Альрашді Рашед Абдулла Розвиток фінансових інститутів як чинник інтеграції Об’єднаних Арабських Еміратів у світову фінансову систему

brief description

Альрашді Рашед Абдулла, другий секретар РНБО Об’єднаних Арабських Еміратів. Назва дисертації: «Розвиток фінансових інститутів як чинник інтеграції Об’єднаних Арабських Еміратів у світову фінансову систему». Шифр та назва спеціальності 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Спецрада Д26.001.02 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
АЛЬРАШДІ АБДУЛЛА РАШЕД МОХАММЕД РАШЕД
УДК 339.97
ДИСЕРТАЦІЯ
РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ЯК ЧИННИК ІНТЕГРАЦІЇ
ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ У СВІТОВУ ФІНАНСОВУ
СИСТЕМУ
08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
А. Альрашді
Науковий керівник: Ступницький Олексій Іванович, кандидат економічних
наук, професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................................13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВИХ.......................25
ІНСТИТУТІВ У ГЛОБАЛЬНІЙ ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ..................................25
1.1. Інтеграційна місія фінансових інститутів у формуванні глобальної та
регіональних фінансових систем ..............................................................................25
1.2. Технологічний аспект трансформації функціонування фінансових
інститутів.....................................................................................................................47
1.3. Реновація концептуальних підходів до регулювання сфери фінансового
посередництва.............................................................................................................65
Висновки до Розділу 1 ...............................................................................................79
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ
ОАЕ У ГЛОБАЛЬНУ ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ ...................................................82
2.1. Інституційна складова міжнародної інтеграції фінансових ринків ОАЕ......82
2.2. Розвиток офшорного сегменту фінансового сектору ОАЕ...........................100
2.3. Оцінка рівня інтеграції фінансового сектору ОАЕ в глобальний
фінансовий простір...................................................................................................127
Висновки до Розділу 2 .............................................................................................146
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ ОАЕ
В ІНТЕГРАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ.....................................................................150
3.1. Реорієнтація інвестиційних пріоритетів уряду ОАЕ .....................................150
3.2. Підвищення гнучкості фінансового ринку ОАЕ на основі вдосконалення
регуляторної політики..............................................................................................167
3.3. Перспективи розвитку фінансового сектору ОАЕ в умовах глобальних
викликів .....................................................................................................................187
Висновки до Розділу 3 .............................................................................................203
ВИСНОВКИ..............................................................................................................208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................213
ДОДАТКИ.................................................................................................................247
13
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АСР
БМР
Арабський спільний ринок
Банк міжнародних розрахунків
БСПА країни Близького Сходу та Північної Африки
ВАЗВТ
ВЕЗ
Велика арабська зона вільної торгівлі
вільна економічна зона
ВФЗ вільна фінансова зона
ГФЦ
ГРАД
глобальний фінансовий центр
Глобальний ринок Абу-Дабі (ADGM)
ДФР Дубайський фінансовий ринок
ДМФЦ Дубайський міжнародний фінансовий центр (DIFC)
ДЦРІЕ Дубайський центр розвитку ісламської економіки
ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄС Європейський Союз
ІСІ інститут спільного інвестування
КУА компанія з управління активами
ЛАД Ліга арабських держав
МБРР
МВФ
МФО
Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Міжнародний валютний фонд
міжнародна фінансова організація
НДДКР науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи
ОАЕ Об’єднані Арабські Емірати
ОЕСР
ПДЕ
Організація економічного співробітництва та розвитку
поновлювані джерела енергії
ПІІ прямі іноземні інвестиції
ПСУ підприємство, що спонсорується урядом
РІУ
РСАДПЗ
РТУ
регіональне інтеграційне угруповання
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки
регіональні торговельні угоди
РФС Рада з фінансової стабільності
14
СОТ Світова організація торгівлі
СЦМ спеціальний цільовий механізм
УФПД Управління фінансових послуг Дубаю
УЦПСТ Управління з цінних паперів і сировинних товарів ОАЕ
ФАТФ Група розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням
грошей
ФБАД Фондова біржа Абу-Дабі
ФНД фонд національного добробуту
ЦБ Центральний банк
BigTech великі технологічні компанії
FinTech фінансові технології
G20 Велика двадцятка, або група 20
G7 Велика сімка, або група 7
KYC знай свого клієнта (Know Your Client)
RegTech регуляторні технології
SaaS
SupTech
програмне забезпечення як послуга
наглядові технології
15
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап формування соціальноорієнтованої інноваційної моделі ісламської економіки Об’єднаних Арабських
Еміратів (ОАЕ) базується на зростаючій ролі країни у інтеграційних процесах
субрегіону аравійських монархій Перської затоки. Останніми роками державна
політика спрямована на використання ефективних міжнародних підходів щодо,
по-перше, поглиблення галузевої індустріалізації національного господарства в
цілому, по-друге, залучення фінансових надходжень від експорту вуглеводнів в
економіку, по-третє, створення привабливих умов для притоку іноземних
інвестицій з метою реалізації масштабних інфраструктурних та інноваційних
проектів. Основою інтеграційних стратегій є прискорена технологічна та
інституційна трансформація функціонуючих фінансових інститутів ОАЕ у
контексті реновації концептуальних підходів до регулювання сфери фінансового
посередництва, розвитку офшорного сегменту фінансового сектору, формування
механізму підвищеної гнучкості фінансового ринку ОАЕ на основі
вдосконалення регуляторних механізмів.
Теоретико-методологічні засади теорії фінансового посередництва заклали
у своїх наукових працях такі вчені, як Д.Блекуелл, Д.Ван-Хуз, Є.Долан,
Р.Дорнбуш, Дж.Кейнс, Д.Кидуелл, Р.Міллер, Р.Петерсон, та інші автори.
Дослідження М.Йенсена і У.Меклінга, П.Роуза, Дж.Сінкі, С.Фішера, У.Шарпа,
об’єднує загальний методологічний підхід щодо сприйняття фінансового
посередництва як сукупності інститутів, інструментів і ринків, що
задовольняють потреби різних економічних суб'єктів. Дослідженням проблем
розвитку регіональної фінансової інтеграції присвячено праці Р.Ааберга, Р.Анрі,
О.Білоруса, О.Булатової, І.Бураковського, В.Вергуна, А.Джусова,
Л.Кістерського, Б.Лапчука, І.Ліщинського, Д.Лук’яненка, А.Поручника,
І.Пузанова, О.Пряжникова, О.Рогача, А.Філіпенка, Ж.Фурастьє, Е.Харрела,
Р.Хейлбронер, О.Шниркова. Особливості економічного розвитку країн
Близького Сходу перебувають у фокусі уваги таких дослідників, як Р.Бертон,
16
Ю.Бочарова, В.Білозубенко, П.Дікен, О.Іващенко, Ф.Клермон, Р.Кокс,
Н.Резнікова, Е.Сміт, Дж.Стігліц, У.Ханнерз та інші.
Водночас, залишається невирішеною низка наукових завдань щодо
дослідження сучасного механізму інтеграції фінансових інститутів ОАЕ у
глобальну фінансову систему; фрагментарно визначається специфіка
формування економічної парадигми інтеграційної взаємодії держав «аравійської
шістки»; недостатньо уваги приділяється формуванню передумов та наслідкам
інтеграції фінансового сектору ОАЕ у глобальний фінансовий простір та,
особливо, оцінці її рівня; потребують подальших досліджень напрями та
інструменти модернізації регуляторної системи ОАЕ з урахуванням глобальної
трансформації та нових викликів. Саме це визначило актуальність обраної теми і
зумовило мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародного бізнесу в рамках
комплексної науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна в
міжнародних інтеграційних процесах» (Державний реєстраційний номер
11БФ048-01) (2011-2015 рр.) та «Асоціація як новий формат співробітництва
України з ЄС: політичний, правовий, економічний та інформаційний аспекти»
(Державний реєстраційний номер 16БФ048-01) з 2016 р., які є складовими
комплексної наукової програми Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах
світових процесів глобалізації». В межах цих тем автором особисто
проаналізовано проблеми та перспективи інтеграції фінансових інститутів ОАЕ
у світову фінансову систему.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження
сучасного механізму інтеграції фінансових інститутів ОАЕ, а також оцінка
стратегічних напрямів їх модернізації у контексті реорієнтації інвестиційних
пріоритетів в умовах глобальних технологічних викликів. Досягнення
поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань, які визначили
17
структуру роботи та коло питань, що досліджуються:
▪дослідити ґенезу теорій фінансового посередництва в історії економічних
вчень та визначитися із понятійним виміром інтеграційної місії фінансових
інститутів у формуванні глобальної та регіональних фінансових систем;
▪розкрити зміст та специфіку технологічного аспекту трансформації
функціонування фінансових інститутів в системі світового господарства;
▪охарактеризувати сутність та особливості реновації концептуальних
підходів до регулювання сфери фінансового посередництва та окреслити
основні вектори її розвитку;
▪типологізувати міжнародну інтеграцію фінансових ринків ОАЕ відповідно
до її інституційних значень у контексті сучасних інтеграційних механізмів;
▪визначити основні параметри ефективності і результативності розвитку
офшорного сегменту фінансового сектору ОАЕ;
▪дати характеристику сучасної моделі економіки ОАЕ та здійснити оцінку
рівня інтеграції фінансового сектору ОАЕ у глобальний фінансовий простір;
▪виявити та проаналізувати сучасні форми реорієнтації інвестиційних
пріоритетів уряду ОАЕ та визначити міру успішності координаційних дій
держави у фінансовій сфері;
▪проаналізувати особливості та стратегічні напрями процесу поетапного і
поступового реформування фінансового ринку ОАЕ на основі вдосконалення
регуляторних підходів;
▪дослідити основні тенденції та перспективи модернізації фінансового
сектору ОАЕ в умовах нових викликів глобалізації.
Об’єктом дослідження є сучасні фінансові інститути у світовій системі
міжнародних економічних відносин.
Предметом дослідження є регіональна фінансова інтеграція економіки
ОАЕ, механізм та напрями її подальшого розвитку і адаптації інститутів до умов
глобальних технологічних викликів.
Методи дослідження. Для досягнення мети та розв'язання завдань
дисертаційної роботи було використано низку загальнонаукових та спеціальних
18
методів науково-теоретичного й емпіричного дослідження: абстрактно-логічний
та історичний – при дослідженні еволюції концептуальних підходів до
регулювання сфери фінансового посередництва (підрозділи 1.1 та 1.3);
концептуального аналізу – для визначення сутності та обґрунтування понятійного
апарату фінансового посередництва в умовах глобалізації (підрозділи 1.1 та 1.2);
системного аналізу – для визначення ролі технологічного аспекту у процесі
трансформації функціонування фінансових інститутів (підрозділ 1.2); індексний,
узагальнення, групування, рейтингування – при визначенні масштабів і
структурної динаміки механізму інтеграції фінансових інститутів ОАЕ у світову
фінансову систему (підрозділи 2.1, 3.2 та 2.2.); компаративного кількісного та
якісного аналізу – при дослідженні формування сучасних глобальних фінансових
кластерів в ОАЕ (підрозділи 2.1, 3.1); кореляційного та регресійного аналізу – для
комплексної модельної оцінки рівня інтеграції фінансового сектору ОАЕ в
глобальний фінансовий простір (підрозділ 2.3); аналітичного групування та
синтезу – при визначенні пріоритетів модернізації управління активами
інституційних інвесторів на фондовому ринку ОАЕ (підрозділ 3.3); наукової
абстракції – для дослідження тенденцій та потенціалу розвитку фінансового
сектору ОАЕ на основі вдосконалення регуляторних підходів (підрозділи 3.2 та
3.3).
Інформаційною базою дисертації слугували наукові праці вітчизняних і
зарубіжних вчених, офіційні статистико-аналітичні матеріали та експертні
оцінки міжнародних інститутів (ЮНКТАД, ООН, ОЕСР, СОТ, МВФ, Світовий
банк) і організацій, таких як ОПЕК, Арабський валютний фонд, Ліга арабських
держав (ЛАД), Рада співробітництва арабських держав Перської затоки
(РСАДПЗ), Арабський фонд економічного і соціального розвитку, Національне
бюро статистики ОАЕ, а також фахові наукові публікації та монографічні видання
за тематикою дослідження, ресурси Інтернет, результати власних досліджень
автора.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні сучасних
особливостей розвитку фінансових інститутів ОАЕ на основі трансформації
19
функціонування механізму фінансової інтеграції з урахуванням реорієнтації
інвестиційних пріоритетів та модернізації підходів уряду ОАЕ до регулювання
фінансового сектору. Проведене дослідження дало змогу отримати такі суттєві
результати, які визначають внесок автора у розв’язання поставленої проблеми й
характеризують наукову новизну роботи:
уперше:
•здійснено наукове обґрунтування сучасного механізму фінансової
інтеграції ОАЕ та його особливостей, пов’язаних із адаптацією інституційної
складової до сучасної ісламської економічної моделі. Виявлені наступні
особливості його функціонування: по-перше, підтримка міжнародних потоків
капіталу через перманентне впровадження регуляторних та економічних реформ
стимулює пряму залежність між кількістю агентів у економіці ОАЕ і обсягом
сукупних інвестицій; по-друге, поєднання розвитку інституційної складової
фінансового сектору ОАЕ (у т. ч. регуляторного середовища) з новітніми
фінансовими інструментами у межах масштабних інфраструктурних проектів
дозволяє утримувати провідні позиції на традиційних фінансових ринках,
особливо у Азійському регіоні, а також ринках послуг ісламського банківського
сектору; по-третє, два глобальних фінансових центрів (ГФЦ) ОАЕ – Дубайський
міжнародний фінансовий центр (DIFC) та Глобальний ринок Абу-Дабі (ADGM),
які мають статут спеціалізованих вільних фінансових зон (ВФЗ) і найбільших
кластерів міжнародних фінансових послуг між Азією та Європою набули
розвитку як офшорний сегмент фінансового сектору ОАЕ, що підтверджено в
роботі на основі проведеного аналізу даних глобального індексу фінансової
секретності з використанням кластерного аналізу; по-четверте, дві біржі ОАЕ,
які є не лише одними з найбільших у регіоні, а й найбільш інтегрованими на
регіональному фінансовому ринку;
•обґрунтовано авторський підхід щодо оцінки рівня інтеграції фінансового
ринку ОАЕ на трьох взаємопов’язаних рівнях: національному, рівні регіону
країн Перської затоки та глобальному. З використанням сучасних методів
аналізу часових рядів доведено, що фінансовому ринку ОАЕ властивий значний
20
рівень взаємозв’язку з домінуванням біржі Абу-Дабі (фондовий індекс ADX), яка
має вплив на Nasdaq Dubai та DFM. Також виявлено, що фінансові ринки ОАЕ
інтегровані з найбільшими фінансовими ринками регіону: простежуються сильні
динамічні зв’язки між двома біржами ОАЕ, біржами Саудівської Аравії та
Катару. Найсильніший зв’язок у випадку потоку інформації від Саудівської
Аравії до Дубаю та від Катару до Дубаю. Фондовий ринок Абу-Дабі впливає на
ринки Саудівської Аравії, Катару та Дубаю. Для ринку Дубаю характерним є те,
що волатильність з нього йде на ринки Саудівської Аравії та Катару. Крім того,
доведено, що існує асинхронний зв’язок між ОАЕ (індекс DFM) та глобальним
фінансовим ринком (індекс MSCI), при цьому вплив негативної волатильності
індексу MSCI сильніший від впливу позитивної;
удосконалено:
•концептуальні засади дослідження новітніх теорій фінансового
посередництва (теорії агентських відносин і рефлективності, концепція
«потрійної» трансформації) на основі «класичних» трансакційних підходів.
Виділено детермінанти їх виникнення: а) новітні організаційно-технологічні та
функціональні зміни діяльності фінансових інститутів під впливом
інформаційних технологій; б) розвиток фінансової взаємозалежності інститутів
посередництва у контексті регіонального і глобального економічного розвитку
та зближення фінансових систем. Визначено місію фінансових інститутів у
інтеграційному контексті як основну мету фінансового посередництва,
спрямовану на поліпшення доступу економічних суб’єктів до фінансових
ресурсів шляхом запобігання та/або подолання трансакційних, інформаційних
ризиків та ризиків фінансової взаємозалежності на основі інтеграції
організаційно-управлінських, техніко-технологічних та соціально-економічних
аспектів посередницької діяльності;
•трактування термінів фінансові інфопосередники (infomediaries), FinTech
та ВigTech компанії. Доведено, що їх використання залежить від, по-перше,
спектру їхніх функцій/послуг та потреб фінансового ринку; по-друге, якості змін
процесу управління фінансовими операціями і зменшення впливу
21
непередбачуваності поведінки ринкових суб'єктів; по-третє, форм доступу
споживачів та бізнесу до фінансових ресурсів/послуг. Це надало можливість
виявити драйвер формування більш диверсифікованої моделі фінансового
посередництва – тенденцію до перетворення традиційних фінансових систем на
цифрові (віртуальні) через виникнення особливого типу фінансової інтеграції,
який можна визначити як зближення суб’єктів фінансових відносин у часі і
віртуальному просторі;
•принципи та підходи до суті, ролі й функцій стратегії реорієнтації
інвестиційних пріоритетів уряду ОАЕ у контексті стратегії диверсифікації, які
полягають у: 1) створенні та структуризації індустріальних кластерів та
логістичних мереж (стимулювання більш гомогенного економіко-правового
середовище для залучення іноземних інвесторів і нарощування регіональної
конкурентоспроможності); 2) розвитку національної інноваційної екосистеми –
використання відповідних інститутів розвитку, моделі підприємства, що
спонсорується урядом (ПСУ) як симбіозу принципів ринку та поміркованого
державного втручання для досягнення загального позитивного синергетичного
ефекту; 3) максимальному використанні переваг конвергенції економічних
політик еміратів, що посилює роль ОАЕ як регіонального лідера економікосоціальних трансформацій (роль транзитного хабу-конектора). Доведено, що це
надає можливості побудови певного балансу між іноземною участю та
еміратизацією, мінімальним оподаткуванням та обсягами податкових
надходжень у межах ліберальної моделі і традиційними релігійними цінностями
та культурними традиціями;
набули подальшого розвитку:
•концепція самовідтворювального механізму трансмісії − розширення
фінансової діяльності з метою економічного зростання ненафтових секторів
економіки. Визначено, що основними складовими цього механізму є: а)
нестандартний підхід до регуляторної політики (адаптивність у використанні
інструментів у сфері фінансів, праці та інновацій); б) високий рівень гнучкої
децентралізації при залученні нових резидентів до ВЕЗ і ВФЗ та стимулюванні
22
ПІІ; в) впровадження послідовного комплексу законодавчих ініціатив у сфері
регулювання фінансових ринків з метою інтеграції стратегічного державного
планування у сфери економічної диверсифікації; г) створення сприятливих умов
для координації та практичної імплементації політики диверсифікації у сегмент
ліквідного фондового ринку ОАЕ (навіть за умови самостійного розвитку кожної
з бірж);
•положення щодо ефективності функціонування ісламської економічної
моделі. Залишаючи за межами дослідження загальновідомі макроекономічні
показники, в роботі у контексті розвитку фінансового ринку ОАЕ та його
інтеграції у глобальний, здійснено наступні середньострокові прогнози: 1)
розробка відповідної інфраструктури та нормативно-правової бази для
регулювання ісламських фінансових продуктів сприяє модернізації управління
активами інституційних інвесторів на фондовому ринку ОАЕ (маржинальне
кредитування та розвиток ринку деривативів); 2) провідна роль держави, яка
виконує інтегруючу функцію, стимулює становлення Дубаю як регіонального
ісламського фінансового центру (у т. ч. клірингово-розрахункового); 3)
розбудова партнерських відносин між фінансовими інститутами всередині
країни та транскордонно значно поглиблює процес цифровізації та
впровадження ісламських фінансових продуктів шляхом випуску державних
облігацій та збільшення депозитів; 4) гармонізація регуляторних правил і
процедур у сферах страхових, інвестиційних та інших фінансових послуг сприяє
допуску інвестиційних фондів у сферу нерухомості і біржових фондів;
•трактування, систематизація і класифікація концептуальних підходів до
регулювання сфери фінансового посередництва на основі як сукупного індексу
забезпечення послугами фінансових посередників, так і показників індексу
інституційної, фінансової насиченості послугами (за активами і обсягом
кредитування). Виявлено напрями реконцептуалізації системи фінансового
регулювання ОАЕ в умовах трансформації інфраструктури фінансового ринку:
а) консолідація фінансових установ (особливо мікрофінансових кредитних
організацій) для ефективного управління ризиками фінансової стабільності; б)
23
стимулювання злиттів і поглинань у банківській сфері з метою опрацювання все
зростаючих масивів даних, регуляторних вимог та формування менш
централізованих фінансових екосистем; в) згладжування відмінностей між двома
основними моделями інституційної структури фондових ринків (англоамериканською і європейською континентальною) для прискорення
впровадження національними регуляторами технологій штучного інтелекту та
АРІ-інтеграції в умовах швидких змін біржового сектору.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження
використано у практичній діяльності Інституту міжнародного ділового
співробітництва – положення та рекомендації щодо оцінки рівня інтеграції
фінансових ринків ОАЕ на національному, регіональному та міжнародному рівні
на основі розрахунків моделі векторної кореляції з використанням багатомірних
показників та часових рядів (довідка № 03 від 12.02.2021); фірми «ВЕРІТЕКС» –
інструменти управління активами інституційних інвесторів на фондовому ринку
ОАЕ та у контексті розвитку українського фінансового ринку на шляху його
адаптації до міжнародних стандартів (довідка № 018-21/VY від 11.02.2021).
Результати дисертації було впроваджено у навчальному процесі Інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка під час викладання курсів «Міжнародний бізнес», «Міжнародні
економічні відносини», «Міжнародні фінансові ринки», «Фінансові системи
країн світу», «Міжнародний банківський бізнес», «Фондовий ринок зарубіжних
країн» (довідка № 048-035 від 12.02.2021).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно
виконаною науковою працею, усі наукові результати, викладені у дисертації та
винесені на захист, автор здобув особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення,
результати та висновки дисертаційного дослідження обговорені та схвалені на
засіданнях кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також
апробовано на 6 міжнародних наукових конференціях, зокрема: Міжнародній
24
науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку
фінансової системи України» (м. Київ, 28-29 вересня 2017 р.), Міжнародній
науково-практичній конференції «Економічні санкції у світовому господарстві:
теорія і практика застосування» (м. Київ, 23 листопада 2018 р.), Міжнародній
науково-практичній конференції «Діджиталізація сучасної системи міжнародних
економічних відносин» (м. Київ, 21 листопада 2019 р.), Міжнародній науковопрактичній конференції «The world of science and innovation» (м. Лондон, Велика
Британія, 14-16 жовтня 2020 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції «Economic and Social-Focused Issues of Modern World» (м.
Братіслава, Словакія, 17-18 листопада 2020 р.), Х Міжнародній науковопрактичній конференції «Trends in the development of modern scientific thought»
(м. Ванкувер, Канада, 23-26 листопада 2020 р.).
Публікації результатів дослідження. Основні результати дисертаційного
дослідження опубліковано у 13 наукових працях (загальний обсяг 5,5 авт. арк.), з
них 6 статей у провідних фахових виданнях, які включені до міжнародних
наукометричних баз, 1 розділ у колективній монографії, 6 у матеріалах і тезах
конференцій.
Структура та зміст дисертації. Робота складається з анотацій, переліку
умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних
джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 198 сторінках, вона
містить 15 додатків, розміщених на 52 сторінках. Список використаних джерел
включає 323 найменування і викладено на 34 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні підходи до аналізу ролі
фінансових інститутів у процесі інтеграції країни до світового фінансового
ринку. Результати дослідження дали змогу сформувати низку висновків і
пропозицій теоретичного та науково-практичного характеру:
1. У сучасних умовах «класичні» теорії фінансового посередництва, які є
теоретико-методологічною основою дослідження діяльності фінансових
інститутів (трансакційна, теорія агентських відносин) доповнились новими
концепціями та підходами, як то теорія рефлексивності Дж. Сороса, концепція
«потрійної» трансформації (capital, maturity and risk transformation) та іншими.
Їх детермінантами є: а) врахування глибоких структурних змін середовища
функціонування фінансових інститутів, що відбулися внаслідок глобалізації і
впровадження новітніх інформаційних технологій, організаційно-технологічних,
функціональних змін діяльності суб’єктів небанківського сектору порівняно з
класичними формами (банками, взаємними та пенсійними фондами, страховими
компаніями); б) феномен фінансової взаємозалежності інститутів посередництва
у контексті регіонального і глобального економічного розвитку, який створює
потенціал зближення фінансових систем. Це сприяло визначенню місії
фінансових інститутів у інтеграційному контексті як основної мети фінансового
посередництва, спрямованої на поліпшення доступу економічних суб’єктів до
фінансових ресурсів шляхом запобігання та/або подолання трансакційних
ризиків та інформаційної асиметрії в процесі інтеграції економіки ОАЕ у світову
фінансову систему.
2.Розвиток системи фінансового посередництва, з одного боку, відбувається
нерівномірно і гетерохронно, періоди розвитку мають кумулятивний характер, а
типи і методи функціонування набувають особливих рис: 1) виникають
посередники нового типу – infomediaries (інфопосередники), які значно
розширили спектр функцій і послуг; 2) відбуваються якісні зміни процесу
управління фінансовими операціями за рахунок появи компаній FinTech та
209
ВigTech, які значною мірою зменшили вплив непередбачуваності поведінки
ринкових суб'єктів, кардинально змінили спосіб доступу споживачів та бізнесу
до фінансових ресурсів та фінансових послуг. Драйвером формування більш
диверсифікованої моделі фінансового посередництва є тенденція до
перетворення традиційних фінансових систем на цифрові (віртуальні) через
виникнення особливого типу фінансової інтеграції, який можна визначити як
зближення суб’єктів фінансових відносин у часі і віртуальному просторі, в
основі якого – сучасні цифрові технології, що інтегрують весь ландшафт
фінансових послуг у власні цифрові екосистеми.
3.Результатом фінансових інновацій і технологічних нововведень є зміна
концептуальних підходів до регулювання сфери фінансового посередництва.
Чинниками постійного зростання сукупного індексу забезпечення послугами
фінансових посередників, особливо за показниками індексу інституційної,
фінансової насиченості послугами (за активами і обсягом кредитування),
виступають: а) консолідація фінансових установ (особливо мікрофінансових
кредитних організацій); б) зростання кількості злиттів і поглинань у банківській
сфері; в) згладжування відмінностей між двома основними моделями
інституційної структури фондових ринків (англо-американською і європейською
континентальною). Подібна трансформація інфраструктури фінансового ринку
зумовлює об’єктивну потребу реконцептуалізації системи фінансового
регулювання, що лежить у площині управління ризиками фінансової
стабільності на макрорівні та швидкості впровадження національними
регуляторами технологій штучного інтелекту та АРІ-інтеграції.
4.Інституційною складовою міжнародної інтеграції фінансових ринків ОАЕ
є розвинена та ефективна фінансова система, елементи якої запозичені з
практики країн ЄС (особливо Великої Британії) та адаптовані до сучасної
ісламської економічної моделі. Це дозволило, по-перше, пришвидшено
інтегруватися з фінансовими ринками у регіоні, причому особливостями
фінансового посередництва банків ОАЕ є перманентне впровадження
регуляторних та економічних реформ для підтримки міжнародних потоків
210
капіталу; по-друге, поєднати розвиток інституційної складової фінансового
сектору ОАЕ (у т. ч. регуляторного середовища) з новітніми фінансовими
інструментами у межах масштабних інфраструктурних проектів.
5.Розвиток глобальної фінансової інтеграції ОАЕ безпосередньо пов’язаний
із функціонуванням ВФЗ, які за період свого існування розвинулися до рівня
ГФЦ. DIFC та ADGM, які мають статут спеціалізованих фінансових центрів і
найбільших кластерів міжнародних фінансових послуг між Азією та Європою,
пропонують усі елементи, властиві найбільш успішним глобальним екосистемам
фінансової індустрії (включаючи незалежного регулятора, незалежну судову
систему, міжнародну біржу, сучасну і зручну інфраструктуру послуг). Щодо
розвитку офшорного сегменту фінансового сектору ОАЕ, то аналіз даних
глобального індексу фінансової секретності з використанням кластерного
аналізу, використання багатомірних показників та розрахунки понад 30 різних
моделей для отримання коефіцієнтів, довели на основі фінальної моделі, що
ОАЕ потрапили до кластеру офшорних зон високорозвинених економік. Як
засвідчив аналіз трьох фондових індексів двох бірж ОАЕ у регіоні, вони є
найбільш інтегрованими.
6.Аналіз рівня інтеграції фінансових ринків ОАЕ на регіональному та
міжнародному рівнях шляхом дослідження часових рядів виявив сильні
динамічні зв’язки між біржами ОАЕ, Саудівської Аравії та Катару, у той час як
ADGM виявився єдиним ринком, який не впливає на інші ринки; на основі так
званого «ефекту розміру країни» виявлені рівні зв’язків між фінансовими
ринками Саудівської Аравії, Катару та Дубаю, а для ринку останнього
характерним є висока волатильність, що передається на ринки Саудівської
Аравії та Катару. Згідно з результами проведеного тесту на симетричний і
асиметричний зв'язок доведено неоднозначність впливу на ринок ОАЕ
позитивних/негативних шоків світового фінансового ринку.
7.Сучасна реорієнтація інвестиційних пріоритетів уряду ОАЕ у контексті
стратегії диверсифікації полягають у: по-перше, створенні і структуризації
індустріальних кластерів та логістичних мереж, які стимулюють більш
211
гомогенне економіко-правове середовище для залучення іноземних інвесторів і
конвертуються у нарощування регіональної конкурентоспроможності. По-друге,
розвитку національної інноваційної екосистеми (відповідних інститутів
розвитку) за рахунок активної ролі держави (з використанням моделі ПСУ), що
уособлює симбіоз принципів ринку та поміркованого державного втручання. Потретє, максимальному використанні переваг конвергенції економічних політик
еміратів, що посилює роль ОАЕ як регіонального лідера економіко-соціальних
трансформацій, виконує роль транзитного хабу-конектора.
8.Нетрадиційний підхід уряду ОАЕ до регуляторної політики на сучасному
етапі включає адаптивну стратегію у використанні інструментів сфери фінансів з
метою забезпечення сталих потоків інвестиційного капіталу в країну та
дотримання національних стратегічних інтересів. Її реалізація здійснюється
шляхом гармонізації регуляторних правил і процедур фінансових ринків
окремих еміратів країни і лібералізації процедур у банківському секторі для
забезпечення (у середньостроковій перспективі) балансу між іноземною участю
та еміратизацією у межах ліберальної економічної моделі.
9.Лібералізація регуляторної політики у ВЕЗ і ВФЗ ОАЕ (спрощення
процедур ліцензування і розширення оншорних операцій) паралельно із
удосконаленням регуляторних підходів заснована на високому рівні гнучкої
децентралізації та націлена на: 1) залучення нових резидентів зон та
стимулювання ПІІ; 2) впровадження послідовного комплексу законодавчих
ініціатив у сфері регулювання фінансових ринків за допомогою
самовідтворювального механізму трансмісії − розширення фінансової діяльності
з метою економічного зростання ненафтових секторів економіки; 3) інтеграцію
стратегічного державного планування у сфери економічної диверсифікації
шляхом координації та практичної імплементації політики диверсифікації у
сегмент фондового ринку ОАЕ та створення додаткових стимулів для залучення
ПІІ, інтеграції економіки до світової фінансової системи.
10.Щодо сучасних напрямів розвитку фінансового сектору ОАЕ та
перспектив модернізації управління активами інституційних інвесторів, то
212
основними із них є: а) становлення Дубая як регіонального ісламського
фінансового центру (у т.ч. клірингово-розрахункового); б) впровадження
ісламських фінансових продуктів шляхом випуску державних облігацій і
підвищення ліквідності ринку за рахунок збільшення депозитів; в) допуск
інвестиційних фондів у сферу нерухомості і біржових фондів з використанням
омнібусного рахунку. Основними чинники, які наразі гальмують розвиток
фінансового сектору ОАЕ є структурні (цінова ситуація на ринку вуглеводнів,
регіональні військово-політичні кризи та конфлікти), на які уряд може лише
реагувати, тобто діяти реактивно, та ситуативні (тимчасові складнощі у сфері
боротьби з відмиванням грошей, недосконалість регуляторних процедур,
непрозорість позабіржового ринку), які є технічними та можуть бути нівельовані
урядом проактивно.