ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ім. М. В. ПТУХИ

На правах рукопису

Маршавін Юрій Миколайович
УДК 331.5.024.54

ЕКОНОМІЧНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ
РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант –
БАНДУР Семен Іванович,
доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
1.1. Соціально-економічна природа та механізм функціонування ринку праці в контексті еволюції економічних теорій 16
1.2. Генезис макроекономічних моделей регулювання ринку праці 31
1.3. Методологія системного підходу до регулювання ринку праці України 48
1.4. Імперативи регулювання ринку праці України в умовах поглиблення глобалізаційних процесів 68
Висновки до розділу 1 78
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДСИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
2.1. Інвестиції як чинник сукупного попиту та інноваційно-технологічний базис досягнення продуктивної зайнятості населення 81
2.2. Грошово-кредитна політика у забезпеченні інвестиційних основ продуктивної зайнятості населення 103
2.3. Фіскально-бюджетні регулятори ринку праці 122
2.4. Методологія і практика використання зовнішньоекономічних чинників в трансформації ринку праці 147
Висновки до розділу 2 160
РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ АКТИВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ
3.1. Регуляторна функція підприємництва на ринку праці 162
3.2. Наукові засади формування соціально відповідального бізнесу 171
3.3. Потенціал розвитку малого підприємництва у парадигмі створення нових робочих місць 181
3.4. Розвиток підприємництва та підвищення його ролі в реалізації активної політики на ринку праці 198
Висновки до розділу 3 216
РОЗДІЛ 4 СУЧАСНІ ІМПЕРАТИВИ ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПІДСИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
4.1. Концептуальні основи інституційного регулювання ринку праці 218
4.2. Розвиток соціального діалогу в системі регулювання ринку праці 229
4.3. Нормативно-правові та організаційно-економічні передумови забезпечення продуктивної зайнятості населення 246
4.4. Діагностика державного соціального страхування на випадок безробіття та його місце в системі регулювання ринку праці України 268
Висновки до розділу 4 295
РОЗДІЛ 5 ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ
5.1. Посилення мотиваційної основи розвитку ринку праці 298
5.2. Маркетинг робочої сили як напрям наукових досліджень і засіб забезпечення професійної збалансованості ринку праці на основі аналізу його кон'юнктури 312
5.3. Удосконалення методологічних засад та інструментарію моніторингу і прогнозування розвитку ринку праці 329
5.4. Забезпечення раціональної територіально-галузевої структури зайнятості 345
5.5. Концепція формування системи регулювання ринку праці в умовах стратегічних викликів XXI століття 363
Висновки до розділу 5 386
ВИСНОВКИ 389
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 396
ДОДАТКИ 424

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України та кризові явища у сфері зайнятості населення свідчать про серйозні деформації національного ринку праці, який формувався спонтанно під впли¬вом різновекторних соціальних, економічних і політичних процесів поперед¬нього періоду. У практиці регулювання ринку праці зазвичай вирішуються сьогоденні, хоча і вкрай гострі питання, проте за межами регулятивного впли¬ву держави залишаються проблеми мінімізації незареєстрованої зайнятості, підвищення професійної компетентності працівників, модернізації засобів виробництва, оплати праці та її продуктивності, раціоналізації галузевої та регіональної структури зайнятості тощо. Це потребує наукового обґрунтуван¬ня напрямів розвитку сфери зайнятості населення та пошуку нових підходів до регулювання ринку праці.
Необхідність забезпечення збалансованості механізмів та інструментів регулювання ринку праці, їх системності, скоординованості дій державної влади, бізнесу й профспілок у сфері зайнятості населення відповідно до завдань модернізації країни зумовлює актуальність дослідження економічних та інституційних засад його регулювання.
Концептуальною основою розв'язання даної проблеми є теоретичні над¬бання класиків економічної науки у сфері формування та розвитку ринкової економіки, а також дослідження сучасних науковців. Створення й розвиток концепцій формування та функціонування ринку праці Дж. Кейнсом, К. Марк¬сом, А. Маршаллом, М. Туган-Барановським, Дж. Хіксом, М. Фрідменом стало закономірним результатом еволюції світової економічної думки, сконцентро¬ваної, зокрема, у працях А. Сміта, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сея та ін. Значним внеском у розробку теоретичних і загальнометодологічних проблем державного регулювання економіки перехідного періоду є праці вітчизняних і закордонних учених, зокрема Л. Абалкіна, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Дорогунцова, Р. Колосової, А. Колота, Я. Корнаї, А. Котляра, Е. Лібанової, І. Лукінова, І. Манцурова, С. Мочерного, Ю. Пахомова, Д. Сакса, А. Чухна. Важливі теоре¬тичні, методологічні та практичні питання формування ринку праці, законо-мірностей його функціонування досліджували українські та закордонні еконо¬місти О. Амоша, С. Бандур, Д. Богиня, І. Бондар, Н. Волгін, С. Карташов, І. Кравченко, Г. Купалова, А. Нікіфорова, В. Новіков, О. Новікова, В. Онікі¬єнко, І. Петрова. Актуальні аспекти регулювання ринку праці та зайнятості населення були і є предметом досліджень О. Грішнової, Л. Лісогор, Г. Куліко¬ва, В. Петюха, Л. Чижової та ін. Конкретні напрями регулювання ринку праці, територіально-галузевий аспект формування зайнятості розкриваються у працях В. Буланова, І. Гнибіденка, Т. Заяць, С. Калініної, О. Могильного, Ю. Одегова, В. Савченка та ін.
Однак, незважаючи на значущість і цінність досліджень названих та інших авторів, у більшості наукових праць увага зосереджується на окремих, хоча й важливих теоретичних та практичних аспектах розвитку ринку праці. Нині стає очевидною потреба в системному розгляді економічних та інститу¬ційних засад його регулювання з урахуванням взаємодії та взаємозалежності чинників, що визначає характер трансформаційних процесів на ринку праці. Принципово важливим є розробка та обґрунтування системного підходу до формування механізмів та інструментів регулюючого впливу на ринок праці та забезпечення їх належної координації. Нагальна потреба в розробці теоретико-методологічного забезпечення якісно нових підходів до формування й реалізації економічних та інституційних засад регулювання ринку праці з огляду на сучасні виклики і важливість розвитку державної соціальної політики в умовах її реформування посилює актуальність теми дослідження, визначила мету, завдання та структуру роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта¬ційна робота тісно пов'язана з науковими дослідженнями, що виконувалися в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України, зокрема за такими темами: "Соціально-економічні та організаційно-управлінські аспекти удосконалення діяльності державної служби зайнятості щодо підвищення якості надання соціальних послуг на ринку праці" (2006–2008 рр., реєстрацій¬ний номер 0106U001780), в межах якої дисертантом особисто визначені основні напрями підвищення функціональної ролі державної служби зайнятос¬ті, засоби врегулювання професійно-кваліфікацій¬ного дисбалансу на ринку праці, шляхи вдосконалення працевлаштування осіб з інвалідністю; "Оптимі¬зація діяльності державної служби зайнятості на сучасному етапі суспільних перетворень: інтеграційно-науковий дискурс" (2008–2012 рр., реєстраційний номер 0108U006549) – дисертантом особисто розроблено методологію надання соціальних послуг центрами зайнятості та розвитку активної політики на ринку праці, а також методику надання таких послуг безробітним незалежно від місця їх прописки (реєстрації); "Аналіз та оцінка стану управлінської взаємодії між центрами зайнятості державного, регіональ¬ного та базового рів¬нів" (2008–2012 рр., реєстраційний номер 0108U010572) – дисертантом розроб¬лені пропозиції стосовно оптимізації структури центрів зайнятості та визна¬чення чисельності їх персоналу; "Розробка методології та інструментарію опи¬тування роботодавців щодо визначення потреб економіки у робочій силі" (2010–2011 рр., реєстраційний номер 0111U009088) – дисертантом розроблено методологію визначення центрами зайнятості поточних та перспективних (на короткострокову перспективу) потреб економіки в працівниках; "Удосконален¬ня Єдиної технології надання соціальних послуг центрами зайнятості України" (2010 р, реєстраційний номер 0110U006673) – дисертантом розроблено мето¬дику оптимізації засобів пошуку й підбору роботи для безробітних громадян з урахуванням їх професійних і особистісних якостей, ситуації на ринку праці на основі посилення взаємодії центрів зайнятості, профспілок і роботодавців.
Мета і завдання дослідження. Мета наукового дослідження полягає в розробці теоретико-методологічного забезпечення якісно нових підходів до формування і реалізації економічних та інституційних засад регулювання ринку праці.
Відповідно до мети в роботі були поставлені та послідовно розв'язувалися такі завдання:
– методологічно обґрунтувати доцільність виокремлення економічних та інституційних засад регулювання національного ринку праці;
– визначити та обґрунтувати імперативи регулювання ринку праці України в умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи та забезпечення переходу до інноваційного розвитку економіки;
– розробити концептуальні підходи до формування моделей регулювання ринку праці, визначити специфіку його регулювання в Україні;
– визначити структуру економічної підсистеми регулювання ринку праці;
– на основі системного підходу обґрунтувати закономірності формування взаємодії економічної та інституційної підсистем як елементів цілісної системи регулювання ринку праці;
– розробити основні напрями формування й розвитку інституційної підсистеми регулювання ринку праці;
– обґрунтувати напрями підвищення ролі соціального діалогу в системі регулювання ринку праці на підставі розширення самоврядності та незалеж¬ності його сторін, перенесення акценту на місцевий рівень, розширення функцій щодо забезпечення повної і продуктивної зайнятості;
– визначити нормативно-правові та організаційно-економічні передумови підвищення рівня продуктивної зайнятості населення;
– оцінити ефективність державного соціального страхування на випадок безробіття, обґрунтувати заходи щодо підвищення його значення в системі регулювання ринку праці України та соціальному захисті безробітних громадян;
– удосконалити підходи до застосування маркетингу робочої сили в системі регулювання ринку праці з метою забезпечення кількісної та якісної збалансованості робочих місць і робочої сили;
– розробити й обґрунтувати концепцію державної системи моніторингу та прогнозування розвитку ринку праці в професійному розрізі;
– удосконалити методологічні підходи до підвищення ефективності професійного навчання безробітних на підставі визначення його дієвих чинників, критеріїв та показників.
Об'єктом дослідження є процеси формування і реалізації економічних та інституційних засад регулювання ринку праці України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні проблеми розвитку економічних та інституційних засад регулювання ринку праці в контексті модернізації соціально-економічної політики України.
Методологія та методи дослідження. У процесі дослідження використо¬вувалася сукупність загальних і спеціальних методів, що базуються на діалек¬тичному підході до аналізу розвитку ринкового господарства, фундаменталь¬них положеннях сучасних економічних теорій, працях вітчизняних та закордонних учених з проблем державної політики зайнятості та механізмів її реалізації, теорії та практики регулювання ринку праці.
Для досягнення мети і вирішення завдань дослідження використані ме-тоди наукової абстракції, системного, структурного і асимптотичного ана-лізу, індукції та дедукції. Діалектичний та історико-економічний методи застосову¬валися при дослідженні еволюції теорій і концепцій розвитку ринкової еконо¬міки взагалі і ринку праці зокрема, генезису макроекономічних моделей регулювання ринку праці. Структурно-функціональний метод використано при дослідженні структурних складових системи регулювання ринку праці, визначенні їх ролі та елементів, дослідженні функцій, змісту і зв'язків даної системи. За допомогою методу порівняльного аналізу оцінювалась ефектив¬ність впливу на ринок праці інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, грошово-кредитної політики, систем оподаткування. Методи економіко-математичного та економіко-статистичного аналізу, графічний використовува¬лися при дослідженні впливу складових економічної підсистеми регулювання ринку праці на зайнятість населення, визначенні причинно-наслідкових зв'язків між станом зайнятості населення та елементами системи регулювання. Використання методів багатофакторного аналізу, експертних оцінок та соціологічних опитувань дозволили виявити та проаналізувати чинники ефективності профнавчання безробітних, здійснити їх оцінювання, визначити напрями і засоби підвищення конкурентоспроможності незайнятого населення на ринку праці. При розв'язанні певних завдань застосовувалися метод експертних оцінок та соціологічних опитувань.
Інформаційну базу дисертації становили: Конституція України, закони України, нормативно-правові акти Міністерства соціальної політики, інших міністерств, правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших відомств, конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці, статистичні дані Державної служби статистики України та Державного центру зайнятості, Національного банку України, результати соціологічних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічного забезпечення якісно нових підходів до формування і реалі¬зації економічних та інституційних засад регулювання ринку праці в контексті розвитку державної соціально-економічної політики. Найбільш важливими результатами, що становлять наукову новизну і розкривають логіку, склад¬ність, повноту і зміст дисертаційної роботи, є такі положення та розробки:
вперше:
– застосовано принципово нові підходи для виокремлення й окреслення економічної та інституційної підсистем регулювання ринку праці на основі комплексного системного аналізу формування й розвитку його регулятивних економіко-інституційних засад як сукупності механізмів, важелів, методів та інструментів, що узгоджуються з дією ринкового механізму та спрямовані на збереження наявних і створення нових продуктивних робочих місць, посилення мотивації зайнятості, максимальне використання трудового потенціалу;
– розроблено модель трифакторної регресії за допомогою економетрич¬ного моделювання, яка базується на теоретичних положеннях щодо форму¬вання зайнятості населення під впливом основних складових ефективного попиту і відображає кількісну залежність рівня зайнятості населення від таких найбільш значущих чинників сукупного попиту, як інвестиції в основний капітал, кінцеві споживчі витрати та експорт, що дає змогу, цілеспрямовано впливаючи на їх обсяги, досягати необхідних параметрів зайнятості;
– обґрунтовано новий напрям наукових досліджень, суть якого полягає в розробці концептуальних підходів до маркетингу робочої сили з розкриттям змісту та функціонального призначення, що дає змогу визначити його як систему принципів, методів і заходів, які, на основі аналізу та прогнозування кон'юнктури ринку праці у професійному розрізі, спрямовані на сприяння продуктивній зайнятості шляхом надання профконсультаційних та освітніх послуг населенню, інформування роботодавців щодо професійних та ділових характеристик робочої сили;
– розроблено методологію та інструментарій моніторингу і прогнозуван¬ня попиту на робочу силу в професійному розрізі на основі багатофакторного трирівневого підходу, що дає змогу мінімізувати професійний дисбаланс на ринку праці, обґрунтовано визначати кількісні та якісні параметри підготовки робочої сили;
удосконалено:
– методологію формування якісно нової моделі регулювання ринку праці України, яка, на відміну від існуючих, базується на економічних і інституцій¬них засадах та наукових підходах щодо адаптації інструментального потенціа¬лу кейнсіанської, неокласичної і монетаристської, економіки пропозицій, раціональних очікувань, суспільного вибору та інституційної макроекономіч¬них теорій. Здійснення цілеспрямованого регулюючого впливу на ринок праці інвестиційних витрат, кредитно-грошових і бюджетно-фіскальних механізмів, оптимізація оподаткування в поєднанні із правовими, соціальними та організаційними важелями дасть змогу забезпечити розвиток сфери зайнятості населення на основі поєднання механізмів регулювання та саморегуляції ринку праці;
– трактування функціонального змісту та суб'єктного аспекту категорії "регулювання ринку праці", в якому, на відміну від традиційних поглядів, до суб'єктів регулювання віднесено не лише державу, а й профспілки та організації роботодавців, інститути соціального діалогу, а метою регулюван¬ня ринку праці визначено досягнення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості, що дозволило запропонувати як домінанту системи його регулювання стримування дії спонтанних ринкових сил при одночасному збереженні механізмів його внутрішньої саморегуляції;
– зміст наукової категорії "інститут ринку праці", який, на відміну від існуючих поглядів, розглядається як система, що охоплює формальні і неформальні правила поведінки економічних суб'єктів на ринку праці та організації, які легітимізують ці правила і контролюють їх виконання. За допомогою даної категорії конкретизуються регулятивні та інтеграційні функції інституційної підсистеми регулювання ринку праці, що полягають, по-перше, у забезпеченні координації і цілепокладання політики зайнятості, надаючи їй активного характеру; по-друге, у розвитку мотивації зайнятості та підвищенні рівня конкурентоспроможності робочої сили, прискоренні працевлаштування громадян на підходящу роботу за допомогою сучасних інформаційних систем, а також забезпечення правових гарантій зайнятості;
– методологічні підходи та інструментарій щодо визначення економіч-них втрат в результаті професійного дисбалансу на ринку праці, що, на відміну від існуючих розробок, дає змогу визначити обсяги недоотриманих чистого внутрішнього продукту, податкових надходжень та соціальних внесків, а також додаткові витрати, пов'язані з виплатою допомоги по безробіттю і подальшим професійним навчанням безробітних випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які не мають змоги працевлаштуватися через відсутність у них фаху, потрібного економіці;
дістали подальшого розвитку:
– система принципів та концептуальних ідей щодо регулювання ринку праці шляхом включення до їх складу таких специфічних принципів, як забезпечення єдності, взаємозв'язку та скоординованості механізмів й інструментів регулювання, їх адекватності процесам на національному і глобальному ринках праці;
– зміст та функції соціального діалогу в розвитку інституційної підсистеми регулювання ринку праці, що на відміну від поширених підходів, базується на його модернізації за рахунок обґрунтування наукових положень щодо його активізації на регіональному і місцевому рівнях і розширення самостійності, самоврядності та ініціативи сторін задля підвищення конкурентоспроможності робочої сили, розвитку системи робочих місць, посилення мотивації зайнятості;
– концептуальні засади дослідження регіональних ринків праці, оцінювання територіально-галузевої структури зайнятості з використанням порівняльного багатовимірного аналізу, зокрема таксономічного методу, що сприяло дослідженню взаємодії чинників продуктивної зайнятості та дало змогу, на основі зіставлень розвитку ринків праці регіонів України, визначити основні напрями удосконалення регіональної політики зайнятості;
– нормативно-правові та організаційно-економічні складові регулювання ринку праці, які підпорядковані забезпеченню продуктивної зайнятості насе¬лення та дали змогу дослідити шляхи удосконалення засобів стимулювання його економічної активності та розвитку професійної компетентності, підвищення відповідальності держави і бізнесу за стан зайнятості населення;
– концептуальні підходи до аналізу та оцінки ефективності організаційно-управлінської структури державної служби зайнятості, технологічних основ працевлаштування і професійного навчання безробітних громадян, моделей їх залучення до підприємництва. Запропонований підхід, на відміну від існую¬чих, побудований на дослідженні закономірностей розвитку місцевих ринків праці, врахуванні їх особливостей, спирається на оптимізацію функцій підрозділів державної служби зайнятості, раціональну спеціалізацію і поділ праці її персоналу, що сприяє підвищенню ефективності державної політики зайнятості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх підпорядко-ваності вирішенню важливої наукової та теоретико-методологічної проблеми регулювання ринку праці на підставі формування та удосконалення якісно нових економічних та інституційних засад. Вони становлять теоретико-прикладне підґрунтя для методичних розробок та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності державної політики зайнятості. Наукові напрацювання автора використовуються органами державної влади, Державної служби зайнятості України, Фондом загальнообов'язкового дер¬жавного соціального страхування України на випадок безробіття та іншими уповноваженими органами. Зокрема, Міністерством соціальної політики України враховані пропозиції автора: при розробленні проекту нової редакції Закону України "Про зайнятість населення" – в частині визначення засобів регулювання зайнятості населення і соціального захисту безробітних; при підготовці проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи" – в частині використання субсидованої зайнятості, підтримки часткових безробітних, профілактики безробіття (довідки міністерства від 29.04.2003 № 03-3/2480-021-2; від 15.01.2010 № 291-0-14-10/021). Пропозиції та рекомендації дисерта¬ційного дослідження враховані: Державним центром зайнятості і Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випа¬док безробіття щодо розробки методів посилення у безробітних мотивації до праці, удосконалення системи страхування на випадок безробіття, а також структури і методів діяльності державної служби зайнятості, зокрема при наданні соціальних послуг безробітним незалежно від місця їх проживання (довідки від 06.12.2005 № ДЦ-19-6435/06/05; від 01.02.2012 № ДЦ-20-582/0/6-12); пропозиції до Концепції державної системи професійної орієнтації насе¬лення, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 842 (Довідка ДЦЗ від 03.07.2012 № ДЦ-13-32440/0/6-12); принципи та методологічні засади Єдиної технології обслуговування незайнятого населення, заходи щодо активізації безробітних на ринку праці, їх залучення до підприємництва і самозайнятості, принципові засади взаємодії центрів зайнятості з роботодавцями (Довідка ДЦЗ від 08.02.2013 № ДЦ-20-660/0/6-13); методологічні підстави технології управління діяль¬ністю центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (Довідки ДЦЗ від 03.07.2012 № ДЦ-13-32441/0/6-12 та Рівненського ЦПТО від 1.08.2012 № 1765). Цілий ряд положень знайшли застосування у: Київській обласній службі зайнятості – система критеріїв оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи центрів зайнятості (довідка КОЦЗ від 10.07.2012 № 1225/04/12–12); Київській міській службі зайнятості – авторські напрацювання щодо організації професійної підготовки та інформаційно-консультаційного супроводу підприємців малого бізнесу з числа безробітних громадян (довідка КМЦЗ від 04.07.2012 № 03-5111); Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України – навчальні методики і технології професійного навчання безробітних, поточного прогнозування потреб економіки у кадрах (довідка ІПТО НАПНУ від 20.06.2012 № 02-15/281), Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України – навчальні програми з дисциплін "Ринок праці", "Організація діяльності державної служби зайнятості", "Соціальний менеджмент" (акт ІПК ДСЗУ № 1758 від 04.07.2012).
Окремі науково-практичні рекомендації дисертанта щодо пріоритетних напрямів розвитку соціального діалогу на ринку праці, створення, збережен¬ня й оновлення робочих місць, професійної підготовки населення були використані в роботі Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України (довідка НТСЕР від 30.03.2011 № 56/09). Положення щодо змісту та механізму забезпечення гарантій зайнятості, удосконалення економічних та інституційних засобів впливу на ринок праці, досягнення стандартів гідної праці були використані при підготовці Національної профспілкової доповіді Президентові України "Праця в Україні: необхідність якісних змін для суспільної ефективності та гідного життя" (довідка ФПУ від 28.01.2011 № 58/01-24/202);
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно, а наукові положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, є його особистим здобутком. Усі публікації в наукових фахових виданнях, за винятком п'яти статей, написані одноособово. Із наукових праць, що були підготовлені у співавторстві, використано лише ті положення та ідеї, які отримані автором особисто, а конкретний внесок у них автора зазначено в списку опублікованих праць.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні теоретико-мето¬дологічні та практичні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися на 17 наукових і науково-практичних конференціях, зокрема, на міжнародних: "Дослідження і оптимізація економічних процесів "Оптимум–2001" (Харків, 15–16 листопада 2001 р.); "Інноваційно-інвестиційні моделі трансформації перехідних суспільств" (Київ, квітень 2003 р.); "Проблеми розвитку ринку праці та політики зайнятості населення в умовах трансформації економіки України" (Луганськ, 20–21 листопада 2003 р.); "Державне управління в сфері ринку праці України та зайнятості населення" (Київ, 27 січня 2005 р.); "Дер¬жавне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку" (22 грудня 2005 р.); "Проблемы рынка труда и формирование трудовых ресурсов" (Москва, 17 декабря 2010 г.); "Ринок праці та державна служба зайнятості в епоху глобальних змін і новітніх викликів" (Київ, 2011 р.); на всеукраїнських: другій і третій науково-практичних конференціях "Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституалізації та перспективи розвитку" (Київ, 2010 р.; Київ, 2011 р.); "Основні напрями гармонізації зайнятості населення на сучасному етапі соціально-економічних реформ в Україні" (Київ, 23 травня 2012 р.); на науково-практичних конференціях: "Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки" (Київ, 19–20 вересня 2000 р.); "Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці" (Київ, 26–27 грудня 2000 р.); "Професійне навчання безробітних як засіб відтворення трудових ресурсів" (Київ, 8–9 липня 2003 р.); "Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України" (Київ, 7 червня 2006 р.); "Дер¬жавна служба зайнятості України на ринку праці в умовах світової фінансово-економічної кризи: питання теорії та виклики практики" (Київ, 23 грудня 2008 р.); "Соціологія праці та зайнятості: шляхи інституалізації та перспективи розвитку" (Київ, 2009 р.); "Актуальні проблеми професійного навчання дорослих" (Київ, 27 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлені у 81 опублікованих наукових працях, в яких особисто автору нале¬жить 86,5 друк. арк., серед них 2 індивідуальні і 6 колективних монографій, 2 брошури, 50 статей, опублікованих у фахових наукових виданнях (із них 45 – одноособові), 4 статті опубліковані у закордонних виданнях, 17 доповідей – у матеріалах наукових і науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено теоретико-методологічне забезпечення якісно нових підходів до формування і реалізації економічних та інституційних засад регулювання ринку праці, що дає змогу забезпечити на практиці збалансованість механізмів та інструментів його регулювання, їх системність, скоординованість дій державної влади, бізнесу і профспілок у сфері зайнятості населення відповідно до завдань інноваційного розвитку економіки і соціальної сфери. Це дало змогу розробити та обґрунтувати такі висновки теоретико-методологічного та прикладного характеру:
1. В основу теоретичного базису дослідження системи регулювання ринку праці України мають бути покладені основні положення кейнсіанської та інституційної теорій, окремі аспекти неокласичної і монетарної теорій, а також теорій економіки пропозиції, раціональних очікувань, суспільного вибору. Перш за все йдеться про роль інвестицій, грошово-кредитних і бюджетно-фіскальних механізмів, ефект витіснення при їх застосуванні; зростання сукупної пропозиції шляхом стимулювання підприємництва, зниження податкового тиску, зміцнення зв'язків мікро- і макроекономічної політики; механізм протидії деструктивним діям державних органів та певних фінансово-олігархічних груп.
2. Механізм функціонування ринку праці об'єднує попит на робочу силу, її пропозицію і ціну, які перебувають у постійному русі і взаємодії, впливаючи один на одного. Обсяги та структуру зайнятості визначає взаємодія вказаних компонентів, що формуються не тільки і не стільки всередині системи ринку праці, скільки поза його межами. Стан ринку праці, зайнятості населення визначаються процесами економічного, структурного, політичного, соціокуль¬турного характеру, а також явищами, що відбуваються на товарних, грошових, фондових та інших ринках. Це зумовлює потребу в удосконаленні системи регулювання ринку праці, спрямованої на досягнення повної і продуктивної зайнятості, у тісній взаємодії з цими процесами. Однак регулювання ринку праці не повинне руйнувати ринковий механізм його саморегуляції (пропози¬ція, ціна робочої сили, попит на неї, конкуренція), а має спиратися на цей механізм і розвивати його, доповнюючи тими елементами, які сприяють створенню та збереженню ефективних робочих місць, максимальному використанню трудового потенціалу країни, розвитку людського капіталу.
3. Розроблена та обґрунтована дисертантом методологія формування економічних та інституційних засад регулювання ринку праці на основі системного й структурно-функціонального підходів дозволила виокремити в системі регулювання ринку праці економічну та інституційну підсистеми, визначити їх роль та компоненти, функції, зміст та щільність взаємозв'язків. Такий підхід, на відміну від поширених поглядів, забезпечує узгодженість мети, завдань, засобів та інструментів регулювання, їх етапність і послідов-ність здійснення, що сприяє більш гармонійному поєднанню загально-економічної політики (перш за все інвестиційної, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної, податкової і бюджетної) з політикою зайнятості.
4. Дослідження генезису макроекономічних моделей ринку праці та їх оцінка з точки зору можливостей їх застосування за сучасних умов соціально-економічного розвитку України дозволило встановити, що головною функцією економічної підсистеми його регулювання має бути забезпечення відповід¬ності кількісного і якісного складу робочих місць завданням інноваційного розвитку країни. Така підсистема повинна здійснювати регулюючий вплив на інвестиції, витрати на придбання суспільних благ, обсяги чистого експорту, споживчі витрати, механізм оподаткування, структуру виробництва та забезпечення високого рівня конкурентоспроможності товарів і послуг тощо. Перевагою запропонованого підходу є те, що державний вплив на ці компоненти з використанням таких інструментів, як відсоткова ставка за кредитами, ставки оподаткування, обмінний курс валют, облікова ставка Національного банку України, амортизація, зміцнення банківської системи, дає можливість здійснювати опосередковане регулювання ринку праці, не руйнуючи механізми його саморегуляції.
5. Істотним чинником створення сучасної системи робочих місць, розвитку вітчизняного виробництва, яке потерпає від низького рівня внутрішнього попиту, повинна стати більш чітка зовнішньоекономічна спрямованість економіки України.
Держава має створити умови для прискорення виробництва конкуренто¬спроможної продукції обробних галузей промисловості, машин і устаткування, високотехнологічних і наукоємних виробів та послуг, в тому числі призначе¬них для експорту, а також проводити цілеспрямовану підтримку зовнішньо¬економічної діяльності суб'єктів господарювання шляхом застосування непрямих методів підтримки експортерів і нетарифних бар'єрів на шляху імпортної продукції, яка може випускатися в Україні, регулювання валютних курсів, адаптації інституціонального середовища зовнішньої торгівлі до умов глобальних ринків товарів і послуг.
6. Встановлено, що інституційна підсистема регулювання ринку праці забезпечує, по-перше, необхідну спрямованість і відповідний інструментарій економічних методів регулювання, надаючи активного характеру політиці зайнятості; по-друге, своїми специфічними засобами прискорює працевлашту¬вання громадян, сприяючи їм у підборі підходящої роботи за наявними робочими місцями, підвищуючи їх конкурентоспроможність; по-третє, об'єднання всіх компонентів регулювання у цілісну і до певної міри самодостатню систему.
7. Обґрунтовано напрями посилення ролі соціального діалогу в розвитку ринку праці. Найбільшої уваги заслуговують проблеми його удосконалення на регіональному та місцевому рівнях, особливо щодо: колективно-договірного регулювання оплати та умов праці; розвитку соціальної сфери підприємств; створення привабливого інвестиційного клімату; залучення населення, зокрема безробітного, до підприємництва і самозайнятості; організації про¬фесійного навчання працюючих і незайнятих громадян. З метою вирішення цих проблем запропонована система відповідних заходів як суто економічного, так і інституційного характеру.
Потенціал соціального діалогу має активно використовуватися для підвищення якості робочої сили, що охоплює не лише її кваліфікаційний рівень, а й здоров'я, освіту, можливість для розширеного відтворення, зростання доходів найманих працівників. Джерелами підвищення оплати праці мають стати неінфляційні шляхи: збільшення прибутків у реальному секторі економіки за рахунок зростання продуктивності праці на основі сучасних технологій та ефективної організації управління; перерозподілу створеного продукту на користь найманих працівників за рахунок прибутків власників засобів виробництва; зменшення матеріальних та інших витрат у собівартості продукції; застосування прогресивної шкали оподаткування, введення податків на багатство, стимулювання заможних верств населення до сплати податків з усіх доходів.
8. Доведено, що сучасний організаційно-правовий механізм сприяння зайнятості населення не відповідає вимогам розвитку постіндустріального суспільства. Для вдосконалення даного механізму дисертантом запропоно-вано заходи щодо посилення відповідальності державних органів за зміст та реалізацію політики зайнятості, ефективне використання трудового потенціа¬лу, підвищення конкурентоспроможності робочої сили, посилення результа¬тивності активної політики на ринку праці та удосконалення діяльності Державної служби зайнятості України.
9. Удосконалена система регулювання ринку праці має охоплювати всі взаємопов'язані компоненти (елементи), зокрема підсистеми, механізми, інструменти. Ці компоненти мають свої цілі, завдання й структуру, діють на загальнонаціональному, регіональному та базовому рівнях і ґрунтуються на використанні сукупності засобів і методів – прямих і опосередкованих (непрямих). Під час практичного регулювання ринку праці важливо не лише застосовувати різноманітні механізми й інструменти (навіть і досить досконалі), а й забезпечувати певну послідовність дій та їх збалансованість і координацію залежно від стану економіки.
10. Удосконалена система регулювання ринку праці має базуватися на таких принципах:
– пріоритетності досягнення повної і продуктивної зайнятості, що визначає спрямованість, структуру, склад, функції системи і її компоненти, а також підпорядкованість їй відповідних завдань;
– єдності, що означає функціонування системи як певної цілісності і як сукупності її частин – підсистем, елементів;
– розвитку, тобто зміни якостей, структури і цілей компонентів, мети системи з урахуванням динаміки зовнішнього середовища;
– оптимального поєднання централізації і децентралізації управління при виборі засобів регулятивного впливу з урахуванням природи, змісту, можливостей кожного елемента системи.
11. Регулювання ринку праці має здійснюватися з урахуванням регіональ¬них і галузевих особливостей господарювання та регіональних ініціатив. Необхідно забезпечити оптимальне співвідношення між централізованими і місцевими засобами впливу на політику зайнятості. Першорядне значення має підвищення ролі місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у розвитку підприємництва, створенні інвестиційної привабливості регіонів, поглибленні соціального діалогу на ринку праці, удосконаленні підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до потреб економіки регіонів. Розвиток конкурентоздатного підприємництва як головного чинника створення сучасних робочих місць, найпотужнішого ресурсу розвитку ринку праці має стати одним з головних завдань центральних і місцевих органів влади.
12. Підвищення ефективності державної політики зайнятості безпосе-редньо пов'язане із діяльністю Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. У зв'язку з цим дисер¬тантом розроблено і обґрунтовано рекомендації, спрямовані на підвищення результативності діяльності цього фонду, зокрема щодо оптимізації витрат на фінансування заходів активного сприяння зайнятості з одночасним забезпеченням їх адресності та удосконаленням стимулюючої функції допомоги по безробіттю.
13. Визначено місце маркетингу робочої сили в системі регулювання ринку праці та запропоновано напрями формування маркетингової стратегії, основними з яких мають бути: прогнозування потреб у працівниках; визначення раціонального спектра та обсягу освітніх послуг; орієнтація молоді на опанування перспективних професій, методів пошуку роботи та самопрезентації; доведення до роботодавців інформації про професійні та ділові якості шукачів роботи; удосконалення технологій працевлаштування. Застосування маркетингу робочої сили дозволяє забезпечити максимально можливу в умовах ринкового господарства відповідність між потребами економіки у кваліфікованих працівниках та їх підготовкою.
14. Розроблено концептуальні підходи до створення трирівневої держав¬ної системи моніторингу і прогнозування розвитку ринку праці в професій¬ному розрізі, яка передбачає застосування багатофакторного та багаторівне¬вого підходів щодо: регулярного проведення опитувань роботодавців; вивчен¬ня різноманітних аспектів працевлаштування випускників вищих і профе¬сійно-технічних навчальних закладів; аналізу загальнодержавних, галузевих і територіальних програм соціально-економічного розвитку, програм зайнятос¬ті, інвестиційних планів, дослідження ситуації на ринках праці європейських держав, світових фондових та валютних ринках, а також на ринку енерго¬ресурсів; оцінки демографічних процесів тощо. Узагальнення всієї сукупності інформації дає можливість значно підвищити надійність прогнозних оцінок розвитку ситуації на регіональних ринках праці, попиту і пропозиції робочої сили за динамікою професій і спеціальностей, кон'юнктури ринку праці.
15. Досягнення продуктивної зайнятості населення, поряд із створенням ефективних робочих місць, потребує розвитку робочої сили у професійно-кваліфікаційному аспекті, удосконалення професійних навичок і компетенцій працівників.
Для ресурсного забезпечення системи професійного навчання працівників на виробництві доцільно створити на підприємствах спеціальні цільові фонди, які б формувалися за рахунок відрахувань із фонду оплати праці (у розмірі 1,5%) з їх включенням у собівартість продукції, що дасть змогу з часом відродити матеріальну базу профнавчання на виробництві, здійснювати підвищення кваліфікації працівників один раз на 4–5 років.
Удосконалено методологічні підходи до формування більш досконалого механізму підвищення ефективності професійного навчання безробітних, у тому числі на основі визначення його дієвих чинників, критеріїв і показників. Враховуючи неповноту оцінювання ефективності навчання безробітних громадян лише за показниками працевлаштування учасників відповідних програм, розроблено кореляційні моделі багатофакторного аналізу та систему експертних оцінок.
16. Обґрунтовано, що в державній політиці зайнятості необхідно відмовитися від однобічного традиційного оцінювання стану ринку праці за показниками рівня безробіття і працевлаштування на користь більш досконалої методології аналізу, запропонованої дисертантом. Зокрема, доцільно враховувати: обсяги та структуру зайнятості в професійному розрізі; показники неформальної зайнятості; зайнятість соціально вразливих верств населення; рівень конкурентоспроможності робочої сили та праце-влаштування уразливих категорій населення. Це потребує удосконалення статистики зайнятості в напрямі розширення переліку показників, які характеризують якість робочої сили, професійно-кваліфікаційні параметри та їх включення в програму перепису населення, обстеження домогосподарств з питань економічної активності (за методологією МОП).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналітичне узагальнення досвіду та наслідків проведення експерименту з відпрацювання механізму підтримки розвитку малого підприємництва/ само¬зайнятості незайнятим населенням / звіт проекту ПРООН/МОП "Впроваджен¬ня гнучких програм професійного навчання для безробітних". – К., 2002. – 93 с.
2. Активные программы содействия занятости населения: проблемы реализации и повышения эффективности: Сб. ст. по материалам выступлений участников междунар. семинара (Москва, 2–3 окт. 2001 г.) / М-во труда и социал. развития Рос. Федерации [ и др.]. – М. : Просвещение, 2002. – 208 с.
3. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: теоретична, концептуальна і наукова проблематика державних фінансів / В. Л. Андрущен¬ко – Львів : Каменяр, 2000. – 303 с.
4. Афанасьев В. Г. Моделирование как метод исследования социальных систем / В. Г. Афанасьев // Системные исследования : ежегодник. – М.: Наука, 1982. – С. 39-62.
5. Бандур С. І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, І. В. Терон. – К.: РВПС України НАН України, ТОВ "ПРИНТ ЕКСПРЕС", 2002. – 250 с.
6. Бен-Яков М. Русские в Израиле: проблемы адаптации [Электронный ресурс] / М. Бен-Яков – режим доступу : http//csocman.edu.ru/data/588/762/ 1219/Sotsis_3_06_p.78–84.pdf.
7. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг ; пер. с англ. – 4-е изд. – М. : Дело ЛТД, 1994. – 687 с.
8. Богданов А. А. Всеобщая организационная наука: в 2 т. – Т. 1: Тектология / А. А. Богданов. – М. : Экономика, 1989. – 486 c.
9. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національно¬го ринку праці: інституційний аспект / Д. П. Богиня // Україна: аспекти прац. – 2005. – № 1. – С. 3–8.
10. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навч. посіб. для студентів екон. спец. / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 3-тє вид., стер. – К. : Знання-Прес, 2002. – 313 с.
11. Богуцький О. А. Мотивація праці та формування ринку робочої сили / О. А. Богуцький, Г. І. Купалова, В. С. Дієсперов ; за ред. П. Т. Саблука, О. А. Богуцького. – К. : Урожай, 1993. – 415 с.
12. Бьюкенен Дж. М. Сочинения : пер. с англ Т. 1 / Дж. М. Бьюкенен; гл. ред. кол. : Р. М. Нуреев и др. – М. : Таурус Альфа, 1997. – 560 с.
13. Бюджетний кодекс України : [Закон України від 8.07.2010 № 2456–VI] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show.
14. Васильєв О. Моделювання впливу податкового навантаження на динаміку ВВП / О. Васильєв // Економіка України. – 2011. – № 10. – С. 60–65.
15. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості : навч. посіб. / В. С. Васильченко. – К. : КНЕУ, 2003. – 252 с.
16. Веблен Т. Теория праздного класса. / Т. Веблен ; пер. с англ. ; общ. ред. В. В. Мотылева. – М. : Прогресс, 1984. – 367 с.
17. Вишневська М. К. Реформування системи оподаткування в умовах ринкової трансформації економіки : автореф. дис.... канд. екон. наук. : 08.01.01 / М. К. Вишневська ; Харківський держ. ун-т – Х., 1999. – 20 с.
18. Вихід із кризи: глобальний пакт про робочі місця, прийнятий Міжнародною конференцією праці на 98-й сесії. – Женева: МБТ, 2009. – 18 с.
19. Гаджиев А. Рабочая сила в системе экономических отношений. Со-циальная защита в переходный период: республика и регионы : сб. статей / А. Гаджиев. – М. : РАН Минтруда Рос. Федерации, 1992. – С. 63–84.
20. Геєць В. Ще раз про складові економічного піднесення в Україні / В. Геєць // Економіка України : політико-економічний журнал. – 1998. – № 11. – С. 17–26.
21. Геєць В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і після фінансової кризи / В. Геєць // Економіка України : політико-економічний журнал. – 2009. – № 2. – С. 5–23.
22. Геєць В. М. Наслідки демографічних викликів для економічного зростання в Україні / В. Геєць // Демографія та соціальна економіка. – 2011. – №1. – С. 3-18.
23. Герасимчук В. І. Проблеми трансформації зайнятості і розвитку ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення) / В. І. Герасимчук. – К. : Вид-во ТОВ "ПРИНТ ЕКСПРЕС". – 2001. – 503 с.
24. Гнибіденко І. Ф. Соціально-економічні проблеми зайнятості і соціаль¬ного захисту населення в аграрному секторі економіки України / І. Ф. Гнибіденко. – К. : Соцінформ, 2002. – 336 с.
25. Гнибіденко І. Ф. Ефективність соціального діалогу в Україні – сучасні реалії та перспективи // Соціальний діалог на ринку праці України: питання теорії та практики : зб. наук. пр. / упоряд.: І. Ф. Гнибіденко, В. І. Жуков, М. П. Лукашевич [та ін.] – К. : ІПК ДСЗУ, 2007. – 128 с.
26. Государственное регулирование рыночной экономики : учеб. пособие. – М. : Дело, 2001. – 280 с.
27. Григорьева Г. Система обучения персонала. Консалтинговая группа [Электронный ресурс] / Г. Григорьева. – Режим доступа : http://md-yr.ru/ articles/html/article32425.html.
28. Гришнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник / О. А. Гришнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.
29. Грищенко А. Європейський та євразійський вектори економічної ін-теграції України / А. Грищенко // Економіка України. – 2012. – №7. – С. 80–88.
30. Грошово-кредитна статистика [електронний документ]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/files/3.3-Loans.xls.
31. Грушевський М. С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх. / М. С. Грушевський. – К. : Вид. дім "КМ Academia", 1994. – 256 с.
32. Губені Ю. Розвиток системи регулювання аграрного ринку в Чеській республіці / Ю. Губені // Економіка України. – 2009. – № 8. – С. 68–77.
33. Гуменюк А. Стратегія пошуку пріоритетних зовнішніх ринків збуту / А. Гуменюк // Економічний часопис. – 2000. – № 11–12. – С. 28–31.
34. Давидова І. Інституціональні основи зайнятості в перехідній економічній системі / І. Давидова, М. Кім // Економіка України : політико-економічний журнал. – 1998. – № 4. – С. 44–49.
35. Данюк В. М. Зарплата повинна бути заробленою / В. М. Данюк, А. М. Колот // Профспілки України. – 1995. – № 3. – С. 7–12.
36. Данчул А. Н. Системный анализ управления экономическими процессами : учеб.-метод. пособие / А. Н. Данчул, В. П. Корнеенко. – М. : Изд-во РАГС, 2001. – 140 с.
37. Державна служба статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2010/gdn/sdh/dod_07.htm.
38. Дилигенский Г. Политическая институционализация в России: социаль¬но-культурные и психологические аспекты / Г. Дилигенский // Мировая эконо¬мика и международные отношения : научный журнал. – 1997. – № 7. – С. 4–12.
39. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування : посібник для навч. закл. системи підгот. та підвищ. кваліфікації держ. служ-бовців, керівників держ. підприємств, установ, організацій / В. К. Андрушко [та ін.] ; ред. О. Ю. Оболенський. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 567 с.
40. Довбенко М.В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія) : навч. посібник / М. Довбенко. – К.: Академія, 2005. – 336 с.
41. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл ; пер. с англ. В. В. Лукашевича [и др.]. – Л. : Драйден Пресс, 1991. – 446 с.
42. Друкер П. Современный менеджмент: принципы и правила / П. Дру¬кер. – М. – Нижний Новгород, 1992. – 324 с.
43. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: у 5 т. – Т. 3. Макроекономічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки / за ред. В. Ф. Бесєдіна, Н. Ю. Гончар. – К., 1996. – 440 с.
44. Економічна активність населення України 2000 : стат. зб./ Держком¬стат України. – К., 2001. – 217 с.
45. Економічна активність населення України 2002 : стат. зб./ Держком¬стат України. – К., 2003 р. – 209 с.
46. Економічна активність населення України 2004 : стат. зб./ Держком¬стат України. – К., 2005. – 256 с.
47. Економічна активність населення України 2008 : стат. зб./ Держком¬стат України. – К., 2009. – 234 с.
48. Економічна активність населення України 2011 : стат. зб./ Державна служба статистики України. – К, 2012. – 207 с.
49. Економічна історія України: історико-економічне дослідження : в 2 т. Т. 1. / ред. рада : В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць [та ін.] ; Відп. ред. В. А. Смолій ; Авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран [та ін.]; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Ніка-Центр, 2011. – 696 с.
50. Емельяненко Л. М. Система регулирования занятости в условиях рынка : особенности и возможности применения международной практики / Л. М. Емельяненко // Проблеми формування ринкової економіки : міжвід. наук. зб. – Спецвип. : Управління людськими ресурсами : проблеми теорії та практики. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 313–321.
51. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення центрами зайнятості України / Маршавін Ю., Ляміна Л., Фокас Л. [та ін.]. – К. : ІПК ДСЗУ, 2000. – 203 с.
52. Єдина технологія організації професійного навчання безробітних у центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості [Електрон¬ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua/ control/ uk/index.
53. Жариков О. Системный подход к управлению / О. Жариков, В. Коро¬левская, С. Хохлов – М., 2001. – 62 с.
54. Жомотт Ф. Глобализация рынка труда / Ф. Жомотт, И. Тайтелл // Финансы и развитие : ежеквартальный журнал Международного валютного фонда. – 2007. – № 2. – С. 20–21.
55. Завадський Й. С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК. / Й. С. Завадський – К. : Вища шк., 1992. – 282 с.
56. Заработная плата в мире в 2010–2011 гг. : политика в области заработной платы в период кризиса // Группа технической поддержки достойного труда и Бюро МОТ для стран Восточной Европы и Центральной Азии, 2010. – М. : МБТ. – 122 с.
57. Захарін С. Фінансові інструменти активізації інвестиційної та іннова¬ційної діяльності / С. Захарін // Економіка України : політико-економічний журнал. – 2010. – № 12. – С. 48–58.
58. Заяць Т. А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили. / Т. А. Заяць – К. : Ленвіт, 1997. – 152 с.
59. Зінкевич Н. І. Сучасний профіль українського ринку праці / Н. І. Зінкевич // Демографія та соціальна економіка : науково-економічний та суспільно-політичний журнал. – 2010. – № 2 (14). – С. 131–147.
60. За рік українські гастарбайтери переказали до України $3 млрд. // Форпост. – Режим доступу : http://www.4post.com.ua/economics/161439.html.
61. Зовнішня трудова міграція населення України : звіт проекту "Обсте¬ження трудової міграції в Україні" / наук. керівник Е. М. Лібанова ; Український центр соціальних реформ, Державний комітет статистики України. – К., 2008. – 119 с.
62. Интриллигатор М. Реформа российской экономики : роль институтов / М. Интриллигатор // Экономика и математические методы. – 1997. – Т. 33. – Вып. 3. – С. 4–32.
63. Історія економічних учень : підручник / Л.Я. Корнійчук, [та ін.] – К. : КНЕУ, 1999. – 364 с.
64. История экономических учений: (современный этап) : учебник для студ экон. спец. / А. Г. Худокормов [и др.] ; под ред. А. Г. Худокормова. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 733 с.
65. Історія Української РСР : в 2 т. Т. 1 / гол. ред. кол. : К. К. Дубіна (гол. ред.), І. О. Гуржій [та ін.]. – К. : Наукова думка, 1967. – 807 с.
66. Каждый восьмой взрослый украинец работает на чужбине [Электронный ресурс] // Багнет. – Режим доступа : http://www.bagnet.org/news/ topechelons/analitics/2009–08–07/23905.
67. Каліта П. Соціально спрямований бізнес, або бізнес, спрямований на людей : доповідь на Форумі соціально відповідального бізнесу України / П. Каліта. – К., 2006 . – 46 с.
68. Карнаи Я. Бюрократия и рынок / Я. Карнаи // Вопросы экономики : ежемесячный журнал. – 1989. – № 12. – С. 63–76.
69. Карташов С. А. Рынок труда: проблемы формирования и управления (на примере г. Москвы) / С. А. Карташов, Ю. Г. Одегов. – М. : Финстатин¬форм, 1998. – 694 с.
70. Катульский Е. Д. Государственное регулирование социально-трудо¬вых отношений в Российской Федерации : моногр. / Е. Д. Катульский. – М. : Голос, 1996. – 220 с.
71. Качан С. П. Актуальні питання становлення і реалізації регіональної політики зайнятості і ринку праці / С. П. Качан // Регіональні проблеми зайня¬тості і ринку праці : матер. Всеукр. наук.-практ. конференції. – Тернопіль, 2004. – С. 26– 32.
72. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. – М. : Гелеос АРМ, 1999. – 352 с.
73. Керунова В. Суспільно-економічні питання вдосконалення системи соціального страхування / В. Керунова // Економіка України. – 2010. – № 12. – С. 78–84.
74. Кіндзерський Ю. Засади формування ефективної моделі банку розвит¬ку в Україні / Ю. Кіндзерський // Економіка України. – 2011. – № 10. – С. 41–53.
75. Кириченко О. А. Управління ризиками при кредитуванні малих та середніх підприємств аграрного сектору економіки / О. А. Кириченко, І. В. Кудря // Економіка та держава. – 2009. – № 8. – С. 19–28.
76. Клейнборт Л. История безработицы в России: 1857–1919 гг. / Л. Клейнборт. – М. : Изд-во ВЦСПС, 1925. – 239 с.
77. Климова Е. Ю. Маркетинг рабочей силы как инструмент регулирования рынка труда в современных российских условиях : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.07 / Е. Ю. Климова. – Саратов, 1999. – 214 c.
78. Колот А. М. Мотивація персоналу : підручник / А. М. Колот. – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2006. – 340 с.
79. Колот А. М. Мотивація інноваційної діяльності: теорія і практика державного управління / А. М. Колот, А. Є. Никифоров // Економіка та держава. – 2008. – № 5. – С. 17–23.
80. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання : моногр. / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2005. – 239 с.
81. Коммонс Д. Р. Правовые основы капитализма. Мировая экономичес¬кая мысль в 5 томах. Т. 3 / Д. Р. Коммонс – М. : Мысль, 2005. – 458 с.
82. Конфедерація роботодавців України. Напрямки діяльності [Електрон¬ний ресурс] – Режим доступу : http://www.confРeu.org/ua/about/directions.html.
83. Корольов О. А. Економетрія : навч. посіб. / О. А. Корольов. – К. : Європейський ун-т, 2002. – 660 с.
84. Костишина Т. А. Мотиваційні аспекти управління оплатою праці на підприємствах торгівлі різних форм власності / Т. А. Костишина // Економіка та держава : науково-практичний журнал. – 2002. – № 3–4. – С. 178–182.
85. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: анализ, планирование, внедрение, контроль / Ф. Котлер ; пер. с англ. М. Бугаев [и др.] ; гл. ред. В. Усманов. – СПб : Питер Ком, 1998. – 887 с.
86. Котляр А. О понятии рынка труда / А. Котляр // Вопросы экономики : всероссийский ежемесячный журнал. – 1998. – № 1. – С. 33–41.
87. Кравченко І. С. Трудозберегаюча функція зайнятості / І. С. Кравченко. – К. : Ін Юре, 1998. – 357 с.
88. Кравченко І. С. Формування робочої сили : мегаекономічний аспект / І. С. Кравченко // Економіка України. – 2011. – № 11. – С. 69–87.
89. Кривцов А. С. Предпринимательство как тип хозяйствования : для студ. экон. спец. вузов / А. С. Кривцов. – Х. : Прапор, 1995. – 118 с.
90. Кудряшов В. Фінансування дефіциту державного бюджету / В. Кудряшов // Економіка України. – 2009. – № 4. – С. 52–64.
91. Куліков Г. Т. Мотивація трудової діяльності у системі ринкових відносин (на прикладі промисловості України) : автореф. дис. ... д-ра екон. наук. 08.09.01 / Г. Т. Куліков ; Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України – К., 2006. – 36 с.
92. Куликов Г. Т. Мотивация труда наемных работников / Г. Т. Куліков ; отв. ред. Д. П. Богиня. – 2-е изд. перераб. – К. : Ин-т демограф. и социал. исслед. НАН Украины, 2006. – 244 с.
93. Куліков Г. Т. Заробітна плата в кризовий період у контексті її впливу на трудовий потенціал / Г. Т. Куліков // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 3. – С. 80–94.
94. Куліков Г. Т. Структурні елементи мотиваційних процесів та їх взає¬мозв'язок у сфері праці / Г. Т. Куліков // Регіональні перспективи. – 2002. – № 3–4. – С. 134–137.
95. Купалова Г. І. Ринок робочої сили в аграрному секторі економіки України : теоретичні та практичні проблеми / Г. І. Купалова. – К. : ІАЕ УААН. – К., 1995. – 233 с.
96. Курищук В. Кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в Україні / В. Курищук // Економіка України : політико-економічний журнал. – 2010. – № 2. – С. 84–89.
97. Кучинська О. О. Важлива складова мотиваційного механізму трудо¬вої діяльності населення / О. О. Кучинська // Економіка та держава. – 2002. – № 3–4. – С. 84–86.
98. Кучма Л. Д. Зламане десятиліття / Л. Кучма. – К : Інформаційні системи, 2010. – 559 с.
99. Лановик Б. Д. Економічна історія України і світу : підручник для студ. вищ. навч. закладів / Б. Д. Лановик [та ін] ; ред. Б. Д. Лановик. – 3-тє вид., доп. – К. : Вікар, 1999. – 736 с.
100. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты, поли¬тика : пер. с англ. / В. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с.
101. Лібанова Е. М. Ринок праці : навч. посіб. / Е. М. Лібанова. – К. : Центр навч. літ-ри, 2003. – 224 с.
102. Лібанова Е. М. Легалізація зайнятості – передумова подолання бід-ності населення в країнах з перехідною економікою / Е. М. Лібанова // Бюл. ІПК ДСЗУ. – 2006. – № 1 (9) – С. 5–7.
103. Либанова Э. У Украины нет денег на подсчет количества квалифици¬рованных специалистов, которые выехали за рубеж [Электронный ресурс] / Э. М. Либанова. – Режим доступа : http://delo.ua/ukraine/ella-libanova-u-ukrainy-net-deneg-na-podschet-kolichestva-kvalifi–164924/.
104. Лившиц В. Каких ошибок следует избегать при оценке инвестицион¬ных проектов с участием государства / В. Лившиц, А. Швецов // Вопросы экономики : всероссийский ежемесячный журнал. – 2011. – № 9. – С. 80–92.
105. Лісогор Л. С. Продуктивність праці в Україні : проблеми та перспек¬тиви підвищення / Л. С. Лісогор // Демографія та соціальна економіка. – 2010. – № 2 (14). – С. 131–138.
106. Львов Ю. А. Основы экономики и организации бизнеса / Ю. А. Львов. – СПб. : Формика, 1992. – 383 с.
107. Любимцев Ю. О. мерах "оптимизации" и "стерилизации" / Ю. О. Любимцев // Экономист. – 2007. – № 2. – С. 39–47.
108. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз / ред. Е. М. Лі¬банова. – К. : Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2007. – 327 с.
109. Магун В. С. Потребности и психология социальной деятельности личности / В. С. Магун. – Л. : Наука, 1983. – 438 с.
110. Макконнелл К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика : в 2 т. Т. 1. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю ; пер. с англ. Е. С. Иванова [и др.] – М. : Республика, 1992. – 399 с.
111. Макконнелл К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика : в 2 т. Т. 2. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю ; пер. с англ. Е. С. Иванова [и др.] – М. : Республика, 1992. – 400 с.
112. Малиновська О. А. Трудова міграція: соціальні наслідки та шляхи реагування: аналітична доповідь / Малиновська О. А. – К.: Національний інститут стратегичних досліджень, 2011. – 40 с.
113. Манків Г. Макроекономіка : пер. з англ. / Г. Манків ; наук. ред. і пер. С. Панчишина. – К. : Основи, 2000. – 588 с.
114. Манцуров І. Г. Інституційне планування як складова сучасної системи державного регулювання економіки / І. Г. Манцуров // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових пр. – 2012 р. – №5 2012. – С. 5-11.
115. Маркс К. Сочинения // Маркс Карл, Энгельс Фридрих. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1955–1981. – Т. 23. – 1960. – 907 с.; Т. 24. – 1961. – 648 с.
116. Маркс К. Избранные сочинения : в 9 т. / К. Маркс, Энгельс Ф. Т. –
М. : Политиздат, 1984 – 1988. – Т. 7. – 1988. – 811 с.
117. Маршавін Ю. М. Визначення базових принципів діяльності державної служби зайнятості як важлива передумова покращення якості соціальних послуг на ринку праці / Ю. М. Маршавін // Проблеми розвитку ринку праці та політики зайнятості населення в умовах трансформації економіки України : зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ 20-21 листопада 2003 р.). – Луганськ, 2003. – С. 85-86.
118. Маршавін Ю. М. Державна служба зайнятості як інституціональний чинник ринку праці: шляхи підвищення функціональної ефективності / Ю. М. Маршавін // Економіка та держава. – 2005. – № 2. – С. 6 – 11.
119. Маршавін Ю. М. Мотивація до зайнятості в системі регулювання рин¬ку праці / Ю. М. Маршавін // Економіка та держава. – 2002. – № 3–4. – С. 118–120.
120. Маршавін Ю. М. Принципи державної політики як основа норматив¬но-правового забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості / Ю. М. Маршавін // Вісник Східноукр. нац. ун–ту ім. В. Даля. – 2004. – №1 (17). – Ч. 2. – С. 114 – 118.
121. Маршавін Ю. Профорієнтація незайнятого населення і молоді як чинник досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці / Ю. Маршавін // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 2. – С. 20–24.
122. Маршавін Ю. М. Шляхи підвищення ефективності державного регулювання професійного навчання безробітних в умовах сучасного ринку праці / Ю. М. Маршавін // Економіка та держава. – 2005. – № 6. – С. 63–67.
123. Маршавін Ю. Технологізація процесу надання соціальних послуг центрами зайнятості в умовах сучасного ринку праці / Ю. М. Маршавін // Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2008. – Спецвип.: проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення. – С. 193–207.
124. Маршавін Ю. М. Удосконалення структури державної служби зайня¬тості – передумова підвищення якості соціальних послуг на ринку праці / Ю. М. Маршавін // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2004. – № 1. – С. 36–40.
125. Маршавін Ю. М. Шляхи забезпечення професійно-кваліфікаційної збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг / Ю. М. Маршавін // Демографія та соціальна економіка. – 2006. – № 2. – С. 143–150.
126. Маршавін Ю. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення : моногр. / Ю. М. Маршавін. – К. : ІПК ДСЗУ, 2004. – 234 с.
127. Маршавін Ю. М. Підприємництво за сприяння державної служби зайнятості: досвід успішних підприємців : навч.-метод. посіб. / Ю. М. Марша¬він, О. В. Мельник, Т. К. Кузнєцова. – К. : ІПК ДСЗУ, 2008. – 232 с.
128. Маршавін Ю. М. Новітні інформаційні системи і технології на ринку праці України як фактор сприяння інтеграції України в Європейський Союз Ю. М. Маршавін // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. пр. – К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин, 2003. – Вип. 44. –Ч. I.С. 84–88.
129. Маршавін Ю. М. Новітні інформаційні системи і технології як засіб підвищення ефективності соціальних послуг на ринку праці України / Ю. М. Маршавін // Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2000. – С. 182–184.
130. Маршавін Ю. М. Основні проблеми сучасного етапу впровадження Єдиної технології обслуговування незайнятого населення / Ю. М. Маршавін // Бюлетень ІПК ДСЗУ. – 2002. – № 1. – С. 8–13.
131. Маршавін Ю. М. Шляхи врегулювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці / Ю. М. Маршавін // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 1. – С. 26–29.
132. Маршавін Ю. М. Опитування роботодавців як метод прогнозування розвитку ринку праці в професійному аспекті / Ю. М. Маршавін, Л. Є. Ляміна // Ринок праці та зайнятість населення. – 2011. – № 4. – С. 8–12.
133. Маршалл А. Принципы политической экономии : в 3 т. / А. Маршалл – М. : Прогрес. – Т. 1 – 1983. – 633 с.; Т. 2 – 1984. – 304 с.; Т. 3. – 1984. – 343 с.
134. Махсма М. Особливості сучасного ринку праці в аграрному секторі України / М. Махсма // Економіка України. – 2010. – № 12. – С. 59–68.
135. Мацибора Т. Конкурентоспроможність як фактор інвестиційної привабливості видів економічної діяльності / Т. Мацибора // Економіка України. – 2011. – № 9. – С. 38–42.
136. Мельник В., Кощук Т. Сучасна податкова політика у країнах ЄС–15 // Економіка України. – 2012. – №6. – С. 73-85.
137. Мельник С. В. Соціальна відповідальність бізнесу як складова соціальної політики України / С. В. Мельник // Економіка та держава. – 2007. – № 5. – С. 71–73.
138. Мескон М. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Мескон, М. Аль-берт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 1992. – 702 с.
139. Міненко В. Л. Державне регулювання ринку праці в умовах глобалі¬зації економіки: теорія та практика / В. Л. Міненко ; Нац. академія держ. управління при Президентові України, Харк. регіональ¬ний ін-т держ. управління. – Х. : Магістр, 2009. – 204 с.
140. Міграція в Україні : факти і цифри [електронний документ]. – Режим доступу : http://iom.org.ua/ua/pdf/Fac