ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ ЙОАНА СОЛСБЕРІЙСЬКОГО: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

brief description

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

На правах рукопису

КОНОНЧУК Світлана Григорівна

УДК 1(091): 103.3+172:342.7

ПОЛІТИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ ЙОАНА СОЛСБЕРІЙСЬКОГО:
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Немчинов Ігор Геннадійович,
доктор філософських наук,
доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………….............................3

РОЗДІЛ І. ФІЛОСОФІЯ ЙОАНА СОЛСБЕРІЙСЬКОГО ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………...…...8
1.1. Історіографія досліджень філософії Йоана Солсберійського……………………..8
1.2. Філософська творчість Йоанна Солсберійського: історичний контекст………..27
Висновки до першого розділу…………………………………………………..............43

РОЗДІЛ ІІ. ЙОАН СОЛСБЕРІЙСЬКИЙ ТА РЕНЕСАНС ХІІ СТ……………....46
2.1. Ренесанс XII ст. і початки політичної антропології………………………………46
2.2. Йоан Солсберійський і філософська традиція Шартрської школи.......................65
2.3. Античні джерела політичної філософії Йоана Солсберійського...........................88
2.4. Значення вчення Йоана Солсберійського у ґенезі філософії політики...............109
Висновки до другого розділу..........................................................................................116

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ КОНЦЕПТИ ПОЛІТИЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ЙОАНА СОЛСБЕРІЙСЬКОГО………………………………………………………………..119
3.1. Онтологічне і гносеологічне підґрунтя вчення про людину у Йоана Солсберійського………...................……………………………………………………119
3.2. Індивідуальні та суспільні чесноти.........................................................................125
3.3. Влада і політичні суб’єкти.......................................................................................149
Висновки до третього розділу........................................................................................160

Висновки…………………………………………….....................................................164
Список використаної літератури………………………………………...................167

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Йоан Солсберійський (1125–1180) є одним із найвидатніших представників Шартрської школи, що намагалася поєднати ідеї античної філософії з християнською доктриною й становить одну із найяскравіших сторінок так званого Ренесансу ХІІ ст. До появи перекладів творів Аристотеля логічні, етичні та політичні трактати Йоана Солсберійського вважалися найбільш авторитетними працями. Водночас вони зберегли своє значення й після поширення творів Стагірита у Західній Європі.
Дослідники не обійшли своєю увагою творчий доробок та особистість Йоана, однак більшість з них була захоплена його методологічними концепціями, доктриною «монархомахії», етичними та політичними ідеями, розглядаючи їх нарізно.
Оскільки політична антропологія як галузь філософії політики осмислює політичні виміри людського буття, її слід вважати такою, що контекстуалізує та конкретизує загальні філософсько-антропологічні підходи до вивчення проблеми людського буття. На нашу думку, потребує висвітлення доктрина Йоана про людину як дієвця у суспільному та політичному контексті, що дозволить по-новому інтерпретувати не тільки етичні та політичні погляди середньовічного мислителя, але й його методологічні підходи до розв'язання проблеми універсалій, встановлення співвідношення одиничного та загального. Реалізація цього завдання виявить тяглість філософських засад ідей демократії, індивідуалізму, природних прав людини в історії античної та середньовічної філософії у контексті пошуків філософських витоків та засад сучасних цінностей європейського соціокультурного простору, до якого прагне належати наша держава.
Отже, актуальність теми визначається:
– неминущим значенням інтелектуального та культурного феномену Ренесансу ХІІ ст. та внеску Шартрської школи у розвиток історії філософії;
– необхідністю історико-філософської реконструкції політичної антропології Йона Солсберійського, найвидатнішого мислителя ХІІ ст., доби «народження індивідууму»;
– потребою історико-філософського осмислення витоків вчення про людину у політичному контексті в західноєвропейській філософії та дослідження континуальності історико-філософського процесу від античності до Нового Часу й сучасної доби.
Ступінь розробки проблеми. Філософські та суспільно-політичні погляди Йоана Солсберійського привертали увагу дослідників ще з середини XIX ст. Його філософські ідеї були предметом зацікавлення М.Бочара, Е.Жильсона, Е.Канторовича, Ж.Констабля, Ч.Крея, Г.Лібешутца, Р.Паляча, Р.Пула та інших зарубіжних учених. Найбільш оціненою ученими, зокрема Я.Лаарховеном, К.Недерманом, М.Роуз, Р.Роузом, К.Тейлором, є доктрина «монархомахії», тобто теоретичне обґрунтування права підданих на насильство щодо правителя, якщо той порушує їхні права і закони.
В історико-філософській літературі радянського та пострадянського періоду висвітлюються окремі аспекти доробку Йоана Солсберійського, зокрема, логічні (Р.Белялетдінов) та суспільно-політичні (О.Гладков, С.Крилова) концепції, проте бракує комплексного підходу.
Отже, хоча починаючи з середини ХІХ ст. теоретична спадщина Йоана Солсберійського досить ретельно досліджена, існує потреба оцінити ті аспекти його вчення, які залишилися поза увагою учених. Зокрема, слід реконструювати вчення про людину у суспільно-політичному вимірі, проаналізувати ідеї Йоана, що відносяться до політичної антропології, а також ввести цей матеріал в науковий обіг в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної науково-дослідницької роботи кафедри філософії «Актуальні питання історії і теорії філософії та її викладання студентам педагогічних навчальних закладів», науковий напрям «Дослідження проблем педагогічних наук», що входять до тематичного плану науково-дослідницьких робіт Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, затвердженого Вченою радою університету від 29 січня 2009 року, протокол №5. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №11 від 14 червня 2012 року).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення політико-антропологічної концепції Йоана Солсберійського.
Для досягнення мети дослідження передбачається вирішення ряду конкретних наукових завдань:
– проаналізувати основні наявні у світовій та вітчизняній філософській науці підходи до оцінки середньовічної політичної думки загалом й, зокрема, Йоана Солсберійського;
– дослідити історико-філософський контекст формування вчення Йоана Солсберійського;
– показати вплив та відмінність між ідеями Йоана Солсберійського та його античних попередників, зокрема Аристотеля та Цицерона;
– встановити зв’язок між логікою, методологією, метафізикою та політичною філософією у творах Йоана Солсберійського;
– з’ясувати основні положення вчення Йоана Солсберійського про людину у соціальному та політичному контекстах;
– реконструювати концепцію політичних прав та чеснот.
Об’єкт дисертаційного дослідження – політико-антропологічні погляди Йоана Солсберійського в контексті Ренесансу ХІІ століття.
Предмет дослідження – концепція людини як дієвця у суспільному та політичному контекстах, її прав та чеснот у філософській думці Йоана Солсберійського.
Теоретичні та методологічні засади дослідження. У дисертації використані загальнонаукові принципи об’єктивності, історизму, системної цілісності.
Методологія дослідження спирається на праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема, В.Горського, Ж. Ле Гоффа, Р.Коллінза, О.Перцева, К.Флаша та інших авторів.
Методологічними засадами дисертаційного дослідження виступають:
метод історико-філософської персонології (О.Перцева); порівняльного аналізу; історико-філософської реконструкції (В.Горського, К.Паначчіо, К.Флаша); аналіз ментальностей (Ж. Ле Гоффа, А.Гуревича); соціології знання (Р.Коллінза).
Наукова новизна дослідження розкрита в наступних положеннях, що виносяться на захист:
Вперше:
– досліджено політично-антропологічні ідеї видатного представника Ренесансу ХІІ ст. Йоана Солсберійського, зокрема, вчення про людину як дієвця у суспільно-політичних вимірах;
– показано структурний зв’язок між логікою, методологією, метафізикою та політичною філософією у Йоана Солсберійського;
– розкрито зміст та теоретичні експлікації поняття «свобода людини» та його значення для суспільної етики Йоана Сосберійського.
Уточнено:
– роль учення Йоана у становленні Шартрської школи та у Ренесансі ХІІ ст.;
– концепцію «народження суб’єкту» Фелікса Гваттарі у соціокультурному контексті ХІІ ст.;
– значення та роль концепції «монархомахії» у суспільно-політичній думці Йоана Солсберійського;
– значення Йоана Солсберійського як церковного полеміста у контексті філософсько-теологічної полеміки ХІІ ст.
Одержали подальший розвиток:
– теза про вплив античної спадщини, зокрема Аристотеля та Цицерона, на філософську думку Йоана Солсберійського та еклектичний характер його вчення;
– теза про гуманістичну спрямованість філософської думки Йоана.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у тому, що зміст вчення Й.Солсберійського про людину як дієвця у суспільно політичних вимірах дозволяє детальніше та глибше дослідити інтелектуальні трансформації періоду Середньовіччя, зокрема в «епоху зламу», якою було ХІІ ст.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для підготовки нормативних курсів та спецкурсів, при написанні навчально-методичних програм з історії філософії, філософської антропології, соціальної філософії, політології, розробці державних програм, присвячених ціннісно-нормативним аспектам європейської інтеграції України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням, у якому всі положення наукової новизни отримані її автором.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, оприлюднені в доповідях на конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Г.С. Сковорода – видатний український філософ і просвітитель» (Переяслав-Хмельницький, 1994); Міжнародній науковій конференції «Україна ХVII століття: суспільство, філософія, культура» (Київ, 2005); Звітно-науковій конференції викладачів НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2012).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у 9 публікаціях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України для філософських наук.
Структура роботи. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 185 сторінок, з них основний текст – 166 сторінок. Список використаних джерел викладений на 19 сторінках і включає 205 найменувань, з них 111 – іноземними мовами.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Наукова творчість Йоана Солсберійського потребує оцінки з точки зору його внеску в політичну антропологію. На основі теологеми «людина – образ Божий», характерної для середньовічної інтелектуальної традиції, й через антропологічну проблематику інтерпретовано не тільки етичні та політичні погляди середньовічного мислителя, але й його методологічні та логічні ідеї, зокрема, тлумачення ним проблеми універсалій, співвідношення одиничного та загального. Визначено, що змістом філософсько-антропологічних поглядів мислителя у контексті «Ренесансу ХІІ століття» є вчення про людину як дієвця у суспільному та політичному контекстах, її права та чесноти.
2. Ідейна спрямованість творів Йоана Солсберійського, їх стиль та пафос є своєрідним «продуктом» Ренесансу ХІІ ст. та його найбільш блискучого феномену – Шартрської школи. Вона разом з іншими кафедральними школами склала спільноту, що виступила основним рушієм інтелектуальних перетворень ХІІ ст. Ідеї Йоана були складовою потужних соціокультурних трансформацій у ХІІ столітті, що поставили перед індивідом перспективу соціального вибору і соціальної дії, спонукали інтелектуальну активність еліт і привели до поступової індивідуалізації та емансипації людини. На теоретичному рівні ці зміни, охарактеризовані дослідниками як «народження суб’єкту»,виразились у переосмисленні відносин між вірою та розумом. Йоан уперше зробив спробу теоретичного обґрунтування етично вмотивованого суспільного вибору для різних суб'єктів – правителів та підданих.
3. Деяка віддаленість учення Йоана Солсберійського від неоплатонізму, що становив своєрідний «мейнстрим» Шартрської школи, зумовлена тим, що Йоан як державний та церковний діяч і полеміст тяжів головно до суспільно-політичної проблематики, що зумовило його звернення до ідей Аристотеля та Цицерона, у котрих ця проблематика набула найбільшого розвитку. Доведено, що учений, базуючись на спадщині своїх античних попередників, переосмислив її в контексті християнського віровчення й, отже, вона виступає у нього джерелом інспірації власних філософських пошуків гармонії між розумом та Одкровенням. ХII століття ¬– це доба відродження філософії, а Йоан – автор нового типу: не просто коментатор або герменевт, занурений в інтерпретацію священних текстів, а мислитель, який створює сенси і бере на себе відповідальність за їхню достовірність.
4. Наріжну ідею, яка об’єднує різні виміри філософування Йоана – логіку, методологію, метафізику, – становить ідея «сингулярного». Оскільки знання одиничного не існує, універсалії потрібні для того, щоб могло виникнути знання про загальне. Саме знання є здатністю душі, відмінною від об’єкта пізнання, то ж мислителя можна вважати прихильником психологізму у гносеології та логіці. Проте загалом теорію пізнання філософа слід розглядати як наявну в річищі аристотелівської концепції. Пояснено підстави його відходу від домінантної течії ранньої схоластики – августинівського платонізму, де соціальні феномени пояснювалися вродженими якостями людини, або надприродним впливом – благодаттю. Йоан же дійшов висновку про вплив соціального оточення на індивідуальні свободу та чесноти, вдавшись до розрізнення природних і конвенційних якостей речей та контексту, в якому вони себе виявляють. Антропологічні експлікації сингуляризму полягають у тому, що якщо неможливе існування людини, яка не була б конкретним індивідуумом, то «сутність» кожної людини є відносною, контекстуальною й залежною від її дій та вчинків. Таким чином, людина виступає як суб’єкт-дієвець, який формує себе.
5. Двома ключовими тезами антропології Йоана виступають поняття «свобода» (libertas) та ідея людини-дієвця, між якими існує діалектичний зв’язок. Свобода розуміється не лише як можливість вибору між добром та злом, але як можливість оцінювати, що є добром та злом, виходячи з власного розсуду. Адже для того, щоб мати підстави давати етичну оцінку людським вчинкам, людина сама має розглядатися як вільний суб’єкт-дієвець, який виступає джерелом своїх власних дій. Мислитель вважає, що свобода, поєднана із чеснотами, становить головний мотив та основну мету діяльності справедливого і доброчесного володаря. У протистоянні спокусі зловживання владою марно покладатися лише на чесноти, здобуті у ранній період життя та індивідуальну доброчесність. Ця тенденція може бути подолана лише завдяки «приписам права та божественним настановам». Стверджено, що на відміну від ідеї «розчинення суб’єкту» у вищому порядку, характерної для політичної теології християнського платонізму, Йоан постулює ідею суверенності індивідуальних прав, на якій ґрунтується автономія політичного суб’єкта.
6. Згідно з концепцією політичних прав та чеснот, основою суспільного ладу виступає взаємна відповідальність правителів і підданих та співзалежність як членів одного тіла – держави. Суб’єктивне право перших полягає у тому, що закон не обмежує їхню «гідність», тобто право діяти на власний розсуд. Суб’єктивне право других – це природне право протидії володарям. Таким чином, доведено, що Йоан Солсберійський своєю науковою творчістю заклав підвалини політичної філософії, що ґрунтувалися на ідеї автономного суб’єкта, і тим перевершив досягнення класичної політичної філософії періоду Середньовіччя. Синтез античної концепції свободи з християнською етикою та методологічним сингуляризмом став відповіддю середньовічного інтелектуала на виклики XII століття («епохи народження індивідууму»). Його теорія, відкривши нове розуміння ролі і місця індивідуму у соціумі, імпліцитно містить концепт «дієвця», що отримав свій розвиток у новоєвропейській філософії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ioannis Saresberiensis. Episcopi Carnotensis. Metalogicus libri IIII / Ioannis Saresberiensis / Reco-gnovit et Prolegomenis, Apparatu Critico, Commentario, Indicibus Instruxit Clemens C.I. Webb. Oxonii, 1929. – 239 p.
2. Ioannis Saresberiensis. Metalogicon / Ioannis Saresberiensis / edidit J.B. Hall, auxiliata K.S.B. Keats-Rohan. – Turnhout: Brepols, 1991. – 61 p.
3. Ioannis Saresberiensis episcopi Carnotensis. Policratici sive de nugis curialium et vestigiis philosophorum libri VIII / Ioannis Saresberiensis / Recognovit et Prolegomenis, Appararu Critico, Commentario, Indicibus Instruxit Clemens C.I. Webb / With an Introduction by P. McNulty. – Vol. I-II. – N.Y., 1979. – 511 p.
4. Иоанн Солсберийский. Металогик / Иоанн Солсберийский [пер. с лат.] // Памятники средневековой латинской литературы Х-ХІІ веков [Сб-к. Отв. ред. М.Е. Грабарь-Пассек и М.Л. Гаспаров]. – М.: Наука,1972. – С. 350-353.
5. John of Salisbury. Anselm and Becket: two Canterbury saints’ lives / John of Salisbury [translated by Ronald E. Pepin]. – Toronto: Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 2009. – 108 p.
6. John of Salisbury. John of Salisbury’s Entheticus de dogmate philosophorum, critical text with English introduction and notes / John of Salisbury / ed. D. J. Sherrin. – University of North Carolina, 1969. – 50 p.
7. John of Salisbury. The Entheticus of John of Salisbury, a critical text / John of Salisbury / ed. R. E. Pepin //Traditio. – 31. – 1975. – p. 127–193.
8. John of Salisbury. Entheticus Maior et Minor / John of Salisbury [ed. and tr. Jan van Laarhoven]. – 3 vols. – Leiden: Brill, 1987. – 616 p.
9. John of Salisbury. The Historia Pontificalis / John of Salisbury [ed. and tr. by Marjorie Chibnall]. – Oxford: OUP, 1986. – 252 p.
10. John of Salisbury. The Letters of John of Salisbury / John of Salisbury [ed. by W. J. Millor, S.J. and H.E. Butler]. – Vol. I. The Early Letters, 1153–1163. – Oxford: Clarendon Press, 1986. – 306 p.
11. John of Salisbury. The Letters of John of Salisbury / John of Salisbury [ed. by W. J. Millor, S.J. and H.E. Butler]. – Vol. 2. The later letters, 1163–1180. – Oxford: Clarendon Press, 1979. – 861 p.
12. John of Salisbury. The Metalogicon of John of Salisbury. A Twelfth-Century Defense of the Verbal and Logical Arts of Trivium / John of Salisbury [transl. by D.D. MaGarry]. – Berkeley: University of California Press, 1955. – 305 p.
13. John of Salisbury. The Statesman's Book of John of Salisbury, [Policraticus Books IV,V, VI, and excerpts from Books VII and VIII] / John of Salisbury [tr. by J. Dikinson]. – New York: Russell and Russell, 1963 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.constitution.org/salisbury/policrat456.htm. Перевірено 10.06.12.
14. John of Salisbury. Frivolities of Courtiers and Footprints of Philosophers, [Policraticus books I,II,III and excerpts from VII and VIII]/ John of Salisbury [tr. by Pike, J.]. – New York: Octagon Books, 1972 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.constitution.org/salisbury/policrat123.htm. Перевірено 10.06.12.
15. John of Salisbury. Policraticus [selections], Milestones of Thought / John of Salisbury [tr. M. Markland]. – New York: Frederick Ungar Publishing, 1979. – 161 p.
16. John of Salisbury. Policraticus [selections] / John of Salisbury [tr. C. Nederman]. – Cambridge Texts in the History of Political Thought. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 240 p.
17. John of Salisbury. Policraticus I-IV / John of Salisbury [éd. K. S. B. Keats-Rohan]. – Turnhout: Brepols, 1993. – 247 p.
18. Августин Аврелий. О свободе воли / Августин Аврелий [пер. Ермаковой М.Е.] // Антология средневековой мысли. Теология и философия европейского Средневековья / под ред. С.С. Неретиной. – СПб.: Издательство РХГИ, 2001. – Т. 1. – С. 26-66.
19. Аверинцев С.С. Добрый Плутарх рассказывает о героях, или Счастливый брак биографического жанра и моральной философии / С.С. Аверинцев // Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах / Плутарх [пер. с греч. под ред С.С. Аверинцева]. Т. 1. – М.: Рипол классик, 1994. – С. 637-653.
20. Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник / О.В. Александрова. – К.: Видавець ПАРАПАН. – 2002. – 172 с.
21. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель [пер. Брагинской И. В.] // Сочинения в четырех томах – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 53-295.
22. Аристотель О душе / Аристотель [пер. П.С. Попова ] // Сочинения в четырех томах - Т. 1. Сочинения в четырех томах/ ред. В. Ф. Асмус. - М.: Мысль, 1976. – С. 371- 448.
23. Аристотель. Политика / Аристотель [пер. С.А. Жебелева] // Сочинения в четырех томах – Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – С. 375-645.
24. Асмус В.Ф. Античная философия / В.Ф. Асмус. – М.: Высшая школа, 1976. – 544 с.
25. Балдуин М. В. Александр III и двенадцатый век / М.В Балдуин [пер. с англ. Ереминой Н. В.]. – СПб.: Евразия, 2003. – 224 с.
26. Барт Р. Смерть автора // Избранные работы: Семиотика: Поэтика. / Р. Барт [пер. с фр.] / сост., общ. ред. и вступ. ст. Косикова Г. К. – М.: Прогресс, 1989. – С. 384-391.
27. Баткин Л.М. Европейский человек наедине с собой. Очерки о культурно- исторических основаниях и пределах личного самосознания / Л.М. Баткин. – М.: РГГУ, 2000. – 1004 с.
28. Баумайстер А. Філософія права / А. Баумайстер. – Вінниця: О. Власюк, 2007. – 223 с.
29. Белялетдинов Р.Г. Исследование универсалий в «Металогике» / Р.Г. Белялетдинов // Истина и благо: универсальное и сингулярное / Отв. ред. А. П. Огурцов. – М.: ИФ РАН, 2002. – С. 186-192.
30. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Г. Берман [пер. с англ.] – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.
31. Бернард Клервосский. О благодати и свободной воле / Бернар Клервосский [пер. с лат. О. Варьяш, С. Сказкин] // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Т. 1 / Под ред. С.С. Неретиной; сост. С.С. Неретиной, Л.В. Бурлака. – СПб.: РХГИ, 2001. – С. 444-477.
32. Брук К. Возрождение XII века / К. Брук // Богословие в культуре средневековья. – Киев; Одесса: Христиан. братство "Путь к истине", 1992. – С. 119-226.
33. Гилберт Порретанский Комментарий к трактату Боэция «Против Евтихия и Нестория» / Гилберт Порретанский [пер. с лат. А. Коробков, С. Неретина] // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. Т. 1 / Под ред. С. С. Неретиной; сост. С. С. Неретиной, Л. В. Бурлака. – СПб.: РХГИ, 2001. – С. 372-403.
34. Гладков А.К. Иоанн Солсберийский во Франции первой половины XII в. (Опыт прочтения главы II. 10 трактата «Металогик») / А.К. Гладков // Источниковедческие исследования. Вып. 4. – М.: Институт всеобщей истории РАН, 2008. – С. 37-59.
35. Гладков А.К. "Счастье служить государю и церкви…" О политическом призвании Иоанна Солсберийского / А.К. Гладков // Человек второго плана в истории: Сборник научных статей. – Выпуск 4. – Ростов-н/Д.: Южный федеральный университет, 2007. – С. 50-60.
36. Гладков А.К. "Убийство тирана не грех, но благодеяние". Представление о неправедной власти в «Поликратике» Иоанна Солсберийского / А.К. Гладков // Средние века. – Вып. 69 (3). – М.: Наука, 2008. – С. 81-96.
37. Гладков А.К. Persecutor ecclesiae: европейские "тираны" XII века в произведениях Иоанна Солсберийского / А.К. Гладков // Известия Саратовского университета. Новая серия / Сер.: История. Международные отношения. – Вып 1. – Саратов. Издательство Саратовского университета, 2009. – С. 31-34.
38. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій / 3-тє видання / В.С. Горський. – К.: Наукова думка, 1997. – 286 с.
39. Горский В.С. Историко-философское использование текста / В.С. Горский. – К.: Наукова думка, 1981. – 207 с.
40. Гуревич А.Я. Индивид и социум на средневековом Западе / А.Я. Гуревич. – М.: “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2005. – 424 с.
41. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства / А.Я. Гуревич. – М.: Искусство, 1990. – 395 с.
42. Гуревич А.Я. Человеческая личность в Средневековой Европе: реальная или ложная проблема / А.Я. Гуревич // Развитие личности. – №1-2. – 2003. – С. 24-30; 29-40.
43. Гусейнов А.А. История этических учений: Учебник / под ред. А.А. Гусейнова. – М.: Гардарики, 2003. – 911 с.
44. Декомб В. Дополнение к субъекту: Исследование феномена действия от собственного лица / В. Декомб [пер. с фр. М. Голованивской]. – М.: Новое литературное обозрение, 2011. – 576 с.
45. Делюмо Ж. Грех и страх: Формирование чувства вины в цивилизации Запада (XIII–XVIII вв.) / Ж. Делюмо [пер. с франц. под ред. Харитоновича Д. Э.]. –Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2003. – 752 с.
46. Джохадзе И.Д. Возможна ли объективная история философии: спор об анахронизме в аналитической философии XX-XXI веков / И.Д. Джохадзе [Електронний ресурс] // История философии: вызовы XXI века. Материалы конференции ИФ РАН, 15–16 ноября 2012 года. – Режим доступу: http://iph.ras.ru/page10131293.htm. Перевірено 10.06.12.
47. Джохадзе Д.В., Стяжкин Н.И. Введение в историю западно-европейской средневековой философии / Д.В. Джохадзе, Н.И. Стяжкин. – Тбилиси: Ганатлеба, 1981. – 315 с.
48. Доддс Э.Р. Греки и иррациональное / Э.Р. Доддс / Пер. с англ. С. В. Пахомова. – СПб.: Алетейя, 2000. – 507 с.
49. Дьяков А.В. Феликс Гваттари: Шизоанализ и производство субъективности / А.В. Дьяков. – Курск: Издательство Курского гос. ун-та, 2006. – 246 с.
50. Жильсон Э. Дух средневековой философии. Гиффордовские лекции (университет Абердина) / Жильсон Э. [пер. с фр. Г.В. Вдовиной]. – М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2011. – 560 с.
51. Жильсон Э. Философия в средние века. От истоков патристики до конца XIV века / Э. Жильсон [пер. с франц.]. – М.: Республика, 2004. – 678 с.
52. Захара І. Лекції з історії філософії / І. Захара. – Львів: Видавництво ЛБА, 1997. – 431 с.
53. Иванов В.В. Античное переосмысление архаических мифов /В.В. Иванов // Жизнь мифа в античности. Материалы научной конференции "Випперовские чтения – 1985" (выпуск XVIII). Часть I. – М.: Советский художник, 1988. – С. 9-26.
54. Игнатенко A. А. Деятельный человек versus Божественное всемогущество (Квиетизм и активизм в средневековых арабо-исламских «княжьих зерцалах») / А.А. Игнатенко // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. 1991/ ред. А.А. Гуссейнов. – М.: Республика, 1992. – С. 74-98.
55. Игнатенко А.А. Обман в контексте арабо-исламской культуры средневековья (по материалам «княжьих зерцал») / А.А. Игнатенко // Одиссей: Человек в истории / отв. ред. А.Я. Гуревич. – М.: Наука, 1993. – С. 138-160.
56. Исидор Севильский. Этимологии, или Начала. В XX книгах. Кн. I–III: Семь свободных искусств / Исидор Севильский [пер. с латин Л. А. Харитонова]. – СПб.: Евразия, 2006. – 352 с.
57. История ментальностей, историческая антропология. Зарубежные исследования в обзорах и рефератах/ ред. Е. М. Михина. – М.: РГГУ, 1996. – 255 с.
58. Коллинз Р. Социология философий: глобальная теория интеллектуального изменения / Р. Коллинз [пер. с англ. Н.С. Розова и Ю.Б. Вертгейм]. – Новосибирск: Сибирский хронограф, 2002. – 1280 с.
59. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії: Навч. Посібник / В.В. Кондзьолка. – Львів: Світ, 2001. – 320 с.
60. Кондзьолка В.В. Філософія і її історія / В.В. Кондзьолка. – Львів, 1996. – 167 с.
61. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии/ Коплстон Ф.Ч. [пер. с англ.]. – М.: Энигма, 1997. – 512 с.
62. Крылова С.Е. Иоанн Солсберийский и английская церковь / С.Е. Крылова // Клио. – №1. – 1999. – C. 81-86.
63. Крылова С.Е. О политических взглядах Иоанна Солсберийского / С.Е. Крылова // Проблемы социальной истории и культуры средних веков. Межвузовский научный сборник. – Л.: Наука, 1987. – С. 29-40.
64. Лакан Ж. Стадия зеркала как образующая функцию Я, какой она открылась нам в психоаналитическом опыте / Ж. Лакан [пер. с фр.] // Мазин В. Стадия зеркала Жака Лакана. – СПб.: Алетейя, 2005. – 156 с.
65. Лактанций. О смертях преследователей / Лактанций [пер. Тюленева В.М.]. – СПб.: Алетейя, 1998. – 282 с.
66. Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в Средние века / Ж. Ле Гофф [пер. с фр]. – Долгопрудный: Аллегро-Пресс, 1997. – 210 с.
67. Ле Гофф Ж. С небес на землю. Перемены в системе ценностных ориентаций на христианском Западе XII–XIII вв. // Одиссей. Человек в истории. – М.: Наука, 1991. – С. 25-44.
68. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада/ Ж. Ле Гофф [пер. с фр.] / общ. ред. Ю.Л. Бессмертного; Послесл. А. Я. Гуревича. – М.: Издательская группа Прогресс, Прогресс-Академия, 1992. – 376 с.
69. Либера де А. Средневековое мышление/ А де Либера [пер. с французского А. М. Руткевича и О. В. Головой]. – М.: Праксис, 2004. – 368 с.
70. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. Латинская патристика / Г.Г. Майоров. М.: Мысль, 1979. – 433 с.
71. Макробий. Комментарий на «Сон Сципиона». Кн. I, гл. 8 / Макробий [пер. М.С. Петрова] // Историко-философский ежегодник, 1995 / отв. ред. Н.В. Мотрошилова. – М.: Мартис, 1996. – С. 221-231.
72. Мотрошилова Н.В. Что делать с устоявшейся привычкой обозначать более поздними терминами древние или более ранние философские учения? / Н.В. Мотрошилова [Електронний ресурс] // История философии: вызовы XXI века. Материалы конференции ИФ РАН, 15–16 ноября 2012 года. – Режим доступу: http://iph.ras.ru/page28142401.htm. Перевірено 10.06.12.
73. Неретина С.С. Слово и текст в средневековой культуре: концептуализм Абеляра / С.С. Неретина. – М.: Гнозис, 1993. – 215 с.
74. Неретина А.С., Перцев А.В. Пути к универсалиям / А.С. Неретина, А.В. Перцев. – СПб.: РХГА, 2006. – 1000 с.
75. Омэнн Д. Христианская духовность в католической традиции / Д. Омэнн [пер. с англ. Вакуленко Н.]. – Рим-Люблин: Издательство Святого Креста, 1994. – 416 с.
76. Панофский Э. Ренессанс и "ренессансы" в искусстве Запада / Э. Панофски [пер. с англ.]. – СПб.: Азбука-классика, 2006. – 632 с.
77. Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків.: Навчальний підручник. – Львів: ЛНУ, 2007. – 648 с.
78. Пелагий. Послание к Деметриаде / Пелагий [пер. и коммент. Ю. М. Каган] // Эразм Роттердамский. Философские произведения / отв. ред. [и предисл.] В. В. Соколов. – М.: Наука, 1987. – 702 с.
79. Перцев А.В. Типы методологии историко-философского исследования: закат рационализма / А.В. Перцев. – Свердловск: Изд-во Уральского университета, 1991. – 193 с.
80. Петрова М.С. Макробий Феодосий и его комментарий на «Сон Сципиона» / М.С. Петрова [Електронний ресурс] // Исторические записки. Издание исторического факультета Воронежского государственного университета. Режим доступу: http://www.hist.vsu.ru/cdh/Articles/05-07.htm. Перевірено 10.06.12.
81. Платон. Алкивиад I / Платон [пер. Шейнман-Топштейн С. Я.] // Диалоги. – М.: Мысль, 1986. – С. 175–223.
82. Платон Государство / Платон [пер. Егунова А.В.] // Собрание сочинений в 4 томах / Общ. ред. А.Ф.Лосева, В.Ф.Асмуса, А.А.Тахо-Годи. – Т.3. – М.: Мысль, 1994. – С. 49–421.
83. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от Античности до эпохи Возрождения / П.С. Попов, Н.И. Стяжкин. – М.: Издание Московского университета, 1974. – 226 с.
84. Саутерн Р.У. Схоластический гуманизм и объединение Европы / Р.У. Саутерн [Електронний ресурс]. – Т.1. – Режим доступу: http://turba-philosophorum.narod.ru/transl/Southern/Scholastic_Humanism_1/2_Chartres.html. Перевірено 10.06.12.
85. Свасьян К.А. Становление европейской науки / К.А. Свасьян. – М.: Evidentis, 2002. – 437 с.
86. Свежавски С. Святой Фома, прочитанный заново (Лекции в Ласках) / С. Свежавски [пер. с польск.] // Символ. – 33. – 1995. – С. 3-184.
87. Суворов Н.С. Средневековые университеты. Изд. 2-е. / Н.С. Суворов. – М.: Книжный дом "ЛИБРОКОМ", 2012. – 256 с.
88. Суини М. Лекции по средневековой философии. Вып.1 Средневековая христианская философия Запада / Суини М. [Авторизованный перевод с англ. А. К. Лявданского]. – М.: ГЛК, 2001. – 303 с.
89. Суини М. Лекции по средневековой философии. Вып. 2 / Суини М. [Авторизованный перевод с англ. А. К. Лявданского]. – Москва: Институт философии, теологии и истории им.св.Фомы, 2006. – 320 с.
90. Татаркевич В. История философии. Античная и средневековая философия / В. Татаркевич. – Пермь: Изд-во Пермского Университета, 2000. – 482 с.
91. Теодорих Шартрский. О шести днях творения / Теодорих Шартрский [пер. и предисл. О.С. Воскобойникова, П.В. Соколова] // Культура интерпретации до начала Нового времени / Ред. Ю.В. Иванова, А.М. Руткевич. – М.: ИД ГУ-ВШЭ, 2009. – С. 241-270.
92. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої "Політики"/ Тома Аквінський [пер. з лат. О. Кислюка]. – К.: Основи, 2003. – 794 с.
93. Уколова В.И. Античное наследие и культура раннего средневековья (конец V – начало VII века) / В.И. Уколова. – М.: Наука, 1989. – 320 с.
94. Уотт М.У. Влияние ислама на средневековую Европу / М.У. Уотт [пер. с англ.]. – М.: Наука, 1976. – 130 с.
95. Утченко C.Л. Политико-философские трактаты Цицерона (“О государстве” и “О законах”) / С.Л. Утченко // Цицерон Марк Туллий Диалоги: О государстве; О законах / Цицерон [пер. Горенштейна В. О.]. – М.: Научно-издательский центр "Ладомир"-"Наука", 1994. – С. 152-174.
96. Философия западноевропейского Средневековья. Учебное пособие / под ред. Д.В. Шмонина. – СПб.: Изд-во СПБГУ, 2005. – 300 с.
97. Флаш К. Как писать историю средневековой философии? / К. Флаш [пер. с нем. А. Маркова] // Логос. – 4-5 (72). – М., 2009. – С. 224-246.
98. Фома Аквинский. О правлении государей // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI–XVII вв.) / Фома Аквинский [пер. Срединской Н.Б.]. – Л.: Наука. 1990. – С. 217-245.
99. Фуко М. Герменевтика субъекта / М. Фуко [пер. с фр. Звонаревой И.И.] // Социо-Логос / Сост., общ. ред. и предисл. В.В. Винокурова, А.Ф. Филиппова. – Вып 1. – М.: Прогресс, 1991. – С. 284-311.
100. Фуко М. Этика заботы о себе как практика свободы // Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления и интервью / М. Фуко [пер. с франц. Скуратова Б. М. под общей ред. Большакова В.П.]. – Ч. 3. – М.: Праксис, 2006. – 311 c.
101. Хейзинга Й. Осень Средневековья / Й. Хейзинга [пер. с нидерландского Сильвестрова Д. В.]. – М.: Прогресс, 1995. – 416 с.
102. Цицерон Марк Туллий Диалоги: О государстве; О законах / Цицерон [пер. Горенштейна В. О.]. – М.: Научно-издательский центр "Ладомир"-"Наука", 1994. – 223 с.
103. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии / А.Н. Чанышев. – М.: Высшая школа, 1991. – 512 с.
104. Шишков А.М. Св. Бернард Клервоский: учение о человеческой свободе и церковной политике / А.В. Шишков // Точки-Puncta. – 3-4 (1). – 2001. – С. 5–20.
105. Шишков А.М. Средневековая интеллектуальная культура / А.В. Шишков. – М.: Савин С.А., 2003. – 592 с.
106. Шишков А.В. Шартрская школа и ее круг // Междисциплинарные подходы к изучению прошлого / ред. Л.П. Репина. – М.: Аспект Пресс, 2003. – С. 51-81.
107. Шмонин Д.В. Введение в средневековую философию. Патристика. Учебное пособие / Д.В. Шмонин. – СПб.: Издательство РХГА, 2008. – 145 с.
108. Штекль А. История средневековой философии / Штекль А. [пер. репринт]. – СПб.: "Алетейя", 1996. – 307 с.
109. Штокмар В. История Англии в Средние века. – Спб: Алетейя, 2005. – С. 59.
110. Якобсон P. В поисках сущности языка / P. Якобсон [перевод с английского Виноградова В.А. и Журинского А.Н.] // Семиотика / сост., вступит. статья и общ.ред. Ю.С. Степанова. – М.: Радуга, 1983. – С.102-117.
111. A History of Twelfth-Century Western Philosophy / ed. by P. Dronke. – L., N.Y.: Cambridge University Press, 1988. – 495 p.
112. Benedict XVI. John of Salisbury [Електронний ресурс] / Benedict XVI. – Режим доступу:http://www.vatican.va/holy_father/benedict_xvi/audiences/2009/documents/hf_ben-xvi_aud_20091216_en.html. Перевірено 10.06.12.
113. Bibliographie_Jean_de_Salisbury [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gramata.univparis1.fr%2FIMG%2Fdoc%2FBibliographie_Jean_de_Salisbury.doc. Перевірено 10.06.12.
114. Berman H.J. Law and Revolution. The formation of the Western legal Tradition / H.J. Berman. – Cambridge – London: Harvard University Press, 1983. – 657 p.
115. Boczar М. Człowiek i wspólnota: filozofia moralna, społeczna i polityczna Jana z Salisbury / М. Boczar. – Warszawa: Wydaw. Uniw. Warszawskiego, 1987. – 205 s.
116. Boczar M. Filozofia prawa w ujeciu Jana z Salisbury / M. Boczar // Studia Filozoficzne. – 10. – 1979. – S. 53-69.
117. Boczar M. Jana z Salisbury znajomosc literatury antycznej / M. Boczar // Meander. –36 (5). – 1981. – S. 261-271.
118. Boczar M. "Ratio naturae et officii" w filozofii spolecznej Jana z Salisbury / M. Boczar // Studia Mediewistyszne. – 24. – 1986. – S. 3-28.
119. Boczar M. Koncepcja retoryki w pismach Jana z Salisbury / M. Boczar // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. – 32. – 1987. – S.139-155.
120. Brückermann J. And Nederman C. Aristotelianism in John of Salisbury’s Policraticus / J. Brückermann // Journal of the History of Philosophy. – 21. – 1983. – P. 203-229.
121. Burnett Ch. John of Salisbury and Aristotle / Ch. Burnett // Didascalia. – 2. – 1996. – P. 19-32.
122. Burns J.H. The Cambridge history of political thought, 1450-1700 / J.H. Burns. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1991. – 798 p.
123. Campbell C., Nederman C. Priests, Kings and Tyrants: Spiritual and Temporal Power in John of Salisbury’s Policraticus / C. Campbell, C. Nederman // Speculum. – 66. – 1991. – Р. 572-590.
124. Haskins Ch. The Renaissance of the Twelfth Century / Haskins Ch. – Cambridge: Harvard University Press, 1927. – 438 p.
125. Canning J. A History of Medieval Political Thought, 300-1450 / J. Canning. – London: Routledge, 1996. – 255 p.
126. Caverly W. The political Theory of John of Salisbury / W. Caverly // Reality. – 9. – 1962. – P. 93-113.
127. Clerval A. Les ecoles de Chartres au moyen age du Vе au XVIе siecle / A. Clerval. – Frankfurt a. M.: Minerva, 1965. – 572 p.
128. Congetture L. E. Towards a Text of John of Salisbury’s Metalogicon / L. E. Congetture //Studi Medievali. – 24. – 1983. – P. 791-814.
129. Constable G. The Alleged Disgrace of John of Salisbury in 1159 / G. Constable // English Historical Review. – 69. – 1954. – P. 67-76.
130. Dickinson J. Introduction / J. Dickinson // The Statesman’s Book. – New York: Knopf, 1927. – P. 1-15.
131. Dickinson J. The Medieval Conception of Kingship and some of its Limitations, as developed in the Policraticus of John of Salisbury / J. Dickinson // Speculum. – 1 (3). – 1926. – Р. 308-337.
132. Dyson W. R. Normative Society and Government in Five Medieval Thinkers: St. Augustine, John of Salisbury, Giles of Rome, St. Thomas Aquinas, and Marsilius of Padua / W. R. Dyson. – Lewiston, N.Y.: Edwin Mellen Press, 2004. – 314 p.
133. Evans S. John of Salisbury: A Man of Letters / S. Evans // The Hatcher Review. – 1979. – 7. – P. 3-18.
134. Ferruolo S. The Origins of the University: The School of Paris and Their Critics, 1100-1215 / S. Ferruolo. – Stanford: Standford University Press, 1985. – 380 p.
135. Hendley B.P. Wisdom and Eloquence: A New Interpretation of the Metalogicon of John of Salisbury / B.P. Hendley. – Unpublished PhD Dissertation, Yale, 1967. – 233 p.
136. Hendley B.P. John of Salisbury and the Problem of Universals // Journal of the History of Philosophy / B.P. Hendley. – 3 (8). – 1970. – P. 289-302.
137. Jacob E. John of Salisbury and the Policraticus / E. Jacob // The Social and Political Ideas of some Great Medieval Thinkers / ed. by F. Hearnshaw. – N.Y.: Henry Holt and Co., 1923. – P. 53-84.
138. Jeauneau E. Rethinking the School of Chartres / E. Jeauneau. – Toronto: University of Toronto Press, 2009. – 136 p.
139. Kantorowicz E.H. The King’s Two Bodies. A Study in Medieval Political Thought / E.H. Kantorowicz. – Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1957. – 568 p.
140. Keats-Rohan K.S.B. John of Salisbury and Twelfth-century Education in Paris frome the Account of his Metalogicon / K.S.B. Keats-Rohan // History of Universities. – 6. – 1986. – P. 1-45.
141. Keats-Rohan K.S.B. The Textual Tradition of John of Salisbury’s Metalogicon / K.S.B. Keats-Rohan // Revue d’histoire des textes. – 16 – 1986. – P. 229-282.
142. Keats-Rohan K.S.B. The Chronology of John of Salisbury’s Studies in France: A Reading of ‘Metalogicon’, II.10 / K.S.B. Keats-Rohan // Studi Medievali. – 28. – 1987. – P. 193-203.
143. Krey A. John of Salisbury’s Knowledge of Classics / A. Krey // Transactions of the Wis-consin Academy of Sciences and Letters. – 1909–1910. – Vol. 16. – P. 948-987.
144. Kuszynski C.F. A Translation of the Letters of John of Salisbury: Letters 176-206 / C.F. Kuszynski. – PhD Dissertation, Loyola University of Chicago. – 1948. – 300 p.
145. Laarhoven J. Titles and subtitles of the Policraticus: A Proposal / J. Laarhoven // Vivarium. – 32. – 1994. – P. 131-160.
146. Laarhoven J. Thou Shalt not Slay a Tyrant! The So-called Theory of John of Salisbury J. Laarhoven // The World of John of Salisbury. Studies in Church History Subsidia/ ed. M. Wilkes. – Oxford : Blackwell, 1984. – P. 319-341.
147. Langdon F. K. Polycracy, Obligation and Revolt: The Body Politic in John of Salisbury and Christine de Pizan / F. K. Langdon // Politics, Gender and Genre. The Political Thought of Christine de Pizan, Boulder. – Westview, 1992. – P. 33-52.
148. Liebeschütz H. John of Salisbury and Pseudo-Plutarch // Journal of Warburg and Courtlaud Institutes. – 6. – 1943. – Р. 33-39.
149. Liebeschütz H. Medieval Humanism in the Life and Writings of John of Salisbury / H. Liebeschütz // Studies of the Warburg Institute. – 17. – London : University of London. The Warburg Institute, 1950. – 133 p.
150. Liebeschütz H., Momigliano A. Notes on Petrarch, John of Salisbury, and the Institutio Traiani / H. Liebeschütz, A. Momigliano // Journal of the Warburg and Courtauld Institutes. – 12. – London: University of London. The Warburg Institute, 1949. – P. 189-190.
151. Linder A. The Knowledge of John of Salisbury in the Late Middle Ages / A. Linder // Studi Medievali. – 18. – 1977. – P. 315-366.
152. Luscombe D.T. Introduction: the formation of political thought in the west// The Cambridge history of medieval political thought c. 350 – c.1450 / D.T. Luscombe / ed. by Burns J.H. – Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1988. – 174 р.
153. Markland M.K. “Introduction,” in Policraticus: The Statesman’s Book / M.K. Markland. – New York: F. Ungar, 1979. – P. 10-30.
154. Massey H.J. John of Salisbury: Some Aspects of his Political Philosophy / H.J. Massey // Classica et Mediaevalia. – 28. – 1967. – P. 357-372.
155. McInerny R. A History of Western Philosophy. – Vol. 2. – Notre Dame: Univ. of Notre Dame Press, 1970. – 386 p.
156. Morris C. The Discovery of the Individual, 1050-1200 / C. Morris. – N.Y.,L.: Harper and Row. – 1972. – 188 p.
157. Nederman C., Brückmann J. Aristotelianism in John of Salisbury’s Policraticus / C. Nederman, J. Brückmann // Journal of the History of Philosophy. – 21. – 1983. – P. 203-229.
158. Nederman C. The Aristotelian Doctrine of the Mean and John of Salisbury’s Concept of Liberty / C. Nederman // Vivarium. – 24. – 1986. – 24. – P. 128-142.
159. Nederman C. Aristotelian Ethics and John of Salisbury’s Letters / C. Nederman // Viator: Medieval and Renaissance Studies. – 18. – 1987. – P. 161-173.
160. Nederman C. Beyond Stoicism and Aristotelianism: John of Salisbury’s Skepticism and Twelfth-Century Moral Philosophy / C. Nederman // Virtue and Ethics in the Twelfth Century / István P. Bejczy and Richard G. Newhauser (eds.). – Leiden : Brill, 2005. – P. 175-197.
161. Nederman C. The Physiological Significance of the Organic Metaphor in John of Salisbury's Policraticus / C. Nederman // History of Political Thought. – 8. – 1987. – P. 211-223.
162. Nederman C. The Frivolities of Courtiers Follow the Footprints of Women: Historical Women and the Crisis of Virility in John of Salisbury / C. Nederman / Carole Levin and Jeanie Watson (eds.) // Ambiguous Realities: Women in the Middle Ages and Renaissance. – Detroit: Wayne State University Press, 1987. – P. 82-96.
163. Nederman C. Introduction / C. Nederman // John of Salisbury Policraticus, [selections] / tr. Nederman C. – Cambridge Texts in the History of Political Thought. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – P. 5-25.
164. Nederman C. Nature, Sin and the Origins of Society: The Ciceronian Tradition in Medieval Political Thought / C. Nederman // Journal of the History of Ideas. – 49. – 1988. – P. 13-26.
165. Nederman C. A Duty to Kill: John of Salisbury's Theory of Tyrannicide / C. Nederman // Review of Politics. – 50. – 1988. – P. 365-389.
166. Nederman C. The Changing Face of Tyranny: The Reign of King Stephen in John of Salisbury / C. Nederman // Nottingham Medieval Studies. – 33. – 1989. – P.1-20.
167. Nederman C. Knowledge, Virtue and the Path to Wisdom: The Unexamined Aristotelianism of John of Salisbury’s Metalogicon / C. Nederman // Mediaeval Studies. – 51. – 1989. – P. 268-286.
168. Nederman C. Aristotelian Ethics Before the Nicomachean Ethics: Sources of Aristotle’s Concept of Virtue in the Twelfth Century / C. Nederman // Parergon. – 7 – 1989. – P. 55-75.
169. Nederman C. Nature, Ethics and the Doctrine of Habitus: Aristotelian Moral Psychology in the Twelfth Century / C. Nederman // Traditio. – 45. – l989/1990. – P. 87-110.
170. Nederman C. To the Court and Back Again: The Origins and Dating of the Entheticus de Dogmate Philosophorum of John of Salisbury / C. Nederman // Journal of Medieval and Renaissance Studies. – 2. – 1991. – P. 129-145.
171. Nederman C. Aristotelianism and the Origins of ‘Political Science’ in the Twelfth Century // Journal of the History of Ideas. – 1991. – 52. – Р.179-194.
172. Nederman C. Priests, Kings and Tyrants: Spiritual and Temporal Power in John of Salisbury’s Policraticus / C. Nederman // Speculum. – 66. – 1991. – P. 572-590.
173. Nederman C. Freedom, Community and Function: Communitarian Lessons of Medieval Political Theory / C. Nederman // The American Political Science Review. – 4 (86). – 1992. – P. 977-986.
174. Nederman C. The Meaning of "Aristotelianism" in Medieval Moral and Political Thought / C. Nederman // Journal of the History of Ideas. – Vol. 57, No. 4. – 1996. – P. 563-585.
175. Nederman C. The Union of Wisdom and Eloquence before Renaissance: the Ciceronian Orator in Medieval Thought / C. Nederman // The Journal of Medieval History. – 18. – 1992. – P. 75-95.
176. Nederman C. The third sex: the Idea of the Hermaphrodite in the Twelfth Century / C. Nederman // Journal of the History of Sexuality. – 6. – 1996. – P. 497-517.
177. Nederman C. Toleration, Skepticism and the ‘Clash of Ideas’: Principles of Liberty in the Writings of John of Salisbury / C. Nederman // Beyond the Persecuting Society: Religious Toleration before the Enlightenment/ J. Christian Laursen and C. J. Nederman (eds.). – Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1998. – P. 53-70.
178. Nederman C. Social Bodies and the Non-Christian ‘Other’ in the Twelfth Century: John of Salisbury and Peter of Celle / C. Nederman // Meeting the Foreign in the Middle Ages / ed. by Albrecht Classen. – N.Y.L.: Routledge, 2002. – P. 192-201.
179. Nederman C. The virtues of necessity: Labor, Money and Corruption in John of Salisbury / C. Nederman // Viator. – 33 – 2002. – P. 54-68.
180. Nederman C. The Origins of ‘Policy’: Fiscal Administration and Economic Principles in Later Twelfth-Century England / C. Nederman // Rhetoric and Renewal in the Latin West 1100-1500: Essays Presented to John O. Ward / C.J. Mews, C.J. Nederman, R. Thomson (eds.). – Turnhout, Belgium, Brepols, 2003. – P. 149-168.
181. Nederman C. Body Politics: The Diversification of Organic Metaphors in the Later Middle Ages / C. Nederman // Pensiero Politico Medievale. – 2. – 2004. – P. 59-87.
182. Nederman C. Beyond Aristotelianism and Stoicism: John of Salisbury’s Skepticism and Moral Reasonning in the Twelfth Century / C. Nederman // Virtue and Ethics in the Twelfth Century / I. Bejczy, R. Newhauser (eds.). – Leiden; Brill, 2005. – P. 175-195.
183. Nederman C. John of Salisbury / C. Nederman // Authors of the Middle Ages Series, Medieval and Renaissance Texts and Studies. – Tempe, Arizona. – 2005. – 288 p.
184. Nederman C. Friendship in Public Life during the Twelfth Century: Theory and Practice in the Writings of John of Salisbury / C. Nederman // Viator: Medieval and Renaissance Studies. – 38. – 2007. – P. 385-397.
185. Nederman C. John of Salisbury’s Second Letter Collection in Later Medieval England: Unexamined Fragments from Huntington Library HM 128 / C. Nederman // Viator: Medieval and Renaissance Studies. – 40. – 2009. – P. 71-91.
186. Olsen G.W. John of Salisbury’s humanism / G.W. Olsen // Gli umanesimi medievali. Atti de 2 congresso dell internationes mittellateinerkomitee. Firenze, 1993, a cura di C. Leonardi, Galluzzo. – Firenze, 1998. – P. 447-468.
187. Painter S. John of Salisbury and the Renaissance of the Twelfth Century / S. Painter // The Greek Tradition / ed. by G. Boas. – Baltimore: John Hopkins University Press, 1939. – P. 77-89.
188. Palacz R. Bezposrednia recepcja arystotelizmu w Metalogiconie Jana z Salisbury / R. Palacz // Studia Mediewistyczne. – 5. – 1964. – S. 191-251.
189. Palacz R. Jana z Salisbury koncepcja wolności teokratycznej / R. Palacz // Antynomie wolności. Z dziejów filozofii wolności. – Warszawa: Książka i Wiedza, 1966. – S. 135-147.
190. Parsons W. The Medieval Theory of the Tyrant / W. Parsons // Review of Politics. – 4. – 1942. – P. 129-139.
191. Poole R. L. The Masters of the Schools at Paris and Chartres in John of Salisbury’s Time / R. L. Poole // The English Historical Review. – 39. – 1920. – P. 321-342.
192. Poole R. L. John of Salisbury at the Papal Court / R. L. Poole // The English Historical Review. – 38 (151). – 1923. – P. 321-330.
193. Post G. Studies in Medieval Legal Thought: Public Law and the State 1100–1322. – Princeton: Princeton University Press, 1964. – 633 p.
194. Roberti Pulli Sententiarum libri octo cum notis et observationibus Hugonis Mathoud / Roberti Pulli // Migne PL 186 éditeur-date. – Parisiis: Simeon Piget, 1655. – 1010 p.
195. Rouse R., Rose M.A. John of Salisbury and the Doctrine of Tyrannicide / R. Rouse, M.A. Rose // Speculum. – 42. – 1967. – P. 693-709.
196. Schaarschmidt C. Joannes Saresberiensis nach Leben und Studien, Schriften und Philosophie / C. Schaarschmidt. – Leipzig: B. G. Teubner, 1862. – 359 p.
197. Smalley B. The Becket Conflict and the Schools: A Study of Intellectuals in Politics / B. Smalley. – Totowa, N.J.: Rowman and Littlefield 1973. – 257 p.
198. Taylor Q. John of Salisbury, the Policraticus and Political Thought // Humanitas / Q. Taylor. – 19. – 2006. – P. 133-157.
199. The World of John of Salisbury / ed. by M. Wilks. – Oxford: Blackwell, 1984. – 469 p.
200. Ullmann W. The Influence of John of Salisbury on medieval Italian Jurists / W. Ullmann // HER. – 59. – 1944. – P. 383-392.
201. Ullmann W. The Knowledge of John of Salisbury in the Later Middle Ages // Geschichtsschreibung und geistiges Leben im Mittelalter: Festschrift fûr Heinz Löwe zum 65. Geburstag / W. Ullmann // ed. by K. Hauck and H. Mordek. – Köln – Wien, 1978. – P. 519-545.
202. Van Caenegem R. Government, law and society// The Cambridge history of medieval political thought c. 350 – c. 1450 / R. Van Caenegem / ed. by Burns J.H. -Cambridge University Press, 2008. – P. 174-211.
203. Wallach J.P. Fidel Castro and the United States Press / J.P. Wallach //The selling of Fidel Castro/ed. by W.E. Ratliff – Washington: Cuban American Foundation, 1987. – 29 p.
204. Webb C. John of Salisbury // Proceedings of the Aristotelian Society for the Systematic Study of Philosophy / C. Webb. – Vol. II. – 1892–1893 . – P. 91-107.
205. Webb. C. The Policraticus of John of Salisbury / C. Webb // The Church Quarterly Review. – Vol. 71. – 1911. – P. 312-345.