ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В ПРОМИСЛОВОСТІ :

brief description

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

На правах рукопису

САКОЯН ДМИТРО ІВАНОВИЧ

УДК 346.544.4

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 12.00.04 – «Господарське право;
господарсько-процесуальне право»

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Коростей Василь Іванович,
кандидат юридичних наук, доцент

Донецьк – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В ПРОМИСЛОВОСТІ 14
1.1. Стандартизація як засіб державного регулювання
якості продукції в промисловості 14
1.2. Історія розвитку стандартизації в промисловості та
передумови її становлення на Україні та у світі 36
1.3. Господарська компетенція органів стандартизації 46
1.4. Господарсько-правовий механізм міжнародної
стандартизації в промисловості 68
Висновки до розділу 1 92
РОЗДІЛ 2. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ВПОРЯДКУВАННЯ
НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
У ПРОМИСЛОВОСТІ 97
2.1. Правовий статус і види нормативних документів зі стандартизації 97
2.2. Порядок розробки, затвердження та впровадження
нормативних документів зі стандартизації 112
Висновки до розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮ-ВАННЯ У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 132
3.1. Загальні засади господарсько-правової відповідальності
у сфері промислової стандартизації 132
3.2. Механізм реалізації господарсько-правової відповідальності
у сфері промислової стандартизації 155
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГК України Господарський кодекс України
ГПК України Господарсько-процесуальний кодекс
України
ДЦСМС Державний центр стандартизації,
метрології та сертифікації
ЄС Європейський союз
НД Нормативний документ
НДС Нормативний документ зі стандартизації
НПА Нормативно-правовий акт
СОТ Світова організація торгівлі
ТК Технічний комітет
ТУ Технічні умови
IEC Міжнародна електротехнічна комісія
ISO Міжнародна організація стандартизації
ITU Міжнародний союз електрозв’язку

ВСТУП

«Тільки бездоганна якість і досконале управління можуть принести необхідні плоди»
У. Едвард Демінг

Одним із основних бар’єрів у міжнародній торгівлі є відмінності у вимогах до однієї й тієї ж самої продукції в різних країнах, тобто різні стандарти. Витоки відмінностей між європейською і українською національною системами стандартизації знаходяться в історії європейських країн і колишнього СРСР. Стандарти в СРСР були обов’язковими, їх недотримання тягнуло за собою відповідальність згідно із законом. Розроблені в 70-80-х рр. минулого століття стандарти відображали рівень розвитку промисловості, існуючий на той час. Частина цих стандартів застосовується в Україні і сьогодні. Після розпаду СРСР колишні радянські республіки, що стали незалежними державами, постали перед необхідністю створення власних систем стандартизації. До прийняття Конституції 1996 р. в Україні приділялось не достатньо уваги створенню власної нормативної бази у цій сфері, що зумовило відставання країни у промисловій стандартизації.
Актуальність теми дослідження. Послідовна інтеграція України в європейське економічне співтовариство відкриває великі можливості для просування української промислової продукції на ринки Європи та іноземної продукції в Україну. Важливою умовою формування і зміцнення економічних зв’язків є зближення існуючого законодавства України із законодавством ЄС. З 1994 р. набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом [134]. У рамках її виконання наша держава взяла зобов’язання щодо поступового узгодження законодавства, норм, правил та стандартів з європейськими нормами. Оголошення наміру стати асоційованим членом ЄС означає готовність до прискореного виконання наміченого. Реалізація цього завдання вимагає впровадження в національне законодавство України багатьох директив ЄС, що встановлюють вимоги до продукції, а також не менше вісімдесяти відсотків існуючих європейських стандартів. На теперішній час Україною ведеться активна робота з побудови ефективної системи стандартизації, яка серед іншого має бути підкріплена дієвим законодавством, що забезпечить, з одного боку, розвиток підприємств усіх галузей промисловості держави, з іншого, належну якість та відповідність вимогам споживача. Підвищення якості продукції, робіт і послуг, забезпечення відповідності їх кращим світовим і вітчизняним зразкам і вимогам, збереження якості виробів протягом всього життєвого циклу – один з важливих напрямів сучасної політики України в цій сфері.
Окремі питання, що стосуються стандартизації в промисловості як основи підвищення якості продукції, досліджувались у працях Ф. О. Амірджанянца [3], В. О. Танигіна [162], Г. І. Горчакова [27], Н. Ю. Круглової [55], В. В. Ткаченка [81] та ін. Стандартам як нормативним документам, відповідальності за порушення стандартів присвячені дослідження М. Д. Гінзбурга [21-23], В. М. Огризкова [71-77, 107], Л. І. Брославського [10-13], В. Г. Вердникова [16], М. Б. Ємельянової [35-36], Т. Є. Абовою [1] та ін. Деякі аспекти стандартизації розглядаються в контексті загальних питань технічного регулювання й іншими авторами [8, 48, 54, 56, 182, 183], проте комплексного аналізу системи правового регулювання промислової стандартизації в незалежній Україні не проводилося.
Вищенаведене свідчить про актуальність та доцільність розробки даної теми в контексті аналізу правового забезпечення стандартизації в промисловості України на предмет його ефективності, відповідності міжнародним традиціям та пошуку шляхів його подальшого реформування, направленого на створення рівних конкурентних умов на світовому ринкові.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою «Основи правового регулювання економіки України» (номер держреєстрації 0108U000191) та Донецького університету економіки та права «Підвищення правового забезпечення ефективності економіки» (номер держреєстрації 0106U011119), у яких дисертант брав участь як співвиконавець. У межах даних тем автором проведено аналіз правових основ стандартизації в промисловості, на підставі якого виявлені основні проблемні питання правового забезпечення даної сфери та обґрунтовано шляхи їх розв’язання.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці моделі системи правового забезпечення стандартизації в промисловості, яка стане підґрунтям конкурентоспроможності української промислової продукції на світовому ринку й у межах держави.
Для реалізації поставленої мети вирішувались такі дослідницькі завдання:
уточнення понять «нормативний документ», «нормативний документ зі стандартизації», «стандарт», «технічний регламент», «міжнародна стандартизація», «регіональна стандартизація»;
аналіз системи правового забезпечення стандартизації в промисловості на предмет її цілісності та дієвості;
визначення особливостей правового забезпечення стандартизації в промисловості України;
аналіз правового становища суб’єктів стандартизації;
дослідження стану та перспектив гармонізації системи нормативно-правового забезпечення промислової стандартизації України та світу;
дослідження динаміки та основних тенденцій розвитку правового забезпечення стандартизації в промисловості;
виявлення законодавчих недоліків процедури розробки, прийняття та впровадження нормативних документів зі стандартизації (далі – НДС);
визначення сутності та дієвості господарсько-правової відповідальності у сфері забезпечення додержання вимог НДС;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення правових основ у сфері промислової стандартизації.
Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, пов’язаних із формуванням, виконанням та забезпеченням вимог промислової стандартизації в Україні.
Предмет дослідження – правове регулювання стандартизації в промисловості.
Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення господарського права, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених і практиків з проблем промислової стандартизації. Дослідження ґрунтуються на комплексі загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання.
Одним з найважливіших методів є системний. Системний підхід дав змогу розглядати органи стандартизації як цілісний комплекс взаємопов’язаних, об’єднаних спільною метою елементів, що, виконуючи закріплені за ними функції, використовують відповідні методи для досягнення поставленої мети.
При розв’язанні поставлених завдань використано низку взаємодоповнюючих методів: порівняльно-історичний – при вивченні проблеми в ретроспективному та перспективному плані, дослідження тенденцій правового забезпечення промислової стандартизації; аналітичний – для систематизації і узагальнення норм та відносин, удосконалення понятійного апарату; прогностичний – при моделюванні майбутньої системи правового забезпечення промислової стандартизації; статистичного аналізу – для визначення динаміки розбудови системи стандартизації в промисловості України.
Інформаційною базою роботи є нормативно-правові акти сфери стандартизації, матеріали з практики діяльності Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і його територіальних органів, аналітичні та статистичні матеріали науково-дослідних організацій та підприємств, мережі Internet.
Науково-теоретичною базою дослідження є праці вчених у сфері теорії держави і права, технічного регулювання, господарського й інших галузей права, а також у сфері економіки, а саме: Ф. О. Амірджанянца, А. Г. Бобкової, В. В. Бойцова, Л. І. Брославського, О. М. Вінник, В. В. Головченка, М. Д. Гінзбурга, Н. Ю. Круглової, В. К. Мамутова, В. О. Танигіна, В. М. Огризкова, В. Ф. Опришка, О. П. Подцерковного, В. В. Ткаченка, Н. О. Саніахметової, Г. Л. Знаменського, О. П. Віхрова, Д. М. Притики, О. Х. Юлдашева та ін.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у період з проголошення Україною незалежності і до часу, коли її економіка вступила на шлях гармонізації зі Світовою організацією торгівлі (СОТ), національна система стандартизації у промисловості, зокрема її нормативно-правова база, не досліджувалась у контексті її сталості та цілісності. Автором проведено перше, після кодифікації господарського законодавства, системне, комплексне дослідження наукових здобутків, законодавства в сфері стандартизації у промисловості та практики його застосування. На основі отриманих результатів обґрунтовані нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в сфері промислової стандартизації.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується сформульованими висновками, рекомендаціями і пропозиціями.
Основні ідеї та висновки, які визначають новизну, конкретизуються в таких положеннях:
вперше:
узагальнено правову основу промислової стандартизації, визначено місце її норм, як спеціальних, відносно загальних норм господарського законодавства;
досліджено законодавче співвідношення поняття «технічне регулювання», що міститься в ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV з поняттям «стандартизація». Встановлено, що стандартизація законодавчо розглядається не як складова частина технічного регулювання. Пропонується змінити назву ст. 15 ГК України з «Технічне регулювання у сфері господарювання» на «Технічне регулювання і стандартизація у сфері господарювання»;
обґрунтована необхідність сприяння держави встановленню зв’язків між технічними регламентами як нормативно-правовими актами і національними стандартами, підтримання і забезпечення вдосконалення робіт в області національної стандартизації. Особливу увагу слід приділяти підвищенню темпів оновлення фонду державних стандартів за рахунок вживання міжнародних стандартів;
обґрунтовано включення до законодавчо визначеного переліку органів стандартизації науково-дослідних організацій зі стандартизації, які де-факто виконують функції у цій сфері. Пропонується в статті 6 Закону України «Про стандартизацію» Раду стандартизації та технічного регулювання замінити на науково-дослідні організації зі стандартизації;
обґрунтована необхідність поновлення дії Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (далі – Декрет від 08.04.93 р. № 30-93), його доопрацювання та застосування до відносин передбачених ч. 2 ст. 15 ГК України;
обґрунтовано скасування п. 7 ст. 8 Декрету від 08.04.93 р. № 30-93, яким визначені випадки звільнення від застосування санкцій у зв’язку з його невідповідністю загальним засадам стандартизації та державної політки у сфері захисту прав споживачів. Також, запропоновано доповнити ст. 1 зазначеного Декрету такими поняттями як «заборонена до випуску і реалізації продукція», «підвищено небезпечна продукція», «продукція, небезпечна для життя», «продукція, небезпечна для здоров’я», «продукція, небезпечна для майна людей», «продукція, небезпечна для навколишнього середовища». Аргументована доцільність доповнення переліку прав державних інспекторів наступними:
безперешкодно відвідувати підприємство, яке підлягає перевірці, до її проведення для складання рішення про перевірку;
знайомитись з продукцією в місці її виготовлення та зберігання і технічною документацією до неї на стадії підготовки до здійснення перевірки;
вимагати від ініціаторів перевірки додаткової інформації, що має істотне значення для її проведення;
правовий статус суб’єктів стандартизації, в частині уточнення визначення таких суб’єктів, їх прав та обов’язків, а також перспективних форм організації діяльності;
визначено місце і роль господарських санкцій в забезпеченні додержання вимог промислової стандартизації.
удосконалено:
визначення понять «нормативний документ», «нормативний документ зі стандартизації», «міжнародна стандартизація», «регіональна стандартизація». Запропоновано законодавчо визначити систему нормативних документів, чітко виокремивши документи, що містять обов’язкові вимоги, від тих, які апріорі застосовують на добровільних засадах;
класифікацію нормативних документів зі стандартизації. Запропоновано термін «нормативний документ» використовувати як загальний (родовий) у всіх нормативно-правових актах зі стандартизації та самих нормативних документах, а настановою (правилами, зводом правил) та технічними умовами називати лише окремі документи. Обґрунтована необхідність уживати термін «нормативний документ зі стандартизації» як загальну назву нормативних документів, вимоги яких апріорі є добровільними, і відповідно визначати конкретні види цих документів;
механізм здійснення державного нагляду за додержанням стандартів. Пропонується частину 1 п. 4.2 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил викласти у наступній редакції: «продукція науково-технічна та виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, у тому числі продукція, що пройшла сертифікацію або підтвердження відповідності, – на відповідність стандартам, нормам і правилам, на підставі яких здійснювалось їх виробництво», а в пункті 4.1.1 Інструкції періодичним контролем (наглядом) слід визначити такий, що охоплює окремий проміжок часу (період) здійснення господарської діяльності. Класифікувати перевірки слід на види: планові періодичні, планові постійні, позапланові;
дістали подальшого розвитку:
питання застосування технічних регламентів. Виявлено порушення загального правила теорії права про впорядкування законами лише найважливіших питань суспільного життя. Зроблена пропозиція відмовитись від технічних регламентів як нормативно-правових актів, що приймаються Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.
питання механізму застосування господарської відповідальності санкцій за порушення стандартів;
положення національного законодавства щодо застосування міжнародних стандартів.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у таких сферах:
нормотворчій – пов’язаній з удосконаленням Господарського кодексу України, Закону України «Про стандартизацію», Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» й інших нормативно-правових актів у сфері стандартизації;
науково-дослідній – при подальшій розробці окремих питань правового забезпечення національної системи стандартизації у розрізі підвищення якості промислової продукції;
навчальній – у процесі викладання навчальних курсів з господарського права, стандартизації, захисту прав споживачів; при підготовці підручників, навчальних і методичних посібників із вказаних дисциплін.
Положення дисертації використані у навчальному процесі Донецького університету економіки та права при викладанні курсів «Господарське право», (Додаток В). Результати роботи впроваджені в діяльності ТОВ «Кронас» (Додаток Б), ТОВ «Бервер ЛТД» (Додаток А), ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (Додаток Д).
Також, практична цінність роботи проявиться у просвітницькій діяльності спрямованій на захист прав споживачів, виробників продукції та органів, що здійснюють ринковий нагляд.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, що базується на проведених автором дослідженнях і містить нові, науково обґрунтовані розробки щодо формування ефективної системи правового регулювання стандартизації в промисловості. Наукові результати проведеного дослідження отримані автором під час науково-дослідних робіт протягом 2005-2011 рр. на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України, норм міжнародного права, а також практики їх застосування. В них викладено авторський підхід до розв’язання правових проблем стандартизації в промисловості.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорювались на шести науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки» (м. Донецьк, 2006), Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемні питання цивільного та господарського права» (м. Харків, 2007), Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2007), Міжвузівській науковій конференції молодих вчених та студентів «Актуальні проблеми соціально-гуманітарної політики» (м. Донецьк, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 2008), Второй международной научно-практической интернет-конференции «Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украине и пути их устранения» (г. Донецк, 2009).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені в 1 індивідуальній монографії «Правове регулювання стандартизації в промисловості», 6 статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у 6 матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Всі праці належать особисто здобувачу.

bibliography

ВИСНОВКИ

Методи науково-теоретичного дослідження дали змогу узагальнити отримані результати, визначити необхідні напрями подальшого розвитку правового забезпечення стандартизації у промисловості, що сприятиме більш швидкій адаптації України в СОТ та прискоренню її вступу до Європейського Союзу. У ході дослідження отримано такі основні висновки.
1. В умовах науково-технічного прогресу стандартизація є унікальною сферою суспільної діяльності. Вона синтезує наукові, технічні, господарські, економічні, юридичні, естетичні та політичні аспекти. Сучасну стандартизацію у промисловості слід розглядати як своєрідне відображення об’єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона не є вольовим актом, який нав’язується технічному прогресу ззовні, а випливає як неминучий наслідок відбору засобів, методів і матеріалів, що забезпечують високу якість продукції на даному рівні розвитку науки і техніки [151, c. 92].
2. Діяльність понад 60 % підприємств на Україні регулюється стандартами та/або технічними умовами, а в промисловості та будівництві цей показник сягає 80 %. Причинами відставання державної системи стандартизації України від країн Європейського союзу є:
застосування значної кількості нормативних документів колишнього СРСР, що на даний момент уже застаріли й не відповідають вимогам сучасного ринку;
недотримання вимог національних стандартів ДСТУ ISO/IEC Guide 59:2000 «Кодекс усталених правил стандартизації» та ДСТУ 1.13:2001 «Національна стандартизація. Правила надавання повідомлень торговим партнерам України»;
недостатня активність суб’єктів господарювання у фінансуванні розробки національних стандартів;
неналежна координація діяльності технічних комітетів стандартизації;
значне відставання у виконанні завдань, визначених Програмою інтеграції України до Європейського союзу, щодо гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими;
обмеженість участі в роботі міжнародних та регіональних організацій зі стандартизації;
низька динаміка реформування правового забезпечення стандартизації у промисловості [155, с. 117; 145, с. 466].
3. Існує декілька основних факторів, які безпосередньо впливають на подальший розвиток національної системи стандартизації. Головним є те, що Україна провадить багатовекторну зовнішню політику, спрямовану на інтеграцію України до ЄС, активна участь у Світовій організації торгівлі, співробітництво з країнами СНД та багатьма країнами світу. Сучасні нестабільні умови промислового виробництва вимагають чітких законодавчих принципів промислової стандартизації, до яких слід віднести:
дотримання рівня розвитку науки і техніки, економічної цілісності та ефективності виробництва для виробника, користі й безпеки для споживача і суспільства в цілому;
створення комплексу нормативно-технічних документів, які мають загальногосподарський характер;
доступність і достовірність інформації про чинні стандарти і програми робіт зі стандартизації;
взаємозв’язок і відповідність документів усіх рівнів [155, с. 17-18].
4. Поняття «технічне регулювання», що міститься в ст. 1 Закону № 3164-IV та філософія Закону дозволяють стверджувати, що стандартизація не є складовою частиною технічного регулювання. Своє підтвердження даний висновок знаходить також у тому, що будь-який нормативний документ зі стандартизації не є правовим актом і не може розглядатись як засіб технічного регулювання у сфері встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до продукції або пов’язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірки їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду. Зміст статті 15 ГК України не відповідає її назві та може породжувати неоднозначне правозастосування. Видається доцільним змінити назву статті 15 ГК України з «Технічне регулювання у сфері господарювання» на «Технічне регулювання і стандартизація у сфері господарювання» [154, c. 197-198; 155, с. 14-15].
5. Стаття 6 Закону України «Про стандартизацію» визначає перелік органів стандартизації. Серед пропонованого законодавцем переліку Рада стандартизації та технічного регулювання, яка на теперішній час де-факто ліквідована, має статус дорадчого органу. Натомість, до вказаного переліку не увійшли науково-дослідні установи, які виконують функції стандартизації. Робиться висновок про необхідність внесення змін до статті 6 Закону України «Про стандартизацію», замінивши Раду стандартизації та технічного регулювання на науково-дослідні організації зі стандартизації.
6. Потребує вдосконалення поняття «нормативний документ», що міститься у статті 1 Закону України «Про стандартизацію». Під «нормативним документом» слід розуміти документ, який установлює загальнообов’язкові та застосовувані добровільно правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Термін «нормативний документ зі стандартизації» пропонується вживати як загальну назву нормативних документів, вимоги яких апріорі є добровільними, і відповідно визначати конкретні види цих документів [155, с. 61, 118].
7. Пропонується поновити дію Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.93 р. № 30-93, внісши до нього низку пропонованих змін. Після формування належної бази технічних регламентів пропонується застосовувати Декрет у випадках обов’язковості вимог стандартів.
З метою підвищення ефективності нагляду за додержанням вимог нормативних документів зі стандартизації є доцільним статтю 1 Декрету від 08.04.93 р. № 30-93 доповнити такими поняттями, як «заборонена до випуску і реалізації продукція», «підвищено небезпечна продукція», «продукція, небезпечна для життя», «продукція, небезпечна для здоров’я», «продукція, небезпечна для майна людей», «продукція, небезпечна для навколишнього середовища», виклавши їх наступним чином:
«заборонена до випуску і реалізації продукція» – продукція, випуск якої заборонений рішенням уповноваженого органу виконавчої влади;
«продукція, небезпечна для життя, здоров’я або майна людей» – продукція, використання якої за цільовим призначенням, через недодержання вимог стандартів, норм і правил, може викликати загрозу життю, здоров’ю чи майну споживача;
«підвищено небезпечна продукція» – продукція, використання якої за цільовим призначенням є небезпечним для життя, здоров’я, майна споживача або навколишнього середовища;
«продукція, небезпечна для навколишнього середовища» – продукція, використання якої може спричинити значну шкоду навколишньому середовищу [155, с. 118].
Також слід уточнити статтю 4 Декрету від 08.04.93 р. № 30-93, виклавши її наступним чином: «... стандартів, технічних умов, що не є стандартами, норм і правил, окрім будівельних, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних і ветеринарних норм і правил, при розробці, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, за винятком реалізації товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам...». Це дозволить державі контролювати якість промислової продукції, виробленої на підставі технічних умов [144, с. 276-277].
Статтю 6 Декрету від 08.04.93 р. № 30-93 слід доповнити такими правами державних інспекторів:
безперешкодно відвідувати підприємство, яке підлягає перевірці, до її проведення для складання рішення про перевірку;
знайомитись із продукцією в місці її виготовлення та зберігання і технічною документацією до неї на стадії підготовки до здійснення перевірки;
вимагати від ініціаторів перевірки додаткову інформацію, що має істотне значення для її проведення [143, с. 141; 147, с. 99].
8. У зв’язку зі зміною нормативних документів, на підставі яких здійснюється виробництво промислової продукції, запропоновано викласти частину 1 пункту 4.2 Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил наступним чином: «…продукція науково-технічна та виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, у тому числі продукція, що пройшла сертифікацію або підтвердження відповідності, – на відповідність стандартам, нормам і правилам, на підставі яких здійснювалось їх виробництво…». Таке формулювання дозволить органам державного нагляду чітко визначати нормативні документи, на відповідність яким здійснюється державний нагляд, і не кваліфікувати як правопорушення випадки реалізації продукції, що виготовлялася за одними нормативними документами, а реалізовувалась у період дії вже нових документів (змінених редакцій) [155, с. 119; 149, с. 63].
9. Найпоширенішими обставинами, що зумовлюють порушення вимог промислової стандартизації, є використання конструкторської, технологічної документації, застосування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих, що не відповідають вимогам стандартів; задовільний стан обладнання та інструментів, відсутність належної організації служб стандартизації на підприємствах і як наслідок – відсутність належного контролю за кінцевою продукцією [152, с. 123].
10. Адміністративно-господарські санкції є найважливішим важелем держави в забезпеченні додержання вимог промислової стандартизації. Застосування цих санкцій допускається в результаті здійснення державного нагляду та за наявності підстав для їх застосування [152, с. 121-122]. Пропонується нагляд розглядати як доринковий та ринковий механізми забезпечення безпеки та якості промислової продукції.
11. Повний перехід до ринкового нагляду, як нагляду за додержанням технічних регламентів є передчасним, адже дотепер не сформована необхідна та достатня база технічних регламентів. Акцентується увага на непослідовності проведення самої реформи, адже після прийняття Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» залишилась чинною частина 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію», яка встановлює обов’язковість частини вимог державних стандартів.
12. Потребують подальшого вдосконалення поняття «міжнародна стандартизація» та «регіональна стандартизація». «Міжнародною стандартизацією» слід іменувати діяльність з розробки, затвердження та впровадження міжнародних добровільних для застосування нормативних документів зі стандартизації, прийнятих міжнародними організаціями зі стандартизації. «Регіональною стандартизацією» слід визначати діяльність з розробки, затвердження та впровадження регіональних добровільних для застосування нормативних документів зі стандартизації, прийнятих регіональними організаціями зі стандартизації [155, с. 46; 118].
Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, що містяться в дисертації, підтверджується:
використанням при аналізі конкретних суспільних відносин та їх правового забезпечення, сукупності прийомів, методів і способів теоретичного й практичного пізнання дійсності;
дослідженням значного матеріалу з практики розробки нормативних документів і нормативно-правових актів зі стандартизації та здійснення державного нагляду за додержанням стандартів;
апробацією у вигляді публікацій у наукових виданнях, обговореннями на теоретичних конференціях з проблем удосконалення господарського законодавства, практичним використанням у діяльності суб’єктів господарювання.
Результати дослідження можуть бути використані в законодавчій, науково-дослідній, господарській та інших видах діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абова Т. Е. Проблемы усиления ответственности за нарушение стандартов и технических условий / Т. Е. Абова // Всесоюз. науч.-практ. конф. по правовым проблемам стандартизации качества продукции и метрологи: тез. докл. – М.: Изд-во стандартов, 1975. – С. 155-158.
2. Алексеев С. С. Гражданско-правовые формы обеспечения высокого качества и широкого ассортимента товаров народного потребления / С. С. Алексеев, В. К. Мамутов // Советское государство и право. – 1954. – № 6. – С. 58-67.
3. Амирджанянц Ф. А. Организационно-экономический механизм повышения качества продукции в новых условиях хозяйствования / Ф. А. Амирджанянц. – М.: Изд-во стандартов, 1990. – 228 с.
4. Аронов И. Стандарты ИСО 9000 в жизни / И. Аронов, Л. Штерн. – М.: Университет, 2001. – 65 с.
5. Берлач Н. Правове визначення якості, специфікації, зазначення походження та географічного позначення продукції сільського господарства в Україні / Н. Берлач // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 8. – С. 149-152.
6. Біла книга : Про політику адаптації вітчизняного законодавства норм і стандартів до Європейських вимог [Електронний ресурс] / Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. – 2006. – Режим доступу: http://www.dssu.gov.ua/control/uk/publish/article/main? art_id=42326&cat_id=42320.
7. Боженко Л. І. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції : навч. посіб. / Л. І. Боженко, О. Й. Гутта. – Львів : Афіша, 2001. – 172 с.
8. Боженко Л. І. Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація / Л. І. Боженко. – Наук.-метод. Центр вищ. Освіти М-ва освіти і науки України; Нац. Ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Афіша, 2004. – 322 с.
9. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерк теории) [Переиздание книги 1976 г.]. – М.: Городец-издат., 2001.
10. Брославский Л. И. Технический прогресс, стандарты, право / Л. И. Брославский, И. А. Халап // Сов. государство и право. – 1971. – № 1. – С. 69-75.
11. Брославский Л. И. Имущественная ответственность за нарушение стандартов / Л. И. Брославский. – М.: Изд-во стандартов, 1978. – 124 с.
12. Брославский Л. И. Ответственность за качество / Л.И. Брославский. – М.: Юрид. лит, 1987. – 126 с.
13. Брославский Л. И. Ответственность предприятий за нарушение стандартов / Л. И. Брославский. – М.: Изд-во стандартов, 1988. – 189 c.
14. Бузов Б. А. Управление качеством продукции, технический регламент, стандартизация и сертификация / Б. А. Бузов. – М.: Академия, 2006. – 171 с.
15. Варакута С. А. Управление качеством продукции: учеб. пособие / С. А. Варакута. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 205 с.
16. Вердников В. Г. Понятие качества и некоторые правовые проблемы ответственности за ненадлежащее качество продукции / В. Г. Вердников – М.: Стандарты, 1972.
17. Відень – Берлін – Париж - Київ. Міжнародні угоди Держспоживстандарту: нові кроки до інтеграції // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2006. – № 1. – С. 8-10.
18. Вінник О. М. Господарське право: навч. посіб. / О. М. Вінник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.: Правова єдність, 2008. – 766 с.
19. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини : дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Хозяйственное право; господарсько-процесуальне право» / О. П. Віхров. – Донецьк, 2009. – 521 с.
20. Гальперин Л. Имущественная ответственность за нарушение стандартов / Л. Гальперин, С. Смирнов. – М.: Изд-во стандартов, 1978. – 123 с.
21. Гінзбург М. Технічне регулювання в Україні : проблеми 2004 року / М. Гінзбург // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2004. – № 2. – С. 7-8.
22. Гінзбург М. Правові аспекти розроблення національних нормативних документів за кошти суб’єктів господарювання / М. Гінзбург // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2004. – № 5. – С. 34-37.
23. Гінзбург М. Спроба класифікації українських нормативних документів / М. Гінзбург // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2005. – № 2. – С. 13-19.
24. Гордієнко Т. Розвиток системи національних ТК в Україні / Т. Гордієнко // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2008. – № 1. – С. 8-13.
25. Гордієнко Т. ТК в Україні: порядок створення та процедури діяльності / Т. Гордієнко // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2008. – № 2 (51). – С. 3-8.
26. Гордон Н. О стандартах ИСО / Н. Гордон // Тара и упаковка. – 2008. – № 1. – С. 10-12.
27. Горчаков Г. И. Основы стандартизации и контроля качества продукции: учеб. пособие для вузов / Г. И. Горчаков, Э. Г. Мурадов – М.: Стройиздат, 1977. – 292 с.
28. Господарське право України : підруч. / [Галянтич М. К., Грудницька С. М., Міхатуліна О. М. та ін.]. – К.: МАУП, 2005. – 424 с.
29. Господарське право України : підруч. / [В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, Н. В. Погорецька та ін.] – Х.: Право, 2005. – 384 с.
30. Господарське право України : Навч. посіб / За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової. – Х.: «Одіссей», 2005. – 608 с.
31. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. – (Зі змін. та допов.).
32. Грень Т. Деякі питання вдосконалення адміністративно-господарських санкцій у сфері захисту прав споживачів / Т. Грень // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 57-60.
33. Грибанов В. П. Хозяйственное право : учеб. пособие / В. П. Грибанов, О. А. Красавчиков. – М. : Юрид. лит., 1977. – 480 с.
34. Директива Ради Європи 85/374/ЄС «Про наближення законів, постанов та адміністративних положень держав-членів щодо відповідальності за неякісну продукцію» від 25 липня 1985 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_348.
35. Емельянова М. Б. Стандарты и качество продукции (правовой аспект проблемы) / М. Б. Емельянова. – М.: Изд-во стандартов, 1971. – 220 с.
36. Емельянова М. Б. Качество, стандартизация и право / М. Б. Емельянова. – Рига : Лиесма, 1977. – 153 с.
37. Зелена книга: Про політику адаптації вітчизняного законодавства норм і стандартів до Європейських вимог [Електронний ресурс] / Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. – 2006. – Режим доступу : http://www.dssu.gov.ua/control/uk/publish/article/main? art_id=42326&cat_id=42320.
38. Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству [Електронний ресурс] : Утверждена постановлением Госарбитража при Совете Министров СССР от 25 апреля 1966 г. № П-7. – К.: Інфодиск, 2010. – електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор.; 12 см. – Системні вимоги : Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
39. Исаев И. Стандарты на страже качества / И. Исаев // Экономическая газета. – 1985. – № 14. – С. 7.
40. Калита П. Я. Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000 / П. Я. Калита. – К.: Украинская ассоциация качества, 1996. – 181 с.
41. Качество гарантируют стандарты / В. М. Огрызков, Л. И. Брославский, И. Д. Губарев и др. – Х.: Прапор, 1979. – 111 с.
42. Качество и стандартизация промышленных товаров : сб. науч. тр. / Свердлов. ин-т нар. хоз-ва [Редкол.: И. П. Пермикин (отв. ред.) и др.]. – Свердловск : Урал. гос. ун-т, 1988. – 93 с.
43. Качество и стандартизация промышленных товаров : сб. науч. тр. / Свердлов. ин-т нар. хоз-ва [Редкол.: В. Г. Зорина, И. П. Пермикин (отв. редакторы) и др.]. – Свердловск : Урал. гос. ун-т, 1987. – 94 с.
44. Качество и стандартизация промышленных товаров : сб. науч. тр. / Свердлов. ин-т нар. хоз-ва [Редкол.: В. Г. Зорина, И. П. Пермикин (отв. редакторы) и др.]. – Свердловск : Урал. гос. ун-т, 1985. – 89 с.
45. Качество продукции и право / [В. Ф. Опрышко, В. И. Новоселов, В. М. Огрызков, Л. И. Брославский]. – К.: Политиздат Украины, 1988. – 179 с.
46. Качество и стандартизация: сокр. пер. с нем. / под ред. X. Лилие; науч. ред. В. В. Бойцова. – М.: Экономика, 1982. – 167 с.
47. Кваша С. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір / С. Кваша, Н. Патика // Економіка України. – 2001. – № 9. – С. 77-81.
48. Кириченко Л. С. Основи стандартиції, метрології та управління якістю: навч. посіб. / Л. С. Кириченко, Н. В. Мережко. – К.: КНТЕУ, 2001. – 445 с.
49. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122. – (Зі змін. та допов.).
50. Кодекс усталених правил стандартизації ДСТУ ISO/IEC Guide 59: 2000. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – С. 193-196.
51. Коростей В. И. Хозяйственно-правовая ответственность субъектов экономики / В. И. Коростей // Економіка та право. – 2004. – № 1. – С. 24-28.
52. Коршунов Д. Проблеми і завдання української стандартизації / Д. Коршунов // Економіка України. – 1995. – № 10. – С. 51-57.
53. Коршунов Д. Стандартизація і якість продукції / Д. Коршунов // Економіка України. – 1996. – № 5. – С. 84-87.
54. Кошевая И. П. Метрология, стандартизация, сертификация / И. П. Кошевая, А. А. Канке. – М.: Форум, ИНФРА-М, 2007. – 416 с.
55. Круглова Н. Ю. Хозяйственное право : учеб. пособие / Н. Ю. Круглова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во РДЛ, 2000. – 912 с.
56. Крылова Г. Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии / Г. Д. Крылова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 671 с.
57. Кузьміна М. Удосконалення адміністративно-господарських санкцій щодо порушень законодавства про захист прав споживачів / М. Кузьміна, Л. Левчук // Право України. – 2004. – № 12. – С. 51-58.
58. Кузьміна М. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки / М. Кузьміна // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 12. – С. 138-141.
59. Кузьміна М. Історія розвитку правового регулювання якості / М. Кузьміна // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. – С. 50-53.
60. Купряков Е. М. Стандартизация и качество промышленной продукции : учеб. для студ. экон. спец. ВУЗов. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Выс. шк., 1991. – 304 с.
61. Курко М. Н., Юлдашев О. Х. Методологічні засади вдосконалення адміністративно-правового забезпечення державного управління (на прикладі сфери інноваційного розвитку) / М. Н. Курко, О. Х. Юлдашев // Наукові праці МАУП. – К.: МАУП, 2010.– Вип.2 (25). – С.185-190.
62. Лифиц И. М. Стандартизация, метрология и сертификация : Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – И. М. Лифиц. – М.: Юрайт-Издат, 2005. – 345 с.
63. Ломазов М. Е. Рост производства и повышение качества товаров народного потребления / М. Е. Ломазов, В. А. Швандар. – М.: Экономика, 1981. – 143 с.
64. Мамутов В. К. Хозяйственный кодекс в системе правового обеспечения экономики в Украине / В. К. Мамутов // Государство и право. – 2008. – № 6. – С. 65-72.
65. Мамутов В. К. Компетенция государственных органов в решении хозяйственных вопросов промышленности / В. К. Мамутов. – М.: Юрид. лит., 1964. – 268 с.
66. Мамутов В. К. Предприятие и вышестоящий орган / В. К. Мамутов. – Донецк : «Каштан», 2010. – 240 с.
67. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право. Общие положения: курс лекций / В. С. Мартемьянов – М.: Изд-во БЕК, 1994. – Т.1. – 301 с.
68. Мерзин Б. Н. О понятии «качество продукции» / Б. Н. Мерзин // Стандарты и качество. – 1975. – № 8. – С. 63.
69. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. № 92-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – ст. 288. – (Зі змін. та допов.).
70. Мухаровський М. Адаптація загального законодавства України до вимог законодавства ЄС та угоди ТБТ СОТ / М. Мухаровський, К. Романько, В. Михайлов // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2008. – № 3 (52). – С. 17-39.
71. Огрызков В. М. Регулирование качества продукции и стандартизация / В. М. Огрызков // Советское государство и право. – 1970. – № 8. – С. 92-96.
72. Огрызков В. Стандартизация, качество продукции и правовая работа / В. Огрызков // Социалистическая законность. – 1972. – № 3. – С. 20-24.
73. Огрызков В. М. Правовое регулирование качества продукции / В. М. Огрызков. – М.: Юрид. лит., 1973. – 288 с.
74. Огрызков В. М. Основы правового регулирования качества продукции / В. М. Огрызков. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Изд-во стандартов, 1976. – 352 с.
75. Огрызков В. М. Стандартизация, социология и право / В. М. Огрызков // Советское государство и право. – 1978. – № 12. – С. 36-44.
76. Огрызков В. М. Стандарт. Качество. Закон / В. М. Огрызков. – М.: Юрид. лит., 1980. – 111 с.
77. Огрызков В. М. Стандартизация в современных условиях. (Правовые вопросы) / В. М. Огрызков // Советское государство и право. – 1983. – № 3. – С. 11-19.
78. Опрышко В. Ф. Правовые основы государственного управления качеством продукции / В. Ф. Опрышко. – К.: Вища шк., 1986. – 271 с.
79. Опришко В. Ф. Правове регулювання якості продукції / В. Ф. Опришко. – К.: т-во Знання УРСР, 1978. – 48 с.
80. Основні положення. ДСТУ 1.0:2003 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – С. 11-20. (Національний стандарт України).
81. Основы стандартизации и контроля качества./ под ред. В. В. Ткаченко. – М.: Изд-во стандартов, 1973. – 432 с.
82. Павлов В. І. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: навч. посіб. / В. І. Павлов, О. В. Мишко, І. В. Опьонова. – К.: Кондор, 2004. – 229 с.
83. Петришин I. Посилки на стандарти у законодавчих актах: європейська практика та українські реалії / I. Петришин, Д. Могетич, Н. Петришин // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2008. – № 2(51). – С. 9-12.
84. Пірч К. ISO 9001:2000: Нова якість. Eagle Group USA, Inc. [Електронний ресурс] / К. Пірч, Дж. Кітка. – Центр наукових досліджень (м. Бердянськ). – Режим доступу: http://center.berdyansk.net/2002iso/iso/ Іso90012000.htm.
85. Пилецкий А. Е. Теоретические проблемы предпринимательской правосубъектности в смешанной экономике: моногр. / А. Е. Пилецкий. – М.: ЧеРо, 2005. – 336 с.
86. Пилипенко А. Я. Господарське право : навч. посіб. для юрид. фак. ВУЗів / А. Я. Пилипенко, В. С. Щербина. – К.: Вентурі, 1996. – 288 с.
87. Питання актуалізації промислових стандартів і приведення їх до сучасного науково-технічного рівня [Електронний ресурс] : Рішення науково-технічної ради Міністерства промислової політики України від 24 травня 2007 р. – Режим доступу : http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C4680642D7135904CF345FE310AFADF6?art_id=76475&cat_id=63637.
88. Питання Координаційної ради з питань захисту прав споживачів : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 555 // Офіційний вісник України. – 2007 р. – № 24. – Ст. 983. – (Зі змін. та допов.).
89. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 370/2011 // Офіційний вісник України. – 2011 р. – № 29. – Ст. 1219. – (Зі змін. та допов.).
90. Положення про Національний автоматизований інформаційний фонд стандартів : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 84 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 45-48.
91. Положення про Національний інформаційний центр із стандартизації та сертифікації міжнародної інформаційної мережі ISONET : Наказ Держстандарту України від 13 липня 1995 р. № 245. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 52-54.
92. Положення про Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 24 травня 1996 р. № 375/96. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=375%2F96.
93. Положення про Раду стандартизації : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 484 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 43-44.
94. Положення про національний фонд нормативних документів [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 18.09.2002 р. № 1395. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi? nreg=1395-2002-%EF.
95. Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики : Указ Президента України від 18 березня 2003 р. №225/2003 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію : зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 28-36.
96. Положення про головний фонд нормативних документів : Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.03.2003 р. № 48 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 48-51.
97. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
98. Порядок відрахування в дохід державного бюджету 10 відсотків вартості продукції, виготовленої з тимчасовим відхиленням від вимог відповідних стандартів щодо їх якості [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства фінансів України від 9 листопада 1993 р. №86. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0170-93.
99. Порядок опублікування державних стандартів та класифікаторів техніко-економічної інформації : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 84 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 164.
100. Порядок застосування та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР : Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 2 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 117-119.
101. Порядок розроблення Плану державної стандартизації ДСТУ 3250-95 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – С. 38-42.
102. Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов. ДСТУ 1.0:2003 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – С. 9-24. – (Національний стандарт України).
103. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів. ДСТУ 1.5:2003 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – С. 87. (Національний стандарт України).
104. Правила реєстрації нормативних документів. ДСТУ 1.6:2004 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – С. 25. (Національний стандарт України).
105. Правила розроблення національних нормативних документів. ДСТУ 1.2:2003 // Національна стандартизація. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – С. 67-82. (Національний стандарт України).
106. Правовые вопросы стандартизации в ГДР [пер. с нем.]. – Под ред. канд. юрид. наук В. М. Огрызкова. – М.: Изд-во стандартов, 1974. – 128 с.
107. Правовые проблемы стандартизации и качества продукции. [Сборник статей. Научн. ред. канд.юрид. наук. В. М. Огрызков и И. А. Халан]. – М., 1971. – 114 с.
108. Правовые средства обеспечения качества продукции / [Редкол.: В. В. Луць (отв. ред.) и др.]. – Львов : Вища шк. Из-во при Львов.ун-те, 1985. – 86 с.
109. Правовые средства управления качеством. [Сборник статей. Ред. коллегия: проф. В. Г. Сокуренко (отв. ред.) и др.]. – Львов, Вища школа, Изд-во при Львов. Ун-те, 1977. – 91 с.
110. Правовые формы управления качеством продукции и стандартизация : Учеб. пособие / Свердловский юрид. ин-т. – Свердловск : УрГУ, 1980. – 78 с.
111. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-В // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
112. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 140.
113. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції : Закон України від 14 січня 2000 р. № 1393-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 95. – (Зі змін. та допов.).
114. Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики : Указ Президента України від 01 жовтня 2002 р. № 887/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 40. – Ст. 28.
115. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення : Декрет Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 р. № 30-93 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8 : Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 120-129. – (Зі змін. та допов.).
116. Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції : Закон України від 02.12.2010 р. № 2735-VI // Офіційний вісник України, 2010. –№ 101. – Ст. 13.
117. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 27. – Ст. 218.
118. Про загальну безпечність нехарчової продукції : Закон України від 02.12.2010 р. № 2736-VI // Офіційний вісник України, 2010. –№ 101. – Ст. 13.
119. Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил : Наказ Держспоживстандарту України від 03.06.2002 р. №321 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 26. – Ст. 1234.
120. Про затвердження Типового положення про технічний комітет стандартизації [Електронний ресурс] : Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 14.06.2004 р. № 113. – К.: Інфодиск, 2008. – електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор.; 12 см. – Системні вимоги: Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
121. Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 р. № 229. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=229-2006-%EF.
122. Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв’язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 січня 2006 р. № 10-р. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=10-2006-%F0.
123. Про затвердження Програми перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі Світової організації торгівлі [Електронний ресурс] : Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 13 березня 2006 р. № 77. – К.: Інфодиск, 2008. – електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор.; 12 см. – Системні вимоги : Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
124. Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 13 липня 2005 року № 1105. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1105%2F2005.
125. Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244. – К.: Інфодиск, 2010. – електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – Системні вимоги : Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
126. Про Концепцію державної промислової політики : Указ Президента України від 12 лютого 2003 р. №102 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 7. – Ст. 278.
127. Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2010 р. № 397 // Офіційний вісник України. – 2010 р. – № 41. – Ст. 1356.
128. Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України : Указ Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011 // Офіційний вісник України. – 2011 р. – № 41. – Ст. 1666.
129. Про Новий підхід до технічної гармонізації та стандартів [Електронний ресурс] : Резолюція Ради ЄС від 7 травня 1985 року. – К.: Інфодиск, 2008. – електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – Системні вимоги: Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
130. Про підтвердження відповідності : Закон України від 17.05.2001 р. № 2406-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 1055. – (Зі змін. та допов.).
131. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. Ст. 3334. – (Зі змін. та допов.).
132. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389. – (Зі змін. та допов.).
133. Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів : Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 465/2011 // Офіційний вісник України. – 2011 р. – № 29. – Ст. 1271.
134. Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами : Закон України від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
135. Про реформування системи державного контролю та нагляду за додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду [Електронний ресурс] : Рішення колегії Держспоживстандарту України від 02.04.2004 р. № 3-2004. – К.: Інфодиск, 2008. – електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – Системні вимоги : Pentium-233; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95OSR2/98/NT SP6/2000/XP. – Назва з титул. екрану.
136. Про стандартизацію і сертифікацію : Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46/93-ВР // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8: Законодавство України про стандартизацію, метрологію і сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 11-18.
137. Про створення Національного автоматизованого інформаційного фонду стандартів : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 84 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 8: Законодавство України про стандарт