КОНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1989-2004 рр.: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ :

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………....……. 3

РОЗДІЛ І. КОНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБ-ЛІКИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА …………………………………………....... 10
1.1. Ступінь наукової розробки пробле-ми………………………………………10
1.2. Словацька Республіка в складі Чехословаччи-ни…………….…………….14

РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБ-ЛІЦІ (1989-1992 РОКИ) ………………………………………………………..….. 47
2.1. «Оксамитова революція» і зміна конституційної системи в ЧССР …….. 47
2.2. Реформування федеральної конституційної системи ……………......….. 71
2.3. Розширення прав Словацької Республіки в умовах дезінтеграції
федерації …………..………………………………………………………….…. 95
2.4. Формування конституційної системи Словацької Республіки
в умовах поділу федерації …………….……………………………………… 108

РОЗДІЛ ІІІ. СТАНОВЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В 1993-2001 РР.... ……………….……….. 128
3.1. Проблеми розвитку конституційної системи Словацької Республіки в 1993-1998 р. ………………………………………………………………………… 128
3.2. Підготовка конституційної системи СР до вступу до Європейського Союзу (1999-2001 рр.) ………………...…………………………………………………… 156

РОЗДІЛ IV. РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ У ЗВ'ЯЗКУ З ВСТУПОМ ДО ЄС …………. 173
4.1. Інтеграція Словацької Республіки до Європейського Союзу: інституцій-но-правові аспекти ………………...……………………………………………...…… 173
4.2. Удосконалення законодавства про публічну владу (2002-2004 рр.) …... 177

ВИСНОВКИ ……………………………………...……………………………. 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……..……………………………. 202

ВСТУП
Актуальність теми. Для реформування правової системи України на засадах стратегічної мети – вступу до Європейського Союзу – цінною виступає потреба в осмисленні та врахуванні закономірностей зарубіжного державно-правового досвіду, передовсім у державах, які протягом останніх десятиліть успішно вирішували схожі до вітчизняних соціальні задачі. Такою державою виступає Словацька Республіка, в якій конституційний розвиток після 1989 р. здійснювався в подібних до українських суспільних умовах – на фоні демократизації, економічної реформи та державного будівництва, а їх результати були втілені в оцінці її готовності до членства в ЄС.
Потреба в удосконаленні конституційної системи влади в Україні зумов-лює використання теоретичних підходів і практичного досвіду становлення та реформування владної системи країни дослідження, зокрема на етапі її підгото-вки до вступу в Європейський Союз.
Вітчизняну юридичну науку зацікавлює досвід успішного розв’язання ін-шими державами таких проблем як знаходження оптимальної національної моделі взаємодії й противаг між президентом, урядом і парламентом, законодавчих основ функціонування демократичних інститутів, послідовність і напрями конституційних перетворень у контексті європейської інтеграції. Тому з’ясування відповідного конституційного-правового досвіду в Словацькій Республіці допоможе уникнути цілого ряду помилок у діяльності органів публічної влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана ро-бота була виконана на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету й відповідає кафедральній комплексній темі наукового дослідження «Правові реформи в державах Центральної Європи: теоретичні і практичні аспекти».
Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз кон-ституційного розвитку Словацької Республіки в 1989-2004 р. в умовах систем-них суспільних перетворень та підготовки її конституційної системи до вступу в Європейський Союз.
Поставлена мета досягається в ході вирішення таких загальних і конкрет-них задач:
1) уточнити основні етапи державно-правового розвитку Словаччини у ХХ столітті, дати характеристику кожному етапу;
2) визначити законодавчий механізм демократизації політичної системи Словацької Республіки у складі ЧСФР та зміни її статусу як суб'єкта чехословацької федерації у період 1989-1992 роки;
3) висвітлити законодавчі основи поділу ЧСФР, з’ясування факторів, котрі сприяли дезінтеграції єдиної держави, а також механізму розв’язання комплексу правових задач, що постали перед Словаччиною у зв’язку із незалежним характером її подальшого державно-правового розвитку після 1 січня 1993 р.;
4) проаналізувати конституювання словацької держави, становлення її конституційної системи в 1992-1993 роках;
5) дослідити особливості державно-правового розвитку Словацької Республіки в 1993-1998 роках, з'ясувати специфіку форми державного правління та державного режиму у цей період;
6) розкрити етапи та зміст конституційних перетворень у Словацькій Республіці в 1999-2004 роках в умовах інтеграції держави до євроатлантичних структур.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, пов'язані з конституюванням і конституційно-правовим розвитком Словацької Республіки в період 1989-2004 р. в умовах її підготовки і вступу до Європейського Союзу.
Предметом дослідження виступають історико-теоретичні й практичні пи-тання становлення і розвитку конституційної системи Словацької Республіки у визначений хронологічний період. Предмет дисертації розуміється як складова частина предмету історії держави і права зарубіжних країн з відповідним понятійно-категоріальним апаратом і методологією дослідження.
Методи дослідження. Методологічною основою даної роботи стало ком-плексне використання автором сукупності універсальних, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів дослідження. У дисертації враховано сучасний тип наукової раціональності та наукову парадигму вітчизняної правознавчої науки.
На світоглядному методологічному рівні автор виходить із таких загальновизнаних і закріплених у Конституції Україні цінностей, як пріоритет людини, її прав і інтересів як вищої соціальної цінності, демократії, правової і соціальної держави, верховенства права. Через їх призму оцінюються складні державно-правові явища в їх розвитку та багатофакторній детермінації.
При визначенні методології дисертації автор враховує складність і неоднорідність самого предмету дослідження, необхідність знаходження оптимальної відповідності методологічного інструментарію елементному складу досліджуваного об’єкта. Тому основу методології історико-правового пізнання розвитку конституційно-правової системи Словацької Республіки, її основних напрямів, становив системний підхід.
Виявлення особливостей державно-правового досвіду Словацької Республіки здійснюється завдяки використанню цілого ряду інших наукових методів. Вона виступає динамічним соціальним явищем і для з’ясування її генезису використовується історико-правовий метод, обов’язковою вимогою якого є аналіз предмету в контексті конкретної історичної ситуації, етапів його розвитку, факторів, які впливають на нього на кожному етапі.
Тема дослідження обумовлює широке використання історико-порівняльного методу, ефективність якого, на думку автора, залежить від врахування таких факторів як спорідненість об’єктів порівняння, ступінь зрілості суспільних відносин, особливості правосвідомості, традиції суспільства та контекст його правової системи загалом. До предмету порівняльного аналізу автор відносив, у першу чергу, такі елементи правової системи країни дослідження, реформування котрих виступає особливо актуальним для Украї-ни.
Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних вчених-правознавців Ю.Бисаги, В. Гончаренка, А. Зайця, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копейчікова, В. Опришка, П. Рабіновича, А. Рогожина, В. Селіванова, В. Скрипнюка, В. Тація, Ю. Тодики, М. Цвіка, В. Шаповала, О. Ярмиша, російських вчених С. Алексєєва, В. Нерсесянца, Ю. Тихомирова, В. Четверніна та В. Чиркіна, а також чеських і словацьких науковців-юристів З. Їчінського, В. Кнаппа, Л. Цібулки, М. Чіча та Я. Філіпа.
Інформаційною і емпіричною основою роботи стали законодавчі та інші нормативні акти Чехословаччини, Словацької Республіки, інших постсоціалістичних держав, документи міжнародних організацій, наукові публікації, довідкова література, статистичні матеріали.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено комплексний аналіз конституційно-правового розвитку Словацької Республіки з часу «оксамитової революції» 1989 р. до вступу цієї держави в Європейський Союз 1 травня 2004 р.
Особистим внеском автора є аналіз розвитку конституційного законодавства Словацької Республіки в ході її підготовки до вступу в Європейський Союз.
У результаті здійсненого дослідження отримано нові результати, які пря-мо чи опосередковано здатні вплинути на вдосконалення процесу проведення державно-правових перетворень в Україні у напрямі наближення її правової системи до Європейського Союзу.
До основних наукових результатів дисертації належать:
1) на основі історико-правового аналізу уточнені і розширені знання про генезис словацької держави у ХХ столітті, проведено аналогії з державно-правовим досвідом інших європейських народів; зроблено висновок про тенденції державотворчого процесу у ряді народів Центральної Європи, у тому числі словацького і українського;
2) досліджено політико-правові основи демократичних перетворень в ході «оксамитової революції» 1989 р., в тому числі послідовність, напрями і засоби розвитку конституційної системи ЧСФР як федерації і Словацької Республіки як її суб’єкта; зроблено висновок про місце конституційної реформи серед інших напрямів суспільних перетворень;
3) досліджено фактори дезінтеграції чехословацької федерації як умови становлення незалежної словацької держави; з’ясовано роль Конституції у державотворчому процесі; зроблено висновок про вплив процесу демократизації політичної системи на активізацію державотворчого процесу, проведено відповідні аналогії з іншими європейськими народами;
4) досліджено становлення конституційної системи Словацької Республі-ки, в тому числі питання континуїтети, ефективності функціонування демокра-тичних інститутів в період уряду В.Мечіяра; з’ясовано етапи конституційно-правового розвитку Словацької Республіки у 90-х – на початку 2000-х років;
5) цілісно досліджено створення конституційного механізму вступу Словацької Республіки до Європейського Союзу й пов’язані з цим напрями реформування конституційної системи Словацької Республіки в період 1999-2004 р.;
6) досліджено державно-правову практику вступу Словацької Республіки до НАТО і Європейського Союзу, зроблено аналіз конституційного зако-нодавства цієї держави у період 2003-2005 років, яке спрямовувалося на адаптацію правової системі держави до права Європейського Союзу.
Наведене засвідчує, що автором уперше у вітчизняній історико-правовій науці проведене спеціальне системне дослідження конституційного розвитку Словацької Республіки в 1989-2004 роках. Його результати мають важливе теоретичне і практичне значення, оскільки дозволяють вирішити важливе наукове завдання – на основі аналізу конституційного досвіду Словацької Республіки створити знання про послідовність, напрями і засоби реформування конституційної системи України, в тому числі на рівні Конституції України.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в мож-ливості, з одного боку, глибше зрозуміти задачі, які стоять перед державою напередодні вступу до ЄС у конституційно-правовій сфері, а з іншого, – вико-ристати цей досвід для з’ясування можливостей його втілення в Україні. Результати дослідження можуть знайти застосування в таких сферах:
1) у науковій – результати дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень державно-правової практики в ході розширення ЄС, причому не лише держав Центральної Європи;
2) у правотворчій – законодавці та представники інших правотворчих органів можуть скористатися ними для поглиблення та інтенсифікації конститу-ційної реформи в Україні, зокрема для оптимального проведення конституційної реформи, спрямованої на удосконалення форми державного правління, в першу чергу, нового конституційного врегулювання відносин між вищими органами державної влади, раціоналізації владної моделі, створення більш ефективного механізму взаємодії Кабінету Міністрів України і депутатської більшості Верховної Ради України:
3) у навчально-методичній – здобутки дослідження можуть бути використані в процесі підготовки фахівців-юристів, зокрема в ході читання навчальних дисциплін з історії держави і права зарубіжних, порівняльного правознавства, державного права зарубіжних країн.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, результатом власних досліджень автора. Під час підготовки публікацій у співавторстві з професором Лемаком В.В., співавтор надав допомогу в пошуку частини емпіричного матеріалу та його теоретичному аналізі, водночас здобувач залишає за собою авторський пріоритет щодо тих положень і висновків даних робіт, які використані у дисертації.
Апробація, публікація та реалізація результатів дисертації. Дисерта-цію обговорено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету. Окремі питання роботи доповідалися на міжнародних наукових колоквіумах, проведених спільно кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету УжНУ та кафедрою історії держави і права юридичного факультету Кошицького університету ім. П. Шафарика у Словацькій Республіці (Кошице - 2006), на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету.
Результати дослідження використовувалися дисертантом при розробці навчальних програм та методичних рекомендацій, читанні лекцій та проведенні семінарських занять по курсах “Історія держави і права зарубіжних країн” в Ужгородському національному університеті.
Публікації. За темою дисертації опубліковано п’ять наукових статей з них чотири у фахових виданнях, визначених ВАК України.
Структура дисертації обумовлена авторським розумінням предмету дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 10 підрозділів, висновків (повний обсяг дисертації 216 с., в тому числі основний текст – 201 с.) і списку використаних джерел (188 найменувань).

bibliography

ВИСНОВКИ
Дане дисертаційне дослідження вирішує важливе й актуальне наукове за-вдання, суть якого в полягає в дослідженні конституційного розвитку Сло-вацької Республіки в 1989 – 2004 роках в умовах підготовки і вступу до Європейського Союзу, обґрунтуванні можливості врахування даного знан-ня для успішного вирішення відповідних державно-правових задач в Україні.
Врахування сучасного рівня розвитку вітчизняного правознавства, застосування методологічних підходів до пізнання широкої емпіричної бази предмету дослідження, дозволяє підвести підсумки та зробити ряд висновків.
Перше. Генезис державно-правової традиції словацького народу в складі першої (1918-1938 роки) і другої Чехословацької Республіки (1938-1939 роки) характеризується поступовим формуванням управлінського апарату і нормати-вної бази на етнічних словацьких землях як необхідного фактора подальшого становлення суверенної державності. Уперше словацький народ сформував свій представницький орган (квазіпарламент) і уряд та виокремив свою судову систему у жовтні 1938 р. на підставі Конституційного закону про автономію Словаччини в умовах другої Чехословацької Республіки. Характерно, що перший досвід автономного управління впроваджувався в поєднанні з посиленням недемократичних тенденцій та початком дезінтеграційних процесів в федеративній Чехословаччині, що функціонувала до 14 березня 1939 р.
Уперше словацький народ створив державу з суверенними атрибутами 14 березня 1939 р., на яку значний вплив здійснювала нацистська Німеччина. Останнє виражалося в особливостях авторитарної держави, антисемітському законодавстві та зовнішньому «захисті ІІІ Рейху».
Друге. Аналіз основних етапів конституційно-правового розвитку Словаччини у складі чехословацької держави дозволяє зробити висновок про те, що епізодичність, перервність державотворчого процесу Словацької Республіки до 1993 р. роблять її державно-правову історію у ХХ столітті подібною до генезису української державності. З історико-порівняльної точки зору, якщо для України таким був період 1917-1920 років, то для Словаччини – період «словацької держави» Й.Тісо у 1939-1944 роках.
За винятком вказаного періоду територія сучасної Словаччини виступала складовою частиною чехословацької держави: першої Чехословацької Респуб-ліки (1918-1938 рр.), другої Чехословацької Республіки (1938-1939 рр.), а після другої світової війни – соціалістичної Чехословаччини.
Слід підкреслити, за період перебування Словаччини у складі Чехословаччини її правовий статус змінювався від адміністративно-територіальної одиниці (у складі першої Чехословацької Республіки) до суб’єкта федерації (у складі другої Чехословацької республіки та у складі ЧССР на основі Конституційного договору 1968 р.). Тим не менш, статус суб’єкта федерації у складі ЧССР до 1989 р. хоч і був конституційно закріпленим, реально не був реалізованим як з огляду на несхвалення словацької конституції, так і з огляду на специфіку соціалістичної федерації, в якій керівним суб’єктом політичної системи виступала централізована ко-муністична партія.
Третє. Після «оксамитової революції» 1989 р. правове забезпечення суспільних перетворень в Чехословаччині – і Словацькій Республіці як її складової частини – полягало в проведенні державної політики, спрямованої на перетворення інституційних і нормативних компонентів правової системи Чехословаччини загалом та її суб’єктів. Мета таких заходів – формування нового якісного стану чехословацької держави. З цією метою у правовій сфері перетворення здійснювалися у таких напрямах як конституційна реформа, реформа територіального устрою (адміністративна реформа), судова реформа. Ключовою ланкою правового забезпечення демократичних перетворень стало проведення у червні 1990 р. виборів до Федеральних Зборів і законодавчих органів суб’єктів федерації, а також оновлення політичної еліти у перші місяці після «оксамитової революції».
Показник інтенсивності реформування правової системи федеративної держави був надзвичайно високим. Лише протягом 1990 р. було створено і апробовано нову виборчу систему, прийнято нові закони щодо перебудови всієї системи органів державної влади, створені правові основи для відновлення прав людини, становлення таких інститутів громадянського суспільства як неприбуткові організації, політичні партії, релігійні організації, недержавні ЗМІ. У 1991 р. реформа впроваджувалася ще активніше, зокрема, було засновано орган конституційної юрисдикції, схвалено Хартію основних прав і свобод, реформовано судову систему тощо.
Підкреслимо при цьому, що реформи у конституційно-правовій сфері ма-ли першочерговий характер. Тим не менш вони не призвели на федеральному рівні до схвалення нової федеральної конституції, що призвело до виникнення цілого загроз територіальній цілісності чехословацької держави.
Четверте. Зусилля щодо раціоналізації федеративних стосунків між державою та її складовими частинами не принесли у вказаний період ефективних результатів. Для становлення Словацької Республіки цей фактор мав вирішальне значення. Якщо у 1990-1991 роках реформа територіального устрою була спрямована на вироблення «реальної федерації», то у першій половині 1992 року йшлося вже про утворення певної модифікації конфедеративного утворення з двох суб’єктів – Чеської і Словацької Республіки. У другій половині 1992 р. мова йшла вже про законодавче забезпечення поділу держави і конституювання в республіках владних систем, характерних для незалежних держав.
Четверте. У Словацькій Республіці вже у перші роки після «оксамитової революції» проявилися тенденції уповільнення темпів перетворень, порівняно з Чеською Республікою. Головним фактором такого феномену було істотно ниж-чий рівень оновлення національної політичної еліти. З іншого боку, уже з 1990 р. політична еліта Словаччини стала проявляти зацікавленість у першу чергу щодо проблем територіального устрою держави, поступово розширяючи вимоги про «суверенізацію» Словацької Республіки у складі єдиної держави.
Четверте. Процес конституювання незалежної словацької держави у 1992-1993 роках характеризувався такими ознаками:
а) словацька держава утворювалася внаслідок поділу федерації, а не «виходу з держави», що означає, що дві нові держави (Чеська і Словацька Республіки) виникли на місці держави, котра припинила своє існування;
б) процес поділу чехословацької федерації виступає феноменом, котрий не може бути поставлений у один ряд із припиненням СРСР і СФРЮ передов-сім із-за того, що він був завчасно врегульований за допомогою законодавчих актів федерального парламенту. Основний законодавчий акт, який врегулював процедуру ліквідації чехословацької федерації, був прийнятий 25 листопада 1992 р.,  Конституційний закон “Про припинення Чеської і Словацької Федеративної Республіки” (№542/1992 р.). Відцентрові тенденції, котрі створювали політико-правове підґрунтя дезінтеграції держави на основі результатів парламентських виборів у Словаччині влітку 1992 р. відігравали визначальну роль, проте не призвели до односторонніх неправових кроків. Хоча треба відзначити, що кроки Словацької Республіки у намаганні врегулювати ситуацію з поділом держави випереджали дії як федеральної влади, так і владних органів Чеської Республіки;
в) процес утворення незалежної держави був розпочатий Декларацією про верховенство Словацької Республіки, а основним його документом стала Конституція СР, схвалена Національною радою 1 вересня 1992 р. Конституція СР, хоч і була передбачена Конституційним законом про чехословацьку феде-рацію 1968 р., проте у прийнятій редакції була не конституцією суб’єкта федерації, а конституцією (основним законом) незалежної держави. З 1 жовтня 1992 р. вона ще в умовах функціонування спільної держави згідно власних положень набула чинності. У ній, крім іншого, містилися норми, які врегульовували питання правонаступності Словацької Республіки після припинення Чехо-Словаччини як держави. Підкреслимо, це сталося ще до врегулювання відповідних питань федеральним парламентом і тому могло виступати одним із факторів впливу на характер таких рішень.
П’яте. Аналіз державно-правових перетворень у Словацькій Республіці у період 1993-2001 роки дозволяє зробити такі висновки.
А. Державно-правовий генезис Словацької Республіки у вказаний період після може бути умовно розділений на три етапи:
перший етап (1993-1994 рр.) характеризується реальним процесом конституювання Словацької Республіки як незалежної держави, що здійснювався на основі Основного закону СР 1992 р. З іншого боку, для цього етапу характерними є незавершеність вибудови демократичних інститутів та виявлення перших проблем у функціонуванні форми правління, передбаченої Конституцією СР – парламентської республіки;
другий етап (1994-1998 рр.), який розпочинається після парламентських виборів 1994 р., характеризується становленням авторитарного режиму («мечіаризму») з такими ознаками як порушення механізму противаваг уряду і парламентській більшості, котра його утворила, порушення прав людини, зловживання повноваженнями правоохоронними органами, обмеження діяльності опозиційних політичних сил, незаконний вплив на засоби масової інформації, протистояння між урядом і президентом. І хоча словацький авторитаризм не відзначався радикалізмом, відступ від демократичних стандартів в організації публічної влади істотно уповільнив рух держави до євроатлантичного правового простору;
третій етап (1998-2001 рр.), який розпочинається парламентськими виборами 1998 р. і відстороненням Уряду В.Мечіяра від влади, відзначається цілеспрямованою і системною державною політикою щодо проведення перетворень, спрямованих у першу чергу на відновлення нормального функціонування конституційних демократичних інститутів. Першочерговим завданням стало схвалення змін і доповнень до Конституції СР.
Б. Конституційна реформа, проведена в Словацькій Республіці в два етапи (1999 і 2001 рр.), була покликана досягти таких цілей:
1) удосконалити функціонуючу модель влади, зокрема передбачити конституційні способи розв’язання можливої владної кризи, раціоналізувати всю систему конституційних органів влади. Йшлося передовсім про посилення конституційних позицій Президента СР. Форма правління залишилися парламентською республікою, проте була істотно раціоналізована;
2) уможливити проведення інших напрямів правових перетворень (судової та адміністративної реформ), заснувати нові конституційні органи влади, зокрема Судову раду, Публічного захисника прав людини;
3) увести до Конституції СР положення, які би передбачали механізм вхо-дження держави до Європейського Союзу, визначити місце рішень спільних органів ЄС та міжнародних договорів у правовій системі Словацької Республі-ки.
Шосте. Наближення і вступ Словацької Республіки до Європейського Союзу стало стратегічною метою держави з початку 1990-х років. І якщо в пе-ріод до 1998 р. цілеспрямованих зусиль у цьому напрямку не здійснювалося, то після утворення Уряду М.Дзурінди після парламентських виборів 1998 р. євроатлантична інтеграція стала пріоритетом державної політики. Словацька Республіка за кілька років провела комплексне реформування різних ділянок державно-правової сфери, за що отримала високі оцінки в ході щорічних моніторингів Єврокомісії про стан готовності країни до вступу в ЄС. Вираженням цього стало включення цієї держави на міжурядовій конференції в Ніцці 7 грудня 2000 р. до чергової хвилі розширення ЄС у 2004 р., а 1 травня 2004 р. Словацька Республіка стала членом Європейського Союзу.
Процес правової інтеграції Словацької Республіки до ЄС характеризувався такими ознаками.
А. Процес євроінтеграції у Словацькій Республіці розглядався як напрям не лише зовнішньої, а передовсім – внутрішньої політики держави. Кожний іс-тотний організаційно-правовий захід у правовій сфері вивірявся на предмет ві-дповідності вимогам Європейського Союзу щодо держав-кандидатів на членство. Для інтенсифікації процесу перетворень правової системи були схвалені закони, які удосконалювали взаємодію Уряду і Національної ради з питань Європейського Союзу.
Б. На продовження конституційної реформи 1999-2001 років напередодні вступу держави до Європейського Союзу до Конституції СР 1992 р. були внесені зміни, спрямовані на розширення обсягу недоторканості депутата Національної ради.
В. Схвалення рішення про вступ Словацької Республіки до Європейсько-го Союзу була належно легітимована з раціонально-правової точки зору. 16-17 травня 2003 р. було проведено референдум, у ході якого приєднання держави до ЄС підтримало понад 92 відсотки громадян, які взяли у ньому участь.
Сьоме. Розвиток конституційного законодавства Словацької Республіки напередодні і після вступу до ЄС у сфері публічно-правових відносин здійснювався у таких напрямах: а) підготовка до участі Словацької Республіки у владних структурах Європейського Союзу; б) удосконалення законодавства про безпеку і протидію злочинності; в) удосконалення судової системи; г) реформа місцевого самоврядування; д) реформа місцевих органів виконавчої влади; е) удосконалення виборчої системи.
У зв’язку зі вступом до ЄС було схвалено ряд законів, спрямованих на реформування та зміцнення інститутів громадянського суспільства. Словаць-кому суспільству через схвалення «антидискримінаційного закону» з боку за-конодавця було запропоноване нове розуміння прав людини – відповідне до стандартів, існуючих у державах Європейського Союзу. Було змінене також законодавство про політичні партії та вищу освіту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балканы: между прошлым и будущим. – М., 1995.
2. Вахрамеев А.В. Страны Восточной Европы: время кардинальных перемен / А.В. Вахрамеев, М.А. Дерябина, А.А. Язькова. – М., 1990. – 64 с.
3. Грацианская Н.Н. Мораване Чешской республики / Н.Н. Грацианская // Этнические меньшинства в современной Европе / Отв. ред. А.Н. Кожановский. – М. : Вост. лит-ра РАН, 1997. – С. 53–73.
4. Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство / Р. Даль // Вопросы философии. – 1994. – № 3. – C. 37–48.
5. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе / Р. Дарендорф // Вопросы философии. – 1990. – № 9. – С. 70–71.
6. Дем’янець В. Інтеграційна політика владних органів країн Вишеградської групи щодо ЄС і НАТО у 1989–1999 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук / В Дем’янець. – К., 2001. – 14 с.
7. Денчев К.Д. Опыт перехода стран Восточной Европы к демократии : автореф. дис. на соискание учен. степени док. полит. наук / К.Д. Денчев. – М., 1997. – 45 с.
8. Жалинский А. Введение в немецкое право / А. Жалинский, А. Рёрихт. – М., 2001. – 354 с.
9. Карапетян Л. К вопросу о “моделях” федерализма (Критический обзор некоторых публикаций) / Л. Карапетян // Государство и право. – 1996. – № 12. – С. 53–65.
10. Колесников В.А. Трансформация политической системы Чехословакии (вторая половина 80-х – нач. 90-х гг.) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. полит. наук / В.А. Колесников. – Воронеж, 1996. – 24 с.
11. Кремнев П.П. Образование и прекращение существования СССР как субъекта международного права : автореф. дис на соискание учен. степени канд. юрид. наук / П.П. Кремнев. – М., 2000. – 22 с.
12. Лазар Н.В. Політика Словацької Республіки щодо національних мен-шин: інституційно-правові та політичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук / Н.В. Лазар. – Чернівці, 2006 – 22 с.
13. Латыш М.В. “Пражская весна” и реакция Кремля / М.В. Латыш. – М., 1998. – 383 с.
14. Лемак В. Адаптація конституційної системи Словацької Республіки до вимог європейської інтеграції (реформа 2001 р.) / В. Лемак // Держава і право : зб. наук. праць. – 2002. – Вип. 18. – С. 93–98.
15. Лемак В. Державно-правова реформа в Чехословаччині в умовах постсоціалістичної модернізації та поділу федерації : монография / В. Лемак. – Ужгород, 2002. – 248 c.
16. Лемак В. Парламентська реформа 1999–2001 років у Словацькій Республіці (у контексті спроби конституційної реформи в Україні 2000 р.) / В. Лемак // Державне будівництво та місцеве самоврядування : зб. наук. праць. – 2002. – Вип. 3. – С. 16–22.
17. Лемак В. Словацька інформаційна служба в період уряду В. Мечіяра (1994–1998 рр.) / В. Лемак // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 4. – С. 44–46.
18. Леонова Л.А. Политический плюрализм и коалиционная власть в посттоталитарной Чехо-Словакии : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. ист. наук / Л.А. Леонова. – М., 1992. – 20 с.
19. Маликова Л. Политико-административные отношения в Словакии / Л. Маликова, К. Старонова // Политико-правовые отношения: кто стоит у вла-сти? / [под ред. Т. Верхейни. – Москва, 2001. – C. 315–348.
20. Новопашин Ю.С. “Восточноевропейский социализм” как объект исследования (вместо введения) / Ю.С. Новопашин // “Восточноевропейский социализм”: становление режима, попытки его модификации, причины краха : сб. статей / [отв. ред. В.В. Марьина, Ю.С. Новопашин. – М., 1992. – С. 4–11.
21. Переш І. Особливості формування Конституційного суду Словацької Республіки у контексті європейського досвіду / І. Переш // Регіональні студії : наук. зб. – 2002. – № 5. – С. 63–67.
22. Переш І. Становлення конституційної юрисдикції Чеської Республики / І. Переш // Регіональні студії : наук. зб. – 2002. – № 4. – С. 50–53.
23. Підготовка законів та управління нормотворчістю в країнах Цен-тральної та Східної Європи. – К.: УАДУ при Президентові України, 1998. – 299 с.
24. Поп И.И. Крутые повороты карьеры Густава Гусака / И.И. Поп // Бывшие “хозяева” Восточной Европы / [отв. ред. Ю.С. Новопашин.  М.: Российская академия наук, 1995. – С. 256–308.
25. Приходько В. “Ніжна революція” в Чехословаччині та формування нової внутрішньої і зовнішньої політики країни / В. Приходько. – Ужгород, 1999. – 96 с.
26. Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке / А. Пшеворский. – М., 1999. – 320 с.
27. Синельникова Р.Д. Державне право зарубіжних соціалістичних кран / Р.Д. Синельникова.  К.: Вид-во КДУ ім. Т.Г. Шевченка, 1966. – 187 с.
28. Страшун Б.А. Конституционные перемены в Восточной Европе. 1989–1990 / Б.А. Страшун. – М., 1991. – 207 с.
29. Ткаченко Ю.В. Проблеми конституційної законності в Україні : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Ю.В. Ткаченко. – Х., 2001. – 19 с.
30. Токвіль А. Про демократію в Америці / А. Токвіль. – К., 1999. – 587 с.
31. Уроки кризисного развития в Компартии Чехословакии и обществе после ХIII съезда КПЧ : документ, принятый на пленуме ЦК КПЧ в декабре 1970 г. – М. : Политиздат, 1971. – 64 с.
32. Федерация в зарубежных странах / [отв. ред. Д. Ковачев. – М., 1993. – 112 с.
33. Харитончук М.В. Зарубіжні концепції і практика децентралізації державного управління / М.В. Харитончук : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук. – К., 2000. – 17 с.
34. Харциева Г.Ю. Отношение словацких партий и движений к дезинтеграции ЧСФР / Г.Ю. Харциева // Политические партии и движения Восточной Европы. Проблемы адаптации к современным условиям / [отв. ред. Н.Ю. Новопашин. – М., 1994. – С. 224–225.
35. Чередниченко С. Теория международного права. – В 2-х т. – Т. 2: Старые и новые теоретические проблемы / С. Чередниченко. – М., 1999. – 531 с.
36. Чиркин В. Модели современного федерализма: сравнительный анализ / В. Чиркин // Государство и право. – 1994. – № 8–9. – С. 58–62.
37. Шаповал В. Конституційні акти України початку 90-х років ХХ ст. (питання кваліфікації) / В. Шаповал // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Ужгород, 1–3 червня 2000 р.) – Ужгород, 2000. – С. 273–274.
38. Шахрай С.М. Высший орган народного представительства ЧССР : учеб. пособ. / С.М. Шахрай. – М., 1988. – 243 с.
39. Шніцер І.О. Словацький автономістський рух в роки першої Чехословацької республіки (1918–1938 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / І.О. Шніцер. – Ужгород, 2005. – 22 с.
40. Юрійчук Ю.А. Національний фактор у суспільно-політичному роз-витку Чехії та Словаччини (1989 – середина 1990-х рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / Ю.А. Юрійчук. – Чернівці, 2000. – 20 с.
41. Accession criteria (Copenhagen criteria) // Official Journal of the European Communities. – 1993. – L. 123. – P. 47.
42. Budovani statů. – Brno, 1992–1994. – №4/1991.
43. Budovani statů. – Brno, 1992–1994. – №5/1992.
44. Budovani statů. – Brno, 1992–1994. – №6/1992.
45. Budovani statů. – Brno, 1992–1994. – №7/1992.
46. Budovani statů. – Brno, 1992–1994. – №11/1992.
47. Carol Skalnik Left. Democratization and Disintegration in Multinational States: the Breakup of the Communist Federations / Left, Carol Skalnik // World Politics – 1999. – Vol. 51. – № 2. – Р. 205–235.
48. Československo 1989. Rok na náměstích / Jiří Všetečka a kol.; Jiří Doležal.  Praha: Academia, 1990. – 152 s.
49. Chovanec J. Ku geneze samostatnosti Slovenskej republiky / J. Chovanec // Slovakia plus. Sb. prispevkov zo ž. Zasadnutia Stalej konferencie slovenskej inteligencie, konaneho v dňoch 26. – 28. novembra 1997 v Častej-Papierničke. – Bratislava, 1998. – S. 82–89.
50. Chovanec J. Ustava Slovenskej republiky – základ budovania suverenneho pravneho štatu / J. Chovanec // Medzinarodne otazky (Bratislava). – 1997. – № 3. – S. 5–23.
51. Chovanec J. Voľby Prezidenta Slovenskej republiky. Volebný slovník / J. Chovanec. – Bratislava, 1998. – 224 s.
52. Cibulka Ĺ. Ustava SR s akcentom na postavenie prezidenta SR / Ĺ. Cibulka // Aktualní otázky českeho a československeho konstitucionalismu. Sb. přispěvků z vědecké konference věnované prof. JUDr. B. Baxovi. – Brno : Masarykova univerzita, 1993. – S. 85–93.
53. Cibulka Ĺ. Volby prezidenta Slovenskej republiky / Ĺ. Cibulka // Justična Revue, č. 4/1999. – S. 38–43.
54. Cibulka Ĺ. Vytvorenie samostatnej Slovenskej republiky po roku 1989 a činnosť jej ústavných orgánov / Ĺ. Cibulka. – Bratislava : Kubko Goral, 1998. – 30 s.
55. Čič M. Komentár k Ustave Slovenskej republiky / [M. Čič a kol.. – Bratislava : Matica Slovenska, 1997. – 594 s.
56. Čič M. Problemy a perspektivy Ustavy Slovenskej republiky / M. Čič // Pravnik, č. 4/1999. – S. 292–295. – S. 289–297.
57. Čierna kniha. Analýza zdedeneho stavu v rezorte ministerstva spravod-livosti. – Bratislava, januar 1999. – 56 s.
58. Olson, David M. Prvni volebni obdobi demokratickeho parlamentu v ČSFR: Federalni shromaždéni 1990–1992 (komparačni polled) / [David M. Olson, Jana Reschova, Jindřiška Syllova // Pravnik, č. 2/1993. – S. 125–141.
59. Dědek O. Ekonomickě aspekty zániku Československa. Přiklad kulturniho rozchodu narodů / [O. Dědek a kol.. – Praha: Fortuna, 1997. – 208 s.
60. Deklaracia Slovenskej narodnej rady o zvrchovanosti Slovenskej republiky // Sb. zákonů ČSFR, č. 460/1992. – S. 2394.
61. Dekret presidenta republiky ze dne 19. června 1945 o potrestání nacis-tických zločinců, zrádců a jejich pomahačů a o mimořádných lidových soudech // Sb. №16/1945.
62. Dekret presidenta republiky ze dne 19. května 1945 o neplatnosti některých majetkově-právních jednání z doby nesvobody a o národní správě majetkových hodnot Němců, Maďarů, zrádců a kolaborantů a některých organisací a ústavů // Sb.5/1945.
63. Demokracie Europy Šrodkovo-Wschodnej w perspektyve porownawcej. / [рod red. A. Antoszewskiego i Ryszarda Herbut. – Wroclaw : Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 1997. – 252 s.
64. Deset pražskych dnů. Dokumentace.  Praha, 1990. – 672 s.
65. Drgonec J. Referendum v ustavnom prave a súdnej praxi Slovenskej republiky / J. Drgonec // Časopis pro pravni vědu a praxi, č. 2/1999. – S. 156–166.
66. Ďurica M. Dejiny Slovenska a Slovákov / M. Ďurica. – Bratislava : Slov-enské pedagogické nakladateľstvo, 1996. – 288 s.
67. Gál F. Československo v rokoch 19681990 / F. Gál // Aktuálne otázky histórie II : Zborník prednášok [zodpovedný redaktor F.Gál – Banská Bystrica : Metodické centrum, 1993. – S. 124–141.
68. Gál F. Problém česko-slovenských vzťahov po novembri 1989 cez prizmu politiky / F. Gál // Dnešní krize česko-slovenských vztahů / [Fedor Gál a kol. - Praha : Sociologické nakladatelství, 1992. – S. 20–39.
69. Gál F. Vnutropoliticke důsledky rozpadu ČSFR / F. Gál // Důsledky roz-děleni Československa. – Praha, 1992. – S. 16–27.
70. Gerloch A. Nad variantami noveho statopravniho uspořadani československeho statu / A. Gerloch // Pravnik, č. 6/1991. – S. 499–507.
71. Had M. The End of Czechoslovak Federation / M. Had // The Political and Strategic Implications of the State Crises in Central and Eastern Europe / [еd. by A. Clesse and A. Kortunov. – Luxembourg, 1993. – S. 279–287.
72. Havel V. Važeny občane. Projevy, červenec 1990 – červenec 1992 / V. Havel. – Praha : LN, 1992. – 220 s.
73. Jičinsky Z. Československy parlament v polistopadovem vývoji / Z. Jičinsky. – Praha, 1993. – 175 s.
74. Jičinsky Z. Ke stroskotani československeho federalismu / Z. Jičinsky // Rozloučeni s Československem. Pričini a důsledky česko-slovenskeho rozvodu / [еd. Rüdiger Kirke. – Praha, Patriae, 1993. – S. 73.
75. K prohlašeni kandidatury Vaclava Havela na úřad prezidenta v prosinci 1989 : dokumenty a svedectvi // Soudobé dejini, č. 2-3/1999.
76. Klima K. Ústavni pravo / K. Klima. – Praha, 1995. – 225 s.
77. Knapp V. Aktuální problémy systému československého práva / V. Knapp // Právník, č.11/1990. – S. 961–970.
78. Koudelka Z. Změny postaveni prezidenta na Slovensku a v Čechach, na Moravě a Slezsku / Z. Koudelka // Aktuálnost zmen Ústavy ČR / [еd. V. Šimiček, B. Dančak. – Brno, Masarykova univerzita, 1999. – S. 229–245.
79. Krejči O. Kniha o volbach / O. Krejči.  Praha : Victoria publishing,1994. – 353 s.
80. Kresar P. Organizacia volieb do Narodnej rady Slovenskej republiky / P. Kresar // Volby v demokracii. Soubor přednašek / [usp. V. Šimiček . – Brno : Mezinarodny politologicky ústav, 1995. – S. 57–67.
81. Kronika českych zemi / [red. D. Kubalek, H. Můllerova. – Praha : Fortuna Print, 1999. – 851 s.
82. Kubin Ľ. Dva roky politickej slobody / [Ľ. Kubin a kol.. – Bratislava, 1992. – 167 s.
83. Kusý M. Stav ľúdských práv / M. Kusý // Slovensko 1997. Súhrnna sprava o stave spoločnosti a trendoch na rok 1998 / [еd. M. Butora a M. Ivantyšyn. – Bratislava : Institut pre verejne otázky, 1998. – S. 139–154.
84. Legislativne pravidla tvorby zákonov (Schvalene uznesenim Narodnej rady Slovenskej republiky z 18. decembra 1996) // Nový rokovaci poriadok a Legislativne pravidla Narodnej rady SP. – Bratislava, 1997. – S.74–98.
85. Leška V. Zvláštnosti transformace slovenské společnosti / V. Leška // Me-zinárodni politika (Praha). – 1998. – № 6. – S. 25–27.
86. Lesna Ĺ. Slovenska informačna služba a jej sneužitie v rokoch 1993-1998 / Ĺ. Lesna // Slovensko 1998–1999. Súhrnna sprava o stave spoločnosti / [еd. G. Mesežnikov a M. Ivantyšyn. – Bratislava : Inštitut pre verejne otázky, 1999. – S. 791–806.
87. Lesna Ĺ. Únos prezidentovho syna alebo kratke dejini tajnej služby / Ĺ. Lesna. – Brno, 1998. – 197 s.
88. Méchýr J. Velky prevrat či snad Revoluce sametove? Nekolik informace, poznamek a komentarů o naši takřečené nežné revoluci a jejich osudech 1989–1992 / J. Méchýr. – Praha : Progetto, 1999. – 359 s.
89. Mečiar V. Slovensko, dôveruj si! / V. Mečiar – Bratislava, R-press, 1998. – 231 s.
90. Mesežnikov G. Vnútripoliticky vývoj a system politickych stran / G. Mesežnikov // Slovensko 1998–1999. Súhrnna sprava o stave spoločnosti / [еd. G. Mesežnikov a M. Ivantyšyn. – Bratislava : Inštitut pre verejne otázky, 1999. – S. 17–115.
91. Mezinarodni smlouvy mezi Českou republikou a Slovenskou republikou / [usp. V. Mikule. – Brno : Codex Bohemia, 1995. – 328 s.
92. Mikule V. Federalni ústavni soud skutečnosti / V. Mikule // Právo a zákonnost č. 3/1992. – S. 129–138.
93. Mikule V. Zrušeni československe federace z hlediska ústavního prava / V. Mikule // Pravnik, č. 9/1993. – S. 783–797.
94. Minoritné etnické spoločenstvá na Slovensku v procesoch spoločenských premien / [Alena Zeľová a kol.. - Bratislava : Veda, 1994. – 121 s.
95. Nižňansky V. Verejna sprava / V. Nižňansky, J. Kling, M. Petraš // Slovensko 1998–1999. Súhrna správa o stave spoločnosti / [еd. G. Mesežnikov a M. Ivantyšyn. – Bratislava, 1999. – S. 191–214.
96. Orosz L. Prezident v ústavnom systéme Slovenskej republiky / L. Orosz, K. Šimuničová. - Bratislava. Veda, 1998. – 140 s.
97. Otáhal M. Opozice, moc, společnost 19691989 / M. Otáhal. – Praha : Ústav pro soudobé dějiny AV ČR, 1994. – 124 s.
98. Pěchota V. Československe ústavní dějiny / V. Pěchota // Právník, 1991, №4. – S. 273–281.
99. Pecka J. Sovětská armáda v Československu 19681991: Chronologický přehled / [J. Pecka а kol..  Praha : Ústav pro soudobe dějiny AV ČR, 1996.
100. Pinz J. Přičiny likvidace Československa / J. Pinz // Idea Československa a Středni Evrope : sbornik přispevků. – Brno, 1994. – 3 s.
101. Pokus o politický a osobný profil Jozefa Tisu : zb. materiálov z vedeckého sympózia Častá-Papiernička, 5–7 mája 1992 / [zost. Valerián Bystrický, Štefan Fano. – Bratislava : Historický ústav SAV 1992. – 380 s.
102. Potočny M. Smlouva mezi Českou republikou a Slovenskou republikou o dobrem sousedstvi, přatelských vztazich a spolupraci / M. Potočny // Pravnik, č. 8/1993. – S. 679–685.
103. Predseda Narodnej rady Slovenskej republiky Vyhlasuje úplne znenie Ústavy Slovenskej republiky č. 460/1992 Zb., ako vyplýva zo zmien a doplneni vykonaných ústavným zákonom č. 244/1998 Z.z., ustavným zákonom č. 9/1999 Z.z. ústavným zákonom č. 90/2001 Z.z. // Sb. zákonov č. 135/2001. – S. 1538–1560.
104. Předsednictvo České národní rady vyhlašuje úplné znění zákona České národní rady ze dne 6. března 1990 č. 54 Sb., o volbách do České národní rady, jak vyplývá ze změn a doplnění provedených zákonným opatřením předsednictva České národní rady č. 221/1990 Sb., zákonem České národní rady č. 435/1991 Sb. а zákonem České národní rady č. 94/1992 Sb. // Sb. zákonů č. 120/1992. – S. 707–721.
105. Predsedníctvo Slovenskej národnej rady vyhlasuje úplné znenie zákona Slovenskej národnej rady o voľbách do Slovenskej národnej rady zo 16. marca 1990 č. 80 Zb., ako vyplýva zo zmien a doplnkov vykonaných zákonom Slovenskej národnej rady z 3. decembra 1991 č. 8 Zb. a zákonom Slovenskej národnej rady z 26. februára 1992 č. 104 Zb. // Sb. zákonů č. 179/1992. – S. 978–991.
106. Prokš P. Konec jednoho experimentu (Krize a pád totalitního režimu v Československu 1968  1989) / P. Prokš.  Praha : Panoráma dějin, 1991.
107. Raal Siguard Hilde. Slovak Nationalism and the Break-up of Czechoslovakia / Siguard Hilde Raal // Europe-Asia Studies, 1999. Vol. 51. – №4. – Р. 647–666.
108. Roussean D. La justice-constitutionnelle en Europe / D. Roussean. – P. : Montchrestien, 1998. – 234 s.
109. Rozhodovacia činnosť Ústavneho súdu Slovenskej republiky 1993–1997 / [zodpovedný redaktor P. Kresak. - Bratislava : Kalligram, 1999. – 620 s.
110. Sb. zak. a nar., 1918, č. 11. – S. 9.
111. Sb. zak. a nar., 1920, č. 121. – S. 255–267
112. Sb. zak. a nar., 1920, č.126. – S. 291–306.
113. Sb. zak. a nar., 1927, č.125. – S. 1449–1478.
114. Sb. zak. a nar., 1927, č.126. – S. 1478–1494.
115. Sekuritas imperii 4/III. Sbornik k problematice bezpečnostnich zlužeb / [еd. P. Žašek a P. Benda. – Praha : Tiskarna MV, 1998. – 822 s.
116. Šimko J. Vystúpenie na vedeckej konferencii “Ústava SR a jej legislativne perspektívi” 4 marca 1999 v Tatranskej Javorine / J. Šimko // Justična Revue, č. 4/1999. – S. 20–37.
117. Sladeček V. K legislativni činnosti Federálniho shromážděni po listopadu 1989 / V. Sladeček // Pravnik č. 9/1992. – С. 770–771.
118. Sladek Z. Listopad a prosinec 1989 v Československu pohledem sovetskoho oficialnoho tisku / Z. Sladek // Soudobi dejini č. 2-3/1999. – S. 176–177.
119. Slovensko v politickom systéme Československa : materiály z vedeckého sympózia Častá, 11–13. novembra 1991 / Bystrický, Valerián. – Bratislava : Slovenská národná rada – Historický ústav SAV 1992. – 235 s. Rés. angl., nem.
120. Slovensko v šedej zone? Rozširovanie NATO, zlyhania a perspektívy Slo-venska / [еd. M. Butora, F. Šebej. – Bratislava, 1998. – 255 s.
121. Správa o činnosti Predsedníctva Slovenskej národnej rady za obdobie od 31. októbra do 30. novembra 1989.
122. Správa o plneni úloh Slovenskej informačnej služby. – Bratislava : Úrad vlady SR, 1999. – 48 s.
123. Správa o pripravenosti Slovenskej republiky na členstvo v EÚ od augusta 1998 do juna 1999. – Bratislava, 1999. – 83 s.
124. Stein E. Česko-Slovensko: Konflikt, roztržka, rozpad / E. Stein. – Praha : Academia, 2000. – 370 s.
125. Stenografická správa o 16. schôdzi Slovenskej národnej rady konanej 31. októbra 1989. – Bratislava, 1989. – 69 s.
126. Stenografická správa o 22. schôdzi Slovenskej národnej rady konanej 1. marca 1990. – Bratislava, marec 1990. – 171 s.
127. Stenografická správa o schôdzi Slovenskej národnej rady konanej 19. decembra 1989. 19. schôdza – Bratislava, 1989. – 153 s.
128. Fish Steven. The End of Meciarism / Steven Fish // East European Constitutional Review, 1999, Vol. 8, №1–2. – S. 47–51.
129. Suk J. Občanske forum: listopad – prosinec 1989. 2 dil. Dokumenty / J. Suk. – Praha, Brno, Doplnek, 1998. – 330 s.
130. The End of Czechoslovakia / [еd. By J. Musil. – Budapest, London, New Jork : Central European University Press, 1993. – 286 s.
131. Tůma O. Normalisace und Repression in der Tschechoslowakei 1968 – 1989 / O. Tůma // Repression und Wohlstandsversprechen. – Drezden : Hannah-Arendt Institut, 1999. – S. 129–140.
132. Ustava Československe socialisticke republiky ze dne 11. července 1960 // Sb. zakonů ČSSR č. 100/1960. – S. 291–309.
133. Ústava Slovenskej republiky z 1. septembra 1992 // Sb. zákonů ČSFR č. 460/1992. – S. 2660–2678.
134. Ústavní zákon č. 161 ze dne 19. prosince 1989, kterým se mění a doplňuje ústavní zákon, č. 143/1968 Sb., o československé federaci // Sb. zákonů, č. 161/1989. – S. 1170.
135. Ústavní zákon č. 183 ze dne 28. prosince 1989 o volbě nových poslanců zákonodárných sborů // Sbírka zákonů, 1989, č. 183. – S. 1234.
136. Ústavní zákon č. 45 ze dne 27. února 1990 o zkráceni volebniho obdobi zákonodárnych sborů // Sb. zákonů č. 45/1990. – S. 222.
137. Ústavní zákon o děleni majetku České a Slovenske Federativni Republiky mezi Českou Republiku a Slovenskou republiku a jeho prechodu na Českou repub-liku a Slovenskou republiku // Sb. zákonů ČSFR č. 541/1992. – S. 3250–3253.
138. Ústavni zákon o odvolávani poslanců zastupitelských sborů a volbe novych poslanců národnich výborů // Sb. zakonů č. 14/1990. – S. 38.
139. Ústavní zákon ze dne 12. prosince 1990, kterým se mění ústavní zákon č. 143/1968 Sb., o československé federaci // Sb. zákonů č. 556/1990. – S. 2074–2078.
140. Ústavní zákon ze dne 16. července 1991, kterým se mění a doplňuje Ústava České a Slovenské Federativní Republiky, ve znění pozdějších předpisů // Sb. zákonů č. 326/1991. – S.1426–1427.
141. Ústavni zákon ze dne 17. prosince 1992 o zániku funkce soudců a o skon-čeni pracovnich a služebnich poměrů v souvislosti se zanikem České a Slovenske Federativni Republiky // Sb. zákonů ČSFR č. 624/1992. – S. 3794–3795.
142. Ústavní zákon ze dne 18. července 1990, kterým se mění a doplňuje ústavní zákon č. 100/1960 Sb., Ústava Československé socialistické republiky, a ústavní zákon č. 143/1968 Sb., o československé federaci, a kterým se zkracuje volební období národních výborů // Sb. zákonů č. 294/1990. – S.1062–1063.
143. Ústavní zákon ze dne 18. července 1991 o referendu // Sb. zákonů č. 327/1991. – S.1428–1429.
144. Ústavní zákon ze dne 18. dubna 1990, kterým se mění a doplňuje ústavní zákon, č. 100/1960 Sb., Ústava Československé federativní republiky, a ústavní zákon č. 143/1968 Sb., o československé federaci // Sb. zákonů, č. 100/1990. – S.402–403.
145. Ústavní zákon ze dne 19. července 1990 o změnách v soustavě federálních ústředních orgánů státní správy, v jejichž čele stojí člen vlády České a Slovenské Federativní Republiky // Sb. zákonů č. 296/1990. – S.1064–1065.
146. Ústavní zákon ze dne 20. dubna 1990 o státních symbolech České a Slo-venské Federativní Republiky // Sb. zákonů č. 102/1990. – S.413.
147. Ústavní zákon ze dne 20. dubna 1990 o změně názvu Československé federativní republiky // Sb. zákonů č. 101/1990. – S.404.
148. Ustavni zakon ze dne 20. prosince 1970, ktorym se měni a doplñuje ustavni zakon č. 143/1968 Sb., o československe federaci // Sb. zakonů ČSSR č. 125/1970. – S. 569–573.
149. Ustavni zakon ze dne 24 června 1968 o připravě federativniho uspořadani Československe socialisticke republiky // Sb. zakonů ČSSR č. 77/1960. – S. 217–218.
150. Ústavní zákon ze dne 25. listopadu 1992 o zaniku České a Slovenske Federativni Republiky // Sb. zákonů ČSFR č. 542/1992. – S. 3253–3254.
151. Ústavni zakon ze dne 27 řijna 1968 o československe federaci // Sb. za-konů č. 143/1968. – S. 381–401.
152. Ústavni zakon ze dne 27. řijna 1968 o postaveni narodnosti v Československe socialisticke republice // Sb. zakonů ČSSR č. 144/1968. – S. 402–403.
153. Ústavní zákon ze dne 27. února 1991 o Ústavním soudu České a Slovenské Federativní Republiky // Sb. zákonů č. 91/1991. – S. 449–452.
154. Ústavní zákon ze dne 29. března 1990 o změně názvu Československé socialistické republiky // Sb. zákonů č. 81/1990. – S. 362.
155. Ústavny zakon «O Ustave Slovenskej republiky» z 21 jula 1939// Slovensky zakonnik. – 1939. – 31 jula. – S.375–384.
156. Ústavny zakon «O Ustavnim Senatu» // Slovensky zakonnik. – 1942. – S. 329–332.
157. Ústavný zákon č. 9 zo 14. junuára 1999, ktorým sa mení a doplňa Ústava Slovenskej republiky č. 460/1992 Zb. v znení ústavného zákona č. 244/1999 Z.z. // Zb. zákonov SR č. 9/1999. – S. 110–112.
158. Vlády ČSSR, ČSR a SSR k událostem 17. listopadu // Rudé právo. Praha, 1989, 21. listopad.
159. Wolf K. Podruhé a naposled aneb Mirove děleni Československa / K. Wolf. – Praha, 1998. – 141 s.
160. Z projevu ministra spravedlnosti ČR na shromáždéni justičnich pracovniků České republiky dne 25. řijna 1990 // Právo a zákonnost č. 2/1991.
161. Zákon Narodnej rady Slovenskej republiky č. 350/1996 Z.z. z 24 oktobra 1996 o rokovacom poriadku Narodnej rady Slovenskej republiky // Nový rokovaci poriadok a Legislativni pravidla Narodnej rady SR. – Bratislava, 1997. – S. 5–70.
162. Zákon Narodnej rady Slovenskej republiky z 18. marca 1999 o spôsobe voľby prezidenta Slovenskej republiky, o ľudovom hlasovaní o jeho odvolaní a doplnení niektorých dalších zákonov // Zb. zákonov č. 46/1999. – S. 422–435.
163. Zákon Narodnej rady Slovenskej republiky z 22. decembra 1992 o Kan-celárii prezidenta Slovenskej republiky // Sb. zákonů č. 16/1993. – S. 70.
164. Zákon Narodnej rady Slovenskej republiky zo 4. jula 2001 o samospráve vyššich úsemnich celkov a o zmene a doplnení niektorých zákonov (zákon o sa-mosprávnych krajoch) // Sb. zákonů č. 302/2001. – S. 7009–7033.
165. Zákon o organizacii Ustavneho Sudu Slovenskej republiky, o konani pred nim a o postaveni jeho sudcov z 20 Januara 1993 // Sb. zákonov č. 38/1993. – S. 222–231.
166. Zákon ze dne 13 listopadu 1992 o zrušeni Federalni bezpečnostni infor-mačni služby // Sb. zákonů ČSFR č. 543/1992. – S. 3255–3256.
167. Zakon ze dne 13 zaři 1968 o Narodni fronte // Sb. zákonů ČSSR č. 128/1968.
168. Zákon ze dne 13. prosince 1990 o rozpočtových pravidlech federace // Sb. zákonů č. 563/1990. – S. 2090–2096.
169. Zákon ze dne 19. července 1991 o soudech a soudcích // Sb. zákonů č. 335/1991. – S. 1538–1551.
170. Zákon ze dne 19. září 1990 o vymezení působnosti České a Slovenské Federativní Republiky ve věcech vnitřního pořádku a bezpečnosti // Sb. zákonů č. 384/1990. – S. 1400.
171. Zákon ze dne 2. října 1990 o zmírnění následků některých majetkových křivd // Sb. zákonů č. 403/1990. – S. 1466–1469.
172. Zákon ze dne 23. ledna 1990 o politických stranách // Sb. zákonů č. 15/1990. – S. 39–40.
173. Zákon ze dne 27. března 1990 o právu petičním // Sb. zákonů č. 85/1990. – S. 374–375.
174. Zákon ze dne 27. března 1990 o právu shromažďovacím // Sb. zákonů č. 84/1990. – S. 369–373.
175. Zákon ze dne 27. března 1990 o státním rozpočtu federace na rok 1990 // Sb. zákonů č. 82/1990. – S. 362–363.
176. Zákon ze dne 27. března 1990 o združování občanů // Sb. zákonů č. 83/1990. – S. 336-369.
177. Zákon ze dne 27. února 1990 o volbách do Federálního shromáždění // Sb. zákonů č. 47/1990. – S. 225-237.
178. Zákon ze dne 28. března 1990, kterým se měni a doplňuje zákon č. 81/1966 Sb., o periodickém tisku a o ostatních hromadných informačních prostředcích // Sb. zákonů č. 86/1990. – S. 375–377.
179. Zákon ze dne 4. července 1991 o svobodě náboženskě viry a postaveni cirkvi a naboženskych společnosti // Sb. zákonů č. 308/1991. – S. 1338–1341.
180. Zákon ze dne 6. listopadu 1991 o způsobu provádění referenda // Sb. zákonů č. 490/1991. – S. 2314–2322.
181. Zákon ze dne 7. května 1990, kterým se mění a doplňuje zákon o prokuratuře // Sb. zákonů č. 168/1990. – S. 662–664.
182. Zákon ze dne 7. listopadu 1991 o organizaci Ústavního soudu České a Slovenské Federativní Republiky a o řízení před ním // Sb. zákonů č. 491/1991. – S. 2323–2334.
183. Zakon ze dne 9 dubna 1960 o uzemnim členeni statu // Sb. zakonů ČSSR č. 36/1960. – S. 98–100.
184. Zákon ze dne 9. května 1990 o občanských komisích působících v re-sortach ministerstev vnitra a o změně a doplnění zákona č. 100/1970 Sb., o služeb-ním poměru příslušníků Sboru národní bezpečnosti, ve znění zákonů č. 63/1983 Sb. a č. 74/1990 Sb. // Sb. zákonů č.169/1990. – S. 664–665.
185. Žatkuliak J. Ku vzniku československej federácie roku 1968 // Idea Československa a Středni Evropa. Sbornik přispěvků z konference konane k 75 vy-roči 28. řijna 1918 v Brně a v Martině ve dnech 28.–30. řijna 1993 / [redakce univ. prof. S. Kučerova a kol.] – Brno : Nakladatelstvi Doplněk, 1994. – S. 176–177.
186. Zakon zo 4. februаra 2005 o politickуch stranаch a politickуch hnutiach // Zbierka zаkonov с. 85/2005. – S. 734–744.
187. Zavacká K. Dezintegračne snahy tzv. integrújucej sa Europy a ich dopad na československý štat / K. Zavacká // Idea Československa a Středni Evropa : sbornik přispěvků z konference konane k 75 vyroči 28. řijna 1918 v Brně a v Mar-tině ve dnech 28.-30. řijna 1993 / [redakce univ. prof. S. Kučerova a kol.. – Brno : Nakladatelstvi Doplněk, 1994. – S. 168–173.
188. Zrychlený tep dějin. Reálné drama o deseti jednáních. (Autentické záznamy jednání představitelů státní moci s delegacemi hnutí Občanské fórum a Verejnosť proti nasiliu v listopadu a prosinci 1989) / [uspořadal V.Hanzel. – Praha: OK Centrum, 1991. – 248 s.