ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-ПУБЛІКАЦІЙ ДЕБАТІВ БРИТАНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

brief description

Національний університет „Києво-Могилянська академія”

На правах рукопису

Рябоконь Ганна Леонідівна

УДК 070+004.738.5+32.001+81’42](410)

ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ
ІНТЕРНЕТ-ПУБЛІКАЦІЙ
ДЕБАТІВ БРИТАНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ

10.01.08 Журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Зернецький Павло Васильович,
кандидат філологічних наук, доцент
професор кафедри англійської мови

Київ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..........................................................................4
ВСТУП.............................................................................................................................5
1. СОЦІОЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО
ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, ОПУБЛІКОВАНОГО В ІНТЕРНЕТІ..........................................................................................................24
1.1. Дискурс як форма існування комунікації...............................................24
1.2. Типологічні особливості британського парламентського дискурсу,
опублікованого в Інтернеті ......................................................................31
Висновки до першого розділу............................................................................54
2. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО
ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, ОПУБЛІКОВАНОГО В ІНТЕРНЕТІ..........................................................................................................59
2.1. Відношення рівнозначності між пропозиціями у британському
парламентському дискурсі, опублікованому в Інтернеті ....................59
2.1.1. Семантичні відношення тотожності між пропозиціями ............63
2.1.2. Семантичні відношення еквівалентності між пропозиціями ....66
2.2. Відношення нерівнозначності між пропозиціями у
британському парламентському дискурсі, опублікованому
в Інтернеті .................................................................................................70
2.2.1. Семантичні відношення порівняння між пропозиціями ............70
2.2.2. Семантичні відношення контрасту між пропозиціями ..............72
2.2.3. Семантичні відношення „ціле частина” між пропозиціями ...75
2.2.4. Просторові семантичні відношення між пропозиціями .............81
2.2.5. Часові (темпоральні) семантичні відношення між
пропозиціями ..................................................................................84
2.2.6. Семантичні відношення імплікації між пропозиціями ..............97
2.3. Тема-рематична структура британського парламентського
дискурсу, опублікованого Інтернеті .....................................................104
Висновки до другого розділу ..........................................................................114
3. ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО
ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ, ОПУБЛІКОВАНОГО
В ІНТЕРНЕТІ.....................................................................................................119
3.1. Прагмалінгвістичні характеристики британського
парламентського дискурсу в світлі теорії мовленнєвих актів............119
3.2. Топікальні та оформлювальні мовленнєві акти як складові
британського парламентського дискурсу .......................................146
3.3. Особливості прагмалінгвістичної побудови мовленнєвих ходів
та мовленнєвих взаємодій у британському парламентському
дискурсі, опублікованому в Інтернеті ..............................................152
Висновки до третього розділу......................................................................160
4. ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПАРЛАМЕНТСЬКОГО ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ,
ОПУБЛІКОВАНОГО В ІНТЕРНЕТІ ...........................................................166
4.1. Аргументаційна структура британського парламентського
дискурсу, опублікованого в Інтернеті ..............................................166
4.2. Узагальнені дискурс-портрети учасників британського
парламентського дискурсу, опублікованого в Інтернеті ................182
Висновки до четвертого розділу..................................................................189
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.........................................................................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................194
ДОДАТОК А ...............................................................................................................220
ДОДАТОК Б ...............................................................................................................224
ДОДАТОК В ...............................................................................................................225
ДОДАТОК Г ...............................................................................................................258

ВСТУП

Одним із аспектів нестримного розвитку людства є вдосконалення систем комунікації. Дедалі більшої популярності набуває Інтернет як найзручніший сьогодні засіб одержання інформації. Порівняно з пресою, радіо та телебаченням цей засіб поширення інформації є найновішим, але він стрімко завойовує позиції головного. Кожне видання, радіо- або телепрограма, яка ставить за мету завоювати популярність аудиторії, має свій сайт в Інтернеті, що значно підвищує його рейтинг та привабливість для читачів. Підключення до мережі „всесвітнього павутиння” (Worldwide Web) дає людині можливість якнайшвидше дізнаватися про події не лише в своїй країні, а й далеко за її межами.
Жорстка цензура радянських часів значно обмежувала потік новин, які доходили до пересічного слухача (читача), та й ті дані, що надавалися, не могли вважатися скільки-небудь об’єктивними, адже зазнавали суворого контролю, „фільтрування” наявної „непотрібної” інформації. Поширення демократії як певної об’єктивної закономірності розвитку людства зумовило зміни в ЗМК і на пострадянському просторі. У сучасному постіндустріальному інформаційному світі існує загальновизнана в журналістиці тенденція, коли глобальні виробники новин за допомогою когнітивних формул-стереотипів вкладають певний змістовий тип новин у так звані „моделі здорового глузду” адресатів цих новин, перетворюючи їх на „мас-медійні історії” [220, c. 147177]. Перелік основних тем „мас-медійних історій” значною мірою є сталим. „Вони повторюються щоразу, коли зміст новинного дискурсу одержує нове фактологічне наповнення, але їх смислова структура залишається незмінною” [56, с. 102].
З появою та розвитком Інтернету виникає протилежна глобальна тенденція у висвітленні новин. Головною рисою, яка приваблює його користувачів, здебільшого є відсутність конвенційного оброблення новин за сталими параметрами ментальних схем їх висвітлення, що характерне для великих виробників новин. Інтернет стає новою інформаційною альтернативою традиційним медіа і поступово починає дестабілізувати домінування в мас-медійному світі великих, глобальних виробників новин.
Саме тому висвітлення в Інтернеті знаходять не лише оброблені журналістами статті та замітки з коментарем, що неминуче лобіює певний погляд, а й інформація без коментарів, якою по суті є стенографічні звіти засідань британського парламенту (Written Ministerial Statements). За своєю природою вони не передбачають журналістського втручання для надання їм вигляду, придатного для сприйняття аудиторією. Навпаки, вони самі є професійно-майстерними витворами ораторського мистецтва політиків-мовців, що безпосередньо впливають на відповідних користувачів Інтернету.
Інтернет є унікальним ЗМК, який діє не лише глобально, а й тривалий час. У нашому випадку стенографічні звіти дебатів у британському парламенті висвітлюються для користувачів у такому форматі: кожний парламентський тиждень безпосередньо доступний для ознайомлення на сторінці Daily Debates у розділі Hansard сайту http://www.publications.parliament.uk/pa британського парламенту протягом поточного тижня, потім ця інформація переводиться в електронний архів на сторінку Bound Volume Debates. Зараз в мережі Інтернет доступні стенографічні звіти дебатів обох палат британського парламенту починаючи з сесії 198889 р. і закінчуючи звітами про дебати, що відбулися напередодні. Зміст сторінки Daily Debates розділу Hansard поновлюється щодня о 8 год. Слова учасників дебатів передаються у відредагованому вигляді, зокрема вилучаються повтори та очевидні помилки мовлення, але все, що впливає на значення промови або ілюструє аргументи мовця ретельно фіксується.
Б. Мак-Нейр визнає, що Інтернет „обіцяє забезпечити якісно новий рівень доступу до британських паралментських дебатів” [251, c. 203], відзначаючи перш за все он-лайн версію друкованого висвітлення парламентських дебатів на сайті Hansard, до якої додається все більша кількість великих за обсягом офіційних документів, які раніше становили інтерес лише для академічної спільноти та політиків.
З листопада 1989 р. дебати в Палаті общин Великої Британії транслюються по радіо та телебаченню. Цей принцип, започаткований у Великій Британії ще в 1960-х роках, одержав широку підтримку з боку ЗМІ та самих членів парламенту. Наприкінці 1970-х почався незвичний експеримент з передання в ефір дебатів Палати общин, що мали особливе інформаційне значення, і з 1976 р. такі радіотрансляції стали регулярними. Сьогодні продюсери на радіо використовують відредаговані уривки слухань у палатах та комітетах для висвітлення в таких програмах ВВС, як „Today in Parliament” (укр. „Сьогодні в парламенті”) та „The Week in Westminster” (укр. „Тиждень у Вестмінстері”) [218, c. 232]. Подібна практика на телебаченні почалася в листопаді 1989 р., коли ознайомлення з дебатами Палати общин стало доступним широкому загалу як у Великій Британії, так і за її межами. Палата Лордів, яка ще в 1985 р. допустила телекамери в свою сесійну залу, пишається тим, що позбавила Палату общин першості в цьому прогресивному кроці [270, c. 192].
Невербальні засоби комунікації, які включають крім іншого жести й міміку, широко застосовуються в британських парламентських дебатах. Парламентарі уважно стежать за виразом обличчя людей, які відіграють певну роль в організації МД у парламенті. Увага до прийомів побудови аргументативного дискурсу, в тому числі до його невербальних складових, підтверджує необхідність дослідження й опису когнітивного та прагмалінгвістичного підґрунтя побудови політичного дискурсу взагалі і британських парламентських дебатів як його різновиду. Зокрема, розділ Hansard інтернет-сайта британського парламенту www.publications.parliament.uk/pa, з якого взяті стенограми дебатів, не відображає невербальних характеристик цього типу дискурсу. Тому в нашому дослідженні ми зупиняємося лише на вербальних засобах комунікації в британському парламенті.
Оскільки подібне висвітлення новин є дещо незвичним для українських ЗМК, проблема аналізу дискурсивних особливостей парламентських дебатів до цього часу не привертала уваги спеціалістів у галузі журналістики та лінгвістики. Цей факт зумовлює актуальність нашого дослідження, в якому ми маємо на меті проаналізувати дискурсивні аспекти висвітлення дебатів Палати общин парламенту Великої Британії. Цього вимагає загальна тенденція розвитку сучасної лінгвістичної науки, спрямованої на вивчення функціональної сторони мови, підходу до неї як до соціальної дії. Тому постає необхідність досліджувати МД людини шляхом вивчення її реалізації в тісній взаємодії з комунікативною та когнітивною функціями мови в соціолінгвальному контексті. Висвітлення політичних процесів, що протікають у країні та публікації матеріалів парламентських дебатів є традиційним жанром британської політичної журналістики [252, c. 56]. Сучасний стан розвитку технологій дозволив подавати ці матеріали у цифровому форматі. Такі підвалини журналістики як ретельне дослідження, виважена подача інформації, прозорість джерел, чітка фіксація та представлення інформації [95] не зникають у кіберпросторі. Більше того, вони стають ще важливішими, беручи до уваги переконливу силу та наслідки миттєвого глобального розповсюдження новин, що стало можливим завдяки мережі Інтернет. Режим он-лайн дає можливість одночасно використовувати цифрові засоби аудіо, відео, графіку, а також веб-технології гіперпосилання, інтерактивність для розширення та збагачення можливостей викладення матеріалу. Це поєднання традиційних журналістських цінностей та нових медіа-засобів/технологій є знаковою характеристикою інтернет-журналітики. Тому дедалі більше дослідників присвячують увагу вивченню Інтернету як нового медіуму та його ролі у висвітленні суспільно-політичних процесів [92, с. 8788; 210, c. 2122; 263, с. 208217; 272, c. 6987; 279, c. 921].
Одним із основних напрямів, у якому в наш час ведуться ґрунтовні розвідки є опис ЗМІ в історичному аспекті [41; 133] та дослідження їх ролі у становленні незалежності України [74; 88; 89; 90; 113; 114], всебічне дослідження ролі мас-медіа в умовах глобалізації [30; 97; 105] та переходу багатьох країн світу до інформаційного суспільства, вивчення жанрів сучасних ЗМІ [49; 51; 96; 178; 179] та специфіка використання мовних засобів у різних ЗМК [146; 151]. Одні з перших спроб фундаментальних досліджень владних відносин і взаємозв’язку масової інформації і влади були проведені французьким вченим М. Фуко [173; 172] у середині ХХ ст. і в наш час ця тема не втрачає актуальності [171; 98]. Серед вітчизняних дослідників мас-медіа варто згадати О.В. Зернецьку [54; 55], яка розглянула глобальні трансформації в системах масової комунікації, Г.Г. Почепцова (мол.) [128; 129; 130; 131], який розробив теоретичні засади основних аспектів функціонування сучасних ЗМК, Н.В. Костенко [81; 82; 83; 84], яка дала ґрунтовний опис ЗМІ переважно з соціологічної точки зору, В.Ф. Іванов [66], який провів детальні дослідження у сфері контент-аналізу повідомлень ЗМІ. Такі українські вчені, як С.М. Квіт [73] та В.М. Владимиров [23] розширюють застосування в журналістиці герменевтичного підходу, тобто дають науковий опис процесам сприйняття тексту ЗМК адресатом/-ами.
Усі ці автори так чи інакше приділяють увагу актуальним підходам до вивчення функціонування ЗМІ, створюючи простір для пошуку нових рішень у науковій галузі їх вивчення. Втім, у сучасній журналістиці та лінгвістичній науці функціонування мас-медіа майже не розглядалися у ракурсі адресант-орієнтованого (неориторичного) діяльнісного підходу, коли відбувається реконструювання комунікативних стратегій/тактик побудови одиниць МД різних рівнів автором/-ами мас-медійного дискурсу та проводиться аналіз їхнього впливу на аудиторію різноманітних ЗМІ, в нашому випадку Інтернету. Можливості цього медіуму в сфері впливу на масову свідомість є безмежними і вони також потребують ретельного вивчення та опису.
Актуальність роботи зумовлюється необхідністю досліджувати мову в тісному зв’язку з комунікативною діяльністю, яка описується нами в рамках політичного дискурсу парламентських дебатів Великої Британії, висвітлених в Інтернеті. Також актуальним є комунікативно-лінгвістичний опис особливостей інтернет-публікацій як найновішого засобу поширення інформації, що до цього часу детально не вивчався у вітчизняній журналістиці.
Дослідження розгортається в межах соціолінгвального контексту, оскільки реальний політичний дискурс парламентських дебатів за допомогою ЗМК стає мас-медійним, не втрачаючи при цьому основних рис політичного дискурсу, адже прийоми парламентських дебатів, завдяки їх висвітленню в Інтернеті, одночасно є засобами комунікативного впливу на велику аудиторію цього виду ЗМК. Заяви, відтворювані в Інтернеті, значною мірою визначають соціальну свідомість аудиторії, яка сприймає їх безпосередньо від авторитетних суспільних діячів. Політична вага мовця відбивається в його комунікативному намірі (інтенції), що, в свою чергу, співвідноситься з політичним обличчям та роллю автора парламентського дискурсу, які в лінгвістичному плані утворюють його комунікативний статус.
Відкритий політичний дискурс, на нашу думку, це той, що фіксується, транслюється і відтворюється в Інтернеті. Наше дослідження ставить за мету розкриття смислових характеристик відкритого політичного дискурсу інтернет-опублікованих дебатів британського парламенту. Робочою гіпотезою дослідження є така: семантичні та прагмалінгвістичні особливості побудови авторами БПД, що транслюється через Інтернет, можуть розглядатися як відповідні стратегії й тактики комунікативного впливу на користувачів цього глобального ЗМК завдяки його особливій комунікативній природі. Отримання інформації з мережі Інтернету свідомо чи підсвідомо спонукає його користувачів до здійснення певних дій. Формально залишаючись вільною в своїх вчинках, людина стикається з труднощами у відмежуванні власних інтересів і цілей від отриманої інформації, що робить поведінку суб’єкта до певної міри керованою [150, с. 46]. Оскільки інструментом впливу на адресатів БПД-користувачів Інтернету виступають промови під час парламентських слухань, то вплив на свідомість здійснюється неопосередковано, що значною мірою підвищує його результативність. Ми проводимо комунікативно-лінгвістичне моделювання діяльності авторів (адресантів) у створенні цього дискурсу, тобто відтворюємо в комунікативно-орієнтованому лінгвістичному описі особливості побудови його семантичної макроструктури (план змісту БПД), а також відповідні закономірності формування його прагмалінгвістичної макроструктури (план повідомлення БПД), розглядаємо аргументативні особливості БПД та досліджуємо узагальнені дискурс-портрети типових за комунікативним статусом його учасників.
Головною метою дослідження є багатоаспектний аналіз смислової побудови БПД, а саме структурно-семантичних, прагмалінгвістичних, аргументативних та денотативно-дискурсивних особливостей інтернет-публікацій британських парламентських дебатів. Це викликало необхідність вирішити таке коло завдань:
· визначити загальні соціолінгвальні параметри опублікованого в Інтернеті БПД та його роль у політичному житті Великої Британії в умовах глобалізації;
· розглянути семантичні відношення між пропозиціями у БПД, визначити відповідні стратегії й тактики побудови семантичної макроструктури змісту мовленнєвих одиниць, що вживаються в такому типі дискурсу;
· проаналізувати прагмалінгвістичні особливості побудови плану повідомлення інтернет-опублікованого БПД та його складових одиниць;
· розглянути аргументативні структури, що застосовується у такому типі дискурсу;
· створити узагальнений дискурс-портрет учасників БПД спікера, парламентаря, відповідача в парламенті (представника виконавчої або судової гілок британської влади) на основі багатоаспектного аналізу семантичних, прагматичних та аргументативних стратегій/тактик з позиції каузально-генетичної теорії дискурс-аналізу.
Об’єктом дослідження є опублікований в Інтернеті дискурс політичних дебатів у Палаті общин парламенту Великої Британії, його смислова побудова, яка може бути описана в рамках теорії дискурсивно-семантичних відношень між пропозиціями, що його утворюють; закономірності зв’язку структурно-синтаксичних особливостей семантичної побудови та смислової направленості (комунікативної прагматики) цього типу дискурсу та одиниць МД (МА, МХ, МВ, МП), що його утворюють, а також аргументативні та каузально-генетичні характеристики БПД.
Предметом дослідження є особливості побудови плану змісту (семантики) та плану повідомлення (прагматики) БПД, які у відкритому політичному мас-медійному інтернет-дискурсі парламентських дебатів виступають відповідними стратегіями/тактиками комунікативного впливу учасників БПД на користувачів Інтернету. З цією метою було проаналізовано особливості структурно-семантичної та прагмалінгвістичної побудови дискурсу політичних дебатів у британському парламенті, його аргументативні аспекти, і вперше на основі каузально-генетичної теорії дискурсу [166; 167; 168] створено узагальнені дискурс-портрети його учасників відповідного комунікативного статусу (спікера, парламентаря, відповідача).
У зв’язку з цим використовуються такі методи дослідження, які в широкому розумінні контент-аналізу, запропонованого Н.В. Костенко та В.Ф. Івановим [84], на наш погляд, можуть розглядатися як його найсучасніші складові. Ці методи мають на меті створити комунікативно-лінгвістичну модель розгортання смислу БПД, який утворюється як сума соціолінгвальних взаємодій плану змісту та плану повідомлення БПД.
Методи дослідження зумовлені як природою об’єкта, що вивчається, так і підходами до його аналізу. Крім загальноемпіричних методів, які включають індуктивні та дедуктивні підходи до вивчення матеріалу, нами застосовуються методи дискурсивного структурно-семантичного та інтенціонального прагмалінгвістичного аналізів. Метод структурно-семантичного аналізу був уперше доповнений семантичним аналізом БПД на міжпропозиційному рівні. Метод розширеного прагмалінгвістичного аналізу дискурсу та його складових ґрунтується на теорії МА і розвиває її положення на рівні одиниць МД складових БПД. Застосовується також аргументційно-орієнтований метод дослідження смислу мовленнєвих одиниць дискурсу британських парламентських дебатів та метод каузально-генетичного аналізу цього типу дискурсу, що дозволяє розглянути узагальнені дискурс-портрети його типових за комунікативним статусом учасників.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше система смислів політичного дискурсу аналізується в термінах семантичних відношень між пропозиціями і, таким чином, досліджується розгортання плану змісту інтернет-опублікованих політичних дебатів у Палаті общин парламенту Великої Британії; уточнюються та доповнюються концепції семантичного та прагматичного параметрів комунікативного впливу авторів БПД на інтернет-користувачів; встановлюються, вивчаються й досліджуються типи макросемантичної та макропрагматичної побудови цього типу дискурсу; розглядаються аргументативні характеристики його складових одиниць; створюється узагальнені дискурс-портрети типових за комунікативним статусом учасників британських парламентських слухань у межах каузально-генетичної теорії дискурсу на основі вживання/невживання відповідних дискурс-категорій у МД трьох головних типів комунікантів БПД (спікера, парламентаря, відповідача), що дає найоб’ємнішу картину денотативної спрямованості БПД на користувачів Інтернету. Вперше різновид інтернет-дискурсу, а саме БПД, досліджується з комунікативно-функціональної точки зору як сукупність безпосередніх семантичних, прагматичних, аргументативних та каузально-генетичних впливів британських парламентських діячів-авторів БПД на відповідну інтернет-аудиторію.
Теоретична значущість полягає в одержанні нових відомостей про структурно-семантичні, прагмалінгвістичні, аргументативні та каузально-генетичні властивості дискурсу політичних дебатів, опублікованих в новітньому ЗМК Інтернеті. Це дослідження є конкретною розробкою однієї з найактуальніших проблем мас-медійної теорії дискурсу, а саме проблеми вивчення соціолінгвального аспекту комунікації, багатоаспектного дослідження мови з точки зору її використання для смислової побудови цілісних мовленнєвих одиниць у реальному комунікативному середовищі ЗМК, в нашому випадку у сфері інтернет-публікацій парламентських дебатів Великої Британії.
Матеріалом дослідження послужили 38 інтернет-томів письмових звітів щоденних дебатів у Палаті общин парламенту Великої Британії за період з 4 березня 2002 р. по 31 березня 2004 р. (Volume 381 Volume 419) на 3126 сторінках, що є доступними на інтернет-сайті http://www.publications. parliament.uk/pa. Усі описувані в дисертаційному дослідженні структурно-семантичні, прагмалінгвістичні, аргументативні та денотативно-дискурсивні особливості МД учасників парламентських дебатів досліджувалися та підраховувалися шляхом їх суцільнї добірки з усього обсягу вказаного текстового матеріалу.
Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів в українській масово-інформаційній галузі для простеження зв’язків між британською та українською практикою висвітлення політичних процесів та подальшого вдосконалення суспільно-політичного життя в Україні за допомогою новітніх ЗМК, зокрема Інтернету. Основні положення та висновки дисертації можуть використовуватися спеціалістами з мас-медіа (журналістами, спіч-райтерами, спін-докторами), політологами та політтехнологами, а також висвітлюватися в процесі викладання ряду дисциплін, таких як журналістика, політологія, соціологія, культурологія, редагування; при спеціалізованій підготовці фахівців з політичної журналістики, при навчанні англійської мови студентів-журналістів, політологів, соціологів, у спецкурсах „Англомовний політичний та мас-медійний дискурси” для широкого кола студентів різних спеціалізацій, перш за все майбутніх журналістів. Це дослідження також сприятиме формуванню комунікативної компетенції зазначених спеціалістів, вдосконаленню культури українського політичного публічного мовлення, як усного так і письмового, та його мас-медійного висвітлення завдяки наведенню українських перекладів проаналізованих прикладів та еквівалентів спеціалізованих мовних виразів.
Робота виконана в Могилянській школі журналістики Національного університету „Києво-Могилянська академія” (НаУКМА) в межах наукового дослідження на тему „Засоби масової інформації та дослідження засобів масової комунікації”, що входить до загальної планової наукової теми НаУКМА Роль Києво-Могилянської Академії в європеській інтеграції України, історія і сучасність” (номер державної реєстрації 0101U06565).
Апробація дисертаційного дослідження відбулася на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу в рамках днів науки НаУКМА (Київ, 2630 січня 2004 р., 2427 січня 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Дискурс у комунікаційних системах” у Київському міжнародному університеті (Київ, 2021 лютого 2004 р.), на 8-ій науково-методичній конференції у Національній академії водного транспорту України (Київ, 29 березня 2 квітня 2004 р.), на науково-практичній конференції „Мова, освіта культура у контексті Болонського процесу” у Київському національному лінгвістичному університеті (Київ, 69 квітня 2004 р.), на науково-практичній конференції „Методичні аспекти викладання іноземних мов у вищих закладах освіти” у Національній академії внутрішніх справ України (Київ, 23 квітня 2004 р.), на науково-практичній конференції „Роль мас-медіа у формуванні інформаційного суспільства” в Інституті журналістики при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (Київ, 8 лютого 2005 р.), а також в процесі обговорень на засіданнях кафедри англійської мови НаУКМА та Могилянської школи журналістики.
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в шести статтях, надрукованих у фахових виданнях України.
У сучасній комунікативній лінгвістиці вивчення будь-якого текстового матеріалу потребує застосування дискурс-аналізу. В українській журналістиці теорія дискурсу вперше ґрунтовно була досліджена К.С. Серажим на матеріалі мас-медійного дискурсу. Саме на її визначення дискурсу ми будемо спиратися в нашому дослідженні як на основне: дискурс це „складний соціолінгвістичний феномен сучасного комунікативного середовища, який, по-перше, детермінується (прямо чи опосередковано) його соціокультурними, політичними, прагматично-ситуативними, психологічними та іншими чинниками, по-друге, має „видиму” лінгвістичну (зв’язний текст або його семантично значущий та синтаксично завершений фрагмент) і „невидиму” екстралінгвістичну (знання про світ, думки, настанови, мету адресанта, необхідні для розуміння цього тексту) структуру і, по-третє, характеризується спільністю світу, який „будується” впродовж розгортання дискурсу його репродуцентом (автором) та інтерпретується його реципієнтом (слухачем, читачем тощо)” [145, с. 13]. У вузьколінгвістичному плані в рамках комунікативної лінгвістики (лінгвістики МД) дискурс визначається як „центральна інтегративна одиниця МД, що знаходить своє відображення у продукті МД усному/письмовому тексті” [62, c. 17].
Ф.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У добу глобалізації веб-сайти, чат-кімнати (англ. chat-rooms) Інтернету мають змогу не стискати новини в когнітивні схеми конвенційних „мас-медійних” історій. Це надає можливість демократизувати МД інтернет-комунікантів і позбавити обмін інформацією тиску влади. Інтернет значною мірою приваблює своїх користувачів об’єктивною, „дійсною”, „реальною” інформацією з першоджерел. Саме такими рисами відрізняється висвітлення в Інтернеті британських парламентських дебатів. БПД, як ми зазначали вище, є комбінацією політичного, мас-медійного та PR-дискурсів. Є всі підстави зробити припущення, що висвітлення в Інтернеті британських парламентських дебатів посяде одне з чільних місць серед мас-медійних джерел отримання політичної інформації, як у Великій Британії, так і в багатьох країнах світу.
Оскільки стенографічні звіти британських парламентських дебатів, що публікуються в Інтернеті, позбавлені „фільтрації” через конвенціональні когнітивні схеми „мас-медійних історій”, стає можливим виявити багатоаспектні жанрові іманентні характеристики МД учасників дебатів. Задля цього ми застосовували запропоновану нами розширену модель контент-аналізу, до якої входив лінгвістичний опис структурно-семантичних, прагмалінгвістичних, аргументаційних та дискурс-портретних параметрів БПД. До цього контент-аналіз у лінгвістиці й журналістиці проводився між окремими словами, повторюваністю лексичних одиниць (наприклад, морфем) або, у найкращому разі, слів, що асоціюються з ключовими словами. Подібний аналіз абстрагований від змісту тексту й не дає повного уявлення про розгортання змісту у відповідному дискурсі, про закономірності використання мовних засобів для продукування певного типу дискурсу (у нашому випадку БПД) його автором.
Робота розвиває неориторичний підхід до аналізу дискурсу, зокрема, БПД. Цей підхід, на відміну від адресат-орієнтованого, герменевтичного підходу (тобто того, що трактує розуміння дискурсу адресатом), розвиває адресант-орієнтовані традиції, спрямовані на моделювання стратегій/тактик побудови автором/-ами БПД його плану змісту (семантики) та плану повідомлення (прагматики). Такий підхід дає можливість визначити, за рахунок яких мовленнєво-мисленнєвих дій, а саме семантичних та прагмалінгвістичних стратегій/тактик побудови дискурсу, використовуються закріплені за цими стратегіями/тактиками певні лексичні, лексико-синтаксичні й синтаксичні засоби конкретної мови. Водночас у відкритому політичному мас-медійному дискурсі, яким є інтернет-опублікований БПД, семантичні та прагмалінгвістичні стратегії/тактики, вживані учасниками БПД для побудови своїх повідомлень, є стратегіями/тактиками безпосереднього комунікативного впливу на користувачів Інтернету.
Ми розглянули загальні семантичні та прагмалінгвістичні характеристики дискурсу шляхом дослідження розгортання в мовленнєвих діях учасників британських парламентських дебатів семантичних та прагмалінгвістичних стратегій/тактик продукування цього типу дискурсу. Здійснений аналіз дав змогу встановити закономірності вживання міжпропозиційних семантичних відношень, що утворюють семантичний каркас БПД, та визначити англомовні засоби їх вираження з наведенням україномовних еквівалентів.
З точки зору прагматичного аспекту дискурс-аналізу ми означили функціональні характеристики плану повідомлення одиниць мовленнєвої діяльності різного статусу (від МА до МХ та МВ). У роботі здійснено спробу дати інформаційно та дискурсивно орієнтовану типологію МА. У нашому дослідженні ми встановили, до яких типів належать використовувані в БПД топікальні та оформлювальні МА, їх питому частку, а також дали прагмалінгвістичний опис структури плану повідомлення виявлених можливих типів МХ та МВ, що використовуються у БПД типовими його учасниками (спікером, парламентарем, відповідачем).
Також, шляхом кількісного аналізу вживання прийомів аргументації, нами розглянуті аргументативні особливості комунікативного впливу учасників БПД на інтернет-аудиторію. При цьому встановлено співвідношення деяких типів семантичних міжпропозиційних відношень з відповідними аргументативними прийомами.
На основі каузально-генетичної теорії дискурсу ми вперше запропонували категорію узагальненого дискурс-портрета учасників БПД спікера, парламентаря, відповідача (переважно представника виконавчої та судової гілок влади Великої Британії), враховуючи їх фіксований комунікативний статус на основі типових для їх МД дискурсивно-денотативних категорій.
Багатоаспектний комунікативно орієнтований лінгвістичний опис МД учасників БПД дав нові наукові дані про найсуттєвіші особливості реалізації комунікативної та когнітивної функцій мови у БПД. Такий розширений варіант використаного в роботі контент-аналізу, на нашу думку, може застосовуватися для дослідження комунікативних та когнітивних характеристик інших схожих типів дискурсу, наприклад, політичного, мас-медійного та PR-дискурсу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Агапов Е.П., Пендюрина Л.П. К вопросу о соотношении логики и теории аргументации. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 2022 июня 2002 г. http://argumentation.ru/ 2002_1/papers/1_2002p8.html#1; 14.07.2004.
2. Азаренко С.А. Герменевтика. // Социальная философия: Словарь / В.Е. Кемеров, Т.Х. Керимов (сост. и общ. ред.). М.: Академический Проект, 2003. С. 8890.
3. Аллен Дж. Ф., Перро Р. Выявление коммуникативного намерения, содержащегося в высказывании. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. XVII. С. 322362.
4. Андрущенко З.Р. К вопросу о достаточности основание в условном высказывании. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 2022 июня 2002 г. http://argumentation.ru/2002_1/ papers/1_2002p8.html#2; 14.07.2004.
5. Антонова О. Інтернет як новий медіа-простір // Медіа-атака: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Медіа-освіта як частина громадянської освіти” 6 7 вересня 2002 р. Львів: Нова журналістика, 2002. С. 11.
6. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136137.
7. Арутюнова Н.Д. Пропозиция // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 401.
8. Бахтін М.М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 318322.
9. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: Академія, 2004. 342 с.
10. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка) / Киевский ун-т им. Тараса Шевченка / А.И.Чередниченко (отв. ред). К., 1997. 311 с.
11. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць / Київський університет ім. Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології. К., 1999. С. 98103.
12. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: Проблеми системантики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Київський університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. К., 2004. № 10. С. 1116.
13. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с франц. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
14. Берков В.Ф. Аргументация как логико-коммуникативная процедура. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 2022 июня 2002 г.
http:// argumentation.ru/ 2002_1/ papers/ 1_2002p8.html#3; 14.07.2004.
15. Бігарі А.А. Емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць / Київський університет ім. Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології. К., 2000. С. 3039.
16. Богданов В.В. Классификация речевых актов // Личностные аспекты языкового общения: Межвуз. сб. наук. трудов / Ред-кол.: И.П. Сусов и др.). Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1989. С. 2537.
17. Бондарко А.В. Лингвистика текста в системе функциональной грамматики // Текст. Структура и семантика. Т. 1. М., 2001. С. 413.
18. Борисевич О.В. Культурний компонент у мас-медійному літературно-критичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць / Київський університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. К., 2004. № 10. С. 5761.
19. Булыгина Т.В. О границах в содержании прагматики. Изд. АН СССР. Сер. Лит и Яз. 1981. Т. 40, № 4. С. 333342.
20. Вайшенберг З. Новина журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В.Ф. Іванова. К.: Академія Української преси, 2004. 262 с.
21. Вержбицка А. Метатекст в тексте // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. 8. Лингвистика текста. С. 402421.
22. Вилер К. Без эффективной коммуникации нет эффективного управления: Отличительный облик и имидж местной администрации: Пер. с англ. Обнинск: Ин-т муниципального управления, 2002. 56 с.
23. Владимиров В.М. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння: Монографія. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 220 с.
24. Воробйова О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.19 / Моск. Гос. лингв. ун-т. М., 1993. 36 с.
25. Воробйова О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 199 с.
26. Воробьева С.В. Стратегии исследования прагматических аспектов риторической коммуникации (концепции П.Грайса и Х.Перельмана). // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 2022 июня 2002 г. http://argumentation.ru/2002_1/papers/1_2002p8.html#5; 14.07.2004.
27. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования / Г.Н. Шелогурова (ред.). М.: Лабиринт, 1996. 416 с.
28. Гак В.Г. Об основных аспектах коммуникативного акта // О семантическом инварианте предложения // Проблемы синтаксиса в семантике: М-лы научной конференции. М., 1976. С. 23.
29. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
30. Гелд Д., Мак-Грю Е. Глобалізація/антиглобалізація. / Пер. з англ. І. Андрущенко. К.: К.І.С., 2004. 180 с.
31. Герасимова И.А. Метод акцентирования в аргументации. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 2022 июня 2002 г. http://argumentation.ru/2002_1/papers/ 1_2002p8.html#6; 14.07.2004.
32. Герасимова И.А., Новоселов М.М. Аргументация как методология убеждения // Вопросы философии. 2003. № 10. С. 7384.
33. Голубев В.Ю. Аргументативный диалог в американской газете: взаимовлияние логического и языкового аспектов дискурса // Аргументация, интерпретация, риторика: Электронный журнал. 2000. Вып. 1. http://www/argumentation. spb.ru/2000_1/papers/1_2000p5.htm.
34. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалу художньої прози). Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 182 с.
35. Горелов Н.Н. Коммуникация // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 233.
36. Горлатов А.М. Национально-культурный компонент политической рекламы // Методология исследования политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов / под общ.ред. И.Ф.Ухвановой-Шмыговой. Минск: изд-во БГУ, 1998. Вып. 1. С. 127132.
37. Гулей М.Д. Лексико-граматичні особливості та комунікаційна структура французької політичної промови (на м-лі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. К., 2004. 192 с.
38. Гусар М.В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на м-лі сучасної британської періодики): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2004. 20 с.
39. Дейк Т.А. ван. К определению дискурса. 1989. [WWW-документ] URL http://www.nsu.ru/psych/internet/bits/vandijk2.htm.
40. Дейк Т.А., ван. Язык и диалогия: К вопросу о построении теории взаимодействия // Методология исследования политического дискурса: актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов. / Под общ. ред. И.Ф. Ухвановой-Шмыговой. Минск: изд-во БГУ, 2000. Вып. 2. С. 5063.
41. Демченко В.Д. Немецкая литературная критика конца XVIII века: Учебное пособие / Днепропетровский гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. Днепропетровск, 1996. 79 с.
42. Демченко С.В. Медіаполітична система в сучасній Україні (інтегрована комунікаційна модель): Автореф. дис. канд. політ. наук: 23.00.02 / Дніпропетровський національний ун-т. Дніпропетровськ, 2004. 18 с.
43. Демьянков В.З. Синтаксис, семантика, прагматика и интерптетирующий зигзаг // Содержательные аспекты предложения и текста. Калинин, 1983. С. 2126.
44. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія) / Під ред. Р. Зорівчак. Львів: Видавництво Львівського нац. ун-та ім. І.Я. Франка, 2001. 495 с.
45. Дмитренко О. Громадська думка: історія і сучасність // Політичний менеджмент. 2004. № 2. С. 101108.
46. Доступ до інформації та електронне урядування / Автори-упорядники М.С. Демкова, М.В. Фігель. К.: Факт, 2004. 336 с.
47. Дуцик Д.Р. Роль засобів масової інформації у забезпеченні політичних прав та свобод громадян у демократичному суспільстві: Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.01.08 / Київський національний ун-т ім.. Тараса Шевченка. К., 2004. 19 с.
48. Жуковець Г.Л. Маніфести лейбористської партії Великої Британії як різновид політичного тексту (на матеріалі маніфестів 1995, 1970 та 1997 років) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць / Київський університет ім. Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології. К., 1999. С. 113125.
49. Залізняк Б. Інформаційна ретрансляція факту в політичній журналістиці України // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Львів, 2004. Вип. 25. С. 376381.
50. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. / [Ред. Э.И.Родичева]. М.: Изд-во МГУ, 1996. 333 с.
51. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. 2-ге вид., перероб і допов. Львів: ПАІС, 2004. 268 с.
52. Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації. К.: Наукова думка, 1993. 130 с.
53. Зернецька О.В. Процеси і проблеми глобальної трансформації індустрії масової комунікації // Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. Монографія. К., 1998. С. 344360.
54. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. К.: Освіта, 1999. С. 145196.
55. Зернецька О.В. Глобальні трансформації систем масової комунікації: Дис. ... д-ра політ наук: 23.00.04 / НАН України. Ін-т світової економіки і міжнародних відносин. К., 2000. 359 с.
56. Зернецька О.В., Зернецький П.В. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика // Політичний менеджмент. 2003. № 3. С. 101113.
57. Зернецька О.В., Зернецький П.В. „Чи прийме палата нашу подяку?..”. Дещо про мовний вишкіл британських парламентаріїв // Віче. 2004. № 9. С. 7374.
58. Зернецкий П.В. Повторная коммуникативная номинация в английском языке. Киев: Изд-во КГПИИЯ., 1983. 225 с.
59. Зернецкий П.В. Единицы речевой деятельности в диалогическом дискурсе //Языковое общение: Единицы и регулятивы: Межвуз. сб. научн. трудов / Калининск. гос. ун-т. Калинин, 1987. С. 8995.
60. Зернецкий П.В. Лингвистические аспекты теории речевой деятельности // Языковое общение: Процессы и единицы: Межвуз. сб. научн. трудов / Калининск. гос. ун-т. Калинин, 1988. С. 3641.
61. Зернецкий П.В. Динамические аспекты семантики и прагматики дискурса // Личностные аспекты языкового общения: Межвуз. сб. научн. трудов / Калининск. гос. ун-т. Калинин, 1989. С. 7581.
62. Зернецкий П.В. Речевое общение на английском языке. К.: Либідь, 1992. 143 с.
63. Зернецький П.В. Коммуникативные стратегии: классифицированный аспект // Методология исследования политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов / под общ.ред. И.Ф.Ухвановой-Шмыговой. Минск: изд-во БГУ, 2000. Вып. 2. С. 194198.
64. Зернецький П.В. Типологія особистості: міжкультурні, психологічні та мовленнєві аспекти // Соціальна психологія № 3 (5). 2004. С. 119131.
65. Золотов Э.С. Высокоуровневые концептуальные модели ER (Entity-Relationship model) в системной модели аргументации: перспективы исследования. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 20 22 июня 2002 г. http://argumentation.ru/ 2002_1/papers/1_2002p8.html#8; 14.07.2004.
66. Іванов В.Ф. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації / Київський університет ім. Тараса Шевченка. К., 1996. 201 с.
67. Иофик Л.Л. Сложное предложение в новоанглийском языке. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. 212 с.
68. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 147 с.
69. Карабан В.И. Сложные речевые акты как речевые единицы: Автореф. Дис.д-ра филол. наук: 10.02.04; 10.02.19/ КГУ им. Т.Г. Шевченко. К., 1989. 25 с.
70. Карасик В.И. Этнокультурные типы институционального дискурса // Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров. М.: ИНИОН РАН, 2000. С. 3764.
71. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. / Отв. ред. Д.Н.Шмелев; АН СССР. Сер. лит. и яз. М.: Наука, 1987. 261 с.
72. Кащей Н.А. Теория аргументации и риторика. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 20 22 июня 2002 г. http://argumentation.ru/ 2002_1/papers/1_2002p8.html#10; 14.07.2004
73. Квіт С. Основи герменевтики: Навч. посіб. К.: КМ Академія, 2003. 192 с.
74. Квіт С. Український інформаційний простір і неонасильницькі ідеології ХХІ ст. // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Львів, 2004. Вип. 25. С. 5459.
75. Кобозева И.М. «Теория речевых актов» как один из вариантов теории речевой деятельности. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып. XVII: Теория речевых актов. С. 721.
76. Колотилова Н.А. Когнитивный аспект диалога. // Материалы секции "Логика и теория аргументации" VII Общероссийской научной конференции "Современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". Санкт-Петербург, 20 22 июня 2002 г. http://argumentation.ru/ 2002_1/papers/1_2002p8.html#11; 22.08.2004
77. Колшанский Г.В. Паралингвистика. М.: Наука, 1972. 79 с.
78. Колшанский Г.В. Прагматика языка // Сб. науч. трудов Моск. гос. пед.ин-т иностранных языков им. М. Тореза. М., 1979. Вып. 151. С. 38.
79. Корольчук Ю. Права людини та Інтернет: виклик глобалізації // Ї: незалежний культурологічний часопис. 2000. № 19. С. 208213.
80. Коршук Е.В. Дискурс средств массовой коммуникации как объект исследования // Методология исследования политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов / под общ. ред. И.Ф.Ухвановой-Шмыговой. Минск: изд-во БГУ, 1998. Вып. 1. С. 222230.
81. Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. К., 1993. 136 с.
82. Костенко Н. Парадигми і фактичності нових мас-медіа // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. № 12. С. 138150.
83. Костенко Н. Політичний адвертисмент або парадокси медіа // Політична думка. 1998. № 34. С. 5761.
84. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія. К.: Центр вільної преси, 2003. 200 с.
85. Костирєв А.Г. Роль засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства: Дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 205 с.
86. Кох В.А. Предварительный набросок дискурсивного анализа семантического типа. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс. 1978. Вып. 8: Лингвистика текста. С. 149172.
87. Краткая история дискурсивного анализа //Энциклопедия Кругосвет: