ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Гурак Любов Василівна

УДК 346.14:378.1

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бойчук Роман Петрович
кандидат юридичних наук,
доцент

Харків – 2012
ЗМІСТ

Перелік умовних позначень…………………………………………………...4
ВСТУП………………………………………………….………………………..5
РОЗДІЛ 1. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ЙОГО МАЙНОВІ ЕЛЕМЕНТИ ………………………………………………………..…………..14
1.1. Компетенція і господарська правосуб'єктність державних вищих навчальних закладів …………………..………………………………………...14
1.2. Майнова основа господарської діяльності державного вищого навчального закладу………………………………..…….……………………..48
1.3. Господарсько-правова відповідальність державного вищого навчального закладу…………………………………………………………….84
Висновки до розділу 1……………………………………………………….….93
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ……………………………….….….101
2.1. Сутність та загальна характеристика регулювання та управління господарською діяльністю державних вищих навчальних закладів .………101
2.2. Особливості державного регулювання певних видів господарської діяльності державних вищих навчальних закладів…………………………..135
Висновки до розділу 2………………………………………………………….152
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОГОВІРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ………………………..…………….157
3.1. Сутність та загальна характеристика договорів, які опосередковують господарську діяльність державних вищих навчальних закладів ………………………………………………………………………....157
3.2. Особливості укладання та виконання окремих видів договорів, що опосередковують господарську діяльність державних вищих навчальних закладів ………………………………………………………..………………..173
Висновки до розділу 3………………………………………………………….187
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...200
ДОДАТОК……………………………………………………………….……..229

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
БК України – Бюджетний кодекс України
ВНЗ – Вищий навчальний заклад
ГК України – Господарський кодекс України
ДВНЗ – Державний вищий навчальний заклад
МОН – Міністерство освіти і науки України
МОНмолодьспорт України – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ПК України – Податковий кодекс України
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вища освіта вважається важливим чинником розвитку суспільства та держави України. Соціально-економічні й політичні зміни сьогодення, зміцнення державності в нашій країні, входження України в світове співтовариство неможливі без структурної та послідовної реформи національної системи вищої освіти, оптимізації функціонування вищих навчальних закладів. Вищі навчальні заклади активно залучаються у сферу господарських правовідносин, що є необхідним для належного виконання ними своїх статутних завдань, надання освітніх послуг. Серед них провідне місце належить державним вищим начальним закладам (далі – ДВНЗ), які традиційно надають якісні освітні послуги, здатні здійснювати ґрунтовні наукові дослідження, мають високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення. При цьому ефективність участі ДВНЗ у господарсько-правових правовідносинах залежить від належного нормативного регулювання та управління їхньою господарською діяльністю, що потребує вдосконалення чинного господарського законодавства та пошуку оптимальної теоретичної моделі функціонування ДВНЗ.
На жаль, у вітчизняній доктрині господарського права відсутні комплексні наукові праці, присвячені господарсько-правовому забезпеченню діяльності ДВНЗ. Загальнотеоретичні розробки проблем функціонування ДВНЗ знайшли відображення у працях вітчизняних та російських вчених-юристів теорії та історії держави і права, конституційного, податкового, цивільного, фінансового права, зокрема В. І. Борисової, П. П. Зайця, В. С. Журавського, О. Є. Іванова, М. І. Капустіна, В. Г. Кінельова, О. В. Куцурубувої-Шевченко, І. В. Спасибо-Фатєєвої та ін. При цьому особливості участі вказаних установ у сфері господарських правовідносин фрагментарно розглядалися у працях В. В. Астахова, А. В. Бєлозьорова, Є. В. Булатова, Л. В. Винара, С. А. Загороднього, М. І. Ісакова, К. А. Карчевського, О. Р. Кібенко, К. О. Кочергіної, С. В. Курова, Д. С. Лещенка, В. К. Мамутова, В. С. Мілаш, П. В. Нестеренко, О. П. Подцерковного, А. І. Рожкова, М. М. Суровцова, Т. В. Твердова, М. В. Токмовцевої, В. С. Щербини та ін. Однак наявність значного масиву юридичних джерел та прийняття спеціального законодавства не вирішило науково-практичних проблем, що виникають у зв’язку з участю ДВНЗ у сфері господарських правовідносин. Зокрема, це стосується майнової основи господарської діяльності ДВНЗ, їх господарсько-правової відповідальності, особливостей регулювання та управління господарською діяльністю тощо. Зазначене вказує на актуальність теми роботи і визначає необхідність її наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри господарського права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» згідно із цільовою комплексною програмою «Проблеми оптимізації правового регулювання економічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 0206u002289).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення особливостей господарсько-правового забезпечення діяльності державних вищих навчальних закладів, включаючи компетенцію і господарську правосуб'єктність, майнову основу господарювання, договірне забезпечення, господарсько-правові засади регулювання та управління господарською діяльністю.
Відповідно до поставленої мети в дисертації зосереджена увага на виконанні таких основних завдань:
– з’ясувати особливості компетенції і господарської правосуб'єктності державних вищих навчальних закладів;
– розкрити особливості майнової основи господарської діяльності державного вищого навчального закладу;
– встановити особливості господарсько-правової відповідальності державного вищого навчального закладу;
– надати загальну характеристику регулювання та управління господарською діяльністю державних вищих навчальних закладів;
– виявити особливості державного регулювання певних видів господарської діяльності державних вищих навчальних закладів;
– дослідити специфіку договорів, які опосередковують господарську діяльність державних вищих навчальних закладів.
Об’єктом дослідження є господарсько-правові відносини, пов’язані із діяльністю державних вищих навчальних закладів.
Предметом дослідження є особливості господарсько-правового забезпечення діяльності державних вищих навчальних закладів.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дисертантом використовується весь комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній науці господарського права.
Методологічну основу дисертації склали такі загальновизнані у правовій науці методи: діалектичний, спеціально-юридичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, соціологічний, а також інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.
Діалектичний та спеціально-юридичний метод застосовано для розкриття особливостей правого статусу ДВНЗ як суб’єктів господарювання; формально-логічний – для визначення основних правових категорій, зокрема «вищий навчальний заклад», «державний вищий навчальний заклад», «господарсько-правовий статус державного вищого навчального закладу», інших понять, що досліджуються у роботі, і для подальшого використання у більш складних формах мислення – судженнях та умовиводах; системно-структурний – для з’ясування специфіки господарсько-правового становища ДВНЗ у системі суб’єктів господарювання – юридичних осіб публічного права; системи органів, що здійснюють регулювання та управління господарською діяльністю ДВНЗ; порівняльно-правовий – для розкриття відмінностей господарсько-правового статусу ДВНЗ та ВНЗ інших форм власності; соціологічний метод – для врахування соціальної спрямованості господарсько-правової діяльності ДВНЗ;
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній доктрині господарського права проведено комплексне дослідження господарсько-правового забезпечення діяльності ДВНЗ.
Науковим дослідженням вперше:
- обґрунтована необхідність законодавчого закріплення виключної господарської правосуб’єктності ВНЗ, у тому числі державних, шляхом визначення видів господарської діяльності, яку можуть здійснювати такі навчальні заклади;
- внесено пропозицію законодавчо закріпити гарантії для ДВНЗ у разі прийняття державою як власником майна в особі уповноваженого органу влади рішення про вилучення надлишкового майна або «майна, що не використовується», чи «майна, що використовується не за призначенням» з огляду на ч. 2 ст. 137 Господарського Кодексу України (далі – ГК України). Такий механізм повинен здійснюватися виключно на компенсаційній основі з відшкодуванням ДВНЗ вартості майна, що підлягає вилученню. При цьому для забезпечення майнових прав та інтересів суб’єктів господарювання у ч. 2 ст. 137 ГК України доцільно передбачити можливість вилучення майна власником (державою) лише у разі його невикористання або використання не за цільовим призначенням, що призводить до знецінення або знищення такого майна володільцем;
- запропоновано доповнити ст. 136 та ст. 137 ГК України частинами четвертими, в яких передбачити норми про обмеження використання суб’єктами господарювання державного сектору економіки майна, що закріплене за ними на праві господарського відання та оперативного управління, на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршення екологічної ситуації та природних якостей землі;
- за відсутності у чинному законодавстві правового регулювання діяльності установ – суб’єктів господарювання як юридичних осіб публічного права запропоновано доповнити ГК України окремою главою (Глава 8-1 «Державні та комунальні установи»), яка буде визначати загальні положення про порядок їх створення, зміст організаційно-правової форми та особливості правового статусу;
- визначена доцільність функціонування ДВНЗ в організаційно-правовій формі установи, оскільки вона є найбільш прийнятною з точки зору основної функції досліджуваного закладу, правового режиму майна та особливостей відносин між власником та ДВНЗ. При цьому установу як організаційно-правову форму юридичної особи публічного права суб’єкта господарювання необхідно розглядати некомерційною організацією, що є унітарною юридичною особою та створена за рішенням компетентного органу державної влади або місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних або інших функцій некомерційного характеру;
- обґрунтовано положення про субсидіарну відповідальність держави за господарськими зобов’язаннями ДВНЗ як установ, за якими майно закріплене на праві оперативного управління, додавши відповідну норму в запропоновану нами Главу 8-1 ГК України;
- з метою реалізації господарсько-правової відповідальності ДВНЗ обґрунтована необхідність надання їм права формувати резервний фонд за рахунок власних надходжень та доцільність законодавчого закріплення норми про визначення серед напрямів використання власних надходжень форм покриття непередбачених витрат;
- у частині договірного забезпечення діяльності ДВНЗ запропоновано виділяти три основні групи договорів: а) освітні договори, спрямовані на надання просвітницьких послуг; б) договори, які опосередковують господарське забезпечення діяльності ДВНЗ як суб’єктів ринкових правовідносин; в) договори, які опосередковують науково-дослідницьку інноваційну діяльність, пов’язані зі створенням науково-технічної продукції;
- визначена необхідність скасувати вступ до ДВНЗ поза конкурсом та доведена доцільність вступу до ВНЗ усіх категорій абітурієнтів на загальних умовах та підставі проявленого рівня здобутої середньої та середньоспеціальної освіти. При цьому з метою забезпечення законодавчих гарантій щодо державної підтримки пільгових категорій громадян у здобутті вищої освіти, необхідним є запровадження адресного механізму державної підтримки навчання у ВНЗ вказаних категорій осіб шляхом відшкодування вартості їх навчання у разі вступу до ВНЗ за контрактом за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
Набули подальшого розвитку:
- дослідження обсягу прав та ступеню автономії ДВНЗ. Доведено, що серед ДВНЗ найбільш широким колом прав та вищим ступенем автономії володіють заклади зі статусом національного дослідницького університету. У Законі України «Про вищу освіту» (у ст. 26 «Національний вищий навчальний заклад») запропоновано передбачити норми про порядок надання ДВНЗ правового статусу дослідницької установи із подальшою деталізацією у відповідній Постанові Кабінету Міністрів України. За відсутності у Законі України «Про вищу освіту» поняття «автономії державного вищого навчального закладу» запропоновано розкрити його зміст у ч. 1 ст. 29 Закону та обґрунтована необхідність закріплення на законодавчому рівні форматів автономії ДВНЗ залежно від їх рівня;
- характеристика сутності організаційно-правової форми установи як юридичної особи публічного права – суб’єкта господарювання. У зв’язку з цим доведено, що правовий статус ДВНЗ як юридичних осіб публічного права необхідно деталізувати в Законі України «Про вищу освіту», в якому розкрити особливості регулювання правового статусу ДВНЗ як юридичної особи публічного права, визначити систему органів управління, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо;
- положення про закріплення майна ДВНЗ на єдиному правовому титулі – праві оперативного управління. У зв’язку з цим запропоновано ч. 2 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» доповнити та викласти у такій редакції: «Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, доходи від використання цього майна, а також кошти та матеріальні цінності, отримані від органів державної влади, підприємств, установ, організацій (в тому числі благодійних) та фізичних осіб належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління»;
- визначення системи органів управління ДВНЗ (власник, керівник, ректорат, наглядова рада, вчена рада, адміністративна рада, методична рада) та запропоновані зміни до Закону України «Про вищу освіту» в частині їхнього правового статусу та компетенції. Зокрема, ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» необхідно доповнити положенням про межі самостійності керівника ВНЗ при розпорядженні майном та коштами такого закладу;
- теоретичні положення щодо особливостей надання та використання грантів як видів майнових надходжень ДВНЗ. Обґрунтовано необхідність проведення експертизи умов грантових договорів, порядку їх використання, що потребує внесення змін та доповнень до Законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про основи національної безпеки України», Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги»;
- теоретичні положення господарсько-правової відповідальності ДВНЗ. Обмеження господарсько-правової відповідальності ДВНЗ коштами, які знаходяться в розпорядженні закладу, суперечить загальному правилу про самостійну відповідальність юридичної особи суб’єкта господарювання щодо власних зобов’язань. У зв’язку з цим запропоновано запровадити обов’язковий мінімальний резервний фонд на відшкодування шкоди або збитків юридичним і фізичним особам за зобов’язаннями ДВНЗ в межах коштів спеціального фонду державного бюджету за рахунок періодичних відрахувань зі спеціального фонду.
Удосконалено:
- класифікацію ВНЗ та запропоновано проводити її за наступними критеріями: 1) формами власності, організаційно-правовими формами та особливостями фінансування; 2) типами або основними напрямами освітньої діяльності; 3) рівнями акредитації; 4) спеціалізацією (або напрямками підготовки); 5) масштабами діяльності; 6) здатністю створити інтелектуальний продукт; 7) рівнем автономії;
- визначення змісту господарської правосуб'єктності ДВНЗ, зокрема, обґрунтовано, що господарська правосуб’єктність ДВНЗ – це його абстрактна спроможність як суб'єкта господарського права, що конкретизується в можливості мати та реалізовувати суб'єктивні права і обов'язки двох видів: статусних правах і обов'язках (або компетенції) і похідних від них поточних правах і обов'язках. Специфіка правосуб’єктності ДВНЗ обумовлює особливий правовий режим його господарської діяльності, зокрема щодо організаційно-правової форми, порядку створення, господарської компетенції та режиму майна закладу;
- характеристику правової природи договору про професійну підготовку за державним замовленням. Зокрема, обґрунтовується, що при укладанні таких договорів замовник зобов’язаний оголосити конкурс для усіх ВНЗ незалежно від форм власності та створити для них рівні можливості в отриманні права на виконання державного замовлення шляхом участі у конкурсному відборі, оскільки це відповідає загальним засадам господарювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері: для поглиблення наукових досліджень з господарсько-правового забезпечення діяльності державних вищих навчальних закладів;
– науково-освітній сфері: під час викладання навчальних курсів «Господарське право», «Цивільне право»;
– науково-методичній сфері: при підготовці навчальних програм з господарського права, а також розділів підручників і навчально-методичних посібників;
– практичній сфері: для вдосконалення чинного законодавства України, а також інших нормативних актів, які регулюють діяльність державних вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою господарського права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Окремі положення дисертаційного дослідження отримали апробацію на наступних конференціях:
– Науково-практичній конференції «Правове забезпечення становлення економіки інноваційного типу в Україні» (15 грудня 2009 року, м. Харків);
– VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (19-20 березня 2010 року, м. Луцьк);
– ІІ Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу» (11-17 березня 2011 року, м. Луганськ);
– Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2011 року» (09 листопада 2011 року, м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у семи наукових публікаціях, у тому числі у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях, а також у чотирьох тезах доповідей та повідомлень на наукових семінарах і конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та подається нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей господарсько-правового забезпечення діяльності державних вищих навчальних закладів, включаючи компетенцію і господарську правосуб'єктність, майнову основу господарювання, господарсько-правові засади регулювання та управління господарською діяльністю та їх договірне забезпечення. Основні теоретичні та практичні результати цього дослідження полягають у розробці таких висновків, положень та пропозицій:
1. З огляду на ч. 2 ст. 81 ЦК України ДВНЗ за способом створення належить до юридичних осіб публічного права, оскільки засновуються розпорядчим актом органу державної влади. ЦК України регулює правовий статус юридичних осіб лише приватного права (ч. 3 ст. 81) та закріплює зміст організаційно-правової форми установи як суб’єкта приватного права (ч. 3 ст. 83) тому, запропоновано доповнити ГК України окремою главою (Главу 8-1 «Державні та комунальні установи»), яка буде визначати загальні положення про порядок створення, зміст організаційно-правової форми та правовий статус установ як юридичних осіб публічного права – суб’єктів господарювання. Крім того, правовий статус ДВНЗ як юридичних осіб публічного права варто деталізувати в Законі України «Про вищу освіту», в якому розкрити особливості регулювання правового статусу ДВНЗ, визначити систему органів управління, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень тощо.
2. Установа як організаційно-правова форма суб’єкта публічного права є найбільш прийнятною для ДВНЗ з урахуванням їхньої основної функції – надання освітніх послуг, правового режиму майна та особливостей правовідносин між засновником (державою) та ДВНЗ. Її необхідно розглядати некомерційною організацією, що є унітарною юридичною особою та створена за рішенням компетентного органу державної влади або органу місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних або інших функцій некомерційного характеру.
3. З метою визначення відмінностей обсягу прав ДВНЗ у сфері господарювання удосконалено класифікацію ВНЗ з урахуванням можливих правових форм відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та запропоновано проводити її за наступними критеріями: 1) формами власності, організаційно-правовими формами та особливостями фінансування (державні ВНЗ, ВНЗ комунальної форми власності та приватні ВНЗ); 2) типами або основними напрямами освітньої діяльності (університет, академія, інститут, консерваторія, коледж, технікум); 3) рівнями акредитації (ВНЗ I, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації); 4) спеціалізацією (або напрямками підготовки) (універсальні та спеціалізовані); 5) масштабами діяльності (внутрішньодержавні (що у свою чергу поділяються на загальнодержавні, регіональні та місцеві), транснаціональні та міжнародні); 6) здатністю створити інтелектуальний продукт (ДВНЗ, що мають статус науково-дослідницької установи та без такого статусу, та ВНЗ, функції яких мають переважно педагогічний, просвітницький характер); 7) рівнем автономії (ДВНЗ з високим рівнем автономії – ДВНЗ зі статусом дослідницького університету; ДВНЗ з середнім рівнем автономії – академії та університети, що не мають статусу дослідницьких університетів, проте мають статус національних ДВНЗ; ДВНЗ із низьким рівнем автономії – ДВНЗ, що не мають статусу дослідницьких університетів та статусу національних ДВНЗ).
4. Серед ДВНЗ найбільш широким колом прав та вищим ступенем автономії характеризуються заклади зі статусом національного дослідницького університету. У зв’язку з відсутністю нормативного закріплення доцільно передбачити на рівні Закону України «Про вищу освіту» (у ст. 26 «Національний вищий навчальний заклад») механізм надання ДВНЗ правового статусу дослідницької установи із його подальшою деталізацією у відповідній Постанові Кабінету Міністрів України. Крім того, за відсутності у Законі України «Про вищу освіту» поняття «автономії державного вищого навчального закладу», необхідно доповнити ч. 1 ст. 29 Закону таким визначенням: «Автономія державного вищого навчального закладу – це сукупність прав та обов’язків, що характеризують рівень самостійності державного вищого навчального закладу у здійсненні освітньої, наукової, фінансово-господарської діяльності, а також формуванні власної організаційної структури».
5. Незалежно від джерела надходження майно ДВНЗ повинно закріплюватися за ними на єдиному правовому титулі – праві оперативного управління. Це пов’язано з правовою природою такого похідного права та винятковою важливістю соціальних завдань, які покладаються на досліджуваний суб’єкт господарювання. Тому ч. 2 ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» потрібно доповнити та викласти у такій редакції: «Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, доходи від використання цього майна, а також кошти та матеріальні цінності, отримані від органів державної влади, підприємств, установ, організацій (в тому числі благодійних) та фізичних осіб належать вищому навчальному закладу на праві оперативного управління».
6. Положення ч. 2 ст. 137 ГК України, пов’язані з правовим титулом оперативного управління, потребують удосконалення, оскільки вони не здатні захистити ДВНЗ в умовах конкуренції на ринку послуг. Так, відповідно до вказаної статті орган управління ДВНЗ має право вилучати майно у таких суб’єктів господарювання (так званого надлишкового майна, або «майна, що не використовується», чи «майна, що використовується не за призначенням»). Це не відповідає основоположному принципу господарського права – принципу рівності суб’єктів господарювання. Тому нормами господарського законодавства на рівні закону повинен бути передбачений механізм вилучення майна виключно на компенсаційній основі з відшкодуванням ДВНЗ вартості майна, що підлягає вилученню. При цьому мають враховуватися інтереси самого господарюючого суб’єкта, його трудового колективу, у тому числі з позицій конкурентного законодавства. Для забезпечення майнових прав та інтересів суб’єкта господарювання доцільно передбачити можливість вилучення майна власником (державою) лише у разі його невикористання або використання не за цільовим призначенням, що призводить до знецінення або знищення такого майна володільцем.
7. З урахуванням публічно-правових аспектів власності, згідно з якими власність не повинна використовуватися власником на шкоду інтересам суспільства та його членам, запропоновано доповнити ст. 136 та ст. 137 ГК України частинами четвертими, в яких передбачити норми про обмеження використання суб’єктами господарювання державного сектору економіки майна, що закріплене за ними на праві господарського відання та оперативного управління, на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршення екологічної ситуації та природних якостей землі.
8. З огляду на відсутність нормативного закріплення у Законі України «Про вищу освіту» особливостей господарської відповідальності ДВНЗ, необхідно удосконалити її засади. Зокрема, з метою захисту інтересів кредиторів механізм субсидіарної відповідальності держави за господарськими зобов’язаннями варто поширити окрім казенних підприємств й на інших юридичних осіб публічного права, у т.ч. ДВНЗ, додавши відповідну норму у пропоновану нами Главу 8-1 ГК України. При цьому з метою реалізації загального правила про самостійну відповідальність юридичної особи щодо власних зобов’язань ДВНЗ, який припускається порушень зобов’язань за господарськими договорами, повинен безпосередньо відчувати на собі негативний вплив від результатів такої неправомірної діяльності. У зв’язку з цим необхідно запровадити в межах спеціального фонду державного бюджету обов’язковий мінімальний резервний фонд на відшкодування шкоди або збитків юридичним і фізичним особам за зобов’язаннями ДВНЗ за рахунок періодичних відрахувань зі спеціального фонду. Наявність вказаного механізму, з одного боку, стимулювала б ДВНЗ належним чином виконувати свої господарсько-правові зобов’язання, а з іншого – надавала б гарантії кредиторам щодо їх виконання. У разі невикористання коштів резервного фонду в межах спеціального фонду державного бюджету як міру заохочення доцільно надати право таким закладам використовувати вказані кошти для покращення їхньої інфраструктури, преміювання працівників тощо.
9. Доцільно внести зміни до ч. 3 ст. 69 Закону України «Про вищу освіту», яка передбачає, що невиконання ВНЗ головних завдань діяльності, вимог стандартів вищої освіти є підставою для позбавлення його ліцензії. При цьому варто передбачити наступне положення: якщо господарська діяльність ДВНЗ набуватиме характеру підприємницької (комерційної) діяльності (з огляду на зміст ст. 42 ГК України), спрямованої на досягнення не соціально значимого результату, а цілей, щодо отримання прибутку, то це буде підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, таких як вилучення прибутку, оподаткування таких прибутків або застосування найбільш жорстокої санкції – позбавлення ліцензії, що призведе до припинення діяльності ДВНЗ на ринку освітніх послуг.
10. При визначенні змісту і співвідношення поняття державного регулювання та державного управління ДВНЗ доцільно виходити з того, що йдеться про упорядкування господарської діяльності на макрорівні та мікрорівні. Упорядкування господарської діяльності на макрорівні, тобто в площині функціонування усіх суб’єктів господарювання, здійснюється з метою реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм за допомогою певних засобів державного регулювання, визначених ГК України, з урахуванням балансу між приватними інтересами (інтересами ДВНЗ як суб’єкта господарювання) та публічними інтересами (суспільства, держави, викладачів, студентів). Упорядкування господарської діяльності на мікрорівні передбачає управління власником конкретним суб’єктом господарювання.
11. У системі вищої освіти є органи (макрорівня і мікрорівня), що одночасно регулюють, управляють господарською діяльністю ДВНЗ та здійснюють контроль за такою діяльністю. Прикладом таких органів є МОНмолодьспорту України, що поряд з регулюванням господарсько-правових відносин ДВНЗ здійснює управління їх діяльністю та контроль за якістю освітніх послуг, що надаються ними. Ректор (керівник) ДВНЗ, вчена рада як органи управління ДВНЗ також поряд з управлінням виконують функцію контролю за здійсненням господарської діяльності закладу. Разом із тим існує низка органів державної влади, що безпосередньо не регулюють та не управляють господарською діяльністю ДВНЗ, однак контролюють на предмет відповідності чинному законодавству (наприклад, органи прокуратури України). Отже, усім органам управління господарською діяльністю ДВНЗ притаманна у певній мірі функція контролю, однак не всім органам контролю притаманна функція управління господарською діяльністю ДВНЗ.
12. Основними завданнями контролю за господарською діяльністю ДВНЗ є: 1) контроль за законністю господарської діяльності ДВНЗ; 2) виявлення та припинення порушень під час здійснення господарської діяльності ДВНЗ; 3) вжиття заходів, спрямованих на усунення причин і умов порушень під час здійснення господарської діяльності ДВНЗ; 4) притягнення до відповідальності ДВНЗ, що вчиняють порушення під час здійснення господарської діяльності (наприклад, шляхом позбавлення ліцензії на надання освітніх послуг); 5) стимулювання правомірної поведінки за результати ефективної господарської діяльності ДВНЗ (шляхом збільшення фінансування, надання особливого правового статусу). При цьому має місце здійснення контролю не лише за законністю господарської діяльності ДВНЗ на мікрорівні, а й за законністю управління господарською діяльністю на макрорівні, тобто за дотриманням норм законодавства органами управління на вищому (верхньому) рівні управління. Такий контроль має постійний, систематичний характер, пронизує усі сфери господарської діяльності ДВНЗ та усі рівні його управління, тому його можна назвати наскрізним, тобто комплексним як за обсягом, так і за рівнем.
13. У частині договірного забезпечення діяльності ДВНЗ варто виділяти три основні групи договорів: а) освітні договори, спрямовані на надання просвітницьких послуг (договори про надання освітніх послуг, професійну підготовку, проведення практики студентів ВНЗ, видавничо-поліграфічну діяльність, здійснення посередницьких послуг, співробітництво з іншими ВНЗ (у т.ч. іноземними) тощо); б) договори, що опосередковують господарське забезпечення діяльності ВНЗ як суб’єкта ринкових правовідносин (договори на реалізацію продукції, поставки, купівлі-продажу, перевезення тощо); в) договори, що опосередковують науково-дослідницьку інноваційну діяльність, пов’язані зі створенням науково-технічної продукції (договори про надання консультативних та експертних висновків, здійснення наукових досліджень, створення і передачу науково-технічної продукції).
14. Необхідно зберегти чинну редакцію ч. 6 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» щодо незмінності ціни надання освітніх послуг протягом усього періоду навчання студента у ДВНЗ. Однак при цьому потрібно захистити інтереси обох сторін такого договору: як ДВНЗ, так і замовника освітніх послуг. Тому для замовника ціна повинна залишатися незмінною істотною умовою такого договору упродовж усього періоду навчання. З іншого боку, з метою захисту інтересів ДВНЗ, який безпосередньо відчуває економічні зміни на ринку освітніх послуг, необхідно запровадити механізм страхування ризиків збільшення вартості освітніх послуг. Крім того, доцільно закріпити у договорах про професійну підготовку за державним замовленням норму про однаковий розмір ціни для замовників незалежно від форми власності, що відповідає принципу рівності суб’єктів господарювання.
15. За відсутності нормативного регулювання запропоновано доповнити Закон України «Про вищу освіту» статтею про особливості навчання іноземних громадян та осіб без громадянства на території України: «Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, повинні сплачувати за навчання плату у розмірі, яка встановлена для громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули на навчання або знаходяться на території України з інших законних підстав, здійснюють оплату за навчання на договірних засадах у розмірі, що визначена для іноземців».
16. З метою удосконалення забезпечення господарської діяльності ДВНЗ доцільно запровадити механізм професійної підготовки за державним замовленням на конкурсних засадах як для ДВНЗ, так і для ВНЗ інших форм власності.
17. Варто скасувати механізм вступу до ДВНЗ поза конкурсом. Усі абітурієнти повинні вступати до ВНЗ на загальних умовах та підставі проявленого рівня здобутої середньої та середньоспеціальної освіти. З метою захисту соціально незахищених категорій громадян у здобутті вищої освіти, які мають право на пільги відповідно до закону, замість загальних гарантій необхідно запровадити для них адресний механізм державної підтримки навчання у ВНЗ шляхом відшкодування вартості навчання у разі вступу до ВНЗ за контрактом. Для функціонування вказаного механізму у державному або місцевому бюджеті повинні передбачатися витрати для відшкодування вартості навчання пільгових категорій громадян у ВНЗ.
18. У зв’язку із недостатнім нормативним регламентуванням порядку отримання грантів, правовідносин, які виникають між грантодавцем і грантоотримувачем, правових наслідків створення об’єктів інтелектуальної власності у результаті реалізації грантового договору, умов прийняття і використання грантів, необхідно внести зміни та доповнення до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про основи національної безпеки України», Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» щодо особливостей надання гранту для ДВНЗ. З метою захисту публічного порядку України необхідно проводити експертизу зовнішніх грантів, що надходять від іноземних донорів, та визначити умови їх використання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова, Е. А. Юридическое оформление получения гранта [Текст] / Е. А. Абросимова // Практика взаимоотношений учреждений культуры с организациями, дающими гранты : Справочник руководителя учреждения культуры. – 2004. – № 3. – С. 66–72.
2. Административное право Российской Федерации [Текст] : Учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : Зерцало-М, 2001. – 592 с.
3. Административное право Российской Федерации [Текст] : Учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : Зерцало, 1997. – 672 с.
4. Адміністративне право [Текст] : Підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Паращук, В. В. Богуцький та ін. ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Паращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с.
5. Алексеев, С. С. Общая теория права. В 2-х томах [Текст]. – Т.ІІ. – М. : Юрид. лит-ра, 1982. – 360 с.
6. Андрусенко, С. І. Акредитація: Організація та проведення у вищих навчальних закладах України [Текст] / С. І. Андрусенко, В. І. Домні. – К. : КУЕТТ, 2003. – 34 с.
7. Андрущенко, В. П. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти на рубежі століть [Текст] / В. П. Андрущенко // Вища освіта. – 2001. – № 2. – С. 5-13.
8. Антонюк, Т. Якість освітніх послуг як головна умова конкурентоспроможності української системи вищої освіти [Текст] / Т. Антонюк // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2010. – Вип. 14. – С. 32-37.
9. Антошкіна, Л. І. Науково-методичні основи державного регулювання вищої освіти [Текст] : Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Л.І. Антошкіна; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки України. — К. : [б.в.], 2006. — 34 с.
10. Астахов, В. В. Правовое регулирование функционирования в Украине высших учебных заведений, основанных на негосударственной форме собственности [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В. В. Астахов; Нац. юрид. акад. Украины им. Я. Мудрого. – Х. : [б. и.], 1999. – 185 с.
11. Атаманчук, В. Г. Сущность советского государственного управления [Текст] / В. Г. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1980. – 325 с.
12. Атаманчук, Г. Теория государственного управления [Текст] / Г. Атаманчук. – М. : Омега-Л, 2004. – 301 с.
13. Белозеров, А. В. Понятие и содержание обязательства по возмездному оказанию образовательных услуг [Текст] : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / А. В. Белозеров; Москов. гос. социальный ун-т. – М. : [б. и.], 2000. – 220 с.
14. Беляневич, О. А. Господарський договір та способи його укладання [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О. А. Беляневич; Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. — К. : [б. в.], 1999. — 24 с.
15. Беляневич, О. А. Господарський договір та способи його укладання [Текст] : дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О. А. Беляневич; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К. : [б. в.], 1999. — 173 с.
16. Беляневич, О. А. Теоретичні проблеми господарського договірного права [Текст] : Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / О. А. Беляневич; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : [б. в.], 2006. – 34 с.
17. Берман, Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования [Текст] / Гарольд Дж. Берман / Пер. с англ. — 2-е изд. — М. : Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М —НОРМА, 1998. — 624 с.
18. Богданов, Е. В. Моделирование права собственности в гражданском законодательстве РФ [Текст] / Е. В. Богданов // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 18–22.
19. Борисова, В. І. Поняття і ознаки юридичної особи [Текст] / В. І. Борисова // Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін..; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.1. – С. 113-116.
20. Булатов, Є. В. Правовий статус установи як учасника господарських відносин [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Є. В. Булатов; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк : [б. в.], 2005. — 20 с.
21. Булатов, Є. В. Правовий статус установи як учасника господарських відносин [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Є. В. Булатов; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк : [б. в.], 2005. — 224 с.
22. Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 08.07.2010 [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50-51 (24.12.2010). – Ст. 572.
23. Вакарчук, І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи [Текст] : Доповідь Міністра освіти і науки на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки 21 березня 2008 р. / І. Вакарчук // Освіта і управління. – 2008. – Т. 11. – С. 6–20.
24. Василенко, М. Д. «Система» в господарському праві: технологічні парки та інші інноваційні структури [Текст] / М. Д. Василенко // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 332-337.
25. Винар, Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Л. В. Винар; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : [б. в.], 2006. — 189 с.
26. Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання [Текст] / За ред. П. П. Зайця, В. С. Журавського. – К. : Форум, 2003. – 1021 с.
27. Вищі навчальні заклади, які відносяться до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/nauka/naukovi-ustanovi-ta-vnz. - Загол. з екрану.
28. Вікторов, В. Г. Регулювання якості освіти як філософсько-освітянська проблема [Текст] : Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / В. Г. Вікторов; Ін-т вищ. освіти АПН України. – К. : [б.в.], 2006. – 30 с.
29. Віхров, О. П. Щодо законодавчого визначення поняття управління господарською (підприємницькою) діяльністю [Електронний ресурс] // Режим доступа : http://www.rusnauka.com/8_NIT_2008/Tethis/Pravo/27702.doc.htm. – Загл. з екрану.
30. Геєць, В. Про характер перехідних процесів до економіки знань [Текст] / В. Геєць // Економіка знань: виклики глобалізації та Україна ; під заг. ред. А. П. Гальчинського, С. В. Льовочкіна, В. П. Семиноженка. – К. : ХФ НІСД, 2004. – С. 40– 80.
31. Герасименко, О. О. Забезпечення виконання господарських договорів з реалізації продукції [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О. О. Герасименко; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк : [б. в.], 2004. — 19 с.
32. Головко, С. Г. Розвиток нормативно-правового забезпечення освітньої галузі України [Текст] / С. Г.Головко, М. В. Головко // Матеріали IV Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Політ». – К. : [б. в.], 2008. – С. 368-370.
33. Господарське право [Текст] : Практикум / За заг. ред. В. С. Щербини. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 156 с.
34. Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11 (28.03.2003). – Ст. 462.
35. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21.10.1994 (с изм. 08.05.2010) [Текст] // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3101.
36. Гражданское право [Текст] : Учебник: В 2 ч. / Под ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляева. – 2–е изд. – М. : Юристъ, 2001. – Ч. 1. – 535 с.
37. Гражданское право [Текст] : Учебник: В 3 ч. / Под. ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – 3–е изд. – М. : ПРОСПЕКТ, 1998. – Ч. 1. – 632 с.
38. Гражданское право [Текст] : ученик: в 2 т. / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Изд-во БЕК, 1998. – Т. 1 – 816 с.
39. Гражданское право Украины [Текст] : Учебник: В 2-х ч. / Под. ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. – Харьков: Основа, 1996. – Ч. 1. – 440 с.
40. Григанська, С. В. Державне регулювання системи вищої освіти в Україні [Текст] : автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / С. В. Григанська; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя: [б.в.], 2008. – 20 с.
41. Грудницька С. М. Сутність і поняття правосуб’єктності: господарсько-правове визначення [Електронний ресурс] / С. М. Грудницька // Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Становлення сучасної юридичної науки», 2008 р. // Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=259. Загол. з екрану.
42. Гурак, Л. В. Майнова основа господарської діяльності державного вищого навчального закладу [Текст] / Л. В. Гурак // Правове забезпечення становлення економіки інноваційного типу в Україні: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 15 грудня 2009 р. / ред. кол.: Ю.П.Битяк, С.М.Прилипко, Ю.Є.Атаманова, Д.В.Задихайло. – Х. : «ФІНН», 2011. – С. 104-107.
43. Гурак, Л. В. Особливості використання зовнішніх грантів у господарській діяльності державних вищих навчальних закладів [Текст] / Л. В. Гурак // Зб. тез доп. та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. ії молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2011 року», 9 листопада 2011 р. / За заг. ред. А .П. Гетьмана. – Х.: Нац. ун-т «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2011. – С. 129-132.
44. Гурак, Л. В. Особливості господарської правосуб’єктності державного вищого навчального закладу [Текст] / Л. В. Гурак // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. тез наук. доп. VI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених (19-20 берез. 2010 р.) / уклад. О.В.Жишко, А.М.Сур'як, І.Ф.Урина. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – С. 234-236.
45. Гурак, Л. В. Особливості господарсько-правової відповідальності державних вищих навчальних закладів [Текст] / Л. В. Гурак // Проблеми законності. – 2011. – Вип. 114. – С. 238-244.
46. Гурак, Л. В. Особливості правової природи майна державного вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Л. В. Гурак // Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет конференції (Луганськ, 11-17 березня 2011 р.) / за загал. ред. О. В. Шаповалової. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля. – 2011. – С. 35-38
47. Гурак, Л. В. Особливості регулювання та управління господарською діяльністю державних вищих навчальних закладів [Текст] / Л. В. Гурак // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право / редкол.: А.П.Гетьман та ін. – Х. : Право, 2011. – № 3 (6). – С. 154-162.
48. Гурак, Л. Реформування господарсько-правових засад діяльності державних вищих навчальних закладів [Текст] / Л. Гурак // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 6 (174). – С. 55-57.
49. Державне регулювання економіки [Текст] : Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К. : КНЕУ, 2000. – 316 с.
50. Деякі питання надання вищим навчальним закладам статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету [Текст] : Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 03.02.2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 7 (12.02.2010). – Ст. 331.
51. Добровольська, В. В. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / В.В. Добровольська; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. — Донецьк : б. в., 2007. — 17 с.
52. Домбровська, С. М. Механізми державного регулювання розвитку вищої освіти [Текст] / С. М. Домбровська // Актуальні проблеми державного управління. – 2011. – № 2 (40). – С. 1-6.
53. Жигалкин, И. К вопросу о праве собственности государственного учреждения [Текст] / И. Жигалкин // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 23 – 25.
54. Жураковский, В. Право на самостоятельность [Текст] / В. Жураковский. – М. : Изд-во „Высшее образование в России”, 1995. –№ 2. – С. 20-31.
55. Загородній, С. А. Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / С.А. Загородній; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : [б. в.], 2007. — 20 с.
56. Захаров, И. Карл Яперс Идея университета в XX веке [Текст] / И. Захаров, Е. Ляхович. – „Alma mater”, 1993. – № 4. – С. 21-22.
57. Зинченко, С. Вопросы собственности: законодательство и практика [Текст] / С. Зинченко, С. Корх // Хозяйство и право. – 2000. – № 6. – С. 50-57.
58. Ільїч, Л. М. Ефективність відтворення трудового потенціалу України [Текст] : монографія / Л. М. Ільїн. – К. : Енергія плюс, 2007. – 212 с.
59. Ісаєв, А. М. Договір дарування за цивільним кодексом України [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Арсен Миколайович Ісаєв; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — Х. : [б. в.], 2009. — 19 с.
60. Кадачников, С. М. Особенности высшего образования как экономического блага и некоторые практические следствия этих особенностей [Текст] / С. М. Кадачников // Университетское управление. – 2001. – № 2 (17). – С. 48-49.
61. Капустин М. Юридическое образование во Франции [Текст] / Михаил Капустин. – СПб. : Питер, 1997. – 324 с.
62. Карчевський, К. А. Платні освітні послуги вищих закладів освіти МВС України: цивільно-правовий аспект [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / К. А. Карчевський; Нац. ун-т внутр. справ. — Х. : [б. в.], 2001. — 19 с.
63. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005 [Текст] : Наказ Державного комітету статистики України № 375 від 26.12.2005 р. // Українська інвестиційна газета. – 2006. – № 30. – С. 8-10.
64. Коваль, Л. В. Адміністративне право [Текст] : Курс лекцій для студентів юридичних вузів та факультетів. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
65. Кодекс адміністративного судочинства України [Текст] : Закон України від 06.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35-36. – Ст. 446.
66. Козлов, Ю. М. Научная организация управления и право [Текст] / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. – М. : Изд-во Москов. ун-та, 1986. – 245 с.
67. Козлов, Ю. М. Предмет советского административного права [Текст] / Ю. М. Козлов. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – С. 6-8.
68. Колісніченко, Н. М. Взаємозв'язок державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні вищою освітою [Текст] : Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Н. М. Колісніченко; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К.: [б. в.], 2003. – 20 с.
69. Конституція України [Текст] : Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.96). – Ст. 141.
70. Концепція модернізації (вдосконалення) системи акредитації вищих навчальних закладів, напрямів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах в Україні [Текст] // Освіта України. – К. : Мін-во освіти і науки України, Академія пед. наук України, Профспілка працівників освіти і науки, ВАК України, Видавництво «Педагогічна преса», 2007. – № 60 (14 серп). – С. 6
71. Костів, В. М. Адміністративна правосуб'єктність юридичних осіб та особливості її реалізації в адміністративно-деліктних відносинах [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / М. В. Костів; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К. : [б. в.], 2005. – 21 с.
72. Кравець, І. М. Правове становище суб'єктів організаційно-господарських повноважень [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / І. М. Кравець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К. : [б. в.], 2008. – 16 с.
73. Кравець, І. М. Правове становище суб'єктів організаційно-господарських повноважень [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / І. М. Кравець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.: [б. в.], 2009. – 220 с.
74. Кравцова, Т. М. Адміністративно-правові засади здійснення державної регуляторної політики в сфері господарювання [Текст] : Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Т. М. Кравцова; Нац. ун-т внутр. справ. — Х. : [б. в.], 2004. – 456 с.
75. Кузьмина, И. Д. Правовой режим зданий и сооружений как объектов недвижимости [Текст] : Дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / И. Д. Кузьмина; Томский гос. ун-т. – Томск : [б. и.], 2004. – 432 c.
76. Куров, С. В. Гражданско-правовое регулирование образовательных услуг [Текст] : Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / С. В. Куров; Росс. акад. гос. службы при Президенте РФ. – М. : [б. и.], 1999. – 23 с.
77. Куцурубова-Шевченко, О. В. Господарсько-правові проблеми функціонування державних вищих навчальних закладів [Текст] / О. В Куцурубова-Шевченко // Економіка і право. – 2009. – № 1 – С. 80–85.
78. Лаптев, В. В. Предпринимательское право: понятие и субъекты [Текст] / В. В. Лаптев / Ответств. редактор: М. М. Славин. – М. : ЮРИСТЪ, 1997. – М. : Юристъ, 1997. – 140 с.
79. Лелик, Л. І. Планування і регулювання освітніх послуг та їх ефективність в умовах трансформації економіки України [Текст] : Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Л. І. Лелик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л. : [б. в.], 2004. — 20 с.
80. Леонова, Г. Б. Учреждение как субъект гражданского права [Текст] / Г. Б. Леонова // Вестник Москов. ун-та. Сер. 11 : Право. – 1998. – № 1. – С. 56 – 70.
81. Лещенко, Д. С. Майнова відповідальність установ за власними зобов’язаннями [Текст] / Д. С. Лещенко // Право України. — 2004. — № 11. – С. 106—109.
82. Лещенко, Д. С. Правовий статус установ в цивільному праві України [Текст] : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Д. С. Лещенко; Національний ун-т внутрішніх справ. — Х. : [б. в.], 2005. — 20 с.
83. Лещенко, Д. С. Правовий статус установ в цивільному праві України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Лещенко Дмитро Сергійович. – К. : [б. в.], 2005. – 198 с.
84. Лімська декларація «Про академічну свободу і автономію вищих навчальних закладів» від 10.09.1988 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rpd.univ.kiev.ua/bolon_proc/lima.php. — Загол. з екрану.
85. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти [Текст]: затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України № 847 від 24.12.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 3 (06.02.2004). –Ст. 154.
86. Лоскутов, В. И. Экономические и правовые отношения собственности [Текст] / В. И. Лоскутов. – Ростов-на Дону: Феникс, 2002. – 186 с.
87. Луговий, В. І. Управління освітою [Текст] : Навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спец. «Державне управління» / В. І. Луговий. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – 302 с.
88. Мамутов В. К. Регулирование компетенции хозяйственных органов про-мышленности СССР в решении Хозяйственных вопросов [Текст] : Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.04 / В. К. Мамутов; Харьков. юрид. ин-т им. Ф. Э. Дзержинского. − Харьков : [б. и.], 1964. – 168 с.
89. Мамутов, В. К. О соотношении понятий компетенции и правоспособ-ности [Текст] / В. К. Мамутов // Правоведение. – 1990. − № 5. − С. 56–64.
90. Мамутов, В. К. Предприятие и материальная ответственность [Текст] / В. К. Мамутов, В. В. Овсиенко, В. Я. Юдин. — К. : Наукова думка, 1971. — 191 с.
91. Мамутов, В. К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности [Текст] / В. К. Мамутов // Государство и право. – 1999. – № 1. – С. 17-19.
92. Мейер, Д. И. Русское гражданское право [Текст] / Д. И. Мейер. – М. : Статут, 2000. – Т. 1. – 264 с.
93. Михайлів, М. Поняття та правова природа грантового договору [Текст] / М. Михайлів // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2010. – Вип. 51. – С. 182-188.
94. Мілаш, В. С. Господарське право [Текст]: Курс лекцій: У 2 ч / В. С. Мілаш. – Ч. 1. – Х. : Право, 2008. – 496 с.
95. Мілаш, В. С. Комерційний договір у господарському праві: теоретичні проблеми становлення та розвитку [Текст]: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.04 / В.С. Мілаш; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х. : [б. в.], 2008. — 40 с.
96. Мороз, В. М. Система державного замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою як засіб державного регулювання процесу формування, використання та розвитку трудового потенціалу країни [Текст] / В. М. Мороз // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. – № 3. – С. 88-95.
97. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України [Текст] / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
98. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України [Текст] / Під заг. ред. В. Г. Ротань; авт. кол. В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань, А. Г. Ярема: У 4-х т. – Т. 1 : Загальні положення; Особисті немайнові права фізичної особи; Права власності та інші речові права. – Х. : Фактор, 2010. – 800 с.
99. Ней, Н. Теорія управління та її місце в системі юридичних наук [Текст] / Н. Ней // Право України. – 2004. – № 12. – С. 28–32.
100. Нестеренко, П. В. Вищі навчальні заклади як суб'єкти майнових правовідносин [Текст] : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / П. В. Нестеренко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : [б. в.], 2008. – 192 с.
101. Нестеренко, П. В. Вищі навчальні заклади як суб'єкти майнових правовідносин [Текст] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / П. В. Нестеренко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х.: [б. в.], 2008. – 19 с.
102. Нилов, К. Н. Государственное регулирование предпринимательской деятельности [Текст] / К. Н. Нилов. – Калининград : Изд-во Калининград. гос. ун-та, 2001. – 142 с.
103. Ніколаєнко, С. М. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку [Текст]: доповідь на підсумковій колегії МОН України, 24.03.2005, м. Київ / С. М. Ніколаєнко // Освіта України. – Київ, 2005. – № 24. – С. 4-7.
104. Ніколаєнко, С. М. Освіта в інноваційному поступі суспільства [Текст] / С. М. Ніколаєнко – К. : Знання, 2006. – 207 с.
105. Ніколаєнко, С. М. Проблеми законодавчого забезпечення освіти в Україні [Текст] / С. М. Ніколаєнко // Проблеми науки. – 2003. – № 10. – С. 2.
106. Нормативно-правові документи з питань вищої освіти [Текст] / Дудник Т., Іщенко Т., Хоменко М., уклад.; Болюбаш Я. Я. – К. : Освіта, 2004. – 304 с.
107. О науке и государственной научно-технической политике: Федеральный Закон от 23.08.1996 № 127-ФЗ [Электронн