Тематична модель сучасного регіонального видання (на матеріалі друкованої газетної періодики Кіровоградщини за 1991-2003 роки)

brief description

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Бєлінська Інна Володимирівна

УДК 070. 449.7(477. 65)

Тематична модель сучасного регіонального видання
(на матеріалі друкованої газетної періодики
Кіровоградщини за 1991-2003 роки)

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Різун Володимир Володимирович,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП ..........................................................................................4-14
РОЗДІЛ 1 Регіональна преса України другої половини
XX початку XXI ст. ................................................................15-41
1.1 Дослідження регіональної преси
в українському журналістикознавстві .......................16-26
1.2 Теоретичні засади інформаційно-тематичного
моделювання ...................................................................26-40
Висновки до розділу .................................................................40-41
РОЗДІЛ 2 Тематика сучасного регіонального видання
Кіровоградщини ......................................................................42-107
2.1 Неспеціалізовані (політематичні) видання ...44-82
2.2 Спеціалізовані (монотематичні) видання ...82-105
Висновки до розділу .....105-107
РОЗДІЛ 3 Аналіз та верифікація тематично-структурної організації регіонального видання ....................................108-151
3.1 Динаміка тематики сучасного регіонального видання за роками......................................................................109-127
3.2 Специфіка тематично-структурної організації регіональних видань різних типів..............................127-143
3.3 Актуальність тематики регіонального видання з погляду читацької аудиторії ....................................143-150
Висновки до розділу .....150-151
ВИСНОВКИ ...........................................................................152-159
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................160-171
ДОДАТКИ ..............................................................................172-278

ВСТУП

Перші роки незалежності нашої держави внесли свої корективи у ситуацію на медіа-ринку України. Центральна преса перейшла під юрисдикцію Росії, у зв’язку з чим деякі газети та журнали стали претендувати на роль міжрегіональних, міждержавних. Відбулося чітке розмежування між партійними, радянськими, молодіжними, комерційними й іншими виданнями. З’явилися ЗМІ, засновниками яких стали самі редакційні колективи, виокремилися і підвищили свою соціальну роль видання з орієнтацією на певну аудиторію.
Змінилися тиражі, обсяги, періодичність, подекуди й назви часописів, відбулося скорочення тиражів колишніх партійних видань і збільшення тиражів видань тих органів, що належать новим партіям, громадським рухам. Намітилася тенденція до утвердження такого типу видань, як щотижневики та щодекадники. Розширився випуск альманахів і календарів, інших краєзнавчих пізнавальних, прикладних додатків до газет і журналів. Перейшло на щотижневий випуск багато районних газет.
Як свідчать дані, наведені у праці „Засоби масової інформації посткомуністичної України” [6, 32], за 1991 1993 роки частка центральних видань зросла з 22,6% до 28,8%, а регіональних і місцевих з 35,8% до 69,2%. Водночас кількість передплатників московських газет зменшилася з 41,6% до 2% у всеукраїнському пресовому загалі.
Досліджуючи ці тенденції з погляду розбудови української державності, слід констатувати, що процеси децентралізації влади й економіки (які розпочалися ще за існування Радянського Союзу) не обминули своїм впливом й інформаційну сферу суспільства. Коли у перший рік незалежності московські (колишні союзні) та київські (колишні республіканські) видання разом контролювали 64,2% читацького загалу, то в 1994 р. ситуація змінилася діаметрально: контрольний пакет „четвертої влади” перейшов до регіональних, місцевих засобів масової інформації. У подальшому ці тенденції закріпилися, встановивши новий статус-кво: перевагу місцевих мас-медіа над загальноукраїнськими (69,2% проти 28,8% відповідно).
Демократизація усіх сфер суспільства позначилася і на змісті та тематиці видань. У ЗМІ почали підніматися теми та проблеми, раніше замовчувані: голокост 1932 1933 років, репресії радянської влади. Незалежність України стала поштовхом до появи публікацій на тему національної свідомості та активізації політичної теми на шпальтах часописів. Економічна криза призвела до збільшення кількості матеріалів з економічної тематики.
Композиційно-графічні, тематичні, комунікативні, мовленнєві моделі ЗМІ зазнали відчутних змін. Якщо центральні часописи ще деякий час продовжували фінансуватися „державним коштом”, „зі столиці”, то регіональна преса насамперед через відсутність належного фінансування, професійних кадрів, відповідного технічного оснащення опинилася на межі глибокої кризи. Як свідчить досвід, з неї вдалося вийти тим локальним ЗМІ, які вчасно зорієнтувались у ситуації: перейшли на нові форми господарювання, переглянули редакційну та розповсюджувальну політику відповідно до нових вимог часу та не втратили свого читача.
На жаль, журналістикознавці віддають перевагу у дослідженнях центральній пресі, регіональна ж залишається зі своїми проблемами сам на сам. Редактори регіональних ЗМІ на зустрічах із Головою Державного комітету телебачення та радіомовлення І.Чижем неодноразово наголошували на кадровій проблемі 80% випускників факультетів журналістики не повертаються працювати у регіони, а залишаються у великих містах. Сімдесят три відсотки редакторів відчувають потребу в рекомендаціях щодо вдосконалення змісту, коригування концепції їхніх видань такий висновок зроблено на підставі цільового усного опитування, здійсненого дисертантом. З огляду на це, постала проблема у науковому дослідженні тематики регіональних ЗМІ, зокрема, у створенні та аналізі тематичної моделі сучасного регіонального часопису.
Актуальність теми полягає у нерозробленості у вітчизняній академічній літературі інструментарію для дослідження стану, якості, створення моделей регіональних ЗМІ періоду незалежності. Власне, публікації, присвячені цій проблемі, у літературі майже відсутні. Дослідженням тематичного наповнення видань, його складових займалися В.Різун [89-93], Г.Жирков [40], С.Цукасов [118], А.Москаленко [64].
Соціологічним вивченням тематики та змісту газет займалися М.Дзялошинська [34], Є.Андрющенко [3], В.Коган, Ю.Скворцов[53], М.Лаурістін, Р.Тімак [56]. Теоретичні засади інформаційного моделювання досліджували О.Мелещенко [59-60], М.Недопитанський [65], композиційно-графічне моделювання обласної газети розглядав І.Табашников [108]. Вивченню структури тематики молодіжної преси присвячено дисертаційні праці В.Іванова [45], М.Недопитанського [66], М.Тимошика [109], М.Присяжного [76]; ролі аналізу та прогнозу у висвітленні міжнародної тематики українськими засобами масової інформації присвячено дослідження І.Слісаренка [100].
Проте загальний стан вивчення регіональної преси у вітчизняному журналістикознавстві є обнадійливим. Публікації (переважно це збірники статей) про локальні ЗМІ монопартійного періоду присвячено питанням історії, теорії та практики місцевої (міської, обласної, районної) періодики. У літературі з журналістикознавства перехідного періоду часу демократії та гласності переважають праці, присвячені ефективності роботи ЗМІ. Стан сучасної регіональної преси розглядається в окремому розділі дисертаційного дослідження М.Карася[49], статтях О.Чекмишева [119; 120]. Зокрема, ролі регіональних ЗМІ в процесі державотворення присвячено публікації Ю.Ярмиша [125], Б.Загайського [43]. Участь ЗМІ регіонів у передвиборчій кампанії висвітлюється у статтях О.Чекмишева [121], Л.Гашпаравичової [24].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконувалась у руслі досліджень кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема, за напрямком „Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМК” у рамках комплексної наукової теми Інституту журналістики „Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (державний номер 01 БФ04501). Робота може бути складовою частиною підготовки лекційних курсів „Інформаційні моделі ЗМІ”, „Моніторинг ЗМК” на факультетах журналістики вищих навчальних закладів.
Мета дисертаційного дослідження: побудувати тематичну модель сучасного регіонального видання та проаналізувати актуальність його тематики з погляду читацької аудиторії. Для досягнення поставленої мети ставилися такі завдання:
1. Дати загальну характеристику стану вивчення регіональної преси у журналістикознавстві та друкованій періодиці Кіровоградського регіону зокрема.
2. Розробити схему аналізу тематичної структури регіонального часопису на основі осмислення наукової літератури з досліджуваної проблеми.
3. Описати тематичну палітру та вибудувати модель сучасного регіонального ЗМІ.
4. Проаналізувати динаміку тематичної моделі за роками та специфікою видань.
5. Розробити рекомендації стосовно вдосконалення тематично-структурної організації крайового часопису.
6. Експериментально перевірити відповідність реальної моделі місцевого видання запитам читача.
7. Запровадити рекомендації дисертанта та пропозиції респондентів у тематичну модель сучасного регіонального часопису (на прикладі громадсько-політичної газети) з метою підвищення читабельності й накладу цього ЗМІ.
Для виконання поставлених завдань було опрацьовано роботи українських та зарубіжних учених і практиків, які порушували проблеми функціонування регіональної преси, інформаційного моделювання ЗМІ.
Зупинимося на науковому розумінні природи моделювання. Слово „модель” походить від латинського „modulus” (міра, такт, ритм, величина) і пов’язане зі словом „modus” (копія, образ). Під моделюванням розуміється особлива форма наукового дослідження, специфічний засіб відображення людиною об’єктів, що вивчаються, за допомогою аналогів, моделей. Вивчення моделі цікавить дослідників не саме по собі, а тому, що воно в кінцевому підсумку здатне дати відомості про інший об’єкт оригінал [63, 53-54].
За своєю природою моделювання базується на абстрактно-логічному мисленні. Дослідженням філософських засад методу моделювання займалися такі науковці, як В.Штофф [123], Б.Глинський, Б.Грязнов, Б.Динін [63], Б.Совєтов [101], І.Новік [68], В.Глушков [27] та ін. Спільним у роботах цих науковців є дослідницький характер моделей. В.Глушков вважає головним завданням інформаційної моделі фіксацію даних про поведінку об’єкта, що моделюється, розкриваючи ті чи інші його функції: „Суть будь-якої інформаційної моделі полягає не в копіюванні об’єкта, а в описові його поведінки” [27, 16].
Тематична модель, поряд із комунікативною, композиційно-графічною, авторською, є складовою інформаційної моделі ЗМІ. О.Мелещенко дає таке визначення інформаційної моделі: „Продукт абстрактно-логічного мислення, вона є організованою, схематичною, категоріальною, науково обгрунтованою інформаційною системою відображення соціальної дійсності у вигляді конкретних образів, уявлень, словесно-графічних схем, термінологічних систем тощо” [59, 14]. За формою існування газетні інформаційні моделі є дискретними у просторі та часі. Для інформаційної моделі властиві одночасно і сталість, і динаміка, що обумовлено як потребами змісту, так і особливістю читацького сприйняття. Оскільки журналістика по-різному відображає соціальну дійсність в окремі етапи свого розвитку, кожному періоду відповідає конкретна газетна модель. О.Мелещенком [59, 10] запропонована така періодизація газетних інформаційних моделей:
· моделі монопартійного періоду (1920 1985 рр.);
· моделі перехідного періоду (1985 1991 рр.);
· моделі сучасного періоду (кінець 1991 р. донині).
Ми зупинимося на детальному аналізі тематичної моделі регіональної преси сучасного періоду. На цьому етапі зміни в інформаційній моделі преси відбуваються в кількох напрямках. Зміцнюється напрямок щодо урізноманітнення жанрової палітри, зростає кількість публікацій про життя людей, до яких активно залучаються особистісні враження журналіста, свідчення очевидців, мемуаристика, документи. З іншого боку простежується збільшення кількості матеріалів про проблеми особистості, життя людей у побуті, норми і способи взаємодії людини з оточуючим світом розважального та сенсаційного характеру. Поряд із цим почала втрачатись оціночна публіцистика, поступово видання з „газет думок” стали перетворюватися на „газети інформації”, наслідуючи фактично американський варіант журналістики. Робиться фактографія подій, матеріали втрачають аналітичність, емоційність, ліризм, авторське самовираження, журналісти не завжди можуть від дрібного факту перейти до серйозних узагальнень.
Об’єктом дослідження стала кіровоградська періодика, зокрема газети (14 видань), за період із 1991 по 2003 рік. Усі вихідні дані про ЗМІ регіону перевірено в Управлінні у справах преси та інформації Кіровоградської обласної державної адміністрації, також допомогу в зібранні матеріалу надано Кіровоградським обласним фондом підтримки преси та Кіровоградською обласною організацією Національної спілки журналістів України. У друкованому вигляді з даними можна ознайомитися, переглянувши довідники „Кіровоградщина: Засоби масової інформації. Поліграфічні підприємства. Фірми з продажу та обслуговування комп’ютерної техніки” [51] та „Інформаційний простір Кіровоградщини” [48].
Предметом вивчення стала тематична палітра сучасного регіонального друкованого видання. Для подальшого уникнення непорозумінь стосовно вжитої термінології слід визначитися з суттю понять „регіональна”, „локальна”, „місцева” та „крайова” преса. За стандартами, наведеними у статистичному збірнику Книжкової палати України „Друк України” [38, 5152], за сферою розповсюдження виділяються загальнодержавні, регіональні (обласні та республіканські), місцеві (міські, районні, низові, приватні), рекламно-інформаційні ЗМІ. Окремо слід зупинитися на поділі преси на регіональну місцеву. На нашу думку, поняття „регіональна”, „локальна”, „крайова” преса та „місцева” (від англ. local місцевий) синонімічні. Об’єднуючим фактором для цих видів видань є ареал випуску певна географічна територія, в нашому випадку Кіровоградщина. Тому під цими термінами надалі будуть ідентифікуватися всі друковані ЗМІ, що виходять у Кіровоградському регіоні. Стосовно окреслення ареалу розповсюдження ЗМІ, слід виділяти в межах локальної преси всеукраїнську, обласну, міську та районну пресу.
Методи дослідження. При аналізі друкованих видань використано метод моніторингу (за кількістю рубрик, тематичних блоків, матеріалів на визначену тему та специфікою часописів). Відсоток повідомлень у пресі на певну тему обчислювався методом контент-аналізу.
Для проведення експерименту з визначення відповідності існуючої тематичної моделі запитам реципієнтів застосовано метод опитування. Ефективність, дієвість тематичної моделі визначалися шляхом порівняння даних моніторингу та опитування. Відповідно до цих результатів пропонувалися зміни до існуючої моделі ЗМІ, робилися прогнози та давалися рекомендації стосовно вдосконалення тематичної структури сучасного регіонального видання.
Джерельна база. Матеріалами дослідження є дефініції, концепції, підходи до інформаційного моделювання та вивчення регіональної преси у вітчизняному й зарубіжному журналістикознавстві. Всього опрацьовано понад 120 наукових джерел, що дало змогу виявити основні тенденції в осмисленні досліджуваного явища.
Емпіричні дослідження здійснено на основі вивчення тематики сучасних ЗМІ Кіровоградщини (за період з 1991 по 2003 роки), зокрема, п’яти неспеціалізованих видань „Кіровоградська правда” (надалі КП), „Долинські новини” (ДН), „Вечірня газета” (ВГ), „Украина-центр” (УЦ), „21-й канал” (21к). Серед спеціалізованих газет регіону для аналізу обрано дев’ять: „Освітянське слово” (ОС), „Першовересень” (П), „Спортревю” (С), „Ясинуватка православна” (ЯП), „Версії міліцейського вісника” (ВМВ), „Забава-джой” (ЗД), „Бабушка” (Б), „Домашній доктор” (ДД), „Здоровенькі були” (ЗБ). Усього проаналізовано 1464 числа регіональних ЗМІ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в одній із перших спроб здійснення цілісного аналізу тематичної моделі сучасного регіонального видання, у дослідженні його тематичної палітри. Дисертанткою вперше було перевірено відповідність ідеальної тематичної моделі часопису (з погляду автора та читацької аудиторії) реальній та описано результати експерименту; розроблено схему аналізу сучасного друкованого видання з огляду на досконалість його тематики. Також уперше досліджено стан вивчення регіональної преси у вітчизняному журналістикознавстві.
Практичне значення одержаних результатів виявляється у тому, що вони можуть бути покладені в основу рекомендацій для редакторів локальних часописів, журналістів-практиків, науковців стосовно вдосконалення тематики різних типів видань. Схема побудови моделі регіонального часопису та аналізу його тематики може бути застосована у подальших дослідженнях ЗМІ.
Дана дисертаційна праця, на думку автора, може стати поштовхом до введення окремої дисципліни „Тематичне моделювання ЗМІ”, використовуватися при підготовці журналістів у навчальних закладах. Окремі положення та висновки роботи можуть бути використані в розділах таких курсів, як „Теорія масової інформації”, „Моніторинг ЗМК”, „Інформаційні моделі ЗМІ”, а також в окремих спецкурсах.
Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003 2004 рр.). Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на двох міжнародних науково-практичних конференціях Інституту журналістики „Журналістика 2003 у дзеркалі моніторингу та інформаційного моделювання ЗМК” та „Журналістика 2004 у світлі підготовки журналістських кадрів”, на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 24 26 листопада 2003р.). Результати дослідження використовувалися під час читання курсу „Теорія масової інформації” та проведення семінарських занять в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (120 год.).
Структура дисертації
Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено її практичну цінність. Тут накреслено основну мету й завдання, означено і розмежовано предмет та об’єкт вивчення, описано методи дослідження, зазначено джерельну базу й сформульовано, в чому полягає новизна дисертаційної роботи.
Розділ перший має назву „Регіональна преса України другої половини XX початку XXI ст.” й містить огляд літератури, присвяченої проблемам інформаційного моделювання та вивченню регіональної преси, а також характеристику інформаційного друкованого простору Кіровоградщини.
На основі узагальнення сучасних наукових поглядів розглядаються теоретичні засади інформаційно-тематичного моделювання; запропоновано схему аналізу тематичної структури сучасного регіонального часопису.
У другому розділі „Тематика сучасного регіонального видання Кіровоградщини” описується тематична палітра неспеціалізованих (політематичних) та спеціалізованих (монотематичних) друкованих ЗМІ.
Третій розділ „Аналіз та верифікація тематично-структурної організації регіонального видання” присвячено аналізу динаміки тематики локальних газет за роками та специфікою видань. У розділі подано результати та інтерпретацію експериментального дослідження анкетування читачів газети „Кіровоградська правда”, рекомендації стосовно вдосконалення тематичної структури видань.
У висновках викладено основні результати, окреслено нові наукові проблеми, які постали у процесі дослідження і потребують подальшого розгляду.

Публікації. На тему дисертації опубліковано чотири друковані праці у вигляді статей, основні положення викладено у збірниках матеріалів і тез наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Регіональна преса є важливою складовою інформаційного простору України, оскільки місцеві мас-медіа кількісно переважають над загальноукраїнськими. Слід констатувати той факт, що ця перевага не стосується якості регіональних ЗМІ. Причина такого становища вбачається у менших обсягах фінансування, технічного, кадрового забезпечення локальних видань у порівнянні з центральними.
Праці українських журналістикознавців переважно стосуються загальноукраїнських ЗМІ, регіональні ж медіа досліджені у сучасній журналістиці досить вузько. Поза увагою науковців довгий час залишалися змістове, композиційне наповнення місцевих видань, їхня якість. Тому вивчення особливостей, специфіки регіональних часописів є одним із пріоритетних завдань українського журналістикознавства сучасного періоду.
Метою цього дослідження була побудова тематичної моделі сучасного регіонального видання та аналіз актуальності його тематики з погляду читацької аудиторії. Відповідно до означеної мети, завдання даної роботи передбачали:
характеристику стану вивчення регіональної преси у журналістикознавстві та друкованій періодиці Кіровоградського регіону зокрема;
розробку схеми аналізу тематичної структури регіонального часопису на основі осмислення наукової літератури з досліджуваної проблеми;
опис тематичної палітри та побудову моделі сучасного регіонального ЗМІ;
аналіз динаміки тематичної моделі за роками та специфікою видань;
розробку рекомендацій стосовно вдосконалення тематично-структурної організації крайового часопису;
експериментальну перевірку відповідності реальної моделі місцевого видання запитам читача;
запровадження рекомендацій дисертанта та пропозицій респондентів у тематичну модель сучасного регіонального часопису (на прикладі громадсько-політичної газети) з метою підвищення читабельності й накладу цього ЗМІ.
Вивчення регіональної преси та друкованого медіа-простору Кіровоградщини періоду 1991 2003 років дозволило зробити такі висновки.
1. Праці з вивчення регіональної преси монопартійного періоду (19201985 рр.) мали відчутне ідеологічне забарвлення, відповідною була і їхня тематика партійність преси, її виховна та агітаторська функції тощо. З теорії журналістики протягом 1920 1980-х рр. надруковано дослідження локальних ЗМІ, присвячені верстці, поліграфії, художньому та технічному оформленню видань, їх композиційно-графічній структурі. У цей період з’явилися роботи, присвячені соціологічному вивченню аудиторії місцевих газет і журналів. У працях журналістикознавців перехідного періоду (1985 1991рр.) робиться акцент на ефективності крайової преси, стилі, обличчі газети, розглядаються загальнотеоретичні проблеми.
Аналіз літератури, присвяченої регіональній пресі сучасного періоду (кінець 1991р. донині), засвідчив, що у ній кількісно переважають дослідження на теми свободи слова, політичних та економічних аспектів функціонування ЗМІ регіонів. Загалом недослідженими залишаються критерії оцінки якості регіональних видань, інструментарій для їх оцінювання; змістовий, комунікативний, політичний, мовний аспекти існування локальних часописів.
Кіровоградщина належить до областей з досить високим індексом зареєстрованих газет (на 1 млн. населення припадає 101 видання). Станом на 01.04.04р. у регіоні існувало 104 газети, що реально виходять. Найбільш чисельними є загальнополітичні та інформаційно-рекламні видання (відповідно 34 та 26 найменувань). Спеціалізовані газети мають статус обласних та міських. У дисертації доведено, що найбільш продуктивними для преси кіровоградського регіону за досліджуваний період стали 1994, 1997, 2001 та 2002 роки у них зафіксовано найбільшу активність реєстрацій та перереєстрацій видань.
У середньому кіровоградське видання має 4 6 сторінок, одну дві з них займає програма телебачення. На останній міститься розважальна інформація, на першій здебільшого друкується підбірка новин або анонси матеріалів, а на другій і третій сторінках аналітичні публікації, міжнародні та республіканські новини. 1/3 площі номера обласної і 1/4 районної газети займає реклама.
2. Для дослідження тематичної структури сучасного регіонального видання на основі аналізу наукової літератури з цієї проблеми дисертантом розроблено таку схему:
1.Рік заснування, специфіка, ареал розповсюдження; соціальний адресат видання.
2.Формат, кількість сторінок, періодичність виходу, наклад аналізованого ЗМІ.
3.Концепція, „живинка” видання (якщо така є).
4.Перелік (рейтинг) основних тем.
5.Автори досліджуваного часопису, які найбільше привертають увагу.
6.Кількість тематичних сторінок та рубрик (постійних і спорадичних).
7.Актуальність тем-лідерів для кожного типу видання, глибина, послідовність, оперативність та систематичність розкриття тем; переважаючий тип викладу (інформаційний, критичний, аналітичний), сильні та слабкі сторони у висвітленні тем.
8.Загальний висновок про якість розробки тем, пропозиції щодо вдосконалення тематичної палітри (моделі часопису).
Під час опису тематичної моделі видання дисертантом проаналізовано кількість повідомлень, тематичних сторінок, рубрик (постійних та спорадичних) на певну тему, а також простежено динаміку тем за роками та специфікою газет. Усі аналізовані ЗМІ було поділено на два типи неспеціалізовані (політематичні) та спеціалізовані (монотематичні), поділ за видами здійснювався у межах вказаних типів видань.
3. Аналіз тематичної моделі друкованих часописів Кіровоградщини дав підстави зробити певні висновки. Основними темами неспеціалізованих ЗМІ є: 1) „право та кримінал” (13,9%); 2) „події” (10,2%); 3) „політика” (7,2%); 4) „соціальна сфера” (7,1%); 5) „культура та мистецтво” (6,9%).
В обласному громадсько-політичному виданні „Кіровоградська правда” лідирують теми: „право та кримінал”; „культура й мистецтво”; „сільське життя”; „соціальна сфера”; „політика”. У районному часописі „Долинські новини” найбільш активно висвітлюваними є теми: „влада”; „АПК”; „події”; „соціальна сфера”; „сільське життя”. Всеукраїнський тижневик „Украина-центр” з-поміж аналізованих неспеціалізованих видань вирізняється стрункістю тематичної структури та пізнавально-розважальним характером публікацій, у ньому домінують теми: „пізнавально-розважальна”; „культура та мистецтво”; „події”; „дозвілля”; „політика”.
У віснику Кіровоградської міської ради „Вечірня газета” лідирують теми: „право та кримінал”; „соціальна сфера”; „місто”; „політика”; „культура й мистецтво”. В інформаційно-рекламній газеті „21-й канал” активно висвітлюються такі теми: „події”; „право та кримінал”; „дозвілля”; „побут”; „зв’язок „газета-читач”.
У спеціалізованих часописах домінують теми: 1) „події” (11 %); 2) „розповіді про православні свята” (6,6%); 3) „медицина та здоров’я” (6,5%); 4) „зв’язок „газета-читач” (6%); 5) „крадіжки” (5,3%).
В освітньому виданні „Освітянське слово”, основне завдання якого надання методичної допомоги вчителям та вихователям навчальних закладів, найбільшу кількість матеріалів становлять розробки уроків, також активно висвітлюються теми: „події”; „педагогічне новаторство”; „культура й мистецтво”; „рідний край”. У районній газеті для освітян „Першовересень” провідними є теми: „події”; „методичні рекомендації”; „людина й суспільство”; „історія”; „виховання підростаючого покоління”.
Логічно, що газета „Спортревю” має спортивне спрямування, теми у ній розподіляються таким чином: „види спорту”; „події”; „футбол”; „світське життя”; „історія”.
У громадсько-правовому тижневику „Версії міліцейського вісника” лідирують теми: „крадіжки”; „події”; „зброя”; „медицина та здоров’я”; „людина й суспільство”.
У моделі релігійного видання „Ясинуватка православна” переважають теми: „розповіді про православні свята”; „православний церковний календар”; „молитви”; „проповіді Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета”; „духовне виховання підростаючого покоління”.
Тематичний діапазон розважального додатка до газети „Кіровоградська правда” „Забава-джой” становлять пізнавально-розважальні матеріали, також у ньому домінують теми: „культура та мистецтво”; „пізнавально-розважальна”; „медицина й здоров’я”; „життєві історії”; „підростаюче покоління”.
У моделі валеологічних видань („Бабушка”, „Здоровенькі були”, „Домашній доктор”) переважають теми: „зв’язок „газета-читач”; „народна медицина”; „способи збереження здоров’я”; „історії хвороб”; „траволікування”.
4. Дисертантом доведено, що в останні роки у неспеціалізованих ЗМІ спостерігається спад активності тем „право та кримінал”, „сільське життя”, „влада”, „місто”, „культура та мистецтво”, натомість збільшується кількість публікацій економічної, пізнавально-розважальної тематики, про історію, побут, на теми „соціальна сфера”, „політика”, „події”, „дозвілля”.
З’ясовано, що неспеціалізовані видання найбільш активно висвітлюють суспільні процеси, мобільно реагують на події. Так, за основними темами обласного та міського громадсько-політичних видань можна простежити зміни у суспільно-політичній ситуації України. У тижневику „Украина-центр” можна знайти аналіз (без особливих претензій на високий професіоналізм) основних суспільних процесів. Районні газети здебільшого спеціалізуються на висвітленні подій у регіоні, звідси активне висвітлення проблем АПК та його галузей.
Серед аналізованих політематичних ЗМІ області найбільш структурованою є „Украина-центр”, яка постійно друкує тематичні сторінки, використовує різноманітні форми подачі матеріалів, передруки та дайджести. Більшість публікацій видання мають іронічний стиль викладу. З усіх часописів Кіровоградщини цей тижневик найбільш активно застосовує аналітичний стиль викладу. З-поміж аналізованих політематичних видань найбіднішу тематичну палітру має інформаційно-рекламна газета „21-й канал”.
У праці доведено, що спеціалізованим часописам Кіровоградщини бракує вдалого композиційно-графічного оформлення, чіткої структурованості. Лише деякі з описаних нами ЗМІ мають постійні тематичні сторінки та рубрики.
5. Загальними недоліками, виявленими у результаті дослідження тематики газет Кіровоградщини, є:
1. Інформаційний виклад подій, відсутність аналітичних публікацій.
2. Слабко розроблена економічна тематика (або її повна відсутність).
3. Недостатня кількість матеріалів пізнавально-розважального характеру, для підростаючого покоління та про міжнародне життя.
4. Відсутність логіки виділення рубрик, тематичних блоків і сторінок.
6. Через відсутність у науковій літературі критеріїв оцінки якості тематики регіонального часопису висновки про досконалість його тематичної структури робилися на основі власних спостережень дисертанта, опитування читачів, а також аналізу видань регіону. Експериментальна перевірка відповідності реальної моделі газети „Кіровоградська правда” запитам читачів засвідчила, що передплатники особливо цікавляться подіями у регіоні, країні, світі; станом вітчизняної медицини та вихованням підростаючого покоління. На думку респондентів, недостатня увага приділяється висвітленню молодіжних проблем, подій міжнародного життя та в регіоні.
Серед тем, які заслуговують глибшого розкриття в „Кіровоградській правді”, читачами названо й ті, що лідирують у рейтингах цього видання. Причиною такої невідповідності, як вважає дисертант, є нечітка структура часопису, недостатнє розкриття тем, поверховий виклад та невдалий вибір жанру, форми матеріалу.
Загалом же читачі задоволені тематикою публікацій часопису: за 12-бальною шкалою вони оцінили газету на 9 балів.
7. Узагальнення теоретичного матеріалу, а також проведене експериментальне дослідження дали змогу розробити рекомендації щодо змін у тематичній структурі газети „Кіровоградська правда”. Зокрема, запропоновано більш чітке структурування часопису (шляхом визначення постійних рубрик), зміну композиційно-графічного оформлення газети та частково її назви. Доцільним, на думку автора дисертаційного дослідження, є регулярніше висвітлення часописом подій міжнародного життя, економіки та проблем підростаючого покоління; запровадження колонки редактора. Бажаними також названо активніше залучення позаштатних журналістів, які спеціалізуються на певних темах, і зміну тематичного наповнення четвергового номера, збалансування кількості реклами у ньому.
Щодо вдосконалення тематичної моделі газети „Долинські новини” рекомендовано активніше висвітлення суспільно-політичних подій, посилення культурознавчої тематики, збільшення кількості пізнавальних матеріалів та аналітичних публікацій. Тематичній моделі видання „Украина-центр” бракує уваги до життя регіону, теми освіти, глибшого розкриття культурознавчої тематики. Відносно тематичної структури інформаційно-рекламної газети „21-й канал” слід зауважити, що бажаним буде розширення тематики її публікацій, удосконалення композиційно-графічної структури; систематизація кількості та зміна назв рубрик. Також серед побажань збалансування кількості реклами та інформації у виданні.
З приводу вдосконалення тематичної моделі аналізованих монотематичних видань („Освітянське слово”, „Першовересень”, „Забава-джой”, „Версії міліцейського вісника”, „Спортревю”, „Ясинуватка православна”, „Бабушка”, „Домашній доктор”, „Здоровенькі були”) автор дисертаційного дослідження пропонує наступне. Загальні рекомендації для всіх перерахованих ЗМІ розширення тематики публікацій, авторського складу, чіткіше структурування матеріалів шляхом започаткування нових, а також перегляду логіки виділення вже існуючих постійних рубрик і тематичних сторінок. Бажаним для всіх спеціалізованих ЗМІ є збільшення кількості повідомлень про події в Україні та за кордоном.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акопов А.И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журналов). Иркутск: Издательство Иркутского ун-та, 1985. 95 с.
2. Алексеев А.Н. Газетный мир постсоветской России: подход к построению типологии // Вестник МГУ. Серия Х. Журналистика. 1998. № 3. С. 14 - 29.
3. Андрющенко Е.Г. Тематические интересы читателей как фактор отношения к содержанию газеты: Автореф. дис. канд. филос. наук: 09.00.09. М., 1973. 22 с.
4. Антюхин Г.В. Основные этапы истории и некоторые закономерности развития местной печати России XIX нач. XX вв.: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.01.10. М., 1981. 35 с.
5. Баришполец А.Т. Пресса: пути и путы. Местная печать в условиях перестройки. К.: Политиздат Украины, 1989. 151 с.
6. Бебик В.М., Сидоренко О.І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 2000. 124 с.
7. Бельман Н. Технічне оформлення районної газети. К.: Кн. ф-ка ім Фрунзе, 1949. 67 с.
8. Бєлінська І. Актуальність тематики газети з погляду читацької аудиторії як об’єкт вивчення теорії масової комунікації // Міжнародна науково-практична конференція „Журналістика 2004 у світлі підготовки журналістських кадрів”: Тези конференції / Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 27-28 травня 2004 року. К.: Інститут журналістики, 2004. С. 6 - 7.
9. Бєлінська І. Дослідження регіональної преси в журналістикознавстві// Українське журналістикознавство. 2003. Вип.4. С.57- 61.
10. Бєлінська І. Інформаційний простір Кіровоградщини // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2003. Т. 11. С. 16 - 21.
11. Бєлінська І. Іспит на читабельність складено майже на „відмінно” // Кіровоградська правда. 2004. № 2. 6 січня.
12. Бєлінська І. Літературна та літературознавча тематика на шпальтах видань Кіровоградщини (у контексті інформаційного моделювання) // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2004. Вип. 56. С. 39 - 48.
13. Бєлінська І. Тематична модель обласного громадсько-політичного видання // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2003. Т. 13. С. 23 - 28.
14. Бочаров А.Г. Основные принципы типологии современных журналов // Вестник МГУ. Серия Х. Журналистика. 1973. № 3. С.25 - 36.
15. Булацев Х.С. Пионеры провинциальной печати. Первые шаги демократической прессы Российской провинции второй половины XIX века. Л., 1981. 69 с.
16. Бурмистрова Л.П. Провинциальная газета в эпоху русских просветителей: Губернские ведомости Поволжья и Урала 1840-1850 гг. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1985. 140 с.
17. Вартанов Г.І. Короткий довідник газетного працівника. К.: Політвидав України, 1989. 170 с.
18. Вартанова Е.Л. Северная модель в конце столетия: печать, ТВ и радио стран Северной Европы между государственным и рыночным регулированием. М.: Изд-во МГУ, 1997. 184 с.
19. Ведмедева Л.Е. Ценностные аспекты информационных процессов (методологический анализ): Дис. ... канд. филос. наук: 09.00.01. Одесса: Б. м., 1989. 135 с.
20. Виноградов П.А. Исследование функционирования местных средств массовой коммуникации по пропаганде физической культуры и спорта: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1974. 27 с.
21. Вихалемм П.А., Лауристин М.И. Резервы повышения эффективности городских и районных газет // Социологические исследования. М., 1985. №4. С. 55 - 59.
22. Вооглайд Ю. Опыт социологического и социально-психологического исследования структуры читательской аудитории городской и районной газеты: Автореф. дис. ...канд. филол. наук. М., 1970. 24 с.
23. Все про медіа регіонів України. К.: Фонд „Центр „Суспільство”, 2000. 152 с.
24. Гашпаравичова Л. Регіональна преса у передвиборчій кампанії // Роль ЗМІ в процесах державотворення. К., 1998. С. 100 - 103.
25. Герман І. Запорізька преса 20 40-х рр. XX ст.: жанрово-стильові особливості: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
26. Главные темы. М.: Политиздат, 1977. 168 с.
27. Глушков В.М. Гносеологическая природа информационного моделирования // Вопросы философии. 1963. № 10. С.16 - 22.
28. Гордієнко А. Як ми організували верстку районної газети безгранковим методом. Одеса: Обл. вид-во, 1957. 16 с.
29. Городская газета. М.: Сов. Россия, 1975. 160 с.
30. Гофман И.Ю. Типология итальянских еженедельников и некоторые особенности системы еженедельной печати // Вестник МГУ. Серия Х. Журналистика. 1998. № 4. С. 98 - 111.
31. Гуревич С.М. Оформление и выпуск районной газеты. М.: Книга, 1969. 144 с.
32. Гутиря І. Економічна проблематика в пресі: критерії та складові ефективності // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За ред. А.З. Москаленка. К.: ЦВП, 1997. С. 44 - 62.
33. Гутиря І.І. Проблематика засобів масової інформації: Навчальна програма // Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка / Укладач І.І. Гутиря. К., 2001. 21 с.
34. Дзялошинская М.И. Многотиражная печать отрасли // Социологические исследования эффективности журналистики / Под ред. Л.Н. Засурского. М., 1982. С. 90 - 94.
35. Добош І. Історія української журналістики Закарпаття 20 30-х років XX ст. Івано-Франківськ, 1995. 128 с.
36. Дробаха М. Провідна тема в газеті. Кіровоград: Б-чка пропагандиста, 1959. 8 с.
37. Дроздовська О. Українська преса повітових міст Галичини 2030хрр. XX ст.: особливості становлення та розвитку, система текстових публікацій: Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2002. 20 с.
38. Друк України (2002): Стат. зб. / Уклад.: Л. Дем’янова, С. Буряк. К.: Кн. палата України, 2003. 56 с.
39. Друковані та електронні ЗМІ України. Ч.1, кн.2. К.: Книжкова палата України, 2000. 220 с.
40. Жирков Г.В. Моделирование и журналистика: первые итоги // Типология журналистики. Вопросы методологии и истории: [Сб. ст.] / Сев.-Кавк. науч. центр высш. шк.; Отв. ред. Е.А. Корнилов. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1987. 155 с.
41. Завадинський В. Як ми здійснили перехід на безгранковий метод випуску районної газети. Чернігів: Облвидав, 1957. 20 с.
42. Завилянський Д. Технічний огляд районних, заводських і колгоспних газет Львівської області за січень-вересень 1958 р. Л.: „Облвидав”, 1958. 47 с.
43. Загайський Б. Регіональна преса чекає зрушень // Наш вибір радикальні реформи. К., 1995. С. 13 - 17.
44. Загородний М.Г. Нарис у місцевій пресі. Х.: „Облвидав”, Б-чка робсількора, 1958. 36 с.
45. Иванов В.Ф. Проблемы производительного труда учащихся и студентов на страницах молодежной печати Украины: Дис. канд. филол. наук: 10.01.10 журналистика / Киев. гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. К., 1991. 265 с.
46. Іванов В.Ф. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації / Київський університет ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 204с.
47. Іванов В.Ф. Шляхи підвищення популярності періодичних видань. К.: ЦВП, 1998. 40 с.
48. Інформаційний простір Кіровоградщини. Довідник. Кіровоград: Центрально-українське видавництво, 2001. 52 с.
49. Карась М.А. Регіональна преса в демократичному суспільстві (на прикладі періодики США): Дис. канд. філол. наук: 10.01.08 журналістика / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 184 с.
50. Карпенко В. Основи професіональної комунікації. К.: Нора-прінт, 2002. 348 с.
51. Кіровоградщина: Засоби масової інформації. Поліграфічні підприємства. Фірми з продажу та обслуговування комп’ютерної техніки. Кіровоград, 2000. 74 с.
52. Ключковська Г.М. Книжкова промоція як взаємодія книжкової справи та ЗМІ (засади формування української моделі): Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 журналістика / Українська академія друкарства. Львів, 2000. 167 с.
53. Коган В.З., Скворцов Ю.И. Строки, темы, жанры // Проблемы социологии печати: Сб. статей. Новосибирск, 1970. Вып. 2. С.30-56.
54. Косяк О. Колгоспні багатотиражки. (З досвіду роботи сільських багатотиражних газет). К.: Держполітвидав України, 1958. 64 с.
55. Лавренко Я.М. Газета і маяки. Партійна преса західних областей України в боротьбі за впровадження досягнень науки і передового досвіду у сільськогосподарське виробництво. Ужгород: „Карпати”, 1964. 84 с.
56. Лауристин М., Тимак Р. Применение контент-анализа для описания содержания газеты // Методы исследования журналистики: (Тезисы докладов научной конференции). Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1974. С. 26 - 27.
57. Марков В.А. Методические проблемы комплексного исследования районной газеты // Методологические и методические проблемы контент-анализа: Тезисы докладов рабочего совещания социологов / АН СССР, Институт социол. исследований; Отв. ред. А.Г. Здравосмыслов. М., 1971. Вып. 1. С. 87 - 90.
58. Мацько В. Друковане слово Поділля. Хмельницький, 1998. 31 с.
59. Мелещенко О.К. Газетні інформаційні моделі: взаємозв’язок та взаємозалежність концепції і структури тематики: Дис. канд. філол. наук: 10.01.08 журналістика / Київ.ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1993. 176с.
60. Мелещенко О.К. Інформаційні моделі в обласній газеті (проблема екології на шпальтах „Индустриального Запорожья”) // Преса у політичній системі суспільства: Тези доповідей на науковій конференції фак. журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. К.: Б. м, 1992. С. 30 - 32.
61. Местная новость: Сборник. М.: Политиздат, 1989. 141 с.
62. Методика контент-анализа областной газеты к учебно-исследовательской программе „Реферат” // Перестройка и пресса. № 5. Материалы круглого стола по теме „Проблемы компьютеризации средств массовой информации” (15 июня 1989г.). М., 1989. С. 67 - 80.
63. Моделирование как метод научного исследования (гносеологический анализ) / Глинский Б.А., Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.П. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1965. 250 с.
64. Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної діяльності. К.: Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики, 1999. С. 544 - 557.
65. Недопитанський М.І. Концептуальні моделі сучасної газетної періодики // Українське журналістикознавство. 2002. Вип. 3. С. 68 70.
66. Недопитанський М.І. Молодіжна преса як фактор соціалізації: тенденції, проблеми, тематика (1985 - 1990 роки): Дис. канд. філол. наук: 10.01.08 журналістика / Київ.ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1992. 152с.
67. Нєвалов А.Г. Моніторинговий аналіз економічної тематики в українських ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. К., 2002. Т. 8. С. 67 78.
68. Новик И.Б. О моделировании сложных систем (философский очерк). М.: Мысль, 1965. 336 с.
69. Обзор газет Вольского, Екатеринославского и Новоузенского районов / Отдел печати и издательства крайкома ВКП (б). Саратов, 1936. 10 с.
70. Обзор группы районных газет. Февраль 1937 года / Отдел печати и издательства обкома ВКП (б). Саратов, 1937. 9 с.
71. Обласні і районні газети в боротьбі за хліб. Бюлетень газетно-журнального сектора КПВ ЦК КПБ/У. На правах рукопису. К., 1976. 40 с.
72. Огляди районних та політвідділівських газет. Станіслав, 1950. 20с.
73. Основні проблеми вдосконалення роботи районних газет. Львів, 1969. 37 с.
74. Полиграфическое оформление областных газет. Пособие для работников редакций и типографий областных газет. М., 1955. 32 с.
75. Потятиник Б., Лозинський М. Патогенний текст. Львів: Місіонер, 1996. 296 с.
76. Присяжный М. Особенности формирования и совершенствования тематической структуры молодежной печати Украинской ССР на современном этапе: Дис. ... канд. филол. наук: 10.01.10. Львов, 1988. 207 с.
77. Про чергові завдання республіканських і обласних газет України. Скорочені стенограми доповідей. К.: „Рад. Україна”, 1948. 100 с.
78. Проблемы местной печати, радиовещания и телевидения. Томск: Рад. письменник, 1989. 100 с.
79. Прохоров Е.П. Журналистика в сельском районе // Вестник Московского университета. Сер. Журналистика. 1971. №5. С. 31 - 35.
80. Рабочая книга редактора районной газеты: Опыт. Методики. Рекомендации / Под ред. Я.Н.Засурского. М.: Мысль, 1988. 575 с.
81. Районна газета: досвід, перспективи. К.: Політвидав України, 1985. 219 с.
82. Районна газета: досвід, перспективи. М., 1968. 39 с.
83. Районная газета в системе журналистики. Опыт социологического исследования. М., 1977. 66 с.
84. Районная газета в системе журналистики: Опыт социологического исследования / Отв. ред. А.И. Верховская, Е.П. Прохоров. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. 264 с.
85. Районная газета. Программа и результаты социологического исследования районных газет Ростовской области / Отв. ред. Е.А. Корнилов. Ростов на Дону, 1991. 129 с.
86. Районная печать: пути повышения эффективности. Владивосток, 1988. 80 с.
87. Районна трибуна. (Про досвід районних газет Одещини). Збірник статей. Одеса: „Маяк”, 1970. 114 с.
88. Региональная печать в годы перестройки: организационные факторы эффективности. М.,1991. 144 с.
89. Різун В.В. Загальна характеристика масово-інформаційної діяльності. К.: Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики, 2000. 34 с.
90. Різун В.В. Літературне редагування. К.: Либідь, 1996. 240 с.
91. Різун В.В. Моделювання і технологія редакторських систем / Інститут системних досліджень освіти, Інститут журналістики Київського університету. К., 1995. 200 с.