УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЙНА ПРЕСА У ФРАНЦІЇ 20—30-х рр. ХХ ст.: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК, ПРОБЛЕМАТИКА

brief description

Національна академія наук України
Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника

На правах рукопису

УДК 070 054.72(477)](09)(44) 19201939”

Денека Олександра Іванівна

Українська еміграційна преса у Франції
20—30-х рр. ХХ ст.: становлення, розвиток, проблематика

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Романюк Мирослав Миколайович,
д-р іст. наук, професор

Львів 2006

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. Історіографія та джерела
1.1. Історіографія проблеми............................................................... 8
1.2. Джерельна база.......................................................................... 18
РОЗДІЛ 2. Особливості становлення та функціонування української еміграційної преси Франції 2030-х рр. ХХст.
2.1. Історія української еміграції та розвитку її преси у Франції: ретроспективно-аналітичний огляд................................................................... 28
2.2. Преса як чинник організованого еміграційного життя 20-х рр. 44
2.3. Суспільно-політичний синкретизм преси 30-х рр. .................. 65
РОЗДІЛ 3. Проблемно-тематична палітра української преси у Франції
3.1. Преса про необхідність консолідації української еміграції... 104
3.2. Культурницька діяльність українських емігрантів у висвітленні преси 129
3.3.Специфіка інформаційно-полемічних публікацій у пресі....... 143
ВИСНОВКИ.............................................................................................. 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ................... 163

ВСТУП

Актуальність теми. Українська еміграційна преса 20—30-х рр. ХХст. у Франції — унікальне явище в загальноукраїнському журналістському процесі. Однак донині у вітчизняній історіографії немає жодних спеціальних досліджень, присвячених становленню, розвитку, основним аспектам і особливостям функціонування української преси у Франції, в якій у часи міжвоєнного двадцятиліття проживало понад 100 тис. українців, що змушені були внаслідок відомих історичних подій покинути рідну землю. Емігрантська преса відіграла важливу роль у житті українців на чужині, ретельно фіксуючи і обговорюючи всі суспільно-політичні, соціально-економічні, культурно-освітні події. Немає жодної ділянки життя емігрантів, якої б не торкнулися творці української преси у Франції — громадські і політичні діячі, журналісти, письменники, представники науково-педагогічної інтелігенції. Отже, актуальною залишається необхідність вивчення, дослідження й узагальнення знань про періодичні видання, засновані українцями-емігрантами у Франції, визначення їхніх основних аспектів розвитку, характерних особливостей видання, специфіки архітектоніки, стилю, проблемно-тематичних аспектів. Адже чималий досвід функціонування української преси у Франції, ефективність її впливу на свідомість і самосвідомість читачів, уміння формувати громадську думку, організовувати, зберігати і розвивати національні почуття вимагають заповнення цієї прогалини в історії української журналістики.
Зв’язок роботи з науковими проблемами і темами. Дисертаційна робота виконана в контексті загальнодослідницького напряму Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України, що має на меті створення національної бібліографії українських періодичних видань, написання багатотомних історико-бібліографічного дослід­ження «Українські періодичні видання в Україні та світі, 1812—1939рр.» та енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах».
Мета дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю створення національної бібліографії української періодики ХІХ—ХХст. та підготовки науково-об’єктивної праці з історії української журналістики загалом і українського еміграційного пресознавства зокрема. Метою проведеного дослідження було опрацювання й введення у науковий обіг української еміграційної періодики, яка виходила у Франції у 20—30-х рр. ХХст., аналіз змісту видань, їхньої структури, проблемно-тематичних аспектів, визначення її ролі в інтенсифікації процесу загальнонаціонального поступу українців.
Основній меті підпорядковані такі завдання:
проаналізувати стан дослідження проблеми в українській та зарубіжній історіографії, визначити повноту її джерельної бази;
відтворити в хронологічній послідовності процес становлення української еміграційної преси у Франції досліджуваного періоду;
з’ясувати основні етапи розвитку преси, особливості її поширення, активізації діяльності її видавців, редакторів, творців змісту;
проаналізувати структуру і змістове наповнення часописів, їхні проблемно-тематичні спрямування;
аргументувати можливості впливу еміграційної преси на суспільно-політичне, економічне, культурне життя українців у Франції;
визначити роль і місце української еміграційної преси у Франції в системі загальноукраїнської журналістики.
Об’єкт дослідження — українські еміграційні періодичні видання у Франції 20—30-х рр. ХХст., процес їхнього розвитку та функціонування.
Предмет дослідження — закономірності зародження і особливості розвитку української періодики у Франції, її структура, змістова наповненість, специфіка проблемно-тематичного спрямування.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період міжвоєнного двадцятиліття; з часу, коли внаслідок поразки у Визвольних змаганнях значна частина українців змушена була емігрувати з країни — до 1939р. — початку Другої світової війни, коли розпочався новий для життя українців-емігрантів період.
Територіальні рамки дослідження охоплюють терени Франції, у якій в досліджуваний період знайшла притулок значна частина української еміграції. На початку 20-х рр. Франція й особливо Париж були серед найважливіших центрів українського політичного еміграційного життя. Тут діяла низка українських організацій, що обслуговували певну категорію емігрантів. Це своєрідне становище людей на чужині спричиняло певну спільність інтересів поодиноких осіб і груп, які в умовах нормального існування на батьківщині, можливо й не стали б спільниками. Необхідність обороняти свої права були тим ґрунтом, на котрому з перших років еміграції зростало прагнення до організаційного єднання.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є першою в українській історіографії спробою комплексного дослідження української преси у Франції як самостійного явища в загальноукраїнській журналістиці ХХст., а також розкриття основних аспектів її становлення, розвитку, умов і особливостей функціонування.
Уперше бібліографовано і введено в науковий обіг 32 періодичних видання українців-емігрантів у Франції; відкрито і досліджено маловідомий українському пресознавству сегмент українських еміграційних видань.
На основі систематизації здобутої під час дослідження інформації про українську пресу у Франції, аналізу умов її становлення і функціонування виділено типологічно-тематичні особливості видань у хронологічній послідовності.
Здійснено аналіз змісту досліджуваної періодики, який засвідчив, що в центрі уваги журналістів і видавців газет були переважно проблеми суспільно-політичного та культурного життя емігрантів, пов’язані насамперед з питаннями консолідації, об’єднання українців на чужих теренах, створенням установ, закладів, гуртків, що мали суттєвий вплив на національне самозбереження українців.
Методологічні засади роботи ґрунтуються на принципах історизму та об’єктивності. Для розв’язання окреслених завдань дисертантом застосовано проблемно-хронологічний, комплексно-аналітичний, описовий, системно-структурний методи дослідження.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що представлений у роботі фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при написанні робіт з історії України загалом, спеціальних і узагальнюючих праць з історії українсько-французьких відносин, при проведенні лекційних і семінарських занять зі спецкурсу «Українська еміграційна періодика».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат й наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Рукопис роботи обговорено у Науково-дослідному центрі періодики Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України. Основні положення дисертації викладені у чотирьох публікаціях у фахово-наукових збірниках. Матеріали дослідження доповідалися на науково-теоретичній конференції «Українська преса за межами України» (Київ, 25—26 квітня 1996р.); Міжнародній науковій конференції «Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики» (Львів, 25—26 серпня 1996р.); чотирьох Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях «Українська періодика: історія і сучасність» (Львів, 1995, 1997, 2000, 2002рр.), а також були опубліковані у трьох випусках матеріалів до енциклопедичного словника «Українська журналістика в іменах» (14 словникових статей).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків (162 сторінки), списку використаних джерел та літератури (206 позицій).

bibliography

Висновки
Комплексне історико-аналітичне дослідження суспільно-політичних умов становлення, розвитку та функціонування української еміграційної преси у Франції 20—30-х рр. ХХ ст., аналіз історіографії проблеми, опрацювання джерельної бази та архівних документів дозволили зробити наступні узагальнюючі висновки.
Історіографія української журналістики, розвиваючись швидкими темпами, зосереджується переважно на дослідженні загального процесу розвитку преси в Україні, її історичних аспектів функціонування. Тоді як еміграційна преса українців, за винятком незначної кількості праць, перебуває поза межами зацікавлень українських науковців. Українська ж преса міжвоєнного двадцятиліття у Франції об’єктом комплексного вивчення донині ще не була. Відсутність належної історіографічної бази для дослідження змусила автора акцентувати на вивченні джерельних матеріалів, що дають змогу ретельного опрацювання усіх аспектів розвитку і умов функціонування української еміграційної преси у Франції.
У міжвоєнний період у Франції виходило 32 періодичних видання української еміграції. Завдяки всебічному аналізові цих, а також низки інших часописів, які виходили і в еміграції, і в Галичині, вдалося простежити творчі шляхи українців, які працювали у цій пресі, віднайти відомості про редакційний, видавничий, журналістський склад часописних колективів; загалом зрозуміти і реконструювати деякі етапи економічного, громадсько-політичного, культурного життя українців у Франції міжвоєнного періоду. Використані у дослідженні джерела дозволили простежити, вивчити, проаналізувати і відтворити ті аспекти досліджуваної теми, які не знайшли необхідного висвітлення в історіографії проблеми.
Аналіз українських пресових видань Франції, що були у 20—30-х рр. невід’ємною частиною громадсько-політичного життя українців у цій державі, дозволив простежити історію української еміграції у Франції, її соціальний склад і освітній рівень. Визначення кількісного складу видається дисертантові практично неможливим насамперед тому, що під час переписів емігранти включались в одну категорію «чужинців» без будь-якого поділу за національною приналежністю, мовою, релігією чи соціальним статусом.
Типологічний поділ української еміграції у Франції на економічну (або заробітчанську чи трудову) із західних земель України і політичну, переважно з Наддніпрянщини, є суто формальним і сумнівним, оскільки хоча причини і цілі їхнього перебування за кордоном були різними, за своїм соціальним статусом в умовах зарубіжжя вони мало чим відрізнялися. Вважаємо за доцільне говорити про організовану та неорганізовану українську еміграцію у Франції, яка пройшла декілька фаз свого існування та психологічних настроїв:
— плекання надій на швидке повернення на батьківщину;
— зневір¢я та апатія, «герці» еміграційних партій між собою;
— консолідація.
Виконуючи важливу соціальну функцію, українські часописи, з одного боку, підтримували постійний контакт між українськими емігрантами, з іншого — уможливлювали публічну дискусію про поточні потреби політичного, культурного, господарського і наукового життя. Водночас вони закликали до єдності, консолідації нації, постійно нагадували про обов’язки емігрантів перед своєю батьківщиною. Широкий спектр української преси та значна кількість різноманітних політичних організацій чітко засвідчують плюралістичну структуру української еміграції у Франції міжвоєнного періоду.
У розвитку української еміграційної преси Франції 20—30-х рр. XXст. виокремлюються два основних періоди, які розглядаються у контексті історичного розвитку української спільноти Франції.
Перший період — роки виникнення і становлення рідної преси (20-тірр. ХХ ст.). Характерною рисою цього процесу була, з одного боку відсутність журналістського досвіду видавців, а з другого — прагнення організувати та об’єднати розгублене після військових подій українство. З десяти часописів, які розпочалися саме в цей період, лише «Українська Республіка» (1919—1922), «Українські вісти» (1926—1929) та «Вістник Української громади у Франції» (1929—1936) зуміли подолати матеріальні труднощі й протриматись на пресовому полі декілька років. І тільки «Тризуб» (1925—1939) став яскравим явищем в українській пресі загалом та справжньою енциклопедією еміграційного життя українців. Українська преса 20-х рр. у Франції, відзначаючись чітким політичним спрямуванням, стала ареною запеклих баталій. Однак вона не лише відображала прагнення та діяльність різноманітних організацій, але водночас була необхідною умовою консолідації української еміграції, виразником і захисником її інтересів.
Другий період — це час ідейного і організаційного оформлення українців, усвідомлення факту, що їхнє перебування на чужині буде більш тривалим. Останнє передвоєнне десятиліття було для української еміграції багатим на започаткування нових періодичних видань. Упродовж цих років було реалізовано 20 проектів пресових органів, які стали трибуною для вираження політичних поглядів видавців. Проте більшість з них характеризувалася доволі незначним періодом виходу. І хоча не всі вони були інформативними і змістовними, професійно здійсненими та успішними — в їхній основі зберігалося прагнення скоординувати всі вияви національного політичного і громадського життя, допомогти читачам пережити еміграційне лихоліття, не забуваючи про необхідність виконання своєї історичної місії перед Україною.
Найяскравішим представником української преси цього періоду був часопис «Українське слово». Впродовж своєї багатолітньої історії він гуртував довкола себе цвіт українських культурних, громадських і державницьких сил, які всебічно розробили, поглибили й викристалізували українську національну ідею. Він не тільки заклав міцні підвалини під розбудову українських пресових органів, але й залишив помітний слід на початках становлення преси незалежної України.
Періодичні видання 30-х рр. ХХ ст. українців-емігрантів у Франції, пропагуючи і наполягаючи лише на правильності своєї ідеологічної платформи, намагалися представити читачеві якісну інформацію, концептуальну, аналітичну журналістику. Серед найбільш висвітлюваної проблематики виокремлюються такі блоки:
— консолідаційна тема;
— культурницька діяльність українських емігрантів;
— інформаційно-полемічні публікації.
Парадоксальним був факт, що чим активнішими були заклики до об’єднання та консолідації, тим гострішим ставало протистояння опонентів — представників протилежних політичних сил. Однак незважаючи на взаємні звинувачення та образи, політичні антагоністи все ж не полишали й культурної діяльності, розуміючи її важливість для відірваних від рідної землі осіб.
Проаналізувавши багату й різноманітну українську еміграційну пресу Франції 20—30рр. ХХ ст., відзначимо, що вона зберегла живу картину свого часу, його суспільні й політичні антагонізми, контраверсійність і драматичні перипетії, стала енциклопедією життя української еміграції у Франції міжвоєнного періоду, її унікальним біобібліографічним довідником.

Список використаних джерел та літератури
Центральний державний історичний архів, м.Львів
Наукове товариство ім.Шевченка
1. Ф.309, оп.1, спр. 2084. — Арк.156—160.
Томашівський Степан (1875—1930)
2. Ф.368, оп.1, спр. 188. — Арк.1—12.
Товариство опіки над українськими емігрантами
3. Ф.430, оп.1, спр. 667. — Арк.1—14.
Тишкевич Михайло (1857—1930)
4. Ф.681, оп.1, спр.12, 28. — Арк.1—16; 12—18.
Редакція газети «Неділя», м.Львів
5. Ф.785, оп.1, спр.27. — Арк.7—12.
Українське товариство допомоги емігрантам з України та їх родинам у Львові
6. Ф.804, оп.1, спр. 17. — Арк.1—6.
Товариство «Клуб українських емігрантів», м.Львів
7. Ф.828, оп.1, спр. 6. — Арк.4—8.
Наукова бібліотека ЦДІАУ
8. №239—256: Тризуб, 1932—1939, окремі числа.
9. №318: Молода Україна, Париж, 1938.
10. №359: Українське слово, 1937.
11. №1783: Українські вісті, 1927.
12. №4935: Єдиним фронтом, 1939, ч.1.
Львівська наукова бібліотека ім.В.Стефаника НАН України
Відділ рукописів
13. Ф.9, спр.677. — Арк.1—4.
14. Ф.9, спр.4082. — Арк.1, 1 зв.
Антонич Богдан-Ігор
15. Ф.10, спр.46, п.1. — Арк. 4—8.
16. Ф.10, спр.79, п.IV. — Арк. 2—4.
17. Ф.10, спр.83, п.IV. — Арк. 1—21.
18. Ф.10, спр.124, п.V. — Арк.1—4.
Калинович Іван
19. Ф.57, спр.112. — Арк.1—1395.
20. Ф.57, спр.265. — Арк.1—16.
Гресько Михайло
21. Ф.212, спр.177, п.4. — Арк.1—6.
Кічура Мелетій
22. Ф.239, спр.57, п.1. — Арк.1—4.
Періодичні видання
23. Бюлетень преси органу «Народні вісти». — Париж, 1937.
24. Бюлетень Українського Товариства для Ліги Націй. — Париж, 1933.
25. Бюлетень української робітничої преси у Франції. — Париж, 1936—1937.
26. Ватра. — Париж, 1939.
27. Відблиски думки. — Париж, 1928—1930.
28. Військова справа: Український неперіодичний військовий журнал. — Париж, 1927—1928.
29. Вістник Української Громади у Франції. — Париж, 1929—1936.
30. Господарський бюлетень. — Париж, 1937.
31. 22 січня: Орган Союзу Українських Емігрантських Організацій у Франції. — Париж, 1931—1932.
32. Єдиним фронтом. — Париж, 1939.
33. За збройну Україну: Воєнно-науковий часопис. — Париж, 1938.
34. Запорожець. — Париж, 1936—1939.
35. Комунікат Союзу українських мистців. — Париж, 1929.
36. Крути: Одноднівка Сутдентської громади. — Париж, 1934.
37. Молода Україна. — Париж, 1935—1939.
38. Наш прапор. — Париж, 1931.
39. Наша жінка на чужині. — Париж, 1938.
40. Наші діти на чужині. — Париж, 1938.
41. Незалежність: Український двохтижневик у Парижі. — Париж, 1931—1932.
42. Пласт на чужині. — Париж, 1938 (Тризуб. — Ч.23).
43. Ранок: Орган української незалежної думки. — Париж, 1928.
44. Скоб. — Париж, 1937.
45. Трибуна молодих. — Париж, 1937.
46. Тризуб: Тижневик. — Париж, 1925—1939.
47. Українська воля. — Париж, 1938—1939.
48. Українська Республіка. — Париж, 1919—1922.
49. Українська школа. — Везін—Шалет, 1938.
50. Українське слово. — Париж, 1932—1940.
51. Український робітник: орган Української Робітничої спілки у Франції. — Париж, 1926.
52. Українські вісти: орган Союзу Українських Громадян у Франції. — Париж, 1926—1929.
53. Прометей. — Париж, 1926 [фр. м.]
54. La Revue de Prométhée. — Париж, 1938.

55. Адресар українського життя у всьому світі. — Варшава; Львів, 1938. — 20с.
56. Андрусяк М. Микола Шаповал і Галичина. — 1949. — Зб.2. — С.85.
57. Антоник О. В. Українські книгознавчі видання на еміграції у 20—30рр. // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. четвертої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 19—20груд. 1997р. — Львів, 1997. — С.91.
58. Антонович Д. Українська культура / Укр. тех.-господарський ін-т; Передм. К.Костева. — Мюнхен, 1988. — 518с.
59. Баран С. В світ за очі (Про еміграцію українців від другої половини ХІХв.) // Українські вісті. — 1951. — 27, 31 трав.
60. Бачинський Є. «Галичани» в «Українській громаді в Парижі» (З українського життя в Парижі 1908—1914рр.) // Україна. — 1952. — Зб.7. — Ч.508—510.
61. Бачинський Ю. На роздоріжжю західньо-української інтелігенції // Вільна Трибуна. — 1933. — Ч.1.
62. Бібліографія української преси в Польщі (1918—39) і Західньо-Українській Народній Республіці (1918—19) / Уклав Є.Місило. — Едмонтон, Альберта, 1991. — 250 с.
63. Бойдуник О. На переломі: Уривки спогадів. — Париж, 1967. --
64. Бондар І. З життя українського робітництва у Франції // Трудова Україна. — Прага, 1932. — Ч.5/6.
65. Боровик М. Українсько-канадська преса та її значення для української меншини в Канаді. — Мюнхен, 1977. — 344с.
66. Борщак І. Микола Шаповал (1886—1948) // Україна. — 1949. — Ч.45—50.
67. Борщак І. Українська «Periodika» в паризьких бібліотеках // Бібліологічні вісті. — 1929. — №4. — С.26—29.
68. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред.К.Костева й Г.Комаринського. — Мюнхен: Укр. техн.-госп. Ін-т, 1993. — 224с.
69. Вайда М. Українська католицька преса в ЗСА // Америка. — 1953. — Ч.36.
70. Відновлення довоєнної газети «Українське слово» // Україна. — 1949. — Зб.1. — С.56.
71. Виднянский С. Украинская эммиграция в межвоенной Чехословакии: результаты и песпективы научных исследований на Украине // Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. — Прага, 1995. — С.124—146.
72. Габор В. В. Українські часописи Ужгорода (1867—1944рр.): Історико-бібліограф. дослідж. — Львів, 2003. — 564с.
73. Галушко М. Українські часописи Станіслава (1879—1944рр.): Історико-бібліограф. дослідж. — Львів, 2001. — 304с.
74. Гец М. Від «Зорі» до «Праці»: Початки української преси в Бразілії // Праця. — 1952. — Ч.48—49.
75. Голіят Р. С. Історія української преси в Америці // Альманах Українського Народного Союзу на рік 1978. — Джерсі-Ситі; Нью-Йорк, 1978. — С.82—101.
76. Гриценко О. М. Преса українців північноамериканського континенту як фактор збереження їх етнічної ідентичності: Автореф. дис. канд. — Київ, 1997. — 22с.
77. Гриценко О.М. Українська преса США і Канади (1991—1995рр.) / За ред. В.Б.Євтуха. — К., 1997. — 102с.
78. Грузов М. А., Шудря Н. М. Таборовий часопис «Український скиталець» на терені Чехії (1920—1923рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. четвертої Всеукр. наук.-теорет. конф. 19—20 груд. 1997р. — Львів, 1997. — С.94—104.
79. Дей О. І. Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI—XXст.).— К.: Наук. думка, 1969. — 559с.
80. Денека О. Газета «Українське слово»: Історія та проблематика// Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 1998. — Вип.5. — С.232—240.
81. Денека О. Журнал «Українська воля» — виразник і захисник інтересів української робітничої еміграції у Франції // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. четвертої Всеукр. наук.-теорет. конф. 19—20 груд. 1997р. — Львів, 1997. — С.128—132.
82. Денека О. Історія української еміграції очима української преси Франції (20—30-ті рр. ХХст.) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. — Вип.7. — С.152—162.
83. Денека О. Олександр Шульгин: Сторінки життя та творчості// Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 1999. — Вип.6. — С.522—529.
84. Денека О. Політичний синкретизм української преси у Франції (1920—1939рр.) // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. 11—13 трав. 2000р. — Львів, 2000. — С.438—443.
85. Денека О. Часопис «Запорожець» (1936—1939рр.) — трибуна українського «Товариства Запорожців» у Франції// Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф. 17—18 трав. 2002р. — Львів, 2002. — С.169—172.
86. Денека О. Часопис «Тризуб» (Париж, 1925—1939) про пресу: інформативно-полемічний стиль публікацій // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2002. — Вип.10. — С.92—103.
87. Десятиліття української еміграції // Новий час. — 1931. — Ч.3. — С.VI—VII.
88. Донцов Д. Єдиний фронт // Дніпро: Альманах. — 1924. — С.71.
89. Дорожинський П. Від Парижа через Львів до Києва // Українське слово. — 1996. — Ч.45—46.
90. Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865—1939рр.): Історико-бібліографічне дослідження. — Львів, 2001. — 364с.
91. Дядюк М. Документи і матеріали до історії та теорії пресознавства // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. — Вип.7. — С.446—515.
92. Енциклопедія Українознавства / Голов. ред. В.Кубійович. — Мол. життя. — Т.5. — С.1645.
93. Енциклопедія Українознавства / Голов. ред. В.Кубійович. — Мол. життя. — Т.7. — С.2480.
94. Енциклопедія Українознавства / Голов. ред. В.Кубійович. — Мол. життя. — Т.9. — С.3530—3540.
95. Еппель В. Нові матеріали до словника українських псевдонімів / Київськ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — К., 1999. — 116с.
96. Євтух М., Кемінь В. Освітня діяльність української еміграції у Чехословаччині між двома світовими війнами (1921—1945рр.). — К., 1997. — 188с.
97. Євтух В., Ковальчук Я., Камінський Я., Трощинський В. Зберігаючи українську самобутність. — К., 1992. --
98. Животко А. Історія української преси / Передм. К.Костева. — Мюнхен, 1989—90. — 334с.
99. Животко А. Нарис історії української преси: Курс лекцій. — Подєбради, 1937. — 108с.
100. З життя еміграції // Українська праця. — 1921. — Ч.2.
101. Зарубіжне українство: Інформаційний каталог. — К., 1997. — 150с.
102. Зарубіжні українці: Довідник. — К., 1991.
103. Заснування «Архіву української еміграції у Франції» // Україна. — 1949. — Зб.2. — С.133.
104. Здоровега В. Теорія й методика журналістської творчості. — Львів, 2000. — 180с.
105. Ігнатієнко В. Бібліографія української преси. 1816—1916. — Харків: Держвидав України, 1930. — 286с.
106. Ігнатієнко В. Історія української преси та її вивчення // Бібліологічні вісти. — К., 1923. — Кн.3. — С.22—26.
107. Ігнатієнко В. Українська преса (1816—1923): Іст.-бібліограф. етюд. — К., 1926. — 38с.
108. Історія української еміграції: Навч. Посібник. — К.: Вища школа, 1997. — 520с.
109. Квітковський Д. Боротьба за українську ідею: Зб. публіцист. творів / Упоряд. і ред. В.Верига. — Нью-Йорк; Київ; Торонто, 1996. — 604с.
110. Квітковський Д. «Український Париж» // Самостійна Україна. — 1963. — Ч.1.
111. Кедрин І. Політична думка і преса // У межах зацікавлення. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто. — 1986. — С.264—268.
112. Кирильчук Д. Думки на марґінесі нашої преси // Український бюлетень інформацій. — 1947. — Ч.14. — С.108—112.
113. Комариця М. Журнал «Дзвони» (1931—1939): Систематичний покажчик змісту. — Львів, 1997. — 218с.
114. Конґрес «Демократії» 1921р. в Парижі // Україна. — 1951. — Зб.4. — С.392.
115. Концентрація громадських сил // Українська праця. — 1921. — Ч.7.
116. Кость С.А. Західноукраїнська преса 1900 — початку 50-х років: Особливості функціонування, періодизація, структура // Збірник праць кафедри української преси. — Львів, 1995. — Вип.1. — С.76.
117. Крушельницький Б. Бібліотека і читальня «Української громади в Парижі» // Україна. — 1953. — Зб.10. — С.861—863.
118. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України (Друга половина ХІХ — перша чверть ХХст.). — Львів: Світ, 1995. — 184с.
119. Крупський І.В. Преса як джерело досліджень національно-визвольних змагань за Українську державу (Друга половина ХІХ — перша чверть ХХст.): Автореф. дис. д-ра іст. наук. — К., 1996. — 30с.
120. Крупський І. Цікаве дослідження про історію української журналітсики у післявоєнній Німеччині // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2001. — Вип.9. — С.623—625.
121. Кузнецова О. Д. Спроба класифікації сучасних журнальних видань України// Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 1995. — Вип.2. — С.174—180.
122. Кулеша Н. «Військовий Вісник» (1927, 1929рр.) — спроба збереження і розвитку військової освіти української армії // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. і повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф. 17—18 трав. 2002р. — Львів, 2002. — С.678—687.
123. Кулеша Н. Публіцистика Степана Томашівського: берлінський період // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2002. — Вип.10. — С.482—489.
124. Кулеша Н. Український Науковий Інститут у Берліні (1926—1945рр.) (за матеріалами часопису «Вісти Українського Наукового Інституту в Берліні» (1933—1938) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2001. — Вип.9. — С.205—217.
125. Кулеша Н. Українсько-польські відносини у 20-х рр. ХХст.: до постановки проблеми // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2003. — Вип.11. — С.245—261.
126. Курдидик А. П’ять років еміграційної преси // Українські вісті. — 1951. — 18січ.
127. Кучерук О. 45 ровоєнних років «Українського слова» // Українське слово. — 1997. — Ч.3. — С.5.
128. Лизанчук В. В. Завжди пам’ятай: ти — Українець! — Львів, 2001. — 680с.
129. Лисянський Б. Історичний силует Симона Петлюри // Гуртуймося. — 1929. — Ч.1.
130. Літературознавчий словник-довідник. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — 752с.