КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................3

РОЗДІЛ I ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЬНО-РАХУНКОВИХ ОРГАНІВ............................................13
1.1. Поняття і види контрольно-рахункових органів.....................................13
1.2. Тенденції становлення та розвитку органів державного фінансового контролю у вітчизняній практиці державотворення...............................33
1.3. Місце контрольно-рахункових органів у системі органів публічної влади України........................................................................................................56
Висновки до розділу...................................................................................75
РОЗДІЛ II КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОДЕЛІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ.................79
2.1. Порядок формування, склад і структура Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим..........................................................79
2.2. Завдання, функції та повноваження Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.................................................................102
2.3. Організація діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.......................................................................................143
Висновки до розділу.................................................................................168
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................177

ВСТУП

Актуальність теми. Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, формування громадянського суспільства і побудова правової, демократичної, соціальної держави ґрунтуються, зокрема, на принципі поділу державної влади, в основі якого лежить механізм стримувань і противаг законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Важливу роль у цьому механізмі відіграють контрольно-рахункові органи, які здійснюють контроль за законністю та ефективністю поповнення та використання коштів відповідних бюджетів.
Організація в державі такого контролю є обов’язковим елементом управління фінансовими ресурсами. Останнім часом проблеми, пов’язані зі складанням та виконанням Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, стають дедалі все більш актуальними. Це пояснюється тим, що бюджет фактично є фінансовим планом доходів та видатків держави або певного регіону. За таких умов особливого значення набуває необхідність удосконалення системи фінансового контролю в Україні взагалі та на регіональному рівні, зокрема.
Для вдосконалення структури існуючої системи фінансового контролю згідно зі ст. 98 Конституції України створено Рахункову палату України. Враховуючи досвід її роботи і необхідність функціонування органу, який би забезпечував законність та ефективність використання коштів бюджету Автономної Республіки Крим, ст. 26 Конституції автономії було передбачено створення Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головне завдання якої – здійснювати від імені Верховної Ради Автономної Республіки Крим контроль за використанням коштів республіканського бюджету.
Запровадження в Україні контрольно-рахункових органів як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні, – це об’єктивно існуюча потреба в суспільному та державному контролі новими, нетрадиційними для нашої країни інститутами і важливий черговий крок у напрямку інституціоналізації демократичних процесів у суспільно-політичному житті України. Створення зазначених органів цілком відповідає економічним та політичним реформам, що проводяться в Україні, оскільки подібні органи зарекомендували себе в багатьох країнах як такі, що забезпечують діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб у рамках правових приписів фінансового законодавства та виступають ефективним інструментом стримувань і противаг в системі органів влади.
Діяльність контрольно-рахункових органів дозволяє підвищити ефективність фінансового контролю, забезпечити демократичний розвиток публічної влади, гарантувати громадянам право на „належне управління” з боку державних структур шляхом дотримання ними правил бюджетно-фінансової дисципліни тощо.
Вищевикладене дозволяє говорити про актуальність обраної теми дослідження. Актуальність роботи визначається також тим, що сьогодні в Україні відсутні фундаментальні дослідження правового статусу контрольно-рахункових органів на регіональному рівні, а отже, існує гостра потреба в комплексній розробці проблем теорії та практики функціонування Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Слід взяти до уваги і те, що Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим функціонує з 1999 р. і за цей період напрацювала певний досвід, який сьогодні потребує узагальнення та правової оцінки з метою подальшої модернізації правової основи діяльності цього органу, оскільки, як свідчить практика, потенціал фінансового контролю в автономії на сьогоднішній день ним належним чином не реалізований.
Отже, необхідність дослідження конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначена нинішнім станом вітчизняної правової науки та відсутністю поглибленої та всебічної теоретичної розробки цієї проблеми. Це свідчить про її наукову та практичну значущість, актуальність і перспективність.
Теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних вчених: М. Баймуратова, О. Бандурки, Ю. Барабаша, Л. Воронової, А. Георгіци, Ю. Грошевого, Н. Дороша, А. Колодія, О. Марцеляка, В. Мельничука, В. Погорілка, В. Поліщука, Л. Савченко, В. Симоненка, В. Тація, Ю. Тодики, В. Шаповала, О. Фрицького, М. Цвіка, О. Ярмиша; та зарубіжних вчених: А. Коровникова, Я. Мазура, Н. Погосяна, О. Роньжиної, А. Соменкова, С. Степашина, С. Шохіна. Праці цих вчених створили методологічну та науково-теоретичну базу для проведення аналізу конституційно-правового статусу контрольно-рахункових органів, у тому числі й Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження випливає з основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072/2000, Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України від 21 листопада 2002 року № 228-IV, п. 9 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 – 2010 рік.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених дослідженню конституційно-правового статусу контрольно-рахункових органів, а також чинного зарубіжного законодавства у цій сфері та нормативно-правових актів України розкрити правову природу контрольно-рахункових органів, провести комплексне дослідження проблем становлення і розвитку їх у світі та в Україні, розглянути концептуальні основи моделі Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.
Відповідно до поставленої мети, в дисертаційному дослідженні зроблено спробу вирішити такі завдання:
– на основі дослідження наукових літературних джерел зарубіжних і вітчизняних авторів вивчити та узагальнити матеріал з даної проблематики, визначити ступінь і рівень наукової розробки досліджуваної теми;
– проаналізувати особливості правового статусу контрольно-рахункових органів в різних державах та виробити дефініцію контрольно-рахункового органу;
– здійснити класифікацію існуючих моделей контрольно-рахункових органів;
– визначити тенденції становлення та розвитку органів державного фінансового контролю в Україні;
– визначити місце контрольно-рахункових органів в системі органів публічної влади України;
– дослідити порядок формування, структуру та принципи організації і діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– визначити і проаналізувати сутність та зміст завдань та функцій Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– розробити конкретні практичні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в сфері організації і функціонування Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим як контрольно-рахункового органу.
Предметом дослідження є конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Методи дослідження. При підготовці дисертації автор застосовував загальнонаукові та спеціальні наукові методи пізнання, використання яких забезпечило достовірність положень і вирішення поставлених перед дисертантом цілей і завдань.
Методологічну основу дисертації становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання державно-правових явищ, використання якого дало змогу розглядати контрольно-рахункові органи в динаміці їх становлення та розвитку. З метою всебічного аналізу конституційно-правового статусу контрольно-рахункових органів взагалі та Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим зокрема також застосовувалися спеціальні наукові методи: історико-правовий, завдяки якому досліджувалися становлення та розвиток органів державного фінансового контролю в Україні та за кордоном; порівняльно-правовий, який дав можливість охарактеризувати різні моделі контрольно-рахункових органів, порівняти їх правовий статус та дати їх розгорнуту класифікацію. Із застосуванням системного методу в роботі досліджувалася природа і моделі контрольно-рахункових органів у зв’язку з правовими системами тих чи інших країн, існуючими в них формами державного устрою, формами правління, механізмом державної влади. Формально-логічний метод сприяв дослідженню правил організації роботи Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим з точки зору їх відповідності законам формальної логіки, а формально-юридичний – правил організації діяльності цього органу з точки зору їх відповідності праву через призму юридичних категорій. Завдяки методу моделювання в дослідженні здійснювався пошук оптимальної моделі Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Використання методу тлумачення норм дало можливість з’ясувати та роз’яснити зміст правових норм, що регулюють статус контрольно-рахункових органів різних країн. Застосування цих та інших методів наукового пізнання гарантувало об’єктивність та достовірність дослідження конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та вирішення поставлених завдань.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в системному теоретичному аналізі конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим як контрольно-рахункового органу, який функціонує на регіональному рівні.
У дослідженні розкрито низку нових ідей щодо правової природи інституту контрольно-рахункових органів та концептуальних основ моделі Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Найважливіші з них виносяться на захист.
В даній роботі вперше:
– запропоновано дефініцію Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим як призначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим незалежного, колегіального органу публічної влади, який уповноважений Конституцією Автономної Республіки Крим та Положенням про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснювати контроль за виконанням бюджету автономії;
– розроблено детальну класифікацію контрольно-рахункових органів за такими критеріями, як місце в системі органів публічної влади, обсяг повноважень, територіальне розповсюдження юрисдикції, організаційна структура та способи прийняття рішень, порядок формування;
– запропоновано виділити три етапи становлення органів державного фінансового контролю в Україні. Зокрема, перший етап – виникнення та функціонування цих органів за часів перебування України в складі Російської імперії; другий – їх становлення в радянській Україні; третій – у незалежній Україні.
Набуло подальшого розвитку:
– дефініція контрольно-рахункового органу як призначеного вищими органами державної влади незалежного, колегіального чи одноособового органу, діяльність якого базується на принципі поділу влади і який уповноважений конституцією чи законом здійснювати контроль за виконанням бюджетного законодавства;
– теоретичне обґрунтування, що Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим посідає у системі органів публічної влади самостійне місце, будучи зовнішнім органом Верховної Ради Автономної Республіки Крим не входить в жодну з класичних гілок влади і є одним з елементів системи стримувань і противаг. Вона є незалежним контрольно-рахунковим органом, що має специфічну сферу контролю – дотримання виконання бюджету Автономної Республіки Крим.
Удосконалено конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що полягає у наступному:
– здійснено характеристику конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, порівняння її структури, функцій та повноважень зі структурою, функціями та повноваженнями Рахункової палати України та контрольно-рахункових органів інших країн;
– розроблено класифікацію і проаналізовано функції контрольно-рахункових органів за способами та засобами діяльності, зокрема: контрольно-ревізійну, експертно-аналітичну, дослідну, координаційну, інформаційну, консультативну, правовідновну, реформаторську;
– запропоновано в Положенні про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим чітко визначити перелік принципів організації та функціонування контрольно-рахункового органу автономії, а саме: принципи законності, незалежності, об’єктивності, гуманізму, плановості та гласності;
– на підставі результатів дослідження конституційно-правового статусу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим вироблено аргументовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим та чинного законодавства України. Зокрема, для удосконалення організації і діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим необхідно:
• обмежити повноваження голови Рахункової палати автономії не більше ніж двома строками;
• враховуючи те, що з метою неупередженого ставлення до своїх обов’язків у відношенні до членів Рахункової палати автономії запроваджено принцип несумісності, закріпити в Положенні процедуру усунення порушень ними цього принципу;
• визначити метою діяльності Рахункової палати автономії „забезпечення бюджетної безпеки в Автономній Республіці Крим та правопорядку в сфері використання республіканських ресурсів і власності”;
• закріпити можливість Рахункової палати автономії у разі виявлення фактів нецільового використання коштів республіканськими установами самостійно звертатися до господарського суду автономної республіки із заявою про призупинення усіх видів платіжних і розрахункових операцій за рахунками цих установ;
• наділити її повноваженням звертатися до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим з пропозиціями щодо удосконалення бюджетного законодавства;
• встановити адміністративну відповідальність посадових осіб установ, що перевіряються Рахунковою палатою автономії, за відмову або відхилення від своєчасного надання необхідної інформації або документації, а також надання недостовірної інформації;
• визначити перелік принципів функціонування контрольно-рахункового органу автономії, до яких віднести принцип законності, незалежності, об’єктивності, гуманізму, плановості та гласності;
• закріпити положення, згідно з яким за будь-який вплив на посадових осіб Рахункової палати, а також осіб, які виконують її доручення, з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття рішення, що суперечить чинному законодавству України, насильницькі дії, образу, а також розповсюдження неправдивої інформації щодо них винні особи несуть відповідальність, встановлену законодавством України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертація спрямована на розвиток науки конституційного права, подальше удосконалення вітчизняної нормативної бази у сфері здійснення контролю за виконанням бюджету. Сформульовані в ній пропозиції та висновки можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень конституційно-правового статусу Рахункової палати України та Рахункової палати Верхової Ради Автономної Республіки Крим;
– у правотворчій роботі – як теоретичний матеріал для вдосконалення правового статусу контрольно-рахункових органів в Україні;
– у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності роботи Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
– у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права України; викладанні відповідних навчальних дисциплін та спецкурсів; у науково-дослідній роботі студентів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею, в якій комплексно досліджено конституційно-правовий статус Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим як регіонального контрольно-рахункового органу, розроблено і обґрунтовано пропозиції щодо його вдосконалення. У співавторстві здобувачем опубліковано: Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування: Монографія / За ред. О.В. Марцеляка. – Харків: ТОВ „ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС”, 2006. – 268 с. (параграфи 1.1., 3.1., 3.2., 3.3. – С. 6–26, 210–259); Парламентське право України: Навч. посібник / Кол. авт.; За ред. д-ра юрид. наук, проф. О.Н. Ярмиша. – Харків: вид. Харк. нац. ун-ту внутр. справ. – 2007.– 500 с. (параграфи 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. – С. 402–452). Ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Робота над дисертацією здійснювалась на кафедрі конституційного і міжнародного права Харківського національного університету внутрішніх справ.
Основні положення дисертації у 2003–2006 p.p. доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, вузівських науково-практичних конференціях, зокрема, на міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 2004 р.), науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 2005), „Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (Тернопіль, 2007), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Від громадянського суспільства – до правової держави (Харків, 2007).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в чотирьох публікаціях, з яких три опубліковано у фахових юридичних виданнях України, та у трьох тезах доповідей виступів на наукових конференціях:
1. Зубенко Г.В. Гарантії правового статусу посадових осіб державних органів контролю за виконанням бюджету: вітчизняна та зарубіжна практика // Право і безпека. – 2005. – Т.4. – № 3. – С. 71–74.
2. Зубенко Г.В. Гласність як основний принцип діяльності контрольно-рахункових органів: вітчизняний та зарубіжний досвід // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. –2006. – № 35. – С. 53–59.
3. Зубенко Г.В. Повноваження посадових осіб контрольно-рахункових органів щодо здійснення контрольних заходів // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ – 2006. – № 4 (30). – С. 56–63.
– інші наукові видання:
4. Зубенко Г.В. Незалежність і законність як правові гарантії діяльності державних органів контролю за виконанням бюджету // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2005. – № 2 (3). – С. 36–43.
– тези наукових доповідей та повідомлень:
5. Леоненко Г.В. Поняття і види зарубіжних державних органів контролю за виконанням бюджету // Сучасні проблеми юридичної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. Матеріалів Міжнарод. наук.-практ. конф. з нагоди 5-ї річниці Магістратури Національного університету внутрішніх справ. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 164–169.
6. Зубенко Г.В. Етапи становлення державного органу контролю за виконанням бюджету в Україні // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 139–142.
7. Зубенко Г.В. Принципи організації та діяльності Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим // Від громадянського суспільства – до правової держави. Тези ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: Харк. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2007. – С. 49–51.
Обсяг і структура роботи обумовлені її метою і дослідницькими завданнями, а також логікою викладення проблеми. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 193 сторінки, список використаних джерел нараховує 195 найменувань на 17 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити загальні висновки щодо організації і функціонування Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та внести ряд практичних рекомендацій стосовно удосконалення нормативно-правових актів, які визначають правовий статус контрольно-рахункового органу автономії, виходячи з його ролі і місця в системі органів публічної влади України.
1. На сьогоднішній день для більшості держав, поряд із здійсненням фінансового контролю парламентом або його структурними підрозділами та органами виконавчої влади, характерним є формування спеціального інституту, основним завданням якого є контроль за виконанням бюджету, тобто контрольно-рахункового органу.
2. Контрольно-рахункові органи різних країн відрізняються один від одного не тільки назвою, але й історією свого становлення, національними традиціями, ступенем незалежності, способом формування, внутрішньою структурою, обсягом повноважень тощо. Однак є ряд ознак, що ці органи об’єднують. До таких ознак можна віднести наступні:
1) правовою основою організації і діяльності цих органів є конституції та прийняті на їх основі закони;
2) вони призначаються вищими органами державної влади;
3) мають інституціональну, фінансову та персональну незалежність;
4) базуються на принципі поділу влади;
5) є колегіальними чи одноособовими органами;
6) здійснюють зовнішній контроль за виконанням бюджету.
Виходячи з цього контрольно-рахунковий орган – це призначений вищими органами державної влади незалежний, колегіальний чи особовий орган, діяльність якого базується на принципі поділу влади і який уповноважений конституцією чи законом здійснювати контроль за виконанням бюджетного законодавства. У свою чергу Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим – це призначений Верховною Радою Автономної Республіки Крим незалежний, колегіальний орган публічної влади, який уповноважений Конституцією Автономної Республіки Крим та Положенням про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим здійснювати контроль за виконанням бюджету автономії.
3. Різноманітність контрольно-рахункових органів та доцільність більш глибокого дослідження їх конституційно-правового статусу зумовлюють необхідність їх детальної та обґрунтованої класифікації. Дисертантом запропоновано наступну класифікацію контрольно-рахункових органів:
– незалежні рахункові палати, які здійснюють контроль за виконанням бюджету від імені парламенту, але не мають судових повноважень; рахункові трибунали, колегіальні незалежні від уряду органи контролю, які наділені рисами судових органів; монократичні та колегіальні контрольні установи, які здійснюють контроль за державним бюджетом під егідою парламенту – залежно від місця в системі органів влади;
– контрольно-рахункові органи, до повноважень яких входить лише надання інформації про правопорушення в бюджетній сфері відповідним державним органам чи суспільству, та контрольно-рахункові органи, які мають право примушувати до усунення порушень – залежно від обсягу повноважень;
– наднаціональні, загальнонаціональні (центральні) та місцеві (регіональні) контрольно-рахункові органи – залежно від територіального розповсюдження їх юрисдикції;
– одноособові та колегіальні контрольно-рахункові органи – залежно від організаційної структури та способів прийняття рішення;
– контрольно-рахункові органи, посадові особи яких обираються та контрольно-рахункові органи, посадові особи яких призначаються – за порядком формування.
4. У деяких країнах контрольно-рахункові органи є специфічними інститутами, які як правило, не вписуються в рамки існуючих гілок влади, а виконують функцію елементу системи їх стримувань та противаг, активно взаємодіючи з усіма органами влади та сприяючи балансу їх функціонування. Рахункова палата України та Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим являють собою приклад такої моделі контрольно-рахункового органу. Вони не належать до жодної гілки влади та займають в системі органів публічної влади самостійне місце, є спеціалізованими, незалежними, самостійними так званими “зовнішніми” органами парламенту України та представницького органу автономії, що покликані здійснювати контроль за формуванням й виконанням відповідних бюджетів.
5. В історії становлення органів державного фінансового контролю в Україні доцільно виділити три етапи (періоди): їх виникнення та функціонування за часів перебування України в складі Російської Імперії; становлення в радянській Україні; 3) та в незалежній Україні.
6. Для здійснення більш ефективного контролю за законністю, доцільністю та ефективністю використання коштів республіканського бюджету роботу Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим необхідно покращити. На погляд дисертанта, модернізація статусу контрольно-рахункового органу автономії має відбуватися шляхом удосконалення його структури, організації роботи та розширення компетенції:
а) по-перше, для удосконалення організаційної роботи Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим необхідно обмежити повноваження голови Рахункової палати автономії не більше ніж двома строками, про що внести зміни в Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
б) по-друге, враховуючи те, що з метою неупередженого ставлення до своїх обов’язків щодо членів Рахункової палати автономії запроваджено принцип несумісності, закріпити в Положенні процедуру усунення порушень ними цього принципу;
в) по-третє, оскільки необхідність створення і функціонування в системі органів публічної влади контрольно-рахункового органу зумовлено необхідністю досягнення певної мети, слід уточнити мету діяльності Рахункової палати автономії як „забезпечення бюджетної безпеки в Автономній Республіці Крим та правопорядку в сфері використання республіканських ресурсів і власності”;
г) по-четверте, до функцій, тобто напрямків діяльності, що визначають сутність і соціальне призначення Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, слід віднести: контрольно-ревізійну, експертно-аналітичну, дослідну, координаційну, інформаційну, консультативну, правовідновну та реформаторську функції;
д) по-п’яте, з метою забезпечення ефективного виконання Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим своїх функцій надати їй додаткові повноваження, а саме: закріпити за нею можливість у разі виявлення фактів нецільового використання коштів підконтрольними установами самостійно звертатися до господарського суду автономії із заявою про призупинення всіх видів платіжних і розрахункових операцій за рахунками цих установ;
є) по-шосте, наділити Рахункову палату автономії повноваженням звертатися до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим з пропозиціями щодо удосконалення бюджетного законодавства, таким чином надавши їй ефективну можливість впливати на правотворчість в автономії;
ж) по-сьоме, законодавством України не передбачено адміністративної відповідальності посадових осіб установ, що перевіряються Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за відмову співпрацювати з нею. Треба зазначити, що це є недоліком у регулюванні правового статусу контрольно-рахункового органу автономії, оскільки на практиці сьогодні, на жаль, ще часто мають місце випадки ігнорування його вимог. Вважаємо, що з метою посилення позицій Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим було б доцільним внести зміни в Положення і зазначити, що посадові особи органів влади, підприємств, установ і організацій Автономної Республіки Крим, що перевіряються, у разі відмовлення або ухилення від своєчасного надання необхідної інформації або документації за вимогою Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також надання недостовірної інформації підлягають притягненню до відповідальності в порядку, встановленому чинним законодавством України. А в Кодексі України про адміністративні правопорушення слід установити адміністративну відповідальність за це правопорушення;
з) по-восьме, ще одним досить суттєвим недоліком у регулюванні правового статусу Рахункової палати Автономної Республіки Крим є те, що, на відміну від законодавства більшості країн та Закону України „Про Рахункову палату” в Положенні про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим не міститися окремого пункту, в якому було б чітко визначено перелік принципів функціонування контрольно-рахункового органу автономії. Тому вважаємо за необхідне доповнити п. 1.1. Положення нормою такої конструкції: „Рахункова палата здійснює контроль на підставі принципів законності, незалежності, об’єктивності, гуманізму, плановості та гласності”;
і) по-дев’яте, враховуючи, що найважливіше місце серед гарантій Рахункової палати автономії належить імунітету її посадових осіб, у Положенні слід закріпити норму, згідно з якою за будь-який вплив на посадових осіб Рахункової палати, а також осіб, які виконують її доручення, з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття рішення, що суперечить чинному законодавству України, насильницькі дії, образу, а також поширення неправдивої інформації щодо них винні особи несуть відповідальність, встановлену законодавством України.
Слід відзначити, що створення ефективно працюючого контрольно-рахункового органу є необхідною умовою стабільності суспільно-політичної і соціально-економічної ситуації в автономії. Тому впровадження запропонованих дисертантом змін у статусі Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим матиме ефективні позитивні наслідки для вдосконалення бюджетно-фінансового контролю в Автономній Республіці Крим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 с.
2. Алієва В.Ш. Роль Рахункової палати Туреччини в бюджетному процесі // Фінанси України. – 2001. – № 6. – С.68–71.
3. Андреев А.Г., Никольский Д.В. Финансовое управление и организация государственного финансового контроля в Российской Империи в XIX – начале XXв.// www.ach.gov.ru/about/history/index.php
4. Андреев А.Г., Соменков А.Д. Правовые основы финансового контроля // Финансы. – 1999. – № 12. – С.62–64.
5. Андреев В.К. Правовые проблемы финансового контроля (О финансовом праве и полномочиях Счетной палаты Российской Федерации) // Право и политика. – 2001. – № 3. – С.89 – 96.
6. Андрійко О.Ф. Контроль у правовій державі // Правова система України: теорія і практика: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. – К.: Друкарня МВС України, 1993. – С.138–139.
7. Андрійко О.Ф. Основні напрямки контролю в умовах розвитку державності України // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку. – Харків: Глобус, 1995. – С.133–134.
8. Анисимов А., Крылов Г. Возрождение контроля в России // Хоз-во и право. – 1995. – № 5. – С.59–67.
9. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: Учеб. 2-е изд., изм. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА. – М, 1999. – 776 с.
10. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підруч. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
11. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект): Монографія. – X.: Легас, 2004. – 192 с.
12. Березовская С. Г. Прокурорский надзор за законностью правовых актов органов управления в СССР. – М.: Госюриздат, 1959. – 136 с.
13. Blanc J., Virieux F.-M., Vaguet P. Grands regimes etrangers. – Paris, 1988. – 190 p.
14. Большакова О.Ю., Кравченко Г.О. Методологічні принципи фінансового контролю: принцип незалежності // Фін. контроль. – 2004. – № 2 (19). – С.44–49.
15. Бочковский Ф. Государственный контроль в России в его историческом развитии // Контроллинг. – 1992. – № 3. – С.3–8.
16. Бюджетний кодекс України // Відом. Верховної Ради України – 2001. – № 37–38. – Ст.189.
17. Венгеров А.Б. Теория государства и права. Учебник. – М.: Новый юрист, 1998. – 624 с.
18. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до статті 98 Конституції України» вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статті 98 Конституції України) від 25 березня 1999 року № 1-в/99 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1378.
19. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России: Учебное пособие. – М.: ИНФРА.М-НОРМА, 1997. – 299 с.
20. Волчихин В.Г., Швец И.А. Высший орган финансово-экономического контроля (комментарий) // Контроллинг. – 1991. – № 4. – С. 11–25.
21. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юридических вузов и факультетов – Харьков: Легас, 2003. – 360 с.
22. Выступление Председателя Счетной палаты Верховной Рады Автономной Республики Крым на семинаре организаций – членов EURORAI на тему „Различные типы ежегодных отчетов, составляемых региональными контрольными учреждениями и их общественное воздействие” 23–25 октября 2003 года (г.Тулуза) / http://www.rada.crimea.ua/index_inform.html.
23. Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики.: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.02 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. – Чернівці, 1999. – 444 с.
24. Геращук В.М. Сутність, принципи та гарантії законності // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 42. – С.106–112.
25. Глебов А.П. Функции прокурорского надзора // Совершенствование прокурорского надзора в СССР: Сб. статей. – М.: Всесоюз. Ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1973. – С.70–80.
26. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування // Фінанси України . – 2003. – № 9. – С.133–140.
27. Гуценко К. Ф., Ковалев М. А. Правоохранительные органы: Учеб. – М.: Зерцало, 1997. – 368 с.
28. Декларация об общих принципах деятельности Высших органов финансового контроля государств – участников Содружества Независимых Государств // С.236 – 239 // Комментарий к Федеральному закону „О Счетной палате Российской Федерации” / К.В. Сурков, А.В. Коровников, Ю.Ф. Кваша, С.О. Шохин; Под общ. ред. С.В. Степашина. – М.: Фин. контроль, 2002. – 264 с.
29. Демин А.А. Правовой статус Счетной палаты РФ и проблема административной юстиции по финансовым вопросам // Гражданин и право. – 2001. – № 8. – С.10–28.
30. Дорогих О.М. Система органів фінансового контролю в Україні і місце Державної контрольно-ревізійної служби у цей системі // Вісн. акад. праці і соціальних відносин. – 2004. – № 4 [28]. – С.48–54.
31. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С.47–55.
32. Еремян В.В. Муниципальное право Мексики. Теория, история, современность: В 2 т.– М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 1997. – Т.1. – 296 с.
33. Закон Австрийской Республики „О Счетной палате” // http://www.ach.gov.ru/experience/01-1.php
34. Закон Венгерской республики „О Государственной счетной палате” // http://www.ach.gov.ru/experience/06-1.php
35. Закон Воронежской области „О Контрольно-счетной палате Воронежской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Voronez/ZakonKSP
36. Закон Грузии „О Палате контроля Грузии” //http://www.ach.gov.ru/experience/08-1.php
37. Закон Карачаево-Черкесской Республики от 13 мая 2003 г. № 22-РЗ „О Контрольно-счетной палате Карачаево-Черкесской Республики” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Karachaevo-Ch/ZakonKSP
38. Закон Костромской области „О Контрольно-счетной палате Костромской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Kostroma/ZakonKSP
39. Закон Курской области «О Контрольно-счетной палате Курской области" // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Kursk/art37
40. Закон Мурманской области „О Контрольно-счетной палате Мурманской области”. 24 апр. 1997 г. № 56-02-ЗМО // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Kursk/art37
41. Закон Орловской области „О Контрольно-счетной палате Орловской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Orlov/zakonKSP
42. Закон Приморского края „О Контрольно-счетной палате Думы При-морского края” от 23 марта 2000 г. № 89-КЗ // http://www.ach-fci.ru/ Legislation/Primorsk/ZakonSP
43. Закон Республики Алтай „О Контрольно-счетной палате Республики Алтай” № 24-7 от 11 сентября 1997 г. // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Altayresp/ZakonKSP
44. Закон Республики Башкортостан „О контрольно-счетной палате Республики Башкортостан» № 467-з от 7 марта 2003 г. // http://www.ach-fci.ru/ Legislation/RespBashkor/ZakonKSP
45. Закон Республики Беларусь „О Комитете государственного контроля Республики Беларусь” // http://www.ach.gov.ru/experience/03-1.php
46. Закон Республики Болгария „О Счетной палате” // http://www.ach.gov.ru/experience/04-1.php
47. Закон Республики Бурятия „О Счетной палате Республики Бурятия” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Buryatia/ZakonKSP
48. Закон Республики Ингушетия „О Контрольно-счетной палате Республики Ингушетия” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Ingush/ZakonKSP
49. Закон Республики Казахстан „О контроле за исполнением республиканского и местных бюджетов” // http://www.ach.gov.ru/experience/10-1.php
50. Закон Республики Польша „О Верховной контрольной палате” // http://www.ach.gov.ru/experience/15-1.php
51. Закон Республики Татарстан № 37-ЗРТ от 7 июня 2004 г. „О Счетной палате Республики Татарстан” //http://www.ach-fci.ru/Legislation/Tatar/ZakonSP-2
52. Закон Ростовской области „О Контрольно-счетной палате Ростовской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Rostov/ZakonSP
53. Закон Свердловской области „О Счетной палате Свердловской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Sverdl/ZakonSP
54. Закон Союза Советских Социалистических Республик о Контрольной палате СССР // Контроллинг. – 1991. – № 4. – С.5–10.
55. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 груд. 2004 р. № 2222-IV // Відом. Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.
56. Закон України „Про державну службу” 16 грудня 1993 року 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст.490.
57. Закон України „Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” від 23 груд. 1998 р. № 350-XIV // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст.43.
58. Закон України „Про Рахункову палату” від 11 лип. 1996 р. № 315/96-ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст.212.
59. Закон Федеративной Республики Германия „О Федеральной счетной палате” // http://www.ach.gov.ru/experience/07-1.php
60. Закон Ярославский области „О Контрольно-счетной палате Ярославской области” // http://www.ach-fci.ru/Legislation/Yaroslobl/zakonKSP
61. Залюбовська І. К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Одеса, 2002. – 181с.
62. Звіт Рахункової палати за 2003 р. www.ac-rada.gov.ua/achamber/ control/uk/publish/article/main?art_id= 374984&cat_id=32826
63. Звіт Рахункової палати за 2004 р. // http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/ uk/publish/article/main?art_id= 374984&cat_id=32826
64. Звирбуль В.К. Деятельность прокуратуры по предупреждению преступности (научные основы). – М.: Юрид. лит., 1971. – 166 с.
65. Звирбуль В.К. Перспективы развития прокурорского надзора в правовом государстве // Сов. государство и право. – 1990. – № 9. – С.53–59.
66. Златопольский Д.Л. Государственное право зарубежных стран: Восточной Европы и Азии. Учеб. для вузов. – М.: Зерцало, 2000. – 320 с.
67. Иванов В. Высший контрольный орган Франции – Суд счетов // Контроллинг. – 1991. – № 3. – С.35–38.
68. Іванова І.М. Стан і перспективи розвитку муніципального фінансового контролю // Фінанси України. – 2005. – № 11. – С.140–147.
69. Ионова А.И. Счетные палаты ФРГ: правовые основы и принципы деятельности // Государство и право. – 1998. – № 3. – С.94–98.
70. Казарина А.Х. Общий надзор прокуратуры в системе государственного контроля за сохранностью социалистического имущества // Контроль за сохранностью социалистического имущества на предприятиях: Сб. науч. тр. – М.: Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1983. – С.40–48.
71. Ковешников Е.М., Кононов А.М. Муниципальное право России – М.: Юнита 1, 1998. – 48 с.
72. Кодекс України про адміністративні порушення // ВВР УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122 із змінами та доповненнями.
73. Колбин Г., Шелюто Ф. Высшие контрольные органы Канады // Контроллинг. – 1991. – № 4. – С.53–63.
74. Колодій А. М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
75. Колпаков Н. Разделение властей в современном Российском государстве // Конституц. и муницип. право. – 2001. – № 2. – С.18–36.
76. Комаров В.В. Конституционный контроль: опыт сравнительного анализа (Россия, субъекты Федерации, страны – участницы СНГ и страны Балтии) // Конституц. и муницип. право. – 1998. – № 1. – С.48–55.
77. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учеб., изд. 3-е перераб. и доп. – М.: Юрайт, 1997. – 412 с.
78. Комментарий к Федеральному закону «О Счетной палате Российской Федерации» / К.В. Сурков, А.В. Коровников, Ю.Ф. Кваша, С.О. Шохин; Под общ. ред. С.В. Степашина. – М.: Фин. контроль, 2002. – 264 с.
79. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие /Сост. проф. В.В. Маклаков. – 2-е изд., исправ. и доп. – М.: БЕК. – 584 с.
80. Конституции стран СНГ и Балтии: Учебное пособие / Сост. Г.Н. Андреева – М.: Юристъ, 1999. – 640 с.
81. Конституционное право зарубежных стран: Учеб. / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2001. – 832 с.
82. Конституції нових держав Європи та Азії. – К.: Укр. Правнича Фундація „ПРАВО”, 1996. – 544 с.
83. Конституція Автономної Республіки Крим // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст.43.
84. Конституція України // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
85. Контролирующие органы и организации России: Компетенция и полномочия: Учеб. / Под ред. А.П. Гуляева – М.: МАЭП, 2000. – 208 с.
86. Контрольно-счетные органы в Российской Федерации (в вопросах и ответах) / А.В.Коровников, Н.С.Столяров, К.В.Сурков, В.И. Шлейников. Под общ. ред. С.В Степашина. – М.: Фин. контроль, 2001. – 152 с.
87. Юридична енциклопедія: 6 т. / Ред. кол.: Ю.С. Шемчученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 1: А–Г. – 672 с.
88. Корнеев А.П. Проблемы развития правового статуса Счетной палаты Российской Федерации / Корнеев А.П., Волеводз А.Г., Горелик В.В. // Юрист. – 2000. – № 7. – С.11–18.
89. Коцюбальська О. Рахункова палата Верховної Ради України – новий орган в державній контрольній системі України // Вісн. акад. правових наук України. – 1997. – № 3. – С.48–54.
90. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. – К: Атіка, 2000. – 320 с.
91. Крутевич М. Рахункова палата як орган парламентського контролю (порівняльний аналіз подібних ревізійних органів законодавчої влади у Західній та Східній Європі) // Право України. – 2001. – № 11. – С.144–147.
92. Кузьменко О. Інтеграція Рахункової палати України до міжнародних інститутів вищого незалежного фінансового контролю // Фін. право. – 2001. – № 4. – С.83 – 85.
93. Леттер Д. Принцип разделения властей в системе сдержек и противовесов в Конституции Соединенных Штатов. – М.: Юрид. лит., 1992. – 170 с.
94. Лимская Декларация руководящих принципов контроля // Контроллинг. – 1991. – № 1. – С.56–65.
95. Лохвицкий А. Обзор современных конституций: 2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Базунов, 1865. – 270 с.
96. Мазур Я. Верховная контрольная палата Республики Польша // Государство и право. – 1995. – № 6. – С.100 – 110.
97. Мамишев А.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. – 2003. – № 11. – С.126–136.
98. Мамишев А. Державний аудит в Ірландії // Фінансовий контроль. – 2004. – № 2 (19). – С.51–55.
99. Манов Г. Правовое государство и советский федерализм // Советское государство и право. – 1991. – № 1. – С.3–11.
100. Материалы международного круглого стола “О роли и влиянии внешнего финансового контроля в политике на региональном уровне”. Апр. 2004 г. // http:/www.rada.crimea.ua/index_inform.html.
101. Медушевский А.Н. Идея разделения властей // Вестн. Рос. Акад. наук. – 1994. – Т. 64. – № 1. – С.21–31.
102. Мелкумов В.Г. Советская прокуратура и проблемы общего надзора. – Душанбе: Ирфон, 1970. – 243 с.
103. Мельничук В.Г. Незалежний державний фінансовий контроль в Україні та досвід зарубіжних країн // Фін. контроль. – 2002. – № 12. – С. 33–36.
104. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учеб. 6-е изд. перераб. и доп. – М.: Белые альвы, 1999. – 456 с.
105. Мурашин Г.А. Защита прав граждан органами прокуратуры // Закон Украины „О прокуратуре”: теория и практика его применения. – Харьков: Укр. юрид. акад., 1992. – С.16–18.
106. Мурашин Г.А. Органы прокуратуры в механизме Советского государства. – К.: Наук. думка, 1972. – 178 с.
107. Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти. – Донецк: Донеччина, 1999. – 256 с.
108. Невідомий В.І. Окремі питання адаптації законодавства України до міжнародних стандартів у сфері фінансового контролю // Право і безпека. – 2005. – № 4. – С.24–26.
109. Нижник Н.Р. Україна – державне управління, шляхи реформування. – К., 1997. – 72 с.
110. Новиков С.Г., Рагинский М.Ю. Прокуратура в системе Советского государственного аппарата // Сов. государство и право. – 1974. – № 3. – С.43–48.
111. Овсепян Ж. И. Судебный конституционный контроль в зарубежных странах. – Ростов-на-Дону: Литература Д, 1992. – 320 с.
112. Оксибаев О., Мухамедиева А. Применение санкций в качестве инструмента, сдерживающего нарушения бюджетного законодательства // http://www.zakon.kz/magazine/archive/2004_08_11.asp...
113. Органи державної влади України / За ред. В.Ф. Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 592 с.
114. Отчет о работе Контрольно-счетной палаты Законодательного Собрания Приморского края за I полугодие 2006 г. // http://www.ach-fci.ru/Primorsk/ actions/Otchet/Otchet2006-1
115. Отчет Счетной палаты ВР АРК за 2002–2003 годы // http://www.rada.crimea.ua/index_inform.html.
116. Павлюк С.М. Роль вищих органів фінансового контролю у бюджетному процесі // Фінанси України. – 2000. – № 11. – С.143–147.
117. Пансков В.Г. О роли Счетной палаты Российской Федерации в системе органов государственного финансового контроля страны // Финансы. – 2001. – № 9. – С.56–60.
118. Пансков В.Г. Формирование системы финансового контроля как стратегическая задача государственного строительства // Российский экономический журнал. – 2002. – № 5-6. – С.17–23.
119. Пантюхов В. Функции Министерства государственного контроля СССР в 1940-57 гг. // Контроллинг. – 1991. – № 3. – С.3–15.
120. Погорілко В.Ф. Актуальні проблеми реформування державної влади в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 3. – С.21–27.
121. Погосян Н.Д. Правовой статус высших органов финансового контроля (ВОФК) Великобритании, Франции, Германии и Польши // Государство и право. – 1998. – № 2. – С.103–111.
122. Погосян Н.Д. Проблемы законодательства о Счетной палате Российской Федерации // Государство и право. – 1997. – № 11. – С.5–13.
123. Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации (конституционно-правовой статус) / Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.02. – М., 1998. – 393 с.
124. Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации. – М.: Юристъ. – 1998. – 304 с.
125. Погосян Н.Д. Формирование статуса Счетной палаты Российской Федерации (историко-правовые аспекты и некоторые современные проблемы) // Государство и право. – 1998. – № 4. – С.10–18.
126. Полінець О. Контроль у сфері державного управління в умовах адміністративної реформи // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – Вип. 1. – С.85–92.
127. Поліщук В.В. Механізми вдосконалення парламентського фінансового контролю (на прикладі Автономної Республіки Крим) / Автореф. дис… канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Харк. регіон. ін-т Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Харків, 2005. – 20 с.
128. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 березня 1999 року № 393-2/99 „Про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим” // Сб. нормативно-правовых актов Автономной Республики Крым. – 1999. – № 3. – Ст.188.
129. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 1999 р. № 723-2/99 „Про внесення змін до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 березня 1999 року № 393-2/99„Про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим” і умови оплати праці працівників Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим” // Сб. нормативно-правовых актов Автономной Республики Крым. – 1999. – № 10. – Ст.996–997.
130. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 травня 2005 р. № 1314-4/05 „Про внесення змін до Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затверджене Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 березня 1999 року № 393-2/99” // Сб. нормативно-правовых актов Автономной Республики Крым. – 2005. – № 5. – Ст.384.
131. Португалия. Конституция и законодательные акты /Под ред. И.П. Ильинского. – М.: Прогресс, 1979. – 216 с.
132. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання створення територіальних представництв Рахункової палати” від 18 листоп. 2004 р. № 157 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 46. – Ст.3059.
133. Постанова Верховної Ради України „Про створення територіальних представництв Рахункової палати„ від 15 черв. 2004 р. № 1784-IV // Відом. Верховної Ради України – 2004. – № 38. – Ст.481.
134. Постанова Кабінету Міністрів України „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 9 берез. 2006 р. № 268 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 10. – Ст.632 із змінами та доповненнями.
135. Правоохранительные органы Российской Федерации: Учеб. /Под ред. В. П. Божьева – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Спарк, 1997. – 400 с.
136. Процюк І.В. Законодавча влада в Україні: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 /Нац. юрид. акад. України. – Харків, 1999. – 19 с.
137. Рабінович П.М., Шмельова Г.Г., Луць Л.А. Загальна теорія права та держави. Учбовий посібник. – Чернівці: Укр. вільний ін-т менеджменту і бізнесу, 1992. – 64 с.
138. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Кол. авт. Наук. керівник В.В. Цвєтков. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
139. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Регламенту Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або передане в її управління, затверджених відповідними постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, та Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим „Про заходи щодо посилення кадрової роботи в Автономній Республіці Крим” (справа про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим) від 27 лют. 2001 р. № 1-рп/2001 //Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 1.
140. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Постанови Верховної Ради України від 1 жов. 1996 р. „Про тлумачення статті 98 Конституції України” (справа щодо конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98 Конституції України) від 11 лип. 1997 р. № 3-зп // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 29. – С. 85.
141. Розенфельд В.Г., Фролов А.В. О функциях и организации деятельности прокуратуры //Журн. рос. права. – 1999. – № 2. – С.69–83.
142. Роньжина О.В. Счетные палаты Российской Федерации: проблемы теории и практики (конституционно-правовой аспект) / Дис… канд. юрид. наук: 12.00.02. – Красноярск, 2004. – 257 с.
143. Российская юридическая энциклопедия. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 1110 с.
144. Румянцева Т.С. Федеральное собрание: конституционно-правовой статус // Конституционный строй в России. Вып. 2. Вопр. парламентского права. – М.: РФН. – 1995. – С.25–39.
145. Савенко М.Д. Правовий статус Конституційного Суду України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.02. – Харків, 2001. – 189 с.
146. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве. – М.: Наука, 1975. – 383 с.
147. Савченко Л. Основні напрями удосконалення організаційної структури Рахункових палат // Зб. наук. праць Академії ДПС України. – 2000. – 2 (8). – С.153–158.
148. Саркисян Ж.М. Счетная палата РФ в механизме государственной власти // Дис… канд. юрид. наук: 12.00.02. – М., 2004. – 177 с.
149. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні. Монографія. – Харків: Ксілон, 2001. – 280 с.
150. Соколова Е.Н. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юнита, 1999. – 74 с.
151. Тацій В.Я., Грошевий Ю.М. Правові засоби охорони Конституції // Вісн. Акад. правових наук України. – 1995. – № 3. – С.35–42.
152. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
153. Теория государства и права: Учеб. / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
154. Теория государства и права: В 2 ч. / Под общ. ред. А.Б. Венгерова. – М.: Юристъ, 1995. – Ч. 1: Теория государства. – 194 с.
155. Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян. – Харків: Лібра, 1998. – 107 с.
156. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – Симферополь: Таврия, 1997. – 312 с.
157. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус. – Харьков: Факт, 1999. – 256 с.
158. Толковый словарь русского языка / Под ред. Д.Н. Ушакова. Том III. – М.: ООО Издательство Астрель, ООО „Издательство Аст”, – 2000. – 1040 с.
159. Точиловский В.Н. О месте прокуратуры в системе государственной власти //Закон Украины „О прокуратуре: теория и практика его применения. – Харьков: Укр. юрид. акад., 1992. – С.7–9.
160. Трещетенкова Н.Ю. Правовой статус счетных палат (опыт иностранных государств) // Очерки конституционного права иностранных государств: Учебное и научно-практическое пособие / Отв. ред. Д.А. Ковачев – М.: Спарк, 1999.– С.237 – 238.
161. Тузов Ю.В. Місце Рахункової палати у механізмі державної влади України // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – С. 257–261.
162. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.
163. Указ Президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 19 верес. 2000 р.№ 1074„ від 16 берез. 2001 р. № 174/2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 12. – Ст. 485.
164. Указ Президента України „Про внесення змін до Указу Президента України від 19 верес. 2000 р. № 1074„ від 8 квіт. 2004 р. № 400/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 15. – Ст.1031.
165. Указ Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів„ від 19 верес. 2000 р. № 1074 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 38. – Ст.1617.
166. Федеральный Закон „О Счетной палате Российской Федерации” // http://www.ach.gov.ru/zakon/fedzakon/zakon.php
167. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.
168. Финансовое право / Под ред. проф. О.Н. Горбуновой. – М.: Юристъ. – 1996. – 393 с.
169. Фінансове право України: Підруч. / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, Г.Є. Криниць кий; за ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 320 с.
170. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536 с.
171. Фурман А. Е. Материалистическая диалектика: основные категории и законы. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. – 176 с.
172. Хаманева Н.Ю. Защита прав граждан в сфере исполнительной власти. – М.: ИГиП РАН, 1997. – 216 с.
173. Харенко М.В. Правове регулювання контрольної діяльності Рахункової палати України // Актуальні проблеми міжнар. відносин. Випуск 27 (ч. 1), 2001. – С.150–156.
174. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. – М.: Юрид. лит., 1981. – 386 с.
175. Химичева Н.И. Финансовое право: Учеб. – М.: БЕК. – 1995. – 525 с.
176. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие / Под ред. В.Г. Стрекозова. – М.: Дабахов, Ткачев, Димов, 1995. – 384 с.
177. Цвік М. Конституційні проблеми розподілу властей (деякі загально-теоретичні аспекти) // Вісн. Акад. правових наук України. – 1994. – № 1. – С.60–68.
178. Чиркин В.Е. Государствоведение: Учеб. – М.: Юристь, 1999. – 369 с.
179. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учеб. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
180. Чиркин В.Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт. – М.: Зерцало, 1998. – 448 с.
181. Чиркин В.Е. Контрольная власть // Государство и право. – 1993. – № 4. – С.10–18.
182. Чиркин В.Е. Основы государственной власти. – М.: Юрист, 1996. – 112 с.
183. Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. – М.: Артикул, 1997. – 352 с.
184. Чиркин В.Е. Президентская власть // Государство и право. 1997. – № 5. – С.15–23.
185. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты // Сов. государство и право. – 1990. – № 8. – С.3–12.
186. Шаповал В.М., Борденюк В.І., Журавльова Г.С. Парламентаризм і законодавчий процес в Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во Укр. акад. держ. упр., 2000. – 216 с.
187. Шахов І.Б. Контроль у правовій системі України // Правова система України: теорія і практика: Тези доповідей і наук. повідомлень наук.-практ. конф. – К.: Друкарня МВС України, 1993. – С.223–225.
188. Шевлоков В.З. Финансовый контроль как функция финансового управления // Финансы. – 2001. – № 1. – С.55–56.
189. Шейфер С. Взаимоотношения судебной и обвинительной власти // Вестник Верховного Суда СССР. – 1991. – № 8. – С.30–31.
190. Шелюто Ф. Как Главное контрольное управление (ГКУ) США обслуживает Конгресс // Контроллинг – 1991. – № 3–91. – С