ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ІЛЬЮЩЕНКО Ганна Володимирівна

УДК 346.546.7

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ

Спеціальність12.00.04 – господарське право;
господарське процесуальне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Богун Віктор Павлович,
кандидат юридичних наук, доцент

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.............…………………………………………………………………...... 3
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ
КОНЦЕНТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ..................................12
1.1. Зміст та сутність визначення економічної концентрації........................12
1.2. Порогові показники та умови здійснення кваліфікованої
концентрації.......................................................................................................30
1.3. Зарубіжний та національний досвід правового забезпечення
процесів концентрації в економіці...................................................................51
Висновки до розділу 1 ......................................................................................76
РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
КОНЦЕНТРАЦІЇ.....................................................................................................85
2.1. Злиття суб’єктів господарювання та приєднання одного суб’єкта
господарювання до іншого ......................…….……………………………...85
2.2. Набуття контролю одним суб’єктом господарювання над іншим
суб’єктом господарювання …...........................…………………………….103
2.3. Придбання, одержання в управлiння корпоративних прав …..…......114
Висновки до розділу 2 ....................................................................................127
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ .................................................................132
3.1. Проблеми застосування законодавства про концентрацію суб’єктів
господарювання ..................…….………………………...............................132
3.2. Гармонізація національного законодавства про економічну
концентрацію зі стандартами ЄС ..................................................................165
Висновки до розділу 3 ....................................................................................183
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …...………………………………...195
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….…..221

ВСТУП

Актуальність теми. Міжнародний досвід розвитку господарства свідчить, що саме великі господарські організації є головним структурним елементом як світової економіки, так і національних економік окремих держав, рушійною силою їх подальшого позитивного розвитку, оскільки відособлені підприємства, знаходячись у кризових умовах, не мають необхідного об’єму ресурсів для вирішення завдань не тільки перспективного, але й поточного розвитку. Водночас процеси надмірної концентрації товарних ринків загрожують встановленням монополістичного контролю окремих суб’єктів господарювання і обмеженням конкуренції на ринку. В умовах високого рівня монополізації економіки України такі негативні явища, як досягнення учасниками концентрації домінуючого становища на ринку, численні ворожі поглинання з порушенням прав суб’єктів господарювання, уникнення господарюючими суб’єктами відповідальності за несанкціоновану економічну концентрацію свідчать про наявність проблем, що негативно позначаються на інвестиційному кліматі держави.
Правову основу зазначених відносин складають норми Конституції України про неприпустимість неправомірного обмеження конкуренції і зловживання монопольним становищем на ринку, а також положення Господарського кодексу України про обмеження та попередження монополізму у господарській діяльності. Законами України „Про захист економічної конкуренції” і „Про Антимонопольний комітет України” врегульовано здійснення антимонопольними органами контролю за концентрацію суб’єктів господарювання. Разом з тим, аналіз норм законодавства про економічну концентрацію свідчить про необхідність його подальшого вдосконалення за такими напрямками, як правова регламентація відносин залежності між суб’єктами господарювання, невизначеність основних понять, відсутність правового механізму легалізації несанкціонованої концентрації, нечіткість й неузгодженість антимонопольно-правових норм Господарського кодексу України та Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
Питання державного регулювання концентрації господарюючих суб’єктів неодноразово привертали увагу науковців у галузі економіки та права. Зокрема, дослідженню проблем монополії та захисту конкуренції, концентрації й укрупнення капіталу присвячено багато робіт вчених-економістів України та Росії (С.Б. Авдашевої, Т.В. Бурмістрової, С.С. Валітова, В.М. Василенка, М.І. Долішнього, В.В. Каширіна, М.А. Козоріз, Н.М. Розанової, О.В. Шептій, А.Ю. Юданова). Окремі аспекти антимонопольного контролю за концентрацією суб’єктів господарювання аналізували у своїх роботах вчені-юристи України (З.М. Борисенко, Н.М. Корчак, С.А. Кузьміна, С.Б. Мельник, Н.О. Саніахметова, Л.Н. Семенова, І.А. Шуміло) і Російської Федерації (О.А. Жидков, В.В. Лаптєв, К.Ю. Тотьєв та ін.). Питання державного контролю за процесами злиття і поглинання господарських структур також досліджували такі зарубіжні автори, як J.S. Bain, W. Elland, E.E. Gelhorn, W.E. Kovachich, R.S. Pindyck, D.L. Rubinfeld.
Разом з тим, у науковій літературі не досліджено багато аспектів правового регулювання економічної концентрації, зокрема, правовий режим концентраційних дій суб’єктів господарювання у формі злиття і поглинання, правові наслідки набуття контролю одним суб’єктом господарювання над іншим господарюючим суб’єктом, правове становище пов’язаних з учасниками концентрації осіб тощо.
Вирішення низки науково-теоретичних питань правової регламентації концентрації суб’єктів господарювання також зумовлено необхідністю наукового забезпечення модернізації господарсько-правового регулювання конкурентних відносин, імплементації міжнародно-правових норм і стандартів в національне законодавство про економічну концентрацію в контексті євроінтеграції України.
Вище наведене обумовлює актуальність та доцільність дослідження обраної теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темами: „Забезпечення взаємозв’язку основних законодавчих актів, регламентуючих економічні відносини” (державна реєстрація № 0102U005361), „Забезпечення модернізації і реалізації законодавства на основі Господарського кодексу” (державна реєстрація № 0105U001663), в яких здобувачка приймала участь як співавторка і в межах яких досліджено господарсько-правове забезпечення економічної концентрації, виявлено проблеми правозастосовчої діяльності у цій сфері та запропоновано шляхи їх вирішення.
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є вдосконалення теоретичних основ господарсько-правового регулювання концентрації суб’єктів господарювання, розробка і обґрунтування пропозицій щодо змін та доповнень антимонопольно-конкурентного законодавства України з метою його модернізації та підвищення ефективності антимонопольного контролю за економічною концентрацією. Для досягнення зазначеної мети у процесі дослідження поставлено та вирішено наступні завдання:
дослідити економіко-правову сутність та зміст визначення економічної концентрації і сформулювати поняття концентрації суб’єктів господарювання відповідно до стандартів конкурентного права ЄС з обґрунтуванням доцільності законодавчого закріплення цієї дефініції;
проаналізувати зарубіжний і національний досвід визначення порогових показників та умов здійснення економічної концентрації, яка не загрожує монополізації та суттєвому обмеженню конкуренції на ринку, обґрунтувати нові положення щодо вартісного визначення порогових показників кваліфікованої концентрації суб’єктів господарювання;
розробити уніфіковану класифікацію форм та способів здійснення економічної концентрації з урахуванням економічних та правових чинників;
проаналізувати зміст процесів злиття, поглинання, приєднання господарюючих суб’єктів, охарактеризувати їх спільні та відмінні риси, запропонувати визначення поглинання як основної форми економічної концентрації з обґрунтуванням доцільності закріплення цього формулювання в антимонопольно-конкурентному законодавстві України;
провести дослідження правового режиму відносин залежності, які виникають у разі здійснення економічної концентрації шляхом набуття контролю одним суб’єктом господарювання над іншим, виявити прогалини й неузгодженості правового забезпечення відносин простої і вирішальної залежності та виробити пропозиції щодо його вдосконалення;
дослідити процедуру антимонопольного контролю за концентрацією суб’єктів господарювання, проаналізувати підстави і заходи юридичної відповідальності за порушення правил економічної концентрації, виявити недоліки законодавства та правозастосовчі проблеми у цій сфері, обґрунтувати напрями щодо їх усунення;
здійснити порівняльний аналіз правового регулювання економічної концентрації в Україні і за кордоном, розробити та обґрунтувати пропозиції щодо модернізації національного правового забезпечення концентрації суб’єктів господарювання;
проаналізувати норми конкурентного права ЄС про здійснення контролю за злиттям компаній, систематизувати загальні положення щодо гармонізації національного законодавства про економічну концентрацію з європейськими стандартами.
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають між суб’єктами господарювання, а також між суб’єктами господарювання і органами Антимонопольного комітету України в процесі здійснення та державного санкціонування економічної концентрації.
Предметом дослідження є господарсько-правове регулювання здійснення суб’єктами господарювання економічної концентрації, в тому числі антимонопольний контроль за концентрацією господарюючих суб’єктів.
Методологічна основа дослідження. У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися різні методи наукового аналізу (загальнонаукові і спеціально-правові), у тому числі діалектичний, аналітико-синтетичний, порівняльно-правовий, історичний, системно-структурний, формально-логічний, логіко-юридичний. За допомогою аналітико-синтетичного і діалектичного методів здійснено дослідження становлення й сучасного стану національного правового забезпечення економічної концентрації та вироблено напрями його вдосконалення. Порівняльно-правовий та історичний методи використані при дослідженні зарубіжного і вітчизняного досвіду регулювання концентраційних процесів в економіці, аналізі державного контролю за концентрацією господарюючих суб’єктів. Системно-структурний метод застосовано при визначенні граничних меж економічної концентрації, що вимагає попереднього державного санкціонування, і розробці пропозицій щодо вдосконалення порогових показників кваліфікованої концентрації суб’єктів господарювання. Формально-логічний і логіко-юридичний методи використано при аналізі практики застосування та виявленні недоліків національного законодавства про економічну концентрацію, а також обґрунтуванні напрямів його модернізації в контексті європейської інтеграції України.
Теоретичну основу дослідження склали досягнення економічної науки, теорії господарського права та суміжних правових інститутів, зокрема, крім вище названих, праці вітчизняних науковців – юристів й економістів: А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, С.М. Грудницької, І.І. Дахна, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, О.Р. Зельдіної, О.Р. Кібенко, Р.І. Кузьміна, В.К. Мамутова, Є.В. Першикова, І.А. Селіванової, О.О. Чувпила, В.С. Щербини, а також зарубіжних вчених – В.І. Єрьоменка, В.С. Мартем’янова, К.Р. Макконнелла, М.Е. Портера та ін.
Емпіричну базу дослідження склали нормативно-правові акти України і зарубіжних країн (США, ФРН, Великобританії, Франції, Російської Федерації), законодавство ЄС, національні законопроекти, статистичні матеріали, антимонопольна практика, матеріали розгляду справ у судах, практика Європейської Комісії.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що дана робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням господарсько-правового регулювання концентрації суб’єктів господарювання, в межах якого обґрунтовано низку нових наукових положень та розроблено пропозиції щодо модернізації законодавства про економічну концентрацію відповідно до стандартів ЄС. Наукова новизна результатів дослідження підтверджується наступним.
Уперше:
розроблено уніфіковану класифікацію форм економічної концентрації, відповідно до якої пропонується розрізняти дві форми концентрації суб’єктів господарювання залежно від наявності відносин залежності між ними: злиття (повне, неповне) та поглинання (повне, неповне), та обґрунтовується, що всі можливі способи здійснення економічної концентрації є різновидами злиттів й поглинань;
сформульовано відповідно до стандартів конкурентного права ЄС визначення концентрації суб’єктів господарювання як злиття раніше незалежних суб’єктів господарювання або поглинання, встановлення іншим способом контролю над всією чи частиною господарської діяльності суб’єкта господарювання однією чи декількома пов’язаними особами, і доводиться доцільність законодавчого закріплення цієї дефініції у Законі України „Про захист економічної конкуренції”;
обґрунтовано введення в антимонопольно-конкурентне законодавство України поняття кваліфікованої концентрації суб’єктів господарювання, під якою пропонується розуміти концентрацію, що за пороговими показниками її учасників потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на її здійснення.
Удосконалено:
визначення терміну „пов’язані особи”, які спільно або узгоджено здійснюють контроль над суб’єктом господарювання, шляхом унормування кількісних показників контролю, а саме пропонується вважати пов’язаними осіб, які мають двадцять або більше відсотків голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання, і доводиться доцільність закріплення цього уточнення в законодавстві про захист економічної конкуренції;
класифікацію видів контролю, які встановлюються між учасниками економічної концентрації у разі набуття одним з них простої або вирішальної залежності, шляхом узагальнення та порівняльного співвідношення видів контролю між суб’єктами господарювання з видами і розмірами пакетів акцій (часток у статутному капіталі), що ними придбаваються;
визначення поглинання як основної форми економічної концентрації шляхом уточнення способів його здійснення, а саме під поглинанням пропонується розуміти: „набуття однією чи декількома пов’язаними особами контролю над активами та/або діяльністю суб’єкта господарювання чи його частини в обмін на передачу активів, корпоративних прав тощо”, та обґрунтовано закріплення цього формулювання в антимонопольно-конкурентному законодавстві України.
Одержали подальший розвиток наукові розробки щодо:
антимонопольного контролю за концентрацією суб’єктів господарювання, зокрема, аргументовано необхідність закріплення у законі підстав відмови органів АМК України в наданні дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, а також запропоновано створення національної автоматизованої інформаційної бази даних для виявлення відносин контролю між окремими суб'єктами господарювання і груп підприємств, що діють як єдина економічна одиниця;
вартісного визначення порогових показників кваліфікованої концентрації суб’єктів господарювання, зокрема, запропоновано враховувати у складі вартості активів учасників концентрації лише вартість основних засобів суб’єктів господарювання;
напрямів модернізації антимонопольно-конкурентного законодавства України, серед яких: узгодження відповідних норм Господарського кодексу України і Закону України „Про захист економічної конкуренції”; удосконалення процедури санкціонування антимонопольними органами концентрації суб’єктів господарювання; вдосконалення господарсько-правової регламентації відносин простої і вирішальної залежності учасників концентрації; адаптація національного законодавства про економічну концентрацію до стандартів ЄС про злиття компаній тощо;
гармонізації українського законодавства про економічну концентрацію з нормами і стандартами ЄС, що застосовуються при здійсненні контролю за злиттям компаній, зокрема, обґрунтовано спрощення порядку розгляду заяв про концентрацію суб’єктів господарювання, коли концентрація не загрожує монополізації чи суттєвому обмеженню конкуренції на ринку і не потребує складного, поглибленого дослідження.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при вдосконаленні законодавства про економічну концентрацію та його адаптації до стандартів конкурентного права ЄС, зокрема, запропоновані зміни й доповнення до Господарського кодексу України і Законів України „Про захист економічної конкуренції”, „Про холдингові компанії в Україні” були розглянуті та визнані конструктивними в Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя (довідка № VI-5/11 від 13.01.2011 р.).
Наукові результати дисертації можуть бути застосовані у практичній діяльності, у тому числі фахівцями антимонопольних органів при здійсненні контролю за концентрацією суб’єктів господарювання. Зокрема, прикладний характер дослідження дозволив використовувати його результати у діяльності
ЗАТ „Науково-виробниче об’єднання „Орбіта” (довідка № 151 від 01.12.2009 р.) при розробленні та виконанні угод зі злиття та поглинання відповідно до вимог антимонопольно-конкурентного законодавства України. Положення дисертації використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Господарське право” в Національному гірничому університеті МОН України (довідка № 12б-04/257 від 01.12.2009 р.). Крім цього, теоретичні положення та наукові результати дослідження можуть бути застосовані в учбовому процесі при підготовці посібників, підручників та методичних матеріалів з навчального курсу конкурентного права.
Окремі положення і висновки, що сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть бути основою подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувачки. Наукові результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно на підставі аналізу наукової літератури, правових джерел зарубіжних країн, законодавства України і практики його застосування.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції „Проблеми права на зламі тисячоліть” (Дніпропетровськ, 2001); Міжнародній науковій конференції „Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України” (Дніпропетровськ, 2003); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми правознавства” (Запоріжжя, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору” (Донецьк, 2005); Міжнародній науковій конференції „Формування правової системи в Україні на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній науковій конференції „Вітчизняна юридична наукова спадщина і сучасність” (Дніпропетровськ, 2007); Першій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції „Економіко-правові дослідження у XXI столітті: історія, сучасний стан і перспективи удосконалення господарського законодавства” (Донецьк, 2009); Другій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції „Економіко-правові дослідження у XXI столітті: прогалини та економічно необгрунтовані норми у законодавстві, яке регулює господарську діяльність в Україні та шляхи їх усунення” (Донецьк, 2009); VII Міжнародній науково-практичній конференції „Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы хозяйствования” (Донецьк, 2009).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 15 наукових працях загальним обсягом 7,4 д.а., у тому числі 9 публікацій – у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, перелік яких затверджено ВАК України. 14 наукових праць належать особисто здобувачці.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження і отримані на його основі результати спрямовані на теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення господарсько-правового регулювання економічної концентрації. Для вирішення наукового завдання обґрунтовані нові наукові положення і розроблено пропозиції з удосконалення законодавства про концентрацію суб’єктів господарювання з метою підвищення ефективності господарювання. На підставі проведеного дослідження сформульовані наступні теоретичні та практичні висновки.
1. На основі аналізу економіко-правової сутності економічної концентрації надано теоретичне обґрунтування поняття концентрації суб’єктів господарювання і доводиться доцільність законодавчого закріплення цього терміну, а саме запропоновано доповнити статтю 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” наступним формулюванням: „концентрація суб’єктів господарювання – це злиття раніше незалежних суб’єктів господарювання або поглинання, встановлення іншим способом контролю над всією чи частиною господарської діяльності суб’єкта господарювання однією чи декількома пов’язаними особами”. Закріплення у законі такої дефініції поряд з можливими способами її здійснення дозволить уникнути неточностей або розбіжностей при тлумаченні норм закону та обтяжливого процесу постійного внесення змін до переліку дій, що вважаються економічною концентрацією.
Аргументовано необхідність розмежування загального терміну „концентрація суб’єктів господарювання” і спеціального терміну „кваліфікована концентрація суб’єктів господарювання” та доповнення у ст. 1 Закону „Про захист економічної конкуренції” таким реченням: „кваліфікована концентрація суб’єктів господарювання – це концентрація, що за пороговими показниками її учасників потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на її здійснення”.
З метою вдосконалення понятійного апарату антимонопольного законодавства пропонується уточнити формулювання у Законі України „Про захист економічної конкуренції” терміну „пов’язані особи”, які спільно або узгоджено чинять вирішальний вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини безпосередньо або через інших осіб, шляхом визначення кількісних показників такого контролю, а саме вважати пов’язаними осіб, які мають двадцять або більше відсотків голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання.
2. Для спрощення здійснення концентраційних дій вітчизняними та іноземними господарюючими суб’єктами, які мають значні активи і незначні обсяги реалізації товарів в Україні, що мінімізує можливість їхнього впливу на відповідні товарні ринки, обґрунтовано нові наукові положення щодо вартісного визначення порогових показників кваліфікованої концентрації суб’єктів господарювання, зокрема, запропоновано враховувати у складі вартості активів учасників концентрації лише вартість матеріальних необоротних активів, а саме основних засобів суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим запропонована авторська редакція назви і частини першої ст. 24 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, де, по-перше, такий пороговий показник учасників кваліфікованої концентрації як „вартість активів” замінений на „основні засоби”, по-друге, підвищені порогові значення обсягу (сукупного обсягу) реалізації товарів учасників концентрації, по-третє, уніфіковані випадки, коли попереднє отримання дозволу антимонопольних органів на концентрацію є обов’язковим, і, останнє, спрощено викладення цієї норми з метою ефективного її правозастосування суб’єктами господарювання та органами АМК України.
З метою формування ефективного конкурентного середовища, на основі аналізу світового досвіду моніторингу рівня концентрації товарних ринків систематизовано рекомендації щодо аналізу рівня економічної концентрації на основі встановлення взаємозв'язків підприємств та оцінки ступеня контролю між ними. Доведено доцільність створення силами органів АМК України автоматизованої інформаційної бази даних, яка б дозволяла виявляти відносини контролю між окремими суб'єктами господарювання для виділення груп підприємств, що діють як єдина економічна одиниця, і подальшої адекватної оцінки рівня економічної концентрації. Така інформаційна база потрібна для встановлення дійсних зв'язків контролю і рівня концентрації національного господарства України, визначення співвідношення між рівнем економічної концентрації, економічною поведінкою підприємств на відповідних товарних ринках і доцільністю використання ними ресурсів. З приводу того, що створення інформаційної бази даних пропонується на основі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даних органів статистки та податкових органів, обґрунтовані доповнення до статті 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відповідно до яких пропонується включити до вичерпного переліку відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про пов’язаних осіб суб’єкта господарювання.
3. Розроблено уніфіковану класифікацію форм і способів здійснення економічної концентрації, що поєднує у собі економічні й правові погляди науковців на процеси злиття й поглинання в економіці. Таким чином зроблена спроба на стику економіки і права зблизити понятійний апарат економічної і юридичної наук у цій сфері. Запропоновано розрізняти дві основні форми економічної концентрації залежно від наявності відносин залежності між її учасниками: злиття (повне, неповне) та поглинання (повне, неповне). Доведено, що всі можливі способи здійснення концентрації суб’єктів господарювання є різновидами процесів злиття й поглинання в економіці.
4. На підставі порівняльного аналізу процесів злиття, поглинання, приєднання господарюючих суб’єктів, аргументовано, що злиття, як форма економічної концентрації, завжди пов’язане з утворенням нової юридичної особи, при цьому воно може бути повним (з повним правонаступництвом) чи неповним (об’єднання частки активів двох і більше суб’єктів господарювання при заснуванні ними нового суб’єкта господарювання, що не призводить до координації конкурентної поведінки між цими всіма суб’єктами господарювання). В свою чергу приєднання слід вважати окремим випадком поглинання, а саме повним поглинанням. При цьому приєднання, на відміну від злиття, слід вважати тільки формою припинення юридичної особи, що поглинається, і ніяк способом утворення нової компанії, тому авторкою запропоновано зміни до ст. 56 ГК України, а саме у першому пункті цієї статті після слова „реорганізації” у душках виключити слово „приєднання”.
З огляду на те, що злиття й приєднання є видами реорганізації, доводиться доцільність втілення у законодавство України сучасної європейської моделі регулювання реорганізації юридичних осіб, відповідно до якої слід відмовитися від визначення реорганізації лише як форми припинення юридичних осіб. Автором удосконалено існуюче визначення реорганізації юридичних осіб, а саме запропоновано вважати реорганізацією одночасний перехід усього або частини майна, прав та обов’язків від одних юридичних осіб, які припиняються чи продовжують існування (у разі виділення), до інших новостворених або існуючих (у разі приєднання) юридичних осіб-правонаступників.
Обґрунтовано, що поглинання, як форма економічної концентрації, може бути повним або неповним. У першому випадку відбувається реорганізація господарюючого суб’єкта шляхом приєднання, у другому – набуття контролю одним суб’єктом господарювання над іншим. З правової точки зору поглинання ніколи не пов’язане з утворенням нової юридичної особи, але завжди між суб’єктами поглинання виникають та/або поглиблюються відносини контролю-залежності. Запропоновано визначення поглинання як форми економічної концентрації, а саме: „поглинання – це набуття однією чи декількома пов’язаними особами контролю над активами та/або діяльністю суб’єкта господарювання чи його частини в обмін на передачу активів, корпоративних прав тощо” і доводиться доцільність закріплення цього формулювання в антимонопольно-конкурентному законодавстві України.
5. З огляду на те, що економічна концентрація у більшості випадків являє собою встановлення (набуття) контролю однією особою над іншою, аргументовано, що досконала господарсько-правова регламентація відносин контролю між суб’єктами господарювання буде слугувати органам АМК України у їх правозастосовчій діяльності щодо надання дозволу на економічну концентрацію, а також допоможе господарюючим суб’єктам правомірно концентруватися, не обмежуючи при цьому конкуренцію на ринку. У зв’язку з цим, на основі порівняльного аналізу правового становища залежного і асоційованих підприємств (ст. 126 ГК України), залежного товариства (ст. 118 ЦК України), дочірнього підприємства (ст.ст. 62, 126 ГК України), аргументовано доцільність виключення з ЦК України статті 118 „Залежне господарське товариство”, яка містить явні неузгодженості й суперечності з господарсько-правовою регламентацією відносин залежності між господарюючими суб’єктами, а саме зі ст. 126 ГК України. Також, з урахуванням вимог частини 4 ст. 126 ГК України, запропоновано внесення змін до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” про обов’язковість зазначення у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства даних про наявність простої чи вирішальної залежності.
З метою уніфікації видів контролю, що встановлюється між суб’єктами господарювання у разі концентрації корпоративних прав, запропоновано порівняльну класифікацію видів такого контролю і видів пакетів акцій, часток у статутному капіталі, що придбаваються (див. Додаток Г). Також узагальнено види корпоративного контролю, що встановлюються над акціонерним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю шляхом придбання відповідного розміру частки у статутному капіталі, пакету акцій (див. Додаток В).
6. З огляду на те, що в діючому законодавстві України при формулюванні підстав надання органами АМК України дозволу на економічну концентрацію використовуються оціночні категорії, зміст та сутність яких не розкриваються, пропонується закріпити у Законі „Про захист економічної конкуренції” ознаки суттєвого обмеження конкуренції шляхом визначення невичерпного переліку обставин, що надають можливість господарюючим суб’єктам в односторонньому порядку впливати на загальні умови обігу товару на ринку (скорочення на товарному ринку кількості господарюючих суб’єктів, які не належать до групи осіб, пов’язаних відносинами контролю; відмова господарюючих суб’єктів, які не належать до групи осіб, пов’язаних відносинами контролю, від самостійних дій на товарному ринку; визначення загальних умов обігу товару на товарному ринку угодою між суб’єктами господарювання тощо).
Також доводиться доцільність закріплення на законодавчому рівні переліку вимог і зобов’язань, якими може бути обумовлено надання дозволу органами АМК на концентрацію суб’єктів господарювання, коли її здійснення є вигідним для суспільних інтересів, хоча може мати при цьому негативний вплив на конкуренцію. Це можуть бути, зокрема, вимоги щодо змін поданого плану злиття, приєднання суб’єктів господарювання; зобов’язання суб’єкта господарювання здійснити відчуження майна чи утриматися від вчинення певних дій; обмеження стосовно управління, користування чи розпорядження активами тощо.
Аргументовано необхідність узгодження правових положень щодо підстав, видів та заходів відповідальності за порушення правил економічної концентрації, зокрема, шляхом внесення запропонованих авторкою змін до статей 251, 253, 255 ГК України, ст. 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції”.
7. З огляду на існування прогалин й неузгодженостей в правовому регулюванні концентраційних дій суб’єктів господарювання, наявність правозастосовчих проблем при здійсненні антимонопольного контролю за концентрацією господарюючих суб’єктів, обґрунтовано необхідність та запропоновано такі напрями модернізації законодавства про економічну концентрацію: а) гармонізація відповідних норм Господарського кодексу України і Закону України „Про захист економічної конкуренції”; б) забезпечення ефективності антимонопольного контролю за концентрацією суб’єктів господарювання шляхом вдосконалення процедури отримання дозволу АМК України на концентрацію, підвищення порогових показників кваліфікованої концентрації тощо; в) обов’язковість розрахунку економічної ефективності норм права; г) забезпечення захисту суб’єктів господарювання шляхом вдосконалення господарсько-правової регламентації відносин простої і вирішальної залежності; д) приведення підзаконних актів про концентрацію у відповідність до Закону України „Про захист економічної конкуренції” та інших законодавчих актів; е) адаптація національного законодавства про концентрацію до стандартів ЄС про злиття компаній.
За результатами дослідження розроблені пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Законів України „Про захист економічної конкуренції”, „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, „Про холдингові компанії в Україні” та Господарського кодексу України (див. Додатки Д, Е, Ж).
8. Узагальнено та систематизовано положення щодо приведення національного законодавства про економічну концентрацію у відповідність до стандартів конкурентного права ЄС: 1) врахування загальних тенденцій та перспектив розвитку європейського конкурентного права; 2) доцільність звернення до положень національного конкурентного права держав-членів ЄС; 3) орієнтація на досягнення спільних з Євросоюзом цілей у регулюванні концентраційних процесів в економіці; 4) проведення адаптації відповідно до засад державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, враховуючи при цьому національні інтереси, зовнішньополітичну й економічну політику України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдашева С.Б. Анализ структур товарных рынков: экономическая теория и практика России / С.Б. Авдашева, Н.М. Розанова. – М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 1998. – 133 с.
2. Андреева Т. Организационные аспекты слияний и поглощений. Западный опыт и российские реалии / Т. Андреева // Экономические стратегии. – 2001. – № 5-6. – С. 22-35.
3. Басин Ю.Г. Правовые проблемы концентрации капитала в условиях свободного рынка и необходимости защиты публичных интересов / Ю.Г. Басин // Цивилистические записки: межвузовский сб. науч. трудов. – М.: Статус, 2001. – С. 31-49.
4. Беленькая О. Анализ корпоративных слияний и поглощений / О. Беленькая // Управление компанией. – 2001. – № 2. – С. 41.
5. Белоусов В.М. История экономических учений: учеб. пособ. / В.М. Белоусов, Т.В. Ершова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 544 с.
6. Беляневич Е.А. Механизм правового регулирования отношений, возникающих в сфере экономической конкуренции / Е.А. Беляневич // Конкуренция. – 2003. – № 3. – С. 28-30.
7. Бильденс А. Основные черты германского и европейского антимонопольного права / А. Бильденс // Основы немецкого торгового и хозяйственного права. – М.: БЕК, 1995. – С. 63-75.
8. Бланк И. Инвестиционный менеджмент / И. Бланк. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 448 с.
9. Бобкова А.Г. К вопросу о координации исследований правового обеспечения экономики / А.Г. Бобкова // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. И-т экон.-правов. исследований. – Донецк: Юго-Восток, ЛТД, 2005. – С. 45-49.
10. Богун В.П. Господарське право України: навч.-метод. посібник / В.П. Богун, Г.В. Ільющенко, А.М. Кобан, А.П. Макаренко. – Дніпропетровськ, Дніпрокнига, 2002. – 220 с.
11. Бор М.З. История мировой экономики: конспект лекций / М.З. Бор. – М.: Дело и сервис, 1998. – 288 с.
12. Борисенко З. Європа удосконалює контроль за концентрацією [Електронний ресурс] / З. Борисенко. – Режим доступу: http://www.corporation.com.ua/library/publication/pub.php?id=141
13. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: підручник / З.М. Борисенко. – К.: Таксон, 2004. – 704 с.
14. Борисенко З. Практика контролю АМК за концентрацією / З. Борисенко // Цінні папери України. – 2004. – № 6 (294). – С. 8-9.
15. Борисенко З. Процедура подання заяв про концентрацію / З. Борисенко // Цінні папери України. – 2004. – № 4 (292). – С. 6-7.
16. Бурмистрова Т. Экономическая концентрация в России и государствах ЕС: антимонопольный контроль / Т. Бурмистрова, Г. Мартыненко // Право и экономика. – 2004. – № 5. – С. 13-24.
17. Бушев А.Ю. Коммерческое право зарубежных стран: учеб. пособие / А.Ю. Бушев, О.А. Макарова, В.Ф. Попондопуло; под общ. ред. В.Ф. Попондопуло. – СПб.: Питер, 2003. – 288 с.
18. Валентен Г. Система статистики підприємств у Франції / Г. Валентен // Статистика підприємств. Статистичні нариси. – Вісбаден: Федеральне статистичне управління, 1996. – Т. 2. – С. 15-30.
19. Валітов С. Захист конкуренції та контроль за економічною концентрацією / С. Валітов, О. Грицай // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – № 1. – С. 36-38.
20. Валитов С. Контроль за экономической концентрацией / С. Валитов, А. Грицай // Экономика Украины. – 2000. – № 8. – С. 86-88.
21. Валітов С.С. Конкурентне право України: навч. посіб. / С.С. Валітов. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 432 с.
22. Валитов С.С. Проблемы применения конкурентного законодательства / С.С. Валітов // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. И-т экон.-правов. исследований.– Донецк: Юго-Восток, ЛТД, 2005. – С. 343-347.
23. Василенко В.Н. Контроль за концентрацией хозяйственных структур: монография / В.Н. Василенко, А.В. Шептий / НАН Украины. Ин-т экон.-правов. исследований. – Донецк: Юго-Восток, ЛТД, 2005. – 161 с.
24. Вилкова Н. Регламентирование недобросовестной конкуренции в праве Франции / Н. Вилкова // Хозяйство и право. – 1995. – № 4. – С. 112-120.
25. Вимоги до порядку подання та оформлення заяви та документів, що до неї додаються, на надання Кабінетом Міністрів України дозволу суб’єктам господарювання на узгоджені дії, концентрацію, на які Антимонопольний комітет України не надав дозволу: Затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.04.2003 р. № 105, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 11.02.2003 р. № 40-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 21. – Ст. 974.
26. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій / О.М. Вінник.– К.: Атіка, 2004. – 624 с.
27. Вінник О. Правове становище дочірніх підприємств / О. Вінник // Підприємництво, господарство та право. – 2000. – № 1. – С. 3-5.
28. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення / О.М. Вінник. – К., 2003. – 352 с.
29. Віскозі В.К. Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика: пер. з англ. / В.К. Віскозі, Дж.М. Вернон, Дж.Е. Гарингтон. – К.: Основи, 2004. – 1047 с.
30. Владимирова И. Слияния и поглощения компаний / И. Владимирова, Е. Чиркова // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 1. – С. 27-48.
31. Гаврина С. Новый закон – новый опыт / С. Гаврина // Юридическая практика. – 2003. – 5 августа (№ 31).
32. Гальчинский А. Концентрация капитала – место Украины в этом процессе / А. Гальчинский // Экономические известия. – 2006. – 7 грудня (№212).
33. Гелхорн Э.Э. Антитрестовское законодательство и экономика: пер. с англ. / Э.Э. Гелхорн, В.Е. Ковачич. – Вашингтон: Междунар. ин-т права США, 1995. – 375 с.
34. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 44. – [зі змін. та допов.].
35. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56. – зі змін. та допов.].
36. Грановский А. Критерии согласия на экономическую концентрацию субъектов хозяйствования / А. Грановский // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 8. – С. 11-14.
37. Грицай О.В. Антимонопольний контроль за концентрацією господарських структур на рівні регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.: 08.10.01 „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” /О.В. Грицай / НАН України. Ін-т екон.-правов. досліджень. – Донецьк, 2002. – 21 с.
38. Грицай А.В. Антимонопольный контроль за концентрацией хозяйственных структур на уровне региона: дис. … канд. экон. наук: спец.: 08.10.01 / О.В. Грицай / НАН України. Ін-т екон.-правов. досліджень – Донецьк, 2002. – 218 с.
39. Грудницкая С. Хозяйственное общество и хозяйственное объединение / С. Грудницкая // Юридический вестник. – 1998. – № 3. – С. 115-118.
40. Дахно І.І. Антимонопольне право: курс лекцій / І.І. Дахно. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 352 с.
41. Державна програма демонополізації економіки і розвитку конкуренції: Схвалена Постановою Верховної Ради України від 21.12.93 р. № 3757-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 9. – Ст. 42.
42. Державний класифікатор України. Класифікація організаційно-правових форм господарювання. ДК 002:2004: Затв. наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
43. Джафаров Д. Концентрация капитала как общемировая тенденция и неизбежный этап в развитии российской экономики / Д. Джафаров // Финансовый бизнес. – 2001. – № 12. – С. 29-33.
44. Договір про заснування Європейської Спільноти від 25.03.57 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
45. Долан Э.Дж. Микроэкономика: пер. с англ. / Э.Дж. Долан, Д.Е. Линдсей. – СПб.: СПб оркестр, 1994. – 443 с.
46. Долішній М.І. Підприємництво в Україні: проблеми становлення і розвитку / М.І. Долішній, М.А. Козоріз, В.П. Мікловда, А.С. Даниленко. – Ужгород: Карпати, 1997. – 363 с.
47. Дурицкий И. Правовые аспекты осуществления сделок слияний/поглощений / И. Дурицкий, Т. Липина // Бизнес. Бухгалтерия. – 1999. – № 19 (330). – С. 68-70.
48. Европейское право: учебник для вузов / под общ. ред. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2001. – 720 с.
49. Еременко В.И. Антиконкурентное законодательство зарубежных стран / В.И. Еременко // Государство и право. – 1995 . – № 9. – С. 102.
50. Еременко В.И. Теоретические аспекты российского конкурентного права / В.И. Еременко // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 28-35.
51. Жидков О.А. США: антитрестовское законодательство на службе монополий / О.А. Жидков. – М.: Наука, 1976. – 175 с.
52. Журик Ю.В. Розгляд Антимонопольним комітетом України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.04 «Господарське право: господарсько-процесуальне право» / Ю.В. Журик / МОН України. Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 19 с.
53. Журик Ю. Порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України / Ю.В. Журик // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 14-17.
54. Зельдина Е.Р. Нормативно-правовое обеспечение процесса адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза // Евроинтеграция Украины: проблемы и перспективы: материалы Донецкой регион. междунар. науч. конф. студентов и молодых ученых (Донецк, 26 мая 2003 г.). – Донецк: Донецкий гос. мед. ун-т им. М.Горького, 2003. – С. 46-49.
55. Задерей Н. Всепоглинаюче зростання / Н. Задерей // Галицькі контракти. – 2005. – № 11. – С. 18-19.
56. Замойский И.Е. Эффективность хозяйственно-правовой работы / И.Е. Замойский. – К.: Наукова думка, 1982. – 168 с.
57. Зименкова О.Н. Правовые средства пресечения недобросовестной конкуренции / О.Н. Зименкова // Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран. сб. нормат. актов: законодательство о компаниях, монополиях и конкуренции: учеб. пособие / под ред. М.И. Кулагина. – М.: УДН, 1987. – С. 206-211.
58. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития / Г.Л. Знаменский. – К.: Наукова думка, 1996. – 63 с.
59. Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса / Ю.В. Иванов. – М.: Альпина Паблишер, 2001. – 244 с.
60. Иващенко С. Проблемы осуществления концентрации / С. Иващенко // Юридическая практика. – 2005. – 28 марта (№ 13).
61. Каширин В.В. Демонополизация и развитие конкурентного ценообразования / В.В. Каширин, П.И. Пимашков // Финансы. – 1996. – № 10. – С. 18-34.
62. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании: Законодательство. Преценденты. Комментарии / Е.Р. Кибенко. – К.: Юстиниан, 2003. – 368 с.
63. Кібенко О.Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.04 «Господарське право: господарсько-процесуальне право» / МОН України. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого / Е.Р. Кибенко. – Х., 2006. – 48 с.
64. Кизим М.О. Механізми організації, стійкого функціонування і розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец.: 08.06.02 „Підприємництво, менеджмент та маркетинг” / М.О. Кизим / Нац. металур. акад. України. – Дніпропетровськ, 2001. – 35 с.
65. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51 (додаток). – Ст. 1122. – [зі змін. та допов.].
66. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
67. Концентрация и кооперирование сельскохозяйственного производства / под ред. Л.М. Зальцмана, С.И. Половенко. – М.: Колос, 1980. – 334 с.
68. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.99 р. № 1496 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua
69. Концепція Конкуренційного процесуального кодексу України: Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2002 р. № 145р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua
70. Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе Хозяйственного кодекса Украины (Проект) // Экономика и право. – 2006. – № 2. – С. 5-16.
71. Корчак Н. Загальні положення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності / Н. Корчак // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С. 7-9.
72. Корчак Н.М. Застосування та значення оціночних понять в інституті антимонопольного регулювання / Н. Корчак // Науковий вісник ЧДУ: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 161: Правознавство. – С. 47-51.
73. Корчак Н. Конкурентне законодавство: формування та перспективи розвитку в Україні / Н. Корчак // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 10. – С. 16-19.
74. Костицький В. Економіко-правові проблеми концентрації капіталу: від промислово-фінансових груп до транснаціональних компаній // Право України. – 2002. – № 3. – С. 70-75.
75. Костусев А.А. Конкурентная политика в Украине: монография / А.А. Костусев. – К.: КНЭУ, 2004. – 310 с.
76. Костусєв О.О. Конкурентна політика в розвинутих країнах і специфіка пострадянської економіки / О.О. Костусєв // Конкуренція. – 2003. – № 6. – С. 20-29.
77. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. – [зі змін. та допов.].
78. Кузнецова Н. Конкурентное законодательство Украины: проблемы и перспективы / Н. Кузнецова, Ю. Семенюк // Юридическая практика. – 2003. – 4 марта (№ 9). – С. 11.
79. Кузьмина С. Проблемы применения законодательства о конкуренции / С. Кузьмина // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 9. – С. 6-8.
80. Кузьміна С.А. Актуалізація антимонопольно-конкурентного законодавства та підвищення його статусу у Господарському кодексі України / С.А. Кузьміна // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. И-т экон.-правов. исследований. – Донецк: Юго-Восток, ЛТД, 2005. – С. 340-343.
81. Кузьміна С.А. Напрями модернізації конкурентного законодавства / С.А. Кузьміна, Т.В. Некрасова // Економіка і право. – 2008. – № 3. – С. 120-124.
82. Кузьмін Р.І. Антимонопольне регулювання в господарському праві Японії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.04 «Господарське право: господарсько-процесуальне право» / Р.І. Кузьмін / НАН України. Ін-т екон.-правов. досліджень. – Донецьк, 1997. – 34 с.
83. Кулагин М.И. Избранные труды по акционерному и торговому праву / М.И. Кулагин. – М.: Статут, 2004. – 361 с.
84. Лившиц Р.С. Эффективность концентрации производства в промышленности СССР / Р.С. Лившиц. – М.: Наука, 1971. – 327 с.
85. Лозова Г. Методологічні аспекти визначення економічної концентрації в США та країнах ЄС / Г. Лозова // Конкуренція. – 2004. – № 1 (10). – С. 12-17.
86. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації / З.О. Луцишин. – К.: Друк, 2002. – 320 с.
87. Макконнелл Кэмпбелл Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2-х т.: пер. с англ. / Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. – М.: Республика, 1993. – Т. 2. – 400 с.
88. Мальський О. М&А з точки зору конкурентного права / О. Мальський // Правовий тиждень. – 2007. – 11 грудня (№ 50). – С. 5.
89. Мамутов В.К. Господарче право зарубіжних країн: підручник / В.К. Мамутов, О.О. Чувпило. – К.: Ділова Україна, 1996. – 352 с.
90. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии: в 3-х т. / К. Маркс – М.: Политиздат, 1949. – Т. 1. – Кн. 1.: Процесс производства капитала. – 794 с.
91. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право: курс лекций / В.С. Мартемьянов. – М.: БЕК, 1994. – Т. 1. – 312 с.
92. Мельник С.Б. Монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец: 12.00.04 «Господарське право: господарсько-процесуальне право» / С.Б. Мельник / НАН України. Ін-т екон.-правов. досліджень. – Донецьк, 2001. – 20 с.
93. Мельниченко О.І. Про практику застосування судами конкурентного законодавства / О.І. Мельниченко // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 1. – С. 38-51.
94. Мендрул О.Г. Ринок цінних паперів: навч. посіб. / О.Г. Мендрул, І.А. Шевчук. – К.: КНЕУ, 2000. – 156 с.
95. Методика визначення відносин контролю: Затв. Розпорядженням Антимононольного комітету України від 24.12.2002 р. № 397-р // http://www.amcu.gov.ua/amc/control/uk/search/results
96. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 778.
97. Методика оцінки державних корпоративних прав: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1999 р. № 1406 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31. – Ст. 1618. – [зі змін. та допов.].
98. Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 2. – Ст. 57. – [зі змін. та допов.].
99. Мойсик В.Р. Захист економічної конкуренції: Україна виходить на європейський рівень / В.Р. Мойсик, О.І. Мельниченко // Конкуренція. – 2005. – № 3. – С. 54-62.
100. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. / за заг. ред. Г.Л. Знаменского, В.С. Щербини. – К.: Юринком Інтер, 2008. – 720 с.
101. Николаева И.П. Экономическая теория: Учебник. – М.: КноРус, 2001. – 222 с.
102. О защите конкуренции: Закон Российской Федерации от 26.07.2006 г. № 135-ФЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fas.gov.ru/law/9498.shtml – [с изм. и допол.].
103. Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 рр.: Затв. Указом Президента України від 19.11.2001 р. № 1097/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2056. – [зі змін. та допов.].
104. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України / В. Опришко // Право України. – 2001. - № 2 – С. 27-30.
105. Павлов В.І. Цінні папери в Україні: навч. посіб. / В.І. Павлов, І.І. Пилипенко, І.В. Кривов’язюк. – К.: Кондор, 2004. – 400 с.
106. Парамонов А.В. Учет и анализ предпринимательского капитала // Аудит и финансовый анализ. – 2001. - № 1. – С. 25-72.
107. Пендак А. Порівняльний огляд законодавства ЄС та законодавства України в сфері конкуренції [Електронний ресурс] / А. Пендак. – Режим доступу: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=148&d=485
108. Перелік документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності: Затв. наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 р. № 2958 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
109. Першиков Є.В. Деякі питання захисту прав господарюючих суб’єктів при розгляді арбітражними судами справ щодо виконання вимог конкурентного права / Є.В. Першиков // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. – № 3. – С. 124-129.
110. Пєсков В. Правові аспекти організації дочірніх підприємств / В. Пєсков // Право України. – 1999. – № 10. – С. 23.
111. Піндак Роберт С. Мікроекономіка: пр. з англ. / Роберт С.ом Піндак, Деніел Л. Рубінфелд. – К.: Основи, 1996. – 646 с.
112. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р. № 135 // Збірник постанов уряду України. – 1995. – № 5. – [зі змін. та допов.].
113. Положення про Комісію з питань оцінки пози¬тивних і негативних наслідків узгоджених дій, концентрації суб’єктів господарювання: Затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 24.04.03 р. № 106 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
114. Положення про особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків: Затв. розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.06.2004 р. № 913 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
115. Положення про особливості контролю за дотриманням антимонопольного законодавства інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 18.11.1994 р. № 13-р // Бюлетень нормативних актів міністерств. – 1995. – № 1. – С. 134-140. – [зі змін. та допов.].
116. Положення про особливості реорганізації інвестиційних фондів шляхом злиття або приєднання: Затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, за погодженням з Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України від 05.11.1999 р. № 228 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
117. Положення про порядок одержання згоди Антимонопольного комітету України на поглинання суб’єктів господарювання у процесі приватизації: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21.06.1994 р. № 8-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – (втратив чинність).
118. Положення про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21.06.1994 р. № 9-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – (втратив чинність).
119. Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 р. № 4-р // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1994. – № 7. – С. 41-46. – [зі змін. та допов.].
120. Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію): Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.02.2002 р. № 33-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
121. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств: Затв. наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 р. № 1800 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
122. Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції: Затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 р. № 182-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
123. Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств: Затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 30.12.1998 р. № 221 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua – [зі змін. та допов.].
124. Положення про порядок складання адм