ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ:ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

brief description

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА МІСЦЕ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ У ВИРІШЕННІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ .….… 5
1.1. Значення продукції закритого ґрунту в раціоні харчування людини ……………………………………………………………... 5
1.2. Стан забезпечення продукцією закритого ґрунту в Україні на різних етапах суспільного розвитку ……………………………... 19
1.3. Порівняльна оцінка виробництва і споживання продукції закритого ґрунту в Україні та розвинених ринкових країнах світу ………………………………………………………………… 34
1.4. Основні засади та методика визначення потреби виробництва і споживання продукції закритого ґрунту ………………………… 55

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ .…….. 62
2.1. Методологічні засади створення підприємств закритого ґрунту ………………………………………………………………. 62
2.2. Організаційно-економічні підходи до вибору ефективних типів культиваційних споруд …………………………………………… 71
2.3. Техніко-технологічні резерви підвищення ефективності виробництва в підприємствах закритого ґрунту …...…………… 85

РОЗДІЛ 3. СТАН І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА В ГАЛУЗЯХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ ..…………………………………. 110
3.1. Врожайність та обсяги виробництва помідора, огірка, перцю солодкого, баклажана як провідних культур закритого ґрунту ... 110

3.2. Зеленні культури, їх види, врожайність і обсяги виробництва … 126
3.3. Виробництво грибів та їхня врожайність ………………………... 136
3.4. Вирощування квітів у закритому ґрунті …………………………. 150

РОЗДІЛ 4. ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЖЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА В ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ .. 164
4.1. Теоретичні засади організації внутрішньогосподарських економічних відносин ………………………..…………………… 164
4.2. Методичні аспекти удосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту ……. 181
4.3. Формування організаційно-економічного механізму розвитку підприємств закритого ґрунту ……………………………………. 191
4.4. Сучасний стан внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту …………………… 201

РОЗДІЛ 5. ІНТЕГРАЦІЯ – МАГІСТРАЛЬНИЙ НАПРЯМ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ .. 227
5.1. Теоретичні основи інтеграційних процесів ……………………... 227
5.2. Передумови формування та сучасний стан інтеграційних процесів на підприємствах закритого ґрунту ………………….... 250
5.3. Шляхи поглиблення та підвищення економічної ефективності інтеграційних процесів на підприємствах закритого ґрунту ....... 266

РОЗДІЛ 6. ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ В УКРАЇНІ ТА ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ………………………………………….. 281
6.1. Інноваційні засади розвитку багатоукладної системи закритого ґрунту …………………………...………………………………….. 281
6.2. Оптимізація виробничої структури підприємств закритого ґрунту (на прикладі Державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”) ………... 301
6.3. Кредитно-фінансова та інвестиційна політика держави в стратегічному розвитку закритого ґрунту ………………………. 311
6.4. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків у продовольчому підкомплексі закритого ґрунту …………………………………… 339

Висновки ……………………………………………………………………. 357

Бібліографія ……………………...…………………………………………. 365

ДодатокА
МАТРИЦЯ ЗАДАЧІ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ
СТРУКТУРИ АГРОКОМБІНАТУ “ПУЩА- ВОДИЦЯ”……… 380

Вступ

Реформування аграрного сектора економіки України спрямоване на підвищення ефективності розвитку агропромислових підприємств різних форм власності і господарювання шляхом здійснення комплексу правових, організаційних, економічних, соціальних і адміністративних заходів. Передбачається створення сприятливих передумов для стратегічного розвитку всіх сфер АПК і продовольчих підкомплексів, що дасть змогу певною мірою забезпечити продовольчі потреби і безпеку країни. Тому пріоритетним завданням розвитку соціально-економічного блоку державної політики України є усунення її залежності від імпорту продуктів харчування та нарощування експортного потенціалу продовольчого сектора національної економіки.
Одним із таких секторів економіки є виробництво сільськогосподарської продукції на підприємствах закритого ґрунту, яке забезпечує населення плодоовочевою, грибною та іншою продукцією в свіжому й переробленому вигляді протягом року і територіально може розвиватися в будь-якій місцевості з різноманітними природно-кліматичними умовами. Підприємства закритого ґрунту є головним постачальником продуктів харчування, біологічно необхідних для розвитку й поліпшення здоров’я людини і містять багато вітамінів і мінеральних речовин. На жаль, в Україні ще не забезпечено збалансований (медично рекомендований) харчовий раціон середньостатистичної людини з відповідною часткою в ньому овочевої та іншої продукції закритого ґрунту.
Отже, ефективний розвиток виробництва агропродовольчої продукції в закритому ґрунті є необхідною передумовою забезпечення здорового харчування людей. Оскільки ця галузь виробництва є трудомісткою, то її розвиток забезпечить не тільки збільшення робочих місць, підвищення зайнятості та доходів сільського населення, а й зменшить соціальну напругу на селі.
Головна мета монографічного дослідження полягає в поглибленні й обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад інноваційного розвитку та ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту.
У книзі висвітлено роль і місце виробництва продукції закритого ґрунту в забезпеченні продовольчої потреби і безпеки держави, показано розвиток техніко-технологічного забезпечення розвитку галузі. Досліджено виробничо-економічний стан і тенденції вирощування культур закритого ґрунту в Україні та світі, визначено резерви підвищення економічної ефективності виробництва продовольчої продукції. На основі вивчення методологічних аспектів щодо створення господарських суб’єктів закритого ґрунту обґрунтовано інноваційні напрями розвитку та ефективного функціонування підприємств цього сектора. Проаналізовано внутрішньогосподарські соціально-економічні відносини підприємств закритого ґрунту та запропоновано шляхи їх удосконалення.
В роботі на матеріалах вивчення та економічної оцінки розвитку інтеграційних відносин в АПК і на підприємствах закритого ґрунту розкрито передумови і визначено шляхи інноваційного розвитку багатоукладної системи господарювання в продовольчому підкомплексі. Велику увагу приділено обґрунтуванню засад стратегічного розвитку, кредитно-інвестиційного забезпечення, розширення зовнішньоекономічних зв’язків для збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту агропродовольчої продукції закритого ґрунту та забезпечення потенційного внутрішнього і зовнішнього попиту на неї.
Наукова праця, що пропонується читачам, є одним із перших монографічних теоретико-методологічних і практичних досліджень з питань становлення, функціонування і, найголовніше, ефективного розвитку підприємств закритого ґрунту на інноваційній основі. Вона адресована науковим працівникам, спеціалістам і керівникам підприємств АПК та буде корисною для докторантів, аспірантів, слухачів магістратури і студентів вищих аграрних закладів освіти, а також тих, хто на практиці вирішує проблеми ефективного розвитку підприємств закритого ґрунту і АПК загалом.

bibliography

Висновки

За результатами наукового дослідження зроблено висновки теоретичного, методичного та практичного характеру:
1. Висвітлено важливість розвитку виробництва продукції закритого ґрунту для забезпечення продовольчої безпеки і збалансованого харчування населення України. Узагальнено за окремими сільськогосподарськими культурами їхні харчові, лікарські, дієтичні і протекторні властивості. Розкрито тенденції розвитку тепличного господарства в Україні, зокрема у радянський період, коли збільшення виробництва продукції відбувалося переважно за рахунок розширення площ закритого ґрунту, та сучасний період, який характеризується інтенсифікацією галузі, впровадженням нових техніки і агротехнологій вирощування рослин.
Встановлено фактори впливу на ціни плодоовочевої продукції протягом року, зокрема платоспроможний попит, канали збуту та забезпечення пропозиції товарів. Оцінка розвитку вітчизняного господарства закритого ґрунту і в інших країнах світу свідчить про значний ріст земельних площ тепличних господарств. У країнах, розташованих у північних широтах, зосереджено переважно зимові (скляні) теплиці, а в південних – плівкові.
2. Виробництво і споживання продукції закритого ґрунту різними народами визначається географічним розміщенням, економічними і технічними можливостями, їх потребою і традиціями тощо. На основі аналізу світового виробництва плодоовочевої продукції визначено місце України та встановлено спеціалізацію країн світу на вирощуванні рослин у закритому ґрунті, експортно-імпортні торговельні потоки. Порівняно з середнім світовим споживанням в Україні воно переважає по огірку, баклажану, цибулі, зелені і значно нижчий рівень споживання капусти цвітної, салату шпинату, кавуна.
Відповідно до розрахунків, річна потреба в продукції овочів закритого ґрунту з урахуванням кількості населення та обсягів експорту повинна сягати 55-60 кг на людину, тобто 2,75-3 млн т на рік. При визначенні потреб у виробництві і споживанні враховано медичні потреби людини в цій продукції; рівень світового виробництва і споживання овочів закритого ґрунту; співвідношення обсягів виробництва продукції у відкритому й закритому ґрунті; сезонні обсяги вирощування овочів; виробнича й економічна ефективність різних типів теплиць; потреби експорту в овочевій продукції, особливо в міжсезонні періоди.
3. Обґрунтування організаційно-економічних засад створення, розвитку та ефективного функціонування агропромислових підприємств закритого ґрунту на інноваційній основі передбачає передусім, розробку його маркетингової концепції як напрямів ефективного функціонування галузі в конкурентних умовах, диверсифікації виробництва, визначення розмірів і розміщення створюваного підприємства, що має три методологічні аспекти: енергетичний, транспортний і екологічний.
Інженерно-технічне, технологічне і ресурсне забезпечення розвитку закритого ґрунту свідчить про динамічність змін в агротехнології вирощування овочів, грибів та інших культур, їх удосконалення, зменшення витрат виробництва, важливість дотримання параметрів мікроклімату. Недоліком закритого ґрунту в Україні є застарілі тепличні комплекси (30-40-45 років), а впроваджувати в них нові гідропонні технології вирощування рослин дуже складно і в багатьох випадках – нераціонально. Виходом із ситуації є продумана реконструкція чи будівництво нових тепличних комплексів.
4. На стан виробництва в галузях закритого ґрунту і його ефективність великий вплив мають агрономічні й біологічні фактори, зокрема селекція сільськогосподарських культур для вирощування у теплицях, стійких до захворювань і шкідників. На основі проведеного аналізу вирощування сортів, гібридів різних культур у зимових і плівкових теплицях визначено такі, що дають найбільшу віддачу: вищу врожайність з меншими витратами виробництва. Наприклад, агрокомбінат “Пуща-Водиця” створив нові гібриди F1 огірка, впровадження яких у виробництво дало змогу отримувати високий урожай плодів з підвищеною якістю в більш ранні строки. За раннім урожаєм в першому обороті нові гібриди F1 перевищували стандарт в умовах зимових теплиць на 1-1,8 кг/м2, а за загальним – на 3-5,4 кг/м2.
Для забезпечення населення України їстівними грибами розроблено комплексну біотехнологію промислового виробництва субстрату, посівного міцелію, вирощування грибів і їх переробки з використанням вітчизняного комплекту машин і механізмів, що реалізовано на шампіньйонному комплексі агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Відпрацьовано інтенсивні технології з приготування компостів, ґрунту та застосування посівного міцелію. Це дало змогу за короткий період вийти на високі показники врожайності шампіньйона, ніж передбачалося проектним завданням. Так, у процесі освоєння першої черги шампіньйонного комплексу з 1999 р., другої черги – з кінця 2001 р. збільшено виробництво грибів з 346,5 т (1999 р.) до 817 т (2003 р.) при проектній потужності 800 т. Урожайність з 1 м2 оборотної площі зросла до 17-18 кг, при проектній – 16 кг, зросли доходи від реалізації грибної продукції тощо.
5. Визначено теоретичні засади організації внутрішньогосподарських економічних відноси та формування внутрішніх підрозділів підприємства, що полягає у забезпеченні раціонального внутрішньогосподарського поділу праці, тобто закріплення всього комплексу виробничих функцій та обов’язків господарства за його окремими складовими частинами (підрозділами). Важливим елементом внутрішньогосподарських відносин слід виділити інструментально-методичне забезпечення їх організації та функціонування, що включає: визначення складу суб’єктів внутрішньогосподарських економічних відносин; розробку системи внутрішніх мотиваційних механізмів та нормативного регулювання внутрішніх відносин на підприємстві.
Після узагальнення методичних аспектів удосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту необхідно диференційовано підходити до горизонтальних і вертикальних відносин, перейти від технологічної до продуктової (товарної) структуризації внутрішнього середовища підприємства. Не виключено, що для цього виявиться необхідним злиття виробничих та торговельних підрозділів, об’єднання підрозділів із виробництва молока з підрозділами кормовиробництва тощо.
6. Особливості внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту розглянуто на прикладі агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Серед особливостей виділено багаторівневу (4 рівні) організаційно-виробничу структуру: адміністративний; територіальний; галузевий і первинний (виробничий і збутовий). Об’єктом оцінки внутрішньогосподарських економічних відносин є ступінь самостійності підрозділів, який можна розрахувати як коефіцієнт самостійності – відношення заробітної плати працівників до усієї суми заробітної плати, нарахованої за виконання виробничої програми будь-якого підрозділу.
Дослідження внутрішньогосподарських відносин між підприємством та підрозділами та методики формування завдань і їх реалізації в них довели, що завдяки визначеним завданням із максимальним використанням площ теплиць закритого ґрунту досягаються високі результати. Порівняння доведених завдань з їхнім виконанням у 2006 р. свідчить про їх реальність і обґрунтованість. У теплицях по більшості культур завдання виконані з деяким перевищенням – 102-110%, а на ущільнених посівах – 133%. Обґрунтовано напрями мотивації працівників до високопродуктивної і якісної праці.
7. На основі узагальнення теоретичних основ агропромислових інтеграційних процесів та вітчизняного і світового досвіду доведено важливість їхнього розвитку в продовольчому підкомплексі закритого ґрунту. Визначено передумови розвитку агропромислової інтеграції в закритому ґрунті. Це рівень розвитку сільськогосподарського і промислового виробництва, потреба у технологічній єдності виробничого циклу, ефективність використання ресурсів, зокрема трудових, спонукання до забезпечення прибуткового господарювання, науково-дослідних розробок тощо.
Напрями використання виробленої агрокомбінатом “Пуща-Водиця” продукції дозволяють формувати агроторговельну інтеграцію, тобто поєднувати виробництво з роздрібним продажем продукції споживачеві. Такою інтеграцією охоплено виробництво 76% овочевої і 27,6% плодово-ягідної продукції, 97,2% грибів, 30,8% меду. Матеріальною основою агропромислових інтеграційних процесів виступають обсяги продукції, що надходять на промислову переробку: 245 т зерна, 975,2 т овочів, 309,8 т плодів та ягід, 183,7 т яловичини (в живій вазі). Оскільки продукти переробки реалізуються через власну роздрібну збутову мережу, точніше цю інтеграцію можна назвати агропромислово-торговельною.
8. Аналіз стану інтеграційних процесів в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” виявив низьку ефективність реалізації продукції та доцільність і необхідність використання можливостей міжгосподарської інтеграції. Досвід зарубіжних країн свідчить, що необхідність розширення мережі об’єднаних підприємств закритого ґрунту з метою розв’язання актуальних для такого підкомплексу проблем, зокрема зі збутом продукції. В методологічному плані досліджено еластичність попиту на плодоовочеву продукцію підприємств закритого ґрунту за цінами. Так, підвищення ціни сприяє збільшенню прибутковості одиниці продукції, але зменшує обсяг її реалізації і при значному падінні цього обсягу може викликати і зменшення загальної суми прибутку від реалізації. При незначному падінні обсягу загальна сума прибутку за рахунок зростання прибутковості одиниці продукції може навіть зростати. Але виявити цю критичну межу дозволяє лише достовірна інформація про коефіцієнт еластичності попиту за цінами.
9. До резервів підвищення ефективності агропромислово-торговельної інтеграції в закритому ґрунті слід віднести: розширення асортименту свіжої і переробленої плодоовочевої продукції, глибоке вивчення потреб, запитів та уподобань споживачів, запровадження нових технологій її переробки (заморожування, засушення), забезпечення повноти та замкнутості переробного циклу. Реалізація цих напрямів потребує активізації маркетингу і формування цільових сегментів споживачів. Особливої уваги потребує пошук зовнішніх ринків збуту продукції, що краще вести об’єднаними зусиллями підприємств закритого ґрунту, тобто на інтеграційній основі.
На основі узагальнення визначено поняття “інноваційний розвиток підприємств закритого ґрунту” як сталий і ефективний розвиток виробництва продукції в специфічних умовах закритого ґрунту, яке базується на науковому обґрунтуванні: техніко-технологічних параметрів конструкцій теплиць і проведення агротехнічних заходів; організаційно-методологічних принципів створення підприємств галузі і функціонування його внутрішньогосподарських підрозділів в ринковому середовищі; соціально-економічних засад використання виробничих, фінансових і трудових ресурсів; організаційно-економічних напрямів і заходів становлення багатоукладного диверсифікованого виробництва, активізації агропромислово-торговельних інтеграційних процесів, раціонального поєднання галузей закритого і відкритого ґрунту із завершеним циклом виробництва продукції, її переробки і реалізації кінцевому споживачу; оптимізаційної моделі виробничої структури підприємств закритого ґрунту та формування кредитно-фінансової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики їх стратегічного розвитку.
10. На основі проведеного аналізу ефективності виробництва продукції агрокомбінату “Пуща-Водиця” обґрунтовано інноваційні засади розвитку багатоукладної системи сільського господарства закритого ґрунту з метою підвищення ефективності господарювання. До них відносяться: диверсифікація виробництва як засіб мінімізації ризиків господарювання, оскільки збиток від певних видів діяльності компенсується отриманим прибутком від ефективних галузей і виробництв; поглиблення інтеграційних процесів всередині підприємств з промисловим виробництвом, переробкою аграрної продукції, торговельно-збутовою діяльністю і науково-дослідною роботою; впровадження завершених циклів виробництва продукції закритого ґрунту; укрупнення агропромислових підприємств закритого ґрунту шляхом приєднання чи об’єднання, що дасть змогу сконцентрувати організаційні, економічні та соціальні зусилля; оперативне й ефективне управління фінансовими потоками багатогалузевого агропромислового підприємства закритого ґрунту залежно від потреб того чи іншого підрозділу (виробництва); завантаженість працівників протягом року, що сприятиме зменшенню плинності кадрів і витрат на персонал, а також розвитку сільських територій.
11. Для нормального функціонування сільського господарства закритого ґрунту в ринковому середовищі необхідне формування адекватної кредитно-фінансової політики стратегічного розвитку галузі. Обґрунтованою є пропозиція створення спеціалізованого банку, орієнтованого на обслуговування підприємств сільського господарства та інших сфер АПК, розвиток агропромислово-фінансової кооперації. На найближчу перспективу напрямом удосконалення системи фінансового забезпечення аграрних підприємств є оптимізація структури джерел формування оборотних засобів, де вагому частку мають становити власні джерела. Тому фінансово-економічна служба підприємства закритого ґрунту має ретельно планувати майбутні фінансові потоки, передбачати динаміку показників діяльності, що виступатиме підґрунтям розробки відповідних управлінських рішень.
Розвиток інтегрованої системи закритого ґрунту в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” свідчить, що при зростанні обсягів виробництва господарство не користується кредитними ресурсами. Поясненням цьому є концентрація всіх фінансових потоків із усіх сфер агропромислового виробництва агрокомбінату та ефективне управління ними. Кредитні ресурси для таких підприємств у формуванні оборотних засобів відіграють другорядну роль.
12. Обґрунтовано заходи інвестиційної політики стратегічного розвитку сільського господарства закритого ґрунту, зокрема спрямування зусиль на підвищення рівня платоспроможності населення; налагодження механізму відносин між сільським господарством і машинобудуванням для АПК у напрямі зацікавленості та взаємовигідного співробітництва; інноваційний розвиток галузі; забезпечення прогнозованості, гарантованості, доступності і своєчасної підтримки за бюджетними програмами; досягнення паритетності цін та еквівалентності товарообміну між галузями АПК; удосконалення амортизаційної політики; розвиток міжнародних господарських зв’язків та ін.
Проведений аналіз потенційних можливостей виробництва плодоовочевої продукції на експорт показав, що економічний ефект можна отримати шляхом збільшення виробництва консервів, соків, продуктів дитячого харчування, заморожування, охолоджування, сушіння овочів і грибів. Важливим при цьому є: асортимент і конвеєрне постачання, якість і обсяги, свіжість і екологічність продукції, зовнішній вигляд, сертифікати на продукцію, наявність торговельної марки. Спеціалістами агрокомбінату “Пуща-Водиця” здійснюється пошук шляхів збільшення обсягів і покращення якості овочевої продукції. Цьому сприяють успішна робота біо- і агрохімлабораторій, введення автоматичного контролю за станом клімату і рослин, впровадження краплинного зрошення, супроводження технологічних процесів новими науковими досягненнями, зростанням інвестицій на капітальне будівництво. Потребує розвитку інфраструктура галузі для роботи на зовнішніх ринках: холодильні установки, охолоджувальні складські приміщення із газовим середовищем, потужності для переробки, сушіння, забезпечення різними видами упаковок.

Бібліографія

1. Іваненко П.П., Приліпка О.В. Закритий ґрунт: Навч. посіб. для вищих аграр. закл. освіти ІІ-ІV рівнів акредитації із аграр. спец. – К.: Урожай, 2001. – 360 с.;
2. Приліпка О.В. Тепличне овочівництво. Монографія. – К.: Урожай, 2002. – 256 с.;
3. Городний М.М., Городняя М.Я., Волкодав В.В. и др. Плодоовощные ресурсы и их медико-биологическая оценка. – К.: Алефа, 2002. – 446 с.;
4. Генотип и среда в селекции тепличных томатов. – Ленинград, 1978. – 186 с.;
5. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения-целители. К.: Наукова думка, 1988. – 270 с.;
6. Приліпка О.В., Кравченко В.А. Помідор: селекція, насінництво, технологія. Монографія. – К.: Аграрна наука, 2007. – 475 с.;
7. Сич З.Д., Сич І.М. Гармонія овочевої краси та користі. – К.: Арістей, 2005. – 190 с.;
8. Матеріали науково-практичної конференції “Технологія одержання біологічно повноцінної продукції овочевих і баштанних культур та їх лікувально-профілактична роль у харчуванні людини”. – Херсон, 2003. – 103 с.;
9. Приліпка О.В., Кравченко В.А., Янчук Н.І. Гібриди і сорти овочевих культур для закритого ґрунту. – К.: Екмо, 2006. – 24 с.;
10. Овочівництво закритого ґрунту. – К.: Урожай, 1970. – 287 с.;
11. Пивоваров В.Ф., Кононков П.Ф., Никульшин В.П. Овощи – новинки на Вашем столе. – М., 1995. – 226 с.;
12. Сокол П.Ф. Улучшение качества продукции овощных и бахчевых культур. – М.: Колос, 1978. – 290 с.;
13. Вітвіцький В.В. Системність в оцінці продуктивності // Науково-практичний збірник “Продуктивність агропромислового виробництва”. – 2005. – №2. – С. 3-15;
14. Пивоваров В.Ф. Овощи России. – М., Российские семена, 1994. – 256 с.;
15. Довідник по овочівництву і баштанництву. – К.: Урожай, 1981. – 295 с.;
16. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. Монографія / Бикін А.В., Приліпка О.В., Цизь О.М. та ін. – К.: ТОВ “Алефа”, 2003. – 886 с.;
17. Шкільов О.В. Ефективність виробництва продукції рослинництва та перспективи його розвитку / В кн. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим. – К.: ТОВ “Алефа”, 2005. – С. 54-71;
18. Шкільов О.В. Організація аграрних формувань та ефективність їх діяльності в період економічних реформ // Економіка АПК. – 2004. №11. – С. 99-104;
19. Белогубова Е.Н., Васильев А.М., Гиль Л.С., Прилипка А.В. и др. Современное овощеводство закрытого и открытого грунта. – К.: Киевская правда, 2006. – 528 с.;
20. Савченко В.Д. Організація сільськогосподарських підприємств. – Х., 2002. – 330 с.;
21. Валентинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики. – К.: ІАЕ УААН, 2006. – 332 с.;
22. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436 (із зм.) // www.rada.gov.ua (Інтернет-сайт Верховної Ради України);
23. Писаренко В.В. Економічна ефективність соціально-етичного маркетингу в АПК. – Полтава: Камелот, 1999. – 160 с.;
24. Активізація інноваційної діяльності // Аграрна реформа в Україні / П.І.Гайдуцький, П.Т.Саблук, Ю.О.Лупенко та ін.; За ред. П.І.Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – С. 328-347;
25. Лупенко Ю.О. Потенціал акціонерного сектора агропромислового комплексу // Економіка АПК. – 2005. – №1. – С. 21-25;
26. Ерухимович И.Л. Ценообразование. – К.: МАУП, 1999. – 108 с.;
27. Лупенко Ю.О. Системні трансформації аграрного сектора економіки // Економіка АПК. – 2007. – №5. – С. 49-51;
28. Гайдуцький П.І., Курдінович О.В., Лупенко Ю.О. Аграрна політика. Україна за роки незалежності, 1991-2003. – К.: Нора-Друк, 2003. – С. 306-335;
29. Белогубова Е.Н., Васильев А.М., Гиль Л.С. и др. Современное овощеводство закрытого и открытого грунта. - К.: Киевская Правда, 2006. - 527 с.;
30. Приліпка О.В., Іваненко П.П., Цизь О.М. Інтегрований захист рослин у закритому ґрунті. Монографія. К. : Урожай, 2002. – 112 с.;
31. Біологічний метод захисту рослин у закритому ґрунті: Методичні вказівки / Приліпка О.В., Іваненко П.П., Лінник В.В., Цизь О.М. - К.: НАУ, 2001. – 38 c.;
32. Методика агрохімічного обстеження тепличних ґрунтів і субстратів та особливості застосування добрив. Монографія / Бенцаровський Д.М., Мельник С.І., Приліпка О.В. та ін. – К.: ДІА, 2005. – 208 с.;
33. Приліпка О.В., Іваненко П.П., Калмикова Н.О. Ефект втомленості субстратів гідропонних теплиць // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 50. – С. 85-91;
34. Приліпка О.В. Ефективність виробництва овочів у захищеному ґрунті // Економіка АПК. – 2002. – №10. – С. 53-56;
35. Приліпка О.В., Кравченко В.А., Янчук Н.І. Нові сорти і гібриди F1 овочевих культур для закритого ґрунту. Тези доповіді / Матеріали Міжнародної наукової конференції “Аграрна наука і освіта ХХІ століття”. – Умань, 2006. – С. 37-38;
36. Науково-виробничі розробки з вирощування овочів у закритому ґрунті. – К.; Аграрна наука, 2004. – 45 с.;
37. Приліпка О.В., Кравченко В.А. Селекція і насінництво овочевих культур у закритому ґрунті: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2002. – 264 с.;
38. Приліпка О.В., Цизь О.М. Гриби – це вигідно // Агросектор. – 2007. – №4(18). – С. 22-23;
39. Приліпка О.В. Товарні якості плодових тіл печериці двоспорової // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 57. – С. 25-29;
40. Приліпка О.В., Кравченко В.А., Янчук Н.І., Костенко І.М. Перець солодкий Сонячний // Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок “Аграрна наука – виробництву”. – 2006. – №1. – С. 13;
41. Польовий журнал: Методичний посібник / Ібатуллін І.І., Танчик С.П., Приліпка О.В. та ін. – К.: “Алефа”, 2004. – 76 с.;
42. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. Підручник для студентів агрономічних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – К.: Урожай, 1997. – 336 с.;
43. Грещак М.Г., Гребешкова О.М. Внутрішній економічний механізм підприємства. – К.: КНЕУ, 2001. – 103 с.;
44. Гудзинский А.Д. Развитие механизма управления сельскохозяйственным производством. К.: Изд-во УСХА, 1992. – 224 с.;
45. Гудзинський О.Д., Кірейцев Г.Г., Савчук В.К. Економічна теорія та реалізація її положень у механізмах розвитку АПК // Збірник наукових праць. Економічна теорія, К: Об’єднаний інститут економіки НАНУ. – 2005. – №2. – С. 80-96;
46. Вітвіцький В.В. Управління галузевими системами економічних норм і нормативів в АПК. – К.: Центр “Агропромтруд”, 2001. – 568 с.;
47. Методические положения рыночной модели мотивации труда в аграрной сфере. – М.: ФГНУ “Росинформагротех”, 2006. – 200 с.;
48. Организация внутрихозяйственных экономических отношений в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: ВНИИЭСХ, 2005. – 392 с.;
49. Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності. – К.: КНЕУ, 2004. – 595 с.;
50. Планування на аграрному підприємстві. – К.: КНЕУ, 2000. – 372 с.;
51. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 468 с.;
52. Югай А.М. Экономические отношения и мотивация труда в сельском хозяйстве (теория и практика). – М.: Изд-во МСХА, 2001. – 582 с.;
53. Рекомендації по організації економічних відносин в умовах внутрішньогосподарської кооперації. – К.: “Урожай”, 1992. – 88 с.;
54. Методичні рекомендації по організації внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин в колективних підприємствах АПК. – К.: Інститут аграрної економіки, 1998. – 106 с.;
55. Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 204 с.;
56. Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Економічний механізм внутрішньогосподарських відносин на основі комерційного розрахунку: Метод. рек. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 146 с.;
57. Приліпка О.В. Організація внутрішньогосподарських економічних відносин на підприємствах закритого ґрунту // Агроінком. – 2008. - № 1-2. – С. 15-18;
58. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / За ред. С.В.Мочерного – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 848 с.;
59. Економічний словник – довідник: За ред. С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.;
60. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / За ред. С.В.Мочерного – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.;
61. Удосконалення механізму господарювання в сільськогосподарських підприємствах і об’єднаннях / Й.С.Завадський, В.П.Галушко, Є.С.Гнєд та ін.; За ред. Й.С.Завадського. – К.: Урожай, 1991. – 184 с.;
62. Абалкин Л.И. Хозяйственный механизм развития социалистического общества. М: “Мысль”, 1973. – 263 с.;
63. Экономический механизм хозяйствования сельскохозяйственных предприятий / Масюк А.Н., Ушачев И.Г., Мымриков Н.С и др. – М.: Колос, 1983. – 208 с.;
64. Хозяйственный механизм управления экономикой СССР: Учеб. пособие для экон. спец. вузов / Лапуста М.Г., Масленников В.В., Шеремет А.Д. и др.; Под ред. П.Г.Бунича. – М.: Экономика, 1991.- 318 с.;
65. Хозяйственный механизм общественных формаций / Под ред. Л.И.Абалкина. – М: Мысль, 1986. – 269 с.;
66. Хозяйственный механизм и эффективность производства / Квачёв В.М, Грудинина Н.К., Дворцевой П.П., Прасс С.А. – М.: Россельхозиздат, 1978. – 116 с.;
67. Механизм хозяйствования в научно-производственных объединениях / Под ред. А.А.Маркина, Ю.А.Гранаткина. – Ленинград.: Изд-во Ленинградского университета, 1982. – 185 с.;
68. Экономический механизм хозяйствования и интенсивные технологии / Шатилов И.С, Смодлев Н.А., Тушканов М.П. и др. – М.: Агропромиздат, 1992. – 251 с.;
69. Амбросов В.Я., Маренич Т.Г. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізмів розвитку сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. – №10. – С. 14-19;
70. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / За ред. С.В.Мочерного. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 952 с.;
71. Полтавский Ю.А. Организационно-экономический механизм функционирования коллективных сельскохозяйственных предприятий с акционерно-паевой формой собственности: Учеб. пособие. – Харьков: Харьк. гос. аграр. ун-т им. В.В.Докучаева, 1995. – 155 с.;
72. Хозяйственный механизм в сельском хозяйстве социалистических стран / А.М.Емельянов, Н.Попов, А.Милушевский и др. Под ред. А.М.Емельянова. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239 с.;
73. Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 №507 (із зм.) // www.rada.gov.ua (Інтернет-сайт Верховної Ради України);
74. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” (із зм.) // www.rada.gov.ua (Інтернет-сайт Верховної Ради України);
75. Моніторинг виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій Мінагрополітики за 2003 р. (заключні дані). – К., 2004. – Ч.2.-171 с.;
76. Статистичний щорічник “Сільське господарство України” за 2005 рік. – К.: Держкомстат України, 2006. – 314 с.;
77. Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК. Монографія / За ред. В.К.Терещенка. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2002. – 384 с.;
78. Вітвіцький В.В. Основи формування нормативних систем в агропромисловому виробництві України. – К. : НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2006. – 334 с.;
79. Шкільов О.В., Жеревчук В.М. Внутрішньогосподарські резерви ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2000. №5. – С. 64-70;
80. Словник іншомовних слів. – К.: Держполітвидав, 1951. – 760 с.;
81. Большая советская энциклопедия в 30-ти томах. Т. 10 Ива-Италика. – М.: Изд-во “Советская энциклопедия”, 1972. – 592 с.;
82. Интегративные процессы в современном мире и социальный прогресс / Под ред. М.А.Розова. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1989. – 232 с.;
83. Білорус О.Г., Власов В.І. Розвиток процесів глобалізації в постіндустріальну епоху. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 54 с.;
84. Хорунжий М.Й. Організація агропромислового комплексу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 382 с.;
85. Лебединский Ю.П. Агропромышленная интеграция в производстве продуктов питания. – К.: “Техніка”, 1981. – 141 с.;
86. Амбарцумов А.А. Экономические связи промышленности и сельского хозяйства при социализме. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 136 с.;
87. Агропромышленная интеграция и проблемы питания. – К.: СОПС АН УССР, 1980. – 143 с.;
88. Погорелый Л.В. Индустриализация агропромышленного комплекса. – К.: Техника, 1984. – 200 с.;
89. Калиниченко Ю.И., Чичин Д.Я. Интеграция сельскохозяйственного и промышленного производства. – М.: “Экономика”, 1975. – 104 с.;
90. Мельник В.С. Агропромышленная интеграция и социальное планирование. – М.: Колос, 1978. – 103 с.;
91. Радченко В.В. Роль агропромышленной интеграции в развитии социалистической собственности. – М.: Мысль, 1987. – 174 с.;
92. Рошка А.П. Интеграционные процессы на селе и формирование всесторонне развитой личности / Интеграционные процессы и совершенствование общественных отношений. – Кишинёв: “Штиинца”, 1979. – 196 с.;
93. Карпов К.А. Агропромышленная интеграция. – М.: Россельхозиздат, 1978. – 64 с.;
94. Коденська М.Ю., Макаренко М.Ю., Щепієнко П.В. На основі агропромислової інтеграції. – К.: “Знання”, 1977. – 40 с.;
95. Интеграция сельскохозяйственного и промышленного производства на современном этапе. – Кишинёв: Изд-во ЦК КП Молдавии, 1974. – 452 с.;
96. Умецкий Б.Н. Органическое сочетание сельскохозяйственного и промышленного производства. – Минск: “Ураджай”, 1973. – 184 с.;
97. Оглобин Е.С. Особенности современного этапа развития интеграционного процесса в сельском хозяйстве // Интеграционные процессы в сельском хозяйстве в условиях научно-технической революции. Сборник научных трудов ВНИИЭСХ, выпуск 107. – М.: ВНИИЭСХ, 1983. – 164 с.;
98. Гончаров В.Д. Формирование и развитие продовольственного комплекса в СССР. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1983. – 68 с.;
99. Панков Б.П. Экономическая оценка региональных структур аграрно-промышленного комплекса. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1976. – 60 с.;
100. Приходько Т.С. Опыт организации и управления АПК ГДР. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1986. – 52 с.;
101. Коган М.Ю. Хозяйственные взаимоотношения в агропромышленных комбинатах Югославии. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1990. – 68 с.;
102. Сельское хозяйство социалистической федеративной республики Югославии. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1972. – 72 с.;
103. Евдокимов А.Н. Проблемы функционирования АПК в развитых капиталистических странах. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1985. – 70 с.;
104. Хилюк Н.А. Аграрно-промышленные предприятия и объединения в сфере производства и переработки плодов и овощей. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1978. – 56 с.;
105. Демьяненко В.Н. Проблемы управления агропромышленной интеграцией в рамках продовольственного комплекса США. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1979. – 56 с.;
106. Аграрно-промышленные комплексы в развитых капиталистических странах. Легкий Н.Т., Алёшина И.М., Гончарова Л.Л. и др. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1977. – 68 с.;
107. Попова Л.А. Вертикальная интеграция в фермерских кооперативах развитых капиталистических стран. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1990. – 64 с.;
108. Мартынов В.Д. Фермерская кооперация в системе АПК скандинавских стран и Финляндии. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1988. – 56 с.;
109. Экономический словарь агропромышленного комплекса. – К.: “Урожай”, 1986. – 336 с.;
110. Рекомендації по удосконаленню організації сільськогосподарського ринку на основі інтеграційних процесів. – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 48 с.;
111. Фактор Г.Л. Особенности развития продовольственной системы Франции. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1980. – 88 с.;
112. Уланов Б.П. Система информации о результатах научных исследований по сельскому хозяйству в США. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1975. – 96 с.;
113. Егерева Л.И., Кононов И.С. Экономические связи сельского хозяйства в системе народнохозяйственного агропромышленного комплекса. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1981. – 60 с.;
114. Статистичний щорічник України за 2003 р. – К.: “Консультант”, 2004. – 593 с.;
115. Статистичний щорічник України за 2004 р. – К.: “Консультант”, 2005. – 592 с.;
116. Статистичний щорічник України за 2005 р. – К.: “Консультант”, 2006. – 576 с.;
117. Зовнішня торгівля України товарами у 2005 р. Статистичний збірник. Том 3. – К.: Держкомстат України, 2006. – 215 с.;
118. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2005 рік. Статистичний бюлетень. – К.: Держкомстат України, 2006. – 50 с.;
119. Приходько Т.С. Система управления сельским хозяйством во Франции. – М.: НИИТЭИагропром, ДОР, № 137/94. – 9 с.;
120. Висенте Э. О связях сельского хозяйства со смежными отраслями экономики во Франции. – М.: ВНИИТЭИСХ, 1977. – 64 с.;
121. Медведева Н.А. Плодоовощные аукционы Нидерландов. – М.: НИИТЭИагропром, ДОР, № 173/94. – 12 с.;
122. Приліпка О.В. Зарубіжний досвід агропромислово-торговельної інтеграції у плодоовочевому підкомплексі // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 2007. - №49. – С. 141-146;
123. Медведева Н.А. Организация и функционирование оптовых рынков по торговле плодоовощной продукцией. – М.: НИИТЭИагропром, 1994. – 35 с.;
124. Гудзинський О.Д., Гайдамак Н.В. Інноваційна діяльність в системі менеджменту // Розвиток науки про бухгалтерський облік, Ч. ІV. 2000. – Житомир: ЖІТІ, С. 57-61;
125. Гудзинський О.Д., Судомир С.М. Методологічні аспекти формування потенціалу, адекватного стратегічному розвитку підприємств // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. – Вип. 1/39. – С. 11-16;
126. Приліпка О.В. Концептуальні засади розвитку багатоукладної системи закритого ґрунту // Агроінком. – 2007. – №11-12. – С. 22-27;
127. Приліпка О.В. Ефективність виробництва продукції закритого ґрунту // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. - 2007. – Вип. 64. – С. 45-51;
128. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку: Монографія. Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2007. – 216 с.;
129. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях) / За ред. П.Т.Саблука. – К.: ІАЕ, 1999. – 532 с.;
130. Ринок сільськогосподарської техніки: проблеми становлення / В.П.Яковенко, Я.К.Білоусько, Г.М.Підлісецький, В.Л.Товстопят та ін.; За ред. Г.М.Підлісецького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 220 с.;
131. Червен І.І. та ін. Формування високоефективного виробництва та ринку продукції в агропромисловому комплексі південного регіону / За ред. І.І.Червена. – Миколаїв: МДАУ. – 2000. – 238 с.;
132. Червен І.І., Ключник В.І., Ключник О.В. Ефективність розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки регіону. - Миколаїв: Вид. Ір.Гудими. – 2007. – 180 с.;
133. Шкільов О.В. Внутрішньогосподарські резерви підвищення ефективності виробництва молока // Економіка АПК. – 2007. №9. – С. 33-36;
134. Гудзинський О.Д., Гайдамак Н.В. Формування системи управління в умовах розвитку інтеграційних зв’язків АПК // Збірник наукових праць. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, К.: Видавництво “Курс”. – 2005. – №2. – С. 59-64;
135. Гудзинський О.Д., Сіренко Н.М Інноваційний менеджмент стратегічного розвитку підприємств. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – С. 176-180;
136. Андрійчук В.Г., Зубець М.В., Юрчишин В.В. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти. – К.: Аграрна наука, 2005. – 140 с.;
137. Кравченко Р.Г. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве. – Л.: Экономика, 1981. – 320 с.;
138. Онищенко А.М. Специализация сельскохозяйственного производства. (Методические проблемы специализации). – К: Наукова думка, 1973. – 296 с.;
139. Планирование оптимальной структуры производства в агропромышленных объединениях. – К.: Вища школа, 1982. – 150 с.;
140. Спрогис А.К. Оптимизация основных показателей перспективных планов колхозов и совхозов. – Рига: Зинатне, 1971. – 241 с.;
141. Мур Дж., Уэдерфорд Л. и др. Экономическое моделирование в Microsoft Excel, 6-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 1024 с.;
142. Мармуль Л.О. Державне регулювання та фінансово-економічне забезпечення розвитку овочівництва // Науково-виробничий журнал “Бізнес-навігатор”. Херсон: МУБіП, 2006. Вип. 10 – С. 82-90;
143. Топіха В.І. Економічний механізм кредитування виробників овочів в Україні // Таврійський науковий вісник. - 2005. - №44. – С. 242-248;
144. Топіха В.І. Фінансова політика кредитування галузі овочівництва в Україні // Таврійський науковий вісник. - 2006. - №47. – С. 170-175;
145. Стецюк П.А. Формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С. 111-116;
146. Терещенко В.К., Ланченко Є.О. Формування і функціонування організаційно-економічного механізму інвестування в сільському господарстві // Агроінком. – 2007. – №3-4. – С. 15-20;
147. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 578 с.;
148. Іпотечне кредитування в аграрному секторі економіки України / М.Я.Дем’яненко, В.М.Алексійчук, О.Є.Гудзь, А.В.Сомик; Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 106 с.;
149. Аграрна реформа в Україні / П.І.Гайдуцький, П.Т.Саблук, Ю.О.Лупенко та ін. За ред. П.І.Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.;
150. Приліпка О.В. Інвестиційна політика держави в стратегічному розвитку підприємств закритого ґрунту // Економіка АПК. – 2007. – №12. – С. 91-97;
151. www.ukrstat.gov.ua (Інтернет-сайт Державного комітету статистики України);
152. Статистичний бюлетень “Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2005 році”. – К.: Держкомстат, 2006. – 270 с.;
153. Мармуль Л.О. Ризик та інвестиційна діяльність у плодоовочеконсервній промисловості // Зб. наук. праць КНЕУ “Ризикологія в економіці та підприємництві”. – 2001. – С. 147-149;
154. Ланченко Є.О. Іноземні інвестиції в сільському господарстві України: проблеми та перспективи // Аграрна наука і освіта. – 2006. – Т. 7, №1-2. – С. 114-120;
155. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т.Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 764 с.;
156. Послання Президента України до Верховної Ради України “Украї