Архітектурно-типологічні принципи формування духовних освітніх закладів Української Греко-Католицької Церкви в Україні

brief description

Національний університет Львівська політехніка”

На правах рукопису

Стоцько Ростислав Зіновійович

УДК 725.82(=411.16)

Архітектурно-типологічні принципи формування
духовних освітніх закладів
Української Греко-Католицької Церкви в Україні

18.00.02 архітектура будівель і споруд

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
доктор архітектури, професор
Проскуряков В.І.

Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради /І. Гнесь/

Львів - 2008

ЗМІСТ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК, ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ І УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ...........................................

4

Вступ............................................................................................

6

Розділ 1. Досвід проектування, будівництва та облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі..................................................................

15

1.1. Генеза духовної освіти і її місце в історії формування світової науки та освіти.................................................................... ............

15

1.2. Узагальнення досвіду проектування, будівництва та облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі..........................

17

1.3. Класифікація існуючих типів духовних освітніх закладів.............

53

Висновки до розділу.........................................................................

66

Розділ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВНО-ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ НОВОГО ТИПУ В УКРАЇНІ........................................................................................

68

2.1. Аналіз політичних, ідеологічних і духовних факторів.................

68

2.2. Аналіз соціально-демографічних, економічних та природньо-кліматичних факторів ........................................................................

78

2.3. Аналіз вимог духовних наставників, професорів та викладачів щодо складу приміщень в залежності від функціонального призначення, організації навчального процесу та побуту..............................

89

2.4. Вибір оптимальних конструктивних систем ................................

95

Висновки до розділу.........................................................................

103

Розділ 3. Методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів семінарі йно-університетського типу в Україні...................

105

3.1. Аналіз і оптимізація структури духовно-освітніх, житлово-побутових та господарських підрозділів у складі єдиного духовно-освітнього комплексу..................................................................................

105

3.2. Містобудівельний аспект та формування композиції генплану ділянки духовно-освітнього комплексу семінарійно-університетського типу...............................................................................................................

111

3.3. Рекомендації щодо оптимальної вмістимості головних підрозділів в складі єдиного духовно-освітнього комплексу................................

117

3.4. Функціональна організація та склад функціональних елементів духовного освітнього закладу семінарійно-університетського типу.(на прикладі проекту Центру Вищої Богословської освіти та формації УГКЦ у м. Львові)..............................................................................

122

3.5. Засоби архітектурно-мистецької та духовно-естетичної виразності в проектуванні центрів вищої богословської освіти УГКЦ в Україні

150

3.6. Обґрунтування економічної доцільності обєднання різних духовно-освітніх структур в єдиний центр Вищої Богословської освіти (на прикладі діяльності Центру Вищої Богословської освітиУГКЦ у м. Львові на вул. Хуторівка)............................................................................

156

Висновки до розділу.........................................................................

161

ВИСНОВКИ......................................................................................

163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................

166

ДОДАТКИ........................................................................................

174

ВСТУП
Становлення і розвиток громадянського суспільства у конкретній державі визначається багатьма факторами і умовами. Суттєвий, а інколи і визначальний вплив на цей процес має духовний рівень суспільства і тенденції його змін, що неодмінно супроводжується відповідними змінами в економіці, культурі, освіті. Здобуття Україною незалежності значною мірою пов’язане з активізацією духовного життя суспільства в цілому та відновленням діяльності Української Греко-Католицької Церкви зокрема. Це прискорило розвиток центрів духовної освіти, розширило і підвищило рівень виховання молодих священичих кадрів та фахівців в галузі богословських наук.
Духовна і функціональна підоснова новостворюваних духовно-освітніх центрів в Україні базується на традиційних типах церковних освітніх закладів. Проте, динамічний розвиток духовного життя українського суспільства потребує нових підходів і знань в архітектурно-планувальній та функціональній організації центрів богословської освіти, вимагає сучасної гуманної архітектури, створеної на засадах віри та високої загальної духовності. Принципи формування архітектури духовних освітніх закладів в Україні висвітлені недостатньо, що потребує спеціальних досліджень
Актуальність теми. Відновлення легальної діяльності Греко-Католицької Церкви як і інших українських Церков стало знаменною віхою в духовному житті українського суспільства, але одночасно породило ряд проблем перед самою Церквою. Це знищені, закриті або переобладнані храми, духовні семінарії, богословські академії, конфісковані будинки церковного управління, зруйновані монастирі та ліквідовані церковні лічниці, притулки, сиротинці (в спорудах Волинської Духовної семінарії в м. Ганнополі були розташовані гуртожитки спиртзаводу, в будівлі Богоявленського монастиря в м.Кременці діє середня школа, в приміщеннях духовної семінарії в м.Луцьку була розташована художня школа, приміщення розбомбленої Львівської Духовної Семінарії віддані університету, піддано вандалізму споруди та храми Тернопільської Духовної Семінарії в м.Збаржі, у м.Львові храм св. Ельжбети переобладнано на склад, Домініканський костел в музей атеїзму, костел Марії Магдалени в концертний зал, Онуфріївську церкву в музей І.Федорова, костел кармеліток босих в Будинок якості, метрології та стандартизації, тощо). Проте, найбільш актуальним для УГКЦ було і є відновлення діяльності духовних освітніх закладів по всій Україні. Якісна богословська освіта вимагає фахового підходу як в духовно-педагогічному аспекті, так і в створенні належної побутово-матеріальної бази, тобто всього комплексу споруд та приміщень, що забезпечують повноцінне духовне, освітнє та побутове життя студентів та наставників.
Існуючі церковні школи, духовні семінарії, богословські університети розташовані переважно, в переобладнаних і пере- пристосованих спорудах іншого призначення (Львівська Духовна Семінарія УГКЦ в приміщеннях піонерського табору, Український Католицький Університет в приміщеннях школи, Католицька Духовна Семінарія у Львові в переобладнаному відпочинковому комплексі, студентат отців Редемптористів у Львові в колишній лікарні, Житомирська Духовна школа УПЦ КП в приміщеннях дитячого садка, Рівненська Духовна Семінарія в приміщеннях єпархіального управління тощо...), які не відповідають сучасним функціональним та естетичним вимогам і вимагають кардинальної модернізації. Будівлі реконструюються під духовні освітні центри за проектами, які розробляються без урахування нормативної бази, попередніх всесторонніх досліджень. Переобладнані та реконструйовані споруди духовно-освітніх закладів розташовані, як правило, на територіях віддалених від духовних, освітніх, та культурних центрів. Інфраструктура таких закладів не може повністю задовольнити все зростаючі потреби майбутніх священиків в духовному спілкуванні, навчанні та відпочинку. Тому якісно новий тип споруди, що здатний сумістити в собі безліч функцій, створити відповідне духовно-освітнє та житлово-побутове просторове середовище, яке сприятиме формуванню високодуховної та високоосвіченої особи є вкрай необхідним.
Відсутність у вітчизняній практиці спеціальних рекомендацій по розташуванню, визначенню складу і параметрів функціональних та архітектурно-планувальних елементів, принципів та прийомів побудови духовних, освітніх та житлових просторів, забезпеченню відповідним обладнанням духовного та інформаційного призначення примушує проектантів інтуїтивно шукати рішення, що приводить до прорахунків і помилок. Новизна і складність завдання вимагає додаткових досліджень.
Вперше в Україні в 1902 році ідею спеціалізованого комплексного духовного освітнього закладу втілив архітектор-науковець, академік П.Преображенський в проекті Волинської Духовної Семінарії в м. Житомирі [66]. З відомих політичних причин наукові дослідження по темі проектування духовних освітніх закладів в Україні не проводилися до дев’яностих років ХХ сторіччя. І сьогодні в Україні дослідження з даної теми є недостатніми. Питання формування архітектурно-планувальної організації центрів духовної освіти в Україні потребує комплексного розгляду духовно-ідейних, соціально-економічних, містобудівельних, архітектурно-естетичних, технологічних і інших питань.
Тема даної роботи досліджувалась із урахуванням результатів загальнотеоретичних проблем розвитку сакральної архітектури та містобудування, відображених в наукових працях вчених-архітекторів: Дерев’янко І.С „Еволюція композиційних прийомів формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини ХVІІ-ХХІ ст.”, Бобош Г.Є. „Формування архітектури мурованих церков Галичини кінця ХVІІІ- початку ХХ століть”, Оляніна С.В. „Український іконостас ХVІІІ-ХІХ ст. у структурі православного храму”, Кіба М.П. „Архітектурно-художні характеристики римо-католицьких храмів на південній та східній Україні” (кінець 18- поч.20 ст.), Тарас Вікторія „Формування ландшафтного та планувально-композиційного укладу монастирських садів Галичини (Х-ХІХ ст.), Диба Ю.Р. „Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х- першої половини ХІV ст.”, Горбик О.О. „Стильові риси архітектури провінційного католицького барокового храму” (Київщина, Волинь), Грицак Л.С. „Творча спадщина Євгена Нагірного та її значення для розвитку архітектури України”, Яців М.Б. „Архітектурно-просторова організація світлового середовища української церкви”, а також Р.Галишича, Р.Жука, Ю.Криворучка, Б.Куцевича, О.Лесика, Ю.Лукомського, О.Нестерука, Л.Прибеги, В.Проскурякова, А.Раллєва, Я.Швеця. Був врахований досвід проектування освітніх закладів архітекторів: Р.Липки, А.Рудницького, П.Мар'єва, О.Матвіїва, В.Блюсюка, М.Консулової [15], [32], [91], [82], [11].
Слід також відзначити, що в дисертаційному дослідженні висвітлювалися деякі аспекти дослідження архітектури духовних освітніх закладів В.Рожка, М.Пристая, П.Реубера, Р.Чіотті, а також результати проектування і будівництва архітекторів Я.Кубіса, В.Бенедека, Р.Райнера, Х.Парсона, М.Лудеса, Л.Лукоса, Р.Жука, І.Коваленка [56], [66], [32], [36], [26], [4]. Однак сучасних досліджень архітектурно-планувальної організації закладів духовної освіти, які б відповідали вимогам сьогодення, недостатньо.
Мета дослідження: висвітлення особливостей архітектури, виявлення тенденцій у формуванні типологічних характеристик духовних освітніх закладів і визначення принципів їх проектування.
Завдання дослідження:
проаналізувати стан теоретичних і методологічних розробок у галузі архітектурно-типологічних досліджень центрів духовно-богословської освіти;
висвітлити історію формування архітектури закладів духовно-богословської освіти;
узагальнити сучасні тенденції вітчизняного і зарубіжного досвіду проектування, будівництва і експлуатації закладів духовно-богословської освіти;
виявити комплекс сучасних духовних, соціально-культурних, художньо-естетичних, економічних, технічних і функціональних чинників, що впливають на формування нових типів духовно-богословських освітніх закладів;
провести містобудівельний аналіз і дати рекомендації щодо принципів розташування центрів духовної освіти;
визначити сучасні вимоги до функціонування духовно-богословських освітніх закладів нового типу, дати рекомендації щодо формування об’ємно-планувальної структури та естетичного середовища засобами архітектурно-мистецької виразності, окреслити містобудівельні пріоритети.
Об’єктом дослідження є духовні семінарії, богословські університети, комплекси монастирської освіти, сакральні та освітні приміщення, будівлі, споруди.
Предметом дослідження є розвиток функціонально-планувальної і архітектурно-композиційної структури закладів духовно-богословської освіти.
Межами дослідження прийнята архітектурно-просторова і функціонально-освітня організація будівель і споруд, в яких відбувалася генеза української духовно-богословської освіти.
Методи дослідження: порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду; систематизація результатів наукових досліджень літературних та інформаційних джерел (з бібліотек, архівів: в Україні НУ „Львівська політехніка”, КНУБА, НБ НАНУ ім. В.Стефаника, Український Католицький Університет, Львівська Духовна Семінарія; в Словаччині бібліотека духовної семінарії УГКЦ в м. Пряшів; в Польщі наукова бібліотека Краківської політехніки, музеїв: Львівського історичного музею, музею УКУ, музею сакрального мистецтва Львівської Духовної Семінарії, Архітектурного факультету Краківської політехніки, приватних збірок), аналіз проектних рішень і реалізованих проектів (ТзОВ „Арніка” проект Єпархіального управління та освітнього центру УГКЦ в м. Івано-Франківську 1995р., „Містопроект” конкурсний проект споруд Львівської Духовної Семінарії, „Львівський промбудпроект” проект ліцею ім. К.Шептицького, реконструкція споруди школи під потреби Українського Католицького Університету у Львові, архітектори Коваленко І.І., Рибенчук М., Каменщик В. конкурсні проекти реконструкції театру ПрикВО по вул. Стрийській для потреб Українського Католицького Університету, архітектор Коваленко І.І. комплекс споруд Католицької духовної семінарії в с.м.т. Брюховичі, ПВПП „Сенс” проект центру євангелістської освіти по вул. Антоновича у Львові, архітектор Рибенчук М., Духовний центр при храмі Вознесіння Господнього по вул. Широкій у Львові) в порівнянні з авторськими проектами та спорудженими об’єктами (дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці Кривчиці, м.Львів1992р., Львівська Духовна Семінарія по вул. Хуторівка, м.Львів2003р., будинок Філософсько-Богословського факультету УКУ по вул. Хуторівка м.Львів2004р., будинок господарсько-побутового забезпечення при львівській Духовній Семінарії 2002р., проект монастиря-студентата о.о. Студитів у м. Львові 2003р.,проект монастиря-студентата о.о. Редемптористів у Львові 2004р., проект монастиря-студентата о.о. Василиян у Львові 2004р., проект Пасторально-місійного центру УГКЦ, м.Львів 2002р., метод типологічного аналізу; метод експериментального проектування: на прикладі авторських проектів навчального, дипломного, експериментально-наукового, конкурсного характеру (навчальний проект з дизайну інтер’єрів Львівської Духовної Семінарії 2001р., навчальний проект по моделюванню дахів та куполів на прикладі проекту Львівської Духовної Семінарії 2002р., навчальний проект по геометричному моделюванню природнього та штучного освітлення, фасадів будинку Філософсько-богословського факультету УКУ у м. Львові 2003р., навчальний проект з дизайну елементів точкового освітлення інтер’єру церкви Святого Духа ЛДС 2003р., навчальний проект з дизайну інтер’єрів духовно-освітніх закладів з елементами дзеркального відображення 2004р., дипломний проект „Дизайн благоустрою території монастиря-студентата отців Студитів по вул. Хуторівка у м. Львові” 2004р., експериментальний проект навчальних корпусів та каплиці Українського Католицького Університету у м. Львові 2003р., експериментальний проект Християнського центру в с.Дунаєць, Жидачівського району , Львівської області 2005р.); натурні обстеження та фотофіксація споруд комплексів духовно-богословської освіти в Україні : Львівська Духовна Семінарія УГКЦ в с.м.т. Рудно, Католицька Духовна Семінарія в с.м.т. Брюховичі (див. Додатки, рис.А.4.), Дрогобицька Духовна Семінарія УГКЦ ( див. Додатки, рис.А.9-А.11), Луцька Духовна Семінарія, Український Католицький Університет УГКЦ у м. Львові( див. Додатки, рис.А.2), монастир-студентат отців Редемптористів у м. Львові (див. Додатки, рис.А.1), ліцей ім. К.Шептицького у м. Львові, монастир УГКЦ в Крехові (Львівська область), монастир УГКЦ в Уневі (Львівська область), Словаччині (Греко-католицька Духовна семінарія в м. Пряшеві); інтернетдослідження наступних обєктів духовної освіти: Росія Хабаровська духовна семінарія, Самарська духовна семінарія, Архангельська духовна семінарія, Казанська духовна семінарія, Первінська духовна семінарія, Курська духовна семінарія, переяславль Залесська духовна семінарія; Білорусь Пінська духовна семінарія; польща Краківська духовна семінарія.
Наукова новизна полягає в пропозиції принципів функціонально-планувальної і архітектурно-композиційної організації закладів духовно-богословської освіти нового семінарійно-університетського типу.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосування розроблених архітектурних принципів і прийомів проектування на практиці дозволить підвищити якість архітектурних рішень при новому будівництві та реконструкції існуючих закладів духовно-богословської освіти, у сфері архітектурної освіти при підготовці дипломних проектів, лекційних матеріалів, підручників, а також у вигляді рекомендацій норм і правил БНіПу.
Апробація результатів роботи відбулася на міжнародних конференціях „Стародубовські читання” в м. Дніпропетровську, Україна в 2005 та 2006рр.; на ІІІ науковій конференції молодих вчених „Архітектура і будівництво України в нових соціально-економічних умовах”, м. Київ 2004р.; на засіданнях „Другої архітектурної бесіди”, НУ „Львівська політехніка”, м. Львів 2004р.; на 54-ій науково-технічній конференції студентів та аспірантів УкрДЛТУ, м. Львів 2002р.; на міжнародній конференції в ЛДС з нагоди святкування 220 річниці заснування Генеральної Семінарії у Львові, м. Львів 2003р.
Впровадження результатів роботи відбулося під час консультацій по дипломному проектуванню, в архітектурних конкурсах проектів сакральних споруд, в проектах та будівництві корпусів та церкви Львівської Духовної Семінарії по вул. Хуторівка 2003р., будинку Філософсько-Богословського факультету УКУ по вул. Хуторівка у м. Львові 2004р., господарського будинку при Львівській Духовній Семінарії 2002р., Пасторально-місійного центру УГКЦ у м.Львові 2002р., монастиря-студентата отців Редемптористів у м. Львові 2004р., монастиря-студентата отців Студитів у м. Львові 2003р., у проекті монастиря-студентата отців Василиян у м. Львові 2004р., у проекті житлового будинку з каплицею для викладачів і духівників ЛДС по вул. Хуторівка у м. Львові 2002р., у проекті та будівництві дзвіниці з катехитичною школою по вул. В.Великого, м. Львів 2004р., у проекті Християнського центру ім. Священомученика Чернецького по вул. В.Чорновола у Львові 2003р.
За темою дисертації автором опубліковано 9 наукових статей у фахових виданнях. З них 7 статей у виданнях ВАК. 6 статей опубліковано у співавторстві, 1 стаття в одноосібному авторстві.
Структура дисертації. Дисертація складається з текстової частини, що включає вступ, три розділи, висновки по розділах і загальні висновки, викладені на 151 сторінці, список використаних наукових літературних джерел (98 позицій), додатки, графічні матеріали на 54 аркушах, акти впровадження.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Розвиток духовної освіти в Україні в ХІ-ХХ ст. призвів до формування певних типів духовних освітніх закладів (приватні духовні школи, парафіяльні школи при церквах, кафедральні школи, духовні школи при монастирях, братські школи, протестантські школи, богословські академії-університети, духовні семінарії). В системі духовно-богословської освіти Української Греко-Католицької Церкви традиційно практикується тісна співпраця духовних семінарій та академій (університетів).
2. Аналіз основних факторів, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовних семінарій та університетів (політичні, ідеологічні, духовні, соціально-демографічні, економічні, природнокліматичні фактори та фактор функціонального призначення і організації навчального процесу) показує спорідненість цих двох освітніх структур та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти. Але, є ще ряд духовно-освітніх підрозділів, об'єднання яких в єдиний комплекс є надзвичайно корисним. Це стосується монастирських освітніх будинків (студентатів) та пасторально-місійних центрів (навчання молодих подружніх пар).
3. Пропонована концепція архітектурно-планувальної організації об'єднаного центру вищої духовно-богословської освіти УГКЦ характеризується наступними ознаками:
- ряд греко-католицьких освітніх закладів (духовна семінарія, богословський університет, монастирі-студентати, пасторально-місійний центр) утворюють єдиний освітній комплекс в межах однієї архітектурно-планувальної структури;
- юридично незалежні духовно-освітні заклади керуються єдиною духовно-ідейною та освітньою доктриною, що в архітектурному аспекті відображається в розташуванні закладів в межах однієї території , спільному використанні сакральних будівель і споруд та навчальних приміщень, рекреаційних територій, малих архітектурних форм та інтегрованому архітектурному образі будівель кожного окремого освітнього закладу;
- господарсько-побутові проблеми усього комплексу вирішуються при допомозі єдиного господарського комплексу споруд (котельня, гаражі, майстерні, пральня, склади і т.п.);
- новостворений центр розташовується в межах крупного мегаполісу та стає потужним центром духовно-богословської освіти в певному регіоні.
4. В архітектурно-планувальному аспекті таке об'єднання дозволяє в межах всього духовно-освітнього комплексу чітко сформувати функціональні зони: а)духовно-освітню; б) адміністративну; в) господарську.
5. В структурі новосформованого духовно-освітнього комплексу храм як з ідеологічної точки зору, так і в архітектурно-планувальному сенсі є головною і візуальною домінантою спорудою. Цей фактор є визначальним і в містобудівельному аспекті і в формуванні генплану духовно-освітнього комплексу.
6. Пропонується два принципи розташування храму духовно-
освітнього комплексу і два принципи розташування самого комплексу відносно головних вулиць чи площ:
а) духовно-освітній комплекс з „відкритим" храмом;
б) духовно-освітній комплекс з внутрішнім („закритим") храмом.
Статус храму визначає духовне керівництво єпархії та адміністрація духовно-освітнього закладу.
7. Відроджена Українська Греко-католицька Церква потребує нових сучасних закладів духовної освіти, сформованих на засадах об'єднання різних духовних освітніх установ в єдиний потужний центр духовно-богословської освіти. Таке об'єднання дає наступні переваги:
1) В духовно-освітньому та соціальному аспектах: а) провадження єдиної узгодженої духовно-освітньої доктрини УГКЦ; б) сприяння налагодженню духовних та наукових контактів між різними соціальними групами (монахи, семінаристи, світські студенти-богослови); в)концентрація духовних, інтелектуальних та матеріальних ресурсів для найбільш успішного вирішення духовно-освітніх завдань; г) об'єднаний центр стає надзвичайно важливим осередком духовності, освіти та культури в суспільстві.
2) В архітектурно-планувальному та містобудівельному аспектах: а)об'єднаний духовно-освітній центр формує колоритне національне високодуховне архітектурне середовище; б) концентрація сакральних споруд створює домінантну забудову вулиці, кварталу, мікрорайону;
в) мінімальні транспортні комунікації в межах комплексу сприяють формуванню значних рекреаційних територій, спорудженню малих архітектурних форм сакрального характеру.
3) В економічному аспекті: а) економія енергетичних та транспортних ресурсів; б) скорочення обслуговуючого персоналу та господарських одиниць техніки; в)економія будівельних матеріалів; г) спільне використання інформаційних мереж та обладнання.

8. Створення об'єднаних духовно-освітніх центрів в межах окремих релігійних конфесій сприяє міжконфесійному діалогу в Україні і може вплинути на зародження єдиної помісної Української Церкви та об'єднання Української держави вцілому.

Список використаних джерел

1. Алексеев В.Ф. Предприятия общественного питання - Москва, 1963.- с. 25-28.
2. Альманах львівських студентів-богословів.- Львів, 1933.- с.49-54.
3. Арндт Ю. Размышления об архитектуре.// Зодчество.- Москва, 1975.- с.8-10.
4. Архітектурно-будівельний проект комплексу св.муч. Чернецького по проспекту Чорновола у м. Львові Львів, 2003. арк 1-8.
5. Архітектурно-будівельний проект Центру Вищої Богословської освіти та формації УГКЦ по вул. Хуторівка у м. Львові Львів, 2004.-арк. 1-14.
6. Аскер Є. Гуманітарна освіта і сучасна епоха // Збірник доповідей, промов і дискусій УКУ.- Львів, 2003.- с.35-40.
7. Багмут С.И. Интерьер предприятий общественного питания - Москва,1976.- с.34-44.
8. Білецький Б. Сторінки з історії Київської Духовної академії в ХІХ ст. // Літопис Волині. - Вінніпег, 1990.- ч.16, с.15.
9. Білецький Б. Сучасна Київська Духовна академія. // Літопис Волині. - Вінніпег, 1992.- ч.10, с.24.
10. Власовський І. Юнацькі церковні братства в старовину - Церква і нарід.- Крем'янець, 1937.- ч. 22, с.757.
11. Волинський Ф. Острозька академіяперша вища українська школа // Богословський вісник.- Штудгарт, 1948.- с.26.
12. Воронець Л.А. Штучне освітлення приміщень - Київ, 1979.- с. 53-71.
13. Вояновський Н. Відновлення Духовної семінаріїї у Львові: 19201926 - Рим, 1971.- с.291308.

14. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом - Львів, 1987. - с.85-147.
15. Галишич Р. Українська церковна архітектура і монументально декоративне мистецтво зарубіжжя. Львів,2002.-с.152-196.
16. Глинка Л., Чехович К. Богословське Наукове Товариство у Львові в 1923-1933 роки - Львів, 1934.- с. 10-25.
17. Гнідець Р. Генеза структури бань в архітектурі укранських церков //Вісник держ. Ун-ту „Львівська політехніка”:архітектура.-Львів ,1998.- №58.-с.135.
18. Головач І., Маринович М., Ясіновський А. Ідентичність і місія Українського Католицького Університету // Збірник доповідей УКУ.- Львів, 2003.- с. 33-39.
19. Гординський С. Українські церкви в Польщі - Рим, 1969.- с.105115.
20. Гординський Я. Віденська греко-католицька духовна семінарія в 1852-1855 рр.//Записи НТШ.1913.- т.115,с. 77-130.
21. Гриців О. Йосип Сліпий. Сторінки життя - Львів, 1995.- с. 24-30.
22. Гриців О. Йосип Сліпий як історик, філософ, педагог Львів, 1994.- с. 12-20.
23. Грушевський М. Історія України-Руси - Київ, 1995.- т.6, с.481.
24. Держархів Волинської області. -Ф.517, оп.1, спр 15, арк.3-4.
25. Держархів Тернопільської області.- Ф.148, оп.5, спр 218, арк.72.
26. Добровольський А. Сучасна архітектура Західної Європи Мюнхен, 1988. с.21-38.
27. Дорота Ф. Християнство в сучасному мистецтві Варшава, 1990. с. 45-62.
28. Дьордь Ф. Ідея католицького університету // Збірник доповідей, промов і дискусій УКУ.- Львів, 2003.- с.149-151.
29. Етерович М. Український Католицький університет на службі Церкві та суспільству // Збірник доповідей, промов і дискусій УКУ.- Львів, 2003.- с.125-134.
30. Житомирська Духовна семінарія - Житомир, 2004.- , с.15-31.
31. Житомирська духовна школа // Полісся Православне - Житомир, 2002 .- с.21.
32. Журчишин Г., Кравченко Я. Роль церковного ансамблю в організації забудови населенного пункту на гуцульщиніXVII-XX століть // Збірник наукових праць.- Випуск №5. ОГАСА Одеса, 2004. - с. 25-31.
33. Заповіт патріарха Львів, 2002.- с. 7-10.
34. Історична довідка про Генеральну семінарію у Львові // Центральний державний історичний архів України у Львові.- Ф. 451, оп. 1, с. 3.
35. Калиновський О. Старовинні памятки Волині - Вінніпег,1975 - с.18-19.
36. Комин П. Свято відкриття Богословської Академії у Львові // Богословія.- Львів., 1930. -т. 8, с. 42-49.
37. Ковалів П. З історії духовної освіти на Україні // Український православний календар, 1949 рік, Штутгарт.- с.83.
38. Коваленко І. Львівський Архіпроект // Архітектурний вісник.-Львів, 1996.- №1.- с.14-16.
39. Криворучко Ю.І. Богословські основи сакральної архітектури // Вісник НУ Львіська політехніка”.- №410.- Львів, 2000.- с. 3-8.
40. Крип’якевич І. Давня топографія Греко-Католицької Богословської Академії - Львів, 1935.- т. 1-2., с. 115-125.
41. Лесик-Бондарчук О.О. Професійна архітектурна діяльність у храмовому будівництві Волині // Збірник наукових праць.- Випуск №5. ОГАСА Одеса, 2004.-с. 31-37.
42. Літопис Руський - Київ, 1989.- с.66.

43. Лук'янович П. До питання про Острозьку школу // Волинські Єпархіальні відомості.-1884.- ч.27, с.892-893.
44. Малік Т.В. Дизайн середовища внутрішніх архітектурних просторів приміщень громадського призначення // Збірник наукових праць.- Випуск №5.- ЗНДІЕП Київ, 2004.- с. 129-134.
45. Марусин М. Виховання кандидатів духовного стану в семінаріях України //Богословія.- Рим, 1965.- т. 12, с. 24-32.
46. Марусин М. Митрополит Йосип Сліпий Рим, 1997. -с. 18-25.
47. Марусин М. Погляд на виховання кандидатів духовного стану на Україні // Богословія. Рим, 1963.- т. 21, с. 40-84.
48. Минкявичус И.К. Интерьер и монументально-декоративное искусство Москва, 1974.- с. 110-112.
49. Мицько І. Острозька словяно-греко-латинська Академія - Київ, 1990.- с.26.
50. Надрала О. Правна доля реальності Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові // Праці Греко-Католицької Богословської Академії.- Львів, 1935.-т. 1-2, с. 236-242.
51. Павлов Л. О гармонизации архитектурных сооружений // Зодчество.- Москва, 1975.-с.32-35.
52. Пам’яті патріарха Йосифа Сліпого // Матеріали наукової конференції.- Львів, 1994.-с. 3-15.
53. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя - Вінніпег, 1989.- с.87.
54. Патріарх Димитрій, Криворучко Ю. Церковне будівництво Західної України - Львів, 1998.- с. 7-14.
55. Плахотная Н.А. Приемы архитектурно-художественной выразительности приходских православных храмов юга Украины // Збірник наукових праць. - Випуск №5. - ЗНДІЕП Київ, 2004.- с. 106-109.
56. Пристай М. Львівська Греко - Католицька Духовна Семінарія 1783-1945 р.р.-Львів, 2003.-с.52-59.
57. Проект реконструкції ліцею Блаженного Климентія Шептицького // Звіт приватного ліцею Блаженного Климентія Шептицького.- Львів, 2001.- с. 117-119.
58. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Архітектурно-планувальна організація комплексу будівель Львівської Духовної Семінарії 1783-1945р.р. // Збірник наукових праць. - Випуск № 1-2, - Харків ХДАДМ - 2004.- с.157-160.
59. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Архітектурно-планувальні та соціальні принципи формування центрів вищої богословської освіти УГКЦ в Україні // ВісникНУ „Львівська політехніка”.-№ 585.-Львів, 2007.- с.133-140.
60. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Генеза духовної освіти в Україні та формування основних типів віро духовних освітніх закладів // Збірник наукових праць - Випуск №5-Одеса ОГАСА, 2004.- с.206-210.
61. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Інтеграція навчальних архітектурних проектів в процес створення нового віродуховного центру у Львові // Матеріали науково-практичної конференції ПДАБА.- Дніпропетровськ, 2005.- с. 75-79.
62. Проскуряков В.І., Стоцько Р.З. Сучасні архітектурні тенденції проектування та будівництва віродуховних освітніх закладів // Збірник наукових праць. - Випуск №5.- ЗНДІЕП Київ, 2004.- с. 109-114.
63. Редько Ю. Українська Католицька Гімназія у Львові 1930-1939 // Греко-Католицький календар.-Львів,1991.- с. 124-160.
64. Редько Ю. Українська Католицька Гімназія у Львові 1941-1944 // Греко-католицький календар.- Львів 1991,- с. 165-179.
65. Рожко В. Духовна семінарія в Крем'янці (19191939) // Відомості.- Лондон, 2001.- ч.2, с.48.
66. Рожко В. Духовні православні освітні заклади Волині Х-ХХ ст. Луцьк, 2002.-с.81-54.
67. Рожко В. Милецьке духовне училище // Волинь.- 1994, 30 квітня - с.3.
68. Рожко В. Монастирі і храми міста Збаража ХІІІХІХ ст.- Луцьк, Луцький Замок, 2001.- ч.44, с.9.
69. Рожко В. Монастирі і храми міста Збаража // Свобода.- Нью-Йорк, 2001.- 28 грудня, ч.52, с.15.
70. Рожко В. Монастирі та духовна наука - Луцьк, 2000.- с.23-28.
71. Рожко В. Православні монастирі Волині і Полісся - Луцьк, 2000. -с.195.
72. Рожко В. Православні монастирі глибокого Полісся- Луцьк, 1999.- с.42, 68-70.
73. Рожко В. Православні церковні братства Волині XVI-XVIII ст. // Наша віра - Київ, 2001. - с. 12-13.
74. Рожко В. Холмська Духовна семінарія і академія 1942-1944 рр. // Вільна думка.- Сідней,2001.- ч.18, с.20.
75. Розанов Е. Роль традиции в формообразовании - Зодчество 1. -Москва, 1974.- с. 40-41.
76. Святкування 150-літнього ювілею Духовної Семінарії в 1933 р. // Центральний державний історичний архів України у Львові.- Ф. 452.
77. Січинський В. Історія українського мистецтва.Т.1.// Архітектура.- Нью-Йорк, 1956.- с.90 -98.
78. Сліпий Й. Греко-Католицька Духовна Семінарія у Львові Львів, 1935.- т. Ш-І-ІІ.
79. Смалина О. Воплощение духовных ценностей православия в художественных образах монастырских ансамблей слободской Украины 17-20 веков // Збірник наукових праць. - Випуск №1-2. - ХДАДМ Харків, 2004. -с. 79-86.
80. Статут Волинської Духовної семінарії- Архів ВДС.- Луцьк, 1990.- с.25-27.

81. Стоцько Р.З. Архітектурно-планувальні та соціальні принципи формування центрів вищої богословської освіти УГКЦ в Україні // Збірник наукових праць ЗНДІЕП, Київ, 2005.- с.115-120.
82. Стоцько Р.З. Засади формування архітектури віродуховних освітніх закладів в Україні та Європі // Сборник научных трудов.- Випуск №7-8.- ОГАСА, Одеса, 2005.- с. 578-583.
83. Стоцько Р.З. Об’ємне моделювання інтер’єрів сакральних споруд з допомогою графічних програм ArchiCAD 7.0 та Artlantis Render 3.5. // Матеріали науково-технічної конференції викладачів НУ Львівська політехніка”.- Львів, 2004.- с. 94-95.
84. Стоцько Р.З. Особливості проектування зображень на сферичні поверхні куполів сакральних споруд (на прикладі проекту Центру Вищої Богословської освіти у м. Львові) // Матеріали науково-технічної конференції викладачів НУ Львівська політехніка”.- Львів, 2005.- с. 62-63.
85. Тарас В.Я. Монастирський сад (термінологічний та змістовий аспекти) // Вісник НУ Львівська політехніка”, №410.- Львів, 2000.- с. 44-46.
86. Студинський К. Львівська Духовна Семінарія у часах Маркіяна Шашкевича (1829-1843) - Львів, 1916.- с. 11-30.
87. Тарасов С. Найчарівніші куточки України - Київ, 1989.- с. 81-86.
88. Тафт Р. Вивчення літургіки в Українському Католицькому Університеті // Збірник доповідей, промов і дискусій УКУ- Львів, 2003.- с.86-94.
89. Теодорович М. Волинська духовна семінарія - Почаїв, 1901.- с. 10-15.
90. Толочний Ю. Роль Волинської духовної семінарії УПЦ КП у духовному відродженні краю // Волинський Православний вісник.- Луцьк, 1998.- ч.2, с.67.
91. Турчин В.І. Носії традиції в сакральній архітектурі України // Вісник НУ Львівська політехніка”.- №410. Львів, 2000.- с. 231-235.
92. Урсун Н. Символіка інтер’єру католицьких храмів XVII-XVIII ст. //Збірник наукових праць. - Випуск №1-2.- ХДАДМ Харків, 2004. - с. 94-99.
93. Яців М.Б. Принципи організації світлового середовища церкви // Вісник НУ Львівська політехніка”.- №410.- Львів, 2000.- с. 216-219.
94. Architektura. - №5 - Warszawa,1980.-s. 19-34.
95. Blazejowskyi D.Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751-1988): Annotated List Priests Who Served Outside of Ukraine - Rome, 1988. s. 185.
96. Contemporary Materials Recreate Heritage//Building Design&Construction.1978.#5.P.47.
97. Dom Suits Both Sacread And Secular Enents// Building Design&Construction.1978.#5.P.42, 44-45.
98. Кarcz I. Nowe koscioly w Polsce. Warszawa, 1978.- s.41-56.