ЛОГІСТИЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ



  • title:
  • ЛОГІСТИЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
  • The number of pages:
  • 127
  • university:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • The year of defence:
  • 2009
  • brief description:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП 4

    РОЗДІЛ І. СИНТЕЗ ФАКТОРІВ І МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 16
    1.1 Еволюція тенденцій розвитку світової ринкової економіки та характер її впливу на системи управління. 16
    1.2. Концепція логістики як нова парадигма розвитку глобальних світогосподарських процесів. 31
    1.3. Логістичне управління як стратегія підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках 53
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ I 80

    РОЗДІЛ II. ТЕОРІЯ Й МЕТОДОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЛОГІСТИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ. 84
    2.1 Гносеологія логістики 84
    2.2. Визначення категорії «логістична економіка» у контексті інтернаціоналізації господарських систем 106
    2.3. Системний підхід у глобальній логістиці 118
    2.4. Принципи логістичного пізнання глобальної економічної організації (ГЕО) як складної штучної системи 142
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ II 158

    РОЗДІЛ III. МІЖНАРОДНІ ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 163
    3.1. Дослідження сучасного стану й структури світового ринку
    логістичних послуг 163
    3.2. Тенденції й механізми розвитку логістичної інфраструктури системи міжнародної торгівлі 187
    3.3. Науково-технічний прогрес та інноваційні процеси у галузі міжнародної логістики 213
    3.4. Стратегічні підходи до формування міжнародних
    логістичних систем 232
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ IIІ 250

    РОЗДІЛ IV. СИНТЕЗ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ 256
    4.1. Моделювання стратегії функціонування глобальних логістичних систем 256
    4.2. Сучасні стратегії роботи провайдерів логістики із забезпечення розвитку глобальних логістичних систем 273
    4.3. Обґрунтування системи оцінки ефективності функціонування міжнародних логістичних систем 289
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ IV 304

    РОЗДІЛ V. ПОТЕНЦІАЛ І ПЕРСПЕКТИВИ ЛОГІСТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА 308
    5.1. Позиціювання України у світовій глобальній логістичній системі 308
    5.2 Концепція розробки національної довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні 327
    5.3 Обґрунтування стратегічних напрямків логістизації економіки України 338
    5.4. Моделювання процесів формування логістичних систем у
    корпораціях України 388
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ V 409

    ВИСНОВКИ 413

    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 419





















    ВСТУП

    Актуальність теми. Під впливом поглиблення міжнародного розподілу праці, прискорення науково-технічного прогресу сучасна світова економіка зазнає глибоких змін на основі глобалізації, інформатизації та регіоналізації світового господарства. Загострення міжнародної конкуренції, трансформація зовнішньоекономічних відносин визначають необхідність формування нових підходів до забезпечення сталого розвитку національних економік. Одним із таких новітніх підходів у стратегії розвитку провідних країн світу (США, Германія, Японія та ін.) є логістизація процесів суспільного відтворення. Міжнародний досвід засвідчує, що зниження на 1% витрат на логістику (управління потоками ресурсів) має такий же вплив на ефективність, як і 10% зростання обсягів збуту продукції.
    Для України, яка має досить потужний транзитний потенціал, розташована на перехресті панєвропейських транспортних коридорів і світогосподарських зв’язків, саме логістизація національної економіки може стати найважливішим фактором підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни.
    Таким чином, виникає необхідність обґрунтування логістичної парадигми розвитку економіки України відповідно до нових глобальних умов, а також механізмів її практичного впровадження.
    Дослідженню проблем світової транснаціоналізації та глобалізації, а також участі України в процесах міжнародної економічної інтеграції присвячено наукові розробки таких видатних українських економістів, як О. Амоша, О. Білорус, В. Геєць, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, Ю. Пахомов, Є. Савельєв, А. Філіпенко, М. Чумаченко, А. Чухно та ін.
    Значний внесок у розвиток теорії та методології логістики, а також механізмів управління ланцюгами поставок внесли такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Д. Бауерсокс, Р. Баллоу, Т. Вань, Д. Клосс, М. Кристофер, М. Месарович, І. Такахара, Д. Уотерс, Ж. Шевальє, Б. Анікін, О. Альбеков, М. Гордон, С. Карнаухов, Д. Костоглодов, Є. Крикавський, Р. Ларіна, Л. Мяснікова, В. Николайчук, Д. Новіков, О. Новіков, М. Окландер, І. Проценко, М. Постан, М. Румянцев, А. Семененко, В. Сергєєв, А. Смєхов, Н. Чухрай, В. Щербаков та ін.
    Разом з тим, комплекс науково-практичних проблем, пов’язаних з формуванням та розвитком, насамперед, глобальних логістичних систем, залишається недостатньо дослідженим у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі. В українській економіці, яка лише нещодавно визнана світовим співтовариством «ринковою», розповсюдження та практичне використання логістики тільки розпочинається. Все це зумовлює необхідність узагальнення теорії розвитку міжнародних логістичних систем у країнах з розвинутою економікою і розробку на цій основі програми логістизації вітчизняної економіки та стратегічних напрямків її реалізації.
    Дані обставини визначили актуальність, об’єкт та предмет, обумовили мету, основні задачі та логіку дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: кафедри розміщення і розвитку продуктивних сил – теми «Територіальна організація продуктивних сил Донбасу та її регіональні особливості» (номер державної реєстрації 0101U005716), в рамках якої розроблено концепцію і запропоновано напрямки розвитку територіальних логістичних інфрасистем; кафедри міжнародної економіки – теми «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональні і галузеві аспекти» (номер державної реєстрації 0106U012484), в рамках якої обґрунтовано механізми моделювання процесів формування логістичних систем в корпораціях-експортерах Донбасу; кафедри маркетингу – теми «Маркетинг і логістика в управлінні комерційною діяльністю підприємств: галузеві і регіональні аспекти» (номер державної реєстрації 0107U004401), в рамках якої досліджено потенціал та територіально-галузеві особливості логістизації економіки України; кафедри економічної теорії - теми «Інвестиційна політика держави у перехідній економіці» (номер державної реєстрації 0101U005728), в рамках якої розроблено принципи взаємодії матеріальних і фінансових потоків у рамках виробничо-збутових систем корпорацій, а також обґрунтовано напрямки розвитку концепцій стратегічного та інвестиційного проектування логістичних систем.
    Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування логістичної стратегії розвитку світової економіки в умовах глобалізації і на цій основі – цілісної наукової концепції логістизації економіки України в системі інституціонального забезпечення її конкурентоспроможності у світовому господарстві.
    Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:
     дослідити сутність діалектики розвитку світового господарства і характеру його впливу на зміни систем управління;
     теоретично обґрунтувати концептуальні підходи щодо формування нової парадигми розвитку глобальних світогосподарських процесів на базі принципів логістики;
     визначити стратегічні напрямки підвищення міжнародної конкурентоспро-можності країн на основі логістичного управління;
     дослідити гносеологічне коріння логістики;
     обґрунтувати теорію і методологію логістичної економіки, її місце і роль в контексті глобалізації господарських систем;
     визначити об’єкти глобальної логістики;
     дослідити в динаміці і узагальнити механізми розвитку світового ринку логістичних послуг, а також логістичної інфраструктури міжнародної торгівлі;
     визначити місце інноваційних процесів і науково-технічного прогресу в області міжнародної логістики;
     узагальнити і синтезувати механізми моделювання стратегій розвитку глобальних логістичних систем;
     обґрунтувати стратегічні напрямки роботи провайдерів логістики щодо забезпечення розвитку міжнародних логістичних систем;
     сформулювати та обґрунтувати критерії оцінки ефективності функціонування глобальних логістичних систем;
     дослідити сучасні конкурентні позиції України у світовій глобальній економічній системі;
     розробити концепцію довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні на основі логістики;
     обґрунтувати стратегічні напрямки логістизації економіки України на основі розвитку транспортних коридорів, складських, транспортних і митних терміналів, системи логістичних провайдерів та електронної торгівлі;
     розробити моделі формування логістичних систем для корпорацій основних експортно-орієнтованих галузей економіки України.
    Об’єктом дослідження є процес формування стратегії логістичного управління потоками ресурсів у світовій і національній економіці в умовах глобалізації.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування стратегії логістизації світової та національної економіки.
    Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять положення сучасної економічної теорії, фундаментальні праці зарубіжних та вітчизняних вчених з питань транснаціоналізації та глобалізації світової економіки, міжнародних бізнес-процесів, міжнародного логістичного менеджменту та маркетингу, екологічної економіки. Інформаційною базою дисертації виступають законодавчі акти України, дані вітчизняної та зарубіжної офіційної статистики, звіти і веб-сайти національних та міжнародних бізнес-структур і організацій, матеріали первинної звітності підприємств металургійного комплексу України. У дисертації використано систему методів і підходів, що дозволили забезпечити концептуальну єдність дослідження – метод діалектичного пізнання, а також загальнонаукові і спеціальні методи: метод історичного аналізу (при дослідженні генези механізмів розвитку глобальної ринкової економіки, визначенні гносеологічного коріння логістики); методи системного аналізу та синтезу, а також синергетики (при розробці понятійного апарату категорії „логістична економіка”, стратегічних підходів щодо формування міжнародних логістичних систем, обґрунтуванні критеріїв та показників ефективності її функціонування); метод встановлення причинно-наслідкових зв’язків (при дослідженні зарубіжного досвіду формування і розвитку глобальних логістичних систем); метод системно-структурного аналізу (при визначенні позицій України у сучасній світовій глобальній економічній системі); методи економіко-математичного моделювання (при розробці моделі формування логістичних систем для корпорацій основних експортно-орієнтованих галузей економіки України) та ін.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у концептуальному вирішенні проблеми формування і розвитку світової логістичної економіки та розробці теоретико-методологічних засад забезпечення процесу логістизації економіки України як чинника підвищення її міжнародної конкурентоспроможності.
    Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому:
    уперше:
     сформульовано логістичну парадигму розвитку світової і національної економіки в умовах глобалізації, яка розглядає процеси суспільного відтворення через систему взаємопов’язаних потоків матерії, енергії та інформації, що одночасно взаємодіють з природним середовищем. Це дозволяє змінити пріоритети та принципи управління народним господарством на основі створення еколого-соціально-економічних систем різного рівня (фірма – регіон – держава – союзи держав), які інтегруються в процесі взаємодії і взаємообумовленості руху і використання матеріальних, інформаційних, фінансових, трудових потоків ресурсів та ін.;
     запропоновано визначення категорії „логістична економіка”, під якою слід розуміти економіку, де оптимально, з позицій єдиного цілого аналізуються, синтезуються та сполучаються на різних рівнях (мега-, макро-, мезо-, мікро-) виробничо-комерційні, інформаційні, еколого-економічні, фінансові, трудові потоки, інтереси та структури, використання якої створює науково-методичні засади для вирішення проблеми організаційно-інституціональних змін і формування необхідного правового поля в рамках перспективної логістизації економіки України в системі світового господарства;
     розроблено методологічні основи визначення статусу глобальної економічної організації (ГЕО) (транснаціональна корпорація, фінансово-промислова група, кластер) як еколого-соціально-економічної системи з визначенням її меж і трансакційного потенціалу, застосування яких сприяє підвищенню ефективності міжнародних і національних бізнес-процесів через призму взаємообумовленості ресурсних потоків (матеріальних, інформаційних, фінансових, відходів та ін.) і взаємодії економічної підсистеми ГЕО з навколишнім середовищем, що, в свою чергу, дозволяє систематизувати взаємодію генераторів потоків (виробників, споживачів) із відповідними елементами суспільно-виробничої інфраструктури (транспортно-складської, комунікаційної, кредитно-банківської та ін.);
     розроблено адаптивну модель життєвого (логістичного) циклу відтворювальних процесів у глобальній економічній організації в рамках функціонування і взаємодії господарських підсистем „закупівля-виробництво-збут”, що створює основи для визначення ефективності виробничо-комерційної діяльності ГЕО в рамках взаємодії руху і використання вхідних (постачальних), внутрішньовиробничих, вихідних (збутових) матеріальних потоків.
     сформульовано і обґрунтовано концепцію розробки національної довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні, цільовою спрямованістю якої є стратегія поетапної логістизації господарських процесів на основі принципів системності, цілісності, пріоритезації, взаємопов’язаності та взаємообумовленості розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, складовою частиною якої має стати формування конкурентоспроможної на світовому рівні національної економіки інноваційного типу.
    удосконалено:
     визначення категорії „логістика”, яке, на відміну від існуючих, інтерпретується як наука про управління еколого-соціально-економічними системами на світовому і національному рівні на основі оптимізації потокових процесів, що відбуваються у цих системах. Дане трактування дає можливість максимально використовувати потенціал системного підходу до досліджень економіки і значно розширити функціональні сфери застосування теорії логістики;
     методологію дослідження глобальної економічної організації як складної логістичної системи на основі постулатів неподільності єдиного господарського циклу ГЕО і двоїстого характеру споживання (руху і використання) нею обмежених ресурсів за рахунок визначення передумов розробки системи критеріїв та напрямків корегування стратегії розвитку системи логістики ГЕО, яка формується як набір відповідних процедур та елементів системи і визначає мету і задачі глобальної логістичної системи (ГЛС), показники роботи і критерії її оцінювання, трансформації системи і методи управління ними, внесок окремих функцій (постачання, збут, транспорт, склади) у досягнення оптимальних показників ГЛС, формування необхідних засобів і ресурсів, капіталовкладень для функціонування ГЛС;
     науково-методичні підходи щодо оцінки ефективності виробничо-комерційної діяльності економічної організації (у тому числі і ГЕО) стосовно управління матеріальними потоками на основі моделі „фактичний ефект / оптимальний (потенційний) ефект” з урахуванням визначення явної і прихованої економії ресурсів, що дозволяє здійснити об’єктивну характеристику реальних можливостей конкретної міжнародної і національної виробничо-збутової системи організувати ефективне використання і рух потоків матеріальних ресурсів;
    отримали подальшого розвитку:
     концепція міжнародної інноваційної логістики, що визначається як систематизований потік нововведень, і циркулює як усередині глобальної логістичної системи, так і між нею і зовнішнім міжнародним середовищем з точки зору науково-технічного і технологічного розвитку системи. Ідея удосконаленої концепції полягає у тому, що міжнародною логістичною інновацією є суто міжнародна логістизація, тобто представлення керованої системи у вигляді потокової моделі з метою оптимізації параметрів потоку, а міжнародні логістичні інновації охоплюють трансакційні операції і реальні процеси переміщення чинників виробництва (капіталу, товарів, праці, інформації та ін.);
     теорія систем у частині обґрунтування понятійного апарату категорії „логістична система” (ЛС), яка представляє собою сукупність суб’єктів логістики, об’єднаних у логістичні ланцюги і канали з метою оптимальної та раціональної організації економічних потоків на міжнародному та національному ринку з мінімальними логістичними витратами;
     концептуальні підходи до визначення категорії „глобальна логістична система”, яка представляє собою міжкраїнову логістичну систему і формується різними ієрархічними структурами (урядові інститути, ТНК, ФПГ, кластери) на території двох чи більше країн. Причому обов’язковою умовою віднесення їх до ГЛС є наявність структурних підрозділів (із закупівлі ресурсів, розподілу і продажу готової продукції, а також логістичного менеджменту) за кордоном.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що методологічні, теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи виступають науковою основою розробки загальнодержавної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі стратегії тотальної логістизації господарських процесів з метою входження України до світового економічного простору у якості рівноправного партнера.
    Основні положення дисертації було використано:
    на державному рівні: Національним інститутом стратегічних досліджень (м. Київ) при підготовці Концепції підвищення конкурентоспроможності економіки України, експертної доповіді „Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку” (№293/918 від 05.12.2007) – результати системної оцінки стратегічних напрямків підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік на основі логістичного управління; Постійною делегацією Верховної ради України у Парламентській асамблеї Організації чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) при підготовці доповіді „СОТ і економічний розвиток країн-членів ЧЕС” (№17-10/1258 від 2.04.2008 р.) – результати дослідження структури і механізмів розвитку глобального ринку логістичних послуг, системи інфраструктурно-логістичного забезпечення функціонування світової торгівлі.
    на регіональному рівні: Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (№7/вх11-247 від 14.01.2008) – організаційно-економічний механізм формування національної довгострокової програми продовження економічних реформ в Україні на основі комплексної логістизації господарських процесів як фактора підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світових ринках; Донецькою торгово-промисловою палатою (№1120 від 20.05.2008) – механізми формування транспортно-логістичних систем і мережі електронної торгівлі з точки зору підвищення ефективності руху і використання наявних ресурсів;
    на рівні підприємств: Управлінням Донецької залізниці (№НГ-НЗ1-06/1657 від 28.02.2008) – моделі безперервного розвитку транспортної мережі, а також розподілу інвестицій за комплексами терміналів транспортної системи з точки зору оптимізації функціонування процесу перевезень; ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (№12508/1 від 26.12.2007) – методика оцінювання ефективності виробничо-комерційної діяльності економічної організації стосовно до управління матеріальними потоками; ВАТ „ММК „Азовсталь” (№01-40 від 21.03.2008), ЗАТ „Донецьксталь” – металургійний завод” (№01/04/310 від 5.03.2008) – адаптивна модель створення інтегрованої логістичної системи з метою формування конкурентних переваг підприємств металургійного комплексу на світових ринках.
    Теоретичні положення і методологічні рекомендації, обґрунтовані у дисертації, використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при викладанні дисциплін „Міжнародний менеджмент”, „Логістика”, „Управління зовнішньоекономічною діяльністю”, „Міжнародний маркетинг” (довідка №№ 954/01-27/6.9.0 від 21.01.2008) та в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні курсу „Міжнародний маркетинг” (довідка №13.02/2227 від 30.01.2008).
    Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення у наукових публікаціях автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом самостійної роботи здобувача.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ: ДонНУ, 1999 р., 2003-2008 рр.); «Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ» (м. Ялта, ДонНУ, 2007 р.; м. Одеса, ДонНУ, 2008 р.); «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, ДонНУЕТ, 2008 р.); «Современные проблемы реструктуризации хозяйственных систем» (Польша, Познань, 2006 р.); «В кризисе ли планирование?» (Болгарія, Свіштов, 2005 р.); «Проблеми сучасної економіки і інституціональна теорія» (м. Донецк, ДонНТУ, 2004 р.); „Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, ТАНГ, 2004 р.); „Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах” (м. Донецьк, ІЕП НАН України, 2004 р.); «Проблемы развития процесса глобализации». (Сербія, Університет м. Ніш, 2003 р.); «Старопромислові регіони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції» (м. Донецк: ДонНУ, 2003 р.); «Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства» (м. Харків, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2001 р.).
    Публікації. За темою дослідження опубліковано 45 наукових праць загальним обсягом 109,85 д.а., з яких особисто автору належить 79,8 д.а., з них 2 особисті монографії загальним обсягом 37,1 д.а., одна колективна монографія обсягом 15,19 д.а., з яких особисто автору належить 6,4 д.а., 33 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 16,5 д.а., з яких особисто автору належить 15 д.а., 3 навчальних посібника загальним обсягом 40,1 д.а., з яких особисто автору належить 20,6 д.а.
    Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаної літератури з 241 джерела. Основний зміст викладено на 418 сторінках друкованого тексту, у тому числі 34 таблиці на 32 сторінках, 59 рисунків на 49 сторінках.
  • bibliography:
  • провайдерів логістики (побудови логістичних центрів, транспортних і митних терміналів, створення мережі магазинів електронної торгівлі тощо); розвиток комплексу транспортних коридорів (оптимізація інтермодальних перевезень, контейнеризація й пакетизация перевізного процесу тощо); створення системи електронних мереж (телекомунікації, штрих-кодування, комп'ютеризація обробки інформації тощо); розвиток виробництва сучасної тари і впакування; формування освітніх програм підготовки та перепідготовки фахівців у сфері логістики.
    15. Ґрунтуючись на принципових положеннях концепції логістизації економіки України в дисертації розроблено моделі створення інтегральних логістичних систем на рівні великих національних промислових корпорацій. Запропонований комплекс економіко-математичних моделей (адаптивної системи збутової діяльності фірми, розподілу готової продукції у збутовій мережі) дозволяє вирішувати завдання оптимізації структури виробництва, розподілу та руху потоків продукції у всьому складному ланцюзі постачань. Створення адаптивної ІЛС дозволило синтезувати систему управління потоковими процесами у ВАТ «ММК «Азовсталь», що забезпечує можливості зростання ефективності функціонування даної корпорації за рахунок зниження витрат, пов'язаних з експлуатацією збутової мережі та більш високого рівня задоволення потреб клієнтів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

    ВИСНОВКИ

    У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретико-методологічних основ удосконалення логістичної стратегії розвитку глобальної світової економіки і на цій основі – цілісної концепції логістизації економіки України як пріоритетного фактора підвищення міжнародної конкурентоспроможності держави.
    На основі одержаних результатів зроблено такі висновки:
    1. На основі систематизації й узагальнення теоретичних концепцій розвитку сучасної світової економіки доведено, що вона переживає глибинні процеси трансформації індустріального суспільства в постіндустріальну економіку, для якої притаманні пріоритети панування інтелектуально-інформаційних та інноваційних технологій, сфери послуг та обслуговування, встановлення інтерактивних зв'язків зі споживачами для максимізації їх матеріально-сервісної задовільненості. При цьому аналіз тенденцій розвитку найбільших світових ТНК і ФПГ дозволив зробити висновок, що в умовах оптимізації їх бізнес-процесів необхідні адекватні за ступенем ефективності стратегії та методи управління.
    2. Проведений у дисертації аналіз положень сучасної економічної теорії та практики реформування світогосподарських процесів дозволив обґрунтувати нову логістичну парадигму розвитку світової та національної економіки в умовах глобалізації, яка базується на принципових постулатах транснаціоналізації і глобалізації, інституціоналізму, еколого-економічної та логістичної теорії, їх узагальненні і синтезі. До того ж логістична теорія, яка досліджує відтворювальні процеси як потокові, на відміну від сформованих на сьогоднішній день напрямків в економічній теорії (класичний, кейнсіанський, монетаризм, інституціоналізм тощо), дозволяє у повній мірі аналізувати глобальні процеси комплексно, у їх єдності і цілісності. Це також дозволяє розробити нові підходи, зміцнити пріоритети управління народним господарством на основі формування еколого-соціально-економічних систем різного ієрархічного рівня (фірма – регіон – держава – союзи держав), які інтегруються в процесі взаємодії та взаємообумовленості руху і використання матеріальних, інформаційних, фінансових, тудових потоків ресурсів, утилізації відходів та ін. На цій основі обґрунтовано і конкретизовано новий статус глобальної економічної організації (ТНК, ФПГ, кластер) як еколого-соціально-економічної системи з визначенням її меж і трансакційного потенціалу. Такий підхід методологічно обґрунтовує питання підвищення ефективності міжнародних і національних бізнес-процесів через призму взаємообумовленості ресурсних потоків і взаємодії економічної підсистеми ГЕО з навколишнім середовищем.
    3. Запропоновано і теоретично обґрунтовано методологію вивчення глобальної економічної організації як складної штучної системи на основі постулатів неподільності єдиного господарського циклу ГЕО (усі структури фірми: постачання – виробництво – збут – інфраструктура, повинні оцінюватися за ступенем їх впливу на тривалість господарського циклу і витрат на його здійснення) і двоїстого характеру споживання (тобто руху і використання) нею обмежених ресурсів.
    4. Дискусійність тлумачення багатьох теоретичних та методологічних положень логістичної теорії в Україні зумовили необхідність обґрунтування в дисертації нових підходів до гносеології логістики, що дозволило визначити її в авторському трактуванні як науку про управління еколого-соціально-економічними системами за допомогою оптимізації потокових процесів, що відбуваються в цих системах. Це дозволяє суттєво розширити пізнавальні рамки даної науки з точки зору формування практичних напрямків перспективної логістизації економіки Україні.
    5. Становлення інформаційно-сервісної економіки ХХІ століття висунуло вимогу переосмислення системних положень впливу науково-технічних досягнень на господарські процеси. У цьому зв'язку в роботі доведено, що темпи НТП визначаються впливом двох обставин. Перша - існування певних наробок відкриттів, винаходів, насамперед, у сфері природничих наук. Друга - створення сприятливих умов для стимулювання наукових розробок, винаходів і відкриттів і швидкого їх розповсюдження. Ця остання обставина в сучасних умовах в значній мірі визначається логістизацією світової економіки на базі синтезу і аналізу логістичних систем і ланцюгів у відповідних сферах і галузях діяльності. Таким чином, категорія «логістична економіка» визначається в дисертації як новий напрямок в організації діяльності еколого-соціально-економічних систем і під якою необхідно розуміти економіку, де оптимально з позиції єдиного цілого аналізуються, синтезуються і сполучаються на різних (мікро-, мезо-, макро-, мега-) рівнях виробничо-комерційні, інформаційні, еколого-економічні, фінансові, трудові потоки, інтереси і структури.
    6. Доведено, що пріоритетними складовими логістичної економіки слід вважати:
    - створення особливої системи цінностей, що складаються в результаті формування реальної логістичної корисності для споживачів у рамках функціонування ланцюгів поставок;
    - постійне вдосконалення системи виробничих, організаційно-управлінських, соціально-екологічних відносин між взаємодіючими суб'єктами глобальної й національної економіки;
    - посилення взаємної відповідальності учасників логістичних ланцюгів, пріоритет їх спільного фнтересу у підтримці оптимальності цих ланцюгів у рамках конкурентної боротьби за споживача.
    7. На базі визначених закономірностей розвитку світової логістичної економіки доведено і обґрунтовано принципові положення категорії „логістична система”, яка на думку автора представляє собою сукупність суб’єктів логістики, об’єднаних у логістичні ланцюги і канали з метою оптимальної та раціональної організації економічних потоків з мінімальними логістичними витратами; підкреслено, що в концептуальному плані логістична система вважається глобальною, якщо вона створена урядовими інститутами, ТНК, ФПГ, кластерами та ін. на території двох чи більше країн за умови наявності підрозділів із закупівлі ресурсів, розподілу і продажу готової продукції, а також логістичного менеджменту за кордоном.
    8. На основі розробленої методики дослідження глобальної економічної організації як складної штучної системи створено модель життєвого (логістичного) циклу відтворювальних процесів в ГЕО у рамках функціонування та взаємодії господарських підсистем „закупівля – виробництво – збут”. Такий підхід дозволив створити основи для визначення ефективності виробного-комерційної діяльності ГЕО в рамках взаємодії руху і використання вхідних (постачальних), внутрішньовиробничих, вихідних (збутових) матеріальних потоків.
    9. У результаті систематизації і узагальнення сучасних факторів розвитку світових товарних ринків доведено, що ефективність функціонування глобальних економічних організацій значною мірою залежить від формування цілеспрямованих потоків логістичних інновацій, які охоплюють як трансакційні операції (перевезення, митні, складські та ін.), так і реальні процеси переміщення факторів виробництва (капіталу, товарів, праці, інформації). На цій основі дістали подальшого розвитку принципові підходи до визначення концепції міжнародної інноваційної логістики, яка трактується автором як систематизований потік нововведень (суто логістизація процесів), циркулюючий як усередині ГЛС, так і між нею та зовнішнім середовищем з точки зору науково-технічного і технологічного розвитку системи.
    10. На основі аналітичної оцінки функціонування сучасних світових ГЛС обґрунтовано методологічні принципи логістизації світової та національної економіки. Її стратегічна модель включає наступні елементи:
    - мету й завдання логістизації, показники роботи логістичних ланцюгів і каналів у взаємодії із системами виробництва, дистрибуції та сервісу;
    - формування шляхів досягнення поставлених завдань із урахуванням можливих трансформацій системи;
    - оцінка існуючого логістичного потенціалу системи з погляду розвитку торгівельної, транспортно-складської, митної, інформаційної інфраструктури;
    - формування необхідних засобів і ресурсів, капіталовкладень для функціонування ГЛС.
    11. Обґрунтовано методологію оцінки ефективності виробничо-комерційної діяльності економічної організації (у тому числі і ГЕО) стосовно управління матеріальними потоками на основі моделі „фактичний ефект / оптимальний (максимально досяжний) ефект” з урахуванням визначення явної і прихованої економії ресурсів, що дозволяє надати об’єктивну характеристику реальних можливостей конкретної виробничо-збутової системи світового і національного рівня організувати ефективний рух і використання потоків матеріальних ресурсів.
    12. На основі аналітичної оцінки позиціонування України як конкурентоспроможної на світових ринках держави обґрунтовано стратегію тотальної логістизації вітчизняної економіки з метою досягнення інноваційно-технологічного, інституціонального та інфраструктурного прориву. Структурно концепція логістизації національної економіки охоплює два блоки проблем: напрямки логістизації продуктивних сил та організаційно-правових відносин.
    13. Визначено, що базовою юридичною основою логістизації народного господарства України є ухвалення та затвердження на державному рівні Національної логістичної доктрини, метою якої є організаційно-правове забезпечення оптимального функціонування потоків ресурсів на всіх рівнях господарського управління з умовою мінімізації трансакціонних і логістичних витрат.
    14. Обґрунтовано принципові напрямки перспективної логістизації продуктивних сил України, серед яких найбільш пріоритетними є:
    а) формування системи провайдерів логістики, що забезпечують весь комплекс логістичних послуг споживачам, включаючи управлінську логістику (аутсорсинг);
    б) розвиток системи транспортних коридорів;
    в) створення системи інформаційно-електронних мереж;
    г) розвиток виробництва сучасної тари і упакування продукції;
    д) формування системи підготовки й перепідготовки фахівців з логістики.
    15. На базі обґрунтованої концепції логістизації економіки України розроблено моделі створення інтегральних логістичних систем (ІЛС) на рівні найбільших національних експортно-орієнтованих корпорацій. Зокрема, моделювання адаптивної системи збутової діяльності фірми, а також розподілу готової продукції за збутовою мережею дозволило вирішувати завдання оптимізації структури виробництва, розподілу та руху потоків продукції по всіх складних ланцюгах поставок.



    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. О внешнеэкономической деятельности: Закон Украины // Голос Украины. – 1991. – 16.04.91.
    2. Про державну програму приватизації // Бюлетень приватизації. – 1998. - №6.
    3. Об инвестиционной деятельности: Закон Украины  Голос Украины, 18 сентября 1991 г.
    4. Об ограничении монополизма и недопущении недобросовестной конкуренции в предпринимательской деятельности: Закон Украины  Голос Украины, 29 апреля 1992 г.
    5. О предприятиях в Украинской ССР: Закон Украины // Ведомости Верховного Совета Украинской ССР. - 1991. - № 24.
    6. О предпринимательстве: Закон Украины  Голос Украины, 5 марта 1991 г.
    7. О промышленно-финансовых группах: Закон Украины  Голос Украины, 21 ноября 1995 г.
    8. О собственности: Закон Украины // Ведомости Верховного Совета Украинской ССР. - 1991. - № 20.
    9. О транзите грузов: Закон Украины // Урядовий кур`єр. – 1999. –16.11.1999.
    10. О хозяйственных обществах: Закон Украины  Голос Украины, 23 сентября 1993 г.
    11. Об экономической самостоятельности Украины: Закон Украины // Голос Украины. – 1992.- 24.11.92
    12. Абалкин Л. Экономическая теория на пути к новой парадигме  Вопросы экономики. – 1993. - №1. – с. 4-14
    13. Азоев Г.Л. Конкуренция: Анализ, стратегия и практика. М.: - Центр экономики и маркетинга, 1996. – 155 с.
    14. Айкс Б., Ригерман Р. От предприятия к фирме: заметки по теории предприятия переходного периода // Вопросы экономики. - 1994. - № 8. - с. 31-39.
    15. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда (введение в методологию измерения и анализа). – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 158 с.
    16. Алми Дж. Основы свободного предпринимательства. – М.: Прогресс, 2003. – 462 с.
    17. Альбеков А.У. Проблемы логистики торговли средствами производства. – Ростов-на-Дону.: РГЭА, 2003. – 231 с.
    18. Альбеков А. У. и др. Логистика коммерции. – Ростов-на-Дону.: Феникс 2004. – 512 с.
    19. Аникин Б.А. и др. Логистика. Учебник. – М.: ИНФРА, 2004. – 574 с.
    20. Аникин Б.А. и др. Аутсорсинг аутстаффинг: высокие технологии менеджмента.- М.: ИНФРА-М, 2006. – 288 с.
    21. Амоша А.И., Иванов Е.Т. Каноны рынка и законы экономики. Кн. 1. Методология экономико-математического анализа. – Донецк: НЭП НАН Украины, 1998. – 420 с.
    22. Амоша О.І. Підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованих галузей економіки України в умовах глобалізації / Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной европы в рамках ОЧЭС и ГУАМ. Сб. научн. трудов. Ливадия – Донецк. ДонНУ. – 2007. – с 386-394.
    23. Аксофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 385 с.
    24. Анчишкин А. Наука. Техника. Экономика. М.: Экономика, - 1986 г.
    25. Афанасьева Н.В. Логистические системы и российские реформы. – СПб.: СПбГУЭФ, 1995. – 147 с.
    26. Багиев Г.Л. и др. Маркетинг: Учебник для вузов. – М.: Экономика, 2000. – 703 с.
    27. Бакаев А.А. и др. Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование. Т 1, 2. – К.: КУЭ, - 2003.
    28. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2004.- 465с.
    29. Бауэрсокс Дон., Клосс Дейв. Логистика: интегрированная цепь поставок (Пер. с англ.). М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2007. – 806 с.
    30. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – К.: ВО „Батьківщина”, 2001. – 301 с.
    31. Білорус О.Г., Лук`янченко Д.Г. та інш. Глобалізація та безпека розвитку: Монографія. – К: КНЕУ, 2001. – 733 с.
    32. Вафина Н.Х. Транснационализация производства в сфере теории самоорганизации экономических систем. – М.: ФА при правительстве РФ, 2002. – 316 с.
    33. Веблен Т. Теория праздного класса. – Нью-Йорк, 1899. – 305 с.
    34. Виханский О.С. Стратегическое управление. – М: Гардарика, 2002. – 736 с.
    35. Ветлугин М.Д. Основы логистики производства. - М: Издательство ВИПК, 1991.- 255 с.
    36. Гаджинский А.М. Логистика. - М.: «Маркетинг», 2004. - 324с.
    37. Гаевская О.Б. Управление международным сотрудничеством. – К.: МАУП, 2005. – 168 с.
    38. Гальчинский А. Восстановить дееспособность государства  Экономика Украины. – 2000. - №8. – с. 8-14
    39. Геец В.М. Трансформация модели экономики Украины (идеология, противоречия, перспективы). К. Логос, 1999. – 385 с.
    40. Геец В.М. Экономика Украины: стратегия и политика долгосрочного развития. – К.: Феникс, 2003. – 1008 с.
    41. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1969. – 581 с.
    42. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества. – М.: Прогресс, 1979. – 406 с.
    43. Герасимчук Н. Тенденции развития промышленности Украины на современном этапе.  Экономика Украины. – 2003, № 7. – с. 5-15
    44. Гиг Дж. Прикладная общая теория систем. В 2-х книгах  Пер с англ. – М.: Мир, 1981. – 731 с.
    45. Гош А. Об объективном экономическом строе постсоциалистической Украины. -  Экономика Украины. – 1998. № 6. – с. 57-64
    46. Гордон М.П., Карнаухов С.Б. Логистика товародвижения. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 208 с.
    47. Гриценко С.И. Становление и развитие глобальной логистической инфраструктуры // Вісник Тернопільської академії народного господарства. № 8-1, 2002. – с. 127-130
    48. Гриценко С.И. Концепция логистических центров интермодального транспорта в развитии транспортно-коммуникационных коридоров. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2004. – с. 685-689.
    49. Дамари Р. Финансы и предпринимательство  Пер с англ. – Ярославль: Елень, 2003. – 224 с.
    50. Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория. – Донецк: изд-во «УкрНТЭК». - 2003– 329 с.
    51. Дорогунцов С., Горская О. Трансформация структуры экономики: теория и практика // Экономика Украины. - 1998. - №1.- С. 4-12.
    52. Друкер П. Эффективное управление.  Пер с англ. – М.: Фаир-Пресс, 1998. – 288 с.
    53. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке. – М: Вільямс, 2001. – 488 с.
    54. Ерохин С. Динамика и эффективность структурных трансформаций экономики Украины // Экономика Украины. - 1998. - №10. - С.22-33.
    55. Зайцев Е.И. Логистика и синергетика. Новая парадигма в теоретической логистике. // Логистика и управление цепями поставок. – 2004. №1. – с. 7
    56. Зюганов Г.А. Глобализация и международные отношения. – М.: ИНФРА-М, 2001.
    57. 3алманова М.Е. Закупочная и распределительная логистика: Учеб. пособие. - Саратов: СПИ, 1992. - 82с.
    58. Залманова М.Е., Новиков О.А., Семененко А.И. Производственно-коммерческая логистика: Учеб. пособие. - Саратов: СГТУ, 1995. - 74с.
    59. Ивакин Е.К. Логистика капитального строительства в регионе. – Ростов-на-Дону: РГСУ, 2002. – 240 с.
    60. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура. – М.: Наука, 2000. – с. 111.
    61. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // МЭ и МО. – 2002. - №1. – с. 25
    62. Канторович Л.В. Оптимальные решения в экономике. – М.: Наука, 1972. – 231 с.
    63. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег  пер с англ. – Петрозаводск: Петроком, - 1993. – 307 с.
    64. Козлов В.К., Уваров С.А. Логистика фирмы. СПб.: СПбГУЭФ, 2003. – 264 с.
    65. Конина Н.Ю. Слияния и поглощения в конкурентной борьбе международных компаний: Монография. – М.: ТК Велби, 2005. – 152 с.
    66. Коптюг В. Спасти человечество может наука Аргументы и факты. – 1997. - № 4
    67. Костоглодов Д.Д. и др. Маркетинг и логистика фирмы. – М.: «Изд-во Приор», 2006. – 227 с.
    68. Костоглодов Д.Д. Макрологистические системы рыночной экономики. – Ростов-на-Дону: РГЭА, - 2000. – 136 с.
    69. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 528 с.
    70. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Росинтер, 1996. – 704 с.
    71. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М.: Дело ЛТД, 1993. – 192 с.
    72. Кузнецов В.Г., Омельченко В.Я. Развитие новых форм управления сбытом готовой продукции / Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 2-1. – Донецк: ДонНУ, 2002, с. 252-256
    73. Кузнецов В.Г., Омельченко В.Я. и др. Международный маркетинг. Учебное пособие с грифом МОН /. – Донецк, 2006, с. 286
    74. Кузнецов В.Г., Омельченко В.Я. Территориальные аспекты управления материальными ресурсами // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: економіка, менеджмент, маркетинг, кількісні методи. – Донецьк: ДонДУ, 1997. – с. 70-72
    75. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг і логістика. Навч. посібник. – Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 1998. – 307 с.
    76. Курс общей экономической теории  Под ред. Добрынина А.И. и Тарасевича Л.С. – СПб.: СПбГУЭФ, 2005. – 595 с..
    77. Курс переходной экономики  Под ред. Л.И. Абалкина. – М.: Финстатинформ, 1997. – 640 с.
    78. Лаврова О.В. Материальные потоки в логистике: Конспект лекций. – Саратов: СГТУ, 2001. – 135 с.
    79. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер. с фр.- Спб.: Наука, 1996.- 589с.
    80. Ларина Р.Р. и др. Логистика в управлении организационно-экономическими системами. – Донецк: ВИК, 2003. – 239 с.
    81. Левшин Ф.М. Мировой рынок: конъюнктура, цены и маркетинг. – М.: Межд. Отношения, 2006. – 334 с.
    82. Леонтьев В. Исследование структуры американской экономики. – М.: Мир, 1958. – 426 с.
    83. Либерман Е.Г. Различие показателей эффективности на уровне общественного производства и отдельных предприятий  Учёные записки по статистике. – М.: ТЗО. – 1977. - с. 11-39
    84. Лысенко Ю.Г., Румянцев Н.В. Моделирование технологической либкости производственно-экономических систем. Монография. – Донецк: ДонНУ, 2007. – 238 с.
    85. Лукинов И.И. Экономические трансформации (в конце ХХ столетия). – К.: Книга, - 1997. – 456 с.
    86. Макогон Ю.В., Орехова Т.В. Международный менеджмент. Учебное пособие. – Донецк: ДонНУ, 2003. – 277 с.
    87. Макогон Ю.В., Орехова Т.В. Глобализация и Украина в мировой экономике. Учебник с грифом МОНУ. Донецк: ДонНУ. – 2004. – 478 с.
    88. Макогон Ю.В. Орєхова Т.В. та інш. Трансформація світового ринку капіталу в умовах транснаціоналізації: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 248 с.
    89. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. Т2. - М.: Республика, 1992. - 400 с.
    90. Маркс К. Капитал. Т 2. – М.: Госполитиздат, 1961. – 648 с.
    91. Маркс К. Капитал. Т. 3. – М.: Политиздат, 1971. – Ч. 1. – 545 с; Ч. 2 – 551 с.
    92. Маркович Д.Ж. Социальная экология. – М.: РУДН, 1997. – 436 с.
    93. Маршалл А. Принципы экономической теории. – М.: Прогресс. – 1995. – 489 с.
    94. Менар К. Экономика организаций  Пер с фр. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 160 с.
    95. Месарович М., Марко Д., Такахара И. Теория Иерархических многоуровневых систем. – М.: Мир. – 1973. – 326 с.
    96. Меском М.Х., Альберт М. и др. Основы менеджмента  Пер с нангл. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
    97. Мильнер Б.З. и др. Системный подход к организации управления. – М.: Экономика, 1983. – 236 с.
    98. Мильнер В. Роль крупных корпораций в экономическом развитии  Вопросы экономики. – 1998. - №9. – с. 66-76
    99. Мовсесян А.Г. Транснационализация в мировой экономике. – М.: ФА при правительстве РФ, 2001. – 316 с.
    100. Могилевский В.Д. Методология систем: вербальный подход. – М.: Экономика, 1999. – 251 с.
    101. Монкретьен А. Трактат о политической экономии. – М.: Прогресс. – 1983. – 511 с.
    102. Мочерный С., Плотников А. Экономическая безопасность в контексте государственного суверенитета Украины // Экономика Украины. - 1998. - № 4. - С. 4-12.
    103. Мочерный С. Модели трансформационных процессов экономики (теоретико-методологические аспекты).  Экономика Украины. – 2000. - № 2. – с. 13-23
    104. Митний кодекс України. – Х.: ООО „Одісей”, 2004. – 224 с.
    105. Мясникова Л.А. Мезологистика: информация и ожидания. – СПб.: СПбГУЭФ, 1998. – 177 с.
    106. Мясникова Л.А. Логистиска добавленной стоимости. // Риск. – 2007. - №1. – с. 44-49
    107. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2006. - 338 с.
    108. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика. - Донецк: ДонГУ, 1998. - 130 с.
    109. Николайчук В.Е., Кузнецов В.Г. Логистика: Теория и практика управления. - Донецк: КИТИС, 2006. – 453 с.
    110. Новиков Д.Т., Гребнев Е.Т., Глушковская А.А. Логистика и маркетинг в постреформенной экономики России // Маркетинг в России и за рубежом. - 1999. - №6 (14). - С. 18-26.
    111. Новиков Д.Т. и др. Базовая и инновационная логистика, характер их взаимодействия. Социально-экономические аспекты промышленной политики. Сб. научн. тр. в 3 т. – Т3, Донецк, ИЭП НАНУ, 2007. – с 13-20
    112. Новиков О.А., Семененко А.И. К теории экономики логистического предпринимательства  Изв. СПбГУЭФ, 1995. - №2. – с. 75-82
    113. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании. – М.: Экономика, - 1967. – 376 с.
    114. Одесс В. Рыночная инфраструктура: цель функционирования, элементные базы, индикаторы развития // Риск. - 1997. - № 3-4. - С. 120 - 123.
    115. Окландер М.А. Логістика. – К.: Зовнішна торгівля, 2005. – 234 с.
    116. Омельченко А.П. Логистика в системе рационализации потоков материальных ресурсов / Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 1. – Донецк: ДонНУ, 2002. – с. 64-69
    117. Омельченко В.Я, Кузнецов В.Г. Интернет как форма развития маркетинговых коммуникаций – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ХІБМ та ін., 2001. – с. 22-26
    118. Омельченко В.Я., Кузнецов В.Г. О профессиональном статусе специалистов в области коммерции и логистики // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. научных трудов. Т 2. - Донецк: Ин-т экономики и промышленности НАН Украины, 2004. – с. 217-225.
    119. Омельченко В.Я., Омельченко А.П., Менеджмент материальных потоков предприятия / Вісник Тернопільської академії народного господарства. Вип. 7/3 – Тернопіль: ТАНГ, 2002 – с. 149-152
    120. Омельченко В.Я., Велькин В.Т., Основы маркетинговых исследований рынка средств производства / вид. “Донеччина”. – Донецк, 1994, 132 с.
    121. Омельченко В.Я. Омельченко А.П., Кузнецов В.Г. Управление материальными потоками в микроэкономике переходного периода. Монография. – Севастополь: «Вебер». – 2003. 263 с.
    122. Омельченко В.Я., Кузнецов В.Г., Марченко А.А. Метод взаимодействия в системе коммуникационной политики предприятия  Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 1999. – с. 183-186
    123. Омельченко В.Я., Омельченко Г.П. Проблеми управління матеріальними потоками на підприємствах вугільної промисловості України в контексті зарубіжного досвіду  Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научных трудов. Часть I. – Донецк: ДонНУ, 2003. – с. 308-310.
    124. Омельченко В.Я. Границы и потенциал экономической организации  Наукові праці Донецького національно технічного університету. Серія Економіка. Вип.. 70. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – с. 55-62
    125. Омельченко В.Я., Кондаурова И.А. Проектирование логистической системы управления производственной инфраструктурой предприятия  Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 1. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – с. 39-46
    126. Омельченко В.Я. Формирование трансакционного потенциала экономической организации  Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 2. – Донецьк, ДонНУ, 2003. – с. 19-24
    127. Омельченко В.Я., Кондаурова И.А. Инфраструктура товарного рынка Украины: проблемы становления /  Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 1 – Донецьк, ДонНУ, 1998. – с. 54-59
    128. Омельченко В.Я. и др. Курс экономической истории (учебно-научное пособие). – Донецк.: Донеччина, 2000. – 336 с.
    129. Омельченко В.Я. Развитие принципов и форм логистики в системе государственных закупок продукции  Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. Вип. 4(26). – Донецьк; ДонДАУ. – с. 23-27
    130. Омельченко В.Я. Развитие концепций стратегического и инвестиционного проектирования логистических систем  Финансы, учёт, банки. Сборник научных трудов. Вып. 9 / Под общей редакцией П.В. Егорова. – Донецк; ДонНУ, Каштан, 2003. – с. 34-38
    131. Омельченко В.Я. Концепция логистики в управлении материальными потоками на шахтах Украины  Старопромислові регіони Західної і Східної Європи. Збірник наукових праць. – Донецьк, ДонНУ, 2003. – с.316-320
    132. Омельченко В.Я. Обоснования категории затрат (издержек) в теории логистической экономики. Науковий вісник національного гірничого університету. Вип. 2. – Дніпропетровськ; НТУ, 2004. – с. 95-98
    133. Омельченко В.Я. Организационно-экономические аспекты решения некоторых логистических проблем  Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 2. – Донецьк, ДонНУ, 2004. – с 62-67.
    134. Омельченко В.Я. Инвестиционная логистика как основа совершенствования экономики Украины  Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научных трудов. Часть 1. – Донецк: ДонНУ, 2004. – с. 288-290
    135. Омельченко В.Я. Логістичні аспекти підвищення ефективності використання та розвитку робочої сили  Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: ТАНГ, 2004. – с.
    136. Омельченко В.Я. Умови та принципи створення логістичної інфраструктури в перехідній економіці України  Регіональна економіка. Науково-практичний журнал. – Львів, 2004. - №1. –с. 194-199
    137. Омельченко В.Я. Трансформация категорий логистики и маркетинга на микро- и макроуровне в переходной экономике Украины  Социально-экономические аспекты промышленной политики. Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях. Сб. научных трудов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – с. 132-138
    138. Омельченко В.Я. Логистика в системе трансформационной микроэкономики  Теоретико-методологические аспекты. Монография. – Донецк: Норд-Пресс, 2004. – 309 с.
    139. Омельченко В.Я. Логистическое управление инвестиционной деятельностью / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов. Часть 1. – Донецк: ДонНУ, 2005. – с. 363-369
    140. Омельченко В.Я. Стратегія матеріального забезпечення виробничого підприємства на основі логістики. Формування ринкової економіки: Зб. наукових праць. Вип. 12. – К.: КНЕУ, 2004. – с. 232-238.
    141. Омельченко В.Я. Логістика в системі матеріально-технічного забезпечення виробництва. Формування ринкової економіки: Міжвід. наук. збірник . – Вип. 14. – К.: КНЕУ, 2005. – с. 131-140
    142. Омельченко В.Я., Омельченко А.П. Маркетинг и логистика в системе развития торговых фирм / Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. Вип. 2. Т2. – Донецьк, ДонНУ, 2006 – с. 103-109
    143. Омельченко В.Я., Омельченко А.П. Развитие методологии планирования с позиций концепции логистики // Jubilee Almanac “Is planning in crisis?”, Vol.1, D. Tsenov Academy of Economics, Bulgaria, 2005. – P. 175-181
    144. Омельченко В.Я., Омельченко А.П. Повышение эффективности производственно-коммерческой деятельности предприятий на основе логістизації управления потоковыми процессами // Коммерция и логистика. Сб. научных трудов. – СПб.: СПбГУЭФ, 2004. – с. 179-185
    145. Омельченко В.Я. Логистика инновационного процесса на предприятии // Вісник Хмельницького національного університету. - №3(Т1)/2007. – с. 61-65
    146. Омельченко В.Я. Логистика инновационного трансфера в системе механизмов развития экспортного потенциала экономики Украины // «Проблемы и перспективы сотрудничества между странами в рамках ОЧЭС и ГУАМ». Сб. науч. тр. – Ливадия-Донецк, ДонНУ, 2007. – с. 446-451
    147. Омельченко В.Я. Маркетингово-логистические подходы к оценке эффективности хозяйственных процессов // Науковий вісник національного гірничого університету. Вип . – Дніпропетровськ: НГУ, 2004. – с 57-60.
    148. Омельченко В.Я. Механизмы системной интеграции в логистическом управлении потоковыми процессами / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научных трудов. Часть 4. – Донецк: ДонНУ, 2007 – с. 1337-1382
    149. Омельченко В.Я. Развитие механизмов конкуренции в современной мировой экономике с позиций теории логистики / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научных трудов. Часть 1. – Донецк: ДонНУ, 2008 – с. 137-143
    150. Омельченко В.Я. Развитие транзитного потенциала Украины в условиях глобализации мировой экономики // «Проблемы и перспективы сотрудничества между странами в рамках ОЧЕС и ГУАМ» Сб. науч. тр. Т2 – Донецк-Одесса, ДонНУ, 2008 – с. 925-930
    151. Омельченко В.Я. К вопросу о создании и функционировании рынка средств производства // Материалы республиканской научно-практической конференции „Анализ и проблемы совершенствования хозяйственных отношений в новых условиях хозяйствования» - Донецк: ДонГУ, 1991. – с. 151-153
    152. Омельченко В.Я., Кравченко М.И. Предпринимательство на Украине: этические проблемы становления // Материалы научно-практической конференции «Проблемы формирования и регулирования рыночных отношений». – Донецк: ДонГУ, 1994. – с. 100-101
    153. Омельченко В.Я. Политика коммуникаций – важнейший инструментарий маркетинга // «Международная логистика и маркетинг в странах с переходной экономикой» Тезисы докладов международного научно-практического семинара. – Киев – Донецк: ДонГУ, 1996. – с. 29-31
    154. Омельченко В.Я. Логістичні аспекти підвищення ефективності використання та розвитку робочої сили / Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТАНГ, 2004. – с. 84-86
    155. Омельченко В.Я., Марченко А.А. Особенности изучения текущего и долгосрочного спроса потребителей // Праці першої міжнародної, другої всеукраїнської конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація підприємництво, стале економічне зростання” Частина 3. – Донецьк. ДоНУ, 2001. – с. 120-122
    156. Ойкен В. Основные принципы экономической политики. – М.: Прогресс, 1995. – 387 с.
    157. Оппенлендер К.Г. Технический прогресс: воздействие, оценки, результаты  Пер. с нем. – М.: Экономика, 1981. – 176 с.
    158. Орєхова Т.В. Транснаціоналізація економічних систем в умовах глобалізації: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 394 с.
    159. Парето В. Курс политической экономики. – М.: Прогресс, 1991. – 423 с.
    160. Пашин С.Т. Функционирование транснациональных компаний: организационно-экономическое обеспечение. – М.: «Экономика», 2002. – 348 с.
    161. Перспективи економічного розвитку України: проблеми, пошуки, впровадження. – К.: СОПС України НАН України, 1998. – 223 с.
    162. Плоткин Б.К. Экономические основы коммерческой логистики и маркетинга. Учебное пособие. – СПб.: СПбГУЭФ, 2001. – 164 с.
    163. Покрытан А. Рыночная трансформация и проблемы приоритетов в экономике Украины  Экономика Украины. – 1997. – №12. – с. 4-17
    164. Покрытан А. О характере производственных отношений в современной Украине  Экономика Украины. – 1999. - №10. – с. 61-69
    165. Портер М. Глобальная стратегия как способ обеспечения конкурентного преимущества // Экономика XXI века. – 2004. - №7. – с. 61-78
    166. Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные отношения, 2002. – 896 с.
    167. Постан М.Я. Экономико-математические модели смешанных перевозок. – Одесса: «Астропринт», 2006. – 376 с
    168. Програма «Україна – 2010». – К.: Мінекономіки України, 1998. – 49 с.
    169. Промыслов Б.Д., Жученко И.А. Логистические основы управления материальными и денежными потоками: проблемы, поиск, решения. М.: Нефть и газ, 1994. – 103 с.
    170. Промышленная логистика (под ред. А.А.Колобова). - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана, 1997. – 204 с.
    171. Проценко И.О. Стратегическая логистика. – М.: «Экономика», 2005. – 368 с.
    172. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. М.: Экономика, 1995.
    173. Рогач О.І. міднародні інвестиції: теорія і практика бізнесу транснаціональних корпорацій. – К.: Либідь, 2005. – 720 с.
    174. Рокоча В.В. та інш. Транснаціональні корпорації. – К.: Таксон, 2001. – 304 с.
    175. Румянцев Н.В. Моделирование гибких производственно-логистических систем: Монография. – Донецк: Изд-во «Юго-Восток», 2004. – 235 с.
    176. Рынок и логистика / Под ред. М.П. Гордона. - М.: Экономика, 1993. – 143с.
    177. Рыночные трансформации в переходной экономике (под редакцией акад. НАНУ Н.Н. Алымова). – К.: ЦЭ НАН Украины, 2002. – 227 с.
    178. Саркисов С.В. Формирование международных логистических систем предприятий России в условиях глобализации мировой экономики. – М.: Анкил, 2007. – 264 с.
    179. Сей Ж.-Б. Трактат политической экономики. – М.: Прогресс. 1986. – 487 с.
    180. Савин В.А. Внешнеэкономические связи и конкурентоспособность экономики России // Международный бизнес России. – 2004. - №4-5
    181. Семененко А.И. Предпринимательская логистика. – СПб.: Политехника, 1997. – 352 с.
    182. Семененко А.И. Логистика. Словарь и библиография. – СПб.: СПбГУЭФ, 1999. – 67 с.
    183. Семененко А.И., Сергеев В.И. Логистика. Основы теории: Учебник для вузов. – СПб.: Изд-во «Союз», 2001. – 544 с.
    184. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике. М.: Инф. Дом «ФИЛИНЪ», 2006. – 782 с.
    185. Сергеев В.И. и др. Глобальные логистические системы. – Спб.: Изд. Дом „Бизнес-пресса”, 2001. – 240 с.
    186. Сергеев В.И. Глобальная логистика: Состояние и возможности // „Логистика”. – 2005. - №4. – с. 24-30
    187. Сидоров И.И. Логистическая концепция управления промышленным предприятием: Учебн. пособие. – СПб.: СПбГИЕА, 1999. – 180 с.
    188. Смехов А.А. Основы транспортной логистики: Учебник для вузов, - М.: Транспорт, 2005. - 423 с.
    189. Сокоменко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнёрства. Кластеры: Украиский контекст. – К.: Логос, 2002. – 646 с.
    190. Сорос Дж. Криза глоб
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины