ВТРАТИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ (ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ГАЛЬКІВ ЛЮБОВ ІВАНІВНА

УДК 331.5.024.5

ВТРАТИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ЇХ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ (ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА)

Спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна
економіка і політика

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор Шевчук Л. Т.

Львів-2012

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
15
1.1. Дефініція «втрати людського капіталу» в структурі понятійно-термінологічної системи «людський капітал» 15

1.2. Теоретичне підґрунтя дослідження втрат людського капіталу 26
1.3. Проблематика втрат людського капіталу у вітчизняних наукових дослідженнях
38
1.4. Типологія втрат людського капіталу 49
1.5. Об’єктивна природа втрат людського капіталу: теоретичний аспект 71
Висновки до першого розділу
83
РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
87
2.1. Класифікація чинників формування втрат людського капіталу 87
2.2. Демографічні втрати як детермінант зменшення людського капіталу 94
2.3. Соціально-демографічні чинники втрат людського капіталу та інвестиційні передумови їх попередження
109
2.4. Економічні та соціально-економічні чинники втрат людського капіталу України
125
2.5. Політичні, психологічні, екологічні чинники формування втрат людського капіталу
137
Висновки до другого розділу
157
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ТА ДІАГНОСТУВАННЯ ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
161
3.1. Методичне забезпечення оцінювання та діагностування втрат людського капіталу
161
3.2. Оцінка втрат людського капіталу України та їх впливу на національну економіку
173
3.3. Регіональні особливості втрат людського капіталу України 197
3.4. Аналіз втрат людського капіталу локального рівня 213
3.5. Дослідження втрат людського капіталу особистісного рівня 228
Висновки до третього розділу 240

РОЗДІЛ 4. РОЛЬ СПОЖИВЧОГО РИНКУ В ПОПЕРЕДЖЕННІ ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
245
4.1. Споживчий ринок як економічний рушій соціальних змін: взаємозв’язок та взаємозалежність із втратами людського капіталу
245
4.2. Трансформаційні процеси споживчого ринку України та їх вплив на людський капітал
251
4.3. Пріоритети розвитку вітчизняного ринку продовольства у напрямі зменшення втрат людського капіталу
263
4.4. Дестимулюючий вплив втрат людського капіталу на сталий розвиток споживчого ринку 284
4.5. Споживацькі інструменти попередження втрат людського капіталу 298
Висновки до четвертого розділу
317
РОЗДІЛ 5. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВТРАТ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
320
5.1. Основи теорії втрат людського капіталу 320
5.2. Попередження втрат людського капіталу в контексті соціогуманістичної парадигми та асоціальних явищ
331
5.3. Концепція попередження втрат людського капіталу України 345
5.4. Фінансово-економічне забезпечення збереження людського капіталу 358
5.5. Соціально-демографічні аспекти зменшення втрат людського капіталу 371
Висновки до п’ятого розділу
384
ВИСНОВКИ 389
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 394
ДОДАТКИ 430

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК - Автономна республіка Крим
ВЛК - втрати людського капіталу
ВРП - валовий регіональний продукт
ВРПЖ - втрачені роки потенційного життя
ГМД - генно-модифіковані джерела
ГМО - генно-модифіковані організми
ГТХ - глобальний тягар хвороб
ДКПП - державний класифікатор продукції та послуг
ДССУ - Державна служба статистики України
ДТП - дорожньо-транспортні пригоди
ЕАН - економічно активне населення
ЕЧТ - екологічно чистий товар
ЗКС - загальний коефіцієнт смертності
ЗП - заробітна плата
ІЛК - індивідуальний людський капітал
КВЕД - класифікація видів економічної діяльності
ЛК - людський капітал
ЛП - людський потенціал
ОПР - оптовий продовольчий ринок
ПМ - прожитковий мінімум
РТО - роздрібний товарооборот
СНР - система національних рахунків
СР - споживчий ринок
ТМ - трудова мобільність
ТП - трудовий потенціал
ТСС - територіальна суспільна система

ВСТУП

Актуальність теми. ХХІ століття ознаменувалося, з одного боку, зміцненням ролі людського капіталу в інтенсифікації наукового та техніко-технологічного поступу, за якого саме компетенції, здібності, навички, вміння, знання працівників визначають інноваційну конкурентоспроможність суспільних систем. Під впливом цього сформувалися потужні соціологічні, економічні, управлінські наукові школи, дослідження яких традиційно сфокусувалися на людському капіталі як об’єкті соціально-економічної політики постіндустріального суспільства, його пріоритетній ролі в національній економіці.
З іншого боку, сподівання на те, що ринок врівноважить та врегулює всі сфери життєдіяльності людини, не виправдалися. Нинішня глобалізована демореальність характеризується укоріненням асоціальних явищ, поширенням патологічних споживчих феноменів, наростанням диспропорцій і поляризацією людського розвитку, що виливаються у системні прояви негативних трансформацій людського капіталу.
Із цих позицій актуалізується необхідність дослідження людського капіталу в контексті ґрунтовного вивчення його втрачених (невикористаних) можливостей. Своєчасними є відповідні теоретичні та практичні напрацювання також для України, де ситуація з працевлаштуванням, демовідтворенням, міграцією, рівнем життєзабезпечення, що сформувалася під впливом структурних руйнацій, економічних і політичних криз, депопуляційних процесів, деформацій споживчого ринку та ін., залишається напруженою. Стратегічна значимість обраної тематики також підтверджується загостренням проблем втрат людського капіталу вітчизняної молоді, які зумовлені специфікою векторів її працеорієнтування, соціального статусу, форм суспільної поведінки.
Провідні вітчизняні дослідники людського капіталу (В. Антонюк, О. Амоша, Д. Богиня, В. Брич, В. Геєць, О. Грішнова, Н. Верхоглядова, З. Варналій, А. Гальчинський, С. Вовканич, Т. Заяць, Г. Зелінська, Я. Жаліло, А. Колот, О. Комеліна, О. Кузьмін, В. Куценко, Е. Лібанова, В. Мандибура, Н. Лукьянченко, О. Новікова, М. Пітюлич, В. Пила, В. Приймак, Л. Семів, Н. Ушенко, А. Чухно та ін.), фундатори та провідники його неокласичної теорії (Т. Шульц, Г. Беккер, М. Блауг, Дж. Мінцер, Е. Денісон, Дж. Кендрик, І. Хигучі, Р. Лукас, П. Ромер), зосереджували увагу на аспектах формування та розвитку людського капіталу, натомість його втрати розглядали фрагментарно. Разом з тим, в Україні посилюється увага вчених до демоекономічних дестимуляторів розвитку територіальних суспільних систем (У. Садова – втрати соціально-демографічного потенціалу, М. Семикіна – руйнування трудового потенціалу, Н. Левчук – асоціальні явища, О. Рогожин – звуження демоекономічної ніші, О. Купець – довготривале безробіття, Л. Шевчук – демографічні втрати та ін.), серед яких відсутнє комплексне дослідження втрат людського капіталу. Відтак, викристалізовується щонайменше два блоки невирішених проблем: теоретичний – пов’язаний із необхідністю розробки теорії втрат людського капіталу; практичний – включає їх оцінювання й обґрунтування напрямів попередження.
Отож, перманентність втрат людського капіталу, об’єктивна необхідність конкретизації їх понятійного апарату, розвитку методологічної бази діагностування, вивчення особливостей, закономірностей, наслідків, а також практичне значення такого вивчення задля ефективізації суспільного розвитку зумовили вибір теми, визначення мети, завдань дисертаційної роботи та підтверджують її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з темами наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України: «Теоретико-методологічні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань» (№ Д.Р. 0107U003249) – досліджено питання сутності та особливостей втрат людського капіталу економіки знань; «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (№ Д.Р. 0108U010367) – окреслено інвестиційні передумови зменшення втрат людського капіталу; «Оцінка сучасного стану та систематизація проблем соціально-економічного розвитку малих міст регіону (на прикладі Карпатського регіону)» (№ Д.Р. 0111U000709) – розроблено регіональні інтегральні оцінки втрат людського капіталу; «Соціально-демографічний потенціал розвитку Карпатського регіону України» (№ Д.Р. 0111U000706) – сформовано методичні підходи до аналізування втрат соціально-демографічного потенціалу регіону. При виконанні НДР у Львівському інституті економіки та туризму «Розробка наукових основ організації туризму і туристичної інфраструктури в західних областях України» (№ Д.Р. 0111U003422) обґрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження впливу рівня життя населення та розвитку людського капіталу на місткість ринку туристичних послуг, оцінено залежність обсягів діяльності суб’єктів туристичної індустрії від втрат носіїв людського капіталу. В межах тем НДР Львівської комерційної академії: «Інформаційно-аналітична підтримка комплексного оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів» (№ Д.Р. 0107U005049) – досліджено соціально-економічні чинники формування втрат людського капіталу; «Вимір розвитку трудового потенціалу в умовах становлення інформаційного суспільства» (№ Д.Р. 0112U007115) – обґрунтовано вплив деструктивних змін людського капіталу на людський потенціал; «Система соціальної безпеки регіонів України» (№ Д.Р. 0112U007114) – проаналізовано динаміку та варіацію демографічних втрат регіонів України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних, науково-методичних основ дослідження втрат людського капіталу, оцінювання таких втрат та обґрунтування концептуальних напрямів їх попередження.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- узагальнити та вдосконалити сучасний понятійно-термінологічний базис людського капіталу в контексті дослідження його втрат;
- розкрити змістовну сутність дефініції «втрати людського капіталу»;
- відслідкувати еволюційний розвиток наукових досліджень людського капіталу крізь призму вивчення проявів його деформацій;
- здійснити типологізацію втрат людського капіталу та обґрунтувати їх об’єктивну природу;
- класифікувати чинники, що детермінують втрати людського капіталу;
- здійснити комплексний аналіз чинників втрат людського капіталу України;
- розробити методичні підходи до діагностування втрат людського капіталу;
- здійснити оцінку втрат людського капіталу України на макро-, мезо, мікро- та особистісному рівнях, дослідити їх вплив на соціально-економічні процеси;
- окреслити особливості розвитку споживчого ринку, які стимулюють втрати людського капіталу;
- сформувати базисні положення теорії втрат людського капіталу;
- розробити концептуальні підходи щодо попередження втрат людського капіталу України у контексті соціогуманістичної парадигми.
Об’єктом дослідження є процеси виникнення, нагромадження та попередження втрат людського капіталу на макро-, мезо-, мікро- та особистісному рівнях.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми втрат людського капіталу, розроблення системи заходів їх попередження в умовах стратегії сталого розвитку та орієнтації на соціогуманістичну парадигму суспільного буття.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи є фундаментальні положення, представлені у класичних і сучасних працях вітчизняних та закордонних вчених у галузях економічної теорії, соціальної економіки, людського та сталого розвитку, неоінституціалізму, ризикології, соціогуманізму, структуралізму, національної безпеки та ін.
Для досягнення мети роботи використано сукупність наукових методів, які забезпечили концептуальну цілісність дослідження, зокрема: історико-логічний – для дослідження еволюції вивчення людського капіталу; системний – для висвітлення фундаментальних основ теорії втрат людського капіталу, їх видового структурування, систематизації чинників втрат людського капіталу; аналітично-синергетичний – для формулювання теоретичних аспектів реальної і потенційної неминучості втрат людського капіталу, обґрунтування заходів збереження людського капіталу в контексті соціогуманістичної парадигми; методи діалектичної логіки, індукції, дедукції – для обґрунтування передумов, оцінювання наслідків втрат людського капіталу на національному, регіональному, локальному й особистісному рівнях, виявлення взаємовпливу і взаємозалежності людського капіталу та споживчого ринку, розроблення методичного інструментарію аналізування втрат людського капіталу; порівняльного, багатовимірного та статистичного аналізу – для дослідження впливу чинників на втрати людського капіталу, оцінювання стану та рівня соціально-економічних передумов їх формування; експертних оцінок – для діагностування втрат людського капіталу; економіко-математичного моделювання – для виявлення тенденцій, побудови трендів, регресійних моделей та прогнозування демоекономічних явищ та процесів; графічно-аналітичний метод – для наочної ілюстрації основних положень і результатів роботи.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-розпорядчі документи та матеріали Міністерства соціальної політики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби зайнятості України; статистичні дані Державної служби статистики України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених; Інтернет-ресурси; матеріали, одержані за результатами наукових досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів представлена сформованим новим науковим напрямом у царині соціальної економіки, що базується на авторській теорії та обґрунтованій соціально-економічній метрології втрат людського капіталу, практичне використання якого забезпечує ефективний суспільний розвиток. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її новизну, полягають у такому:
вперше:
 сформовано теоретико-методологічний базис нового напряму соціальної економіки, який вирізняється розробкою авторської теорії втрат людського капіталу, представленої у синтезованій формі обґрунтованих положень (зокрема, щодо понятійно-термінологічного апарату; неминучості; класифікації різновидів; чинників, суб’єктів та проявів впливу; необхідності оцінювання та попередження, в т. ч. у контексті споживчих засад);
 розроблено Концепцію попередження втрат людського капіталу України, метою якої є кількісне та якісне зменшення їх реальних і потенційних обсягів на засадах соціогуманістичної парадигми суспільного буття; розкрито принципи, визначено напрями, окреслено завдання превентивних заходів збереження людського капіталу; на основі цього обґрунтовано фінансово-економічні та соціально-демографічні важелі, комплексне врахування яких необхідне при формуванні соціально-економічної політики, спрямованої на розвиток людського капіталу;
 обґрунтовано змістовну сутність категорії «втрати людського капіталу» і розкрито її дефініцію як суспільно несприятливе зменшення людського капіталу (скорочення обсягу, зниження якості, погіршення структури, зношення, знецінення, деградування тощо), недовикористання людського капіталу, вилучення з суспільно позитивної діяльності, втрата вигод від володіння ним; це було покладено в основу трактування поняття «попередження втрат людського капіталу» як комплексу заходів, що реалізуються на різних рівнях територіальної суспільної системи і спрямовуються на стримування негативних процесів у людському капіталі і запобігають їх виникненню;
 здійснено класифікацію чинників втрат людського капіталу з виділенням їх агрегованих комплексів (демографічних, соціально-демографічних, економічних, соціально-економічних, суспільно-політичних, екологічних, психологічних), аналіз яких дав змогу виявити особливості формування втрат людського капіталу України;
удосконалено:
 тлумачення змісту категорії «людський капітал», під яким розуміється особлива форма капіталу – капітального блага – як набору наявних і прихованих здібностей, навичок, задатків людини, розвиток яких вимагає тих чи інших затрат; при цьому використання носієм цього блага дозволяє задовольняти його потреби шляхом отримання віддачі; величина останньої залежить не тільки від його носія, але й від можливостей використання у конкретних просторово-часових умовах;
 типологію людського капіталу як крізь призму його негативних змін (втрат рівня використання, корисності, ефективності, структурних елементів та ін.), так і шляхом доповнення класифікаційними ознаками втрат (походження, формування, наслідки, суспільне регулювання, поведінка носія та ін.);
 методичний апарат дослідження демоекономічних трансформацій із позиції метрології втрат носіїв людського капіталу (їх незадіяності у суспільно корисній праці, смертності, захворюваності, міграції, виробничого травматизму, інвалідизації, участі у страйках, вимушеної неповної зайнятості тощо), що надало можливість отримати емпіричні оцінки обсягів втрат людського капіталу та обґрунтувати їх економічні наслідки;
 науково-методичні засади аналізу споживчого ринку, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на його залежності від втрат людського капіталу внаслідок скорочення попиту і пролонгованої дії деструктивних процесів внутрішнього споживчого ринку на людський капітал; доповнено комплекс вимірів сталого розвитку (соціальний, економічний, екологічний, політичний) споживчим виміром, пов’язаним із споживчою поведінкою людності та трансформаціями споживчого ринку в напрямі запобігання надмірним втратам людського капіталу майбутніх поколінь;
дістали подальшого розвитку:
 методологічний підхід до визначення структури людського капіталу, особливістю якого є виділення потенційної складової, що розширює розуміння поняття «носій людського капіталу» за межі зайнятого населення і санкціонує застосування теорії інституційного провалу (відставання фактичного рівня ефективності інституціональної системи від потенційно можливого) для міждержавних порівнянь рівня недовикористання людського капіталу;
 методика інтегрального оцінювання соціально-економічних процесів у частині побудови системи показників втрат людського капіталу; її практична апробація дозволила виокремити чинники-активатори, динаміка яких першочергово вимагає превентивних заходів, а також довести вплив недостимулювання людського розвитку на втрати людського капіталу;
 положення соціогуманістичної парадигми, які, на відміну від існуючих, доповнено необхідністю попередження втрат людського капіталу, зумовлених асоціальною поведінкою, інертністю населення, декультуризацією соціуму, інфантильністю суспільства, розширенням нефізіологічних споживчих залежностей тощо.
Практичне значення результатів дослідження полягає у підвищенні наукового обґрунтування теоретичних положень та практичних заходів щодо зменшення та попередження втрат людського капіталу задля стимулювання суспільного розвитку. Основні результати роботи доведені до рівня конкретних наукових рекомендацій та використані Міністерством економіки України при розробці заходів, спрямованих на поліпшення управління органами центральної влади соціально-економічним розвитком країни та її регіонів у напрямі вдосконалення функціонування демографічної підсистеми в посткризовому періоді (довідка №4601-25/370-28 від 23.11.2010 р.). Пропозиції автора щодо заходів посилення контролю за якістю продуктів харчування використано Державною інспекцією України з питань захисту споживачів (довідка №1528-2-11/11 від 20.03.2012 р.). Крім того, матеріали дисертації використано Львівським обласним центром зайнятості у частині обґрунтування чисельності незайнятого населення при підготовці програми зайнятості на 2012-2014 рр. (довідка №08-3849/0-12 від 07.12.2012 р.), Головним управлінням економіки Тернопільської обласної державної адміністрації у частині оцінювання обсягів втрат носіїв людського капіталу з причин їх смертності, захворюваності, міграції, виробничого травматизму, інвалідизації, вимушеної неповної зайнятості та визначення впливу втрат людського капіталу на економічні показники області (довідка №01/3-1050 від 12.11.2012 р.).
Результати дисертації використані у навчальному процесі Львівської комерційної академії (довідка № 48/01-1.08 від 25.01.2012 р.), Львівського інституту економіки та туризму (довідка № 01/227 від 14.06.2012 р.), Львівської філії Європейського університету (довідка № 1/08-136/12 від 16.06.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням, у якому висвітлено ідеї, концепції, методологічні підходи, результати та висновки, що належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, конгресах, семінарах, зокрема: «Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку» (м. Львів, 2000 р.); «Розвиток ринку послуг вищої освіти в контексті Болонського процесу і вдосконалення конкурентної діяльності ВНЗ» (м. Львів, 2008 р.); «Ekologia-zywnosc-zdrowie» (Przemysl, Poland, 2009), «Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті» (м. Львів, 2009 р., 2010 р., 2011 р.); «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (м. Павлоград, 2009 р.); «Сучасна регіональна політика: формування та розвиток публічної служби» (м. Одеса, 2010 р.); «Інноваційно-орієнтовані засади максимального використання потенціальних можливостей виробництва в умовах євроінтеграції» (м. Тернопіль, 2010 р.); «Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань» (м. Львів, 2010 р.); «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г. Симферополь, 2010 г.); «Регіональні виборчі процеси: теорія і практика» (м. Львів, 2010 р.); «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 2010 р.) «Проблеми післякризової економічної політики в Україні» (м. Львів, 2011 р.); «Стратегії стійкого розвитку економіки» (м. Київ, 2012 р.), «Управління стійким розвитком регіону: стан, проблеми, перспективи» (м. Павлоград, 2012 р.), «Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті та подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи» (Шацьк, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у 58 публікаціях, зокрема в 6 монографіях, з них дві – одноосібні обсягом 15,0 др. арк. і 26,3 др. арк., у 3 навчальних посібниках (у т. ч. 1 одноосібному обсягом 18,5 др. арк.), у 31 науковому фаховому виданні та в 18 інших виданнях. Загальний обсяг особистих авторських друкованих праць за темою дисертаційного дослідження складає 80,4 др. арк.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний її зміст викладено на 393 стор. Вона містить 75 таблиць та 66 рисунків. Повний обсяг дисертації – 471 стор. Список використаних джерел із 332 найменувань на 36 стор., додатки (31 таблиця і 17 рисунків) – 42 стор.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації сформовано новий науковий напрям у дослідженні людського капіталу (вивчення його втрат), який базується на авторській теорії та соціально-економічній метрології. Проведене дослідження дало підстави зробити наступні висновки:
1. У процесі розвитку еволюції наукових поглядів щодо теоретико-методологічної бази людського капіталу виділяються визначальні ознаки цієї категорії (особливий актив ендо- та екзогенної природи у формі компетенцій, що формується внаслідок споживання певних ресурсів і реалізується у процесі створення суспільних благ, забезпечуючи соціально-економічні ефекти). Людський капітал трактується як продуктивні, розвинуті за рахунок індивідуальних і суспільних інвестицій компетенції людини, реалізованість яких забезпечує їй отримання доходу, що залежить від особистісних та суспільних змінних. За технократичного укладу зміцнюється роль людського капіталу як системоутворювально-креативного ядра суспільної системи, базису соціального, інтелектуального та культурного капіталів. Виокремлення у структурі людського капіталу потенційної (нереалізованої) складової розширює розуміння поняття «носій людського капіталу» за межі зайнятого населення, а вилучення носіїв людського капіталу з суспільно позитивної діяльності дозволяє розглядати у контексті втрат.
2. Класики економічної думки, фундатори неокласичної теорії людського капіталу, їх послідовники визнавали перманентність негативних трансформацій капітальних активів людини, вивчали їх окремі аспекти, проте не викристалізували цілісного напряму дослідження втрат людського капіталу. З огляду на оперування вітчизняною наукою поняттям втрат людського капіталу і відсутність його визначення останнє трактується як деструктивні зміни людського капіталу (фактичне або потенційне зменшення: скорочення обсягу, зниження якості, погіршення структури, деградування, зношення, знецінення, руйнування тощо), недовикористання, вилучення з суспільно позитивної діяльності, втрата вигод від володіння ним чи від його використання. Відтак, комплекс превентивних заходів щодо збереження людського капіталу і запобігання їх зростанню (попередження втрат людського капіталу) на різних рівнях ТСС сприятиме ефективізації суспільного розвитку.
3. Типологізація втрат людського капіталу передбачає поєднання підходів до виокремлення типів людського капіталу крізь призму їх суспільно нерегламентованих трансформацій і класифікаційних ознак власне втрат (походження, рівні формування, ступінь суспільного регулювання, гуманістична спрямованість тощо). Деструктивні зміни компонент людського капіталу особистісного рівня (здоров’я, трудовий, інтелектуальний, інноваційний, репродуктивний, організаційно-підприємницький, рекреаційний, культурно-моральний) характеризуються синергетичним ефектом і виявляють мультиплікативні впливи на людський капітал мікро-, мезо-, макрорівня.
4. Неминучість реальних та потенційних втрат людського капіталу зумовлюється безробіттям, смертністю, захворюваністю, травматизмом, міграційними відпливами; формуванням резервів; відмінностями параметрів компонент капіталу носія; гендерними диспропорціями; варіацією можливостей формування, нагромадження і результативності застосування капіталу різними людьми (підприємствами, регіонами, країнами); перманентністю суспільних циклів, антисоціальних проявів поведінки; зношенням здоров’я та знань тощо.
5. Чинники втрат людського капіталу поділяються за характером, напрямом, способом, силою, середовищем, ієрархією впливу й об’єднуються в агреговані комплекси: 1) демографічні, які відображають негативні зміни в чисельності та структурі населення; 2) соціально-демографічні – у сферах науки, освіти та охорони здоров’я; 3) економічні – в економіці та у віддачі від використання людського капіталу; 4) соціально-економічні – на ринку праці та у забезпеченні житлом; 5) суспільно-політичні – у політичній ситуації; 6) соціально-психологічні – у задоволеності життям, психоемоційних станах тощо; 7) екологічні – в екосистемі. Наслідки дії цих комплексів спричиняють: звуження демографічної основи відтворення людського капіталу; заміщення національних емігрантів іммігрантами – носіями інших моделей трудової і ментальної поведінки; загострення проблеми якісної невідповідності людського капіталу вимогам постіндустріально-орієнтованої моделі економіки; поляризацію трудової нерівності, що загрожує посиленню розривів між продуктивною і непродуктивною, а також престижною і непрестижною працею, всупереч потребам ефективного розвитку ТСС.
6. Застосування методу системного потенціалу доводить вплив стану ринкових інститутів країни (кількісно вираженого шляхом агрегування індексів економічної свободи та економіки знань) на міру використання людського капіталу, а також дозволяє параметрично оцінити його втрати. Високий їх рівень в Україні вказує на необхідність проведення адекватних інституційних реформ. Практично апробовано вдосконалені методичні підходи щодо дослідження демоекономічних втрат й отримано емпіричні оцінки економічних збитків, спричинених втратами носіїв людського капіталу внаслідок їх вилучення із суспільно корисної праці (безробіття), смертності, захворюваності, міграції, виробничого травматизму, інвалідизації, участі у страйках тощо.
7. На базі 55-компонентної моделі агрегованих комплексів індикаторів втрат людського капіталу виокремлено чинники-активатори цих втрат (смертність; старіння населення; позашлюбна народжуваність; інфляція; виробничий травматизм; захворюваність, у т. ч. на алкоголізм, на розлади психіки та поведінки, на наркоманію та токсикоманію; вартість медичних та освітніх послуг; злочинність; викиди забруднюючих речовин та ін.), тенденція яких у сучасних умовах України спричиняє загрози розвитку людського капіталу і першочергово вимагає превентивних заходів. Інтегральне оцінювання системи стимуляторів втрат людського капіталу і системи недостимуляторів розвитку доводить залежність втрат людського капіталу регіонів України від рівня недостимулювання людського розвитку.
8. Удосконалення системи управління людським капіталом підприємства на базі коммунітарної соціальної відповідальності й оптимізації трансакційних витрат сприятиме зростанню ефективності його діяльності. Шляхом дослідження втрат людського капіталу особистісного рівня виявлено високу частку незатребуваності знань його носіїв. Нарощення обсягів випуску дипломованих вітчизняних спеціалістів вузами III-IV рівнів акредитації не сприяє зниженню безробіття молоді, спричиняючи втрати як продуктивних компетенцій, сформованих за період навчання, так і фінансових ресурсів, що, по-перше, забезпечували їх формування, а, по-друге, спрямовуються на їх підтримання.
9. Попередження втрат людського капіталу забезпечуватимуть вектори розвитку споживчого ринку в контексті парадигми ендогенного розвитку: стимулювання і збалансування попиту та пропозиції, пожвавлення ділової активності, зниження вразливості до зовнішніх шоків, зміцнення частки вітчизняних високотехнологічних продуктів. Комплекс вимірів сталого розвитку (соціальний, економічний, екологічний, політичний) доповнюється споживчим – формат поведінки споживачів та ринкової кон’юнктури щодо запобігання надмірним потенційним втратам людського капіталу.
10. Резерви збереження людського капіталу села вбачаються у: формуванні потужного прошарку середнього класу шляхом розвитку малого і середнього підприємництва; посиленні рівня участі споживчої кооперації у відновленні депресивних територій; розвитку оптових продовольчих ринків та ін. Актуалізація ризиків вітчизняної продовольчої безпеки та зумовлені ними деформації якісних характеристик людського капіталу вимагають зміни трендів сільськогосподарського виробництва, покращення його продуктивних взаємовідносин із торговельними компаніями на засадах соціально-етичного маркетингу.
11. Дезадаптація людей до змінених за останні десятиліття умов життєдіяльності сприяла соціальному розшаруванню суспільства, зрушила соціальні патології (деградацію певних прошарків населення, соціально детерміновану захворюваність, соціопатії тощо), які доповнюються іррадіацією фізичної інертності населення, декультуризацією соціуму, інфантильністю суспільства, розширенням нефізіологічних споживчих залежностей. Зміцнення елементів соціогуманного споживання на тлі зростання доходів вітчизняного населення й оптимізації їх структури, розширення демоекономічної ніші забезпечать стримування негативних процесів у демографічному потенціалі України.
12. На основі узагальнення і систематизації результатів дослідження сформовано основи теорії втрат людського капіталу, представленої у синтезованій формі положень, які розкривають теоретично-методологічні засади вивчення їх проблематики. Розроблено Концепцію попередження втрат людського капіталу України, головною метою якої є зменшення поточних втрат людського капіталу в кількісному й якісному вимірах та уповільнення їх зростання у майбутньому. Визначено принципи, виокремлено напрями та розкрито завдання, реалізація яких на тлі комплексного фінансування за рахунок державного бюджету, витрат підприємств, громадських інституцій, домогосподарств та індивідів забезпечуватиме недопущення погіршення кількісних та якісних параметрів людського капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажажа М. А. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / М. А. Ажажа; – Х., 2008. – 19 с.
2. Акопян А. С. Человеческий капитал и биосоциальные детерминанты демографического роста / А. С. Акопян // История и современность – 2011. – № 1. – С. 68-92.
3. Аналіз стану охорони праці в Україні та основні завдання профспілкових організацій на 2010-2014 роки [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.fpsu.org.ua/index.php.
4. Андрусишин Н. І. Соціально-економічні наслідки девіантної поведінки молоді та механізм їх профілактики : автореф. дис… канд. екон. наук : 08.00.07 / Н. І. Андрусишин; – Львів, 2010 – 19 с.
5. Антонюк В. П. Оцінка та забезпечення розвитку людського капіталу України : дис… д-ра. екон. наук : 08.00.07 / В. П. Антонюк; – Донецьк, 2008. – 456 с.
6. Антонюк В. П. Оцінка та забезпечення розвитку людського капіталу України: автореф. дис... д-ра екон. наук : 08.00.07 / В. П. Антонюк; – Д., 2008. – 36 с.
7. Апопій В. В. Посилення ролі торгівлі у соціально-економічному розвитку села і формування сільського ринку / В. В. Апопій, О. В. Процишин // Торгівля, посередництво, комерція : зб. наук. праць. – Львів : ЛКА, 2010. – Вип. 11.– С. 6-11.
8. Башнянин Г. І. Політична економія: навч. посібник / [за ред. Г. І. Башнянина і Є. С. Шевчук]. [3-тє вид., перероб. і випр.]. – Львів : Новий світ-2000, 2004. – 480 с.
9. Безтелесна Л. І. Управління людським розвитком та його фінансове забезпечення в Україні: оцінка і перспективи: монографія / Л. І. Безтелесна – Рівне: НУВГП, 2010. – 361 с.
10. Беккер Г. С. Человеческое поведение. Экономический подход. Избранные труды по экономической теории / Г. С. Беккер [пер. с англ., сост., науч. ред. послесловия Р. И. Капелюшников, предисловия М. И. Левин]. – М. : ГУВШЭ, 2003. – 672 с.
11. Белл Д. Культурні суперечності капіталізму / Д. Белл // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К. : Либідь, 1996. – С. 251-274.
12. Белобородов И. И. Проблема демографии: качество или количество? Политика народонаселения: настоящее и будущее (Книга 2) / И И. Белобродов. В. Н. Елизаров, В. Н. Архангельский. – М.: МАКС Пресс, 2005. – С. 10–14.
13. Бервено О. В. Інтелектуальний капітал: економічний зміст і особливості формування в транзитному суспільстві : автореф. дис… канд. екон. наук : 08.00.01 / О. В. Бервено; – Х., 2002. – 19 с.
14. Бережна Н. І. Деякі аспекти економічного зростання в Україні [Електронний ресурс] / Н. І. Бережна – Режим доступу : http://www.libertarium.ru.
15. Бєляєв О. О. Політична економія : навч. посібник / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело – К . : КНЕУ, 2001. – 328 с.
16. Библиотека Воеводина // Экономическая энциклопедия [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://enbv.narod.ru.
17. Білик О. М. Мобільність в системі людського капіталу: методика оцінювання та напрями активізації : автореф. дис… канд. екон. наук : 08.00.07 / О. М. Білик; – К., 2009. – 20 с.
18. Білик О. М. Основні напрями збереження і розвитку національного людського капіталу за рахунок активізації трудової мобільності / О. М. Білик // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 1. – С. 43-46.
19. Білик О. М. Оцінка прямих втрат України від еміграції за рівнем освіти мігрантів [Електронний ресурс] / О. М. Білик – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/.
20. Біль М. М. Державна політика адаптації трудових мігрантів. що повернулись в Україну / М. М. Біль, Р. Р. Рісна // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів : РВВ Національного лісотехнічного університету України, 2011. – Вип. 21.8. – С. 363–368.
21. Бобух І. М. Економічна оцінка людського потенціалу України як елементу національного багатства / І. О. Бобух // Демографія та соціальна економіка. – 2009. – № 2– С.102-113.
22. Богатирьова Р. В. Зміна суспільних орієнтирів як спосіб збереження здоров’я населення / Р. В. Богатирьова, А. М. Сердюк, О. І. Тимченко // Довкілля та здоров’я. – 2011. – № 2(57). – С. 3-8.
23. Бортницький В. А. Економічне зростання в контексті розвитку регіональних інноваційних систем та капіталу здоров’я / В. А. Бортницький // Економічна теорія. – 2011. – № 4. – С. 63-78.
24. Брацлавська О. Освіта як структуроутворювальний елемент людського капіталу США / О. Брацлавська // Журнал європейської економіки. – 2010. –9 (№ 3). – С. 261-269.
25. Бузько І. Р. Оцінювання людського капіталу як інструмент управління навчанням персоналу / І. Р. Бузько, О. А. Дяченко, О. А. Немашкало // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 2(116). – С. 117-124.
26. Бутенко Н. В. Основи маркетингу : підручник [Електронний ресурс] / Н. В. Бутенко – Режим доступу : http://books.efaculty.kiev.ua/marketing/3/t3/3.htm.
27. Быченко Ю. Г. Формирование человеческого капитала: социально-экономический аспект / Ю. Г. Быченко – Саратов : ИСУ, 1999. – 79 с.
28. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. / В. С. Васильченко, А. М. Гриненко, О. А. Грішнова, Л. П. Керб — К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [за ред. В. Т. Бусел]. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
30. Верхоглядова Н. І. Людський капітал і показники економічного зростання [Електронний ресурс] / Н. І. Верхоглядова – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
31. Верхоглядова Н. І. Трансформація процесу формування людського капіталу в умовах сучасних структурно-інноваційних перетворень в Україні / Н. І. Верхоглядова // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С. 55-58.
32. Верхоглядова Н. І. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Н. І. Верхоглядова; – Д., 2005. – 32 с.
33. Винтховен Р. Счастье – это как насморк [Електронний ресурс] / Р. Винтховен – Режим доступу:
www.expert.ru..archive.nbuv.gov.ua›portal/Soc_Gum/APE/2009_7/201.
34. Випускники Оксфорда не можуть влаштуватися за фахом та йдуть працювати офіціантами // Українська правда 21.02.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://life.pravda.com.ua.
35. Виступ Президента України Віктора Януковича на засіданні Ради регіонів 24 травня 2012 року [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://partyofregions.ua.
36. Витрати і ресурси домогосподарств у 2010 році (за даними вибіркового обстеження домогосподарств України): статистичний зб. Ч. 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:ukrstat.gov.ua.
37. Вільна енциклопедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki.
38. Власов К. П. Методы исследований и организация экспериментов / К. П.Власов , П. К. Власов , А. А. Киселева – М. : Изд-во «Гуманитарный центр», 2002. – 258 с.
39. Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку : монографія / [за ред. О. О. Шубіна, Я. А. Гончарука]. – Донецьк-Львів : ДонДУЕТ, 2007. – 404 с.
40. Вовканич С. Діяльнісний підхід до людського та інтелектуального капіталу в знаннєвомісткій економіці / С. Вовканич // Український соціологічний журнал – 2009. – № 1-2. – С.71-78.
41. Вовканич С. Й. Соціогуманістична парадигма інтеграційної стратегії розвитку України та її регіонів / С. Й. Вовканич // Регіональна економіка. – 2008. - № 3. – С. 7-17.
42. Вовканич С. Й. Інтеграційна стратегія розвитку нації: соціогуманістичний вимір захисних викликів / С. Й. Вовканич – Львів : ІРД НАН України, 2008. – 50 с. – (Препринт наук. доп. / ІРД НАН України).
43. Вовканич С. Й. Людський та інтелектуальний капітали в економіці знань / С. Й. Вовканич, Л. К. Семів // Вісник НАН України. – 2008. – № 3. – С. 13-23.
44. Гадзало А. Я. Формування та використання людського капіталу в аграрній сфері регіону України: автореф. дис... канд. екон. наук : 08.00.03 / А. Я. Гадзало; – Біла Церква, 2010. – 20 с.
45. Гальків Л. І. Багатовимірні середні в оцінці часових рядів втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. «Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті» [12 листопада 2010 р.]. –Львів: Львівська філія Європейського ун-ту, 2010. – С. 74-79.
46. Гальків Л. І. Вплив втрат людського капіталу на сталий розвиток споживчого ринку регіону / Л. І. Гальків // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 3 (13). – С. 148-151.
47. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу в контексті соціогуманістичної парадигми збереження людського капіталу / Л. І. Гальків, Л. М. Кравчук // Регіональна економіка. 2011. – № 1. – С. 126-133.
48. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу України : регіональні особливості / Л. І. Гальків // Матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті» [18 листопада 2011 р.]. – Львів : Львівська філія Європейського ун-ту, 2011 – С. 27-31.
49. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу України: чинник безробіття / Л. І. Гальків // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського НТУ. – Полтава: Національний технічний ун-т ім. Ю. Кондратюка, 2009. –№2(21). – С. 110-113.
50. Гальків Л. І. Втрати людського капіталу: теорія й методологія дослідження та діагностика : монографія / Л. І. Гальків – Львів: Львівська комерційна академія, 2010. – 232 с.
51. Гальків Л. І. Втрати носіїв людського капіталу України / Л. І. Гальків // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів: РВВ Національного лісотехнічного університету України, 2011. – Вип. 21.8. – С. 188-192.
52. Гальків Л. І. Демовідтворювальні процеси: регіональні та національні проблеми / Л. І. Гальків // Матеріали ХІ міжнар. наук.-практ. конф. «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» [м. Павлоград, 14-16 грудня 2009 р.]. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2009. –С. 223-226.
53. Дестимуюючі розвиток людського капіталу чинники внутрішнього споживчого ринку / Л. І. Гальків, Р. А. Крамченко // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах: [зб. наук. пр.]. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2009. – Вип. 5(79). – 2009. – С.146-154.
54. Гальків Л. І. Деструктивні зміни людського капіталу та їх вплив на людський потенціал / Л. І. Гальків // Людський потенціал України: чинники формування та розвиток: [монографія] / [Степура Т. М., Пісний Б. М., Гальків Л. І., Кучер Л. Д]; за ред. Степури Т. М. – Львів : Вид-во Ліга-Прес, 2012. – С. 88-142.
55. Гальків Л. І. Динаміка інвестування людського капіталу України у першому десятилітті ХХІ століття / Л. І. Гальків, Н. О. Осміловська // Вісник Львівського інституту економіки і туризму. Серія: «Економічні науки»: [зб. наук. статей]. – Львів: ЛІЕТ, 2011. – № 6. – С.29-34.
56. Гальків Л. І. Динамічне моделювання змін населення України / Л. І. Гальків // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. «Сучасні інформаційні технології в економіці, менеджменті та освіті» –Львів: Львівська філія Європейського ун-ту, 2009. – С. 89-94.
57. Гальків Л. І. До питання про оцінювання інтенсивності праці викладацького складу ВНЗ / Л. І. Гальків, Н. П. Лутчин // Розвиток ринку послуг вищої освіти в контексті Болонського процесу і вдосконалення конкурентної діяльності ВНЗ: матеріали наук.-метод. конф. – Львів: Львівська комерційна академія, 2008. – С. 68-71.
58. Гальків Л. І. Економічні та соціально-економічні чинники втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Вісник Львівського інституту економіки та туризму. Серія: «Економічні науки»: [зб. наук. статей]. – Львів: ЛІЕТ, 2012. – №7. – С. 21-27.
59. Гальків Л. І. Зниження втрат людського капіталу, спричинених генетично модифікованими джерелами їжі / Л. І. Гальків // Соціально-економічні та правові дослідження в суспільстві знань. Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції [3-4 червня 2010 р.] – Львів: Львівський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом, 2010. – С. 288-291.
60. Гальків Л. І. Інтегральні оцінки втрат людського капіталу регіонів України / Л. І. Гальків // Регіональна економіка. – 2012. – №1. – С. 56-63.
61. Гальків Л. І. Інформаційні джерела та параметричне оцінювання динаміки втрат людського капіталу України / Л. І. Гальків // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 10 (136). – С. 235-242.
62. Гальків Л. І. Людське щастя як чинник розвитку людського капіталу / Л. І. Гальків, Г. В. Миськів // Торгівля, посередництво, комерція: [збірник наукових праць]. – Львів: Львівська комерційна академія, 2010. – Вип. 11. – С. 187-192.
63. Гальків Л. І. Людський капітал: базисні поняття та концептуальні положення / Л. І. Гальків // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів: РВВ Національного лісотехнічного ун-ту України, 2008. – Вип. 18.9. – С. 187-191.
64. Гальків Л. І. Методи дослідження втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Гуманітарно-економічні проблеми суспільства: [зб. наук. пр.]. – Львів: Львівська філія Європейського ун-ту, 2010. – С. 241-248.
65. Гальків Л. І. Моделювання впливу автотранспортного складника на втрати людського Л. І. Гальків, Р. А. Крамченко // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. [збірник наукових праць]. – Львів: Львівська комерційна академія, 2009. – Вип. 31.– С. 49-54.
66. Гальків Л. І. Моделювання реалізованого попиту населення України / Л. І. Гальків, М. Я. Демчишин // Торгівля, комерція, посередництво: [збірник наукових праць]. – Львів : Львівська комерційна академія, 2011. – Вип. 12. – С. 76-82.
67. Гальків Л. І. Наукові дослідження з проблем людського капіталу в Україні: обґрунтування актуальності проблематики його втрат / Л. І. Гальків // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький : Хмельницький національний ун-т. – 2012. – № 3. т.1, – С. 88-93.
68. Гальків Л. І. Оцінка втрат людського капіталу: теорія, методологія, практика : монографія / Л. І. Гальків – Львів : Інститут регіональних досліджень НАН України, 2011. – 444 с.
69. Галькив Л. И. Оценка демографического потенциала Украины / Л. И. Галькив, С. С. Гринкевич, О. И. Иляш // РИСК: Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция. [аналитический журнал]. – 2012. – №ІІІ.І – С.150-154.
70. Гальків Л. І. Оцінка підходів до визначення суті людського капіталу / Л. І. Гальків // Інноваційно-орієнтовані засади максимального використання потенціальних можливостей виробництва в умовах євроінтеграції. Матеріали наук.-практ. інтернет-конф. [14-15 жовтня 2010 р.] – Тернопіль: Крок, 2010. – С. 39-41.
71. Гальків Л. І. Попередження втрат інтелектуально-інноваційної складової людського капіталу як передумова сталого розвитку / Л. І. Гальків // Управління стійким розвитком регіону: стан, проблеми, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. [Павлоград, 15 червня 2012 р.] – Павлоград: Західнодонбаський інститут економіки і управління, 2012. – С. 32-37.
72. Гальків Л. І. Попередження втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Регіональні виборчі процеси: теорія і практика: тези VІІ Міжнародної науково-практичної конф. – Львів: Львівський університет бізнесу та права, 2010. – С.131.
73. Гальків Л. І. Регіональна варіація трудового потенціалу та людського капіталу України / Л. І. Гальків, Х. О. Заверуха // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів : РВВ НЛТУ України, 2011. – Вип. 21.1. С. 170-177.
74. Гальків Л. І. Ризики пролонгації людських втрат України в умовах кризи Л. І. Гальків // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів : РВВ Національного лісотехнічного університету України, 2010. – Вип. 20.13 – С. 186-191.
75. Гальків Л. І. Рівень життя населення та людський капітал як чинники розвитку ринку туристичних послуг / Л. І. Гальків, Т. М. Степура // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Економічні науки. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. – № 12. – С. 29-34.
76. Гальків Л. І. Роль зростання потужності автотранспортної інфраструктури у формуванні суспільного здоров’я та смертності населення регіону / Л. І. Гальків, Л. Т. Шевчук // Здоровий спосіб життя : [зб. наук. ст.]. – Львів: Львівський державний ун-т фізичної культури, 2008. – Вип. 33. – С. 18-22.
77. Гальків Л. І. Роль інвестування у попередженні надмірних втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Інвестиційна привабливість регіону та механізм її забезпечення: [зб. наук. пр.]. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2010. – Вип. 3(83). С. 339-347.
78. Гальків Л. І. Роль місткості ринку турпослуг у скороченні втрат людського капіталу [Електронний ресурс] / Л. І. Гальків // Стратегії стійкого розвитку економіки: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. [17-27 квітня 2012 р.] – [17-27 квітня 2012 р.] –К.: Вид-во Європейського університету, 2012. – С.36-38.
79. Гальків Л. І. Соціальні стандарти в Україні та їх вплив на людський капітал / Л. І. Гальків // Вісник Львівського інституту економіки і туризму. Серія: «Економічні науки»: [зб. наук. ст.]. – Львів, ЛІЕТ, 2010. – 5. – С. 44-50.
80. Гальків Л. І. Статистична оцінка втрат носіїв людського капіталу України / Л. І. Гальків // Проблеми післякризової економічної політики в Україні: тези доповідей наук. конф. професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового комплексу «Академія» [6-7 квітня 2011 р.] – Львів : Львівська комерційна академія, 2011. – С. 212.
81. Гальків Л. І. Статистичне оцінювання міграційних процесів в Україні у контексті втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів РВВ НЛТУ України, 2010. – Вип. 20.5 – С. 124-130.
82. Гальків Л. І. Теоретико-методологічні основи дослідження інфраструктури товарного ринку в контексті формування людського капіталу. Інфраструктура ринку товарів та послуг і її вплив на людський капітал / Гальків Л. І. // Управління розвитком економічної та соціальної інфраструктури Західного регіону в контексті євроінтеграції: монографія – Львів : Ліга-Прес, 2011. – С. 15-30, С. 100-106.
83. Гальків Л. І. Теоретико-методологічні основи дослідження місткості ринку туристичних послуг під впливом рівня життя населення і розвитку людського капіталу. Вплив рівня життя населення та людського капіталу на місткість ринку туристичних послуг / Л. І. Гальків, Т. М. Степура // Управління конкурентоспроможністю в туризмі: макро- і мікрорівень: монографія – Львів : Львівський інститут економіки та туризму, 2012. – С. 23-48.
84. Гальків Л. І. Теоретичні основи попередження втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії : [зб. наук.-метод. пр.]. – Херсон : вид-во Херсонського державного ун-ту, 2011. – С. 23-25.
85. Гальків Л. І. Теоретичні проблеми дослідження втрат людського капіталу / Л. І. Гальків // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины / Материалы ІХ Международной науч.-практ. конф. [Алушта, 30 сентября– 2 октября 2010 г.]. – Симферополь, 2010. – С.144.
86. Гальків Л. І. Теорія втрат людського капіталу / Л. І. Гальків, Л. М. Кравчук, О. І. Шевчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2011. –Вип. 21.9. – С. 353-358.
87. Гальків Л. І. Управління людським капіталом і попередження його втрат / Л. І. Гальків, Л. Т. Шевчук // Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю «Сучасна регіональна політика: формування та розвиток публічної служби» [Одеса, 23 вересня 2010 р.] – Одеса: ОРІДУ, 2010. – С. 59-60.
88. Галькив Л. И. Усовершенсвование институционального регулирования системы социальной безопасности Украины [Електронний ресурс]/ Л. И. Галькив, С. С. Гринкевич, О. И. Иляш // Современные проблемы науки и образования. [электронный журнал] – 2012. – № 6. – Режим доступу : www.science-education.ru/106-7781.
89. Гальків Л. І. Фізичні втрати людського капіталу та їх вплив на споживчий ринок / Л. І. Гальків, Л. Т. Шевчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка: [зб. наук. пр.].– Ужгород: Ужгородський національний ун-т, 2008.– Вип. 26. – С.15-21
90. Гальків Л. І. Щастя як суспільна проблема та її вплив на здоров’я населення / Л. І. Гальків, Л. Т. Шевчук // Здоровий спосіб життя: [зб. наук. ст.]. – Львів, Львівський державний ун-т фізичної культури, 2010. – Вип. 54. – С. 12-16.
91. География порока: карта регионов Украины, погрязших в смертных грехах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forum.gorod.dp.ua/archive/index.php/t-167268.html.
92. Голікова Н. В. Людський капітал як фактор зростання та розвитку економіки: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Н. В. Голікова; – К., 2004. – 23 с.
93. Гончаров С. Ю. Соціальна відповідальність та роль компенсаційного паке¬та в її формуванні / С. Ю. Гончарова, Н. В. Водницька // Научные труды Дон.НТУ. Сер. экономическая. – 2006. – Вып. 103-2. – С. 111-118.
94. Гриневич Є. Г. Надзвичайні ситуації та психічне здоров’я населення України / Є. Г. Гриневич, І. В. Лінський // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 215. – С. 5-11.
95. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник / О. А. Грішнова [3-тє вид., випр. і доп]. – К. : Т-во Знання, КОО, 2007. – 559с.
96. Грішнова О. А. Людський капітал : формування в системі освіти і професійної підготовки / О. А. Грішнова – К. : Т-во Знання, КОО, 2001. – 254с.
97. Грішнова О. А. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки: Автореф. дис.... д-ра екон. наук: 08.09.01 / О. А. Грішнова; – К., 2002. – 36 с.
98. Гуськова И.В. Исследование безработицы и её экономических последствий в современный период – Развитие человеческого потенциала как фактор модернизации экономики и социальных отношений / И.В. Гуськова // Труды Всерос. науч.-практ. конф. [Н. Новгород, 26 мая 2009 г.] – Н. Новгород: изд-во ИП Масленников, 2009. – С. 127 – 132.
99. Девятко И. Ф. Диагностическая процедура в социологии. Очерк истории и теории. И. Ф. Девятко – М. : Наука, 1993. – 283 с.
100. Детермінанти соціально-економічної нерівності в сучасній Україні : монографія / [Балакірєва О. М ., Головенько В. А., Дмитрук Д. А. та ін.]; за ред. канд. соціол. наук О. М. Балакірєвої; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2011. – 592 с.
101. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех. / Пер. с англ.; ПРООН. – М.: Издательство «Весь Мир», 2011. – 188 с.
102. Доходи та витрати населення. Експрес-випуск Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/gdn/dvn_ric/dvn_ric_u/dvn_kv11u.htm.
103. Доценко А. І. Тенденції відтворення людського капіталу поселень України / А. І. Доценко, Г. О. Краєвська // Економічний вісник Донбасу. – 2011. – № 2(24). – С. 43-48.
104. Дробчак С. З. Тенденції еволюції капіталу в постіндустріальному суспільстві: С. З. Дробчак // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України : проблеми та перспективи : [зб. наук. пр.]. – Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2004– Вип. 1(ХLV). – 623 с.
105. Думанська В. П. Освіченість та народжуваність: взаємодія у соціодемографічному прострі / В. П. Думанська // Демографія та соціальна економіка: науково-економічний та суспільно-політичний журнал. Вип. 1(11) – К. : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2009. – С. 152-160.
106. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала : учебное пособие / С. А. Дятлов – Спб. : Изд-во СПбУЭФ, 1994. – 160 с.
107. Економетрія : навч. посібник / В. І. Єлейко, І. М. Копич, Р. Д. Боднар, М. Я. Демчишин. – Львів : ЛКА, 2007. – 352 с.
108. Економіка знань та її перспективи для України : наукова доповідь /[за ред. В. М. Геєця]; Інститут економічного прогнозування НАН України. – К. : ІЕП НАНУ, 2005. – 168 с.
109. Економічна активність населення у 2010 році (за даними вибіркового обстеження домогосподарств України): статистичний зб. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/druk/katalog/pracia/EАН_2010.zip.
110. Економічна статистика : навч. посібник / Л. І. Гальків, Н. П. Лутчин, Б. С. Москаль. – [2-ге вид., доп. і випр.]. – Львів : «Новий світ-2000», 2010. – 400 с.
111. Ермоченко О. Н. Теория воспроизводства человеческого капитала и определение структуры кадрового потенциала / О. Н. Ермоченко // Транспортное дело России. 2009. – № 12 – С. 67–69.
112. Захарова О. В. Управління інвестуванням у людський капітал: методологія, оцінка, планування : монографія / О. В. Захарова. – Донецьк : «ВНЗ ДонНТУ», 2010. – 378 с.
113. Звіт про виконання державного бюджету України [Електронний ресурс] / Комітет Верховної Ради України з питань бюджету. – Режим доступу : http://budget.rada.gov.ua/kombjudjet.
114. Здоров’я-21. Основи політики досягнення здоров’я для усіх у Європейському регіоні [Електронний ресурс] – Доступ до ресурсу : http://www.who.іnt/.
115. Здоровий спосіб життя: уподобання українців [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.rb.com.ua/ukr/projects/omnibus.
116. Зелінська Г. О. Регіональні особливості формування і реалізації людського капіталу : автореф. дис... канд. екон. наук : 08.09.01 / Г. О. Зелінська; – Львів, 2004. – 20 с.
117. Зиновьев И. Ф. Методика экономических исследований : монография / И. Ф. Зиновьев, С. Г. Черемисина. – Симферополь : Таврия, 2005. – 176 с.
118. Зозуля Є. Економічна злочинність на сучасному етапі розвитку державотворення в Україні [Електронний ресурс] / Є. Зозуля – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal.
119. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 № 2857-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.
120. Зусев Г. Ю. Человеческий капитал: трансформация методлогических подходов при пепеходе к постиндустриальной экономике / Г. Ю. Зусев // Известия Юго-Западного государственного университета. 2011. № 2 (35) C.31-36.
121. Игнатьева А. В. Исследование систем управления : учеб. пособие для вузов / А. В. Игнатьева, М.М. Максимцов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 157 с.
122. Інвестиційний клімат в Україні: тенденції 2011 року [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
123. Кавецький В. В. Людський капітал та гуманітаризація вищої професійної освіти [Електроний ресурс] / В. В. Кавецький, Н. В. Сачанюк-Кавецька // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф «Гуманізм та освіта» – Режим доступу : http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Kawezki.php.
124. Кальман О. Що протиставити злочинності? / О. Кальман // Дзеркало тижня. – 2009. – № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dt.ua.
125. Квак М. Напрямки мінімізації диспропорційності нагромадження компонентів національного багатства / М. Квак // Економічний аналіз. – 2011. – № 8. ч.1. – С. 97-100.
126. Кириленко В. В. Історія економічних вчень [Електронний ресурс] / В. В. Кириленко – Режим доступу : http://www.textbooks.net.ua.
127. Киселёва О. В. Развитие теории человеческого капитала и особенности его оценки : автореф. дис… канд. эконом. наук : 08.00.01 / О. В. Киселева – Орёл, 2006. – 26 с.
128. Кізима Т. Споживча поведінка домогосподарств: сутність, моделі, вектори оптимізації Т. Кізима, О. Шаманська // Світ фінансів. – 2012. – № 1. – С.7-18.
129. Клименко І. Тенденції міжнародної торгівлі в 2010 році: ризики та можливості для України. Аналітична записка [Електронний ресурс] / І. Клименко : – Режим доступу: http://www.eiu.com/public/
130. Климко С. Г. Формування людського капіталу та механізм його використання в умовах ринкових перетворень: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / С. Г. Климко; – К., 2004. – 20 с.
131. Коваль Г. В. Соціальна вразливість молодих спеціалістів на ринку праці в Україні / Г. В. Коваль // Видання ЧДУ ім. П. Могили [наук. пр.]. – Черкаси : Вид-во ЧДУ, 2010. – т.131. – С. 107-111.
132. Колядин А. П. Фиктивный компонент человеческого капитала как системный феномен экономики знаний : автореф. дис… д-ра экон. наук : 08.00.01 / А. П. Колядин; – Саратов, 2012. – 37 с.
133. Комеліна О. В. Сучасні аспекти формування людського потенціалу та інноваційно-інформаційної моделі розвитку регіонів України / О. В. Комеліна // Економіка і регіон: наук. вісн. – Полтава : ПолтНТУ, 2011. – № 1 (28). – С. 23 – 29.
134. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. / за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Український центр соціальних реформ, 2006. – 138 с.
135. Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року. Проект [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article.
136. Кореспон