КАПІЦА ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ УНІФІКАЦІЯ І ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ




  • скачать файл:
  • title:
  • КАПІЦА ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ УНІФІКАЦІЯ І ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • КАПИЦА ЮРИЙ МИХАЙЛОВИЧ УНИФИКАЦИЯ И гармонизации законодательства по охране прав интеллектуальной собственности ГОСУДАРСТВ-ЧЛЕНОВ ЕС И ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО УКРАИНЫ KAPITSA YURIY MYKHAYLOVYCH UNIFICATION AND HARMONIZATION OF LEGISLATION ON PROTECTION OF INTELLECTUAL PROPERTY RIGHTS OF EU MEMBER STATES AND LEGISLATION
  • The number of pages:
  • 477
  • university:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • The year of defence:
  • 2019
  • brief description:
  • ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису КАПІЦА ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ УДК 347.77(061.1+477) ДИСЕРТАЦІЯ УНІФІКАЦІЯ І ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _____________ Капіца Ю.М. Науковий консультант: ДОВГЕРТ Анатолій Степанович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, заслужений юрист України КИЇВ 2019


    ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ТА ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису КАПІЦА ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ УДК 347.77(061.1+477) ДИСЕРТАЦІЯ УНІФІКАЦІЯ І ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ОХОРОНИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ 12.00.03 цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _____________ Капіца Ю.М. Науковий консультант: ДОВГЕРТ Анатолій Степанович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України, заслужений юрист України КИЇВ 2019



    ЗМІСТ Перелік умовних позначень 37 Вступ 38 Розділ 1. Загальні питання уніфікації та гармонізації законодавства з охорони прав інтелектуальної власності держав-членів ЄС 67 1.1. Формування засад гармонізації законодавства з охорони прав інтелектуальної власності держав-членів ЄС. Інструменти уніфікації та гармонізації законодавства 67 1.2. Вплив конвенцій Ради Європи на уніфікацію охорони прав інтелектуальної власності в Європі 81 1.3. Негармонізоване законодавство держав-членів ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності та перспективи його гармонізації 91 1.4. Основні етапи уніфікації та гармонізації законодавства з охорони прав інтелектуальної власності держав-членів ЄС. Інститути права інтелектуальної власності ЄС. 100 Висновки до розділу 1 110 Посилання до розділу 1 114 Розділ 2. Уніфікація та гармонізація законодавства державчленів ЄС з охорони авторського права і суміжних прав 119 2.1. Авторське право та виклики технологій 119 2.2. Авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві 128 2.3. Кодифікація норм авторського права. 131 2.4. Авторське право в економіці на основі знань Утворення єдиного ринку для прав інтелектуальної власності 140 2.5. Проблеми формування сучасних європейських умов охорони авторського права в єдиному цифровому ринку для Європи. 148 Висновки до розділу 2 154 Посилання до розділу 2 157 Розділ 3. Уніфікація та гармонізація законодавства держав- 161 35 членів ЄС з охорони прав на об’єкти промислової власності та формування регіональної охорони прав на винаходи, торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення 3.1. Охорона прав на винаходи 161 3.2. Охорона прав на промислові зразки 190 3.3. Охорона прав на торговельні марки 195 3.4. Охорона прав на географічні зазначення 204 Висновки до розділу 3 213 Посилання до розділу 3 223 Розділ 4. Уніфікація та гармонізація законодавства державчленів ЄС щодо інших об’єктів права інтелектуальної власності 228 § 4.1. Охорона прав на сорти рослин 228 § 4.2. Охорона прав на комерційну таємницю 234 § 4.3. Охорона прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджетних коштів 241 Висновки до розділу 4 248 Посилання до розділу 4 253 Розділ 5. Уніфікація та гармонізація законодавства державчленів ЄС щодо цивільно-правових засобів захисту прав інтелектуальної власності 257 § 5.1. Напрями гармонізації законодавства держав-членів ЄС 257 § 5.2. Практика застосування положень директиви 2004/48/ЄС у державах-членах ЄС та вдосконалення захисту прав інтелектуальної власності 264 Висновки до розділу 5 272 Посилання до розділу 5 274 Розділ 6. Наближення законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу 276 § 6.1. Угоди між Україною та Європейським Союзом та проблеми 276 36 реалізації зобов’язань з наближення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності до законодавства ЄС § 6.2. Особливості та проблеми наближення законодавства третіх країн у сфері інтелектуальної власності до законодавства ЄС 298 § 6.3. Acquis ЄС та законодавство України з охорони прав інтелектуальної власності 314 Висновки до розділу 6 382 Посилання до розділу 6 387 Висновки 395 Список використаних джерел 403 Додатки: 463 Список публікацій за темою дисертації 463 Відомості про апробацію результатів дисертації 470
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні виявлено особливості уніфікації та гармонізації законодавства держав-членів ЄС з охорони прав інтелектуальної власності та формування регіональної охорони прав інтелектуальної власності в ЄС, вироблені рекомендацій з удосконалення механізму наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності та змін національного законодавства відповідно до acquis ЄС. 1. Процеси уніфікації та гармонізації законодавства з охорони прав інтелектуальної власності держав-членів ЄС були обумовлені впливом трьох основних складових: універсальними міжнародними договорами: Бернською конвенцією (Паризький акт 1971 р.), Римською конвенцією 1961 р. та Женевською конвенцією 1971 р., Паризькою конвенцією (Стокгольмський акт 1967 р.), Конвенцією UPOV (1961 р.), що заклали основні уніфіковані принципи охорони авторського права і суміжних прав та об’єктів промислової власності. У 19491963 рр. провідний вплив на уніфікацію норм права країн Європи стосовно патентоздатності винаходів, формальностей для подання патентних заявок та патентної класифікації було здійснено конвенціями Ради Європи. Радою Європи також було започатковано e 19601989 рр. регіональну уніфікацію європейських країн з охорони суміжних прав організацій телевізійного мовлення, окремих питань авторського права, а також транскордонного телебачення. З 1988 р. дотепер основна роль в уніфікації та гармонізації законодавства держав-членів ЄС, а також країн Європи майбутніх членів ЄС та країн, з якими ЄС укладено угоди про асоціацію, належить Європейському Союзу. Характерним є відсутність безпосереднього впливу на уніфікацію законодавства держав-членів ЄС Брюсельської конвенції 1974 р., Лісабонської угоди про захист назв місця походження та їх міжнародну реєстрацію (Стокгольмський акт 1967 р.), Договору про патентне право (2000 р.), Угоди TRIPS (1995 р.) та договорів ВОІВ про авторське право і про виконання і фонограми (1996 р.). 396 2. Основні етапи розвитку уніфікації та гармонізації законодавства державчленів ЄС з охорони авторського права і суміжних прав суттєвим чином пов’язані з політичними цілями ЄС із запровадження програми гармонізації (19881994 рр.), викликами інформаційного суспільства (19952001 рр.), політикою з утворення економіки на основі знань (20102018 рр.) та утворенням єдиного цифрового ринку (20102018 рр.). Напрямки гармонізації законодавства з охорони промислової власності та інших об’єктів права інтелектуальної власності у 19602009 рр. визначалися економічними чинниками (біотехнологічні винаходи, торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення, сорти рослин); зовнішніми факторами (додаткова охорона лікарських засобів, охорона топографій інтегральних мікросхем); політикою розширення напрямків гармонізації (комерційна таємниця) з переходом до комплексних планів розвитку цієї сфери у 2010 р. та подальші роки. Для сучасного етапу (2010 р. дотепер) провідна увага відводиться гармонізації законодавства з охорони авторського права і суміжних прав в умовах утворення єдиного цифрового ринку та захисту прав інтелектуальної власності. 3. Запровадження ЄС регіональної охорони прав інтелектуальної власності призвело до формування власне права інтелектуальної власності ЄС як сукупності норм виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності одночасно на території всього ЄС з інститутами права інтелектуальної власності ЄС  охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, сорти рослин, географічні зазначення та найменування походження, що охоплюють усі суспільні відносини, пов’язані з набуттям і реалізацією прав на відповідні об’єкти на рівні ЄС. 4. Встановлено спільні риси та відмінності уніфікації та гармонізації законодавства держав-членів ЄС з охорони прав на об’єкти права інтелектуальної власності та формування регіональної охорони прав інтелектуальної власності в ЄС. Визначальна роль в уніфікації законодавства держав-членів ЄС з охорони винаходів поряд з Паризькою конвенцією належить Конвенціям Ради Європи (уніфікація положень матеріального права щодо винаходів, формальностей при поданні заявок та патентної класифікації країн Європи). Подальша уніфікація 397 процедур розгляду заявок, положень щодо обсягу майнових прав, а також наближення практики національних судів у державах-членах ЄС пов’язана з приведенням законодавства держав-членів ЄС у відповідність до положень ЄПК та Конвенцій ЄЕС 1975 та 1989 рр. Характерним є відсутність успішного здійснення гармонізації законодавства держав-членів ЄС (несхвалення пропозицій до директив щодо охорони корисних моделей та винаходів, пов’язаних з комп’ютером, а також нечіткість та проблеми застосування права sui generis, що випливає із сертифікату додаткової охорони лікарських засобів) з ухваленням лише «галузевої» директиви щодо біотехнологічних винаходів. Протягом 60 років в рамках Ради Європи та ЄС не було вирішено проблему уведення єдиного патенту з одночасною дією на території усіх держав-членів. Утворення у 2012 р. єдиної патентної охорони в ЄС стало результатом політичного компромісу лише на території держав-учасниць механізму посиленої співпраці із запровадженням системи поєднання міжнародного права (ЄПК, Угода про Єдиний патентний суд), права ЄС (регламенти № 1257/2012, № 1260/2012) та національного права держав-членів ЄС. 5. Діяльність ЄС з наближення законодавства держав-членів ЄС з авторського права і суміжних прав з 1988 р. по цей час не призвела до утворення єдиного авторського права ЄС з гармонізацією лише окремих положень законодавства, де держави-члени були готові поступитися компетенцією, що обумовлюється значним зв’язком авторського права і суміжних прав з національними правовими традиціями, культурними особливостями. Досвід гармонізації свідчить про слабку ефективність застосування директив як інструменту гармонізації та дисгармонізацію національного законодавства внаслідок передбачення значної компетенції держав-членів. Перспективи гармонізації пов’язані з консолідацією норм прийнятих директив з охорони авторського права і суміжних прав у формі кодексу (пропозиції Європейської комісії) або з прийняттям регламенту щодо Європейського кодексу авторського права з утворенням єдиного на території ЄС авторського права та заміною кодексом законодавства на національному рівні (пропозиції академічної спільноти). 398 6. При спільних цілях гармонізації законодавства з охорони прав на промислові зразки та торговельні марки (як проміжний етап уведення в ЄС регіональної охорони на зазначені об’єкти)  відмінним є подальше наближення законодавства держав-членів ЄС у зазначених сферах. Для торговельних марок характерним є спрямування до цільного наближення правових норм внаслідок «вертикальної гармонізації» та позиції Суду ЄС щодо зближення норм національного права та директив ЄС з нормами регламентів ЄС про регіональну охорону торговельних марок. Щодо охорони промислових зразків характерним є стабільність актів ЄС, визнання системи охорони прав на промислові зразки як один із найвдаліших прикладів гармонізації, що пов’язано з чіткістю правових норм директиви 98/71/ЄC, меншим обсягом питань, переданих до компетенції держав-членів у порівнянні з директивами 87/104/ЄЕС та 2008/95/ЄC стосовно торговельних марок. 7. Введення регіональної охорони найменувань походження та географічних зазначень в ЄС призвело до вищих вимог їх реєстрації ніж передбачено на міжнародному рівні Лісабонською угодою про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації та Угодою TRIPS. На відміну від інших об’єктів права інтелектуальної власності ЄС було запроваджено вищі вимоги також до забезпечення захисту НП та ГЗ через зобов’язання дій ex officio держав-членів щодо захисту прав у адміністративному та судовому порядку та встановлення повноважень груп виробників з моніторингу використання та якості НП та ГЗ. Введенню регіональної охорони не передувала гармонізація національного законодавства з охорони прав на НП та ГЗ, відсутнім також був вплив на уніфікацію національного законодавства Лісабонської угоди. Характерним є зворотній вплив положень регламенту № 2081/92 на зміни національного законодавства з охорони позначень з залишенням відмінностей у правовій охороні НП та ГЗ на національному рівні до цього часу. ЄС уперше у міжнародній практиці започатковано регіональну охорону прав на особливі типи найменувань: традиційні гарантовані страви і спеціальні найменування якості, що розширює інструменти захисту продукції національних виробників. Аналіз критеріїв надання охорони прав на такі найменування 399 обумовлює можливість їх віднесення до певних видів засобів індивідуалізації поряд з НП, ГЗ і торговельними марками. 8. Аналіз становлення регіональної охорони прав на сорти рослин в ЄС свідчить, що така система є автономною, що діє незалежно від охорони сортів рослин на національному рівні із застосуванням норм національного права лише у разі порушення прав. Інституціями ЄС не було запроваджено гармонізацію національного законодавства перед уведенням охорони сортів рослин на рівні ЄС, беручи до уваги уніфікацію законодавства під впливом Конвенції UPOV. Особливістю охорони сортів рослин в ЄС є, з одного боку, застосування стандартів UPOV, що стосуються норм матеріального права та проведення експертизи, з іншого, передбачено вищий стандарт охорони, ніж визначений Конвенцією (поширення охорони на всі види сортів рослин, збільшення терміну охорони прав). Характерним є стабільність системи охорони прав на сорти рослин з необхідністю вдосконалення лише з окремих питань, зокрема, що стосується співіснування патентного захисту біотехнологічних винаходів та охорони прав на сорти рослин та примусового перехресного ліцензування. 9. Ухвалення Угоди TRIPS та положень Угоди щодо нерозкритої інформації не призвело до введення поняття «нерозкрита інформація» у законодавстві державчленів ЄС та не вплинуло на уніфікацію законодавства цих держав з охорони комерційної таємниці зі збереженням суттєвих відмінностей стосовно предмету та способів захисту прав на різні види нерозкритої інформації, що стосується бізнесу. Директива 2016/943 щодо захисту нерозкритого ноу-хау та бізнесової інформації (комерційної таємниці) проти їх неправомірного набуття, використання та розкриття передбачила значно ширші норми з захисту прав на комерційну таємницю у порівнянні з Угодою TRIPS з визначенням вперше для більшості держав-членів ЄС однакового предмету захисту, випадків правомірного та незаконного використання комерційної таємниці тощо. Особливістю регулювання є невіднесення комерційної таємниці до об’єктів права інтелектуальної власності та запровадження паралельної з об’єктами права інтелектуальної власності системи цивільно-правового захисту прав на комерційну таємницю. 400 10. Особливістю уніфікації та гармонізації законодавства держав-членів ЄС щодо цивільно-правових способів захисту прав інтелектуальної власності є відсутність впливу Угоди TRIPS на уніфікацію національного законодавства; розширення та включення до директиви 2004/48/ЄС про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності нових у порівнянні з Угодою положень, які стосуються тимчасових та застережних заходів; виправних, альтернативних рішень суду; відшкодування шкоди тощо. Аналіз практики застосування директиви свідчить про відсутність у директиві дієвих способів запобігання порушень прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет; характерним є дисгармонізація національного законодавства з питань, переданих до компетенції держав-членів ЄС. Актуальним є вдосконалення положень директиви, зокрема, що стосується визначення розміру шкоди. 11. Пріоритетом гармонізації законодавства держав-членів ЄС з охорони прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет стало упровадження механізмів легітимного доступу до творів та фонограм. Дослідження свідчить про відсутність при гармонізації законодавства прикладів ефективних національних рішень боротьби з Інтернет-піратством, а також вироблення загальноєвропейського ефективного механізму захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет. 12. Негармонізоване законодавство держав-членів ЄС з охорони інтелектуальної власності включає сфери, що суттєво пов’язані з національними культурними традиціями (охорона немайнових прав авторів, вільне використання творів, репрографічне відтворення тощо); особливостями ведення бізнесу (охорона фірмових найменувань) та правовими традиціями (службові об’єкти права інтелектуальної власності, договори у сфері авторського права і суміжних прав), а також сфери, де ініціативи ЄС з гармонізації не були успішні (охорона прав на корисні моделі, винаходи, пов’язані з комп’ютером, приватне копіювання). 13. Угодою про асоціацію для сфери інтелектуальна власність (на відміну від інших напрямків Угоди) не передбачено механізм наближення законодавства України з охорони інтелектуальної власності до законодавства ЄС, зокрема, 401 зобов’язання України здійснювати наближення законодавства до законодавства ЄС, механізм імплементації актів ЄС. В Угоді також лише частково відображені положення актів ЄС з охорони інтелектуальної власності. Вказане свідчить про зниження вимог з наближення законодавства для сфери інтелектуальної власності у порівнянні з Угодою про партнерство та співробітництво та Тимчасовою угодою та обумовлює виклики для органів державної влади України. Пропонується здійснення системи заходів з формування сталого механізму наближення законодавства у сфері інтелектуальної власності до законодавства ЄС, що включає: ухвалення Радою асоціації документу стосовно механізму наближення законодавства України до законодавства ЄС у цій сфері; внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС» з визначенням зобов’язань органів державної влади з наближення законодавства у сфері інтелектуальної власності; запровадження механізму врахування при застосуванні імплементованих актів ЄС рішень Суду ЄС. Запропоновано визначити повноваження Верховного Суду України надавати роз’яснення з питань застосування імплементованих до законів України положень актів ЄС з урахуванням рішень Суду ЄС з тлумачення їхніх положень 14. Зобов’язання Угод про партнерство та співробітництво між ЄС та новими незалежними державами з забезпечення до 20032004 рр. захисту прав інтелектуальної власності, аналогічно до існуючого в ЄС, не були реалізовані, що пов’язано з відсутністю вироблення ЄС підходу з наближення законодавства таких країн (на відміну від країн Центральної та Східної Європи майбутніх членів ЄС), різними політичними пріоритетами країн щодо інтеграції з ЄС, недостатньою технічною допомогою. При цьому вирішальним чинником наближення національного законодавства до законодавства ЄС стала особиста ініціатива окремих держав-сторін Угоди (Україна, Молдова тощо). 15. Здійснення робіт з адаптації законодавства та проведення порівняльних досліджень законодавства України та ЄС інколи обмежується формальним порівнянням положень директив, регламентів ЄС та актів України. Вказаний підхід у випадку наближення законодавства з охорони інтелектуальної власності не є 402 ефективним, оскільки функціонування інститутів права інтелектуальної власності здебільше забезпечується поєднанням норм актів ЄС, врахуванням рішень Суду ЄС, положень національного законодавства з питань, що передані актами ЄС до компетенції держав-членів. Обґрунтовано концепцію проведення порівняльних досліджень актів України та ЄС. 16. Вироблені пропозиції з внесення змін до законодавства України відповідно до положень Угоди про асоціацію, acquis ЄC, практики його застосування та законодавства держав-членів ЄС стосовно охорони прав на торговельні марки, географічні зазначення; фірмові найменування та найменування юридичних осіб, корисні моделі; мультинаціональні винаходи, комерційну таємницю та ноу-хау; неоригінальний зміст баз даних, об’єкти, створені за рахунок коштів державного бюджету; введення додаткового сертифікату стосовно лікарських засобів; захисту прав інтелектуальної власності, підготовки Концепції охорони авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі. 17. Проблемою є відсутність в Україні системи оцінки ефективності застосування прийнятих актів у сфері інтелектуальної власності на рівні органів виконавчої влади. Актуальним є використання досвіду ЄС стосовно: підготовки Зелених книг з розвитку законодавства; організації публічного обговорення проектів законодавчих актів, складання і поширення звітів стосовно зауважень фахівців, громадськості, що надійшли на законопроект; після ухвалення закону визначення терміну підготовки й публічного обговорення звіту про його ефективність, доцільність удосконалення, періодичних звітів щодо його результативності; залучення для оцінки ефективності застосування актів законодавства наукових установ, вишів, професіональних асоціацій та громадських організацій.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)