Гарагонич Олександр Васильович Господарська правосуб’єктність акціонерних товариств

brief description

Гарагонич Олександр Васильович, професор кафедри цивільного, господарського права та процесу Товариства з обмеженою відповідальністю «Академія адвокатури України». Назва дисертації: «Господарська правосуб’єктність акціонерних товариств». Шифр та назва спеціальності 12.00.04 господарське право, господарсько-процесуальне право. Спецрада Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІМЕНІ В. К. МАМУТОВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІМЕНІ В. К. МАМУТОВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ГАРАГОНИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 346.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ГОСПОДАРСЬКА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ
АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
12.00.04 - господарське право; господарське процесуальне право
(081 - Право)
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О. В. Гарагонич
Науковий консультант - Бисага Юрій Михайлович,
доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
Київ - 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 31
ВСТУП 32
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА 47
1.1. Історико-правові передумови формування господарської
правосуб’єктності акціонерних товариств 47
1.2. Поняття та складові елементи господарської правосуб’єктності
акціонерних товариств 63
Висновки до розділу 1 78
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ВИНИКНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ 81
2.1. Юридичний склад, що є підставою виникнення господарської
правосуб’єктності акціонерних товариств 81
2.2. Загальні та особливі умови легітимації акціонерних товариств... 97
2.3. Особливості формування статутного капіталу акціонерних
товариств 111
Висновки до розділу 2 143
РОЗДІЛ 3. КОРПОРАТИВНА ПРИРОДА ВІДНОСИН МІЖ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ І ЙОГО АКЦІОНЕРАМИ (ЗАСНОВНИКАМИ) 146
3.1. Характер відносин між засновниками до державної реєстрації
акціонерного товариства 146
3.2. Характер відносин між засновниками (акціонерами) та
акціонерним товариством після державної реєстрації акціонерного товариства 158
3.3. Вплив конфлікту інтересів засновників (акціонерів) та акціонерного товариства на обсяг господарської правосуб’єктності
акціонерного товариства 166
Висновки до розділу 3 197
РОЗДІЛ 4. ГОСПОДАРСЬКА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ГОСПОДАРСЬКОЇ
ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ 201
4.1. Поняття та форми реалізації господарської компетенції
акціонерних товариств 201
4.2. Порядок реалізації господарської компетенції акціонерних
товариств через систему уповноважених органів 221
4.3. Корпоративна природа і підстави виникнення правовідносин між акціонерним товариством і суб’єктами, які виконують функції
його органів 243
4.4. Реалізація господарської компетенції акціонерних товариств
через систему актів органів акціонерних товариств 255
Висновки до розділу 4 269
РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ У СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН 273
5.1. Реалізація господарської правосуб’єктності акціонерних
товариств у сфері організаційно-господарських відносин 273
5.2. Реалізація господарської правосуб’єктності акціонерних
товариств у сфері господарсько-виробничих відносин 286
5.3. Реалізація господарської правосуб’єктності акціонерних
товариств у сфері внутрішньогосподарських відносин 302
Висновки до розділу 5 316
РОЗДІЛ 6. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРИПИНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ
ТОВАРИСТВ 320
6.1. Загальні та особливі умови припинення господарської
правосуб’єктності акціонерного товариства 320
6.2. Припинення господарської правосуб’єктності акціонерного
товариства внаслідок банкрутства 351
Висновки до розділу 6 366
ВИСНОВКИ 370
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 376
ДОДАТКИ 449
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
абз. - абзац
АМКУ - Антимонопольний комітет України
АТ - акціонерне товариство
ВГСУ - Вищий господарський суд України
ВРУ - Верховна Рада України
ВС - Верховний Суд
ВСУ - Верховний Суд України
ГК України - Господарський кодекс України
ГПК - Господарський процесуальний кодекс України
ЄДР - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Закон про АТ - Закон України «Про акціонерні товариства»
Закон про держреєстрацію - Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
Закон про ІСІ формувань»
- Закон України «Про інститути спільного інвестування»
КГС ВС - Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
КМУ - Кабінет Міністрів України
КУА - компанія з управління активами
НБУ - Національний банк України
НКЦПФР - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
п. - пункт
ст. - стаття
ЦК України - Цивільний кодекс України
ЦПК - Цивільний процесуальний кодекс України
ч. - частина

ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Здатність акціонерних товариств (далі - АТ) брати участь у господарських правовідносинах обумовлюється наявністю у них господарської правосуб’єктності, від якої залежить можливість АТ здійснювати господарську діяльність в якості самостійних суб’єктів, виражати власну волю, набувати і здійснювати господарські права та обов’язки, нести господарсько-правову відповідальність.
У сучасних економічних реаліях здійснення господарської діяльності у формі АТ супроводжується такими проблемами як: обмежені можливості товариств для залучення капіталу; неналежний рівень корпоративного управління; ігнорування інтересів підприємства, менеджменту та акціонерів; низький рівень захищеності прав інвесторів та ін.
Законодавство з питань господарської правосуб’єктності АТ в Україні складається з Господарського кодексу України (далі - ГК України), Цивільного кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства» та інших нормативно-правових актів. Проте нееволюційний шлях формування господарської правосуб’єктності АТ в Україні та постійне ускладнення акціонерного законодавства обумовили низку недоліків сучасного нормативно-правового регулювання відносин за участю АТ. Так, недоопрацьовано правовий механізм виникнення господарської правосуб’єктності АТ, порядок реалізації господарської компетенції через систему органів товариства, а також питання мінімізації негативного впливу конфлікту інтересів засновників (акціонерів) та АТ на обсяг господарської правосуб’єктності АТ, врахування специфіки реалізації господарської правосуб’єктності АТ у різних сферах господарських відносин, ефективності правового механізму припинення господарської правосуб’єктності АТ.
Проблематиці господарської правосуб’єктності АТ присвячено дослідження українських та зарубіжних вчених різних періодів розвитку
правової думки, серед яких: С. М. Грудницька, Ю. М. Жорнокуй, А.В. Зеліско, О. Р. Кібенко, Н. В. Козлова, В. В. Лаптєв, І. В. Лукач, В. В. Луць, В. К. Мамутов, В. С. Мартем’янов, А. Є. Пілецький, О. П. Подцерковний, В. В. Поєдинок, А. В. Смітюх, І. В. Спасибо-Фатєєва, І. В. Труш, В. С. Щербина та ін. Проведені дослідження стосуються багатьох питань господарської правосуб’єктності АТ. Їх аналіз засвідчив, що на сьогоднішній день у теорії господарського права відсутня чітка концепція господарської правосуб’єктності АТ, а теоретичні підходи до пояснення сутності та структури господарської правосуб’єктності АТ, її виникнення, реалізації та припинення, природи відносин між АТ і його акціонерами (засновниками) були сформовані до істотного оновлення акціонерного законодавства і потребують глибокого переосмислення. Вищевикладене вказує на актуальність і доцільність наукового дослідження господарської
правосуб’єктності АТ, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України (з 29.01.2020 року - Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України» НАН України) за темою «Правова модель сталого розвитку України» (ДР №0119U101590), в якій дисертант брав участь як співвиконавець і в межах якої досліджено господарську правосуб’єктність АТ, що дозволило обґрунтувати теоретичні положення, узагальнення та пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є побудова цілісної, науково обґрунтованої концепції господарської правосуб’єктності АТ та розроблення на її основі пропозицій щодо вдосконалення господарського законодавства.
Відповідно до визначеної мети поставлено і вирішено такі завдання:
дослідження історико-правових передумов формування господарської правосуб’єктності АТ з виявленням тенденцій такого формування;
здійснення на методологічних засадах дослідження господарської правосуб’єктності АТ з виявленням особливостей змістовного та структурного характеру;
аналіз та розробка пропозицій щодо вдосконалення правового механізму виникнення господарської правосуб’єктності АТ;
дослідження легітимації АТ та уточнення її визначення, загальних і особливих умов здійснення;
дослідження формування статутного капіталу та визначення його поняття;
з’ясування характеру відносин між засновниками до державної реєстрації АТ та уточнення правової природи таких відносин;
з’ясування характеру відносин між засновниками (акціонерами) та АТ після державної реєстрації АТ та додаткове обґрунтування їх правової природи;
виявлення впливу конфлікту інтересів засновників (акціонерів) та АТ на обсяг господарської правосуб’єктності АТ та обґрунтування пропозицій щодо мінімізації шкідливих наслідків таких конфліктів;
дослідження господарської компетенції та визначення форми реалізації господарської компетенції АТ;
аналіз порядку реалізації господарської компетенції АТ через систему уповноважених органів та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення такого порядку;
дослідження правовідносин між АТ і суб’єктами, які виконують функції його органів, та обґрунтування пропозицій щодо уточнення їх правової природи;
дослідження реалізації господарської компетенції АТ через систему актів органів АТ та обґрунтування пропозицій щодо таких актів;
аналіз реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері організаційно-господарських відносин та уточнення її особливостей;
аналіз реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері
господарсько-виробничих відносин та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення положень щодо такої реалізації з використанням господарських договорів;
аналіз реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері
внутрішньогосподарських відносин та уточнення суб’єктного складу таких відносин;
аналіз та доопрацювання правового механізму припинення господарської правосуб’єктності АТ шляхом ліквідації та реорганізації;
аналіз та доопрацювання правового механізму припинення господарської правосуб’єктності АТ внаслідок банкрутства.
Об’єктом дослідження виступають господарські відносини, що виникають у процесі створення, діяльності та припинення АТ.
Предметом дослідження є господарська правосуб’єктність АТ.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, які використовуються юридичною наукою.
Історичний метод дослідження використано під час виявлення історико-правових передумов формування господарської правосуб’єктності АТ (підрозділ 1.1). Системно-структурний метод застосовано для дослідження правової природи, поняття, ознак та структурних елементів господарської правосуб’єктності АТ (підрозділ 1.2), з’ясування юридичних складів, що опосередковують виникнення та припинення господарської правосуб’єктності АТ (підрозділи 2.1, 6.1, 6.2).
Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні
особливостей господарської правосуб’єктності АТ у зарубіжних країнах та з’ясуванні сутності суміжних категорій.
Застосування формально-логічного методу сприяло виявленню
суперечностей у понятійному апараті, який застосовується у теорії господарського права та актах законодавства, а також дозволило провести логічний, етимологічний і морфологічний аналіз положень ГК України, Закону України «Про акціонерні товариства» та інших нормативно-правових актів, які закріплюють господарську правосуб’єктність АТ.
За допомогою логіко-юридичного методу стало можливим
формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства
Науково-теоретичну базу дослідження, крім наукових здобутків вищезазначених авторів, склали роботи таких науковців-юристів і економістів, як С. С. Алексєєв, Ю. Є. Атаманова, Ф. А. Афаунова, С. В. Батрин, О. А. Беляневич, А. В. Бежан, Ю. М. Бисага, О. Блюмхардт,
A. Г. Бобкова, С. Н. Братусь, О. І. Виговський, Н. О. Виноградова,
0. М. Вінник, С. О. Віхров, О. А. Воловик, Н. С. Глусь, К. В. Денисенко, Б. В. Деревянко, Р. А. Джабраілов, В. В. Долинська, О. Р. Зельдіна, Г. В. Знаменський, О. В. Кологойда, В. М. Комарницький, І. М. Кравець,
B. С. Мілаш, В. Г. Олюха, О. М. Переверзєв, Б. М. Поляков, Г. В. Пронська, В. В. Рєзнікова, Б. Г. Розовський, Н. О. Саніахметова, Н. С. Суворов,
1. Т. Тарасов, В. А. Устименко, О. В. Шаповалова, Г. Ф. Шершеневич.
Емпіричну основу дослідження склали вітчизняні нормативно-правові акти про акціонерні товариства, акти законодавства окремих зарубіжних країн, в тому числі країн-членів Європейського Союзу, а також практика їх застосування, статистична інформація, матеріали судової практики загальних судів і Конституційного Суду України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі комплексного дослідження господарської правосуб’єктності АТ запропоновано нові теоретико-прикладні положення щодо цілісної, науково обґрунтованої концепції господарської правосуб’єктності АТ, зокрема щодо сутності, структури та особливостей її реалізації, механізмів виникнення та припинення.
Наукову новизну одержаних результатів дослідження конкретизовано у таких найважливіших теоретичних положеннях, які виносяться на захист.
Уперше:
обґрунтовано, що відносини, які виникають між засновниками до державної реєстрації АТ з приводу виникнення, зміни, реалізації або припинення прав, що засвідчуються акціями створюваного товариства, є корпоративними;
обґрунтовано можливі наслідки конфлікту інтересів акціонерів та АТ з урахуванням їх впливу на господарську правосуб’єктність товариства: обмеження можливостей по реалізації АТ господарської правосуб’єктності; звуження обсягу господарської правосуб’єктності АТ; фіктивність господарської правосуб’єктності АТ; припинення господарської правосуб’єктності АТ;
аргументовано, що в основу подолання суперечностей, які призводять до конфлікту інтересів і впливають на господарську правосуб’єктність АТ, має бути покладено принцип: держава в особі уповноважених органів повинна прагнути того, щоб дотримання інтересів учасників корпоративних відносин, а також загальногосподарського інтересу було вигідним кожному носію інтересу - і акціонерам, як власникам корпоративних прав, і АТ, і його посадовим особам;
запропоновано основні правові засоби забезпечення впровадження та реалізації принципу подолання суперечностей, які призводять до конфлікту інтересів і впливають на господарську правосуб’єктність АТ: запровадження у діяльності АТ корпоративної системи комплаєнсу; затвердження модельного статуту АТ; затвердження модельних внутрішніх документів АТ; запровадження системи виплати дивідендів у разі отримання АТ певної суми прибутку; затвердження типових (для АТ державного і комунального сектору економіки) і примірних (для інших АТ) договорів, пов’язаних з реалізацією господарської правосуб’єктності АТ;
визначено поняття «форма реалізації господарської компетенції АТ» як зовнішній прояв діяльності АТ по здійсненню господарських прав і виконанню господарських обов’язків, визначених законодавством та статутом товариства;
запропоновано порядок передачі повноважень виконавчого органу АТ іншій господарській організації (управляючій компанії), який передбачатиме можливість виконання за рішенням вищого органу АТ повноважень виконавчого органу управляючою компанією на підставі договору, укладеного з товариством;
доводиться, що вибір конкретної форми реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері організаційно-господарських відносин, як правило, визначається вимогами імперативних норм господарського законодавства та характером організаційно-господарського зобов’язання, стороною якого є товариство;
доводиться, що реалізація господарської правосуб’єктності АТ у сфері внутрішньогосподарських відносин здійснюється через самостійне визначення товариством своєї організаційної структури, створення структурних підрозділів, наділення їх господарською компетенцією для виконання покладених на них функцій, забезпечення взаємодії АТ з утвореними підрозділами, а також між самими підрозділами товариства;
визначено делегітимацію АТ як проходження юридичних процедур, спрямованих на виведення з господарського обігу акцій, емітованих товариством, припинення господарської правосуб’єктності АТ і його існування як суб’єкта господарського права;
надано визначення припинення господарської правосуб’єктності АТ шляхом реорганізації як процедури, змістом якої є юридичний склад, що охоплює послідовні юридичні факти, і має наслідком припинення існування АТ як суб’єкта господарського права і передачу у порядку правонаступництва всього майна, прав та обов’язків товариства іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам.
Удосконалено положення щодо:
легітимації АТ шляхом уточнення визначення її поняття як проходження юридичних процедур, спрямованих на поетапне підтвердження законності входження АТ до сфери господарювання, набуття ним господарської правосуб’єктності, необхідної для законного здійснення господарської діяльності, і введення до господарського обігу акцій, емітованих товариством;
набуття АТ обсягу господарської правосуб’єктності, необхідного для входження товариства у сферу господарювання, шляхом виокремлення загальних умов легітимації, обов’язкових для будь-якого АТ (державна реєстрація товариства; реєстрація випуску акцій та звіту про результати приватного розміщення акцій) та особливих умов легітимації, встановлених для АТ, які здійснюють певні види господарської діяльності (ліцензування; патентування; спеціальна державна реєстрація; членство в об’єднанні професійних учасників ринку цінних паперів та/або саморегулівній організації);
виникнення господарської правосуб’єктності при створенні АТ шляхом його заснування з уточненням того, що вона виникає після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) звіту про результати приватного розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
органу АТ шляхом уточнення визначення його поняття як організаційно відокремленої та структурно оформленої частини АТ, яка формується у визначеному законом і статутом товариства порядку із фізичних осіб, наділена повноваженнями, необхідними для реалізації господарської компетенції АТ, і через яку формується та/або реалізується воля АТ як суб’єкта господарського права;
системи органів АТ шляхом відмови від формування в АТ ревізійної комісії (ревізора), і віднесення перевірки фінансово-господарської діяльності АТ до компетенції утвореного наглядовою радою комітету з питань аудиту;
органів АТ, які здійснюють функції по реалізації господарських прав і виконанню господарських обов’язків товариства, шляхом: заборони таким органам вступати у господарські відносини в якості самостійних учасників таких відносин; віднесення до суб’єктів, які виконують функції органів АТ, учасників загальних зборів АТ, а також посадових осіб товариства; визнання осіб, які виконують функції органів АТ, суб’єктами відносин з реалізації господарських прав та обов’язків товариства;
правовідносин, що виникають у процесі корпоративного управління між АТ і суб’єктами, які виконують функції його органів, шляхом визнання їх корпоративними правовідносинами і включення до системи господарських відносин, а також розширення переліку встановлених ГК України (ст. 2) учасників відносин у сфері господарювання через доповнення його посадовими особами органів господарської організації;
актів органів АТ через уточнення їх визначення як форми реалізації господарської компетенції АТ шляхом прийняття уповноваженими органами товариства рішень, затвердження внутрішніх документів, вчинення дій, які мають офіційний характер, документально оформлені, виражають волю АТ щодо здійснення господарських прав і виконання господарських обов’язків, визначених законодавством і статутом товариства;
реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері господарсько- виробничих відносин з використанням господарських договорів шляхом встановлення для АТ обов’язку оприлюднювати на власному веб-сайті інформацію про кожен значний правочин, вчинений на підставі рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів;
врегулювання відносин, пов’язаних з припиненням господарської правосуб’єктності АТ, шляхом визначення у рамках ГК України основних етапів припинення АТ;
припинення господарської правосуб’єктності АТ внаслідок банкрутства шляхом конкретизації напрямів подальшого розвитку його правового регулювання, а саме: скорочення строків урегулювання заборгованості (у т.ч. за рахунок зменшення кількості оскаржень); забезпечення прозорості ліквідаційної процедури через розміщення на веб-сайті АТ інформації, яка підлягає оприлюдненню при розгляді справи про банкрутство; здешевлення процедури банкрутства; забезпечення балансу інтересів як боржників, так і кредиторів, у т.ч. через емісію акцій та облігацій для переведення зобов’язань АТ у цінні папери; передачі функцій контролю за діями ліквідатора саморегулівній організації; підвищення ефективності процедур банкрутства; забезпечення продажу майна за найвищою ціною; зниження корупційної складової через запровадження у діяльності АТ корпоративної системи комплаєнсу.
Дістали подальшого розвитку положення щодо:
формування господарської правосуб’єктності АТ в Україні шляхом узагальнення тенденцій такого формування в останні роки, а саме: трансформація форм участі АТ у сфері господарювання; зміна підстав та характеру реалізації господарської правосуб’єктності АТ; поява АТ з незвичною структурою та організацією управління, що вимагає вирішення питання про те, хто і на яких підставах може реалізовувати господарську правосуб’єктність таких організацій;
юридичного складу, що є підставою виникнення господарської правосуб’єктності при заснуванні АТ, шляхом конкретизації його елементів, а саме: рішення про створення АТ та про приватне розміщення акцій; реєстрація НКЦПФР випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; укладення договору про обслуговування емісії акцій; приватне розміщення акцій серед засновників товариства; оплата засновниками повної вартості акцій; прийняття установчими зборами АТ рішень з визначених законом питань; реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації; реєстрація НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій; видача свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
формування статутного капіталу АТ через визначення його поняття як внесення матеріальних та нематеріальних внесків до складу майна АТ шляхом оплати першими власниками акцій, які розміщуються при заснуванні АТ або при збільшенні його статутного капіталу;
засновників АТ шляхом визнання ними лише тих суб’єктів, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин по заснуванню АТ - носіями засновницьких прав і формалізували своє засновницьке волевиявлення;
органів АТ шляхом обґрунтування відмови від визнання органами АТ так званих «допоміжних органів» (лічильної комісії, президії загальних зборів, секретаріату наглядової ради тощо), які не беруть участі у реалізації господарської компетенції АТ, а лише виконують функції з технічного забезпечення роботи органів АТ: збір бюлетенів під час голосування, підготовку приміщень для проведення засідань відповідного органу тощо;
посадових осіб АТ з уточненням, що суб’єкти, які набули статусу посадової особи і виконують функції органу АТ, здійснюють свої повноваження у сфері управлінської діяльності в межах корпоративних, а не трудових правовідносин;
актів органів АТ шляхом уточнення основних їх ознак: є формою реалізації господарської компетенції товариства у сфері господарських відносин; підлягають виданню у межах визначеної законом компетенції органів АТ; підлягають документальній фіксації факти прийняття актів органом АТ; мають офіційний характер; підпадають під дію презумпції легітимності; мають подвійний характер юридичної сили; є правовим засобом оформлення волі АТ як суб’єкта господарського права і доведення її до інших учасників господарських відносин;
реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері організаційно- господарських відносин з уточненням:
1) в організаційно-господарських відносинах, учасником яких має бути одночасно суб’єкт господарювання і суб’єкт організаційно-господарських повноважень, АТ може реалізовувати господарську правосуб’єктність, маючи статус суб’єкта господарювання або суб’єкта організаційно- господарських повноважень;
2) при реалізації господарської правосуб’єктності у сфері організаційно- господарських відносин в якості суб’єкта господарювання АТ не зазнає владного впливу суб’єкта організаційно-господарських повноважень, а права та обов’язки товариства і суб’єкта організаційно-господарських повноважень не протиставляються, а кореспондуються;
структурного підрозділу АТ шляхом уточнення його ознак: це ланка організаційної структури АТ, самостійно сформованої товариством у процесі реалізації його господарської правосуб’єктності; наявність внутрішньогосподарської правосуб’єктності; відсутність ознаки юридичної особи; утворення за рішенням АТ, до організаційної структури якого вони входять; правовий статус фіксується положенням про структурний підрозділ та іншими локальними актами АТ; виконання всіх або частини функцій АТ у межах, визначених положенням про підрозділ; наявність виокремленого майна для виконання покладених на нього функцій; обмежене право на участь у зовнішніх господарських відносинах від імені АТ;
реорганізації АТ шляхом уточнення її ознак: правонаступництво, у порядку якого відбувається передання всього майна, прав та обов’язків реорганізованого АТ іншим господарським організаціям -
правонаступникам; процедура реорганізації АТ формалізована на рівні закону; підставою є юридичний склад; наявність законодавчо закріплених заходів по забезпеченню інтересів кредиторів та акціонерів товариства, що реорганізується; обмеження переліку організаційно-правових форм господарських організацій, яким може передаватися у порядку правонаступництва майно, права та обов’язки реорганізованого АТ; призводить до зміни суб’єктного складу господарських правовідносин за участю реорганізованого АТ; є зворотнім процесом.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі положення можуть скласти підґрунтя для формування господарсько-правової доктрини про господарську правосуб’єктність АТ та інтенсифікації теоретико-прикладних досліджень правового регулювання створення, діяльності та припинення АТ.
Висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані у науково-дослідній та навчальній сферах, законотворчому процесі та у сфері правозастосування.
Положення дисертації використовуються у навчальному процесі в Академії адвокатури України при викладанні дисциплін «Господарське право», «Корпоративне право», «Інвестиційне право» (довідка від 18.11.2019 р. № 51), а також у ДВНЗ «Ужгородський національний університет» при викладанні дисциплін «Господарське право», «Господарське право зарубіжних країн», «Правові основи інвестиційної діяльності» (довідка від
12.11.2019 р. № 4383/01-14).
Результати дисертаційного дослідження отримали практичне впровадження у діяльності Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (довідка від 15.11.2019 р. б/н), Приватного акціонерного товариства «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» (довідка від 18.11.2019 р. № 1049), Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Національний резерв» (довідка від
15.11.2019 р. б/н).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею. Сформульовані теоретичні положення, висновки і пропозиції отримані автором внаслідок вивчення і аналізу понад 740 навчально-методичних, наукових і нормативно-правових джерел, а також матеріалів судової практики. Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, визначено у списку праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки дисертаційного дослідження було обговорено на науково-практичних конференціях та круглому столі, зокрема, на: ІУ науково-практичній конференції «Економіко- правові дослідження у ХХІ столітті: практика застосування Господарського кодексу України і напрямки розвитку правового регулювання господарських відносин (до 7-ої річниці прийняття Господарського кодексу України)» (Донецьк, 2010); Ш Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу» (Луганськ, 2012); X Міжнародній науково-практичній конференції «Економіко-правові дослідження у ХХІ столітті: загальні проблеми господарського права на сучасному етапі розвитку суспільства» (Донецьк, 2012); ІУ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Гармонізація правових засад підприємництва» (Луганськ, 2014); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» (Київ, 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Конституційно-правове будівництво на зламі епох: пошуки оптимальних моделей» (Ужгород, 2016); Круглому столі «Актуальні проблеми господарського права і господарського процесу» (Київ, 2018); Міжнародній науково-практичній конференції «Предмет правового регулювання галузей вітчизняного права» (Київ, 2019); Міжнародній науково-практичній конференції «Верховенство права та правова держава» (Ужгород, 2019).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 56 наукових працях, з яких: 1 монографія; 20 статей у наукових періодичних виданнях інших держав та у наукових фахових виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз; 18 статей в інших наукових фахових виданнях; 9 публікацій за матеріалами науково-практичних конференцій та круглого столу; 8 праць, які додатково відображають наукові результати дисертації (у т.ч. 2 колективні монографії, 2 науково-практичних коментаря ГК України).
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з титульного аркушу; анотації, викладеної українською та англійською мовами; змісту; основної частини, що включає: вступ, 6 розділів, які охоплюють 17 підрозділів, висновки;
списку використаних джерел із 762 найменувань і 7 додатків. Загальний обсяг дисертації 466 сторінок комп’ютерного тексту, з них основної частини 343 сторінки комп’ютерного тексту, що дорівнює 15,88 авторських аркушів.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення важливої наукової проблеми шляхом розроблення цілісної, науково обгрунтованої концепції господарської правосуб’єктності АТ, поглиблення наукових знань про її сутність, структуру, особливості реалізації, механізми виникнення та припинення. Для розв’язання наукової проблеми через призму науки господарського права сформульовано такі основні теоретичні висновки і пропозиції:
1. Уточнено тенденції формування в Україні господарської правосуб’єктності АТ в останні роки, а саме: трансформація форм участі АТ у сфері господарювання; зміна підстав та характеру реалізації господарської правосуб'єктності АТ; поява АТ з незвичною структурою та організацією управління, що вимагає вирішення питання про те, хто і на яких підставах може реалізовувати господарську правосуб’єктність таких організацій.
2. Запропоновано визначення поняття господарської правосуб’єктності АТ як передбаченої нормами права здатності АТ бути учасниками господарських відносин, а саме, брати участь у правовідносинах, що виникають у сфері господарювання, шляхом реалізації господарської компетенції та набутих суб'єктивних господарських прав і юридичних обов'язків.
Додатково аргументовано структуризацію господарської правосуб’єктності АТ, яка включає в якості її елементів господарську компетенцію і господарську правоздатність.
3. Конкретизовано елементи юридичного складу, що є підставою виникнення господарської правосуб’єктності при заснуванні АТ.
Обґрунтовано, що господарська правосуб’єктність при створенні АТ шляхом його заснування виникає після реєстрації НКЦПФР звіту про результати приватного розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.
4. Уточнено визначення поняття легітимації АТ як проходження юридичних процедур, спрямованих на поетапне підтвердження законності входження АТ до сфери господарювання, набуття ним господарської правосуб’єктності, необхідної для законного здійснення господарської діяльності, і введення до господарського обігу акцій, емітованих товариством.
Конкретизовано загальні умови легітимації, обов’язкові для будь-якого АТ та особливі умови легітимації, встановлені для АТ, які здійснюють певні види господарської діяльності.
5. Запропоновано визначення поняття формування статутного капіталу АТ як внесення матеріальних та нематеріальних внесків до складу майна АТ шляхом оплати першими власниками акцій, які розміщуються при заснуванні АТ або при збільшенні його статутного капіталу.
6. Обґрунтовано, що відносини, які виникають між засновниками до державної реєстрації АТ з приводу виникнення, зміни, реалізації або припинення прав, що засвідчуються акціями створюваного товариства, є корпоративними.
Обґрунтовано визнання засновниками АТ лише тих суб’єктів, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин по заснуванню АТ - носіями засновницьких прав і формалізували своє засновницьке волевиявлення.
7. Доопрацьовано положення щодо господарсько-правової природи корпоративних відносин між акціонерами та АТ.
8. Обґрунтовано можливі наслідки конфлікту інтересів акціонерів та АТ з урахуванням впливу таких наслідків на господарську правосуб’єктність товариства.
Аргументовано, що в основу подолання суперечностей, які призводять до конфлікту інтересів і впливають на господарську правосуб’єктність АТ, має бути покладено принцип: держава в особі уповноважених органів повинна прагнути того, щоб дотримання інтересів учасників корпоративних відносин, а також загальногосподарського інтересу було вигідним кожному носію інтересу - і акціонерам, як власникам корпоративних прав, і АТ, і його посадовим особам.
Запропоновано основні правові засоби забезпечення впровадження та реалізації принципу подолання суперечностей, які призводять до конфлікту інтересів і впливають на господарську правосуб’єктність АТ.
9. Запропоновано визначення поняття форми реалізації господарської компетенції АТ як зовнішнього прояву діяльності АТ зі здійснення господарських прав і виконанню господарських обов’язків, визначених законодавством та статутом товариства.
10. Уточнено визначення поняття органу АТ як організаційно відокремленої та структурно оформленої частини АТ, яка формується у визначеному законом і статутом товариства порядку із фізичних осіб, наділена повноваженнями, необхідними для реалізації господарської компетенції АТ, і через яку формується та/або реалізується воля АТ як суб’єкта господарського права.
Запропоновано порядок передачі повноважень виконавчого органу АТ іншій господарській організації (управляючій компанії).
Доопрацьовано положення щодо системи органів АТ шляхом відмови від формування в АТ ревізійної комісії (ревізора), і віднесення перевірки фінансово-господарської діяльності АТ до компетенції утвореного наглядовою радою комітету з питань аудиту.
Обґрунтувано відмову від визнання органами АТ так званих «допоміжних органів» (лічильної комісії, президії загальних зборів, секретаріату наглядової ради тощо), які не беруть участі у реалізації господарської компетенції АТ, а лише виконують функції по технічному забезпеченню роботи органів АТ: збір бюлетенів під час голосування, підготовку приміщень для проведення засідань відповідного органу тощо.
11. Удосконалено положення щодо органів АТ, які здійснюють функції по реалізації господарських прав і виконанню господарських обов’язків товариства, шляхом: заборони таким органам вступати у господарські відносини в якості самостійних учасників таких відносин; віднесення до суб’єктів, які виконують функції органів АТ, учасників загальних зборів АТ, а також посадових осіб товариства; визнання осіб, які виконують функції органів АТ, суб’єктами відносин з реалізації господарських прав та обов’язків товариства.
Обґрунтовано визнання правовідносин, що виникають у процесі корпоративного управління між АТ і суб’єктами, які виконують функції його органів, корпоративними, а також розширення переліку встановлених ГК України учасників відносин у сфері господарювання через доповнення його посадовими особами органів господарської організації.
12. Уточнено визначення поняття актів органів АТ як форми реалізації господарської компетенції АТ шляхом прийняття уповноваженими органами товариства рішень, затвердження внутрішніх документів, вчинення дій, які мають офіційний характер, документально оформлені, виражають волю АТ щодо здійснення господарських прав і виконання господарських обов’язків, визначених законодавством і статутом товариства.
Уточнено основні ознаки актів органів АТ.
Обґрунтовано, що суб’єкти, які набули статусу посадової особи і виконують функції органу АТ, здійснюють свої повноваження у сфері управлінської діяльності в межах корпоративних, а не трудових правовідносин.
13. Обґрунтовано, що вибір конкретної форми реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері організаційно-господарських відносин, як правило, визначається вимогами імперативних норм господарського законодавства та характером організаційно-господарського зобов’язання, стороною якого є товариство.
Уточнено особливості реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері організаційно-господарських відносин із зазначенням, що: 1) в організаційно-господарських відносинах, учасником яких має бути одночасно суб’єкт господарювання і суб’єкт організаційно-господарських повноважень, АТ може реалізовувати господарську правосуб’єктність, маючи статус суб’єкта господарювання або суб’єкта організаційно- господарських повноважень; 2) при реалізації господарської правосуб’єктності як суб’єкт господарювання АТ не зазнає владного впливу суб’єкта організаційно-господарських повноважень, а права та обов’язки товариства і суб'єкта організаційно-господарських повноважень не протиставляються, а кореспондуються.
14. Запропоновано удосконалення положень щодо реалізації господарської правосуб’єктності АТ у сфері господарсько-виробничих відносин з використанням господарських договорів шляхом встановлення для АТ обов’язку оприлюднювати на власному веб-сайті інформацію про кожен значний правочин, вчинений на підставі рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів.
15. Уточнено, що реалізація господарської правосуб’єктності АТ у сфері внутрішньогосподарських відносин здійснюється через самостійне визначення товариством своєї організаційної структури, створення структурних підрозділів, наділення їх господарською компетенцією для виконання покладених на них функцій, забезпечення взаємодії АТ з утвореними підрозділами, а також між самими підрозділами товариства.
Конкретизовано ознаки структурного підрозділу АТ.
16. Запропоновано визначення поняття делегітимації АТ як проходження юридичних процедур, спрямованих на виведення з господарського обігу акцій, емітованих товариством, припинення господарської правосуб’єктності АТ і його існування як суб’єкта господарського права.
Запропоновано визначення припинення господарської правосуб’єктності АТ шляхом реорганізації як процедури, змістом якої є юридичний склад, що охоплює послідовні юридичні факти, і має наслідком припинення існування АТ як суб’єкта господарського права і передачі у порядку правонаступництва всього майна, прав та обов’язків товариства іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам.
Уточнено ознаки реорганізації АТ.
17. Удосконалено положення щодо припинення господарської правосуб’єктності АТ внаслідок банкрутства шляхом конкретизації напрямів подальшого розвитку його правового регулювання.
За результатами дослідження на основі теоретичних положень дисертації розроблено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Господарського кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства».