ДІАГНОСТИКА ТА МЕХАНІЗМИ ВИРІВНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТАБАЛОВА ОЛЬГА ЄВГЕНІВНА

УДК 332.14.009.12

ДІАГНОСТИКА ТА МЕХАНІЗМИ
ВИРІВНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ДИСЕРТАЦІЯ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
доктор економічних наук,
професор Вахович І.М.

Луцьк – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
11
1.1. Концептуальні засади дослідження сталого розвитку регіону 11
1.2. Сутність регіональних асиметрій сталого розвитку 32
1.3. Передумови виникнення регіональних асиметрій сталого розвитку в Україні 46
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА РЕГІОНАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
70
2.1. Методичні підходи до діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку 70
2.2. Діагностика регіональних асиметрій за передумовами та рівнем сталого розвитку за економічними параметрами 87
2.3. Діагностика регіональних асиметрій рівня сталого розвитку за соціальними та екологічними параметрами 100
2.4. Діагностика регіональних асиметрій сталого розвитку за динамікою та ефективністю функціонування соціо-еколого-економічної системи 121
Висновки до розділу 2 143
РОЗДІЛ 3. ІНСТРУМЕНТАРІЙ ВИРІВНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АСИМЕТРІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
147
3.1. Прогнозна модель регіональних асиметрій сталого розвитку України 147
3.2. Механізми стимулювання сталого розвитку проблемних регіонів 162
3.3. Фінансові інструменти конвергенції регіонів України за рівнем сталого розвитку 178
Висновки до розділу 3 202
ВИСНОВКИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 204
ДОДАТКИ 228

ВСТУП

Актуальність теми. Україна є державою з яскраво вираженими регіональними асиметріями за економічним потенціалом територій, загрозливою є диференціація населення за рівнем доступності матеріальних та нематеріальних благ, неоднорідною є екологічна ситуація за регіонами держави. Такий стан породжує небезпечні тенденції, що стають джерелом соціальної та політичної нестабільності, стримують сталий розвиток держави.
Виявлення причин асиметрій регіонального розвитку є предметом дослідження провідних вітчизняних та закордонних науковців, зокрема: Н.Божидарнік, З.Варналія, І.Вахович, З.Герасимчук, О.Гранберга, В.Захарченка, В.Керецмана, Л.Ковальської, Н.Мікули, Л.Петкової, С.Романюка, І.Сторонянської, Т.Шевченко, С.Шульц, В.Чужикова та багатьох інших. Разом з тим, регіональні асиметрії щороку посилюються, неефективними є механізми їх зменшення. Залишаються відкритими питання вивчення сутності регіональних асиметрій та обґрунтування їх типології, дослідження передумов виникнення регіональних асиметрій сталого розвитку в Україні, проведення їх діагностики та прогнозування, формування дієвих інструментів конвергенції сталого розвитку регіонів України відповідно до вимог сучасності.
Тому на сучасному етапі розвитку економіки України нагальною проблемою є розробка теоретичних та прикладних досліджень у напрямку діагностики та розробки механізмів зменшення регіональних асиметрій розвитку держави. Складність, недостатня вивченість та невирішеність на теоретичному, методологічному та прикладному рівнях проблеми вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку України, зумовили вибір теми дослідження, підтверджують його актуальність, визначають мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у Луцькому національному технічному університеті та є складовою частиною науково-дослідних держбюджетних тем, зокрема: «Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України» (номер державної реєстрації 0109U001209, 2008-2011 рр.), де використано розробки автора стосовно обґрунтування методичних підходів до діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку та їх прогнозних оцінок, підходів до типології регіональних асиметрій країни за різними ознаками, що дозволило виокремити типи регіональних асиметрій, визначити їх суть та обґрунтувати порогові значення, що характеризують регіональні асиметрії як допустимі та надмірні (довідка про впровадження № 6-20-34 від 03.01.2012 р.); «Механізми стимулювання соціально-економічного розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0110U002220, 2009-2012 рр.), де використано пропозиції автора стосовно розробки фінансових інструментів стимулювання регіонів до нарощення економічного потенціалу на основі встановлення взаємозв’язку між обсягом податків, зібраних в регіоні, та надходженнями до місцевих бюджетів, що водночас дозволить вирівнювати їх дохідні та видаткові частини (довідка про впровадження № 744-20-34 від 03.05.2012 р.); «Механізми формування регіональних інтеграційних систем в умовах сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0112U000288, 2012-2014 р.р.), де використано розробки здобувача щодо теоретичного обґрунтування типології регіональних асиметрій сталого розвитку, що знайшли продовження у запропонованій автором методиці їх діагностики (довідка про впровадження № 744а-20-34 від 03.05.2012 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад та науково-прикладних положень діагностики та механізмів зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку України.
Досягнення мети дослідження зумовило необхідність визначення і розв’язання таких основних завдань:
- обґрунтувати концептуальні засади дослідження сталого розвитку регіону;
- визначити сутність регіональних асиметрій сталого розвитку регіону, навести їх типологію;
- обґрунтувати передумови виникнення регіональних асиметрій сталого розвитку в Україні;
- розробити методичні підходи та провести діагностику регіональних асиметрій сталого розвитку України за передумовами, рівнем, динамікою та ефективністю функціонування регіональних соціо-еколого-економічних систем;
- сформувати прогнозну модель регіональних асиметрій сталого розвитку;
- обґрунтувати механізми стимулювання сталого розвитку проблемних регіонів;
- розробити фінансовий інструментарій конвергенції регіонів України за рівнем сталого розвитку.
Об’єктом дослідження є процес діагностики та забезпечення вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку України.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади діагностики та механізмів вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку України.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено загальнонаукові та фундаментальні положення і принципи сучасної економічної теорії. У роботі для розробки теоретико-методологічних та прикладних засад діагностики та вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку країни використано системний підхід, що враховує динамічну функціональну залежність між станом цілого та розвитком і збалансованістю його складових елементів, та сукупність методів, які забезпечують його реалізацію, а саме:
- логічного узагальнення, синтезу, аналізу та порівняння – для визначення сутності сталого розвитку регіону, змісту, типології та розробки системи показників для діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку, розробки прогнозної моделі регіональних асиметрій сталого розвитку (розділи 1, п.1.1-1.3; 2, п.2.1 – п.2.7; 3, п.3.1);
- економіко-статистичні методи – для обробки статистичних даних при діагностиці регіональних асиметрій сталого розвитку регіонів за передумовами, соціальними, економічними та екологічними параметрами, обґрунтування прогнозного рівня регіональних асиметрій, розробки фінансових інструментів конвергенції сталого розвитку регіонів України (розділи 2, п.2.2-2.7; 3, п.3.1-3.3);
- стратегічного аналізу – для позиціонування регіонів за передумовами та рівнями сталого розвитку, формування стратегії вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку, розробки фінансових інструментів конвергенції регіонів України за рівнями сталого розвитку при розрахунку міжбюджетних квот за податком на прибуток (розділи 2, п. 2.7; 3, п.3.1-3.3);
- моделювання – для розробки моделей прогнозування регіональних асиметрій та інструментарію конвергенції сталого розвитку регіонів України (розділ 3, п.3.1, 3.3);
- програмно-цільовий метод – для розробки механізмів вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку регіонів України, механізмів стимулювання розвитку проблемних регіонів (розділи 3, п.3.1, 3.2 та 3.3);
- графічні та картографічні методи – при поданні наглядного зображення результатів оцінки регіональних асиметрій сталого розвитку України (розділи 1 – 3).
Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативні акти України з питань переходу країни та її регіонів на модель сталого розвитку, аналітичні матеріали Верховної Ради, Кабінету Міністрів України; наукові праці провідних вітчизняних та закордонних вчених в сфері регіональної економіки; статистичні матеріали; аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі проведення дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих в дисертації основних положень, висновків і рекомендацій є новим вирішенням важливого науково-практичного завдання – зменшення регіональних асиметрій у досягненні регіонами України збалансованості соціальної, економічної та екологічної сфер. Найвагомішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:
вперше:
- розроблено предикативну модель регіональної конвергенції сталого розвитку, що базується на податковій децентралізації вирівнювання бюджетної спроможності регіонів шляхом використання інструментарію міжбюджетних квот за податком на прибуток відповідно до регіональних потреб, що зменшує горизонтальні відмінності в податкових надходженнях та узгоджує повноваження органів управління різних рівнів з їх фінансовим забезпеченням;
удосконалено:
- методичні підходи до діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку, які, на відміну від існуючих, дозволяють виявити регіональні асиметрії за передумовами, рівнем, динамікою та ефективністю функціонування соціо-еколого-економічної системи регіонів, що дає можливість диференційовано підійти до формування заходів регіональної політики їх зменшення;
- змістові визначальні характеристики терміну «регіональні асиметрії», які, на відміну від існуючих, розглядаються з позиції сталого розвитку, що дозволило регіональні асиметрії сталого розвитку розглядати як рівень міжрегіональних протиріч за вихідними (спричиненими нерівномірною просторовою концентрацією ресурсів) та результуючими (спричиненими різним рівнем прикладених регіональних зусиль) соціальними, економічними та екологічними параметрами функціонування регіону протягом певного періоду, які порушують нормальний перебіг економічних процесів у країні та перешкоджають стабільному розвитку, породжуючи проблемні території;
- типологію регіональних асиметрій країни, яка, на відміну від існуючих, передбачає їх розгляд за ознаками: причини зменшення, об’єкти, напрямок, рівень деструктивного впливу, рівень порушення нормального перебігу процесів, рівень охоплення, тривалість дії, предмет дослідження, динаміка результатів, що дозволило виокремити типи регіональних асиметрій, визначити їх зміст та обґрунтувати регіональні асиметрії як допустимі та надмірні;
- підходи до стимулювання розвитку проблемних регіонів, що, на відміну від існуючих, базуються на побудові преактивної стратегічної карти вирівнювання регіональних асиметрій, яка закріплює конкурентні переваги регіонів шляхом виокремлення пріоритетних сфер економічної діяльності та спрямована на зменшення відцентрово-дезінтеграційних процесів в країні;
дістало подальший розвиток:
- обґрунтування сутності основних критеріїв сталого розвитку регіонів (відтворюваність, збалансованість, рівноважність, узгодженість, керованість, відкритість, динамічність, безпечність), на основі чого доведено, що сталий розвиток регіону є керованим процесом досягнення динамічної рівноваги соціо-економіко-екологічної системи регіону на довгостроковій інноваційній основі з врахуванням стратегічних регіональних пріоритетів, що матиме наслідком відтворення потенціалу регіону та безпечний прогрес у задоволенні потреб і прагнень населення регіону;
- підходи до обґрунтування суті, завдань та принципів реалізації регіональної політики зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку, яка спрямована на стимулювання високо розвинутих регіонів з метою укріплення їх конкурентних переваг та підтримку слаборозвинутих регіонів з метою забезпечення рівних умов проживання населення країни;
- дослідження передумов виникнення регіональних асиметрій сталого розвитку в Україні, що дозволило виокремити їх за об’єктивними (природно–географічні, історико–культурні, демографічно-трудові, виробничо–інфраструктурні) та суб’єктивними (темпи проходження ринкових реформ і адаптації регіонів до нових умов господарювання та структурних змін; інституційні; процеси міжрегіональної співпраці; транскордонне співробітництво; значущі подій в регіоні) ознаками, внаслідок чого визначено вагомість їх впливу на соціальну, економічну та екологічну складові сталого розвитку регіонів;
- підходи до моделювання прогнозного рівня регіональних асиметрій сталого розвитку, які, на відміну від існуючих, передбачають використання методичного апарату екстраполяції тренду з врахуванням корегуючого коефіцієнта та дозволяють зменшити помилку апроксимації прогнозних розрахунків для формування стратегій вирівнювання регіональних асиметрій сталого розвитку.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці науково-прикладних положень, які дають можливість сформувати ефективні механізми зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку; основні положення дисертаційного дослідження доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій стосовно: діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку, прогнозування їх рівня; систематизації передумов виникнення регіональних асиметрій сталого розвитку України та фінансового інструментарію їх конвергенції.
Наукові положення дисертації розширюють науково-методологічну базу для подальших досліджень проблем регіональної економіки. Методологічні розробки, отримані у процесі дослідження, призначені для використання державними органами влади та органами місцевого самоврядування у процесі управління регіональним розвитком з метою підвищення його рівня.
Розроблені у дисертації методичні рекомендації з діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку на основі оцінки передумов, рівня та динаміки параметрів сталого розвитку, виявлення ефективності функціонування регіональної соціо-еколого-економічної системи, підходи до обґрунтування стратегії зменшення регіональних асиметрій, що базуються на запропонованій у роботі моделі прогнозування прийняті до практичного використання у роботі Головного управління економіки Волинської облдержадміністрації (акт впровадження № 0096/02-11/2-13 від 25.01.2012 р.); підходи до обґрунтування суті, завдань та принципів реалізації регіональної політики зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку прийняті до впровадження управлінням економіки Луцької міської ради (довідка про впровадження № 823/21-16 від 12.12.12 р.), практичні рекомендації з удосконалення сучасних фінансових інструментів конвергенції сталого розвитку регіонів України, підходи до вирівнювання доходної та видаткової частин місцевих бюджетів – у роботі Головного фінансового управління Волинської облдержадміністрації (акт впровадження № 3062/1/1-18/2-12 від 13.12.2012 р.).
Теоретичні та методичні розробки дисертації запроваджені у навчальний процес Луцького національного технічного університету (довідка про впровадження № 743а-20-34 від 3.05.2012 р.), Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/5120 від 13.12.2012 р.), Волинського технікуму Національного університету харчових технологій (довідка про впровадження № 253 від 27.12.2012 р.) при викладанні дисциплін «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка», «Статистика», «Соціально-економічна статистика», «Екологічний менеджмент», «Управління регіональним розвитком», «Сталий місцевий розвиток», «Місцеві фінанси», ін.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано у переліку наукових праць, представлених в авторефераті.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 2010, 2012 р.р.), «Україна: Схід-Захід – проблеми сталого розвитку» (м. Львів, 2011 р.), «Perspektywiczne opracowania są nauką i technikami – 2011» (Przemyśl, Польща, 2011 р.), «Стан та перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку міста Луцьк» (м. Луцьк, 2012 р.), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (м.Черкаси, 2012 р.), «Проблеми управління економічним потенціалом регіонів» (м.Запоріжжя, 2012), «Проблеми забезпечення сталої економіки в країні» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), «Проблеми соціально-економічного розвитку підприємництва» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), «Сталий розвиток підприємств, регіонів, країн» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.), «Zprávy vědecké ideje – 2012» (Praha, Чеська республіка, 2012 р.), «Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва» (м.Луцьк, 2012 р.), «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку,аналізу та контролю в умовах глобалізації економіки» (м.Луцьк, 2012 р.), а також на наукових семінарах Луцького національного технічного університету та Волинського технікуму Національного університету харчових технологій.
Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 18 наукових праць (з них 1 монографія (у співавторстві), 7 статей у фахових виданнях (з них 4 – у наукових журналах, 3 – у збірниках наукових праць), 10 - у матеріалах і тезах конференцій), загальним обсягом 29,2 д.а., з яких 18,7 д.а. належать особисто автору.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 13 таблиць (з них три – на семи окремих сторінках), 9 рисунків, 112 додатків, обсяг основного тексту складає 204 сторінки. Список використаних джерел налічує 223 найменування, що викладені на 25 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової задачі – розробки методики діагностики та обґрунтування механізмів зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку країни. У процесі дослідження зроблено такі висновки:
1. Обґрунтовано, що сталий розвиток є визнаною на міжнародному рівні концепцією розвитку, яка дозволяє отримати оптимальні результати співіснування людства як в глобальному аспекті, так і на регіональному рівні, характерними критеріями якого слід вважати відтворюваність, збалансованість, рівноважність, узгодженість, керованість, відкритість, динамічність та безпечність.
2. Виокремлено спільне для різних сфер науки розуміння терміну «асиметрія» як категорії, що характеризує невідповідність, відхилення певного явища від встановлених параметрів, відсутність або порушення гармонії, розмірності розміщення точок або частин предмета в просторі, коли одна половина є ніби дзеркальним відображенням другої. Регіональні асиметрії з позиції сталого розвитку у роботі розглядаються як рівень міжрегіональних протиріч за вихідними (спричиненими нерівномірною просторовою концентрацією ресурсів) та результуючими (спричиненими різним рівнем прикладених регіональних зусиль) соціальними, економічними та екологічними параметрами функціонування регіону протягом певного періоду, які порушують нормальний перебіг економічних процесів у країні та перешкоджають стабільному розвитку, породжуючи проблемні території.
3. Доведено, що регіональні асиметрії слід розглядати як об’єктивне явище, що визначається певним рівнем міжрегіональної конкуренції. Разом з тим, такою її слід розглядати до того моменту, поки вона не зумовлює виникнення територіальних диспропорцій за економічними, соціальними та екологічними параметрами, які спричиняють регіональні дезінтеграційні процеси. У зв’язку з цим, у роботі розроблено типологію регіональних асиметрій, що передбачає їх розгляд за сукупністю ознак, як позитивні та негативні (за причиною зменшення), міжрегіональні та внутрірегіональні (за об’єктами), горизонтальні та вертикальні (за напрямом), об’єктивні, прийнятні та надмірні (за рівнем деструктивного впливу), часткові та загальні (за рівнем охоплення), короткострокові та тривалі (за тривалістю дії), соціальні, економічні, екологічні та ін. (за предметом дослідження), наростаючі, спадаючі та стабільні (за динамікою результатів). Розробки у даному напрямі стали передумовою формування методики діагностики регіональних асиметрій сталого розвитку країни.
4. У роботі обґрунтована необхідність формування та реалізації регіональної політики зменшення регіональних асиметрій сталого розвитку, що дозволило сформувати її мету, визначити завдання та принципи реалізації. Така регіональна політика передбачає зменшення асиметрій у соціальному, економічному та екологічному розвитку на основі нарощення потенціалу слаборозвинутих регіонів та збереження високо розвинутих. При цьому слід враховувати, що асиметричність сталого розвитку регіонів України викликана впливом об’єктивних та суб’єктивних передумов, які тісно пов’язані з траєкторією регіонального розвитку.
5. Доведено, що діагностика регіональних асиметрій сталого розвитку повинна включати їх оцінку за передумовами, рівнем, динамікою та ефективністю функціонування соціо-еколого-економічної системи. На цій основі у роботі розроблено методичні підходи, на основі якої проведено діагностику регіональних асиметрій сталого розвитку України, результати якої дозволили здійснити їх типологію.
6. Виявлено, що регіонам України притаманні наростаючі, надмірні регіональні асиметрії за рівнем та ефективністю функціонування економічної підсистеми сталого розвитку. За причиною зменшення розбіжностей спостерігається негативна регіональна асиметрія економічних параметрів, яка передбачає скорочення диференціації не за рахунок зростання показників економічно слаборозвинутих регіонів, а за рахунок зменшення показників регіонів-лідерів. Регіональні асиметрії за соціальними параметрами характеризуються стабільністю, тривалістю та прийнятним рівнем. Зменшення регіональних асиметрій у динаміці зумовлене позитивними тенденціями, спричиненими зростанням показників у слаборозвинених регіонів. Екологічні параметри сталого розвитку характеризуються стабільним надмірним рівнем регіональних асиметрій, які мають тривалу дію, що посилюється негативними тенденціями зростання викидів шкідливих речовин та утворення відходів в екологічно забруднених регіонах.
7. Розроблено прогнозну модель регіональних асиметрій сталого розвитку України з метою визначення проблемних територій у п’ятирічній перспективі. Виявлено, що міжрегіональні диспропорції в економіці України носять постійний характер. Україні притаманна значна регіональна асиметрія прогнозних показників соціального розвитку, яка з часом не зменшується, а навпаки поглиблюється. Така ситуація сприятиме виникненню значних розбіжностей у рівнях оплати праці, доходів населення, безробіття, доступу до медичного обслуговування, які створюють складні проблеми в забезпеченні єдиних стандартів рівня життя населення, у подоланні бідності. У динаміці поглиблюються і регіональні диспропорції прогнозного рівня регіональних асиметрій за екологічними параметрами.
8. Доведено, що диспропорції в економічному, соціальному і екологічному розвитку регіонів країни, депресивність більшості з них, поглиблення асиметричних розривів у перспективі зумовлюють необхідність формування механізму стимулювання їх розвитку, пошуку нових джерел фінансування регіональних стратегій та програм. З метою зменшення регіональних асиметрій та стимулювання регіонів України автором пропонується використовувати преактивну стратегічну карту, пріоритетними завданнями якої є сприяння збалансованому розвитку територій, подолання відцентрово-дезінтеграційних процесів та створення відносно рівних умов для проживання населення у регіонах країни шляхом закріплення конкурентних переваг регіонів через виокремлення пріоритетних сфер економічної діяльності.
9. Розроблено підходи до конвергенції сталого розвитку регіонів України на основі формування та використання інструментарію міжбюджетних квот податку на прибуток, що дозволить зменшити відмінності між найбільш фінансово забезпеченими та найменш забезпеченими регіонами, між доходною та видатковою частинами місцевих бюджетів шляхом наповнення дохідної частини місцевих бюджетів із нового джерела надходжень, що частково замінятимуть і зменшать обсяги офіційних трансфертів, підвищать на цій основі фінансову самостійність місцевих бюджетів у забезпеченні сталого розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Доклад Генерального секретаря ООН, 17–19 мая 2010 года A/CONF.216/PC/1 [Электронный ресурс] / ЮНЕП. – Режим доступа: http://www.unepcom.ru/development.html.
2. World Bank Report 2009 [Электронный ресурс] / Офиціальний сайт.– Режим доступа: www.worldbank.org.
3. Krugman P.R., Obstfeld M. International Economics: Theory and Policy (7 edition). – Addison Wesley, 2005.
4. Політичні завдання від Президента України (24.01.2011) [Електронний ресурс] / Офіційне інтернет-представництво. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/19183.html.
5. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: [Електронний ресурс] / Постанова Верховної Ради України № 1359-XIV від 24.12.1999 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 1.– С. 6. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1359-xiv.
6. С мыслями о будущем России [Электронный ресурс] / Н.Н. Моисеев // М.: Фонд содействия развитию соц. и полит. наук, 1997. – 210 с. – Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/moiiiiiisey.htm
7. С.Н. Новоселов. Исследование предметной области устойчивого развития региона [Электронный ресурс] / С.Н. Новоселов, Н.Ю. Орехова // Инженерный вестник Дона. – 12.01.2011. – Режим доступа: http://ivdon.ru/magazine/archive/n4y2010/274/.
8. IUCN/UNEP/WWF World. Conservation Strategy: living resourses conservayion for sustainable development, IUCN, Gland, Switzerland, 1980. – Р. 125–214.
9. Наше общее будущее: Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию. – М.: Прогресс, 1989. – 376 с.
10. Кара-Мурза С.Г. Концепция «золотого миллиарда» и Новый мировой порядок. – 1999.
11. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: Ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля», 1992 р.): Пер. з англ. – 2-ге вид. – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
12. Solow R.M. The Economics of Resources or the Resources of Economics // Papers and Proceedings of the Eighty-Sixth Annual Meeting of the American Economic Association. The American Economic Review. – 1974. – 64 (2). – Р. 1–14.
13. Monterrey Consensus of the International Conference on Financing for Development [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.un.org/esa/ffd
14. Рэйворт К. Сможем ли мы жить по модели «спасательного круга»? / Кейт Рэйворт // Oxfam International. – Февраль 2012. – 26 с.
15. Показатели социальной основы и пределов возможностей окружающей среды [Электронный ресурс] // Стокгольмский центр устойчивого развития, 2009. – Режим доступа: http://oxf.am/oe8
16. Calculated for each country by multiplying the average food deficit of the undernourished population by the total undernourished population, then dividing the global total by the global food supply (per capita global food supply x global population). Sources (both last accessed January 2012): Food deficit and undernourished population: http://www.fao.org/economic/ess/ess-fs/fs-data/ess-fadata/en Per capita global food supply and global population: http://faostat.fao.org
17. OECD/IEA (2011) «Energy for All: Financing Access for the Poor», Paris: OECD/IEA. Available at: http://iea.org/papers/2011/weo2011_energy_for_all.pdf (last accessed November 2011).
18. L. Chandy and G. Gertz (2011) «Poverty in numbers: The changing state of global poverty from 2005 to 2015», Washington DC: The Brookings Institution. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.brookings.edu].
19. B. Milanovic (2009) «Global Inequality Recalculated: The Effect of New 2005 PPP Estimates on Global Inequality», World Bank Policy Research Working Paper No. 5061. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://ideas.repec.org/p/wbk/wbrwps/5061.html (last accessed November 2011)].
20. Туниця Ю.Ю. Екологічний імператив сталого розвитку регіонів України: в пошуках чинників консолідації суспільства / Ю.Ю. Туниця // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.19. – С. 146–156.
21. Туниця Ю.Ю. Економіка і ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. – К.: Вид-во «Знання», 2006. – 314 с.
22. Табалова О.Є. Концептуальні засади дослідження сталого розвитку / О.Є. Табалова // Зб. наук. пр. «Економічні науки». – Серія «Економічна теорія та економічна історія». – № 8 (32). – Луцьк, 2011.
23. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: Лучшее будущее для всех // Программа развития ООН, Чикаго. – 181 с.
24. Anand, S., and A. Sen. 1994. «Human Development Index: Methodology and Measurement». HDRO Occasional Papers. UNDP–HDRO. – New York, 2000. «Human Development and Economic Sustainability». – World Development 28 (12): С. 29–49. – Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2012/1340619718.71
25. Итоги Рио+20: Результаты конференции, прошедшей в конце июля в Бразилии, разочаровали большую часть международной экологической общественности [Електронний ресурс] / Беллона.Ру. – Режим доступу: http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2012/1340619718.71.
26. Кузык Б.Н. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. Т. II. Будущее цивилизаций и геоцивилизационные изменения / Б.Н. Кузык. – М.: ИНЭС, 2006. – т. IV. Перспективы становления интегральной цивилизации. – М.: ИНЭС, 2009.
27. Глобальный прогноз «Будущее цивилизаций» на период до 2050 года. – Ч. 9. – Будущее цивилизаций и стратегия цивилизационного партнерства. – М.: МИСК, 2009.
28. Яковец Ю.В. О новой глобальной стратегии устойчивого развития на базе партнерства цивилизаций / Ю.В. Яковец // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – № 1 (3). – Том 1. – С. 415–431.
29. Мамбетова Ф.А.Управление устойчивым развитием территории на основе организации мониторинга и комплексной оценки социально-экономического потенциала региона: теория, методология, практика (на материалах регионов Юга России): автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством: региональная экономика» / Ф.А. Мамбетова. – Махачкала, 2012. – 48 с.
30. Голубецкая Н.П. Индикативные подходы определения приоритетности инвестиций в предпринимательской деятельности Северо-Западного региона России / Н.П. Голубецкая, О.Н. Макаров, В.И. Бовкун // Экономика Северо-Запада: проблемы и перспективы развития. – 2005. – № 4 (26). – С. 53-65.
31. Майбуров И. Устойчивое развитие как коэволюционный процесс / И. Майбуров // Общество и экономика. – 2004. – № 4. – C. 124–143.
32. Пчелинцев О.С. Регулирование воспроизводственного потенциала территории как основа региональной политики / О.С. Пчелинцев, В.Я. Любовный, А.Б. Воякина // Проблемы прогнозирования. – 2000. – № 5. – С. 62–68.
33. Татаркин А.И. Моделирование устойчивого развития как условие повышения экономической безопасности территории / А.И. Татаркин, Д.С. Львов, А.А. Куклин, А.Л. Мызин, Л.Л. Богатырев, Б.А. Коробицын, В.И. Яковлев. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1999. – 276 с.
34. Ускова Т.В. Устойчивое развитие региона: от концептуальных основ – к практическим результатам / Т.В. Ускова, С.С. Копасова // Экономические и социальные перемены в регионе: факты, тенденции, прогноз / ВНКЦ ЦЭМИ РАН. – Вып. 43. – 2008. – С. 21–31.
35. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України № 2850-IV від 8.09.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – С. 25–29.
36. Про утворення Національної ради із сталого розвитку України: Постанова КМУ від 16 вересня 2009 р. N 997 (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт КМУ. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997-2009-%D0%BF.
37. Герасимчук З.В. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону: [Монографія] / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович. – Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 248 с.
38. Урсул А.Д. Стратегия устойчивого развития цивилизации III тысячелетия / А.Д. Урсул // Глобальные проблемы биосферы. Чтения памяти академика А.Л. Яншина. – М.: Наука, 2003. – Вып. 1. – С. 175–194.
39. Гуриева Л. Стратегия устойчивого развития региона / Л. Гуриева // Проблемы теории и практики управления. – 2007. – № 2. – С. 46–57.
40. Онищенко В.О. Сучасні проблеми комплексного розвитку регіонів України / В. О. Онищенко, О. В. Комеліна // Економіка і регіон. – № 1 (20). – ПолтНТУ, 2009. – С. 3–9.
41. Герасимчук З.В. Еколого–економічні основи формування та реалізації політики сталого розвитку (питання методології та методики): Автореф. дис. д. ек. наук: 08.10.01 / З.В. Герасимчук. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2002. – 52 с.
42. Торкатюк В.І. Сталий розвиток територій: Основні науково-теоретичні підходи до визначення та сутність поняття / В.І. Торкатюк, Н.В. Бібік // Бізнес-информ. – 2009. – № 4. – С. 127.
43. Сдасюк Г.В. Императивы концепции устойчивого развития и реалии глобализации / Г.В. Сдасюк // Переход к устойчивому развитию: глобальный, региональный и локальный уровни: Зарубежный опыт и проблемы России. – М., 2002. – С. 13–40.
44. Шевченко И.В. Устойчивое развитие: мировой опыт и проблемы России / И.В. Шевченко, К.О. Литвинский // Региональная экономика: теория и практика. – 2007. – № 13 (52). – С. 3–10.
45. Ватченко О.Б. Виникнення та аналіз поняття «сталий розвиток» / О.Б. Ватченко, В.М. Ільченко // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Зб. наук. пр. «Економічні науки». – № 1. – Днипрпетровськ, 2011. – С. 64–68.
46. Коптюг В.А. Конференция ООН по окружающей среде и развитию (Рио-де-Жанейро, июнь 1992 г.) Информационный обзор. – Новосибирск, 1992. – С.19–20.
47. О концепции перехода Российской Федерации к устойчивому развитию: Указ Президента РФ № 440 от 1 апреля 1996 г. // Российская газета, 9 апреля, 1996 г. – С. 5.
48. Стратегия и проблемы устойчивого развития России в XXI веке / Под редакцией А.Г. Гранберга, В.И. Данилова-Данильяна, М.М. Циканова, Е.С. Шопхоева. – М.: «Экономика», 2002. – 414 с.
49. Основи стійкого розвитку: навч. посібн. / Заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника. – Суми: Університетська книга, 2005. – 654 с.
50. Буркинский Б.В. Экономико-экологические основы регионального природопользования и развития / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, С.К. Харичков // ИПРЭЭИ НАН Украины. – Одеса: Фенікс, 2005. – 575 с.
51. Котикова О.І. Зміст поняття сталого розвитку / О.І. Котикова // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2007. – № 12. – С. 170–175.
52. Згуровський М. Україна у глобальних вимірах сталого розвитку [Електронний ресурс] / М. Згуровський // Дзеркало тижня. – 20–26 травня 2006 р. – № 19 (598). – Режим доступу: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/598/53397/
53. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / [ред.-упоряд. С.В. Мочерний]. – Т 2. – Львів: Світ, 2006. – 568 с.
54. Дятлов С.А. Основы концепции устойчивого развития: Учеб. пособие / С. А. Дятлов // С.-Петерб. гос. ун-т экономики и финансов, 1998. –155 с.
55. Зеркалов Д.В. Экологическая безопасность: [Монография] / Д.В. Зеркалов. – К.: Основа, 2012. – 506 с.
56. Борщук Є.М. Основи теорії стійкого розвитку еколого-економічних систем: [Mонографія] / Є. М. Борщук. – Львів: Растр-7, 2007. – 435 с.
57. Данилов-Данильян В.И. Устойчивое развитие – будущее Российской Федерации. Россия на пути к устойчивому развитию. – М.: РЭФИА, 1996.
58. Кондратьев. К. Я. Екология – экономика-политика / К.Я. Кондратьев, В.К. Донченко, К.С. Лосев, А.К.Фролов. – СПб: Научный Центр РАН, 1996. – 827 с.
59. Шубравська О.Сталий розвиток агропродовольчої системи України / О. Шубравська // Економіка України. – 2005. – № 5. – С. 89–97.
60. Кобзар О.М. Концептуальні підходи до формування політики сталого розвитку України та Російської Федерації [Електронний ресурс] / О.М. Кобзар // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Б. М. Данилишин. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – С. 122–133. – Режим доступу: http://www.nbj.ru/publs/banki-i-mir/2008/03/11/archive-publ-13868/index.html
61. Доказати полезность. Аналитика и комментарии [Електронний ресурс] / Национальный банковский журнал. – Режим доступу: http://www.nbj.ru/publs/banki-i-mir/2008/03/11/archive-publ-13868/index.html.
62. Дейвус Д. Измерение и оценка усойчивого развития на локальном уровне / Д. Дейвус // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організації виробництва. – 2002. – № 1–2. – С. 63–75.
63. Переход к устойчивому развитию: глобальный, региональный и локальный уровни. Зарубежный опыт и проблемы России / рук. авт. колл. Н.Ф. Глазовский. М.: Изд-во КМК, 2002. – 444 с.
64. Данилишин Б.М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський. – Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 572 с.
65. Герасимчук З.В. Стимулювання сталого розвитку регіону: теорія, методологія, практика: [Монографія] / З.В. Герасимчук, В.Г. Поліщук. – Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2011. – 516 с.
66. Герасимчук З.В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 248 с.
67. Чічкань О.І. Сталий розвиток регіонів в системі державного регулювання [Електронний ресурс] / О.І. Чічкань. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Emp/2009_21/31Chich.htm
68. Хрипко С. В.Формирование конкурентоспособной экономики региона как условие перехода к устойчивому развитию: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / С.В. Хрипко. – Казань, 2012. – 26 с.
69. Пчелинцев О.С. Региональная экономика в системе устойчивого развития [Электронный ресурс] / О.С. Пчелинцев. – М.: Наука, 2004. – 258 с. – Режим доступа: http://www.ecfor.ru/pdf.php?id=books/pchel/gl_1
70. Комаров М.П. Инфраструктура регионов мира: Учебник / М.П. Комаров. – СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, 2000. – 348 с.
71. Лексин В.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития / В.Н. Лексин, А.Н. Швецов. – М.: УРСС, 1997. – 372 с.
72. Алексеев Ю.П. Устойчивость социально-экономического развития регионов / Ю.П. Алексеев. – М., 2001. – 189 с.
73. Иванов П.М. Устойчивое региональное развитие: концепция и модель управления / П.М. Иванов // Экономика и математические методы. – 2006. – № 2. – С. 126–142.
74. Програма дій «Порядок денний на ХХІ століття»: ухвалена конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро: пер. з англ., 2-ге вид. – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
75. Киселева Н.Н. Региональная парадигма устойчивого развития социально-экономической системы региона // Н.Н.Киселева, В.В. Киселев // Успехи современного естествознания. – 2007. – № 11. – С. 85–92.
76. Тимчук Н.Ф. Город и район. Регулирование комплексного развития / Н.Ф, Тимчук. – М., 1980. – 192 с.
77. Дудкіна О. Структурна трансформація економіки регіонів в контексті забезпечення їх сталого розвитку / О.Дудкіна // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2011. – Випуск 16. – С. 82–92.
78. Шнипер Р.И. Регион: диагностика и прогнозирование/ Р.И. Шнипер. – Новосибирск, 1996. – 135 с.
79. Ксенофонтов В.И. Теоретико-методологические основы управления сбалансированным развитием региона: автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» [Электронный ресурс] / В.И. Ксенофонтов // Санкт-Петербург, 2011. – Режим доступа: http://www.ssrd.org.ua/index.php?lang=ukr&page=tools
80. Красюкова Н.Л. Механизмы и инструменты формирования социально-экономической стратегии макрорегиона (по материалам Северо-Кавказского Федерального округа): автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / Н.Л. Красюкова. – Москва, 2012. – 45 с.
81. Галачиева С. В. Ресурсное обеспечение макрорегиона в координатах императивов устойчивого социально-экономического развития (на примере Северо-Кавказского федерального округа): автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / С.В. Галачиева. – Кисловодск, 2011. – 48 с.
82. Коптюг В.А. Устойчивое развитие цивилизации и место в ней России: проблемы формирования национальной стратегии / В.А. Коптюг, В.М. Матросов, В.К. Левашов, Ю.Г. Демьяненко. – Владивосток: Дальнаука, 1997.
83. Ткач О.В. Сталий розвиток економіки регіону: критерії та передумови [Електронний ресурс] / О.В. Ткач. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/2008_4_2/100.pdf.
84. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: [Монографія] / За ред. З.С. Варналія. – К.: НІСД, 2007. – 820 с.
85. Саркісян Л.Г. Концепція сталого розвитку у контексті досліджень регіональної системи / Л.Г Саркісян // Економічний простір. – 2011. – № 56 (2). – С. 97–102.
86. Хоменець Р.Б. Особливості теоретико-правового визначення поняття «регіон» / Р.Б. Хоменець // Регіональні перспективи. – 2011. – № 5–6. – С. 198–205.
87. Краснов М.А. Методология исследования антикризисного управления предприятиями в системе устойчивого развития региона: автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» [Электронный ресурс] / М.А. Краснов // Казань, 2011. – Режим доступа: http://www.dissers.ru/avtoreferati-dissertatsii-ekonomika/a212.php.
88. Коцко Т.А. Антикризисные интеграционные управленческие решения в топливно-энергетическом комплексе как фактор обеспечения экономической безопасности территориальных образований / Т.А. Коцко, С.А. Сорокопуд // Экономическая безопасность государства – территориальный аспект. – Дрогобич: «Коло», 2006. – С. 111–119.
89. Пельтек Л.В. Розвиток регіональної промислової політики держави: теорія, методологія, механізми: [Mонографія] / Л.В.Пельтек. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 268 с
90. Кузьменко Л.М. Методологічні основи управління розвитком економіки регіону // Автореф. дис. ... д-ра. екон. наук: 08.02.03 / Л.М. Кузьменко. – К.: НАН України. Ін-т економіки пром-сті, 2004. – 30 с.
91. Мюрдаль Г. Современные проблемы «третьего мира». Драма Азии. / Г. Мюрдаль; пер. с англ. / [под общ. ред. д.э.н., проф. Р. А. Ульяновского]. – М.: Изд-во «Прогресс», 1972. – 767 с.
92. Круш П.В. Національна економіка: регіональний та муніципальний вимір. Підручник / П.В. Круш, О.О. Кожемяченко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 320с.
93. Вакуленко В.Ф. Взаємодія давньоузвичаєних і новітніх запозичень з давньогрецької і латинської мов на лексичному рівні [Електронний ресурс] / В.Ф. Вакуленко. – Режим доступу: http://referatu.net.ua/newreferats/128/182824
94. Економічна енциклопедія: У 3 томах / [ред.-упоряд. С.В. Мочерний]. – Т1.– К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
95. Словник іншомовних слів / [ред.-упоряд. О. С. Мельничук]. – Київ, 1974;
96. Тлумачний словник української мови [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uktdic.appspot.com/
97. Вахович І.М. Сутність асиметрії регіонального розвитку / І.М.Вахович, І.М.Лакатош // Зб. наук. пр. «Економічні науки». – Серія «Економіка та менеджмент». – №5(18). Ч.1. – Луцьк, 2008. – С. 61–66.
98. Henderson David R. What the Nobel Economists Missed // Wall Street Journal. – October 12. – 2001.
99. Божидарнік Н.В. Регіональна асиметрія в Європейському Союзі та механізми її регулювання: Дис. на здоб. наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» / Н.В. Божидарнік. – Луцьк.: ЛДТУ, 2005.
100. Керецман В.Ю. Державне регулювання реґіонального розвитку: теоретичні аспекти : [Монографія] / В. Ю. Керецман. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 188 с. – с. 85.
101. Лавровский Б.Л. Региональная асимметрия в Российской Федерации: измерение и регулирование [Электронный ресурс] / Б.Л. Лавровский // М., 2008. – Режим доступа: http://ieie.nsc.ru/~tacis/lavr-rec.htm/
102. Гребенкин А.С. Асимметрия развития регионов: факторы возникновения и регулирование [Электронный ресурс] / А.С. Гребенкин, Д.Ф. Скрипнюк. – Режим доступа: http://law.admtyumen.ru/noframe/nic?print&nd=466201176&nh=0&LogLength=27530&LogNumDoc=466201176&prevdoc=466201105
103. Сторонянська І. Оцінка асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів України та обґрунтування пріоритетів державної регіональної політики // Регіональна економіка. – 2006. – № 4. – С.101–111.
104. Вахович І.М., Лакатош І.М. Діагностика асиметрії регіонального розвитку / І.М.Вахович, І.М.Лакатош // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». Збірник наукових праць. Луцький державний технічний університет. Випуск 5 (17). – Ч. 2. – Редкол.: відп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В. – Луцьк, 2008. – с. 232-238.
105. Колчков В.А. Соціально-економічні асиметрії регіонального розвитку України (сутність і шляхи подолання) / В.А. Колчков // Вісник університету банківської справи НБУ. – Київ, 2012. – № 1 (13). – с.14.
106. Шильцин, Е.А. Вопросы оценки региональной асимметрии (на примере России Текст. / Е.А. Шильцин // Вестник института экономики и ОПП СО РАН. – Новосибирск, 2006.
107. Красильников Ю. Региональная асимметрия структурных сдвигов в экономике / Ю. Красильников // Общество и экономика. – 2001. – № 2. – С. 150 – 155.
108. Шубна О.В. Асиметрія регіональної структури розміщення трудових ресурсів України / О.В. Шубна // Научный вестник ДГМА. – 2011. – № 2 (8Е). – С. 443–449.
109. Заяць В.С. Міжрегіональна асиметрія формування доходів населення України, їх диференціація та резерви зростання / В.С. Заяць // Економіка і регіон. – ПолтНТУ, 2009. – № 2 (21) . – С. 58.
110. Лексин В. Общероссийские реформы и территориальное развитие. Реформы и целостность государства. Проблемы территориальной дифференциации и дезинтеграции / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. – 1999. – № 11–12. – С. 36–44.
111. Бугай С.М. Формування інституційної структури забезпечення регіонального розвитку в Україні / С.М. Бугай, Е.В. Щепанский // Університетські наукові записки. – 2006. – № 1(17).– С. 285–290.
112. Галдина М.В. «Методические подходы к выявлению асимметрии социально-экономического развития региона (на примере Омской области)» [Электронный ресурс] / М.В. Галдина. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/464372
113. Проблеми регіональної політичної асиметрії в Україні [Електронний ресурс] / Розділ ІІІ. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2008/polit_part/03.pdf.
114. Про затвердження Порядку здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними [Електронний ресурс] / Постанова КМУ № 235 від 02.03.2010. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1193.238.0
115. Новікова А. М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України // Стратегічна панорама. – 2000. – № 3–4. – С. 115.
116. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» [Электронный ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступа: www. rada. gov. Ua.
117. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Волинської області): [Монографія] / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Н.В. Вишневська. Ю.М. Хвесик . – К.: Кондор, 2004. – 376 с.
118. Шевчук Я.В. Механізм санації депресивних територіальних суспільних систем в контексті формування регіональної політики. – Львів, 2004. – 63 с.
119. Офіційний сайт Єврокомісії [Електронний ресурс] / EC / Cohesion policy 2007–2013. – Luxembourg, 2007. – 78 p. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/reginal_policy/glossary/glos5_en.htm
120. Біла С. Інституційне забезпечення державної регіональної політики (досвід країн ЄС) [Електронний ресурс] / С. Біла. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/mart2009/31.htm
121. Шубна О.В. Асиметрія регіональної структури розміщення трудових ресурсів України / О.В. Шубна // Научный вестник ДГМА. – 2011. – № 2 (8Е). – С. 337–341.
122. Барановський М. Історичні та природні передумови депресивності аграрних територій України / М. Барановський // Історія української географії. – 2008. – Випуск 17. – С. 25–32.
123. ХХІ век: мир между прошлым и будущим. Культура как системообразующий фактор международной и национальной безопасности / О.П. Лановенко. – К.: Стилос, 2004. – 572 с.
124. Семенов, В.М. Регіональні особливості державотворення в Україні : Автореф. к. наук з держ. управління, спец.: 25.00.01 - теорія та історія державного управління / В.М. Семенов. - Х. : Нац. академія державного управління при Президентові України Харківський регіон. ін-т держ. управ., 2009. – 20 с.
125. Антология экономической классики: в 2 т. – М.: МП «Эконов», 1991–1992. – Т. 1. – С. 13.
126. Прибиткова І. Бідність як наслідок нерівного перерозподілу багатства в українському суспільстві / І. Прибиткова // Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / За ред. к.е.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – C. 167–175.
127. Прибыткова И.М. Предпосылки зарубежной трудовой миграции украинцев / И.М. Прибыткова // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи.– 2007.– № 761. – С. 67–71.
128. Алиев В.Г. Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики / В. Г. Алиев. – М. : Экономика, 2002. – 646 с.
129. Чиханчин А. Ю. Исследование потребностей регионов России в строительстве объектов производственной инфраструктуры и разработка механизмов их удовлетворения: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / А. Ю. Чиханчин. – М., 2007. – 24 с.
130. Трегубов О.С. Концептуальні положення деконцентрації промисловості в регіоні / О.С. Трегубов // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький, 2010. – № 2, T. 3. – С. 154–157.
131. Керефов М.А. Воспроизводственные тенденции и стратегические императивы модернизации регионального экономического пространства (на материалах Северо-Кавказского федерального округа): автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / М.А. Керефов. – Шахты, 2011. – 45 с.
132. Галдин М. В. Методические подходы к выявлению асимметрии социально-экономического развития муниципальных образований региона (на примере Омской области): дис. на соиск. уч. степ. канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / М.В. Галдин. – Омск, 2004. – 332 с.
133. Пепа Т.В. Просторовий розвиток регіональних соціально-економічних систем в контексті державної регіональної політики [Електронний ресурс] / Т.В. Пепа. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/aprer/2008_4_2/61.pdf
134. Данилишин Б. Регионализм в Украине: реальность и перспективы [Электронный ресурс] / Б.Данилишин // Зеркало недели. Украина. – 2012. – № 22. – Режим доступа: http://zn.ua/POLITICS/regionalizm_v_ukraine_realnost_i_perspektivy-103914.html
135. Колчков В.А. Соціально-економічні асиметрії регіонального розвитку України (сутність і шляхи подолання) / В.А. Колчков // Вісник університету банківської справи НБУ. – Київ, 2012. – № 1 (13). – С.12–18.
136. Білоконь І. В. Сутність проблемних територій та методологічні аспекти їх дослідження / І. В. Білоконь // Формування ринкової економіки [Електронний ресурс]: Зб. наук. пр. «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи». – К.: КНЕУ, 2011. – Ч. 1. – С. 130–136.
137. Гоцкая Н.Р. Динамизм системы экономических интересов и структурные сдвиги в экономике: автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 «Экономическая теория» / Н.Р. Гоцкая. – НОУ ВПО «Институт Дружбы народов Кавказа». – Ставрополь, 2006. – 23 с.
138. Красильников О.Ю. Структурные сдвиги в экономике современной России [Электронный ресурс] / О.Ю. Красильников // Саратов: Изд-во «Научная книга», 2000. – 183 с. – Режим доступа: http://ok-russia.narod.ru/stat/mono2/Gl1.htm
139. Гальчинський А.С. Шляхом європейської інтеграції. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2000–2015 роки) / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
140. Регіони України у післякризовий період: ризики та перспективи розвитку: аналіт. доп. / C. О. Біла, О. В. Шевченко, В. І. Жук, М. О. Кушнір [та ін.]; за ред. С. О. Білої. – К.: НІСД, 2011. – 104 с.
141. Сторонянська І.З. Стратегічні цілі та пріоритети державного регулювання процесів економічної інтеграції регіонів України / І.З. Сторонянська // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі Українки. Розділ ІI. Економічні й соціальні аспекти європейських інтеграційних процесів та інтеграції України в загальноєвропейські й регіональні структури. – Луцьк, 2009. – С. 201–207.
142. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: [Електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
143. Бєлєнький П. Зовнішньоекономічна діяльність регіонів // Регіональна політика: методологія, методи, практика. [Монографія] / Кол. авт. за ред. академіка НАНУ М.І. Долішного. – Львів: НАН України. ІРД, 2001. – 719 с. – С. 654–697.
144. Practical Guide to Cross-border Cooperation / Third Edition 2000 / Phare / AEBR / EC. P.216, p. B2– 64. 3.
145. Стратегія та механізми зміцнення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону: [Монографія] / За ред. А.І. Мокія, Т.Г. Васильціва. – Львів: Ліга Прес, 2010. – 488 с.
146. Транскордонне співробітництво: панорама взаємодії // Євросоюз у деталях. – 2010. – № 3. – С. 5–6.
147. Країна катастроф: чому в Україні трапляються техногенні аварії [Електронний ресурс] / Інформаційне агентство УНІАН. –
Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/krayina-katastrof-chomu-v-ukrayini-traplyayutsya-tehnogenni-avariyi.html
148. Варналій З.С. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети: [Монографія] / За ред.З.С. Варналія. – К.: НІСД, 2007. – 768 с.
149. Галачиева С.В. Ресурсное обеспечение макрорегиона в координатах императивов устойчивого социально-экономического развития (на примере Северо-Кавказского федерального округа): автореф. дис. на соиск. уч. степ. док. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)» / С.В. Галачиева. – Кисловодск, 2011.
150. Лавровский Б.Л. Измерение региональной асимметрии на примере России / Б.Л. Лавровский // Вопросы экономики. – 1999. – № 3.
151. Чужиков В.І. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія / В.І Чужиков. – К: КНЕУ. – 2008. – С.127.
152. Доклад о человеческом развитии 2011 // Human Development Report. – Sustainability and Equity: A Better Future for Al. – 2011.
153. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навчальний посібник / Г.Т.Завіновська. – Київ.: КНЕУ, 2003. – 300 с.
154. Ильенкова С.Д. Микроэкономическая статистика: Пособие // Под ред. С. Д. Ильенковой. – М.: Фінанси и статистика, 2004. – 554 с.
155. Громоздова Л.В. Неравномерность распределения индивидуальных доходов среди населения региона / Л.В. Громоздова // Зб. наук. пр. «Економіка: проблеми теорії та практики». – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 175. – С. 224–236.
156. H. Theil. Economics and Information Theory. – North-Holland, 1967.
157. Шубна О.В. Асиметрія регіональної структури розміщення трудових ресурсів України / О.В. Шубна // Научный вестник ДГМА. – Краматорськ: ДДМА, 2011. – Вип. № 2 (8Е). – С. 443–449.
158. Кизим Н.А. Неравномерность регионального раз¬вития в Украине: теоретические основы, инструментарий диа¬гностики: [Монография] / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Бобкова. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2011. – 224 с.
159. Чужиков В. Територіальна асиметрія в Європі: моделювання для України [Електронний ресурс] / В.Чужиков. – Режим доступу: http://www.univ.rzeszow.pl/pliki/Zeszyt8/22_czuzikow_ukraina.pdf
160. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти: Навчальний посібник / Р.В. Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічор та ін. – Львів: Інтелект-Захід, 2003. – 576 с.
161. Ковальська Л.Л. Соціальна інфраструктура регіону: механізми формування та розвитку: [Монографія] / Л.Л. Ковальська, О.М. Салівончик. – Луцьк: Волиньполіграф, 2012. – 227 с.
162. Статюха Г.О. Оцінювання екологічної уразливості приморських регіонів України / Г.О. Статюха, І.М.Джигирей, Д.В.Чашник, Р.П. Мельничук // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – Харьков: Технологический центр, 2010. – Вып. 4/8 ( 46 ). – С. 8–14.
163. Вахович І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: методологія формування та механізми реа