Стратегічне планування економічного розвитку великого міста як інструмент підвищення ефективності його управління

brief description

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ Президентові України

На правах рукопису

ВАКУЛЕНКО Володимир Миколайович

УДК 338.26(477):352

Стратегічне планування економічного розвитку
великого міста як інструмент підвищення
ефективності його управління

25.00.04 місцеве самоврядування

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Лебединський Юрій Петрович
доктор економічних наук, професор

Київ 2003

ЗМІСТ

Стор.

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ І Теоретико-методологічні основи розробки стратегічних планів економічного розвитку великих міст . . . . . . . . . . . .

13

1.1.Поняття та сутність стратегічного планування економічного розвитку територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13

1.2.Сучасний стан досліджень в сфері розробки стратегічних планів економічного розвитку та їх впровадження в практику . . . . . . . . . . . . . .

26

1.3. Сучасна практика розробки стратегічних планів економічного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

37

1.4. Місце і роль великих міст у структурній перебудові соціально-економічного комплексу країни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

45

1.5. Методологічні положення стратегічного планування економічного розвитку великого міста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

53

Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

61

Розділ ІІ Стратегічне планування як інструмент ефективного використання ресурсного потенціалу великого міста . .

65

2.1. Населення і демографічний розвиток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

65

2.2. Трудовий потенціал і ринок праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

75

2.3. Економічний розвиток міста на інноваційній основі . . . . . . . . . . . . . . . .

85

2.4. Фінансові ресурси міста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

93

2.5. Інвестиційний потенціал і створення сприятливого інвестиційного клімату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

104

2.6. Розвиток комунальної власності територіальної громади міста . . . . . . .

113

Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

119

Розділ ІІІ стратегічне планування економічного розвитку столичного міста в умовах трансформації економіки . . . .

123

3.1.Концептуальні основи стратегічного розвитку економіки міста . . . . . . .

123

3.2. Особливості перспективного розвитку Києва як столичного міста . . . .

137

3.3. Партнерство між місцевою владою, державними і недержавними структурами як необхідна умова реалізації стратегічних планів . . . . . . . . . .

150

3.4. Механізми реалізації стратегічних економічних цілей розвитку міста .

161

Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

171

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

176

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

180

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

201

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах, коли в Україні після проголошення незалежності відбуваються докорінні реформи і трансформації, набула актуальності проблема нової концепції розвитку великих міст, які завжди були i є центрами соцiально-економiчної, політичної та культурної системи держави і одночасно являють собою сконцентроване виявлення всіх протиріч i проблем економіки та суспільного розвитку в цілому. Особливого значення останнім часом набувають питання управління столичним містом, в якому виконуються загальнодержавні та самоврядні функції і формується реальна регіональна політика.
Уявити собі весь комплекс проблем, пов’язаних з управлінням таким складним утворенням, як місто, а особливо столичне, в умовах становлення та розвитку ринкових відносин можливо, якщо розглядати його як систему. При цьому слід визначити склад, функції міста, загальні та специфічні завдання, що вирішуються на рівні територіальної громади в умовах трансформації економіки і розвитку місцевого самоврядування.
Незважаючи на те, що розробці цієї проблеми приділялася значна увага, неви­рішених питань залишається ще багато, зокрема: несформованість муніципальної економіки, існування певних протиріч щодо функціонування місцевої влади, необхідність удосконалення та приведення у відповідність з Конституцією України деяких положень законодавчих актів, що регулюють розвиток міста, формування комунальної власності та місцевих фінансів, недостатнє використання новітніх методів планування та прогнозування місцевого розвитку.
Планування є основним елементом державного регулювання розвитку суспільства, його територіальних утворень, у тому числі міських. Як система впливу держави на її розвиток планування виникло на початку ХХ століття. В колишньому СРСР планування застосовувалось у різних формах: довгострокових планів-програм, прогнозів, середньострокових планів на п’ять років, річних короткострокових планів, а також використовувались загальнодержавні, галузеві, регіональні, продуктові та інші програмно-цільові методи планування. Але ускладнення економічної, соціальної, екологічної ситуації, погіршення побуту населення вимагало застосування інших методів планування, які б змогли забезпечити пропорційне і погоджене функціонування всіх секторів та сфер економіки, збереження і поліпшення довкілля, перетворювали б процес планування з фрагментарного на комплексний, який би сприяв досягненню поставлених суспільством мета-цілей. Такий вид планування дістав назву стратегічного.
На сьогодні стратегічне планування в Україні лише починає застосовуватись на практиці. Тому існує багато невирішених теоретико-методологічних, правових, організаційних питань та практичних проблем використання методів стратегічного планування.
Стратегічне планування є відносно новою сферою наукових досліджень в Україні. Різні аспекти стратегічного планування та окремі підходи до нього широко висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних науковців та фахівців, серед яких потрібно відзначити О.Анісимова [8], Д.Брайсона [225,226], О.Виханського [36], Ю. Гладкого [44], Б.Жихаревича [69, 71], В. Іванова [90], Б. Крозбі [106], М. Круглова [107], Л.Лімонова [72], В.Мамонову [121], О.Невелєва [133, 134, 135], С. Оборську [218], В.Пархоменка [144, 145, 146], А.Стрикленда [207], А.Томпсона [207], Е.Уткіна [202], З. Шершньову [218], Р.Фатхутдинова [212 ] та інших.
Вагомий внесок в дослідження цієї наукової проблеми зробили такі відомі українські вчені, як Б.Данилишин [51, 135], М.Долішній [61], Л.Зайцева [174], О.Ігнатенко [91], Ю.Лебединський [116], В.Мамутов [122], Н.Нижник [136], В.Поповкін [149], І.Розпутенко [180, 181, 182], А Степаненко [198], Д.Стеченко [200], В.Тронь [209], В.Фінагін [122], Ю.Шаров [214, 215, 216, 217]. Проте окремі її найсуттєвіші аспекти залишаються ще недостатньо розробленими. Це викликає суперечки та дискусії, навіть неоднозначне тлумачення термінів і дефініцій. Недостатність практичного досвіду стратегічного планування та теоретико-методологічних розробок у цій галузі знань і діяльності зумовила вибір теми дисертаційної роботи й окреслила основні напрями наукових досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі управління містом Української Академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації РК 0199U002827 - тема дослідження Основні напрямки вдосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення Адміністра­тив­ної реформи в Україні”, з якої автор дисертації був відповідальним виконавцем). Тема дослідження тісно пов'язана з науково-дослідними роботами, що проводяться в Науково-дослідному інституті соціально-економічних проблем міста: розробка проек­ту Державної програми соціально-економічного розвитку м.Києва до 2010 року” (РК 0196U013766), Моніторинг виконання Державної програми соціально-економічного розвитку м.Києва до 2010 року у 2002 році” (РК 0102U002796), Розробка варіанта Концепції пріоритетної стратегії розвитку м.Києва у ХХІ сто­річчі” (РК 0101U004929), в яких автор був виконавцем розробки окремих розділів та підпрограм .
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад стратегічного планування економічного розвитку великого міста як інструмента підвищення ефективності його управління.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
- уточнити поняття стратегічне планування” і його сутність;
- оцінити відповідність законодавчо-нормативної бази України потребам розробки та реалізації стратегічних планів;
- розкрити теоретико-методологічні основи економічного розвитку великих міст;
- узагальнити зарубіжний досвід стратегічного планування розвитку міст у контексті його творчого застосування в умовах України;
- визначити особливості стратегічного планування економічного розвитку великого міста як системи та її складових;
- обґрунтувати напрями і пріоритети стратегічного розвитку великих міст у системі державного управління;
- сформулювати концептуальні підходи до розробки стратегій економічного розвитку м.Києва;
- запропонувати механізми реалізації стратегічних планів економічного розвитку великого міста органами державної влади та місцевого самоврядування.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в умовах багатоукладної економіки у системі державного управління стратегічне планування є основним інструментом регулювання соціально-економічного розвитку міських поселень та раціонального використання ресурсів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні територіальних громад. Воно має значний потенціал щодо підвищення ефективності управління адміністративно-територіальними одиницями з боку державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за умови застосування комплексу науково обґрунтованих напрямів, методів та прийомів, визначення стратегічних цілей та послідовної їх реалізації.
Об'єкт дослідження - соціально-економічний комплекс столиці України міста Києва.
Предмет дослідження - теоретикометодологічні та прикладні аспекти стратегічного планування економічного розвитку великого міста як важливого чинника підвищення ефективності його управління.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення сучасних теорій державного управління та місцевого самоврядування, основоположні законодавчі й нормативні акти України, зокрема Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань соціально-економічного планування та розвитку міст і територій, особливості розвитку столичних міст та формування державної регіональної політики в умовах трансформації економіки.
Для досягнення поставленої в роботі мети було використано сучасні методи дослідження, зокрема на основі системно-аналітичного методу зроблене теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених стратегічному плануванню розвитку і функціонуванню міських поселень. Для вирішення окремих завдань вико­ристо­вувались також наступні методи: статистичного аналізу для дослідження дина­міки, структури і ефективності розвитку великих міст; проблемно-орієнтовний для наукового обґрунтування стратегічних напрямів вирішення проблем економічного розвитку великих міст; економіко-математичний для розрахунків кількісних параметрів ресурсного потенціалу міста і обґрунтування перспектив його розвитку; порівняльний аналіз (СВОТ - аналіз) для визначення слабких та сильних сторін, зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на розвиток міста Києва, розробки стратегій та визначення місії міста; компаративний для зіставлення розвитку великих міст у різних регіонах та країнах. Застосовувались також методи комплексного системного аналізу економічних та управлінських явищ і процесів. Сукупність згаданих методів і прийомів становить методику дисертаційного дослідження.
Інформаційну базу дослідження становили аналітичні та статистичні матеріали центральних органів державної виконавчої влади, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Київського міського комітету статистики, Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста, Української Академії державного управління при Президентові України, інші інструктивні та нормативно-правові документи, особисті обстеження автора.
Наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в тому, що:
- вперше у вітчизняній науці обґрунтовано, що при стратегічному плануванні великих міст необхідно їх розглядати як містапідприємці, що являють собою територіальні утворення, які об’єднують місцеві соціальні, політичні і економічні ресурси в єдиний взаємопов’язаний організаційно-виробничий комплекс, а модель управління процесом формування, реалізації та моніторингу стратегічних планів розвитку великих міст має базуватись на засадах партнерства;
- уточнено сутність і поняття стратегічне планування” як найважливішого інструменту впливу держави та територіальної громади на розвиток багатоукладної економіки;
- дістали подальшого розвитку методичні підходи щодо вдосконалення практики стратегічного планування великих міст на основі застосування інноваційних моделей, які базуються на інформаційній економіці, високих технологіях, технопарках, інноваційних портах та Інно-террах;
- виявлено місце стратегічного планування в системі управління містами, яке дає змогу формувати загальне бачення перспектив їх розвитку і досягти узгодженості дій всіх сторін, зацікавлених у реалізації плану (органів влади, громадськості та підприємницьких структур);
- доведено доцільність використання інструментів маркетингу для визначення стратегій (пріоритетів) економічного розвитку міста;
- визначені основні параметри стратегічного плану економічного розвитку Києва з урахуванням особливостей столичного міста та формування на його базі і приміської зони столичного округу”;
- обґрунтовано необхідність виконання Києвом поряд із столичними функцій світового міста, що вимагає розвитку в ньому високих технологій, економіки знань, інформаційних технологій, диверсифікованих і діючих у глобальному масштабі промислових, фінансових і обслуговуючих структур.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором результати дослідження використані при підготовці наукових звітів з проблем управління містом, регіонального управління, розробці проекту Державної програми соціально-економічного розвитку м.Києва на період до 2010 року (підпрограма Формування та управління комунальною власністю. Конкурентна політика”)”, проекту Генерального плану розвитку м.Києва на період до 2020 року, варіанта Концепції пріоритетної стратегії розвитку м.Києва у ХХІ сторіччі” (довідка про впровадження № 11/219-1018 від 5 грудня 2002 року), пропозицій центральним та місцевим органам влади, методичних рекомендацій та навчальних програм спеціалізацій регіональне управління” та управління містом” (довідка про впровадження № 389 від 6 грудня 2002 року), викладанні навчальних модулів Територіальна організація влади в Україні”, Регіональна та міська економіка”, управління місцевими фінансами та бюджетом” (довідка про впровадження № 390 від 6 грудня 2002 року) в Українській Академії державного управління при Президентові України, навчальних посібників і монографій, підготовці навчальних програм для керівних кадрів тощо.
Рекомендації і пропозиції, сформульовані автором на підставі проведеного аналізу стану й можливостей використання ресурсного потенціалу міста, можуть застосовуватись державними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування при розробці стратегічних планів економічного розвитку міст та регіонів, програм і прогнозів соціально-економічного та культурного розвитку адміністративно-територіальних одиниць України. Виявлені в процесі дослідження теоретичні підходи і запропоновані методичні розробки також можуть бути використані на державному і місцевому рівнях при розробці нормативно-правових документів, а також в спеціальних закладах освіти при розробці курсів лекцій та спецкурсів Стратегічне планування”, Регіональне управління”, Регіональна економіка”, Місцеве самоврядування”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції й рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто. У процесі одержання наукових результатів не використані ідеї або розробки інших дослідників (Ю.Дехтяренка, О.Драпіковського, О.Ігнатенка, О.Лебединської, В.Макухи, М.Орлатого та інших), з якими опубліковано два навчальні посібники у співавторстві.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї і положення дисертаційного дослідження доповідались і дістали позитивну оцінку на 23 міжнародних та вітчизняних науково-практичних конференціях, симпозіумах, методологічних семінарах, серед них основними є: науково-практична конференція Роль столиці у процесі державотворення: історичний та сучасний аспекти” (Київ, 1996); мiжнародний семінар Перспективи муніципальної реформи в Україні” (Київ, 1997); мiжнародний семiнар "Потенцiал регiональної i мунiципальної влади з вирiшення економiчних проблем в умовах трансформацiї" (Москва, 1997), науково-практична конференцiя Актуальні проблеми реформування державного управління” (Київ, 1997), науковий семінар Статус м.Києва - столиці України” (Київ, 1997), міжнародний семінар Управління містом: інституційно-організаційний аспект реформування” (Київ, 1998), міжнародний науково-практичний семінар: Менеджмент в місцевому самоврядуванні: напрямки вдосконалення системи управління міським господарством” (Львів, 1999), науково-практична конференція за міжнародною участю Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ, 1999), науково-практична конференція Розвиток партнерських зв’язків між місцевою владою, неурядовими організаціями, населенням як засіб розв’язання місцевих і регіональних проблем” (Київ, 2000), науково-практична конференція Київ у ХХІ столітті: стратегія розвитку”(Київ, 2001), науково-практична конференція за міжнародною участю Суспільні реформи і становлення громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2001), міжнародний науково-практичний семінар Основи міського управління” (Будапешт, 2001), міжнародний науково-практичний семінар Міське відновлення і економічний розвиток” (Одеса, 2001), міжнародна науково-практична конференція Реформування державного управління в контексті Євроінтеграції України” (Київ, 2002), науково-практична конференція Сталий розвиток міст” (Харків, 2002).
Результати дослідження обговорювались на методологічних семінарах Української Академії державного управління при Президентові України й на засіданнях кафедри управління містом.
Публікації. Основні положення дисертації відображені в десяти друкованих роботах обсягом 5,2 друкованих аркуша, з них 2 навчальних посібники в співавторстві, 4 у фахових виданнях, 4 у матеріалах конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок (основна частина - 179 сторінок), в тому числі 12 таблиць, 3 рисунки, список використаних літературних джерел (242 найменування), розміщений на 21 сторінці, додатків (13 таблиць і 6 рисунків) на 16 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження стратегічного планування економічного розвитку міста як інструмента підвищення ефективності його управління дало можливість зробити такі висновки, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Одним з найважливіших наукових результатів є обґрунтування того, що стратегічне планування - закономірний етап еволюції системи планування, і в умовах багатоукладної економіки це основний інструмент державного регулювання соціально-економічного розвитку міських поселень та раціонального використання ресурсів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні територіальних громад. Воно являє собою сукупність науково обґрунтованих напрямів, методів та прийомів, які становлять методологію управління адміністративно-територіальними одиницями в умовах підвищеної нестабільності та невизначеності зовнішнього середовища і містить значний потенціал щодо підвищення ефективності прийняття управлінських рішень з боку державних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Стратегічне планування дає змогу органам муніципального управління поєднувати аналіз поточних подій, прогнози соціально-економічного розвитку і сценарії можливого майбутнього з виробленням стратегії, а також формувати загальне бачення перспектив, розробляти плани розвитку, прийнятні для територіальної громади та суспільства в цілому. При цьому стратегічний план розвитку міста має стати основою для розробки генерального плану та програм соціально-економічного та культурного розвитку. Найбільш помітною перевагою запровадження стратегічного планування є досягнення певного консенсусу, узгодженості дій всіх сторін, зацікавлених у реалізації плану.
2. Аналіз літературних джерел та проведені дослідження свідчать, що теорія стратегічного планування і управління розвитком великого міста в Україні перебуває на стадії формування. І хоча зароджувалась вона на теренах колишнього СРСР зусиллями переважно вітчизняних науковців та фахівців, але, як і в багатьох інших випадках, подальший розвиток цієї теорії та імперативний досвід її практичного застосування привносяться сьогодні в Україну із-за кордону, наприклад із США. Базові поняття, моделі, схеми та етапи планування, що використовуються в сучасній практиці, запозичені з теорії планування розвитку організацій, основи якої було закладено ще у 60-х роках минулого століття.
3. Пропонується, розробляючи стратегії економічного розвитку великих міст, враховувати той факт, що вони формуються як міста-підприємці, які являють собою територіальні утворення, що об’єднують місцеві соціальні, політичні і економічні ресурси в єдиний взаємопов’язаний організаційний комплекс. Теоретичне обґрунтування міста-підприємця полягає в новому підході до розуміння економічної організації суспільства: акценти переносяться з проблеми обмеженості ресурсів на проблему недостатності мотивів. Формування міст-підприємців в Україні має стати важливим аспектом регіональної політики держави. Для її реалізації необхідно: підвищити рівень самостійності міст у системі державного управління; сформувати стратегії міського розвитку; посилити увагу до зміцнення економічного потенціалу міст, що зумовлено підвищенням значення економічної конкуренції між країнами і містами та прискорення цього процесу в період глобалізації світогосподарських систем; більш широко застосовувати новий управлінський підхід маркетинг міста, який являє собою процес створення методами ринкового регулювання сприятливого міського середовища для виробництва товарів і надання послуг та забезпечення життєдіяльності населення на основі виявлення, створення і реалізації факторів екологічно і соціально орієнтованої місцевої політики розвитку і функціонування.
4. В основу вибору стратегії економічного розвитку великих міст необхідно покласти такі принципи: комплексність, що вимагає вирішення всієї сукупності взаємопов’язаних і взаємозумовлених проблем, а не окремих, у тому числі пріоритетних завдань; інноваційність, яка передбачає перехід на інноваційну модель економічного розвитку; економічність, яка має на меті створення відкритої для конкуренції ринкової економіки і сприятливого інвестиційного середовища; гуманітарність, що передбачає вирішення комплексу гуманітарних проблем; екологічність, що передбачає поліпшення стану навколишнього середовища; сталість, тобто підтримка програм розвитку, результати яких не ускладнюють нинішній і майбутній економічний і соціальний розвиток, відповідають критеріям екологічної безпеки і стійкості економічного розвитку.
5. Формування та реалізація стратегій мають супроводжуватися розвитком партнерських відносин між міською владою, державними і недержавними структурами, громадськими організаціями та населенням, що дасть змогу більш ефективно реалізовувати поставлені цілі на основі продуктивної співпраці в різних сферах життєдіяльності міста. Її результатами мають бути збільшення обсягів виробництва, надходжень до бюджету міста, посилення конкурентних стимулів, покращання соціально-економічного і екологічного стану в місті.
6. Стратегічна місія розвитку Києва полягає в забезпеченні високої якості життя населення і створенні адекватного міського середовища на основі сталого розвитку міста, яке передбачає постійне збалансоване функціонування територіальної громади, спрямоване на створення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь шляхом раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної інфраструктури міста, поліпшення умов проживання, відпочинку і оздоровлення громадян, збереження та збагачення культурної спадщини, а також ефективного виконання столичних функцій і функцій світового міста.
7. Результати аналізу ресурсної бази столиці України міста-героя Києва переконують, що стратегії економічного розвитку мають розроблятися на інноваційній основі, яка передбачає формування нових і найновіших галузей і виробництв, інформатизацію процесів життєдіяльності. Інноваційна модель роз­витку економіки міста Києва має ґрунтуватися на розробці механізму кластерного оновлення всіх сфер життєдіяльності міста. Остання полягає в підтримці міською владою існуючих кластерів і формуванні нових мереж підприємств і організацій.
8. Визначено, що столичність” як атрибут державності, з одного боку, і урбаністичного розвитку - з другого, набуває надміського просторового масштабу, тому регіон, що оточує столицю, має бути її різноманітним доповненням, активно з нею взаємодіяти, тобто бути засобом посилення і розширення можливостей столиці щодо виконання нею відповідних функцій. Принципова єдність Києва і Київської області зумовлює необхідність розробки пропозицій щодо взаємопов’язаного містобудівного розвитку столиці та області, формування раціональної системи розселення, створення єдиних регіональних систем інженерної та транспортної інфраструктур, рекреаційної системи, а також системи історико-культурних заказників, заповідників, національних парків та інших територій, що охороняються. Тому в стратегії розвитку Києва потрібно передбачити створення на базі столиці та приміської зони столичного округу”.
9. Доведено, що поряд із столичними функціями Київ має виконувати функції світового міста, яке матиме глобальне значення і в якому концентруватиметься виробництво не стільки товарів, скільки інформації і послуг, насамперед фінансово-управлінських та ділових.

Список використаних літературних джерел

1. Адамов Б.І. Організаційно-економічні основи управління розвитком міст. - К.: Грот, 1998. - 215 с.
2. Активизация социально-экономического развития городов и регионов // Евроград, 1998. - № 10. - С. 5-20.
3. Алексеев О.Б. Стратегическое управление в государственном и муниципальном секторах / Сост. и ред. А.Е. Балобанов, О.И. Генисаретский. - М., Экономика, 2000. - С. 12-59.
4. Амбросов В.Я., Булавка О.Г., Вакуленко В.М. та ін. Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб. / За ред. П.Т.Саблука, М.К.Орлатого. - К.: Ін-т аграр. екон. УААН, 2002. - 465 с.
5. Аметов Р. Оцінка економічного і трудового потенціалу репатріантів Кримського регіону // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 6. - С. 12-15.
6. Амитан В.Н., Зорина Е.И., Лукьянченко А.А. Город: проблемы демографических и рыночных трансформаций. - Д.: ИЭП НАНУ, 2001. - 217 с.
7. Андресюк Б. Нову регiональну полiтику треба розпочати з Києва... // Хрещатик. - 1999. - 27 серп. - C. 3.
8. Анисимов О.С. Стратегическое мышление и развитие профессионализма управленческой деятельности // Стратегическое планирование в муниципальном управлении: Введение в предмет / Сост. и ред. А.Е.Балобанов, О.И.Генисаретский. - М.: Московский общественный научный фонд, 2000. - С. 159-173.
9. Армстронг Г. Маркетинг. Загальний курс: Підручник. Г. Армстронг, Ф. Котлер. - 5-е вид. - М.; СПб.; К.: Діалектика: Вид. дім "Вільямс", 2001. - 602 c.
10. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
11. Баланюк I. Регiон як об’єкт аграрної реформи // Регiональна економiка. - 1999. - № 2. - C. 158-162.
12. Барановський О.І. Фінансова безпека. - К.: Фенікс, 1999. - 362 с.
13. Баштанник В. Адмiнiстративна реформа в умовах регiональної структуризацiї влади // Вiсн. УАДУ. - 1999. - № 4. - C. 126-133.
14. Без’язичний В., Мамонова В. Формування стратегiї соцiально-економiчного розвитку регiону // Актуальнi проблеми держ. упр. - 2000. - № 1. - C. 108-117.
15. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні. Навч. посіб. - К.: Атіка, 2000. 304 с.
16. Браун М. Пол. Посібник з аналізу державної політики. Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. 243 с.
17. Бюджетні слухання: Метод. рек. щодо орг. та проведення бюдж. слухань в органах місцевого самоврядування України / Кол. авт.: В.І.Кравченко (кер.) та ін. - К.: НДФІ, 2000. - 120 с.
18. Вакуленко В.М. Актуальні проблеми управління великими містами в Україні // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: Матерiали щоріч. наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу та слухачів УАДУ (за міжнарод. участю). . Київ, 31 трав. 1996 р. - К.: Вид-во УАДУ, 1996. - С. 162-164.
19. Вакуленко В.М. Концептуальні напрями стратегічного планування економічного розвитку міста // Управ. сучасним містом. - 2001. - № 1-3. - С. 83-86.
20. Вакуленко В.М. Концептуальні напрями стратегічного планування еко­но­мічного розвитку міста // Київ у ХХІ столітті: стратегія розвитку: Доп. наук.-практ. конф. / За ред. Б.М.Данилишина, О.М.Невелєва. К.: Обереги, 2001. - С. 186-190.
21. Вакуленко В.М. Місцеве самоврядування // Звіт ПРООН 1998 Україна. Людський розвиток”. - К.: ПРООН, 1999. - С. 48-51.
22. Вакуленко В.М. міський маркетинг як інструмент стратегічного планування економічного розвитку міста // Управ. сучасним містом. - 2002. - № 4-6. - С. 92-95.
23. Вакуленко В.М. Основа муніципальної економіки // Хрещатик. -1995. - № 25.- C.3
24. Вакуленко В.М. Основні підходи до розроблення стратегічних планів економічного розвитку міст // Економічний часопис. - 2000. - № 9. - С.10-11.
25. Вакуленко В.М. Особливості управління власністю у столиці // Матеріали наук.-практ. конф. Роль столиці у процесі державотворення: історичний та сучасний аспекти”. Київ, 28 лют. 1996 р. - К.: НДІСЕП, 1996. - С.112-118.
26. Вакуленко В.М. Проблеми управління комунальною власністю великих міст у сучасних умовах // Вісн. УАДУ. - 1996. - № 1. - С. 172-185.
27. Вакуленко В.М. Проведення муніципальної реформи в Україні // Актуальні проблеми реформування державного управлiння: Матерiали щоріч. наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу та слухачів УАДУ. Київ, 29 трав. 1997 р. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - С. 210-212.
28. Вакуленко В.М. Стратегічне планування економічного розвитку міста // Наук.-інформ. бюл. Управління сучасним містом”. Дніпропетровськ.: Видавництво Центр економічної освіти”, 2000. - № 3. - С. 45-48.
29. Вакуленко В.М. Сучасні проблеми розвитку міст України // Наук.-інформ. бюл. Управління сучасним містом”. - К:. Вид-во УАДУ, 1998. - № 1. - С. 4-6.
30. Вакуленко В.М. Шляхи зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування // Актуальні проблеми державної служби в Україні: Матерiали щоріч. наук.-практ. конф. проф.-виклад. складу та слухачів УАДУ (за міжнарод. участю). Київ, 28 трав. 1998 р. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - С. 336-339.
31. Вакуленко В.М., Ігнатенко О.С., Лебединська О.Ю. та ін. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України : Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 112 с.
32. Валлета Б. Стратегическое планирование // Городское управление. - 2001. - № 7. - С. 19-23.
33. Василик О.Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа, 1997. - 383 c.
34. Виноградов В.Н., Эрлих О.В. Вовлечение общественности в стратегическое планирование как фактор становления гражданского общества (на примере создания стратегических планов в городах постсоветской России). Науч.-метод. пособ. - СПб: Леонтьевский центр, 2001. - 120 с.
35. Витрати і доходи домогосподарств України у 2001 році. Статистичний збірник. Ч.1. - К.: держкомстат України, 2002. - 352 с.
36. Виханский О.С. Стратегическое управление. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Гардарика, 1998. - 292 с.
37. Всесвітня Декларація про місцеве самоврядування // Місцеве самоврядування, 1997. - С. 95-97.
38. Вудмензі Д. Бачення бажаного майбутнього міста громадою: залучення громадян до участі у стратегічному плануванні // Аспекти самоврядування. - К., 2000. - № 2. - C. 21-37.
39. Гавва В.Н. Оценка предпринимательских рисков и формирование рыночной стратегии : Учеб. пособ. - Х.: ХАИ, 1999. - 106 c.
40. Генеральний план розвитку міста Києва до 2020 року. - К., 2002. - 150 с.
41. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. - К., 2000. - 360 с.
42. Гецько В. Полiтика бюджетного регулювання та соцiально-економiчний розвиток регiонiв // Економiчний часопис, 1999. - № 11-12. - C. 32-34.
43. Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ // Фонд Фридриха Эберта, 1995. 144 c.
44. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. Учебник. - СПб., 1998. С. 163-176.
45. Горбулін В. Актуальні питання організації стратегічного планування державної політики національної безпеки України // Стратегічна панорама. - 1999. - № 3. - C. 12-19.
46. Городское стратегическое планирование в России: теория, опыт, перспективы // Науч. материалы, Ч. 1. - СПб: Институт "Евроград", ЭИМИ, 2000. - 87 с.
47. Горячек І. Стратегічне планування як функція менеджменту // Економіка Фінанси Право. - 2000. - № 2. - C. 16-20.
48. Гошко А. Стратегія і тактика планування діяльності органів місцевого самоврядування: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 179 с.
49. Гринчель Б.М., Костылева Н.Е. Методология и практика городского стратегического планирования. - СПб: ИРЭ РАН, 2000. - 88 с.
50. Громада планує майбутнє // Аспекти самоврядування. - 2000. - № 2. - С. 1-23.
51. Данилишин Б. Регiональна полiтика: час визначатися // Уряд. кур’єр. - 1999. - 14 груд. (№234). - 6 с.
52. Декларація щодо регіоналізму в Європі // Управ. сучасним містом. - 2001. - № 3. - С. 164-167.
53. Демографічні перспективи м. Києва до 2050 року. - К., 2001. - 36 с.
54. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Конспект лекцій до навч. модуля / Уклад.: В.А. Ребкало, В.В. Тертичка. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 80 с.
55. Державне регулювання економіки: Підруч. для студ. екон. спец. вузів / За ред. І.Р. Михасюка. - К.: Атіка: Ельга-Н, 2000. - 592 с.
56. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 164 c.
57. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / За ред. Н.Р.Нижник. - К.: УАДУ, 1997. 487 c.
58. Дехтяренко Ю. Стратегія розвитку міста: територіально-планувальний аспект // Управ. сучасним містом. - 2001. - № 1-3. - С.86-99.
59. Дехтяренко Ю., Драпіковський О., Іванова І. Регулювання земельних відносин у місті. - К: Основи, 1997. - 139 с.
60. Дзiсь Г. Роль регiонiв у становленнi нацiональної економiки України // Економiка України. - 1999. - № 10. - C. 19-28.
61. Долiшнiй М. Актуальнi проблеми формування регiональної полiтики в Українi // Регiональна економiка. - 1999. - № 3. - C. 7-18.
62. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Свірський Ю.І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад: Метод. посіб. / Центр муніципального і регіонального розвитку; Міжнародний фонд "Відродження". - Л.: СПОЛОМ”, 2001. - 118 с.
63. Дьомін М.М. Актуальні проблеми містобудування за межами першого десятиліття незалежності України // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. зб. / Відпов. ред. М.М. Осєтрін. - К.: КНУБА, 2001. - Вип. 9. - С. 6-14.
64. Егоров А.Н. Город как соціально-экономический объект. Донецк: ИЭП, 2001. - 134 с.
65. Економіка міст: Україна та світовий досвід. Навч. посіб. / Вакуленко В.М., Дехтяренко Ю.Ф., Драпіковський О.І. та ін./ За заг. ред. В.Макухи. - К.: Основи, 1997. - 243 с.
66. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Офіційне Інтернет - представництво Президента України. - http://www.president.gov.ua.
67. Єпіфанов А.О. Регіональна економіка: Навч. посібник / А.О.Єпіфанов, І.В.Сало. - 2-е вид. - К.: Наук. думка, 2000. - 344 с.
68. Животовская И.Г. Стратегическое планирование в деятельности государственных органов управления // Федерализм, региональное управление и местное самоуправление. - 1999. - № 2. - С. 154-167.
69. Жихаревич Б.С. Лебедева, Н.А. Стратегическое планирование на муниципальном уровне (принципы использования в современных российских условиях) // СПб: Гуманитарные науки, 2'97 (8), 1997. - С.40-47.
70. Жихаревич Б.С. Основы стратегического планирования экономического развития городов // Евроград. - 1996. - № 7. - С. 31-37.
71. Жихаревич Б.С., Лимонов Л.Э. Организация процесса разработки и реализации Стратегического плана Санкт-Петербурга // Экономика Северо-Запада: проблемы и перспективы развития. - 1999. - № 2. - С. 19-26.
72. Жихаревич Б.С., Лимонов Л.Э. Петербургский подход к стратегическому планированию // Стратегическое планирование, маркетинг, обслуживание клиентов. - 1999. - № 3. - http://ragter.com.ru.
73. Закон України бюджетний Кодекс України // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38. - Ст. 189.
74. Закон України про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів // Відом. Верховної Ради України. - 1998. - № 3-4. - Ст. 15.
75. Закон України про власність // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 38. - С. 13-23.
76. Закон України про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України // Відом. Верховної Ради України. - 2000. - № 25. - Ст. 195.
77. Закон України про концесії // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 41. - Ст. 372.
78. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Уряд. кур’єр. - 1997. - № 107.- С. 11-20.
79. Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. -1999. - № 20-21. - Ст. 190.
80. Закон України про основи містобудування // Відом. Верховної Ради України. - 1992 . - № 52. - Ст. 683.
81. Закон України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності // Відом. Верховної Ради України. - 1998. - № 34. - Ст. 228.
82. Закон України про підприємництво // Нові Закони України. - Вип.1. - К., 1996. С. 26-63.
83. Закон України про підприємства в Україні. - Запоріжжя: Українська поліграфічна індустрія, 1995. - 21 с.
84. Закон України про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 34. - Ст. 160.
85. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування // Офіц. Вісн. України. - 2001. - № 6. - С. 6-47.
86. Закон України про столицю України місто-герой Київ // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 11. - Ст. 79.
87. Зарецкая С. Капралова Л. Столицы мира: проблемы экономики и управления. - М., 1993. - С. 34-42.
88. Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: Матеріали наук.-практ конф., м. Київ, 30 трав. 2000 р. - Вип. 2. Ч. I: Державна регіональна політика та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 380 с.
89. Зубець I. Регiональна полiтика: час дiй // Україна i свiт сьогоднi. - 1999. - № 40. - C. 6.
90. Иванов В.В., Коробова А.Н. Муниципальный менеджмент. Справочное пособие. - М.: ИНФРА, 2002. - 718 с.
91. Ігнатенко О.С., Вакуленко В.М. Методичні рекомендації до тематичного модуля Територіальна організація влади в Україні” (Р. І. Місцеве самоврядування в Україні). - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 40 с.
92. Карпенко В. Досвiд регiонального планування у Францiї (приклад з регiону Лаури) // Вiсн. УАДУ. - 2000. - №1. - C. 289-294.
93. Кейден, Джеральд. Фінансування місцевого самоврядування та інфраструктури міст України. - К., 1994. С. 64-86.
94. Київ у цифрах у 2001 році: статичний збірник. - К.: Держкомстат України, 2002. - 380 с.
95. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. Пер. с англ. - М.: Прогрес, 1982. - 397 с.
96. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України: історія, теорія, практика. - К.: НІОС, 2000. - 384 с.
97. Кисільова Т. Позитивні тенденції ринку праці м. Києва у цифрах і фактах // Україна: аспекти праці. - 2002. - № 3. - С. 3-7.
98. Клюшниченко Є.Є. Пріоритетні напрямки містобудівної діяльності // Містобудування: Міжвід. наук.-техн. зб. - К.: НДПІМ, 2000. - Вип. 47. - С. 5-2.
99. Комаров И. Стратегия и план // Персонал. - 2001. - № 10. - C. 70-73
100. Конституція України // Відом. Верховної Ради України. - 1996. -№ 30. - Ст.141.
101. Концепція сталого збалансованого розвитку м. Києва у ХХІ сторіччі. - К., 2001. - 86 с.
102. Коробейников О. Стратегическое поведение: от разработки до реализации // Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - № 3. - C. 88-129.
103. Котлер. Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. - СПб: -Коруна, 1994. - 698 с.
104. Кравченко В. Фінанси місцевих органів влади України. Основи теорії та практики. - К.: НДФІ, 1997. - 276 с.
105. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні. Навч. посіб. - К.: Арарат-Центр, 2001. 176 с.
106. Крозбі Б. Стратегічне планування та стратегічний менеджмент: чим вони відрізняються? - Проект USAID Впровадження змін в політиці”, 1997. - С. 15-17.
107. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. - М., Русская деловая литература, 1998. - 767 с.
108. Крупный город: проблемы и тенденции развития. - Ленингард: Наука, 1988. - 169 с.
109. Куйбіда В.С. Сучасні проблеми і регіональні особливості місцевого самоврядування в Україні. - Л.: Літопис, 2001. - 176 с.
110. Кульчицький М. Роль мiжбюджетних вiдносин у стимулюваннi розвитку регiонiв України // Фiнанси України. - 2000. - № 3. - C. 87-91.
111. Куць С.В. Ризик в системі містобудівного проектування // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. зб. / Відпов. ред. М.М. Осєтрін. - К.: КНУБА, 2001. - Вип. 9. - С. 98-112.
112. Кучеренко О., Пилипчук М., Матвiєнко А. Регiональна полiтика // День. - 2000. - 15 квiт. - C. 4.
113. Кучма Л.Д. Утвердження правових засад місцевого самоврядування: Виступ Президента України на звітно-виборних зборах Асоціації міст України 25 січ. 1997 р. // Уряд. кур’єр. - 1997. - 28 січня. С. 1-3.
114. Лазарева И.В., Лазарев В.В., Ульмасовай Ф.С. Феномен столиц // Общественные науки и современность. - 1999. - № 2. - С. 152-163.
115. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. - М.: Мысль, 1987. 236 с.
116. Лебединський Ю., Драпіковський О., Іванова І. Реальна вартість міських земель та її роль у забезпеченні сталого розвитку міста // Статистика України. - 2001. - № 1. - С. 23-29.
117. Лола А. Принципы управления крупным городом // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - № 2. - С. 73-80.
118. Мазур А. Цiлi регiонального управлiння в перехiдний перiод // Регiональна економiка. - 2000. - № 1. - C. 168-176.
119. Максименко С. Прiоритети регiональної полiтики // Урядовий кур’єр. - 1999. - 28 верес. - C. 6.
120. Малиновський В. Стратегічне планування в державному управлінні // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 1. - C. 43-50.
121. Мамонова В.В. стратегічне планування в управлінні сучасним містом // Управ. сучасним містом. - 2001. -№ 1-3. - С.129-135.
122. Мамутов В., Финагин В. Управление развитием города. - К., 1986. - С. 12-88.
123. Матвиенко В.Я. Прогностика: прогнозирование социальных и экономических процесов: теория, методика, практика. - К.: Українські пропілеї, 2000. - 500 с.
124. Міжнародний досвід сприяння місцевих органів влади розвиткові малого бізнесу і шляхи його впровадження: Міжнар. наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 23-24 верес. 1999 р. - Івано-Франківськ, 1999. - 144 с.
125. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством: Підруч. для студ. екон. спец. - Л.: "Коопосвіта" ЛКА, 1999. - 387 с.
126. Місцеве самоврядування. Кн.1: Організація роботи сільського, селищного голови / За заг. ред. А.Чемериса. - Л.: Лiга-Прес, 1999. - 315 с.
127. Місцеві бюджети, податки і збори (закон, практика, проблеми) / За ред. В.А.Граба. - К.: Парлам. вид-во, 2000. - 232 с.
128. Московский столичный регион: территориальная структура и природная сфера. - М., 1998. - 321 с.
129. Муніципальний рух України: досвід та перспективи розвитку: Зб. матеріалів та доп. V Всеукраїнських муніципальних слухань, м. Судак - Новий Світ, 20-22 лип. 1999 р. та Всеукраїнської муніципальної наради з питань освітнього та інформ. забезпечення українського муніципального руху, м. Ялта - Гаспра, 26-28 жовт. 1998 р. / Упоряд. М. Пухтинський; - К.: Логос, 2000. - 264 с.
130. Нагорна I. Деякi аспекти розподiлу повноважень мiж центральною владою та органами мiсцевого самоврядування на регiональному рiвнi (на прикладi Одеси) // Управ. сучасним мiстом. - 1999. - трав. - C. 19-22.
131.