ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ НА АКЦІЇ

brief description

АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва

На правах рукопису

Виноградова Наталія Олександрівна
УДК 346:334.7+347.72

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ
ПРАВ АКЦІОНЕРІВ НА АКЦІЇ

Спеціальність: 12.00.04 господарське право;
господарсько-процесуальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник: Костицький Василь Васильович, доктор юридичних наук, професор

Київ ― 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..........3
ВСТУП.........4
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОХОРОНИ ТА СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ НА АКЦІЇ
1.1. Загальна структура охорони та захисту прав акціонерів на акції.........13
1.2. Види господарсько-правових способів захисту прав акціонерів на акції.........27
1.3. Корпоративне управління і контроль у системі господарсько-правових способів захисту прав акціонерів на акції...........................................................58
РОЗДІЛ 2. ЗАХИСТ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ В ПРОЦЕСІ РОЗМІЩЕННЯ ТА ОБІГУ АКЦІЙ
2.1. Господарсько-правові способи захисту в процесі набуття та передачі прав на акції...........................................................................................................83
2.2. Захист прав акціонерів при розміщенні акцій...........112
2.3. Захист прав акціонерів в процесі обігу акцій........135
ВИСНОВКИ........153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......158

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема дослідження фондового ринку України є однією з найважливіших в умовах становлення та розвитку ринкової економіки, особливо у кризовий період. Від її вирішення залежить стабілізація соціально-економічного становища країни. Розвиток вітчизняного фондового ринку має на меті створити гнучкий механізм мобілізації значних обсягів особистих заощаджень громадян і їх залучення у виробничу сферу.
Враховуючи, що значна кількість суб'єктів господарювання організовані у формі акціонерних товариств, вирішення проблеми розвитку фондового ринку України залежить насамперед від рівня охорони і захисту прав і законних інтересів акціонерів. Ця проблема є особливо гострою й актуальною в умовах недосконалості системи державного регулювання і належного контролю у сфері підприємницької діяльності на фондовому ринку.
Випуск і розміщення акцій акціонерних товариств дає можливість залучення в економіку вільних коштів великої кількості осіб. Ці кошти, будучи акумульованими у статутному капіталі таких суб'єктів господарювання, створюють вагому майнову основу для розвитку, зокрема великого виробництва. Акціонери, у свою чергу, здобувають можливість одержувати доходи на свій інвестиційний капітал. Разом з тим акціонерна форма організації підприємства містить у собі й певні ризики для своїх учасників акціонерів. Будучи розрахованою на досить широке коло учасників, вона ускладнює їхній реальний контроль за діяльністю виконавчих органів товариства, надаючи останнім найширші, а іноді, по суті, безконтрольні можливості розпорядження величезним чужим капіталом. Тому одним із найважливіших завдань корпоративного законодавства, та й у цілому корпоративного права, поряд із захистом інтересів можливих кредиторів акціонерного товариства стає охорона й захист прав і законних інтересів акціонерів незалежно від їх частки у статутному фонді.
Зазначене вище актуалізує необхідність дослідження господарсько-правових способів захисту прав акціонерів, особливо в процесі укладення правочинів з акціями акціонерних товариств.
У роботі виявляється й аналізується специфіка інституту господарсько-правової охорони та захисту прав акціонерів на акції як невід'ємного елемента системи охорони і захисту належних їм корпоративних прав, а також специфіка угод з акціями як основного елемента їх обігу. З урахуванням цього актуальним є дослідження способів захисту прав акціонерів під час укладання правочинів з акціями, розглядаються межі і характер їхнього застосування щодо окремих їх видів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження обрано згідно з планом науково-дослідних робіт Відділу правових проблем підприємництва Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва при Академії правових наук України в межах програми Проблема правового забезпечення державного регулювання та управління в сфері підприємницької діяльності” № 309 01/16.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні специфіки господарсько-правових способів охорони прав та законних інтересів акціонерів з метою окреслення пріоритетних напрямів формування більш ефективних механізмів господарсько-правового забезпечення функціонування фондового ринку України.
Цілями та завданнями дисертаційного дослідження, поставленими задля досягнення цієї мети, є:
- розкриття специфіки охорони прав акціонерів при здійсненні угод щодо акцій;
- аналіз господарсько-правових способів захисту прав акціонерів;
- обґрунтування необхідності застосування широкого кола господарсько-правових способів забезпечення балансу прав і законних інтересів учасників акціонерних правовідносин;
- дослідження особливостей механізмів застосування способів захисту прав акціонерів при здійсненні окремих видів угод з акціями;
- розроблення й обґрунтування пропозицій по вдосконаленню механізмів охорони й захисту прав акціонерів при укладанні правочинів з акціями.
Об'єктом дослідження є публічно-правові та приватно-правові аспекти забезпечення прав та законних інтересів акціонерів у сфері обороту корпоративних прав, посвідчених акціями.
Предмет дослідження становлять джерела корпоративного законодавства України та деяких економічно розвинутих іноземних країн, локальні акти акціонерних товариств (статути, положення про порядок нарахування та виплати дивідендів, про емісію акцій додаткових випусків тощо), правозастосовна практика.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження явищ і процесів у галузі права, що включають: діалектичний, формально-логічний, метод системного аналізу, порівняльно-правовий, формально-юридичний та інші методи. Так, за допомогою діалектичного методу з’ясовано специфіку сукупності взаємодії засобів захисту прав та законних інтересів акціонерів. Формально-логічний метод та метод системного аналізу дали можливість послідовно дослідити та викласти специфіку захисту прав акціонерів під час їх участі в корпоративних відносинах. Порівняльно-правовий метод дозволив здійснити компаративістський аналіз законодавства інших країн з метою врахування позитивного закордонного досвіду організації правового регулювання корпоративних відносин.
Теоретичну основу дослідження складають наукові результати, отримані вітчизняними та зарубіжними правниками сучасності та минулого: М.М. Агаркова, С.С. Алексєєва, М.И. Брагінського, С.Н. Братуся, И.Л. Брауде, О.М. Вінник, В.В. Вітрянського, В.П. Грибанова, О.С. Иоффе, О.Р. Кібенко, В.К. Мамутова, В.П. Мозоліна, Б.І. Пугінського, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Е.О. Суханова, О.В. Шаповалової, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини, О.В. Щербини й багатьох інших.
Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні вперше здійснено комплексний аналіз господарсько-правових способів охорони та захисту прав акціонерів як системи заходів, спрямованих на подолання на ринку цінних паперів дисбалансу прав і законних інтересів його учасників та ризиків у сфері їх реалізації. Також вперше здійснено комплексний аналіз господарсько-правових способів захисту прав акціонерів при здійсненні правочинів з акціями як системи заходів, спрямованих на подолання можливих на ринку цінних паперів дисбалансу прав і законних інтересів його учасників та ризиків у сфері їх реалізації. Проведено аналіз охорони й основних способів захисту прав акціонерів в процесі укладення та здійснення правочинів з акціями з урахуванням змісту, порядку й меж їхнього застосування. До цього у вітчизняній літературі розглядалися лише окремі питання й проблеми захисту прав акціонерів, що стосуються здійснення окремих видів правочинів з акціями.
Проведене дослідження дало змогу сформулювати, обґрунтувати й внести на захист наступні положення.
Вперше:
1. Окреслено необхідність і доцільність вирішення проблем щодо захисту прав акціонерів за допомогою закріплення правових засобів забезпечення балансу прав та інтересів усіх груп (як меншості, так і більшості) учасників корпоративних відносин. При цьому виявлення такого балансу і його забезпечення мають базуватися на визнанні пріоритету правового положення акціонерів та наданні останнім гарантій безперешкодної реалізації й охорони їхніх прав та законних інтересів на рівні як державного регулювання, так і саморегулювання.
2. Запропоновано запровадити на законодавчому рівні двоетапний механізм трансформації корпоративних прав акціонерів. На першому етапі запропоновано закріпити на рівні відповідних правових норм загальні вимоги до порядку та меж його застосування. Зокрема, доповнити законодавство нормою, в якій передбачити: по-перше, обов’язок засновників господарського товариства на момент створення акціонерного товариства визначити в його статутних документах мінімальний розмір акцій у відсотковому співвідношенні до загальної їх кількості, наявність якого у власності одного акціонера дозволить іншим акціонерам ініціювати провадження, спрямоване на трансформацію корпоративних прав такого акціонера, та, по-друге, підстави для звернення до суду з метою вирішення питання щодо можливості проведення примусової трансформації корпоративних прав.
3. Запропоновано запровадити механізм настання правових наслідків у виді примусового переходу акцій, що надають право голосу, в акції, що не надають такого права, але надають можливість отримувати відповідні фіксовані дивіденди від володіння такою акцією, тобто, іншими словами, примусова зміна звичайних акцій на привілейовані.
4. Договір, що опосередковує оплатне розміщення акцій (купівля-продаж, міна, андерайтинг тощо), визначений як одна з правових підстав для виникнення корпоративних прав, посвідчених акціями одного акціонерного товариства додаткових випусків.
5. Окреслено корпоративний характер права акціонерів добровільно відчужувати належні їм акції, а також вимагати здійснення переважного права придбання акцій додаткових випусків, визначені сутність, специфіка й механізм реалізації цих суб’єктивних прав акціонерів.
6. З метою запобігання зловживанням з боку посадових осіб товариства й забезпечення інтересів акціонерів запропоновано закріпити в господарському законодавстві зразковий перелік підстав, за яких виконавчий орган акціонерного товариства (правління, рада директорів тощо) вправі ухвалювати рішення щодо придбання відповідної кількості власних акцій.
7. Запропоновано доповнити корпоративне законодавство України нормою, яка б передбачала, що якщо після затвердження акціонерним товариством рішення про випуск акцій був прийнятий закон, що встановлює інші обов’язкові вимоги, ніж ті, які діяли в момент прийняття товариством рішення про випуск, умови емісії зберігають чинність, крім випадків, коли в законі встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли на підставі раніше затвердженого рішення про випуск акцій. Таким чином, як загальне правило має бути закріплене положення про пріоритет умов емісії акцій над положеннями закону, прийнятого після затвердження рішення про випуск акцій.
8. Запропоновано закріпити в корпоративному законодавстві норму, відповідно до якої правочин, вчинений посадовою особою товариства з перевищенням наданих їй повноважень, може бути визнано судом чинним, якщо протягом судового розгляду буде встановлено, що надалі даний правочин буде схвалена колегіальним виконавчим органом або загальними зборами акціонерного товариства.
Додатково:
9. Обґрунтовано висновок щодо необхідності розроблення та прийняття нормативно-правових актів, основним завданням яких є створення необхідних умов для реалізації механізму трансформації корпоративних прав всіма учасниками корпоративних відносин, як засновників та акціонерів акціонерного товариства, так і професійних учасників ринку цінних паперів. Такими актами можуть бути Типовий статут акціонерного товариства, в якому б містились положення про трансформацію корпоративних прав, Положення про порядок внесення інформації до відповідних реєстрів на підставі судового рішення тощо.
10. Визначено та обґрунтовано необхідність прийняття вищими судовими органами, а саме Верховним Судом України, Вищим господарським судом України та Вищим адміністративним судом України, відповідних роз’яснень та рекомендацій щодо застосування норм, якими врегульовано відносини, пов’язані із запровадженням та застосуванням такого механізму трансформації корпоративних прав.
11. Аргументовано необхідність створення Державного фонду компенсаційних виплат вкладникам та акціонерам, що понесли матеріальні втрати внаслідок зловживань на фондовому ринку задля захисту майнових прав учасників ринку цінних паперів, що матиме не тільки правовий, а й соціально-економічний ефект і значущість.
12. Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення можливості блокування здійснення корпоративних прав та вилучення у недобросовісних акціонерів неоплачених ними своєчасно акцій як заходу оперативного впливу. На підставі цього робиться висновок про те, що в такому випадку має місце відмова акціонерного товариства від прийняття неналежного виконання зобов’язання з боку акціонера (ст. 193 ГК, п.3 ст. 612 ЦК).
13. Аргументовано, що вилучення розміщених, але не оплачених акцій (не повністю оплачених підписчиками чи акціонерами при додаткових емісіях), або викуп акціонерним товариством акцій власної емісії є обставиною, що зумовлює призупинення здійснення (але не припинення) посвідчених ними корпоративних прав, адже з моменту придбання цінних паперів їх новими власниками правовідносини, зміст яких ці права визначають, будуть відновлені.
14. Обґрунтовано кваліфікацію порушення посадовими особами товариства встановленого Статутами акціонерних товариств порядку укладання угод від імені акціонерного товариства як особливого типу господарсько-правового порушення зловживання правом, при якому уповноважена особа акціонерного товариства здійснює належне йому право укладати правочини з отриманням особистих майнових вигод, або у недозволеному Статутом акціонерного товариства порядку, або шляхом виходу за межі наданих йому повноважень, стосовно ціни такого правочину або інших його змістовних параметрів, але у межах дозволеного йому загального типу правомірної поведінки.
Набуло подальшого розвитку положення про необхідність виділення в межах інституту господарсько-правової охорони прав акціонерів окремої системи заходів охорони прав акціонерів при укладенні правочинів з акціями, яка повинна забезпечуватись на двох рівнях: як у межах корпоративних відносин, так і на ринку цінних паперів, що являє собою комплекс майнових відносин в процесі їхнього розміщення й обігу.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення й висновки, сформульовані на основі дослідження, мають на меті сприяти вдосконаленню положень чинного законодавства України з питань охорони прав і законних інтересів акціонерів (інвесторів) на ринку цінних паперів, забезпеченню більш ефективного правового регулювання діяльності акціонерних товариств на ринку цінних паперів. Надані у дослідженні пропозиції та висновки можуть бути використані при розробленні статутів та інших локальних актів акціонерних товариств.
Викладені в дисертації висновки можуть бути використані у навчальному процесі в юридичних вузах при викладанні як загального учбового курсу «Господарське право», так і спецкурсів, присвячених правовому регулюванню діяльності акціонерних товариств на ринку цінних паперів.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено й схвалено на засіданні Відділу правових проблем підприємництва Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України, а також на засіданні кафедри господарського права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення дисертації відбиті в публікаціях автора.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також в тезах двох доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Структура роботи зумовлена предметом, цілями і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають шість підрозділів, а також списку використаних у ході здійснення дослідження нормативно-правових актів, монографій, наукових статей та інших наукових джерел.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні специфіки господарсько-правових способів захисту прав та законних інтересів акціонерів на акції з метою окреслення пріоритетних напрямів формування більш ефективних механізмів господарсько-правового забезпечення стабілізації та функціонування фондового ринку України.
У висновках до кожного розділу та наприкінці дисертаційного дослідження наведено теоретичні узагальнення досліджуваних проблем та надано пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання захисту прав та законних інтересів акціонерів.
Зазначені висновки та пропозиції полягають у наступному:
1. Правове регулювання корпоративних відносин, що складаються між акціонерами в процесі діяльності акціонерного товариства, має здійснюватися з урахуванням кількох складових: а) здійснення дозвільного регулювання; б) закріплення оптимального щодо дозвільного регулювання комплексу заборон, імперативних приписів і санкцій; в) здійснення охоронного (забезпечувального) регулювання; г) подальшого вдосконалення форм правового забезпечення заходів корпоративного управління та контролю як найбільш дієвих способів господарсько-правового забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів.
2. Аналіз змісту ст. 20 ГК дає змогу сформулювати поняття способів захисту прав та законних інтересів акціонерів у сфері обігу корпоративних прав. Допускається також використання й інших способів захисту, не зазначених у наведеній нормі способів захисту прав акціонерів на акції, якщо це прямо передбачено чинним законодавством. Отже, комплексність захисту корпоративних прав акціонерів полягає у тому, що окремі правові способи забезпечення захисту корпоративних прав передбачені положеннями не тільки ГК, а й іншими нормативно-правовими актами.
3. Найважливішим правовим способом саморегулювання, укладення та належне виконання якого забезпечує не тільки позитивне регулювання, а й охорону господарсько-правових відносин, постає господарський договір. Набуття та передача корпоративних прав, посвідчених акціями, забезпечуються переважно у межах організаційно-правових процедур, спрямованих на надання їм публічного статусу, і є нормативно визначеним дієвим способом захисту прав та законних інтересів акціонерів.
4. Захист прав та законних інтересів учасників корпоративних відносин забезпечується в межах встановлення та розвитку регулятивних та охоронних правовідносин. Вони є похідними від регулятивних та охоронних приписів нормативно-правових актів. Такі приписи визначають належну та правомірну поведінку суб’єктів корпоративних відносин, дії, які є неправомірними, та специфіку відповідальності за їх вчинення.
5. Додатковою гарантією захисту прав акціонерів в акціонерному товаристві виступає збалансована система управління та контролю, зокрема корпоративного контролю, який існує у формі акціонерного та управлінського. Акціонерний контроль, будучи первинною формою контролю, здійснюється самими учасниками корпоративної організації, відображає їхні інтереси й знаходить вираз, зокрема, у можливості акціонерів, що мають необхідну кількість голосів, приймати (відхиляти) ті або інші рішення, що впливають на діяльність відповідного акціонерного товариства. Управлінський контроль забезпечується відповідними органами управління акціонерного товариства, а основні напрями його здійснення визначаються з урахуванням їх компетенції і повноважень.
6. Запровадити на законодавчому рівні двоетапний механізм трансформації корпоративних прав акціонерів. На першому етапі запропоновано закріпити на рівні відповідних правових норм загальні вимоги до порядку та меж його застосування. Зокрема, доповнити корпоративне законодавство нормою, в якій передбачити: по-перше, обов’язок засновників господарського товариства на момент створення акціонерного товариства визначити в його статутних документах мінімальний розмір акцій у відсотковому співвідношенні до загальної їх кількості, наявність якого у власності одного акціонера дозволить іншим акціонерам ініціювати провадження, спрямоване на трансформацію корпоративних прав такого акціонера, та, по-друге, підстави для звернення до суду з метою вирішення питання щодо можливості проведення примусової трансформації корпоративних прав.
Другий етап передбачає запровадження механізму настання правових наслідків у виді примусового переходу акцій, що надають право голосу, в акції, що не надають такого права, але надають можливість отримувати відповідні фіксовані дивіденди від володіння такою акцією, тобто, іншими словами, примусова зміна звичайних акцій на привілейовані.
З метою втілення перелічених заходів постає необхідність в розробці та прийнятті Типового статуту акціонерного товариства, в якому б містились положення про трансформацію корпоративних прав, а також Положення про порядок внесення інформації до відповідних реєстрів на підставі судового рішення тощо.
7. Законодавчо закріпити перелік підстав за яких виконавчий орган акціонерного товариства вправі ухвалювати рішення щодо придбання відповідної кількості власних акцій з метою запобігання зловживань з боку посадових осіб товариства й захисту прав та законних інтересів акціонерів.
8. Закріпити на законодавчому рівні порядок створення та функціонування дворівневої системи спеціальних компенсаційних фондів, основною метою діяльності яких є гарантований викуп тих корпоративних прав, власники яких втратили можливість їх реалізувати через неправомірні дії посадових осіб акціонерного товариства чи професійних учасників ринку цінних паперів.
Вищою ланкою цієї системи запропоновано зробити Державний фонд компенсаційних виплат при Державні комісії з цінних паперів та фондового ринку, який має централізувати та акумулювати бюджетні кошти та забезпечити їх подальше спрямування на виплату матеріальної компенсації акціонерам, а також здійснювати контроль за організаціями нижчого рівня, за правильністю та своєчасністю проведення ними розрахунків, залучення коштів.
На нижчому рівні запропоновано створити фонди компенсаційних виплат при саморегулівних організаціях на фондовому ринку, яким буде надані повноваження отримання коштів, їх подальшого розміщення на відповідних депозитних рахунках, ведення реєстрів тих акціонерних товариств, що внесли кошти на депозитний рахунок саморегулівних організацій, та здійснення компенсаційних виплат тим акціонерам, чиї корпоративні права були порушені.
Функціонування названих фондів має відбуватися таким чином. Під час первинної емісії акцій, що відбувається на момент створення акціонерного товариства, засновники товариства мають внести певну грошову суму на відповідний рахунок Державного компенсаційного фонду. У подальшому випадку неналежного розвитку господарської діяльності такого акціонерного товариства та виникнення ризиків його неплатоспроможності усім акціонерам за рахунок цих коштів повертається номінальна вартість викуплених ними акцій.
У тому ж випадку, якщо один або декілька засновників акціонерного товариства виявили бажання передати свої корпоративні права третім особам, то витрачені кошти на гарантування компенсації корпоративних прав можуть бути включені до собівартості однієї акції та повернені за допомогою відчуження такої акції за її ринковою ціною, адже ліквідність цього цінного папера за наявності додаткових матеріальних гарантій значно збільшується. При залученні до процесу обігу акцій відповідних професійних учасників ринку цінних паперів такий учасник має внести на депозитний рахунок своєї саморегулівної організації, до складу якої він входить, певну грошову суму, що в майбутньому буде спрямована на компенсаційні виплати чи повернена такому професійному учаснику при його відстороненні від обігу довірених раніше цінних паперів.
9. Доповнити корпоративне законодавство України нормою, якою має бути закріплене положення про пріоритет умов емісії акцій над положеннями закону, прийнятого після затвердження рішення про випуск акцій. Тобто, якщо після затвердження акціонерним товариством рішення про випуск акцій був прийнятий закон, що встановлює інші обов’язкові вимоги, ніж ті, які діяли в момент прийняття товариством рішення про випуск, умови емісії зберігають чинність, крім випадків, коли в законі встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникли на підставі раніше затвердженого рішення про випуск акцій.
10. Доповнити господарське законодавство нормою, відповідно до якої правочин, вчинений посадовою особою акціонерного товариства з перевищенням наданих їй повноважень, може бути визнано судом чинним, якщо протягом судового розгляду буде встановлено, що надалі даний правочин буде схвалено колегіальним виконавчим органом або загальними зборами акціонерного товариства.
11. Закріпити на законодавчому рівні право акціонерних товариств на визначення можливості блокування здійснення корпоративних прав та вилучення у недобросовісних акціонерів неоплачених ними своєчасно акцій як заходу оперативного впливу. В цьому випадку має місце відмова акціонерного товариства від прийняття неналежного виконання зобов’язання з боку акціонера.
12. Передбачити можливість вилучення розміщених, але не оплачених акцій (не повністю оплачених підписчиками чи акціонерами при додаткових емісіях), або викуп акціонерним товариством акцій власної емісії, що зумовлюватиме призупинення здійснення (але не припинення) посвідчених ними корпоративних прав, оскільки з моменту придбання цінних паперів їх новими власниками правовідносини, зміст яких ці права визначають, будуть відновлені.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Кузьмина С.А. и др. Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе Хозяйственного кодекса Украины (проект) / [Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Кузьмина С.А. и др.]. // Економіка та право. Київ, 2006. № 2. 65 с.
2. Костицький В. В. Закон перманентної концентрації капіталу: економіко-правові проблеми / Василь Васильович Костицький // Право України. — К., 2003. — N 12. — 122 с.
3. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / Грибанов В.П. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972. 284 c.
4. Грибанов В.П. Право на защиту как субъективное гражданское право / Гражданское право: Учебник / под ред. Суханова Е.А. М. : Российское право, 1993. Т. 1 345 с.
5. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность / Братусь С.Н М. : Юридическая литература, 1976. 420 с.
6. Господарський кодекс України : Кодекс України, Закон, Кодекс від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18, № 19-20, № 21-22. Ст. 144.
7. Мамутов В. К. Регулирование компетенции хозяйственной промышленности СССР в решении хозяйственных вопросов: дисс. доктора юрид. наук : 12.00.04 / Валентин Карлович Мамутов. Харьков, 1971. 418 с.
8. Вінник О.М. Публічні та приватні законні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення. Монографія / Вінник О.М. К. : Атіка, 2003. 375 с.
9. Витрянский В.В. Проблемы арбитражно-судебной защиты гражданских прав участников имущественного оборота: дисс. доктора юрид. наук : 12.00.03 / Витрянский В.В. М., 1996. 422 с.
10. Формы защиты прав инвесторов в сфере рынка ценных бумаг / под ред. Треушникова М.К. М., 2000. 224 с.
11. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права / Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. М. : Госюриздат, 1961. 380 с.
12. Шевченко Я. М. Деякі проблеми створення і співвідношення Цивільного і Господарського кодексів у процесі руху до громадянського суспільства / Я. М. Шевченко // Правова держава : Щорічник наукових праць. — К., 2004. — Вип. 15. — 220 с.
13. Еволюція цивільного законодавства України. Проблеми теорії і практики / Я.М. Шевченко, М.В. Венецька, А.Ю. Бабаскін, І.Ф. Севрюкова, Ю.Л. Бошицький; НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького К.: Юридична думка, 2007. 340 с.
14. Дзера Олександр Васильович. Розвиток права власності громадян в Україні : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.03 / Дзера Олександр Васильович. — К. : Київський ун-т ім. Т.Шевченка, 1996. — 382с.+ 25с. додат.
15. Алексеев С.С. Общая теория права : Курс в двух томах / Алексеев С.С. М. : Юридическая литература, 1981. Т. 1 359 с.
16. Правовая система социализма. Функционирование и развитие / Отв. ред. Васильев А. М. М., 1987. Книга 2. 453 с.
17. Мезрин Б. Н. Состав механизма охраны прав граждан // Гражданско-правовая охрана интересов личности в СССР. Свердловск, 1977. 180 с.
18. Ойгензихт В. А. Формы обеспечения интересов субъектов гражданских правоотношений : осуществление и защита гражданских и трудовых прав / Ойгензихт В. А. Краснодар, 1989. 420 с.
19. Шерстобитов А. Е. Гражданско-правовые вопросы охраны прав потребителей / Шерстобитов А. Е. М. : Изд-во МГУ, 1993. 144 с.
20. Илларионова Т. И. Система гражданско-правовых охранительных мер / Илларионова Т. И. Томск : Изд-во Томского ун-та, 1982. 185 с.
21. Иоффе О. С. Советское гражданское право / Иоффе О. С. М. : Юридическая литература, 1967. 625 с.
22. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції). Монографія / Яроцький В.Л. Харків : Право, 2006. 620 с.
23. Виноградова Н.О. Господарсько-правові способи охорони і захисту у сфері обігу корпоративних прав // Журнал «Адвокат». (76)2007. № 1. 64 с.
24. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні : Закон України вiд 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 51. Ст.292
25. ПугинскийБ. И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях / Б. И. Пугинский М.: Юридическая литература, 1984. 224 с.
26. ЗнаменскийГ. Л. Цели и способы повышения эффективности хозяйственного законодательства : Дисс. ... докт. юрид. наук: 12.00.04 / Г. Л. Знаменский М., 1985. 487 с.
27. Знаменский Г. Л. Совершенствование хозяйственного законодательства : цель и средства / Г. Л. Знаменский К. : Наукова думка, 1980. 187с.
28. Шаповалова О. В. «Хозяйственно-правовые средства в обеспечении динамики социально-экономического развития / Ольга Вікторівна Шаповалова // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Луганськ, 2003. Вип.1 240 с.
29. Шаповалова О. В. Сквозные функции хозяйственного законодательства в обеспечении трансформации экономики / Ольга Вікторівна Шаповалова // Підприємництво, господарство і право. К., 2003. № 9. 172 с.
30. Переверзєв О. М. Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерних товариствах: дис. канд. юрид. наук : 12.00.04 / Переверзєв Олександр Миколайович. Донецьк : НАН України; Інститут економіко-правових досліджень, 2004. 210 с.
31. Лебедев К. К. Коммерческое право : Учебник / под ред. Попандопуло В.Ф., Яковлева В.Ф. СанктПетербург : Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1998. 522 с.
32. Воловик О. А. Господарськоправове забезпечення корпоративних інтересів : Дис. канд. юрид. наук : 12.00.04 / Оксана Анатоліївна Воловик Донецьк: Інститут економіко-правових досліджень НАН України, 2005 172 с.
33. Кібенко О.Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України : дис. докт. юрид. наук : 12.00.04 / Кібенко Олена Рувімівна Харків, 2006. 350 с.
34. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради. 2006. - № 31. - Ст. 268.
35. Ем В.С. Осуществление гражданских прав и исполнение гражданско-правовых обязанностей. Гражданское право : Учебник / под ред. Суханова Е.А. М. : БЕК, 1998. Т. 1 495 с.
36. Ем В.С. Право на защиту как субъективное гражданское право. Гражданское право : Учебник / под ред. Суханова Е.А. М. : БЕК, 1998. Т. 1 512 с.
37. Свердлык Г., Страунинг Э. Способы самозащиты гражданских прав и их классификация / Свердлык Г., Страунинг Э. // Хозяйство и право. 1999. №2. 170 с.
38. Басин Ю.Г. Основы гражданского законодательства о защите субъективных гражданских прав // Проблемы применения Основ гражданского законодательства и основ гражданского судопроизводства Союза ССР и союзных республик Саратов, 1971.
39. Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском праве. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридичеких наук / Стоякин Г.Я. Свердловск, 1973. 428 с.
40. Про акціонерні товариства : Закон України від 17 вересня 2008 р. № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. 2008, N 50-51. Ст. 384.
41. Остапенко О. О. Деякі питання захисту прав акціонерів на отримання дивідендів // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 27. — 420 с.
42. Щербина О. В. Правове становище акціонерів за законодавством України : Дис. канд. юрид. Наук : 12.00.03. К., 2000. 223 с.
43. Онуфрієнко О. І. Право власності на цінні папери. // Право власності в Україні. Навчальний посібник / За заг. редакцією Дзери О.В., Кузнєцової Н.С. К. : Юрінком Інтер, 2000. Глава 9. 816 с.
44. Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративне правоотношения. Харьков : Право, 1998. 256 с.
45. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94 // Відомості Верховної Ради України. 1995, N 4. Ст. 28.
46. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів : Закон України від 15 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. 2007. № 9. Ст. 77.
47. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс України, Закон, Кодекс від 6 листопада 1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. Ст. 56.
48. Головкова Н. Знание как способ самозащиты / Головкова Н. // Российская газета. 1997. № 67. 56 с.
49. Цивільний кодекс України : Кодекс України, Закон, Кодекс від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40-44. Ст. 356.
50. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992, № 48. Ст. 650.
51. Пашутін Є. Право акціонера на інформацію // Право України. 2006. №11. 140 с.
52. Практика розгляду судами корпоративних спорів, у судових палатах. // Вісник Верховного Суду України. № 2(90)’2008. 133 с.
53. Свядосц Ю. И. Вещное право // В кн. Гражданское и торговое право капиталистических государств / под ред. Васильева Е.А. [3-е изд.]. М. : Международные отношения, 1993. 242 с.
54. Белов В.А. Защита интересов добросовестного приобретателя ценной бумаги // Законодательство. 1997. № 6. 32 с.
55. Шапкина Г.С. Некоторые вопросы применения корпоративного законодательства // Вестник ВАС РФ. 1999. №5. 230 с.
56. Кузнєцова Н. С. Корпоративні спори: поняття, ознаки, зміст та визначення підвідомчості // Вісник Верховного Суду України . № 2(90)’2008. 135 с.
57. Миловидов В.Д., Шиткина И.С. Управление и корпоративный контроль в акционерном обществе: Практическое пособие / под ред. Губина Е.П. М. : Юристъ, 1999. 218 с.
58. Виноградова Н.О. Корпоративне управління та контроль у системі захисту корпоративних прав та інтересів акціонерів // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. Харків, 2007. № 4(51). 316 с.
59. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. М. : ЮНИТИ, 1999. С. 251, 551;
60. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для вузов Харьков : Ун-т внутр. дел, 1997. 351 с.
61. Соціологія: Конспект лекцій / Астахова В.І., Васильєв Г.Ю., Воднік В.Д. та ін. Харків : Нац. юрид. академія, 1995. 208 с.
62. Юридическая конфликтология новое направление в науке // Государство и право. 1994. № 4. 23 с.
63. Вінник О.М. Ключові поняття корпоративної конфліктології // Предпринимательство, хозяйство и право. 2000. № 12. 214 с.
64. Притика Д.М. Правові засади організації і діяльності органів господарської юрисдикції та шляхи її удосконалення / Притика Д.М. К. : Вид. дім «Ін Юре». 2003. 267 с.
65. Щербина В.С. Господарське право України: Навч. посіб. / Щербина В.С. К. : Атіка, 1999. 336 с.
66. Арбітражний процес : Навч. посіб. / [Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін.]. Харків : Консум, 1999. Ч. 2. 348 с.
67. Правове регулювання господарських відносин за участю промислових підприємств: Підручник для юрид. вузів і фак. / [В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, М.І. Тітов та ін.] ; за ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. Х. : Право. 2000. 370 с.
68. Семерак О.С. Цивільно-правові аспекти регулювання та взаємного захисту іноземних інвестицій на практиці України, Угорщини, Польщі та Словаччини : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.03. / Семерак О.С. К., 1999. 20 с.
69. Гуссаковский П.Н. Вопросы акционерного права / Гуссаковский П.Н. // Журнал Министерства юстиции. Петроград, 1915. 155 с.
70. Юридические нормы и человеческие поступки // Актуальные вопросы советского гражданского права : [Сб. статей] / Моск. ин-т нар. хоз-ва им. Г. В. Плеханова / под ред. С. Н. Братуся, О.С. Иоффе, Я. А. Куника. М. : Юрид. литература, 1964. вып. 36 174 с.
71. Гуляев А.М. Русское гражданское право: Пособие к лекциям / Гуляев А.М. Санкт-Петербург : Тип. М.М. Стасюлевича, 1913. 500 с.
72. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. Серія: Юридичний радник / Кібенко О.Р. Харків : Страйк, 2005. 412 с.
73. Бушев А.Ю. Скворцов О.Ю. Акционерное