РЕДАКТОРСЬКА ТА ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЕОНІДА ГЛІБОВА

brief description

Національний технічний університет України
„Київський політехнічний інститут”

На правах рукопису
УДК 070:655.5 (Л. Глібов)

Побідаш Ірина Леонідівна

РЕДАКТОРСЬКА ТА ЖУРНАЛІСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЛЕОНІДА ГЛІБОВА

10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник:
Тимошик Микола Степанович,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Леонід Глібов організатор і видавець приватної газети „Черниговский листок”.............................................................................................15
1. 1. Суспільно-політичні передумови створення часопису ........................15
1. 2. Історія заснування й видання „Черниговского листка”.........................21
1. 3. „Черниговский листок” та „Основа”: спільне й відмінне.....................35
1. 4. Автура „Черниговского листка”..............................................................47
1. 5. Позиція редактора часопису щодо питань української мови................55
Висновки до розділу .......................................................................................69
РОЗДІЛ 2. Редакторські набутки Л. Глібова та їх вплив на формування тематичної палітри часопису....................................................................................72
2. 1. Розробка й впровадження принципів редакторства та редагування .....72
2. 2. Антикріпосницька тематика.......................................................................88
2. 3. Педагогічні питання....................................................................................97
2. 4. Соціально-моральні питання....................................................................107
2. 5. Театральна критика...................................................................................117
2. 6. Проблеми народної творчості..................................................................124
2. 7. Екологія та прогностика...........................................................................131
Висновки до розділу........................................................................................136
РОЗДІЛ 3. Особливості журналістських та художніх публікацій Л. Глібова138
3. 1. Жанрові особливості.................................................................................138
3. 2. Мовні особливості.....................................................................................144
3. 3. Літературні твори Л. Глібова на сторінках „Черниговского листка”..153
3. 4. Літературні твори в галицьких виданнях ...............................................158
Висновки до розділу........................................................................................166
ВИСНОВКИ................................................................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................172
ДОДАТКИ...................................................................................................................190

ВСТУП

У вітчизняній культурі та науці Леоніда Глібова представлено як відомого байкаря, педагога, громадського діяча. Це дисертаційне дослідження присвячено його редакторській та журналістській діяльності.
Актуальність дослідження полягає в цілісному та ґрунтовному вивченні видавничої та журналістської діяльності Л. Глібова.
Аналіз бібліографічного відділу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського показав, що дисертаційні дослідження з питання видавничої та журналістської діяльності Л. Глібова відсутні. На це вказує й збірник Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Українське журналістикознавство. Дисертаційні дослідження, 19822000” [199]. Отже, редакторська та журналістська діяльність Л. Глібова не була предметом дослідження журналістикознавчої науки.
Доцільність роботи підтверджується вивченням літератури з цього питання, аналіз якої довів, що дослідники переважно цікавилися біографією та літературною творчістю Л. Глібова [5], [135] (усі дослідження з історії літератури або теоретики).
Більшість із таких робіт написана в 6080-х роках ХІХ ст. Автори праць „підрадянських часів”, визначаючи характер газети, висловлюють такі тези:
1) газета мала буржуазно-ліберальний характер, наприклад, Л. Глібов зазнав впливу буржуазно-ліберальної ідеології (Б. Гур’єв [51]), його газета мала буржуазно-ліберальне спрямування (Н. Шип [230, с. 100]), „Черниговский листок” належав до буржуазно-ліберального друку [6], часопис був органом „ліберальної націоналістичної української інтелігенції” [4, с. 44], що сам редактор не поділяв революційних захоплень (М. Сиваченко, О. Деко [183]);
2) газета мала прогресивний характер, наприклад, газета нагадує часописи прогресивної російської журналістики (Б. Деркач [58]), зокрема „Искру” та „Свисток” (О. Бандура [6, с. 62]).
Отже, актуальність дослідження полягає в переосмисленні видавничої діяльності Л. Глібова.
У дисертаційній роботі Л. Глібова представлено як одного з організаторів української періодики. Вивчення цієї теми є важливим не тільки для національної журналістики, а й для історії, літератури, педагогіки та в цілому культури України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах комплексної програми науково-дослідних робіт Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (№ 01БФ045-01) та програми кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Історія видавничої справи”. Наукова проблематика дисертаційної праці безпосередньо пов’язана з лекційними курсами „Історія видавничої справи” та „Основи видавничої справи та редагування”.
Метою дисертаційного дослідження є введення нових та поглиблення й переоцінка відомих даних, узагальнення та систематизація знань про редакторську та журналістську діяльність Л. Глібова, увиразнення ролі видавця в організації та розвитку української періодики ХІХ ст.
Мета роботи зумовлює розв’язання низки завдань:
1) увиразнити роль Л. Глібова в заснуванні та випуску „Черниговского листка”, а також роль цієї газети в історії української журналістики;
2) систематизувати об’єктивні та суб’єктивні чинники в комплексі причин, які зумовили припинення видання газети;
3) встановити повний склад авторів „Черниговского листка”;
4) удосконалити вивчення питання відстоювання української мови на сторінках газети часопису;
5) на основі редакторської та журналістської діяльності проаналізувати суспільно-політичні та морально-етичні погляди Л. Глібова;
6) обґрунтувати організаторські прийоми Л. Глібова видавця однієї з перших приватних газет ХІХ ст.;
7) проаналізувати журналістську та редакторську майстерність Л. Глібова у контексті тематики, жанрів, стилю та мови публікацій, а також прийоми та методи редагування.
Об’єктом дослідження є редакторська та журналістська діяльність Л. Глібова на прикладі створеної ним газети „Черниговский листок” (18611863), статті самого Л. Глібова в цьому часописі, а також його окремі публікації в „Черниговских губернских ведомостях”, „Черниговских епархиальных ведомостях”, „Дзвінку”, „Зорі”, „Основі”, „Черниговской газете”.
Предметом дослідження є вивчення характеру діяльності Л. Глібова, її місця і ролі в соціально-політичному та культурному житті України 60-х років ХІХ ст. й оцінка суспільно-політичних, морально-етичних позицій журналіста й редактора, вивчення концепції, ідеологічної платформи редактора та місце його газети в контексті періодики 60-х років ХІХ ст.
Методика дослідження характеризується застосуванням загальнонаукових та конкретно-наукових методів. Конкретно-історичний, соціокультурний, порівняльний підходи дали змогу увиразнити роль Л. Глібова та його газети в історії преси 60-х років ХІХ ст., а також ідеологічні засади редактора, розглянути систему його цінностей, зокрема гуманістичних, духовних. Методи класифікації проблемно-тематичний та жанровий дали змогу оцінити творчість Л. Глібова як журналіста. Використано елементи системного методу та методу узагальнення.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. Питання видавничої діяльності Л. Глібова у вітчизняній науці розв’язані недостатньо, фрагментарно. Найбільше вивчено історію видання „Черниговского листка” (18611863). Зокрема історію дозволу цього видання дослідили О. Франко та В. Шандра [205].
Дискусію породили причини припинення газети. Так, Б. Деркач [58] заперечує думку Б. Гур’єва [52] про те, що головною причиною став Валуєвський циркуляр, аргументуючи тим, що газета містила матеріали українською мовою і видавалася певний час після проголошення цього наказу. Б. Шевельов, аналізуючи всі висловлені науковцями причини припинення виходу газети, вважає основною причиною процес С. Носа та І. Андрущенка [220].
У „Нарисі з історії української журналістики ХІХ ст.”, посібнику для студентів факультету журналістики, В. Дмитрик допустився помилки. Він пише, що Л. Глібов видавав газету на початку 1860 року [63, с. 54], а нижче стверджує, що часопис виходив у 18621863 роках [63, с. 67].
Про спроби Л. Глібова видавати іншу газету після закриття „Черниговского листка” писали Б. Гур’єв [52], Б. Деркач [58], І. Пільгук [156]. М. Сиваченко та О. Деко заперечують таку думку, вважаючи, що Л. Глібов міг запропонувати себе тільки як журналіст [183, с. 99-104], що й сталося, його статті друкувалися в „Киевском телеграфе”, „Черниговской газете”, „Особых прибавлениях к Черниговским губернским ведомостям”.
Вивчення автури газети в основному зводиться до переліку імен авторів. Найбільш повний перелік подається в „Історії української дожовтневої журналістики” (12 імен) [98] та брошурі І. Пільгука (8 імен) [156]. У низці досліджень докладно ідеться про діяльність у „Черниговском листке” П. Зеленого (М. Сиваченко, О. Деко [183]), І. Андрущенка (М. Сиваченко, О. Деко [183], Б. Гур’єв [52]), О. Тищинського (В. Дудко [67], І. Пільгук [156]).
Дискусійним стало питання авторства двох повістей „Наташа” і „На ком жениться”, підписаних криптонімами „И. К”. Дослідники М. Сиваченко й О. Деко, докладно проаналізувавши мову та стиль творів [183, с. 62-67], вважають автором І. Кулжинського, заперечуючи думку Б. Гур’єва [52, с. 83] та О. Бандури [6, с. 70] про авторство Л. Глібова.
Науковці, визначаючи політичну платформу редактора, як було це популярно за радянських часів, зазначають таке:
1) демократичний характер часопису. Наприклад, В. Ігнатієнко вважає, що газета Л. Глібова належить до другого періоду (18341904) розвитку української преси в Наддніпрянській Україні та поза її межами [95, с. 25-26]. М. Жовтобрюх, виходячи з етапів демократично визвольного руху, теж відносить часопис до другого періоду розвитку преси [79, с. 26-29]. „Фундаментальна електронна бібліотека: російська література і фольклор” називає „Черниговский листок” найщасливішим українським виданням з усіх братів-видань свого часу [206].
2) помірковану програму редактора (Б. Гур’єв [51]),
3) просвітницький характер діяльності Л. Глібова, демократизм (М. Сиваченко, О. Деко [183]). І. Куп’янський у своєму авторефераті стверджує, що при всій поміркованості програми „Черниговского листка” не можна говорити про пасивність редактора часопису, бо він належав до числа „просвітителів-шістдесятників” [121, с. 5].
Оцінюючи редакторську діяльність Л. Глібова, дослідники підкреслюють його сміливість: видання газети в провінційному місті (М. Сиваченко, О. Деко [183]), передрук замітки про діяльність О. Герцена (Б. Гур’єв [52]), відстоювання української мови (І. Пільгук [156]).
Теми статей Л. Глібова-журналіста дослідники представляли поодиноко: соціальна проблематика (Б. Деркач [58]), наслідки реформи, кріпосництво (Б. Деркач [58], Б. Гур’єв [52]), громадсько-культурне життя, зокрема театральна тема (Б. Деркач [58], Б. Гур’єв [52], І. Пільгук [156]), педагогіка (І. Зайченко [82], Б. Гур’єв [52], С. Марцелюк [137], І. Пільгук [156]), прогностична проблематика (В. Дудко [65]). Найширше перелік тем представлено в роботах Б. Деркача [58] та Б. Гур’єва [52], однак ці переліки неповні.
Жанри, в яких працював журналіст, не досліджені. Відзначено лише, що він є майстром фейлетону. Якщо були спроби розглянути стиль журналіста через стилістичні прийоми, такі як іронія, сатира, пародія, алегорія, сарказм (Б. Деркач [58], Б. Гур’єв [52]), то мова статей Л. Глібова не досліджувалася взагалі.
Наукова новизна дисертації забезпечується тим, що в ній вдосконалено характеристику суспільно-політичних та морально-етичних поглядів Л. Глібова. Закцентовано на організаторських здібностях редактора та видавця однієї з перших приватних газет, розширено дослідження питання зворотного зв’язку в часописі, удосконалено вивчення українськомовного питання, що виводить видання на рівень національного самовизначення.
Уперше подано порівняльну характеристику „Черниговского листка” та журналу „Основа”: структура, теми, автура, причини припинення видань (єдина стаття, в якій є часткове зіставлення двох видань, написана М. Зеровим [90]). Розгляд цього питання дає змогу вивчаючи місце газети в періодиці 60-х років ХІХ ст.
У дисертаційній роботі повністю представлено авторський склад „Черниговского листка”, а саме подано повний список імен авторів (усього 37 без Л. Глібова) та перелік їхніх публікацій.
Охарактеризовано мову публіциста, вперше подано класифікацію тем та жанрів статей Л. Глібова, вперше йдеться про розробку в газеті таких жанрів, як: лист та огляд преси.
Уперше досліджено зв’язки Л. Глібова з галицькими виданнями „Зоря” та „Дзвінок”, що дало змогу говорити про його визнання в Західній Україні талановитим редактором, письменником та основоположником української дитячої літератури.
Усі таблиці, подані в дисертаційній роботі, розроблені автором самостійно.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в контексті суспільно-політичних реалій здійснено цілісне вивчення журналістської спадщини Л. Глібова та увиразнено його роль як редактора і журналіста в історії розвитку національної преси. Дисертаційне дослідження, автореферат, опублікована брошура та наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що матеріал дисертації дасть змогу переоцінити внесок Л. Глібова в становлення української журналістики, культурної спадщини та історичного розвитку України. Поданий у дисертації матеріал може бути використаний для підготовки підручників та посібників з історії української преси, історії видавничої справи, в лекційних курсах і на практичних заняттях з історії української журналістики та видавничої справи. Матеріали цього дослідження можуть використовувати науковці, викладачі, аспіранти, студенти, а також усі, хто цікавиться питаннями журналістики, освіти та культури.
Апробація результатів дисертації здійснювалась у лекційних курсах та на практичних заняттях кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”, кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а також були оприлюднені на п’яти конференціях:
- Міжнародна конференція ІІ Тикторівські читання „Українська видавнича справа на зламі століть: досягнення, перспективи, кадри”, (Львів, 16-17 січня 2002 р.);
- 12-та міжнародна конференція ім. професора Сергія Бураго „Мова і культура” (Київ, 23-27 червня 2003 р.);
- Всеукраїнська конференція „Іван Котляревський та українська культура ХІХХХ ст.” (Полтава, 18-19 вересня 2003 р.);
- Всеукраїнська науково-практична конференція „Обрії друкарства” на вшанування пам’яті доктора філологічних наук, професора Р. Г. Іванченка, присвячена 75-річниці з дня його народження (Київ, 25-27 жовтня 2004р.);
- ІІІ Науково-технічна конференція „Друкарство молоде” (Київ, 22 травня 2003 р.).
Публікації. Основні положення роботи викладені у брошурі та семи наукових статтях (з них п’ять у фахових виданнях, дві у наукових збірниках, у тому числі у збірниках матеріалів конференцій). Брошура та статті написані автором одноосібно.

Список опублікованих праць:
1. Побідаш І. Л. Леонід Іванович Глібов письменник, педагог, журналіст. К.: Парламентське видавництво, 2004. 72 с.
2. Побідаш І. Л. Видавнича діяльність Л. Глібова // Поліграфія і видавнича справа: Науково-технічний збірник. 2002. № 39. С. 47-51.
3. Побідаш І. Л. Педагогічні питання на сторінках „Черниговского листка” // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2003. № 3. С. 209-211.
4. Побідаш І. Л. Леонід Іванович Глібов як журналіст та редактор „Черниговского листка”: особливості публіцистичного стилю // Мова і культура. 2003. Вип. 6. Т. ІІ. С. 298-305.
5. Побідаш І. Л. Леонід Глібов організатор та видавець приватної газети „Чернігівський листок” // Наукові записки Інституту журналістики К., 2004. Т. 17. С. 55-60.
6. Побідаш І. Л. Редакторські набутки Л. І. Глібова та їх вплив на формування тематичної палітри часопису „Чернігівський листок” // Друкарство. 2005. № 2 (61). С. 66-71.
7. Побідаш І. Л. „Черниговский листок” Л. І. Глібова // Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи: науково-практичний збірник. Львів. 2002. С. 253-258.
8. Побідаш І. Л. „Черниговский листок” Леоніда Івановича Глібова, його видавнича та журналістська діяльність // Доповіді Третьої науково-технічної конференції студентів і аспірантів „Друкарство молоде”: Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, Видавничо-поліграфічний факультет. К., 2003. С.127-130.
Структура роботи зумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
У першому розділі „Леонід Глібов організатор і видавець приватної газети „Черниговский листок” відтворена та проаналізована історія видання газети на тлі історичних подій та пов’язаних із цим умов розвитку преси другої половини ХІХ ст. Конкретно-історичний метод дав змогу визначити вплив на видання громадівського руху, а порівняльний метод дав можливість оцінити спільне й відмінне двох найпрогресивніших часописів „Основи” та „Черниговского листка” єдиних на той час українськомовних, хоч і частково, видань щодо їх структури, авторського складу, тематичного діапазону, причин припинення.
Розгляд цих питань умотивовує місце газети Л. Глібова серед інших видань того часу, а також визначає його принципову роль у суспільно-культурному житті країни. Основні результати дослідження цього питання опубліковані у статтях [161], [162].
Вивчення історії видання „Черниговского листка” покликано й для характеристики газети як нового явища в розвитку української преси другої половини ХІХ ст., а саме одного з перших приватних видань без фінансової підтримки уряду, а також для аналізу організаторських здібностей її редактора.
Розглянуто програму, мету та завдання редакції газети. Класифіковано причини нерегулярності видання, а також причини його припинення.
У розділі схарактеризовано авторський склад газети як спільноту однодумців, метою якої є просвітництво, а творчим кредо гуманістичні принципи; як об’єднання прогресивних демократичних сил із чіткою суспільною позицією. Аналіз автури дає підстави говорити про оцінку Глібова-редактора колегами, визначити основні теми публікацій видання, журналістське ядро авторського колективу, а також уперше представити повний реєстр імен авторів та їхніх творів. У розділі приділяється увага й проблемі атрибуції. Основні результати дослідження цього питання опубліковані у статтях [162], [165].
У розділі розглянуто й удосконалено вивчення відстоювання та популяризації на сторінках „Черниговского листка” редактором й авторським колективом української мови питання на ті часи більш політичного, надзвичайно важливого для історії національного самовизначення. „Черниговский листок” розглядається як єдине в Наддніпрянській Україні видання, в якому публікувалися матеріали українською мовою, а також численні російськомовні статті на захист української мови в школі, театрі, на сторінках періодичних видань та книг.
Розгляд бібліографічного відділу газети, матеріалів з етнографії та фольклору, статей історико-етнографічної, історіографічної, історичної тематики дав змогу заперечити визначення „Черниговского листка” „більш літературним журнальчиком (виділення наше. І. П.), аніж газетою” А. Животка [75, с. 94-95] та думці Б. Деркача про те, що Л. Глібов нерідко „змушений був друкувати малоцікаві інформаційні повідомлення, випадкові статті, замітки-рекомендації з питань кулінарії” [58, с. 44].
Історія видання „Черниговского листка” та його структурно-тематична характеристика дають змогу говорити про цю газету як про явище в українській пресі, що яскраво відбивало всі процеси й настрої суспільства 60-х років ХІХ ст.
У другому розділі дисертаційної роботи „Редакторські набутки Л. Глібова та їх вплив на формування тематичної палітри часопису” вирішено завдання оцінки суспільно-політичних та морально-етичних поглядів видавця на основі його редакторської та журналістської діяльності.
Усього проаналізовано 61 число газети „Черниговский листок”. Визначено фактори читацького успіху газети за редакцією Л. Глібова. Йдеться про блискуче розв’язання редактором проблеми кореспондентських „позаштатних” мереж, розвинуто питання роботи Л. Глібова з редакційною поштою.
Розвинуто думку Ю. Бойка про публікацію в „Черниговском листке” матеріалів, що розповідають про планові підпали будівель в Україні представниками різночинної інтелігенції [10, с. 51]. Окрім теми соціального розшарування (роботи Б. Деркача [58], Б. Гур’єва [52]), розглянуто тему міжнаціональних непорозумінь.
У розділі вивчено матеріалів педагогічної тематики на сторінках часопису (базовим стало дослідження І. Зайченка [82], [83], [84], [85], [86]), що дало змогу визначити це питання як одне з центральних не тільки в журналістській творчості Л. Глібова, а й у цілому для газети. Основні результати дослідження питання опубліковані в статті [163].
Класифіковано теми статей Л. Глібова-журналіста: наслідки реформи, педагогіка, книжкова тематика, соціально-моральні питання, мовні питання, театральні новини, культурні заходи, благодійні акції, екологія та благоустрій, прогностика.
У третьому розділі „Особливості журналістських та художніх публікацій Л. Глібова” досліджено жанрові та мовні особливості публікацій Л. Глібова, особливості його стилю, що базується на гармонійному поєднанні художнього письма й публіцистики, глибокого ліризму й гострої сатири.
Для того, щоб звернути увагу на багатогранність, а водночас і єдність таланту Л. Глібова, ще раз закцентувати на стильових ознаках його письма, висвітлено питання публікації його літературних творів на сторінках часописів, зокрема в „Черниговском листке” та галицьких виданнях „Дзвінок” і „Зоря”.
Розгляд співпраці з останніми дав змогу говорити про визнання західноукраїнською інтелігенцією Л. Глібова видатним українським письменником, основоположником дитячої літератури і, що головне, прогресивним видавцем свого часу. Вивчення цього питання доповнює також ряд міркувань Л. Глібова як редактора. Основні результати розділу опубліковані в [162].
Висновки містять головні наукові результати, отримані під час розв’язання завдань дисертаційної роботи.
Додатки А та Д містять ілюстративний матеріал сторінки газети „Черниговский листок” та сторінки журналу „Дзвінок”.
У додатку Б подано таблиці, які зіставляють, порівнюють або узагальнюють інформацію, пов’язану з газетою „Черниговский листок” та журналом „Основою”.
Додаток В містить перелік статей Л. Глібова, опублікованих на сторінках „Черниговского листка”, та перелік статей і художніх творів інших авторів газети, а саме повний реєстр.
У додатку Г подано перелік літературних творів Л. Глібова, опублікованих у „Черниговских губернских ведомостях”, „Черниговском листке”, „Дзвінку”, „Зорі”, „Основі”.
Загальний обсяг дисертації становить 213 сторінок, обсяг тексту 171, списку використаних джерел 231 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вивчено питання редакторської та журналістської діяльності Л. Глібова. Досі це питання не було спеціальним предметом дослідження журналістикознавства. Проведене дослідження дало підстави дійти таких висновків.
1. „Черниговский листок” за редакцією Л. Глібова є непересічним друкованим органом, що став новим типом видання серед часописів середини ХІХ ст. Водночас він демонструє певні риси розвитку преси середини ХІХ ст.: розширення географії української журналістики; регіональний характер; підтримка постійного зв’язку із читацькою аудиторією.
Особливий характер газети визначають такі риси: відсутність фінансової підтримки уряду (щотижневик був одним із перших приватних видань в Україні), публікація українськомовних матеріалів, українофільські позиції громадівського руху, демократичний характер видання.
2. Газета була актуальною для українського читача, її велике суспільно-політичне та морально-етичне значення підтверджено аналізом стану періодики 60-х років ХІХ ст., вивченням листів кореспондентів та зіставної характеристики часописів „Черниговский листок” й „Основа”. Публікації на сторінках часопису не тільки джерелом інформації, але й ефективним чинником формування громадської свідомості, активної позиції членів суспільства.
3. На підставі здійсненого у роботі аналізу двох видань: „Черниговский листок” й „Основа” визначено відмінні та спільні риси між двома часописами.
Обидва видання об’єднував час, публікація матеріалів українською мовою, характер видання, мета видання, тематичні паралелі (виступи за єдину мовно-літературну норму, за друк художніх творів українською мовою, підтримка Галичини обома виданнями щодо відстоювання там питань мови, національного розвитку; у вимогах до навчання дітей, зокрема рідною мовою й впровадження прогресивних педагогічних методик), частково відділи видань.
Переваги „Основи”: краще фінансування, географічний чинник (столичне видання), кращий авторський склад. Переваги „Черниговского листка”: газета проіснувала на рік довше, причини припинення видання мають зовнішній (об’єктивний) характер, на відміну від внутрішніх (суб’єктивних) причин закриття „Основи”; за своїм призначенням, програмою газета була ближчою до пересічного читача, що визначалося географічним обмеженням адресатів та конкретністю сформульованих мети й завдань.
Розгляд газети „Черниговский листок” на тлі політичних та соціальних процесів, а також зіставлення його з провідним виданням „Основа” дали змогу говорити про високе місце газети серед інших видань, про прогресивність напрямку ідей її редактора. На Наддніпрянщині „Черниговский листок” посідав перше місце як і в ідейному плані (єдина газета, що публікувала матеріали українською мовою), так і в матеріальному (одне з перших приватних видань).
4. Причинами нерегулярності видання були робота Л. Глібова в гімназії, затримки випуску друкарнею, цензурні обмеження; фінансові проблеми редакції часопису. Причини припинення газети такі: цензурні утиски, українофільство редактора; передчаси Валуєвського циркуляра, процес С. Носа та І. Андрущенка.
5. Редакторський колектив газети відстоював постійно питання української мови (навіть в російськомовних статтях) питань функціонування української мови в школі, видавничій сфері, театрі.
Публіцистичних та художніх творів, опублікованих українською мовою, на сторінках часопису приблизно 25 відсотків. Написані вони тринадцятьма авторами (це приблизно 34 відсотків від авторського колективу газети). Виключно українською мовою свої твори опублікували на сторінках часопису К. Бовкунь, М. Вербицький, М. Вернигора, Ф. Кир’яков, С. Овечка, І. Сірик.
Редакція орієнтувала свого читача (у роботі класифіковано видання, представлені в бібліографічному відділі „Листка”) на книги українських письменників, книги про українську історію та рідну мову, українські підручники.
6 Повний склад авторів „Черниговского листка” 38. Протягом трьох років у газеті працювали: П. Куліш, О. Лазаревський, О. Тищинський. Найпродуктивнішими силами часопису були О. Кониського (16 публікацій), П. Куліш (9 публікацій), Номис та О. Тищинський (по 7 публікацій). Вони разом із Л. Глібовим та О. Лазаревським становлять основні публіцистичні сили щотижневика.
Принципи роботи Л. Глібова-редактора з авторами можна сформулювати так:
- роль редактора порадник, наставник, а не критик;
- першорядним у роботі редактора з автором є визначення позитивного;
- остаточне рішення має приймати саме автор;
- толерантне ставлення основа спілкування редактора з автором.
Важливим чинником у редакторській діяльності Л. Глібов вважав роботу з редакційною поштою.
7. У дисертаційній роботі вивчено систему цінностей редактора, що стали визначальними для характеру видання, його ідейного спрямування, вирішення поставленої мети та обраної програми, а саме:
- гуманістичні принципи діяльності;
- творчий, а не механічний, підхід до редакторської справи;
- висока мораль і активна громадянська позиція основа діяльності редактора;
- редактор має дві мети: перевиховання людини та висвітлення національних інтересів, інформування читача про все, що відбувається в суспільстві,
- кредо редактора просвітницька революція.
8. Глібова-редактор мав великі організаторські здібності. Переборюючи вкрай важкі умови (як фінансового, так і політичного характеру), він створив газету, що мала велике значення для розширення географії української журналістики та для розвитку регіональної й загальнонаціональної преси в цілому.
Засобами підвищення популярності газети були: система передплати, зв’язки з іншими виданнями, реклама на сторінках газети, створення авторського колективу, позаштатної „кореспондентської мережі”, постійний зв’язок із читачами на сторінках творів, публікація листів, матеріалів читачів. Не зважаючи на мізерну ефективність передплати, підтримки газети іншими виданнями, промоційні заходи, ми маємо підстави говорити про їхній початок розвитку в історії періодичної преси, а також про Л. Глібова як одного з організаторів-початківців їхнього впровадження в практику.
9. У роботі вивчено діяльність Глібова-журналіста. Класифіковано теми та жанри його публікацій, розгляд яких проілюстрував багатогранність особистості публіциста, розкрив систему його професійних та житейських цінностей. Тематичний діапазон цих статей надзвичайно широкий, всі висвітлені теми актуальні, соціально загострені. Розгляд тем статей часопису взагалі та публікацій Л. Глібова зокрема дав змогу говорити про активну суспільну позицію редактора та обґрунтувати його суспільно-політичні та морально-етичні погляди. Досліджено мову публіциста та стиль його письма, що характеризується цілісним та природнім поєднанням елементів публіцистичного та художнього, глибокої лірики та гострої іронії. Розглянуто внесок „Черниговского листка” у розвиток і витворення таких жанрів, як „Лист” та „Огляд преси”, „Кримінальна хроніка”.
10. У роботі проаналізовано літературні твори Л. Глібова на сторінках періодичної преси, зокрема „Черниговского листка” та галицьких видань „Зоря” й „Дзвінок”, що дає підстави стверджувати багатогранність, а водночас і єдність його таланту, ще раз закцентувати на стильових ознаках його письма. Аналіз співпраці з галицькими виданнями дав змогу зробити висновок про визнання західноукраїнською інтелігенцією Л. Глібова як видатного українського письменника, основоположника дитячої літератури і, що головне, прогресивного видавця свого часу. Вивчення цього питання доповнило також ряд міркувань Л. Глібова як редактора (формат видання, ілюстрації, розміщення матеріалу).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрович М. Заметка о г. Остер // Черниговский листок. 1862. 1 июля.
2. Андрущенко И. Из хроники одного уездного городка (заметки туриста) // Черниговский листок. 1861. 6 сентября.
3. Андрущенко И. Письмо из Городни // Черниговский листок. 1862. 16 сентября.
4. Байкар і педагог. До 175-річчя від дня народження Л. І. Глібова // Знаменні дати. Календар 2002. 2002. С. 45-47.
5. Бандура О. Вивчення творчості Л. І. Глібова в середній школі. Дисер. канд. ... пед. наук: 13.00.01 / О. Бандура К., 1955. 275 с.
6. Бандура О. Вивчення творчості Л. І. Глібова в школі. К.: Рад. школа., 1954. 96 с.
7. Бернштей М. Журнал „Основа” і український літературний процес к. 50 60 рр. ХІХ ст. К.: АН УРСР, 1959. 216 с.
8. Білецький Л., Дорошенко Д. Шкільництво й освіта під російською окупацією в ХІХ−ХХ ст. // Енциклопедія українознавства. К.: НАН України, 1995. Т. 3. С. 921-926.
9. Бойко І. Л. І. Глібов. Короткий бібліографічний покажчик. К.: АН УРСР, 1952. 15 с.
10. Бойко Ю. Шевченко у своїй практичній революційній діяльності // Українська мова і література в школі. 1993. № 3. С. 45-54.
11. Бондар М. Леонід Глібов: негативи, позитиви, маски // Слово і час. 1997. № 4. С. 52-61.
12. Бутрин М. Українська книготорговельна бібліографія. К., 2003.
13. Буряк В. Українські видання ХІХ століття у контексті еволюції інтелектуальної модульності як визначальної свідомісної домінанти // Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи: Науково-практичний збірник / Упоряд. Е. І. Огар. Львів: „Аз-Арт”, 2002. С. 148-153.
14. Веселка: Антологія української літератури для дітей: У 3 т. К.: Веселка, 1984. Т. 1. 551 с.
15. Вибрані листи Пантелеймона Куліша українською мовою писані / ред. Ю. Луцького, передмова Ю. Шевельова. Нью-Йорк. Торонто: Українська вільна академія наук у США, 1984. 326 с.
16. Возняк М. З життя Чернігівської громади в 18611863 рр. Листи Л. Глібова і С. Носа до Ол. Кониського // Україна. 1927. № 6. С. 114-124.
17. Воскресенко С. Глібов це хрестоматія // Вітчизна. 1977. № 3. С. 184-187.
18. Воспоминания Н. Д. Богатикова // Русский архив. 1899. Кн. 3. № 10. С. 225-255.
19. Гаєвський В. Доба формування світського професійного театру (1780-1881) // Енциклопедія українознавства. К.: НАН України, 1995. Т. 3. С. 844-851.
20. Глибов Л. Городские новости // Черниговский листок. 1862. 15 апреля.
21. Глибов Л. Заметки Простодушного // Черниговский листок. 1861. 2 августа.
22. Глибов Л. Заметки Простодушного // Черниговский листок. 1861. 23 августа.
23. Глибов Л. Еврейская женская школа в Чернигове // Черниговский листок. 1862. 18, 25 ноября.
24. Глибов Л. Заметки об улучшении тротуаров в Чернигове // Черниговский листок. 1862. 19 августа.
25. Глибов Л. Затруднение черниговского летописца по поводу преизбытка счастья // Черниговский листок. 1863. 7 мая.
26. Глибов Л. Из заметок уездного правонаблюдателя // Черниговский листок. 1863. 6 августа.
27. Глибов Л. Краткий отчет о событиях прошлой недели: губернском собрании дворянства со стороны влияния на физиономию города; „десятой” ярмарке, ничем незамечательной; живых картинах и спектакле, исполненных любителями // Черниговский листок. 1863. 11 июня.
28. Глибов Л. Лучше позно, чем никогда; о дворянском съезде 2-15 июня // Черниговский листок. 1863. 16 июля.
29. Глибов Л. Наш театр // Черниговская газета. 1877. № 13.
30. Глибов Л. Не все предсказания сбываются. Где дворовые? Несколько слов о современном положении крестьянского дела в Черниговской губернии // Черниговский листок. 1863. 14 мая.
31. Глибов Л. Нежин // Черниговский листок. 1861. 29 июля.
32. Глибов Л. Несколько слов по поводу неприятных приключений с почтовыми экипажами в Чернигове // Черниговский листок. 1862. 24 июня.
33. Глибов Л. Несколько слов про городскую жизнь // Черниговский листок. 1862. 1 июля.
34. Глибов Л. Нечто об учебных заведениях со стороны их безполезности. Наш проект улучшений в программах актов. То и другое по поводу актов в черниговских женских пансионах и губернской гимназии // Черниговский листок. 1863. 25 июня.
35. Глибов Л. Новости, вести и слухи // Черниговский листок. 1861. № 2.
36. Глибов Л. Новости, вести и слухи (от редакции, спектакли любителей, разные новости) // Черниговский листок. 1862. 8 апреля.
37. Глибов Л. Новости, вести и слухи // Черниговский листок. 1862. 6 мая.
38. Глибов Л. О детских клубах. Театральные представления в 1862 г. // Черниговский листок. 1862. 21 октября.
39. Глибов Л. О представлении „Наталка Полтавка”, данном любителями 11-го июня // Черниговский листок. 1863. 18 июня.
40. Глибов Л. О состоянии училищ ведомства черниговской дирекции на 1862-1863 академический год (из записки г. секретаря педагогического совета) // Черниговский листок. 1863. 2 июля.
41. Глибов Л. Отчет о денежном сборе спектаклей, данных любителями 7, 8 и 10 июня // Черниговский листок. 1863. 6 августа.
42. Глибов Л. По поводу акта Черниговской гимназии // Черниговский листок. 1862. 8 июля.
43. Глибов Л. Про издание еженедельной газеты „Черниговский листок” в 1863 г. // Черниговские губернские ведомости. 1862 №
44. Глибов Л. Сравнение успеха благотворительных спектаклей в Киеве и в Чернигове и несколько слов о Киевском гулянии // Черниговский листок. 1862. 20 мая.
45. Глибов Л. Что делает Чернигов? Городской сад и ротонда. Неприятные воспоминания и приятная надежда // Черниговский листок. 1863. 21 мая.
46. Глібов Л. Твори у двох томах. К.: Наук. думка, 1974 Т. ІІ. 479 с.
47. Глібов Л. Твори у 2-х томах. Харків, 1927. Т. І.
48. Гординський С. Малярство ХІХХХ ст. // Енциклопедія українознавства. К.: НАН України, 1995. Т. ІІІ. С. 828-833.
49. Грінченко Б. Короткий біографічний нарис про Л. Глібова. К., 1904. 47 с.
50. Грінченко Б. Тяжким шляхом (Про українську пресу). К., 1912.
51. Гур’єв Б. Леонід Іванович Глібов / Л. І. Глібов. Вибрані твори. К.: Держлітвидав, 1955. С. 3-26.
52. Гур’єв Б. Леонід Глібов: Літературний портрет. К.: Дніпро, 1965. 99 с.
53. Гутковський В., Крупський І., Федоришин П. Українська журналістика (ІІ половини ХІХ ст. 1920): Генезис, проблематика виступів, державотворча функція / І. Крупський (заг. ред.) Львів: ЛА „Піраміда”, 2001. 196 с.
54. Дей О. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІХХ ст.) К.: Наук. думка, 1969. 599 с.
55. Деко О. Журливий заспів: Документальна повість (про Л. І. Глібова). К.: Рад. письменник, 1970. 124 с.
56. Деко О. Цензурні переслідування творів Л. І. Глібова // Архіви України. 1969. № 1. С. 66-75.
57. Дело о разрешении учителю Черниговской гимназии Глебову Л. издавать еженедельную газету „Черниговский листок” // ЦДІАУ, ф. № 293, оп. № 1, спр. № 723, арк. 1-16.
58. Деркач Б. Леонід Глібов: життя і творчість К.: Дніпро, 1981. 252 с.
59. Дзвінок. 1890. № 124.
60. Дзвінок. 1891. № 124.
61. Дзвінок. 1892. № 124.
62. Дзвінок. 1893. № 124.
63. Дмитрук В. Нарис з історії української журналістики ХІХ ст. Посібник для студентів факультету журналістики. Львів: Вид-во львів. ун-ту, 1969. 148 с.
64. Дорошенко Д. Пантелеймон Куліш. Київ; Лейпциг: Українська накладня, [б. р.] 207 с.
65. Дудко В. До історії співпраці Леоніда Глібова з „Черниговскими губернскими ведомостями” у 18611863 рр. // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення 4 всеукраїнської науково-технічної конференції 19-20 серпня 1997 року. С. 253-255.
66. Дудко В. Забуті публікації Леоніла Глібова у газеті „Черниговский губернские ведомости” // Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Львів, 1992. Т. 224. с. 269-282.
67. Дудко В. Перші сторінки творчої біографії кореспондента О. А. Тищинського (к. 50-х п. 60-х рр. ХІХ ст.) // Глібовські читання присвячені 160-річчю з Дня народження поета. Тези доповідей, квітень 1987, інститут ім. М. В. Гоголя. Ніжин, 1987. С. 29-30.
68. Есин Б. История русской журналистики ХІХ века. М., 2003. 288 с.
69. Єфименко П. Заметка о книгопечатаньи в черниговской губернии в прошедшем столетии // Черниговский листок. 1863. 16 июля.
70. Єфименко П. От чего произошло название города Чернигова // Черниговский листок. 1863. 25 июня.
71. Єфрємов С. В тісних рямцях. Українська книга в 17981916 рр. // Слово і час. 1992. № 5. С. 22-31.
72. Єфрємов С. Вне закона: к истории цензуры в России / Єфрємов С. Літературно-критичні статті. К.: Дніпро, 1993. С. 14-47.
73. Єфрємов С. Історія українського письменства. К.В-во ВІК, 1917.
74. Животко А. Історія української преси / Перед. М. Костева; Український техн.-госп. ін-т. Мюнхен, 1998-90. 334 с.
75. Животко А. Історія української преси: навчальний посібник для студентів факультетів журналістики вищих закладів освіти / Упорядник М. Тимошик К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
76. Животко А. Преса // Енциклопедія українознавства. К.: НАН України, 1995. Т. ІІІ. С. 981-1003.
77. Животко А. „Черниговский листок”: Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук „Основи” // Українська преса: Хрестоматія: У 2 т. Т. І.: Преса Східної України 60-х років ХІХ ст. / За ред. проф. М. Ф. Нечиталюка. Львів, 1999. Т. 1. С. 427-428.
78. Жирков Г. История цензуры в России ХІХХХ в. М.: Аспект Пресс, 2001. 368 с.
79. Жовтобрюх М. Мова української преси (до середини 90-х р. ХІХ ст). К.: Вид-во АН УРСР, 1963. 415 с.
80. Жураковский Г. Из истории просвещения в дореволюционной России /под ред. и с вступ. статей Э. Д. Днепрова (Очерк). М.: Педагогика, 1978. 160 с.
81. Зайцев П. Перше кохання Шевченка. Петров В. Романи Куліша. Аліна й Костомаров. К.: Україна, 1994. 320 с.
82. Зайченко І. До питання про педагогічні погляди Л. Глібова // Глібовські читання присвячені 160-річчю з Дня народження поета. Тези доповідей, квітень 1987, інститут ім. М. В. Гоголя. Ніжин, 1987. С. 41.
83. Зайченко І. Л. І. Глібов як педагог // Педагогіка: Республіканський науково-методологічний збірник. К.: НДІ педагогіки УРСР, 1987. Вип. 26. С. 113-118.
84. Зайченко І. Нові матеріали про Л. І. Глібова // Українська мова та література в школі. 1985. С. 15-18.
85. Зайченко І. „Основа” і „Черниговский листок” про розвиток освіти на Чернігівщині // Перша Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей. Чернігів, 1985. С. 21-22.
86. Зайченко І. Проблеми української національної школи в пресі др. пол. ХІХ п. пол. ХХст. Автореф. дис. ... д-ра пед. наук 13. 00. 01 / І.Зайченко К.: АПН України, Інститут педагогіки, 1996. 44 с.
87. Заметка об интерестной брошуре // Черниговский листок. 1862. № 6.
88. Зарицький М. Стилістика сучасної української мови: Посібник К.: ВКФ „Сатсанга”, 1999. 88 с.
89. Зелінська Н. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: Світ, 2002. 268 с.
90. Зеров М. Літературне життя 60-х рр. „Основа” / Зеров М. Твори у 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т. ІІ. С. 213-218.
91. Зленко Г. Павло Зелений одеський міський голова і літератор // Електронний музей книги / Земляки / Павло Зелений // http: www.library.kr.ua
92. Зоря. 1891. № 124.
93. Зоря. 1893. № 24.
94. Іванова Л., Іванченко Р. Громадівський рух 60-х рр. ХІХ ст. в Україні: проблеми, ідеологія. К.: Міжнародний інститут лінгвістики і права, 1999. 128 с.
95. Ігнатієнко В. Історія української преси та її вивчення // Бібліографічні вісті. 1923. № 3. С. 25-26.
96. Ігнатієнко В. Українська преса (1816-1923): Історико-бібліографічний етюд. Харків: Держ. вид-во України, 1926. 18 с.
97. Ісаєвич Я. Українське книговидання ХІVХХ ст.. / http: // litopus.jug.ua / isaevych
98. Історія української дожовтневої журналістики: Навчальний посібник для студентів із спеціальності „журналістика” / О. І. Дей, І. Л. Моторний, М. Ф. Нечиталюк та інші. Львів: Вища школа, Вид-во при ЛДУ, 1983. 511 с.
99. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації К.: Нора-прінт, 2002. 348 с.
100. Киевская старина. 18821906. Т. 194. Т. 6.
101. Киевская старина. 18821906. Т. 194. Т. 43.
102. Киевская старина. 18821906. Т. 194. Т. 89.
103. Ковальська-Павленко І. „Колокол” О. І. Герцена і Україна. Джерелознавчий аналіз. Дис. ... канд. іст. наук 07. 00. 06 / І. Ковальська-Павленко. Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2001. 193 с.
104. Козуб С. Леонід Глібов і царська цензура // Життя і революція. 1930. № 2. с.168-173.
105. Колесник П. Творчість Л. Глібова / Глібов Л. Твори у двох томах. К., 1974. Т. І. С. 5-25.
106. Кониський О. Азбука по методу Золотова для южно-русского края // Черниговский листок. 1861. 12 июля.
107. Кониський О. Арихметика. Зложив Данило Мороз // Черниговский листок. 1862. 2 сентября.
108. Кониський О. Из Полтави // Черниговский листок. 1862. 24 июня.
109. Кониський О. Из Полтави // Черниговский листок. 1862. 18, 25 ноября.
110. Кониський О. О женском образовании вообще и о полтавской гимназии // Черниговский листок. 1862. 15, 22 июля.
111. Кониський О. Письмо из Полтавы // Черниговский листок. 1862. 5 августа.
112. Коновець О. Науково-просвітницька преса України ХІХХХ ст.: Історія. Теорія. Практика. Автореферат ... докт. іст. наук 07.00.10 / О. Коновець. К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 1994. 39 с.
113. Коновець О. Просвітницький рух в Україні (ХІХ- п.тр. ХХст.) К.: Хрещатик, 1992. 120 с.
114. Костомаров Н. О пожертвовании в пользу издания книг научного содержания для южнорусского народа // Черниговский листок. 1863. 21 мая.
115. Круглашов А. Розвиток державно-політичної думки України в ХІХ ст. // Право України. 1993. № 2. С. 41-47.
116. Кулжинский И. Две могилы // Черниговский листок. 1861. 18 декабря.
117. Куліш П. Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги „Народні оповідання” Марка Вовчка. / Куліш П. Твори у 2 т. К.: Дніпро, 1989. Т. ІІ. С. 58-62.
118. Кулиш П. Граматка. СПб.: Тип. П. А. Кулиша, 1857. 149 с.
119. Кулиш П. Какие руководства удобнее употреблять при первоначальном обучении крестьянских детей? // Черниговский листок. 1862. 30 сентября.
120. Кулиш П. Какие руководства удобнее употреблять при первоначальном обучении крестьянских детей? // Черниговский листок. 1862. 7 октября.
121. Купянский И. Я. Л. И. Глибов-баснописец. Автореферат. К.: АН УРСР, 1951.
122. Кучинський М. Журнал „Киевская старина” і український літературний процес к. ХІХ поч. ХХ ст. Дис. ... канд. філ. наук 10.01.03 / М. Кучинський К.: Київський педагогічний інститут ім.. М. Горького, 1990. 215 с.
123. Лазаревський О. Заметка на письмо г. Добротворского // Черниговский листок. 1863. 2 июля.
124. Лазаревський Б. Известия о южнорусском словаре г. Шейковского // Основа. 1862. № 3.
125. Лазаревський Г. „Киевская старовина” // Київ 1992. № 6. С. 122-145.
126. Ландау издатель, редактор, публицист // http://www.jewish.ru
127. Ландау А. Несколько слов про евреев // Черниговский листок. 1861. 16 августа.
128. Лаштюков И. Состояние исторической науки у западных словян. Характер журналистики на западе // Черниговский листок. 1863. 7 мая.
129. Лаштюков И. Состояние и