ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ



  • title:
  • ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ
  • The number of pages:
  • 187
  • university:
  • ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

    На правах рукопису

    ГРИЦЕНКО Григорій Миколайович

    УДК 346.3:347.454.3

    ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
    ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ



    Спеціальність 12.00.04 – господарське право,
    господарсько-процесуальне право


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук


    Науковий керівник –
    Ашурков Олег Олексійович,
    кандидат юридичних наук,
    старший науковий співробітник


    Донецьк – 2011
    ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. Поняття та загальна характеристика
    підрядного способу будівництва за державні кошти 14
    1.1. Поняття капітального будівництва як
    основного виду організації будівництва за державні кошти 14
    1.2. Особливості відносин із капітального будівництва
    підрядним способом, що фінансується з державного бюджету 20
    1.3. Правова форма організації капітального будівництва
    підрядним способом за державні кошти 32
    Висновки розділу 1 50
    РОЗДІЛ 2. Укладання, виконання і припинення договору
    підряду на капітальне будівництво за державні кошти 52
    2.1. Укладання договору підряду на капітальне
    будівництво за державні кошти 52
    2.2. Виконання договору підряду на капітальне
    будівництво за державні кошти 70
    2.3. Припинення та розірвання договору підряду
    на капітальне будівництво за державні кошти 107
    Висновки розділу 2 117
    РОЗДІЛ 3. Відповідальність за порушення у сфері
    капітального будівництва за державні кошти 120
    3.1. Підстави та види відповідальності будівельних організацій 120
    3.2. Підстави та види відповідальності уповноважених органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування (замовника) 139
    Висновки розділу 3 156
    ВИСНОВКИ 159
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165
    ДОДАТКИ…………………………………………………………….184


    ВСТУП

    Масштабна реформа структури народного господарства в останні 20 років мала наслідком як відмову від планового замовлення на виконання робіт, так й майже повну відмову суб’єктів господарювання від господарського способу будівництва з метою задоволення власних потреб у капітальних новобудовах. Це викликало подальший розвиток і ускладнення інституту договору підряду у сфері господарювання на підставі положень Закону України «Про підприємства в Україні», а потім – Господарського кодексу України [ ] (далі – ГК України), ст. 65 котрого встановлює, що підприємства, організації, установи упорядковують свої відносини з іншими підприємствами на основі договорів. Також слід відмітити, що подальшого розвитку дістали і супутні правові інститути, наприклад, інститут державних закупівель. За вказаний проміжок часу інститут договору підряду у сфері господарювання значним чином видозмінився, до нього додалося багато елементів, нових умов, що мають обов’язковий характер, видозмінилися положення про відповідальність сторін і третіх осіб та ін. Вищевказане, а також коло суб’єктів договору підряду дозволило більш чітко відмежувати його від договору підряду на індивідуальне будівництво громадян, метою якого є задоволення їх потреб в індивідуальному житлі. Положення договору підряду на індивідуальне будівництво громадян знайшли відображення в новій редакції Цивільного кодексу України [ ] (далі – ЦК України)]. Натомість, положення про договір підряду на капітальне будівництво для задоволення потреб держави, територіальних громад і окремих суб’єктів господарювання міститься в нормах ГК України відповідно до його предмету регулювання та в інших законах і підзаконних нормативно-правових актах України, що регулюють відносини у сфері господарювання.
    Непослідовність державних органів та органів місцевого самоврядування у здійсненні управління та розпорядження державними фінансами призвело до труднощів правозастосовного характеру при здійсненні капітального будівництва за державні кошти. Нестабільність законодавства, що регулює організацію будівельної діяльності, лише посилило негативні прояви у сфері державних замовлень на проектування та капітальне будівництво за рахунок Державного та місцевих бюджетів, не дивлячись на значне збільшення обсягів таких замовлень за останні 5 років. Реалізація державних цільових програм щодо розвитку інфраструктури, зокрема, щодо організації і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу в Україні, виявила ряд слабких місць у процедурі вибору проектувальників і генеральних підрядників зі спорудження спортивних та інших об’єктів.
    Більш того, в умовах різкого зростання кількості суб’єктів господарювання, які здатні виконати будівельні роботи будь-якої складності, у тому числі повного циклу («від проектування до прийняття в експлуатацію»), загострення конкуренції між ними, прагнення держави отримати об’єкт найвищої якості за найоптимальнішу ціну, усунення корупційних схем розподілення державних замовлень, набуває актуальності необхідність конкурсного відбору проектувальників і підрядників (генеральних підрядників). При цьому важливим є те, що окрім бажаного результату будівництва – об’єкта відповідно до сформульованих параметрів із визначеним соціально-економічним призначенням, необхідною умовою є якість такого об’єкта. Наявність цієї норми пояснюється тим, що саме держава несе відповідальність перед людиною за її безпечне перебування в місцях загального користування. Зміст поняття «якість будівельних робіт» вже є досить добре дослідженим у літературі [ ].
    Безсумнівно, відносини з капітального будівництва є інститутом господарського права, що тісно пов'язаний з іншими інститутами господарського права й інститутами інших галузей вітчизняного права, перш за все інститутом використання державних коштів (коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів). На приналежність договору підряду на капітальне будівництво до господарського права вказувалось у науковій літературі [ ], хоча судова практика із вирішення господарських спорів не є однозначною в застосуванні положень ГК і ЦК України.
    Відносини в будівництві є багатоступеневими. По-перше, органи виконавчої влади або місцевого самоврядування мають визначитись із концепцією та цільовим призначенням об’єкту будівництва, замовити його проектування, провести державну експертну оцінку та замовити безпосередньо його будівництво на підставі проведеного конкурсу. Досить часто предметом конкурсу на першій стадії виступає сама концепція такого об’єкту. Всі ці відносини упорядковуються шляхом укладання як окремих договорів на кожному етапі, так і єдиного комплексного договору за результатами конкурсу, що значно спрощує проходження усіх формальних процедур щодо конкурсу та різного виду погоджень.
    Поглиблення перетворень у будівельній галузі та розвиток ринкових відносин, посилення ролі держави у впливі на господарські відносини за допомогою закріплених у ст. 12 ГК України засобів, привнесли зміни й у відповідному правовому забезпеченні порядку укладання та виконання підрядних договорів (контрактів) на проектування та капітальне будівництво й особливості проведення конкурсних торгів як нової процедури здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг. Питання оптимізації такої процедури є актуальними і сьогодні, про що свідчить кількість науково-практичних публікацій, дискусій у газетах та інших засобах масової інформації, а також судова практика (як і практика діяльності суб’єктів господарювання стосовно договору підряду на капітальне будівництво), що не є однозначною. До того ж, відповідне чинне законодавство не має ознак стабільності, хоча останнім часом було урегульовано ряд проблемних питань (див., наприклад, закони України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» [ ] і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» [ ]), ліквідовано окремі прогалини, зокрема, шляхом прийняття Закону України «Про будівельні норми» [ ]. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» [ ] державна закупівля – це придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти. Тобто це процес, результатом якого є укладання договору про закупівлю, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі й передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари, у тому числі на умовах лізингу, за державні кошти.
    При реформуванні будівельного законодавства і зміні правового віддзеркалення інституту договору підряду на капітальне будівництво в сучасній правовій науці недостатньою є увага до самого поняття «капітальне будівництво». Це поняття є ключовим з огляду на конструкцію самого договору підряду та мети його укладання.
    Тема даного дисертаційного дослідження є актуальною внаслідок неякісного нормативно-правового регулювання розглядуваної сфери відносин, неоднозначністю судової практики та неузгодженістю наукових позицій різних авторів щодо доктринального тлумачення особливостей відносин із капітального будівництва підрядним способом за державні кошти. Наявність протилежних позицій щодо договору підряду на капітальне будівництво в науках господарського та цивільного права лише підкреслює цю тезу. Різниця цивілістичного та господарсько-правового підходу до регулювання цього виду договорів вимагає відповідного ґрунтовного дослідження обох позицій з урахуванням практики застосування законодавства про державні закупівлі та законодавства, що регулює питання організації будівельної діяльності. Очевидна недостатня сформованість останнього, постійна плинність, наявність нормативно-правових актів, що були скасовані або не вступили в дію (наприклад, Закон України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» [ ]), вимагає аналізу теоретико-практичних причин з одночасним конструюванням можливих шляхів удосконалення відповідного законодавства.
    Зараз існує значна кількість підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання діяльності з підрядного способу капітального будівництва. Оскільки основним способом організації будівництва є договір, то цілком зрозуміло, що основна увага в законодавчих актах приділяється саме цьому питанню. Звідси основним підзаконним нормативно-правовим актом є Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві [ ] та Рекомендації зі складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві [ ].
    Однією з найпоширеніших категорій справ, що розглядаються господарськими судами, є спори щодо невиконання або неналежного виконання умов договорів підряду на капітальне будівництво, стягнення за ними заборгованості. Однак, варто відмітити, що узагальнення практики вирішення таких спорів і досі немає, є лише окремі роз’яснення стосовно застосування норм договірного права.
    Проблеми правового регулювання підрядних відносин комплексно досліджувались, зокрема, в монографії Н.С. Кузнецової «Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве» [ ], де автором було проаналізовано питання договірних відносин у будівельної діяльності, регламентація прав і обов’язків учасників підрядних договорів, засади й обсяг відповідальності підрядника та замовника. Однак, з моменту опублікування цієї роботи минуло більш 15 років, що потребує здійснення нових досліджень за даною проблемою, оскільки за цей час відносини з капітального будівництва отримали значного розвитку з одночасним їх ускладненням. Окремі питання правового регулювання капітального будівництва досліджувалися низкою українських вчених – представників науки цивільного права, однак комплексних робіт із цієї тематики не існує.
    Динамічний розвиток господарського законодавства у сфері будівництва та підвищення активності держави у вирішенні питань будівництва соціально значущих інфраструктурних об’єктів за бюджетні кошти, авторський інтерес до цієї проблематики, обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.
    Науково-теоретична основа дослідження. Сформульовані в дисертаційній роботі теоретичні висновки і практичні рекомендації ґрунтуються на загальних досягненнях науки господарського права, у тому числі на працях зарубіжних і вітчизняних вчених-господарників і представників науки цивільного права дореволюційного, радянського та сучасного періодів. Зокрема, науково-теоретичну базу даної дисертації склали наукові праці І.І. Банасевич, О.А. Беляневич, М.І. Брагінського, О.М. Вінник, В.В. Вітрянського, Б.М. Годунова, Є.І. Голинкер, В.І. Давидова, О.В. Дзери, О.С. Йоффе, С.С. Занковського, О.О. Квасницької, В.І. Козлова, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, Л.А. Лунца, В.В. Луця, В.К. Мамутова, І.Б. Новицького, В.А. Ойгензіхта, О.А. Підопригори, О.А. Пушкіна, О.П. Сергєєва, Є.О. Суханова, В.А. Тархова, А.П. Ткача, Ю.К. Толстого, З.М. Фаткудінова, В.Ф. Чигира, Г.Ф. Шершенєвича, В.С. Щербини, С.П. Юшкевича та інших вчених.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до теми науково-дослідної роботи «Модернізація господарсько-правового регулювання зовнішньоекономічних відносин» (державний реєстраційний номер 0107U0009446) відділу економіко-правових проблем попередження економічних правопорушень Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України, яка виконується відповідно до постанови Бюро Відділення економіки НАН України від 27 червня 2007 р.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування пропозицій щодо удосконалення господарсько-правового регулювання відносин у сфері капітального будівництва підрядним способом за державні кошти та підготовка пропозицій щодо змін і доповнень законодавства.
    Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено такі завдання дисертаційного дослідження:
    • дослідити та уточнити поняття капітальне будівництво за державні кошти;
    • розглянути та конкретизувати правову форму організації капітального будівництва підрядним способом за державні кошти, якою є договір підряду на капітальне будівництво;
    • з’ясувати особливості договору підряду на капітальне будівництво за державні кошти та уточнити його визначення;
    • проаналізувати положення щодо укладання договорів підряду на капітальне будівництво за державні кошти, конкретизувати права та обов’язки сторін такого договору;
    • дослідити та узагальнити питання стосовно виконання, припинення та розірвання договорів підряду на капітальне будівництво за державні кошти;
    • з’ясувати та доопрацювати питання відповідальності суб’єктів відносин з капітального будівництва за державні кошти;
    • сформулювати пропозиції щодо удосконалення норм ГК України та інших нормативно-правових актів щодо капітального будівництва за державні кошти.
    Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що складаються у капітальному будівництві підрядним способом.
    Предметом дослідження є господарсько-правове регулювання відносин у сфері капітального будівництва за державні кошти.
    Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження у роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, історико-правовий метод використовувався при дослідженні генезису законодавства України щодо сфери підрядних відносин у будівництві за державним замовленням. Застосування системно-функціонального методу сприяло виявленню та уточненню правових засад договорів на виконання підрядних робіт за державним замовленням. За допомогою формально-догматичного методу дослідження виділено найважливіші юридичні конструкції договору підряду на капітальне будівництво із залученням державних коштів, дано його правову характеристику. Порівняльно-правовий метод використовувався при порівнянні нормативно-правових актів України та зарубіжного законодавства у сфері регулювання підрядних відносин у сфері капітального будівництва за державні кошти.
    Наукова новизна одержаних результатів Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні після прийняття ГК України і ЦК України досліджено особливості правового регулювання організації та здійснення капітального будівництва підрядним способом за державні кошти та обґрунтовано нові науково-теоретичні положення і пропозиції щодо удосконалення законодавства.
    Вперше:
    запропоновано законодавчо закріпити право генерального підрядника на отримання винагороди від замовника за здійснення функцій генерального підрядника і встановити, що сума такої винагороди не може перевищувати п’яти відсотків від кошторисної вартості об’єкта будівництва, про що внести відповідні зміни до ст. 319 ГК України;
    аргументована легітимація заборони встановлювати демпінгові ціни в конкурсній пропозиції участника (не нижче 20% від вартості конкурсної пропозиції) для стабілізації порядку розпорядження бюджетними коштами у процесі довгострокового будівництва;
    обґрунтовано встановлення відповідальності за визначення в конкурсній документації демпінгової ціни на підрядні роботи (нижче 20 % від вартості конкурсної пропозиції) у формі застосування такої адміністративно-господарської санкції, як виключення з учасників конкурсних торгів суб’єкта, який надав конкурсну документацію зі встановленою демпінговою ціною, з правом її застосування конкурсним комітетом.
    Удосконалено:
    визначення капітального будівництва, яке на відміну від існуючих визначень охоплює усі стадії процесу будівництва: проектні роботи, підготовку будівельних ділянок, державне замовлення, проведення торгів (конкурсних торгів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів;
    визначення поняття «недоліки виконаних робіт» з уточненням, що ними є недоліки, які не дозволяють використовувати об’єкт будівництва за призначенням і які неможливо усунути;
    обов’язки генерального підрядника комплексного будівельного контракту щодо здійснення в повному обсязі робіт від проектування і проектно-кошторисного забезпечення до організації роботи робочої та державної приймальних комісій;
    визначення поняття істотного перевищення ціни роботи і зростання вартості матеріалів, устаткування, які мали бути надані підрядником, шляхом вказівки на розмір їхнього підвищення на 10 і більше відсотків відносно кошторису (п. 4 ст. 321 ГК України).
    Дістали подальшого розвитку положення щодо:
    конкретизації обов’язків підрядника, а саме: 1) у письмовій формі повідомляти замовника про закінчення робіт і готовності їхнього результату і 2) при виникненні необхідності у проведенні додаткових робіт та істотному перевищенні приблизної ціни роботи, не починаючи таких робіт, письмово попередити у триденний строк про це замовника;
    розширення повноважень замовника стосовно контролю діяльності підрядника, зокрема, шляхом закріплення у ст. 320 ГК України права замовника в разі необхідності вимагати проведення будівельно-технічної експертизи окремих частин будівлі, конструкцій, матеріалів у процесі будівництва, для цього обґрунтовано встановлення в цієї статті обов’язку підрядника (генерального підрядника) надавати безперешкодний доступ до об’єкта у заздалегідь погоджений із ним час.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі висновки, пропозиції та рекомендації заповнюють певну прогалину в науці господарського права щодо капітального будівництва, можуть бути використані в подальших теоретичних дослідженнях, а також при вдосконаленні норм договірного господарського права, у практичній діяльності суб’єктів зобов’язальних відносин, правотворчих і правозастосовних органів. Окремі результати дисертаційної роботи використано в діяльності відділу капітального будівництва Перевальської райдержадміністрації (довідка від 29 жовтня 2009 р.), Управління містобудування та архітектури Луганської міської ради (довідка № 83/2441 від 30 жовтня 2009 р.), Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики (довідка № 272 від 18 жовтня 2010р.) та Апеляційного суду в Луганській області (довідка № 8-107-10 від 25 жовтня 2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено наукові результати, які отримані особисто автором під час науково-дослідницьких робіт. Дисертація виконана автором самостійно.
    Апробація наукових результатів дисертації. Основні теоретичні положення та висновки, пропозиції до законодавства України, які містяться в дисертації, доповідалися та обговорювалися на 4-х міжнародних науково-практичних конференціях: Трансформація юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства (Донецьк, 2008р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2008р.), Міжнародна науково-практична конференція «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании`2008» (Одеса, 2008р.), Друга міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украине и пути их устранения» (Донецьк, 2009р.).
    Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у 9 наукових працях, 5 з яких вміщено у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, загальним обсягом 5,15 д.а.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    Таким чином, у ході дослідження було проведено аналіз теоретичних положень про договір підряду, що містяться у працях різних авторів. Незважаючи на те, що договір підряду вже досліджувався в юридичній літературі, у цей час правове регулювання даного договору є недостатньо ефективним в умовах ринкової економіки. Необхідно привести у відповідність досягнення науки господарського права у сфері підряду.
    Виходячи із мети даного дисертаційного дослідження, договір підряду можна охарактеризувати як теоретично недостатньо розроблений, що спричиняє помилки у практичному застосуванні норм, які регулюють підрядні відносини.
    Законодавство, що регулює загальні положення про договір підряду, є недосконалим, не зовсім чітко, іноді навіть суперечливо викладені деякі норми ЦК України про підряд, що може приводити до порушення прав і законних інтересів учасників правовідносин або сторін договору підряду. Так, у ЦК України недостатньо чітко сформульоване визначення договору підряду, його предмет, істотні ознаки, відсутнє поняття істотних і непереборних недоліків, не закріплено, у чому проявляється виконання роботи підрядником за свій ризик, не зазначені строки та форма попереджень сторонами один одного про важливі обставини при виконанні договору й тощо.
    У ході дослідження вдалося знайти теоретичні питання, що не мають однозначної відповіді, виявити деякі прогалини правового регулювання договору підряду, що негативно впливають па практику правозастосування. У зв'язку із цим з метою вдосконалювання правового регулювання відносин за договором підряду, норм законодавства про підряд і практики їхнього застосування, поліпшення захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін договору підряду вносяться й обґрунтовуються відповідні пропозиції, спрямовані на вдосконалювання норм Цивільного й Господарського кодексів, що регулюють відносини за договором підряду, і практики їхнього застосування.
    1. Необхідно уточнити визначення договору капітального будівництва, в якому повинні бути відбиті його істотні, необхідні ознаки, у тому числі про строк виконання роботи як істотній умові, і така особливість, як виконання роботи підрядником самостійно та на свій ризик. Названі ознаки закріплені не у ст. 318 ГК України, що містить поняття договору підряду, а в інших статтях. Пропонується наступна дефініція: «За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні й інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти вчасно закінчені будівництвом об'єкти належної якості й оплатити їх». У даному визначенні відбито, що замовник зобов'язаний оплатити не будь-який результат роботи, а він повинен сплатити підрядникові обумовлену ціну після здачі результатів роботи за умови, що робота виконана належним чином і у погоджений строк, а не в будь-який строк.
    Здійснений аналіз особливостей відповідальності сторін за договором будівельного підряду за державні кошти дозволяє зробити основний висновок – досліджені питання повинні утримуватись у законодавстві в кодифікованому вигляді, тому вкрай потрібна «реанімація» Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», норми якого необхідно вдосконалити з урахуванням приведених пропозицій.
    2. Господарсько-правова відповідальність сторін у договорі будівельного підряду настає, як правило, у вигляді стягнення збитків, сплати неустойки. Умовами виникнення господарсько-правової відповідальності є: наявність шкоди, протиправність поведінки винної сторони, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою.
    3. При реконструкції будинку і споруди на підрядника покладається відповідальність за зниження або втрату міцності, стабільності, надійності будинку, споруди або його частини. Разом із тим є інші технічні параметри, які впливають на нормальну експлуатацію будинку (споруди), але вони не прописані в чинному законодавстві, і, як слідство, їхнє порушення не можна визнати протиправним поводженням підрядника, що у свою чергу не тягне настання господарсько-правової відповідальності.
    Вирішення проблеми пропонується шляхом додавання пунктом 4 ст. 884 ГК України, яку необхідно сформулювати у вигляді бланкетної диспозиції і викласти в наступній редакції: «При реконструкцій (відновленні, перебудові, реставрації тощо) об’єкта будівництва на підрядника покладається відповідальність за зниження або втрату технічних параметрів об'єкта, встановлюваних законом».
    4. Чинне законодавство майже не містить вказівок на те, за які конкретні правопорушення, які види санкцій та в якому обсязі варто застосовувати у випадку порушення зобов'язань за договором будівельного підряду. Регулювання питань встановлення конкретних санкцій лягає майже повністю на розсуд сторін.
    Уявляється, що такий підхід не сприяє попередженню можливих правопорушень. Будівництво – складний процес, що має специфіку в регулюванні різного роду відносин, що виникають із приводу будівництва. Така специфіка повинна бути відзначена законодавцем при конструюванні складів правопорушень та особливостей залучення до відповідальності учасників будівництва.
    5. Чинне законодавство не передбачає господарсько-правову відповідальність за несвоєчасне надання стороною проектно-кошторисної документації, відповідальність замовника за несвоєчасне надання для будівництва земельної ділянки в належному стані, відповідальність замовника за несвоєчасну оплату виконаних робіт. Також не розроблені питання розподілу відповідальності між замовниками та субпідрядниками, між генеральними підрядниками та субпідрядниками, між учасниками будівництва та державними органами, які виступають замовниками будівництва і т.д.
    6. Також слід відмітити, що санкції за порушення законодавства у сфері будівництва за державні кошти розміщено по нормативним актам безсистемно. Одним із варіантів удосконалення відповідного законодавства є масштабна кодифікація, що пропонується зробити шляхом прийняття доробленого Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» з урахуванням висловлених пропозицій по його удосконаленню.
    7. Уявляється доцільним законодавче закріплення обов'язку підрядника у письмовій формі повідомити замовника про закінчення робіт і готовності їхнього результату до здачі в загальних нормах про підряд ЦК України з метою забезпечення можливості їх застосування до всіх видів договору підряду, якщо це не врегульовано спеціальними нормами. Письмова форма повідомлення спростить доведення факту його виконання при вирішенні спорів у судовому порядку.
    8. З метою однакового розуміння та застосування п. 3 ст. 877 ЦК України необхідно уточнити зміст щодо строку та форми попередження. Для цього потрібно конкретизувати критерій своєчасності попередження шляхом доповнення ЦК України вказівкою на те, що при виникненні необхідності у проведенні додаткових робіт та істотному перевищенні приблизної ціни роботи, підрядник, не починаючи таких робіт, зобов'язаний письмово попередити у триденний строк про це замовника, якщо інший строк не був передбачений у договорі.
    9. Також вноситься пропозиція щодо доповнення п. 4 ст. 321 ГК України та п. 4 ст. 844 ЦК України конкретизацією понять істотного перевищення ціни роботи і зростання вартості матеріалів, наданих підрядником, хоча б шляхом вказівки на розмір їхнього підвищення у відсотковому відношенні в порівнянні із цінами, передбаченими в договорі.
    10. Пропонується доповнити п. 1 ст. 847 ЦК України вказівкою на обов'язок письмового попередження замовника,
    11. Пропонується доповнити ст. 850 ЦК України хоча б зразковим переліком дій з надання сприяння замовником підрядникові.
    12. Через відсутність дефініції істотних недоліків у законодавстві про підряд пропонується закріпити її в п. 3 ст. 853 ЦК України. Введення поняття істотних недоліків у законодавство про підряд значно підвищить рівень правового регулювання даного питання, що буде сприяти кращому захисту прав замовників.
    13. Доцільним є законодавче закріплення заборони встановлення демпінгових цін у конкурсній пропозиції підрядника (не нижче 20% від конкурсної пропозиції), що сприятиме стабілізації порядку розпорядження бюджетними коштами та попередженню їх непрозорого вирівнювання до реально існуючих у процесі довготермінового (продовженого) будівництва. З метою створення умов для можливості заборони використання демпінгових цін у конкурсній пропозиції обґрунтовано необхідність встановлення в законодавстві юридичної відповідальності на підставі закріплення в конкурсній документації демпінгової ціни на підрядні роботи (нижче 20% від вартості конкурсної пропозиції).
    Теоретична значимість отриманих результатів дослідження полягає в можливості їхнього використання у виявленні тенденцій розвитку законодавства про підряд, розробці проектів нових і удосконалюванні діючих нормативних актів, у подальшій науковій розробці проблем договору підряду, а також у викладанні цивільного права у вищих навчальних закладах.
    Практичні висновки, зроблені в дисертації, можуть бути використані при вирішенні спорів судовими органами.





    Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
    . Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
    . Щодо визначення поняття «якість будівельних робіт» / Н.В. Городок // Університетські наукові записки. – 2008. – № 2 (26). – С. 128 – 131.
    . Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): монографія / О.А. Беляневич. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
    . Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва: Закон України від 25.12.2008 р. № 800-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 19. – Ст. 257.
    . Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву: Закон України від 16.09.2008 р. № 509-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 48. – Ст. 358.
    . Про будівельні норми: Закон України від 05.11.2009 р. № 1704-VI // Офіційний вісник України. – 2009. – № 93. – Ст. 3147.
    . Про здійснення державних закупівель: Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
    . Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів: Закон України від 06.04.2000 р. № 1641-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 27. – Ст. 212.
    . Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2005 р. № 668 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 31. – Ч. 2. – Ст. 1867.
    . Про оприлюднення Рекомендацій зі складання додатків до договору підряду в капітальному будівництві: Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 13.01.2009 р. № 2 // Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. – 2009. – № 3.
    . Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве / Н.С. Кузнецова. – К.: Наукова думка, 1993. – 159 с.
    . Мамутов В.К. Совершенствование правового регулирования хозяйственной деятельности / В.К. Мамутов. – К.: Наук. думка, 1982. – 238 с.
    . Щербіна В.С. Господарське право України: Навч. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 392 с.
    . Брагинский М.И. Совершенствование законодательства о капитальном строительстве / М.И. Брагинский. – М.: Стройиздат, 1982. – 144 с.
    . Брауде И.Л. Правовое регулирование капитального строительства в СССР: автореф. дисс. на соиск. науч. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право» / И.Л. Брауде. – М., 1954. – 21 с.
    . Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2374.
    . Миронець М.І. Поняття будівництва і капітального будівництва / М.І. Миронець // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 3. – С. 167-170.
    . Хозяйственный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / под общ. ред. А.Г. Бобковой. – Х.: ФЛ-П Вапнярчук Н.Н., 2008. – 1296 с.
    . Про поставки продукції для державних потреб: Закон України від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 10.
    . Про внесення змін до Закону України «Про поставки продукції для державних потреб» та інших законодавчих актів: Закон України від 15.12.2005 р. № 3205-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 14. – Ст. 118.
    . Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: Закон України від 22.02.2000 р. № 1490-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 20. – Ст. 148.
    . Про визнання таким, що втратив чинність Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»: Закон України вiд 20.03.2008 р. № 150-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 18. – Ст. 198.
    . Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 28.03.2008 р. № 274 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 25. – Ст. 793.
    . Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про закупівлю послуг, пов'язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців» вiд 09.10.2008 р. № 22-рп/2008 // Офіційний вісник України. –2008. – № 80. – Ст. 2700.
    . Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 80. – Ст. 2692.
    . Бондаренко І.В. Правове забезпечення діяльності у сфері будівництва: недоліки та шляхи удосконалення / І.В. Бондаренко, Л.М. Доля, І.В. Рогатюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2003. – № 8. – С. 67-70.
    . Джабраілов Р.А. Закупівля товарів, робіт, послуг за рахунок коштів бюджету територіальної громади міста: проблеми правового забезпечення та шляхи їх подолання / Р.А. Джабраілов // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 6. – С. 25-32.
    . Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні: Закон України від 19.04.2007 р. № 962-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 31. – Ст. 405.
    . Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу: Постанова Кабінету Міністрів від 22.02.2008 р. № 107 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 18. – Ст. 482.
    . Про капітальне будівництво у вугільній промисловості України: Проект Закону України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/article;jsessionid=EBE5C57D238071B923C19E12F0266C59?art_id=75063&cat_id=52287.
    . Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, B.C. Щербина та ін.; за заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
    . Городок Н.В. Щодо окремих питань ліцензування будівельної діяльності / Н.В. Городок // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 2. – С.145-149.
    . Алексєєва О. Договір генерального підряду як запорука належного будівництва об’єкта / О. Алексєєва // Правовий тиждень. – 2007. – 25 берез. (№ 13).
    . Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
    . Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 05.12.2007 р. № 1396 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 94. – Ст. 3441.
    . Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури: Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України вiд 27.01.2009 р. № 47 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 20. – Ст. 662.
    . Про затвердження переліку робіт з підвищеною небезпекою: Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці вiд 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.
    . Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 15.10.2003 р. № 1631 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 2222.
    . Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
    . Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001 р. № 2245-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.
    . Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 48. – Ст. 483.
    . Городок Н.В. Роль будівельних норм у забезпеченні якості будівельних робіт / Н.В. Городок // Правничий часопис Донецького університету. – 2007. – № 2 (18). – С. 273-276.
    . Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 р. № 875-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252.
    . Про енергозбереження: Закон України від 01.07.1994 р. № 74/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 30. – Ст. 283.
    . Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 р. № 687-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
    . Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1269 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 84. – Ст. 3106.
    . Про інвестиційну діяльність: Закон України вiд 18.09.1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
    . Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів від 25.11.1999 р. № 2145 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 48. – С. 64.
    . Питання комплексної державної експертизи проектів будівництва: Постанова Кабінету Міністрів від 05.04.2006 р. № 427 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 14. – Ст. 992.
    . Лукашевич-Крутник І. Укладання договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт / І. Лукашевич-Крутник // Юридична Україна. – 2008. – № 8. – С. 51-56.
    . Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві: Закон України від 16.05.2007 р. № 1026-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 34. – Ст. 444.
    . Конвенція 167 про безпеку та гігієну праці у будівництві від 20 червня 1988 р. // Міжнародне законодавство про охорону праці. – 1997. – Т. 1.
    . Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.
    . Цивільне право України: підручник: у 2-х кн. / під ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 640 с.
    . Иоффе О.С. Советское гражданское право: курс лекций / О.С. Иоффе. – Л: Пол. Издат, 1961. – Т.2. – 780 с.
    . Брагинский М.И. Договорное право. Книга 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. – М.: Статут, 2002.
    . Верб С.А. Правовое регулирование отношений производственного кооперирования строительных организаций: учеб. пособие / С.А. Верб. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1974. – 171 c.
    . Гражданское право: учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / под ред. А.П. Сергеева. – М.: Проспект, 2000. – Т. 3. – 624 с.
    . Комментарий к Гражданскому кодексу РСФСР / под ред. А.Р. Гойхбарга, И.С. Перетерского. – М.: Петроград, 1924. – Вып. 4: Обязательственное право. – 102 с.
    . Советское гражданское право: курс лекций. Ч. II. Отдельные виды обязательств: учеб. пособие для высш. юрид. учеб. заведений. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. – 531 с.
    . Брауде И.Л. Договоры по капитальному строительству в СССР / И.Л. Брауде. – М.: Госюриздат, 1952. – 256 с.
    . Чигир В.Ф. Договор подряда по капитальному строительству / В.Ф. Чигир. – Минск: Изд-во Белорусского гос. ун-та, 1958. – 234 с.
    . Правовое регулирование капитального строительства в СССР / отв. ред.: О.Н. Садиков. – М.: Юрид. лит., 1972. – 296 c.
    . Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 185 с.
    . Грибанов В.П. О достоинствах и недостатках курса лекций О.С. Иоффе / В.П. Грибанов // Советское государство и право. – 1960. – № 3. – С. 146-149.
    . Черняк М.Я. Новое в правовом регулировании капитального строительства / М.Я. Черняк // Советское государство и право. – 1962. – № 4. – 58-69.
    . Новицкий И.Б. Общее учение об обязательствах / И.Б. Новицкий, Л.А. Лунц. – М.: Юрид. лит, 1950. – 418 с.
    . Брагинский М.И. Договор подряда и подобные ему договоры / М.И. Брагинский. – М.: Статут, 1999. – 254 с.
    70. Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними: Оглядовий лист Вищого арбітражного суду України від 20.04.2001 р. № 01-8/481 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 124-132.
    71. Ершов О. Техническая документация как существенное условие договора подряда / О. Ершов // Право и экономика. – 2007. – № 8. – С. 51-56.
    72. Державні будівельні норми України. Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000: Наказ Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 і введено в дію з 1 жовтня 2000 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2003. – № 12. – С. 160-244.
    73. Банасевич І. До питання про зміст договорів на виконання підрядних робіт за державним замовленням / І. Банасевич // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10. – С. 7-10.
    74. Шаповалова О.В. Договір підряду на капітальне будівництво, як правова форма господарських зв’язків на умовах партнерства / О.В. Шаповалова // Юридична наука, практика і освіта: зб. наук. пр. / за загальн. редакц. О.В. Шаповалової. – Луганськ: Вид-во СНУ, 2010. – 256 с.
    75. Анненков К. Система русского гражданского права: Отдельные обязательства / К. Анненков. – СПб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1912. – Т. 4. – 667 c.
    76. Матузов Н.И. Исследование проблемы юридических обязанностей граждан СССР / Н.И. Матузов, Б.М. Семенеко // Советское государство и право. – 1980. – № 12. – С. 28-37.
    77. Грибанов В.П. Гражданско-правовые обязанности: содержание и факторы, его определяющие / В.П. Грибанов, В.С. Ем // Вестник МГУ. Серия: Право. – 1984. – № 6. – С. 3-10.
    78. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14.12.1999 р. № 1286-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 3. – Ст. 21.
    79. Іорданов В.П. Актуальні проблеми проведення державних закупівель на сучасному етапі / В.П. Іорданов // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 3. – С. 161-168.
    80. Петрученко Я.В. Принципи державних закупівель в Україні / Я.В. Петрученко // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 3. – С. 174-179.
    81. Ткаченко Н.Б. Управління державними закупівлями: монографія / Н.Б. Ткаченко. – К.: Книга, 2007. – 296 с.
    82. Бюджетний кодекс України: Кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
    83. Про Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 995 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 37. – Ст. 17.
    84. Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво: Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 27.02.2009 р. № 39 // Все про бухгалтерський облік. – 2009. – № 26.
    85. Банасевич І.І. Договори на виконання підрядних робіт за державним замовленням: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І.І. Банасевич. – К., 2007. – 21 с.
    86. Гриценко Г.М. Щодо необхідності ліквідації прогалин у законодавстві стосовно контролю за належним виконанням сторонами підрядних зобов’язань // Экономико-правовые исследования в XXI веке: пробелы и экономически необоснованные нормы в законодательстве, регулирующем хозяйственную деятельность в Украины и пути их устранения: материалы Второй международной научно-практической Интернет-конференции (г. Донецк, 2-5 июня 2009 г.) / Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины. – Донецк: изд-во «Вебер» (Донецкое отделение), 2009. – С. 174-178.
    87. Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411; 2000. – № 46. – Ст. 398.
    88. Гриценко Г.Н. Правовое регулирование отношений строительного подряда: состояние и перспективы // Вестник ВНУ им. В. Даля. – 2006. – № 4 (98). – Часть 2. – С. 39-45.
    89. Про фінансування капітального будівництва у вугільній промисловості та реструктуризацію шахтовуглебудівного комплексу: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 02.06.2000 р. № 869 [Електронний ресурс] // Інформаційно-аналітичний центр: Ліга-Закон. – Режим доступу: http://www.liga.net
    90. Віхров О. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення господарських правовідносин / О. Віхров // Право України. – 2008. – № 7. – С. 53-57.
    91. Про втрату чинності деяких рішень науково-технічної ради Міністерства України у справах будівництва і архітектури та Державного комітету України у справах містобудування і архітектури: Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 02.06.2008 р. № 61 // Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. – 2008. – № 7. – С. 7.
    92. Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 16.02.2004 р. № 30 // Інформаційний бюлетень Держбуду. – 2004. – № 2. – С. 2.
    93. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 495 с.
    94. Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів: Наказ Мінекономіки від 26.07.2010 р. № 916 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 62. – Ст. 2169.
    95. Советское гражданское право: учебник: в 2-х т. / под ред. О.А. Красавчикова.– М.: Высшая школа, 1985. – Т.2. – 544 с.
    96. Советское гражданское право: учебник / отв. ред.: Н.П. Волошин, В.А. Рясенцев. – М.: Юрид. лит., 1985. – 480 с.
    97. Отдельные виды обязательств: Курс советского гражданского права / Б. Антимонов, И. Брауде, К. Граве и др. – М.: Госюриздат, 1954. – 360 с.
    98. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный) / отв. ред. О.Н.Садиков. – М.: Контракт, Инфра-М, Норма, 1997. – 800 с.
    99. Діковська І.А. Способи визначення ціни за договором підряду / І.А. Діковська // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 10. – С. 36-42.
    100. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части второй (постатейный): 3-е изд., испр. и доп. / отв. ред. О.Н. Садиков. – М.: Контракт, Инфра-М, Норма, 1999. – 778 с.
    101. Беляева О. Заказчик – генподрядчик – субподрядчик: правила игры / О. Беляева // Право и экономика. – 2009. – № 3. – С. 41-44.
    102. Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 08.10.2008 р. № 923 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 80. – Ст. 2694; 2009. – № 41. – Ст. 1370.
    103. Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 22.09.2004 р. № 1243 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 38. – Ст. 2500.
    104. Гриценко Г.Н. Хозяйственный кодекс Украины о подрядном обязательстве // Вестник Донецкого университета. – Серия «Экономика и право». – 2006. – № 2. – С. 421-428.
    105. Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві: Наказ Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 // Строительный учет. – 2008. – № 8. – (Спецвыпуск).
    106. Чалый И. Строителям – «чистая» первичка / И. Чалый // Бухгалтерия. – 2005. – № 50.
    107. Зотиков С. Будь осторожен с договором подряда! / С. Зотиков // Юридическая практика. – 2006. – 25 квіт. (№ 17).
    108. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
    109. Гриценко Г.М. Прийняття завершеного будівництвом об’єкту в експлуатацію державною комісією як підтвердження належного виконання умов договору підряду // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании`2008». – Том 15. – Юридические и политические науки. – Одесса: Черноморье, 2008. – 102 с. – С. 94-97.
    110. Про Порядок здійснення контролю за визначенням вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 03.08.1998 р. № 1210 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 1173.
    111. Про затвердження порядку фінансування капітального будівництва: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27.12.2001 р. № 1764 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2374.
    112. Ойгензихт В.А. Категория риска в советском гражданском праве / В.А. Ойгензихт // Правоведение. – 1971. – № 5. – С. 64-70.
    113. Фогелъсон Ю. Конструкция «интерес» и «риск» в Гражданском кодексе / Ю. Фогелъсон // Хозяйство и право. – 2003. – № 6. – С. 20-29.
    114. Архипов Д. Возложение на предпринимателей неблагоприятных последствий случая в обязательствах из договора подряда / Д. Архипов // Хозяйство и право. – 2002. – № 12. – С. 55-58.
    115. Зейц А.Г. Влияние изменившихся обстоятельств на силу договора / А.Г. Зейц. – Иркутск: Изд-во Иркутской секции научных работников, 1928. – 65 с.
    116. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве / М.С. Гринберг. – М.: Госюриздат, 1963. – 132 с.
    117. Омельченко А.И. Творческий риск и его государственно-правовая охрана / А.И. Омельченко. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1955. – 51 с.
    118. Собчак А.А. О некоторых спорных вопросах общей теории правовой ответственности / А.А. Собчак // Правоведение. – 1968. – № 1. – C. 49-57.
    119. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О.А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1966.
    120. Новицкий И.Б. Общее учение об обязательстве / И.Б. Новицкий, Л.А. Лунц. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с.
    121. Брауде И.Л. Договоры по капитальному строительству в СССР / И.Л. Брауде. – М: Госюриздат, 1952. – 256 с.
    122. Черданцев А.Ф. О понятии и содержании юридической ответственности / А.Ф. Черданцев, С.Н. Кожевников // Правоведение. – 1976. – № 5. – С. 39.
    123. Гражданское право: учебник: в 2-х т. / под ред. Е.А. Суханова. – М.: БЕК, 1993. – Т. 1. – 384 с.
    124. Гриценко Г.М. Правове регулювання організації капітального будівництва за державні кошти // Правове регулювання господарських відносин в окремих галузях економіки: напрями вдосконалення: Зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень; Редкол.: Мамутов В.К. (від. ред.) та ін. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2008. – 208 с. – С. 139-152.
    125. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О.С. Иоффе. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1955. – 308 с.
    126. Щербина В.С. Господарське право України: навч. посіб. / В.С. Щербина. – К.: Атіка, 1999 – 336 с.
    127. Пугинский Б.И. Правовая экономика: проблемы становления / Б.И. Пугинский, И.Д. Сафиуллин. – М.: Юрид. лит., 1991. – 240 с.
    128. Хозяйственное право: учебник / под ред. В.К. Мамутова. – К. Юринком Интер, 2002. – 906 с.
    129. Матвеев Г.К. Основания гражданско–правовой ответственности / Г.К. Матвеев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 311 с.
    130. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В.А. Тархов. – Саратов: Изд–во СГУ, 1973, – 456 с.
    131. Малеин Н.С. Правонарушение: Понятие, причины ответственность / Н.С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1985. – 192 с.
    132. Правила о договорах подряда на капитальное строительство: Постановление Совета Министров СССР от 26.12.1986 г. № 1550 // СП СССР. – 1987. – № 94. – Ст. 19.
    133. Самощенко И.С. Ответственность по советскому законодательству / И.С. Самощенко, М.Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит., 1971. – 240 с.
    134. Гелевей О.І. Способи визначення розміру неустойки // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7. – С. 50-52.
    135. Райхер В.К. Правовые вопросы договорной дисциплины в СССР / В.К. Райхер. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1958. – 262 с.
    136. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве: монография / Н.С. Кузнецова. – К.: Киевский нац. ун-т им. Т. Шевченко, 1993. – 159 с.
    137. Иванов А.В. Ответственность по договору подряда на капитальное строительство: автореф. дисс. на соиск. степени канд. юрид. наук / А.В. Иванов. – М.: Ин-т государства и права АН СССР, 1990. – 26 с.
    138. Трофуненко Н.В. Види оперативно-господарських санкцій у будівництві / Н.В. Трофуненко // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Сімферополь, 24 квіт. 2009 р. – Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2009. – Ч. 1. – С. 448-450.
    139. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Кодекс України вiд 07.12.1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
    140. Про захист прав споживачів: Закон України вiд 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
    141. Бахчисарайцев Х.Э. Правила о гарантийных сроках и повышение качества промышленной продукции / Х.Э. Бахчисарайцев // Советское государство и право. – 1963. – № 1. – С. 114-118.
    142. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве / В.П. Грибанов. – М.: Знание, 1967. – 117 с.
    143. Гражданскоправовая охрана интересов личности / отв. ред. Б.Б. Черепахин. – М.: Юрид. лит. – 1969. – 255 с.
    144. Иоффе О.С. Новый гражданский кодекс РСФСР / О.С. Иоффе, Ю.К. Толстой // Правоведение. – 1964. – № 3. – С. 3-21.
    145. Законодательство о капитальном строительстве / отв. ред.: М.Я. Черняк. – М.: Юрид. лит., 1975. – Вып. 7: Ч. 1. – 704 c.
    146. Алексеев С.С. Гражданское право в период развернутого строительства коммунизма / С.С. Алексеев. – М.: Госюриздат, 1962. – 283 с.
    147. Гражданский кодекс Российской Федерации / под ред. О.М. Козырь, А.Л. Маковского, С.А. Хохлова. – М.: МЦФЭР, 1996. – Ч. 2. – 704 с.
    148. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. – М.: Фонд «Правовая культура», 1996.
    149. Квасніцька О. Загальна характеристика дозвільної процедури в будівництві / О. Квасніцька // Юридический вестник. – 2008. – № 3. – С. 33-38.
    150. Гриценко Г.М. Адміністративно-господарські санкції у сфері містобудування // Трансформація юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 12 червня 2008 року. – Донецьк: ДонУЕП, 2008. – С. 42-45.
    151. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 р. № 2780-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
    152. Про планування і забудову територій: Закон України від 20.04.2000 р. № 1699-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
    153. Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 07.02.2002 р. № 3059-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
    154. Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: Закон України від 22.12.2006 р. № 525-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 10. – Ст. 88.
    155. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України: Закон України від 27.04.2007 р. № 997-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 43. – Ст. 1703.
    156. Про затвердження Порядку здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 609 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 19. – Ст. 1326.
    157. Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві: Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.09.2005 р. № 3 // Українська інвестиційна газета. – 2005. – № 48.
    158. Про схвалення Концепції Містобудівного кодексу України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 536-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 53. – Ст. 2171.
    159. Гриценко Г.М. Правові основи контролю за виконанням сторонами умов договору підряду на капітальне будівництво за державні кошти /
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины