МОНІТОРИНГ І СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ :

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

НЕДОБЄГА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 332.1:330.34

МОНІТОРИНГ І СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ)

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Калінеску Тетяна Василівна,
доктор економічних наук, професор

Примірник дисертації ідентичний
за змістом з іншими примірниками,
поданими до спеціалізованої вченої ради
Вчений секретар Н. Л. Сапельнікова

Луганськ – 2012

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ І СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 11
1.1. Проблеми стимулювання розвитку підприємств у соціально-економічному середовищі регіону 11
1.2. Принципові засади моніторингу соціально-економічного розвитку регіону 33
1.3. Концептуальні засади моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону 46
Висновки до першого розділу 62
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ) 65
2.1. Інформаційно-аналітичний базис моніторингу соціально-економічного розвитку регіону 65
2.2. Оцінювання рівня стимулювання соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі машинобудівних підприємств Луганської області) 80
2.3. Визначення передумов щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіону 109
Висновки до другого розділу 124
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ І СТИМУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 129
3.1. Побудова системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіону 129
3.2. Механізм створення і функціонування машинобудівного кластера в Луганській області 151
3.3. Оцінювання ефективності стимулювання соціально-економічного розвитку регіону 166
Висновки до третього розділу 188
ВИСНОВКИ 191
ДОДАТКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 236

ВСТУП

Актуальність теми. Процеси глобалізації останнім часом набирають високі темпи й мають широкомасштабний характер. Для України наразі важливо не залишитися на узбіччі світового розвитку, стати рівноправним партнером світового співтовариства, а не сировинним придатком високорозвинених країн. Реалії економічного та соціального розвитку регіонів свідчать про недостатню стабільність національної економіки та її схильність до розбалансування. У цих умовах зростає роль і обумовлюється необхідність розгляду питання моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів, оскільки саме регіони забезпечують підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов’язків та функцій.
Соціальна стабільність та благополуччя населення держави головним чином залежить від рівня розвитку економіки й самодостатності регіонів. Досягнення цієї мети пов’язане зі створенням ефективної системи стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, адже без цього неможливо здійснити прогресивні зрушення в економічній та соціальній сферах, забезпечити гнучкість і адаптованість підприємств до постійних змін у зовнішньому середовищі. Важливим етапом на шляху ефективного стимулювання соціально-економічного розвитку регіону є моніторинг. Саме за його результатами визначаються перспективи подальшого розвитку на основі вдосконалення системи управління, більш раціонального використання ресурсів, підвищення активності працівників та ефективності виробництва тощо.
Проблемам соціального та економічного розвитку регіону та підприємств, розташованих на його території, присвячено роботи Р. Акоффа, В. Дорофієнка, О. Балабенко, Т. Калінеску, Г. Підгрушного, М. Афанасьєва, М. Барановського, В. Гончарова, М. Чумаченка, В. Василенка, М. Долішнього, В. Захарченка, Г. Козаченко, Ю. Перського. Моніторинг досліджується у працях К. Аветісян, Т. Максимової, Д. Саєнка, М. Малишева, І. Переяслова. Стимулювання соціально-економічного розвитку регіону окреслили в своїх роботах В. Фатєєв, З. Герасимчук, В. Поліщук, О. Юдін, М. Іжа, Я. Жовнірчик, В. Шевчук, Т. Кучерук. Питання, пов’язані зі стимулюванням регіонального розвитку на основі кластерного підходу, знайшли відображення в працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як М. Портер, О. Акінфеєва, М. Войнаренко, І. Меньшеніна, С. Соколенко, В. Федоренко, В. Чевганова, Д. Барклей, Е. Скорсон, О. Кузьмін, І. Косач.
Але, незважаючи на всі здобутки, теоретико-методологічні і практичні аспекти моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням інтересів підприємств, розташованих на його території, не одержали свого остаточного визначення, у зв`язку з чим дане наукове дослідження спрямоване на заповнення існуючих прогалин в цій галузі. Виходячи з цього, тема дисертаційної роботи є актуальною і присвячена розв’язанню нагальних проблем формування концептуальних засад моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за темою «Формування ефективних інструментів податкового регулювання в умовах депресивних регіонів» (номер держреєстрації 0108U000154) у 2008–2010 роках. У її межах автором досліджено питання збалансованого та комплексного розвитку регіону на основі узгодженості його інтересів з інтересами центру, іншими регіонами, суб’єктами господарювання в регіоні, населенням, що дозволяє підвищити рівень їхнього соціально-економічного розвитку; розглянуто сутність і показники оцінки ефективності регіонального розвитку.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування і розробка теоретичних, методичних і прикладних засад щодо моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону. Відповідно до мети були поставлені такі задачі:
дослідити концептуальні засади моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням інтересів регіону і підприємств, розташованих на його території;
обґрунтувати підхід щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіону і підприємств, розташованих на його території, на основі соціальної відповідальності та кластерного підходу;
визначити складові інформаційного забезпечення моніторингу соціально-економічного розвитку регіону;
проаналізувати передумови стимулювання соціально-економічного розвитку регіону та підприємств, розташованих на його території, з використанням комплексного показника соціально-економічного розвитку;
розробити систему моніторингу соціально-економічного розвитку регіону;
запропонувати моделювання сценаріїв подальшого соціально-економічного розвитку регіону на основі одномірних часових рядів;
обґрунтувати можливість використання ключових показників для оцінювання ефективності стимулювання соціально-економічного розвитку регіону.
Об'єктом дослідження є соціально-економічний розвиток регіону та промислових підприємств, розташованих на його території.
Предметом дослідження є теоретичні положення, прикладні аспекти моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням інтересів промислових підприємств.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано результати фундаментальних і прикладних розробок, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сферах регіональної економіки, розвитку, оцінювання та кластеризації. Досягнення мети дослідження ґрунтувалося на використанні сукупності наукових методів, зокрема, методів емпіричних і теоретичних досліджень: аналізу, синтезу та узагальнення (для розкриття суті ключових понять, підходів до моніторингу соціально-економічного розвитку); групування та порівняння (при розгляді інтересів підприємств і регіонів); економіко-статистичного аналізу та експертних оцінок (для дослідження рівня соціально-економічного розвитку регіону і підприємств); економетричні методи та елементи теорії вірогідності (для розробки комплексного показника соціально-економічного розвитку регіону та прогнозування його рівня у коротко- та середньостроковій перспективі).
Інформаційну базу дослідження становлять нормативні акти з питань комплексного регіонального розвитку, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, інших міністерств, відомств і звітність Луганської обласної державної адміністрації, дані фінансової, аналітичної та оперативної інформації, що характеризують діяльність регіону і підприємств машинобудування за 2005-2010 роки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концепції моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, механізмів її реалізації на основі комплексного оцінювання, кластерного підходу та соціальної відповідальності з урахуванням інтересів підприємств, розташованих на території регіону. Науковою новизною характеризуються наступні результати виконаного дослідження:
вперше:
запропоновано концептуальні засади моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, які містять у собі понятійний апарат, принципи моніторингу та обґрунтовують комплексний показник соціально-економічного розвитку, що дозволяє забезпечити об’єктивне оцінювання рівня соціально-економічного розвитку регіону, виявити передумови стимулювання, причини змін, розробити рекомендації на перспективу з урахуванням інтересів регіону та підприємств, розташованих на його території;
удосконалено:
методичні положення щодо оцінювання рівня соціально-економічного розвитку регіону, які базуються на використанні комплексного показника соціально-економічного розвитку регіону та підприємств, побудованого згідно з теорією бажаності, що дасть змогу не тільки визначити передумови стимулювання соціально-економічного розвитку, а й розробити прогнозні сценарії розвитку;
інформаційне забезпечення соціально-економічного розвитку регіону шляхом перегляду складу та послідовності інформаційного забезпечення моніторингу соціально-економічного розвитку регіону і підприємств, розташованих на його території, завдяки чому можна оптимізувати інформаційні потоки за обсягом і змістом інформації, підвищити оперативність прийняття управлінських рішень, а отже, й ефективність стимулювання соціально-економічного розвитку регіону;
систему моніторингу соціально-економічного розвитку регіону, яка включає в себе чотири підсистеми: інформаційне забезпечення, оцінювання (на основі комплексного показника рівня соціально-економічного розвитку), прогнозування (з використанням моделювання одномірних часових рядів) і прийняття управлінських рішень, що забезпечить своєчасне реагування на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, дозволить розробити заходи щодо досягнення позитивних результатів у майбутньому;
дістали подальшого розвитку:
підхід щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі застосування принципів соціальної відповідальності та запропонованого механізму створення і функціонування машинобудівного кластеру, що дозволяє максимально врахувати цілі та потенціал усіх зацікавлених учасників соціально-економічного розвитку регіону, особливості взаємодії суб'єктів економічної діяльності, створює умови для інноваційного розвитку підприємств регіону, забезпечує активізацію внутрішнього потенціалу кожного із суб’єктів для досягнення більш високого рівня та ефективності соціально-економічного розвитку регіону;
моделювання сценаріїв соціально-економічного розвитку на основі одномірних часових рядів, яке дозволяє оцінювати перспективи та розробляти рекомендації щодо стратегічних напрямів розвитку на основі комплексного показника соціально-економічного розвитку регіону та підприємств машинобудівної галузі, що розташовані в ньому;
процедура розробки та впровадження ключових показників для оцінювання ефективності стимулювання соціально-економічного розвитку регіону і підприємств, розташованих на його території, що забезпечить комплексний підхід до визначення ефективності соціально-економічного розвитку в залежності від стратегічних цілей та дасть змогу будувати систему мотивації з урахуванням внеску кожного окремого суб’єкта господарювання в досягнення стратегічних цілей регіону.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних і прикладних засад моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням інтересів промислових підприємств.
Розроблені автором пропозиції прийняті до впровадження в системі регіонального управління Луганської області (довідка про впровадження № 22-4/2915 від 18 квітня 2011 р.), а також в роботі підприємств машинобудівної галузі ПАТ «Луганськтепловоз» (довідка №45/04 від 12 квітня 2011 р.) і ВАТ «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» (довідка №007 від 15 квітня 2011 р.) в процесі моніторингу для оцінювання ефективності та прогнозування подальших перспектив соціально-економічного розвитку.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо обґрунтування основних напрямів вдосконалення моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та опубліковані в матеріалах наукових конференцій: Міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне і фінансове забезпечення корпоративного управління: міжнародний досвід та вітчизняна практика» (м. Харків, 2009 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука в умовах глобальних викликів» (м. Сімферополь, 2009 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Громадський рух та становлення громадянського суспільства в Україні» (м. Сімферополь, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 2010 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2011р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури» (м. Львів, 2011 р.).
Публікації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації автора опубліковано у 22 наукових працях, серед яких співавторство у трьох монографіях, 12 статей – у наукових журналах і збірниках наукових праць, 7 публікацій  у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій  7,29 д.а., з яких 6,96 д.а. належать особисто автору.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо наукового обґрунтування та розробки теоретичних, методичних і прикладних засад моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до наступного.
1. Каталізатором соціально-економічного розвитку регіону є невизначеність і динамічність зовнішнього середовища, а також внутрішні протиріччя, обумовлені необхідністю пошуку компромісу в умовах обмеженості ресурсів і постійно зростаючих потреб людини. Моніторинг є засобом підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону і представляє собою процес постійного спостереження та оцінювання змін, що відбуваються у його соціально-економічному середовищі з метою прийняття своєчасних і виважених управлінських рішень на принципах науковості, системності, комплексності, цілеспрямованості, інтегрованості, достовірності, прогностичності. За результатами моніторингу здійснюється стимулювання соціально-економічного розвитку регіону. Для того, щоб воно було ефективним, обов’язково слід враховувати інтереси суб’єктів господарювання регіону, оскільки кожен з них є «одиницею», яка забезпечує самодостатність і розвиток регіону.
2. Сформульовано концептуальні засади моніторингу і стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, які базуються на визначенні комплексного показника рівня соціально-економічного розвитку шляхом приведення одиничних показників до інтегрального, прогнозуванні перспективного рівня та визначенні шляхів покращення соціально-економічного стану регіону. На основі цих засад можливо зробити висновки щодо рівня соціально-економічного розвитку регіону, виявити «вузькі місця», причини змін, що відбулися, розробити можливі сценарії і рекомендації на перспективу.
3. Обґрунтовано підхід щодо стимулювання соціально-економічного розвитку регіону та підприємств, розташованих на його території, на основі соціальної відповідальності та кластерного підходу. Наголошується, що соціальна відповідальність повинна стати формою забезпечення відносин між бізнесом, суспільством і органами влади на основі взаємної вигоди з урахуванням міжнародних стандартів і стимулювати соціально-економічний розвиток підприємств. Запропоновано механізм та основні етапи створення кластера машинобудівних підприємств. Основою реалізації кластерного підходу в регіоні є «баланс інтересів», тобто синхронізація інтересів підприємств різних форм власності, органів державної влади й управління, що беруть участь в кластеризації.
4. Визначено складові та послідовність інформаційного забезпечення моніторингу соціально-економічного розвитку регіону, підприємств, які розташовані на його території, і у структурі кластера. Практичне використання запропонованих схем дозволить оптимізувати інформаційні потоки за обсягом і змістом інформації, підвищити оперативність прийняття управлінських рішень, а отже, й ефективність соціально-економічного розвитку регіону.
5. Проаналізовано передумови стимулювання соціально-економічного розвитку регіону і підприємств, розташованих на його території, на основі запропонованих етапів і комплексних показників соціально-економічного розвитку. Оцінювання дало можливість узагальнити економічні та соціальні процеси, які відбуваються в регіоні та на підприємствах і надати інформацію для прийняття рішень щодо конкретного рівня розвитку регіону і підприємств. Протягом останніх шести років Луганська область мала задовільний рівень соціально-економічного розвитку, однак у 2009 році спостерігалося його значне погіршення, що пов’язане із загальним станом економіки України та світу. З метою стимулювання соціально-економічного розвитку регіону слід активізувати процеси спрямування прямих інвестицій у конкретні виробничі проекти й тим самим посилити роль держави у корпоративній власності на регіональному рівні; зменшити податкове навантаження щодо проектів інноваційно–інвестиційної спрямованості; сприяти створенню регіонального ринку через кластерну структуру.
6. Розроблено систему моніторингу соціально-економічного розвитку, яка складається з підсистем інформаційного забезпечення, оцінювання, прогнозування та прийняття управлінських рішень і дає можливість визначити рівень досягнення поставлених цілей і вплив змін на ефективність соціально-економічного розвитку з урахуванням постійної мінливості зовнішнього середовища. Перевагою запропонованої системи є те, що вона орієнтована на уникнення помилок, своєчасне реагування на всілякі зміни зовнішнього середовища та досягнення позитивних результатів у майбутньому.
7. Запропоновано використовувати моделювання одномірних часових рядів для визначення сценаріїв подальшого розвитку регіону і підприємств на основі комплексних показників соціально-економічного розвитку. Розроблено песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії розвитку Луганської області та ПАТ «Луганськтепловоз» на короткострокову (1 рік) і середньострокову (3 роки) перспективу.
8. Обґрунтовано використання ключових показників ефективності для оцінювання ефективності стимулювання соціально-економічного розвитку регіону, оскільки вони відображають отримані результати та дозволяють вирішити ряд проблем, пов’язаних з аналізом виконання планів господарської діяльності; виявленням резервів збільшення соціально-економічних результатів і вибором найбільш доцільних напрямків подальшого розвитку; прогнозуванням і плануванням; організацією економічного стимулювання виробництва; підвищенням соціальної ефективності діяльності регіону і підприємства. Запропоновано процедуру впровадження ключових показників ефективності.