Право на торговельну марку в Україні : Право на торговую марку в Украине

brief description

Академія адвокатури України

На правах рукопису

Іолкін Ярослав Олегович
УДК 346.11

Право на торговельну марку в Україні

Спеціальність: 12.00.04 — господарське право; господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Беляневич Олена Анатоліївна
доктор юридичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Торговельна марка як об’єкт інтелектуальної власності..............13
1.1. Сутність права на торговельну марку та правова природа
торговельної марки..............................................................................................13
1.2. Види торговельних марок............................................................................23
1.3. Функції торговельної марки........................................................................36
1.4. Правовий режим торговельної марки.........................................................39
Висновки до розділу 1............................................................................................
РОЗДІЛ 2. Учасники правовідносин щодо торговельних марок....................47
2.1. Види учасників правовідносин щодо торговельних марок .....................47
2.2. Правові межі свободи вибору торговельної марки суб’єктом господарювання ..................................................................................................62
Висновки до розділу 2............................................................................................
РОЗДІЛ 3. Зміст права на торговельну марку..................................................91
3.1. Підстави та порядок набуття права на торговельну марку......................91
3.2. Обсяг правомочностей в межах права на торговельну марку..................94
3.3. Способи розпорядження правом на торговельну марку.........................105
Висновки до розділу 3............................................................................................
РОЗДІЛ 4. Захист прав на торговельну марку................................................119
4.1. Підстави захисту прав на торговельну марку..........................................119
4.2. Порядок захисту прав на торговельну марку..........................................143
Висновки до розділу 4............................................................................................
ВИСНОВКИ.......................................................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................170

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена пріоритетами української зовнішньоекономічної політики, спрямованої на активну роль України у світових та європейських економічних процесах. Участь українських суб’єктів господарювання у міжнародному товарообміні, зокрема, в рамках Світової Організації Торгівлі, зумовлює необхідність гармонізації вітчизняного і міжнародного законодавства в сфері торгових аспектів прав інтелектуальної власності.
У світі сформувалася глобальна система регулювання охорони інтелектуальної власності. Перед Україною постало завдання завершення адаптації національного законодавства до цієї системи, що є необхідною умовою розвитку української економіки як складової частини світового господарства, інтегрованої до світових тенденцій соціально-економічного й технологічного розвитку.
Одним із напрямків розвитку сучасної світової економічної системи є глобалізація, основним проявом якої є інтернаціоналізація торговельно-економічної діяльності в умовах різкого зростання рівня її інтелектуалізації. Наслідком цих об’єктивних процесів є зміна пріоритетів у забезпеченні конкурентоспроможності національних економік, а саме орієнтація на інтенсифікацію інноваційного розвитку. Товари та послуги містять в собі все більше складових, які підпадають під дію права інтелектуальної власності. Динамізація світового ринку об’єктів інтелектуальної власності супроводжується і певними негативними явищами, наприклад, зростанням виробництва контрафактних товарів для продажу не тільки на внутрішніх, а й на зовнішніх ринках. Отже, необхідною передумовою розвитку міжнародної торгівлі на засадах недискримінації є адекватне дотримання прав інтелектуальної власності, що потребує дослідження сучасних процесів інтернаціоналізації інтелектуальної власності та адаптації механізмів її регулювання до сучасних реалій торговельно-економічних відносин, насамперед на національному рівні.
Водночас, окремі теоретичні та практичні аспекти трансформації концепції права інтелектуальної власності в умовах глобальної торгової системи залишаються недостатньо розкритими й обґрунтованими. Потребують подальшого вивчення та систематизації тенденції розвитку міжнародної доктрини права інтелектуальної власності та її вплив на розвиток національної системи права інтелектуальної власності. Зокрема, недостатньо дослідженими залишаються механізми підвищення ефективності національного правового регулювання інтелектуальної власності в умовах імплементації багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС). Таким чином, системне дослідження процесів інтернаціоналізації інтелектуальної власності за умов глобальних змін світової економіки з позиції належної правової охорони важливого потенційного ресурсу її суб’єктів торговельних марок, є актуальним як в теоретичному, так і в практичному аспектах, що й обумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Відповідно до ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) від 16 червня 1994 року Україна взяла на себе зобов’язання гармонізації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. З набранням чинності Цивільним та Господарським кодексами українське законодавство в сфері інтелектуальної власності зазнало відповідних змін, проте не всі їх положення відповідають міжнародним вимогам і донині.
Верховною Радою України 2004 року було прийнято Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”. Одним із пріоритетних напрямків такої адаптації є сфера права інтелектуальної власності і, зокрема, правова охорона торговельних марок, як частина національного законодавства. На сучасному етапі склалися всі передумови для проведення комплексного дослідження права на торговельну марку шляхом переосмислення його положень крізь призму сучасних реалій.
Науково-теоретичну основу дослідження склали положення, висновки, наукові результати, що містяться в працях вітчизняних та зарубіжних правознавців, а саме: А.М.Адуєва, Г.О.Андрощука, Ю.Є.Атаманової, Р.Бауера, О.А.Беляневич, О.В.Безуха, Г.Боденхаузена, Ю.Л.Бошицького, О.М.Вінник, В.Влодарчика, М.К.Галянтича, В.А.Дозорцева, О.Ф.Дорошенка, Г.В.Дручок, Г.Л.Знаменського, І.І.Дахна, Дж.ВерманКаспера, М.Кемпінського, О.В.Кохановської, І.М.Кучеренко, В.В.Луця, І.Е.Маміофи, Н.М.Мироненко, О.П.Орлюк, О.А.Підопригори, О.О.Підопригори, О.П.Подцерковного, Г.В.Пронської, З.В.Ромовської, Р.Скубіша, Л.ДеЧернатоні, Г.Ф.Шершеневича, Р.Б.Шишки, В.С.Щербини та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт „Розробка проблем прав людини. Сприяння забезпеченню прав і свобод людини, забезпечення їх правового захисту. Дослідження питань професійного захисту порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи”, затвердженого рішенням Вченої Ради Академії адвокатури України від 11 лютого 2002 р., протокол № 5. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої Ради Академії адвокатури України від 28 лютого 2005 р., протокол № 5.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні та розв’язанні комплексу теоретичних і практичних проблем правової охорони торговельних марок, а також у розробці науково-теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення та адаптації вітчизняного законодавства, яке визначає правовий режим торговельних марок як вітчизняних, так й іноземних суб’єктів господарювання в Україні.
Для досягнення цієї мети в процесі дослідження поставлено такі завдання:
- визначити й уніфікувати термінологічні неузгодженості вітчизняного законодавства щодо поняття „торговельна марка (знак для товарів і послуг)”;
- виявити й окреслити особливості правової природи торговельної марки та її функцій у сфері господарювання;
- визначити поняття „правовий режим торговельної марки”;
- проаналізувати правові аспекти свободи вибору торговельної марки суб’єктом господарювання;
- дослідити сутність господарсько-правових способів передачі прав на торговельну марку;
- виявити особливості правового статусу суб’єктів права на торговельну марку;
- дослідити й узагальнити практику захисту права на торговельну марку в Україні.
Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають у зв’язку з охороною права на торговельну марку в Україні.
Предметом дослідження є правове регулювання відносин у сфері охорони права на торговельну марку, положення юридичної науки, адміністративна та судова практика в сфері захисту права на торговельну марку.
Методи дослідження. У дисертації використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. В основу дослідження покладено діалектичний метод з системно-структурним підходом до вивчення матеріалу та одержаних внаслідок цього висновків. Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі міжнародного, національного законодавства та законодавства Європейського Союзу в сфері правової охорони торговельних марок. На основі поєднання дедуктивного та індуктивного методів послідовно з’ясовано закономірності тенденцій розвитку законодавства в сфері правової охорони торговельних марок та обґрунтовано відповідні висновки. Методи аналізу та синтезу використовувалися при формулюванні пропозицій щодо удосконалення правової охорони торговельної марки в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів. У межах здійсненого дослідження господарсько-правових аспектів правової охорони торговельних марок в Україні крізь призму адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу автором розроблено та сформульовано низку нових положень.
Вперше:
1. На основі теорії про інтенціальну природу торговельної марки, яка полягає у відсутності її предметної екзистенції поза свідомістю споживача, а також в наявності у торговельної марки матеріальних та віртуальних елементів, визначено особливості змісту права на торговельну марку, в якому слід виділити: 1) матеріальне володіння (панування над об’єктом у формі відповідної об’єктивізації) і 2)психічне володіння (виникнення ідеї використання відповідної марки й усвідомлення власником своїх правомочностей на неї).
2. Розмежовано колективні та спільні знаки за моментом виникнення права та суб’єктним складом такого права. Необхідність розмежування зумовлена одночасним існуванням на ринку інтелектуальної власності в Україні торговельних марок, які спільно використовувалися до 1992 р. на території колишнього СРСР різними підприємствами й отримали в законі визначення „колективні знаки”, а також колективних знаків у розумінні міжнародного законодавства та законодавства Європейського Союзу.
3. Обґрунтовано класифікацію учасників правовідносин щодо торговельних марок, яку викладено з позиції публічних господарських інтересів та приватних господарських інтересів таких учасників. До кола учасників правовідносин в сфері правової охорони торговельних марок, які є носіями публічних інтересів, в тому числі в сфері господарювання, відносяться: міжнародні та державні інституції, до компетенції яких належить рішення щодо правової охорони торговельних марок; фізичні та юридичні особи, які, відповідно до законодавства, можуть впливати на рішення відповідних компетентних органів щодо надання правової охорони торговельним маркам. До кола учасників правовідносин щодо торговельних марок, які є носіями приватних інтересів в сфері господарювання, віднесено суб’єктів права на торговельну марку, які мають безпосереднє право на торговельну марку на визначених законом підставах.
4. Сформульовано визначення та сутність правових меж свободи вибору торговельної марки суб’єктами господарювання через виокремлення об’єктивних правових засад свободи вибору торговельної марки (дефініція торговельної марки, відповідність нормам моралі обраного позначення) та суб’єктивних правових засад (приналежність іншому суб’єкту господарювання на підставі реєстрації, приналежність іншому суб’єкту господарювання на підставі першовикористання).
5. Обґрунтовано взаємозв’язок між правовим режимом і правовими межами свободи вибору торговельної марки суб’єктами господарювання. Зокрема, закріплена в міжнародному законодавстві вимога „графічності” позначення торговельної марки не повинна бути обмеженням свободи вибору торговельної марки суб’єктом господарювання, тобто не повинна тягнути за собою вимоги обов’язкового нанесення торговельної марки на товар.
6. Запропоновано визначення поняття „територія дії ліцензійного договору” як адміністративно визначеної територіальної одиниці чи їх сукупності, в якій, відповідно до норм законодавства і договору, передаються майнові права на торговельну марку.
7. Виділено такі види території дії ліцензійного договору, як „преюдиційна територія ліцензійного договору” це територія, на якій, відповідно до норм міжнародного і національного законодавства, торговельна марка може отримати правову охорону як об’єкт промислової власності і бути предметом договірних відносин і „фактична територія ліцензійного договору” це територія реалізації права, на якій існує правова охорона торговельної марки на момент укладання договору про передачу права на торговельну марку. Також надано визначення „сфери дії” ліцензійного договору про передачу права на торговельну марку як обсягу правовідносин, які виникають в результаті укладання такого договору та обмежуються фактичною територією його дії та обсягом правомочностей, що передаються.
Удосконалено:
8. Правову дефініцію торговельної марки через категорію однорідності як її кваліфікуючої ознаки та сформульовано таке визначення: торговельна марка це адекватне графічне зображення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
9. Визначення поняття правового режиму торговельної марки як комплексу правових засобів (взаємодіючих дозволів, заборон, позитивних зобов’язувань і фактичних уповноважень), що створюють особливу спрямованість правового регулювання і функціонування торговельної марки в сфері господарювання.
10. Визначення обсягу правової охорони зареєстрованої і незареєстрованої торговельної марки. Доведено, що обсяг правової охорони зареєстрованої торговельної марки складається з таких елементів: 1)зображення торговельної марки чи іншого відповідного графічного відображення; 2) переліку товарів і послуг, зазначених у свідоцтві; 3)території країн реєстрації. При визначенні обсягу правової охорони незареєстрованої торговельної марки зазначені вище елементи слід застосовувати факультативно, відповідно до конкретних обставин справи, а третім обов’язковим елементом слід вважати територію країни першовикористання.
11. Класифікацію колективних суб’єктів права на торговельну марку крізь призму вимог європейського законодавства, до якої запропоновано включити: суб’єктів права на спільну торговельну марку, суб’єктів права на колективний знак, суб’єктів права на ліцензійну торговельну марку.
12. Положення щодо строку чинності виключних майнових прав, який визначається: строком дії охоронного документу, можливістю отримання правової охорони торговельної марки в результаті її використання, торговими та іншими чесними звичаями ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності.
Дістало подальшого розвитку:
13. Обґрунтування положення, що торговельна марка виконує визначені законом функції лише у сфері господарських відносин, оскільки правовідносини, які виникають між суб’єктами права на торговельну марку та іншими учасниками правовідносин в сфері охорони прав на торговельну марку, мають ознаки як приватноправових, так і публічно-правових відносин.
14. Положення про класифікацію функцій торговельної марки в сфері господарювання (за критерієм моменту виникнення таких функцій) на первинну те завдання, яке торговельна марка покликана виконувати при позначенні нею продукції, тобто індивідуалізація однорідних товарів і послуг, та похідні ті, що виконує торговельна марка при використанні її в рекламі та впливі на свідомість споживача.
15. Положення про дуалізм правових підстав визнання права на торговельну марку: реєстрації як підстави виникнення права на торговельну марку та першовикористання як підстави виникнення права на торговельну марку.
16. Положення щодо використання у позначенні торговельної марки імені чи зображення публічної особи (особи, яка відома широкому загалу, наприклад, політичний чи громадський діяч, відомий вчений, історична постать) через визначення асоціативного зв’язку торговельної марки з конкретною публічною особою та закріплення в законі положення, яке б зобов’язувало отримувати письмову згоду саме від особи, з якою в суспільстві можливе виникнення відповідного асоціативного зв’язку у споживача.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та пропозицій дисертації у:
- правотворчій діяльності наукові висновки та пропозиції, отримані в результаті даного дослідження, націлені на гармонізацію українського законодавства із законодавством Європейського Союзу в галузі правової охорони торговельних марок. В роботі враховано досвід сусідніх країн, які мали максимально наближені до українських правові традиції посткомуністичного періоду і які швидко та ефективно здолали шлях адаптації та інтеграції своїх правових систем до вимог сучасного міжнародного законодавства в сфері інтелектуальної власності (Польща, Словаччина, Угорщина). За результатами проведеного наукового дослідження розроблено аргументовані пропозиції щодо внесення змін до статей 1, 5, 6, 7 Закону Україну „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”;
- науково-дослідній сфері теоретичні та практичні положення та висновки ґрунтуються як на висхідних положеннях вітчизняної науки і практики, так і на аналізі теоретичних та практичних положень європейської правової науки та практики, результатах досліджень на базі Інституту Інтелектуальної Власності Ягеллонського Університету (Краків, Польща), Університету ім. Коменського (Братислава, Словаччина), Інституту правових досліджень Угорської Академії Наук (Будапешт, Угорщина). Матеріали дослідження дають комплексну уяву про правове регулювання відносин, що виникають при реалізації права на торговельну марку в господарській діяльності;
- правозастосовчій діяльності шляхом застосування наданих рекомендацій і пропозицій в практичній діяльності господарських судів при розгляді та вирішенні справ у сфері інтелектуальної власності;
- навчальному процесі під час викладання дисциплін „Господарське право”, „Право інтелектуальної власності”, „Право промислової власності” та для підготовки відповідних навчальних і методичних посібників, навчально-методичних комплексів та підручників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднювалися на міжнародній конференції „Інтелектуальна власність: захист прав, стратегія розвитку бізнесу” (Київ, 2003 р.); на міжнародній конференції „Досвід гармонізації польського законодавства до законодавства Європейського Союзу” (Люблін, Польща, 2004 рік, Університет ім. М. Кюрі-Склодовської), на науково-практичному семінарі „Проблеми права торговельних марок” (Краків, Польща, 2005 рік, Інститут Інтелектуальної власності Ягеллонського Університету), на науково-практичній конференції „Україна шлях до Європейського Союзу” секція „Гармонізація законодавства” (Варшава, Польща, 2008 рік, Польсько-Американська комісія Фулбрайта).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у семи публікаціях, опублікованих у наукових фахових виданнях, включених до переліку, затвердженого ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової господарсько-правової проблеми особливостей права на торговельну марку в сфері господарювання, в результаті чого нами вироблені наукові положення та практичні пропозиції.
1. На законодавчому рівні слід виокремити поняття „торговельна марка” і „знак обслуговування”, оскільки це має суттєві правові наслідки як для визначення обсягу правової охорони цих об’єктів, так і для встановлення факту їх використання. Пропонується сформулювати визначення обсягу правової охорони у п.4 ст.5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” у такій редакції: „Обсяг правової охорони, що надається зареєстрованій торговельній марці, визначається наведеним у свідоцтві зображенням торговельної марки або іншим адекватним графічним відображенням. Обсяг правової охорони незареєстрованої торговельної марки визначається адекватним графічним відображенням, яке використовувалося для позначення товарів чи послуг відповідного класу на відповідній території”.
2. Торговельна марка не має власної предметної екзистенції. Неможливість предметної екзистенції торговельної марки поза свідомістю споживача зумовлена її інтенціальною природою. Встановлено, що економічне та юридичне значення має не торговельна марка у формі відповідного вираження, а той характер зв’язку між товаром і відповідною формою, який моделює у своїй свідомості споживач. Виходячи з інтенціальності торговельної марки виділено її матеріальні та віртуальні елементи. До матеріальних елементів марки відносять: влучність, оригінальність позначення, здатність протистояти тенденції перетворення з торговельної марки в видове позначення. До віртуальних елементів марки відносять: емоції споживачів, асоціації, які викликає торговельна марка у їхній свідомості, демонстрація належності до певного соціального прошарку, демонстрація політичних чи релігійних переконань.
3. Відсутність у дефініції торговельної марки в Законі України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” в редакції 2008р., на відміну від попередніх редакцій закону, поняття „однорідності” товарів і послуг, що індивідуалізуються за допомогою торговельної марки, є помилковою. Ст.1 Закону „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” пропонується викласти в такій редакції: „торговельна марка це адекватне графічне зображення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб”.
4. Розмежовано поняття „розрізняльна здатність торговельної марки” та „ідентифікаційна здатність торговельної марки”. Необхідним є закріплення принципу „telle-quelle” Паризької конвенції в Законі України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. Ст.6 п.2 Закону пропонується доповнити такою нормою: „Згідно з цим законом не можуть одержати правову охорону позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули її внаслідок їх використання. Відсутність розрізняльної здатності не може бути підставою для відмови у наданні правової охорони знакам, які належать до знаків telle-quelle”.
5. В ст.1 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” пропонується дати наступне визначення колективного знака: „Колективний знак це графічне зображення, яке ідентифікує товари чи послуги певного господарського об’єднання”.
6. За критерієм публічності інтересу серед учасників правовідносин в сфері правової охорони торговельних марок виділено:
- міжнародні та державні інституції, до компетенції яких належить прийняття рішення щодо правової охорони торговельних марок та які є носіями публічного господарського інтересу;
- фізичні та юридичні особи, які, відповідно до законодавства, можуть впливати на рішення відповідних компетентних органів щодо надання правової охорони торговельним маркам. До цих осіб віднесено таких, що мають певну „особисту заінтересованість” та осіб, які мають „юридичну заінтересованість” у виникненні правової охорони певної торговельної марки.
7. Правові межі свободи вибору торговельної марки визначаються через об’єктивні правові засади свободи вибору торговельної марки (умови надання правової охорони торговельним маркам) та суб’єктивні правові засади свободи вибору торговельної марки, до яких відносяться умови відповідності торговим та іншим чесним звичаям ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності.
8. Пропонується ст.7 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” доповнити п.9, який викласти у такій редакції: „Торговельна марка, що заявляється до реєстрації, повинна подаватися в адекватній графічній формі”, що зробить можливим надання належної правової охорони нетрадиційним видам торговельних марок.
9. Встановлено, що територія дії договору про передачу права на торговельну марку це адміністративно визначена територіальна одиниця чи їх сукупність, в якій, відповідно до норм законодавства і договору, передаються майнові права на торговельну марку. Преюдиційна територія ліцензійного договору це територія, на якій, відповідно до норм міжнародного і національного законодавства, торговельна марка може отримати правову охорону як об’єкт промислової власності і бути предметом договірних відносин. Фактична територія ліцензійного договору це територія реалізації права, на якій існує правова охорона торговельної марки на момент укладання договору про передачу права на торговельну марку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 1994 року. Офіційний український текст / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парлам. видво, 2007. 50с. (Бібліотека офіційних видань).
2. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) від 16 червня 1994 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парлам. видво, 2007. 30с. (Бібліотека офіційних видань).
3. Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Відомості Верховної Ради України. 2004. №29. Ст.367.
4. КеримовД.А. Философские основания политикоправовых исследований / КеримовД.А. М.: Мысль, 1986. 330с.
5. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. №4044. Ст.356.
6. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. №1822. Ст.144.
7. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” // Відомості Верховної Ради . 1994. №7. Ст.36.
8. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. Офіційний український текст. / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парлам. видво, 2006. 27с. (Бібліотека офіційних видань).
9. Dinwoodie GraemeB. Ten Years of Trademark Law: Lessons for the Future? [Електронний ресурс] / GraemeB. Dinwoodie // Режим доступу: http://works. bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=1025&context = graeme_dinwoodie.
10. Trade Mark Act 1994 / Intellectual Property // Laws and Treaties, United Kingdom, 1994. №11.
11. New Words Dictionary and Thesaurus of English Language / Main Dictionary Section; Librairie Larousse as The Larousse Illustrated International Encyclopaedia and Dictionary. Reserved and updated 1993. Oxford: Lexicon Publications, Inc. 1993. 860 с.
12. Оксфордський українськоанглійський словник / [упоряд. В.Маркус] / Oxford: N. Pages 1998. 574 c.
13. КашинцеваО.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: дис. ... кандидата юр. наук: 12.00.04 / Кашинцева Оксана Юріївна К., 2000. 188с.
14. ІолкінЯ.О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг: порівняльна характеристика / Я.О.Іолкін // Підприємництво, господарство і право. 2000. №12. С.3639.
15. Проблемы общей теории права и государства: учебник для вузов / [Н.В.Варламова, В.В.Лазарев, В.В.Лапаева, Е.А.Лукашева, Г.В.Мальцев, А.В.Мицкевич] (под ред. В.С.Нарсесянц). М.: Норма., 2008. 813с.
16. Філософський словник / [уклад.В.І.Шинкарук]: Вид. 2ге перероблене і доповнене К.: Головна Редакція УРЕ. 1986. 800с.
17. PiotrowskaJ. Renomowane znaki towarowe i ich ochrona / J.Piotrowska. Lublin: KUL, 2002. 178 с.
18. ІолкінЯ.О. Інтенціальна природа та функції торговельної марки / Я.О.Іолкін // Вісник Академії Адвокатури України. 2006. № 2 (6). С.5255.
19. MillerG. The magic number seven, plus or minus two / G.Miller // The Psychological Review. 1956. № 63. C.9197.
20. BauerR. Consumer behaviours as a risk taking / R.Bauer // Dynamic marketing for a changing world [red. R.Hancock]. Chicago: American Marketing Association, 1960. 452 c.
21. de Chernatony Leslie. Marka / Leslie de Chernatony; [Przeklad A.Kania]. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psyhologiczne, 2003. 261с.
22. SkubiszR. Prawo z rejestracji znaku towarowego i jego ochrona / R.Skubisz. Lublin: UMCS, 1988, 164 с.
23. WłodarczykW. Zdolność odróżniająca znaku towarowego / W.Włodarczyk. Lublin: Oficyna Wydawnicza Serba, 2001. 245 с.
24. PoieszT. The image concept: Its place in consumer psychology / T.Poiesz // Journal of Economic Psyhology. 1989. № 10. C.457472.
25. SirgyM. Selfconcept in consumer behaviour: A critical review / M.Sirgy // Journal of Consumer Research. 1982. № 9. C.287300.
26. ZinkhanG. HaytkoD. WardA. Selfconcept theory / G.Zinkhan, D.Haytko, A.Ward // Journal of Marketing Communication. 1996. № 2(1). C.119.
27. АтамановаЮ.Е. Участие в хозяйственных обществах правами промышленной собственности: правовые проблемы передачи инновационного продукта / Ю.Е.Атаманова. Харьков, 2004. 207с.
28. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [під ред. Ю.С.Шемшученка]. К., 1998. Т. 3., 1998. 717 с.
29. БачилоИ.Л. Информационное право: Учеб. / И.Л.Бачило, В.Н.Лопатин, М.А.Федотов. СПб., 2003. 576 с.
30. КохановськаО.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія / О.В.Кохановська. К.: Видавничополіграфічний центр „Київський Університет”, 2006. 463 с.
31. G.McWiliam, L.DeChernatony. Appreciating Brands as Assets through Using a TwoDimensional Models / G.McWiliam, L.DeChernatony // International Journal of Advertising. 1990. № 2. C.46.
32. L.deChernatony. Categorising brands: Evolutionary processes underpinned by two key dimensions / L.deChernatony // Journal of Marketing Management. 1993. №9(2). C.173188.
33. L.deChernatony, RileyF.Dall’Olmo. Defining a brand”: Beyond the literature with expert interpretation / L.deChernatony, RileyF.Dall’Olmo // Journal of Marketing Management. 1998. № 14(5). C.417443.
34. GoodayerM. Reviewing the concept of brands and branding / M.Goodayer // Marketing and Research Today. 1993. № 21(2). C.7579.
35. КириченкоИ.А. Интеллектуальный капитал лекарственного препарата: особенности использования и побочные эффекты / И.А.Кириченко // Medicus amicus. 2004. № 3. С.20-24.
36. ІолкінЯ.О. Правові засади свободи вибору торговельної марки / Я.О.Іолкін // Вісник Академії Адвокатури України. 2007. № 1 (8). С.6972.
37. GielenC., DutilhN. European Trade Mark Legislation: The Statements / C.Gielen, N.Dutilh // European Intellectual Property Review. 1996. №2. C.79.
38. КашинцеваО.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.04 „Господарське право; господарськопроцесуальне право” / О.Ю.Кашинцева К., 2000. 18с.
39. WojcieszkoGłuszkoE. Wspólne prawo ochronne / E.WojcieszkoGłuszko // Problemy prawa znaków towarowych [pod red. J.Barty]. Uniwersytet Jagielloński, Zakamycze, 2004. 156с.
40. FunkaP. Zdolność odróżniająca znaku towarowego w aspekcie prawnoporownawczym / P.Funka // Zagadnienia prawa Własności Przemysłowej [pod. red. A.Maślaka]. Prace Instytutu Własności Intelektualnej UJ, Zeszyt 95. Kraków, 2006 98 с.
41. RichardsonM. Australian Intellectual Property Law: The Form/Function Dilemma / M.Richardson // European Intellectual Property Review. 2000 №7. C.1113.
42. KnaakR. The Legal Enforcement of the Community Trademark and Prior National Rights / R.Knaak // Die Neuordnung des Markenrechts. Max Plank Instituts: BadenBaden 1997. 214с.
43. FirthA., GredleyE., ManiatisS. Shapes as Trade Marks Public Policy, Functional Considerations and Consumer Perception / A.Firth, E.Gredley, S.Maniatis // European Intellectual Property Review. 2001. №2. C.2835.
44. Gesetz über den Schutz von Marken und sonstigen Kennzeichen Markengesetz // Federal Gazette. 1994 №4. C.4449.
45. FammlerM. The New German Act on Marks: EC Harmonization and Comprehensive Reform / M.Fammler // European Intellectual Property Review. 1995 №1. C.1217.
46. ДементьевВ.Н. Интеллектуальная собственность / В.Н.Дементьев. М.: НИЦПрИС, 1995. 208с.
47. MagliverasKonstantinosD. Greek Trade Mark Legislation: Act 2239 of 1994 / KonstantinosD.Magliveras // European Intellectual Property Review. 1996. №1. C.1213.
48. Council Regulation 40/94 of December 20, 1993 on the Community Trade Mark [1994] // Official Journal of the European Union: Law. №11(1).
49. DockeryR.J. Hot issues under the Arizona Sun / R.J.Dockery // Trademarks World. 1988. №12. C.16 24.
50. Мадридська угода з міжнародної реєстрації знаків / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. видво, 2007. — 34с. — (Бібліотека офіційних видань).
51. ЗнаменскийГ.Л. Хозяйственное законодательство Украины / Г.Л.Знаменский. К.: Думка, 1996. 63с.
52. ЛаптевВ.В. Предпринимательское право: понятие и субъекты / В.В.Лаптев. М.: Юрист, 1997. 140 с.
53. МусиякаВ.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности / В.Л.Мусияка. Х.: Бизнес Информ, 1995. 88 с.
54. АдуевА.Н. Товарный знак и его правовое значение / А.Н.Адуев М.: Юрлит, 1972. 96 c.
55. ШестимировА.А. Товарные знаки / А.А.Шестимиров. М.: ВНИИПИ,1996. 263 c.
56. Decyzja Wydziału Odwoławczego UHRW z 13 IV 2000, R210/19993 DUNKELGRAU-GRUN [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://oami.europa.eu/search/ legaldocs/la/EN _BOA _ index.cfm.
57. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Затверджені наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116 / В редакції Наказу Держпатенту N72 від 20.08.97 // Офіційний вісник України. 1997. № 39. Ст.268.
58. WiszniewskaI. Europeizacja polskiego prawa znaków towarowych / I.Wiszniewska. Warszawa.: UW, 1997. 72 c.
59. KryńskiJ. Znak towarowy i jego ochrona / J.Kryński. Warszawa: UW, 1973. 20 c.
60. WalewskiW. Znaki towarowe w świetle potrzeb handlu zagranicznego / W.Walewski. Warszawa: UW, 1969. 13 c.
61. AltkornJ. Strategia marki / J.Altkorn. Warszawa: PWE S.A., 2001. 50c.
62. MosterPh. Famous and WellKnown marks / Ph.Moster. London: Butterworthe,1997. 140c.
63. Lanham Act U.S.C. Section 1127 [Електронний ресурс] // Режим доступу http://www.bitlaw. com/source/15usc/1127.html
64. Federal Trade Mark Dilution Act of 1995 (H.R. 1295) [Електронний ресурс] // http://thomas.loc.gov/cgibin/query/D?c104:5:./temp/~c1047bU1xU
65. MacDonaldR. Famous Trade Marks / R.MacDonald // Patents, Trademarks, Indication Names, Copyright. 1985. V. 2. №47. C.4753.
66. ГорленкоС.А. Общеизвестные и знаменитые знаки / С.А.Горленко // Патенты и лицензии. 1997. №2. С.25.
67. SchrickerG. Protection of Famous Trademarks against Delusion in Germany / G.Schricker // International Industrial Property, Copyrights. 1980. № 11(2). C.169170.
68. G.Seeling. Protecting Famous brands in Germany / G.Seeling // EIPR. 1989. №5. С.159160.
69. Оглядовий лист Вищого господарського суду України „Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти промислової власності” від 13 липня 2005 року [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/
70. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в частині виконання вимог, пов’язаних з вступом України до СОТ” від 10 квітня 2008 року // Голос України від 8 травня 2008 року. №88. 2008.
71. Wyrok Trybunału Sprawiedliwości Wspólnot Europejskich z 20 września 2001 r.: Procter&Gamble Company przeciw OHIM // Trybunał Sprawiedliwości Wspólnot Europejskich Sprawa. C383/99P.
72. Decyzje WO UHRW z 14 XII 2000, Nr. Odw. R202/20003ESSENTIALS [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://oami.europa.eu/search/ legaldocs/la/EN_BOA_index.cfm
73. Decyzje WO UHRW z 20 XII 2000, Nr. Odw. R690/19993TOPLINE [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://oami.europa.eu/search/ legaldocs/la/EN_BOA_index.cfm
74. ГорленкоС.А. Актуальные вопросы правовой охраны товарных знаков / С.А.Горленко // Вопросы изобретательства. 1988. № 11. С.53.
75. EggerМ. A propose de la marque collective / М.Egger. Schw.Mitt., 1962. 56c.
76. Вестник Федерального законодательства. Часть 2. Бонн. 1994. № 74. С.3081 3120.
77. ФейгельсонВ. Основные принципы защиты и использования интеллектуальной собственности в современных условиях / В.Фейгельсон. М.,1996. 68 с.
78. КасперДж.Веркман. Товарный знак: создание, психология восприятия / КасперДж.Веркман; [Перевод с англ.]. М.: Прогресс,1986. 160c.
79. НестеренкоИ. Факты, определяющие конкурентоспособность предприятия / И. Нестеренко // Предпринимательство, хозяйство и право. 1997. № 12. С. 41.
80. АлексеевС.С. Теория права / С.С.Алексеев. М.: Изд. МГУ им.М.В.Ломоносова, 1994. 450 с.
81. ГородовО.А. Интеллектуальная собственность: правовые аспекты коммерческого использования / О.А.Городов. СанктПетербург: СПГУ., 1993. 257с.
82. ЕрофеевБ.В. Земельное право России. Особенная часть: Учебник / Б.В.Ерофеев. Самара: БлицЮр., 1999. 290 с.
83. ИсаковВ.Б. Механизм правового регулирования и правовой режим / В.Б.Исаков // Проблемы теории государства и права. 1987. №3. С.258-261.
84. КлейнН.И., Предпринимательское право: курс лекцій / Н.И.Клейн, В.В.Чубаров. М.: Изд. МГУ им.М.В.Ломоносова, 1994. 176с.
85. КрасавчиковО.А. Категории науки гражданского права: Избранные труды: В 2 т./ О.А.Красавчиков. М.: Статут. Консульт плюс, 2005. Т.1. 491с. (Серия ”Классика русской цивилистики”).
86. МатузовН.И., МалькоА.В. Правовые режимы: вопросы теории и практики / Н.И.Матузов, А.В.Малько // Правоведение. 1996. № 1. С.1629.
87. Хозяйственное право [под ред. МартемьяноваВ.С.]. Т.2. тема „Правовой режим объектов НТП” [автор темы ОлейникО.С.] Д., 1998. 680с.
88. ПопондопулоВ.Ф. Правовой режим предпринимательства / В.Ф.Попондопуло. СПб. 1994. С.26,54.
89. Словарь латинских слов / [под ред. Боровского] /. М.,1988. 958 c.
90. ХахулинаК.С. Источники (формы) хозяйственного права. Гл. 2 // Хозяйственное право: Учебник [под. ред. акад. МамутоваВ.К.] / К.С.Хахулина. К.: Юринком Интер., 2002. 909 c.
91. АлексеевС.С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность: Резюме с претензией / С.С.Алексеев. М.: НОРМА., 2001. 176с.
92. АлексеевС.С. Линия права / АлексеевС.С. М.: Статут., 2006. 460 с. (Институт частного права).
93. ЗнаменскийГ.Л. Хозяйственное законодательство Украины: Формирование и перспективы развития / Г.Л.Знаменский. К.: Наукова думка, 1996. 63с. (НАН Украины; Институт экономикоправовых исследований).
94. ХалфинаР.О. Право личной собственности граждан СССР / Р.О.Халфина. М.: Издательство АН СССР, 1955. 184с. (АН СССР; Институт права).
95. ПугинскийБ.И. Коммерческое право России: Учебник для студ. вузов / Б.И.Пугинский. М.: Зерцало М., 2005. 315с. (Московский гос. унт им.М.В.Ломоносова. Юридический факультет).
96. ТихомировЮ.А. Публичное право: Учебник / Ю.А.Тихомиров. М.: БЭК.,1995. 485 с.
97. ГайворонськийВ.Н. Понятие правового режима имущества. Гл.15 // Хозяйственное право: Учебник [под. ред. акад. МамутоваВ.К.] / В.Н.Гайворонський. К.: ЮринкомИнтер., 2002. 909c.
98. Конвенція про створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. видво, 2007. — 56 с. — (Бібліотека офіційних видань).
99. Постанова КМ України „Про утворення у складі Міністерства освіти і науки Державного департаменту інтелектуальної власності” від 4 квітня 2000 р. № 601 // Офіційний вісник. 2000. № 14. Ст.568.
100. ЯрковВ.В. Арбитражный процесс / В.В.Ярков. М.: Юрист., 1998. 471с.
101. Наказ Міністерства освіти і науки України № 175 від 7 червня 2000 року „Про створення державного підприємства Український Інститут промислової власності” [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
102. Постанова № 938 КМ України від 27 серпня 1997 року „Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)” [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
103. КашинцеваО.Ю. Визначення правового статусу громадянинапідприємця як суб’єкта права на знак для товарів і послуг / О.Ю.Кашинцева // Підприємництво, господарство і право. 1999. №1. С.5456.
104. Закон Российской Федерации „О товарных знаках, знаках обслуживания и мест происхождения товаров” // Официальный бюллетень Комитета РФ по патентам и товарным знакам. 1995. №5. Ст.36.
105. ДахноИ.И. Право интеллектуальной собственности: Научносправочное пособие / И.И.Дахно. К.: ТП Пресс., 2004. 224с.
106. BodenhausenG.H. Guide to the application of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property / G.H.Bodenhausen. Geneva, 1967. 246c.
107. PaszkowskiR. Powstanie prawa do znaku towarowego a ustawa o zwalczaniu nieuczciwej konkurencji / R.Paszkowski. Warszawa, 1935. 92c.
108. KyciaG. Powstanie i ustanie prawa do firmy i prawa do znaku towarowego oraz ochrony niezarejestrowanych znaków towarowych / G.Kycia. Kraków. 1999. 91 с.
109. KępińskiM. Znak towarowy (funkcja, rodzaje znaków, oznaczenia stanowiące przedmiot praw ochronnych, rejestracja, zakres wyłączności) / M.Kępiński. T.12, Kraków: Studia Cywilistyczne,1974. 194с.
110. Ustawa z dnia 30 czerwca 2000 roku Prawo własności przemysłowej // Dziennik Ustaw z dnia 21 maja 2001 r. Nr.49. poz. zm. Dz. U 2002 r. Nr.74 poz.676, Nr.198, poz.945, Nr.113, poz.983.
111. Code de la propriété intellectuelle / France; réd. Pierre Sirinelli et al., sour la direction de Georges Bonet. Paris: Dalloz, 1997.
112. Загальна теорія держави і права: навч. посібник / А.М.Колодій, В.В.Копєйчіков, В.П.Пастухов, О.Д.Тихомиров [під. ред. В.В.Копєйчикова]. Стер. вид. К.: Юрінком Інтер, 2000. 318с.
113. ПідопригораО.О. Право інтелектуальної власності України / О.О.Підопригора. К.: Юрінком,1998. 334 c.
114. Юридичні терміни. Тлумачний словник / [авт. уклад. В.Г.Гончаренко] / К.: Либідь, 2003. 276 c.
115. ІолкінЯ.О. Два підходи в наданні правової охорони знакам для товарів і послуг / Я.О.Іолкін // Підприємництво, господарств