ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКІ МОТИВИ В РОМАНІСТИЦІ ІВАНА БАГРЯНОГО

brief description

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

На правах рукопису
Романова Ірина Василівна

УДК 821.161.2 31 Багряний. 09

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКІ МОТИВИ В РОМАНІСТИЦІ ІВАНАБАГРЯНОГО

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Борзенко Олександр Іванович,
доктор філологічних наук, доцент

Харків 2008

ЗМІСТ
ВСТУП..3
Розділ 1. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНІСТИКИ І.БАГРЯНОГО
1.1.Романістика І.Багряного в оцінках критиків і літературознавців.7
1.2. Екзистенціалізм як філософське та літературне явище: категорії та мотиви.26
Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ І.БАГРЯНОГО-РОМАНІСТА: ПОШУК ІДЕЙНО-ХУДОЖНІХ ОРІЄНТИРІВ
2. 1. Романи І.Багряного Скелька” та Тигролови” в контексті ідейних тенденцій української літератури першої половини ХХстоліття ...41
2. 2. Герої І.Багряного у протистоянні зі світом (на матеріалі романів Скелька” та Тигролови”)...51
2. 3. Воля до життя” як чинник самотворення особистості (на матеріалі роману Тигролови”).64
Розділ 3. ГЕРОЇ І.БАГРЯНОГО В АСПЕКТІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІСТСЬКИХ КАТЕГОРІЙ СВОБОДИ І СМЕРТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНІВ ЛЮДИНА БІЖИТЬ НАД ПРІРВОЮ” ТА САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ”)
3. 1. Мотив закинутості” особистості в дисгармонійне середовище..75
3. 2. Герої І.Багряного в межових ситуаціях”..91
3. 3. Мотив свободи вибору106
Розділ 4. ПРОБЛЕМА АВТЕНТИЧНОСТІ ІСНУВАННЯ В РОМАНІ І.БАГРЯНОГО МАРУСЯ БОГУСЛАВКА”
4. 1. Маруся Богуславка” в контексті романістики І.Багряного...119
4. 2. Екзистенціалістське прочитання мотивів ролі та маски..131
4. 3. Український резистанс” і метафізичний бунт особистості........146
ВИСНОВКИ.163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Романістика І. Багряного є примітним явищем вітчизняного літературного процесу ХХ століття. Вона являє собою перспективний матеріал для літературознавчих розвідок з огляду на її місце серед інших феноменів українського письменства означеного періоду.
Українська література 20-х рр. ХХ століття засвідчила певні ідейно-художні перегуки з європейською культурною парадигмою, у якій у цей час з’являється кардинально новий погляд на людину та її місце у світі. Рефлексії філософів-екзистенціалістів щодо пріоритету індивідуально-особистісного буття над зовнішнім стали предметом роздумів провідних західноєвропейських митців. Уповні мотиви, близькі до екзистенціалістських, розвинулися у творчості А.Камю та Ж.-П.Сартра під час Другої світової війни, яка загострила суперечності попереднього періоду, пов’язаного з процесами механізації соціумів та утвердження тоталітарних режимів. І.Багряний, дебютувавши в українській літературі як поет наприкінці 20-х рр. ХХ століття, виявив більшу художню майстерність у романістиці. Характерно, що вже в перших творах, значною мірою перебуваючи під впливом неоромантичних та експресіоністичних тенденцій 20-х рр., письменник зробив крок до засвоєння екзистенціалістської проблематики. Утім, розкриття екзистенціалістської домінанти в романістиці І.Багряного відбувається після Другої світової війни в Німеччині. Відчувши своєрідну закинутість” у чуже середовище, письменник разом з іншими митцями прагнув художньо розкрити існування особистості в ситуації без ґрунту”, ширше поза національним простором.
Доцільність та актуальність створення комплексного дослідження, спрямованого на вивчення романістики І.Багряного, пояснюється тим, що на сьогодні вона не студіювалася у зв’язку із виділенням у ній екзистенціалістських мотивів. Разом із цим уже маємо певну кількість розвідок (М.Балаклицького, Т.Марцинюк, М.Сподарця), які створюють підґрунтя для роботи, присвяченої дослідженню філософської основи романістики І.Багряного. Вивчення кореляції багрянівських романів з основними категоріями та мотивами екзистенціалізму сприятиме формуванню ціліснішого уявлення про місце творчості цього митця в українському літературному процесі ХХ століття.
Мета роботи полягає в розкритті філософського підґрунтя романістики І.Багряного з огляду на її співвіднесеність із європейським екзистенціалізмом та українським екзистенціалістським дискурсом.
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
дослідити своєрідність вираження мотиву бунту в романах І.Багряного Скелька” та Тигролови”;
розкрити роль межових ситуацій” у художньо-філософських пошуках І.Багряного;
простежити художню реалізацію екзистенціалістських категорій свободи та смерті в романах І.Багряного Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський”;
з’ясувати специфіку вираження проблеми автентичності існування в романі Маруся Богуславка”.
Об’єктом наукового дослідження є романістика І.Багряного (Скелька”, Тигролови”, Людина біжить над прірвою”, Сад Гетсиманський”, Маруся Богуславка” (перша частина запланованої трилогії Буйний вітер”). Крім того, залучено як додатковий матеріал повість Огненне коло”, повість-вертеп (авторська дефініція) Розгром”, публіцистичну й епістолярну спадщину І.Багряного, літературу біографічного та автобіографічного характеру.
Предметом дослідження виступають основні екзистенціалістські мотиви та їх своєрідне вираження в романістиці І.Багряного.
Теоретико-методологічну базу дисертації складають праці провідних фахівців з історії української літератури Г.Грабовича, В.Гришка, Н.Михайловської, С.Павличко, Ю.Шереха та ін., теорії літератури (Б.Гаспарова, Є.Мелетинського, І.Силантьєва), філософів М.Гайдеґґера, А.Камю, Ж.-П.Сартра, К.Ясперса, роботи з вітчизняної етнопсихології В.Антоновича, М.Костомарова, М.Шлемкевича та ін.
Методологія дослідження ґрунтується на використанні елементів міфологічного, герменевтичного, культурно-історичного методів, методики мотивного аналізу.
Наукова новизна дисертації зумовлюється тим, що в ній уперше:
розкрито основні етапи становлення екзистенціалістської концепції в романістиці І.Багряного;
простежено специфіку реалізації окремих екзистенціалістських мотивів у межах аналізованих творів І.Багряного;
схарактеризовано філософську основу романістики І.Багряного у зв’язку з ідейно-художніми пошуками літератури та філософії екзистенціалізму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за програмою Жанрово-стильові особливості та поетика української літератури ХІХХХ ст.”.
Практичне і теоретичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що основні положення та результати дисертації можуть бути використані під час викладання курсів історії української літератури у вищих та середніх навчальних закладах, у спецкурсах та спецсемінарах, у процесі написання курсових і дипломних робіт, а також при подальшому вивченні романістики І.Багряного.
Апробація результатів дослідження здійснена на засіданнях кафедри історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, а також на таких конференціях: Міжнародна наукова конференція Творчість І.Багряного як культурний феномен. До 100-річчя від дня народження” (Харків, 2728 вересня, 2006 р.), Міжнародна науково-практична конференція Харків і Харківський університет у розвитку української журналістики: від тижневика Харьковские известия” до газети Харківський університет” (до 190-річчя університетської преси)” (Харків, 1920грудня, 2006р.), ІХ Міжнародна наукова конференція молодих учених (Київ, 1921 червня, 2007 р.), Всеукраїнська наукова конференція Актуальні проблеми сучасної компаративістики” (Бердянськ, 1012 вересня, 2007 р.), Міжнародна наукова конференція Етнопростір мови та культури: актуальні проблеми етнолінгвістики й лінгвокультурології” (Харків, 56 жовтня, 2007р.).
Основні результати дослідження викладені в таких публікаціях:
1. Романова І.В. Мотив свободи в романі Івана Багряного Тигролови” / І.В.Романова // Вісник ХНУ ім. В. Н.Каразіна. № 742. Серія Філологія. Вип. 48. Х., 2006. С. 4854.
2. Романова І. В. Романістика І.Багряного в рецепції критиків і літературознавців (в аспекті художніх пошуків літературного екзистенціалізму)/ І.В.Романова // Вісник ХНУ ім. В. Н.Каразіна. № 765. Серія Філологія. Вип. 50. Х., 2007. С. 163167.
3. Романова І.В. Роман Людина біжить над прірвою” та публіцистика І.Багряного 1940 початку 1960-х років: ідейно-філософські кореляції / І.В.Романова // Вісник ХНУ ім. В. Н.Каразіна. № 766. Серія Філологія. Вип. 51. Х., 2007. C. 217220.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг дисертації становить 171 сторінку основного тексту та 22 сторінки списку використаних джерел, що містить 240 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Українська культурна атмосфера першої третини ХХ століття виявила близькість до тих змін у середовищі провідних західноєвропейських інтелектуалів, які стосувалися нового погляду на проблему взаємодії людини та соціуму. Другорядна роль особистості у світі спрофанованих цінностей викликала негативну реакцію з боку митців, тому перед ними постало завдання художньо оприявнити пріоритет індивідуального буття над зовнішнім. Українська література 20-х рр.ХХстоліття, розвиваючись у контексті загальноєвропейського письменства, не стільки безапеляційно сприйняла новаторські тенденції, які пізніше оформилися як екзистенціалістські, скільки реалізувала своєрідну національну модель екзистенціалізму. Нові явища у вітчизняному інтелектуальному просторі виявилися напрочуд адекватними українському менталітету. У ньому культивувалися такі домінантні особливості, як антеїзм, індивідуалізм та кордоцентризм, що можна вважати чинниками національного варіанту літературного екзистенціалізму.
Культурний процес 20-х рр.ХХстоліття в Україні відзначився не тільки органічним засвоєнням екзистенціалістської домінанти, але і її розвитком, що варто розглядати як наслідок мистецьких пошуків провідних вітчизняних інтелектуалів. Творення нової естетики світобачення вимагало інакших підходів до змалювання особистості у її взаємозв’язку із світом. Ця проблема набувала особливого звучання з огляду на перспективу національної ідентифікації, яка, згідно з роздумами митців, мала б проходити паралельно з особистісним самовизначенням.
Характерно, що І. Багряний, значною мірою перебуваючи під впливом основних літературних тенденцій цього періоду, особливо під впливом свого учителя та натхненника” М. Хвильового, на початковому етапі своєї творчості демонструє спадкоємний зв’язок з основними ідеями 20-хрр.ХХстоліття. Його перший роман Cкелька” розвивається в ідейній площині означеного періоду і розкриває прагнення української нації до самовизначення. Утім, через посилення індивідуалізму по-новому починає осмислюватися неоромантичний мотив бунту, який витримано майже в екзистенціалістському дусі. Уже цей роман засвідчив наближення художніх пошуків І.Багряного до основних категорій та мотивів екзистенціалізму. Протистояння людини та ворожого їй середовища художньо реалізується у його наступному романі Тигролови”, що за своїм ідейним спрямуванням близький до Скельки”. З огляду на подібне зауваження цілком доречно наголосити на тому, що обидва романи можна зарахувати до початкового етапу творчості митця. Разом зі становленням І.Багряного-романіста відбувається розширення проблемно-тематичних рівнів його творів. Загалом, аналізуючи ідейно-художню еволюцію романіста, варто зупинитися на її передумовах. Окрім суто мистецьких чинників, пов’язаних передусім із більшими можливостями великої жанрової форми, на особливу увагу заслуговують так звані позалітературні моменти. Зі значною долею впевненості можемо стверджувати, що перипетії особистісного життя І.Багряного 30-х рр. ХХстоліття внесли відчутні корективи у його світогляд і, відповідно, наклали відбиток на творчу діяльність. Передусім ідеться про арешти та ув’язнення митця, які відображають загальну тенденцію того часу, відбиваючи в такий спосіб поступовий процес наступу системи на індивідуально-особистісне буття.
Світ романів Скелька” та Тигролови” художньо оприявнює проблему протистояння людини та соціуму, що реалізується як змагання українця та штучно накиненої тоталітарної системи. За великим рахунком, перед читачем розкривається боротьба особистості не лише з чужою культурною домінацією, але й боротьба за можливість оприянити власну екзистенцію, яка, згідно з уявленнями філософів-екзистенціалістів, є метою фундаментального проекту індивідуума. Герої Скельки” та Тигроловів” позбавлені внутрішньої еволюції, що засвідчує певну однозначність погляду самого митця та таку само реакцію читача. Відчувається заданість тієї чи іншої позиції як Данила Чорного героя роману Скелька”, так і Григорія Многогрішного героя роману Тигролови”. Утім, попри це зауваження, помітним є прагнення І. Багряного окреслити підходи до трансформації неоромантичного бунту в екзистенціалістський.
У романах Скелька” та Тигролови” письменник удається до моделювання такої ситуації, у якій герої виявляються інтегрованими у вороже іноментальне середовище поза власною волею. Цілком закономірною є перша реакція людини на таке становище, а саме: розгубленість та відчуття дискомфорту. Це безґрунтянство” переростає суто соціологічний вимір, стаючи при цьому метафорою існування особистості поза узвичаєним середовищем. Разом із цим І.Багряний утверджує думку про те, що таку закинутість” варто потрактовувати як шанс пізнати свої можливості, у контексті обох творів вийти за межі” дозволеного зовнішніми приписами. Відтак відбувається своєрідне переосмислення Данилом Чорним та Григорієм Многогрішним цієї ситуації. На зміну песимістичним настроям приходить усвідомлення значущості саме такого моменту, який корелюється з вибором. Багрянівські герої демонструють волю до життя”, що стає еквівалентною потягу до свободи. У контексті обох романів саме ця ідея стає чинником самотворення особистості. Якщо спочатку Данило Чорний та Григорій Многогрішний мало чим відрізняються від інших (варто відзначити спільну атмосферу уярмлення скельчан та приреченість на загибель арештантів у потязі смерті”), то в ході розвитку сюжету відчувається процес набуття ними нового особистісного статусу. Це, у свою чергу, сприяє своєрідному виділенню героїв із натовпу. У просторі авторського сприйняття такі метаморфози співвідносяться зі своєрідним актом посвяченості”. Відтак у романах Скелька” та Тигролови” відбувається увиразнення міфологічних уявлень про процес дорослішання” людини як необхідний чинник її самотворення. У зв’язку з цим варто наголосити на тому, що змальована автором ситуація виживання індивідуума у ворожому іноментальному середовищі (ширше у тоталітарному світі) сприймається не як виняткова, а як цілком закономірна. Правомірність цієї тези стає зрозумілішою з огляду на гуманістичну концепцію І. Багряного, підґрунтям якої стає віра митця в можливості та надможливості людини. Ці роздуми письменника художньо ілюструють екзистенціалістський постулат про відкритість фундаментального особистісного проекту.
Кристалізація поглядів І.Багряного на проблему змагання особистості з тоталітарним середовищем відбувається в романах Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський”. Цілком справедливо зауважити, що ці літературні феномени варто відносити до наступного етапу творчої еволюції митця, яка, поза всяким сумнівом, виявляється як на художньому, так і на ідейному рівнях. Без перебільшення можемо зазначити, що Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський” демонструють повноцінне засвоєння письменником романного мислення, що, у свою чергу, сприяє панорамнішому змалюванню проблеми потрапляння індивідуума в численні буттєві пастки. Водночас на суто мистецькі чинники творчої еволюції І.Багряного накладаються зовнішні, пов’язані передусім із кардинальними змінами в житті самого романіста. У другій половині 40-х рр.ХХ століття літератор опиняється в поствоєнному просторі Західною Європи. Атмосфера фізичного безґрунтянства” слугує тим фоном, на якому відбувається увиразнення екзистенціалістських мотивів, актуалізація яких співвідноситься з категоріями свободи та смерті. У ситуації розлитості” смерті в оточуючому середовищі багрянівські герої демонструють, на перший погляд, буттєвий парадокс: танатологічний досвід загострює потребу у вільному вияві власної екзистенції.
У художньому просторі романів Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський” письменник удається до розкриття своєрідних трьох етапів існування індивідуума: закинутість” у дисгармонійне середовище, перебування в екстремальних умовах та необхідність самовизначення в несприятливих ситуаціях. По суті, вони кореспондують із міфологічними уявленнями про процес ініціації набуття людиною нових сутностей. Герої І.Багряного Максим Колот (роман Людина біжить над прірвою”) та Андрій Чумак (роман СадГетсиманський”) відчувають себе закинутими” в тоталітарний простір, який у їх свідомості ототожнюється із творенням штучних цінностей, що унеможливлюють процес самоідентифікації особистості. Ситуація безґрунтянства” сприяє більш повному змалюванню людини, що втратила всі орієнтири. Безпритульність” багрянівських героїв переростає суто особистісний вимір, стаючи своєрідним черговим етапом національного безчасся”. У романах Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський” відчуття індивідуумом утрати власного ґрунту співвідноситься з конкретними ситуаціями, відповідно, перебування Максима Колота на війні та ув’язнення Андрія Чумака. Атмосфера глухого кута або нових буттєвих пасток, у які потрапляють багрянівські герої, активізує їхні роздуми. Із упевненістю можемо стверджувати, що, за великим рахунком, деструкція, яку несе війна, та тюрма як символ заґратованості” людського існування сприяють переоцінці попереднього буттєвого досвіду. Суєтність життя Максима Колота та Андрія Чумака до ситуацій, що позбавляють їх опори, можна потрактовувати як етап неавтентичного буття. Війна та ув’язнення позбавляють людину прогнозованого майбутнього та стабільності існування, змушуючи її жити теперішнім та реалізуючи власний буттєвий проект.
Посвяченість” багрянівських героїв оприявнюється під час їх потрапляння в екстремальні умови. В обох романах спостерігаємо своєрідну художню ілюстрацію ясперівської тези про те, що межові ситуації” є винятковими обставинами, що відрізняються від повсякденних. У полі зору письменника серед цих різновидів буттєвих пасток на особливу увагу заслуговує феномен смерті. Відзначимо, що романістика І.Багряного виразно демонструє перманентне наближення Максима Колота та Андрія Чумака до цієї межі”. За художньою логікою означених творів, у моменти найбільших потрясінь людина найменше переймається проблемою фізичного виживання. Передусім герої прагнуть зрозуміти: чому відбувається таке випробування, чому воно відбувається саме з ними і, насамкінець, чи вдасться звільнитися по смерті”? По суті, пошук відповідей на ці питання розкриває процес оприявнення власної екзистенції Максимом Колотом та Андрієм Чумаком.
У концепції І.Багряного проблему свободи вибору можна розглядати як своєрідний різновид межової ситуації”, оскільки в цей момент людина відчуває відповідальність за майбутній плин свого життя. З огляду на подібне зауваження в романах відчутним є протиставлення виборів та вибору як такого. За І.Багряним, множинністю виборів характеризується передусім існування особистості в уречевленому” світі, у якому відбувається її загрузання”. Відтак, за логікою такої людини, вона позбавлена відповідальності за свій спосіб буття, оскільки є частиною проекту Іншого. Утім, на посилену увагу письменника заслуговують ті особистості, які постають перед тотальним вибором, що передбачає повноцінність життя. Обираючи таку версію буття, Максим Колот та Андрій Чумак наштовхуються на своєрідний парадокс: такий вибір вимагає від людини в майбутньому постійного підтвердження. Художній простір романів Людина біжить над прірвою” та Сад Гетсиманський” демонструє відданість героїв власному проекту, що сприяє процесу самонаповнення сенсом свого існування.
Останній роман Маруся Богуславка” є етапним твором І.Багряного. Власне, у ньому письменник синтезує попередні ідейно-художні пошуки. Задум Буйного вітру” як трилогії розкриває перед читачем готовність автора вийти на новий мистецький рівень, пов’язаний з утвердженням роздумів узагальненого плану. Уже в першій частині запланованої епопеї намічено підходи до пошуку багрянівськими героями виходу” з численних буттєвих пасток, спричинених тотальним обмеженням свободи.
Без сумніву, зміна ідейних акцентів Марусі Богуславки” в порівнянні з попередніми творами полягає в тому, що в романі проблема автентичності існування винесена на рівень філософських узагальнень. Загалом, розвиваючи свої погляди щодо взаємодії людини і світу в екзистенціалістському ключі, письменник подає власні міркування на предмет цього. Як видно із твору, передумовою автентичності існування є своєрідна кореляція індивідуального та національного самовизначення. У просторі авторського сприйняття ці процеси найчастіше проходять в умовах тиску зовнішнього буття на особистісне.
У романі Маруся Богуславка”, окрім ідейних трансформацій, усе більш відчутними стають суто художні. На відміну від попередніх етапів творчості, спостерігаємо відхід І. Багряного від однозначного змалювання героїв. Художній світ Марусі Богуславки” позбавлений позитивно або негативно маркованих образів. Приміром, Павло Гук демонструє своєрідну внутрішню еволюцію, що кореспондує з екзистенціалістськими уявленнями про відкритість особистісного проекту. Письменник у такий спосіб розкриває думку про неубезпеченість людини від правильних” / неправильних” кроків.
Саме в цьому романі відчуваємо посилення інтертекстуальних зв’язків, які сприяють увиразненню екзистенціалістської проблеми автентичності існування. Алюзії, пов’язані із творами М.Хвильового, А.Чехова, Ф.Достоєвського та В.Гюго, сприяють панорамнішому висвітленню феномена нетотожності людини самій собі.
Проблема неавтентичності існування багато в чому розкривається через мотиви ролі та маски, які в контексті багрянівського роману набувають екзистенціалістського прочитання. Художньо реалізуючи тезу про множинність рольових реальностей особистості, письменник відбиває процес поступового перетворення особистості на рольовика”. Множинність рольових реальностей як таких спричиняє розмивання індивідуальної неповторності, а відтак є наслідком продукування єдиного типу радянського громадянина. З огляду на подібне зауваження цілком справедливим бачиться той факт, що мотив ролі співвідноситься з мотивом підміни, розкриваючи в такий спосіб процес профанації особистісного буття. І.Багряний доводить: людина в такій атмосфері відчуває себе витісненою, зайвою. Власне, індивідуальне існування конкретної людини є частиною чужого проекту, за екзистенціалістською термінологією, складником проекту Іншого. У багрянівському романі образ Іншого стає еквівалентним образу радянського конформіста.
Герої, потрапляючи в середовище несправжніх цінностей, демонструють своєрідну внутрішню еміграцію, що в атмосфері обмеження свободи варто інтерпретувати як захисну функцію. Під час проведеного дослідження помічено, що Ата Дахно, Петро Сміян та Данко Шигимага, не погоджуючись із версією буття Інших, витворюють власну. Вона суголосна їх внутрішнім почуванням і врешті-решт націлена на віднайдення людиною екзистенції. Важливо, що неубезпеченість індивідуума від потрапляння в численні буттєві пастки є певною передумовою одягання ним маски. На відміну від соціальної ролі, у романі Маруся Богуславка” цей феномен здатен оприявнювати як справжнє, так і несправжнє обличчя. Разом із цим життя Ати Дахно та Петра Сміяна доводить, що маска є одним із способів самоідентифікуватися в тоталітарному світі. За художньою логікою багрянівського твору, процес індивідуально-особистісного самовизначення проходить паралельно з національним. Синтезуючись, вони розкривають повнокровний, ширше автентичний спосіб існування героїв.
В останньому романі І. Багряного відбувається розширення спектру національного складника. Це стає можливим з огляду на актуалізацію мотиву українського резистансу”, осмислення якого відбувається в екзистенціалістському ключі. Як видно із твору, передумовою бунту головних багрянівських героїв виступає метафізичне прозріння, що метафоризується в назві осяяння”. Цей буттєвий феномен сприяє усвідомленню героями ерзацу попереднього” життя, яке сприяло їх загрузанню” в уречевленому” світі. Метафізичне прозріння дає змогу оприявнити не лише неповторність власного голосу, але й повнокровність національного буття. У романі відчутним є своєрідне очікування героями змін як у своєму житті, так і у житті народу. Як видно із задуму письменника, п’єса Маруся Богуславка” стала поштовхом до прозріння жителів міста Нашого, а разом із цим і відродження української нації.
Таким чином, аналіз філософського підґрунтя романістики І.Багряного засвідчив звернення митця до проблеми взаємозв’язку людини та світу. За великим рахунком, розвиваючи свої погляди в екзистенціалістській площині, письменник удається до художнього відображення трьох етапів особистісного існування як складників індивідуального проекту. Закинутість” багрянівських героїв у дисгармонійне середовище виступає певною передумовою реалізації ними самості. Межова ситуація” є тим тлом, на якому увиразнюється суєтність попереднього” життя людини. Саме в атмосфері розлитості” смерті в оточуючому світі герої загострено відчувають потребу віднайти власну екзистенцію, ширше автентичність свого існування. Як засвідчила романістика І.Багряного, передумовою виходу” людини з численних буттєвих пасток є процеси особистісної та національної ідентифікації, які проходять паралельно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонович В. Б. Три національні типи народні / В.Б.Антонович // АнтоновичВ.Б. Моя сповідь. Вибрані історичні та публіцистичні твори. К.: Либідь, 1995. С. 90101.
2. Апанович О. Козацтво ментальність українського народу / ОленаАпанович// Сучасність. 1995. №9. С. 104108.
3. Арендт Х. Джерела тоталітаризму : спільний видавничий проект телеканалу 1+1” та видавництва Дух і літера”/ Ханна Арендт ; [пер. з англ. В.Верлока, Д.Горчакова]. К.: Дух і літера, [2002]. 539, [42] с.
4. Багряний І. Автобіографія / Іван Багряний // Слово і час. 1994. №2. С. 67.
5. Багряний І. Вибрані твори. У 2 т. Т.1. [Буйний вітер. Маруся Богуславка : роман ; Держіть поїзд! : уривок] / Іван Багряний ; [упоряд. О.Коновал, О.Шугай ; за ред. О.Шугая ; худ. оформл. В.Василенка]. К.: Юніверс, 2006. 584 с.
6. Багряний І. Вибрані твори. У 2 т. Т.2. [Людина біжить над прірвою : роман; Огненне коло : повість ; Розгром : повість-вертеп ; Чому я не хочу вертатись до СРСР? ; Україна біля Тихого океану] / Іван Багряний ; [упоряд. О.Коновал, О.Шугай ; за ред. О.Шугая ; худ. оформл. В.Василенка]. К.: Юніверс, 2006. 704 с.
7. Багряний І. Золотий бумеранґ. Вірші. Поеми. Роман у віршах. Сатира та інші поезії / Іван Багряний ; [ред.-упоряд. та автор приміток О.Шугай]. К.: Рада, 1999. 679 с.
8. Багряний І. Листування (19461963). У 2 т. Т.1. / Іван Багряний ; упоряд. О.Коновал. К. : Смолоскип, 2002. 706 с.
9. Багряний І. Листування (19461963). У 2 т. Т.2. / Іван Багряний ; упоряд.О.Коновал. К. : Смолоскип, 2002. 683 с.
10. Багряний І. Народження книги / Іван Багряний // Багряний І. Листування(19461963). У2 т. Т.1. К.: Смолоскип, 2002. С. 6076.
11. Багряний І. Публіцистика. Доп., ст., памфлети, рефлексії, есе / ІванБагряний ; упоряд. О.Коновал ; передмова І.Дзюби ; післямова Г.Костюка. К. : Смолоскип : Фундація ім. Івана Багряного, 1996. 856 с.
12. Багряний І. Розгром / Іван Багряний // Багряний І. Вибрані твори. У 2 т. Т.2. [Людина біжить над прірвою : роман ; Огненне коло : повість ; Розгром : повість-вертеп ; Чому я не хочу вертатись до СРСР? ; Україна біля Тихого океану]. К.: Юніверс, 2006. С. 527652.
13. Багряний І. Сад Гетсиманський / Іван Багряний. К.: Наук. думка, 2005. 548с. (Бібліотека школяра).
14. Багряний І. Скелька / Іван Багряний // Багряний І. Золотий бумеранґ. Вірші. Поеми. Роман у віршах. Сатира та інші поезії ; [ред.-упоряд. та автор приміток О.Шугай]. К.: Рада, 1999. С. 353482.
15. Багряний І.Тигролови : роман ; Чому я не хочу вертатись до СРСР?: памфлет/ Іван Багряний. Кіровоград: Степова Еллада, 2000. 240 с.
16. Базилевський В. Холодний душ історії / Володимир Базилевський // Дніпро. 1996. № 12. С. 66100.
17. Балаклицький М. Нова релігійність” Івана Багряного : наукова монографія/ Максим Балаклицький. К.: Смолоскип, 2005. 167 с.
18. Батенко Т. Світи із Саду Гетсиманського” (український підмурівок світового екзистенціалізму) / Тарас Батенко // Молода нація. 1996. № 3. С. 150157.
19. Бергсон А. Собрание сочинений. В 3 т. Т.1. / Анри Бергсон. М.: Московский клуб, 1992. 560 с.
20. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества / Н.А.Бердяев ; [вступ. ст., подготовка текста, примеч. Л.В.Полякова]. М.:Правда,1989. 609 с.
21. Битов А. ГУЛАГ как цивилизация / Андрей Битов // Звезда. 1997. № 5. С.330.
22. Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма. Философия существования / Отто Фридрих Больнов ; ред. А.С.Колесникова, В.П.Сальникова; [пер. С.Э.Никулина ; сост. Ю.А.Сандулова]. СПб.: Лань, 1999. 222 с.
23. Бондаренко Ю. Національна парадигма українського екзистенціалізму / ЮрійБондаренко // Слово і час. 2003. №6. С. 6469.
24. Вальцель О. Импрессионизм и экспрессионизм в современной Германии (18201920) / Оскар Вальцель ; под ред. В.М.Жирмунского. СПб.: Academia, 1922. 95 с.
25. Василенко Р. Солженіцин і Багряний / Ростислав Василенко // Нові дні. 1976. Ч. 315, квітень. С. 89.
26. Василишин І. Віртуальний світ українського екзистенціалізму (Ю. Косач і В.Домонтович) / Ігор Василишин // Слово і час. 2003. № 6. С. 7075.
27. Василишин І. Життя смерть безсмертя: екзистенціальний дискурс у філософській ліриці Є.Маланюка / Ігор Василишин // Слово і час. 2007. №11. С. 313.
28. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / А.Н. Веселовский ; [вступ. ст. И.К.Горского ; сост., коммент. В.В.Мочаловой]. М. : Высш. шк., 1989. 406с.
29. Вірний М. Людині бігти не над прірвою (З нагоди двадцятилітніх роковин з дня смерті Івана Павловича Багряного) / Микола Вірний // Молода Україна. 1983. Ч. 327, листопад. С. 47.
30. Войчишин Ю. І.Багряний. Літературно-бібліографічна студія / ЮліяВойчишин; вступне слово К.Біди. Вінніпег ; Оттава: Українська Вільна Академія Наук, 1968. 87 с.
31. Гаврильченко О. Огненне коло Івана Багряного / Олег Гаврильченко, АндрійКоваленко // Київ. 1991. №3. С. 9596.
32. Гаспаров Б.М.Литературные лейтмотивы. Очерки по русской литературе ХХвека / Б.М.Гаспаров. М.: Наука, 1993. 304с.
33. Гачев Г. Национальные образы мира. Космо Психо Логос / ГеоргийГачев ; [под ред. Э.В.Расшиваловой]. М.: Прогресс : Культура, 1995. 480 с.
34. Гірняк М. Існування на межі, або екзистенціалістські умонастрої у прозі В.Петрова-Домонтовича / Мар’яна Гірняк // Слово і час. 2007. № 8. С.2940.
35. Головій О.М. Містика і реальність: сутність комуністичної епохи крізь призму творчості Івана Багряного / О.М.Головій // Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна. №742. Серія Філологія. Вип. 48. Х., 2006. С. 1323.
36. Гончаренко М. Життєвість національного / Микола Гончаренко // Слово і час. 1993. № 2. С. 116127.
37. Горський В.С. Історія української філософії : навчальний посібник / ВіленГорський. 4-те вид., доп. К. : Наук. думка, 2001. 375 с.
38. Грабович Г. У пошуках великої літератури. К.: Інститут української археографії, 1993. 54, [1] с., [8] л. іл. (Гарвардська бібліотека українознавства).
39. Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру / Ірина Грабовська // Сучасність. 1998. № 5. С.5870.
40. Грабовський С. Українська людина та українське буття / СергійГрабовський// Сучасність. 1997. № 3. С. 116145.
41. Гринштейн А.Л. Карнавал и маскарад: два типа культуры [Электронный ресурс] / А.Л.Гринштейн. Режим доступа : http // www.ssu.ru/ ~ scriptum/ carnaval.doc.
42. Гришко В. Живий Багряний / Василь Гришко // Багряний І. Листування. У2т. Т.1. К.: Смолоскип, 2002. С. 3345.
43. Гришко В. Невгасна віра в людину. Вступне слово / Василь Гришко // Багряний І. Людина біжить над прірвою : роман. Новий Ульм ; Нью-Йорк: Україна, 1965. С. ІХІХ.
44. Губаржевський І. Світоглядний контур Івана Багряного крізь призму його роману Маруся Богуславка” / Іван Губаржевський // Молода Україна. 1965. Ч.122. С. 711.
45. Гундорова Т. Леся Українка: християнство екзистенціалізм фемінізм / Тамара Гундорова // Слово і час. 1996. № 89. С. 1828.
46. Гусєва С. Тема уроку: Тигролови” І.Багряного / Світлана Гусєва // Слово і час. 1994. № 6. С. 6165.
47. Гюбнер Ф.М. Экспрессионизм в Германии / Ф.М.Гюбнер // Экспрессионизм. Сборник статей ; под ред. Е.М.Браудо, Н.Э.Радлова. М.: Госуд. изд-во, 1923. С. 4967.
48. Дашко О. Проблема смерті в художній творчості В.Шаламова та І.Багряного/ О.Дашко // Наук. вісник ВДУ. 1997. № 12. С. 135137.
49. Дзюба І. Громадянська снага і політична прозірливість (До 90-річчя від дня народження Івана Багряного) / Іван Дзюба // Дивослово. 1996. № 10. С.38.
50. Дмитренко В.І. Неоромантичні домінанти художнього світу прози Івана Багряного / В.І.Дмитренко // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. №742. Серія Філологія. Вип. 48. Х., 2006. С. 2330.
51. Дубенецький Е. Осягнути національну ментальність / Едуард Дубенецький // Березіль. 1996. № 12. С.152155.
52. Думчак І. Екзистенційний світ українців-емігрантів (за романом Аскольда Мельничука Посланець мертвих”) / Ірина Думчак // Слово і час. 2004. №1. С. 6167.
53. Елисеев Н. Мыслить лучше в тупике. Кое-что об экзистенциальных мотивах в нашей литературе / Никита Елисеев // Новый мир. 1999. № 12. С. 194216.
54.