ЄВГЕН ЧИКАЛЕНКО ТА ГАЗЕТА „РАДА” У ФОРМУВАННІ МОВИ ПРЕСИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

На правах рукопису

ФІГОЛЬ
НАДІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 070.41

ЄВГЕН ЧИКАЛЕНКО ТА ГАЗЕТА „РАДА” У ФОРМУВАННІ МОВИ ПРЕСИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.01.08 журналістика

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
канд. філол. наук, доцент Тріщук О. В.

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ 9
Висновки до розділу І 26

РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ВИДАНЬ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 27
2.1. Суспільно-політичні умови відродження, становлення українськомовних видань на початку ХХ ст. 27
2.2. Проблеми українськомовної преси початку ХХ століття, висвітлені на сторінках періодичних видань 42
Висновки до розділу 2 49

РОЗДІЛ 3
РОЛЬ МЕЦЕНАТА, ВИДАВЦЯ Є. ЧИКАЛЕНКА В СТАНОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ ПОЧАТКУ ХХ СТ. 50
3.1. Є. Чикаленко особистість та громадський діяч 50
3.2. Є. Чикаленко ідеолог, організатор редакції, видавець „Ради” 65
3.3. Є. Чикаленко редактор газети „Рада” 84
Висновки до розділу 3 104

РОЗДІЛ 4
МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТИ „РАДА” 105
4.1. Загальний стан української мови та мовна дискусія на початку ХХ століття 105
4.2. Розв’язання правописних проблем у перше десятиліття ХХ століття, орфографічні риси Ради” 119
4.3. Лексичний склад „Ради” 129
4.4. Синтаксичні особливості „Ради” 156
Висновки до розділу 4 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 179
ДОДАТКИ 197

ВСТУП

Вивчення історії українського друкарства відкриває дедалі нові сторінки, заповнює лакуни в історії розвитку мови преси. Проте, незважаючи на велику роботу, проведену істориками, мовознавцями, існує ряд тем, які ще не знайшли достатнього висвітлення. Зокрема, ретельного вивчення чекає мовна характеристика окремих видань початку ХХ століття, оцінка внеску у формування мови преси видатних діячів українського культуротворчого процесу, які лишилися поза увагою науковців, або висвітлювались однобоко. Недостатнє висвітлення цих питань, а також необхідність аналізу досвіду перших видавців та редакторів, комплексного вивчення нової української преси та особливо її мови, правописних питань, які активно обговорювались у той час, зумовили актуальність нашого дослідження.
Детальний аналіз мови періодичної преси початку ХХ століття дасть можливість зрозуміти процеси, що відбуваються на сучасному етапі розвитку мови, зокрема, з’ясувати деякі проблеми сучасного правопису, а також осмислити мовні процеси, що мали місце на початку століття, заповнити лакуни в історичному вивченні мови преси. На необхідності осмислення мовних проблем, характеристики періодичних видань саме з мовної точки зору наголошує А. Токарська в статті До проблеми вивчення мови української преси” [191]. Дослідниця зазначає, що творчому переосмисленню на основі безпристрасних даних, відомих історичних фактів повинен підлягати досвід дореволюційної періодики та її мови, в якому раніше панували однобічні оцінки дискусій навколо мови, зумисне замовчуванням окремих імен та постатей, адже сьогодні важливо мати нову, сучасну оцінку мовного стану періодичної преси, з’ясувати вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на розвиток мови преси.
До малодосліджених, зокрема, належить постать Євгена Харлампійовича Чикаленка визначного видавця і мецената. Були часи, коли ім’я Є. Чикаленка або замовчувалося, або згадувалося побіжно, або ж узагалі супроводжувалося несправедливими ярликами. Саме на відновлення історичної справедливості й спрямовано це дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає плану наукового дослідження кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ „КПІ”. Тему затверджено на засіданні вченої ради Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ „КПІ” (протокол № 4 від 20 грудня 1999 р.) та уточнено (протокол № 3 від 06 жовтня 2004 р.).
Мета роботи дослідити процес становлення мови української преси початку ХХ століття, з’ясувати роль у ньому мецената, видавця Євгена Чикаленка та створеної ним щоденної українськомовної газети на Наддніпрянській Україні Рада”.
Поставлена мета потребує розв’язання таких завдань:
- охарактеризувати мовні особливості „Ради” та визначити її вплив на формування мови преси на початку ХХ століття;
- систематизувати орфографічні риси щоденної українськомовної газети „Рада” та визначити тип правопису, що в ній використовувався;
- описати лексичні засоби, що використовувались редакторами, авторами „Ради” для формування публіцистичного стилю початку ХХ століття та можуть стати у пригоді сучасним редакторам;
- визначити синтаксичні мовні засоби, покликані вирішити головне завдання ЗМІ об’єктивно та зручно для читача подати інформацію про певні події, служити формуванню публіцистичного стилю;
- дослідити публікації з проблем української мови на сторінках газети „Рада” та інших періодичних видань того періоду, що визначили подальший розвиток української мови;
- висвітлити мовні погляди Є. Чикаленка, що сприяли формуванню його переконання видавати щоденну українськомовну газету в час жорсткої цензури.
Мета роботи зумовила методику дослідження. Історико-журналістський та мовознавчий матеріал аналізується за допомогою порівняльно-історичного, текстологічного, бібліографічно-описового методів, застосовано прийоми контекстуального аналізу. Порівняльно-історичний метод допомагає відтворити соціально-культурні контексти минулого, на тлі яких відбувалось формування мови преси початку ХХ століття, бібліографічно-описовий сприяє залученню бібліографічних видань і публікацій як джерел інформації. Текстологічний метод та контекстуальний сприяють аналізу мовних засобів, що використовувались для творення публіцистичного стилю.
Об'єкт дослідження щоденна українськомовна газета „Рада” та писемна спадщина видавця й мецената Є. Чикаленка. Предмет дослідження мовностилістичні особливості газети „Рада”, зокрема лексичні, орфографічні, синтаксичні характеристики видання, а також мовні погляди Є. Чикаленка.
Джерельна база дослідження тексти газети „Рада” від 1906 р. до 1914 р.; архівні матеріали, епістолярна спадщина Є. Чикаленка.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу поєднати історичний та мовознавчий аналіз на прикладі газети „Рада”, проведено ґрунтовний аналіз мовних проблем української преси початку ХХ століття, що висвітлювались на сторінках „Ради”. Вперше здійснено дослідження „Ради” на різних мовних рівнях: лексичному, орфографічному, синтаксичному, виявлено вплив лексичних, синтакичних засобів на формування загальної мовної картини аналізованого видання; проаналізовано мовні засоби, що сприяли формуванню публіцистичного стилю. Висвітлено роль Є. Чикаленка та його газети „Рада” у формуванні мови преси на початку ХХ століття. До наукового обігу введено ряд газетних публікацій, архівних матеріалів.
Теоретичне значення. Дослідження суттєво доповнює історію українського друкарства, журналістикознавства. У праці підтверджено тісний зв'язок розвитку української мови з історичними та суспільними чинниками. Аналіз мовних явищ, зокрема лексики перших українськомовних видань заповнює прогалини у вивченні публіцистичного стилю, дослідженні періодичних видань початку ХХ століття.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що зібраний і описаний матеріал може бути використано при читанні курсів „Історія українського друкарства”, „Історія української мови”, подальшому дослідженні питань мови періодичних видань, при викладанні загальних і спеціальних курсів на філологічних, журналістських факультетах вищих навчальних закладів. Отримані результати, висновки можуть бути корисними для сучасних творців періодичних видань.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри видавничої справи та редагування Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ „КПІ”. Матеріали дисертації заслуховувались на ХІ-й та ХІІ-й Міжнародних конференціях "Мова і культура" (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2002 р., 2003 р.), на Читаннях, присвячених 105-й річниці з дня народження видатного українського видавця Івана Тиктора (м. Львів, Українська академія друкарства, 2002 р.), на Міжнародному конгресі „Українська мова: вчора, сьогодні, завтра” (м. Київ, Інститут українознавства, 2005 р.), на конференції, присвяченій пам’яті професора Р. Іванченка „Обрії друкарства” (2004 р.).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відбито в брошурі та 5 публікаціях (4 з них у фахових наукових журналах).
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (10 підрозділів), висновків всього 178 с., списку використаних джерел та літератури 18 с. (247 позицій), додатків 9 с. Загальний обсяг дисертації 205 с.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження приходимо до таких висновків:
1. Видання Євгеном Харлампійовичем Чикаленком щоденної газети українською мовою „Ради” мало незаперечне значення для становлення українськомовної преси, формування публіцистичного стилю на початку ХХ століття. Ця газета фактично творила нову журналістику українською мовою у період заборон уряду, коли відбувались постійні заворушення, революційні сплески, коли народ у переважній більшості був неграмотний, коли українці просто боялися передплачувати часописи. У такі часи видання щоденної українськомовної газети було можливо лише завдяки зусиллям окремих національно свідомих заможних людей, які глибоко усвідомлювали значення українського слова, мови для відродження, становлення нації.
2. Газета „Рада” була зразком української публіцистики початку ХХ століття, мала незаперечний вплив на формування мови преси цього періоду: на її сторінках відбувалось випрацювання норм публіцистичного стилю як поєднання логізації викладу та експресивності, для чого використовувались різноманітні образні мовні засоби (багатозначність, порівняння, епітети, синонімічні ряди, антонімічні пари, повтори, фразеологізми тощо). Вдалий добір тропів мав справити необхідне враження на читача, свідченням чого є редакційна пошта видання, відгуки громадськості на певні публікації.
3. Основу мови газети складала загальновживана українська лексика. Оскільки українською мовою довгий час, окрім як у побуті, не користувались, то, звичайно, цілі сфери життя, галузі знань, науки опинилися без унормованого лексичного складу, без виробленої термінології. Відпрацюванням лексичної норми, добором українських відповідників якраз і займалася преса, зокрема газета „Рада”. Це був важкий, суперечливий процес, що має неоднозначні оцінки як творців преси, так і сучасних дослідників. Про невиробленість лексичного складу на час виходу „Ради” свідчить використання лексем, термінів, що становлять російські кальки, польські запозичення. Деякі з них було з часом замінено на більш природні відповідники, а деякі лишились у словниковому складі і до сьогодні. Завдяки словам іншомовного походження на позначення певного поняття, неологізмів, нових термінів, діалектних слів, що писалися в дужках поруч з більш вживаним словом, поширювалося коло загальновживаної лексики.
4. Редактори видання активно та ретельно працювали над добором необхідного лексичного матеріалу, що засвідчують різні стилістичні шари лексики української мови. Найуживанішою є суспільно-політична лексика, що зумовлено функцією періодичного видання висвітлювати явища, події суспільного, політичного життя, а також військова лексика, що викликано революційними, пізніше військовими подіями того часу. Наявні в газеті також юридична, філософська, медична, економічна, технічна термінологія, терміни з видавничо-поліграфічної галузі, лексика, пов’язана з міжнародними відносинами, що зумовлено тематичним спрямуванням окремих публікацій, а також активним розвитком цих галузей знань.
5. Виданню притаманно синтаксичне розмаїття, характерне і для сучасної української мови. Найрізноманітніші синтаксичні конструкції (різні типи простих та складних речень) покликані вирішити головне завдання ЗМІ об’єктивно та доступно подати інформацію про певні події, справити вплив на читача. Зокрема, у газеті використано стилістичні можливості простого речення: однорідні члени, присудки ускладненої форми, притаманні книжним стилям, порядок слів.
Не можна стверджувати, що в газеті надається особлива перевага якомусь типу складних речень чи то складносурядним, чи то складнопідрядним, як, наприклад, у науковому стилі, де більшою мірою використовуються складнопідрядні речення. У публіцистиці існує рівна необхідність як у перших реченнях (підрядних) адже вони виражають складні причинові, часові, умовні, наслідкові зв’язки, так і в других (сурядних) там де частини ніби нанизуються одна на одну, відтворюючи послідовність подій.
6. Газета „Рада” друкувалася фонетичним правописом, що засвідчують численні орфографічні ознаки, тому вона може бути зарахована до видань Наддніпрянської України не лише за географічним, але й лінгвістичним принципом. Іноді на сторінках „Ради” траплялося непослідовне написання, що пояснюється невиробленістю орфографічних норм, відсутністю єдиного усталеного правопису. Проте це був період, коли мова преси тільки формувалася, норми відшліфовувалися, ставали загальновживаними.
7. Загалом, можна стверджувати, що газета Рада” суттєво вплинула на формування як української мови початку ХХ століття, так і сучасної літературної мови, адже мова розвивається у функціонуванні, і саме друковані часописи є однією з найкращих можливостей вироблення мовної норми. „Рада”, будучи щоденним українськомовним виданням, і досьогодні залишається яскравим зразком української публіцистики, а один із її творців Є. Чикаленко зразком жертовної, наполегливої праці на користь української ідеї, української нації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Березовський О. Українська преса Наддніпрянщини: пропаганда та відстоювання національних домагань українства (1905-1907 рр.). Автореф. дис. ... канд. іст. наук. К., 2004. 16 с.
2. Березовський О. Українська преса (1905-1914 рр.): історіографічний аспект // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2002. № 2. С. 13-16.
3. Березовський О. Заснування газети „Громадська Думка” та особливості її діяльності (1906-1906) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сері: Історія. 2003. Вип. 68-70. С. 136-139.
4. Бідзіля Ю. Преса Закарпаття ХІХ-ХХ ст. Посібник для журналістів. Ужгород, 2001. 80 с.
5. Бурчак Л. На тернистом пути // Украинская жизнь. 1916. № 2. С. 5-15.
6. Буряк В. Українські видання ХІХ ст. у контексті еволюції інтелектуальної модульності як визначальної свідомісної домінанти // Поліграфія і видавнича справа. Науково-технічний зб. № 39. Л., 2002. 247 с.
7. Вакуров В., Кохтев Н. Стилистика газетных жанров. М., 1978. 183 с.
8. Вартанов Г. Попередники робітничої преси на Україні (Українська прогресивна журналістика ХІХ-поч. ХХ ст.) К., 1968. 82 с.
9. Вартанов Г. Огляд преси. К., 1973 р. 38 с.
10. Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ перша третина ХХ с.) Навч. посіб.// Н. Зелінська та ін. Л. 2003. 612 с.
11. Владимиров В. Журналістика, особа, суспільство: Проблема розуміння. К., 2003. 200 с.
12. Владимиров В. Основы журналистики в понятиях и комментариях. Луганск, 1998. 140 с.
13. Гамоля Н. Спонсор української справи // Контракти. № 29. 21. 07.03.
14. Грінченко Б. Тяжким шляхом (Про українську пресу) К.,1912. 74 с.
15. Грінченко Б. Три питання нашого правопису // Історія українського правопису ХVІ-ХХ ст. Хрестоматія. К., 2004. 581 с.
16. Грінченко Б. Тяжким шляхом // Рада. 1906. № 27 29. С. 1.
17. Грінченко Б. Тяжким шляхом // Рада. 1906. № 36. С. 1.
18. Грінченко Б. Не хвались, а до діла берись // Рада. 1906. № 15. С. 1.
19. Грінченко М. А скільки таких Оришок // Рада. 1906. № 23. С. 3.
20. Грушевський М. Про українську мову і українську школу. К.,1991. 46 с.
21. Грушевський М. Як я був колись белетристом. Про українську мову та українську справу // Великий українець. К., 1992. С. 18-41.
22. Грушевский М. До управильнення українського правопису // Україна. Київ, 1925. Кн. С. 189-191.
23. Грушевський М. Ілюстрована історія України. К.: Наук. думка, 1992. 544 с.
24. Гутковський В., Крупський І., Федоришин П. Українська журналістика Наддніпрянщини (ІІ половина ХІХ ст. 1920 рр.): генезис, проблематика виступів, державотворча функція. Л., 2001. 196 с.
25. Дей О. Українська революційно-демократична журналістика. Пробема виникнення і становлення К.,1959. 491 с.
26. Дей О. Книга і друкарство на Україні з 60-х рр. ХІХ ст. до Великого Жовтня // Книга і друкарство на Україні / За ред. П. Попова., К., 1965. 315 с.
27. Дей О. Історія української дожовтневої журналістики. Львів: Вища школа, 1983 . 511 с.
28. Дорошенко Д. Євген Чикаленко. Його життя і громадська діяльність. Прага: Фонд ім. Євгена Чикаленка при Українському академічному комітеті, 1934. 98 с.
29. Дорошенко Д. Українська мова в народніх школах // Рада. 1906. № 70. С. 1.
30. Дорошенко Д. Борис Грінченко. З нагоди його 50-літнього ювилею його народження // Рада. 1906. № 83. С. 2-3.
31. Дорошенко Д. Іван Франко. З нагоди 25-літнього ювилею його діяльности // Рада. 1906. № 68. С. 2.
32. Дорошенко Д. Просвіта // Рада. 1906. № 64. С. 3.
33. Дорошенко Д. Наші „Просвіти” і народня просвіта // Рада. 1906. № 51. С. 1.
34. Дорошенко Д., Зленко П. Енциклопедія українознавства: У 2-х т. Мюнхен, Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1949. С. 972-981.
35. Дорошенко Д. Україна в 1906 р. Україна. 1907. т. 1. січень. Ч. 2. С. 1-29.
36. Дорошенко Д. Мої спомини про давнє-минуле: 1901-1914 рр. Вініпег, 1949. 167 с.
37. Дорошенко Д. Про українську літературну мову. Дніпрові хвилі. 1912 № 22. С. 302-306.
38. Дорошенко Д. Про українську літературну мову. Дніпрові хвилі. 1912 № 23-24. С. 319-324.
39. Дорошенко В. Українство в Росії: Новійші часи. Відень: Накладом СВУ, 1916. 114 с.
40. Дорощук Н. Роль української преси Наддніпрянщини в розвитку національно-визвольного руху в роки Першої світової війни // Українська періодика: історія і сучасність. Львів, 1995. 212 с.
41. Енциклопедія українознавства. Перевидання на Україні. К.: Глобус, 1993. т.1. 400 с.
42. Єфремов С. Історія українського письменства. К.,1995. 686 с.
43. Єфремов С. Літературно-критичні статті. К.: Дніпро, 1993. 351 с.
44. Єфремов С. Вне закона: к истории цензуры в России|| Літературно-критичні статті. К., 1993, С. 35.
45. Єфремов С. Мартиролог українського слова // Київ. 1991. № 5. С. 121-127.
46. Єфремов С. З нашого життя (мова в українській пресі та вимоги читачів) // Рада. К., 1907. ч. 89.
47. Єфремов С. Із хвиль життя. Основа. 1915. № 3. С. 111-120.
48. Єфремов С. Відгуки з життя письменства. Нова громада. 1906. № 1. с. 101-113; № 3. С. 117-121.
49. Животко А. Історія української преси: Навч. посібник. / Упоряд., авт. істор.-біограф. нарису та приміток М.С. Тимошик. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
50. Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 1989-90. 336 с.
51. Животко А. Преса // Енциклопедія українознавства / Під головною ред. проф. д-ра Володимира Кубійовича і проф. д-ра Зенона Кузелі. Мюнхен-Нью-Йорк, 1949. т. 1. С. 981-1003.
52. Животко А. Нарис історії української преси. Падєбради, 1937.
53. Жилко Ф. Шляхи розвитку української літературної мови в кінці ХІХ і на початку ХХ ст. // Наукові записки Київського педінституту, Філологічна серія, т. VІІ, № 2. 1948.
54. Жирнов Г. История цензуры в России ХІХ-ХХ вв. М., 2001. 368 с.
55. Жовтобрюх М. Мова української періодичної преси. (кінець ХІХ початок ХХ ст.). К., 1970. 303 с.
56. Жовтобрюх М. Мова української преси (до середини 90-х рр. ХІХ ст.). К.,1963. 415 с.
57. Жовтобрюх М. До історії українського правопису // Мовознавство. 1937. № 12. С. 97-98.
58. Жовтобрюх М., Кулик Б. Курс сучасної української літературної мови. К., 1972. Ч. 1. 402 с.
59. Жовтобрюх М. Питання мовної культури. К., 1967. 87 с.
60. Зелінська Н. Українська наукова періодика кінця ХІХ початку ХХ століття як джерело формування мови сучасної науки // Українська періодика і сучасність. Львів-Житомир, 1994. 212 с.
61. Зелінська Н. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан. Львів: Світ, 2002. 268 с.
62. Зелінська Н. Історія видавничої справи в Україні: до перегляду концепції // Поліграфія і видавнича справа. Науково-технічний зб. № 39. Л., 2002. 247 с.
63. Иванов Л. Из истории украинской прессы 1905-1907 // Известия АН СССР. Серия истории и философии. 1946 № 2. С. 160-174.
64. Ігнатієнко В. Українська преса (1816-1923). Історико-бібліографічний етюд. Х, 1926. 76 с.
65. Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816 1916. Київ, Харків, 1930. 285 с.
66. Ігнатієнко В. Історія української преси та її вивчення //Бібліологічні вісті. К., 1929. Ч. 4. С. 5.
67. Ігнатієнко В. Українська книжка і преса в історичному розвитку // Книга. Харків, 1923. ч. 3. С. 12.
68. Ігнатієнко В. Українська преса 1905-1907 рр. // Життя і революція. К., 1925. Ч.ІІ. С. 10.
69. Іванченко Р., Іванченко О. До глибини власної кишені // Друкраство. 2000. № 5-6. С. 8-11.
70. Історія української журналістики. Кн.1. Харків, 2000.
71. Історія української літератури: В 8-ми т. К., 1968. Т. 5.: Література початку ХХ ст. 523 с.
72. Історія української мови. Лексика і фразеологія // Відпов. ред. В. Русанівський К., 1983. 742 с.
73. Історія української преси ХХ ст. Хрестоматія /О. Мукомела (упорядн., авт. передм. і приміток); М. Тимошик (ред.). К.: Наша культура і наука, 2001. 350 с.
74. Історія українського правопису ХVІ-ХХ ст. Хрестоматія. К., 2004. 581 с.
75. История печати: Антология/ Я. Засурский, Е. Вартовая. М.: Аспект Пресс, 2001. 420 с.
76. Качкан В. Хай святитться ім’я твоє: українознавство і пресологія (ХІХ перша половина ХХ ст.). Львів: Фенікс, 1998. 368 с.
77. Качкан В. Жанри публіцистики: Навч. посібник. К., 1988. 120 с.
78. Качкан В. Про публіцистику. Літ.-крит. нарис. К., 1982. 174 с.
79. Клименко І. Архіви українських часописів к. ХІХ п. ХХ ст. в Інституті рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського як джерело з історії редакційно-видавничої діяльності. Автореф. дис. К., 2003. 20 с.
80. Книга і друкарство на Україні / За ред. П. Попова. К.: Наукова думка, 1964. 314 с.
81. Коваль А. Публіцистичний стиль української літературної мови кінця ХІХ початку ХХ ст. // Українська мова і література в школі. 1955. № 5. С. 27.
82. Коваль А. Практична стилістика сучасної української мови. К., 1987. 400 с.
83. Колодянин В. Чи власність селянська свята // Рада. 1906. № 7. С. 1-2
84. Коновець О. Просвітницький рух в Україні (ХІХ п. третина ХХ ст.). К., 1992. 120 с.
85. Коновець О. Науково-просвітницька преса України ХІХ перша третина ХХ ст. Історія. Теорія. Практика. К., 1994. 39 с.
86. Кобенець А. „Громадська Думка”/”Рада” (1906-1914 рр.) перша щоденна українськомовна газета Наддніпрянської України: утвердження національної ідеї. Автореф. дис. ... канд. філол. н.: 10.01.08 16 с.
87. Костомаров В. Русский язык на газетной полосе. М., 1971. С. 97
88. Кревецький І. Перша газета на Україні. К., 1927. 15 с.
89. Кримський А. Практический курс для изучения малорусского язика // Зоря. М., 1906 № 1-2. С. 14.
90. Крупський І. Українська журналістика Наддніпрянщини. ІІ половина ХІХ ст. 1920 р.: генезис, проблематика виступів, державотворча функція. Л., 2001. 196 с.
91. Крупський І. Національно-патріотична журналістика України (Друга половина ХІХ перша чверть ХХ ст). Львів, 1995. 184 с.
92. Крупський І. Проблеми білих плям” в історії української журналістики третього періоду національно-культурного відродження (кц. ХІХ 20-ті роки ХХ ст.)// Українська журналістика і національне відродження. Збірник наукових праць. К., 1992. 99 с.
93. Крупський І. Українська військова журналістика: становлення і роль у національно-визвольних змаганнях за утворення незалежної самостійної держави (1914-1920 рр.). Л., 1997. 216 с.
94. Крупський І. Преса як джерело досліджень національно-визвольних змагань за українську державу (ІІ половина ХІХ чверть ХХ ст.): Автореф. дис. ... д-ра. іст. наук. К., 1996. 29 с.
95. Курс історії української літературної мови, вип. VІ // За ред. І. Білодіда, З. Франко, П. Горецького. К., 1958. 592 с.
96. Кузіна Н. Роль „Літературно-Наукового вісника” в національному відродженні України (київський період 1907-1919): Автореф. дис. .... канд. іст. наук. К., 2003. 20 с.
97. Курик М. Дивний поміщик Євген Чикаленко // Науково-технічний журнал Техніка АПК. 2001. № 7-9.
98. Лемке М. Епоха цензурних реформ 18591865 рр. СПб.,1904. С. 302-304.
99. Лисенко М. Внесок українських меценатів у книговидавничу справу // Поліграфія і видавнича справа. № 39. Л., 2002. 247 с.
100. Лист до Марії Миколаївни Грінченко від 19 вересня 1910 р. // ІР НБУ. Ф ІІІ, № 43884.
101. Лист до Б. Грінченка від 29 травня 1906 р. // ІР НБУ. Ф ІІІ, № 39950.
102. Лист до Б. Грінченка від 4 серпня 1906 р. // ІР НБУ. Ф. ІІІ, № 39951.
103. Лист до Б. Грінченка від 22 серпня 1906 р. // ІР НБУ. Ф. ІІІ, № 39952.
104. Лист до М. Коцюбинського від 29 листопада 1901 р. // ІР НБУ. Ф. ІІІ, № 10874.
105. Листи до Стебницького. // ІР НБУ. Ф. ІІІ, №№ 52889-53079.
106. Лозинський М. Шкільні справи в Галичині // Рада. 1906. № 16. С. 1.
107. Мартинюк М. Українські періодичні видання Західної України, країн Центральної та Західної Європи (1914-1939 рр.). Л., 1998. 297 с.
108. Матеріали з історії національної журналістики Сх. України поч. ХХ ст. // Сидоренко Н., Сидоренко О. (уклад.). К., 2001. 448 с.
109. Матушевський Ф. Народ не дасть себе ошукати // Рада. 1906. № 17.
110. Матушевський Ф. Лихо наближається // Рада. 1906. № 41. С. 1.
111. Матушевський Ф. Нахабство чорносотенців і уряд // Рада. 1906. № 52. С. 1.
112. Матушевський Ф. Права і ліва рука бюрократії // Рада. 1906. № 42. С. 1.
113. Матушевський Ф. Записуйтесь до виборів // Рада. 1906. № 46. С. 1.
114. Матушевський Ф. Октябристи й монархісти // Рада. 1906. № 47. С. 1.
115. Матушевський Ф. Дворянство і земельна справа // Рада. 1906. № 63. С. 1.
116. Матушевський Ф. Земельне питання і переселення // Рада. 1906. № 64. С. 1.
117. Матушевський Ф. Земельний голод і земельна політика // Рада. 1906. № 49. С. 1.
118. Махонина С. Русская дореволюционная печать (1905-1914) / Под ред. Б. Есина. М., 1991. 208 с.
119. Мацько Л. Стилістика української мови. К., 2003. 461 с.
120. Миллер А. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.). СПб, 2000. С. 267
121. Михайлин І. Історія української журналістики: Підручник Харків, 2000. 279 с.
122. Михайлин І. Історія української журналістики: Період становлення: від журналістики в Україні до української журналістики. Х.: Прапор, 2004. 319 с.
123. Михайлин І. Основи журналістики. К.: 2002. 284 с.
124. Молодий П. Розвиток нашої мови і „кованість” її слів // Рада. 1909. № 25. С. 1.
125. Мовна ситуація в Україні та дискусії навколо українського правопису. К., 2002. 71 с.
126. Мордовцев Д. От лингвистов „Биржевых ведомостей” к лингвистам-авторитетам // Санкт-Петербургские ведомости. 1898.
127. Мова сучасної масово-політичної інформації. К., 1979. С. 80-81.
128. Москаленко А. Теорія журналістики. К., 1998. 334 с.
129. Нечиталюк М. Турботи істориків журналістики // Журналістика та перебудова: Вісник Львівського університету. Львів, 1990. випуск 16. С. 64.
130. Нечиталюк М. „Білі плями” у вивченні історії дожовтневої української журналістики // Українська журналістика і національне відродження. К., 1992. С. 33-38.
131. Нечиталюк М. Методичні проблеми історико-журналістських досліджень // Українська періодика: історія і сучасність. Львів, 1993. С. 17-21.
132. Нечуй-Левицький І. Сьогочасна часописна мова на Укрїні // Україна. 1907. С. 16-17.
133. Нечуй-Левицький І. Криве дзеркало української мови. Нові повісті й оповідання. Твори. Т. VIII, 1912. С. 313.
134. Нечуй-Левицький І. Сьогочасне літературне прямування // Правда. 1878.
135. Ніженець А. Біля джерел української журналістики // Прапор. 1957. № 4. С. 93-101.
136. Німчук І. Перла української мемуаристики // Мета. 1931. Ч. 8.
137. Огієнко І. Історія українського друкарства / Упорядк., передм. і примітки М. Тимошика. К.: Либідь, 1994. 448 с.
138. Огієнко І. Наша часописна мова // Рідна мова. Варшава, 1936. ч. 6. С. 25.
139. Огієнко І. Мова наших часописів // Рідна мова. Варшава, 1936. ч. 9. С. 14.
140. Огієнко І. Вчімося рідної мови // Рада. 1909. № 198-200. С. 2.
141. Огієнко І. Історія української літературної мови. К., 1995. 296 с.
142. Панченко В. Є. Чикаленко, онук мецената // День. № 206. 9 листопада. 2002.
143. Петлюра С. Про українського соціял-демократа і спілчанина // Рада. 1906. № 21. С. 2.
144. Петлюра С. Кінець справи ради робітничих депутатів // Рада. 1906. № 32. С. 1.
145. Петлюра С. Незадоволення з Столипіна // Рада. 1906. № 31. С. 2.
146. Петлюра С. Про розмову Столипіна // Рада. 1906. № 56. С. 1.
147. Петлюра С. Безпартійність уряду // Рада. 1906. № 72. С. 1.
148. Петлюра С. Про новий проект реформи в справі народної просвіти // Рада. 1906. № 54. С. 1.
149. Петлюра С. Про новий проект церковної реформи // Рада. 1906. № 55. С. 1.
150. Петлюра С. Про малоросів // Рада. 1906. № 27. С. 2.
151. Петлюра С. Театр Соловцова. Бенефіс Юреневої // Рада. 1906. № 69. С. 3.
152. Пилинський М. Мовна норма і стиль. К., 1976. 287 с.
153. Пилинський М. Взаємодія публіцистичного і художнього стилів. К., 1990. 214 с.
154. Плющ П. Українська літературна мова другої половини ХІХ початку ХХ ст., шляхи її розвитку і специфіка її. // Міжнародний з’їзд славістів. Доповіді. К., 1958. 51 с.
155. Плющ П. Історія української літературної мови. К., 1971. 423 с.
156. Плющ П. Нариси з історії української літературної мови. К., 1958. 292 с.
157. Перелік україномовних часописів, що видавалися на території Росії на початку ХХ століття / Упоряд. О. Сидоренко. Едмонтон, 1990. 18 с.
158. Петров С. Книжкова справа в Києві. 18161917. К., 2002. 376 с.
159. Погребенник Ф. Євген Чикаленко і його мемуари // Україна. 1992. № 1. С. 13.
160. Про український правопис і проблеми мови. Львів Нью-Йорк, 1997. 233 с.
161. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. К., 1992. 247 с.
162. Радчик Р. Газета „Волинь” та однойменне видавництво (1941-1944 рр.): організаційний та проблемно-тематичний аспекти. Автореф. дис. ... канд. філол. н.: 10.01.08 К., 2005. 20 с.
163. Ректалов Т. Думки мужика // Рада. 1906. № 86. С. 1.
164. Романюк М. Оратаї журналістської ниви: українські редактори, видавці, публіцисти. Л., 2002. 236 с.
165. Рудницький М. Щоденник видавця щоденника // Діло. 1931. 28 березня.
166. Русанівський В. Історія української літературної мови. К., 2001. 391 с.
167. Русанівський В., Пищак М. та ін. Мова і процеси суспільного розвитку К., 1980. 208 с.
168. Русанівський В., Єрмоленко С. та ін. Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. К., 1977. 236 с.
169. Русанівський В., Німчук В. та ін. Жанри і стилі в історії української літературної мови. К., 1989. С. 3.
170. Русанівський В., Єрмоленко С. Життя слова. Культура мови загальна культура людини. К., 1978. 191 с.
171. Cамійленко В. Як я перейшов од слова до ... думки // Матеріали з історії національної журналістики Східної України поч. ХХ ст. К., 2001. С. 361-369.
172. Семенко С. Журнал „Рідний край” і літературний процес початку ХХ ст.: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.08 К., 1999. 20 с.
173. Сербенська О. Українська мова в ЗМІ // Українська журналістика і національне відродження. Збірник наукових праць. К., 1992. 99 с.
174. Сербенська О. Мова газети і мовотворчість журналіста в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства. К., 1992. 38 с.
175. Сербенська О. Взаємодія української літературної мови і діалектів у галузі юридичної лексики // Питання взаємодії літературної мови і територіальних діалектів. К., 1972. С. 34.
176. Сивенький В. Вже не можу вдержатись // Рада. 1906. № 23. С. 2.
177. Сидоренко О. Україномовна преса Росії 1905-1907 рр.: Анотований покажчик періодичних видань. К., 1987. 73 с.
178. Сидоренко О. Нездійсненні видання: Анотований покажчик нереалізовних проектів україномовних періодичних органів кінця ХІХ початку ХХ ст. К., 1990. 72 с.
179. Складні питання сучасного українського правопису. К., 1980. 221 с.
180. Сріблянський М. Українська преса й громадянство. К., 1911. С. 215-224.
181. Старицька-Черняхівська Л. Муки українського слова. Трагічний жарт // Матеріали з історії національної журналістики Східної України поч. ХХ ст. К., 2001. С. 369-381.
182. Стешенко І. Про українську літературну мову // ЛНВ 1912. № 11. С. 306-307.
183. Стиль і час. Хрестоматія. К., 1983. 249 с.
184. Субтельний О. Україна: історія. К., 1991. 264 с.
185. Сучасна українська літературна мова // За ред. А. Грищенка. К., 1997. 492 с.
186. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис // За ред. І. Білодіда. К., 1972 515 с.
187. Сучасна українська літературна мова: // За ред. М. Плющ. К., 2000 430 с.
188. Сьогобочній Гр. Усе по старому // Рада. 1906. № 17. С. 1.
189. Тесленко А. Наука // Рада. 1906. № 6. С. 2.
190. Тимошик М. Історія видавничої справи. К., 2003. 495 с.
191. Токарська А. До проблеми вивчення мови української преси // Українська журналістика і національне відродження. Зб. наук. праць К., 1992 99 с.
192. Українське питання / Пер. з рос., упоряд., передм. та прим. М. С. Тимошика. К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 1997. 220 с.
193. Українська журналістика і національне відродження.: Зб. наук. праць. Львівького ун-ту ім. І. Франка// В. Здоровега (відпов. ред.). К., 1992. 99 с.
194. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. Вип. ІІ // М. Романюк (ред.). Львів, 1995. 337 с.
195. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. Вип. ІІІ. // М. Романюк (ред.) Львів, 1996. 424 с.
196. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. Вип. ІV. // М. Романюк (ред.) Львів, 1997. 352 с.
197. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. Вип. V. // М. Романюк (ред.) Львів, 1998. 412 c.
198. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. К., 1997. 168 с.
199. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. К., 1998. 180 с.
200. Українська журналістика: генезис та сучасні проблеми // В. Здоровега (відп. ред.). Львів, 1992. 97 с.
201. Українська мова. Історія і стилі. Х., 1992. 175 с.
202. Українська періодика: історія та сучасність: Тези доповідей та повідомлень Всеукраїнської науково-теоретичної конференції/ Ред. колегія: М. Романюк та ін. Львів, 1993. 272 с.
203. Українська періодика: історія та сучасність: Доповіді та повідомлення Другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції / Ред. колегія: М. Романюк та ін. Львів, 1994. 212 с.
204. Українська радянська енциклопедія. В 3-х т. К.: Головна редакція УРЕ, 1966. Т. І.-ІІІ
205. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти т. К.: Головна редакція УРЕ АН СРСР, 1978.
206. Українська літературна енциклопедія . Т. І. К.: Головна редакція УРЕ, 1988. 534 с.
207. Україномовна преса Росії 1905-1907. К.,1987. 73 с.
208. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ початку ХХ ст.: Бібліографічний покажчик. Склав І. Бойко. К., 1967. 371 с.
209. „Українське питання” в Російській імперії (кінця ХІХ початку ХХ ст.). К., 1999. Ч. 1-3.
210. Федченко П. Преса та її попередники. Історія зародження й основні закономірності розвитку. К.,1969. 350 с.
211. Федченко П. Матеріали з історії української журналістики. Вип. І: Перша половина ХІХ ст. К., 1959. 339 с.
212. Федченко П. Журналистика на Украине первой половины ХІХ ст.: Автореф. дис. К., 1967. 44 с.
213. Федченко П. Український рух у ХХ ст. Лондон, 1959. 267 с.
214. Федченко П. Початок журналістики в Києві // Радянське літературознавство. 1959. № 1. С. 92-100.
215. Флоринський Т. Критико-библиографический обозор новейших трудов по словяноведению // Университетские известия. &n