ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ (для безпритульних дітей та підлітків)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

На правах рукопису

АХАЇМОВА Анастасія Олександрівна

УДК 725.578:362.36

ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ
СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ
(для безпритульних дітей та підлітків)

18.00.02 - Архітектура будівель та споруд

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового
ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
КОВАЛЬСЬКИЙ Леонід Миколайович
доктор архітектури, професор

Київ - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ЗАХИСТУ І ВИХОВАННЯ САМОТНІХ ДІТЕЙ
1.1. Історичні тенденції становлення та розвитку закладів піклування над самотньою дитиною...............................................................................................13
1.2. Сучасний досвід проектування, будівництва та експлуатації
соціально-реабілітаційних установ.......................................................................22
1.3. Класифікація закладів соціального захисту безпритульних дітей та підлітків...................................................................................................................61
Висновки до першого розділу.......................................................................73
РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАКЛАДІВ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
2.1. Педагогічні, психологічні та санітарно-гігієнічні вимоги до проектування соціально-реабілітаційних установ.............................................76
2.2. Функціональна структура закладів соціального захисту безпритульних неповнолітніх...............................................................................91
2.3. Планувальні рішення прилеглої території..................................103
Висновки до другого розділу......................................................................113

РОЗДІЛ 3 ПРИНЦИПИ ТА ПРИЙОМИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
3.1. Принципи формування соціально-реабілітаційних центрі...............116
3.2. Номенклатура типів соціальних патронатів.......................................137
3.3. Прийоми формування предметно-просторового середовища закладів. Пропозиції по використанню існуючих будівель навчально-виховного призначення для роботи сучасних реабілітаційних центрів...................................................................................................................148
Висновки до третього розділу.....................................................................171
ВИСНОВКИ..................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................177
ДОДАТОК.....187

ВСТУП

Актуальність теми.
Політичні та економічні зміни в багатьох країнах Центральної та Східної Європи, у тому числі і в Україні, загострили проблеми життєдіяльності населення, викрили нові суспільні протиріччя. З’явилась велика кількість людей з категорії соціально незахищених”: малозабезпечених, пенсіонерів, інвалідів, безпритульних дітей та молоді. Особливу занепокоєність викликає стан саме останніх неповнолітніх з групи ризику. Повсякденне оточення такої дитини жорстоке ставлення на вулиці та вдома, трудова експлуатація, наркоманія та алкоголізм. Зростаючі темпи безробіття та інфляції стимулюють появу таких негативних явищ як злиденність, екологічні деградації, погіршення стану здоров’я дітей та батьків, зниження обсягу дітей з дошкільною та шкільною освітою, злочинність.
Міжнародний Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) координує питання про права дитини, її захисту та розвитку в усьому світі. У 1989 році на Генеральній Асамблеї ООН була схвалена Конвенція про права дитини [43]. Цей, найбільш ратифікований документ (на вересень 1996 року 187 країн) о правах людини, встановлює як міжнародний закон всі права для забезпечення виживання, розвитку та захисту дитини. Серед найбільш головних:
-право на відповідний рівень життя (ст. 27);
-право на захист від економічної експлуатації (ст.32);
-право на освіту (ст. 28);
-право на здоров’я та медичне обслуговування (ст. 24);
-право на захист від насильства, зловживання та приниження
(ст. 37).
Відповідно до основних положень Конвенції ООН про права дитини Указом Президента України від 18 січня 1996 р. №63/96 була розроблена Національна програма Діти України” [59]. Серед основних завдань та напрямків програми слід відмітити:
-створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;
- здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії, алкоголізму та куріння серед дітей;
- поліпшення умов життя дітей, які перебувають в особливо складних та надзвичайних умовах;
- реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства.
Неблагополучний стан в родині, економічна нестабільність та безробіття штовхають дитину на вулицю. В 2000 році працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх було затримано 35 тис. безпритульних дітей, які жебракували, що на 11.8% більш ніж у 1999 році (31.3 тис. осіб). Усього за різні види правопорушень протягом 2000 року було затримано 92.4 тис. неповнолітніх, в тому числі 18.2 тис. направлено до притулків для неповнолітніх, 43.6 тис. повернуто батькам та 3.1 тис. влаштовано у медичні заклади [32, с.146]. Поширенню правопорушень та бездоглядності сприяє неспроможність багатьох сімей виконувати свої обов’язки. На сьогодні в Україні понад 90 тис. таких сімей, 25% з них багатодітні, 34% - неповні. Біля 70% бездоглядних дітей (вихованців притулків) походить з неблагополучних” сімей, кожна третя дитина з сільської місцевості [34, с. 3]. Постійне збільшення кількості дітей групи ризику в країні вплинуло на прийняття нових Указів Президента України від 18.03.1998р. №200 Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві” та від 28.01.2000р. №113/2000 Про додаткові заходи щодо запобігання дитячої бездоглядності” [101, 102]. Серед великої кількості рекомендованих заходів виділимо:
- запровадити систематичне проведення цільових рейдів для виявлення бездоглядних дітей та здійснення заходів щодо їх реабілітації;
- забезпечити повноцінне функціонування притулків для неповнолітніх;
- створити консультативні пункти соціальних служб для молоді в притулках для неповнолітніх з метою надання юридичної, психологічної та соціальної допомоги їх вихованцям;
- створити під час канікул умови для працевлаштування в установленому порядку підлітків, організації громадських робіт, функціонування таборів праці та відпочинку, інших трудових об’єднань для них.
Процес поповнення армії безпритульних дітей” триває. Це обумовлює початок нових теоретичних досліджень та практичних робіт щодо улаштування та реабілітації девіантної дитини. В першу чергу це стосується створення спеціалізованих навчально-виховних закладів соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх (СРЦ). Основна мета таких центрів соціальний захист позбавлених сімейного виховання неповнолітніх, які опинилися в складних житлово-побутових умовах, залишили заклад освіти. Соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх створюють належні житлово-побутові і психолого-педагогічні умови для забезпечення нормальної життєдіяльності вихованців, надають їм можливість навчатися, працювати та відпочивати. До основних різновидів роботи слід віднести: психолого-педагогічні обстеження вихованців, проведення індивідуальних та групових занять, психотерапевтичні заходи, надання кваліфікованих консультацій (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні) [70]. Сучасний соціально-реабілітаційний центр принципово новий тип навчально-виховного закладу в Україні. Він виник та існує паралельно з традиційними формами виховання неблагополучної” категорії неповнолітніх в країні: дитячими будинками, школами-інтернатами, виховно-трудовими колоніями і т.д. Нові соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх почали організовувати на початку 90-х рр. у пристосованих будівлях, переважно в будинках дитячих дошкільних закладів. Однак, такий центр специфічний тип закладу, який має визначене коло функцій. Вони потребують особливої просторової організації, спеціальних планувальних рішень, відповідних складу та площ приміщень, чіткої функціональної структури будівлі. Наведені вимоги не завжди задовольняються існуючим об’ємно-планувальним рішенням закладу. Тому виникає необхідність оптимізації функціональних процесів у закладі, пошуку нових, більш раціональних архітектурно-просторових рішень, використання принципів динамічного середовища.
Зв’язок роботи з науковими програмами.
Наукові дослідження з даної проблеми почали проводитися в Україні в середині 90-х р.р. Проблеми архітектурно-планувальних рішень закладів соціальної підтримки неповнолітніх вирішуються в КиївЗНДІЕПі (кер. Ковальський Л.М., Куцевич В.В., Губов Б.М., Філатова Л.О., тема № 6162, державна реєстрація № 0101U006371 2001р.). Санітарно-гігієнічні аспекти проблем дитячої бездоглядності в лабораторії Гігієни дитинства Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (кер. Полька Н.С.). У 1999 році були розроблені гігієнічні нормативи улаштування вихованців СРЦ Тимчасові санітарні правила і норми улаштування, обладнання, утримання притулків для неповнолітніх та організації харчування і медичного забезпечення дітей” (ДСанПІН 5.5.3.052 99, шифр теми ВН.16.29.99., державна реєстрація № 0199U002424 1999р.).
Окремі аспекти організації специфічних дитячих центрів розглянуті в роботах педагогів, психологів, соціологів та фахівців інших спеціальностей. Для вивчення даної проблеми важливе науково-практичне значення мають дослідження та проектно-творчі роботи з питань архітектури навчальних закладів:
- по формуванню мережі шкільних та позашкільних навчально-виховних закладів - Степанова В.І., Мирчевської Л.Б., Жебровської Т.Л., Поліщука В.П., Слєпцова О.С. [89, 90, 28, 68, 84];
- по удосконаленню роботи загальноосвітніх закладів - Ковальського Л.М., Начевої О.О., Консулової Н.А., Сьомки С.В., Дячок О.М. [40, 60, 44, 94, 25];
- по проектуванню закладів дитячого оздоровлення та лікування Гусєва В.В., Хаханової Л.П., Подчаска-Вишинської В., Степанова В.К., Тхор Е.О. [16, 17, 67, 91, 98 - 100];
-по проектуванню виправних закладів для неповнолітніх засуджених Третяк Ю.М. [97];
- по проектуванню Служб соціально-психологічної допомоги для радіаційно-забруднених територій - Бурикіної Г.Д. [11];
-по проектуванню та удосконаленню роботи закладів по вихованню дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - Кабанова І.В., Мубаракшиної Ф.Д. [37, 58];
-по проектуванню та архітектурній організації дитячого рекреаційного середовища Крижановської Н.Я., Солодилової Л.А, Петровської О.В. [45, 86, 65]
В методологічному плані дане дослідження базується на фундаментальних наукових розробках проблем архітектурної типології: Ковальського Л.М., Єжова В.І., Смирнова В.В., Гайдучені О.А., Лаврика Г.І., Дьоміна М.М., Рєпіна Ю.Г. [41, 26, 27, 85, 14, 47, 80, 81]. Важливе значення для вивчення проблеми мали роботи педагогів та психологів, присвячені дитячому вихованню: Макаренка А.С., Сухомлинського В.А., Власової О.І., Козубовської І.В.[ 48-50, 93, 13, 42].
Проведені в останні роки окремі фрагментарні розробки з даної проблеми (архітектурно-планувальні пропозиції щодо улаштування притулків для неповнолітніх були розроблені в КиївЗНДІЕПі за участю автора [71]) та загальні дослідження з питань формування реабілітаційного середовища для дітей не створюють необхідну науково-методичну основу для проектування та будівництва сучасних соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх:
- не визначені типи закладів та принципові схеми роботи кожного з них;
- не вирішені прийоми реконструкції існуючої матеріально-технічної бази або ж нового будівництва СРЦ для неповнолітніх;
- не визначені особливості організації предметно-просторового середовища нових закладів з урахуванням складного психофізіологічного стану девіантної групи дітей та підлітків;
-не визначені та не обгрунтовані принципи створення реабілітаційного” середовища закладів соціального захисту неповнолітніх.
Для комплексного вирішення існуючої проблеми виникає необхідність у розробці концептуальних положень щодо проектування, будівництва та оснащення СРЦ для неповнолітніх, у визначені номенклатури типів закладів, належного складу та площ приміщень, їх взаємозв’язків.
Мета дослідження: визначення принципів архітектурно-планувальних рішень соціально-реабілітаційних центрів для безпритульних неповнолітніх. Основна робота таких центрів спрямована на зниження негативних соціальних та психологічних наслідків вуличного” життя вихованців.
Об’єкт дослідження: соціально-реабілітаційні центри для безпритульних дітей та підлітків в Україні.
Предмет дослідження: архітектурно-планувальні рішення соціально-реабілітаційних центрів для безпритульних дітей та підлітків.
Завдання роботи:
-аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування, будівництва та експлуатації закладів соціальної підтримки неповнолітніх; розробка класифікації типів соціально-реабілітаційних установ;
-виявлення соціальних, педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог до створення матеріальної бази закладів соціальної підтримки неповнолітніх; формування функціонально-планувальної структури центрів;
-визначення принципів архітектурно-планувальної організації нового типу навчально-виховних будинків та особливостей предметно-просторової організації матеріального середовища для дітей та підлітків, що потребують соціального захисту;
-розробка базової номенклатури типів СРЦ для дітей та підлітків;
Методика дослідження включає: порівняльний аналіз досвіду проектування і будівництва закладів піклування про самотню дитину в різні історичні періоди, аналіз літературних джерел та матеріалів дослідження, присвячених соціальним, психолого-педагогічним та санітарно-гігієнічним проблемам утримання та реабілітації девіантної категорії дітей, вивчення нормативних та проектних документів, натурні та анкетні дослідження 42 об’єктів, методи експериментального проектування, графоаналітичні методи систематизації та викладення матеріалу.
Межі дослідження: в дисертації розглядаються типи будівель, що належать до об’єктів соціально-реабілітаційної допомоги та захисту вуличних” дітей та підлітків. Особлива увага приділяється роботі соціального патронату, як найбільш повнофункціонального та складного типу закладів.
Наукова новизна одержаних результатів:
- започатковано дослідження щодо нового типу будівель навчально-виховного призначення соціально-реабілітаційних центрів для безпритульних неповнолітніх;
- визначено типи будівель СРЦ для неповнолітніх, класифікація цих закладів та визначена їх функціонально-планувальна структура;
- науково обгрунтовані принципи комплексного формування архітектурного середовища соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх;
- запропоновано прийоми модернізації та пристосування існуючих будівель навчально-виховного призначення для роботи сучасних реабілітаційних центрів для девіантних дітей;
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці пропозицій по удосконаленню матеріально-технічної бази існуючих СРЦ для неповнолітніх, у визначенні нормативних вимог до проектування закладів, в розробці архітектурно-планувальних схем функціональних елементів закладу, у визначенні необхідного складу приміщень, типологічних принципів формування архітектурного середовища та номенклатури типів будівель СРЦ для безпритульних неповнолітніх.
Основні положення дисертації були використані:
-при розробці та впровадженні в курсове проектування методичних вказівок до курсового проекту Центр соціальної підтримки неповнолітніх” для студентів 3 курсу спеціальностей 7.120.101 7.120.103 (Дніпропетровськ, ПДАБА, 1999р.);
- при розробці проектних пропозицій архітектурно-планувальних рішень перетворення дитячих ясел-садків для функціонування притулків для неповнолітніх Предложения по архитектурно-планировочным решениям приютов для несовершеннолетних” (Київ, КиївЗНДІЕП, 2000р.);
- при розробці проектних пропозицій щодо реконструкції Денного стаціонару психолого-педагогічної допомоги Соціальної служби для молоді Дарницького району м. Києва (Київ, 2000 р.);
-при розробці проектних пропозицій щодо створення міського реабілітаційного центру для дітей-інвалідів на базі професійно-технічного училища №14 в м. Києві (реконструкція існуючої будівлі механічних майстерень) (Київ, 2000 р.);
- у Пропозиціях з реконструкції приміщень центру підлітків-інвалідів з використанням елементів монументально-декоративного мистецтва Соціальної служби для молоді Дарницького району м. Києва” (Київ, 2001р.).
Апробація результатів дослідження.
Основні положення та результати дисертації доповідались і одержали позитивну оцінку на ХІ Міжнародних Різдвяних освітніх читаннях (Москва 2003р.); 61, 62, 64, 65, 66 науково-практичних конференціях КНУБА (Київ 2000-2001, 2003-2005); на науково-практичній конференції Міністерства охорони здоров’я України Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 4-6 жовтня 1999р.); на конференції молодих вчених Будівництво та архітектура третього тисячоліття” в КиївЗНДІЕПі (Київ, 19 листопада 2002р.);
Публікації.

За темою дисертації опубліковано 5 статей.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дали можливість науково обгрунтувати основні принципи архітектурно-планувальних рішень нового типу закладів соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх.
1. У результаті аналізу сучасної соціально-політичної ситуації в державі, натурних обстежень та анкетування встановлено, що в Україні зросла необхідність створення нових та модернізації вже існуючих закладів для утримання та підтримки безпритульних дітей та підлітків. Існуюча матеріально-технічна база більшості дитячих притулків та денних стаціонарів не задовольняє потребам повноцінного функціонування закладу. Це обумовлено як недостатнім фінансуванням, так і відсутністю архітектурно-типологічних основ проектування будівель даного типу.
2. При проведенні історичного аналізу розвитку установ для безпритульних дітей та роботи сучасних центрів було встановлено, що мережа цих закладів завжди мала динамічний характер. В умовах нестабільної мережі СРЦ для неповнолітніх архітектурно-просторова організація цих закладів також повинна мати дінамічний у часі, гнучкий” характер. Сьогодні це соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх, а завтра заклад іншої соціальної орієнтації. Забезпечуючи повноцінний цикл життєдіяльності вихованців (проживання, навчання, реабілітація, лікування), сучасний реабілітаційний центр повинен працювати як навчально-виховний заклад з комплексним характером функцій. Його планувальна та просторова організація повинна формуватися за принципами взаємопорозуміння між вихователями та вихованцями, створюючи специфічний реабілітаційний” простір.
3. Узагальнення широкого розмаїття різновидів закладів альтернативного виховання самотньої дитини дозволило виділити три основні типи:
- Консультативний пункт - надає консультаційну допомогу дітям, які опинилися в складній життєвій ситуації. Характер відвідувань епізодичний.
- Кризовий центр - розрахований на більш тривале перебування дитини (наприклад тільки вдень, або тільки вночі). Надає консультаційну та матеріальну допомогу (одяг, їжа, відпочинок, сон, приміщення для проведення тривалого часу). Характер відвідувань як епізодичний, так і періодичний.
- Соціальний патронат - найбільш повнофункціональний заклад для перебування безпритульних дітей. Забезпечує цілодобове проживання вихованця, його відпочинок, навчання, розвиток та лікування (як фізичне, так і психолого-педагогічне). Характер проживання постійний.
4. В основі реабілітаційного процесу в дитячому центрі лежить діяльність психологів та педагогів. У дослідженні виділені основні вимоги фахівців щодо методів роботи з девіантною категорією неповнолітніх, і як слідство, вимоги до організації простору. Для проведення різноманітних психотерапевтичних та виховних занять слід організовувати складний та одночасно зручний простір. На допомогу цьому приходять прийоми створення гнучкого” середовища: чітке функціональне зонування закладу, використання засобів трансформації простору (пересувні перегородки, ширми, мобільні меблі та обладнання і т.і.) та повноцінне використання всього об’єму приміщення. Крім цього, гнучке середовище дає можливість більш ефективно використовувати матеріально-технічну базу закладів, при необхідності об’єднувати приміщення, або роз’єднувати.
5. Визначені сучасні вимоги до функціонально-планувальної структури СРЦ для неповнолітніх. Вона складається з декількох блоків, які можна об’єднати в чотири основні групи: житлову, медичну, реабілітаційну та адміністративно-господарську. В основу життєдіяльності вихованців покладено принцип сімейного” проживання у закладі, коли замість окремих груп за віком та статтю формуються різновікові змішані сім’ї” під керівництвом батьків”-вихователів. Крім цього, розроблені рекомендації щодо облаштування прилеглої ділянки СРЦ. Увага приділяється зручним зв’язкам як між групами приміщень, так і з елементами генплану.
1. Викреслені на початку дослідження три гіпотетичні напрямки формування архітектурно-планувальних рішень закладів соціального захисту безпритульних дітей були підтверджені, обгрунтовані та розширені. Динамічний у часі розвиток системи соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх формується завдяки динамічному розвитку загальної мережі цих установ, кооперації різних типів закладів та завдяки використанню принципів трансформації простору. Поліфункціональна діяльність закладу виникає з необхідності забезпечення повного циклу життєдіяльності дитини: проживання, лікування, навчання, реабілітації. І як слідство, - чіткого функціонального зонування установи та комбінаторності різних за об’ємно-планувальною структурою приміщень: дрібночарункових, крупно-середніх та зальних. Архітектурно-планувальне рішення закладу підпорядковується загальному сенсу роботи реабілітаційних центрів створенню простору порозуміння між вихователем та девіантним вихованцем. На це спрямовані підпринципи відкритості до оточення, самотності та групи, саморобності простору вихованцями центру та камерності (сімейственості) середовища.
7. Визначено основні напрямки динамічної архітектури, за якими розвиваються три основні типи СРЦ для неповнолітніх. Режим роботи дитячих закладів коливається від мобільного на колесах” консультативного пункту до стаціонарного центру. При чому, розвиток останнього здійснюється за двома гілками: трансформативною (оборотний характер гнучкого” простору) та еволюційно-адаптивною (необоротний характер формування гнучкого” простору). Ці прийоми набувають особливого значення при реконструкції існуючої будівлі під потреби соціально-реабілітаційного центру для безпритульних дітей. А враховуючи дінамічний характер мережі СРЦ, і при реконструкції самого центру під потреби іншої установи: соціального центру для дітей-інвалідів, центру подовженого дня при школі, початкової школи, нічних центрів, міні-інтернату і т. ін.
8. Для практичного впровадження наукових засад дослідження розроблена номенклатура типів соціальних патронатів для безпритульних дітей (як найбільш повнофункціонального типу закладу). В номенклатуру включені соціальні патронати місткістю на 2, 3, 5 та 8 сімей” вихованців, що стає особливо актуальним у сучасній практиці пристосування будівель звільнених дитячих дошкільних установ під потреби дитячих соціальних центрів.
9. Визначені основні засоби створення предметно-просторового оточення вихованця реабілітаційного центру. Встановлено, що активними засобами організації розвиваючого дитячого” та лікувального середовища виступають загальна просторова ідея закладу, колір огороджуючих поверхонь, їх фактурне рішення, світло, меблі та обладнання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агде Г., Нагель А., Рихтер Ю. Проектирование детских игровых площадок / Пер. с нем. Д.Е. Зюзюкова; Под ред. В.А. Коссаковского. М.: Стройиздат, 1988. 88с.
2. Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм. / Пер. с англ. В.Л. Глазычева. М.: Стройиздат, 1984. 192с.
3. Артамонов М.Д. Московский Воспитательный дом // Московский журнал. 2002. - № 8.- C. 31-37.
4. Архітектура: корот. cловник-довідник / Укл. А.П.Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; За ред. А.П.Мардера. К.: Будівельник, 1995. 335с.
5. Архитектура и эмоциональный мир человека / Г.Б. Забельшанский, Г.Б. Минервин, А.Г. Раппопорт, Г.Ю. Сомов. М.: Стройиздат, 1985. 208с.
6. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник для вузов / В.В. Адамович, Б.Г. Бархин, В.А. Варежкин и др.; Под общ. ред. И.Е. Рожина, А.И. Урбаха. М.: Стройиздат. 1984.
7. Ауров В.В. Общественные здания: Учебн. пособие для архит. и инж. строит. спец. вузов / Под общ. ред. Н.Н. Миловидова, Б.Я.Орловского, А.Н. Белкина. М.: Высш. шк., 1987. 128с.
8. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования: Учебно-метод. пособие для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1982. 224с.
9. Бельтціг Г. Дитячі ігрові майданчики / Пер. з нім. К.: Будівельник, 1991. 48с.
10. Благоустройство сел. Госстрой УССР. - К.: Будівельник, 1977. - 168с.
11. Бурыкина Г.Д. Архитектурные принципы проектирования зданий службы социально-психологической помощи детям (для радиационно загрязненных территорий): Автореф. дис канд. архитектуры: 18.00.02 / ЦНИИЭП жилища. М., 1999. 23с.
12. Відомості про дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків: Довідковий матеріал Міносвіти України. К., 1995.
13. Власова О.І. Проблеми професійної підготовки вихователів дитячих містечок у спадщині Г.Гмейнера: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1993. - 146 с.
14. Гайдученя А.А. Динамическая архитектура: ( Основные направления, развития, методы). К.: Будівельник, 1983. 96 с.
15. Гайказова Р.Т. и Кострикина Т.Д. Оформление детских дошкольных учреждений. Значение архитектурно-пространственной среды в воспитании дошкольников. - М.: Просвещение, 1974. 64с.
16. Гусев В.В. Оздоровительные учреждения для детей и молодежи. - М.: Стройиздат, 1977. 143 с.
17. Гусев В.В., Хаханова Л.П. Пионерские лагеря / ЦНИИЭП курорт. турист. зданий и комплексов. М.: Стройиздат, 1990. 220 с.
18. Декоративные ткани в интерьере детских дошкольных учреждений. - К.: Будівельник, 1974. - 80 с.
19.Дети риска в Центральной и Восточной Европе: угрозы и надежды: Региональный мониторинговый доклад №4. Флоренция: ЮНИСЕФ, 1997.
20. Дети улицы: Пакет информации. Великобритания: ЮНИСЕФ, 1997.
21. Детские ясли-сады (пособие по проектированию) /ЦНИИЭП учебных зданий. М.: Стройиздат, 1966.
22. Діти групи ризику”: психологічні, соціальні та правові аспекти. К.: Київська міська державнв адміністрація. Служба у справах неповнолітніх, 2001. 192с.
23. Діти, жінки та сім’я в Україні: стат. збірник / Державний комітет статистики України. К., 1998. 345с.
24. Діти України в умовах перехідного періоду (аналіз ситуації). К.: Генеза, 1996.
25. Дячок О.М. Принципи формування архітектури шкіл з нетрадиційними методами навчання: Автореф. дис. . . канд. архітектури: 18.00.02 / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. К., 2000. - 19с.
26. Ежов В.И. Архитектурно-конструктивные системы общественных зданий: Монография. К.: Будівельник, 1981. 119 с.
27. Ежов В.И. Архитектура общественных зданий массового строительства: Монография. М.: Стройиздат, 1983. 216 с.
28. Жебровская Л.Б. Формирование домов творчества, досуга и спорта учащейся молодежи: Автореф. дис канд. архитектуры: 18.00.02 / Киевский инж.- строит. ин-т. - К., 1989. - 21с.
29. Закон України Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24.01.95р. №20. - К., 1995.
30. Закон України Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001р. №2402 ІІІ. К., 2001.
31. Закон України Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001р. №2558 ІІІ. К., 2001.
32. Збірник законодавчих та нормативних актів з питань соціального та правового захисту / Державний Комітет України у справах сім’ї та молоді. К., 2002. 172с.
33. Зінченко А. Історичний аспект соціального явища дитячої безпритульності // Український часопис прав людини 3-4 ’ 98. Київ, 1999. С. 33-43.
34. Інформаційні матеріали з проблем неповнолітніх в Україні (до спільного засідання колегій Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України. К., 2000. 24 с.
35. Иконников А.В. Искусство, среда, время. (Эстетическая организация городской среды): Монография. М.: Советский художник, 1984. 133с.
36. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре: Монография. М.: Стройиздат, 1986. 288 с.
37. Кабанов И.В. Особенности архитектурно-функциональной организации школ-интернатов для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей: Автореф. дис. . . канд. архитектуры: 18.00.02 / ЦНИИЭП жилища. М., 1990. 22 с.
38. Каракис И.И. Интерьеры школ и дошкольных учреждений. - К.: Будівельник, 1974. 96 с.
39. Карманов В.Ф., Панфилов В.Н., Попов К.Н. Проекты зданий для учреждений социального воспитания. М., 1930. 127с.
40. Ковальский Л.Н. Архитектура учебно-воспитательных зданий: Монография. К.: Будивельник, 1988. 144 с.
41. Ковальський Л.М. Проблеми розвитку архітектури навчально-виховних будівель: Автореф. дис д-ра архітектури: 18.00.02 / Київський держ. технічний ун-т будівництва і архітектури. К., 1996. 33с.
42. Козубовська І.В. Рання профілактика протиправної поведінки неповнолітніх (психолого-педагогічні аспекти): Автореф. дис д-ра пед. наук: 13.00.01 / Український держ. педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1996. - 48 с.
43. Конвенція ООН про права дитини. К.:ТМ ПрінтІксПрес, PrintXPress, 1999.-32 c.
44. Консулова Н.А. Принципы формирования архитектурной среды школьных зданий с учетом ее воспитательного воздействия: Дис. ... канд. архитектуры: 18.00.02. К., 1989. 140 с.
45. Крижановская Н.Я. Методологические основы градостроительного проектирования рекреационной среды для детей: Дис. ...д-ра архитектуры: 18.00.04. К., 1996. - 349 с.
46. Кринецкий И.И. Основы научних исследований: Учебн. пособие для вузов. К. Одесса: Вища школа. Головное из-во, 1981. 208с.
47. Лаврик Г.И., Демин Н.М. Методологические основы районной планировки. - М.: Стройиздат, 1975. - 97 с.
48. Макаренко А.С. О воспитании: Монография. М.: Политиздат, 1988. 256 с.
49. Макаренко А.С. Педагогическая поэма: Монография. - М.: Физкультура и спорт, 1982. 640 с.
50. Макаренко А.С. С любовью и тревогой: Монография. - К.: Из-во УСХА, 1989. 368 с.
51. Максимова Н. Умови соціальної реабілітації дітей вулиці” // // Український часопис прав людини 3-4 ’ 98. Київ, 1999. С. 44-46.
52. Марзеев А.Н. Записки санитарного врача: Монография. К.: Здоров’я, 1965. 175 с.
53. Матеріали до тренінгу навчання завідуючих притулкамі для неповнолітніх К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. 133с.
54. Мережа притулків для неповнолітніх за станом на 01.05.98р. / Довідковий матеріал Міністерства України у справах сім’ї та молоді. К., 1998.
55. Методичні рекомендаціі щодо удосконалення утримання та виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на Конвенції ООН про права дитини К.: Студцентр, 1998. 192 с.
56. Милашевская Е.К., Прянишников М.Е., Савченко М.Р. Клубы / Под общ. ред. М.Р. Савченко: Монография. - М.: Стройиздат, 1990. 248 с.
57. Миронова Л.Н. Цветоведение : Учеб. пособие для спец. 229 Интерьер и оборудование”, 2230 ”Пром. искусство”, 2231”Монумент. декор. искусство” - Мн.: Выш. шк., 1984. 286 с.
58. Мубаракшина Ф.Д. Принципы архитектурного формирования детских домов семейного типа с помещениями для трудовой деятельности: Автореф. дис. . . канд. архитектуры: 18.00.02 / Моск. архит. ин-т. М., 1997. - 24с.
59. Національна програма Діти України”. Указ Президента України №63/96 від 18.01.96. К., 1996.
60. Начева О.О. Удосконалення сітки і типів шкільних будівель в існуючий забудові (на прикладі міст України): Автореф. дис канд. архітектури: 18.00.02 / КиївЗНДІЕП. К., 1992. 19 с.
61. Обобщение отечественного опыта проектирования, строительства и эксплуатации в 1971-1980 г.г. зданий яслей-садов для УССР (обзорная информация) - М.: ЦНТИ по гражданскому строительству и архитектуре, 1981.
62. Общежития для молодежи М.: Стройиздат, 1990. 128 с.
63. Опыт строительства учебно-воспитательных зданий в Украинской ССР. Номенклатура детских дошкольных учреждений и общеобразовательных школ для строительства в ХІІ-ХІІІ пятилетках (І этап работы по теме №111н/88 ” Разработка республиканских строительных норм проектирования общеобразовательных школ и детских дошкольных учреждений для городского строительства в Украинской ССР”). К.: КиевЗНИИЭП, 1988.
64. Пересветов Е.Ю. Детская деревня в Томилино // Жилищное строительство. - 1999. - №2.
65. Петровская О.В. Архитектурно-планировочная организация детских парков (для крупных и крупнейших городов УССР) : Автореферат дис канд. архитектуры: 18.00.04 / Киевский инж.- строит. ин-т. К., 1981. - 21с.
66. Пидгирняк К.Ю., Пидгирняк В.П. Архитектура зданий лечебных учреждений / Под ред. В.И. Ежова. - К.: Будивэльнык, 1998. 96 с.
67. Подчаска-Вышинска В. Проектирование детских лечебных учреждений / Пер. с пол. С.Д. Ланской / Под ред. А.В. Рощина. М.: Стройиздат, 1981. 92 с.
68. Полищук В.П. Архитектура центров трудового обучения и технического творчества школьников: Автореф. дис. . . канд. архитектуры: 18.00.02 / Киевский инж.- строит. ин-т. К., 1982. - 20 с.
69. Положение детей в мире. ЮНИСЕФ. Нью-Йорк, 1997. 116 с.
70. Постанова Кабінету Міністрів України №565 від 09.06.97р. Про типове положення про притулок для неповнолітніх” / Мінсім’ямолодь України. К., 1997.
71. Предложения по архитектурно-планировочным решениям приютов для несовершеннолетних / В.В.Куцевич, Б.Н.Губов, Л.А.Филатова и др. К.: КиевЗНИИЭП, 1999. 69 с.
72. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи / Матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. К.: НВФ Студцентр”, 1998. 152с.
73. Приют для выздоравливающих детей им. А. и А. Беренштам. М., 1899. 56с.
74. Проведення дослідження і розробка пропозицій щодо нових вимог до формування мережі навчально-виховних закладів та реконструкції дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл у зв’язку з реформуванням загальної середньої освіти: Звіт про НДР (заключний) / КиївЗНДІЕП. К., 2002.
75. Пропозиції з реконструкції приміщень центру підлітків-інвалідів з використанням елементів монументально-декоративного мистецтва. К.: КиївЗНДІЕП, 2001. 22с.
76. Рекомендації по архітектурно-планувальним рішенням нових типів будинків навчально-виховного та лікувально-оздоровчого призначення для дітей-інвалідів, сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. К.: КиївЗНДІЕП, 1997.
77. Рекомендации по приспособлению освобождающихся зданий дошкольных учреждений под начальные школы. К.: КиевЗНИИЭП, 1997.
78. Рекомендации по проектированию детских домов и домов ребенка. М.: ЦНИИЭП учебных зданий, 1988. 74 с.
79. Рекомендации по проектированию зданий школ-интернатов для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей. М.: ЦНИИЭП учебных зданий, 1989. 67 с.
80. Репин Ю.Г. Архитектура жилища. К.: КП ”НИИСЭП”: ИПЦ ”ТИРАЖ”, 2003. 281 с.
81. Репин Ю.Г. Интегрированные архитектурные комплексы: Автореф. дисд-ра архітектури:18.00.02. М., 1992. - 53 с.
82. Родичкин И.Д. Проектирование современных загородных парков: Монография. К.: Будівельник, 1981. 152 с.
83. Родичкин И.Д. Человек, среда, отдых: Монография. К.: Будівельник, 1977. - 160 с.
84. Слепцов О.С. Формирование объемно-планировочной структуры школьных зданий в сложных инженерно-геологических условиях (просадочные грунты и подрабатываемые территории): Автореф. дис. . . канд. архитектуры: 18.00.02 / Ленинградский инж.- строит. ин-т. Л., 1987. - 19 с.
85. Смирнов В.В. Школьное строительство: ( Опыт Ленинграда): Монография. Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1982. 198 с.
86. Солодилова Л.А. Архитектурная организация детского досуга в новых жилых районах: Автореф. дис. . . канд. архитектуры: 18.00.02 / ЦНИИЭП жилища. М., 1988. - 24 с.
87. Социальная работа с детьми и подростками группы риска // Тезисы конференции. С-Пб., 2000. 292 с.
88. Соціальні служби родині: розвиток нових підходів в Україні / За ред. І.М. Григи, Т.В. Семигіної. К., 2002. 128 с.
89. Степанов В.И., Мирчевская Л.Б. Организация сети учреждений для внеучебной работы в городах (рекомендации). М.: Стройиздат, 1975.
90. Степанов В.И., Мирчевская Л.Б. Организация сети школ, межшкольных учебно-производственных комбинатов и внешкольных учреждений: Монография. М.: Стройиздат, 1983. 92 с.
91. Степанов В.К. Специализированные учебно-лечебные центры: Монография. М.: Стройиздат, 1987. 200 с.
92. Степанов Н.Н. Цвет в интерьере: Монография. К.: Вища школа. Головное из-во, 1985. 184 с.
93. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям: Монография. К.: Из-во Радянська школа”, 1974. 288 с.
94. Сьомка С.В. Архітектурно-планувальна організація будівель ліцеїв і гімназій (в умовах України): Автореф. дис. . . канд. архітектури: 18.00.02 / Київський держ. технічний ун-т будівництва та архітектури. К., 1996. - 16 с.
95.Тимчасові санітарні правила і норми улаштування, обладнання, утримання притулків для неповнолітніх та організація харчування і медичного забазпечення дітей / ДсанПіН 5.5.3.052 99. К., 1999. 47 с.
96. Тиц А.А., Воробьева Е.В. Пластический язык архитектуры: Монография. М.: Стройиздат, 1986. 312 с.
97. Третяк Ю.В. Наукові засади проектування виправних закладів для неповнолітніх засуджених: Дис. ...канд. архітектури: 18.00.02/ Київський держ. технічний ун-т будівництва і архітектури. К., 1997. - 205 с.
98. Тхор Э.А. Детские курортно-оздоровительные учреждения и комплексы: Монография. М.: Стройиздат, 1984. 184 с.
99. Тхор Э.А., Быбочкина И.А. Детские рекреационные учреждения круглосуточного действия (обзор).- М.: ЦНИИЭП лечебно-курортных зданий, 1975. - 40 с.
100. Тхор Э.А., Аким Б.Л., Либерман Е.М. Учреждения отдыха в пригородной зоне (обзор). М.: ЦНИИЭП лечебно-курортных зданий, 1977. - 52 с.
101. Указ Президента України від 18.03.1998р. №200 Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”.
102. Указ Президента України від 28.01.2000р. № 113/2000 Про додаткові заходи щодо запобігання дитячої бездоглядності”.
103. Цойгнер Г. Учение о цвете (популярный очерк). М.: Стройиздат, 1971. 192 с.
104. Час молоді. Інформаційно-методичний бюлетень №1 (25) 1999. К.: Соціальна служба для молоді Київської міської державної адміністрації, 1999. 40 с.
105. Шихеев В.Н., . Астрова Т.Е. Интерьер школы: Монография. - М.: Просвещение, 1972. 200 с.
106. Воспитательные дома // Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А. Эфрона. - С-Пб., 1893. - т. 13. С. 274.
107. Дом трудолюбия // Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А. Эфрона. - С-Пб., 1893. - т. 21. С.10.
108. Ночлежные дома // Энциклопедический словарь Ф.А.Брокгауза и И.А. Эфрона. - С-Пб., 1893. - т. 41. С 397.
109. Boy’s Club, Sioux City, Iowa, USA // Architectural Record. - 1997. - №12. р. 60-61.
110. Harry and Grace Steele Children’s Center // Interior. 1998. - №8. р. 72-73.
111. Lattice Vault // Architectural Review. 2001. - №10. р. 70-71.
112. Mary Mitchell Family and Youth Center, Bronx, New York, USA // Architectural Record. 1997. - №12. р.70-71.
113. Salvation Army Center of Hope, New Orleans, Louisiana, USA // Architectural Record. - 1997. - №12. р.68-69.
114. SOS Rescue // Architectural Review. 2001. - №11. р. 60-61.
115. Trinity Hospital Pediatric Unit // Interior. 1998. - №8. р.70-71.
116. Young Hope // Architectural Review. 2001. - №12. р. 64-65.