БУДАС Юлія Олексіївна ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ДІЛОВОЇ ГРИ : БУДАС Юлия Алексеевна Подготовка будущих учителей к инновационной педагогической деятельности средств ДЕЛОВОЙ ИГРЫ

brief description

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
На правах рукопису
БУДАС Юлія Олексіївна
УДК 378:37.091.39:001.895
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ДІЛОВОЇ ГРИ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор Гуревич Роман Семенович
Вінниця 2010

ЗМІСТ

4

ВСТУП
Розділ I. Теоретичні основи підготовки студентів до майбутньої інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри............................................................................................... 14
1.1. Дефінітивний аналіз понять педагогічної інноватики...................................................................... 14
1.2. Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності як сучасна психолого-педагогічна проблема......................................................................................................................................... 35
1.3. Педагогічні можливості використання ділової гри для формування інноваційної компетентності майбутніх учителів........................................................................................................................................... 58
Висновки до першого розділу..................................................................................... 85
Розділ ІІ. Організаційно-педагогічні умови застосування ділової гри у підготовці майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності................................................................ 87
2.1. Модель підготовки майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри 87
2.2. Специфіка конструювання ділових ігор з метою формування інноваційної компетентності майбутніх учителів ....................................................................................................................................................... 102
2.3. Педагогічний супровід підготовки студентів до інноваційної педагогічної діяльності в контексті організації ділової гри.................................................................................................................................... 111
2.4. Створення адекватного психологічного мікроклімату з метою забезпечення ефективності ділової гри 119
Висновки до другого розділу.................................................................................... 127
Розділ ІІІ. Експериментальна перевірка ефективності технології використання ділової гри у підготовці майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності..................... 129
3.1. Критерії готовності майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності..................... 129
3.2. Організація та методика експерименту......................................................................................... 142
3.3. Аналіз та результати експерименту........................................................................................... 159

Висновки до третього розділу................................................................................... 170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................................................ 172
ДОДАТКИ.................................................................................................................................... 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................................. 215

ВСТУП
Актуальність та доцільність теми дослідження. Суттєві зміни, що відбуваються нині в світі, не можуть не впливати на освіту. Суспільство потребує оновлення та вдосконалення діяльності навчальних закладів. Інноваційність нині є необхідною складовою діяльності вчителя. Концепція державної інноваційної політики України, закон України «Про інноваційну діяльність», положення «Про порядок здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України» визначають суттєве поліпшення результатів освітньої діяльності основною метою запровадження інновацій у педагогіці. Для цього потрібні ініціативні, самокритичні, креативні вчителі, для яких праця в школі буде не тягарем, а дійсно їхнім покликанням, які зможуть розкрити інтелектуальний потенціал кожного учня та піднімуть вітчизняну освіту до європейського рівня. Ефективність інноваційних освітніх процесів значною мірою залежить від якості підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ, формування їхніх особистісних та професійних якостей, культури та компетентності.
Над концептуальними положеннями та науково-методичним забезпеченням педагогічної інноватики активно працюють українські науковці: І. Бех [27], І. Богданова [29], Р. Гуревич [111], Л. Даниленко [74], І. Дичківська [81], М. Дмитренко [83], О. Дубасенюк [88], І. Зязюн [103], В. Кремень [133],
Н. Мойсеюк[155], В. Паламарчук [172], І. Підласий [185], О. Пєхота [181],
О. Пометун [115], С. Сисоєва [207], М. Сметанський [214] та інші. Значну увагу розробці цих проблем приділяють такі зарубіжні вчені, як З. Абасов [1], К. Ангеловські [14], М. Бургін [43], М. Кларін [120], А. Найн [163], Л. Подимова [213], І. Піскарьова [186], В. Полонський [190], В. Сластьонін [213], О. Хомерики [231], Н. Юсуфбекова [244] та ін.
Стійкий інтерес до проблеми фахової підготовки вчителів щодо інноваційної педагогічної діяльності (ІПД), зумовлений суперечностями між потребами суспільства та теоретико-практичним вирішенням даного питання.
Різноманітним аспектам підготовки педагогічних кадрів до сприйняття, створення, розповсюдження, управління, проектування інноваційних педагогічних технологій, систем присвячені дисертаційні дослідження
Н. Василенко [45], Л. Ващенко [46], І. Гавриш [62], О. Гончарової [69], Т. Демиденко [78], В. Докучаєвої [84], О. Іваницького [106], Н. Клокар [121],
О. Козлової [122], Г. Кравченко [132], О. Кузнецової [137], Л. Петриченко [179], Т. Скрябіної [211], О. Шапран [237], Л. Шевченко [239] та інших.
Перебудова, що відбувається у вищій професійній школі, потребує запровадження нових сучасних технологій навчання, використання таких методів, котрі б допомогли становленню студентів як майбутніх фахівців на мобільному ринку праці не лише в Україні, ай за її межами. Проблемам підготовки фахівців завжди приділялася пильна увага науковців. Учені (Л. Барановська [21], В. Биков [28], С. Гончаренко [67], О. Джеджула [80],
А. Коломієць [124], Н. Кузьміна [138], Л. Любчак [146], О. Пєхота [181],
О. Пометун [115], Г. Тарасенко [221], В.Шахов [238] та ін.) здійснюють активні пошуки щодо вдосконалення професійної освіти та моделі впровадження нових інноваційних та інформаційних технологій. Підготовка майбутніх учителів до ІПД передбачає зміни змісту навчання, позиції студентів у навчальному процесі, використання особистісно орієнтованих технологій, активних методів навчання, перетворення студентів із пасивних приймачів інформації в активних суб’єктів власного навчання.
Майбутні вчителі повинні не просто засвоювати матеріал, а й пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, бути не об’єктами, а суб’єктами, співучасниками творення себе як особистості та фахівця. Ділові ігри заслужено посідають чільне місце серед методів активного навчання, котрі спроможні вивести підготовку фахівців на якісно новий рівень, підготувати до змін, котрі очікують на них у педагогічних закладах, і стати не лише спостерігачами нововведень, які запроваджуються, а й ініціаторами інновацій, їхніми творцями.
Серед знаних філософів, психологів, видатних педагогів минулого, які віддавали шану грі як доцільному методу формування необхідних для розвитку особистості знань, умінь і навичок, слід згадати імена Б. Ананьєва [11 ;12], Л. Виготського [54], Д. Ельконіна [242], О. Леонтьєва [140], С. Рубінштейна [201], В. Сухомлинського [219], Й. Хейзінга [229] та ін. Вплив гри на свідомість людини, її діяльність, світогляд акцентується в дослідженнях І. Берлянд [25], І. Гордієнко-Митрофанової [70], Р. Жуковської [93], Д. Іванова [107] та інших.
Вагомий внесок щодо обґрунтування доцільності та перспективності використання імітаційно-ігрових методів навчання, зокрема ділових ігор, у вищій школі зроблений такими дослідниками як А. Айламазьян [8], М. Бірштейн [24], Я. Бельчіков [24], А. Вербицький [50], В. Збаровський [102], Л. Іваненко [105], І. Коротяєва [129], М. Крюков [135], В. Платов [187],
В. Рибальський [145], В. Соловієнко [216], В. Трайнєв [223], Є. Хруцький [232], П. Щербань [240] та ін.
Останнім часом проводяться численні дослідження з використання різних ігрових методик у професійній підготовці фахівців. Зокрема, І. Куліш [139],
І. Молоцька [156] вивчали формування професійних умінь та навичок засобами дидактичних ігор; Н. Дівінська [82] й П. Щербань [241] зосередили свою увагу на навчально-педагогічних іграх. Л. Ананьєва [13], Л. Волкова [57], Т. Воровка [59], Н. Захарченко [101], Ю. Друзь [87], І. Коротяєва [129], Л. Нечепоренко [165], О. Парубок [174] досліджували використання ділових ігор у підготовці фахівців різного профілю. Проведено багато досліджень у напрямі використання ігрових технологій у підготовці економістів, медиків, військових, фахівців МНС, моряків та інших фахівців.
Під час дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до ІПД, нами були виділені суперечності, що простежуються у навчально-виховному процесі ВНЗ, а саме між:
- потребами суспільства в учителях з інноваційним стилем викладання та наявною традиційною, репродуктивною парадигмою їхньої підготовки до стереотипної, шаблонної педагогічної діяльності;
- наявністю методів активного навчання, зокрема ділових ігор, що здатні ефективно вплинути на формування інноваційної компетентності майбутніх учителів і відсутністю технології їх застосування з цією метою;
- далекосяжними педагогічними можливостями ділових ігор як засобу підготовки майбутніх учителів до ІПД та невизначеністю організаційно- педагогічних умов їхнього застосування в такій якості.
Ураховуючи суперечності між суттєвими потребами суспільства в учителях, здатних здійснювати модернізацію освітніх закладів, запроваджувати нові, інноваційні підходи до особистості учня, змісту освіти, методів і форм навчання та наявним станом підготовки студентів до майбутньої ІПД, була визначена тема дослідження «Підготовка майбутніх учителів до інноваційної педагогічної діяльності засобами ділової гри».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», є складовою частиною планів і програм наукових досліджень кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського «Шляхи удосконалення педагогічної підготовки майбутніх учителів» (протокол №5 від 7.12.2000 р.), «Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти» (наказ МОНУ від 22.12.2004 р. № 960); затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №7 від 31.03.2004 р.), узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).
Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до ІПД засобами ділової гри.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування готовності майбутніх учителів до ІПД засобами ділової гри буде ефективним, якщо дотримуватися таких організаційно-педагогічних умов:
• урахування цільового призначення ділових ігор (підготовка до ІПД) у процесі їх конструювання;
• забезпечення належного рівня компетентності викладача щодо використання ділових ігор у педагогічних ВНЗ;
• створення психологічно сприятливого ігрового середовища.
Для досягнення мети дослідження і перевірки сформульованої гіпотези необхідно розв’язати такі завдання:
1. Здійснити дефінітивний аналіз основних понять педагогічної інноватики з метою конкретизації суті поняття «інноваційна педагогічна діяльність», компонентів готовності до ІПД та з’ясувати сучасний стан готовності майбутніх учителів до ІПД.
2. Визначити педагогічні можливості застосування ділових ігор для вдосконалення процесу підготовки майбутніх учителів до ІПД.
3. Обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель і організаційно-педагогічні умови застосування ділових ігор для формування готовності майбутніх учителів до ІПД.
4. Укласти методичні рекомендації для викладачів щодо застосування ділових ігор для підготовки майбутніх учителів до ІПД.
Об’єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів до ІПД у ВНЗ.
Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови використання ділових ігор для формування готовності майбутніх учителів до ІПД.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські,
психолого-педагогічні ідеї сучасної освіти (технологія розвивального навчання Л. Занкова, технології розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера, С. Френе); фундаментальні положення теорії пізнання; системний та синергетичний підходи до вивчення педагогічних процесів; особистісно орієнтований, компетентнісний, діяльнісний, діалогічний та акмеологічний підходи до формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів, що дозволяє врахувати індивідуальні можливості і потреби студентів як майбутніх фахівців, суб’єктів ІПД.
Теоретична основа дослідження ґрунтується на концептуальних положеннях теорії і методики професійної-педагогічної освіти вчителя (О. Абдулліна [6], С. Гончаренко [67], Р. Гуревич [111], О. Дубасенюк [89], І. Зязюн [104], М. Лещенко [142], Н. Мойсеюк [155], Н. Ничкало [166],
О. Пєхота [181], С. Сисоєва [209], М. Сметанський [214], Г. Тарасенко [221] та інші), психологічної підготовки педагогів (Г. Балл [20], Л. Виготський [54],
С. Рубінштейн [201] та інші), основних положеннях педагогічної інноватики (І. Гавриш [62], Л. Даниленко [74], І. Дичківська [81], О. Козлова [122],

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Відповідно до здійсненого дефінітивного аналізу основних понять педагогічної інноватики було з’ясовано суть поняття «інноваційна педагогічна діяльність», яка тлумачиться нами як найвищий ступінь педагогічної творчості, процес генерації інноваційних ідей, їхнього запровадження та розповсюдження, оновлення педагогічної теорії та практики, альтернатива консервативному, традиційному, усталеному та авторитарному стилю діяльності. Узагальнення результатів дослідження дало змогу установити тотожність понять «готовність майбутніх учителів до ТПД» та «інноваційна компетентність майбутніх учителів». Готовність до ТПД - сформована в майбутніх учителів компетентність щодо оптимального розв’язання освітніх завдань у контексті впровадження, розповсюдження, створення педагогічних інновацій, що системно реалізується у мотиваційному, особистісно-креативному, технологічному і рефлексивному компонентах.
Констатувальний етап дослідження дозволив зробити висновки щодо незадовільного стану готовності студентів (низький рівень готовності - 50% студентів, високий - 7%) до майбутньої ТПД та чинників, які негативно впливають на процес формування інноваційної компетентності педагогів. Серед основних причин, котрі перешкоджають становленню студентів як активних майбутніх учасників модернізаційних освітніх процесів нашої держави, були виявлені: невпевненість щодо обраного фаху, зневіра в можливість самореалізації, працюючи вчителем; використання традиційних методів і форм навчання, які не передбачають виявлення креативності та ініціативності; авторитарне ставлення викладачів до студентів.
Аналіз результатів даного етапу дослідження довів необхідність використання методів активного навчання, зокрема ділових ігор, як засобу підготовки майбутніх учителів до ТПД.
2. Ділова гра в контексті підготовки майбутніх учителів до ТПД є методом активного навчання, котрий у штучно відтворених умовах майбутньої інноваційної педагогічної діяльності за рахунок створення атмосфери творчого професійного пошуку, суперечливих ігрових позицій учасників, їх вимушеної активності, критичного післяігрового обговорення сприяє формуванню інноваційної компетентності студентів.
Вивчення літературних джерел з проблеми дослідження, практичного досвіду використання ділових ігор у процесі становлення фахівців дозволило виокремити педагогічні можливості застосування ділових ігор для вдосконалення процесу формування інноваційної компетентності майбутніх учителів. До них ми відносимо розвиток мотиваційної спрямованості студентів, креативності, критичності мислення, особистісних рис характеру, практичне застосування професійних умінь та навичок, необхідних для здійснення ІПД. Ділові ігри переконують у необхідності активного залучення до модернізації системи загальної освіти України кожного освітянина, підштовхують до самостійного пошуку інформації щодо інноваційних технологій, спонукають до творчого вирішення типових завдань, навчають сприймати конструктивну критику, посилюють спілкування між студентами та зменшують домінуючу роль викладача; здійснюючи самоаналіз власних ігрових дій, у студентів формуються рефлексивні вміння та навички, необхідні для майбутньої ІПД.
3. Опрацювання та осмислення пропозицій і рекомендацій науковців щодо сприятливих чинників підготовки студентів до ІПД, застосування ділових ігор у навчально-виховному процесі ВНЗ дало можливість розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити модель, організаційно-педагогічні умови застосування ділових ігор для підготовки майбутніх учителів до ІПД, а також організаційно-методичний алгоритм впровадження ділової гри для формування інноваційної компетентності студентів. До основних етапів організації навчально-виховного процесу в педагогічних ВНЗ із застосуванням ділової гри відносимо діагностичний, інформаційний, організаційний, діяльнісно-ігровий, аналітичний. Основними підходами до організації навчання із залученням ділової гри - особистісний, діяльнісний, акмеологічний та діалогічний. Результати формувального етапу експерименту були показовими щодо ефективності використання авторської моделі та дотримання виокремлених нами організаційно-педагогічних умов, а саме:
• урахування цільового призначення ділових ігор (підготовка до ІПД) у процесі конструювання;
• забезпечення належного рівня компетентності викладача щодо використання ділових ігор у педагогічних ВНЗ;
• створення психологічно-сприятливого ігрового середовища.
4. Укладені методичні рекомендації щодо застосування ділових ігор для підготовки майбутніх учителів до ІПД акцентують увагу на принципах і правилах проведення ділових ігор, пропонують до використання розроблені автором ділові ігри, дозволяють усвідомити чинники формування інноваційної компетентності майбутніх учителів засобами ділової гри.
Здійснене дослідження, певна річ, залишає відкритим питання більш ретельного теоретичного обґрунтування процесу формування компетентності викладачів вищої школи щодо застосування ділових ігор з метою підготовки студентів до ІПД та діагностування її рівня; створення банку ділових ігор, цільовим призначенням яких є формування інноваційної компетентності майбутніх учителів, застосування інформаційний технологій у процесі конструювання й проведення ділових ігор.