ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИЦІ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису

Снурнікова Юлія Михайлівна

УДК 070:(004.91+004.738.5) (043.3)

ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ
ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
В ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИЦІ

10.01.08 ЖУРНАЛІСТИКА

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Михайлин Ігор Леонідович,
доктор філологічних наук, професор

Харків 2006

З М І С Т
ВСТУП ................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Еволюція дослідження електронних документів Інтернету
як джерела професійної інформації в тележурналістиці....................................... 12
1.1. Сучасний стан теоретичної розробки теми. Історіографія ........................... 12
1.2. Методологія та основні етапи дослідження.................................................... 34
1.3. Термінологічний аналіз поняття «електронний документ» .......................... 42
Висновки ................................................................................................................ 53
РОЗДІЛ 2. Електронні документи мережі Інтернет як джерело професійної
інформації для тележурналістів: користувацький підхід ..................................... 55
2.1. Роль електронних документів Інтернету в професійній діяльності
журналістів та специфічні аспекти їх використання в тележурналістиці............. 55
2.2. Електронний документ як структурна одиниця інформаційних ресурсів
міжнародної мережі Інтернет: теоретична модель................................................ 67
2.2.1. Фізична та змістовно-функціональна сутність............................................. 67
2.2.2. Особливості створення та опублікування.................................................... 73
2.2.3. Проблеми функціонування: уніфікація та упорядкування......................... 79
2.3. Аналіз Інтернету на наявність профільних для тележурналістів
інформаційних ресурсів.......................................................................................... 89
2.3.1. Типологія інформаційних ресурсів Інтернету: формальний підхід........... 89
2.3.2. Профільні інформаційні ресурси для тележурналістів: змістовний підхід 102
Висновки.................................................................................................................. 111
РОЗДІЛ 3. Електронні ЗМІ мережі Інтернет як різновид профільних
документів для журналістів телебачення............................................................... 114
3.1. Становлення електронних мас-медіа: сутність, термінологічний аспект....... 114
3.2. Типологія електронних ЗМІ Інтернету (на основі аналізу українського
та російського сеґментів мережі) ........................................................................... 118
3.3. Відображення електронних ЗМІ в пошукових системах Інтернету............... 139
Висновки................................................................................................................. 145

РОЗДІЛ 4. Проект ефективного використання електронних документів
Інтернету в професійній діяльності журналістів телебачення .............................. 148
4.1. Проблеми використання електронних документів Інтернету в
журналістській практиці: соціологічне дослідження (на базі телевізійних
агенцій новин м. Харкова) ..................................................................................... 148
4.2. Вимоги до рівня інформаційної компетентності сучасних тележурналістів. 164
4.2.1. Проблеми змісту журналістської освіти...................................................... 165
4.2.2. Шляхи вдосконалення змістового компоненту журналістської освіти:
підвищення інформаційної компетентності............................................................ 170
4.2.3. Шляхи підвищення користувацької компетентності журналістів-практиків:
методика пошуку потрібного в роботі документа ............................................... 173
4.3. Вимоги до електронних документів Інтернету як сучасного джерела
професійної інформації для тележурналістів......................................................... 177
4.3.1. Проблеми оцінки мережевої інформації для використання в телеефірі..... 178
4.3.2. Методика диференціації та оцінки якості інформації з електронних
документів мережі Інтернет ................................................................................... 182
Висновки ................................................................................................................. 193
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................... 201
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 242

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасну інформаційну епоху успішна робота будь-якої медійної структури можлива лише за умови використання нею необмежених можливостей глобальної комп’ютерної мережі Інтернет, яка сьогодні перетворилась на потужне джерело професійної інформації для багатьох галузей людської діяльності, у тому числі тележурналістики. Масштабне впровадження Інтернет-технологій у журналістську діяльність, по-перше, вносить істотні технологічні зміни в редакційну роботу, сприяє оновленню засобів і вдосконаленню інструментів професійної діяльності, створюючи комфортні умови для творчості; по-друге, трансформує методи роботи з інформацією, вимагаючи від фахівців оволодіння принципово новими навичками пошуку, багаторівневої диференціації та оцінки первинних даних з електронних джерел Інтернету. Відтак, актуалізується потреба у високому рівні комп’ютерної грамотності тележурналістів, їх умінні ефективно скористатися розмаїттям електронних документів (ЕД) Інтернету та визначити серед них профільні для підготовки журналістських матеріалів, від чого як зараз, так і в перспективі значною мірою залежатиме якість телевізійного продукту.
Сьогодні в науці виразно окреслилася недостатня дослідженість інформаційних ресурсів Інтернету (структурною одиницею яких є ЕД) в галузевому журналістському ракурсі, а на практиці спостерігається низький, невідповідний фаховим вимогам, рівень інформаційної компетентності сучасних фахівців, через що виникає головна медійна суперечність сучасності: стрімкий розвиток Інтернет-технологій, потенційне розширення джерельної бази для сфери тележурналістики завдяки появі електронних документів Інтернету, з одного боку, сусідить з низьким, невідповідним фаховим вимогам рівнем інформаційної компетентності сучасних журналістів, з другого боку. Наукове вивчення та пошук шляхів усунення зазначеної суперечності сьогодні є виразно своєчасним, а відтак свідчить про актуальність обраної теми дослідження.
Ступінь розробки проблеми. Проблема ефективного використання в тележурналістиці профільних електронних документів Інтернету як джерела професійної інформації є новою й малодослідженою для української науки. Через динамічність змін, що відбуваються в нашій галузі у зв’язку з появою Інтернету, дана проблематика донині не знайшла належного відображення в журналістикознавстві й лише аспектно та в порядку постановки проблеми висвітлюється в окремих дисертаціях, монографіях, підручниках, посібниках і наукових статтях. Ґрунтовні ж дослідження, які б узагальнювали особливості використання ЕД Інтернету в тележурналістиці, вивчали змістовне наповнення мережі з журналістикознавчих позицій та розв’язували низку користувацьких проблем, що виникають на етапі взаємодії тележурналістів з Інтернетом, взагалі відсутні. Ці обставини й зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи. Здійснений в її рамках науковий пошук складається, з одного боку, з поглибленого галузевого вивчення інформаційних ресурсів мережі Інтернет як джерела професійної інформації в тележурналістиці, з іншого боку, з розробки шляхів розв’язання зазначених користувацьких проблем, які виникають у тележурналістів під час роботи з новим джерелом інформації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за тематичним планом кафедри журналістики Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, пов’язана з основним напрямком її роботи, що передбачає дослідження й розробку широкого ряду журналістикознавчих проблем.
Мета дослідження полягає в розробці проекту ефективного використання ЕД Інтернету в журналістській практиці та освіті.
Метою передбачено розв’язання таких завдань:
1) проаналізувати сучасний стан наукової розробки питання використання ЕД Інтернету як джерела професійної інформації в тележурналістиці;
2) дослідити термінологічні проблеми поняття «електронний документ»;
3) сформувати теоретичну модель «електронного документа мережі Інтернет» як джерела професійної інформації шляхом вивчення його сутності, особливостей створення та опублікування, основних проблем функціонування в Інтернеті;
4) визначити роль та специфічні аспекти використання ЕД Інтернету в професійній діяльності тележурналістів;
5) проаналізувати інформаційні ресурси Інтернету та визначити серед них профільні для тележурналістів;
6) запропонувати типологію електронних ЗМІ мережі Інтернет як різновиду профільних документів для тележурналістів, розглянути особливості їх відображення в пошукових системах Інтернету;
7) дослідити професійні інформаційні потреби тележурналістів в ЕД Інтернету, визначити рівень їх інформаційної компетентності та основні користувацькі проблеми, окреслити причиново-наслідкові зв’язки виникнення цих проблем;
8) розробити проект ефективного використання електронних документів Інтернету в професійній діяльності журналістів, запропонувавши шляхи розв’язання користувацьких проблем.
Об’єкт дослідження профільні для тележурналістів електронні документи Інтернету.
Предмет дослідження особливості та шляхи ефективного використання в тележурналістиці профільних електронних документів Інтернету як джерела професійної інформації.
Методологічна основа дослідження. В основу роботи покладено міждисциплінарний принцип наукових підходів структурно-функціонального, інформаційно-комунікативного, системно-діяльнісного, що забезпечує синтез нових пізнавальних можливостей для обґрунтування поставлених завдань.
Важливим теоретичним підґрунтям для всебічної розробки питань ефективного використання ЕД Інтернету в тележурналістиці став науковий доробок фахівців з теорії масової комунікації та журналістикознавства О.Акопова, С.Батманової, Н.Вакурової, О.Вартанової, І.Давидова, Я.Засурського, В.Здоровеги, В.Іванова, О.Калмикова, E.Кінга, Ю.Костигової, Л.Коханової, М.Лукіної, О.Мелещенка, А.Носика, Дж.Павлика, Р.Реддіка, В.Різуна, Дж.Холла, Т.Чілачави та ін., а також праці та публікації науковців суміжних галузей, зокрема інформатики та Інтернет-технологій, А.Антопольського, С.Вейбеля, Р.Гіляревського, С.Гредмена, У.Келера, Д.Ланде, А.Романова, Г.Руста, К.Фраппаоло, М.Шварцмана; документознавства та бібліотечно-інформаційних наук Г.Асєєва, Т.Бахтуріної, П.Брофі, Н.Каспарової, С.Кулєшова, Н.Кушнаренко, Т.Майстрович, І.Моргенштерна, В.Степанова, Ю.Столярова, Л.Філіпової, Т.Шарона та ін.
Загальнонаукові та спеціальні методи, використані в роботі: історико-генетичний (аналіз сучасного стану теоретичної розробки теми), структурно- функціональний (вивчення структури та змісту інформаційних ресурсів Інтернету та профільних для тележурналістів категорій ЕД), термінологічний (вивчення засад поняття ЕД), класифікаційний (типо-видова характеристика інформаційних ресурсів Інтернету), текстологічний (розкриття принципів побудови та змісту журналістських публікацій в Інтернеті), дидактичний (розробка професійних методик підвищення користувацької компетентності сучасних тележурналістів), моделювання (побудова алгоритму оцінки якості інформації з електронних публікацій Інтернету), соціологічні (визначення рівня комп’ютерної грамотності журналістів ТБ, виявлення користувацьких проблем, що виникають у них під час роботи з електронними джерелами Інтернету).
Наше дослідження тривало впродовж 2000-2006 рр., але охопило теоретичний доробок (публікації, наукові праці, різні розвідки) періоду 1996-2006 рр.; ґрунтується на емпіричних даних, зібраних у період 2003-2005 рр. Разом із тим, проблема, яку ми вивчаємо, не має часового обмеження, оскільки набула актуальності ще на початку 1990-х рр. і донині залишається нерозв’язаною.
Пошук концептуальних шляхів розв’язання проблем використання електронних документів Інтернету в тележурналістиці базується на реальних вимогах практичної діяльності до рівня інформаційної компетентності сучасних фахівців. Разом із тим, в умовах стрімкого збільшення кількості електронних джерел інформації, з якими щодня працюють тележурналісти, важливого значення набуває теоретичний аналіз сутності, змісту й ролі цих джерел в професійній діяльності, визначення можливостей, які отримала телевізійна журналістика завдяки появі мультимедійних ресурсів, вивчення професійно корисних категорій ЕД та окреслення особливостей їх використання. Таким чином, теоретичний та практичний підходи до вивчення об’єкта дослідження є взаємодоповнюваними.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в даній роботі:
- вперше проведено системне дослідження феномена «електронний документ» як джерела професійної інформації в тележурналістиці і як структурної одиниці інформаційних ресурсів Інтернету, узагальнено формальні та змістовно-функціональні риси ЕД як носія повідомлення в електронній системі інформаційних комунікацій;
- визначено важливу роль ЕД Інтернету в телевізійній практиці та особливості використання мережі Інтернет як метаджерела універсальних даних і швидкісного телекомунікаційного каналу;
- вперше здійснено науковий аналіз інформаційних ресурсів Інтернету на наявність профільних для тележурналістів різновидів електронних документів;
- продовжено й істотно поглиблено у формально-змістовному напрямку типологічне вивчення ЕД Інтернету та профільного, тобто найбільш інформативного та професійно корисного для тележурналістів їх різновиду електронних ЗМІ;
- вперше науково обґрунтовано вимоги до якості інформації з електронних джерел Інтернету з погляду журналістикознавства, визначені основні ознаки авторитетності й достовірності електронних джерел Інтернету як вирішальних критеріїв якості;
- запропоновано алгоритм оцінки якості інформації з електронних джерел мережі Інтернет за комплексом параметрів;
- визначено шляхи вдосконалення пошукових механізмів мережі, запропоновано систему пошуку потрібного в роботі телевізійної структури документа;
- науково обґрунтовано необхідність підвищення загальної комп’ютерної грамотності творчих колективів ТБ та розробки для цього відповідних допоміжних методик;
- продовжено теоретичні розвідки щодо перегляду змісту журналістської освіти у напрямку запровадження Інтернет-дисциплін та посилення їх практично-прикладної складової, сформульовані педагогічні умови, які необхідно створити для цього в навчальному процесі відповідних ВЗО України.
Теоретична цінність дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній використано значний масив маловідомого фактологічного матеріалу з мережі Інтернет та практики телевізійних ЗМІ.
Новими прикладними результатами дисертації є:
- визначення «ядра ключових критеріїв якості» інформації з ЕД мережі Інтернет для сфери тележурналістики, серед яких авторитетність і достовірність визначальні; розробка на його основі алгоритму комплексної оцінки електронного джерела на актуальність, достовірність, авторитетність та ексклюзивність розміщеної в ньому інформації (проходить апробацію в провідних службах теленовин м. Харкова);
- розробка концепції комп’ютерного путівника по е-ЗМІ Інтернету для телевізійних редакцій як методики пошуку потрібного в роботі телевізійної структури документа, швидкої орієнтації в профільних Інтернет-ресурсах (проект впроваджується в телевізійних службах новин м. Харкова);
- рекомендації щодо впровадження на відділеннях журналістики відповідних ВЗО України системи поетапної Інтернет-освіти, побудованої за модульним принципом, яка може вкладатися в один універсальний або низку спецкурсів (приклад реалізації розробка та впровадження в навчальний процес Харківської державної академії культури (ХДАК) комплексного спецкурсу «Електронні засоби масової інформації в Інтернеті» для студентів журналістських спеціальностей; рекомендується для включення в навчальні плани інших ВЗО).
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що матеріали даного дослідження використані для розробки лекцій та практичних занять зі спецкурсу «Електронні засоби масової інформації в Інтернеті»; застосовуються у спеціальних курсах, що викладаються на факультеті театрального та кіно-, телемистецтва ХДАК, зокрема в курсі «Мультимедіа»; а також на відділенні журналістики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, зокрема, в курсах «Інформаційне ТБ», «Сценарна майстерність», «Нові тенденції в телевізійній журналістиці».
Теоретичні висновки та практичні результати нашого дослідження можуть бути використані як засадничі для подальшої розробки шляхів ефективного використання ЕД Інтернету в журналістиці. Одержані наукові положення можуть стати корисними для вирішення в сучасному журналістикознавстві проблеми селекції електронних джерел Інтернету та якісної оцінки поданої в них інформації, що є виключної ваги фаховим і принциповим питанням для сфери ЗМІ, а також враховані системою вищої освіти при перегляді змісту навчальних планів на відділеннях журналістики ВЗО України. Запропонована нами система пошуку потрібного в роботі тележурналіста документа може стати основою для подальшої розробки спеціалізованих баз даних, навігаційних програм, путівників, професійних порталів та інтеграторів профільних джерел, орієнтованих на потреби конкретних редакцій чи окремих різновидів ЗМІ (телебачення, радіо, преси).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження та всі публікації виконано без співавторів.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дослідження оприлюднені в доповідях на: підсумковій науково-творчій студентській конференції «Культура та інформаційне суспільство на зламі тисячоліть» (Харків, 1999); П’ятій міжнародній науковій конференції «Библиотечное дело-2000: проблемы формирования открытого информационного общества» (Москва, квітень 2000); VI Міжнародній відкритій науковій конференції «Современные проблемы информатизации в непромышленной сфере и экономике» (Вороніж, жовтень 2000 квітень 2001); Шостій міжнародній науковій конференції «Библиотечное дело-2001: российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве» (Москва, квітень 2001); Круглому столі «Онтологія дійсності: документальне» (Харків, жовтень 2001); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Духовна культура в інформаційному суспільстві» (Харків, січень 2002); конференції молодих науковців «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, квітень 2002); Міжнародній науковій конференції «Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві» (Харків, листопад 2003); науковій конференції молодих учених «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, квітень 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору» (Запоріжжя, травень 2005); ІІВсеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми журналістикознавства» (Одеса, жовтень 2005); Міжнародній науково-практичній конференції «Українська журналістика та закономірності розвитку сучасного світового інформаційного простору» (Дніпропетровськ, листопад 2005), а також на засіданнях кафедри журналістики Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна та кафедри телерепортерської майстерності Харківської державної академії культури.
Публікації. Результати дисертації викладені у 17 публікаціях, з яких 5 у фахових виданнях зі спеціальності журналістика, затверджених ВАК України. Усі публікації виконані одноосібно.
Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та основним завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 399 найменувань (на 41 сторінці) і восьми додатків (на 32 сторінках). Загальний обсяг дисертації 273 сторінки, основний зміст викладено на 200 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Нині триває істотна трансформація принципів роботи телевізійних редакцій у напрямку вдосконалення методів роботи з інформацією. Електронні документи Інтернету дедалі більше використовуються в журналістській практиці, а для тележурналістів-новинкарів навіть стали одним з важливих джерел професійної інформації, оскільки за оперативністю публікацій значно випереджають телеканали й містять весь спектр мультимедійних даних, необхідних у телевізійній практиці.
1. Незважаючи на активне використання електронних документів Інтернету в тележурналістиці, сучасний стан наукової розробки питання характеризується відсутністю комплексних журналістикознавчих досліджень ЕД як джерела професійної інформації; не визначені й не проаналізовані тематичні групи ЕД, корисні та ефективні в роботі тележурналістів як потужне джерело новинарної, допоміжно-довідкової інформації; не вирішені основні користувацькі проблеми, які виникають у тележурналістів під час роботи з ресурсами Інтернету. Теоретичним підґрунтям для поглибленої та всебічної розробки вищезазначених питань стали ідеї авторитетних українських та зарубіжних журналістикознавців, фахівців у галузі інформатики, документознавства тощо.
2. Термінологічний аналіз поняття «електронний документ мережі Інтернет» у користувацькому аспекті показав, що:
а) ЕД є «вмістилищем» мережевої інформації та власне структурною одиницею динамічних інформаційних ресурсів Інтернету. Оприлюднений в Інтернеті, ЕД «перетворюється» на Web-публікацію, що може або входити до складу будь-якого електронного видання, або бути самостійним закінченим твором (тоді поняття «Web-публікація» та «електронне видання» співпадають);
б) основними проблемами щодо поняття «ЕД» є термінологічна неузгодженість навіть у межах однієї галузі, синонімічність, відсутність закріпленої стандартами термінології та значними розбіжностями в його тлумаченні, розрізненою діяльністю з уніфікації терміносистеми на різновиди ЕД у користувацькому аспекті;
в) розв’язанню термінологічних проблем сприятимуть: загальнонаукове вивчення розмаїття інформаційних ресурсів Інтернету для чіткого уявлення про особливості нового типу документів і можливості їх застосування в тележурналістиці як джерела інформації; активізація дискусій з терміноутворення та ініціювання створення проектів національних стандартів на різновиди ЕД Інтернету;
г) для поглиблення знань про феномен ЕД нами проведено системний аналіз його сутнісних та змістовно-функціональних характеристик, поняття «електронний документ», порівняльну характеристику термінів-синонімів ЕД, встановлено їх співвідношення; запропоновано власне тлумачення деяких термінів у користувацькому аспекті; в порядку постановки задачі визначено «ЕД мережі Інтернет» як самостійний об’єкт в Інтернеті, що являє собою закінчений, опублікований в мережі твір (текст, зображення, фонограму або їх синтез, базу даних, програму тощо), має автора (містить його ім’я, реквізити тощо), передбачає однозначну ідентифікацію (тобто унікальне ім’я та Інтернет-адресу) й забезпечує можливість навігації та багаторазового використання необмеженою кількістю користувачів.
3. Характеристика узагальненої теоретичної моделі «електронного документа» як структурної одиниці інформаційних ресурсів мережі Інтернет дозволила скласти уявлення про сутність, особливості створення, опублікування та функціонування ЕД в Інтернеті. Зокрема:
а) ЕД певним чином змінив уявлення про інформацію та форму її подання, під впливом Інтернет-середовища набув оригінальних властивостей (інтерактивності, оборотності, динамічності, мультимедійності, миттєвої доступності). Гіпертекстуальність, як визначальна властивість ЕД, докорінно впливає на організацію інформації в Інтернеті (лаконічність, стиль перевернутої піраміди, складна мережа посилань) та спосіб її сприйняття (стрибкоподібне скануюче читання, вихід за межі сторінки до іншого текстуального простору);
б) технологічні особливості створення та опублікування ЕД в Інтернеті полягають у нелінійній структуризації даних та гіперпов’язаності інформації; організаційні особливості у спрощенні та здешевленні виробничого процесу, скороченні технологічного ланцюжка, інтерактивному характері опублікування матеріалів, нерегламентованому авторстві;
в) завдяки спрощенню технології е-видаву створювачами в Інтернеті стали як суб’єкти традиційної системи інформаційних відносин, інтегровані в гіперпростір, так і звичайні «користувачі в ролі видавців»; виробництво масової інформації перестало бути виключним правом професійних журналістів;
4. Вивчення ролі ЕД Інтернету в діяльності тележурналістів показало, що:
а) вперше у тележурналістів з’явилося джерело зображальної інформації, альтернативне відзнятому власними силами на місці події живому відео, а також потужний інструмент для отримання оперативної новинарної інформації, сконцентрованої в одному місці, широкого кола довідкових джерел (БД, списків, довідників, енциклопедій тощо);
б) телевізійники-новинкарі звертаються до мережі значно частіше за своїх колег і використовують увесь мультимедійний потенціал Інтернету (як допоміжного метаджерела відеоданих, статичних зображень, стоп-кадрів сторінок Інтернет-видань) і технологічні можливості мережі (як швидкісного телекомунікаційного каналу для прямих включень, обміну відеоматеріалами, телемостів, онлайнових прес-конференцій, інтерв’ю на відстані, мовлення в Інтернеті, зворотного зв'язку з телеглядачем та інтерактивного голосування);
в) поява нового джерела інформації в тележурналістиці зумовила лише технологічні та методичні зміни, сприяла передусім удосконаленню професійних інструментів, а не кардинальним змінам ролі та соціальних функцій професії.
5. Для аналізу інформаційних ресурсів Інтернету на наявність профільних для тележурналістів нами здійснено типологію: за засновником/автором (виділені професійні та авторські ресурси) та способом організації інформації, що показало:
а) професійні ресурси організуються в Інтернеті у формі візиток, промоакцій, електронних магазинів, інформаційних сайтів, корпоративних представництв, порталів, систем управління підприємством; створюються в межах професійної діяльності і, як правило, мають статус «офіційних». Авторські ресурси створюються звичайними користувачами, мають статус «неофіційних» і організуються як: презентаційні, комунікаційні, інтерактивні, інформаційно-розважальні, тематичні, літературні та публіцистичні сайти;
б) з формальних позицій найбільш інформативними для тележурналістів є сайти, організовані як Інтернет-портали та інформаційні сайти. Це електронні ЗМІ, органи влади, провідні ВЗО, громадські організації, бібліотеки періодики, онлайнові енциклопедії та інформаційні центри, що складають категорію профільних для тележурналістів інформаційних ресурсів;
в) за допомогою профільних Інтернет-ресурсів телевізійники вирішують такі професійні завдання, як: орієнтація в новинарному потоці, пошук довідкової інформації, підготовка аналітики, відстеження діяльності та рішень органів державної влади, перевірка сумнівних даних. Найбільш інформативними джерелами мультимедійної інформації, з огляду на потреби тележурналістів, є електронні ЗМІ, які оптимально поєднують зображальну й текстову новинарну інформацію.
6. Вивчення електронних ЗМІ Інтернету як різновиду профільних для тележурналістів, їх типо-видової та змістовних характеристик дало такі висновки:
а) цінність е-ЗМІ як джерела професійної інформації полягає в оперативності, необмеженій фізичній глибині та географічному охопленні, доступності в будь-який час, інтерактивності, можливості навігації посиланнями та пошуку в архівах;
б) визначення поняття «ЗМІ в Інтернеті» не уніфіковано, не визначено юридичний статус е-ЗМІ та правові аспекти їх існування в Інтернеті; спроби класифікувати найбільш численний за змістом сеґмент е-ЗМІ поки безуспішні. Найбільш поширеним є підхід, коли Web-видання розрізняються з огляду на їх походження або першоджерело: паралельні (клони), інтегровані копії традиційних ЗМІ (змішані), оригінальні мережеві медіапроекти;
в) за відсутності сталих типологій, ми проаналізували е-ЗМІ подібно до їх традиційних аналогів, поділяючи на: періодичні видання, інформаційні агенції, Інтернет-портали з функцією ЗМІ, Інтернет-радіостанції, сайти телевізійних компаній. З погляду інформативності (а також оперативності, широти охоплення поточних подій, глибини архівів, авторитетності аналітики) найбільш корисними в роботі тележурналістів є: онлайнові газети, інформагенції (онлайнові й традиційні стрічки, інтегратори новин). Корисні зображальною інформацією: світові інформагенції та телекомпанії (зокрема «Reuters», «France-Presse», «Associated Press», «Germany News», «BBC News», «Fox News», CNN, «EuroNews», «AlJazeera»);
г) пошукові системи й каталоги, у яких систематизовані й відображені е-ЗМІ, мають істотні вади, зокрема нелогічність групування та упорядкування інформації, перехресні посилання, невиправдане дублювання, тематично невідповідні розділу ресурси. Складність пошуку інформації, неструктурованість ресурсів в Інтернеті та низька релевантність відповідей на пошукові запити залишаються для тележурналістів головними проблемами використання ЕД мережі Інтернет.
д) вирішення проблем ефективного пошуку в Інтернеті, недосконалості пошукових механізмів залежить від скорішого розв’язання питання впорядкування ЕД, розробки механізму структурування мережевої інформації, одним з яких може бути запровадження міжнародного стандартного набору ідентифікуючих ознак ЕД на основі метаданих. Нині найпопулярнішим з них вважається Дублінський формат з 15-ма полями-ідентифікаторами; для прискорення процесу його адаптації в Україні слід створити інформаційне середовище метаданих, сумісне з міжнародними стандартами, розпочати створення національних реєстраторів ЕД.
7. Вивчення професійних інформаційних потреб тележурналістів, рівня їх інформаційної компетентності та проблем використання ЕД Інтернету в журналістській практиці (методами спостереження та опитування) показало, що:
а) використання ЕД Інтернету (і зокрема е-ЗМІ як різновиду профільних) є важливим для успішної діяльності тележурналістів (необхідність тих чи інших джерел інформації у щоденній практиці журналісти-новинкарі оцінюють: у 100% ЗМІ мережі Інтернет → у 90% новин телебачення → у 50% друкованих ЗМІ);
б) основні користувацькі проблеми тележурналістів поділяються на суб’єктивні (низька комп’ютерна грамотність, невміння ефективно працювати з ресурсами Інтернету: спостерігається у 25% журналістів-практиків, що в 70% випадків зумовлено відсутністю в деяких ВЗО відповідних дисциплін або наявністю лише теоретичних курсів) та об’єктивні (неможливість однозначної оцінки якості інформації з ЕД Інтернету: проблема для 82% опитаних);
8. Як варіант теоретичного та практичного розв’язання користувацьких проблем, автором розроблено проект ефективного використання ЕД Інтернету в професійній діяльності тележурналістів, у межах якого:
а) визначено «ядро ключових критеріїв оцінки якості» електронної інформації для сфери тележурналістики та ознаки достовірності джерела (як визначального критерію якості): «офіційність» видання, вихідні дані та зворотний зв’язок, імена авторів, розгорнуті гіперпосилання, правові застереження, платність матеріалів, якісна редактура та дизайн, адекватне позиціонування, прозорість стратегії;
б) розроблено алгоритмічну схему, що представляє поступовий механізм для всебічного аналізу ЕД Інтернету на актуальність, ексклюзивність, авторитетність і достовірність (серед яких авторитетність і достовірність визначальні) і дозволяє оцінити джерело за трьома аспектами: доступом, якістю, простотою використання;
в) розроблено концепцію комп’ютерного путівника по е-ЗМІ Інтернету для телевізійних редакцій як експрес-методики з Інтернет-лікнепу та механізму пошуку потрібного в роботі телевізійної структури документа;
г) запропоновано впровадження у ВЗО України системи поетапної Інтернет-освіти, побудованої за модульним принципом та методично забезпеченої, яка може вкладатися в один універсальний або низку спецкурсів (прикладом часткової реалізації рекомендацій є розробка та впровадження в навчальний процес ХДАК комплексного спецкурсу «Електронні засоби масової інформації в Інтернеті» для студентів-тележурналістів).
З розвитком Інтернет-технологій та збільшенням розмаїття мультимедійних джерел інформації роль журналістів як професійних навігаторів у глобальній комп’ютерній мережі буде дедалі зростати. І саме від уміння ефективно використовувати потенціал Інтернету значною мірою залежатиме, наскільки фахівець відповідає сучасним вимогам практики. А відтак, журналіст має ще зі студентської лави отримати високий рівень інформаційної компетентності, досконало оволодіти принципами пошуку, диференціації, аналізу та оцінки якості інформації з різноманітних джерел і в тому числі мережі Інтернет, що забезпечить йому широкі можливості для творчої самореалізації у будь-якому жанрі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян А.С. Две функции Интернет и перспективы его использования для библиотек / Агаджанян А.С. // Науч. и техн. б-ки. 1999. № 2. С. 42-46.
2. Акопов А.И. Глобальное средство массовой информации / А.И.Акопов // Мир медиа ХХІ. Новые информационные технологии. 1999. № 1. С. 4-7.
3. Акопов А.И. Типологические признаки сетевых изданий / А.И.Акопов // Акценты. 1999. № 1. С. 22-27.
4. Акопов А.И. Электронные сети как новый вид СМИ / А.И. Акопов // Филологический вестн. Ростов. гос. ун-та / Ростов. гос. ун-т, Фак. филологии и журналистики. Ростов н/Д, 1998. № 3. С. 43-51.
5. Акопян И. Журналист и Интернет (некоторые рекомендации по использованию информационных технологий в газетном деле) / И. Акопян // Невский наблюдатель: Регион. науч. и проф. альманах журналистов Санкт-Петербурга и Северо-Запада Российской Федерации. СПб: СПбГУ, 1999. № 1. С. 41-42.
6. Актуальные вопросы сетевой журналистики [Электронный ресурс] // WWW-реферативный журнал. 2002. 15 нояб. Режим доступа: http://www.statya.ru/964.
7. Амвросов И. Будущее радиовещания в Интернете / И. Амвросов // Известия. 1999. 27 дек.
8. Анисимов С.А. Некоторые информационные и правовые аспекты регулирования отношений в виртуальных средах / С.А. Анисимов, М.М. Тихомиров // Науч.-техн. информ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. 2001. № 10. С. 27-30.
9. Анненков А. Сеть и массовая информация [Электронный ресурс] / Андрей Анненков // Мир Internet. 2000. № 9. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
10. Антоненко І. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, типологія, форматне забезпечення / Ірина Антоненко, Ольга Баркова // Бібл. вісн. 2004. № 2. С. 11-22.
11. Антоненко І. Термінологічні аспекти каталогізації електронних ресурсів / Ірина Антоненко, Ольга Баркова // Бібл. форум України. 2004. № 3. С. 17-24.
12. Антопольский А.Б. Концепция электронных библиотек [Электронный ресурс] / А.Б. Антопольский, К.В. Вигурский // Электрон. б-ки. 1999. Т. 2, вып. 2. Режим доступа: http://www.iis.ru/el-bib/199902/Antopol/antopol.ru.html.
13. Антопольский А.Б. Системы метаданных в электронных библиотеках / Антопольский А.Б. // Науч. и техн. б-ки. 2002. № 3. С. 26- 44.
14. Асеев Г.Г. Электронный документооборот: Учеб. для студентов вузов культуры и искусств / Асеев Г.Г. Х.: ХГАК, 2000. 470 с.
15. Афанасьева Л.П. Интернет для историка: мусорная корзина или кладезь мудрости? [Электронный ресурс] / Л.П. Афанасьева // Нов. ист. вестн. 2003. № 1. Режим доступа: http://www.Nivestnik.yandex.ru.
16. Багрова И.Ю. Библиотеки и электронные документы / Ирина Юрьевна Багрова // Библиотековедение. 2002. № 3. С. 43-46.
17. Базунова К. Конец эпохи книгопечатания? [Электронный ресурс] / Кира Базунова // Электронные версии книг и фильмов: «за» и «против» (по материалам электронной и печатной прессы). 1999. Режим доступа: http://www.komok.ru/statyi/25-99/grimasi.html.
18. Бакулев Г.П. Современные концепции и теории массовой коммуникации в контексте новых медиа: Автореф. дис.... д-ра филол. наук: 10.01.10 / Бакулев Геннадий Петрович; Ин-т повышения квалификации работников телевидения и радиовещания. М., 2003. 59 с.
19. Баланс свободы и ответственности — практический императив: IV Евразийский медиа-форум в Казахстане / Гюльнара Нурпеисова, Ольга Малахова, Вадим Махин // Сайт Kazpravda: Политика. Режим доступа: http://www.kazpravda.kz.
20. Балацкий А. Библиотека в Паутине [Электронный ресурс] / Александр Балацкий // Мир Internet. 2001. № 5. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
21. Бальжирова Т.Ж. Интернет как средство социальной коммуникации в условиях формирующегося в России информационного общества: Автореф. дис. ... канд. социол. наук: 22.00.04 / Бальжирова Туяна Жамсарановна; Бурят. гос. ун-т. Улан-Удэ, 2003. 21с.
22. Бандурина Л. После HTML, или Чем окончится борьба логики и физики [Электронный ресурс] / Людмила Бандурина // Мир Internet. 2001. № 1. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
23. Баркова О.В. Електронні ресурси: аспекти типології / О.В. Баркова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 трав. 2004 р. К., 2004. С. 147-149.
24. Барышева О.В. Интернет Метаданные Dublin Core / О.В. Барышева // Науч.-техн. информ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. 2000. №3. С. 21-28.
25. Батищев Р.В. Разработка методического обеспечения комплексной оценки эффективности и обоснование требований для систем защиты информации в системах электронного документооборота: Автореф. дис. канд. техн. наук: 05.13.19 / Батищев Роман Вячеславович. Воронеж, 2002. 16 с.
26. Батманова С.Г. Сетевые СМИ: Факторы эффективности: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.01.10 / Батманова С.Г.; Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 2004. 14с.
27. Бахмин А.В. Опыт создания электронных изданий для Интернет / Бахмин А.В. // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 5-й Юбилейной Междунар. конф. «Крым-98», 6-14 июня 1998 г. / Гос. публ. науч.-техн. б-ка России и др. Судак, 1998. Т.1. С.274-277.
28. Бахтурина Т.А. Проблемы взаимосвязи международной и национальной терминосистем в области электронных ресурсов / Бахтурина Т.А. // Науч. и техн. б-ки. 2001. № 6. С. 99-106.
29. Бахтурина Т.А. Проблемы стандартизации библиографического описания электронных ресурсов / Бахтурина Т.А. // Науч. и техн. б-ки. 2000. № 7. С.16-21.
30. Бахтурина Т.А. Термины, связанные с типологией электронных ресурсов / Бахтурина Т.А. // Науч. и техн. б-ки. 2001. № 5. С. 60-66.
31. Бессуднов А. От Носика к Гутенбергу. Зачем нужна сетевая журналистика? [Электронный ресурс] / Алексей Бессуднов, Даниил Дугаев // Страница Шубина Александра Валентиновича: IT Общество и интернет. 2001. 29 янв. Режим доступа: http://www.shubin.ru/it_obshtext/it_ obsh/id/414032.html.]
32. Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления: Межгос. стандарт: ГОСТ 7.82-2001. Введ. 01.07.2002. Минск, 2001. 23 с.
33. Библиографическое описание электронных ресурсов: Метод. рекомендации / Рос. гос. б-ка, Межрегион. ком. по каталогизации; Сост. Бахтурина Т.А. и др. М., 1998. 30 с.
34. Библиотечное дело: Терминолог. словарь / Рос. гос. б-ка; [Сост.: Т.А. Бахтурина и др.]. 3-е значит. перераб. и доп. изд. М.: Рос. гос. б-ка, 1997. 168 с.
35. Бизяева А. Гиперссылка на любимую телепередачу [Электронный ресурс] / Алиса Бизяева // Inter.Net. Режим доступа: http://inter.net.by/reviews/bizyaeva02.html.
36. Большинство журналистов используют сеть в работе: Исследование компании Middleberg [Электронный ресурс]. 2005. 23 апр. Режим доступа: http://webrating.ru/promo/promo_news_arch?NEWS_ID=30876.
37. Борцов А.С. Анализ противоречий определений термина «документ» в ДСТУ [Электронный ресурс] / А.С. Борцов, Е.Н. Бут, А.А. Романов // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии: Сб. науч. тр. / Нац. аэрокосм. ун-т им. Н.Е. Жуковского «ХАИ». Х., 2003. Вып. 18. Режим доступа: http://www.netdocs.webby.com/doc/bbr.htm.
38. Брамс А. Какой тираж у UANET`а? [Электронный ресурс] / Александр Брамс // Укр. правда. Режим доступа: http://www2.pravda.com.ua/ru/archive/?2026-h1-new.
39. Брофі П. Гібридна бібліотека / Пітер Брофі, Шела Фішер // Бібл. вісн. 2001. № 4. С. 49-54.
40. Бугрим В.В. Телебачення прямого ефіру: Навч. посіб. / В.В. Бугрим, І.Г. Мащенко. К.: Либідь, 1991. 200 с.
41. Бугрим В.В. Телевізійні мости: Навч.-метод. посіб. для фахівців телевіз. журналістики / Валентин Бугрим, Іван Мащенко. К.: Ін-т журналістики, 2002. 52 с.
42. Булдакова Е.В. Вопросы оценки качества сетевой информации / Булдакова Е.В. // Библиотечное дело-2000: проблемы формирования открытого информационного общества: Тез. докл. Пятой Междунар. науч. конф., 25-26 апр. 2000 г. / Моск. гос. ун-т культуры и искусств. М., 2000. Ч.1. С. 142-144.
43. Ваганова О.В. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: Дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / Ваганова О.В.; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. К., 2003. 210 с.
44. Вайерс Л. Новая библиотека гибридное учреждение / Вайерс Лео // Науч. и техн. б-ки. 2000. № 1. С. 95-107.
45. Вакурова Н.В. Концепции современных российских Интернет-изданий / Н.В. Вакурова, Л.И. Московкин // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. М., 2001. № 6. С. 44-55.
46. Вартанова Е.Л. Европейские неравенства эпохи Интернета / Е.Л. Вартанова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. М., 2001. № 6. С. 14-23.
47. Василенко Г.А. Электронная книга (pro и contra): взгляд из Интернета / Василенко Г.А., Гиляревский Р.С. // Науч.-техн. информ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. 2001. № 4. С. 14-22.
48. Васильченко С.Л. Авторское право и Интернет / Васильченко С.Л., Губарец В.В. // Науч. и техн. б-ки. 2000. № 3. С. 21-27.
49. Видання. Основні види. Терміни та визначення: ДСТУ 3017-95. Чинний від 01.01.96. К.: Держстандарт України, 1995. 47 с.
50. Виртуальное чтиво, или WWWавилонская библиотека [Электронный ресурс] // Internet-UA. 2000. № 10. Режим доступа: http://www.i-ua.com.
51. Вислый А.И. Электронные библиотеки России: Проблемы формирования и использования / Вислый А.И. // Науч. и техн. б-ки. 2002. № 3. С. 18-26.
52. Волохин О.М. Технологическая модель построения информационного портала библиотеки с использованием метаданных Dublin Core [Электронный ресурс] / Волохин О.М. // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 10-й Междунар. конф. «Крым-2003». Судак, 2003. Т.1. Режим доступа: http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2003/index2.htm.
53. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ / Г.Г. Воробьев. М.: Наука, 1973. 255 с.
54. Воробьев Г.Г. Кибернетика: полувековые итоги / Г.Г. Воробьев // Науч.-техн. информ. Сер. 1. Орг. и методика информ. работы. 1997. № 3. С. 1-11.
55. Воройский Ф.С. Информатика: Вводный курс по информатике и вычислительной технике в терминах: Нов. систематизир. толк. слов.-справ. / Воройский Ф.С. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Либерея, 2001. 536с.
56. Воскресенська Г. Метадані. Дублінський базовий комплект елементів метаданих / Г.Воскресенська // Бібл. планета. 2001. № 3. С. 16-18.
57. Гейтс Б. Дорога в будущее. Гл. 6. Революция в содержании документов [Электронный ресурс] / Б. Гейтс // Виктория: Информ.-познават. журн. Режим доступа: http://www.victoria.lviv.ua/html/interesno/gates4-6.htm.
58. Гиляревский Р.С. Научная библиотека в эпоху электронных коммуникаций / Гиляревский Р.С. // Науч. и техн. б-ки. 1998. № 7. С. 3-12.
59. Гитер Д.М. Использование Интернет для эффективного доступа к электронным и традиционным источникам информации / Гитер Д.М., Лавринович М.Б. // Науч. и техн. б-ки. 1999. № 2. С. 37-42.
60. Гладцъга В. Куда ведет нас Интернет? [Электронный ресурс] / Вадим Гладцъга // Мир Internet. 2000. № 9. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
61. Говорун М. Интернет зона свободы. Часть I. За бугром [Электронный ресурс] / Мария Говорун // Мир Internet. 2000. № 5. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
62. Говорун М. Интернет зона свободы. Часть II. На родине [Электронный ресурс] / Мария Говорун // Мир Internet. 2000. № 6-7. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
63. Головань И.В. Правовая неопределенность бытия Интернета не самое надежное убежище [Электронный ресурс] / И.В. Головань // Публикации адвокатской конторы «Правис». Режим доступа: http://pravis.ua/site/index.htm).
64. Голубева Е. Что мешает жить электронно-цифровой подписи? [Электронный ресурс] / Екатерина Голубева, Евгения Петрова // Мир Internet. 2000. №11. Режим доступа: http://www.iworld.ru.
65. Голубцова Т.В. Проблемы современного медиаобразования как части гражданского образования в Казахстане [Электронный ресурс] / Голубцова Татьяна Александровна, Жапек Мейрамхан Сагынкызы // Материалы II Ежегод. науч.-практ. конф. Караганда, 2003. Режим доступа: http://www.samal.kz/civics2003/publications.htm.
66. Голышко А. Интернет: планета в паутине / Александр Голышко // Радио. 2002. № 7. С. 73-74.
67. Голышко А. Интернет: подготовка захвата планеты / Александр Голышко // Радио. 2002. № 5. С. 69-70.
68. Голышко А. Интернет: ударный сайтострой в России / Александр Голышко, Николай Репин // Радио. 2002. № 11. С. 71-72.
69.