Білик Руслана Сергіївна Глобальні трансформації механізмів інноваційно-інвестиційної модернізації національних економік

brief description

Білик Руслана Сергіївна, доцент кафедри міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Назва дисертації: «Глобальні трансформації механізмів інноваційно-інвестиційної модернізації національних економік». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БІЛИК РУСЛАНА СЕРГІЇВНА
УДК 339.9: 330.341.1
ДИСЕРТАЦІЯ
ГЛОБАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІІ МЕХАНІЗМІВ
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК
Cпeцiaльнicть 08.00.02 – світове господарство і міжнародні
економічні відносини
Подається нa здoбуття нaукoвoгo cтупeня доктора eкoнoмiчниx нaук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело_________________ Р.С. Білик
Науковий консультант:
Циганов Сергій Андрійович, доктор економічних наук, професор
КИЇВ – 2020

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………..…...26
ВСТУП……………………………………………………………………..……... 27
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО
РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ
ТРАНСФОРМАЦІЙ………………………………………………….…………..42

1.1. Еволюція концептуальних підходів до ідентифікації механізмів економічного
розвитку …………………………………………………...................................…...42
1.2. Імперативи інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах
глобалізації………………………………………………………….……………...62
1.3. Сучасні трансформації інноваційно-інвестиційної конкурентоспроможності у
світовому господарстві……….……………………………………………..……..81
1.4. Методологічні вектори дослідження механізмів інноваційно-інвестиційної
модернізації національних економік……………………………………................99
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………...……..…………119
РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛЬНІ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК
……………………………………………………………………..………..……..122
2.1. Роль глобалізації у формуванні потенціалу інноваційно-інвестиційної
модернізації національних економік……………...…………………….…..……122
2.2. Критерії та оцінки виміру інноваційно-інвестиційного потенціалу
модернізації економік країн світу…………………………………………...……138
2.3. Поліформованість динаміки процесів інноваційно-інвестиційної модернізації
національних економік……………………………………………………………157
2.4. Суперечності формування механізмів інноваційно-інвестиційної модернізації
в умовах міждержавної технологічної асиметрії………………………...….........174
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………...…..……………….194
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ У МЕХАНІЗМАХ
ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ....................197
3.1. Глобальний рух капіталу та його вплив на сучасні інноваційно-інвестиційні
процеси…………………………………………………………….…….……….. 197
3.2. Трансформація механізмів фінансового забезпечення науковотехнологічного розвитку……………………………………….………….……...212
25
3.3. Фінансування міжнародного інноваційно-інвестиційного
співробітництва……………………………………………………...……………233
3.4. Стратегії фінансової підтримки світового ринку високих технологій……..249
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3………………………..……………………………268
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ІНТЕГРАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ
ЕКОНОМІК…………………………………………………………………..….271
4.1. Детермінанти мегатрендів конкуренції в інноваційно-інвестиційній сфері.271
4.2. Світові тенденції трансформації інноваційно-інвестиційного потенціа.…..292
4.3. Політика державного і міжнародного регулювання інноваційно-інвестиційної
модернізації економіки…………………………………………..………….…....307
4.4. Роль інтегрованих корпоративних структур у модернізації інноваційноінвестиційного потенціалу…………………………………………….…………325
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4……………………………………….……………344
РОЗДІЛ 5. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МЕХАНІЗМІВ
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ…………………………………………………………..…..…….…..348
5.1. Інноваційно-інвестиційні пріоритети розвитку міжнародного співробітництва
України………………………………………………………………….……..….348
5.2. Механізми інтегрованої взаємодії у інноваційних кластерах та технопарках
……………………………………………………………………………….…....365
5.3. Модернізація фінансування інвестиційного потенціалу інноваційного
розвитку національної економіки………………………………………….……382
5.4. Стратегічні орієнтири забезпечення глобальної конкурентоспроможності
економіки України………………….………………………………………....…402
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5……………………………………………………422
ВИСНОВКИ……………………………………………….………………….....425
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….…………..……..434
ДОДАТКИ…………………………………………………..………….………..492

bibliography

ВИСНОВКИ
Інтегральним результатом дослідження є розробка теоретикометодологічних основ інноваційно-інвестиційного потенціалу національних
економік і практичних рекомендацій формування механізму його розвитку в
умовах глобальної конкуренції. Одержані результати дали змогу виявити вплив
глобальної конкуренції на формування і реалізацію інноваційно-інвестиційного
потенціалу, спрямувати пропозиції щодо використання механізмів його
модернізації для стратегічного забезпечення глобальної
конкурентоспроможності економіки України.
Конструктивні аспекти дослідження дають змогу зробити такі висновки:
1. Аналіз і осмислення змісту наукових поглядів на економічний розвиток
країн у системі світового господарства доводять цілеспрямованість дослідження
інновацій, зростання їх ролі у глобальних процесах руху цивілізації, забезпечення
нової якості на основі використання інтелектуальних, фінансових і матеріальних
ресурсів. Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік
характеризується обопільним процесом зміни взаємопов’язаних дій з науковотехнічної розробки, технологічного освоєння та комерціалізації нововведень і
процесом забезпечення цього руху фінансовими та інвестиційними ресурсами з
різних джерел. Взаємообумовленість процесів інноваційної та інвестиційної
діяльності створює потенціал прискорення темпів економічного зростання і
водночас ускладнює функціонування системи збереження і накопичення його
складових, зумовлює зміну сили впливу традиційних і новітніх елементів
потенціалу на динаміку і якість економічного розвитку.
2. Посилення уваги науковців до спільного розгляду проблем інноваційної
та інвестиційної діяльності, механізмів модернізації національної економіки в
умовах глобальної трансформації світового господарства свідчить про
багатоаспектність і неоднозначність результатів цього процесу, які поряд з
позитивними наслідками супроводжуються негативними екстерналіями,
загострює конкурентну боротьбу. За певних умов інноваційна глобалізація
426
здатна сприяти гармонійній інтеграції цілей і потреб креативної діяльності
учасників інноваційного процесу до інтересів як глобально-економічного, так і
національно-соціального характеру, що становить глобальний зміст сучасної
парадигми модернізації економіки. Для України визначення інтересів щодо
співробітництва з іншими країнами у сфері інноваційно-інвестиційного розвитку
має бути доповнено стратегією поглиблення інтеграційних процесів,
інноваційною політикою подолання інституційних перешкод і фінансовоінвестиційних обмежень конкурентного розвитку, а саме:
– удосконалення законодавчої бази розвитку науково-технічної та
інноваційної діяльності, яке передбачає створення відповідного
інституціонального середовища стимулюючого впливу, необхідної
інфраструктури, пільгового режиму реалізації інноваційних проєктів;
– формування власної інноваційної моделі розвитку, в якій чітко визначені
соціально-економічні пріоритети, структура державного управління науковотехнологічною та інноваційною діяльністю;
– залучення науково-технологічного потенціалу країни до світового
господарства на основі використання економічного механізму трансферу
технологій, підвищення кваліфікації українських виконавців та рівня їх
інформованості у конкретній сфері досліджень та розробок.
3. Визначено сутність інноваційної модернізації, як особливого типу моделі
розвитку, яка заснована на знаннях, інноваціях, на сприйнятті суспільством
наукових ідей, систем і технологій та готовності до їх практичної реалізації у
різних сферах людської діяльності. Аналіз інноваційно-інвестиційного розвитку
світової економіки свідчить про нерівномірність науково-технологічного
розвитку країн, а також про збільшення розриву між країнами-лідерами
інноваційно-інвестиційного розвитку й іншими країнами світу. Сучасна побудова
національних інноваційних систем супроводжується їх глобальною інтеграцією,
формуванням світового науково-технологічного та інноваційного простору,
глобальних інноваційних мереж та розвиненої інфраструктури міжнародного
співробітництва, що посилює позиції країн-лідерів та відставання периферійних
427
країн-імітаторів. Зроблено висновок про актуалізацію для багатьох країн світу
модернізації інноваційної політики, розробки та реалізації нової стратегії
інноваційно-інвестиційної діяльності.
4. Єдиний концептуальний підхід до трактування сутності інноваційноінвестиційного потенціалу, можливий шляхом визначення його змісту як
здатності суб’єкта інноваційної діяльності розвиватися на власній основі, що
підкріплена сукупністю наявних ресурсів їх використання. Це система
інноваційно-інвестиційних ресурсів (креативно-інтелектуальних, технологічних,
інформаційних, фінансових, матеріальних), механізмів, чинників та умов, що
створюють можливості акумуляції та освоєння коштів з метою досягнення
конкурентоспроможності національної економіки на внутрішньому і світових
ринках. Активна роль держави у формуванні інноваційно-інвестиційного
потенціалу полягає у створенні загальнонаціонального попиту на інновації,
впровадженні сучасного набору фінансових інструментів, які не потребують
значних видатків із бюджету, але шляхом розбудови мотиваційного поля здатні
значно посилити інноваційно-інвестиційний потенціал, осучаснити його
розвиток в умовах глобалізації.
5. Оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу за допомогою
рейтингової оцінки, оптимізаційної моделі розвитку потенціалу, матричного
аналізу або ресурсної, технологічної та ринкової складової не враховують
можливості залучення та ефективного використання зовнішніх джерел
фінансування. В умовах глобальної конкуренції інноваційно-інвестиційний
потенціал національної економіки можливо оцінювати за допомогою
інструментів глобальних індексів конкурентоспроможності, показників
рушійних сил інновацій, створення знань, дифузії інновацій, впровадження
інновацій та інтелектуальної власності. Вимір інноваційно-інвестиційного
потенціалу доцільно проводити у глобальному і регіональному контексті, що
дозволяє виявити переваги і недоліки економічного розвитку, нові джерела
інноваційно-інвестиційного зростання, прискорення процесів модернізації
економіки. Методики визначення рівня інноваційно-інвестиційного розвитку
428
країн, розроблені різними міжнародними організаціями, значно відрізняються,
однак їх використання дозволило виявити місце України у таблиці
інноваційності у світовому і регіональному просторі. Зроблено висновок про те,
що в основу інноваційного прискорення більшості країн-лідерів інноваційноінвестиційного розвитку покладено системні і безперервні заходи фінансового
стимулювання.
6. Модернізація національної економіки як процес якісних, позитивних і
системних змін у соціальній, економічній, політичній, культурній та інших
сферах передбачає осучаснення усіх напрямів життєдіяльності суспільства.
Основою модернізації є її інноваційно-інвестиційна складова як базис
системного й ефективного процесу перетворень, яка зумовлює актуалізацію
інноваційно-інвестиційного розвитку існуючих в країні і поза її межами ресурсів
і механізмів, що має забезпечити ефективне використання і прискорення
потенціалу інноваційно-інвестиційного розвитку. Її проведення пов’язується зі
структурними перетвореннями, визначенням стратегічних пріоритетів,
застосуванням нових управлінських рішень.
Структурно-інноваційній модернізації притаманні синергетичні ефекти,
суперечності, рухливість чинників, що забезпечують її динаміку, мінливість
ендогенних та екзогенних складових механізму впливу на соціальноекономічний розвиток. Порівняння характеру і змісту проведення модернізації у
розвинених країнах і Україні дозволило виявити стихійний характер структурнотехнологічних зрушень, концентрації механізмів зростання в експортноорієнтованих галузях, де використовуються екстенсивні чинники виробництва
сировинних товарів і продукції низькотехнологічного виробництва. З метою
подолання низької конкурентоспроможності запропоновано заходи
законодавчого й інституціонального характеру, спрямовані на розширення
можливостей підвищення інноваційної активності підприємств шляхом зміни
вимог до нагромадження основного капіталу, диверсифікації виробництва у
високотехнологічних галузях, поширення властивостей мережевого суспільства,
429
подолання інституційного розриву між реальним і фінансовим секторами
економіки.
7. Оцінювання сучасних тенденцій транснаціоналізації та глобалізації
інвестиційних ринків дозволило виявити масштаби інноваційно-інвестиційної
діяльності ТНК, позитивні та негативні впливи співробітництва з ними для
приймаючих країн. В умовах загострення міжнародної конкуренції, підвищення
складності і зростання витрат на проведення наукових досліджень інноваційноінвестиційні процеси набувають дедалі більше диверсифікованого характеру, що
відкриває для країн з різним рівнем економічного розвитку нові можливості
участі у світових ланцюгах доданої вартості.
8. Особливістю фінансового забезпечення ресурсної бази науковотехнічного і виробничо-технологічного розвитку в умовах глобалізації є
випереджальні темпи поширення фінансової лібералізації проти формування і
модернізації національних систем фінансового регулювання. Відбувається
взаємопроникнення сегментів фінансового ринку та його інтеграція через
інвестиційні інструменти і технології з ринками ресурсів, товарів і послуг,
виробничими й інноваційними процесами позитивно впливають на прискорення
модернізації національної економіки і зумовлюють необхідність оновлення
інструментів фінансової підтримки і стимулювання інновацій, поєднувати
застосування прямих методів (адміністративно відомчих і програмно-цільових) з
непрямими методами регулювання.
Світовий досвід доводить переваги непрямих методів фінансового
регулювання і дає підстави обґрунтувати їх застосування у реаліях української
економіки та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення податковобюджетної і грошово-кредитної політики. Розробка концептуальних засад
фінансового регулювання ресурсної бази науково-технічного та технологічного
розвитку зорієнтована на модернізацію економіки і суспільства, посилення ролі
креативності, людського й інтелектуального капіталу.
9. Потужним засобом розширення бази фінансування інноваційноінвестиційного потенціалу є поглиблення міжнародного співробітництва,
430
взаємодоповнюючої багаторівневої взаємодії національних інноваційних систем
шляхом диверсифікації НДДКР і розширення ринків збуту високотехнологічної
продукції. Аналіз спільної політики країн ЄС, розробки і реалізації рамкових
програм наукових досліджень і технологічного розвитку дозволив виявити
кластерний характер механізму розгортання інновацій, що розширює можливості
використання досягнень науки і техніки в країнах-реципієнтах нововведень,
інвестицій, кредитів.
В умовах глобалізації інтеграційний потенціал інноваційно-інвестиційного
співробітництва залежить від рівня розвитку ресурсної, продукуючої та
результативної складової кожної національної системи, здатності оптимально
поєднувати інтелектуальні, науково-технологічні та виробничі можливості для
дифузії інновацій у найбільш підготовлені для їхнього сприйняття країни, а
також від міри сприяння імпульсів інноваційної активності структурним
перетворенням у менш розвинених країнах, які беруть участь в інтеграційних
процесах у світовому або регіональному масштабі. Таким чином ступінь
відкритості національних господарських систем забезпечує отримання взаємних
вигід від інноваційної та технологічної лібералізації.
10. З метою подолання фінансових обмежень участі України у програмах ЄС
необхідно запровадити ефективні механізми фінансового стимулювання
інноваційно-технологічного співробітництва окремих проєктів і науковотехнічних програм, активізації інноваційного інвестування та створення
повноцінної інфраструктури фінансового ринку. Принципового значення набуває
розгортання системи венчурного фінансування як форми взаємодії недержавних
національних інвестиційних компаній з різними інноваційними та
інвестиційними фондами країн ЄС й транснаціоналізація провідних українських
банків із спрямуванням поширення їх діяльності на європейський регіон у зв’язку
з реалізацією спільних інноваційних проєктів.
11. Детермінантою сучасних мегатрендів конкуренції в інноваційноінвестиційній сфері є глобалізація, під впливом якої виник мегатренд
гіперконкуренції, утвердився мегатренд безперервних структурних змін і
431
постіндустріальних зрушень, започатковані мегатренди поширення властивостей
мережевого суспільства на розвиток національних інноваційних систем і світові
науково-технічні та виробничо-інвестиційні зв’язки, мегатренд випереджального
розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, перетворення інформації і
знань у драйвери досягнення конкурентних переваг, мегатренд креативізації
глобального інвестиційного процесу, зміни співвідношення між матеріальними і
нематеріальними активами, посилення ролі людського й інтелектуального
капіталу в фінансово-інвестиційному забезпеченні інноваційного розвитку.
12. Для успішної реалізації політики регулювання інноваційно-інвестиційної
діяльності у країнах світу необхідно створення нового економічного механізму,
який охоплює інструменти державного і наддержавного регулювання
відтворення потенціалу зростання. Критерієм взаємодії інструментів державного
і наддержавного регулювання процесів відтворення інноваційно-інвестиційного
потенціалу національної економіки є зростання конкурентоспроможності
шляхом нарощування ядра її саморозвитку, адекватності кількісних і якісних
показників національної інноваційної системи трансформаційним процесам у
світовому господарстві.
13. Функціонування великих високотехнологічних інтегрованих
корпоративних структур, концентрація капіталу і виробництва та масштабів
інтелектуальних, фінансово-інвестиційних і матеріальних ресурсів зумовлюють
їх високу конкурентоспроможність, здатність до нарощування власного
інноваційно-інвестиційного потенціалу. Загострення конкуренції на ринку
інноваційних технологій та скорочення життєвого циклу інновацій
супроводжуються зміною стратегічного управління інноваційно-інвестиційним
потенціалом, спричиняють суттєві зрушення у модернізації його складових. Це
стосується безперервного підвищення рівня науково-технічних та виробничих
знань, освоєння новітніх технологій у вигляді ноу-хау та патентів,
урізноманітнення форм участі у науково-технічній і виробничо-технологічній
кооперації. Структурно-функціональна модернізація національних
корпоративних структур посилює вплив на відтворювальні, соціальні, галузеві,
432
зовнішньоекономічні співвідношення на макро- і мегаекономічному рівні.
Зростання їх ролі у модернізації інноваційно-інвестиційного потенціалу
виявляється у здатності генерування внутрішньокорпоративних змін на
національні економіки і світову систему господарювання.