ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ: ПРИРОДА, ЗМІСТ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ :

brief description

З М І С Т

ВСТУП................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І. ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ (КОНЦЕПТУАЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ РІВЕНЬ)
1.1. Функції сучасної держави: проблеми розуміння та підходи до класифікації........................................................................
15
1.2. Держава та економічна сфера: межі втручання та напрями взаємодії................................................................................
43
1.3. Форми та методи державного регулювання економічних відносин..................................................................................................
79
Висновки до розділу 1 115

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІІ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ
2.1. Зміст економічних функцій держави.................................. 117
2.2. Економічна функція сучасної держави: принципи та форми здійснення...................................................................................
148
2.3. Тенденції розвитку економічних функцій Української держави...................................................................................................
170
Висновки до розділу 2 188

ВИСНОВКИ.......................................................................................... 191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................... 196

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Розвиток сучасної держави пов’язується з необхідністю аналізу суспільства як певним чином організованої соціальної системи, що функціонує завдяки гармонічному розвитку різноманітних його сфер. Однак, будь-яке суспільство є високорозвинутою системою лише за умови ефективності і досконалості його матеріальної основи – економічної системи. Саме їй відводиться роль базису, від розвитку якого залежить не лише реальність демократії та формування громадянського суспільства і правової держави, а й реальність прав, свобод та інтересів кожного суб’єкта суспільних відносин.
Економіка України переважну частину XX століття розвивалась як економічна система централізовано-планового типу. Починаючи з 1990-х років вона трансформується в напрямі ринкової економіки змішаного типу. Історичний аспект трансформаційних змін від директивної економіки до змішаної, від абсолютної державної власності на засоби й знаряддя виробництва до приватної передбачає співіснування методів ринкового й державного регулювання в їх взаємодії. В умовах формування ринкової економіки кардинально змінюється роль держави в економічних відносинах. Сьогодні, коли відмирає всеосяжне централізоване планування, примусове встановлення господарських зв’язків, роль держави зводиться до виконання таких функцій, як:
– здійснення законодавчого регулювання основ економічної, господарської діяльності;
– контроль за дотриманням встановлених законом правил економічної та господарської діяльності, захист відносин, що виникають у зв’язку з цими правилами, та прав їх учасників;
– забезпечення соціальної спрямованості економіки.
Справді, ефективна реалізація економічної функції держави, її трансформація неможливі без наявності відповідних правових механізмів, за допомогою яких забезпечується дотримання встановлених державою „правил гри” всіма суб’єктами суспільних відносин. У цих умовах саме держава бере на себе обов’язки щодо переходу суспільства від одного стану до іншого. Цілком очевидно, що державно-правове регулювання ефективного функціонування економічної системи в умовах її трансформації в якісно новий етан передбачає посилення ролі держави в процесах, які відбуваються, з одночасним підвищенням рівня юридичної регламентації суспільних відносин. З огляду на це особливо важливою є роль Конституції, яка закріплює основи економічної системи країни, принципи організації та функціонування економічного механізму, і тим самим безпосередньо відображає інтереси різних суспільних класів, соціальних верств і груп, визначає їх роль, права та обов’язки в системі суспільного виробництва.
Як відомо, рух до ринкової економіки вимагає від держави оволодіння новими підходами, методами та інструментами регулювання економіки, адже роль держави в період ринкової трансформації економіки – це роль своєрідного конструктора реформ, з одного боку, і роль керуючого ходом реформ – з іншого. Надзвичайно важливим є засвоєння уроків минулого і визнання того, що розвиток і реформування економічної функції держави є надзвичайно важливим кроком у розвитку держави.
Перехід до ринкової економіки супроводжується подальшим розвитком правових форм реалізації економічної функції держави. Підвищення ролі держави в її зворотному впливі на економіку супроводжується вдосконаленням в першу чергу правотворчої форми здійснення економічної функції, розширенням економічного законодавства, підвищенням ролі права в регулюванні ринкових економічних відносин. Засобом конкретизації економічного порядку є економічне законодавство.
Саме тому значної ролі набуває правотворча форма реалізації функцій держави в цілому та економічної функції зокрема. В сучасних умовах правотворча форма реалізації економічної функції спрямована на розробку загальних для всіх „правил економічної гри”, що особливо важливо для усунення в умовах правового вакууму, криміналізації економічного життя суспільства. Не будучи власне економічною функцією, ця форма, проте, має надзвичайно важливе значення для успішного розвитку саме економічної діяльності економічних суб’єктів.
Шляхи розвитку економічної функції держави неодмінно повинні враховуватися і пристосовуватись до змін у світовій системі господарювання, що не в останню чергу зумовлені процесами його інтернаціоналізації та глобалізації виробництва, в основі яких лежить зростання прямих інвестицій транснаціональних компаній.
Все це ставить проблему щодо реального стану і перспектив інтеграції України у світову економічну систему. Ми маємо передусім визначити умови, які сприяють міжнародній конкурентоспроможності українського виробництва. Для забезпечення гармонізації національної та глобальної економіки держава вже тепер повинна розробити стратегію ефективного входження України у глобальний світ, яка має базуватися на поєднанні принципів відкритості економіки із захистом внутрішнього ринку, аналізі державних, регіональних та галузевих концепцій і програм соціально-економічного розвитку у поєднанні із загальною ситуацією на світовому ринку та перспективами інтеграції України у світову економіку.
Ефективність економічних функцій держави залежить від сукупності факторів об’єктивного і суб'єктивного характеру. Основними серед них є рівень розвитку економічних відносин, що є основою ефективного функціонування держави; розвиток соціальної сфери суспільства; ступінь демократичності політичного життя суспільства. Важливого значення набувають рівень наукового обґрунтування законодавства, його відповідність об’єктивним умовам життєдіяльності суспільства, рівень правового та економічного забезпечення суб’єктивних інтересів. Суб’єктивного значення має відповідність процесу регулювання суспільних відносин суб’єктивним правам та інтересам, відповідність законодавства, що регламентує економічні відносини, правилам законодавчої техніки, його непротирічність. Важливого значення для створення обґрунтованих концепцій підвищення ефективності державно-правового регулювання економічних процесів має наукова розробка проблем економічних функцій держави.
Існуючі прогалини у наукових дослідженнях посилюють актуальність обраної теми, адже дослідження проблем впливу держави на сферу економічних відносин є потребою як наукової, так і практичної діяльності.
Значний внесок у дослідження співвідношення держави та економіки, визначення ролі економічних процесів у забезпеченні системності суспільства, дослідження меж впливу держави на економічні процеси та характеристику особливостей правового регулювання економічних відносин зробили праці відомих українських та російських вчених радянського періоду. Серед них: С.С. Алексєєв, М.Г. Александров, Л.І. Абалкін, В.К. Бабаєв, М.І. Байтін, С.М. Братусь, А.Б. Венгеров, О.В. Венедіктов, О.М. Вітченко, В.М. Горшеньов, Т.В. Кашанін, В.В. Лазарєв, О.В. Міцкевич, П.О. Недбайло, А.С. Піголкін, С.В. Полєніна, І.С. Самощенко, Р.О. Халфіна, Л.С. Явич та ін. Важливі аспекти аналізу проблем функцій держави взагалі та економічних зокрема були предметом дослідження сучасних вітчизняних вчених С.Д. Гусарєва, П.Б. Євграфова, А.П. Зайця, О.В. Зайчука, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, О.Л. Копиленка, В.В. Копєйчикова, О.Г. Мурашина, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, В.Ф. Погорілка, О.Ф. Скакун, Т.І. Тарахонич, О.Д. Тихомирова, І.Б. Усенка, Ю.С. Шемшученка, О.В. Шмоткіна та ін.
Незважаючи на значну кількість наукових робіт, проблема державно-правового впливу на сферу економічних відносин комплексному дослідженню у вітчизняній літературі не піддавалась. Саме тому існуючий стан розробки даної проблеми зумовлює нагальну потребу ґрунтовного аналізу економічних функцій сучасної держави на монографічному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з плановою тематикою науково-дослідної роботи відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України і є складовою частиною загальних тем: „Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010) та „Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102U001597).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування природи, змісту та сутності економічних функцій сучасної держави, визначення факторів, що зумовлюють форми та межі впливу держави на економічну систему суспільства та обґрунтування можливих шляхів удосконалення та підвищення ефективності економічних функцій Української держави.
Досягнення поставленої мети зумовлює зосередження уваги на виконанні наступних завдань:
визначити взаємодію категорій сутність, соціальне та функціональне призначення держави;
розмежувати категорії мета, завдання, фактична діяльність та напрямки діяльності;
обґрунтувати власне визначення термінів “функції держави” та „економічні функції держави”;
визначити ступінь, форму, рівень, зміст та способи державного регулювання економічними процесами; проаналізувати можливості держави у сфері охорони та гарантування економічних прав особи;
визначити ознаки та особливості економічної системи перехідного періоду та особливості державного регулювання в межах цієї системи;
визначити особливості організаційної і правової форм здійснення функцій держави у економічній сфері та методів державного впливу на сферу економічних відносин;
визначити зміст економічних функцій держави шляхом аналізу їх залежності від економічної системи та економічної політики; проаналізувати сутність та особливості економічної системи перехідного періоду;
визначити особливості державного впливу на економічні відносини в умовах переходу до ринкових відносин; форми реалізації економічних функцій держави та їх особливості;
встановити співвідношення категорій принцип правової форми реалізації економічних функцій держави та принцип правового регулювання ринкових відносин;
охарактеризувати систему принципів забезпечення економічних функцій держави;
визначити шляхи і тенденції розвитку економічних функцій Української держави;
дослідити критерії визначення ефективності економічних функцій сучасної держави.
Об’єктом дослідження є функції держави як основний засіб визначення сутності та соціального призначення сучасної держави, її ролі і місця в суспільстві.
Предметом дослідження є економічні функції сучасної держави як один із важливих напрямків її впливу на суспільство.
Методи дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмету дослідження. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження автором застосовані наступні методи:
філософський метод матеріалістичної діалектики – забезпечив можливість визначити роль економічних відносин у процесі функціонування та розвитку суспільства і держави;
історико-правовий – надав можливість виокремити тенденції розвитку економічних функцій держави;
логічний метод – дозволив отримати знання про сутність, природу та зміст економічних функцій держави;
системно-структурний метод – сприяв визначенню місця економічних функцій в системі інших напрямів діяльності держави та її структуру;
функціональний метод надав можливість визначити закономірності державного впливу на сферу економічних відносин;
порівняльний метод – забезпечив характеристику спільних та відмінних рис як економічних та інших функцій держави, так і таких категорій, як функції та завдання держави;
антропологічний метод – сприяв визначенню ролі економічних функцій у забезпеченні, гарантуванні та охороні прав і свобод людини;
прогностичний метод – був застосований для визначення шляхів розвитку та вдосконалення економічних функцій Української держави.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що за характером, сутністю і змістом вона є однією з перших в Україні спроб комплексного дослідження функціонального призначення держави у сфері економічних відносин.
Наукову новизну становлять наступні висновки, положення та рекомендації, які визначають особистий внесок автора .у дослідження проблеми:
доведено, що значення проблем функціонального призначення держави зумовлюється необхідністю визначення сутності держави, її соціального призначення, закономірностей організації елементів держави як складної за будовою системи, зміни одних історичних типів держав іншими, можливостей держави як повноцінного та суверенного суб’єкта міжнародних відносин;
дається власне визначення функцій держави як структурно та змістовно відокремлених напрямів діяльності держави, що обумовлені системою об’єктивних факторів, мають нормативно-закріплений характер, є засобами реалізації завдань, відображають закономірності організації держави як складної соціальної системи, обумовлюють процес становлення, історичної зміни держав, відображають їх сутність та можливості як суб’єкта міжнародних відносин;
проаналізовано два аспекти економічного напрямку діяльності держави у сфері забезпечення індивідуальних прав. Перший з них пов’язаний із можливістю створення необхідних умов для реалізації економічних прав людини шляхом регулювання відносин власності, забезпечення економічних інтересів, гарантування економічних потреб, створення механізму реалізації прав та гарантування охорони і відновлення цих прав у економічній сфері. Інший напрямок діяльності держави пов’язаний із створенням необхідної матеріальної основи для реалізації інших груп прав шляхом створення стабільної економічної системи, забезпечення мінімальних економічних можливостей та економічної основи суспільного розвитку;
визначено основні ознаки перехідної економіки, що виявляються у переважанні особливих перехідних економічних форм, які несуть поєднання старих і нових якостей, суперечать традиційним чинникам, виступають сигналом процесу відмирання попередньої системи; нестійкість, що свідчить про незворотній характер змін та витіснення новою системою; альтернативний характер розвитку, тобто багатоваріантність його результатів;
доведено, що особливості державного регулювання економічних процесів у межах перехідного суспільства полягають у визначенні перспектив економічного розвитку та пріоритетних напрямків економічних відносин, соціалізації економічних процесів, розвитку ринкових відносин, подоланні корупції та монополізму, забезпеченні та реалізації економічних прав особи та рівності існуючих форм власності, підтримці економічної конкуренції та створенні досконалого законодавства;
визначена роль договірно-заохочувального методу регулювання економічних відносин, змістом якого є нормативно-встановлене стимулювання діяльності суб’єктів економічних відносин, що відповідає не лише правовим вимогам, а і вимогам встановленим за погодженням сторін на договірних засадах;
дається визначення економічних методів державного регулювання економічних відносин як способів реалізації публічних інтересів на началах рівності, майнової незалежності з метою узгодження волі суб’єктів майнових відносин з урахуванням впливу об’єктивних економічних законів;
проаналізована сутність та особливості економічної системи перехідного періоду, що характеризується переважанням перехідних економічних форм, нестійкістю економічних відносин, їх альтернативністю, особливим характером економічних протиріч, історичністю та інерційністю відтворення економіки, а також водночас інтенсивним розвитком нових економічних форм та відносин;
здійснено класифікацію економічних функцій Української держави на 5 основних груп: – забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки; захист економічної конкурентності; коригування розподілу ресурсів; перерозподіл доходів та багатства; стабілізація економічних процесів та відносин;
виокремлені тенденції розвитку економічної функції Української держави, а саме: поступове відхилення від тоталітарного впливу на економічні процеси; оптимальне співвідношення державного регулювання та саморегулювання; централізації та децентралізації; вдосконалення форм опосередкованого впливу держави на економічні процеси; забезпечення та гарантування різноманітних форм власності; оптимальне поєднання адміністративних та економічних методів регулювання економіки; вдосконалення економічної політики держави;
визначена внутрішня структура системи економічних функцій держави, яку складають підфункції: – оподаткування, фінансів, валютного регулювання, митного регулювання, регулювання відносин власності та підприємництва;
визначені особливості організаційних форм реалізації економічних функцій держави та їх значення у досягненні завдань держави, а саме: визначення структури економічної системи (організаційно-структурна форма), забезпечення матеріальної основи діяльності суб’єктів економічних відносин (організаційно-матеріальна), формування системи ідей та принципів, що забезпечують єдність економічної системи та її наукову основу (організаційно-ідеологічна);
дається визначення правових форм реалізації економічних функцій держави як певним чином організовану діяльність спеціально уповноважених органів держави та посадових осіб по розробці нормативних документів, що забезпечують регулювання економічних відносин та вияв і закріплення економічних інтересів; по реалізації нормативних актів, врівноваженню економічних інтересів та економічних прав; по охороні та гарантуванню економічних відносин та прав, що здійснюються з метою створення необхідних умов для функціонування і розвитку економічної системи суспільства;
досліджені тенденції розвитку та підвищення ефективності економічних функцій держави, що виявляються у необхідності перегляду ролі планування економічних процесів та відносин, оптимальне визначення меж правового впливу на сферу економічних відносин, врахування та правове відображення особливостей перехідного характеру економічної системи, створення виваженої економіко-правової політики держави, що має соціальну спрямованість, підвищення якості, системності та ефективності законодавства у економічній сфері, чітке визначення та закріплення економічного статусу суб’єктів економічних відносин, врівноваження економічних інтересів, наявність механізмів реалізації економічних прав суб’єктів та ефективних заходів юридичної відповідальності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у дослідженні сутності, природи, змісту економічних функцій держави, форм та напрямків їх здійснення.
Сформульовані в дисертації висновки та положення можуть бути використані у:
правотворчій діяльності з метою вдосконалення законодавчої бази державного впливу на економічні відносини;
правозастосовчій діяльності шляхом врахування досліджених у роботі форм, методів та ефективності економічних функцій сучасної держави;
науковій діяльності з метою подальшої розробки проблем співвідношення держави, права та економічних відносин, функціонального призначення держави та її ролі у забезпеченні суспільного порядку;
навчальній роботі в процесі читання лекцій, проведення аудиторних занять та самостійної роботи з теорії держави та права, а також спеціалізованих дисциплін загальнотеоретичного циклу;
в процесі підготовки підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження виконане автором особисто. Аргументовані в роботі теоретичні положення та висновки ґрунтуються на дослідженнях автора, аналізі наукових та нормативних джерел, на які зроблено посилання, та узагальненні практики функціональної діяльності сучасної держави. Наукових публікацій у співавторстві немає.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та кафедри теорії держави і права Київського університету права НАН України.
Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: „Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 23–24 квітня 2004 р.; тези опубліковані); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”. Вип. 4 (м. Косів, 25–30 січня 2003 р.; тези опубліковані); „Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку”. Вип. 5, 6 (м. Косів, 2004, 2005 р.; тези опубліковані); „Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 2005 р.; тези опубліковані).
Крім того, основні результати і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, автором викладені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, що мають шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок, з них 15 сторінок використаних джерел (175 найменувань).

bibliography

В И С Н О В К И

На основі проведеного дослідження сформульовано теоретико-методологічні положення і практичної рекомендації, що узагальнюють основні результати роботи та визначають теоретичне і практичне значення дисертації.
1. Процес дослідження держави як юридичної категорії та засобу управління суспільством пов’язується з необхідністю визначення різноманітних її рис та властивостей. Теорія держави і права розрізняє статистичні та динамічні властивості держави. До перших належать ознаки держави, її сутність, форма, а до динамічних – функції держави, їх зміст та форми і методи реалізації.
2. Визначення категорії „функції держави” не містить суттєвих розбіжностей, оскільки характеризують функції держави як основні соціально важливі напрями діяльності держави на конкретному істотному етапі розвитку у зв’язку з тим, що діяльність держави надзвичайно різноманітна та різнорідна.
3. Визначення взаємодії категорій функції та завдання держави надає можливість охарактеризувати природу та сутність основних функцій держави. Належність цих категорій до суспільно-політичної сфери обумовлює їх взаємодію та взаємовплив. При цьому кожна з них зберігає відносну самостійність як особливе явище.
4. Функції держави необхідно відрізняти від однорідних, близьких явищ, перш за все від функцій політичної системи та функцій державних органів. Функції політичної системи є відносно самостійними явищами, які є загальними по відношенню до функцій складових частин політичної системи. Співвідношення функцій держави та функцій державних органів – це співвідношення загального та особливого в діяльності держави.
5. Існуючі критерії класифікації функцій держави сприяють їх приведенню у певну систему та визначенню ролі і місця кожної з функцій у цій системі.
6. Державне регулювання економічними процесами зумовлюється самою сутністю держави як інституту, покликаного відображати загальну волю та інтереси більшості населення. У історичному перебігу розвитку держави, її завдання та функції відображають сферу та межі її втручання у суспільні відносини, можливість відображення інтересів її соціальних груп, ступінь забезпечення загально соціальних корпоративних інтересів, прав і свобод окремого індивіда.
7. Існує два підходи до розуміння регулювання державою економічними процесами. Перший полягає у тому, що об’єктом регулювання є суспільні інститути, другий – це регулювання діяльністю організацій. Саме такий підхід був реалізований радянською економічною системою, коли кожному господарюючому суб’єкту робились конкретні вказівки щодо питань повсякденної діяльності.
8. Перехідна економіка – це особливий етап еволюції економіки. Вона характеризує проміжний стан суспільства, епоху соціально-економічних та політичних перетворень. Найхарактернішим для неї є дія двох типів економічних форм і зв’язків – відмираючих, притаманних старій системі, і нових, зростаючих, які є основою формування нової економічної системи.
9. Перехідний етап розвитку сучасних держав визначає особливості державного регулювання економічних відносин, що виявляється у взаємодії трьох блоків функцій – функцій тоталітарного характеру, трансформаційних функцій та функцій ринкового регулювання.
10. Межі державного регулювання економічних відносин обумовлюються певними факторами. До об’єктивних факторів належать: характер домінуючих у суспільстві відносин; рівень розвитку держави, права і суспільства в цілому; об’єктивно існуючі техніко-юридичні можливості; наявність традицій суспільного розвитку. Серед суб’єктивних факторів необхідно визначити наявність індивідуальних, корпоративних, державних та суспільних інтересів.
11. Необхідно чітко розрізняти дві самостійні державно-правові категорії: правові форми економічної діяльності держави та правові форми економічних відносин. Якщо перші являють собою правове оформлення державної діяльності, сутність якої виявляється у використанні держави і права як інструменту регулювання економічних відносин, то останні отримують нову якість та підлягають державно-правовому регулюванню.
12. Вплив держави на сферу економічних відносин має різний зміст, форми і характер. Він здійснюється шляхом: прийняття правових приписів, спрямованих на їх виконання суб’єктами економічних відносин; правового регулювання відносин автономних суб’єктів; встановлення спеціальних засобів боротьби з правопорушеннями в економічній сфері.
13. У процесі регулювання економічних відносин методи державного регулювання тісно переплітаються. У їх поєднанні і створюється найбільш ефективна можливість впливу на різні сторони економічних відносин. В умовах формування ринкових відносин, створення належних умов для функціонування саморегулюючих систем, держава традиційно використовує економічні та адміністративні методи впливу, хоча їх співвідношення є різним.
14. Методи державного регулювання економічних відносин, виступаючи в ролі засобу досягнення соціальної мети, мають чітко визначену соціальну обумовленість. Вони у значній мірі детерміновані як соціально-економічним ладом суспільства і конкретно-історичними умовами, так і характером економічних відносин.
15. Економічні методи регулювання економічних відносин виявляються у матеріальному стимулюванні такої діяльності суб’єктів економічних відносин, яка необхідна суспільству та вигідна суб’єктам, що її здійснюють. Адміністративні методи можна визначити як спосіб реалізації публічних економічних інтересів, заснований на владних началах.
16. Економічна система перехідного періоду – це особливий етап еволюції економіки, що має місце в процесі переходу суспільства від одного історично та об’єктивно обумовленого ступеню розвитку до іншого і характеризує епоху соціально-економічних та політичних перетворень.
17. Перехідна економіка характеризується рядом ознак, а саме: переважанням перехідних економічних форм; нестійким характером економіки; альтернативністю розвитку економічних відносин; особливим характером протиріч в економіці, інерційністю відтворення економіки; залежністю від історичних умов суспільства та інтенсивний розвиток нових економічних форм і відносин.
18. В умовах формування ринкової економіки кардинально змінюється роль держави в економічних відносинах. Роль держави зводиться до виконання наступних функцій: здійснення правового регулювання господарської діяльності; контроль за дотриманням встановлених законом правил господарської діяльності; захист економічних прав та свобод суб’єктів суспільних відносин; забезпечення соціальної спрямованості економіки.
19. Економічна функція за своїм змістом є складним явищем, яке являє собою сукупність однорідних напрямів державної діяльності у сфері регулювання економічних відносин в оптимальному режимі.
20. Зміст економічної функції держави у перехідний період складають: створення правової основи для прийняття економічних рішень; стабілізація економіки; соціально-орієнтований розподіл ресурсів; забезпечення соціального захисту населення.
21. Дослідження економічних функцій держави засновується на їх суспільному характері, правовому опосередкуванні, залежності від рівня розвитку суспільства та їх важливості для характеристики сутності держави і її призначення у суспільстві.
22. Особливого значення для реалізації економічних функцій держави має організаційна форма, що забезпечує структурний вираз економічних відносин, їх системність та заснованість на принципах та матеріальних ресурсах.
23. Єдність правової форми реалізації економічних відносин забезпечується системою принципів: загальних, що поширюються на всі сфери економічних відносин та економічні функції держави; спеціальних, що характеризують певні сфери економічних відносин та окремі економічні функції; спеціалізованих, що охоплюють принципи діяльності органів держави та посадових осіб у сфері реалізації економічних функцій держави, і організаційних, які сприяють процесу реалізації економічних функцій держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Bicanic I.M., Skred M.A. A paradox of the transition to a market economy: will the role of the state increase? Working paper. – Stockholm, 1992. – P. 11.
2. CoChren Th. “Business in American Life: A History”. – 1972. – P. 116.
3. Economic Report of the President. Wash. 1989. – P. 188.
4. Абалкин Л.И. Рынок в экономической системе социализма // Радикальная экономическая реформа: Истоки. Проблемы. Решения / Под ред. В.И. Купцова. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 210–224.
5. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы экономики. – 1997. – № 6. – С. 11–12.
6. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1993. – 224 с.
7. Алехин А.Л., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – 640 с.
8. Андрианов В. Теория саморегуляции рыночной экономики // Общество и экономика. – 1998. – № 12. – С. 132–137.
9. Бабаев В.К. Теория современного советского права: Фрагменты лекций и схемы. – Н. Новгород: Нижегород. ВШ МВД РСФСР, 1991. – 156 с.
10. Бабаев В.К., Баранов В.М. Общая теория права: Краткая энциклопедия. – Н. Новгород, 1997. – 312 с.
11. Баглай М.В. О функции социальной деятельности империалистического государства // Сов. государство и право. – 1966. – № 6. – С. 77–85.
12. Байтин М.И. О формах осуществления функций социалистического государства // Ученые записки Саратовского юридич. института. – Саратов, 1969. – Вып. 18. – С. 261–270.
13. Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 303 с.
14. Баренбойм П. Экономической реформе нужна новая правоввая политика правительства // Советская юстиция. – 1993. – № 14. – С. 9–10.
15. Бобровник С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1994. – 123 с.
16. Бобровник С.В. Проблеми подолання колізій у законодавстві України // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжвузівської наукової студентської конференції. – Київ, 2002. – Вип. 2 – С. 8–11.
17. Бобровник С.В. Природа юридичних колізій // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 2. – С. 19–23.
18. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. – 2-е изд., испр. – М.: Изд-во „Статут”, 1998. – Кн. 1: Общие положения. – 841 с.
19. Братко А.Г. Запреты в советском праве. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 92 с.
20. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За ред. О.В. Турчинові, Ц.Г. Огня. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 318 с.
21. Василенков П.Т. Органы советского государства. – М.: Из-во МГУ, 1967. – 213 с.
22. Ведяхин В.М. Принципы правового регулирования рыночных отношений // Правоведение. – 1995. – № 6. – С. 29–34.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і гол. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. – 1440 с.
24. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов. – М.: Омега-Л, 2004. – 608 с.
25. Верник О.І., Куфтирєв П.В., Машков А.Д., Самохвалов В.В., Самохвалов В.П. Межі державної влади. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 215 с.
26. Витченко А.М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений / Под ред. М.И. Байтина. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1974. – 161 с.
27. Витченко А.М. Теоритические проблемы исследования государственной власти. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1982. – 194 с.
28. Владимиров В.А. Экономические функции советского государства в условиях развитого социализма. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – 114 с.
29. Волосатов А. Правовая база экономической реформы: проблема устойчивости // Вопросы экономики. – 1998. – № 8 . – С. 85–96.
30. Воронов І.О. Правова держава як предмет політологічного аналізу. – Віра ІНСАЙТ, 2000, – 375 с.
31. Габер В.А. Функции государства. – М.: Юристъ, 1996. – 203 с.
32. Гайдар Е. Тактика реформ и уровень государственной нагрузки на экономику // Вопросы экономики. – 1998. – № 4. – С. 4–7.
33. Гегель Г. Ф. В. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 499 с.
34. Головченко В. Теоретичні та політико-правові аспекти державного управління // Право України. – 1997. – С. 93–98.
35. Голунський С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М.: Юриздат., 1940. – 304 с.
36. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 256 с.
37. Горшенев В.М. Участие общественных организаций в правовом регулировании. – М.: Юрид. лит-ра, 1963. – 203 с.
38. Государство, право, экономика / Ответ. ред. З.М. Чхиквадзе. – М.: Изд-во Юрид. лит., 1970. – 488 с.
39. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Пер. с нем. – СПб., 1910. – 444 с.
40. Гуськова Н.Д., Филиппова Н.А., Гарина А.П. Государственное регулирование экономического и социального развития. – Саранск: Изд-во МГУ, 1995. – 58 с.
41. Денисов А.И. Советское государство. Возникновение, развитие, сущность и функции. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – 426 с.
42. Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
43. Декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
44. Добродумов П. Конституційно-правові основи економічної системи України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 88–91.
45. Дяченко Я. Государственное потребление в бюджетных программах регулирования экономики // Экономика Украины. – 2002. – № 9. – С. 17–21.
46. Загайнов Л.И. Социалистическое государство и законы экономики. – М.: Юрид. лит., 1975. – 318 с.
47. Загайнов Л.И. Экономические функции советского государства. – М.: Юрид. лит., 1968. – 263 с.
48. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.
49. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 427 с.
50. Загальна теорія держави і права / Під ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 242 с.
51. Законодавство: проблема ефективності. – К.: Наукова думка, 1995. – 232 с.
52. Закон України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 510.
53. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
54. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
55. Иванец Г.И. Взаимосвязь интересов с целями, мотивами и волей субъектов правового общения // Право и политика. – 2001. – № 7. – С. 10–15.
56. Ивановский В.В. Государство и общество // Журнал министерства юстиции. – 1916. – № 3. – С. 32–36.
57. Ільяшенко В. Фінансово-бюджетна система України та шляхи її трансформації // Економіка та держава (міжнародний науково-практичний журнал). – 2005. – № 5. – С. 38–42.
58. Каск Л.И. Функции и структура государства. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 65 с.
59. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права: Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
60. Киселева О.Н. Поощрение как метод правового регулирования. Автореф. диск. ... канд. юрид. наук. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2000. – 21 с.
61. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. – М., 1916. – 410 с.
62. Клименко С.В., Чичерин А.Л. Основы государства и права. – М.: Юрид. лит., 1999. – 218 с.
63. Козюбра Н.И. Юридическая наука и перспективное прогнозирование // Методологические проблемы юридической науки. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 53–67.
64. Коломийцев В. Новий курс України // Голос України. – 1997. – 16 вересня.
65. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілко. – К.: Вид-во „Наукова думка”, 1999. – 285 с.
66. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
67. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки: Схвалена постан. Верховної Ради УРСР від 1 листопада 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 48. – Ст. 632.
68. Корнаи Я. Путь к свободной экономике. – М.: Экономика, 1990. – 147 с.
69. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник. – Київ: Атіка, 2005. – 590 с.
70. Кошанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере // Государство и право. – 1992. – № 1. – С. 34–41.
71. Кулагин М.И. Избранные труды. – М.: Изд-во „Статут”, 1997. – 486 с.
72. Кулаков В.Л. Проблема методу в умовах пошуку нових філософських парадигм. – Львів: Вища школа, 1993. – 213 с.
73. Курс политической экономики. – М.: Экономика, 1970. – Т. 2. –126 с.
74. Лапаєв В.В. Эффективность закона и методы ее изучения // Эффективность закона (методология и конкретные исследования). – М.: Юрид. лит., 1997. – С. 30–52.
75. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. – М.: БЕК, 1994. – 263 с.
76. Левченко Н.М. Політика держави у сфері іноземного інвестування // Економіка та держава (міжнародний науково-практичний журнал). – 2005. – № 4. – С. 30–33.
77. Лукашева Е.А. Принципы социалистического права // Советское государство и право. – 1970. – № 6. – С. 21–28.
78. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика / Пер. с англ. – М.: Республика, 1992. – Т. 1. – 399 с.
79. Макаров О.Р. Соотношение права и государства // Государство и право. – 1995. – № 5. – С. 16–22.
80. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 32–45.
81. Медведчук В. Питання ефективності чинного законодавства // Право України. – 1998. – № 6. – С. 69–72.
82. Методологические проблемы советской юридической науки. – М.: Юрид. лит., 1980. – 201 с.
83. Мозолин В. Право и экономика переходного периода // Советская Юстиция. – 1992. – № 7. – С. 3–8; № 8. – С. 4–9.
84. Морозова Л.А. Принципы, пределы, основания ограничения по российскому законодательству и международному праву: „Круглый стол” // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 39–70.
85. Морозова Л.А. Проблемы современной российской государственности: Учебное пособие. – М.: Юрид. лит., – 1998. – 403 с.
86. Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе // Советское государство и право. – 1993. – № 6. – С. 38–68.
87. Назаренко Г.В. Теория государства и права. – М.: Зерцало, 1998. – Т. 1. – 337 с.
88. Новый энциклопедический словарь. – М.: Рипол классик, Большая российская энциклопедия, 2005. – 1455 с.
89. Общая теория государства и права. – Л.: Изд. ЛГУ. – Т. 1: Общая теория государства. – 304 с.
90. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х томах / Отв. ред. М.Н. Марченко. – Т. 1. Теория государства. – М.: Зерцало, 1998. – 337 с.
91. Общая теория государства и права. – 2-е изд., дополн. – Минск: Амалфея, 2004. – 688 с.
92. Олуйко В., Кондратьєв Р. До питання про межі державної влади // Право України. – 2003. – № 2. – С. 17–22.
93. Оніщенко Н.М. Бобровник С.В. Соціальна та юридична ефективність законодавства // Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наукова думка, 1995. – С. 13–26.
94. Павлишин О.В. Основні напрямки вдосконалення застосування норм права в Україні // Часопис Київського університету права. – 2004. – № 4. – С. 32–36.
95. Петров В.С. Сущность, содержание и форма государства. – Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1971. – 163 с.
96. Петров Г.И. Сущность советского администативного права. – Л.: Изд-во ЛГУ., 1959. – 206 с.
97. Плавич В.П. Роль права в формуванні ринкових відносин в Україні: теоретико-правові проблеми: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 16 с.
98. Погорилко В.Ф. Функции советского общенародного государства. – К.: Знание, 1980 – 64 с. – (Сер. ХІІІ „Юридическая”).
99. Попова В.И. Социалистическая законность в деятельности местных Советов. – М.: Юрид. лит., 1954. – 163 с.
100. Постанова Кабінету Міністрів України „Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків” від 1 червня 2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1102.
101. Плавич В.П. Право і економіка: проблеми і співвідношення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – Запоріжжя, 2001. – № 4(17). – С. 40–47.
102. Плющ І. До проблеми удосконалення законодавства України: здобутки і борги парламентського року (соціально-економічний аспект) // Право України. – 2002. – № 4. – С. 3–11.
103. Проблемы теории государства и права: Учебник / Под ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1987. – 448 с.
104. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Наукова думка. – 1994. – 236 с.
105. Рабінович П. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Український часопис прав людини. – 1995. – № 1. – С. 14–22.
106. Рабінович П. Юридична техніка законотворення в Україні і загальні проблеми // Вісник академії правових наук України. – 1998. – № 2(13). – С. 21–34.
107. Рабінович П.М. Законодавство сучасної України: характеристика, тенденцій розвитку // Вісник академії правових наук України. – 1996. – № 7. – С. 16–20.
108. Рабинович П.М. Право как явление общественного сознания // Правоведение. – 1972. – № 2 . – С. 14–23.
109. Рябов С.Т. Політологічна теорія держави. – К.: Тандем, 1996. – 240 с.
110. Самощенко И.С. Правовые формы осуществления функций Советского государства // Труды ВЮЗИ. – М., 1978. – Т. 56. – С. 21–28.
111. Самощенко И.С. О правовых формах осуществления функций Советского государства // Советское государство и право. – 1956. – № 3. – С. 85–91.
112. Селиванов В.М. Правова політика України // Право України. – 2001. – № 12. – С. 6–10.
113. Сіренко В.Ф. Визначення ефективності законодавства: методологічні аспекти // Законодавство: проблеми ефективності. – К., 1995. – С. 3–13.
114. Сиренко В.Ф. Интересы – власть – управление. – К.: Наукова думка, 1991. – 156 с.
115. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Х.: Консул, 2001. – 704 с.
116. Скрипнюк О. Принципи соціальної та правової держави: єдність чи конфронтація? // Людина і політика. – 2001. – № 1. – С. 16–19.
117. Словник іншомовних слів. – К.: Наукова думка, 1974. – 776 с.
118. Смирнов С.А. Малое предпринимательство: общественная поддержка и содействие развитию. – М.: Юристъ, 1999. – 245 с.
119. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права. – М.: Юрид. Лит., 1977. – 298 с.
120. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.-Л., 1935. – Т. 2. – С. 258–259.
121. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет, метод, процесс // Правоведение. – 2000. – № 4. – С. 35–42.
122. Сорокин В.Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1976. – 142 с.
123. Спектор Е.И. Роль права в регулировании экономики в условиях рыночных отношений // Журнал российского права. – 1999. – № 12. – С. 108.
124. Стігліц Джозеф Е. Економіка державного сектора / Пер. с англ. / А. Олійник, Р. Сільський. – К.: Основы, 1998. – 854 с.
125. Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці // Право України. – 2003. – № 5. – С. 47–51.
126. Тененбаум В.О. Государство: система категорий. – Саратов: Изд. Сарат. ун-та., 1971. – 212 с.
127. Теория государства и права: Учебник / Под ред. А.М. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1983. – 416 с.
128. Теория государства и права / Под ред. В.Н. Протасова. – М.: Юристъ, 1998. – 432 с.
129. Теория государства и права / Под ред. П.С. Ромашкина, М.С. Строговича. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – 534 с.
130. Теория государства и права / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и закон, 1996. – 424 с.
131. Теория государства и права / Под ред. С.А. Чибиряева. – М.: Юрид. лит., 1998. – 283 с.
132. Теория государства и права / Под ред. К.А. Мокичева. – М.: Юрид. лит., 1965. – 519 с.
133. Теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и закон, 1997. – 421 с.
134. Теорія держави і права / Упоряд. Л.М. Шестопалова. – К.: Прецедент, 2004. – 224 с.
135. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристь, 1997. – 493 с.
136. Теорія держави та права: Навчальний посібник / За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 236 с.
137. Тихомиров Ю.А. Закон, стимулы, экономика. – М.: Юрид. лит., 1989. – 270 с.
138. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 403 с.
139. Тюленев В.Г. Правовые формы осуществления хозяйственно-организаторской функции Советского общенародного государства на современном этапе: Дисс. … канд. юрид. наук. – М., 1983. – 50 с.
140. Указ Президента України „Про основні напрямки конкурентної політики на 2002–2004 роки і заходи щодо її реалізації” від 19 листопада 2001 р. // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2056.
141. Фаткуллин Ф.Н. Проблемы теории государства и права. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. – 336 с.
142. Философський словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – 5-е изд. – М.: Политиздат, 1986. – 588 с.
143. Фінансове право: Підручник / Відповід. ред. Л.К. Воронова. – 2-ге вид. – Х.: Консум, 1999. – 469 с.
144. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. – М.: Наука, 1990. – 117 с.
145. Фишер С., Дорнбуш В., Шмалензи Р. Экономика. – М.: Наука, 1993. –360 с.
146. Фомин Г.Н. Основы экономической теории. – М.: Русская деловая литература, 1999. – 246 с.
147. Фукс Л.С. Некоторые вопросы методологии исследования социалистического государства. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 246 с.
148. Халфина Р.О. Государство. Право. Экономика. – М.: Юрид. лит., 1970. – 488 с.
149. Халфина Р.О. Что необходимо для правового обеспечения рынка? // Советская юстиция. – 1993. – № 1. – С. 4–6.
150. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики. – М.: Изд-во БЕК, 1999. – 287 с.
151. Хохлов Е.Б. О механизме правового регулирования труда в условиях многоукладной экономики // Правоведение. – № 1. – 1994. – С. 39–46.
152. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебны заведений / Под ред. В.Г. Стрекозова. – М.: Дабахов. Ткачев, Димов, 1999. – 306 с.
153. Цвєтков В.В. Підвищення ефективності державного управління – важлива мета його реформування // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи. – К.: Наукова думка, 1998. – С. 128–153.
154. Цицерон. Диалоги. О государстве. – О законах / Пер. с латин. – М.: Наука, 1966. – 224 с.
155. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: Навч. посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2003. – 454 с.
156. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник. – М.: Юристъ, 1999. – 243 с.
157. Черноголовкин Н.В. Теория функций социалистического государства. – М.: Юрид. лит., 1975. – 215 с.
158. Черноголовкин Н.В. Функции Советского государства в период развернутого сторительства коммунизма. – М.: Госюриздат, 1960. – 191 с.
159. Чесноков Д. Развитие советской социалистической государственности // Коммунист. – 1965. – № 17. – С. 13–16.
160. Чечетов М., Ждан І. Державне регулювання та державне підприємництво: міфи та реальність // Економіка України. – 2001. – № 12. – С. 10–18.
161. Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. – М.: Право,1997. – 163 с.
162. Чиркин В.Е. Государствоведение: Учебник. – М., Юристь, 1999. – 400 с.
163. Чубукова О. Формування національного інформаційного ринку // Економіка України. – 2001. – № 1. – С. 89–90.
164. Шпилько Г.А. Теории и методы регулирования капиталистической экономики: критический анализ. – М.: Мысль, 1975. – 118 с.
165. Экономика / Под ред. А.С. Булатова. – М.: Изд-во БЕК, 1999. – 263 с.
166. Экономическая теория // Под ред. Н.И. Базылева, С.П. Гурко. – Минск: Интерпрессервис – Экоперспектива, 2001. – 637 с.
167. Эффективность и качество управленческой деятельности: государственно-правовой аспект. – К.: Наукова думка, 1980. – 250 с.
168. Юридическая энциклопедия: В 6-ти т. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – Т. 2. – 741 с.
169. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. – К.: Українська енциклопедія, 2004. – Т. 5. – 733 с.
170. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. – К.: Українська енциклопедія, 2004. – Т. 6. – 768 с.
171. Ющик О. Реформування законодавчого процесу: проблеми і перспективи // Віче. – 1994. – № 2. – С. 16–20.
172. Явич Л.С. Социализм: право и общественный прогрес. – М.: Юрид. лит., 1990. – 271 с.
173. Явич Л.С. Сущность права. – Л: ЛГУ, 1985. – 207 с.
174. Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України. – 2002. – № 6. – С. 33–38.
175. Явич Л.С. Право развитого социалистического общества. Сущность и принципы. – М.: Юрид. Лит., 1978. – 216 с.