ОДЕСЬКА ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

brief description

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кафедра журналістики

На правах рукопису

Пархітько Олег Володимирович

УДК (050 + 070): 82 92: 94 (477.74) ”1917 / 1920” (043.5)

ОДЕСЬКА ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

10.01.08 журналістика

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Александров Олександр Васильович,
доктор філологічних наук, професор

Одеса 2005

ЗМІСТ

ВСТУП..4
РОЗДІЛ І. Історіографічні та джерелознавчі проблеми дослідження
української преси 1917 1920 років...............................13
1.1. Виявлення й опис української періодики.....................................14
1.2. Особливості дослідження періодичної преси
в радянській історіографії.....................................................................17
1.3. Розгортання фундаментальних досліджень преси..............................28
Висновки до І розділу.......................................................................................35
РОЗДІЛ ІІ. Початок формування нової періодичної преси
революційної доби....................................................................37
2.1. Національно-патріотичні видання Одеси....41
2.1.1. Боротьба за право існування українськомовної преси
в Російській імперії...................................................................................41
2.1.2. Журнал Українське слово” у системі українськомовної
преси після Лютневої революції..........................................................46
2.1.3. Часописи Салдатська думка” та Рідний курінь” у процесі становлення новітньої української публіцистики..................................57
2.2.Великодержавна російськомовна преса........64
2.2.1. Формування масової преси після Лютневої революції...65
2.2.2. Типологічні різновиди галузевої преси............................86
Висновки до ІІ розділу..............................................................................95
РОЗДІЛ ІІІ. Становлення типології та функціонування нової преси
в умовах Гетьманщини та Директорії.................................................................99
3.1. Специфіка функціонування масової преси .................................99
3.2. Розширення спектру галузевих видань..................................................139
Висновки до ІІІ розділу..................................................................................160

ВИСНОВКИ.....................................................................................................163
БІБЛІОГРАФІЯ....168
СПИСОК ГАЗЕТ ТА ЖУРНАЛІВ.............190

ВСТУП

Одеська періодична преса 19171920 років явище складне та багатогранне. З’явившись на межі двох епох, вона поєднала в собі ґрунтовність та поміркованість імперської преси з рисами, привнесеними епохою революційних змагань, політичним забарвленням та полемічним пафосом. Політизованість була домінантою тогочасної одеської періодики: більшість часописів або офіційно представляла інтереси певної партії, або займала чітко визначену політичну позицію. І хоч у межах преси 19171920 років можна виділити безліч політичних течій та напрямів, одеську періодику цього часу слід розглядати як складну діалектичну єдність.
Соціально-політичні зрушення цієї доби сприяли відродженню національного руху, що знайшло своє відображення на шпальтах тогочасних видань. Після скасування цензури національна ідея стає рушійною силою в процесі формування багатомовної преси.
Актуальність дослідження полягає в тому, що одеська періодична преса 19171920 років, яка є складовою частиною української журналістики, потребує об’єктивного комплексного аналізу. Адже період 19171920 років є одним із поворотних моментів історії України: це був час національно-визвольних змагань українського народу. Аналіз документальних матеріалів цього періоду постійно привертав увагу дослідників, однак одеська періодика 19171920 років залишається малодослідженою, оскільки праці історіографів журналістикознавства радянської доби були спрямовані передусім на вивчення тогочасної більшовицької преси.
Журналістикознавчий аналіз одеської періодики 19171920 років як багатогранного, різнорідного, але єдиного процесу все ще залишається поза увагою дослідників. Останнім часом з’явилося багато праць істориків Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, присвячених вивченню цього періоду, але матеріали одеської періодичної преси використовуються в них головним чином як документи епохи з метою визначення основних тенденцій формування суспільно-політичної думки.
Таким чином, актуальність дисертаційної роботи пов’язана з необхідністю комплексного вивчення матеріалів одеської преси з метою висвітлення її проблематики та основних тенденцій формування у зв’язку з суспільно-політичним контекстом доби. Дослідження становлення та умов функціонування преси окресленого періоду дозволить якнайповніше проаналізувати особливості української періодики ХХ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах наукової проблематики, розробкою якої займається кафедра журналістики Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Діалог в мистецтві слова” (номер державної реєстрації № 0101 U 00142).
Стан дослідження обраної теми. В дослідженні одеської періодичної преси 19171920 рр. варто виділити три етапи.
Перш за все, це роботи 19191930-х рр. Бібліографічний характер мають праця В. Святловського [164] та бібліографічні довідники Еврейская периодическая печать в 19171918 гг.” [76], Список повременных изданий за 1917 год” [177], Список повременных изданий за 1918 год” [178], які покликані не стільки проаналізувати явище, скільки засвідчити факт наявності тих або інших видань. Наприкінці 20-х30-х рр. з’являються перші спроби застосування при аналізі періодики норм комуністичної ідеології, яка знаходилася в процесі розробки. Тому ставлення до преси 19171920 років взагалі ще не визначено: в збірнику, укладеному С. Рубінштейном та Г. Штейнвандом [133], немає відверто негативного ставлення до російських правосоціалістичних видань, а спроба О. Варнеке [35] проаналізувати українськомовну періодику не сприймається як прояв націоналізму.
Впродовж періоду утвердження ідеології компартії (50-ті80-ті рр.) дослідження відзначалися стандартизованим аналізом періодичних видань. Це виявляється не лише в критеріях оцінки періодики, а й у змісті наукових праць основним об’єктом дослідження виступає більшовицька преса. Усі інші часописи удостоюються лише згадки та негативної оцінки. Подібний підхід знаходимо в працях А. Бережного, Х. Астрахана, І. Сазонова [17]; М.Дмитрієнко [70]; І. Копотієнка [98]; В. Рубана [156; 157; 158]; В.Солдатенка [173; 174; 176]; С. Цвілюка [197] та інших. Але незважаючи на ідеологічну обмеженість, ці роботи містять цінний фактологічний матеріал та теоретичні узагальнення.
Починаючи з 90-х років ХХ ст., в українському журналістикознавстві формується новий підхід до вивчення преси: здійснюється переосмислення наукової спадщини попередніх періодів, з’являються комплексні дослідження фундаментального характеру, в яких виробляється нова методологія аналізу періодики. Це, зокрема, праці О. Богуславського [20], В. Габора [47], В. Гутковського [66], В. Здоровеги [81, 82, 83, 84, 85], В. Качкана [92], С. Костя [102], І. Крупскьго [104], В. Лизанчука [107, 108], І. Михайлина [123, 124], А. Москаленка [127], О. Мукомели [128, 129], М. Нечиталюка [130], В. Різуна [152, 153], М. Романюка [154, 155], Н. Сидоренко [166, 167, 168, 169], Л. Сніцарчук [170], О. Тимчишин [188], Б. Чернякова [204, 205, 206], В. Шкляра [213].
Одеська ж преса 19171920 років розглядається фрагментарно в роботах істориків Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова: Т.Вінцковського [42, 43, 44, 45], А. Мисечка [118, 119, 120, 121, 122], М.Є.Pаковського [146, 147, 148, 149], Ю.Cурая [180, 181, 182, 183, 184].
Мета й завдання дослідження. Основна мета дисертації дослідити процес формування одеської періодичної преси 19171920 рр. у контексті суспільно-політичних подій, що відбувалися в одеському регіоні та в межах усієї України. Це передбачає розв’язання таких завдань:
1) виявити особливості етапів дослідження української преси 19171920 років, показати стан дослідження одеської регіональної періодики;
2) розробити періодизацію одеської преси окресленого періоду з урахуванням взаємодії громадсько-політичних (зовнішніх) тенденцій та внутрішніх тенденцій розвитку преси;
3) з’ясувати специфіку формування нової періодичної преси після Лютневої революції 1917 року, показати причини появи та зникнення окремих її типів;
4) проаналізувати функціонування преси в умовах Гетьманщини та Директорії, зосередивши увагу на еволюції основних типів періодики;
5) дослідити процес становлення українськомовної преси в Одесі, простежити розвиток жанрів новітньої української публіцистики, показати вплив українськомовних видань на розвиток національного руху;
6) здійснити аналіз проблемно-тематичних та жанрових особливостей одеської преси окресленого періоду.
Об’єктом дослідження стали українсько- та російськомовні газети й журнали, що з’явилися в Одесі безпосередньо в період 19171920 рр.
Предметом дослідження є процес формування одеської періодики в контексті суспільно-політичних змін, які сприяли кількісній та якісній динаміці періодичної преси.
Джерельну базу дослідження складають понад 130 одеських газет та журналів 19171920 рр., мемуарні твори безпосередніх учасників подій періоду національно-визвольних змагань, збірники документів та матеріалів, твори художньої літератури, архівні та музейні матеріали. Основним джерелом роботи стали одеські газети та журнали 19171920 рр. За даними С. Рубінштейна та Г. Штейнванда, в Одесі впродовж 19171920 рр. виходило 525 різних видань [133, 9]. На сьогодні за списками ОДНБ ім. М. Горького, де представлена найбільша колекція тогочасних одеських видань, збереглося 280часописів (частина з них перебуває на реставрації). Поодинокі примірники видань, відсутніх в ОДНБ ім. М. Горького, зберігаються в Одеському історико-краєзнавчому музеї (№ 1 газети Вільне життя. Телеграми”) та Одеському обласному архіві (№ 149151 Вістника Одеси”).
Специфічною частиною джерельної бази стали мемуарні твори, написання яких активно заохочувалося за часів радянської влади. Вони створювалися більшовиками безпосередніми учасниками бойових дій та роботи у підпіллі. Ці твори, попри всю однобічність створеної у них картини та поодинокі помилки в датуванні подій, викликають інтерес особливою манерою оповіді та фактологічним матеріалом. Серед творів художньої літератури, пов’язаних з Одесою періоду визвольних змагань, слід згадати Окаянные дни” І. Буніна, Траву забвения” та Алмазный мой венец” В. Катаєва, Бросок на юг” К. Паустовського, які передають атмосферу тогочасної епохи, містять влучні оцінки сучасників, торкаються окремих фактів із життя одеських часописів.
Хронологічні межі роботи охоплюють період національно-визвольних змагань: з 1917 р., коли Лютнева революція збудила сподівання на демократизацію суспільства, на здобуття Україною державної незалежності, до початку 1920 р., коли внаслідок остаточної перемоги більшовизму розпочався новий етап становлення суспільства й функціонування преси. Лютнева революція 1917 року значною мірою змінила склад періодичної преси. Зменшується вплив монархічних видань, провідною стає роль лівої демократичної преси, активне функціонування якої за царату було неможливе; активізується розвиток преси всіх націй, які входили до складу колишньої Російської імперії. Цей період завершується на початку 1920 року після встановлення в Одесі більшовицької влади. Розмаїття політичних течій та напрямів відрізняє період 19171920 років від періоду тоталітаризму, коли на зміну політичній боротьбі та палкій полеміці приходить жорстка політична стандартизація, яка обмежує громадянську активність і журналістів, і читацької аудиторії. Інший підхід до формування політичної свідомості супроводжується зниженням культурного рівня часописів: надовго основною метою стає політичне виховання неосвічених мас.
Методологічна основа дослідження визначена системою принципів (історизм, наукова об’єктивність, комплексність та достовірність) і методів, теоретичних узагальнень історико-журналістського знання. Типологічне дослідження преси зумовлює використання двох основних методів історико-типологічного та теоретико-типологічного. Історико-типологічний метод дозволяє дослідити генетичну природу типу, виду або окремого видання, встановити трансформації типів у різні історичні періоди. Теоретико-типологічний метод передбачає практичне вивчення періодичних видань з метою виявлення їхніх типологічних ознак та характеристик. Теоретико-типологічний аналіз дозволяє здійснити класифікацію за тематичним напрямом та цільовим призначенням, виявити типологічні ознаки та їхні компоненти, укласти типологічні характеристики періодичних видань, їхніх видів та типів. Всебічне теоретико-типологічне дослідження передбачає виділення та аналіз одиниць різних рівнів, розгляд факторів, що впливають на їхнє формування, та ознак, які створюють специфіку кожного виду та типу. Типоформувальні фактори прийнято визначати як сукупність соціальних явищ, що сприяють формуванню одиниць різних рівнів. Соціальні фактори, створюючи умови для виникнення періодичного органу, сприяють появі основних типоформувальних ознак видавничого органу, цілей та завдань, читацької аудиторії. Саме ці ознаки створюють тип видання, який визначає вторинні типологічні ознаки авторський склад, внутрішню структуру, оформлення та жанрову специфіку матеріалів. На нижньому рівні цієї ієрархії знаходяться формальні типологічні ознаки періодичність, обсяг та тираж. При дослідженні значної кількості періодичних видань найважливішими класифікаційними ознаками є тематичний напрям та цільове призначення [4].
Теоретико-типологічний метод є найпродуктивнішим при дослідженні преси обмеженого хронологічного періоду. Виходячи з принципів цього методу, для класифікації одеської періодики 19171920 років нами обрано чотирикомпонентну ієрархію: рід вид тип окремі видання. Родовим елементом виступає одеська періодична преса 19171920 років; видовими масова та галузева преса; типами суспільно-політична, дитяча, студентська, сатирично-гумористична, клерикальна; військова, профспілкова, промислово-фінансова, кооперативна, відомча.
Крім того, в роботі на різних її етапах використовуються бібліографічно-описовий, конкретно-історичний, проблемно-тематичний, жанрово-видовий та порівняльно-історичний методи.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше здійснюється комплексне дослідження одеської періодики 19171920 рр. з виділенням двох етапів формування преси. В роботі вперше з’ясовано специфіку формування нової преси після Лютневої революції. Ця специфіка вбачається у стрімкому збільшенні кількості періодичних видань з розширенням їхньої політичної парадигми завдяки скасуванню царської цензури та великому емоційному підйому всіх верств населення; у появі та поступовому збільшенні впливу соціалістичної преси; у відродженні українськомовної преси та преси національних меншин. Вперше в історії української журналістики висвітлено особливості функціонування одеської преси часів Гетьманщини та Директорії, які пов’язані з фрагментарністю існування видань у зв’язку з постійними змінами влади та з появою нових типів видань (кооперативні, відомчі, промислово-фінансові) внаслідок сприятливих суспільно-економічних обставин. У роботі показано, що при виділенні етапів розвитку періодики слід враховувати взаємодію громадсько-політичних (зовнішніх) змін з внутрішніми закономірностями розвитку преси. Значну увагу приділено аналізу процесу становлення українськомовної преси, виділено основні особливості її формування, визначено її вплив на розвиток українського національного руху. Докладно розглядаються загальні аспекти становлення, розвитку й умов функціонування періодики, визначається вплив громадсько-політичних та суспільно-економічних процесів на характер та склад періодики.
У роботі вперше здійснено типологічний розподіл одеської періодики 19171920 рр. При аналізі видань кожного періоду простежується еволюція основних типів періодики, здійснюється проблемно-тематичний та жанровий аналіз преси. Дослідження розвитку жанрів новітньої української публіцистики показало, що на перший план вийшли замітка, кореспонденція, звіт, стаття та фейлетон. Якщо наявність заміток, кореспонденцій та статей є перманентною для будь-якої епохи, то часте звертання до звіту було пов’язане зі специфікою періоду (велика кількість з’їздів та засідань різноманітних урядів, партій, організацій). Надмірна увага до фейлетону зумовлена динамікою історичних подій та необхідністю реагування на них. У дисертації показано принципову відмінність преси періоду національно-визвольних змагань від преси часів царату та радянської диктатури.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що опрацьований фактологічний матеріал, основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані при написанні праць з історії української журналістики, для підготовки відповідних спецкурсів для студентів вищих навчальних закладів, для розширення тематики досліджень науковців (журналістів, істориків, філологів), об’єктом зацікавлення яких є українська періодика минулого.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження викладено в доповідях, виголошених на Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2002 р., 2003 р.), на Міжнародному семінарі, присвяченому проблемам національних меншин (Одеса, 2003 р.) та на 57-й і 58-й наукових конференціях професорсько-викладацького складу наукових працівників Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Одеса, 2002 р., 2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертації представлені в п’яти публікаціях, чотири з них надруковані у фахових наукових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 196 сторінок, з них основного тексту 167 сторінок. Список використаних джерел містить 223 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

Одеська періодична преса 19171920 років з’явилася в той час, коли Російська імперія припинила своє існування, а народи, які проживали на її території, вступили в новий етап свого розвитку період визвольних змагань. Одним із найбільших досягнень Лютневої революції 1917 року стало скасування цензури та встановлення принципів свободи слова, що призвело до надзвичайного зросту громадянської активності всіх верств населення колишньої Російської імперії.
Одеська періодична преса 19171920 років пройшла два етапи свого розвитку, що було зумовлено особливостями громадського-політичного життя. Перший етап (2 березня 191713 березня 1918 рр.) початок формування нової періодики позначився в історії Одеси значним зростанням кількості періодичних видань. Особливу активність виявляє партійна преса, оскільки після скасування старої влади численні партійні угрупування відчули можливість впливати через друковані органи на суспільно-політичне життя. Уцей час стає можливою поява правосоціалістичної преси, легальне існування якої раніше було заборонене. Меншовики та есери займають важливі посади в усіх одеських органах влади й починають активну агітацію серед робітників. Одним із наслідків цього впливу слід вважати появу профспілкової преси. Починаючи з середини 1917 року, збільшується вплив більшовицької партії, наслідком цього процесу стає поява на початку липня газети Голос пролетария”. Після невдалої спроби корниловського перевороту спостерігається значне зростання авторитету більшовиків: впродовж кількох місяців сфера їхнього впливу розповсюджується на деякі соціалістичні видання. З часів царату зберігаються старі авторитетні кадетські видання. Продовжує функціонувати монархічна преса, хоч її вплив значно зменшується. Кількість українських національних видань є незначною: на першому етапі з’явилося лише три газети та один журнал. Отже, найчисленнішими на цьому етапі є правосоціалістичні та праві ліберальні видання.
Одеську періодичну пресу 1917поч. 1918 рр. слід вважати початком формування нової післяреволюційної преси, адже сформованою пресу можна вважати лише тоді, коли вона має розгалужену систему типів. Передумовою ж цього виступає стабільність суспільного життя. Весь 1917 рік проходить у сутичках між різними політичними партіями, у постійній боротьбі за владу. Не приносить змін і початок 1918 року, коли до влади приходять більшовики: вони одразу ж значно зменшують кількість видань, гальмуючи процес формування періодики. Тому перший в Одесі період одноосібного правління цієї партії не можна вважати продуктивним для формування нової преси.
Другий етап розвитку одеської преси (13 березня 19188 лютого 1920 рр.) був періодом становлення нової преси. Попри всі негаразди, які принесла на українські землі австро-німецька окупація, вона стала запорукою певної стабільності в житті одеситів. Провідну роль у цей час починає відігравати буржуазна періодика апологет середнього класу. Сприятливим для розвитку нової преси стає період влади українських урядів. Крім появи нових видань, слід відзначити й поновлення значної кількості часописів, які припинили своє існування впродовж двох місяців більшовицького диктату. Так, знову відкриваються профспілкові видання, активізуються монархічні та кадетські часописи. У цей час у межах масової періодики створюється комерційна преса, збільшується кількість сатирично-гумористичних видань. Плідно, хоч і не зовсім рівномірно, здійснюється розвиток українськомовної преси: впродовж періоду австро-німецької окупації побачили світ сім газет та один журнал. Надалі кожний період встановлення нової влади в Одесі відзначається своєрідністю структури періодики; відбиваючи особливості суспільно-політичного життя, періодична преса збагачується новими типами видань. Так, за часів французької інтервенції з’являється промислово-фінансова та кооперативна преса, другий період радянської влади сприяє розвитку військової та відомчої преси. Оскільки нестабільність тогочасного життя гальмувала розвиток науки, затримується формування наукової преси.
Спільним для двох окреслених етапів розвитку одеської преси є те, що впродовж 19171920 років переважну більшість складають меншовицькі та есерівські часописи, існування яких було заборонене за часів царату. Поступово зростає й вплив більшовицької преси. Загальними закономірностями розвитку преси обох етапів залишається політична спрямованість та нетривалість існування видань. Зміна суспільно-політичної ситуації в країні призводить до появи нових типів преси та істотної деформації старих. Важливою ознакою обох етапів стає й загальне зниження культурного рівня періодичних видань внаслідок переорієнтації преси на нову цільову аудиторію. Безумовно новим явищем стала поява профспілкової преси завдяки діяльності меншовицько-есерівських кіл. Зрушення в суспільному житті позитивно вплинули й на розвиток преси недержавних націй колишньої Російської імперії. У першу чергу це стосується української періодики, яка за часів царату перебувала під забороною. Становлення українськомовної періодики в 1917на поч. 1920 років сприяло формуванню української державності та національної самосвідомості. До Лютневої революції в Одесі не було жодного українськомовного часопису. У традиційно багатонаціональній Одесі український рух змушений був боротися з численними ворогами: відверто негативно до ідеї української державності ставилися більшовики, російські ліві есери та чорносотенці. Позиція правої преси була більш поміркованою: вороже ставлення висловлювалося обережно в залежності від політичної платформи чергової влади. Партійні органи російських меншовиків та правих есерів намагалися оминати цю тему, непартійна ж преса правосоціалістичної орієнтації була переважно негативною у своїх оцінках. Українськомовна періодика не мала розгалуженої системи типів, вона розвивалася в руслі масової преси. Спорадичним було існування військових видань (період формування українських загонів) та кооперативних часописів (час інтенсифікації кооперативного руху в Україні). Незалежно від типу проблемно-тематичною домінантою всіх українськомовних часописів залишалася боротьба за ствердження національної ідеї, за згуртування та громадянську активність українства одеського регіону. У цій боротьбі простежується спрямованість одеських видань на селянську аудиторію, якої не торкнувся такою мірою, як жителів міста, процес денаціоналізації суспільства.
Розбіжності між першим та другим етапами існування одеської преси зумовлюються тогочасними політичними змінами. Періодичні видання першого етапу з’являються за сприятливих умов скасування цензури, тож одесити змогли одночасно побачити яскраву палітру преси різних політичних напрямів. За часів Гетьманату поновлює свою діяльність цензура, що унеможливлює функціонування антагоністичних щодо влади часописів, але нові умови сприяють появі комерційної та політично нейтральної преси. Революційні події 1917 року призвели до анархії у виробництві та торговельно-фінансовій галузі. На другому ж етапі простежується налагодження економічної сфери, що сприяє появі промислово-фінансової та кооперативної преси. Про певну стабільність одеського життя за часів Гетьманату свідчить також поява дитячої преси.
Рівень структурованості преси окресленого періоду в роботі розглянуто на основі аналізу двох її видів масової та галузевої періодики. Видове розмежування преси залишається незмінним протягом обох етапів розвитку одеської періодики. Масова преса протиставлена галузевій на основі проблемно-тематичної та жанрової специфіки. Відрізняє її й спрямованість на широку цільову аудиторію.
Змінність протягом обох етапів існування одеської преси виявляє типологічна структура кожного виду. На першому етапі типами масової преси виступають суспільно-політична, студентська, сатирично-гумористична та клерикальна; на другому ж етапі масову пресу репрезентують суспільно-політична, сатирично-гумористична та дитяча періодика. Існування студентської, дитячої та клерикальної преси виявляється спорадичним. Розподіл суспільно-політичної преси на партійну та позапартійну, як показує аналіз численних видань, є достатньою мірою умовним, тому що тематичною домінантою всіх тогочасних масових часописів були, в першу чергу, політичні питання. Орієнтація на видавничий орган теж не виступає досить надійним критерієм, оскільки партії не завжди надавали виданням свого офіційного статусу. Так, партійні органи впродовж 19171920 рр. не представлені офіційними виданнями монархічного напряму, хоч тогочасна преса добре відбиває й прояви цієї політичної концепції. Отже, можна стверджувати, що розповсюдженим явищем стає прихована партійність періодики.
Змінним є й типологічний спектр галузевої преси. Вона відрізняється меншою політизованістю, ніж масова періодика, але саме існування окремих її типів зумовлюється особливостями суспільно-політичної концепції певної влади.
Одеська періодична преса 19171920 років була складним і суперечливим явищем, яке поєднувало в собі характерні риси двох епох. Вона функціонувала в епіцентрі сутичок різних політичних течій, напрямів, партій, що робило її розвиток нерівномірним.

бібліографія

1. Агаларов А. Одесская районная подпольная организация большевиков на Пересыпи в 19181919 гг. // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С. 398424.
2. Агафонова Н. В. Основні акценти в освітній політиці доби Директорії (на архівних матеріалах) // Записки історичного факультету / Гол. ред. В.Н.Станко. О., 1997. Вип. 5. С. 120125.
3. Акопов А. И. К вопросу о журнале как типе периодического издания // Типология журналистики / Отв. ред. Е. А. Корнилов. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1987. С. 6177.
4. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журналов) / Отв. ред. М. Т. Мезенцев. Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1985. 95 с.
5. Акопов А. И. Методологические проблемы изучения специальных журналов // Методы исследования журналистики. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1984. С. 4653.
6. Акопов А. И. Отечественные специальные журналы 17651917 / Отв. ред. А. И. Станько. Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1986. 128 с.
7. Акопов А. И. Типологический анализ современных советских научно-технических журналов // Журналистика развитого социализма: вопросы теории и практики / Отв. ред. В. А. Шандра. Свердловск: УрГУ, 1983. С.123135.
8. Александров А. Морской район в подполье 19181919 гг. // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С.424439.
9. Антропов Т. И. Большевистская печать в борьбе за победу Великого Октября // Большевистская печать в дооктябрьский период. Сб. статей. М.: Изд-во Московского ун-та, 1959. С. 236243.
10. Апостол новітнього українства. Спогади про Юрія Липу / Упор. Петро та Юлія Кіндратовичі. Л.: Каменяр, 2000. 239 с.
11. Ачканов Г. П. З спогадів про Лютневу і Жовтневу революції в Одесі // Боротьба за перемогу Радянської влади в Україні. Зб. спогадів учасників Великої Жовтневої соціалістичної революції / За ред. Л. Д. Алексєєва, Ю. В. Бабка, М. С. Климка. К.: Держполітвидав УРСР, 1957. С. 349368.
12. Ачканов Г. От февраля к октябрю // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С. 147.
13. Барвінська П. І. Брестський мирний договір і Україна (історіографічний огляд) // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1999. Вип. 8. С. 200204.
14. Барвінська П. І. Крах австро-німецької окупації сучасний стан дослідження проблеми // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2001. Вип. 11. С. 5764.
15. Барвінська П. І. Українсько-німецькі економічні відносини навесні 1918 р.: характер та проблеми // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2000. Вип. 10. С. 265271.
16. Бельский М. При ближайшем участии академиков // Одесский вестник. 2003. 5 августа.
17. Бережной А. Ф., Астрахан Х. М., Сазонов І. С. Большевистская печать в борьбе за власть Советов (март 1917 октябрь 1917). Л.: Лениздат, 1960. 281 с.
18. Березина В. Г. Проблема читателя как важнейший аспект историко-типологического исследования русского энциклопедического журнала. Уроки В. Г. Белинского // Типология журналистики / Отв. ред. Е.А.Корнилов. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1987. С. 5060.
19. Боган С. М. С. Ф.Заболотний керівник селянського повстання на Одещині // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2001. Вип. 11. С. 285292.
20. Богуславський О. Західно-Українська Народна Республіка: розбудова інформаційно-пресової діяльності // Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини ХХ ст. (Структура. Частина перша) / За ред. С.Костя. Львів, 2002. С. 937.
21. Бойко А. А. Преса православної церкви в Україні кінця ХІХпочатку ХХ століття: тематика і проблематика: Автореф. дис д-ра філол. наук. К., 2002. 32 с.
22. Бойко А. Преса православної церкви в Україні 19001917 рр. Культура. Суспільство. Мораль. Д.: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2002. 308 с.
23. Большевистская партийная периодическая печать в период подготовки и проведения Великой Октябрьской социалистической революции (мартноябрь 1917 г.): Библиографический указатель. М.: Госполитиздат, 1957. 70 с.
24. Большевистская периодическая печать. (Декабрь 1900октябрь 1917). Библиографический указатель. М.: Политиздат, 1964. 256 с.
25. Большевистская печать: Сб. материалов. М.: Изд-во ВПШ и АОН, 1960. Вып. 4. 462 с.
26. Бондаренко Д. Я., Цвиркун А. Ф. Временное правительство и Украинская Центральная Рада: проблемы взаимоотношений // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2000. Вип. 10. С. 258264.
27. Бош Е. Б. Год борьбы / Под ред. П. Л. Варгатюка. К.: Политиздат Украины, 1990. 448 с.
28. Бродавко Р. Право на улицу // Одесский вестник. 2002. 13 июля.
29. Будников В. П. Большевистская партийная печать в 1917 году. Х.: Изд-во Харьковского ун-та, 1959. 196 с.
30. Будников В. П. Большевистская печать важнейшее идеологическое оружие партии. М.: Мысль, 1978. 168 с.
31. Будников В. П. Большевистская печать и Великий Октябрь на Украине. Х.: Обл. изд., 1958. 156 с.
32. Букач В. М. Печать и национальная политика советского правительства Украины в 19211925 гг. О.: Изд-во Южноукраинского государственного педагогического ун-та им. К. Д. Ушинского, 2000. 42 с.
33. Бунин И. Окаянные дни // Азбука. Одесcа: Optimum, 2000. Т. 1. С.129244.
34. Бурджалов Э. Н. Вторая русская революция. Москва. Фронт. Периферия. М.: Наука, 1971. 463 с.
35. Варнеке О. Українська періодична преса в Одесі 19171921 років // Записки українського бібліографічного товариства в Одесі / За ред. Б. Комарова, П. Маркова, Л. Ніринської, С. Рубінштейна, М. Слабченка. О., 1929. Ч.2-3. С. 103116.
36. Васильчук М. М. Українські видання в Коломиї (друга половина ХІХХХст.): історико-функціональний і тематичний аспекти: Автореф. дис канд. філол. наук. К., 2003. 20 с.
37. Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: Енцикл. довідник / Відп. ред. І. Ф. Курас. К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. 632 с.
38. Великий Жовтень і Україна / За ред. Л. Г. Мельника, Ю. Ю. Кондуфора, Ю.М.Гамрецького. К.: Політвидав України, 1987. 350 с.
39. Великий Жовтень на Україні (березень 1917лютий 1918 р.). К.: Міністерство культури УРСР. Державна історична бібліотека УРСР, 1967. 94 с.
40. Великий Жовтень на Україні та захист його завоювань: Бібліографічний покажчик 19771986 рр. / Уклад. І. Г. Шовкопляс, Р. С. Жданова. К.: АН УРСР, Центральна наукова бібліотека, 1987. 242 с.
41. Великий Жовтень у працях, опублікованих на Україні: Покажчик літератури 19671976 рр. / Відп. ред. С. К. Гутянський. К.: Наукова думка, 1978. 186 с.
42. Вінцковський Т. Діяльність місцевих органів влади УНР на Херсонщині навесні 1918 року // Записки історичного факультету / Гол. ред. В.Н.Станко. О., 1999. Вип. 8. С. 154159.
43. Вінцковський Т. Діяльність української військової ради в Одесі // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1997. Вип. 5. С.115120.
44. Вінцковський Т. Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917квітень 1918 рр.) / Відп. ред. В.П.Ващенко. Дрогобич: Вимір, 2002. 169 с.
45. Вінцковський Т. Населення Півдня України в боротьбі за утвердження української національної держави (лютий 1917січень 1918) // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1997. Вип. 4. С.8085.
46. Войтович А. Е. До питання про участь політичних партій в діяльності місцевих органів влади на півдні України в 1920 році // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1996. Вип. 2. С.8696.
47. Габор В. В. Закарпатська україномовна преса 2030-х років ХХ століття у контексті національного відродження краю: Автореф. дис канд. філол. наук. К., 1997. 20 с.
48. Газети Радянської України: за матеріалами газетних фондів ЦНБ АН УРСР. К.: ЦНБ, 1979. 111 с.
49. Газетные жанры / Под ред. В. И. Власова. М.: Политиздат, 1976. 175 с.
50. Газеты СССР. 19171960. Библиографический справочник. М.: Книга, 19761984. Т. 25.
51. Гдакович М. С. Літературні періодичні видання 2030-х рр. ХХ ст. на західноукраїнських землях у суспільно-політичному і духовному контексті доби: Автореф. дис канд. філол. наук. К., 2003. 20 с.
52. Где обрывается Россия: Худож.-докум. повествование о событиях в Одессе в 19181920 гг. / Сост. Таубеншлак А. А., Яворская Е. Л. О.: Optimum, 2003. 492 с.
53. Герман І. С. Запорізька преса 2040-х рр. ХХ ст.: жанрово-стильові особливості: Автореф. дис канд. філол. наук. К., 2003. 20 с.
54. Гонтар О. В. Одеська громада у спогадах” Євгена Чикаленка // Одеса і українці: Міська наукова конференція, 30 травня 1997 р. О., 1997. С. 810.
55. Гонтар О. В. Українська проблема за часів Центральної Ради: співвідношення центру та регіонів // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2001. Вип. 11. С. 4051.
56. Гончарук Т. Г. Деякі аспекти висвітлення економічного життя України на сторінках журналу Основа” (18611862 рр.) // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1997. Вип. 5. С. 7884.
57. Горевалов С. І. Військова журналістика України: історія та сучасність. Львів: Видавництво Військового інституту при ДУ Львівська політехніка”, 1998. 388 с.
58. Горевалов С. І., Крупський І. В. Українська військова журналістика: становлення і роль у національно-визвольних змаганнях за утворення незалежної держави (19141920 рр.). Львів, 1997. 217 с.
59. Городецкий Б. М. Периодика Кубанско-Черноморского края 18631925 гг. Краснодар, 1927. 72 с.
60. Гороховская Е. Большевики в Одессе в 1917 г. // Октябрь на Одесщине. Сб.статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С. 307321.
61. Гороховская Е. Деникинщина // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел КПБУ, 1927. С. 439453.
62. Грабельников А. А. Работа журналиста в прессе: Учебное пособие. М.: Изд. РИП-холдинг, 2001. 274 с.
63. Гребцова И. С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (Вторая треть ХІХ в.). О.: Астропринт, 2002. 408 с.
64. Грушевський М. Спомини // Київ. 1989. № 11. С. 113155.
65. Губа П. І. Свідчення історії буремних літ: Періодична преса як джерело вивчення історії здобуття державності та національно-культурного піднесення в Україні (19171920 рр.). Черкаси: Відлуння, 1998. 159 с.
66. Гутковський В. В. Українська преса Наддніпрянщини в національно-культурному та державотворчому процесі (друга половина ХІХ1920 р.): Автореф. дис канд. іст. наук. Львів, 2002. 18 с.
67. Давыдов А. Г. Типологический анализ газеты // Методы исследования журналистики. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1984. С. 5359.
68. Деготь Французская оккупация. Работа иностранной коллегии. Наступление Григорьева 1918 г. // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С. 372390.
69. Дізанова А. В. Деякі аспекти вивчення російсько-українських відносин в умовах переходу від громадянської війни до миру // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 2001. Вип. 11. С. 7179.
70. Дмитрієнко М. Ф. Більшовицька преса України 19171918 років як історичне джерело. К.: Наукова думка, 1967. 175 с.
71. Домбровський О. І. З історії формування українських збройних сил в 1917 році // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1996. Вип. 2. С. 78-85.
72. Домбровський О. І. Перший український військовий з’їзд // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1997. Вип. 5. С.110115.
73. Домбровський О. І. Центральна Рада і військовий рух // Одеса і українці: Міська наукова конференція, 30 травня 1997 р. О., 1997. С. 1718.
74. Дорошенко Д. Історія України. 19171923. Нью-Йорк: Булава, 1954. Т.1. Доба Центральної Ради. 437 с.
75. Дроздовська О. Р. Українська преса повітових міст Галичини 2030-х рр. ХХ ст.: особливості становлення та розвитку, система текстових публікацій: Автореф. дис канд. філол. наук. К., 2002. 20 с.
76. Еврейская периодическая печать в 1917 и 1918 гг. / Сост. И. В. Яшунский. Петроград, 1920. 20 с.
77. Елин В. Одесская организация КПБУ 19201924 гг. // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С.453492.
78. Ефимов И. С. Типология художественных текстов как основа и условие создания научного метода анализа художественного произведения // Проблемы русской лингводидактики в национальном вузе: Сб. научных трудов / Под ред. Н. М. Шанского, Г. Г. Городиловой. М.: НИИ общественной педагогики, 1981. - С. 5058.
79. Животко А. Історія української преси: Навч. посібник / За ред. Н. Тимошик. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
80. Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 198990. 334 с.
81. Здоровега В. Й. Вступ до журналістики. Конспект лекцій. Л.: Вища школа, 1975. 111 с.
82. Здоровега В. Й. Мистецтво публіциста. Літературно-критичний нарис. К.: Радянський письменник, 1966. 175 с.
83. Здоровега В. Й. Пошуки істини, утвердження переконань: Деякі гносеологічні та психологічні проблеми публіцистики. Л.: Вища школа, 1975. 176 с.
84. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посібник. Л.: ПАІС, 2000. 180 с.
85. Здоровега В. Й. У майстерні публіциста. Проблеми теорії, психології, публіцистичної майстерності. Л.: Вид-во Львівського ун-ту, 1969. 179 с.
86. Іванов В. Техніка оформлення газети: Курс лекцій: Навч. посібник. К.: Знання, 2000. 222 с.
87. Історія Одеси: Історико-краєзнавчі нариси. О.: Друк, 2002. 558 с.
88. Історія партійно-радянської преси України / За ред. А. З. Москаленка. К.: Вища школа, 1989. 359 с.
89. Калмакан І. К. Страта Никифора Григор’єва // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1999. Вип. 8. С. 291299.
90. Карнаух Г. П. Большевистская печать Украины в период подготовки и проведения Великой Октябрьской социалистической революции: Автореф. дис канд. ист. наук. К., 1962. 20 с.
91. Катаев В. Алмазный мой венец. М.: Советский писатель, 1981. 526 с.
92. Качкан В. А. Хай святиться ім’я твоє: Українознавство та пресологія (ХІХ перша половина ХХ ст.). Львів, 1998. 367 с.
93. Ковбасюк С. М. Борьба за власть Советов // Одесса, очерк истории города-героя / Отв. ред. С. М. Ковбасюк. О., 1957. С. 121-148.
94. Ковбасюк C. М. Очерк истории одесской красной гвардии // Октябрь на Одесщине. Сб. статей и воспоминаний к 10-летию октября. О.: Одесская окружная октябрьская комиссия и истпарт отдел окркома КПБУ, 1927. С.192249.
95. Коляструк О. А. Преса УСРР в контексті політики українізації (2030-ті рр. ХХ ст.): Автореф. дис канд. іст. наук. К., 2003. 20 с.
96. Кондуфор Ю. Ю. Революційні події 1917 р. на Україні: пошук альтернативи // Український історичний журнал. 1990. № 11. С. 13.
97. Коновалов В. Г. Одесса в годы иностранной интервенции и гражданской войны // Одесса, очерк истории города-героя / Отв. ред. С. М. Ковбасюк. Одесса, 1957. С. 148181.
98. Копотиенко И. И. Источниковедческий анализ периодической печати Украины (19171925 гг.): Уч. пособие. Днепропетровск: ДГУ, 1978. 84с.
99. Корнилов Е. А. Проблемы применения системного подхода к изучению журналистики // Методы исследования журналистики. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1984. С. 2739.
100. Корнилов Е. А. Творчество журналиста и тип издания. К постановке проблемы // Типология журналистики. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1987. С. 3749.
101. Корнилов Е. А., Акопов А. И. Типология в современной науке о печати (кпостановке проблемы) // Методы исследования журналистики. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1979. С. 6072.
102. Кость С. Нариси з історії західноукраїнської преси першої половини ХХ ст. (Структура. Частина друга). Л., 2002. 217 с.
103. Котляр Ю. В. Нове про напрями і типологію селянських повстань на півдні України (19191920 рр.) // Записки історичного факультету / Гол. ред. В. Н. Станко. О., 1997. Вип. 4. С. 8589.
104. Крупський І. В. Національно-патріотична журналістика України: (Друга половина ХІХперша чверть ХХ ст.) / Ред. Д. С. Карпин. Л.: Світ, 1995. 184 с.
105.