ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ ФРН (1996-2001 рр..)

brief description

Запорізький державний університет

На правах рукопису

Мальцева Віта Володимирівна

УДК: 070(430): 33 "1996/2001"

ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ ФРН (1996-2001 рр..)

Спеціальність: 10.01.08 - журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Іванов Валерій Феліксович,
доктор філологічних наук, професор

Запоріжжя - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3
Р О З Д І Л 1 СПЕЦИФІКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕМАТИКИ НА ШПАЛЬТАХ НАДРЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ НІМЕЧЧИНИ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ І СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ 20
1.1. Витоки економічної преси в Німеччині 24
1.2. Сучасна журналістика Німеччини: стан надреґіональних видань у 2000 -2001 рр. 39
1.2.1. Загальна характеристика економічних розділів надрегіональних видань Німеччини. 44
Висновки к першому розділу ................................................................. 46
РОЗДІЛ 2 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В ПЕРСПЕКТИВІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ 49
2.1 Парадигма контролю.. 49
2.2 Мультимедіа як напрямок розвитку економічної журналістики. 63
2.3 Трансформація жанрової структури сучасної економічної преси. 69
РОЗДІЛ 3 СТАН ТА РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕМАТИКИ В НІМЕЦЬКІЙ ПРЕСІ 77
3.1. Аналіз ключових напрямків економічної політики держави на сторінках економічних розділів надрегіональної преси Німеччини. 77
3.2. Специфіка підготовка фахівців з економічної журналістики: німецький досвід на українських теренах. 124
3.3 Роль німецької преси в економічній політиці ФРН.. 129
Висновки к третьому розділу ...............................................................140
ВИСНОВКИ.. 144
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 151

ВСТУП

Сьогодні глобалізаційний процес стає одним з найважливіших моментів розвитку засобів масової інформації. Пов'язана з розвитком технічного прогресу глобалізація проявляється не лише у створенні глобальних газетних консорціумів, але й у прискоренні темпів доступу до інформації у всесвітньому масштабі, що сприяє подоланню державних кордонів і створенню транснаціонального економічного простору.
На сучасному етапі економічний потенціал будь-якої держави, усе більше залежить від рівня використання інформаційних ресурсів у господарському обігу, від їх надійності, структурованості, уніфікованості, а також від ступеня розвитку інформаційної інфраструктури.
Демократичне суспільство гуманістичне, у ньому домінують загальнолюдські цінності і вільно обертається інформація. Сьогодні, як вважав відомий український учений А.Москаленко, вітчизняні засоби масової інформації переживають мутаційні” часи [1, с.15]. Технологічні революції попередніх епох базувалися на матерії та енергії. Підґрунтя сучасної інформаційної революції - розвиток інформаційних і комунікаційних технологій. Інформація це реальний соціальний ресурс. Тільки вона здатна допомогти людині адаптуватися до життя в умовах невизначеності, пристосуватися до постійних змін (проте пам'ятаймо, що всі наявні зміни - неминучі, а їх швидкість зростає експоненційно [2, с.265]), виробити нові стереотипи поведінки в нових обставинах.
І до сьогодні термін інформаційне суспільство”, попри активне вживання в різних наукових і практичних галузях, тлумачиться вченими та фахівцями неоднаково. Одні вважають, що це суспільство, в якому забезпечується вільний доступ до інформації з усього світу. Інші говорять про суспільство, де основними об'єктами і результатами праці більшості є інформація та знання. Так, наприклад, провідний американський культуролог Олвін Тоффлер, про якого згадується у тлумачному словнику термінів і концепцій російського журналістикознавця Л. М. Землянової, у своїй теорії зазначав, що світ вступає в нову, третю стадію цивілізації, основну роль у якій відіграватимуть інформаційні демасифіковані засоби зв'язку. Основу нової економіки складатимуть комп'ютерні системи, що з'єднають приватні будинки з виробничими і торговельними організаціями, з банками й урядовими установами. Інформація буде сприйматися людьми як стимулятор творчих сил і пошуків, а постійне спілкування з комп'ютером навчить людей добре орієнтуватися в глобальних просторах інформації”, і саме завдяки інформації нова цивілізація почне перебудовувати раніше створене, визначати межі наукових досліджень і реорганізовувати самі засоби комунікації” [3, с. 69].
На думку українського державного діяча, політика, науковця В. Семіноженка, майбутнє належить економіці, базованій на інвестиціях у людину, на соціальному і гуманітарному капіталі суспільства, її мета - отримати інтелектуальний продукт для експорту. "Весь світ прагне до того, щоб виховувати і селекціонувати висококласних фахівців, які дають країні можливість експортувати комп’ютерні програми, а не залізну руду і метал” [4, с. 67].
Аналізуючи соціальні аспекти інформаційного суспільства, група експертів Комісії Європейських співтовариств визначила інформаційне суспільство як суспільство знання (головна умова благополуччя як держави, так і людини - знання, отримане завдяки безперешкодному доступу до інформації; важливим також є й уміння працювати з останньою). Це глобальне суспільство, в якому за допомогою наукової обробки даних й інформації, наукової підтримки знання будуть прийматися добре продумані й обґрунтовані рішення [2, с. 265-268].
Слабке інформаційне забезпечення органів державної влади і керування неповною, недостовірною і несвоєчасною інформацією унеможливлює прийняття оптимальних рішень. Нерозвиненість механізмів регламентації діяльності в інформаційній сфері дозволяє маніпулювати інформацією на догоду зацікавленим структурам. Відсутність механізму включення інформаційного ресурсу в господарський обіг дезорієнтує суб'єктів господарської діяльності, призводить до економічних втрат.
Актуальність теми та доцільність вивчення ринку економічної інформації і пов'язаної з ним системи преси обумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом насамперед економічної інформації (економічна інформація це необхідний для людей продукт, що існує в друкарській або електронній формі, який так чи інакше пов'язаний із діловим життям країни [5, с. 51]). Дефіцит спостерігався практично в усіх галузях економіки. Усе зростаючий попит на такого роду інформацію - це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в переході до ринкових відносин.
У грудні 1991 долі, після розпаду СРСР, українська преса опинилася в ситуації певної безпорадності, адже мас-медіа в колишньому Радянському Союзі спиралися на стрижень політичної комунікації, беручи звідти всі свої моделі поведінки” [6, с. 33]. Тобто засобам масової інформації Радянської України пропонувалася роль провідних агітаторів політики монопольно правлячої компартії” [7, с. 23]. Натомість у першій половині 90-х років так звана "ділова преса" зазнала справжнього злету популярності.
Потреби ринку відразу "оживили" величезний потік ділової інформації як у нових періодичних виданнях, так й у вже існуючих. Мета даного сектору преси - обслуговування, головним чином, категорії людей, пов'язаних з економікою. Цей прошарок преси динамічно сприяє становленню й укріпленню соціальних позицій підприємців, фінансистів, банкірів і, найголовніше, формує ринкову свідомість, здійснює її активізацію. Сьогодні економічна тематика - ключова тема в суспільстві. Економічні та економічно-політичні рішення уряду так чи інакше коригують життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах.
Дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває центрального значення для політичної й суспільної еліти. Економічні й економіко-політичні питання є центральними в громадських дискусіях і мають велике значення для суспільства. Враховуючи поточні події на ринку акцій та цінних паперів і все зростаючу популярність бірж для капіталовкладень, економічна і фінансова інформація починає цікавити широкий загал.
Домінантне значення економічного чинника в нашому житті може бути проілюстроване на прикладі Сполучених Штатів Америки, котрі постійно збільшують свою могутність і вплив у всьому світі. Ще в 1944 році під час другої світової війни американський окупаційний уряд проводив у своїх зонах політику активного економічного відновлення. Американці розуміли, що створити демократію можна лише на стабільній економічній основі. "Мабуть, уперше в новітній історії цивілізованих народів було таке управління, коли важливого значення набувала не політика, а економіка" [8, с. 22]. Економіка взяла на себе керівну роль у всіх сферах новітніх технологій, стала диктувати правила поведінки в сучасному світі: вона виконує провідну роль, домінує, тоді як політика відступає на другий план. Проте для більшості політиків така ситуація й досі залишається неприйнятною.
Незважаючи на важкі економічні умови, українська економічна преса переживає нині період активного формування. На вітчизняному ринку з'являються нові видання з агресивною маркетинговою політикою. Вони заповнюють ринково-інформаційну нішу, не зайняту до цих пір, і завойовують певну частину аудиторії.
Наприкінці 90-х років для німецьких дослідників актуальним було розв’язання питання про місце економічної журналістики на ринку преси.
Німецькі дослідники, аналізуючи економічну журналістику в пресі, стверджують, що до 90-х років друковані матеріали, кореспонденції в економічних розділах надрегіональної преси були безідейними, позбавленими фантазії, важкими за формою, зі слабким викладом, обтяжені надмірним використанням спеціалізованих економічних термінів; учені також констатували обмеженість організації економічних розділів та вибору тем для широкого читацького загалу і, як наслідок цього, тління” економічної журналістики. Сьогодні економічна журналістика постійно вдосконалює свою структуру і форму. У Німеччині способи подачі економічної інформації мають як давні традиції, так і нові розробки. У минулому німецьким журналістам дорікали за сухий” виклад матеріалів на економічну тематику, тобто за незрозумілий, без наукового аналізу розгляд економічної проблеми. Як результат незадоволені інтереси і потреби читачів. Сьогодні німецька економічна журналістика зазнала кардинальних змін. Актуальний розвиток економічної журналістики в системі мас-медіа призвів до нового перерозподілу ролей між комунікатами і комунікантами в масовокомунікаційному процесі. Через друковані матеріали економічна журналістика виконує важливу суспільну функцію між мас-медіа й економіко-політичною системою. Журналіст шукає або вибирає тему з наявного життєвого матеріалу та подає події, проблеми, можливі шляхи розв’язання, задовольняючи інтереси спільноти.
Саме тому економічні розділи надрегіональної преси Німеччини представляють безсумнівний інтерес з точки зору вивчення досвіду їх життєдіяльності в різних соціально-економічних умовах. Надрегіональні видання, до яких відносяться Suddeutsche Zeitung” , Frankfurter Allgemeine Zeitung” , Die Welt”, die Zeit” та інші впливові друковані органи Німеччини, здатні не тільки відбивати, але і формувати економічну кон'юнктуру в країні.
Говорячи про актуальність дослідження, не можна не наголосити на формуванні суспільної думки та створенні психологічної атмосфери всередині країни як на одному з основних психологічних механізмів. А також варто звернути увагу і на недостатнє вивчення техніки маніпулювання, яку в умовах ринкової економіки західні якісні видання апробовують на населенні.
Під час аналізу впливу засобів масової інформації на суспільство, український вчений В.Іванов зазначав, що ЗМІ, виконуючи інформаційну функцію, є при цьому є каналом вираження громадської думки, і засобом його формування, й інструментом соціального контролю громадськості над владою і державою [9, с. 73]. Функціонування засобів масової інформації спрямоване не лише на пізнання і відображення дійсності, а й на її перетворення шляхом впливу на свідомість та підсвідомість суспільства, на спонукання мас до активних дій.
Зрозуміло, що сьогодні ділова преса покликана виконувати роль не тільки інформатора. Вона є системоутворюючим чинником усього національного інформаційного ринку. Ділова преса здатна регулювати суспільну думку в галузі бізнесу й економіки, певним чином впливати на розвиток процесів товаровиробництва. Відповідно до цього можна назвати такі загальні соціальні завдання, окреслені перед якісними діловими ЗМІ:
- формування ринкової свідомості;
- пропаганда цивілізованої підприємницької етики;
- збалансованість економічних інтересів різних суспільних груп, станів [10, с. 7].
Загальні соціальні завдання детально конкретизували функціональні особливості економічної журналістики. Основні з них - це:
- аналіз найважливіших економічних подій у країні та за її межами, їх вплив на політичне життя;
- аналіз соціальних проблем, пов'язаних зі змінами у сфері економіки;
- допомога в налагодженні зв'язків із партнером;
- поширення ділового досвіду;
- забезпечення аудиторії нормативною інформацією (законопроекти, укази);
- вплив на органи влади й управління з метою прийняття рішень;
- формування суспільної думки, поглядів читачів.
У роботі будь-яких ЗМІ набуває значення проблема ефективності журналістської діяльності. Саме тому звернення до проблеми функціонування друкованих ЗМІ в сучасному українському суспільстві та ефективності їх впливу на аудиторію в період зростання економічних кризових явищ є актуальним. Адже покращити свою діяльність і збільшити вплив на суспільство засоби масової інформації зможуть лише за умови повного і досконалого вивчення своїх можливостей.
Проблема маніпулювання завжди привертала увагу дослідників журналістики. Теоретики і практики соціології і психології під терміном маніпулювання” розуміють мистецтво управляти свідомістю і поведінкою мас за допомогою різного роду навіювань і інтерпретують маніпулювання як специфічну форму духовного впливу, здійснюваного шляхом непомітного тиску на психіку людини (чим менш помітний тиск, тим більше його активність і результативність). Маніпулювання і його техніка вивчаються з різних точок зору соціологами, психологами, філософами, лінгвістами.
Під час дослідження економічних розділів якісних видань Німеччини і вивчення попереднього досвіду вітчизняної та зарубіжної науки щодо дослідження факторів ефективності впливу друкованих ЗМІ на громадську думку сучасного суспільства значна увага приділялась науковим працям А. Москаленка, В. Іванова, В. Шкляра, В. Різуна, А. Чічановського, Г. Почепцова, С. Даниленко, С. Недбаєвського, В. Бадрака, О. Мукомели.
Окрім цього, до аналізу залучалися дослідження провідних авторів Німеччини, які аргументовано критикували методи і прийоми маніпулювання свідомістю (Й. Альбрехт [11] , К. Аренс [12] , Х. Бауер [13] , В. Дікманн [14] , Е. Діхтер [15]) .
Що ж до вітчизняної економічної журналістики, то тривалий час у нашій країні її просто не існувало. Ґрунтовні дослідження з'явилися лише нещодавно. Раніше створені наукові праці з економічної преси порушували тільки проблеми економічних основ суспільства і характеризували стан ринку дожовтневого і радянського періодів. Йдеться про праці Є. Блажнова [16], В. Бовикіна [17], В. Ворошилова [18], М. Ісмагілова [19], А. Окорокова [20] й інших. Репрезентативність російської наукової літератури з економічної преси також обмежена. Можна назвати публікації таких авторів, як В. Кулєв [21], Л. Реснянська [22], В. Романенковa [23] Л. Федотовa [24], монографію А. Голікова "Російські монополії в дзеркалі преси (газети як джерело з історії монополізації промисловості" [25], збірник Типологія періодичної преси”, виданий у 1995 році факультетом журналістики Московського державного університету [26]. Зауважимо, що в статтях і наукових працях російських учених неодноразово наголошувалося на необхідності наявності в умовах переходу до ринкової економіки "відповідних форм інформаційного забезпечення", що особливо актуально для країн пострадянського економічного простору, зокрема це позиція Ф. Горюнова [27, с. 20 - 23]. О. Мордовська, наприклад, порушувала проблему створення в сучасному суспільстві такого інформаційного простору, який був би здатний його обслуговувати [28, с. 51-56]. Активно обговорювалася журналістикознавцями й ученими-економістами проблема ролі know - now в сучасних ЗМІ, вона виконує також і роль інтерпретатора важливих явищ господарського життя, пропонуючи своїм читачам компетентні коментарі та наукові огляди. Причина - "виникнення гострої необхідності осмислення нових положень економічної теорії та політики, нових процесів і явищ економічної практики" [29, с. 16]. І. Федін стверджує, що "сила впливу ЗМІ на прискорення науково-технічного прогресу залежить перш за все від того, якою мірою їх діяльність спрямована на розв'язання ключових проблем економіки" [30, с. 79]. У свою чергу В. Моїсеєв доповнював цю думку: "Здійснюваний пресою аналіз проблем соціально-економічного розвитку, пошук шляхів їх розв'язання та організації практичної роботи з метою досягнення визначених цілей є важливою умовою розвитку суспільства" [31, с. 23].
Подібна акцентація зумовлює обговорення питання необхідності економічної пропаганди в ЗМІ. На цьому свого часу наголошували Є. Блажнов [32], Ш. Нургожина [33], Л. Освянніков [34].
Ситуація, що склалася на сучасному ринку економічної преси націлює як теоретиків, так і практиків журналістики на активне вивчення досвіду розвитку зарубіжної преси. У цьому плані варті уваги статті російських учених. Зокрема Л. Косогова ще в 80-х роках ХХ століття наголошувала на чималій значимості економічної преси, що постачає політичним лідерам і представникам великого бізнесу життєво необхідну інформацію для прогнозування і прийняття рішень [35, с. 63 - 66]. М. Ган був переконаний, що завдяки зростанню впливу й авторитету спеціалізованих економічних видань, які інтерпретували, аналізували події, займали місце провідних загальнополітичних органів [36, с. 49 - 53]. З ним цілком погоджується й дослідниця Л. Баранчикова, яка ще в 70-х роках ХХ століття зауважувала, що характерною особливістю економічної преси є те, що виконуючи функції спеціалізованого інформатора, джерела нових знань, технічного ноу-хау, вона виконує також і роль інтерпретатора важливих явищ господарського життя, пропонуючи своїм читачам компетентні коментарі та наукові огляди" [37, с. 52 - 53].
Подібні характеристики економічної преси цілком можна віднеси й до економічних розділів якісної преси Німеччини. Німецька економічна преса відіграє важливу роль у суспільному житті країни, проте жодне видання не було обрано об'єктом аналізу українськими журналістикознавцями та економістами. Побіжно й опосередковано окресленої нами проблеми торкались Ю. Васьківський [38] та Л. Мукомела [39]. Перший розглядав економічну діяльність української преси (тобто редакційну політику видання як основу журналістського маркетингу, роль реклами в редакційній політиці, конкурентноспроможність українських видань [38, с. 3 - 4]). Друга дослідниця аналізувала економічний аспект діяльності німецької преси (зокрема, з'ясовувала основні соціально-політичні умови розвитку ринкових відносин у німецький пресі, вивчала специфіку і різноманітність інформаційних ринків та конкурентних процесів, визначала форми концентрації в журналістських та видавничих організаціях для створення конкурентноспроможних друкованих видань тощо [39, с. 4]).
Зазначимо, що в нашому дослідженні певна увага приділялася і питанню рівня економічної освіти журналістів, оскільки "усвідомлення журналістом суті змін, що відбуваються в економічному житті, дозволяє забезпечити глибину і точність аналізу, правдивий виклад фактів, серйозне узагальнення, комплексний розгляд проблеми" [40, с. 59]. Подібний аспект порушував і Є. Блажнов, акцентуючи на необхідності "оптимального поєднання економічних, політичних та світоглядних знань" для журналіста, який висвітлює економічне життя тієї чи іншої країни" [32, с. 174].
Саме недостатня теоретична і практична розробленість аспектів розвитку ринку економічної інформації, необхідність пошуку ефективного впливу засобів масової інформації на прийняття політичних рішень урядом, зумовили вибір теми нашого дослідження Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.)”
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми № 01БФ-045-01 „Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір”, що розробляється в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Мета дисертації - проаналізувати матеріали надрегіональної преси Німеччини, об'єднані соціально-економічною тематикою, а також визначити роль комунікації як інструмента економічної політики держави та механізму впливу засобів масової інформації на формування економічної політики країни.
Окреслена мета вимагала розв'язання таких завдань:
- визначити роль комунікації як основи функціонування інформаційних інструментів економічної політики держави;
- розглянути історію та тенденції розвитку економічної преси в Німеччині; узагальнити досвід становлення економічної преси;
- вивчити методи і прийоми висвітлення економічних тем в якісній пресі;
- проаналізувати висвітлення економічних проблем у провідних німецьких засобах масової інформації із застосуванням контент-аналізу;
- визначити взаємовплив читацької аудиторії, засновників і видавців, а також тенденції, що характе

bibliography

ВИСНОВКИ

Поява економічної журналістики у світі наслідок безпрецедентного в новітній історії економічного зростання. Економічні видання, розраховані як на професіоналів, так і на широкий загал, зайняли стійкі позиції у Німеччині, Великобританії, Італії та інших країнах світу.
Потреба в економічній журналістиці наприкінці 40-х років була очевидною. У цей період німецькі видання всебічно характеризували найактуальніші соціально-економічні проблеми німецького суспільства.
Німецькі дослідники, аналізуючи економічну журналістику в пресі, стверджують, що до 90-х років друковані матеріали, кореспонденції в економічних розділах надрегіональної преси були безідейними, позбавленими фантазії, важкими за формою, зі слабким викладом, обтяжені надмірним використанням спеціалізованих економічних термінів; учені також констатували обмеженість організації економічних розділів та вибору тем для широкого читацького загалу і, як наслідок цього, тління” економічної журналістики. Сьогодні економічна журналістика постійно вдосконалює свою структуру і форму. У Німеччині способи подачі економічної інформації мають як давні традиції, так і нові розробки. У минулому німецьким журналістам дорікали за сухий” виклад матеріалів на економічну тематику, тобто за незрозумілий, без наукового аналізу розгляд економічної проблеми. Як результат - незадоволені інтереси і потреби читачів. Сьогодні німецька економічна журналістика зазнала кардинальних змін. Актуальний розвиток економічної журналістики в системі мас-медіа призвів до нового перерозподілу ролей між коммунікатами і комунікантами в масово-комунікаційному процесі. Через друковані матеріали економічна журналістика виконує важливу суспільну функцію між мас-медіа й економіко-політичною системою. Журналіст шукає або вибирає тему з наявного життєвого матеріалу та подає події, проблеми, можливі шляхи розв’язання, задовольняючи інтереси спільноти.
Нагальні проблеми економіки стали предметом детального аналізу в економічних розділах надрегіональної преси Німеччини. Структура рубрикації дозволила забезпечити широке охоплення економічної дійсності Німеччини та за кордоном. Економічні розділи складаються з рубрик, які, з одного боку, є суто інформаційними, оскільки вміщують коротку не коментовану інформацію широкого спектру економічної життєдіяльності країни; з іншого - рубрики з аналізом найпомітніших подій. Зокрема, в газеті „Frankfurter Allgemeine Zeitung” це рубрики: "Wirtschaft” ("Економіка"), "Unternehmen” ("Підприємство"), "Recht Steuern im Uberblieck” ("Перспективи податкового права"), "Finanzmark” ("Ринок фінансів"), "Finanzmarke und Geldanlage ”("Ринок фінансів і грошові курси"), "Aktienmarkte Deutschland" ("Ринок акцій у Німеччині"), "Freiverkehr und Genusscheine" ("Вільний рух і споживання"), "Internazionale Aktien und Warenmarkte" ("Міжнародний ринок акцій і ринок валют").
На сторінках економічних розділів якісної преси висвітлювався цілий ряд інших суспільно-значимих питань (у галузі політики, екології, історії, спорту, медицини) крізь призму економіки. Наголосимо, що більшого значення набувають політичні питання, увага до яких пояснюється безсумнівною суспільною значимістю. Економічні розділи німецької преси не тільки коментують, кваліфіковано відбивають економічну ситуацію в країні, але й формують економічну кон’юнктуру.
Яскраво-виражені теми-домінанти на сторінках економічних розділів німецьких видань відсутні; рівномірно увага фокусується на пенсійній реформі і безробітті, імміграційних процесах і проблемах, пов'язаних з ними, зокрема для "Frankfurter Allgemeine Zeitung" пріоритетна сфера - економіка взагалі; сфера фінансів і політики - домінанта газети "Die Zeit" (питання політики подаються в тісному взаємозв'язку і під кутом зору економіки). Це видання завжди вважалося ареною політичних дискусій. Представлення протилежних точок зору на одну й ту саму подію, особу, явище надає змогу читачеві формувати власну точку зору.
Спеціалізовані видання працюють на чітко визначену аудиторію (їх матеріали розраховані на підготованого читача, якій здебільшого працює в економічній галузі). Матеріали з економічних розділів якісної преси адресуються широкій читацькій аудиторії. Вони написані доступною і зрозумілою нефахівцеві мовою; проблема безробіття провокує появу на сторінках надрегіональних видань (Frankfurter Allgemeine Zeitung”, Suddeutsche Zeitung”, Die Welt”, Die Zeit”) цілої низки соціально-економічних, економіко-політичних проблем і питань;
Провідну роль у висвітленні економічних подій відіграє професіоналізм економічних журналістів, які представляють компетентний аналіз і кваліфіковані прогнози.
Високий професійний рівень журналістів, які висвітлюють економічну тематику, дозволяє підтримувати стабільний інтерес читацької аудиторії. Економічна журналістика як найбільш прогресивний напрямок вимагає високого професіоналізму від працюючих у ній фахівців. Економічні журналісти повинні оволодіти основами знань з політології, економіки, суспільствознавства та інших наук. У підготовці матеріалів українські журналісти повинні вміти використовувати методологічні прийоми наукового аналізу фактів, явищ, процесів, що відбуваються в державі. Окрім виважених економічних коментарів, економічні журналісти повинні звертатись до всіх жанрових форм. Потрібно зацікавити читача репортажем, інтерв'ю з політиком, економістом, менеджером або коментарем чи портретом.
Висока популярність економічних повідомлень не сприяє використанню всіх існуючих жанрів. Всі керівники та відповідальні редактори економічних розділів щоденних німецьких газет погоджуються с тим, що сьогодні підвищений інтерес читачів саме до економічної тематики. Пояснюється це тим, що економіка торкається кожного. Тільки через ситуацію на ринку праці, кожний німецький читач відчуває потребу в економічній інформації. Через дефіцит знань збільшується розгубленість людини. Другий аспект популярності економічної журналістики це перехрестя економіки і політики. Відповідальні редактори економічних розділів надрегіональної преси наголошують, що всі політичні рішення мають економічний аспект. Політика в останній рік була економічною політикою. Напружена тематика з сфери економіки це податкова, пенсійна реформи Економічна тематика все розширяється, зміст видань від початку до кінця виключно пов язан з економічною тематикою”
В німецькій пресі провідні банкіри і політики, навіть канцлер країни виступають на шпальтах економічних розділів у ролі авторів. Вони оцінюють і прогнозують стан і перспективи розвитку актуальних проблем і процесів німецької економіки.
Тематична спрямованість економічних розділів зумовила жанрове розмаїття. У першу чергу, варто назвати такі жанри, як аналітична стаття, інформаційна замітка, коментар, інтерв’ю (його різновиди).
У період кризових явищ, зумовлених різким погіршенням економічної кон’юнктури як німецької економіки, так і світової невеликі за обсягом публікації з елементами аналізу дозволяють охопити і показати проблему, задовольняючи тим самим інформаційний попит читача.
Глибокий аналіз і компетентний прогноз головні пріоритети серйозних німецьких видань. Аналіз допомaгає з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, предметами, їх окремими блоками. Синтез повертає їм порушену аналізом цілісність. Вірогідно, саме тому журналісти ,зокрема з Frankfurter Allgemeine Zeitung”, "Die Zeit", Suddeutsche Zeitung”, Die Welt” та інших надрегіональних видань попри конформізм й суб’єктивність не бояться висловлювати власні позиції, думки ( вони-то й провокують інтерес до газети навіть на основі дискурсу). Читач газети, окрім набору актуальних фактів, отримує аналітичний висновок журналіста. І якщо позиція газети не збігається з читацькою, то це лише загострює інтерес до порушеної проблеми та пробуджує запал дискурсу.
В економічних розділах домінує політична інформація, що пояснюється все зростаючою політизацією економіки, усе більшим переплетенням інтересів економіки і держави.
Перспективи розвитку української економічної преси багато в чому позв'язані з розвитком закордонної преси. Очевидно, вони будуть визначатися станом західного ринку преси, а саме: більш широким поширенням мультимедіа, використанням комп'ютерних мереж у журналістиці; виходом електронних газет. На сьогодні доводиться констатувати факт: електронні ЗМІ всюди тіснять друковані видання. Їх головні козирі - це доступність, оперативність. На тлі передових електронних технологій газета виглядає дещо архаїчно і стає менш масовою. Більшість газет уже має власні wеb-строрінки, які представляють їх у новому засобі масової комунікації мережі Інтернет. Як наслідок окресленої ситуації і згаданих процесів, що в ній відбуваються, практично всі надрегіональні видання Німеччини мають власні сторінки у світовій мережі-павутинні. На заході наявні комп'ютерні версії газет пропонують постійно нову, безперервно поновлювану інформацію. Усе це свідчить про безсумнівне комп'ютерне майбутнє. Нові умови людського існування, технічного функціонування, технологічного удосконалення, наявні в нашій реальності, дозволяють, а іноді й вимагають нестандартного підходу до засобів масової інформації.
Можна констатувати, що в таких умовах друковані ЗМІ трансформують свою структуру і систему функціонування, але (і це, мабуть, найголовніше) не втрачають свого місця і значення в людському суспільстві.
Прискорює свій розвиток і процес глобалізації. Це проявляється не тільки у створенні газетних консорціумів, але й у швидких темпах доступу до інформації у всесвітньому масштабі.
Прагнення до ексклюзивності інформації зумовить активізацію надання ділової інформації на замовлення і появу вузькоспеціалізованих видань.
Можна констатувати, що економічна і ділова преса забезпечують для своєї аудиторії своєчасний відбиток подій економічного життя, дозволяють бути постійно в курсі важливих економічних новин. Завдяки цим виданням формується цілісна інформаційна картина поточного економічного життя; оцінюється вся сукупність актуальних подій; уточнюється відповідно до динаміки розвитку ринку модель поведінки, плани спільної діяльності в тій або іншій галузі, сфері. Економічна і ділова преса виконує ряд найважливіших функцій: інформативну, просвітительську, соціальну, інтегративну.
Значення преси економічного напрямку у сучасному суспільстві зростає. Цей сектор преси має змогу впливати на оздоровлення і стабілізацію господарського життя країни.
Досвід німецької преси доводить: процес становлення економічної журналістики в Україні замість стихійного розвитку набуває осмисленого характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Москаленко А. Ера інформації й демократичне суспільство // Вісник Київського університету. - Сер. Журналістика. - 1996. - Вип. 3 С. 3 - 15.
2. Общество и книга: от Гутенберга до Интернета. - М.: Традиция, 2000. - 280 с.
3. Землянова Л. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества. Толковый словарь терминов и концепций. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. 301 с.
4. Семиноженко В. Політика часу. - Харків: Майдан, 2001. 272 с.
5. Бизнес ( англ.Business ) предпринимательская деятельность, направленная на извлечение прибыли. Рыночная экономика: Словарь, п/р Г. Кипермана. М.: Республика, 1993. - 398 с.
6. Почепцов Г. Україна посткомуністична: суперечності та перспективи соціально-політичного розвитку // Політична думка. 1993. - №1. С. 33 - 36.
7. Бебик В., Сидоренко О.І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. К: Межрегіональна академія управління персоналом. Дослідницький центр історії української преси, 1996. - 124 с.
8. Блажнов Е.А. Экономическая пропаганда в газете: факторы эффективности.- М.: Изд - во Моск. ун та, 1982. 176 с.
9. Іванов В. Ф. Правові умови діяльності ЗМІ України // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали науково-практичного українсько-швейцарського семінару/ За ред. А. Москаленка, М.Герольда, В.Іванова. К.: Центр вільної преси, 1999. - С.73 76.
10. Кулев В.С. Деловая пресса Росии - М., 1996. - 127 с.
11. Albrechts J. Massenpresse als Ideologienfabrik. Am Beispiel Bild”. - Frankfurt am Main: Athenaum Verlag, 1972. 153 S.
12. Arens K. Manipulation. Kommunikationspsuchologische Untersuchung mit Beispielen aus Zeitungen des Springer Konzerns. - Berlin: Volker Spiess Verlag, 1971. - 96 S.
13. Bauer H. Die Presse und die offentliche Meinung (2. verand.Auf 1.). Munchen: Olzog, 1968. - 160 S.
14. Dickmann W. Sprache in die Politik Einfuhrung in die Pragmatik und die Semantik der politischen Sprache. Heidelberg: Winter, 2. Auf 1, 1975. - 147 S.
15. Dichter E. Uberzeugen nicht verfuhren. Die Kunst, Menchen zu beeinflussen. Dusseldorf Wien: Econ Verlag, 1971. 279 S.
16. Блажнов Е.А. Газетные жанры в экономической пропаганде. М.: Издательство Московского университета, 1994. 86 с.
17. Бовыкин В.И. Формирование финансового капитала в России. (конец ХІХ в.). М.: Наука, 1984. 287 с.
18. Ворошилов В.В. Экономическая пропаганда в газете. - Л.: Издательство Ленинградского государственного университета, 1987. - 173 с.
19. Исмагилов М. Печать и производственная пропаганда: исторический опыт и традиции, проблемы перестроечного периода. Уфа. 1991.
20. Окороков А. Октябрь и крах русской буржуазной прессы. - М.: Мысль, 1970. 414с.
21. Кулев В.С. Деловая пресса в России // Вестник Московского университета. - Сер. 10: Журналистика. - №5. - 1994. - С. 3 - 8.
22. Реснянская Л.Л. Современный этап развития газетно-журнальной периодики // Вестник Московского университета, Сер.10: Журналистика, - № 4, 1994. С. 3 - 9.
23. Романенкова В.М. Формирование издания качественного типа в СМИ России. // Вестник Московського ун -та, Сер. 10: Журналистика. - № 1. 1994. С. 3 9.
24. Федотова Л.Н. Образ предпринимательства в прессе.// Вестник Моск. ун та. № 1. 1994. С. 23 33.
25. Голиков А. Российские монополии в зеркале прессы (газеты как источник по истории монополизации промышленности). - М.: Изд-во МГУ, 1991. 202 с.
26. Типология периодической печати. М.: Изд-во Московского университета, - 1995.
27. Горюнов Ф. Деловая печать и перестройка // Журналист. - 1997. - №7. - С. 20 - 23.
28. Мордовская Е.И. Перспективы развития деловой прессы в России // Вестник Московского университета . Сер. 10. - Журналистика. - 1997. - №5. - С.51 - 56.
29. Прокопчук В.Е. Формирование современного экономического мышления средствами периодической печати: Автореф. дис канд. ист. наук. - М., 1986. 18 с.
30. Фединин В.К. Деятельность средств массовой информации в условиях конкретной реформы управления экономикой // Средства массовой информации в социалистическом обществе. - М., 1989. - С. 75 - 81.
31. Эффективность журналисткой строки / В.А. Моисеев, В.П. Бакуменко, Г.И. Вартанов и др. К.: Вища школа. Изд-во при КГУ. 1987. 180 с.
32. Блажнов Е.А. Экономическая пропаганда в газете: факторы эффективности. -М., 1982. - 154 с.
33. Нургожина Ш.И. Современное экономическое мышление и печать // Многонациональная советская журналистика: исторический опыт и проблемы перестройки. - Алма-Ата, 1990. - С. 37 - 48.
34. Овсянников Л.Б. Развитие экономической журналистики первых лет советской власти и её традиции в современных условиях : Автореф. дис канд. ист. наук. - М., 1974. - 23 с.
35. Косогова Л.И. Еженедельник Экономист” и его место в системе периодической печати Великобритании // Вестник московского университета. Сер. 10. Журналистика. - 1983. - №1. - С. 63 - 66.
36. Ган М.П. Становление еженедельной газеты Уолл-стрит джорнэл” как органов деловых кругов США // Вестник Московского университета. Сер. 10. Журналистика. - 1982. - №1. - С. 49 - 53.
37. Баранчикова Л.И. Ежедневная финансовоэкономическая газета как тип газеты и её место в системе современной буржуазной пропаганды // Вестник Московского университета. Сер. 10. - 1973. - № 4. - С. 52 - 53.
38. Васьківський Ю. Економічний аспект діяльності друкованих ЗМІ України: Дис. канд. філол. наук: 10.01.08. - Львів, 1999. - 180 с.
39. Мукомела Л. Комунікативна економічна конкуренція та концентрація як фактори ефективної діяльності друкованих ЗМІ (з досвіду сучасної преси ФРН): Автореф. Дис. канд. філол. наук: 10.01.08. - К., 2001. - 22 с.
40. Ворошилов В.В. Компетентность журналиста как условие повышения эффективности экономической пропаганды в газете // Печать в системе идейно-политического воспитания и экономического образования. - Л., 1987. - С. 55 - 62.
41. Гуревич .М. Газета и рынок: как добиться успеха. М., - 1998. 197 с.
42. Саламон Л. Всеобщая история прессы // История печати. М.: Аспект Пресс. 2001. 418 с.
43. Бюхер К. Происхждение газеты // История печати. М.: Аспект Пресс. 2001. 494 с.
44. Вороненкова Г.Ф. Путь диною в пять столетий: от рукописного листка до информационного общества. Национальное своеобразие средств массовой информации Германии (Исторические предпосылки, особенности становления и эволюция, типологические характеристики, структура, состояние на рубеже тысячелетий). Изд.: Языки русской культуры, - 1999. 640 с.
45. Гроссман Г. Периодическая печать в Германии. История печати. М.:Аспект Пресс, 2001. С. 75 109.
46. Чічановський А.А., Шкляр В.І. Політика. Преса. Влада. Київ Москва.: Слов’янський діалог, - 1993. 68 с.
47. Майн Х. Средства массовой информации в Федеративной Республике Германии. Риден. 1996. 200 с.
48. Saxer U. Beziehungsspiele statt Streitkultur // Beziehungsspiele-Mtdien und Politik in der offentlichen Diskussion. Gutersloh. 1993. S. 11- 23.
49. Основной Закон Федеративной Республики Германия от 23.05.49 // Германия. М.: Медиум, 1993. С. 10.
50. Майн Х. Средства массовой информации Германии. - Берлин: Коллоквиум, 2000.- 360 с.
51. Орлов Ю.Я. Все о Франкфуртер Альгемайне Цайтунг” //Вестник Московского университета. Сер. 10. Журналистика. 1992. - № 1. С. 85 87.
52. Орлов Ю.Я. Печать ФРГ (периодические издания западногерманских газетно-журнальных концернов и политических партий 1949 - 1969). М.: Изд-во Московского университета, - 1970. 280 с.
53. Спиру Б. Отравители. К истории развития буржуазной журналистики. М.: Изд-во московського университета, - 1962. 336 с.
54. Москаленко А.З., Губернський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. К., - 1999. 634 с.
55. Мертес М. Европейские вопросы. - М.: Школа политических исследований, 2000. - 402 с.
56. Suddeutsche Zeitung. 1960. 2-3 Juli.
57. Беглов С. Империя меняет адрес. Британская печать на рубеже тысячелетий. М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, Факультет журналистики МГУ. 1997. 135с.
58. Любимов Б.И., Вороненкова Г.Ф, Безручко Т.С. Средства массовой информации Великобритании, новых земель ФРГ, Швейцарии в 1994 г. // Вестник Московского университета. Сер.10. Журналистика. 1995. - № 6. - С. 19 38.
59. Schwindel erregend abwarts.Frank Hornig, Thomas Schulz //Die Spiegel. 2002. - № 19. S. 80.
60. Schnitte ins Fleisch. Frank Hornig // Die Spiegel. 2002. - № 45. S. 228 231.
61. Eigensinn hats immer schwer. Dichter Grunbein // Die Spiegel. 2002. - № 26. S. 106 - 108
62. Blanke Panik. Marcel Rosenbach, Thomas Schulz //Spiegel” .- 2002.- № 2.
63. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / В.І. Шкляр, О.К. Мелещенко, О.Г. Мукомела, І.С. Паримський. К., 1996. 168 с.
64. Різун В. Журналістська освіта в Україні // Українське журналістикознавство. - 2001. - Вип.2. - С.43 48.
65. Коноваленко Н. Свобода слова в Україні в період становлення джердавності (1991-1997 роки): Автореф канд. філол. наук: 10.01.08. - К., 2000 21 с.
66. Bodderer G. 20 Millionen taglich. Oldeburg Hamburg: Stalling Verlag, 1967. - 224 S.
67. Alles uber die Zeitung. - Frankfurt - am -Main: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 1974. - 141 S.
68. Ганчев Д. Изучение и формирование общественного мнения. Изд. перераб. и доп. М.: Мысль, 1983. 208 с.
69. Корнєв В.М. Експлікація прихованого впливу публіцистичного тексту: Автореф. дис кандидата філологічних наук: 10.01.08 / Київський Національний Університет. К., 2002. 20 с.
70. Іванов В.Ф. Методологія та методика дослідження змісту комунікації: Дис док. філол.наук: 10.01.08. - К., 1996, с. 481.
71. Різун В.В. Журналістська освіта // Наукові записки інституту журналістики. Том 4. - липень-вересень. - К., 2001. - С. 23 27.
72. Заярна О. Як переконати масову аудиторію // Політичні технології. Нова політика. - №1. - 1999. - С. 23 - 31.
73. Бадрак В.В. Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. - К., 2000.- 181 с.
74. Доценко Е.Л. Психология манипулирования: феномины, механизмы и защита. 3-е изд., исп., перераб. СПб.: Речь, 2003. 292 с.
75. Broder F. Ein Sprachrohr des Rechtsradikalismus. Die deutschen Nachrichten. Eine Studie zur Propagandatechnik und methode. Mainz: Hase - Kohler Verlag, 1969. -156 S.
76. Der Export hurbelt die Wirtsehaft etwasan // Frankfurter Allgemeine Zeitung. Treitag, 24 Mai. 2000. - № 118. - S. 13.
77. Dichter E. Soziologie der Zeitung. Stuttgart: Enke, 1959. - 162 S.
78. Wilftied H. Jeden gegen jeden // Zeit. - 1999. - № 39. - S. 15.
79. Как издания зарабатывают деньги //Коммерсант-Daily. № 188. - 02.11.96. - С.16.
80. Адамс Джеймс. Слухи о смерти печати не преувеличены // Среда.1999. - № 2.
81. Деловая пресса: настоящее и будущее / Сост. В.Давыдов, М.Дзялошинская. М., 1999. - 368 с.
82. Средства массовой информации и пропаганды. М.: Политиздат, 1984. 352 с.
83. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. Л.: Вища школа, 1974. 297 с.
84. Здоровега В.Й. Теорія й методика журналістської творчості: Навчальний посібник. Львів: ПІАС, 2000. 180 с.
85. Учёнова В.В. Беседы о журналистике. М: Молодая гвардия, 1985. 205 с.
86. Журбина Е.И. Теория и практика художественно - публицистических жанров. М.: Наука, 1969. 345 с.
87. Митченкова И.И. Усиление публицистического начала в современной Печати // Журналистика в 1998 г.: Тезисы научной конференции. Ч. 3. Горький, 1999. С. 49 - 53.
88. Стрельцов Б. основы публицистики. Жанры: Учебное пособие. - Минск: Университетское, 1990. - 240 с.
89. Тертычный А. Жанры периодической печати. - М.: Аспект-Пресс, 2000. - 312 с.
90. Цукасов С. Эффективность прессы: журналист, редакция, читатель. - М.: Высшая школа, 1986. 238 с.
91. Андреева А.А., Худякова Э.А., Деловая пресса Черноземья. Воронеж. 1998. 159 с.
92. Основы творческой деятельности журналиста. - М., 1997. - 169 с.
93. Жанры советской газеты. - М., 1972. - 164 с.
94. Тертычный А.А. Аналитическая журналистика: познавательно психологический подход. М., 1998. - 312 с.
95. Suddeutsche Zeitung. Mittwoch. - 13 Februar. - 2002.
96. Кохтев Н.Н., Вакуров В.Н., и др. Стилистика газетных жанров. М.: Высшая школа, 1978. 183 с.
97. Frankfurter Allgemeine Zeitung - Freitag, 5. - April 2002. - № 79.
98. Die Zeit. - № 12. - 2001. - Jahr.
99. Frankfurter Allgemeine Zeitung - Freitag, 26. - April 2002.
100. Frankfurter Allgemeine Zeitung - Mittwoch, 8. - Mai 2002.
101. Frankfurter Allgemeine Zeitung - Dienstag, 16. - April 2002.
102. Die Zeit. - № 13. - 2001.
103. http: // www. zeit. de / 2001/ 46 / Wirtschaft.
104. http: // www. zeit. de / 2001/ 2 / Wirtschaft.
105. http: // www. zeit. de / 2001/ 3 / Wirtschaft.
106. http: // www. zeit. de / 2000/ 7 / Wirtschaft.
107. Die Welt. - 1997. - 29 Mai.
108. Frankfurter Allgemeine Zeitung. - 1999. - 8 Dezember.
109. Коукер К. Сумерки Запада. - Москва: Московская школа политических иссследований, 2000. 272 с.