Зикова Ольга Ігорівна. Трансформація доларизації в країнах Латинської Америки в умовах глобалізації

brief description

Зикова Ольга Ігорівна. Назва дисертаційної роботи: "Трансформація доларизації в країнах Латинської Америки в умовах глобалізації"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
УДК 339.737:339.744:339.972
ЗИКОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА
ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОЛАРИЗАЦІЇ В КРАЇНАХ ЛАТИНСЬКОЇ
АМЕРИКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Сніжко Оксана Володимирівна
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДОЛАРИЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ.......................................... 13
1.1. Еволюція концептуальних підходів до трактування доларизації….. 13
1.2. Теоретичні підходи до типології доларизації………………………….. 22
1.3. Особливості моделювання доларизації……………………………… 33
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 50
РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ДОЛАРИЗАЦІЇ В КРАЇНАХ ЛАТИНСЬКОЇ
АМЕРИКИ.................................................................................................... 53
2.1. Чинники доларизації в латиноамериканському регіоні в умовах
глобалізації…………………………………………………………………. 53
2.2. Вплив міжнародних потоків капіталу на процеси доларизації ….. 70
2.3. Роль фінансових ринків країн Латинської Америки в трансформації
доларизації………………………………………………... 97
2.4. Особливості та ефекти переходу до офіційної доларизації (на
прикладі Еквадору)……………………………………………………….. 117
Висновки до розділу 2……………………………………………………. 131
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ТА ВИКЛИКИ ПОЛІТИКИ
ДЕДОЛАРИЗАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ…………………… 134
3.1. Інструменти політики дедоларизації в Латинській Америці 134
3.2. Стратегії фінансової дедоларизації в країнах Латинської Америки
(на прикладі Перу та Чилі)……………………………………………….. 168
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 189
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 196
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 226
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГВ – Агентство з гарантування вкладів (в Еквадорі)
ЕКЛАК – Економічна Комісія ООН для Латинської Америки та Карибів
ЄЦБ – Європейський центральний банк
ІСЦ – індекс споживчих цін
ІТ – інфляційне тарґетування
ЛА – Латинська Америка
ЛА5 – п’ять країн-лідерів регіону (Бразилія, Колумбія, Мексика, Перу, Чилі)
ЛА7 – сім країн-лідерів регіону (Бразилія, Колумбія, Мексика, Перу, Чилі, Аргентина,
Венесуела)
ЛАК – Латинська Америка і Карибський басейн
МВФ – Міжнародний валютний фонд
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
СПЗ – спеціальні права запозичення
ФРС – Федеральна резервна система США
ЦБ – центральний банк
ЮНКТАД – Конференція ООН з торгівлі та розвитку
BCE – центральний банк Еквадору (Banco Central del Equador)
BCRP – центральний банк Перу (Banco Central de Reserva del Perú)
BRC – центральний банк Колумбії (Banco de la República Colombia)
CWNE – індекс незалежності банків
ILR – показник міжнародної ліквідності (International Liquidity Ratio)
MVP – мінімальна варіація портфеля (minimum variance portfolio)
OMI – Індекс відкритої економіки (Open Markets Index)
UCV – індексована за інфляцією одиниця постійної вартості в Еквадорі (unit of
constant value)
UF – одиниця індексування в Чилі (unidad de fomento)
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Упродовж останнього десятиліття провідні
країни Латинської Америки здійснили перехід від гіперінфляції до макроекономічної
та фінансової стабілізації і сталого економічного зростання, заснованого на засадах
зовнішньоекономічної лібералізації, торговельній відкритості, структурній
трансформації, прискореному розвитку фінансового сектора.
Важливою складовою політики, спрямованої на забезпечення макроекономічної
стабільності, є дедоларизація, розвиток фінансових ринків, створення монетарних
стимулів для послаблення залежності від запозичень в іноземній валюті, проведення
інституційних реформ, запровадження гнучкого режиму валютного курсу у
сукупності з контрциклічними заходами в умовах коливань глобальної ліквідності. У
латиноамериканських країнах застосування тарґетування інфляції поряд із гнучкими
обмінними курсами амортизувало зовнішні шоки, ефективне пруденційне
регулювання та податково-бюджетна політика забезпечили нейтралізацію
обмежувальних ефектів кризи, зменшення залежності від зовнішнього фінансування
та зміни в структурі зовнішнього боргу знизили вразливість країн регіону до різких
коливань потоків капіталу, збільшення буферних запасів валютних резервів
забезпечило захист від різких змін у настроях інвесторів. Як наслідок, реформи у
монетарній сфері досягли успіху у напрямку зниження рівня доларизації.
Актуальність дослідження проблеми доларизації в латиноамериканському
регіоні, еволюції її форм, характеру та особливостей трансформації під впливом
глобалізаційних процесів на сучасному етапі, а також виявлення стратегічного
монетарного орієнтиру для забезпечення макроекономічної та фінансової стійкості в
умовах глобальних дисбалансів обумовили вибір теми роботи, її цільову
спрямованість і структуру дослідження.
Ступінь наукової розробки проблеми. Більшість економістів розглядають
доларизацію як складне, суперечливе і багатогранне явище, окремі аспекти якого
залишаються предметом наукових дебатів. Фундаментальні теоретичні і практичні
проблеми фінансової доларизацї висвітлені в працях зарубіжних вчених: Е. Агенора,
А. Айзе, К. Артета, Т. Баліньйо, А. Бараяса, Р. Барро, А. Берга, Е. Боренштейна,
5
С. Брода, К. Вег, П. Гвідотті, Т. Дідьєра, Б. Ейхенгріна, Н. Ерікссона, С. Едвардса,
Дж. Каддінгтона, Г. Кальво, С. Каміна, П. Кругмана, М. Кана, Е. Леві-Єйяті,
Н. Лівіатана, М. Майлза, Р. МакКіннона, Р.А. Моралеса, Дж. де Ніколо, К. Рейнхарт,
К. Родрігеса, К. Рогоффа, М. Савастьяно, Дж. Сакса, Р. Сахай, Л. Томаса, Ф. Теллерія,
М. Урібе, Е. Фейге, Д. Хендерсона, П. Хонохана, С. Шмуклера, К. Шулера. Наукові
праці Р. Вейруна, А. Галіндо, М. Гарсіа-Ескрібано, Л. Ерасмуса, С. Кальдерона,
А. Кокеніне, Л. Лейдермана, А. Луки, М. Нозакі, А. Пауелла, І. Петрової, Р. Ренхака,
С. Соса, А. Торре, Л. Херрера присвячені вивченню чинників дедоларизації
економіки.
Різноманітні підходи до наукового аналізу цієї проблематики застосували
вітчизняні вчені, зокрема: О. Береславська, В. Геєць, Н. Гребеник, А. Гриценко,
О. Дзюблюк, В. Козюк, Б. Лапчук, З. Луцишин, І. Лютий, В. Міщенко, В. Стельмах,
Т. Шемет та ін. Окремі аспекти впливу доларизації на грошово-кредитну політику у
своїх роботах аналізували Н. Атамась, А. Гальчинський, В. Міщенко, О. Сніжко,
І. Співак, Т. Цвігун, О. Шаров, С. Шумська та ін. Сучасні економічні трансформації,
глобальні фінансові дисбаланси, глобальна фінансова криза та стабілізаційна політика
стали предметом дослідження в роботах В. Базилевича, І. Бураковського,
О. Гребельника, Н. Кравчук, В. Мазуренка, Д. Лук’яненка, І. Пузанова, О. Рогача,
Я. Столярчук, А. Філіпенка, С. Циганова, В. Шевчука, О. Шниркова, С. Юрія та ін.
Визнаючи вагомий внесок вітчизняних та зарубіжних вчених у дослідження
проблеми доларизації, слід зазначити, що у науковій літературі бракує праць,
присвячених аналізу трансформації доларизації на сучасному етапі в умовах нового
середовища протікання макроекономічних процесів, чим і зумовлена актуальність
тематики дисертаційної роботи. Таким чином, необхідним є поглиблене дослідження
економічної природи, принципів, закономірностей, передумов та чинників
формування, розвитку і трансформації доларизації у системному зв’язку з
фінансовою глобалізацією та монетарною політикою на прикладі досвіду країн
Латинської Америки. Теоретико-практична значущість зазначеної проблеми
обумовила вибір теми дисертаційного дослідження та окреслили коло розглянутих
питань.
6
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до планової теми наукових досліджень кафедри
міжнародних фінансів «Стратегія інтеграції України у світову економіку» в рамках
загальної науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин «Україна у
міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01, яка є складовою Комплексної
наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів
глобалізації» (2011-2015 рр.). Особистий внесок автора у дослідження даної теми
полягає в аналізі трансформації доларизації економіки в новітніх глобалізаційних
умовах, обґрунтуванні існування рівноважних рівнів фінансової доларизації в країнах
Латинської Америки і виявленні напрямів реформування монетарної політики,
спрямованої на дедоларизацію.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне
дослідження трансформації доларизації в країнах Латинської Америки, її
спонукальних факторів та ефектів в умовах посилення торговельної та фінансової
інтеграції на сучасному етапі глобалізації, обґрунтування варіативності стратегій
дедоларизації як окремого напряму макроекономічної політики в країнах Латинської
Америки.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність постановки та вирішення
таких наукових завдань:
- систематизувати теоретичні положення щодо трактування економічного
змісту категорії «доларизація», провести концептуальний аналіз існуючого
понятійно-категоріального апарату доларизації відповідно до існуючих наукових
підходів;
- дослідити еволюцію наукових підходів до типології доларизації;
- виокремити особливості моделювання доларизації на основі класичних та
новітніх моделей;
- виявити фундаментальні макроекономічні тенденції розвитку країн Латинської
Америки у новому середовищі та напрями впливу глобалізації на екзогенні та
ендогенні фактори доларизації;
7
- з’ясувати вплив міжнародних потоків капіталу на процеси доларизації у
регіоні;
- визначити особливості розвитку доларизації в країнах Латинської Америки,
зокрема, визначити рівноважні рівні доларизації за умови ефекту гістерезису та
виявити основні фактори впливу на зміну рівня фінансової доларизації за допомогою
економіко-математичного моделювання;
- з’ясувати роль фінансових ринків країн Латинської Америки в трансформації
доларизації;
- виявити ключові передумови трансформації монетарної політики в офіційно
доларизованій економіці та дослідити переваги даного режиму в контексті глобальної
економічної інтеграції;
- виокремити концептуальні напрями стратегії дедоларизації, рівні її здійснення
та форми реалізації у країнах Латинської Америки;
- узагальнити інструментарій і визначити особливості реалізації монетарної
політики та пруденційного регулювання в країнах Латинської Америки, спрямованих
на дедоларизацію.
Об’єктом дослідження є процеси доларизації національних економік в
глобалізаційних умовах.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів
процесів трансформації доларизації економік країн Латинської Америки в умовах
глобалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали
концептуальні положення сучасної економічної думки, сучасної монетарної теорії та
нової класичної макроекономіки з урахуванням концепції «нового середовища»
монетарної політики. При проведенні дослідження використовувались
загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: історико-логічний метод,
структурно-функціональний метод – для вивчення еволюції концептуальних підходів
до трактування понять «валютне заміщення» і «доларизація» та типології доларизації
(пп. 1.1, 1.2, 1.3), визначення чинників доларизації в регіоні в умовах глобалізації
(пп. 2.1); методи логічної абстракції, логіко-дескриптивний, аналізу та синтезу,
дедукції та індукції, порівняння – для визначення глобалізаційних детермінант
8
трансформації доларизації в країнах Латинської Америки та інструментів і стратегій
дедоларизації (розділ 2, розділ 3), методи статистичних співставлень та порівнянь,
методи ретроспективного, порівняльного, статистичного аналізу, метод факторного
аналізу (пп. 2.2, 2.3, 2.4, 3.2), методи макроекономічного аналізу, емпіричного аналізу
(пп. 2.3, 2.4, 3.1, 3.2), метод логічного узагальнення результатів, кореляційнорегресійний аналіз – для визначення спонукальних факторів фінансової доларизації,
рівноважних рівнів доларизації, факторів впливу на короткострокову динаміку
депозитної доларизації в країнах Латинської Америки та Україні: пп. 2.3, 2.4). Значний
обсяг ретроспективної та актуальної інформації про динаміку макроекономічних
показників економік латиноамериканських країн зумовив необхідність
систематизації, статистичної обробки та побудови таблиць, графіків і схем (розділ 2,
пп. 3.2).
Статистичною і фактологічною базою дослідження є аналітичні матеріали
науково-дослідницьких центрів, офіційні матеріали міжнародних фінансових
інституцій, таких як ООН, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Економічна
Комісія ООН для Латинської Америки та Карибів (ЕКЛАК), ЮНКТАД,
Міжамериканський банк розвитку, центральні банки країн Латинської Америки.
Інформаційними джерелами дослідження стали також монографії, наукові статті
вітчизняних і зарубіжних вчених, дані річних звітів, інформаційних бюлетенів,
аналітичні ресурси Інтернет, вітчизняні періодичні видання і публікації міжнародних
організацій.
Наукова новизна одержаних результатів: Здійснені у дисертації наукові
дослідження дозволили автору отримати такі суттєві наукові результати, що
розкривають його особистий внесок у вирішення поставлених завдань, розробку даної
проблеми і конкретизують наукову новизну одержаних результатів:
вперше:
- на основі економетричного аналізу довгострокового рівноважного рівня
доларизації у країнах Латинської Америки і його впливу на короткострокову динаміку
депозитної доларизації обґрунтовано стійкість доларизації в умовах глобалізації,
зокрема: а) встановлено наявність рівноважного рівня доларизації, до якого тяжіє
економіка залежно від зміни макроекономічних факторів (волатильності курсу
9
національної валюти, доходності за депозитами в національній та іноземній валюті,
поточних і попередніх рівнів доларизації); б) визначено, з урахуванням
довгострокової рівноваги доларизації, посилюючий вплив валютного курсу та
уповільнюючий вплив грошової бази на короткострокову динаміку депозитної
доларизації в усіх країнах вибірки;
- визначено концептуальні напрями стратегії дедоларизації в Латинській
Америці: за характером (дедоларизація як об’єктивний наслідок удосконалення
політики макроекономічної стабілізації та дедоларизація як окреслена мета
економічної політики), рівнями (макроекономічний та мікроекономічний), формами
(дедоларизація на ринковій основі та примусова дедоларизація), інструментами (їх
варіативність та ефективність залежно від особливостей монетарної політики та стадії
глобальної ліквідності);
удосконалено:
- теоретичні підходи до дослідження сутності доларизації із застосуванням
різних класифікаційних критеріїв та альтернативних теоретичних концепцій, зокрема,
запропоновано: а) структуру внутрішньої доларизації на основі критеріїв легальності
використання іноземної валюти та виконанні нею класичних функцій грошей;
б) матрицю режимів доларизації, створену на основі двох диференційних критеріїв:
правовий статус використання іноземної валюти та ступінь заміщення національної
валюти іноземною;
- ідентифікацію особливостей модифікації режиму інфляційного тарґетування
(ІТ) як ефективного інструменту дедоларизації в умовах глобалізації, а саме –
виокремлено іманентні риси альтернативних гнучких режимів ІТ для країн
Латинської Америки: повноцінний режим (первинним тарґетом є інфляція,
операційним – процентна ставка; шоки поглинаються валютним курсом), проміжний
режим (первинним тарґетом є інфляція, операційним – грошові агрегати; зниження
попиту на банківські резерви, викликане початковим відтоком капіталу, автоматично
підвищує процентні ставки); режим за умов «страху перед плаванням» (ковзання
валютного курсу як операційний тарґет);
- обґрунтування базових елементів реалізації інтегрованої стратегії дедоларизації
з виокремленням в її структурі двох груп механізмів: монетарного (переорієнтація
10
монетарної політики на забезпечення цінової стабільності) та інституційного
(реформування органів монетарної влади та створення спеціалізованих інституцій із
запровадженням режиму гнучкого інфляційного тарґетування) з врахуванням ефектів
коливання глобальної ліквідності в моделі монетарного режиму;
дістали подальшого розвитку:
- факторний аналіз доларизації економіки, зокрема, у результаті емпіричного
аналізу визначено характер впливу таких чинників як відкритість економіки,
валютний курс, інфляція, диференціали процентних ставок за депозитами в
національній та іноземній валюті на рівень депозитної доларизації в країнах регіону у
період 2000-2014 рр. та виявлено значне зменшення впливу інфляції як чинника
формування доларизації;
- визначення передумов, чинників і закономірностей трансформації доларизації
в Латинській Америці в умовах глобалізації на основі ідентифікації її екзогенних
(зниження глобальної інфляції, зміна моделей торговельної та фінансової інтеграції,
циклічність міжнародних потоків кaпітaлу) та ендогенних факторів (перехід до
режиму гнучкого валютного курсу, накопичення міжнародних резервів,
удосконалення системи управління державним та корпоративним боргом, ефективна
пруденційна політика, розвиток національних фінансових систем). Доведено, що дія
цих детермінант обумовлює якісні зміни сучасних процесів доларизації у новому
середовищі;
- обґрунтування переваг і недоліків офіційної доларизації, зокрема, на основі
кореляційного аналізу економіки Еквадору визначено зміни рівнів інфляції,
процентних ставок і ВВП у період до і після введення офіційної доларизації та
встановлено позитивний вплив офіційної доларизації на економічне зростання,
зниження кредитних ставок і стабілізацію інфляції.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні та
прикладні положення, висновки та рекомендації, що викладені в дисертації, мають
практичне значення і можуть бути використані у роботі фінансових установ, зокрема,
у роботі Міністерства фінансів України при запровадженні структурних реформ
публічних фінансів, посиленні макроекономічної дисципліни, розробці ефективної
стратегії управління боргом (довідка №31-14020-11-17/8143 від 22.03.2016); у роботі
11
банківських установ при розробці політики управління активами та пасивами банку
та валютної диверсифікації активів з метою хеджування ризику коливання інфляції та
валютного курсу (довідка ПАТ «КБ «Хрещатик» №6753 від 09.12.2015); у роботі
Пенсійного фонду України у контексті пошуку можливості довгострокових вкладень
пенсійних активів у ліквідні інструменти з метою збереження вартості заощаджень у
високоінфляційній економіці (довідка №1788/06-20 від 19.01.2016). Практична
апробація дисертації знайшла своє відображення у діяльності ТОВ «КУА «Бонум
Груп» (довідка №16/09-15 від 16.09.2015) та ВГО «Українська асоціація економістівміжнародників» (довідка №6/12 від 15.12.2015). Окремі положення дисертації
використовуються в навчальному процесі Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка для розробки
методичного забезпечення та викладання навчальних дисциплін «Фінансові та
банківські системи європейських країн», «Міжнародні фінанси», «Міжнародний
кредит» та «Світова економіка» (довідка №048/11-092 від 11.03.2016).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно
виконаною роботою. Наукові положення, статистичні розрахунки, висновки та
рекомендації були отримані автором особисто на основі самостійного наукового
дослідження і представлені у відповідних наукових публікаціях. Із робіт у
співавторстві у дисертації використані результати, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і наукові результати
дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри
міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка і доповідались автором на 12 міжнародних та
всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема, таких як: Всеукраїнська
науково-практична заочна конференція «Сучасна наука: теорія і практика» (28-30
листопада 2012 р., м. Запоріжжя); ХХ Міжнародна науково-практична конференція
«Особливості економічних процесів в умовах фінансової нестабільності» (24
листопада 2012 р., м. Львів); Третя Міжнародна науково-практична конференція
«Добробут націй в умовах глобальної нестабільності» (26-27 квітня 2013 р., м. Одеса);
Міжнародна науково-практична конференція «Формування соціально-економічного
розвитку суспільства» (12-13 липня 2013 р., м. Одеса); Міжнародна науково-
12
практична конференція «Сучасні наукові підходи до стабільного економічного
розвитку та економічної безпеки» (21-22 лютого 2014 р., м. Чернігів); Міжнародна
зимова школа Інституту міжнародних відносин Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (5-7 лютого 2014 р., м. Київ); Міжнародна
науково-практична конференція «Стратегія реформування фінансової системи
України» (21-22 березня 2014 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична
конференція «Концепція сталого розвитку економічної та соціальної політики» (3-4
жовтня 2014 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні
проблеми міжнародних відносин» (листопад 2014 р., м. Київ); Міжнародна науковопрактична конференція «Розвиток національної економіки: теорія і практика» (3-4
квітня 2015 р., м. Івано-Франківськ); Міжнародна науково-практична конференція
«Шевченківська весна» (7 квітня 2016 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична
конференція «Фінанси, аудит та менеджмент: аналіз тенденцій та науковоекономічний розвиток» (15-16 квітня 2016 р., м. Львів).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 21
наукову працю загальним обсягом 9,22 д.а. – 9 наукових статей (6,35 д.а.), у тому
числі, 5 – у фахових наукових виданнях (4,3 д.а.), з них 1 – у співавторстві (0,94 д.а., з
них автору належить 0,47 д.а.), 3 – в іноземних виданнях (1,58 д.а.), з них – 1 у
співавторстві (1,19 д.а., з них особисто автору належить 0,6 д.а.), 1 – в інших наукових
виданнях (0,71 д.а.), та 12 матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях (2,63
д.а.).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел, що містить 347 найменувань на 30 сторінках,
і 21 додатку. Основний зміст дисертації викладено на 195 сторінках друкованого
тексту, що містить 15 таблиць та 23 рисунки.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі проведено дослідження характеру та особливостей
трансформації доларизації в країнах Латинської Америки під впливом
глобалізаційних процесів, науково обґрунтувано та узагальнено стратегії
дедоларизації в умовах коливань глобальної ліквідності, що дало змогу вирішити
поставлені завдання і зробити такі висновки.
1. Сутнісна основа доларизації полягає у повному або частковому витісненні
національних грошей із внутрішніх трансакцій через неспроможність виконання
ними класичних функцій грошей, зумовлену їх відокремленням від міжнародних
ринків капіталу, обмеженістю масштабів їх транзакційної зони та відсутністю
зовнішнього обігу. Основною монетарною властивістю світових грошей, яка не
притаманна національним, є здатність підтримувати стабільну купівельну
спроможність, що підкреслює обмеженість функцій національних грошей та,
водночас, обґрунтовує процес доларизації. Доларизацію можна інтерпретувати через
її структуру, яка базується на двох критеріях: легальність використання іноземної
валюти та здатність національних грошей виконувати класичні функції, та матрицю
режимів, що враховує такі критерії, як правовий статус використання іноземної
валюти та ступінь заміщення національної валюти іноземною.
2. Факторами впливу глобалізації на розвиток процесів доларизації і її
трансформацію в країнах Латинської Америки є фінансова та торговельна інтеграція,
розвиток фінансових ринків та інститутів, реформування монетарної політики у бік
забезпечення цінової стабільності. Торговельна інтеграція викликала шок
продуктивності та значні перетворення у структурі і моделі торгівлі країн
латиноамериканського регіону. Зовнішні позиції усталились, окресливши загальну
тенденцію для країн ЛА у підтриманні бюджетних профіцитів нетто-експортерами та
помірних дефіцитів чистими імпортерами. Показники стабільності економічного
зростання країн регіону були підкріплені високим рівнем споживання та інвестицій, а
також інтенсивним зовнішнім попитом. Це стало провідним фактором дедоларизації
в регіоні на ринковій основі з опорою на макрофінансову стабілізацію, економічне
зростання та стійкість до зовнішніх шоків.
192
3. У результаті посилення інтегрованості фінансових систем країн ЛА відбулась
модифікація моделі фінансової відкритості: стратегія фінансування сталого
економічного зростання була переорієнтована на внутрішні джерела інвестування з
урахуванням національних економічних інтересів. Окреслились зміни у характері
надходження та використання міжнародних потоків капіталу, зокрема: приватні
кредитори забезпечують значну частину зовнішнього фінансування; вектор
зовнішніх запозичень спрямований на внутрішньорегіональні ринки; удосконалена
система управління боргом призвела до розширення боргових інструментів з
відповідними змінами у структурі боргів: валютній, строковій і за суб’єктним
складом, що сприяло зменшенню рівня доларизації боргу. Головними компонентами
фінансової відкритості регіону стали прямі іноземні інвестиції та грошові перекази,
яким притаманні незначний ступінь волaтильності тa контрциклічний характер.
4. Зміни глобального середовища сформували ключові тенденції фінансового
розвитку країн ЛА та зрушення у становленні і розвитку фінансових ринків та
інститутів, зумовлені їх адаптацією до нових вимог світових фінансів. У структурі
сегментів фінансової системи відбувся перехід до небанківського фінансового
посередництва при збереженні сталої тенденції домінування банківського
кредитування економіки. Розширення ринків облігацій приватного та державного
секторів в абсолютному і відносному вимірі поєднується з удосконаленою системою
фінансування у напрямі усунення строкових і валютних невідповідностей.
Диверсифікація інструментів у національній валюті на внутрішньому ринку,
зміцнення національних ринків капіталу, розвиток інструментів для хеджування
валютних ризиків є необхідними ефективними заходами для зменшення доларизації.
5. Доларизація у країнах регіону вимагає від монетарних органів обмежувати
коливання валютного курсу та посилювати контроль за інфляційними процесами.
Основними аргументами на користь режиму «керованого плавання» є недопущення
надмірної волатильності національної валюти в умовах доларизації боргу приватного
сектору; необхідність накопичення міжнародних резервів до рівня, достатнього для
нівелювання наслідків можливої спекулятивної атаки на національну валюту;
намагання попередити зміцнення національної валюти і підтримати
конкурентоспроможність національних товаровиробників. Таким чином, прагнення
193
стабілізувати коливання валютного курсу супроводжується зміною обсягів зовнішніх
активів, оскільки вони зменшуються при девальвації та збільшуються при ревальвації.
6. У процесі емпіричного дослідження доларизації в таких країнах Латинської
Америки як Аргентина, Болівія, Чилі, Домініканська Республіка, Гаїті, Гондурас,
Нікарагуа, Парагвай, Перу, Уругвай, та в Україні на основі методу кореляційнорегресійного аналізу встановлено, що спонукальними факторами депозитної
доларизації є валютний курс, відкритість економіки та диференціали процентних
ставок за депозитами в іноземній та національній валюті. Натомість, інфляція має
слабкий вплив на рівень доларизації (змінна виявилась незначущою у більшості
країн, зв'язок між змінними – слабкий або неоднозначний, за винятком Уругваю та
Парагваю). На основі багатофакторної регресійної моделі спрогнозовано рівноважні
рівні депозитної доларизації з урахуванням ефекту гістерезису. Латиноамериканським країнам притаманні два рівні рівноваги (високий і низький), до яких буде
тяжіти економіка залежно від зміни макроекономічних чинників, поточного та
попереднього рівнів доларизації. Встановлено, що валютний курс і диференціали
процентних ставок є стійкими значущими детермінантами динаміки доларизації
депозитів. Окрім того, аналіз ефектів впливу довгострокової рівноваги на
короткострокову динаміку депозитної доларизації виявив істотний вплив індикатора
валютного курсу.
7. Офіційна доларизація Еквадору розглядається як перехід національної
економіки на новий рівень глобальної інтеграції. Структурні економічні перетворення
призвели до синхронізації ділових циклів з країною-емітентом, ослаблення
макроекономічних важелів впливу на сукупний попит і зростання чутливості
економіки до екзогенних шоків не змогли повноцінно компенсуватись за рахунок
акомодаційної політики, що стало причиною суверенного дефолту Еквадору під час
глобальної фінансової кризи. Водночас, запровадження режиму офіційної доларизації
мало позитивні ефекти: відбулось зниження рівнів і волатильності інфляції та ставок
кредитування, а також зростання рівня реального ВВП.
8. Вагомим фактором зниження інфляції та доларизації в країнах Латинської
Америки є позитивні зрушення в інституційному забезпеченні монетарної політики,
підвищенні незалежності центральних банків, їх прозорості, відповідальності,
194
підзвітності, автономності. Інституційно визначений статус монетарних органів
обумовив характер монетарної політики, орієнтованої на забезпечення цінової
стабільності. У доларизованій економіці політика інфляційного таргетування є дієвим
механізмом скорочення рівня доларизації, оскільки передбачувані орієнтири
монетарних заходів центрального банку забезпечують низькі інфляційні очікування
та сприяють поверненню довіри до національної валюти. За умов класичного
повного режиму ІТ первинним тарґетом є інфляція, операційним тарґетом є
процентна ставка. Таким чином, шоки в основному поглинаються валютним
курсом, а валютні інтервенції використовуються час від часу виключно для
згладжування великих потрясінь. В умовах слабо розвиненої фінансової системи
доларизованої економіки монетарні органи країн ЛА запровадили, окрім класичного
режиму, альтернативні гнучкі режими інфляційного тарґетування – проміжний режим
та режим за умов «страху перед плаванням». Видозмінення моделей інфляційного
прогнозування сприяло скороченню рівня інфляції та зростанню ВВП.
9. У рамках стратегії дедоларизації в країнах ЛА контрциклічне використання
країнами Латинської Америки резервних вимог є інструментом антикризового
управління. Підтримка фінансової стабільності здійснюється через вплив на
ліквідність та перерозподіл кредиту, а системні ризики абсорбуються шляхом
поліпшення структури фінансування банківської системи. Ефект впливу резервних
вимог на кредит, процентні ставки, грошовий мультиплікатор, а, отже, на грошові
агрегати, визначається ринковою структурою банківської системи і ступенем
фінансового розвитку. Асиметричне використання резервних вимог дозволило
управляти ризиками доларизованої фінансової системи: під час експансії глобальної
ліквідності резервні вимоги використовувались як гнучкий субститут підвищення
облікових ставок або додатковий інструмент при проведенні валютної стерилізації.
Диференційоване використання резервних вимог за інструментами, секторами та
фінансовими установами дало змогу послабити ліквідні обмеження в конкретних
секторах економіки.
10. Країни Латинської Америки мають практику застосування різних форм
дедоларизації: як примусової, так і дедоларизації на ринковій основі. Примусова
дедоларизація має довгостроковий ефект у зниженні фінансової доларизації, однак
195
пов’язана із негативними наслідками: посиленням відпливу капіталу, тенденцій до
офшоризації та дезінтермедіації, втратою довіри як до національної фінансової
системи, так і до політики. На відміну від неринкових методів, політика дедоларизації
на ринковій основі передбачає комплекс заходів із макроекономічної стабілізації,
орієнтованих на суттєве зниження інфляції; підтримання режиму керованого
плавання; ефективне управління ліквідністю (зменшення волатильності
короткострокових процентних ставок, диференціацію резервних вимог, проведення
операцій на відкритому ринку для стабілізації міжбанківської ставки, розвиток
валютного ринку, оптимізацію рівня міжнародних резервів); запровадження
бюджетних обмежень задля зниження потреб уряду в запозиченнях в іноземній
валюті; управління державним боргом, орієнтованого на внутрішні ринки капіталу,
регулювання національної платіжної системи у напрямі здійснення розрахунків
переважно в національній валюті та заходів пруденційного регулювання,
спрямованих на забезпечення належного управління валютним ризиком.