Версаль Наталія Іванівна Адаптація банківської системи до фінансових шоків

brief description

Версаль Наталія Іванівна, доцент кафедри страхування, банківської справи та ризик-менеджменту, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Адаптація банківської системи до фінансових шоків». Шифр та назва спеціальності 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Спецрада Д26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ВЕРСАЛЬ НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
УДК 336.71:338.124.4
ДИСЕРТАЦІЯ
АДАПТАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ДО ФІНАНСОВИХ ШОКІВ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_______________ Н.І. Версаль
Науковий консультант Камінський Андрій Борисович
доктор економічних наук, професор
Київ – 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ……………………………………………………………...………….2
ВСТУП.......................................................................................................................26
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФІНАНСОВИХ ШОКІВ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ..................................26
1.1. Економічна природа, ідентифікація та класифікація фінансових шоків ...39
1.2. Фінансові шоки як результат функціонування фінансової системи ..........72
1.3. Декомпозиція релевантних для банківської системи фінансових шоків ...94
1.4. Концептуальні засади адаптації банківської системи до фінансових
шоків .........................................................................................................................123
Висновки до першого розділу................................................................................150
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ
ШОКІВ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ..............................................................153
2.1. Порівняльний аналіз фінансових шоків на основі скорингового
підходу......................................................................................................................153
2.2. Інтенсивність і вплив шоків депозитного ринку на банківську систему.183
2.3. Ідентифікація та оцінювання впливу шоків кредитного ринку на банківську
систему......................................................................................................................206
2.4. Фінансова доларизація як фактор вразливості банківської системи до шоків
валютного ринку......................................................................................................229
Висновки до другого розділу .................................................................................252
РОЗДІЛ 3. ІНСТРУМЕНТИ АДАПТАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ДО
ФІНАНСОВИХ ШОКІВ.......................................................................................257
3.1. Інструменти адаптації банківської системи до шоків депозитного ринку.257
3.2. Інструменти адаптації банківської системи до шоків кредитного ринку...278
3.3. Моделювання шоків валютного ринку за умов фінансової доларизації ....304
Висновки до третього розділу................................................................................335
25
РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ФІНАНСОВИХ ШОКІВ ..................................... 339
4.1. Адаптація банків України до впливу фінансових шоків депозитного
ринку......................................................................................................................... 339
4.2. Адаптація банків України до впливу фінансових шоків на кредитному та
валютному ринках................................................................................................... 374
4.3. Вплив фінансових шоків на ключові показники фінансової стійкості
банківської системи України і можливості її адаптації ...................................... 390
4.4. Адаптація фінансових регуляторів в Україні до впливу фінансових
шоків......................................................................................................................... 411
Висновки до четвертого розділу............................................................................ 444
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ АДАПТАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ
СИСТЕМИ ДО ФІНАНСОВИХ ШОКІВ ......................................................... 449
5.1. Забезпечення розвитку адаптивного потенціалу банківської системи ...... 449
5.2. Буфери капіталу і формування резервів як складові адаптивного потенціалу
банківської системи ................................................................................................ 465
5.3. Поширення практики застосування інструментів макропруденційної
політики задля розбудови адаптивного потенціалу банківської системи......... 494
Висновки до п’ятого розділу.................................................................................. 506
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 509
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 517
ДОДАТКИ............................................................................................................... 571

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічні підходи та
розроблено науково-практичні рекомендації, які в сукупності комплексно
розв’язують наукову проблему адаптації банківської системи до фінансових
шоків. Зокрема:
1. Запропоновано концептуальний підхід до визначення сутності
фінансових шоків, їхніх ознак і характеристик, а також підходів до їх
класифікації. Основними ознаками фінансових шоків є: стохастичність, різка,
істотна зміна ситуації, неконтрольованість і, в більшості випадків, реалізовані
ризики. Наявність таких ознак практично унеможливлює розроблення та
застосування індикаторів раннього попередження фінансових шоків, що помітно
відрізняє їх від фінансових криз. Відмінністю перших від других є те, що
наслідки фінансових шоків можуть бути й негативними, й позитивними,
тимчасом як фінансових криз – виключно негативними. Запропонована
класифікація фінансових шоків формує комплексне бачення, зокрема в контексті
впливу на банківську систему. Доведено, що вони можуть виникати як зовні, так
і всередині банківської системи, а також показано, що фінансові регулятори
здатні виступати не тільки стабілізаторами банківської системи, а й
продуцентами фінансових шоків. Класифікація таких шоків залежно від ринків,
на котрих вони виникають, дала змогу, крім конкретизації їх сутності,
сформувати системне бачення застосування інструментів адаптації до їх впливу
на трьох рівнях: банків, фінансових регуляторів і держави.
2. Зважаючи на економічну природу фінансових шоків, є потреба в
розробленні інструментів подолання наслідків їх впливу, що уможливлюється в
рамках концепції адаптації як процесу зміни характеристик банківської системи
з метою припинення дії шоку, його локалізації та мінімізації витрат, а в
кінцевому підсумку – відновлення стабільності цієї системи й підвищення її
здатності до сприйняття майбутніх змін. Концептуально сформовано бачення
адаптації як процесу, що включає шість основних блоків. Перший блок –
510
структуризація на інституційні рівні: банки, фінансові регулятори й держава.
Доведено, що в шокових ситуаціях можливості банків адаптуватись обмежені,
однак на рівні фінансових регуляторів і держави припустиме застосування
інструментів (нормативних, адміністративних, економічних), здатних
мінімізувати наслідки впливу фінансових шоків. Другий блок – цілі, котрі
необхідно окреслити не тільки на оперативному і тактичному, а й на
стратегічному рівнях. Третій блок – принципи, що утворюють фундамент
ефективності адаптації банківської системи до фінансових шоків. Четвертий
блок – види адаптації, крізь призму яких було проведено аналіз інструментів
адаптації банківської системи до фінансових шоків. П’ятий блок – сукупність
інструментів адаптації банківської системи до фінансових шоків, сформована
залежно від видів фінансових шоків, котрі виникають на відповідних сегментах
фінансового ринку. Шостий блок – критерії оцінювання ефективності адаптації
банківської системи до фінансових шоків.
3. Обґрунтовано, що методологія дослідження адаптації банківської
системи до фінансових шоків містить теоретичну й емпіричну складові. В основу
теоретичної складової покладено теорію фінансової крихкості (нестабільності)
Х. Мінскі. Емпірична складова створює підґрунтя для використання економікостатистичних методів, котрі уможливлюють вимірювання та порівняння
показників, релевантних у контексті дослідження як шоків, так і застосування
інструментів адаптації. Здійснено бенчмаркінг фінансових систем розвинутих
країн і тих, що розвиваються. У розрізі трьох груп аналізованих країн (перша
включає США, Великобританію, Францію, Німеччину; друга – Польщу,
Угорщину, Чехію, Словаччину, Румунію, Словенію, Болгарію, Хорватію, країни
Балтії; третя – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну)
виявлено такі тенденції: збільшення фінансової глибини небанківських
фінансових установ у переважній частині досліджених країн та помітне
відставання країн третьої групи від решти. Удосконалено розрахунок показника
фінансової глибини з урахуванням ступеня доларизації. Обґрунтовано
511
доцільність застосування скорингового підходу при оцінюванні фінансових
шоків, який дає можливість проводити порівняння не лише в часі, а й між
країнами.
4. Систематизовано фінансові шоки депозитного ринку, серед котрих
найбільш значущим для банків є шок відпливу вкладів. Розкрито специфіку
цього шоку в трьох базових варіаціях: відплив вкладів із одного банку,
системного банку та переважної частини банків, а також його наслідків для
банківської системи за наявності гарантування вкладів. Вплив зазначеного шоку
залежить від низки чинників, серед яких релевантними є наявність або
відсутність державної системи гарантування вкладів, а також частки депозитів у
зобов’язаннях банків. Основна увага при аналізі інтенсивності відпливу вкладів
приділялася країнам третьої групи, де депозити відіграють визначальну роль у
формуванні ресурсів банків.
5. Показано, що дестабілізація банківської системи як розвинутих
країн, так і тих, що розвиваються, великою мірою зумовлена шоками кредитного
ринку. Запропоновано комплексний підхід до аналізу цих шоків шляхом їх
структуризації на такі складові: кредитні буми, стрімке зростання проблемної
заборгованості, зупинка в кредитуванні, а також різка зміна ціни кредитів, що є
основою для застосування інструментів адаптації на відповідних інституційних
рівнях. Аналіз у розрізі обраних для дослідження груп країн засвідчив, що банки
й розвинутих країн, і тих, що розвиваються, неадекватно оцінювали достатність
резервів, тому гостро постала проблема неякісних кредитів. Найбільш шокові
зміни спостерігалися в третій групі країн, зокрема за показником відношення
проблемних кредитів до валових та у зв’язку з необхідністю доформування
резервів за наданими банками кредитами. Основними причинами виникнення
проблемної заборгованості стали: кредитні буми, завищені очікування щодо
кредитоспроможності позичальників, падіння темпів економічного зростання,
підвищення кредитних процентних ставок і коливання валютних курсів.
512
6. З’ясовано, що на функціонування банків країн Східного партнерства
сильно впливає значна доларизація депозитів і кредитів. Причинами депозитної
доларизації є: високий рівень інфляції та інфляційних очікувань, істотна
девальвація національної валюти й, відповідно, наявність девальваційних
очікувань, ефект гістерезису, інтегрованість до міжнародних ринків, корупція та
тіньова економіка. Значна доларизація кредитів зумовлена їх захистом від
інфляції й девальвації, підтримки учасників зовнішньоекономічних відносин, а
також депозитною доларизацією. Показано, що розрахунок індексів доларизації
банківських кредитів і депозитів в умовах дії фінансових шоків потребує
вдосконалення (й це було продемонстровано в роботі), та запропоновано
авторський підхід, оскільки за використання класичного підходу в разі раптової
девальвації національних валют не враховуються різкі зміни валютного курсу.
Аналіз гепів між доларизованими кредитами й депозитами банків дав змогу
точніше оцінити можливості валютної трансформації щодо забезпечення їх
ефективної діяльності та запропонувати відповідні моделі для визначення
доцільності та обсягів валютної трансформації.
7. Результати дослідження засвідчили неналежну ефективність
інструментів адаптації до шоків депозитного ринку на рівні банків. Показано, що
на рівні фінансових регуляторів і держави потенціал таких інструментів
достатній для швидкого подолання депозитних шоків. Одним із інструментів є
гарантування вкладів, однак, з огляду на відплив вкладів у розвинутих країнах
під час глобальної фінансової кризи, цей запобіжник може не спрацьовувати.
Доведено, що ефективне функціонування системи гарантування вкладів має
відповідати певним очікуванням вкладників, наприклад у частині максимальної
суми відшкодування, видів вкладів, за котрими можливе відшкодування, і
строків їх доступності. У зв’язку з цим напрями вдосконалення системи
гарантування вкладів в Україні були обґрунтовані з двох позицій – розширення
можливостей фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та
513
адаптації системи гарантування вкладів до сучасних реалій, зокрема в контексті
приєднання до директив ЄС з гарантування вкладів.
8. Сформовано систему інструментів адаптації до шоків кредитного
ринку на рівні банків, фінансових регуляторів і держави. На відміну від
інструментів адаптації до шоків депозитного ринку, інструменти адаптації до
шоків кредитного ринку на рівні банків є високоефективними. Так, у разі різкого
зростання обсягів проблемної заборгованості можуть бути використані такі
інструменти: реструктуризація заборгованості, пошук банку-партнера для
перекредитування, зміна напрямів кредитування, оптимізація витрат банку та
зменшення процентної маржі, співпраця з міжнародними фінансовими
установами, ліквідація проблемної заборгованості. Інструменти адаптації, які
застосовуються фінансовими регуляторами в рамках реалізації монетарної й
макропруденційної політики, багатофункціональні та ефективні щодо подолання
більшості шоків кредитного ринку. Інструменти адаптації на рівні держави
пристосовані до використання в постшоковий період.
9. Систематизовано інструменти адаптації до шоків валютного ринку,
а також окреслено їх недоліки. У результаті, на основі розгляду моделей
валютної трансформації (нульова валютна трансформація, трансформація
депозитів у національній валюті в кредити в іноземній валюті, трансформація
валютних депозитів у кредити в національній валюті), запропоновано модель,
яка структурує дохідність банку на три складові залежно від валюти залучених
депозитів і валюти наданих кредитів. В основу моделі покладено припущення
про доцільність трансформації валютних депозитів у кредити в національній
валюті через істотну різницю в процентних ставках, характерну для країн третьої
групи. На базі моделі проводиться аналіз двох управлінських підходів –
стратегічного й тактичного. Перший характеризується часткою депозитів у
іноземній валюті в сукупному обсязі депозитів, другий – часткою трансформації
таких депозитів у кредити в національній валюті. Управління ризиками
доларизації ґрунтується на застосуванні CVaR (Conditional Value-at-Risk), що дає
514
можливість ефективно враховувати вплив потенційних валютних шоків.
Відповідно розроблені адаптивні стратегії, що базуються на побудові
співвідношень депозитів та кредитів банку в різних валютах.
10. Виконано кореляційно-регресійний аналіз впливу фінансових шоків
на показники фінансової стійкості банківської системи, котрий засвідчив: шоки
валютного ринку у формі девальвації національної валюти спричиняють
збільшення показника відношення проблемних кредитів до капіталу й,
відповідно, проблемних кредитів до загальної суми наданих кредитів,
зменшення показника відношення регулятивного капіталу до зважених за
ступенем ризику активів, зниження зобов’язань як у національній, так і в
іноземній валютах; шоки кредитного ринку зумовлюють підвищення показників
ліквідності, зокрема, відношення ліквідних активів до сукупних; шоки
депозитного ринку призводять до скорочення сум кредитів на тлі зменшення
обсягів зобов’язань. Швидкість адаптації залежить як від інтенсивності
фінансових шоків, так і від їх тривалості, а також вихідних значень показників,
що перебувають під впливом відповідних шоків.
11. Аналіз впливу фінансових шоків на банківську систему України
протягом двох криз (глобальної фінансової кризи 2008–2009 рр. та локальної
банківської кризи 2014–2017 рр.) підтвердив, що інструменти адаптації для
досягнення оперативних і тактичних цілей домінують над тими, які слугують
реалізації стратегічних цілей. Ефективне застосування інструментів адаптації
гальмувалося тривалим терміном прийняття рішень, зокрема в частині
використання таких інструментів до шоків кредитного й валютного ринків.
Порівняння застосування інструментів адаптації банківської системи до
фінансових шоків у цих два періоди дає підстави стверджувати таке. По-перше,
тоді активна адаптація та розбудова нових моделей поведінки переважали над
пасивним пристосуванням до фінансових шоків. По-друге, банки з різною
формою власності використовували неоднакові інструменти адаптації, є випадки
неконкурентної поведінки, наприклад щодо підтримки банків із державною
515
формою власності, а в окремих випадках – і специфічним статусом. По-третє,
цілі адаптації фінансових регуляторів до фінансових шоків зазнали
кардинальних змін: якщо під час впливу шоків у 2008–2009 рр. головною метою
НБУ був порятунок банків, то у 2014–2017 рр. – виведення більшості
неплатоспроможних банків із ринку. Зміна цілей позначилася й на інструментарії
адаптації, котрий теж набув шокового характеру. По-четверте, на рівні держави
є потреба у створенні спеціальних агентств із викупу проблемних кредитів банків
та, як варіант, випуску на основі придбаних активів цінних паперів, що
гарантуватимуться державою й викуповуватимуться банками. Такий механізм
сприяє очищенню балансів банків від проблемних кредитів, розмороженню
резервів, відновленню кредитування.
12. Обґрунтовано доцільність розвитку адаптивного потенціалу
банківської системи та запропоновано розглядати його на трьох інституційних
рівнях – держави, фінансових регуляторів, банків – у розрізі трьох блоків
характеристик: організаційному, технологічному, ресурсному. Однією із
характерних ознак фінансових шоків є випадковість, отже, неможливо
заздалегідь передбачити виникнення фінансових шоків, однак можна створити
базу для мінімізації наслідків їх впливу. Організаційні характеристики
стосуються специфіки функціонування фінансових установ та їхніх регуляторів,
а також їх об’єднань і координації їхньої діяльності. Технологічні
характеристики пов’язані з розробленням відповідного інструментарію для
адаптації до фінансових шоків, зокрема в частині віднайдення балансу між
економічними й адміністративними інструментами. Ресурсні характеристики –
це комплекс інформаційних, трудових і фінансових ресурсів, котрі можуть бути
використані для мінімізації втрат від впливу фінансових шоків.
13. Визначено напрями розвитку адаптивного потенціалу банківської
системи України в розрізі тріади: держава, фінансові регулятори та банки. На
рівні держави це затвердження нормативно-правових актів, які сприятимуть
адаптивній стійкості банківської системи (вдосконалення функціонування
516
ринків капіталу, роботи з проблемними активами банків, захисту прав
кредиторів); підвищення ефективності функціонування банків із державною
власністю і зменшення участі в них держави; створення спеціального фонду для
підтримки бізнесу в кризові періоди; активна участь у формуванні й
функціонуванні рад із фінансової стабільності. На рівні фінансових регуляторів
доцільно посилити їх взаємодію між собою та державою шляхом активізації
діяльності й розширення повноважень рад із фінансової стабільності та зміни їх
характеру від координаційного й рекомендаційного до регулятивного,
прискорення імплементації інструментарію макропруденційної політики. На
рівні банків розбудова адаптивного потенціалу можлива завдяки створенню
координаційно-регулятивних органів і посилення самодисципліни у здійсненні
банківської діяльності, вдосконаленню інструментів хеджування, зміні підходів
до роботи з проблемними активами, використанню технологій штучного
інтелекту при прийнятті рішень, розробленню новітніх фінансових технологій.
14. Обґрунтовано доцільність розширення застосування інструментів
макропруденційної політики в країнах, що розвиваються, зокрема в Україні.
Аналіз засвідчив, що використання інструментів капіталу в рамках реалізації
макропруденційної політики є ефективним чинником мінімізації наслідків
впливу фінансових шоків, однак через брак історичних даних у таких країнах
вони мають обмежений потенціал застосування. У зв’язку з цим запропоновано
передусім запроваджувати в практику такі ефективні інструменти, як
встановлення обмежень на зростання обсягів кредиту і граничних значень на
певні показники, а саме: відношення суми кредиту до вартості забезпечення,
відношення суми кредиту до обсягу доходу, відношення платежів за кредитом
до доходу позичальника