ГАЗЕТА “ВОЛИНЬ” ТА ОДНОЙМЕННЕ ВИДАВНИЦТВО (1941-1944 рр.): ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ І ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

brief description

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

На правах рукопису

РАДЧИК Раїса Віталіївна

УДК 82-92:070.23 (477.81) Волинь 1941/1944”: 655.41

Газета Волинь” ТА ОДНОЙМЕННЕ ВИДАВНИЦТВО
(1941-1944 рр.): ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
І ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.01.08 − журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Тимошик Микола Степанович,
доктор філологічних наук, професор

Київ − 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.... 4
ВСТУП.... 6
РОЗДІЛ 1. Газета Волинь” як предмет
журналістикознавчого дослідження .....14
1.1. Історіографія та джерела дослідження ...14
1.2. Суспільно-політичні передумови заснування 18
1.3. Організаційний аспект роботи редакції, програмні цілі
газети та способи їх реалізації ....24
Висновки до розділу..40
РОЗДІЛ 2. Видавництво Волинь”: діяльність в окупаційних
умовах .. 43
2.1. Структура, управління, функціонування ....43
2.2. Тематичний репертуар книжкової продукції
видавництва Волинь” ..49
2.3. Дитячий журнал Орленя” ...56
2.4. Питання професійної культури на сторінках
Українського хлібороба” ...... 58
Висновки до розділу .....62
РОЗДІЛ 3. Улас Самчук редактор газети Волинь” ....63
3.1. Становлення У.Самчука як письменника та журналіста.......63
3.2. Тематичні й стильові особливості публіцистики У.Самчука
на сторінках Волині” ..73
3.3. У.Самчук і райхскомісаріат Україна” . . . . . 101
Висновки до розділу114
РОЗДІЛ 4. Проблематика газети Волинь”: від українського
питання до держави ..116
4.1. Ствердження державотворчих ідей у газеті Волинь” 116
4.2. Національно-духовні надбання українства . 137
Висновки до розділу.. 164
ВИСНОВКИ . 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ. 169
Додаток А. Дозвіл на видання газети Волинь” .....184
Додаток Б. Тимчасове зарядження охорони порядку в пресових
справах ... 186
Додаток В. Схема організації видавництва Волинь” у Рівному . 189
Додаток Д. Матеріали, які опублікував Улас Самчук на сторінках
газети Волинь” з 1 вересня 1941 року до 1 вересня
1943 року...................... 190
Додаток Е. Перелік автонімів, псевдонімів, криптонімів авторів
газети Волинь”.. 195

ВСТУП

Актуальність теми зумовлюється відсутністю у вітчизняному журналістикознавстві та історії журналістики комплексного об’єктивного дослідження видань, які виходили в Україні під час німецької окупації. За твердженням А.Жуковського та О.Субтельного, в цей період налічувалося близько 115 часописів [1,с.123]. Важливість й актуальність обраної теми визначається як суто журналістикознавчими проблемами, так і загальнодуховними, націотворчими, історичними, релігієзнавчими, політичними, художньо-естетичними тощо.
У контексті подібних видань значна роль відводиться періодичним виданням, зокрема газеті Волинь”, яку видавало рівненське видавництво Волинь” з 1 вересня 1941 року до 7 січня 1944 року.
З ідеологічних причин документи, пов’язані з діяльністю видавництва та редакції газети, масив публіцистики редакторів і журналістів Уласа Самчука, Степана Скрипника, Андрія Мисечка, Петра Зінченка, Олени Теліги, Василя та Олега Штулів, Антона Кучерука, Анатоля Демо-Довгопільського та багатьох інших більш як на півстоліття були заховані в архівні спецхрани” з грифом секретно”.
Досі ця проблематика залишалася непоміченою, як і діяльність (політична, видавнича, просвітня, журналістська, літературна), яку вели українці в столиці райхскомісаріату Україна”Рівному. Навіть після тринадцяти років незалежності України тема так званої підокупаційної періодики не знайшла своїх дослідників.
У поданому дослідженні вперше у вітчизняному журналістикознавстві зроблено спробу з’ясувати роль газети Волинь” та однойменного видавництва у громадсько-політичному, суспільно-економічному, духовному та культурному житті українців у роки Другої світової війни, їх велике значення у ствердженні ідеї незалежності України.
Об’єктивне й неупереджене вивчення періодичних видань, які виходили в Рівному в зазначений період, вважаємо актуальним і необхідним для сучасності ще й тому, що воно дозволяє, користуючись досвідом минулого, висвітлити деякі аспекти функціонування української преси в нетворчих, екстремальних умовах війни.
Досліджений матеріал видань, журналістський доробок їх авторів дають змогу заповнити нішу української преси періоду німецької окупації, яка досі не вводилася до наукового обігу.
Методологічною основою для проблемно-тематичного, типологічного, мовностилістичного, жанрового аналізу видань, редакційно-видавничих характеристик, дослідження окремих журналістів і публіцистів, що виступали на сторінках газети Волинь” та журналів Орленя” й Український хлібороб”, послужили праці теоретиків та істориків української журналістики С.Горевалова [2], А.Животка [3], М.Жулинського [4-5], І.Крупського [6], В.Лизанчука [7-9], І.Михайлина [10], А.Москаленка [11], О.Мукомели [12-13], М.Нечиталюка [14-15], О.Пономарева [16], Д.Прилюка [17], М.Присяжного [18], М.Романюка [19-20], Н.Сидоренко [21-25], О.Сидоренка [24-26], М.Тимошика [27-30], Ю.Г.Шаповала [31-34], В.Шкляра [35-37], Ю.Ярмиша [38-39].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка Розбудова державності України” (номер державної реєстрації 196015204), Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір” (№ 01БФ045-01) і програми кафедри видавничої справи та редагування Історія видавничої справи”.
Мета дисертаційного дослідження ґрунтовно й комплексно вивчити діяльність газети Волинь” та однойменного видавництва у Рівному в роки німецької окупації; заповнити нішу в історії української журналістики та видавничої справи; ввести до наукового обігу десятки імен та видань, які з ідеологічної упередженості не були допущені в загальну систему духовних досягнень українського народу; виявити найсуттєвіші державотворчі, національно-духовні ознаки публікацій журналістів і позаштатного активу газети.
Мета роботи зумовлює розв’язання низки завдань:
простежити на архівних джерелах суспільно-політичні передумови заснування газети Волинь” та однойменного видавництва в Рівному, дослідити це питання в організаційному і проблемно-тематичному аспектах;
обґрунтувати програмні цілі газети та видавництва Волинь”, розкрити способи їх реалізації з урахуванням консолідуючої ролі в контексті національно- визвольного руху України під час Другої світової війни;
висвітлити основні тематичні напрями публікацій Уласа Самчука;
з’ясувати коло працівників, уточнити імена редакторів, публіцистів, письменників, кореспондентів, зусиллями яких з’явилися у світ періодичні видання в Рівному 1941-1944 рр.; визначити їх конкретний внесок в історію національної журналістики;
проаналізувати жанрово-стилістичні, типологічні, проблемно-тематичні виступи журналістів і позаштатного активу газети Волинь”.
Об’єктом дослідження є діяльність газети Волинь” та однойменного видавництва, їх роль і місце в суспільно-політичному та культурному житті України періоду Другої світової війни, а також методи впливу низки видань на українську національну свідомість і світогляд особистості.
Дисертанткою вивчено діяльність редакції газети Волинь” у період з 1 вересня 1941 року до 7 січня 1944 року (233 номери газети): історію заснування, архітектоніку, джерела фінансування, розповсюдження в умовах війни. Досліджено також репертуар книг видавництва Волинь”, що друкувалися окремими виданнями в серії Бібліотека Антикомуніст” і Театральна Бібліотека”, журналів Орленя” (для дітей) та Український хлібороб”.
Підставою вибору газети і видавництва Волинь” для аналізу була їх активна діяльність у несприятливі для творчості роки німецької окупації. До того ж, газета Волинь”, а також друкована продукція однойменного видавництва досі невідомі читацькому загалу України.
Предметом дослідження є особливості становлення й закономірності розвитку українського часопису Волинь” як структурного підрозділу однойменного видавництва, специфіка видань, які виходили в Рівному в 1941-1944 рр., тематика і проблематика вказаних видань, їх жанрова палітра, що забезпечувала з допомогою друкованого слова реалізацію ідеї української державності в період Другої світової війни, а також публіцистична, редакторська, видавнича діяльність авторів українського видавництва й газети Волинь”, у тому числі й У.Самчука, в умовах німецької окупації.
Методи дослідження. Для досягнення завдань, зумовлених метою роботи, дисертанткою були використані методи емпіричного та теоретичного дослідження.
Під час аналізу періодичних видань газети Волинь”, журналів Орленя”, Український хлібороб”, видань серій Бібліотека Антикомуніст” та Театральна Бібліотека” і дотичних до них архівних матеріалів (рукописів, листування), а також літературних і журналістських текстів, вивчення біографічно-творчих подробиць працівників видавництва та газети використовувалися також бібліографічно-описовий, системно-хронологічний, порівняльний, типологічний, біографічний, проблемно-тематичний і жанрово-стилістичний методи. Методологічні засади роботи ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності та достовірності.
Джерельною базою дослідження стали архівні та документальні матеріали. Значний масив дослідницького матеріалу (Ф.Р-280, Ф.Р-33, Ф.Р-22), а також повний комплект газети Волинь” за 1941-1944 рр., книжкові видання та журнали, які видавало видавництво Волинь” (інвентарні № 6, 73, 285, 302, 458, 555, 582, 750, 807, 858) зберігаються в Державному архіві Рівненської області.
Газетні й журнальні видання 1930-х років, на сторінках яких У.Самчук друкував свої літературні та публіцистичні твори, наявні у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України. Це такі: Сурма”, Розбудова нації”, Літературно-науковий вістник” (ЛНВ), Вістник”, Наша бесіда”, Самостійна думка”, Дзвони”, Пробоєм”, Українське слово”, Нова свобода”.
Важливим джерелом для написання дисертації стали книги споминів, вражень, нотаток, листів, записок У.Самчука П’ять по дванадцятій [40]”, На білому коні [41]”, На коні вороному [42]”, Плянета Ді-Пі [43]”.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. Навіть із здобуттям незалежності України тема преси, яка виходила в Україні під час німецької окупації й має колосальний дослідницький матеріал, не стала об’єктом наукового інтересу. У зазначений період найбільшим видавничим осередком в Україні було рівненське видавництво Волинь”. У сучасному журналістикознавстві досі його діяльність глибоко не досліджувалася, опосередковано про нього згадується в працях, присвячених книговидавцю Івану Тиктору [44, с.18-19; 454, с.291-298]. У науковій розвідці Р. Радчик Рівненське видавництво Волинь” (1941-1944 рр.) у боротьбі за українську Україну [46]” на архівних джерелах розкриваються організаційний і проблемно-тематичний аспекти діяльності видавництва, джерела його фінансування, методи розповсюдження друкованої продукції.
Газеті Волинь” як структурному підрозділу згадуваного видавництва присвячено кілька наукових праць Ю.Г.Шаповала, а саме: Газета Волинь” як український часопис (1941-1944 рр.) [31, с.122-138]”, Чого не гоїть огонь [32, с. 218-246]”.
Короткий огляд видань рівненського видавництва Волинь” і тематичного спрямування публікацій журналістів газети Волинь” здійснив І.Павлюк у своєму дослідженні Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. [47]”.
Частково аналізує діяльність видавництва Волинь”, публіцистику Уласа Самчука та журналістів газети в дисертаційному дослідженні Вплив громадсько-політичної та літературної діяльності Уласа Самчука на розвиток української національної свідомості (1920-ті 1990-ті роки) [48, с. 63-106]” А.Жив’юк.
У тих наукових розвідках, що з’явилися за останнє десятиліття і стосуються організаційно-тематичної проблематики рівненських видань, немає єдино вивіреної наукової класифікації з огляду на умови, в яких вони друкувалися. Газету Волинь” І.Павлюк кваліфікує як пронімецький часопис” [47,с.182], С.Пінчук називає її субокупаційною” газетою [49,с.330], Я.Поліщук підцензурною українською періодикою” [50,с.3] та підокупаційною українською газетою” [129,с.44], Ю.Г.Шаповал українським часописом” [31,с.122].
На основі дослідження архівних джерел, публіцистичної, літературної спадщини Уласа Самчука та численних журналістів, що творили Волинь”, праць зарубіжних і вітчизняних учених-журналістикознавців ми дійшли висновку, що неупередженим і об’єктивним визначенням класифікації є таке: українська преса періоду німецької окупації. Підставою для цього є те, що газета і вся періодика того часу в Рівному видавалася для українського народу, поширювалася на території етнічних українських земель, більша частина газетної площі, журнальних видань була відведена українській тематиці.
Наукова новизна полягає в тому, що у вітчизняному журналістикознавстві це перше комплексне дослідження газети Волинь” та інших видань однойменного видавництва як складника української періодики періоду німецької окупації. Воно відзначається поглибленням наукового бачення цієї ланки преси в національно-визвольному русі за здобуття незалежності, а також аналізом особливостей її функціонування і проблематики публіцистичних виступів.
Найсуттєвішими науковими результатами, які отримані здобувачем і мають наукову цінність, є такі:
досліджено архівні джерела, на підставі яких встановлено суспільно-політичні передумови заснування в Рівному газети Волинь” та однойменного видавництва; визначено їх організаційний і проблемно-тематичний аспекти;
обґрунтовано концепцію діяльності редакції газети та інших періодичних видань, зокрема журналів Орленя” та Український хлібороб”;
з’ясовано становлення У.Самчука як письменника та журналіста; висвітлено основну тематику його публіцистики на сторінках газети Волинь”;
вперше здійснено бібліографічний опис публікацій У.Самчука на сторінках газети Волинь” (111 різножанрових матеріалів);
встановлено 40 псевдонімів із 53 та 42 криптоніми з 54;
спростовано ідеологічно заангажовану оцінку редакторської та громадсько-політичної діяльності Уласа Самчука радянською пропагандою та публіцистикою;
до наукового обігу введено значну кількість нових матеріалів, що дало змогу по-новому оцінити замовчувані або спотворювані історичні факти, подати періодичні та книжкові видання видавництва Волинь” як складне і багатожанрове явище;
виявлено внесок окремих письменників, публіцистів, митців, політиків, релігійних і культурно-освітніх діячів у процес становлення і розвитку в Рівному підцензурної української періодики; проаналізовано їхні матеріали.
Практичне застосування одержаних результатів. Поданий у дисертаційному дослідженні фактологічний матеріал, основні теоретичні положення і висновки можуть бути використані для підготовки систематичних покажчиків змісту періодичних видань, упорядкування бібліографії української преси, а також написання підручників і посібників з історії української преси, історії видавничої справи. Результати дослідження вже використовуються в лекційних курсах і на практичних заняттях з історії української журналістики та видавничої справи. Робота може бути корисна всім, хто цікавиться історією, літературою та культурою України.
Апробація результатів дослідження проводилася під час обговорення на засіданні кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Головні положення, результати та висновки роботи апробовані у формі доповідей на міжнародній науково-практичній конференції Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, жовтень 2002), науково-практичній конференції Журналістика 2000” (Київ, квітень 2000), науковій конференції Інституту журналістики Українська журналістика 2003” (Київ, травень 2003), других міжнародних науково-практичних читаннях Українське народознавство: Стан і перспективи розвитку на зламі віків” (Київ, травень 2002).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано одну брошуру, чотири статті у фахових виданнях і три в інших наукових збірниках, у тому числі дві в збірниках матеріалів конференцій.
Список опублікованих праць
1. Радчик Р. Рівненське видавництво Волинь” (1941-1944 рр.) у боротьбі за українську Україну / Передм. М.С.Тимошика. Рівне: Тетіс, 2004. 40 с.
2. Радчик Р. Улас Самчук як редактор газети Волинь” // Українське журналістикознавство. К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2001. Вип. 2. С. 21-26.
3. Радчик Р. Видавництво Волинь” (1941-1944 рр.): структура, тематика видань, діяльність в умовах окупаційного режиму//Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. К., 2003. Вип. 11. С. 14-18.
4. Радчик Р. Становлення Уласа Самчука як письменника та журналіста // Наукові записки Інституту журналістики. К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. Т. 11. С. 84-92.
5. РадчикР. Публіцистика Уласа Самчука у контексті українського державотворення // Наукові записки Інституту журналістики. К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2004. Т.14. С. 136-143.
6. Радчик Р. Улас Самчук (1905-1987) редактор субокупаційної газети Волинь” у Рівному // Bezpecnost a ochrana majetku. Kosice, 2001. С. 112-117.
7. Радчик Р. Улас Самчук упорядник і видавець Нового українського колядника (1941р.) // Українське народознавство: Стан і перспективи розвитку на зламі віків. К., 2002. С.137-141.
8. Радчик Р. Часописи Орленя” та Український хлібороб” (1941-1942) як виразники українського питання // Друкарство. 2003. №5 (52). С. 80-83.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури 15 с. ( 234 позиції), додатків 20 с. Загальний обсяг дисертації 203 с.

bibliography

ВИСНОВКИ

У процесі наукового дослідження були сформульовані конкретні висновки теоретичного і практичного значення:
1. Під час Другої світової війни в Україні із загального журналістського контексту виокремився тип преси українська легальна періодика, що виходила під контролем німецької влади. Найбільшим і найвпливовішим українським видавничим осередком у ці роки було рівненське видавництво Волинь.”
2. Суспільно-політичні передумови заснування газети Волинь” та однойменного видавництва 1 вересня 1941 року в столиці райхскомісаріату Україна” Рівному варто констатувати як об’єктивну реальність потреби друкованого українського слова в складних умовах воєнного часу. Аналіз організаційного, проблемно-тематичного аспектів видань видавництва Волинь” газети Волинь” (233 номери), журналів Орленя” (14 чисел), Український хлібороб” (10 чисел), книг із серій Бібліотека Антикомуніст” та Театральна Бібліотека”, а також роману У.Самчука Марія” й інших, як значного національного надбання, потребує їх включення у загальний контекст історії української журналістики та видавничої справи.
3. Дослідження структури, управління, функціонування газети Волинь” в окупаційних умовах на архівних документах дає можливість стверджувати, що її редакція працювала в структурі однойменного видавництва як окремий підрозділ.
4. Газета Волинь”, яку заснували Степан Скрипник та Улас Самчук, задекларувала свої концептуальні засади Часопис для Волині”, а з 19 квітня 1942 року Український часопис”. Програмна мета газети ствердження ідеї національного та державного відродження України.
5. Суспільно-політичне значення редагованої Уласом Самчуком, Степаном Скрипником, Андрієм Мисечком, Петром Зінченком газети Волинь” надзвичайно велике. У воєнну добу, коли були відсутні поштові установи та зв’язок, газета, розповсюджуючись на Рівненщині, у Волинській, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській і Львівській областях, Києві та Білорусії, мала значний комунікативний резонанс. Публікації на її сторінках були не лише єдиним джерелом найбільш повної й систематичної інформації, але й ефективним чинником у формуванні і самоствердженні громадської думки та національної свідомості українців. За умов відсутності фактичної місцевої влади, її інститутів, зв’язків між регіонами й окремими громадянами на окупованих землях, Волинь” виконувала функції організаторські. Видання творило інтелектуальну й духовну атмосферу, в якій формувався український національний рух, воно відіграло історичну роль у підготовці ґрунту для збройної боротьби в Україні за незалежну Українську державу.
6. Публіцистика Волині” мала гетерогенний (багатоплановий, суперечливий, діалектичний) характер. Це пояснюється тим, що газету творили досвідчені, талановиті журналісти й письменники, які пройшли свого часу журналістську школу” в еміграції, а також у Літературно-науковому вістнику” та Вістнику”, які редагував Дмитро Донцов. Це Улас Самчук, Олена Теліга, Роман Бжеський, Євген Маланюк, Неофіт Кибалюк, Анатоль Демо-Довгопільський, Андрій Мисечко, Олег Штуль. Вони згуртували навколо себе публіцистів, відданих справі відродження української державності. До них належать: Антін Кучерук, Віталій Юрченко, Ніл Хасевич, Степан Скрипник, Леонід Чеплей, Леонід Маслов, Василь Штуль та багато інших. Історії національної журналістики та видавничої справи ХХ століття варто повернути імена видавців, творчу спадщину багатьох публіцистів, які творили газету Волинь” та однойменне видавництво.
7. Свого журналістського піку газета Волинь” досягла за редакторства Уласа Самчука. Тематичний діапазон публіцистичних виступів цього автора різножанровий і різноманітний, незважаючи на обмежене Другою світовою війною інформаційне поле, а також відсутність вільного доступу до джерел інформації. На сторінках газети Волинь” Улас Самчук опублікував 111 різножанрових матеріалів. Переважній більшості його публікацій притаманні емоційна насиченість, аргументованість, доказовість і наступальність. Зважаючи на механізм жорсткої цензури з боку райхскомісаріату Україна”, автор був змушений вдаватися у своїй творчості до езопової мови, натяків, історичних паралелей. Тексто- і фактологічний аналіз джерел, що стосуються громадсько-політичної діяльності У.Самчука дав можливість спростувати заідеологізовану оцінку його літературної, журналістської й громадсько-політичної діяльності, даної радянською історіографією та публіцистикою, в тому числі звинувачення в колабораціонізмі під час Другої світової війни. Вся публіцистична спадщина У.Самчука вказаного періоду пронизана ідеєю здобуття незалежності України, побудови власної держави з усіма державотворчими інституціями на засадах демократичності. Найраціональнішим шляхом розвитку української нації, моделлю відродження української державності У.Самчук вважав досвід європейських країн. Розв’язання українського питання головний редактор бачив у заволодінні українцями на рідній землі всіма ділянками суспільно-політичного життя, у відродженні культурно-національних надбань українського народу, його етнотрадицій, рідної української мови.
8. Проблематика Волині” розвивалася від українського питання до держави. Ідеї відродження української державності брали витоки з історії національно-визвольного руху за незалежність України; концептуальні засади і принципи національно-державного відродження українського суспільства видавці Волині” вбачали в консолідації національно свідомих сил; газета вперше в Україні розвінчувала культ особистості Сталіна, злочинний державний устрій СРСР стосовно українців; вона послідовно стверджувала, що міцною основою державного ладу є розвинена економіка, сільське господарство, приватна власність на землю та засоби виробництва; за твердженням журналістів і позаштатного активу газети, значними надбаннями духовності українства впродовж існування нації є її мова, церква, культура, мистецтво, преса, література, видавнича діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.

Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, НТШ, 1992. 232 с.

2.

Горевалов С. Військова журналістика України: історія та сучасність. Львів: Вид-во Військового інституту при ДУ Львівська політехніка”, 1998. 388 с.

3.

Животко А. Історія української преси / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С.Тимошик. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.

4.

Жулинський М. Національна культура за умов формування нової суспільної солідарності в Україні // Сучасність. 1997. ч. 1. С. 65-69.

5.

Жулинський М. Олег Ольжич і Олена Теліга: Нариси про життя і творчість. К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. 144 с.

6.

Крупський І. Національно-патріотична журналістика України (Друга половина ХІХ-перша чверть ХХ ст.). Львів: Світ, 1995. 184 с.

7.

Лизанчук В. Навічно кайдани кували: Факти, документи, комент. про русифікацію в Україні. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1995. 416 с.

8.

Лизанчук В. Завжди пам’ятай: Ти Українець! 2-ге доповн. вид. Львів: Мальва, 2001. 680 с.

9.

Лизанчук В. Україноцентризм // Журналіст України. 2001. № 3. С. 53-61.

10.

Михайлин І. Основи журналістики: Підручник. Вид 3-е доп. і поліпш. К.: ЦУЛ, 2002. 284 с.

11.

Москаленко А. Вступ до журналістики: Підручник. К.: Школяр, 1997. 300 с.

12.

Мукомела О. Публіцистика: від української ідеї до держави // Українська журналістика в контексті світової // Збірн. наук. праць / За заг. ред. проф. В. Шкляра. К.: Центр вільної преси, 2000. Вип. 4. С. 98-108.

13.

Історія української преси. Хрестоматія: навчальний посібник / Упоряд., автор іст.-біогр. нарису та приміт. О. Г. Мукомела. К.: Наша культура і наука, 2001. 352 с.

14.

Хрестоматія української журналістики 60-х рр. ХІХ ст. / Укл. М. Ф.Нечиталюк. Львів, 1997. 420 с.

15.

Нечиталюк М. Оружием публициста: Вопросы истории, проблематики, идеологической функции, мастерства публицистики Ивана Франко. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1981. 232 с.

16.

Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. К.: Либідь, 2001. 240 с.

17.

Прилюк Д. Теорія і практика журналістської творчості: Проблеми майстерності. К.: Вища школа, 1983. 280 с.

18.

Присяжний М. Преса Української еміграції в Німеччині: Становлення, розвиток, тематична політика (1945-1953). Львів, 2000. 218 с.

19.

Репертуар української періодики ХІХ-ХХ ст.: Матеріали до бібліографії. Т. І: Західноукраїнська періодика 20-30-х рр. ХХ ст. / За ред. М. М. Романюка. Львів, 1997. 280 с.

20.

Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. Львів, 1997. Вип. ІV. 340 с.

21.

Сидоренко Н. Задротяне життя” українських часописів на чужині (1919-1924). К.: Дослід. центр історії укр. преси, 2000. 88 с.

22.

Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження: У 3-х ч. Ч. ІІ. Преса інтернованих українців та цивільної еміграції (Чехія, Польща, Румунія, Єгипет, 1919-1924). К.: Дослід. центр історії укр. преси, 2000. 262 с.

23.

Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження: У 3-х ч. Ч. ІІІ. Національні часописи у таборовому просторі” Європи після завершення Другої світової війни (Італія, Великобританія, Німеччина, Австрія, 1945-1950). К.: Дослід. центр історії укр. преси, 2000. 160 с.

24.

Сидоренко Н., Сидоренко О. Журналістська планета Ді-Пі”: Українська преса у таборах військовополонених, переміщених осіб і біженців після ІІ Світової війни (1945-1950). К.: Дослід. центр історії укр. преси, 2000. 175 с.

25.

Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ століття (Укл. Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко. К.: Дослід. центр історії укр. преси, 1999. 448 с.

26.

Сидоренко О. Українська таборова преса часів першої світової війни. К.: Дослід. центр укр. преси, 1995. 30 с.

27.

Тимошик М. Для одного народу одна літературна мова (Часописи Рідна мова”, Наша культура” як чинники національного пробудження і об’єднання українців діаспори // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. Вип. 4. К., 1997. С. 66-73.

28.

Тимошик М. Її величність книга. Історія видавничої справи Київського університету. 1834-1999: Монографія / Передмова В. В. Скопенка. К.: Наша культура і наука, 1999. 308 с.

29.

Тимошик М. Історія видавничої справи: Підручник. К.: Наша культура і наука, 2003. 496 с.

30.

Українське питання / Пер. з рос., упоряд., передм. та прим. М.С.Тимошика. К.: Вид-во ім Олени Теліги, 1997. 220 с.

31.

Шаповал Ю. Г. Газета Волинь” як український часопис (1941-1944 рр.) // Збірник праць науково-дослідного центру періодики. Львів, 1994. Вип 1. С. 122-138.

32.

Шаповал Ю. Г. Чого не гоїть огонь // Україна Людей: Особистість у контексті національного чину. Львів, 2001. 276 с.

33.

Шаповал Ю. Г. Ідеї історико-патріотичного сенсу буття та свободи особистості у воєнних спогадах Уласа Самчука (1905-1987) // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Журналістика. Вип. 4. К., 1997. С. 115-125.

34.

Шаповал Ю. Г. Літературно-науковий Вістник” (1898-1932 рр.): Творення державницької ідеології українства. Львів, 2000. 352 с.

35.

Шкляр В. Теорія і методика журналістської творчості: Конспект лекцій. К.: Видання МІЛП, 1999. 44 с.

36.

Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. К., 1997. 144 с.

37.

Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. К., 1998. 180 с.

38.

Ярмиш Ю. Жанри сатиричної публіцистики: Навчальний посібник / За ред. проф. В. В. Різуна. К.: Інститут журналістики, 2003. 156 с.

39.

Ярмиш Ю. Соціальна проблематика українського памфлету: (Іван Багряний памфлетист) // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За заг. ред. А. З. Москаленка. К.: ЦВП, 1997. С. 85-103.

40.

Самчук Улас. П’ять по дванадцятій: записи на бігу. Буенос-Айрес: Видавництво Миколи Денисюка, 1954. 232 с.

41.

Самчук Улас. На білому коні: спомини і враження. Видання третє. Вінніпег: Накладом товариства Волинь”, 1980. 252 с.

42.

Самчук Улас. На коні вороному: спомини і враження. Видання друге. Вінніпег: Видання товариства Волинь”, 1990. 360 с.

43.

Самчук Улас. Плянета Ді-Пі: нотатки й листи. Вінніпег: Накладом товариства Волинь”, 1979. 356 с.

44.

Видання Івана Тиктора та концерну Українська преса”: Бібліографічний покажчик (1923-1977). Львів, 2000. 268 с.

45.

Якимович Б. Тиктор Іван Микитович // Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. Львів, 1996. Вип. ІІІ. С. 291-298.

46.

Радчик Р. Рівненське видавництво Волинь” (1941-1944 рр.) у боротьбі за українську Україну/ Передм. М.С.Тимошика. Рівне: Тетіс, 2004. 40 с.

47.

Павлюк І. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр.) / Національна академія наук України; Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. Наук.-дослід. центр періодики. Львів: Каменяр, 2001. 285 с.

48.

Жив’юк А. А. Вплив громадсько-політичної та літературної діяльності Уласа Самчука на розвиток української національної свідомості (1920-ті 1990-ті роки): Дис. канд. іст. наук: 09.00.12. К., 2002. 207 с.

49.

Пінчук Степан. Улас Самчук і його роман-епопея Волинь” // Самчук Улас. Волинь. Т. 2. К.: Дніпро, 1993. С. 325-333.

50.

Поліщук Я. Від романтики Волині до образу України: Іпостасі Батьківщини в осмисленні Уласа Самчука // Українська мова та література. 2000. ч. 5. (165). лют. С. 1-4.

51.

Білоус-Гарасевич Марія. Ми не розлучались з тобою, Україно. GRAPHE 3407 Caniff, Detroit, Michigan. U. S. A., 1998. 768 с.

52.

Мох Олександр. Десятиліття Волині” Самчука // Краківські вісті. 1942. ч. 274-276. 8-22 груд.

53.

Лятуринська Оксана. Улас Самчук // Літературна газета (Мюнхен). 1956. ч. 2 (8). лют.

54.

Клиновий Юрій. Улас Самчук його сімдесятиріччя // Слово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. Зб. 6. Торонто, 1975. С. 230-234.

55.

Луців Лука. Слово про автора // Самчук Улас. Слідами піонерів. Джерзі-Ситі Нью-Йорк: Вид-во: Свобода, 1980. С. 265-268.

56.

Костюк Григорій. Образотворець времени лютого” // Свобода (Нью-Йорк). 1976. 18-26 берез.

57.

Тарнавський Остап. Традиція Кожом’яки: дещо про органічні джерела й паралелі в творчості Уласа Самчука // Слово. Зб. 1. Нью-Йорк, 1962. С. 330-340.

58.

Шевельов Юрій. Спроби дружніх портретів: Улас Самчук із-над Флегетону // Сучасність. 2000. Ч. 5. С. 126-131.

59.

Пінчук Степан. Улас Самчук та його роман про голодомор 33-го // Самчук Улас. Марія. К.: Український письменник, 2000. С. 171-185.

60.

Пінчук Степан. Дві епопеї Уласа Самчука // Вітчизна. 1993. − № 11-12. С. 141-146.

61.

Пінчук Степан. Бандерівський роман Уласа Самчука // Вісті з України. 1994. 10-16 листоп.

62.

Пінчук Степан. Улас Самчук // Слово і час. 1995. № 2. С. 11-17.

63.

Мовчан Раїса. Улас Самчук // Українська проза ХХ століття в іменах: у 2 частинах. Ч. 1. К.: Актуальна освіта, 1997. С. 155-173.

64.

Мовчан Раїса. Улас Самчук (1905-1987) // Ковалів Ю. І., Мовчан Р. В., Панченко В. Є., Погребенник В. Ф. Українська література. 11 клас: підручник для середньої загальноосвітньої школи. Київ - Ірпінь: Перун, 2000. С. 294-312.

65.

Усе для школи: Українська література. 11 кл. Вип. 2: Улас Самчук / упорядк., статті А. Жив’юк, Н. Паскевич. Київ - Львів: Арт Ек, 2001. 64 с.

66.

Безхутрий Юрій. Коні Уласа Самчука // Березіль. 1996. Ч. 5-6. С. 164-179.

67.

Безхутрий Юрій. Коні Уласа Самчука // Волошина Ніла. Українська література: підручник для 8 класу. К.: Освіта, 2000. С. 249-252.

68.

Штонь Григорій. Улас Самчук (1905-1987) // Історія української літератури ХХ століття: у 2 кн. Кн. 2. Ч. 1.: 1940-ві 1950-ті роки: навч.посібник / За ред. В. Г. Дончика. К.: Либідь, 1998. С. 239-244.

69.

Мариненко Юрій. Улас Самчук: матеріали до вивчення творчості письменника в школі. Кіровоград, 1994. 42 с.

70.

Фасоля Анатолій. Великий учитель свого народу: вивчення творчості Уласа Самчука в середній школі. Тернопіль: БогДан, 2000. 96 с.

71.

Фасоля Анатолій. Автопортрет в інтер’єрі епохи: Духовний світ Уласа Самчука на сторінках спогадів На білому коні” та На коні вороному” // Українська мова та література. 1998. Ч. 5 (69). лют. С 4-5.

72.

Фасоля Анатолій. Публіцистика Уласа Самчука та її вивчення в школі // Українська мова та література. 1998. Ч. 5 (69). лют. С. 7-8.

73.

Павличко Соломія. Велика література” // Українська мова та література. 2000. Ч. 5 (165). лют. С. 8-9.

74.

Пастушенко Олена. Роман Уласа Самчука Марія”: До проблем життєвої правди // Українська мова та література. 1998. Ч. 5 (69). лют. С. 6.

75.

Бернадська Ніна. Літописець українського життя ХХ ст. // Українська мова та література. 2000. Ч. 5 (165). лют. С. 4-5.

76.

Волинські дороги Уласа Самчука. Збірник / Упорядн. Ярослав Поліщук. Рівне: Азалія, 1993. 108 с.

77.

Улас Самчук: До 90-річчя від дня народження письменника. Ювілейний збірник / Упорядн. Ярослав Поліщук. Рівне: Азалія, 1994. 108 с.

78.

Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. Вип. 6. У 95-річчя народження Уласа Самчука. Тернопіль, 2000. 150 с.

79.

Мариненко Юрій. Тема селянства у творчості Уласа Самчука. Автореф. дис. канд. філол. наук.: 10.01.01/ Київськ. ун-т ім. Тараса Шевченка К., 1996. 18 с.

80.

Буркалець Наталія. Мистецтво Уласа Самчука − публіциста (за матеріалами газети Волинь” // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Тернопіль: ТДПУ, 2000. Вип.VІ. С. 21-27.

81.

Власенко-Бойцун Анна. Улас Самчук як публіцист // Слово. Зб. 12. Вудсток, 1990. С. 121-132.

82.

Косик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Париж Нью-Йорк Львів, 1993. 660 с.

83.

Маруняк В. Культурна референтура ПУН в роках 1937-1942 // Український історик. Нью-Йорк Торонто Мюнхен, 1985. Рік ХХІІ. Ч. 1-4 (85-88). С. 75-80.

84.

Гунчак Тарас. Україна: Перша половина ХХ століття: нариси політичної історії. К.: Либідь, 1993. 288 с.

85.

Гунчак Тарас. Українська політична думка 1920-х років: монархізм, націоналізм, націонал-комунізм // Літературна Україна. 1991. № 25. 20 черв.

86.

Лисяк-Рудницький Іван. Напрями української політичної думки // Лисяк-Рудницький Іван. Історичні есе. Т. 2. К.: Основи, 1994. С. 63-93.

87.

Цимбалістий Богдан. Політична культура українців // Сучасність. 1994. Ч. 4. С. 77-90.

88.

Коваль В. М. Доля української культури за нового порядку” (1941-1944 рр.) // Український історичний журнал. 1993. № 11-12. С. 15-38.

89.

Ольжич Олег. Цитаделя духа / Впоряк., перед. слово й прим. Миколи Неврлого. Братіслава Пряшів Лондон, 1991. 272 с.

90.

Ольжич Олег. Незнаному воякові: заповідане живим / Упорядк., післям. і прим. Леоніда Череватенка. К.: Фундація імені О.Ольжича, 1994. 432 с.

91.

Спадщина Олега Кандиби-О.Ольжича у контексті національного відродження України. Збірник матеріалів Міжнародної наукової студентської конференції. Травень 1997 р. / За ред. доктора історичних наук, профессора Алексієвця М. М. Тернопіль: ТДПУ, 1999. 278 с.

92.

Париж Олегові Штулеві: Збірник на пошану Олега Штуля-Ждановича. Видавництво Українського Слова” в Парижі. Париж, 1986. 360 с.

93.

Теліга Олена. О краю мій: твори, документи, бібліографічний нарис / Впорядк. Надії Миронець. К.: Вид-во імені О. Теліги, 1999. 496 с.

94.

Мельничук Юрій. Улас Самчук дома і на Україні // Поріддя іуди: памфлети. Львів, 1958. С. 8-27.

95.

Мельничук Юрій. Мовою серця: статті, памфлети, гуморески. К.: Державне видавництво художньої літератури, 1962. 340 с.

96.

Мельничук Юрій. Під чужим порогом: памфлети, фейлетони, статті. К., 1974. С. 38-55; 98-107.

97.

Мельничук Юрій. Чорнильний раб Гітлера // Український радянський памфлет / Упоряд. В. А. Качкан. К.: Дніпро, 1985. С. 107-121.

98.

Раєвський Микола. Праведник” // Пост імені Ярослава Галана. Книга восьма: памфлети, статті, нариси, вірші. Львів: Каменяр, 1981. С. 174-180.

99.

Раєвський Микола. Улас Самчук у заокеанському сюртуці // Червоний прапор. 1984. 10 серп.

100.

Цмокаленко Дмитро. Сповідь людомора // Літературна Україна. 1965. 23 лют.

101.

Харчук Борис. Розстріляні ночі. К.: Дніпро, 1979. 66 с.

102.

Омельчук Юстим. Волинський Геббельс” // Змова. Львів: Каменяр, 1967. С. 27-51.

103.

Кирилюк Вітольд. Спадщина Уласа Самчука в Україні // Літературна Україна. 1994. № 48. 1 груд.

104.

Державний архів Рівненської області. Фонд Р-280. Посилання на це джерело в тексті дисертації подається таким чином: перша цифра номер позиції джерела у Списку використаних джерел та літератури”; друга цифра номер фонду Матеріали видавництва Волинь” в Ровно в ДАРО”; третя цифра номер опису; четверта цифра номер справи; п’ята і наступні цифри номери аркушів.

105.

Літопис УПА. Т. 21: УПА у світлі німецьких документів. Кн. 3: червень 1941 травень 1943. Торонто: Видавництво Літопису УПА”, 1991. 272 с.

106.

Листи Уласа Самчука до Дмитра Нитченка / Публ. Дмитра Нитченка // Березіль. 1993. Ч. 7-8. С. 79-85.

107.

Сім листів Уласа Самчука до Євгена Маланюка / Публ. Миколи Неврлого // Сучасність. 1996. Ч. 3-4. − С. 140-144.

108.

Листи Уласа Самчука до Олега Штуля / Упорядк. і вступ. слово Катерини Криворучко // Самчук Улас. Так, як бачило око і відчувала душа. К.: Центрмузінформ, 1998. С. 316-318.

109.

Самчук Улас. Щоденник (1941-1943 рр.) / Публ. і прим. Марії Терещенко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. Вип. 6. Тернопіль, 2000. С. 124-148.

110.

Самчук Улас. Марія: Хроніка одного життя: роман. К.: Український письменник, 2000. 188 с.

111.