ПРАВОЗАСТОСОВНИЙ АКТ ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРАВОВИХ АКТІВ :

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ПРАВОЗАСТОСОВНИХ АКТІВ, ЇХ СУТНІСТЬ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ 11
1.1. Юридична природа, сутність та функції правозастосовних актів 11
1.2. Місце правозастосовних актів у системі правових актів. 35
1.3. Класифікація актів застосування норм права 56
Висновки до розділу 75
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ І ФОРМИ ПРАВОЗАСТОСОВНИХ АКТІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВДОСКОНАЛЕННЯ 81
2.1. Композиція правозастосовних актів 81
2.2. Юридична техніка правозастосовних актів. 108
2.3. Термінологія і стилістика правозастосовних актів. 134
2.4. Шляхи оптимізації змісту та форми правозастосовних актів з урахуванням зарубіжного досвіду та вимог міжнародних стандартів 159
Висновки до розділу 182
ВИСНОВКИ 187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 192

ВСТУП

Актуальність теми. Завдання розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, вимагає підвищення ролі права в усіх сферах суспільного життя та вдосконалення як нормативного, так і індивідуального правового регулювання і підвищення ефективності дії права.
Проблеми реформування правової системи, розбудова правової держави і громадянського суспільства в Україні вимагає насамперед встановлення панування права в державі й суспільстві, забезпечення режиму законності, ефективного застосування правових норм у всіх сферах державного й суспільного життя. Застосовуючи норму права – застосовують нормативне правило, яке має загальний характер. Правозастосувач, керуючись вимогами правових норм і співвідносячи з ними конкретну життєву ситуацію, зобов’язаний обирати законний, справедливий, доцільний та обґрунтований індивідуальний варіант її вирішення у формі правозастосовного акта. Правозастосовний акт – сполучна ланка комплексу елементів таких правових засобів як норми права – юридичні факти – правові відносини – акти реалізації, за допомогою яких забезпечується вирішення конкретної життєвої ситуації на основі мети, закладеної в нормі права.
Прийняття законних, обґрунтованих, справедливих правозастосовних актів, їх побудова, належне оформлення та ефективна реалізація є важливою умовою здійснення правової реформи в Україні, підвищення ефективності застосування правових норм. У правозастосовному акті втілюються результати всіх стадій правозастосовного процесу і тому він є одним з визначальних елементів механізму правозастосування.
Дослідженню проблем особливостей правозастосовних актів та їх ролі в індивідуальному регулюванні суспільних відносин як на загальнотеоретичному рівні, так і на рівні галузевих юридичних наук присвячено ряд монографій, наукових статей, де під різним кутом зору розглядалися окремі питання цієї проблематики.
Вагомий внесок у розробку питань, пов’язаних з особливостями правозастосовного процесу, актів застосування права, як особливого виду індивідуальних правових актів, зробили такі відомі вчені теоретики, як С.С. Алексєєв, Б.Т. Базилєв, С.Н. Братусь, А.Б. Венгеров, Н.Н. Вопленко, В.М. Горшеньов, І.Я. Дюрягін, В.П. Казимирчук, В.В. Копєйчиков, В.В. Лазарєв, П.О. Недбайло, М.Ф. Орзіх, А.С. Піголкін, Ю.С. Решетов, Л.С. Явич та ін.
На сучасному етапі дослідження питань особливостей правозастосовних актів знаходять розвиток у працях багатьох вітчизняних дослідників в галузі теорії держави та права серед яких привертають увагу дослідження В.Д. Бабкіна, Д.О. Бочарова, Ю.Л. Власова, С.Д. Гусарєва, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, О.В. Котюка, Л.О. Макаренко, О.Г. Мурашина, Н.М. Оніщенко, О.В. Пунько, П.М. Рабіновича, М.Б. Рісного, О.Ф. Скакун, Т.І. Тарахонич, О.В. Фандалюка, О.І. Ющика та інших.
Проте всі вони торкаються лише окремих питань проблеми. Дослідження ж проблематики правозастосовних актів потребує комплексного підходу з урахуванням нових напрямків розвитку вітчизняної юридичної науки та практики, з необхідністю переосмислення наукових поглядів минулого, з висвітленням прикладних аспектів даного напрямку дослідження. Усе це і обумовило вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в рамках Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 року №361/2006), Концепції по боротьбі з корупцією на 1998-2005 рр., а також відповідно до: а) Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. та на період 2004-2009 рр. (затверджених відповідно наказами МВС України від 30 червня 2002 р. № 635 та від 5 липня 2004 р. № 755); б) Головних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001-2005 рр. та плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007-2008 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення та спроба розв’язання окремих теоретичних питань, пов’язаних з процесом формування змісту та форми правозастосовних актів, як особливого виду індивідуальних правових актів, визначення їх місця в механізмі правового регулювання.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
- розкрити юридичну природу правозастосовних актів та визначити їх функції і роль в механізмі правового регулювання;
- визначити місце правозастосовних актів у системі правових актів;
- дослідити особливості окремих видів та здійснити класифікацію правозастосовних актів;
- дослідити композицію правозастосовного акта та розкрити особливості його побудови;
- розкрити та дослідити особливості юридичної техніки правозастосування як різновиду юридичної техніки правових актів;
- охарактеризувати термінологію та стилістику правозастосовних актів і визначити основні напрямки їх удосконалення;
- з урахуванням вимог міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду визначити шляхи оптимізації змісту та форми правозастосовного акта з метою забезпечення однаковості, обґрунтованості та справедливості прийняття індивідуальних правзастосовних рішень.
Об’єктом дослідження є правозастосовна діяльність, теоретичні і методологічні аспекти правової сутності правозастосовних рішень
Предметом дослідження є правозастосовний акт як особливий вид індивідуальних правових актів.
Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань, об’єкта і предмета дослідження. Методологічною основою дисертації є система філософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів пізнання правових явищ. Світоглядною основою дослідження є ідеї гуманізму, справедливості та законності. Для подальшого розвитку і вдосконалення понятійного апарату теорії правозастосування відправ¬ною, вихідною базою обрано теоретико-правові знання, які й накреслили шляхи дослідження юридичної природи правозастосовних актів, їх видів, функцій, формалізації змісту та форми.
Теоретичною основою дослідження обрано плюралізм підходів до праворозуміння, основним з яких є нормативістський. У дисертації використовувалися загальні методи пізнання, зокрема: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналогія та інші. Серед загальнонаукових та спеціальнонаукових методів застосовувались: інституціональний метод, за допомогою якого вивчалися стійкі форми організації і регулювання суспільного життя на підставі актів індивідуального регулювання; системно-структурний метод, що використовувався при аналізі цілісності правозастосовних актів, єдності їх термінології і стилістики, а також композиції.
Крім вищезазначених, на всіх етапах дослідження застосовувались аксіологічний, функціональний, порівняльно-правовий, історичний методи. Так, з’ясуванню соціальної природи, суспільної та правової цінності правозастосовних актів сприяв аксіологічний метод. Функціональний метод використовувався при розкритті особливостей функцій правозастосовних актів, їх місця і ролі в системі правових актів. Порівняльний метод спрямовувався на співставлення юридичних понять, явищ і процесів, пов’язаних з правозастосовною діяльністю, та визначення підстав для класифікації актів застосування права. Історичний метод дозволив дослідити формування правових поглядів на юридичну природу правозастосовних актів, їх роль в індивідуальному правовому регулюванні.
Використання спеціальнонаукових методів дослідження дало змогу проаналізувати нормативну базу, яка регламентує юридичні підстави прийняття індивідуальних правозастосовних рішень, визначення їх оптимальної форми та змісту.
Джерельною базою дослідження стали національні і зарубіжні наукові праці з теорії держави і права, теорії правозастосування, цивільного, кримінального та кримінально-процесуального права, адміністративного, кримінально-виконавчого права, а також відповідні нормативно-правові акти України, зарубіжних країн, міжнародного та європейського права, що стосувалися предмета дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені автором. Дисертація являє собою комплексне дослідження правозастосовних актів як особливого виду індивідуальних правових актів.
Внаслідок проведеного дослідження сформульовано концептуальні положення, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:
вперше:
- правозастосовний акт як вид індивідуальних правових актів досліджений комплексно з урахуванням сучасних тенденцій розвитку і вдосконалення практики правозастосовної діяльності;
- здійснено авторську інтерпретацію поняття правозастосовного акту як фрагменту дійсності, який має значення для суб’єктів права, детермінований соціальними чинниками, зафіксований у тексті цього акта та сприяє індивідуальному регулюванню суспільних відносин;
- доведено, що, виходячи з уявлень про мовну структуру текстів документів доцільно виділяти кілька аспектів регламентації створення текстів правозастосовних актів: регламентацію структури смислових компонентів; регламентацію структури речень і вибору лексико-семантичних одиниць. У процесі регламентації структури смислових компонентів тексту має бути встановлено найбільш раціональну смислову структуру тексту, виділено смислові компоненти тексту, встановлено їхню послідовність у вигляді певної схеми, яка при створенні правозастосовного акта може бути використана як модель тексту;
удосконалено:
- систему критеріїв класифікації правозастосовних актів шляхом доповнення її такими підставами, як: за способом прийняття; за значенням у юридичному процесі; за характером індивідуальних велінь;
- прийоми та правила юридичної техніки викладення тексту правозастосовних актів;
- окремі положення щодо термінології і стилістики правозастосовних актів, їх структури і композиції;
набули подальшого розвитку положення про те, що:
- при викладенні тексту акта застосування права правозастосувач повинен прагнути до його оптимізації, у рамках якої виділено два значних блоки – уніфікацію і регламентацію, що покликані зводити документування до однаковості, раціонально скорочувати елементи змісту і форми тексту;
- в Українській державі доцільно було б не тільки згадувати при нагоді про прецедентні судові рішення Європейського Суду з прав людини як джерело права, а й поступово запроваджувати, з урахуванням західноєвропейського досвіду, в практику національних судів використання не тільки міжнародних, а і в деяких випадках національних судових прецедентів;
- першим кроком для узаконення правового прецеденту можуть стати керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України (при наданні їм офіційної юридичної сили) як важливого засобу забезпечення прийняття індивідуальних правозастосовних рішень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:
1) в науково-дослідній сфері – у процесі подальших розробок як загальнотеоретичних, так і галузевих проблем прийняття правозастосовних актів; 2) у правотворчій роботі – при вдосконаленні норм чинного законодавства, спрямованого на прийняття однакових, обґрунтованих та справедливих індивідуальних правозастосовних рішень; 3) у правозастосовній діяльності – при нормативній регламентації змісту та форми правозастосовного акта, використанні прийомів та правил юридичної техніки, виборі його термінології, стилістики та композиції; 4) в навчальному процесі – при викладанні пов’язаних з правозастосуванням окремих тем курсів теорії держави та права, цивільного та цивільно-процесуального, кримінального та кримінально-процесуального права, адміністративного права тощо, спецкурсу з теорії правозастосування та інших; 5) у правовиховній роботі – з метою підвищення рівня правової культури населення і суб’єктів правозастосовної діяльності.
Особистий внесок здобувача. У статті „Особливості окремих правозастосовних актів, які приймаються на підставі норм кримінально-виконавчого права” (Право України. – 2006. – №4. – С.92-94), написаній у співавторстві з О.І. Осауленком, здобувачеві належить – 50%.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертації обговорювалися на трьох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях (тези опубліковано): „Динаміка наукових досліджень – 2005” (20-30 червня 2005 року, м. Дніпропетровськ); „Соціальний захист в Україні (правовий аспект)” (17 лютого 2006 року, м. Київ); „Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції” (21-22 квітня 2006 року, м. Київ).
Публікації. За темою дисертації опубліковано сім наукових статей та тез виступів на наукових конференціях, із них чотири статті (одна у співавторстві) надруковано виданнях, затверджених ВАК України як фахових.

bibliography

ВИСНОВКИ

Завдання розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю вимагає підвищення ролі права в усіх сферах суспільного життя та удосконалення як нормативного, так і індивідуального правового регулювання та підвищення ефективності юридичної діяльності.
Проблема забезпечення належної досконалості індивідуальних актів напряму пов’язана із завданням забезпечення надійної правової захищеності особи. В процесі здійснення юридичної діяльності значну роль відіграють правові (юридичні) акти. Соціальна роль правового акту полягає у тому, що через нього держава об’єктивує, виражає свою волю, доводить її до відповідних суб’єктів та створює формальнообов’язкові передумови для узгодження з цією волею поведінки учасників суспільного життя. Цим держава впливає на поведінку громадян, діяльність різноманітних об’єднань та угрупувань, реалізує у правовій формі свої функції. В системі правових актів важливу роль відіграють правозастосовні акти, дослідження яких дозволило дійти наступних висновків.
1. На підставі аналізу різних поглядів вчених на юридичну природу та сутність актів застосування, під яким розуміється прийняте в установленому правовими нормами порядку творче, юридично владне, формально-закріплене індивідуальне рішення уповноваженого суб’єкта права (компетентного державного органу або посадової особи), яке приймається в результаті розгляду конкретної справи і встановлює, змінює чи припиняє права і обов’язки учасників конкретних правовідносин або визначає міру відповідальності осіб за вчинене ними правопорушення.
2. Дослідження існуючих точок зору з проблеми класифікації функцій правозастосовних актів дає можливість зробити висновок про те, що найбільш вдалою буде класифікація функцій актів застосування аналогічно функціям права, які розподілені на загальносоціальні та спеціально-юридичні. До групи загальносоціальних функцій віднесені функції фіксації, динамічну, функцію управління, а також інформаційну і виховну функції. До групи спеціально-юридичних функцій правозастосовних актів віднесені функції юридичного факту, індивідуалізації суб’єктивних прав та обов’язків, а також правозабезпечувальну та правокомпенсуючу функції.
3. Важливу роль в процесі здійснення юридичної діяльності відіграють правові (юридичні) акти, які розподілені на чотири різновиди: 1) нормативно-правові акти; 2) інтерпретаційні акти нормативного чи індивідуального характеру; 3) акти застосування права; 4) акти реалізації прав та обов’язків.
4. Акти, які віднесені до третьої та четвертої групи є актами індивідуального регулювання. В системі індивідуальних актів особливе місце займають правозастосовні акти, які є підсумковим результатом правозастосовної діяльності та немов би акумулюють в собі всі її характерні особливості, виконуючи піднормативно-регулюючу роль в детальній організації впорядкуванні суспільних відносин.
5. На підставі аналізу композиції правозастосовного акту, робиться висновок, що вона зумовлена змістом, характером і призначенням. Композиція – це основний елемент зовнішньої форми структури юридичного тексту правозастосовного акту, який розглядається в двох виразах: композиція внутрішня і композиція зовнішня.
6. Ефективність правового регулювання взагалі, індивідуального регулювання зокрема, в значній мірі залежить від юридичної техніки викладення тексту правових актів, яка має певну специфіку для правозастосовних актів, з урахуванням особливостей їх завдань та функцій.
7. Вбачається, що правозастосувач при викладенні тексту акта застосування права повинен прагнути до його оптимізації. У рамках оптимізації виділено два основних блоки – уніфікацію і регламентацію. Уніфікація правозастосовних актів покликана зводити документування до однаковості, раціонально скорочувати елементи змісту і форми тексту. Виділено два аспекти регламентації створення текстів правозастосовних актів: регламентацію структури смислових компонентів; регламентацію структури речень і вибору лексико-семантичних одиниць.
8. Якість та ефективність правозастосовного акта, як акта індивідуального регулювання, в значній мірі залежить від правильно обраної термінології та стилістичного викладу цього правового документа. Вимоги, які висуваються до термінології правозастосовних актів, розподілені на загальні (стосуються всіх правових актів) і спеціальні (стосуються тільки актів застосування права).
9. Аналізуючи стилістику правозастосовного акта, можна зробити висновок, що вона охоплює всі рівні мови: лексику, морфологію, синтаксис, які є складовими офіційно-ділового стилю викладення тексту правозастосовного акта.
10. З метою підвищення якості, законності та ефективності правозастосовних актів, на нашу думку, необхідно здійснити наступні заходи, які в найбільш узагальненому виді можна розподілити на дві групи: 1) заходи, пов’язані з підвищенням ефективності всієї правозастосовної діяльності і перш за все судової діяльності, оскільки саме судові рішення є найбільш поширеними засобами індивідуального регулювання, а від діяльності суду в найбільшій мірі залежить розв’язання питань забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина; 2) заходи, пов’язані з удосконаленням форми та змісту текстів правозастосовних актів, як актів індивідуального регулювання.
11. Аналіз судової практики сучасної України, дає підстави дійти висновку, що вона є не зажди узгодженою та єдиною, а її колізійність не сприяє однаковому праворозумінню у суспільстві, і, відповідно, деформує правову свідомість та правову культуру як суб’єктів судових правовідносин, так і всіх громадян, що, безумовно, впливає на їх правову поведінку.
12. Вбачається, що для утвердження однакового застосування судами законодавства та прийняття об’єктивних правозастосовних рішень в Україні, доцільним було б, з урахуванням західноєвропейського досвіду, не тільки активно використовувати прецедентні судові рішення Європейського суду з прав людини як джерела права, а й поступово запроваджувати в практику національних судів використання не тільки міжародних, але і, в деяких випадках, національних судових прецедентів.
13. Першим кроком для узаконення правового прецеденту можуть стати керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України (при наданні їм офіційної юридичної сили), що виступатимуть важливим засобом забезпечення однаковості прийняття індивідуальних правозастосовних рішень, оскільки правові підстави для цього в сучасній Українській державі частково створені.
14. При розгляді заходів, пов’язаних із удосконаленням змісту та форми текстів правозастосовних актів, як актів індивідуального регулювання, необхідно підкреслити, що більш детальна регламентація змісту і форми правозастосовних актів може в значній мірі звести до мінімуму можливості помилок і зловживань на етапі винесення індивідуального рішення. Крім того, детально викладений зміст нормативного акту може стати алгоритмом дії правозастосувача. Виконання правозастосувачем вимог, які встановлені нормативно-правовим актом відносно змісту та форми, надає правозастосовному акту якості, які необхідні для законності, обґрунтованості та доцільності правозастосовних рішень.
15. Реалізація перерахованих висновків і пропозицій дозволить послідовно витримувати курс на створення правової держави, суттєво підвищить авторитет Конституції України, інших нормативно-правових та правозастосовних актів, а також, відповідно, авторитет судових та інших правозастосовних органів. Це в свою чергу дозволить громадянам нашої держави зрозуміти її курс по зміцненню законності та правопорядку, усвідомити свої права та можливість широко користуватись ними, а в разі потреби, звернутись за їх захистом до відповідних компетентних органів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки / В. Авер’янов, Д. Лук’янець, Н. Хрощак // Право України. — 2004. — №11. — С. 11–15.
2. Адміністративне судочинство в Україні: [навч. посіб]. — Х.: Право, 2003. — 215 с.
3. Академічна юридична думка / [за ред. Ю.С. Шемшученка]. — К.: Інюре, 1998. — 503 с.
4. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения / С.С. Алексеев. — М.: Издательство НОРМА, 2001. — 752 с.
5. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. — М.: Юрид. лит., 1966. — 188 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2 т. / С.С. Алексеев. — М.: Юрид. лит. — Т. 2. — 1982. — 360 с.
7. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права: [курс лекций] / С.С. Алексеев.— Свердловск. — Вып. 4. — 1966. — 226 с.
8. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. — М.: Статут, 1999. — 712 с.
9. Алексеев С.С. Проблемы теории права: в 2 т. / С.С. Алексеев. — Свердловск. — Т.1. — 1972. — 396 с.
10. Алексеев С.С. Проблемы теории права: в 2 т. / С.С. Алексеев.— Свердловск. — Т.2. — 1973. — 401 с.
11. Алексеев С.С. Функция применения права / С.С. Алексеев, И.Я. Дюрягин // Правоведение. — 1972. — №2. — С. 25–33.
12. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе / С.С. Алексеев. — М., 1971. — 223 с.
13. Анпілогов О.В. Правовий інститут захисту прав і законних інтересів людини і громадянина прокурором у судовому адміністративному процесі / О.В. Анпілогов // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №11. — С. 40-43.
14. Антонович М. Конвенція про захист прав людини і основних свобод у судах європейських держав та перспективи її застосування в Україні / М. Антонович // Право України. — 2000. — №8. — С. 43-46.
15. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія / Н.В. Артикуца. — К.: Стилос, 2002. — 196 с.
16. Базылев Б.Т. Ответственность в советском праве: [учебное пособие] / Б.Т. Базылев. — Красноярск: Красн. ун-т, 1977. — 72 с.
17. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві / О.О. Бандура. — К.: Вид-во Нац. акад. внутр. справ України, 2000. — 200 с.
18. Баулін Ю.В. Поняття кримінальної відповідальності та його значення для практики застосування нового Кримінального кодексу України: матер. міжнар. наук.-практ. конф. ["Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення"], (Харків, 25-26 жовтня 2001 р.). — К. — Х.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 39–42.
19. Бачило И.Л. Функции органов управления / И.Л. Бачило. — М.: Юрид. лит., 1976. — 198 с.
20. Биля О.І. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / О.І. Биля. — Харків, 2004. — 20 с.
21. Білецький А.О. Про мову і мовознавство / А.О. Білецький. — К.: Освіта, 1996. — 223 с.
22. Білик В.В. Загальні вимоги до мови документа / В.В. Білик // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №4. — С. 182–185.
23. Бобровник С.В. Акт застосування права / С.В. Бобровник // Юридична енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія імені М.П. Бажана, 1998. — Т. 1. — С. 75-76.
24. Богатеев Р.Ч. Основы делопроизводства в государственном аппарате / Р.Ч. Богатеев. — Казань: Издательство Казанского университета, 1989. — 196 с.
25. Бойко Л.М. Совершенствование законодательной техники в условиях ускорения социально-экономического развития советского общества / Л.М. Бойко. — Ташкент, 1988. — 245 с.
26. Большой энциклопедический словарь.— М., 1994. — С. 1328.
27. Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина / І.Л. Бородін. — Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. — 220 с.
28. Бриль К.І. Поняття правозастосовних актів / К.І. Бриль // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2005. — №2. — С. 54–59.
29. Бриль К.І. Окремі особливості правозастосовних актів та їх функції / К.І. Бриль // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2006. — № 3. — С. 96–100.
30. Бриль К.І. Співвідношення нормативних та ненормативних правових актів / К.І. Бриль // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — 2006. — № 4. — С. 15–20.
31. Бугуцкий В.В. Правовые акты отделов и управлений исполнительных коми¬тетов местных советов народных депутатов: автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / В.В. Бугуцкий. — Харьков, 1983. — 22 с.
32. Васильев А.М. Теория государства и права / А.М. Васильев. — М.: Юрид. лит, 1983. — 340 с.
33. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави та права: [навч. посіб. для підгот. до держ. іспиту] / Ю.А. Ведєрніков, В.С. Грекул, А.В. Папірна.— Дніпропетровськ, 2005. — 176 с.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел] . — К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. — 1440 с.
35. Веселов П.В. Аксиомы делового письма: культура делового общения и официальной переписки / П.В. Веселов. — М.: Наука, 1993. — 164 с.
36. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права / М.Ф. Владимирский-Буданов. — Ростов-на-Дону, 1995. — 806 с.
37. Власенко Н.А. Основы законодательной техники / Н.А. Власенко. — Иркутск, 1995. — 156 с.
38. Власенко Н.А. Язык права / Н.А. Власенко. — Иркутск, 1997. — 212 с.
39. Воеводин Л.Д. Юридическая техника в конституционном праве / Л.Д. Воеводин // Вестник МГУ. — Серия 11. — Право. — 1997. — №3. — С. 5–9.
40. Вопленко Н.Н. Социалистическая законность и применение права / Н.Н. Вопленко.— Саратов: Издательство Саратовского университета, 1983. — 184 с.
41. Галаган В.І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза" / В.І. Галаган. — К., 2003. — 39 с.
42. Горбачева Е.В. Юридический текст как вид связанного текста и возможности его формализации / Е.В. Горбачева // ВНИИСЗ Труды. — 1976. — №13. — С.58–65.
43. Горшенев В.М. Участие общественных организаций в правовом регулировании / В.М. Горшенев. — М., 1963. — 167 с.
44. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В.М. Горшенев. — М.: Юрид. лит., 1972 — 256 с.
45. Господарський кодекс України: за станом на 1 січня 2004 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2004. — 192 с. — (Бібліотека офіційних видань).
46. Господарський процесуальний кодекс України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. — 1992. — №6. — Cт. 56.
47. Григорьев Ф.А. Акты применения норм советского права, как разновидность юридических актов социалистического государства / Ф.А. Григорьев. — Саратов, 1971. — 209 с.
48. Григорьев Ф.А. Акты применения норм советского права: автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / Ф.А. Григорьев. — Саратов, 1971. — 17с.
49. Губаева Т. Терминология правоприментельных актов / Т. Губаева // Известия вузов. — 2003. — №3. — С. 20-29.
50. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія: [наук.-метод. та навч. посіб] / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. — К.: ВІРА-Р, 1999. — 506 с.
51. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів: ДСТУ 4163-2003. — К.: Держспоживстандарт України, 2003. — 485 с.
52. Державне управління: теорія і практика / [за ред. М.М. Новікова] . — К.: Інжек, 1998. — 432 с.
53. Дідич Т.О. Нормопроектування: теоретико-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / Т.О. Дідич. — К., 2006. — 18 с.
54. Ділова українська мова: [навч. посіб. / за ред. С.В. Шевчук]. — К.: Знання, 2006. — 222 с.
55. Дроздов Г. Правовая природа разъяснений закона высшими органами судебной власти / Г. Дроздов // Советское государство и право. — 1992. — №1. — С. 71–74.
56. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые, организационные проблемы / А.Я. Дубинский. — К., 1984. — 156 с.
57. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. Теоретические вопросы / И.Я. Дюрягин. — Свердловск, 1973. — 248 с.
58. Ершов В. Судебное толкование трудовых норм / В. Ершов // Советская юстиция. — 1993. — №20. — С. 18–22.
59. Житловий кодекс України: за станом на 1 лип. 2003 р. / Верховна Рада України — Офіц. вид. — К.: Атіка, 2003. — 80 с. — (Бібліотека офіційних видань).
60. Завадская Л.Н. Реализация судебных решений (теоретические аспекты) / Л.Н. Завадская. — М.: Наука, 1982. — 142 с.
61. Загальна теорія держави і права / [Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Богачова Л.Л. та ін.]; за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. — Х.: Право, 2002. — 432 с.
62. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. — 1993. — №9. — Cт. 62.
63. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №34. — Cт. 266.
64. Закон України “Про доступ до судових рішень” від 22 грудня 2005 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. — 2006. — №15. — Cт. 128.
65. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — №30. — Cт. 379.
66. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №34. — Cт. 504.
67. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №22. — Cт. 303.
68. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №4. — Cт. 28.
69. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №1. — Cт. 1.
70. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №8. — Cт. 56.
71. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №27–28. — Cт. 180.
72. Законодательная техника / [под ред. Д.А. Керимова]. — Л.: ЛГУ, 1965. — 143 с.
73. Законотворчість: словник термінів і понять з міжнародного та Європейського права / [за ред. Ю.С. Шемшученка]. — К., 2005. — 159 с.
74. Заруцький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства / М.С. Заруцький. — К.: Політехніка, 2004. — 124 с.
75. Заява Ради суддів України від 26 травня 2006 року “Про концептуальні підходи Ради суддів України до подальшого здійснення судово-правової реформи в Україні” / Рада суддів України // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №6. — С. 9–12.
76. Зубар В. Національне кримінально-процесуальне законодавство та Європейська конвенція з прав людини і основних свобод / В. Зубар // Право України. — 2004. — №8. — С. 93–95.
77. Зубарев B.C. Язык и стиль обвинительного за¬ключения / B.C. Зубарев, Л.П. Крысин, В.Ф. Статкус. — М.: Юрид. лит., 1987. — 109 с.
78. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова / М.Г. Зубков. — Харків: Торсінг, 2004. — 447 с.
79. Ивакина Н.Н. Профессиональная речь юриста / Н.Н. Ивакина. — М.: Юрид. лит., 1997. — 199 с.
80. Ильин И.К. О форме и стиле правовых актов / И.К. Ильин // Советское государство и право. — 1966. — №12. — С. 36–45.
81. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве / В.Б. Исаков. — М.: Юрид. лит., 1984. — 145 с.
82. Исаков Н.В. Правовые акты: общетеоретический аспект исследования / Н.В. Исаков, А.В. Малько, О.В. Шопина // Известия вузов. — 2002. — №3. — С. 16–28.
83. Іщенко А.В. Визначення документа як об’єкта наукового дослідження / А.В. Іщенко, А.Ю. Будзієвський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2004. — №3. — С. 16-25.
84. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йонас. — К.: Лібра, 2001. — 400 с.
85. Как готовить законы: [научно-практическое пособие / под ред. Ю.А. Тихомирова]. — М.: БЕК, 1993. — 211 с.
86. Кацавець Г.М. Мова ділових паперів / Г.М. Кацавець, Л.М. Паламар. — К.: Алтерта, 2004. — 317 с.
87. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: [підручник] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома — Львів: Новий Світ 2000, 2003. — 584 с.
88. Керимов Д.А. Законодательная техника / Д.А. Керимов. — Л., 1965. — 196 с.
89. Кінаш Я. Трансформація юридичної відповідальності як один із інструментів побудови демократичного суспільства / Я. Кінаш // Право України. — 2006. — №8. — С. 106–110.
90. Княгинин К.Н. Охранительные правоприменительные акты: вопросы теории и технологии / К.Н. Княгинин. — Свердловск, 1991. — 108 с.
91. Княгинин К.Н. Охранительный правоприменительный акт: понятие и функции / К.Н. Княгинин // Охранительный механизм в правовой системе социализма. — Красноярск, 1989. — С. 56–65.
92. Ковалкин А.А. Латентная преступность и ее выявление органами внутренних дел / А.А. Ковалкин. — К., 1985. — 95 с.
93. Кодекс адміністративного судочинства України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. — 2005. — №35–36, 37. — Cт. 446.
94. Кодекс законів про працю України: за станом на 15 квітня 2006 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Атіка, 2006. — 104 с.
95. Кодекс України про адміністративні правопорушення: за станом на 1 березня 2006 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Атіка, 2006. — 198 с.
95-а. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / [за заг. ред. О.І. Ющика]. — К.: Парламентське вид-во, 2007. — 208 с.
96. Колодій А.М. Принципи права України: [монографія] / А.М. Колодій. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 208 с.
97. Колпаков В. Кодекс України про адміністративні правопорушення: пошук нової парадигми / В. Колпаков // Право України. — 2004. — №7. — С. 85–89.
98. Коментар до Конституції України / [гол. ред. В.Ф. Опришко]. — К., 1996. — 377 с.
99. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право" / А.Т. Комзюк. — Х., 2002. — 37 с.
100. Конституція України: за станом на 1 січня 2006 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Атіка, 2006. — 64 с.
101. Корж А.В. Ділова українська мова для юристів: [лекції та комплексні завдання] / А.В. Корж. — К., 2002. — 175 с.
102. Коржанський М.Й. Визначення окремих понять у Кримінальному кодексі України / М.Й. Коржанський // Право України. — 2002. — №10. — С. 83–88.
103. Костін М. Щодо реалізації принципу з’ясування істини у кримінальному судочинстві / М. Костін // Право України. — 2004. —№7. — С. 48–50.
104. Котюк В.О. Теорія права: [курс лекцій] / В.О. Котюк. — К.: Вентурі, 1996. — 208 с.
105. Кравченко С.П. Мова як фактор правоутворення та законотворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / С.П. Кравченко. — Одеса, 2000. — 20 с.
106. Красавчиков О.А. Советская наука гражданского права и юридическая техни¬ка / О.А. Красавчиков // Ученые труды Свердл. юрид. ин-та. — Свердловск, 1961. — Т.6. — С.120–124.
107. Красницька А.В. Юридичні документи / А.В. Красницька. — К., 2006. — 528 с.
108. Красницька А.В. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2003. — №2. — С. 120–128.
109. Кривенко В.В. Суддівське самоврядування як елемент управління судовою системою України / В.В. Кривенко // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №4. — С. 2–6.
110. Кривенко Л. Інституціоналізація конституційно-правової відповідальності — необхідна складова розширення та оновлення судової системи України / Л. Кривенко // Право України. — 2003. — №1. — С. 20–24.
111. Кримінальний кодекс України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №25–26. — Ст. 131.
112. Кримінально-виконавчий кодекс України: за станом на 11 липня 2003 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Атіка, 2003. — 96 с.
113. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).
114. Курляндский В.И. Уголовная политика, дифференциация и индивидуализация уголовной ответственности. Основные направления борьбы с преступностью / В.И. Курляндский. — М.: Юрид. лит., 1975. — 144 с.
115. Лаврова Н.М. Форма актов государственного управления: автореф. дис. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук / Н.М. Лаврова. — М., 1987. — 20 с.
116. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов / В.В. Лазарев. — Казань: Издательство Казанского университета, 1975. — 207 с.
117. Лейст О.Э. Санкции в советском праве / О.Э. Лейст. — М.: Юриздат, 1962. — 238 с.
118. Леушин В.И. Юридическая практика в социалистическом обществе: автореф. дис. на соиск. науч. степ. докт. юрид. наук: спец. 12.00.01. "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / В.И. Леушин. — Свердловск, 1990. — 44 с.
119. Лившиц Р.З. Современная теория права: краткий очерк / Р.З. Лившиц. — М.: БЕК, 1992. — 102 с.
120. Лилак Д.Д. Судочинство і проблеми суддівської правотворчості / Д.Д. Лилак // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — №11. — С. 62–65.
121. Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю / В.Г. Лихолоб . — К.: Вища шк., 1991. — 219 с.
122. Лук’янець Д. Про правову природу адміністративно-господарських санкцій / Д. Лук’янець // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — №3. — С. 10–15.
123. Лукьянова Е.Г. Теория процессуального права / Е.Г. Лукьянова. — М.: Издательство НОРМА, 2003. — 240 с.
124. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве. Их виды, содержание, форма / П.А. Лупинская. — М.: Юрид. лит., 1976. — 254 с.
125. Лутковська В. Застосування судами України при здійсненні правосуддя ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини / В. Лутковська // Право України. — 2004. — №8. — С. 30–34.
126. Мазурок В. Роль и значение судебной практики для реализации норм ГК Украины / В. Мазурок // Юридическая практика. — 2003. — 8 июля.
127. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / А.А. Малиновский. — М.: Международ. отношения, 2002. — 376 с.
128. Малиновський В.Я. Державне управління / В.Я. Малиновський. — К.: Атіка, 2003. — 576 с.
129. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве / А.В. Малько. — М.: Юристъ, 2003. — 250 с.
130. Манаев Ю.В. Составление процессуальных актов следствия: [справочное пособие] / Ю.В. Манаев, Л.М. Репкин. — К.: Наука, 1977. — 232 с.
131. Марчук В.М. Нариси з теорії права: [навч. посіб] / В.М. Марчук, Л.В. Ніколаєва. — К.: Істина, 2004. — 304 с.
132. Матеріали кримінальних справ судів Львівської області за 2005-2006 рік.
133. Матеріали судової справи Яворівського суду Львівської області від 30 травня 2006 року.
134. Мелешко Н.П. Уголовно-правовые системы России и зарубежных стран / Н.П. Мелешко, Е.Г. Тарло. — М.: Издательство НОРМА, 2003 — 304 с.
135. Мельник М. Хабарництво в сфері підприємництва / М. Мельник // Підприємництво, господарство і право. — 1997. — №10. — С. 10–17.
136. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: [монографія] / М.І. Мельник. — К.: Атіка, 2001. — 304 с.
137. Мельник Н. “Эпидемия” должностных преступлений на Украине: причины и следствия / Н. Мельник., Н. Хавронюк // Юридическая практика. — 1996. — №15–16.
138. Мельников А.А. Социальные функции советского гражданского процесса / А.А. Мельников // Советское государство и право. — 1975. — №2. — С. 20–28.
139. Митний кодекс України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №38–39. — Ст. 288.
140. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: [навч. посіб] / О.Р. Михайленко. — К.: Юрінком, Інтер, 2000. — 198 с.
141. Мужуев B.C. Прикладные проблемы исследования заголовков / B.C. Мужуев // Проблемы прикладной лингвистики. — М.: Наука, 1969. — С.231–235.
142. Мурашин О.Г. До питання про законність правозастосовних рішень / О.Г. Мурашин // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України. — К., 1993. — С. 81-85.
143. Hall G. General principles of criminal law / Hall G.— Indianapolis, 1960. — 520 p.
144. Нашиц А. Правотворчество: теория и законодательная техника / А. Нашиц. — М.: Прогресс, 1974. — 256 с.
145. Недбайло П.Е. Советские социалистические правовые нормы / П.Е. Недбайло. — Львов: Львовск. ун-т, 1959. — 169 с.
146. Нерсесянц B.C. Право и закон (из истории правовых учений) / B.C. Нерсесянц. — М.: Юрид. лит., 1983. — 369 с.
147. Никитский В.И. Преодоление противоречий в законодательстве в процессе правоприменительной деятельности / В.И. Никитский // Советское государство и право. — 1983. — №2. — С. 13 –20.
148. Новий кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення / [за ред. В.В. Сташиса]. — К. — Х.: Юрінком Інтер, 2002. — 272 с.
149. Обсуждение проблем законодательной техники // Ученые записки ВНИИСЗ. — М., 1996. — Вып. 6. — С. 165–169.
150. Общая теория государства и права: академический курс в 2 т. / [ под ред. М.Н. Марченко]. — М.: Издательство “Зерцало”. — Т. 2: Теория права. — 1998. — 640 с.
151. Озерська А. Правові гарантії обвинуваченого та шляхи їх вдосконалення у кримінальному процесі / А. Озерська // Право України. — 2004. — №8. — С. 36–40.
152. Оніщенко Н. Юридичний процес як форма правової діяльності / Н. Оніщенко // Право України. — 2002. — №7. — С. 7–13.
153. Організація судової влади в Україні. Перший аналіз нормативного змісту Закону України “Про судоустрій України” / [ Селіванов А.О., Фесенко Є.В., Рудюк Н.С.]. — К., 2002. — 336 с.
154. Осауленко О. Особливості окремих правозастосовних актів, які приймаються на підставі норм кримінально-виконавчого права / О. Осауленко, К. Бриль // Право України. — 2006. — №4. — С. 92–94.
155. Осауленко О. Зміцнення законності у правозастосовному процесі / О. Осауленко, О. Пунько // Право України. — 2004. — № 12. — С. 61–63.
156. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: [навч. посіб] / О.І. Осауленко. — К.: Істина, 2007. — 336 с.
157. Основы знаний уголовного права. Общая часть. — М., 1997. — 312 с.
158. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень / О. Павлишин // Право України. — 2004. — №8. — С. 21–24.
159. Палеха Ю.І. Управлінське документування / Ю.І. Палеха. — К.: Літера ЛТД, 2001. — 327 с.
160. Пашерстник А.Е. Теоретические вопросы кодификации общесоюзного зако¬нодательства о труде / А.Е. Пашерстник. — М.: Юриздат, 1955. — 242 с.
161. Пащук Р.І. Ділове мовлення правоохоронця / Р.І. Пащук. — Луганськ, 2002. — 218 с.
162. Пащук Р.І. Українська мова за професійним спрямуванням / Р.І. Пащук, О.С. Таран. — Луганськ, 2005. — 126 с.
163. Пиголкин А.С. Подготовка проектов нормативных актов / А.С. Пиголкин. — М.: Юрид. лит., 1968. — 148 с.
164. Пиголкин А.С. Юридическая терминология и пути ее совершенствования / А.С. Пиголкин // Ученые записки ВНИИСЗ. — 1971. — Вып.24. — С. 20–27.
165. Пилипчук П.П. Верховний Суд України і забезпечення однакового застосування судами законодавства / П.П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — №11. — С. 3–7.
166. Плотницька І.М. Ділова українська мова / І.М. Плотницька. — К., 2004. — 254 с.
167. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень" / С.П. Погребняк . — К., 2001. — 19 с.
168. Попов В.И. Договорное правоприменение / В.И. Попов // Вопросы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности. — Челябинск, 1998. — С. 77–82.
169. Порядок ведення єдиного державного реєстру судових рішень: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року №740 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. — 2006. — №22. — Ст. 1623.
170. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України” від 6 вересня 2005 року №870 / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. — 2005. — №36. — Ст. 2200.
171. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. / Пленум Верховного Суду України // Право України. — 1996. — №12. — С. 91–94.
172. Пригара Л.І. Юридична техніка розпорядчих актів: особливості і значення / Л.І. Пригара // Держава і право. — 2006. — №34. — С. 75– 80.
173. Проблемы теории государства и права / [под ред. С.С. Алексеева]. — М.: Юрид. лит., 1987. — 448 с.
174. Програмно-целевой подход в управлении. Теория и практика / [под ред. В.Н. Кудрявцева]. — М.: Прогресс, 1975. — 198 с.
175. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович. — К., 1994. — 236 с.
176. Радько Т.Н. Основные функции социалистического права / Т.Н. Радько. — Волгоград, 1970. — 142 с.
177. Радько Т.Н. Теоретические и методологические проблемы функций социалистического права: автореф. дис. на соиск. науч. степ. докт. юрид. наук: спец. 12.00.01. "Теория и история государства и права; история политических и правовых учений" / Т.Н. Радько — М., 1978. — 46 с.
178. Ранганатан Ш.Р. Классификация двоеточием. Основная классификация / Ш.Р. Ранганатан. — М.: Наука, 1970. — 185 с.
179. Савицький В.Т. Документаційне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 "Коституційне право" / В.Т. Савицький . — Львів, 2006. — 20 с.
180. Савонюк Р. Щодо термінів і понять Кримінально-процесуального кодексу України / Р. Савонюк // Право України. — 2004. — №2. — С. 99–101.
181. Селіванов А.О. Право тлумачити закони та юридичні наслідки застосування офіційної інтерпретації / А.О. Селіванов // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №7. — С. 2–6.
182. Сімейний кодекс України / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №21–22. — Ст. 135.
183. Сірий М.І. Реформи правоохоронних органів у Європі й Україні / М.І. Сірий // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №8. — С. 24–30.
184. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: [підручник] / О.Ф. Скакун. — Х.: Консум, 2001. — 656 с.
185. Скакун О.Ф. Юридическая деонтология: [учебник] / О.Ф. Скакун. — Х.: Эспада, 2002. — 504 с.
186. Скомороха В. Конституційний Суд України: досвід і проблеми / В. Скомороха // Право України. — 1999. — №1. — С. 8–10.
187. Скофенко А. Взяткоэкономика / А. Скофенко // Зеркало недели. — 1996. — 16 ноября.
188. Словник іншомовних слів [за ред. О.С. Мельничука]. — К., 1974. — 776 с.
189. Словник іншомовних слів [уклад. Л.О. Пустовіт та ін]. — К.: Довіра, 2000. — 846 с.
190. Смирнов В.Г. Функции советского уголовного права / В.Г. Смирнов. — Л., 1965. — 78 с.
191. Codice penale e codice di procedura penale. — Milano, 1987. — 437 c.
192. Солганик Т.Я. Стилистика текста / Т.Я. Солганик. — М.: Издательство НОРМА , 1997.— 178 с.
193. Старосьцяк Е. Правовые нормы административной деятельности / Е. Старосьцяк. — М.: Юриздат, 1959. — 256 с.
194. Стенюков М.В. Документы. Делопроизводство / М.В. Стенюков. — М.: БЕК, 1995. — 224 с.
195. Стефанюк В. Проблеми конституційного та адміністративного правосуддя при застосуванні норм Конституції України та інших законів / В. Стефанюк // Право України. — 2002. — №2. — С. 3–6.
196. Стефанюк В. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики / В. Стефанюк, І. Голосніченко, М. Міхєєнко // Право України. — 1999. — №9. — С. 6–9.
197. Судебная практика как источник права // Российская юстиция. — 2000. — №1. — С. 34–39.
198. Судова влада: аспекти незалежності // Дзеркало тижня. — 2005. — №30.
199. Сундуров Ф.Р. Индивидуализация назначения наказания: понятие, сущность и ее пределы / Ф.Р. Сундуров, З.М. Салихов // Вестник ВУиТ. — Тольятти, 2002. — Вып. 20. — С. 123–125.
200. Сурилов А.В. Теория государства и права / А.В. Сурилов. — Киев — Одесса: Выща шк., 1989. — 439 с.
201. Тарановский А. Ошибки те же. А может, так и надо? / А. Тарановский // Юридическая практика. — 2004. — 5 октября.
202. Теория государства и пра¬ва: [курс лекций / под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько]. — Саратов, 1995. — 534 с.
203. Теория государства и права: [учебник для юридических вузов и факультетов / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова]. — М.: Издательская группа ИНФРА М—НОРМА, 1997. — 570 с.
204. Теория юридического процесса / [под ред. В.М. Горшенева]. — Харьков, 1985. — 310 с.
205. Теорія держави і права. Академічний курс: [підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко]. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 688 с.
206. Теорія держави і права: [навч. посіб / за заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копейчикова]. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 368 с.
207. Теорія держави і права: [навч. посіб. / А.Ю. Олійник, С.Д. Гусарєв, О.Л. Слюсаренко]. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 176 с.
208. Тертишник В. Мова і стиль юридичних документів / В. Тертишник // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №9. — С. 3–5.
209. Тесленко М.В. Конституційна юрисдикція в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 "Конституційне право" / М.В. Тесленко. — К., 2000. — 18 с.
210. Тимощук В. Адміністративне право в контексті європейського вибору України (з міжнародної конференції) / В. Тимощук // Право України. — 2004. —№3. — С. 25–28.
211. Тихомиров Ю.А. Публичное право: [учебник] / Ю.А. Тихомиров. — М.: Издательство БЕК, 1995. — 496 с.
212. Токарська А.С. Позаструктурні і структурні умови досягнення логічності мовлення в діловому документі / А.С. Токарська // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №4. — С. 186–189.
213. Уголовно-процесуальные акты: [учеб. по