Сеник Галина Іванівна. Українсько-німецькі мовні контакти на Буковині

brief description

Сеник Галина Іванівна. Українсько-німецькі мовні контакти на Буковині.- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.17, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2014.- 200 с.

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

СЕНИК ГАЛИНА ІВАНІВНА

УДК [811.112.2+811.161.2]’246(477.85)

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ НА БУКОВИНІ

10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Кушнерик Володимир Іванович,
доктор філологічних наук, професор

Чернівці – 2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ І РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТАКТУВАННЯ МОВ В АРЕОЛОГІЇ . . . . . . . . . . .
16
1.1 Мовні й мовленнєві контакти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.2 Німецька мова як основний чинник білінгвізму на Буковині . . 21
1.3 Запозичення як наслідок процесу міжмовної взаємодії. . . . . . . . 24
1.4 Шляхи і причини запозичень лексики. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
1.5 Інтерференція як результат процесу міжмовної взаємодії. . . . . 31
1.6 Критерії синонімічності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
1.7 Інвентаризація і класифікація лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
1.8 Історичні передумови мовних контактів населення Буковини . 40
1.8.1 Заселення німцями і австрійцями Буковини . . . . . . . . . . . . . . . . 40
1.8.2 Мовна ситуація в Україні і на Буковині в 1875-1914 роках . . . . 45
1.8.3 Багатомовність як причина мовних інтерференцій на Буковині у складі Австро-Угорщини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТАКТІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ НА БУКОВИНІ . . . . . . . . . . . . .
61
2.1 Зіставно-типологічний метод інвентаризації запозичень німецькомовної лексики в українській мові Буковини і української лексики в Bukowiner Deutsch. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

62
2.2 Описовий метод вивчення історичних передумов та еволюційних змін у мові у діахронії мовних контактів . . . . . . .
64
2.3 Таксономічне групування запозичень за парадигматичною методикою описового методу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
65
2.4 Зіставний метод у діафонії, діаморфії, діасемії та діалексії порівнюваних мов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
68
2.5 Процедура анкетування на основі соціолінгвістичного методу. 70
2.6 Гіпотетико-дедуктивний метод з’ясування інтенсивності вживання запозичень на Буковині та реліктів Bukowiner Deutsch у Німеччині й Австрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

72
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

РОЗДІЛ 3. ІНТЕГРАЦІЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ТА ІНТЕРФЕРЕНТНИХ ЯВИЩ В УКРАЇНСЬКУ І НІМЕЦЬКУ МОВИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ МІЖМОВНИХ КОНТАКТІВ НА БУКОВИНІ . . . . . . .

75
3.1 Типологічна характеристика інтегрованої лексики на позначення різних сфер діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
75
3.1.1 Тематична група лексики на позначення військової справи . . . 76
3.1.2 Тематична група лексики на позначення ремісництва (слюсарство, малярство, шевство, столярство, ковальство, будівництво ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79
3.1.3 Тематична група лексики на позначення одягу і взуття . . . . . . . 81
3.1.4 Тематична група лексики на позначення обладнання житла . . . 82
3.1.5 Тематична група лексики на позначення транспорту . . . . . . . . . 83
3.1.6 Тематична група лексики на позначення сільського господарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
84
3.1.7 Тематична група лексики на позначення публічного мовлення 84
3.1.8 Тематична група лексики на позначення торгівлі . . . . . . . . . . . 85
3.1.9 Тематична група лексики на позначення кулінарії . . . . . . . . . . . 86
3.2 Інтеграція німецької лексики в українську мову Буковини на фонетичному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
87
3.2.1 Інтеграція голосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
3.2.2 Інтеграція приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
3.3 Інтеграція німецької лексики в українську мову Буковини на морфологічному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
96
3.3.1 Інтеграція іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
3.3.2 Інтеграція інших частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
3.4 Інтеграція німецької лексики в українську мову Буковини на лексико-семантичному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
102
3.4.1 Німецькомовні запозичення без українського відповідника . . . 105
3.4.2 Абсолютні синоніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
3.4.3 Псевдосиноніми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
3.4.4 Семантичний розвиток запозичень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
3.4.5 Інтеграція складних іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
3.5 Еволюційний розвиток запозичень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
3.6 Німецька мова як основний чинник білінгвізму на Буковині . . 120
3.7 Причини інтерферентних явищ у німецькій мові Буковини . . . 123
3.8 Фонетична, лексико-семантична та синтаксична інтерференція
у Bukowiner Deutsch . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
124
3.8.1 Фонетична інтерференція у Bukowiner Deutsch . . . . . . . . . . . . . 124
3.8.2 Лексико-семантична інтерференція у Bukowiner Deutsch . . . . . 127
3.8.3 Синтаксична інтерференція у Bukowiner Deutsch . . . . . . . . . . . . 130
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ЩОДО ВЖИВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ З НІМЕЦЬКИМ ЕТИМОНОМ МЕШКАНЦЯМИ БУКОВИНИ ТА BUKOWINER DEUTSCH В НІМЕЧЧИНІ Й АВСТРІЇ . . . . . . . . . . . . .

137
4.1 Інтенсивність уживання запозичень на Буковині . . . . . . . . . . . . 137
4.2 Особливості вживання запозичень на Буковині (Путильський,
Кіцманський, Сторожинецький, Заставнівський, Глибоцький,
Новоселицький райони, місто Чернівці) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

143
4.3 Наслідки впливу Bukowiner Deutsch на мову буковинських
німців у Німеччині й Австрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
СПИСОК ДОВІДНИКОВИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
англ. – англійська мова
ВО – вийшло з обігу
італ. – італійська мова
лат. – латинська мова
ЛСГ – лексико-семантична група
ЛСП – лексико-семантична підсистема
нім. – німецька мова
РВ – рідко вживане
СП – семантичне поле
СР – семантичний ряд
ТГ – тематична група
укр. – українська мова
ЧВ – часто вживане
BD – німецька мова Буковини (Bukowiner Deutsch)

ВСТУП

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню процесів і результатів українсько-німецьких мовних контактів на Буковині. У роботі встановлено закономірності й відмінності у функціонуванні, адаптації та ареальному поширенні запозичених слів із німецьким етимоном у буковинських говірках української мови на теренах Буковини та інтерферентних явищ у діалекті буковинських німців Bukowiner Deutsch у Німеччині й Австрії.
Сучасна ареальна лінгвістика характеризується новими тенденціями до вивчення типологічних характеристик мов, які поширені на певній території (Г. Аркушин, М. Бородіна, Н. Кисельова, М. Кочерган, Н. Мечковська, Н. Шарафутдінова), а також діалектних ареалів і континуумів (С. Бевзенко, Л. Булаховський, О. Горбач, Н. Гуйванюк, Й. Дзендзелівський, І. Матвіяс, Н. Пашкова), що засвідчує зближення класичної індоєвропеїстики з ідеями представників лінгвістичної типології (С. Бернштейн, П. Бузук, В. Жирмунський, Е. Макаєв, А. Мейє, Б. Серебренников, М. Bartolі, Е. Coseriu, S. Schmidt, A. Schleicher, H. Schuchardt, G. Wenker), які відстоювали пріоритет етномовних контактів у процесах мовної дивергенції і конвергенції.
Однією з ключових проблем ареальної типології є встановлення елементів, набутих мовами у процесі їх конвергенції, унаслідок контактування мов у просторі (Є. Верещагін, В. Виноградов, М. Кондакова, Л. Крисін, В. Розенцвейг, J. Bechert, M. Clyne, J. Czochralski, J. Dückert, E. Haugen, R. Smal-Stockyj, W. Schmidt, G. Tesch, М. Wandruschka, U. Weinreich). Мовні контакти у такому ракурсі розглядаємо як одну з рушійних сил, що зумовлює зміни в мовних підсистемах і такий вид взаємодії мов, як запозичення й інтерференція.
В Україні розробка принципів ареальної типології та лінгвістичної контактології здійснюється як у синхронії, так і в діахронії. Синтез наукових праць, які безпосередньо є дотичними до проблематики реферованої дисертації, дає підстави говорити про те, що з позицій синхронії дослідники намагалися виявити лінгвогеографічну ієрархію буковинських говірок (К. Герман, Ю. Карпенко, К. Лук’янюк, Л. Тарновецька-Ткач), тим часом в аспекті діахронічної лінгвогеографії вивчалися твори буковинських письменників-білінгвів О. Кобилянської та Ю. Федьковича (Д. Костюк, М. Леонова, Л. Микитович, В. Прокопенко).
Останнім часом з-поміж контактів української мови з іншими мовами світу особливу увагу дослідники приділяють вивченню українсько-німецьких мовних контактів. Насамперед вплив німецької мови на українські говірки ґрунтовно вивчено на Галичині (Х. Вільперт, В. Лопушанський, М. Онишкевич, Т. Пиц, А. Рот, J. Besters-Dilger, O. Havryliv); запозичення з німецьким етимоном у структурі українських говірок – на Закарпатті (О. Гвоздяк, О. Майор, Г. Меліка). Загалом вплив німецької мови на буковинські говірки та їх ареальну характеристику із залученням описового методу досліджували Д. Костюк, М. Кочерган, З. Савченко та ін.
Довготривала взаємодія української та німецької мов під впливом інших регіональних мов, зокрема румунської, сприяла виникненню явища інтерференції у мові буковинських німців (Bukowiner Deutsch).
Уже наявні перші спроби зіставити запозичення й інтерферентні явища у двох неспоріднених мовах: українській та німецькій на Буковині (М. Огуй, О. Огуй, І. Яцюк). Вочевидь на часі зіставно-типологічний аналіз реліктів мови буковинських німців поза межами Буковини та запозичень із німецьким етимоном у синхронному зрізі в буковинських говірках, а також перевірка гіпотези, згідно з якою колишні буковинські німці й австрійці і сьогодні зберігають у мовній свідомості запозичену з української мови лексику.
Актуальність дисертації зумовлена загальною тенденцією лінгвістичної типології до вивчення територіальних контактів індоєвропейських мов, результатом яких є не лише лексичні запозичення, а й інтерферентні впливи мов, з-поміж яких на особливу увагу заслуговують українсько-німецькі мовні контакти на Буковині. З огляду на таку постановку проблеми необхідним є вивчення закономірностей адаптації німецькомовних запозичень у буковинських говірках української мови та інтерферентних впливів української мови на мовлення носіїв німецької мови, на тлі яких особливо виразно постають відмінності у зіставлюваних мовах, пов’язані з соціокультурними аспектами їхнього функціонування.
Метою дисертаційної роботи є виявлення закономірностей і відмінностей в ареальному поширенні запозичених слів та інтерферентних явищ на території Буковини як результатів українсько-німецьких мовних контактів.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
− критично проаналізувати наукову літературу і сформулювати теоретичні положення роботи щодо вивчення процесів міжмовних контактів;
− розробити методологічну базу аналізу інтерферентних впливів української та німецької мов;
− скласифікувати запозичення з німецьким етимоном у буковинських говірках, диференціювати лексику інтерферентного характеру в Bukowiner Deutsch;
− схарактеризувати фонетичні, морфологічні та лексико-семантичні особливості еволюційних процесів інтеграції лексичних одиниць німецької мови в українську мову Буковини;
− виявити відхилення від прийнятих норм німецької мови в мові буковинських німців на фонетичному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях;
– визначити інтенсивність уживання інтегрованих запозичень із німецьким етимоном у різних ареалах їх поширення в часовому і віковому вимірах на Буковині та встановити частоту уживання реліктів Bukowiner Deutsch в Німеччині та Австрії.
Об’єктом дослідження є німецькомовні за походженням запозичення в українській мові Буковини та лексика української мови, інтегрована носіями німецької мови в кінці ХІХ і в першій половині ХХ ст.
Предметом дослідження є закономірності й відмінності в ареальному поширенні запозичених слів та інтерферентних явищ в українській та німецькій мовах.
Матеріалом дисертації є: лексикографічні джерела: Гуцульські говірки. Короткий словник / [відп. ред. Я. Закревська]; Матеріали до словника буковинських говірок / [редкол. : Ю. О. Карпенко, К. М. Лук’янюк та ін.]; Національний склад населення України та його мовні ознаки за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року / [за ред. О. Г. Осауленка]; Словник буковинських говірок / [за ред. Н. В. Гуйванюк]; Bukowina (Buchenland) // Handwörterbuch des Grenz- und Auslanddeutschtums; Bukowiner Deutsch. Fehler und Eigenthümlichkeiten in der Verkehrs- und Schriftsprache der Bukowina / Gesam. v. Vorstände des Bukowiner Zweiges des Allgem. Deutschen Sprachvereins; Немецко-русский словарь / [уклад. : К. Лейн, Д. Г. Мальцева]; Словник української мови : в 11 т.; етимологічні джерела: Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [гол. ред. О. С. Мельничук]; Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]; Словник іншомовних слів / [за ред. В. М. Морозова]; Etymologisches Wörterbuch des Deutschen / [6. ungek. durchges. Aufl. erarb. unter der Leilung von W. Pfeifer]. Усього проаналізовано 554 німецькомовні запозичення в буковинських говірках української мови, 30 запозичених лексем з українським етимоном, 26 виразів інтерферентного характеру та 4 вигуки в Bukowiner Deutsch, які зібрані в результаті багаторічних польових пошукових робіт на території Буковини, Німеччини й Австрії.
Методи дослідження. Серед методів і прийомів дослідження – загальнонаукові (дедуктивно-індуктивний – для аналізу і синтезу наукових теорій і концепцій з проблематики дисертації; описовий – для класифікації запозичених слів та інтерферентних явищ в українській та німецькій мовах; гіпотетико-дедуктивний – у формулюванні гіпотези та її подальшій експериментальній перевірці); спеціальні лінгвістичні (лінгвогеографічний (ареальний) метод застосовано у процесі збору матеріалу дослідження, складання анкет, виявлення ареалів поширення запозичених слів з німецьким етимоном в буковинських говірках української мови та інтерферентних явищ у діалекті буковинських німців Bukowiner Deutsch у Німеччині й Австрії; зіставно-типологічний метод – для зіставної інтерпретації інтерферентних процесів у досліджуваних мовах, а також для виявлення закономірностей і відмінностей в ареальному поширенні запозичених слів; порівняльно-історичний метод дав змогу реконструювати етимони запозичень в українській і німецькій мовах; соціолінгвістичний метод був спрямований на проведення експерименту з носіями української і німецької мов різних вікових груп для вивчення ареального поширення запозичених слів; елементи статистичного методу допомогли встановити частоту інтенсивності інтеграції запозичень у різних ареалах їх поширення в часовому і віковому вимірах).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше представлено реєстр німецькомовних запозичень у колишніх австрійських районах Буковини, а також релікти Bukowiner Deutsch в Німеччині й Австрії; скласифіковано запозичення з німецьким етимоном у тематичні групи: військова справа, кулінарія, сільське господарство, торгівля, ремісництво (слюсарство, малярство, шевство, ковальство, будівництво), одяг і взуття, обладнання житла, транспорт, публічне мовлення; інвентаризовано відхилення від прийнятих норм німецької мови у процесі адаптації цих запозичень на різних мовних рівнях: фонетичному (цілковита перебудова функціонування артикуляційного апарату згідно з фонетичними відмінностями української і німецької мов), лексико-семантичному (передача почуттів і переживань лексичними можливостями української мови під впливом ментальності буковинців) та синтаксичному (перенесення способів побудови висловлювань за аналогією рідної мови); диференційовано лексику інтерферентного характеру в Bukowiner Deutsch на: 1) вигуки й наближені до них лексеми й словосполучення та 2) одиниці на позначення місцевих реалій зі сфери культури і побуту; з’ясовано роль української мови у формуванні мови Bukowiner Deutsch як калькування українських словосполучень та відхилень від норм класичної німецької граматики, які закріпилися під впливом стандартних правил формулювання фраз в українській мові; удосконалено методику зіставно-типологічного аналізу інтерферентних процесів у досліджуваних мовах (почергове встановлення та зіставлення семантики запозичених слів і відповідного аналогу мови-джерела); набула подальшого розвитку теорія мовних контактів та переключення з одного коду (німецької мови) на інший код (українську мову) (О. Огуй) в аспекті поглиблення положень щодо механізмів (змін у рідній мові мовця під впливом іноземної мови) виникнення й інтеграції інтерферентних явищ в німецькій мові Буковини.
Практичне значення одержаних результатів пов’язане із можливістю їхнього використання у викладанні навчальних дисциплін і спецкурсів: “Порівняльна типологія німецької та української мов”, “Теоретична граматика німецької мови” (розділ “Речення”), “Лексикологія німецької мови (розділи “Білінгвізм”, “Інтерференція”, “Запозичення”), “Історія німецької мови”, “Практичний курс перекладу”, “Теорія і практика перекладу”, “Лінгвокраїнознавство”, “Історія української мови”, “Історична граматика української мови”. Результати дослідження можуть бути використані у лексикографічній практиці при укладанні словникa запозичень української мови.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в доповідях на семи міжнародних наукових конференціях: “Германістика в Україні та за кордоном” (Київ, 2005), “Кайндлівські читання” (Чернівці, 2005), “V Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція” (Чернівці, 2005), “Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007), “Кайндлівські читання” (Чернівці, 2007), Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні питання філологічних наук: наукові дискусії”: (Одеса, 2012), “Мова і засоби масової комунікації на сучасному історичному етапі” (Львів, 2013) та одній всеукраїнській конференції: “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2005).
Публікації. Проблематику, теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження викладено у чотирнадцятьох публікаціях, п’ять з яких опубліковані у наукових фахових виданнях України, одна – в періодичному виданні іншої держави, та тезах доповідей восьми наукових конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (219 найменувань, із яких 62 іноземними мовами), списку довідникових джерел (35 позицій, з яких 8 іноземними мовами) і 2 додатків (29 сторінок), в яких подано зведені таблиці результатів опитування респондентів у різних регіонах Чернівецької області, міста Чернівці, Німеччини та Австрії (19 таблиць). Повний обсяг дисертації – 215 сторінок, основний зміст викладено на 160 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну одержаних результатів, описано методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, окреслено практичне значення одержаних результатів, а також указано форми апробації дисертаційного дослідження і структуру роботи.
У першому розділі “Теоретичні засади дослідження процесів і результатів контактування мов в ареології” проаналізовано процеси і результати контактування мов і сформулювало теоретичні положення роботи щодо ключових питань ареальної лінгвістики при взаємопроникненні мов, а саме: якими шляхами і з яких причин відбувається запозичення лексики в певному ареалі; що таке інтерференція і що її зумовлює; визначено мовні контакти як предмет вивчення ареальної лінгвістики; схарактеризовано історичні передумови взаємодії мов, якими послуговуються мешканці Буковини.
У другому розділі “Методи і методика дослідження контактів української і німецької мов на Буковині” сформульовано методологічні принципи дослідження мовного матеріалу, розроблено комплексну методику аналізу інтерферентних процесів у досліджуваних мовах, а також описано етапи процедур використаних методів.
Методика дослідження контактів української і німецької мов на Буковині охоплює один підготовчий і шість основних етапів. Їх кількість і послідовність визначаються поставленою метою та завданнями дослідження. На кожному етапі було використано методи дослідження, специфіка застосування яких описана в цьому розділі.
У третьому розділі “Інтеграція лексичних запозичень та інтерферентних явищ в українську і німецьку мови як результат міжмовних контактів на Буковині” проаналізовано фактичний матеріал – корпус запозичень шляхом віднесення до тематичних груп, а також виявлено фонетичні, морфологічні та семантичні особливості еволюційних процесів інтеграції німецькомовних лексичних одиниць в українську мову Буковини та причини інтерферентних явищ на фонетичному, морфологічному, лексико-семантичному та синтаксичному рівнях, а також досліджується роль української мови, як основного чинника виникнення і становлення Bukowiner Deutsch.
У четвертому розділі “Результати соціолінгвістичного експерименту щодо вживання запозичень з німецьким етимоном мешканцями Буковини та реліктів Bukowiner Deutsch у Німеччині й Австрії” встановлено поширення і вживання запозичень в різних районах Чернівецької області і в місті Чернівці на даний час, які за часів Австро-Угорщини підпорядковувалися австрійському правлінню, а також представлено динаміку їх уживання респондентами. Шляхом проведення анкетного опитування колишніх буковинських німців й австрійців встановлено ступінь збереження і використання елементів Bukowiner Deutsch в Німеччині й Австрії, здійснено аналіз психологічних, зовнішньо- і внутрішньомовних причин інтерферентних впливів української мови на мовлення тих носіїв німецької мови, які певний період часу жили на Буковині і користувалися українською мовою.

bibliography

ВИСНОВКИ

Теоретична концепція дисертаційного дослідження ґрунтується на таких положеннях:
1) процес контактування мов, які поширені в певному ареалі, – це взаємодія між мовами на всіх рівнях, що зумовлює зміни в мовних підсистемах та запозичення й інтерферентні явища;
2) українсько-німецькі мовні контакти сприяли формуванню мови буковинського ареалу, зближенню української та німецької мов на Буковині та утворенню так званої буковинської німецької мови (Bukowiner Deutsch);
3) запозичення – елементи іншомовного походження на будь-якому рівні мови і незалежно від їх структурної ієрархії, перенесені з однієї мови
в іншу внаслідок мовної взаємодії і мовних контактів;
4) інтерференція є відхиленням від стандартів рідної мови (мовленнєвою помилкою) внаслідок її контактів з іншою мовою. Вона може охоплювати всі рівні мови – фонетичний, морфологічний, лексичний і синтаксичний.
5) німецька мова стала основним чинником білінгвізму на Буковині.
Розроблена методологічна база аналізу інтерферентних впливів
та запозичувальних процесів в українській та німецькій мовах виявилася ефективною і дала змогу з’ясувати інтенсивність уживання запозичень з німецьким етимоном в буковинському ареалі та реліктів Bukowiner Deutsch у Німеччині й Австрії.
Підтверджено гіпотезу дослідження, яка полягає в тому, що буковинські німці й австрійці і сьогодні зберігають у мовній свідомості запозичену з української мови лексику поза межами буковинського мовного ареалу, а кількість запозичених слів з німецьким етимоном в українській мові Буковинизкожнимроком все зменшується.
Дослідження політичних, економічних і культурних впливів, як наслідок приєднання Буковини до Австро-Угорщини та перебування краю в складі Австро-Угорської імперії, дозволило простежити вплив цих факторів на розвиток української та німецької мов.
Запозичення з німецьким етимоном у буковинських говірках класифіковано у дев’ять тематичних груп: військова справа (152 од.); ремісництво (слюсарство, малярство, шевство, столярство, ковальство, будівництво) (120 од.); одяг, взуття (60 од.); обладнання житла (50 од.); транспорт (32од.); сільське господарство (18 од.); публічне мовлення (42 од.); торгівля (32 од.); кулінарія (48 од.). У зв’язку з тим, що українські військові формування практично перейняли всі терміни австрійської армії, а залізничне сполучення було новою галуззю економічного розвитку Буковини, ці тематичні групи найчисленніші. Лексика тематичних груп військова справа і транспорт збагачувала лексичний фонд української мови, зазнавши тільки фонетичної та морфологічної адаптації, через відсутність відповідних предметів і понять у цих сферах життя Буковини. Більшості лексичних одиниць інших тематичних груп доводилося прокладати собі шлях, долаючи конкурентний спротив абсолютних або часткових синонімів української мови.
Тісні контакти з німецькою мовою суттєво позначилися на розвитку української мови буковинців: удосконалився і збагатився її лексичний склад, з’явилися нові конотаційні форми лексичних значень, у багатьох випадках відбулася номінація нових явищ, реалій та об’єктів. З іншого боку, українська мова вплинула на спосіб вираження думок і почуттів етнічних німців, які проживали на Буковині, а процес інтеграції та взаємозбагачення не був одностороннім.
Найпростішою зміною, залежною від екстралінгвальних факторів, і основним результатом міжмовних контактів, стало запозичення лексичних одиниць, вивчення яких має велике значення для аналізу словникового складу мови, а також висвітлює важливі питання міжмовних контактів.
Суттєвою причиною запозичень нових слів у рідну мову є потреба називати нові поняття, предмети, організації й інші реалії предметного чи абстрактного характеру, які є складовими мовної картини світу нашого повсякденного буття в різних ситуаціях побутового, громадського, політичного чи культурного дискурсу. Отже, запозичення нових слів для номінації нових предметів зумовлене потребою мовного покриття. Іншою мотивацією процесу запозичення є бажання виокремитися серед інших носіїв мови більш вишуканим лексиконом, тобто спонуки престижного характеру.
Інтеграція запозиченої лексеми чи збереження українського еквівалента залежить від багатьох причин, серед яких важливу роль відіграє ареал розповсюдження та частота вживання лексеми.
Встановлено кілька типів відношень запозиченого слова зі словом-етимоном, а саме:
– запозичена лексика в українській мові збагатилася семантично, оскільки набула нових конотаційних відтінків;
– денотативна співвіднесеність з позамовною дійсністю запозичення, звузилась до одного або двох лексико-семантичних варіантів, що в лексикології називається моносемантизацією лексичної одиниці;
– запозичення в мові-реципієнті вживається з конотативним забарвленням вищого або нижчого стилістичного відтінку;
– метафоризація семантики запозиченої лексичної одиниці до набуття словом нових сем і конотації, що призводить до зміщення значення.
Складні німецькі слова були пристосовані до особливостей словотвору української мови і в такому вигляді інтегровані, оскільки відбувався процес спрощення: слова, утворені в німецькій мові шляхом складання двох коренів, перетворювалися в однокореневі.
Уся кількість реліктів, сформованих під впливом української мови в мові буковинських німців складається з двох груп:
1) вигуки, наближені до них лексеми та словосполучення;
2) лексика на позначення місцевих реалій зі сфери культури і побуту, які для носіїв німецької мови стали новими поняттями, а отже, їх відповідників у німецькій мові не було.
Вигуки і наближені до них словосполучення відносимо до інтерферентних явищ, оскільки вони майже витіснили з активного обігу їх відповідники в німецькій мові Буковини.
Запозичена лексична одиниця, потрапивши в нові для неї умови існування, стає залежною від мови-реципієнта і підпорядковується новим нормам на всіх рівнях мовної кодифікації:
1) фонетичному (неоднаковість фонологічних систем німецької та української мов вплинула на графічну передачу звуків мови-джерела в українському мовленні: найпоширенішим способом фонетичної адаптації є фонетична субституція – заміна невластивих українській мові звуків іншими, характерними для її фонологічної системи, а також зміна темпу мовлення і наголосу);
2) морфологічному (запозичуються тільки цілі слова, а не словотвірні морфеми; основну частину запозичених слів складають іменники, на другому міcці дієслова, рідше – прикметники, прислівники та інші частини мови; інтеграція іменника в парадигму флексій української мови суттєво залежить від його роду і морфологічної структури; запозичені дієслова та прикметники трансформуються шляхом прийняття української дієслівної флексії);
3) семантичному (запозичене слово набуває нової конотації, змінює стилістичний статус, відбувається метафоризація його семантики або моносемантизація. В подальшому запозичення розвивається відповідно до ареалу поширення.
Виникнення інтерференцій, або мовленнєвих помилок, в мові буковинських німців (Bukowiner Deutsch) зумовило обмежене вживання рідної німецької мови в багатонаціональному мовленнєвому середовищі носіїв української чи румунської мов на Буковині за часів Австро-Угорщини. Засвоєна буковинськими німцями або австрійцями іншомовна лексика займала в їх свідомості домінуючу позицію і проектувалася на рідну мову. Це і призвело до відхилень від прийнятих норм німецької мови на різних рівнях:
1) фонетичному (перебудова функціонування артикуляційного апарату згідно з фонетичними відмінностями української і німецької мов);
2) лексико-семантичному (передача почуттів і переживань лексичними можливостями української мови під впливом ментальності буковинців);
3) синтаксичному (перенесення способів побудови висловлювань за аналогією рідної мови).
Переключення коду з однієї мови на іншу передбачає не тільки зміну способу мислення та вокабуляру, але й цілковиту перебудову функціонування артикуляційного апарату, що, при врахуванні фонетичних відмінностей української і німецької мов, є дуже складною фізіологічною і ментальною операцією. При переключенні коду вироблені й закріплені навички артикуляції українською мовою частково переносяться на артикуляцію німецьких звуків, у результаті чого утворюється фонетичний коктейль двох мов. Місцевим німцям і австрійцям, унаслідок звички, було важко перебудовувати роботу артикуляційного апарату. Набагато зручніше при переключенні коду зберігати вимову української мови.
У роботі було проведено соціолінгвістичний експеримент на основі анкетування 115-ти мешканців Буковини з різних районів, які за часів Австро-Угорщини були під австрійським правлінням та 30-ти колишніх німців й австрійців, які змушені були покинути свою Батьківщину, поза межами буковинського ареалу, а саме: в Німеччині й Австрії, де вони проживають.
Результати опитування респондентів дозволяють стверджувати: за територіальною ознакою на Буковині найвищий відсоток (44,3 %) часто вживаної запозиченої з німецької мови лексики зафіксовано в Заставнівському районі. Тут інтенсивно вживаються як усі частини мови, так і запозичені лексеми більшості тематичних груп. Найнижчий відсоток часто вживаної запозиченої з німецької мови лексики зафіксовано в Глибоцькому районі – 30 %. Більшість інформантів ідентифікують слова анкети як такі, що вживаються зрідка або вийшли з обігу – 70 %.
Загалом запозичені з німецької мови слова (61,2 %) вживаються нині на Буковині зрідка або взагалі вийшли з обігу, а 38,8 % від їх загальної кількості ідентифікуються як такі, що інтегрувалися в мові як часто вживані і з часом можуть увійти до основного словникового фонду української мови.
У віковому вимірі в усіх районах встановлено, що покоління старше
за 70 років розуміє близько 80 % німецьких запозичень, а вже їхні діти – лише третину наведених в анкеті слів. Деяким онукам старшого покоління відомі тільки 10 % слів зі ста названих нами. У часовому вимірі у синхронії нам вдалося підтвердити, що з кожним роком кількість запозичень із німецьким етимоном в буковинському діалекті української мови зменшується.
Представники старшого покоління буковинських німців розуміють до 80 % запозичень із українським етимоном. Вони покинули Буковину ще в дуже юному віці, але все своє життя вживали ці слова і пам’ятають їх. Цього не можна сказати про їхніх дітей та онуків, як у випадку з німецькими запозиченнями в буковинському діалекті української мови.
Загалом колишні буковинські німці й австрійці ідентифікують майже половину запропонованих запозичень з української мови (49,5 %). Сюди належать насамперед назви страв буковинської кухні та харчових продуктів, з яких вони готуються. Лексику з абстрактним значенням або соціально-побутового характеру більшість респондентів не може ідентифікувати (50,5 %). Запропоновані словосполучення, які були характерні для Bukowiner Deutsch, ідентифікує майже третя частина (31 %) респондентів, які зараз живуть у Німеччині й Австрії.
Вплив німецької мови на українську мову був набагато глибшим на основі її культурного престижу. Буковинські говірки зазнали значних змін на лексико-семантичному рівні, найбільшою різноплановістю вирізняється семантична інтеграція. Інтерферентні явища під впливом української мови у мові буковинських німців найпоширеніші на синтаксичному рівні та виражені калькуванням українських словосполучень.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо як у вивченні функціонування запозичень з німецьким етимоном у мові населення Буковини, так і у відстеженні деяких з них в основному фонді сучасної української мови, оскільки цей процес ще не завершився і потребує ґрунтовного аналізу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Акуленко В.В. Німецький вплив на розвиток української мови: проблеми методології / В.В. Акуленко // Мовознавство. – К., 1997. – № 1. – С. 12–19.
2. Апресян Ю.Д. Синонимия и синонимы / Ю.Д. Апресян // Вопросы языкознания. – М. : Издательство Академии Наук СССР, 1969. – № 4. – С. 75–91.
3. Аркушин Г.Л. Західнополіська діалектологія : навч. посіб. з регіон. діалектології [для студ. спец. “Укр. мова та літ.”] / Григорій Львович Аркушин. – Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2012. – 257 с.
4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка / Ирина Владимировна Арнольд. – М. : Высшая школа, 1973. – 303 с.
5. Архангельская К.В. Разнозначные синонимы немецкого язика : к проблеме классификации синонимов / К.В. Архангельская // Ученые записки / Московский педагогический институт иностранных языков имени Мориса Тореза. – М. : 1958. – Т. 16. – С. 129–169.
6. Бевзенко С.П. Українська діалектологія / Степан Пилипович Бевзенко. – К. : Вища школа, 1980. – 246 с.
7. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность языковых единиц / Сильвий Григорьевич Бережан. – Кишинев : Штиинца, 1973. – 372 с.
8. Бернштейн С.Б. Проблемы карпатского языкознания / С.Б. Бернштейн // Карпатская диалектология и ономастика. – М. : Наука, 1972. – С. 3–15.
9. Бернштейн С.Б. Из проблематики диалектологии и лингвогеографии / Самуил Борисович Бернштейн. – М. : Из-во “Индрик”, 2000. – 350 с.
10. Бертагаев Т.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления / Трофим Алексеевич Бертагаев // Проблемы двуязычия и многоязычия. – М. : Наука, 1972. – С. 82–88.
11. Биржакова Е.Е. История лексикологии русского языка 18 ст. Языковые контакты и заимствования / Е.Е. Биржакова, Л.Л. Войнова, Л.Л. Кутина. – Львов : Наука, 1972. – 430 с.
12. Бодуэн де Куртенэ И.А. О смешанном характере всех языков / Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ // Избранные труды по общему языкознанию. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – 363 c.
13. Бородина М.А. Проблемы лингвистической географии (на материале диалектов французского языка) / М. А. Бородина– Л. : Наука, 1996. – 218 с., 1 карт.
14. Бузук П.А. Спроба лінгвістичнае географіі Беларусі. Ч.І. Фонэтыка і морфолёгія / П.А. Бузук // Досьледы і матар'ялы ў галіне мовы і літаратуры, №17, Інстытут беларускае культуры. Аддзел гуманітарных навук. Дыяктолёгічная Камісія. – Менск, 1928. – 101 с. + 20 карт.
15. Буковина. Загальне краєзнавство / [переклад з нім. Ф.С. Андрійця, А.Т. Квасецького]. – Чернівці : Зелена Буковина, 2004. – 484 с.
16. Булаховський Л.А. Нариси з мовознавства / Леонід Арсенійович Булаховський. – К. : Радянська школа, 1955. – 248 с.
17. Вайнрайх У. Языковые контакты : Состояние и проблема исследования / Ульріх Вайнрайх ; [пер. с англ. и коммент. Ю.А. Жлуктенко]. – К. : Вища школа, 1979. – 263 с.
18. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа / Йохан Лео Вайсгербер. – М. : Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. – 232 с.
19. Верещагин Е.М. Психолингвистическая проблематика теории языковых контактов / Евгений Михайлович Верещагин. – М. : Издательствово Московского университета, 1969. – 160 с.
20. Виноградов В.А. Интерференция / В.А. Виноградов // Лингвистический энциклопедический словарь / [под ред. В.Н. Ярцевой]. – М. : Энциклопедия, 1990. – 197 с.
21. Височина В.А. Німецькі слова в українській мові / В.А. Височина, Н.А. Семенова // Дослідження з граматики і граматичної стилістики української мови : [зб. наук. пр.]. – Дніпропетровськ : ДДУ, 1986. – С. 79–85.
22. Вільперт Х. Німецькі запозичення в гуцульських говірках / X. Вільперт // Мова в часі та просторі. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2003. – С. 282–290.
23. Вусик Г.Л. Типологія станів мовної ситуації в Центрально-Східній Україні в першій половині ХХ століття / Ганна Леонідівна Вусик. – Донецьк : Юго-Восток, 2007. – 229 с.
24. Гавранек Б. К проблематике смешения языков / Б. Гавранек // Новое в лингвистике. – М. : Прогресс, 1972. – Вып. 6. – С. 94–111.
25. Гвоздяк О.М. Особливості функціонування лексем німецькомовного походження в українських говірках Закарпаття / О.М. Гвоздяк // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : [зб. наук. пр.]. – Ужгород, 2000. – Вип. 2. – С. 59–65.
26. Гвоздяк О.М. Запозичення лексики німецького походження в українській говірці Ужгородщини / О. М. Гвоздяк, Г. І. Меліка // Проблеми романо-германської філології. – Ужгород : Ужгородський державний університет, 1998. – С. 33–38.
27. Гвоздяк О.М. Шляхи засвоєння німецької побутової лексики в українських говірках Закарпаття / О.М. Гвоздяк // Гуманітарний вісник. Серія Іноземна філологія. – Черкаси : ЧІТІ, 2001. – С. 105–108.
28. Гвоздяк О.М. Запозичення з німецьким етимоном у структурі українських говірок Закарпття / О.М. Гвоздяк // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Ужгород : УжНУ, 2008. – № 12. – С. 116–118.
29. Герд А.С. Введение в этнолингвистику : [курс лекций и хрестоматия] / Александр Сергеевич Герд. – 2-е изд. – СПб. : Изд-во СПб. ун-та, 2005. – 458 с.
30. Герман К.Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини / Костянтин Федорович Герман. – Чернівці : Прут, 1998. – Том II. Словозміна. Службові слова. – 216 с.
31. Герман К.Ф. Матеріали до словника буковинських говірок / К.Ф. Герман, К.М. Лук’янюк, В.А. Прокопенко. – Чернівці : ЧДУ, 1979. – Вип. VI. – 108 с.
32. Герман К.Ф. Українські говірки Буковини / К.Ф. Герман // Проблеми історії та культури української мови. – Чернівці : Рута, 1995. – С. 43–57.
33. Герман К.Ф. Розвиток лексики українських говірок Буковини в ХХ столітті / К.Ф. Герман // Науковий вісник Чернівецького університету : [зб. наук. пр.] / [наук. ред. Б.І. Бунчук]. – Чернівці : Рута, 2008. – Випуск 428–429 : Слов’янська філологія. – С. 9–16.
34. Горбач О. Зібрані статті / Олекса Горбач. – Мюнхен, 1993. – Вип. V. Діалектологія. – 650 с.
35. Гринев С.В. Терминологические заимствования / С.В. Гринев // Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. – М. : 1982. – С. 108–135.
36. Гриценко С.П. Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови-реципієнта : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. / Світлана Павлівна Гриценко. – К., 1999. – 290 с.
37. Давиденко О.М. Фоно-орфографічна асиміляція німецьких запозичень української мови / О.М. Давиденко // Питання романо-германської філології та методика викладання іноземних мов. – 1975. – Вип. 2. – С. 106–110.
38. Дешериев Ю.Д. Методы билингвистических исследований / Юнус Дешериевич Дешериев. – М. : Наука, 1976. – 234 с.
39. Дзендзелівський Й.О. Млинарська лексика українських говірок Закарпатської області / Й.О. Дзендзелівський // Діалектологічний бюлетень / Інститут Мовознавства АН УРСР. – 1961. – Вип. 8. – С. 72–93.
40. Евгеньева А.П. Основные вопросы лексической синонимии / А.П. Евгеньева // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. – М. : Наука, 1966. – С. 4–29
41. Жилко Ф.П. Говори української мови / Федот Трохимович Жилко. – К. : Радянська школа, 1958. – 172 с.
42. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских языков / Виктор Максимович Жирмунский. – М. – Л. : Наука, 1964. – 316 с.
43. Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия / Юрий Алексеевич Жлуктенко. – К. : Вища школа, 1974. – 238 с.
44. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Юрій Олексійович Жлуктенко. – К. : Вид-во КНУ імені Тараса Шевченка, 1966. – 135 с.
45. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії : [монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : Юго-Восток Лтд, 2007. – 219 с.
46. Зимовець Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму (на матеріалі мови укр. діаспори) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.15 / Галина Вікторівна Зимовець. – К., 1997. – 243 с.
47. Зиндер Л.Р. Современный немецкий язык : теоретический курс / Л.Р. Зиндер, Т.В. Строева. – М. : [б. и.], 1941. – 319 с.
48. Зограф Г.А. Многоязычие / Георгий Александрович Зограф // Лингвистический энциклопедический словарь / [под ред. В.Н. Ярцевой]. – М. : Энциклопедия, 1990. – 303 с.
49. Иванов В.В. Контакты языковые / В.В. Иванов // Лингвистический энциклопедический словарь / [под ред. В.Н. Ярцевой]. – М. : Энциклопедия, 1990. – С. 237–238.
50. Історія української мови : Лексика і фразеологія / [под ред. В.Н. Ярцевой]. – К. : Наукова думка, 1983. – 743 с.
51. Карпенко Ю.О. Топонімія Буковини / Юрій Олександрович Карпенко. – К. : Наукова думка, 1973. – 238 с.
52. Киселева Н.Б. Ареальные взаимосвязи славянских языков центральной зоны : [монография] / Наталья Борисовна Киселева. – Банска-Быстрица, 2002. – 85 с.
53. Климов В.В. Языковые контакты / Владимир Владимирович Климов // Общее языкознание : формы существования, функции, история языка. – М. : Наука, 1970. – 604 с.
54. Кобилянський Б.В. До вивчення германізмів і полонізмів в українській мові / Б. В. Кобилянський // Мовознавство. – 1976 – № 6. – С. 31–35.
55. Колісник І.С. Місцева хліборобська лексика буковинських говірок області / І.С. Колісник // Діалектологічний бюлетень / Інститут Мовознавства Академії Наук УРСР. – 1961. – Вип. 8. – C. 45–60.
56. Комарова З.И. Методология, метод, методика и технология научных исследований в лингвистике : [учебное пособие] / Зоя Ивановна Комарова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ФЛИНТА : Наука, 2013. – 820 с.
57. Комарова З.И. Язык, языковая система, лингвистика в зеркале синергетики / З.Н. Комарова // Вестник Пятигорского государственного лингвистического университета. – 2012. – № 4. – С. 116–122.
58. Кондакова М.Ф. Языковые контакты как объект лингвистического исследования / М.Ф. Кондакова // Уральские лингвистические чтения. – Екатеринбург : УрГПУ, 2001. – № 14. – 50 с.
59. Коротких Ю.Г. Лексические заимствования в современном немецком языке / Юрий Георгиевич Коротких. – Воронеж, 1980. – 126 с.
60. Костюк Д.В. Германізми в діалектній лексиці української мови (на матеріалі села Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області) / Д.В. Костюк // Іноземна філологія. – 1971. – Вип. 23. – С. 65–68.
61. Костюк Д.В. Германізми в діалектній лексиці української мови / Д.В. Костюк // Іноземна філологія. – 1972. Вип. 24. – С. 45–64.
62. Костюк Д.В. Германізми у творах Ю. Федьковича / Д.В. Костюк // Ю. Федькович : [тези доповідей республіканської конференції]. – Чернівці, 1984. – С. 184–185.
63. Костюк О. Часовий континуум у творах Ольги Кобилянської / О. Костюк // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Слов’ янська філологія. – Вип. 93. – Чернівці, 2000. – С. 205–211.
64. Кочерган М.П. Німецькі лексичні запозичення в південно-західних говорах української мови / М.П. Кочерган // Мовознавство. – 1997. – № 1. – С. 19–24.
65. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2003. – 464 c.
66. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке / Леонид Петрович Крысин. – М. : Наука, 1968. – 206 с .
67. Кушнерик В.І. До проблеми німецько-українських запозичень в українській мові / В.І. Кушнерик, Г.І. Сеник // Буковинський журнал : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. М. Лазарук]. – Чернівці : Вид. дім БукРек, 2011. – № 2. – С. 144–148.
68. Лазаренко Л.О. Лексична інтерференція в усному румунському мовленні в Україні / Л.О. Лазаренко // Мовознавство. – 1996. – № 1 – 2. – С. 32–38.
69. Левицкий В.В. Синонимия в языке и речи / В.В. Левицкий // Иностранные языки в школе. – 1969. – № 1. – С. 16–20.
70. Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії / В.В. Левицкий // Мовознавство. – 1975. – № 3. – С. 49–58.
71. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики / Виктор Васильевич Левицкий. – К. : УМК ВО, 1989. – 136 с.
72. Леонова М.В. Прислівники в буковинських говірках / Марія Василівна Леонова // Питання історії і діалектології східнослов’янських мов. – Львів, 1961. – Кн. 2. – С. 92–102.
73. Лопушанський В.М. Німецькомовні лексичні запозичення у південно-західних говорах України : навч. посіб. [для студентів вищих навчальних закладів] / В.М. Лопушанський, Т.Б. Пиц. – Дрогобич : Посвіт, 2011. – 124 с.
74. Макаев Э.А. Проблемы индоевропейской ареальной лингвистики / Энвер Ахмедович Макаев. – М. – Л. : Наука, 1964. – 440 с.
75. Маковский М.М. Индоевропейская этимология : предмет, методы, практика / Михаил Михайлович Маковский. – М. : Либроком, 2009. – 352 с.
76. Мартине А. Распространение языка и структурная лингвистика / А. Мартине // Новое в лингвистике. – М. : Прогрес, 1972. – № 6. – 83 с.
77. Масенко Л.Т. Нариси з соціолінгвістики / Лариса Терентіївна Масенко. – К. : Вид-во Києво-Могилянської академії, 2010. – 198 с.
78. Маслова В.А. Современные направления в лингвистике : [учебное пособие] / Валентина Авраамовна Маслова. – М. : Академия, 2008. – 272 с.
79. Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори : [монографія] / Іван Григорович Матвіяс. – К. : Наукова думка, 1990. – 169 с.
80. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков / Антуан Мейе. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 510 с.
81. Меліка Г.І. Регіональне поширення етнореалій у мультиетнічному просторі Закарпаття / Г.І Меліка // Магічне світло імені (До 75-річчя професора П.П. Чучки) : Studua Slovakistica. – Ужгород : Мистецька лінія, 2003. – № 3 – С. 159–164.
82. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика / Нина Борисовна Мечковская. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 208 с.
83. Мечковская Н.Б. Языковой контакт / Н.Б. Мечковская // Общее языкознание. – Минск : Вышэйшая Школа, 1983. – 456 с.
84. Микитович Л.И. Немецкие элементы в языке повестей О.Ю. Кобылянской “Людина” и “Царівна” / Л.И. Микитович // Материалы на ХІХ научной сессии. Секция романо-германской филологии. – Черновцы, 1963. – С. 23–25.
85. Мрозіцька У.Л. Інтра- та екстралінгвальні чинники розвитку мови-реципієнта (на матеріалі латинських запозичень в українській мові) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Уляна Любомирівна Мрозіцька. – Ужгород, 2001. – 214 с.
86. Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови / Ольга Георгіївна Муромцева. – Харків : Вища школа. – 1985. – 152 с.
87. Муромцева О.Г. Українсько-німецькі мовні контакти / О.Г. Муромцева, В.В. Скачкова // Українська мова : [енциклопедія]. – К. : “Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана, 2004. – C. 682–683.
88. Новое в лингвистике. Языковые контакты / [отв. ред. В.Ю. Розенцвейг]. – М. : Прогресс, 1972. – Вып. 6. – 530 с.
89. Огуй М. Соціолінгвістична ситуація на Буковині (середини ХІХ ст. – поч. ХХ ст.) : розквіт функціонування німецької мови / М. Огуй // Буковинський журнал. – 2012. – № 2 (84). – С. 240–249.
90. Огуй М. Німецька мова на Буковині : утвердження, функціонування та занепад у багатомовному краї / М. Огуй, О. Огуй // Буковинський журнал – 2012. – № 1 (83) – С. 198–203.
91. Огуй О.Д. Актуальні проблеми семантики та полісемії : конспект лекцій з лексикології для студ. 3 і 5 курсів нім. від-ня / Олександр Дмитрович Огуй. – Чернівці : Рута, 1998. – 150 с.
92. Огуй. О.Д. Лексикологія німецької мови / Олександр Дмитрович Огуй. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 416 с.
93. Огуй О.Д. Лексика німецької мови / Олександр Дмитрович Огуй. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 240 с.
94. Огуй О.Д. Міжмовна інтерференція на Буковині початку ХХ ст. / О.Д. Огуй // Матеріали V конгрессу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство : [зб. наук. статей]. – Чернівці : Рута, 2003. – С. 209–214.
95. Олексієнко С.І. Про лексико-семантичний розвиток запозичень / С.І. Олексієнко // Мовознавство. – 1976. – № 3. – С. 60–66.
96. Онишкевич М.Й. Германізми в бойківському діалекті / М.Й. Онишкевич // Іноземна філологія. – 1970. – Вип. 21. – С. 38–45.
97. Паньків У.Л. Запозичення як наслідок процесу міжмовної взаємодії / У.Л. Паньків // Вісник Житомирського державного університету. Серія Філологічні науки. – Житомир : 2011. – Вип. 56. – С. 157–160.
98. Пауль Г. Принципы истории языка / Герман Пауль. – М. : Наука, 1960. – 446 с.
99. Пашкова Н.І. Співвідношення понять ареал та континуум в етнолінгвістиці / Н.І. Пашкова // Мова, освіта, культура в контексті євроінтеграції. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2011. – С.175–177.
100. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль / Микола Миколайович Пилинський. – К. : Наукова думка, 1976. – 287 с .
101. Пинкер С. Язык как инстинкт / Стивен Пинкер. – 2-е изд. – М. : Либроком, 2009. – 456 с.
102. Пиц Т.Б. Німецькомовні лексичні запозичення у говорах Західної України / Тарас Богданович Пиц. – Дрогобич : Відродження, 2000. – 65 c.
103. Пиц Т.Б. Східнонімецькі назви ремісників та їхнє поширення у польській, білоруській і українській мовах XIV–XVII ст. : дис. … канд. філол. наук : 10.02.17 / Тарас Богданович Пиц. – Львів, 2008. – 205 с.
104. Пиц Т.Б. Територіальні й часові нашарування запозиченої з німецької мови лексики в південно-західних говорах України / Т.Б. Пиц // Лінгвістика. – Луганськ : ДЗ “ЛПУ імені Тараса Шевченка”, 2010 – № 2. – С. 250–257.
105. Пиц Т.Б. Пряма і опосередкована роль німецької мови у поширенні іншомовних лексем у південно-західні говори української мови / Т.Б. Пиц // Мовознавчі студії : Діалект у лінгвокультурологічному просторі. – Дрогобич : Швидкодрук, 2010. – Вип. 3. – С. 267–277.
106. Попович М. Сучасні методи дослідження мови : [курс лекцій] / Микола Попович. – Чернівці : ЧНУ, 2010. – 150 с.
107. Прокопенко В.А. Вплив буковинських говорів на мову творів О.Ю. Кобилянської / В.А. Прокопенко // Тези доповідей республіканської конференції. – Чернівці : ЧДУ, 1963. – С. 56–58.
108. Прокопенко В.А. До питання про лексичні діалектизми в ранніх новелах О.Ю. Кобилянської / В.А. Прокопенко // Наукові записки Чернівецького державного університету. Серія Філологічні науки. – Чернівці : ЧДУ, 1958. – Т. 27. – Вип. 4. – С. 131–139.
109. Пророченко О.П. Німецькі лексичні запозичення в лексико-семантичній системі української мови / О.П. Пророченко // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. – 1975. – Вип. 2. – С. 81–85.
110. Пуанкаре А. Наука и гипотеза / А. Пуанкаре // Классическая философия науки : [хрестоматия]. – М. : МарТ, 2007. – С. 426–492.
111. Реферовская Е.А. Философия лингвистики Г. Гийома / Елизавета Артуровна Реферовская – М. : Эдиториал УРСС, 2007. – 275 с.
112. Реформатский А.А. Введение в языковедение / Александр Александрович Реформатский. – М. : Просвещение, 1967. – 542 с.
113. Рихло П.В До проблеми синтезу буковинської культури / П.В Рихло // О Bukowinie. Razem czy oddzielnie red. Kazimierz Feleszko. – Warszawa, 2000. – С. 264–265.
114. Розенцвейг В.Ю. Языковые контакты / Виктор Юльевич Розенцвейг – Л. : Наука, 1972. – 78 с.
115. Рот А.М. Германские заимствования в лексике украинских говоров Карпат / А.М. Рот // Тезисы докладов, предназначенные для обсуждения на І Всесоюзной конференции по вопросам славяно-германского языкознания. – Минск, 1961. – С. 59–69.
116. Рот А.М. Особенности взаимодействия языков и диалектов карпатского ареала / Александр Маврикиевич Рот . – Ужгород : УГУ, 1961. – 125 с.
117. Савченко З.Н. Немецкие лексические заимствования в украинских говорах на Буковине / З.Н. Савченко // Научный ежегодник Черновицкого ун-та. – Черновцы, 1957. – Вып. 2. – Т. 1. – С. 314–318.
118. Савченко З.Н. К вопросу о звукових изменениях немецких заимствований в буковинских говорах / З.Н. Савченко // Научный ежегодник за 1957 год / Черновицкий государственный университет. – Черновцы, 1958. – С. 270–272.
119. Светлов В.А. История научного метода : [учебное пособие] / Виктор Александрович Светлов. – М. : Академический проект ; Деловая книга, 2008. – 700 с .
120. Семчинський С.В. Семантична інтерференція мов / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища школа, 1974. – 256 с.
121. Семчинський С.В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища школа, 1988. – 328 с.
122. Сеник Г.І. Багатомовність як причина мовних інтерференцій на Буковині у складі Австро-Угорщини / Г.І. Сеник // Р. Ф. Кайндль. Нові етноісторичні виміри : матеріали ІІ міжнар. наук. семінару [“Кайндлівські читання”], (Чернівці, 28–29 травня 2005 р.)] / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці : Прут, 2005. – С. 314–319.
123. Сеник Г.І. До питання німецьких поселень на Буковині / Г.І. Сеник // Буковина : історичні та етнокультурні студії : матеріали ІV міжнар. наук. конф. [“Кайндлівські читання”], (Чернівці, 16–17 травня 2007 р.)] / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці : Прут, 2007. – С. 36–39.
124. Сеник Г.І. До проблеми німецьких запозичень в українській мові / Г.І. Сеник // Буковинський журнал : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. М. Лазарук]. – Чернівці : Глибоцька районна друкарня, 2005. – № 4. – С. 211–217.
125. Сеник Г.І. Лексичні зміни в українській мові внаслідок німецьких запозичень / Г.І. Сеник // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес : [матеріали ІІ міжнар. наук. конф.], (Чернівці, 20–21 квітня 2007 р.)] / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці : Книги–ХХІ, 2007. – С. 314–316.
126. Сеник Г.І. Морфологічна адаптація німецьких запозичень в українській мові на Буковині на сучасному етапі / Г.І. Сеник, В.І. Кушнерик // матеріали V Буковинської міжнар. істор.-краєзн. конф., [присвяченої 130-річчю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича], (Чернівці, 29 вересня 2005 р.) / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2005. – С. 116–119.
127. Сеник Г.І. Наслідки контактування української і німецької мов на Буковині / Г.І. Сеник // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія “Германська філологія” : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. О.Д. Огуй]. – Чернівці : Рута, 2014. – Вип. 692–693. – С. 214–216.
128. Сеник Г.І. Німецько-український мовний контакт на Буковині / Г.І. Сеник // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія “Філологічні науки” / [відп. ред. Л.М. Марчук]. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2013. – Вип. 32. – С. 343–345.
129. Сеник Г.І. Німецько-український мовний контакт на Буковині / Г.І. Сеник // Мова і засоби масової комунікації на сучасному історичному етапі : [матеріали міжнар. наук.-практич. конф.], (Львів, 26–27 квітня 2013 р.) / Наукова філологічна організація “ЛОГОС”. – Львів : Логос, 2013. – С. 21–23.
130. Сеник Г.І. Особливості німецькомовних запозичень у буковинських говірках / Г.І. Сеник // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія “Філологічні науки” / [відп. ред. Л.М. Марчук]. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2012. – Вип. 29. – Т. 3. – С. 185–187.
131. Сеник Г.І. Особливості німецької запозиченої лексики у буковинських говірках / Г.І. Сеник // Актуальні питання філологічних наук : наукові дискусії : [матеріали міжнар. наук.-практич. конф.], (Одеса, 26–27 жовтня 2012 р.). – Одеса : “Центр філологічних досліджень”, 2012. – С. 18–20.
132. Сеник Г.І. Процеси мовної інтерференції у німецькій та українській мовах / Г.І. Сеник // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : [матеріали всеукр. наук. конф.], (Хмельницький, 12 – 13 травня 2005 р.) / Хмельницький національний університет. – Хмельницький : Вид-во ХНУ, 2005. – С. 57–58.
133. Сеник Г.І. Фонологічна інтерференція на Буковині як наслідок німецько- українського мовного контакту / Г.І. Сеник // Германістика в Україні та за кордоном : [матеріали міжнар. наук. конф.], (Київ, 13 травня 2005 р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К. : Вид-во КНУ імені Т. Шевченка, 2005. – С. 114–118.
134. Сергієнко В.В. Філософські проблеми наукового пізнання : [навч. посібн.] / Володимир Володимирович Сергієнко. – Кременчук : КНУ імені Михайла Остроградського, 2011. – 103 с.
135. Серебренников Б.А. О взаимодейсвии языков (Проблема субстрата) / Б.А. Серебренников // Вопросы языкознания. – М. : Изд-во Академии наук СССР. – № 6 – С. 7–25.
136. Скачкова В.В. Лексика німецького походження в українській художній літературі на воєнну тематику / В.В. Скачкова // Мовознавство. – 1989. – № 6. – С. 55–57.
137. Скачкова В.В. Деякі наслідки семантичного засвоєння німецьких лексичних запозичень / В.В. Скачкова // Збірник наукових праць лінгвіст. кафедр “Лінгвістичні дослідження” ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. – Х. : Слово. – 1992 – С. 86–89.
138. Скачкова В.В. Німецькі лексичні запозичення в сучасній українській мові у сфері рослинного і тваринного світу / В.В. Скачкова // Філологічні замітки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди : [зб. наук. ст.]. – Х., 2009. – С. 66–68.
139. Соколовская Ж.П. Проблемы системного описания лексической семантики / Жанна Павловна Соколовская. – К. : – 1990. – 238 с.
140. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики / Фердинанд де Соссюр. – М. : Соцэкгиз, 1933. – 272 с.
141. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : Просвещение, 1975. – 453 с.
142. Степанова М.Д. Лексикология современного немецкого языка / М.Д Степанова, И.И. Чернышева. – М. : Высшая школа, 1962. – 65 с.
143. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики : на материале современного немецкого языка / Маргарита Дмитриевна Степанова. – М. : Эдиториал УРСС, 2004. – 208 с.
144. Суперанская А.В. Род заимствованных существительных / А.В. Суперанская // Вопросы культуры речи. – М. : Наука, 1965. – № 6. – С. 35–38.
145. Тарновецька-Ткач Л. Українсько-німецькі мовні зв’язки кінця ХІХ – початку ХХ ст. / Людмила Тарновецька-Ткач // Sprache und Literatur der Ukraine zwischen Ost und West / [Hrg. J. Besters-Dilger, M. Moser, S. Simonek]. – Berlin ; Bruxelles ; Frankfurt am Main ; New-York ; Oxford ; Wien, 2000. – 166 S.
146. Тимченко Є.П. Германізми в українській мові : дослідження від професора Шаровольського до сьогодення / Є.П. Тимченко // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / [відп. ред. О.І. Чередниченко]. К. : КНУ, 2007. – Вип. 22. – С. 133–137.
147. Ткач Л.О. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ч. 1 : Матеріали до словника / Людмила Олександрівна Ткач. – Чернівці : Рута, 2000. – С. 67–94.
148. Tроян С. Міжнаціональні культурні процеси на Буковині і німецтво : розвито