ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 19321933 РОКІВ ЯК ПРОБЛЕМА СВІТОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЯЦЕНКО АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 070(100):94:314.156.5(477)1932/1933”

ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 1932-1933 РОКІВ
ЯК ПРОБЛЕМА СВІТОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Спеціальність 10.01.08 Журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
М. Г. ЯЦИМІРСЬКА,
доц., канд. філол. наук

ЛЬВІВ - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП .. 3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ГОЛОДУ
В УКРАЇНІ 1932-1933 РОКІВ . 14
1.1. Голодомор 1932-1933 рр. в українській науковій думці 14
1.2. Голод 1932-1933 років у ретроспективі сучасних наукових
поглядів Заходу . 43

РОЗДІЛ 2. ТЕМА ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-1933 РОКІВ
У ЗАКОРДОННІЙ ПРЕСІ. 79
2.1. Проблематика й специфіка висвітлення голоду в Україні 1932-1933 років у щоденнику Діло”....................... 79
2.2. Тема голодомору в Україні 1932-1933 років
на сторінках французьких видань Le Matin”,
L’Ordre”, Le Petit Marseillais”........................................................ 97
2.3. Англійська преса про голод в Україні 1932-1933 років... 102
2.4. Преса інших зарубіжних країн про голодомор в Україні
1932-1933 років та його демографічні наслідки 117

РОЗДІЛ 3. МОВНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГОЛОДУ ВЗАКОРДОННИХ ПУБЛІКАЦІЯХ................................................ 135
3.1. Лексема голод як об’єкт концептуального аналізу . 135
3.2. Мова публікацій про голодомор 1932-1933 років у
контексті екстралінгвістичних чинників.. 145
ВИСНОВКИ .. 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 163
ДОДАТКИ .. 186

ВСТУП

Протягом тривалого часу голодомор в Україні 1932-1933 років був цілковито викреслений з політичної історії Радянського Союзу. Не дозволялося писати про нього в пресі й літературі, згадувати в офіційних документах. Будь-які відомості про голод 1930-х років зберігалися в спеціальних папках, доступ до яких був забороненим або дуже обмеженим.
Лише в період гласності, демократизації й національного відродження України поступово почали говорити про ліквідацію цієї найбільш ганебної білої плями” в історії могутньої імперії, про об’єктивне й повне її висвітлення.
Однією з основ буття нації є її історія. Кожна людина й весь народ хочуть осмислити власне минуле своїми, доступними їм засобами, покладаючись на достовірні історичні факти, на християнську мораль, на досвід пережитого лиха, на розуміння добра, зла, справедливості. Зрозуміти, що насправді відбулося в 1932-1933 роках. Осмислити причини голодомору, з’ясувати його суть, демографічні наслідки тощо. Адже правда про голод потрібна не тільки його очевидцям, але найбільше сучасному поколінню, яке творить майбутнє України. А це неможливо без ґрунтовних знань історії своєї держави.
Про голодомор в Україні 1932-1933 років написано багато розвідок, у яких українські й зарубіжні дослідники (англійські, німецькі, американські та інші, а також представники української еміграції, тобто української нерадянської історіографії”) розкривають національно-соціальні (Р.Конквест, В. Гришко, В. Гросман, Дж. Мейс, В. Маняк, Л. Коваленко, А.Куліш, І. Cамійленко, С. Денисенко), економічні (М. Вербицький, Є.Шаталіна, В. Ткаченко, А. Улам, А. Ноув, Л. Лавтон), демографічні (С.Маскудов, С. Кульчицький, Дж. Мейс), інформаційні (Е. Ноель-Нойман, А.Жуковський, Й. Лось, М. Романюк, Ю. Шаповал, М. Житарюк), політико-правові (Л. Лук’яненко), психологічні (С. Дяченко), фольклорні (В.Пахаренко, І. Бугаєвич, А. М’ястківський, Б. Хандрос, Р. Кирчів) аспекти голоду 1932-1933 рр. Значна частина джерел висвітлює питання поінформованості західної спільноти голодомором в Україні (В. Савельєв, Ю. Киричук, М. Мухіна). Документальну базу добре презентовано в праці Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” (керівник колективу упорядників Р. Пиріг) (наведено постанови, директивні листи, телеграми, доповідні записки, звернення тощо), а також в Українському історичному журналі” (1989-1990).
Тема голодомору в Україні 1932-1933 років була однією з провідних у закордонній пресі 30-х рр., матеріали якої в СРСР кваліфікували не інакше, як антирадянські наклепи”, ворожі вимисли”, фальсифікаторські вправи” тощо. У дисертації звернули увагу на інтерпретацію українського голоду європейськими (англійськими, французькими, німецькими, італійськими, польськими, швейцарськими тощо) й неєвропейськими (американськими, японськими) друкованими засобами масової інформації.
Отже, вибір теми кандидатської дисертації зумовлений потребою комплексного аналізу джерельної бази дослідження, а також спостереженнями дисертанта за різними підходами висвітлення згаданих аспектів голоду в Україні в 1930-х роках.
Аналіз джерельної бази засвідчує, що, за антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився жахливою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні. Це цинічна форма політичного терору, якою повинні перейматися всі: науковці, журналісти, урядовці.
Актуальність теми дисертації Голодомор в Україні 1932-1933 років як проблема світової журналістики” безпосередньо пов’язана з дослідженнями політики й тактики тоталітарних режимів, які викликають особливе зацікавлення багатьох науковців. Радянська система не визнавала фактів, які суперечили офіційній історії. У цьому контексті є актуальним дослідження голодомору в Україні 1932-1933 років. Понад півстоліття за радянської влади цю тему вважали закритою. За будь-яку спробу згадати про голодомор людей звинувачували в наклепництві, засуджували, називали українськими буржуазними націоналістами”. Голод 1932-1933 років - явище світової історії, злочин проти людства, який має знайти правдиве відображення в історичній науці. Отже, актуальність випливає з наукового завдання: усвідомити, проаналізувати й правдиво висвітлити зібраний матеріал.
Сьогодні особливо важливо, щоб міжнародна спільнота визнала голод не тільки терористичною акцією, а насамперед актом геноциду, що є принциповим для розвитку демократичних процесів у нашій державі.
В Україні нещодавно закладено правову базу дослідження. У 2002 році Президент України вперше виголосив Звернення до українського народу у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, який відзначаємо в четверту суботу листопада. Упродовж 2002-2003 років Верховна Рада України ухвалила тексти постанов, проведено круглі столи, семінари тощо. Важливим є виконання рекомендацій, ухвалених учасниками парламентських слухань 12 лютого 2003 року. Серед них - питання про передачу до Національного архівного фонду матеріалів Комісії Конгресу Сполучених Штатів Америки з розслідування голодомору в Україні 1932-1933 років, про перетворення Центру досліджень геноциду в Україні Інституту історії України НАН України на самостійний науково-дослідний інститут, про створення в Києві Державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій, про систематичне дослідження історичної правди через залучення до наукового обігу джерел із закордонних архівів, передусім Російської Федерації (документи федеральних архівів та відомчих архівів силових служб), а також Великобританії, Італії, Німеччини, Румунії, Франції (аналітично-інформаційні матеріали спецслужб, дипломатичних представників, журналістів за 1932-1933 роки) тощо.
Актуальність дисертаційного дослідження підтверджено в завданнях Асоціації дослідників голодоморів в Україні (голова - відомий політик Л.Лук’яненко), серед яких важливим є створення державного науково-дослідного закладу (з науково-дослідним відділом, архівом, музеєм-меморіалом, бібліотекою та кінолекторієм) і незалежного дослідницького центру Голоди-геноциди в Україні” тощо.
Виконання цих рекомендацій, завдань допоможе науковцям поглиблено проаналізувати голодомор в Україні, не оминаючи жодного факту.
Дисертаційне дослідження є архідоцільним, виходячи з найголовнішого завдання журналістики: утверджувати найвищі цінності, тобто правдиво, чесно, справедливо висвітлювати події, щоб не повторилися подібні трагедії. Тому є потреба й обов’язок з’ясувати правду. Тільки вона здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницької колективізації й голодомору 1930-х років XX століття.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження Голодомор в Україні 1932-1933 років як проблема світової журналістики” виконано відповідно до планової тематики кафедри зарубіжної преси й інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Українська журналістика і світовий інформаційний порядок”.
Метою дисертаційної роботи є спроба вивчити й проаналізувати підґрунтя, причини, наслідки голодомору в Україні 1932-1933 років за матеріалами закордонних та українських видань.
Мета наукового дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
- комплексно проаналізувати головні джерела про голод в Україні 1932-1933 років: українські й зарубіжні, сучасні й 30-х років, періодичні й монографічні;
- розкрити зміст історичного, інформаційного (журналістського), національно-соціального, політико-правового, демографічного, мовно-концептуального аспектів голодомору в Україні 1930-х років;
- проаналізувати позицію журналістів щодо окресленої проблеми, порівняти публіцистику М. Меґґеріджа й У. Дюранті, діяльність яких, на нашу думку, є ключовою в дослідженні голодомору 1930-х років закордонними мас-медіа;
- дослідити особливості висвітлення голодомору в Україні (жанрова палітра матеріалів, рубрикація) засобами масової інформації Франції, Англії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Бельгії, Польщі, США, Канади, Японії тощо засвідчуючи, що ця тема була однією з провідних на сторінках іноземної періодики;
- схарактеризувати особливості функціонування категорії образу автора в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника Діло” (1932-1937));
- за матеріалами енциклопедичних, філологічних словників (тлумачних) проаналізувати структуру концепту голод, окресливши його семантичне поле;
- концептуально проаналізувати лексему голод 1932-1933 років у наукових та публіцистичних текстах.
Об’єктом дослідження є історичні, журналістські (інформаційні), національно-соціальні, морально-правові, демографічні, мовно-концептуаль­ні аспекти голодомору в Україні 1932-1933 років, висвітлення їх у газетно-публіцистичному дискурсі України й світу.
Предметом дослідження - розуміння й сприйняття голоду в Україні 1932-1933 років як частини не тільки української, але й світової історії, журналістики.
Методи дослідження. У дисертації реалізовано комбінацію конкретно-історичного (з’ясовано історичні передумови, причини, наслідки голоду), структурно-типологічного (робота структурована за розділами, підрозді­лами), жанрово-видового методів (проаналізовано інформаційні (замітки) й аналітичні (кореспонденції, статті, інтерв’ю) жанри щоденника Діло”). На різних етапах роботи застосовано описовий та порівняльний методи (вони допомогли з’ясувати особливості висвітлення голодомору в сучасній українській та зарубіжній думці), методи класифікації, концептуального, етимологічного аналізу (на етапі мовного дослідження окресленої проблеми). Використано методи аналізу та синтезу.
Джерельною базою дослідження є тексти львівської щоденної газети Діло” (1932-1937), французьких, англійських, німецьких, бельгійських, італійських, американських та інших періодичних видань, а також матеріали таких газет і журналів: Літературна Україна”, Дзеркало тижня”, День”, Сільські вісті”, Голос України”, За вільну Україну”, Високий Замок”, Експрес”, Суботня пошта”, Франкова криниця”, Критика”, Сучасність”, Дзвін”, Український історичний журнал”, Республіканець”, Всесвіт”, Політика і час” за 1989-2004 рр.
Наше дослідження ґрунтується на пресі 1930, 1980, 1990, 2000-х років. У цей період відбулися важливі зміни в житті українського народу: 1991 року Україна стала незалежною державою, що посприяло розвиткові демократичних процесів. Цим пояснюємо появу в мас-медійному просторі нашої країни великої кількості публікацій, присвячених дослідженню різних аспектів голодомору 1932-1933 років.
Джерельна база дослідження добре відображена в бібліографічному покажчику Голодомор в Україні 1932-1933 рр.”, який включає понад шість тисяч друкованих матеріалів, виданих в багатьох країнах світу впродовж 1932-2000 років.
Методологічною основою дисертаційної роботи стали праці дослідників голоду в Україні 1932-1933 років В. Маняка, Л. Коваленко, Дж.Мейса, В. Гришка, Р. Конквеста, О. Калиника, С. Маскудова, С. Старева, Ю. Киричука, С. Кульчицького, Р. Пирога, Л. Лук’яненка, В. Лизанчука, Й.Лося, Ю. Шаповала, С. Денисенко, М. Романюка, М. Житарюка та інших.
У дослідженні використано також матеріали сучасної лексикографії.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні здійснено системний аналіз голодомору в Україні 1932- 1933 років як однієї з провідних тем світової журналістики. Отже, наукова новизна роботи полягає в комплексній спробі зібрати фактологічний матеріал, осмислити та систематизувати його, дати наукове тлумачення.
Удосконалено й цілісно проаналізовано національно-соціальні, історичні, політико-правові, демографічні аспекти голоду в Україні 1930-х років. Набуло подальшого розвитку докладне дослідження інформаційного аспекту (проаналізовано позицію українських та іноземних журналістів у газетно-публіцистичних текстах 1930, 1980, 1990, 2000-х років).
Уперше в українському мовознавстві здійснено мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 1932-1933 років у художніх, наукових та публіцистичних текстах. З’ясовано, що співвіднесення концепту голод з різними гештальтами розширює його семантичне поле. Концептуальний аналіз засвідчив персоніфікацію лексеми голод. Хоча в багатьох аналізованих словосполученнях голод є неістотою, тобто не персоніфікується.
Виявлено, що голодомор в Україні 1932-1933 років вплинув на лексичний склад української мови того часу: виникли неологізми, абревіатури, стійкі звороти, а також нові жанри.
Теоретичне і практичне значення роботи. Дисертація поглиблює знання про голодомор в Україні 1932-1933 років. Опрацьований фактологічний матеріал, теоретичні положення можуть бути використані для доповнення праць з історії України, з історії української журналістики XXстоліття (докладно досліджено специфіку висвітлення голоду на сторінках західноукраїнської періодики, зокрема в щоденнику Діло”), для впровадження обов’язкового лекційного курсу Голодомор в Україні 1932-1933 років” у навчальних закладах будь-якої спеціалізації й різного рівня акредитації.
Теоретичне й прикладне значення кандидатської дисертації полягає також у тому, що головні положення дослідження можуть бути використані як додатковий матеріал у проведенні щорічних уроків пам’яті про голод в Україні 1930-х років. Згідно з рекомендаціями парламентських слухань, які відбулися у Верховній Раді України 12 лютого 2003 року, необхідно видати масовим накладом хрестоматію документів про голодомор в Україні 1932-1933 років. Значна частина матеріалів нашого дослідження могла б доповнити таку працю, корисну для всіх, хто цікавиться історією своєї держави.
Результати роботи можуть бути використані до державної програми збирання та зберігання спогадів і свідчень людей, які пережили голод 1932-1933 років, та їх нащадків Усна історія Голодомору”.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження, автореферат й опубліковані статті, в яких викладено головні положення наукової роботи, дисертант виконав самостійно.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на спільних засіданнях кафедр зарубіжної преси й інформації та мови засобів масової інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Головні положення та результати дослідження викладено в доповідях, виголошених на Всеукраїнській науково-практичній конференції Національна журналістика і європейський вибір України” (Львів, 2000); сьомій і восьмій Всеукраїнській науково-теоретичній конференції Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2002, 2003); щорічних підсумкових наукових конференціях співробітників факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (2000-2003); Міжнародній науковій конференції Засоби масової інформації та становлення державності в Україні” (Ужгород, 2000); Міжнародній конференції Українська журналістика сьогодення у світовому інформаційному просторі (співвідношення глобального, загальнонаціо­нального та регіонального)” (Дніпропетровськ, 2001); науково-практичній конференції Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Мовна екологія як чинник гармонійного розвитку суспільства” (Одеса, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції Українська журналістика в контексті доби” (Львів, 2004). Окремі положення дисертації обговорено на наукових семінарах кафедри зарубіжної преси й інформації й кафедри мови засобів масової інформації факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Головні положення дисертації викладено в 10 публікаціях. З них - 6 статей надруковано у фахових виданнях, 1 - у збірнику наукових праць, 3 - у збірниках матеріалів конференцій:
1. Яценко А. Голодомор 1932-1933 років в Україні як проблема LeMatin”, L’Ordre”, Le Petit Marseillais” // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. 2001. - Вип. 21.- С. 307-310.
2. Яценко А. Проблематика й специфіка висвітлення голоду 1932-1933 років в Україні на сторінках газети Діло” // EX PROFESSO: Зб. наук. пр. Дніпропетров. ун-ту. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 268272.
3. Яценко А. Висвітлення голодомору 1932-1933 років в Україні на сторінках французької преси (за публікаціями Діла”) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. 2003. - Вип. 22. - С. 367370.
4. Яценко А. Концепт голод як об’єкт асоціативного аналізу // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. - 2003. - Вип. 23. - С. 117-120.
5. Яценко А. Сучасна українська наукова думка про голод 1932-1933 років в Україні // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. - 2004. - Вип. 25. - С. 301-308.
6. Яценко А. Голодомор 1932-1933 рр. в усній народній творчості (за матеріалами сучасної періодики). Нові терміни з означеної проблематики // Пам’ять століть. - 2004. - № 3-4. - С. 309-314.
7. Яценко А. Голодомор 1932-1933 років у ретроспективі сучасного наукового погляду Заходу // Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. пр. Ужгород. ун-ту. - Ужгород, 2001. - С. 408417.
8. Яценко А. Японський часопис про голодомор 1932-1933 рр. (за матеріалами газети Діло”) // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф. / За ред. М. М. Романюка. - Львів, 2002. - С. 309-310.
9. Яценко А. Англійська преса про голод 1932-1933 рр. в Україні // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф. / За ред. М. М. Романюка. - Львів, 2003. - С. 397-401.
10. Яценко А. Голодомор 1932-1933 років в Україні: національно-соціальний аспект // Українська журналістика в контексті доби: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. / За ред. С. Костя. Львів, 2004. С. 178179.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (Розділ 1. Історіографія проблеми голоду в Україні 1932- 1933 років; розділ 2. Тема голодомору в Україні 1932-1933 років у закордонній пресі; розділ 3. Мовне відображення проблеми голоду в закордонних публікаціях), восьми підрозділів, висновків, списку вико­ристаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сто­рінок. З них сторінок основного тексту - 160. Список використаної наукової літератури налічує 307позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

До 1980-х років XX століття проблему голодомору в Україні 1932- 1933 років дослідники окреслювали дефініцією біла пляма”. Такий стан пов’язаний з інформаційною закритістю суспільства, відсутністю гласності, демократії. Ці засади не були властивими тоталітарній епосі. Актуальність теми дисертації як невід’ємної складової української і світової історії є очевидною.
У кандидатській роботі з’ясовано найголовніші аспекти проблеми голоду в Україні та її висвітлення в закордонній журналістиці 1930-х років XXстоліття:
1) національно-соціальний;
2) демографічний;
3) мовно-концептуальний;
4) інформаційний.
1. Національно-соціальний аспект. Наслідком голодомору в Україні 1932-1933 років стала ліквідація куркулів”, які були елітою української нації, а отже, й ліквідація селянства, в якому бачили дрібнобуржуазний клас, основу армії національного руху. Знищити селян - означало знищити всю українську націю. Комуністичний режим продукував певну етнополітику, скеровану на винищення української нації як матеріалу, непридатного для побудови радянської держави. Беззаперечне існування такої особливої етнополітики доводить факт, що від голоду найбільше постраждала Україна, а також такі регіони, заселені українцями, як Кубань, Середнє Поволжя. Отже, голодомор 1932-1933 років не був спричинений стихійними лихами. Навпаки, його треба назвати запланованою акцією, націленою на працьовитого українського селянина. Звідси випливає те, що елементом національної політики Й. Сталіна щодо України є штучність організованого голоду 30-х років або ж, як зазначають дослідники, зловмисна штучність”.
Таким чином, етнополітику Радянського Союзу в особі Й. Сталіна щодо України можна назвати особливою, спрямованою на знищення української нації з її культурними, економічними, політичними надбаннями, іншими словами окреслимо її дефініцією геноцид”.
Багато дослідників голодомору в Україні 1932-1933 років, серед яких, наприклад, Р. Конквест, Дж. Мейс, В. Гришко, називають українську проблему 30-х років лексемою голокост”. Вони проводять паралелі між народовбивством, вчиненим німецько-гітлерівським режимом проти євреїв під час Другої світової війни, і народовбивством, здійсненим радянською верхівкою проти України. Звичайно, ми не можемо цілковито порівнювати ці трагедії як однакові, оскільки відбувалися за різних умов.
До того ж про голокост”, звичайно, говорять тоді, коли йдеться про свідомі, заплановані акції народовбивтва заради окремих цілей певної ідеології. Саме в такому розумінні лексеми голокост” згадані вище дослідники називають нею дії радянської верхівки, які призвели до штучного голоду, до антиукраїнського терору.
З проаналізованих документів випливає, що голодомор в Україні 1932-1933 років був геноцидом. Виходимо з резолюції № 46 Генеральної асамблеї ООН, яка визначає, що дії цього злочину спрямовані на часткове або повне знищення певної національної, расової, релігійної або етнічної групи. Йдеться про створення спеціальних умов, які призвели до тотального винищення цілого народу як національної одиниці. Відповідно до цього визначення й до досліджень багатьох згаданих дослідників голодомору в Україні 1932-1933 років, не залишається ніяких сумнівів щодо того, аби назвати політику Радянського Союзу геноцидом українського народу.
2. Демографічний аспект. Голодомор 1932-1933 років - український не тільки за географією, національною спрямованістю, але й за кількістю жертв. Спектр думок про демографічні наслідки голоду досить широкий. Учені, журналісти наголошують, що діапазон втрат становить від 3 до 15 млн осіб. Найчастіше в науковій літературі натрапляємо на цифру, яка дорівнює 4,8 млн. Ясно одне, що й українські, й зарубіжні дослідники сьогодні одностайні в тому, що кількість жертв визначається мільйонами.
Питання про кількість постраждалих від голоду в Україні 1932- 1933 років остаточно не розв’язане. На початку голодомору реєстратори записували інформацію у вигляді пронумерованих актів, які містили відомості про ініціали померлого, про його стать, вік, національність, професію, про дату, причину, місце смерті. Зрозуміло, що такі дані не збереглися. Звідси й випливає проблема назвати точну кількість жертв голоду в Україні 30-х років.
3. Мовно-концептуальний аспект. Мовне висвітлення голодомору 1932-1933 років пов’язане з концептуальним аналізом наукових, публіцистичних текстів. Це дало змогу констатувати, що ім’я голод поєднуємо з такими гештальтами, як руйнівник”, нищівник”, завойовник”, загарбник”, ліквідатор”, суддя”, суперник”, злочинець”, хвороба”, пора року”, час”, простір”, природне стихійне явище”, прірва”, вистава”, зброя”, рослина”. Метафоричні словосполучення, в яких концепт голод є стрижневим, допомогли з’ясувати те, що він переважно виступає персоною, яка завдає шкоди, знищуючи мільйони людей.
За допомогою концептуального аналізу виявлено, що голодомор 1932-1933 років актуалізував концепт голод, розширив його семантичне поле.
Однією з лексичних особливостей текстів про голодомор 1932- 1933 років є поява відповідних неологізмів, термінів, абревіатур.
4. Інформаційний аспект. Один з найважливіших аспектів, оскільки пов’язаний з поінформованістю щодо окресленої проблематики.
Велику роль у правдивому, об’єктивному висвітленні подій відіграв львівський щоденник Діло”. Проаналізувавши публікації (інформаційні, аналітичні, кореспонденції українських і закордонних авторів) з 1932 по 1937 роки, констатуємо, що позиція журналістів полягала у виконанні найголовнішого завдання публіцистики, журналістики: попри різні обставини служити правді й справедливості, об’єктивно висвітлюючи всі поточні події. У цьому простежуємо феномен журналіста як особистості, чия думка є непідкупною, самостійною, підтвердженою незаперечними фактами, які й є істиною. Серед західноукраїнської преси, яка писала про голод, треба згадати такі видання, як Народний час”, Українська нива”, Народна справа”, Мета”, Нова зоря”, Наш прапор”, Українська громада”. Очевидним стає той факт, що населення Європи знало більше про голод в Україні 1932-1933 років, ніж громадяни Радянського Союзу.
Тема голодомору в Україні 1930-х років була однією з провідних на сторінках іноземних видань (зазначмо, не тільки столичних, але й провінційних, спеціалізованих і неспеціалізованих) (англійських, французьких, німецьких, бельгійських, італійських, швейцарських, чеських, польських тощо). Отже, голод 1932-1933 років був проблемою світової журналістики, однією з головних її тем. Однозначно можемо сказати, що більшість іноземних журналістів добре виконувала професійний обов’язок: інформувати громадськість своїх країн про події в Україні 30-х років.
Світова громада знала про голодомор в Україні, доказом чого є звернення, документи, діяльність багатьох організацій. Очевидною й незаперечною є інформація на шпальтах видань.
Загальноприйнятий погляд, нібито західний світ не знав про голод, бо більшовики його засекретили, не відповідає реальному станові речей. Звичайно, кремлівські чиновники робили все можливе, щоб приховати злочин. Однак світ мав достатньо відомостей про голод: свідчення очевидців, повідомлення журналістів, дипломатів.
Незаперечним фактом є те, що західний світ мав у розпорядженні достатньо засобів, щоб відвернути або, щонайменше, послабити голодову катастрофу. Уряди іноземних держав мали змогу змусити Москву надати допомогу Україні. У першу чергу вони повинні були відмовитися купувати харчі від СРСР і заборонити радянському урядові вивозити їх за кордон.
Отже, якщо взяти до уваги такі факти, що світ знав про голод в Україні 1932-1933 років і був спроможний допомоги тим, хто вмирав, якщо врахувати те, що цього не зроблено, - то треба впевнено констатувати моральну співвідповідальність цивілізованого людства за жертви більшовицького геноциду.
У 1990 році в Канаді Міжнародна комісія з розслідування голодомору в Україні 1932-1933 років оприлюднила підсумковий звіт, в якому зазначила п’ять головних причин української трагедії. Серед них:
1) вивезення у надвеликій кількості зерна;
2) колективізація;
3) розкуркулювання,
4) денаціоналізація,
5) геноцид.
Напередодні сімдесятої річниці голодомору в Україні іноземна громадськість знову одностайно заговорила про українську проблему 30-х років, проблему світового масштабу. Спільним у резолюціях урядів США, Австралії, Канади, Аргентини, іспанської автономної провінції (Країни Басків) є одностайне визнання голоду в Україні 1932-1933 років проявом насильства, навмисною терористичною акцією, породженою тоталітарним режимом. І хоча негативним моментом є відсутність у текстах окремих офіційних документів дефініції голод-геноцид”, усвідомлення іноземною спільнотою цієї проблеми - це важливий історичний момент не тільки для України, але й для всього світу. Це історичний момент, момент істини, загального розуміння й усвідомлення важливості згаданої проблеми.
Отже, найхарактернішою рисою кампанії Й. Сталіна проти українського селянства була практика неправди, яка полягала в спробі переконати Захід у не існуванні голодомору; а це вже був один з елементів геноциду. Документи й архівні матеріали, які офіційна влада намагалася навічно заховати від народу, дослідження науковців свідчать про те, що голод в Україні 1932-1933 років був заздалегідь спланованою, добре організованою акцією, яку треба назвати народовбивством, геноцидом, антиукраїнським терором, закономірним наслідком економічної політики уряду й водночас заходом щодо зміцнення колгоспного ладу.
Позитивним у світовому значенні є визнання голодомору 1930-х років на державних рівнях, а негативним є відмова, наприклад, Росії назвати його геноцидом, чим він насправді й був. Відкритим залишається питання про морально-правову відповідальність за скоєний злочин проти українського народу в XX столітті.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості поглибити дослідницький дискурс теми голоду в Україні 1932-1933 років. Проаналізований матеріал є цінним для організації обов’язкового навчального курсу Голодомор в Україні 1932-1933 років”, семінарів, круглих столів тощо. Рекомендуємо включити результати дослідження до хрестоматії документів про голод 1930-х років. Вважаємо, що бібліографічний опис джерел, які ми використовували в дисертації, доповнить перелік праць у бібліографічному покажчику Голодомор в Україні 1932-1933 рр.”. Матеріали дослідження необхідно залучити до державної програми Усна історія Голодомору”, а також до електронного каталогу свідчень, спогадів очевидців про голод в Україні, організованого науковцями Сполучених Штатів Америки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Американці відвідали голодуючий Київ (За повідомленнями московського кореспондента нью-йоркського щоденника Herald Tribune” Р. Барнса) // Діло. - 1932. - 26 верес.
2. Амменде Е. Голод на Україні // Діло. - 1933. - 28 лип.
3. Анґлійська преса про голод на Україні // Діло. - 1933. - 17 верес.
4. Анґлійська преса про голод на Україні. Жахливе становище України” // Діло. 1934. 15 серп.
5. Англія і події на Дністрі // Діло. - 1932. - 27 квіт.
6. Антипенко Л. А. Формирование концептов непредметных сущностей: потенциальные схемы и социальное регулирование // Мова і культура: VМіжнародна наукова конференція. - Т. 2. Культурологічний компонент мови. - К.: Collegium, 1997. - С. 7-8.
7. Атентат у консуляті СРСР. У Львові // Діло. - 1933. - 23 жовт.
8. Безансон А. Пам’ятати й досліджувати! // Сучасність. - 1983. - Ч. 10. - С.4851.
9. Безансон А. Ретроспектива безпам’ятства // Критика. - 2003. - Грудень. - С. 2022.
10. Безпосередні вісти з Радянської України // Діло. - 1933. - 4 лют.
11. Біль мертвих - біль живих // Літературна Україна. - 1992. - 27 лют.
12. Большая Советская Энциклопедия. - М.: Сов. Энциклопедия, 1972. - Т. 7. - 608 с.
13. Большевицький терор на Україні в освітленні англійської преси // Діло. - 1932. - 10 січ.
14. Брага І. І. Мовна репрезентація образу держави у пресі України (кінець 1970-х початку 2000-х років): Автореферат дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - К., 2002. - 20 с.
15. Бугаєвич І. Пухнуть люди, мруть-конають” // Українська культура. 1993. № 56. С. 23.
16. Бугаєвич І. В. Кобзарська дума про голод // Народна творчість та етнографія. - 1990. - № 4. - С. 6263.
17. Бурбан В. Чорний привид, або незбагненність голодомору. Роздуми над книгою М. Лактіонова-Стезенка Смак трави” // Дзеркало тижня. - 2004. - 14лют.
18. Бутенко Н. П. Словник асоціативних означень іменників в українській мові. Львів: Вища шк., 1989. 325 с.
19. В обличчі господарської катастрофи. Наслідки радянської аґрарної політики // Діло. - 1932. - 19 черв.
20. В справі голодової катастрофи в СССР // Діло. - 1935. - 6 січ.
21. В. Л. Чорна книга комунізму: злочини, терор репресії!” // За вільну Україну. - 1998. - 7 лют.
22. Великанович Д. Страхіття голоду // Діло. - 1932. - 3 лип.
23. Великий голод в Україні 1932-1933 рр. Збірник свідчень, спогадів, доповідей та статей, виголошених та друкованих у пресі в 1983 р. навідзначення 50-ліття голоду в Україні в 1932-1933 роках. - Торонто: Українське Православне Братство святого Володимира, 1988. - 163 с.
24. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. - 1440 с.
25. Вербицький М. Найбільший злочин Кремля. - Лондон: Добрус, 1952. - 112 с.
26. Відгомін у сербській пресі // Діло. - 1930. - 28 лют.
27. Відгуки голоду на радянській Україні в европейській пресі // Діло. - 1933. - 30 верес.
28. Відгуки голоду на радянській Україні в німецькій та бельґійській пресі // Діло. - 1933. - 25 верес.
29. Відкритий лист Блаженнішого Любомира до Високодостойного пана Віктора Януковича, Прем’єр-міністра України, у зв’язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні // Церковний вісник. - 2003. - 7 груд.
30. Вудка Ю. А. Московщина (мемуарний есей) / Пер. на укр. мову В.Давиденко. - Лондон: Укр. Видавнича Спілка, 1978. - 298 с.
31. Галамай С. У боротьбі за Українську Державу. Спогади. - Львів: Мс, 2003. - 458 с.
32. Геноцид проти українців не має строку давності // Самостійна Україна. - 1999. - Ч. 56. - Лютий.
33. Говорить четверте покоління / Редактор Л. Храплива-Щур. - Торонто: СФУЖО, 1997. - 71 с.
34. Голод 1932-1933 // Вікна. - 2000. - 21 листоп.
35. Голод 1932-1933 // Слово. - 2000. - 21листоп.
36. Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. - К.: Політвидав України, 1990. - 605 с.
37. Голод 1933 року в Україні. Свідчення про винищування Москвою українського селянства. - Дніпропетровськ; Мюнхен: б. в., 1993. - 223 с.
38. Голод на Бойківщині. Інтервенція посла Дм. Великановича у міністра суспільної опіки // Діло. - 1932. - 3 лип.
39. Голод на Україні // Діло. - 1932. - 1 серп.
40. Голод на Україні (1931-1933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1989. - № 7. - С. 99-111.
41. Голод на Україні (19311933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1989. - № 8. - С. 105-117.
42. Голод на Україні (1931-1933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1989. - № 9. - С. 110-121.
43. Голод на Україні (1931-1933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1989. - № 11. - С. 78-90.
44. Голод на Україні (1931-1933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1989. - № 12. - С. 121-123.
45. Голод на Україні (1931-1933 рр.): Документи та матеріали // Український історичний журнал. - 1990. -№ 1. - С. 104-112.
46. Голод на Україні, 1932-1933 (вибрані статті) / Упор. Надія Каратницька. - Мюнхен: Сучасність, 1985. 144 с.
47. Голод на Україні. - Берлін: Видання Українського Червоного Хреста, б. р. - 3с.
48. Голодовий ґеноцид України на світовому форумі. Міжнародня Комісія провела Розслідувальні Сесії в Брюсселі // Визвольний шлях. - 1988. - Кн.10. - С. 1255-1258.
49. Голод на Україні // Українська нива. - 1933. - 30 серп.
50. Голодомор в Україні 1932-1933 рр.: Бібліогр. покажч. / Упоряд. Л.М.Бур’ян, І. Е. Рікун. - Одеса; Львів: М. П. Коць, 2001. - 656 с.
51. Голодомор на Житомирщині 1930-1934 роки. Збірник документів і спогадів. - Житомир: Житомирський вісник, 1993. - 83 с.
52. Голодомор: терор Москви проти української нації // Франкова криниця. - 1993. - 9 квіт.
53. Голодомор: терор Москви проти української нації // Франкова криниця. - 1993. - 16-23 квіт.
54. Голодомор: терор Москви проти української нації // Франкова криниця. - 1993. - 30 квіт.
55. Голодомор: терор Москви проти української нації // Франкова криниця. - 1993. - 15 трав.
56. Горинь Б. Пам’ятати про минуле - це відповідальність за майбутнє // Завільну Україну. - 1997. - 7 листоп.
57. Городецький В. Голодомор, 1933. Злочин більшовицького режиму крізь призму років // Час. - 1998. - 6-13 листоп.
58. Грабович Г. Голодомор і пам’ять // Критика. - 2003. - Грудень. - С.10-13.
59. Ґраціозі А. Усвідомлювання голодомору // Критика. - 2003. - Грудень. - С. 18-20.
60. Гришко В. Від маніфесту” до голокосту // Сучасність. - 1983. - Ч. 12. - С. 72-91.
61. Гришко В. І. Москва сльозам не вірить. Трагедія України 1933 року зперспективи 30-річчя (1933-1963). - Нью-Йорк: Добрус, 1963. - 67 с.
62. Гришко В. І. Український голокост”, 1933. - Нью-Йорк, Торонто: Добрус-Сужеро, 1978. - 128 с.
63. Грінченко Б. Словарь української мови: У 4 т. К.: Друкарня вид-ва АН УРСР, 1907. Т. 1. 495 с.
64. Гуцало Є. Створимо книгу народної пам’яті // Літературна Україна. - 1988. - 10 листоп.
65. Даниленко В. М. та ін. Сталінізм на Україні, 20-30-ті рр. / В.М.Даниленко, Г. В. Касьянов, С. В. Кульчицький. - К.: Либідь, 1991. - 340 с.
66. Данько М. Більшовицька весна // Діло. - 1932. - 17 черв.
67. Данько М. Голод // Діло. - 1932. - 7 лип.
68. Данько М. Диктатура голоду // Діло. - 1933. - 29 черв.
69. Данько М. Європейська акція проти голоду на Україні // Діло. - 1933. - 3верес.
70. Данько М. Трагедія над Дністром // Діло. - 1932. - 7 квіт.
71. Данько М. Україна на порозі нового року // Діло. - 1936. - 14 січ.
72. Денисенко С. Н. Тіні незабутих предків. Документально-публіцистична повість. - Шишаки, 2002. - 268 с.
73. Дзюбенко-Мейс Н. А хліб же був // День. - 2003. - 24 верес.
74. Діамаров А. В. Самосуд: Повість // Київ. - 1990. - № 6. - С. 14-38.
75. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови, Р. Шуста. - К.: Генеза, 2001. - 1136 с.
76. Долина П. Організована голодова катастрофа на Україні // Сучасність. - 1968. - Ч. 9. - С. 54-72.
77. Дубинянська Я. Правда про три голодомори // Дзеркало тижня. - 2002. - 16 листоп.
78. Дубчинский В. В. Идеографические этюды. Концепт ВРЕМЯ // Сборник научных трудов по лексикографии. - Харьков, 1998. Вып. 6. - С. 100-106.
79. Дубчинский В. В. Идеографические этюды. Концепт СЛОВО // Вестник Междунар. Славянского ун-та. - Харьков, 2000. - Т. 3. - № 4. - С. 14-17.
80. Дяченко С. Голод - 33: (Фрагмент літературного сценарію майбутньої кінокартини про голод на Україні 1933 р.) // Україна. - 1989. - № 48. - С.18-19.
81. Дяченко С. Жахливий місяць-пухкутень // Сільські вісті. - 1989. - 16 лип.
82. Енциклопедія Українознавства / Гол. редактор проф. д-р. В. Кубійович. - Львів: Молоде життя, 1993-1995. - Т. 2. - 800 c.
83. Енциклопедія Українознавства / Гол. редактор проф. д-р. В. Кубійович. - Львів: Молоде життя, 1994. - Т. 3. - 1200 с.
84. Енциклопедія Українознавства / Гол. редактор проф. д-р. В. Кубійович. - Львів: Молоде життя, 1994. - Т. 4. - 1600 с.
85. Єрмоленко С. Я. Штрихи до соціального портрета українців (заматеріалами тлумачних словників) // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство: Збірник наук. статей. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 65-69.
86. Ж. О. Голод на Україні // Діло. - 1932. - 9 серп.
87. Жайворонок В. В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 32. - С.51-53.
88. Житарюк М. Г. Московська режисура голокосту: слов’янська любов чи азійська ненависть? Трактування проблеми в українській та закордонній журналістиці довоєнного періоду: Історико-публіцистичний аспект. - Львів, 1997. - 56 с.
89. Житарюк М. Г. Четвертована, але жива. Закордонна преса про політичні процеси в Україні напередодні другої світової війни: Монографія. - Львів: Завільну Україну, 1997. - 128 с.
90. Жуковський А. Тогочасна франкомовна преса про голод на Україні 1932-33 // Сучасність. - 1983. - Ч. 10. - C. 43-48.
91. З країни нужди й голоду // Діло. - 1932. - 24 берез.
92. З країни голоду й нужди: Листи // Діло. - 1934. - 27 трав.
93. Заведенюк В. Ф. Вони вмирали, їм сурми не грали. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 530 с.
94. Зазамський М. Дві знамениті статті про Україну в італійській пресі // Діло. - 1937. - 1 лют.
95. Замітний чехословацький голос про українську справу // Діло. - 1932. - 29 листоп.
96. Замлинський В. Механізм терору голодом // Сучасність. - 1993. - № 1. - С. 164-167.
97. Засенко О. Казка про жука-рогача // Вітчизна. - № 10. - С. 127.
98. Злочин / Упорядн. П. Кардаш. - Київ; Мельбурн: Фортуна, 2003. - 555 с.
99. История Украинской ССР: В 10 т. / Гл. редкол. Ю. Ю. Кондуфор и др. - Т. 7. Украинская ССР в период построения и укрепления социалистического общества (1921-1941). Редкол.: С. В. Кульчицкий и др. - К.: Наук. думка, 1984. - 719 с.
100. Історія України / В. Ф. Верстюк, О. В. Герань, О. І. Гурій та ін.; Під ред. В. А. Смолія. - К.: Вид. дім Альтернативи”, 1997. - 416 с.
101. Історія України / Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-ге. - Львів: Світ, 1998. - 488 с.
102. К. О. Національна політика більшовиків в освітленні чеського політика. Посол Нечас про національне питання в Радянському Союзі і про Україну // Діло. - 1932. - 4 берез.
103. Калат Й. Голодомор 1933-го - злочин комуністичної системи // Галицька зоря. - 1993. - 8 квіт.
104. Калиник О. Що несе з собою комунізм? Документи про російсько-комуністичний терор в Україні. - Мюнхен; Торонто: СВУ, 1953. - 143 с.
105. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Укр. книга, 2000. - 480 с.
106. Киричук Ю. Голодомор 1932-1933 років в Україні та держававх Заходу // Республіканець. - 1993. - № 6. - С. 43-45.
107. Кирчів Р. Голодомор у фольклорному відображенні (штрих додослідження проблеми) // Вісник НТШ. - 2003. - Ч. 29. - С. 22-23.
108. Колодій І. Про що шелестить очерет... // За вільну Україну. - 1993. - 17квіт.
109. Кондуфор Ю. Ю., Кульчицький С. В., Сарбей В. Г., Смолій В. А., ХмільІ. С. Україна: діалектика історичного розвитку // Комуніст України. - 1989. - № 11. - С. 42-51.
110. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Пер. з англ. - К.: Либідь, 1993. - 384 с.
111. Кононенко О. Як страшний сон // Дзвін. - 1990. - № 2. - С.