Прогнозування розвитку сільського господарства і АПК у забезпеченні продовольчої безпеки території

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РІВНЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ ТА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ АПК

12
1.1. Регулювання формування та розвитку економіки агропромислового комплексу як основи продовольчої безпеки території

12
1.2. Порівняльна характеристика практики державного регулювання економіки АПК в Україні та в інших розвинених країнах світу

30
1.3. Методологія прогнозування стану продовольчої безпеки територій для регулювання розвитку економіки АПК.
60
Висновки 65
Розділ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ АПК, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ

67
2.1. Формування наукового підходу до вирішення проблем моделювання системи показників для управління продовольчою безпекою території

67
2.2 Теоретико-інформаційне забезпечення розвитку економіки АПК та стану продовольчої безпеки території
84
2.3. Методика експертно-статистичного відбору значущих інформативних чинників, що впливають на продовольчу безпеку території

98
2.4. Факторний аналіз стану продовольчої безпеки території 108
Висновки 115
Розділ 3 УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ АПК ЗА ІНДИКАТОРАМИ РІВНЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ
117
3.1. Розробка правил оцінки стану території та встановлення граничних рівнів показників продовольчої безпеки регіонів
117
3.2. Моделювання параметрів розвитку економіки АПК та продовольчої безпеки території (регіону)
124
3.3. Розробка стратегії управління продовольчою безпекою регіону 133
Висновки 153
ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 159
ДОДАТКИ 167

ВСТУП
Управління розвитком економіки АПК базується на прогнозних оцінках життєво важливих показників стратегії сталого розвитку країни. “Сталий розвиток” на рівні окремої держави - це стан захищеності інтересів особистості, суспільства, від внутрішніх і зовнішніх загроз – складне сплетіння основних складових національної безпеки, таких як сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно-економічна, технологічна, продовольча, інформаційна, демографічна, екологічна безпека та ін. Прогнозування проблем забезпечення населення продукцією сільськогосподарського виробництва, ціноутворення на продовольчі товари – це не тільки соціально-економічні проблеми, але й проблеми національної безпеки. Рівень продовольчої безпеки може служити безпомилковим орієнтиром для управлення розвитком економіки АПК держави.
Проблеми продовольчої безпеки потрапили в поле зору представників вітчизняної економічної науки порівняно недавно. Чинником виникнення та постійного посилення уваги до цих проблем є трансформаційна криза української економіки, яка охопила усі сфери і стала суттєвою перешкодою на шляху забезпечення сталого розвитку економіки та суспільства. Тому питання встановлення рівня продовольчої безпеки територій, забезпечення розвитку та передбачуваного регулювання економіки агропромислового комплексу, продовольчої безпеки України може розглядатися як один із найважливіших національних пріоритетів, який вимагає посиленої уваги науковців, систематизації та концептуалізації цього поняття як наукової категорії.
Фундаментальні праці вчених цього напрямку Бойка В.І., Геєця В.М., Дем’яненка С.І., Кропивка М.Ф., Кузубова М.В., Месель-Веселяка В.Я., Пасхавера Б.Й., Підлісецького Г.М., Саблука П.Т. інших видатних економістів, сформували основні шляхи оцінки та методологію обліку впливу різних чинників що формують продовольчу безпеку території на розвиток сільського гоподарства, але питання управління розвитком сільського господарства та економіки АПК по прогнозованним рівням продовольчої безпеки території ще повністю не розкрите.
Аграрна політика керівництва будь якої територіальної громади спрямована на поліпшення технічної бази й удосконалення технології виробництва, зміцнення бази збереження, переробки, транспортування продукції, із виключенням будь яких втрат у цьому складному ланцюзі. Головна мета держави – забезпечити рівновагу між попитом і пропозицією на сільськогосподарську продукцію і здійснити глибоку переробку сировини, виключивши втрати. Сюди спрямована основна частина інвестувань держави. Проведене реформування аграрної галузі та персоніфікація землі повинні були забезпечити комерціалізацію всіх ланок АПК, створити ринкові інфраструктури завдяки оптимальній ціновій, податкової, кредитної і митної політики, вибіркового підходу у державній підтримці суб’єктів сільськогосподарського виробництва, а також за допомогою заходів, що забезпечують науково-технічне, технологічне і кадрове зміцнення галузі. Але практика показала, що ми поки що не досягли своєї мети через вкрай незадовільну наукову пропрацьованість питань і інструментів аграрної стратегії, слабке упровадження ринкових механізмів і низьку кваліфікацію управлінського персоналу. Сьогодні практично не існує усталеного визначення категорії „продовольча безпека”, методології, яка б дозволяла використуючи об’ємні дослідження стану територій для визначення факторних полів, що формують продовольчу безпеку, врахувати вплив розвитку економіки АПК на всі галузі економіки країни та збалансованість роботи підсистем АПК. Ця ситуація вимагає розроблення інформаційних та методичних основ, фрагментів програмного забезпечення досліджень цього напрямку, спонукає на використання таких методів економічного аналізування як: діскримінантний аналіз, метод головних компонент, факторного аналізу, теорії прогнозування і т. і. для розроблення та використання обґрунтованих рішень регуляторного впливу на розвиток економіки АПК регіонів чи держави в цілому. Потрібна методика, яка б допомогла на основі економічного аналізу розробляти перелік та спрямованість заходів для попередження можливостей виникнення кризових ситуацій, відповідаючи вимогам доступності, гнучкості та адаптивності до практичного застосування в сучасних умовах. Все це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, іі структуру та зміст.
Розроблення методології встановлення рівня продовольчої безпеки території та прогнозування розвитку економіки АПК дасть можливість керівникам територіальних громад приймати обґрунтовані рішення по управлінню регуляторними заходами щодо вирішення проблем продовольчої безпеки. З цього випливає, що дисертаційна робота є актуальною для економіки агропромислового комплексу держави як з наукової так і з практичної сторони.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень проведених в інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України по темам: „Методологічні засади і методи прогнозування кон’юнктури ринку товарів” номер держреєстрації № 0198U004320 (1998 – 2000 рр.) та “Формування ринків в економіці перехідного типу” номер держреєстрації № 0100U004849 (2000 – 2003 рр.)
Об’єкт дослідження – процес діагностування становища економіки агропромислового комплексу України, що визначає сталість продовольчої безпеки на різних рівнях ієрархії організації та управління.
Предмет досліджень – методологія оцінки та аналізу впливу окремих факторів на можливості забезпечення продовольчої безпеки території.
Ціль роботи – підвищення ефективності управління продовольчою безпекою території за рахунок прогнозованого планування та аналізування економічного стану функціонування агропромислового комплексу території в ринкових умовах.
Для досягнення поставленої цілі були сформульовані наступні завдання:
– провести дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнити категоріальний та методологічний апарат розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки;
– розробити методологію створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території;
– провести теоретичні дослідження процесів і методів прогнозування окремих параметрів та встановлення характеру впливу факторів економічного розвитку АПК в залежності від протяжності періоду прогнозування в умовах нечіткої або недостатньої інформації та різкозмінних рядів попиту для стабілізації стану продовольчої безпеки регіону, вибору переліку показників та критеріїв, вибору варіантів регулюючих рішень;
– провести оцінку можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування для управління розвитком економіки АПК регіону.
Ідея роботи – на основі сучасного економічного аналізу використати найбільш точні, чіткі й маловитратні методи прогнозування окремих індикаторів економічного розвитку АПК та методи класифікації в моделі визначення рівня продовольчої безпеки території для підвищення ефективності управління розвитком економіки АПК.
Методи дослідження. Загальною методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, праці і розробки провідних українських та зарубіжних вчених з питань продовольчої безпеки, економіки природокористування, нормативно-правові акти з питань економічної, природоохоронної та оздоровчої діяльності в Україні та інших країнах. Інформаційну основу дисертації склали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань економічної діяльності в агропромисловому секторі, матеріали статистичної звітності Держкомстату, різних міністерств і відомств, власні дослідження автора. Для досягнення поставленої в роботі цілі були використані: принципи історизму і наукової об’єктивності; методи аналізу, синтезу, з широким вживанням порівняльного та проблемного аналізу; методи теорії імовірності та математичної статистики, прогнозування, включаючи методи розпізнавання образів, діскримінантного аналізу, головних компонент та Байєсовський метод прогнозування.
Наукові положення, які захищає автор:
1. Уточнене визначення терміну “продовольча безпека”.
2. Модель та алгоритм короткотермінового прогнозування факторів розвитку економіки АПК для умов стабільного зростання економіки території із забезпеченням необхідної точності прогнозу.
3. Модель та алгоритм короткотермінового прогнозу, що об’єднує модель, отриману на основі статистичної інформації, а також досвід та висновки фахівця, який провадить прогноз, чи приймає регуляторне рішення.
4. Методику оцінки можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань фахівця, що приймає регуляторне рішення в процесі прогнозування для управління розвитком економіки АПК регіону.
Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:
вперше:
- запропонований новий комплексний підхід для оцінення стану продовольчої безпеки регіону з урахуванням інформативного факторного простору, що формує рівень продовольчої безпеки території;
- запропоновано використання Байєсовської процедури прогнозування факторів, які впливають на продовольчу безпеку регіону в нестабільних умовах зовнішнього середовища та є базовими при визначенні кризисності стану регіону;
удосконалено:
- уточнено визначення терміну “продовольча безпека” з позиції повноти врахування всього спектру впливаючих факторів та інформаційного середовища;
- методику визначення ступеня кризисності продовольчого стану у регіоні використанням комплексного врахування показників та побудови поділяючих поверхонь продовольчої безпеки територій регіонів;
дістало подальшого розвитку:
- встановлення блоків факторів, які впливають на рівень продовольчої безпеки території та рекомендацій щодо їх взаємо узгодженого врахування при діагностиці ситуації.
Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій доведена теоретичними дослідженнями закономірностей встановлення характеру впливу окремих факторів економічного розвитку АПК та їх сукупностей на рівень продовольчої безпеки територій в співставленні з статистичними даними окремих регіонів. Відносна похибка апроксимуючих моделей у більшості класів факторів не перевищувала 6 – 10%.
Наукове значення роботи полягає у розробці та використанні методики Байєсівської процедури прогнозування факторів впливу на рівень продовольчої безпеки території та комплексної оцінки стану продовольчої безпеки території, що дозволяє здійснювати оцінку формування рівня продовольчої безпеки з урахуванням впливу інформативного факторного простору. Розроблені методики, моделі та алгоритми прогнозування стану продовольчої безпеки території можна використовувати при дослідженні економічних, екологічних та соціальних явищ будь-яких розмірностей.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення використання результатів за розробленою методологією полягає в можливості встановлення фактичного рівня продовольчої безпеки території та можливості керівним структурам приймати науково обґрунтовані рішення з управління регуляторними важелями щодо вирішення питань і проблем продовольчої безпеки території та напрямків розвитку економіки агропромислового комплексу цієї території. Крім того, створення науково обґрунтованої методики прогнозування рівня продовольчої безпеки територій з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та корегуючого впливу особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування дозволить поширити ії не тільки в агропромисловому комплексі, а й розповсюдити на інші галузі в умовах коротких часових рядів спостережень, непередбачуваних коливань попиту та об’ємів агропромислового виробництва.
Методологія прогнозування розвитку сільського господарства і АПК у забезпеченні продовольчої безпеки території, розроблена в дисертаційній роботі, була використана при підготовці Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року за № 1877-ІV та Закону України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005 року за № 2982-ІV (Довідка про впровадження Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України № 06-13 / 15 – 70 від 25 жовтня 2006 р.)
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його особистим науковим доробком. В дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та результати, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження та практичні результати доповідалися та обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах, а саме на щорічних науково-практичних конференціях в Інституті економічного прогнозування Національної академії наук України (м.Київ) в 2002 – 2005 рр.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукових праці загальним обсягом 2,7 др. арк., які є особистим доробком автора. По темі дисертації автором опубліковано 3 наукові роботи в наукових виданнях допущенних ВАК України до публікації результатів дисертаційних досліджень.

bibliography

ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ
Дисертація є самостійною працею, в якій здійснено нове рішення важливої наукової задачі прогнозування ефективного розвитку та регулювання економіки АПК за індикаторами рівня продовольчої безпеки території (регіону).
Через незадовільне наукове забезпечення питань прогнозування стану об’єктів і об’ємів своєчасного регулюючого втручання, недосконалість інструментів аграрної стратегії, повільне впровадження ринкових механізмів, державне регулювання економіки АПК за рахунок створення і регулювання правової основи для прийняття економічних рішень, макроекономічної стабілізації економіки, соціально-орієнтований розподіл ресурсів, забезпечення соціального захисту та соціальних гарантій, визначення вимог по охороні довкілля та захисту сфери існування людини, поки що є малоефективним.
Для підвищення ефективності управління продовольчою безпекою території за рахунок спрогнозованого планування економічного стану функціонування агропромислового комплексу території в ринкових умовах проведені дослідження сучасних процесів державного регулювання економічного розвитку АПК і функціонування аграрних ринків в Україні та в розвинених державах з ринковою економікою, уточнений категоріальний та методологічний апарат розвитку розуміння продовольчої безпеки території як однієї з фундаментальних категорій економічної науки; розроблена методологія створення моделі для аналізу впливу значущих факторів на рівень продовольчої безпеки території; проведені теоретичні дослідження процесів та методів прогнозування окремих параметрів в умовах нечіткої або недостатньої інформації та різкозмінних рядів попиту для стабілізації стану продовольчої безпеки території, вибору переліку показників та критеріїв вибору варіантів регулюючих рішень; проведено оцінення можливостей стабілізації продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань особи, що приймає регулятивне рішення в процесі прогнозування. На основі економічного аналізу були використані сучасні методи прогнозування окремих індикаторів економічного розвитку АПК та методи класифікації в моделі встановлення рівня продовольчої безпеки території. На базі отриманих результатів виконаного дослідження були зроблені наступні висновки:
1. Сформульовано уточнене визначення терміну “продовольча безпека” з позиції повноти врахування всього спектру впливових факторів та інформаційного середовища; як “стан захищеності продовольчих інтересів особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, при якому забезпечується коректно вимірюваний вплив факторів за наявністю інформаційного середовища, охорона довкілля, прогнозування ситуації, що дозволяє забезпечувати функціонування людини, економіки та промисловості, контролювання кризових ситуацій та забезпечення всіх верств населення якісним продуктами харчування в достатній кількості.”
2. Прогнозування поведінки такої складної системи як розвиток економіки агропромислового комплексу потребує вивчення, розроблення і використання сучасних методів і методологій коротко- і довгострокового прогнозування результатів діяльності агропромислового комплексу з врахуванням можливого впливу складного сплетіння внутрішніх і зовнішніх чинників основних складових продовольчої безпеки територій. Вперше запропонований оригінальний метод встановлення рівня продовольчої безпеки території з врахуванням широкого спектра чинників, класифікованих по окремих блоках: природно-екологічні і ресурсні умови, макроекономічні умови, економічні, соціальні та науково-технологічні умови.
3. Математичне моделювання визначення впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території передбачає поетапне перетворення матриці початкових даних, для відображення найбільш важливих властивостей стану економіки агропромислового комплексу регіону, без спотворення початкової інформації. Оцінки впливу чинників на рівень продовольчої безпеки території на основі факторного аналізу повинні включати в собі: на першому етапі – оцінки чинників фахівцями; на другому етапі – оцінки з урахуванням різнорідності інформації сукупності даних, що досліджується.
4. Вперше запропоновано використання Байєсовської процедури прогнозування факторів, які впливають на продовольчу безпеку регіону в нестабільних умовах ринкового середовища та є базовими при визначенні кризисності стану регіону. Запропонований новий комплексний підхід для оцінки стану продовольчої безпеки регіону з урахуванням інформативного факторного простору, що формує рівень продовольчої безпеки території.
5. Використання методу головних компонент дозволяє узагальнювати значення елементарних ознак і знижувати розмірність факторного поля, що формує рівень продовольчої безпеки.
6. Запропоновано методику визначення ступеня кризисності продовольчого стану у регіоні з використанням комплексного врахування показників та побудови розділяючих поверхонь рівнів продовольчої безпеки територій. Розроблено модель та алгоритм короткотермінового прогнозування факторів розвитку економіки АПК для умов стабільного зростання економіки території та досягнення запрограмованого рівня продовольчої безпеки території із забезпеченням необхідної точності прогнозу, що об’єднує модель, отриману на основі статистичної інформації, а також досвід та висновки фахівця, який провадить прогноз, чи приймає регуляторне рішення. Дістала подальшого розвитку методика оцінки можливостей стабілізації рівня продовольчої безпеки на основі комплексного врахування дестабілізуючих факторів з можливістю одночасного врахування зовнішніх інтервенцій в часові ряди попиту та побажань фахівця, що приймає регуляторне рішення в процесі прогнозування.
7. Запропонований метод встановлення рівня продовольчої безпеки території повинен реалізуватися наступним чином:
- проводиться квантування даних на деяку кількість рівнів з переводом їх з класу фізичних в клас номінальних даних;
- оцінюються ймовірності зв’язків між окремими змінними;
- вибираються оптимальні сценарії (маски) на основі прийнятого критерію (наприклад критерію мінімуму ентропії);
- формується генераційна система;
- формуються можливі структурні кандидати для заданої кількості змінних;
- оцінюється ступінь відповідності варіанту сценарію за критеріями точності і інформативності;
- розраховується найбільш точний інформований сценарій з врахуванням апріорних даних про можливу структурну систему.
8. Використання запропонованого методу, заснованого на комбінації експертних оцінок та дискрімінантного аналізу при аналізуванні рівнів продовольчої безпеки областей України по врахованих показниках дозволило встановити шість великих таксонів (1 – Крим, Луганська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська; 2 – Кіровоградська, Одеська, Хмельницька, Тернопільська; 3 – Київська, Херсонська, Сумська; 4 – Донецька; 5 – Волинська, Рівненська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька; 6 – Вінницька, Житомирська, Запорізька, Миколаївська, Полтавська, Чернігівська).
Розподіл областей України на три групи по рівню продовольчої безпеки (нормальний, передкризовий та кризовий) дав наступні результати: нормальний - Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Харківська; передкризовий – Вінницька, Закарпатська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська; кризовий – Донецька, Житомирська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Луганська.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексійчук В. М., Амбросов В. Я., Баланюк І. Ф., Бернштейн Б. Л., Бойко В. І. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції: Практ. посіб. / Інститут аграрної економіки УААН / П.Т. Саблук (ред.) – К., 2000. – 555с.
2. Андерсон Т.В. Введение в многомерный статистический анализ. – М.: Физматгиз, 1963.-500с.
3. Балацкий О., Семененко Б. Совершенствование механизма социалистического природопользования // Экономика Советской Украины. – 1988. – №6. – С. 42-49.
4. Баранівський О.І. Фінансова безпека. – К.: Фенікс, 1999. – 338 с.
5. Бебчук Б.Ц., Варламова О.С., Гусев А.А. Вопросы эколого-экономического обоснования стратегий НТП в области природопользования // Экономика и математические методы. – 1991. – Том 27, Выпуск 5. – С. 904-916.
6. Белкин В.Д., Ивантер В.В., Константинов Н.Н., Пан В.Я. Модификация балансовой модели “доход - товары” в равновесную// Экономика и математические методы. – 1975. – Том XI, Выпуск 6. – С. 1037-1048.
7. Бойко В.І., Коржинський М.П., Лазня В.В., Коденська М.Ю., Басун С. Р. Ринок продовольства / П.Т. Саблук (ред.), В.І. Бойко (ред.). – К., 1996. – 279с.
8. Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Деякі проблеми вдосконалення природокористування в АПК за умов ринкових відносин // Вісник аграрної науки. – 1991. - №10. – С. 1-7.
9. Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк М.О., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплекси України: теорія та практика розвитку / За ред. П.П. Борщевського. – К.: Наукова думка, 1996. – 262 с
10. Борщевський П.П., Чернюк М.О., Заремба В.М., Коренюк П.І., Князьков О.П. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону. – К.: Аграрна наука, 1988. – 240 с.
11. Браверман Э.М., Мучник И.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. - М.: Наука, 1983 - 464с.
12. Буркинский Б.В., Степанов В.М., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 350 с.
13. Бурков В.Н. Основы математической теории активных систем. – М.: Наука, 1977. –368с.
14. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил (теоретические и методологические аспекты). – К.: ООО “Международное финансовое агентство”, 1997. – 256 с.
15. Веклич О.А. Эколого-экономические противоречия. – К.: Наукова думка, 1991. – 142 с.
16. Веклич О.О. Економічні суперечності сучасного природокористування: Автореф. дис… докт. екон. наук 08.01.01 / Інститут економіки НАН України. – К., 1999. – 34 с.
17. Веклич О.О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні // Економіка України. – 1988. – №9. – С.65-74.
18. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2005 році // Статистичний щорічник України за 2005 рік. К.: Держкомстат України. – 2006.
19. Гайдуцький П.І., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О., Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Аграрна реформа в Україні / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" / П.І. Гайдуцький (ред.). – К.: ННЦ "ІАЕ", 2005. – 424с.
20. Геєць В.М. (кер.проекту) Концепція економічної безпеки України. – К.: ЛОГОС, 1999. – 56 с.
21. Гоффман Л., Зиденберг А. Зрушення до ринкової економіки. – К.:”Фенікс”. – 1997, – 288с.
22. Данилишин Б.М. Сучасні тенденції регулювання процесів природокористування в Україні // Економіка України. – 1994. - №1. – С. 59-62.
23. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1996. – 270 с.
24. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 1999. – 715 с.
25. Дем'яненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: Навч. посіб. / – К.: КНЕУ, 2005. – 347с.
26. Дорогунцов С., Федорищева А. Сталість розвитку еколого-економічного потенціалу України та її регіонів // Економіка України. – 1996. – № 7. – С. 4-17.
27. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. – К.: Урожай, 1992. – 125 с.
28. Желібо С.П., Заверуха Н.М., Зацарній В.В. Безпека життєдіяльності. – Львів: Новий світ, 2001. – 320с.
29. Жуковская В.М., Мучник И.Б. Факторный анализ в социально-экономических исследованиях. – М.: Статистика,1976.-152с.
30. Ивахненко А. Г., Лапа В. Г. Предсказывание случайных про¬цессов. -К: Наукова думка, 1971. -416 с.
31. Кваша С.М.. Удосконалення аграрних зовнішньоекономічних відносин та особливості регулювання аграрного ринку в країнах ЄС. // Економіка АПК. - 2000.-№6. с.93.
32. Ковалева Н.Г. Экономические проблемы экологической безопасности (региональный аспект). – Одеса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1992. – 168 с
33. Колемаев В.А. и др. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.:ВШ, 1991.-400 с.
34. Крисальний О.В. Формування системи державної підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 1998. - № 7. – с.9.
35. Кpопивко М.Ф. Iнфоpмацiя в упpавлiннi агpопpомисловим виpобництвом. – К.: Iн-т агpаp. економiки Укp. акад. агpаp. наук, 1997. – 252 с.
36. Кропивко М.Ф. Проблеми інформатизації АПК в контексті аграрних перетворень // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХI столітті / За ред. Саблука П.Т. К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 509-513
37. Кропивко М.Ф. Концептуальні засади реформування управління аграрним сектором економіки України // Економіка АПК № 4. – 2005. – С.147-150
38. Кропивко М.Ф. Методичний підхід до формування організаційно – економічного механізму державної підтримки розвитку сільського господарства // Економіка АПК № 11. – 2006. – С.8-11
39. Кузубов Н.В. Методология моделирования агропромышленных формирований. – К., 1996. - 143с.
40. Кузубов М.В. Розділ кол. монографії „Продовольча безпека як чинник розвитку аграрного сектора і агроринку країни.” / В кн. „Розвиток секторів і товарних ринків України” – Ужгород: ІВА, 2001. – с 349-381.
41. Кузубов М.В. Аналіз і оцінка ситуації на ринку агропродовольчих товарів в Україні. // Економіка АПК № 6, 2002. - с.88-92.
42. Кузубов М.В., Князев С.І. Тенденції структурних зрушень у галузях агропродовольчої сфери України. // Вісник Інституту економічного прогнозування, 2005. - с.60-68.
43. Лукінов І.І. Державні і ринкові регулятори соціально-економічних перетворень АПК України // Економіка АПК. – 2000. – № 2. – с.37
44. Лукьянчиков Н.Н. Экономико-организационный механизм управления окружающей средой и природными ресурсами. – М.: НИА – Природа, 1998.
45. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования. – М.: Тройка, 2000. – 456 с.
46. Лэсдон Л.С. Оптимизация больших систем. – М.: Наука, 1975.
47. Матвієнко В.Я. Прогностика. – К.: Українські пропілеї, 2000. – 484с.
48. Матин А.В. Декомпозиция и агрегирование при решении оптимизационных задач. – М.: Наука, 1985. – 97с.
49. Месель-Веселяк В.Я. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. //Економіка АПК. – 2005. – № 6.
50. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы: Издательство “Университетская книга”, 2001. – 350 с.
51. Морис У.Г. Наука об управлении. Байесовский подход. – М.: Мир, 1989. – с. 165.
52. Миркин Б.Г. Группировки в социально-экономических исследованиях. Методы построения и анализа. – М.: Финансы и статистика, 1985 – 223с.
53. Многомерный статистический анализ в социально-экономических исследованиях. Сб. статей под ред. В.М. Жуковского. М.:Наука, 1974. – 506с.
54. Моделирование состояния и прогнозирование развития региональных экономических и энергетических систем. Под ред. А.И. Татаркина и А.А. Макарова. – М.: „Издательство „Экономика”, 2004. – 464с.
55. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К.: КВІЦ, 1999. – 464 с.
56. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): – Ірпінь, 2000. – 304 с.
57. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е.А. Олейникова. – М.: ЗАО „Бизнес-школа „Интел Синтез”, 1997. – 288с.
58. Пасхавер Б.Й. Сучасний стан продовольчої безпеки // Економіка України – 2006. – № 4 с.43-50.
59. Про соціально-економічне становище України. Державний комітет статистики України. – К.: ІВЦ Деркомстату України. 2005. – 130с.
60. Про стратегію трансформації АПК і забезпечення продовольчої безпеки країни. Наукова доповідь. За ред. І.І. Лукінова та П.Т. Саблука // Економіка АПК. – 2000. – №8 с.18-19.
61. Продовольча безпека як концепція ринкових реформ в аграрному секторі економіки України. Наукова доповідь. – К., 1998. – с.11.
62. Реймерс Н.Ф. Экология (теория, законы, принципы и гипотезы). – М.: Россия молодая, 1994. – 367 с.
63. Ресурсно-экологическая безопасность: теоретические и прикладные аспекты / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Л.Л. Круглякова и др. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. – 188 с
64. Саблук П.Т. Аграрна реформа: стан і напрями розвитку. // Економіка АПК. - 2000. - №4 с. 6-8.
65. Саблук П. Т., Бойко В. І., Мостенська Т. Л., Коржинський М. П., Данилевська О. Є. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні / Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки”. – К. : ННЦ "ІАЕ", 2005. – 340с.
66. Статистичний збірник “Регіони України 2004” Частина ІІ. Державний комітет статистики України. За ред. О.Г. Осауленка. – К., 2004. – 512с.
67. Степанов В.Н. Экономика и экология в свете ноосферной концепции. – Владивосток: ДВО АН СССР, 1989. – 240с.
68. Стратегічні напрями розвитку агропромислового комплексу України / Інститут аграрної економіки УААН / Петро Трохимович Саблук (ред.), Віктор Якович Месель-Веселяк (ред.). – К., 2002. – 60с .
69. Татаркин А.И. и др. Экономическая безопасность региона: единство теории, методологии исследования и практики. – Екатиренбург: Изд-во Урал. ун-та, 1997. – 240с.
70. Точилін В. О., Гуменюк К. В., Загорська Т. П., та ін. Розвиток секторів і товарних ринків України / НАН України; Інститут економічного прогнозування / В.О. Точилін (ред.). – К., 2001. – 398с.
71. Трегобчук В. Региональные аспекты экологической политики в сфере аграрного природопользования и охраны окружающей среды // Экономика Украины. – 1997. – №9. – с.62-67.
72. Формування галузевих ринків України: перехідний період / За ред. д-ра екон. Наук, проф. В.О. Точиліна. – К.: Фенікс, 2004. – 332с.
73. Харман Г. Современный факторный анализ. – М. Статистика, 1972. – 206 с.
74. Хронусов Г.С. Формирование эффективных режимов электропотребления промышленных предприятий. – Екатеринбург: Изд-во УГГА, 1998. – 340 с.
75. Чечель О.М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки // Економіка АПК, №8, 2000, с.73-76.
76. Чечель О.М. Регулювання формуванням та розвитку економіки агропромислового комплексу як основи продовольчої безпеки території // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. Випуск 6-7, 2005, с. 14-18.
77. Чечель О.М. Необхідність державного регулювання ціноутворення на продукцію сільського господарства // Економіка АПК, №5, 2001, с.91-96.
78. Чечель О.М. Прогнозування попиту на однорідний продовольчий ресурс в умовах нечіткої інформації. – К. Автограф, 2006. – 24с.
79. Шихок Г. Выборочный метод и статистическое оценивание. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 245 с.
80. Шпичак О.М. Теоретичні умови еквівалентного обміну в агропромисловому комплексі. // Економіка АПК. – 2000. – № 9 с.5.].
81. Энергетическая безопасность России // В.В. Бушуев, Н.И.Воропай, А.М.Степанов, Ю.К. Шафраник и др. – Новосибирск: Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 1998. – 302 с.
82. Эннусте Ю.А., Матин А.В. Стохастические экономические модели адаптивного оптимального планирования и проблемы координации. -М.: Наука, 1989. – 96с.
83. Coase R.H. The Problem of Social Cost // Of Law and Economics. – 1960. – Vol. 3. – P. 1-44.
84. Geprgesku-Roegen N. The entropy law and the economic process in retrospect // East. Econ. – 1986. – №12. – P. 3-21.
85. Hueting R. New scarcity and economic growth. – New York: MCGraw – Hill Book Company, 1980. – 346p
86. Leontiev W. Essays in Economics. New Brunswick (USA) and Oxford (U.K.). 1984. – 680p.
87. Meadows D.H., Meadows D.L. and Randers J. Beyond the limits. – Cnelsea Green, Post Mills, VT, 1992.
88. Nikl J., Perez A. Aplikace metod theorie informace pri studie zavislosti v biologickych systemach. – Ceskoslovenska fysiologie, 1961,10,s.454-460.
89. Odum H.T., Odum E.P. Energy basis for man and nature. – New York: MCGraw – Hill Book Company, 1976. – 296 p.
90. Ridker R.G. Economic cost of air pollution. – New York: Hopkins press, 1967. – 215 p.
91. Taking Nature into Account: A Report to the Club of Rome / Editor Wounter van Dieren. – New York: Springer – Velag, 1995. – 332 p.