высш. шк., 1989. 117 с.
43. Гой В. Проблеми журналістського маркетингу: реклама, паблік рілейшнз.
44. Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах. Львів: Віща школа, 1974. 295 с.
45. Гриценко О., Шкляр В. Основи теорії міжнародної журналістики. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. 304 с.
46. Грушевський М. Українство і питання дня в Росії // Преса боротьби й ідеї (західноукраїнська публіцистика першої половини XX ст.): Зб. текстів / Укл. С. Кость. Львів, 1994. С. 28.
47. Грушевский М. Иллюстрированная история украинского народа. Спб: Изд-во Вестника знания, 1913.
48. Гуревич С., Ибрагимова А.-Х.-Г. И др. М.: Высш. шк., 1980. 287 с.
49. Гутиря І. Джерела фінансування періодичних видань України в умовах ринкової економіки // Сучасне майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали науково-практичного українсько-швейцарського семінару. К.: Центр вільної преси, 1999. С. 202 208.
50. Даниленко С. Європейська журналістика: система підготовки журналістів у Німеччині. // Вісник Київ. Ун-ту. Серія: Журналістика. К., 1996. Вип. 3. С. 91-99.
51. Даниленко С. Журналістські методи інформаційного забезпечення зовнішньої політики держави (на прикладі німецької преси): Дис. канд. філол. наук: 10.01.08. К., 1997. 230 с.
52. Джефферсон Т. Декларация представителей Соединенных Штатов Америки, собравшихся на общий // Прутцков Г. Введение в мировую журналистику: Антология: В 2 т.: Учеб. пособ. Т. 2. М.: Омега Л, ИМПЭ им. А. Грибоедова, 2003. С. 285-290.
53. Дзялошинський И. Творческая индивидуальность в журналистике. М.: Изд-во МГУ, 1984. 80 с.
54. Діяльність Ради Європи у галузі засобів масової інформації (огляд видання). К., 1997.
55. Доломан Є. Випадкові свавілля”, або ЦеКа играет человеком” // Літературна Україна. 1996. 8 лютого.
56. Демократизація ЗМІ та інформаційні права громадян // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. К.: Центр вільної преси, 1999. С. 11-23.
57. Дуцик Д. Мас-медіа і політична криза: посилення залежності ЗМІ // Публіцистика і політика: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. В. Шкляра. К.: 2001. Вип. 2. С. 4-7.
58. Дуцик Д. Роль ЗМІ у забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві: Дис. канд. Філол.. наук: 10.01.08. Дуцик Д. К. 2003, 193 л., Бібл. 181-192.
59. Еверетт Д. Учбовий посібник репортера. К.: IREX ПроМедіа, 1999 22 с.
60. Етичні засади роботи журналіста: західний досвід. К.: СофіяА, 2002. 80 с.
61. Животко А. Історія української преси. Мюнхен: Укр. технічно-господарський ін-т / З передм. К. Костєва, 1989 1990.
62. Животко А. Історія української преси / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. Тимошик. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
63. Журналістика в умовах гласності. / А. З. Москаленко, В. А. Качкан, І.Г. Мащенко та інші. К.: Либідь, 1991. 192 с.
64. Журналістська осінь 2002. Дискусія про політичний тиск та цензуру в українських медіа: Зб. статей / Н. Л. Лігачова, Г. І. Герман, Б. А. Кіпніс, Т. В. Кравченко. К.: Фонд медіа-ініціатив, 2003. 104 с.
65. Загальна Декларація прав людини.
66. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова” // правовий самозахист журналістів: Практ. посіб. з юридичного захисту працівників ЗМІ в Україні. К.: Геопринт, 2003. С. 84-88.
67. Засурський Я. Роль средств массовой информации в обществе. // Вестник Москов. ун-та. Серия 10: Журналистика. 1995. - №2. с. 3-6.
68. Засурський Я. Средства массовой информации постсоветской России. М.: Аспект Пресс, 2002. 304 с.
69. Збірник праць кафедри української преси: На пошану професора Володимира Здоровеги з нагоди 70-річчя від дня народження. Лвів: ЛНУ ім. І.Франка, 2000. Вип. 3. 411 с.
70. Здоровега В. Вступ до журналістики: Текст лекцій. Львів: Ред. вид. відділ Львів. ун-ту, 1993. 80 с.
71. Здоровега В. Сьогодні і завтра української журналістики // Українська періодика: історія і сучасність / Доп. та повід. четв. всеукр. наук. теорет. конф. 19-20 грудня 1997 р.; За ред. М. Романюка. Львів, 1997. С. 28.
72. Здоровега В. Свобода, відповідальність, професіоналізм // Вісник Львівського університету: Серія Журналістики. Вип. 17: Українська журналістика: генезис і сучасні проблеми. Львів: Світ, 1992. С.3.
73. Зернецька О.В. Нові підходи ООН в галузі масової комунікації. ООН у системі міжнародних відносин: історичний досвід і перспективи. К.: Либідь, 1995. - с. 94-109.
74. Іванов В. Законодавство і журналістика: становлення правової бази в Україні та світовий досвід. К.: Шкляр, 1997. 32 с.
75. Іванов В., Іванова Т. Політична культура і рамках мас- медіа: захист від зловживання свободою слова // Сучасна політична культура та мас- медіа. К., 1998. С. 34.
76. Іванов В. Поняття ’інформація’ у різних науках // Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Гол. ред. В. Різун. К.: Ін-т жур-ки, 2000. Т. 1. С.71-75.
77. Іванов В. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб. К.: Центр вільної преси, 1999. 211 с.
78. Іванов В. Шляхи підвищення популярності періодичних видань. Німецька преса. К.; ЦВП, 1998. С. 31-35.
79. Інформаційна сфера як духовне явище / За ред. проф. А. Москаленка. К.: Центр вільної преси, 1999. 122 с.
80. Информационные жанры газетной публицистики: Хрестоматия. М.: Изд-во МГУ, 1986 195 с.
81. Игнатов Н., Мотков С. Роль СМИ в процессе формирования общественного мнения. // Вестник Москов. ун-та. Серия 10: Журналистика. 1997. - № 1. с. 19-27.
82. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. М.: Алгоритм, 2000. 685 с.
83. Кара-Мурза С. Страх терроризма // Кіевскій телеграфЪ. 2001. 24-30 сентября.
84. Каррі Д. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посіб. для всіх / Пер. з англ. О.М. Мокровольський. К.: 1993. 192 с.
85. Картер М., Кей Г. Як керувати редакцією газети. К.: IREX ПроМедіа Україна, 2002. 28 с.
86. Как мы пишем / Андрей Белый, М. Горький, Евг. Замятин и др. М. Книга, 1989. 206 с.
87. Камінський Є. Шашкевич А. Політика США щодо України. К.: Політична думка, 1998. 390 с.
88. Карпенко В. Національна ідея в українській періодиці: Курс лекцій для студентів Ін-ту жур-ки. К.: Центр вільної преси, 1999. 135 с.
89. Кін Д. Мас-медіа і демократія. К., 1999.
90. Книппинг Франц. Авантюры дома Шпингера. Пер. с нем. Вс. Розанова. М.: Мысль 1964. 248 с.
91. Кобець О. Політичні права і свободи в демократичний суспільствах // Політичні права і свободи в демократичному суспільстві ( досвід країн Європейського Союзу): Зб. матеріалів круглого столу головних редакторів мас-медіа України 6 квітня 2000 року / Гол. ред. А. Денисенко. К.: ІВЦ ’Планета’, 2000. С. 34-37.
92. Коноваленко Н. Свобода слова в Україні у період становлення державності (1991-1997): правовий, політичний, економічний, морально-етичний аспекти // Сучасне і майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. К.: Центр вільної преси, 1999. С. 259-262.
93. Копиленко О. Влада інформації. К.: Україна, 1991. 108 с.
94. Кордун О. Конституційні суди в системі захисту прав і свобод людини: світовий досвід і Україна // Політичні права і свободи у демократичному суспільстві (досвід країн Європейського Союзу): Зб. матеріалів круглого столу головних редакторів мас-медіа України 6 квітня 2000 року / Гол. ред. А. Денисенко. К.: ІВЦ ’Планета’, 2000. С. 18-26.
95. Кривошия Г. Свобода це відповідальність перед законом // Публіцистика і політика: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. В. Шкляра. К., - 2000. С. 48-50.
96. Кузнєцова О. Свобода ЗМІ та її правові гарантії // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. К.: ВЦ Київський університет”, 1999. Вип. 7. С. 78-81.
97. Кузнєцова О. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень: Монографія. Львів: Світ, 1998. 412 с.
98. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. // 2002.
99. Левченко О. Сучасна міфотворчість в аудіовізуальному просторі України (документальне кіно) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. К., 1998. с. 83-119.
100. Лизанчук В. Протиукраїнська агресія в телерадіоефірі // Дзвін. 1998. - №1. с. 99-106.
101. Лизанчук В. Українське державотворення і свобода слова. // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. К.: ВЦ Київський університет”, 1995. Вип. 2. С. 26-43.
102. Литвиненко О. Інформаційний простір та його захист: теорія і практика // Віче. 2002. - №10. С. 119-127.
103. Литвиненко О. Інформаційний фактор у зовнішній політиці // Нова політика. 1998. - №3. С. 17-21.
104. Литвиненко Т., Бінько І., Потіха В. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України: Монографія. К.: ІМВ КУ ім. Т. Шевченка, 1998. 47 с.
105. Любосветов Д. Радиовещание и аудитория: некоторые особенности взаимодействия // Вестник Московского ун-та. Серия: Журналістика. 1998. - №3. с. 3-16.
106. Лубченко І. Свобода слова на всіх одна // Урядовий кур’єр. 1998.-6 червня.
107. Лунев П. От свободы хамства к свободе слова // Журналіст. 1992. №1. С. 42-45.
108. Максимова С. Правове забезпечення професійної діяльності журналістів в Україні. К.: Фенікс, 1999. 65 с.
109.