ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

brief description

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧЕРКАСОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 35.073.5:005.336.3:330.59

ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент НААНУ
Ткаченко Валентина Григорівна

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ……………………………………13
1.1. Наукові засади управління соціально-економічним розвитком:
сутність, зміст та основні характеристики……………………………………..13
1.2. Розвиток концепцій управління регіональною економікою……………..37
1.3. Соціально-економічна інфраструктура як об’єкт регіонального управління………………………………………………………………………..54
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...75
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ТА СТРУКТУРА МЕХАНІЗМІВ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ………………………………..78
2.1. Аналіз стандартів та міжнародного досвіду регулювання процесів соціально-економічного розвитку регіонів…………………………………….78
2.2. Сучасні системи та концепції управління соціально-економічним розвитком України та її регіонів………………………………………………..98
2.3. Генезис систем та механізмів інфраструктурного забезпечення
соціально-економічного розвитку регіонів…………………………………...127
Висновки до розділу 2………………………………………………………….144
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ, МЕТОДІВ ТА МЕХАНІЗМІВ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ……………………………………………….147
3.1. Активізація розвитку людського потенціалу економіки регіонів……...147
3.2. Забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку регіонів……162
3.3. Ідентифікація економічних пріоритетів управління розвитком
соціально-економічної інфраструктури регіонів……………………………..183
Висновки до розділу 3………………………………………………………….196
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ……………….199
4.1. Аналіз процесів соціально-економічного розвитку регіонів…………...199
4.2. Дослідження стійкості розвитку соціо-економіко-екологічної інфраструктури регіонів………………………………………………………..230
4.3. Динаміка розвитку соціально-економічних процесів за пріоритетними сферами управління якістю життя населення регіонів……………………....256
Висновки до розділу 4………………………………………………………….294
РОЗДІЛ 5. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ ТА МЕХАНІЗМІВ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ………………………………......297
5.1. Механізм інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів……………………………………………………………….297
5.2. Стратегічне управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів………………………………………………………………………….314
5.3. Механізм реалізації цільових програм пріоритетного
розвитку регіонів……………………………………………………………….327
Висновки до розділу 5………………………………………………………….338
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….341
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...348
ДОДАТКИ………………………………………………………………………386

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток державних систем та механізмів управління економікою регіонів країни потребує визначення стратегічних орієнтирів, відповідно до яких здійснювалося б планування, організація і контроль економічних процесів на національному та регіональному рівнях. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається потребою в науковому аналізі процесів формування соціально-економічної структури українських регіонів, яка являє собою сукупність матеріального базису (економіка й управління) і соціальної сфери (населення й фактори, що визначають якість його життя). При цьому обидві складові інфраструктури перебувають в органічному взаємозв'язку й взаємозалежності. Процес соціальної трансформації українського суспільства більш глибокий й широкий ніж процес перетворення економіки, хоча останній і становить його життєву основу. Відповідно складніше й регулюючий механізм. Зокрема, він включає регіони, що ініціюють соціальну трансформацію суспільства, а також взаємозв'язок цих цілеспрямованих дій з масовими процесами, що викликають зрушення в інституціональній і соціальній структурах суспільства. Соціально-економічна інфраструктура об'єктивно виступає не тільки фактором розвитку регіонів і міст, але й формою самого існування суспільства, його гармонічного розвитку.
Розбудова інфраструктури соціально-економічного розвитку та засадах концепції управління якістю життя населення є одним з провідних напрямків модернізації економічної політики регіонів. Зміст цієї концепції полягає у тому, що важливішою умовою досягнення швидкого інноваційно-орієнтованого економічного зростання, як на рівні регіону так і на рівні національної економіки, є високі якісні характеристики життя населення, які визначають задоволення більшості його важливіших потреб. Модернізація соціально-економічної політики в межах даного напрямку є одним з імперативів розвитку продуктивних сил країни та її регіонів.
Питання управління розвитком економіки регіонів країни досліджувалися в працях таких вчених як О.І. Амоша, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Б.В. Губський, В.В. Дорофієнко, М.М. Жибак, І.А. Іртищева, В.П. Семиноженко, В.Г. Ткаченко, В.О. Ткач, В.Г. Федоренко, М.М. Шутов та ін. Проблематика розбудови інфраструктури соціально-економічного розвитку регіонів та на засадах управління якістю життя населення визначена предметом наукових досліджень значної кількості вчених, серед яких В.Б. Артеменко, В.Н. Андреєва, І.В. Бестужев-Лада, О.Д. Гордей, О.А. Грішнова, І.В. Гукалова, О.С. Дудолад, М.О. Кизим, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, Л.В. Ноздріна, В.С. Пономаренко, Н.В. Романова, Л.В. Старченко, А.І. Субетто, М.С. Татаревська, Р.Т. Теслюк, В.В. Томах, Ф.В. Узунов, Л.В. Шаульська, В.Я. Швець та ін. Незважаючи на висвітлення широкого кола питань в працях зазначених авторів дослідження управління соціально-економічним розвитком регіонів та інфраструктурного забезпечення цих процесів в науковій літературі було зосереджено здебільшого на теоретичних аспектах цієї проблематики, а також на формуванні концептуальних засад її розв’язання. Слід відмітити, що наукова проблема удосконалення інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів в напрямку його стратегічної орієнтації на підвищення рівня якості життя населення не отримала належного наукового обґрунтування у вигляді результатів комплексного економічного дослідження.
Важливість вирішення комплексу означених проблем, а також недостатня вивченість їх окремих теоретичних і прикладних аспектів визначають актуальність досліджуваної теми і коло розглянутих питань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи Луганського національного аграрного університету в рамках наукової теми «Формування організаційно-економічного механізму управління і контролю діяльності соціально-економічних систем в нових економічних умовах» (номер державної реєстрації 0112U001718), в межах якої автором було обґрунтовано комплекс теоретичних, методичних та практичних положень щодо інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних і прикладних засад інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано та послідовно вирішено такі завдання:
- дослідити та розвинути теоретичні засади управління соціально-економічним розвитком регіонів;
- сформувати концепцію системи управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів;
- розробити механізм інтегрованого управління соціально-економічним розвитком регіону;
- розробити алгоритм процесу реалізації цільових програм пріоритетного розвитку регіонів;
- запропонувати механізм інфраструктурного забезпечення реалізації цільових програм пріоритетного розвитку регіонів;
- обґрунтувати методичні підходи до управління стійким соціально-економічним розвитком країни та її регіонів;
- удосконалити методичні засади управління соціально-економічною інфраструктурою регіону;
- розробити систему інформаційного забезпечення та аналітичної підтримки процесів управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів;
- запропонувати організаційний механізм розвитку людського потенціалу економіки регіонів;
- обґрунтувати методичні підходи до управління розвитком людського потенціалу економіки регіонів;
- розробити систему та організаційні форми управління якістю життя населення регіонів;
- розвинути систему статистичних індикаторів розвитку економічних процесів у регіонах країни.
Об’єктом дослідження є процеси соціально-економічного розвитку регіонів України та їх інфраструктурного забезпечення.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних та практичних аспектів інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, сучасні концептуальні положення стосовно управління соціальним і економічним розвитком країни та ї регіонів, їх конкурентоспроможністю, а також теорії управління якістю функціонування соціально-економічних систем різних рівнів.
У ході дослідження було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, у тому числі: методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, бібліометрії та термінологічний метод (під час узагальнення, систематизації та удосконалення теоретичних і методичних основ дослідження процесів соціально-економічного розвитку регіонів); методи наукометрії, інформетрії, а також статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, історичний, монографічний та графічний методи (в ході аналітичного дослідження процесів інфраструктурного забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку регіонів країни, а також розвитку економічних процесів за пріоритетними сферами управління якістю життя населення в регіонах); методи моделювання, абстракції, формалізації, а також системно-діяльнісний, системно-функціональний, системно-генетичний підходи (в ході обґрунтування методичних засад інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, розробки відповідного інтегрованого механізму управління розвитком соціально-економічної інфраструктури регіонів та стійким соціально-економічним розвитком країни та її регіонів, а також механізму реалізації державних цільових програм пріоритетного розвитку регіонів).
Інформаційною базою дослідження є Закони України та нормативні акти Кабінету Міністрів України, а також акти міністерств та відомств, предметом регулювання яких є комплекс питань, пов’язаних із реалізацією регіональної політики держави, економічної і соціальної політики в напрямку забезпечення високого рівня розвитку регіонів країни. В роботі використано дані Державної служби статистики та провідних міжнародних економічних організацій (ООН, Світовий банк, ОЕСР тощо), результати авторських емпіричних досліджень, а також стандарти, системи оцінки і довідкові матеріали міжнародних організацій.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій, спрямованих на формування і функціонування механізмів інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України. Найбільш суттєві науково-практичні результати, отримані у роботі, та їх наукова новизна полягають в наступному:
вперше:
- сформовано концепцію системи управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів, яка передбачає забезпечення його випереджаючих темпів на засадах застосування комплексу управлінських методів в економічній, екологічній та соціальній сферах, шляхом послідовної реалізації наступних етапів: перебудови та модернізації економіки регіонів; стимулювання випереджального економічного розвитку регіонів; інформатизації, екологізації, соціалізації економіки регіонів;
- розроблено механізм інтегрованого управління соціально-економічним розвитком регіону, який передбачає виокремлення трьох поліфункціональних зон, в межах яких здійснюється реалізація соціальної та економічної політики в напрямку підвищення якісних характеристик життя, зокрема управління розвитком людського потенціалу економіки регіонів, управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів, реалізація цільових програм пріоритетного розвитку регіонів;
- запропоновано механізм інфраструктурного забезпечення реалізації цільових програм пріоритетного розвитку регіонів який передбачає одночасне формування низки змістовних характеристик якості життя населення та стимулювання соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, що ґрунтується на систематизованій сукупності методів регулювання і управління економікою;
удосконалено:
- методичні підходи до управління стійким соціально-економічним розвитком країни та її регіонів на основі послідовного визначення складових та критеріїв ефективності управлінського процесу, системи об’єктивних протиріч, що обумовлюють актуальність забезпечення стійкості розвитку, схематичного обґрунтування процесів управління стійкістю регіональних соціо-економіко-екологічних систем;
- методичні засади управління соціально-економічною інфраструктурою регіону на засадах ідентифікації діалектичних закономірностей якості життя населення, систематизації концептуальних основ організації процесів управління якістю життя на міжнародному, національному та регіональному рівнях, а також інтегрованої системи аналізу, оцінки і управління широким колом змістовних, об’єктивістських та операційних складових, що у сукупності обумовлюють високий рівень якісних характеристик життя населення регіонів країни;
- алгоритм процесу реалізації цільових програм пріоритетного розвитку регіонів, що полягає у виокремленні групи функціональних сфер, до складу яких увійшли управління інноваційно-технічною та науковою сферою; управління розвитком інфраструктури міст, сільської місцевості, промислового і сільськогосподарського виробництва, а також невиробничої сфери; управління інвестиційною привабливістю та інвестиційним процесом в економіці регіонів; управління розвитком агропромислового виробництва регіонів країни;
- систему інформаційного забезпечення та аналітичної підтримки процесів управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів шляхом обґрунтування методики індексної оцінки групи індикаторів соціального, екологічного та економічного розвитку регіонів, а також відповідної графічної інтерпретації отриманих результатів;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні засади управління соціально-економічним розвитком регіонів на основі узагальнення та систематизації ключових сутнісних і змістовних положень концепції розбудови інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку та понятійно-категоріальний апарат регіональної економіки у частині уточнення змісту понять «соціально-економічна інфраструктура», «якість життя населення регіону» відповідно до об’єктивістського, змістовного та операційного підходів;
- організаційний механізм розвитку людського потенціалу економіки регіонів, який, на відміну від існуючих, отримав вигляд системи принципів та методів з реалізації функції саморозвитку, соціальних і економічних функцій, заснованих на використанні умов та інструментарію розвитку працездатного населення під впливом групи ідентифікованих чинників;
- методичні підходи до управління розвитком людського потенціалу економіки регіонів шляхом обґрунтування його компонентної структури, чинників, що впливають на його формування та розвиток, а також умов підвищення ефективності управлінських процесів в цій сфері;
- система та організаційні форми управління якістю життя населення регіонів в напрямку визначення його змісту, обґрунтування об’єктів управління, ієрархії його рівнів із визначенням їх суб’єктів, змісту та об’єктної спрямованості, а також взаємного впливу та зв’язку галузевих напрямків управління економікою регіонів із змістовними складовими якості життя населення, ідентифікації координаційного механізму та складових, що отримали прояв у вигляді галузевих напрямків державної політики;
- система статистичних індикаторів розвитку економічних процесів за пріоритетними сферами управління соціально-економічним розвитком регіонів країни в напрямку обґрунтування її структури та послідовності проведення аналітичних операцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретико-методологічних, методичних і практичних розробок і пропозицій у діяльності органів влади різних рівнів при формуванні стратегії і механізмів управління соціально-економічним розвитком регіонів України.
Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться у роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Міністерства соціальної політики України (довідка № 3/55/1/148-12 від 05.04.2012 р.); Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 396 від 29.08.2012 р.); Луганської обласної ради (довідка № 1/13-845 від 12.04.2012 р.); Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 153/2-6/12 від 07.05.2012 р.); у навчальному процесі Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України (довідка № 814 від 23.04.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, положення та висновки отримані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій за темою дисертації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві у роботі використано лише ті ідеї та положення, що належать особисто авторові.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема на І Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Правові проблеми взаємодії держави та бізнесу» (м. Луганськ, 2009 р.), VІІ Міжнародному науково-практичному семінарі «Управління персоналом в програмах підготовки менеджерів» (м. Воронеж, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Наука в інформаційному просторі» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Управління економічними системами: концепції, стратегії та інновації розвитку», (м. Хмельницький, 2010 р.), I Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Гармонізація правових засад підприємництва» (м. Луганськ, 2010 р.), Міжнародній науковій конференції «Стратегії та ресурси розвитку крупних міст центру Росії» (м. Воронеж, 2010 р.) VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент освіта в контексті трансформаційних перетворень в суспільстві» (м. Донецьк, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку права та економіки» (м. Луганськ, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку сучасної економіки та права» (м. Луганськ, 2011 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Київ, 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-економічні та правові проблеми розвитку сільського господарства та сільських територій» (м. Львів, 2012 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 47 наукових працях загальним обсягом матеріалу, що належить автору 56,4 ум. друк. арк., у тому числі, 7 монографій, 27 статей у наукових фахових виданнях з економічних наук, 10 публікацій у матеріалах всеукраїнських на міжнародних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного узагальнення, обґрунтування методологічних засад, підходів і рекомендацій запропоноване нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми формування і функціонування механізмів інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів України на засадах концепції якості життя, що дозволило зробити висновки концептуального, методологічного і науково-практичного характеру.
1. В результаті дослідження теоретичних засад інфраструктурного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів здійснено узагальнення та систематизацію ключових сутнісних і змістовних положень концепції управління регіональним розвитком на засадах підвищення якості життя населення шляхом обґрунтування чотирьох підходів до визначення цієї економічної категорії. Зокрема, було виокремлено об’єктивістський, структурний (в його межах виокремлено операційний та змістовний підходи), об’єктивний та суб’єктивний підходи до трактування якості життя населення. Доведено, що рівень якості життя настелення визначається існуючими можливостями регіональної соціально-економічної інфраструктури. Обґрунтовано роль соціально-економічної інфраструктури та її місце у структурі механізмів управління регіональним розвитком.
2. Встановлено, що економічний зміст процесу управління соціально-економічним розвитком регіону характеризується певним дуалізмом, оскільки, з одного боку, такого роду управління має прямий та безпосередній характер, який пояснюється тим, що від його результатів залежить привабливість території для інвестування та залучення приватних суб’єктів до участі в фінансування економічного і соціального розвитку країни, однак, з іншого боку, він має опосередкований характер та знаходиться у певній залежності від стану соціально-економічного розвитку країни. Доведено, що якість життя є цільовим об’єктом управління економікою регіонів, який визначається на певному етапі соціально-економічного та політичного розвитку країни. Обґрунтовано основні характеристики соціально-економічного розвитку регіону з позиції якості життя населення як об’єкту управління, що полягає у послідовному визначенні об’єктів та суб’єктів управлінського впливу, ієрархії рівнів прийняття рішень, а також взаємного впливу та зв’язку галузевих напрямків управління зі змістовними складовими якості життя населення.
3. На основі результатів аналізу методичних засад, організаційних форм та структури управління соціально-економічним розвитком на регіональному, національному і міжнародному рівнях визначено, що існуючі стандарти та міжнародний досвід значною мірою ґрунтуються на результатах робіт міжнародних економічних організацій в напрямку розробки універсальних систем оцінки та вимірювання рівня життя населення і задоволення його важливіших потреб. Управління якістю життя населення як функціональний напрямок реалізації управлінського впливу в Україні набув узагальнюючого стратегічного значення. Результати аналізу змісту та елементів системи управління соціально-економічним розвитком з позиції підвищення якості життя населення України і регіонів, в сучасних умовах, ґрунтується на функціонуванні координаційного механізму, побудову структури якого здійснено у роботі.
4. Обґрунтування змісту, структури і елементів систем та механізмів інфраструктурного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіонів повинне бути спрямоване на вирішення проблем несистемності, фрагментарності, неузгодженості, дублювання, взаємовиключення та інших невідповідностей, які в сумі визначають дезінтегрований характер сучасного управління якістю життя населення. Розв’язання завдань у цій сфері пов’язано із обґрунтуванням поліфункціональних, інтегрованих, системних напрямків реалізації регіональної політики в сфері соціально-еокномінчого розвитку. За результатами конструктивного удосконалення існуючої структури управлінського механізму, об’єктом якого є якість життя населення, було сформовано механізм поліфункціонального управління якістю життя населення. До кола поліфункціональних сфер управління віднесено: управління якістю життя на засадах розвитку людського потенціалу економіки регіонів; управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів; реалізація цільових програм пріоритетного розвитку регіонів.
5. Доведено, що людський потенціал має вирішальне значення для розвитку економіки на всіх рівнях господарювання: національному, регіональному, галузевому та рівні суб'єктів господарювання. Узагальнено окремі складові людського потенціалу, які формуються на кожному з цих рівнів, виходячи з чого було обґрунтовано його структуру, з погляду на детермінацію людського потенціалу як одного з пріоритетних поліфункціональних напрямків управління соціально-економічним розвитком на регіональному рівні. В результаті удосконалення системи ключових чинників впливу на процеси формування і розвитку людського потенціалу як об’єкту поліфункціонального управління соціально-економічним розвитком регіону було розроблено відповідну схему.
6. Результати аналізу стійкого соціально-економічного розвитку регіонів, як об’єкту управління визначили, що підвищення якісних характеристик життя населення потребує формування відповідного матеріального підґрунтя у вигляді результатів економічного зростання, яке за сучасних умов організації економіки регіонів України, пов’язане із підвищенням навантаження та екстенсивним використанням людського потенціалу і ресурсів екосистеми. Розв’язання зазначеного протиріччя потребує переорієнтації економіки регіонів України на інноваційні рейки, що в свою чергу визначає необхідність забезпечення достатнього рівня розвитку людського потенціалу країни. В роботі сформовано методичні основи управління стійким соціально-економічним розвитком на основі послідовного визначення складових та критеріїв ефективності управлінського процесу, системи об’єктивних протиріч, що обумовлюють актуальність забезпечення стійкості розвитку, схематичного обґрунтування процесів управління стійкістю регіональних соціо-економіко-екологічних систем.
7. Обґрунтовано економічні пріоритети та відповідні державні цільові програми регіонального розвитку та його інфраструктурного забезпечення в системі управління якістю життя населення шляхом системного аналізу елементів управління та зв’язків між ними. Концептуально, процес управління соціально-економічним розвитком на основі державних цільових програм пріоритетного розвитку регіонів наповнюється певною сукупністю напрямків, які поєднуються властивістю одночасного прямого впливу на задоволення певної групи потреб населення та опосередкованого впливу на процеси економічного зростання регіонів. До кола такого роду функціональних напрямків було віднесено: управління інноваційно-технічною та науковою сферою; управління розвитком інфраструктури міст, сільської місцевості, промислового і сільськогосподарського виробництва, а також невиробничої сфери; управління інвестиційною привабливістю та інвестиційним процесом в економіці регіонів; управління розвитком агропромислового виробництва.
8. Результати аналітичного дослідження процесів розвитку людського потенціалу регіонів України визначають, що рівень економічного розвитку (за критерієм розвитку промисловості та інших галузей економіки) не є визначальним чинником формування людського потенціалу регіонів у загальнонаціональному масштабі. До числа важливих висновків слід також додати, що індустріальна (навіть з елементами постіндустріоналізму) модель розвитку вичерпала резерви впливу на формування людського потенціалу та у сучасних умовах є лише його споживачем (при цьому екстенсивним), що пояснюється деструктивним впливом на екологічну та демографічну ситуації, а також соціальне середовище промислово-розвинених регіонів. Трендовий аналіз показників визначив, що 25 з 27 регіонів (93 %), у майбутньому мають перспективу до подальшого зниження значень рівня розвитку людського потенціалу.
9. Удосконалення методичних основ інформаційного забезпечення та аналітичної підтримки процесів управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів здійснено шляхом формування відповідної системи оцінки, яка спрямована на ідентифікацію та усунення існуючих невідповідностей, диспропорцій та чинників, що стримують розвиток регіонів. Здійснені на основі розробленої оціночної системи розрахунки дозволяють стверджувати, що рівні соціального та екологічного розвитку регіонів України мають вищі у порівнянні із економічним розвитком значення, що підтверджує тезу про неефективне використання регіональними економічними системами існуючого людського та природноресурсового потенціалу. Динаміка аналізованих розрахункових показників визначає, що у довгостроковій чи навіть середньостроковій перспективі, людські та природноресурсові джерела забезпечення економічного розвитку будуть характеризуватися критичним рівнем вичерпування, що у підсумку визначить стрімке економічне падіння країни.
10. Результати аналітичного дослідження процесів управління соціально-економічним розвитком регіонів з позиції підвищення якості життя населення на основі державних цільових програм пріоритетного розвитку регіонів визначили наявність широкого кола проблемних питань в цій сфері. Зокрема слід відмітити низький рівень розвитку інноваційно-технічної та наукової сфери, деградацію соціальної, транспортної та виробничої інфраструктури, низьку продуктивність та ефективність агропромислового виробництва, досить повільну динаміку інвестиційних процесів в регіонах України.
11. Розроблено модель розвитку людського потенціалу економіки регіонів, яка передбачає формування певних умов та можливостей, що сприяють та підтримують процеси його змістовного наповнення. Розвиток людського потенціалу ґрунтується на основі урахування чинників зовнішнього і внутрішнього впливу, сукупності обмежень, що здійснюють корегування відповідно до сучасного стану ключових факторів. Результатом дієвості організаційного механізму розвитку людського потенціалу і метою формування відповідної управлінської моделі є сукупність приватних та держаних цілей. Основними цілями запропонованої моделі є саморозвиток людського потенціалу, який є результатом зростання особистого потенціалу трудящих і підприємницьких структур, на основі чого реалізується друга мета – розвиток економіки. Організаційний механізм розвитку людського потенціалу економіки регіонів отримав вигляд системи принципів та методів з реалізації функції саморозвитку, соціальних і економічних функцій, заснованих на використанні умов та інструментарію розвитку працездатного населення під впливом групи ідентифікованих чинників.
12. Розроблено конструкцію системи стратегічного управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів, яка забезпечує системний вплив на сукупність процесів та явищ, що складають динаміку економічної системи регіонів і структуровані за трьома функціональними зонами управління в екологічній, економічній, соціальній сферах. Суб’єкт стратегічного управління стійким соціально-економічним розвитком регіонів представлений систематизованою взаємодією урядового та парламентського середовища державної влади, політичних та профспілкових організацій, а також представників бізнес-економічного середовища. При цьому зазначена взаємодія здійснюється на засадах експертної, наукової, громадської підтримки та забезпечення з боку наукового середовища і громадських ініціатив. Система стратегічного управління передбачає забезпечення випереджаючих темпів стійкого соціально-економічного розвитку регіонів на засадах застосування комплексу управлінських методів в кожній з функціональних зон, шляхом послідовної реалізації наступних етапів: перебудови та модернізації економіки регіонів; стимулювання випереджального економічного розвитку регіонів; інформатизації, екологізації, соціалізації економіки регіонів.
13. Розроблено механізм інфраструктурного забезпечення реалізації цільових програм пріоритетного розвитку регіонів, який визначається як система принципів, методів, цілей та інструментів, спрямованих на одночасне формування змістовних складових якісних характеристик життя високого рівня та опосередкований вплив у цьому ж напрямку за рахунок стимулювання процесів інтенсивного економічного зростання і соціального розвитку регіонів. В основі зазначеного механізму полягає низка принципів, методів, цілей та інструментів, зміст та сутність яких обґрунтовані у роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айвазян С. А. Анализ синтетических категорий качества жизни населения субъектов Российской федерации: их измерение, динамика, основные тенденции / С. А. Айвазян // Уровень жизни населения регионов России. – 2002. – №11. – С. 1 – 38.
2. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения / С.А. Айвазян – М.: ЦЭМИ, 2000. – 117 с.
3. Амбросов В. Ефективність використання факторів розширеного відтворення в аграрному секторі / В. Амбросов // Економіка України. – 2006. – № 6. – С. 60 – 66.
4. Андреева В.Н. Качество жизни как показатель развития нации: подходы и методы оценивания / В.Н. Андреева, Е.Д. Панова // Бизнесинформ. – 2009. – № 4(1). – С. 10 – 13.
5. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку : монографія / В. П. Антонюк. – Донецьк, 2007. – 348 с.
6. Антонюк П.О. Збереження експортного продовольчого потенціалу України /П.О. Антонюк // Економіка АПК. – 2002. – С. 110–113.
7. Антропов В.В. Системы пенсионного обеспечения в странах ЕС / В.В. Антропов // Труд за рубежом. – 2006. – № 3. – С. 78 – 94.
8. Артеменко В. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення / В. Артеменко // Регіональна економіка. – 2005. – №3. – С. 84 – 92.
9. Артеменко В.Б. Інформаційно-аналітична підтримка інтегральної оцінки сталості регіонального економічного розвитку / В.Б. Артеменко // Регіональна економіка. – 2006. – №4. – С. 127 – 135.
10. Артеменко В.Б. Методи інтегральної оцінки якості життя населення в управлінні регіональним розвитком / В.Б. Артеменко // Регіональна економіка. – 2002. – №1. – С. 166 – 177.
11. Артеменко В. Б. Основи вимірювання регіонального розвитку з використанням концепції якості життя [Текст] / В. Б. Артеменко // Регіональна економіка. – 2003. – № 2. – С. 133–136.
12. Бабич А. М. Экономика социального страхования / Бабич А. М., Жильцов Е. Н., Егоров Е. А. – М. : ТЕИС, 1993. –189 с.
13. Багмет М.О. Державні соціальні стандарти в Україні – як гарантія формування європейського рівня і якості життя : [Електронний ресурс] / М.О. Багмет, Д.О. Міхель // Збірник наукових праць Гілея. – 2011. – Режим доступу до журн.: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/SV/.../P5_doc.pdf
14. Баженов С. А. Качество жизни населения: теория и практика / С. А. Баженов, Н. С. Маликов // Уровень жизни населения регионов России.– 2002. – № 2. – С. 1–46.
15. Бакаева И. Проблемы конвергенции стран Центральной и Восточной Европы с Европейским Союзом / И. Бакаева // Економіст. – № 2. – 2003. – С.36 – 38.
16. Балашов А. Проектування стійкого розвитку як складова державного управліня / А. Балашов // Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. – 2009. – №2. – С. 19 – 26.
17. Бестужев-Лада И. В. Современные концепции уровня, качества и образа жизни / Бестужев-Лада И. В. – М., 1978. – 258 с.
18. Білорус Т. В. Стратегія управління кадровим потенціалом підприємства: [монографія] / Т. В. Білорус. – Ірпінь: національна академія ДПС України, 2007.– 174 с.
19. Білорусець Л.М. Національні концептуальні особливості визначення добробуту населення / Л.М. Білорусець // Вісник хмельницького національного університету. – 2010. – № 5. – Т. 3. – С. 166 – 168.
20. Богиня Д.П. Сучасні проблеми соціально-трудових відносин, організації оплати праці та регулювання доходів в Україні / Д.П. Богиня // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Соціально-трудові відносини у сучасних економічних умовах: 36. Наук. Праць. – 2003. – Т. 1. – С. 23 – 31.
21. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
22. Болотіна Н.Б. Соціальні права людини та їх державне забезпечення: сучасні тенденції розвитку / Н.Б. Болотіна // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні – проблеми юридичного забезпечення: Мат. Наук. – практ. конф., (30 січня 2003 р.), м. Київ / За ред. Н.Б. Болотіної. – К.: КІВС. – 2003. – С.8 – 12.
23. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд. – М.: «Большая российская энциклопедия»; СПБ, 2002. – 1456 с.
24. Бондар Н. Соціальне страхування в Україні: труднощі існування в трансформаційній економіці. / Н.О. Бондар, Ю.Ю.Діденко. // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – № 1. – С.12 – 15.
25. Борщевський П. Продовольча безпека країни : стан і тенденції / П. Борщевський, Л. Дейнеко // Розбудова держави. – 2007. – № 1 – 6. – С. 66–73.
26. Брейли Р. Принципы корпоративных финансов / Р. Брейли, С.Майерс ; [пер. с англ. Н. Барышниковой.] – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2004. – 1008 с.
27. Бригадир М. Рівні існування соціосистеми / М. Бригадир // Вітакультурний млин. – 2005. – Модуль 2. – С. 42–44.
28. Бузляков Н. И. Методы планирования повышения уровня жизни / Н. И. Бузляков – М., 1969. – С. 13–44.
29. Бунге М. Причинность. Место принципа причинности в современной науке / М. Бунге. – М. : Изд-во Иностранной Литературы, 1962.
30. Вакуленко С.М. Організаційні аспекти модернізації системи соціальних послуг в контексті нових орієнтирів соціальної політики / С.М. Вакуленко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збір. Наук. Праць. – 2008. – С.410 – 406.
31. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора. Формы, проекты, риски / В. Г. Варнавский ; РАН, Институт мировой экономики и международных отношений. – М. : Наука, 2005. – 315 с.
32. Васечко Л. Система соціального страхування в зарубіжних країнах: корисний досвід для України / Л. Васечко // Вісник. – К., 2003. – № 3. – С. 37 – 43.
33. Василевский Є.К. Личное потребление как движущая сила развития американской экономики / Є.К. Василевский // США, Канада: экономика, политика, культура. – 2000. – №6. – С. 15–31.
34. Васильев А.Л. Россия в ХХІ. Качество жизни и стандартизация / А.Л. Васильев. – М. : РИА «Стандарты и качество», 2003. – 440 с.
35. Ватченко О.Б. Дослідження рівня життя населення в Україні / О.Б. Ватченко, Д.С. Косенко // Держава та регіони. – 2010. – №4 С. 22 – 29.
36. Вецепура Н. В. Теоретические аспекты управления персоналом и качеством его трудовой жизни / Н. В. Вецепура // Вісник СНУ ім. В. Даля.– 2003.– № 1.– С. 179– 182.
37. Вікіпедія «Якість життя» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Качество_жизни.
38. Виноградов О. В. Державне управління багатоканальним фінансуванням закладів охорони здоров’я / О. В. Виноградов // Статистика України. – 2006. – №2. – С. 65 – 67.
39. Вдосконалення міжбюджетних відносин у контексті адміністративно-територіальної реформи [Електронний ресурс] / Олійник Т.М. – Режим доступу: http://intkonf.org/oliynik-tm-vdoskonalennya-mizhbyudzhetnih-vidnosin-u-konteksti-administrativno-teritorialnoyi-reformi/
40. Власов В.І. Глобалізація і глобальна продовольча проблема / В.І. Власов // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С. 15–22.
41. Власов В. І. Глобальна продовольча проблема : [монографія] / В. І. Власов. – К., 2001. – 506 с.
42. Власов В.І. Методичні підходи щодо оцінки продовольчої безпеки країни / В.І. Власов, В.П. Саблук, М.А. Лисак // Економіка АПК. – 2009. – № 8. – С. 43 – 45.
43. Волгин Н. Оплата труда – болевая точка сегодняшней экономики / Н. Волгин // Человек и труд. – 2009. – №7. – С. 19 – 24.
44. Вонберг Т.В. Чинники впливу на ефективність надання активніх послуг безробітним / Т.В. Вонберг // Формування ринкової економіки: Зб. Наук. Праць. – 2006. – С. 223 – 234.
45. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : [монографія] / В. Є. Воротін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
46. Вплив сучасної кризи на ментальні особливості, психологічні орієнтації та настанови населення України / Е.М. Лібанова // Глобальна економічна криза 2008–2010 років: досвід та шляхи подолання в Україні : [монографія] / [В.П.Антонюк, С.С. Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.]; під заг. ред. В.І. Ляшенка. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – С. 279–285.
47. Галацан О.В. Організаційно-економічний механізм управління охороною здоров’я : автореф. дис. … канд. держ. упр. : спец. 25.00.02 / О. В. Галацан. – Х., 2004. – 16 с.
48. Гамова О.В. Заробітна плата як економічна категорія / О.В. Гамова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – №3. – С.60 – 64.
49. Гансли Т. М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Т. М. Гансли ; [пер. з англ. О. Перепадя]. – К. : Основи, 1995. – 237 с.
50. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: [учебник для вузов] / Б.М. Генкин – М.: НОРМА-ИНФРАМ, 1999. – 412 с.
51. Генкин Б.М. Экономика и социология труда : [учебник] / Б.М. Генкин. – [3-е изд., доп.] – М.: НОРМА, 2001. – 448 с.
52. Герасимчук З.В. Регіональна політика розвитку рекреаційної сфери: механізм формування та реалізації: [монографія.] / З.В. Герасимчук, М.В. Глядіна. – Луцьк: Надстиря, 2006. – 164 с.
53. Герасимчук З.В. Регіональна політика розвитку рекреаційного природокористування: механізм формування та реалізації: [монографія.] / З.В. Герасимчук, Н.В. Колена, Л.М. Черчик – Луцьк: Надстиря, 2007. – 172 с.
54. Гизатулин, Х.Н. Качество жизни: подходы к исследованию / Х.Н. Гизатулин, З.З.Биткимирова. – Екатеринбург.: ин-т эк-ки УрО РАН, 2004. – 42с.
55. Гілета О.П. Ефективність некомерційних організацій: теоретичні підходи / О.П. Гілета // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – 2008. – № 795. – С. 72 – 77.
56. Гойчук О.І. Продовольча безпека та значення агропромислового грибівництва в її забезпеченні / О.І. Гойчук // Загальні проблеми економіки. – 2008. – № 11.– С. 21 – 25.
57. Голунов А. І. Економічні перспективи щодо реформування галузі та використання сучасних технологій в управлінні первинною медико-санітарною допомогою / А.І. Голунов // Матеріали навч.-практ. семінару-наради “Актуальні питання подальшого розвитку сімейної медицини в Україні”, Київ, 20 квіт. 2004 р./ Наук.-метод. центр сімейн. медицини МОЗ України ; голов. ред. Орда О.М. – К., 2004. – 53 с.
58. Гончаренко О.О. Теоретичні аспекти основних характеристик поняття «трудовий потенціал» / О.О. Гончаренко // Вісник Економічні науки. – 2010 (22). – Випуск 7 (27) Ч. 2. – С. 22 – 27.
59. Горбатов В. М. Оцінка якості життя населення України та країн ЄC / В. М. Горбатов // Держана та регіони. – 2006. – № 4. – С. 90 – 96.
60. Горбатов В. М. Теоретичні основи конкурентоспроможності та розвитку інтегрованих структур бізнесу : дис… доктора ек. наук : 08.06.01 / Горбатов В. М. – Харків, 2006.
61. Гордей О. Система чинників і фінансові показники вимірювання рівня життя населення / О. Гордей // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10. – С. 222 – 225.
62. Гордей О.Д. Методологічні основи побудови системи фінансового забезпечення рівня життя населення / О.Д. Гордей // Інноваційна економіка. – 2010. – №16. – С. 209 – 214.
63. Горелов Н.А. Политика доходов и качество жизни населения / Н.А. Горелов – СПб.: Питер, 2003. – 653 с.
64. Горелов Н. А. Политика доходов и качество трудовой жизни населения / Н. А. Горелов. – СПб.: Питер, 2003.– 656 с.
65. Грабовець І.В. Методологічні засади соціологічного дослідження якості життя населення в період соціально-економічних перетворень / І.В. Грабовець, Н.В. Балануцева // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – 2010. – № 45. – С. 55 – 60.
66. Гречко В. Реформирование социального страхования – концептуальные подходы / В. Гречко // Вестник государственного социального страхования. – 2005. – №5. – С.6–9.
67. Гривківська О. В. Проблеми мотивації праці управлінського персоналу / О. В. Гривківська, Ж. В. Соловйова // Економіка та управління підприємствами. – 2008. – №9(87). – С.89.
68. Григорян Г.М. Качество жизни и его место в системе отношений общества / Г.М. Григорян, О.В. Исанина // Социальная экономика. – 2009. – № 1. – С. 144 – 155.
69. Гринчук Н. Якість життя як визначальний чинник соціальної переорієнтації управління в містах України / Н. Гринчук // Управління сучасним містом. – 2004. – № 7 – 9 (15). – С. 259 – 265.
70. Гриненко А. Соціальний захист і боротьба з бідністю за умов переходу до ринку / Гриненко А., Кожан Т. // Україна: аспекти праці. – 1997. – № 5. – с. 35–38.
71. Гринів Л.С. Національна економіка: [навч. посібник] / Л.С. Гринів, М.В. Кічурчак. – Львів : Магнолія 2006, 2008. – 464 с.
72. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : [підручник] / О.А. Грішнова – [3-тє вид., випр. і доп.]. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – 559с.
73. Губський Б. В. Внутрішні та зовнішні фактори економічної безпеки України / Б. В. Губський // Стратегічна панорама. – 2006. – № 1-2. – С. 75–79.
74. Гукалова І.В. Якість життя населення: методологія аналізу та її застосування в дослідженні розвитку регіонів України / І.В. Гукалова // Український географічний журнал. – 2008. – № 1. – С. 48 – 54.
75. Гукалова І. В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження : автореф. дис… д-ра геогр. наук : спец. 11.00.02 «Економічна і соціальна географія» / І. В. Гукалова. – К., 2008. – 40 с.
76. Гукалова І.В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження : дис… доктора геогр. наук : 11.00.02 / Гукалова І.В. – Київ, 2008. – 390 с.
77. Гуменюк І.О. Проблеми використання Європейських соціальних стандартів у законотворчій діяльності України / І.О. Гуменюк // Університетські наукові записки. – 2007. – №4 (24). – С.248–254.
78. Гущина М.О. Системный анализ качества жизни населения городов-спутников крупных промышленных предприятий / М.О. Гущина, Н.А. Перетяка // Гігієна населених місць: Зб. Інст-ту гігієни та медичної экології ім. О.М. Марзеєва АМН України. – К.: Полімед, 2007. – № 50. – С. 25 – 30.
79. Гэлбрейт Дж. К. Общество изобилия [Текст] / Гэлбрейт Дж.К. : пер. с англ. – М. : Прогресс, 1979. – 386 с.
80. Данилишин Б. М. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання / Б. М. Данилишин, В. І. Куценко // Економіка України. – 2006. – №1. – С. 71 – 79.
81. Декларация МОТ о социальной справедливости в целях справедливой глобализации [Електронний ресурс] / Международная конференция труда. 10 июня 2008 г., 97-я сессия, Женева. – 28 с. – Режим доступу: www.ilo.org/publns.
82. Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – N 16. – ст.166.
83. Державна регіональна політика України: особливості та пріоритети: [монографія] / [за ред. З. С. Варналія]. – К.: НІСД, 2007. – 768 с.
84. Демкiв О. Соціальний капітал: теоретичні засади дослідження та операціональні параметри / О. Демкiв // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 99 – 111.
85. Денисов Ю. Д. Формирование территориального сообщества как основы регионального развития / Ю.Д. Денисов, Е.Б. Семичастная // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий. – Донецк : Юго-Восток, 2003. – С. 72 – 79.
86. Дерев’янко О. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України / О. Дерев’янко // Економіка України. – 2000. – С. 45.
87. Дерій Ж.В. Соціальна політика в макроекономічному регулюванні / Ж.В. Дерій // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. – 2009. – № 35. – С. 26 – 34.
88. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення : [монографія] / А. О. Дєгтяр. – Х. : Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. – 224 с.
89. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: [навч. посіб.] / Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – [5-те вид., стереотипне]. – К. : Знання, 2006. – 213 с.
90. Дікон Б. Глобальна соціальна політика / Б. Дікон, М. Хале, М. Станс. – К.: Основи, 1999. – С. 220.
91. Дмитренко Г. Сутність людино-центричної освіти в контексті підвищення якості життя населення / Г. Дмитренко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – 2008. – вип. 16. – С. 42 – 45.
92. Додонова М.В. Личные подсобные хозяйства сельских жителей Крыма: состояние, перспективы развития : дис… кандидата эк. наук: 08.07.02 / Додонова М.В. – Симферополь, 2000.
93. Доклад о развитии человека за 2000 год // Программа развития Организации Объединенных Наций. – Нью-Йорк: Изд-во «Оксфорд Юниверсити пресс, Инк», 2000. – С. 157 – 160.
94. Доходи на заощадження в перехідній економіці України / За ред. С. Панчишина та М. Савлука. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 406 с.
95. Дробышева, В.В. Интегральная оценка качества жизни населения региона / В.В.Дробышева, Б.И. Герасимов. – Тамбов.: изд-во Тамб. гос. технич. ун-та, 2004. – 108с.
96. Дудолад О.С. Вплив обмежених енергоресурсів на якість життя населення (на прикладі Харківського регіону) : дис… канд.. екон. наук : 08.10.01. / Дудолад О.С. – Харків, 2006.
97. Дудченко В. С. Основы инновационной методологии / Дудченко В. С. – М. : На Воробьевых, 1996. – 68 с.
98. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [за ред. акад. НАН України В.М. Гейця.]. – К.: Ін-т екон. прогнозув. - Фенікс, 2003. – 1008 с.
99. Економічна енциклопедія : [у 3 т.] / редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Академія, 2002. – Т. 3. – 952 с.
100. Економічна теорія: Політекономія : підручник / [упоряд. В. Д. Базилевич]. – К. : Знання-Прес, 2001. – 581 с.
101. Єременко В.Г. Основи соціальної економіки. Популярний курс / В.Г. Єременко – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
102. Єсінова Н. І. Демографічний розвиток населення України / Н.І. Єсінова, Т. В. Безугла // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. праць / ХДУХТ. – Харків, 2008. – Вип. 1(7). – С. 368 – 375.
103. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: [навч.посібник] / Н.І. Єсінова – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
104. 3. Єщенко П.С. Сучасна економіка / П.С. Єщенко, Ю.I. Палкін. – К. : Вища школа, 2005. – 327 с.
105. Жакевич В.Д. Условия и качество жизни населения беларуси в условиях социальной трансформации / В.Д. Жакевич, Л.А. Соглаева // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2008. – С. 411 – 417.
106. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки / Я. Жаліло // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 20–27.
107. Жалнина, А.В. Экономический анализ качества жизни / А.В. Жалнина, Б.И. Герасимов. – Тамбов.: изд-во Тамб. гос. технич. ун-та, 2006. – 144с.
108. Жеребин В.М. Уровень жизни населения / В.М. Жеребин, А.Н. Романов – М. : ЮНИТИ-ДАТА, 2002. – 592 с.
109. Жукова Н. Особливості кредитування комерційними банками суб‘єктами господарювання в Україні [Текст] / Надіра Жукова // Банківська справа. - 2006. - № 2. - С. 65-72.
110. Журавель В.В. Зарубіжний досвід фінансового регулювання розвитку регіону / Журавель В.В. // Вісник Харківського національного університету : зб. наук. праць. - 2007. - № 758. – С. 72-74.
111. Закон України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» від 05.10 2000 р. №2017-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – N 48. – ст.409.
112. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. №966-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348.
113. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» віл 5 лютого 1993 року N 2998-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. - N 16. - ст.167.
114. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 8 вересня 2005 р. №2850-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №51. – Ст. 548.
115. Звіт про результати дослідження стану місцевого економічного розвитку в Україні. – К. : Інститут Реформ, 2005. – 50 с.
116. Исаева А.С. Качество жизни – инструмент в оценке состояния здоровья и контроля лечения [Електронний ресурс] / А.С. Исаева, Н.И. Яблучанский // Вісник Харківського національного університету. – 2002. – № 545. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/11.pdf
117. Ігнатюк А.О. Методичні підходи до вимірювання розвитку суспільного добробуту / А.О. Ігнатюк // Економічний простір Збірник наукових праць. – 2010. – №34. – С. 53 – 66.
118. Інноваційна стратегія українських реформ / [А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко]. – К. : Знання України, 2002. – 236 с.
119. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / [за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової.] – К. : Основа, 2005.– 552 с.
120. Інновації : понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання : [навч. посіб.] – К. : Центр навч. літ., 2005. – 118 с.
121. Історія економічних учень: підручник / [за ред. В.Д.Базилевича]. – К.:Знання, 2004. – 556 с.
122. . Калінюк Η. Вдосконалення формування доходів місцевих бюджетів // Вироблення державної політики. Аналітичні записки / Укл. О. І. Кіліевич., В. Є. Романов – К.: К.І.С., 2003. – С. 71 – 84.
123. Канунников А. Гражданское общество и государство в условиях кризиса [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawinrussia.ru/dokladi/2009-03-19/grazhdanskoe-obshchestvo-i-gosudarstvo-v-usloviyahkrizisa. html)
124. Капица Л.М. Индикаторы мирового развития / Л.М. Капица. – М.: МГИМО (У) МИД России, 2008. – 352с.
125. Карий О.І. Стратегічне управління розвитком міста: підходи до оцінки / О.І. Карий // Наука й економіка. – 2010. – № 1(17). – С. 95 – 99.
126. Капицын В. М. Социальная политика и право: сущность и взаимозависимости / В. М. Капицын // Российский журнал социальной работы. – 1998. – № 8. – С. 18–25.
127. Карамишев Д. В. Єдиний соціальний податок – панацея чи профанация / Д. В. Карамишев // Віче. – 2006. – № 6. – С. 46–48.
128. Карамишев Д. В. Процес планування стратегії управління та інноваційні перетворення в системі охорони здоров’я / Д. В. Карамишев // Держава та регіони. – 2004. – № 2. – С. 47–51.
129. Кельдер Т.Л. Вплив рівня життя населення України на трудовий потенціал держави / Т.Л. Кельдер, Д.П. Одинець // Держава та регіони. – 2010. – №6. – с. 116 – 122.
130. Клейнер Г. Б. Наноэкономика и теория фирмы / Г. Б. Клейнер // Весник ВГУ. Серия Экономика и управление. – 2004. – №2. – С. 99 – 123.
131. Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент / Л.Ф. Кожушко, П.М. Скрипчук. – К.: Академія, 2007. – 430 с.
132. Козaчeнкo А. В. Зарубежный опыт мотивации труда / А. В. Koзaчeнкo // Менеджмент [Электронный ресурс] – Режим доступа к ресурсу: http://www.management.com.ua/hrm/hrm216.html.
133. Козаченко І.О. Дослідження якості життя: універсалістська vs емпірична традиції / І.О. Козаченко // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – 2009. – Вип. 15. – С. 201 – 206.
134. Козоріз М.А. Аналіз та оцінка інноваційності розвитку економіки регіонів / М.А. Козоріз, О.Б. Денис // Регіональна економіка. – 2006. – №4. С. 29 – 40.
135. Колесников Д. В. Якість життя як основний показник соціально-економічного розвитку територіальної громади / Д. В. Колесников, К. В. Винокурова // Вісник Академії митної служби України. – 2009. – №1 (1). – с 112 – 116.
136. Колков В. В. Социальная безопасность / В. В. Колков. – М. : Наука, 1998. – Ч. 1. – 127 с.
137. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення : [монографія] / Колот А.М. – К.: фірма «Праця». – 1997. – 192с.
138. Колот А.М. Соціально –трудові відносини : теорія і практика регулювання : [монографія] / А.М. Колот. – К.: КНЕУ,2003. – 230с.
139. Компанієць В.В. Система якості управління (менеджменту) на залізничному транспорті: концептуальні підходи та методик оцінки «людської складової» / В.В. Компанієць // Залізничний транспорт України. – 2009. – № 3. – С. 42. – 47.
140. Компанієць В.В. Якість життя управлінців залізничного транспорту / В.В. Компанієць // Залізничний транспорт України. – 2009. – № 5. – С. 37. – 42.
141. Концевич В. Продовольча безпека України під загрозою / В. Концевич // Львівська газета. – 15 серпня, 2008 року, № 118 (426)).
142. Корчевна Л. Щодо якості влади у рамках концепцій «Сталого розвитку» та «соціальної відповідальності» / Л. Корчевна, В. Новиков, О. Никитюк // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2009. – № 1. – С. 63 – 65.
143. Костюкова К.В. Система цінностей особистості у формуванні оцінки якості життя / К.В. Костюкова // Актуальні проблеми психології. – 2010. – Вип. 23. – Т. 7. – С. 100 – 104.
144. Кощій О. Продовольча безпека України / О. Кощій // Економіст. – 2004. – № 11. – С. 40 – 44.
145. Кривощекова Е. Обязательное страхование: теория и практика российской пенсионной реформы / Е. Кривощекова, Е. Окунева, В. Окунев // Вопросы экономики. – 2006. – № 6. – С. 120 – 135.
146. Крупець Я.Н. Социальное самочуствие как интегральный показатель адаптированности / Я.Н. Крупець // Социс. – 2003. – № 4. – С. 113.
147. Крупнов Ю. Создадим новый центр мирового развития [Електронний ресурс] / Ю. Крупков. – Режим доступу: http://kroupnov.ru/5/42_1.shtml.
148. Крячко Є. М. Формування державної цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів України : дис… кандидата ек. наук : 08.00.03 / Кр