ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ :

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»
На правах рукопису
УДК 346.91: 347.956 (477)
Згама Антоніна Олександрівна
ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
Спеціальність 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Подцерковний Олег Петрович,
доктор юридичних наук,
професор,
член кореспондент НАПрН України
Одеса – 2012
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….. …..4
ВСТУП…………………………………………………………………………….. 5
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОВНОВАЖЕНЬ
АПЕЛЯЦІЙНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ
ПРОЦЕСІ
1.1. Історичне підґрунтя виникнення й розвитку повноважень апеляційних
господарських судів із перегляду господарських справ……………………… 14
1.2. Вплив правової природи апеляційного перегляду господарських справ на
повноваження апеляційних господарських судів. …………………………… 32
1.3. Повноваження судових органів апеляційної інстанції, що розглядають
господарські (комерційні, торгівельні) справи в зарубіжних країнах. ………55
Висновки до Розділу 1. …………………………………………………………66
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ПОВНОВАЖЕНЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО
ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
2.1. Поняття та правові засади повноважень апеляційного господарського
суду……………………………………………………………………………… 68
2.2. Предметні повноваження апеляційного господарського суду у
господарському процесі. ……………………………………………………….. 93
2.3.Функціональні повноваження апеляційного господарського суду у
господарському процесі. ……………………………………………………….. 119
2.4.Функціонально-предметні та інші повноваження апеляційного
господарського суду у господарському процесі. …………………………… 146
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………. 158
3
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПОВНОВАЖЕНЬ
АПЕЛЯЦІЙНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ
ПРОЦЕСІ
3.1. Основні тенденції й проблеми розвитку повноважень апеляційних
господарських судів у господарському процесі. ……………………………… 162
3.2. Актуальні питання уніфікації норм господарського, цивільного й
адміністративного процесів із апеляційного перегляду судових актів………. 173
Висновки до Розділу 3……………………………………………………..…… 182
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………… 195
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСУ – Верховний Суд України
ВАСУ – Вищий арбітражний суд України
ВГСУ – Вищий господарський суд України
ГКУ – Господарський кодекс України
АПК – Арбітражний процесуальний кодекс
ГПК – Господарський процесуальний кодекс
ГПКУ – Господарський процесуальний кодекс України
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс
ЦПКУ – Цивільний процесуальний кодекс України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
5
ВСТУП
Перевірка законності та обґрунтованості судових актів залежить від
волевиявлення учасників господарського процесу. Хоча об’єктивна істина у
справі вже встановлена судом першої інстанції, проте особа може вважати, що
останній припустився помилки і має право вимагати скасувати, змінити чи
постановити нове рішення апеляційною інстанцією. Таким чином без ініціативи
учасників господарського процесу апеляційне провадження у справі не
можливе. Мати право на апеляційне оскарження не означає задоволення вимог
зацікавленої особи. Результат апеляційного перегляду залежить від тих
повноважень, якими наділений апеляційний господарський суд. Тому
апеляційна інстанція відіграє дійсно вагому роль у зміцненні законності та
правопорядку. Цілком слушно зауважив Голова Вищого господарського суд
України у своїй черговій доповіді: «Наше правосуддя не стане ефективнішим і
оперативнішим доти, доки апеляційні суди не почнуть повною мірою
виконувати функцію виправлення помилок судів першої інстанції та не
покращать якість своєї роботи» [74, с. 13].
Останнім часом динамічний розвиток господарських відносин викликає
збільшення кількості господарських спорів і звернень до господарських судів,
незважаючи на передачу низки категорій справ адміністративним судам. Як
наслідок, відбувається закономірне збільшення кількості поданих апеляційних
скарг та відповідно завантаженості суддів апеляційної інстанції, що може
вплинути на якість здійснення правосуддя.
На якість роботи господарських судів впливає ряд негативних факторів.
Однією з гострих проблем є вдосконалення господарського процесуального
законодавства у частині процесуального механізму усунення помилкових
судових рішень місцевих господарських судів. Належний судовий захист
учасників господарських відносин із цього погляду може здійснюватися лише
за чіткого закріплення повноважень апеляційних господарських судів. У
поліпшенні діяльності апеляційних судів слід вбачати головний внутрішній
резерв поліпшення функціонування системи господарських судів у цілому.
6
Апеляційний перегляд має довгу історію свого розвитку, зазнавши
особливого розквіту в дореволюційний період. За радянських часів апеляційний
перегляд був замінений касаційним, що отримав досить схожі ознаки. Тому
праці радянських вчених-процесуалістів, які досліджували особливості
касаційного провадження, згодом вплинули на розвиток відновленого у
незалежній Україні інституту перегляду судових актів у порядку апеляції.
Серед таких праць виділяються роботи А.С. Грицанова, І.М. Зайцева,
А.Ф. Клейнмана, К.І. Коміссарова, В.С. Калмацького, Л.Ф. Лесницької та ін.
Останнім часом деякі аспекти апеляційного перегляду справ, здебільшого
у контексті цивільного процесу чи організації правоохоронних органів,
знайшли висвітлення в роботах: О.А. Борисової, В.В. Грязєвої, В.М. Коваля,
В.І. Плєвако, Ю.О. Тімофєєва, Є.А. Чернушенко, П.І. Шевчука та інших. Але не
повністю відображено весь спектр існуючих особливостей реалізації
повноважень господарського суду апеляційної інстанції. Безпосередньо в
господарському процесуальному праві дослідження повноважень апеляційних
господарських судів знаходиться на початковому етапі й не досягло того рівня,
як у теорії цивільного процесу.
У цьому плані заслуговує на увагу дисертаційне дослідження
О.А. Ломакіної, присвячене порядку апеляційного перегляду судових актів
господарських судів. Але у цій дисертації зосереджена увага на загальних
питаннях процедури апеляційного перегляду справ, залишилися не з’ясованими
питання повноважень апеляційних господарських судів, їх особливостей та
видів, тенденцій та проблем розвитку. Разом із тим, саме повноваження
апеляційних господарських судів впливають на практичну реалізацію
результатів апеляційного перегляду господарських справ, визначають порядок
правозастосування у цій сфері.
Тому актуальним є науковий аналіз історичного підґрунтя виникнення й
розвитку повноважень апеляційної інстанції із перегляду господарських справ,
з’ясування впливу правової природи апеляційного перегляду на ці
повноваження, правового становища апеляційного господарського суду через
7
розкриття його основних елементів, а також дослідження норм, що
регламентують здійснення апеляційного перегляду судових актів
господарських судів та безпосередньо змісту повноважень апеляційних
господарських судів, у зв’язку з чим вносяться відповідні пропозиції щодо їх
удосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідної програми Національного
університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми
забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2015
рр., державний реєстраційний номер 011U0006H, а також відповідно до
спеціальної науково-дослідної теми кафедри господарського права і процесу
НУ «ОЮА» «Дослідження механізму сталого розвитку господарського та
господарсько-процесуального законодавства», у рамках яких автором
досліджено питання реалізації апеляційними господарськими судами наданих
їм повноважень у сфері захисту прав, свобод та інтересів учасників
господарських відносин та запропоновано рекомендації з удосконалення їх
правового регулювання.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є
визначення сутності та особливостей повноважень суду апеляційної інстанції у
господарському процесі з урахуванням необхідності удосконалення
господарсько-процесуального законодавства та підвищення ефективності
судового захисту суб’єктів господарювання.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- з’ясування основних елементів апеляційного перегляду, що визначають
повноваження апеляційного господарського суду;
- виявлення особливостей впливу апеляційних процесуальних відносин на
зміст повноважень суду з апеляційного перегляду господарських справ;
- виявлення специфічних властивостей повноважень господарського суду з
апеляційного перегляду господарських справ в українському судочинстві;
8
- критичне осмислення іноземного досвіду у визначенні повноважень
судових органів апеляційної інстанції з розгляду господарських (комерційних,
торгівельних) справ;
- визначення елементів правового становища господарського суду
апеляційної інстанції шляхом з’ясування функцій та завдань, що стоять перед
апеляційними господарськими судами, сутності повноважень, компетенції,
правосуб’єктності й юрисдикції;
- встановлення критеріїв, що розкривають зміст повноважень апеляційного
господарського суду та проведення класифікації цих повноважень;
- з’ясування напрямів розвитку та удосконалення повноважень
господарського суду з апеляційного перегляду у господарському процесі;
- формулювання науково-практичних пропозицій удосконалення
господарсько-процесуального законодавства, що регламентує повноваження
апеляційних господарських судів.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що виникають у
зв’язку з діяльністю апеляційного господарського суду зі здійснення
правосуддя у господарських справах.
Предметом дослідження виступають повноваження апеляційного
господарського суду, що реалізуються ним у зв’язку з переглядом судових актів
господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Методи дослідження складають загальнонауковий діалектичний метод та
інші прийоми пізнання: аналіз, синтез, порівняння. У процесі дослідження
застосовувалися: історико-правовий метод - для дослідження формування
законодавства про повноваження апеляційних господарських судів з перегляду
господарських справ, для аналізу поглядів науковців щодо поняття й сутності
апеляції, апеляційного провадження та їх ознак; порівняльно-правовий метод -
для співставлення національного та зарубіжного процесуального законодавства,
що регламентують повноваження вітчизняних та зарубіжних судових органів
апеляційної інстанції з розгляду господарських (комерційних, торгівельних)
справ. Формально-логічний та системно-структурний метод застосовувався
9
при визначенні класифікації повноважень апеляційних господарських судів та
критеріїв по кожній із груп. За допомогою методу моделювання було
сформульовано комплекс пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення й
оптимізації чинного законодавства у сфері реалізації повноважень
господарськими судами апеляційної інстанції.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження складають праці
вітчизняних і зарубіжних вчених-процесуалістів в області господарського,
цивільного й адміністративного процесів, серед яких, крім
вищеназваних, роботи Т.Є. Абової, М.О. Абрамова, С.Н. Абрамова,
І.Г. Арсенова, В.Е. Беляневич, О.А. Беляневич, В.І. Бутенка, С.В. Васильєва,
Є.В. Васьковського, К.В. Гусарова, І.Є. Енгельмана, Г.А. Жиліна, А.Ф. Козлова,
О.А. Ломакіної, Д.Д. Луспеника, К.І. Малишева, Є.А. Нефедьєва,
І.Г. Побірченка, І.О. Подвального, О.П. Подцерковного, Д.М. Притики,
А.К. Ріхтера, Т.В. Степанової, Ю.А. Тимофєєва, М.С. Шакарян,
Р.В. Шакірьянова, В.В. Яркова та інших.
Нормативну основу дослідження склали: законодавство України,
міжнародно-правові документи, законодавство іноземних держав (Великої
Британії, Білорусії, Російської Федерації, Франції, Німеччини та ін.). Емпіричну
основу дослідження склали статистичні дані Вищого господарського суду
України, практика діяльності господарських судів.
Наукова новизна роботи. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній
науці комплексним дослідженням повноважень суду апеляційної інстанції у
господарському процесі, в якому визначено особливість змісту та порядку
реалізації повноважень суду апеляційної інстанції у господарському процесі з
перегляду судових актів та зроблено пропозиції щодо вдосконалення правового
регулювання в цій сфері. Наукову новизну становлять такі основні положення.
Вперше:
обґрунтовано системоутворююче значення положень господарського
процесуального законодавства щодо повноважень апеляційної інстанції у
механізмі апеляційного перегляду господарських справ, що полягає в
10
пристосуванні відповідних процедур до наданих процесуальним законом прав
суду апеляційної інстанції забезпечувати набуття чинності законним і
обґрунтованим судовим рішенням, усувати судові помилки у процесі
правозастосування та утверджувати суспільний господарський порядок в
економічних відносинах;
обґрунтовано необхідність поглиблення спеціальних повноважень
апеляційних господарських судів, що визначають оперативність та економічну
спеціалізацію розгляду справ та полягають у можливості переглянути в
апеляційному порядку рішення чи ухвали без зайвих формальностей у
найкоротші строки шляхом залучення суддів з відповідною спеціальною
підготовкою;
окреслено етапи розвитку системи апеляційного перегляду господарських
справ та відповідних повноважень шляхом виділення 3 основних періодів з
встановленням особливостей кожного з них: період Литовського князівства,
Російської та Австрійської імперій (кінець XV ст. – до 1917 р. ); період
радянської влади (1917 – 1991рр.); сучасний період (1991р. – до нині);
удосконалено підходи до:
визначення апеляційних процесуальних відносин як самостійної
динамічної системи господарських процесуальних відносин, що виникають на
основі фактичного складу між господарським судом апеляційної інстанції і
особами, що беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у
справі, але господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, з
приводу перевірки законності і обґрунтованості рішень і ухвал суду першої
інстанції шляхом повторного розгляду справи по суті;
гармонізації моделі повноважень апеляційних господарських судів як
спеціалізованих судових інстанцій, що передбачає оптимізацію таких їх
складових як розширення повноважень апеляційного господарського суду в
частині надання права залишати апеляційну скаргу без руху, застосовувати
засоби відповідальності у господарському процесі, засоби примирення,
зустрічне забезпечення позову, так і звуження повноважень при апеляційному
11
перегляді справи в порядку письмового провадження та відмові сторін від
права на апеляційне оскарження;
з’ясування співвідношення повноважень апеляційних господарських судів
та інших учасників господарського процесу, що виявляє непропорційність
певних дискретних повноважень, обумовлює зловживання процесуальними
правами зацікавленими особами, наприклад, при подачі ними додаткових
доказів до господарського суду апеляційної інстанції чи наявності можливості в
останнього виходити за межі доводів апеляційної скарги;
звуження повноважень апеляційного господарського суду шляхом
обмеження його права виходити за межі доводів апеляційної скарги за
виключенням випадків, коли під час розгляду справи буде встановлено
неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення,
що дасть змогу перенести центр вирішення конфлікту на рівень першої
інстанції, враховуючи, зокрема, досвід Великої Британії;
дістали подальшого розвитку:
характеристика повноважень господарського суду з апеляційного
перегляду господарських справ, яким визнано притаманними: реалізація в
межах правової форми і в процесі їх правового регулювання; наділення ними
окремої ланки господарських судів; пов’язаність із суб’єктним складом та
предметом апеляційного перегляду господарських справ; використання на
підставі процесуальної юридичної форми;
класифікація повноважень господарського суду апеляційної інстанції
шляхом виділення додаткових критеріїв кожної з груп повноважень:
предметних, функціональних чи функціонально-предметних, які дозволяють
провести характеристику найбільш важливих повноважень апеляційного
господарського суду із погляду їх відповідності завданням, поставленим перед
ним;
напрями вдосконалення законодавства щодо повноважень апеляційних
господарських судів із погляду раціонального співвідношення повноважень та
12
завдань, що стоять перед цією ланкою господарських судів, зокрема, шляхом
запровадження одноособового розгляду справи при вирішенні питання щодо
прийняття та повернення апеляційної скарги, здійснення дій по підготовці
справи до розгляду, розгляд всієї справи за наявності згоди сторін тощо;
пропозиції щодо виділення з-поміж загальних повноважень апеляційного
господарського суду повноважень в умовах письмового провадження, що
потребує запровадження у законодавство та передбачає наділення
господарського суду апеляційної інстанції спеціальними правами щодо
спрощеного перегляду справ за вимогами, предметом яких є вексельні або
чекові зобов’язання, здійснення безготівкових розрахунків, надання фінансових
послуг, вимоги на підставі визнаної претензії позивача, та в інших випадках,
коли вимога має ознаки безспірності чи може ґрунтуватися винятково на
письмових доказах, що дасть змогу шляхом змін до ГПКУ запровадити
інститут свідків як засіб доказування у господарський процес без утворення
умов для затягування розгляду господарських справ.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки та
пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані в
правотворчій діяльності для вдосконалення господарського процесуального
законодавства; при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних
розробок для студентів та аспірантів; у правозастосовній практиці.
Положення дисертації використані у навчальному процесі Інституту
національного та міжнародного права Міжнародного гуманітарного
університету при викладанні навчальної дисципліни «Господарське
процесуальне право».
Окремі висновки та пропозиції, висвітлені у роботі, можуть скласти
основу для подальших наукових досліджень.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження
обговорювалися на засіданні кафедри господарського права і процесу
Національного університету «Одеська юридична академія», на звітних науково-
практичних конференціях професорсько-викладацького складу та молодих
13
науковців вищої юридичної школи (Одеса, квітень 2006 р.; Одеса, березень
2007 р.; Одеса, березень 2008 р.; Одеса, квітень 2009 р.; Одеса, травень 2010 р.);
на міжнародній інтернет-конференції «Забезпечення реалізації прав людини»
(Тернопіль, жовтень 2007 р.); на міжнародних науково-практичних
конференціях: «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, жовтень
2007 р.); «Правове життя сучасної України» (Одеса, квітень 2012 р.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження
відображені в 5 статтях у фахових виданнях та у 9 інших публікаціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження та
підходом автора до розгляду основних проблем теми та складається зі вступу,
трьох розділів, які охоплюють 9 підрозділів, висновків та списку використаних
джерел. Загальний обсяг дисертації становить 216 сторінок, з яких 194 сторінки
– основний текст, список використаних джерел містить 239 позицій.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене у цьому дисертаційному дослідженні критичне осмислення
повноважень апеляційних господарських судів у господарському процесі
надало можливість дійти до таких висновків.
1. На підставі історичного аналізу апеляційного перегляду в Україні
проведено періодизацію процесу розвитку повноважень апеляційних
господарських судів із перегляду господарських справ. Основними етапами
розвитку системи апеляційного перегляду господарських справ та відповідних
повноважень господарських судів апеляційної інстанції є період Литовського
князівства, Російської та Австрійської імперій (кінець XV ст. – до 1917 р.);
період радянської влади (1917 – 1991 рр.); сучасний період (1991р. – до нині).
Виявлено, що появі апеляційних господарських судів в системі
господарських судів сприяло ряд факторів: виникнення процедури
апеляційного оскарження в цивільному судочинстві, поява комерційних судів,
що стали прототипами сучасних господарських судів; діяльність державного
арбітражу в радянський період, що склало в подальшому основу його
перетворення в окремі органи господарської юрисдикції; усвідомлення
необхідності на сучасному етапі існування інституту апеляційного перегляду.
У ході історичного розвитку інституту апеляційного перегляду відбувалася
певна модернізація у змісті та обсязі повноважень суду апеляційної інстанції
шляхом закріплення чіткої інстанційності органів судової влади в межах
системи господарського судочинства.
2. До елементів апеляційного перегляду, що визначають повноваження
господарського суду з апеляційного перегляду господарських справ, слід
віднести інститут апеляції. Апеляцію слід розглядати у широкому розумінні, як:
форму оскарження судових актів суду першої інстанції. Апеляційним
оскарженням є порядок, умови й послідовність подання апеляційної скарги на
рішення суду першої інстанції, що не набрали законної сили, та його ухвали
суб’єктами, коло яких визначене чинним господарським процесуальним
187
законодавством, її прийому та направлення разом з матеріалами справи до
апеляційного господарського суду з метою перегляду справи останнім;
процедуру перегляду судових актів суду першої інстанції, яку становлять
сукупність умов, порядку й послідовності діяльності апеляційного
господарського суду з метою перевірки законності та обґрунтованості рішень,
що не набрали законної сили, та ухвал суду першої інстанції;
стадію господарського процесу – сукупність процесуальних дій з моменту
подання апеляційної скарги до моменту прийняття рішення по справі з метою
перевірки законності та обґрунтованості рішень суду першої інстанції, що не
набрали законної сили, та його ухвал;
судову інстанцію – ланку системи господарських судів, яка є вищим судом
щодо господарських судів першої інстанції і наділена повноваженнями з
перегляду рішень і ухвал останньої в апеляційному порядку.
3. Обґрунтовано вплив особливостей апеляційних процесуальних відносин
на зміст повноважень суду з апеляційного перегляду господарських справ. До
специфічних ознак апеляційних процесуальних відносин належать: 1) ці
відносини мають виключно правовий характер; 2) основним методом їх
регулювання є імперативність; 3) обов’язковим суб’єктом цих відносин є суд;
4) передумовою їх виникнення є наявність судового акту суду першої інстанції;
5) характеризуються визначеним коло суб’єктів, що мають право на апеляційне
оскарження; 6) специфічний об’єкт апеляційних процесуальних відносин.
Апеляційні процесуальні відносини є самостійною динамічною системою
господарських процесуальних відносин, що виникають на основі фактичного
складу між господарським судом апеляційної інстанції і особами, що беруть
участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, але
господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, з приводу
перевірки законності і обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції
шляхом повторного розгляду справи по суті.
4. Визначено властивості повноважень господарського суду з апеляційного
перегляду господарських справ. З’ясовано, що ці повноваження: реалізуються в
188
межах правової форми і в процесі їх правового регулювання; ними наділяється
окрема ланка господарських судів; пов’язані із суб’єктним складом та
предметом апеляційного перегляду; використовуються на підставі
процесуальної юридичної форми.
5. Проведений порівняльний аналіз повноважень судових органів
апеляційної інстанції зарубіжних країн засвідчив про відсутність єдиного
підходу в організації процесу апеляційного перегляду в цілому, так і у
визначенні повноважень апеляційної інстанції безпосередньо. У першу чергу,
обсяг повноважень судів апеляційної інстанції залежить від виду апеляції –
повної чи неповної, що закріплений в законодавстві країни. Зарубіжне
процесуальне законодавство визначає ряд заходів, що відповідають потребам
оперативності та економічній спеціалізації розгляду господарських справ. Тому
запропоновано поглибити спеціальні повноваження апеляційних господарських
судів, що визначають оперативність та економічну спеціалізацію розгляду
справ та полягають у можливості переглянути в апеляційному порядку рішення
чи ухвали без зайвих формальностей у найкоротші строки шляхом залучення
суддів з відповідною спеціальною підготовкою.
6. Основу правового становища апеляційного господарського суду
складають його повноваження, компетенція, юрисдикція, функції та завдання,
що стоять перед цим судом при реалізації цих повноважень. Основне завдання
апеляційної інстанції полягає у перегляді справи по суті шляхом перевірки
законності і обґрунтованості судового акту, а основною функцією є повторний
розгляд справи для усунення при наявності судової помилки, зробленої судом
першої інстанції. Компетенція господарського суду апеляційної інстанції – це
сукупність його прав та обов’язків щодо перегляду рішень місцевого
господарського суду, що не набрали законної сили, та ухвал у порядку апеляції,
які реалізуються в його повноваженнях шляхом вчинення різноманітних
процесуальних дій. Під юрисдикцією слід розуміти компетенцію апеляційного
господарського суду щодо здійснення визначених законом процесуальних дій з
перегляду рішення господарського суду першої інстанції, що не набрало
189
законної сили, та його ухвал в апеляційному порядку, для чого він і наділяється
відповідними повноваженнями. Повноваження складають сукупність прав та
обов’язків, спрямованих на здійснення певних процесуальних дій у межах
закону стосовно поданої апеляційної скарги на рішення господарського суду
першої інстанції, що не набрало законної сили чи його ухвалу. Крім того
з’ясовано, що категорія «правосуб’єктність» є неприйнятною при визначенні
правового становища органу судової влади, а отже і господарського суду
апеляційної інстанції.
7. Повноваження суду апеляційної інстанції в господарському процесі
згруповані у предметні, функціональні, функціонально-предметні
повноваження та інші повноваження. Кожна з названих груп має свої критерії
поділу. Предметні повноваження характеризуються за такими критеріями, як:
повноваження за об’єктом апеляційного перегляду; повноваження за суб’єктом
апеляційного перегляду; повноваження за порядком реалізації права на
апеляційне оскарження. Функціональні права й обов’язки складають
повноваження щодо перевірки правильності рішень та ухвал суду першої
інстанції та повноваження, що визначають подальшу долю оскаржуваного
судового акту. Останню групу функціональних повноважень доцільно поділити
на ті, що пов’язані зі скасуванням судового акту, і які не пов’язані з його
скасуванням. Не всі повноваження можна охарактеризувати за допомогою
запропонованого вище критерію їх поділу. Зокрема, йдеться про такі інші
повноваження апеляційного господарського суду як, наприклад, винесення
окремої ухвали, забезпечення позову й група позапроцесуальних прав (аналіз
судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики та надання
місцевим судам методичної допомоги в застосуванні законодавства).
8. У ході дослідження наголошується на необхідності гармонізації моделі
повноважень апеляційних господарських судів у напрямку як розширення кола
цих повноважень, так і в деяких випадках їх звуження чи лише уточнення.
Зокрема, встановлено, що слід наділити господарські суди апеляційної інстанції
повноваженнями щодо залишення апеляційної скарги без руху, застосування
190
засобів відповідальності та засобів примирення у господарському процесі, а
також застосування зустрічного забезпечення позову.
Запропоновано виключити можливість апеляційного провадження у
випадку, коли сторони відмовилися від права на апеляційне оскарження, а
також в особливо значимих справах, що потребують негайного набуття
чинності та впливають на економічну безпеку держави шляхом надання права
Вищому господарському суду України розглядати відповідну справу за першою
інстанцією, яка згодом може бути оскаржена до Верховного Суду України у
порядку оскарження за винятковими обставинами. Крім того апеляційний
господарський суд має бути позбавлений права виходити за межі доводів
апеляційної скарги за винятком випадків, коли під час розгляду справи буде
встановлено неправильне застосування норм матеріального права або
порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для
скасування рішення, що дасть змогу перенести центр вирішення конфлікту на
рівень першої інстанції.
З’ясовано необхідність уточнення повноважень апеляційних
господарських судів при перегляді ухвал шляхом відходу від підходу до
визначення їх вичерпного переліку, який утворює невизначеність у
процесуальних відносинах та не дозволяє в усіх необхідних випадках відновити
порушені права та усунути судові помилки, які можуть негативно впливати на
стан економічних відносин, закріпивши в ГПКУ перелік ухвал, які не можуть
бути об’єктами апеляційного перегляду, надавши можливість учасникам
господарського процесу право апеляційного оскарження усі інші ухвали.
9. Удосконалення господарського процесуального законодавства має
відбуватися шляхом: 1) пристосування процедури апеляційного перегляду до
відповідних повноважень господарських судів апеляційної інстанції, наданих
йому для виконання поставлених перед ним завдань, 2) раціонального
співвідношення повноважень та завдань, що стоять перед цієї ланкою
господарських судів, та кінцевою метою самого господарського судочинства.
191
Доцільним є запровадження одноособового розгляду справ при вирішенні
питання щодо прийняття та повернення апеляційної скарги, при підготовці
справи до розгляду, при розгляді нескладних справ чи справ, позовні вимоги за
якими є незначними, розгляд всієї справи за наявності згоди сторін.
Обґрунтовується, що альтернативою цим пропозиціям може стати передача
частини повноважень апеляційної інстанції місцевому господарському суду у
питанні перевірки права на апеляційне оскарження.
Напрямом удосконалення господарського процесуального законодавства є
запровадження письмового провадження та у зв’язку з цим наділення
апеляційного господарського суду спеціальними правами щодо спрощеного
перегляду справ за вимогами, предметом яких є вексельні, чекові зобов’язання,
здійснення безготівкових розрахунків, надання фінансових послуг, вимоги на
підставі визнаної претензії позивача та в інших випадках, коли вимога має
ознаки безспірності чи може ґрунтуватися винятково на письмових доказах. Це
дозволить шляхом змін до ГПКУ вирішити також проблему із запровадженням
у господарський процес інституту свідків як засобу доказування без утворення
умов для затягування розгляду господарських справ.
10. Удосконалення законодавства щодо повноважень апеляційних
господарських судів має здійснюватися й шляхом модернізації певних
процедур апеляційного перегляду, зокрема, в напрямку уніфікації норм, якими
регулюються відносини, що виникають у господарському суді апеляційної
інстанції. Уніфікація норм перегляду справ в апеляційному порядку може бути
внутрішньою і зовнішньою. Визначено, що уніфікація має бути проявом
удосконалення господарської, цивільної та адміністративної процесуальної
форми, а не безсистемного їх реформування.
11. У зв’язку з необхідністю створення дієвого механізму реалізації
апеляційними господарськими судами своїх повноважень пропонується внести
такі зміни до ГПКУ:
1. Доповнити ч. 1 ст. 81 пунктами 7 і 8 такого змісту:
«7) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
192
8) провадження у справі порушено за позовною заявою, поданою без
додержання вимог щодо надсилання відповідачеві копії позовної заяви і
доданих до неї документів, сплати судового збору у порядку й розмірі,
передбаченому законом».
2. Викласти ч. 1 ст. 93 ГПКУ в такій редакції:
«Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду
протягом двадцяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом
десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину
рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу».
3. Доповнити ст. 93 ГПКУ частиною 3 такого змісту:
«Поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе
протягом шести місяців з дня прийняття судового акту місцевим господарським
судом, а для скарг, поданих в інтересах осіб, які не брали участь у справі, якщо
господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки – протягом
шести місяців з моменту, коли ці особи дізналися або не могли не дізнатися про
прийнятий судовий акт».
4. Доповнити ч. 1 ст. 97 ГПКУ такими пунктами:
«1-1) скаргу подано інакше, ніж через місцевий господарський суд, що
прийняв рішення;
1-2) апеляційна скарга подана на ухвалу місцевого господарського суду,
яку не може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до статті 106
цього Кодексу»;
1-3) апеляційна скарга подана після ухвалення апеляційною інстанцією
рішення зі справи»;
5-1) не усунуті обставини, що стали підставою для залишення скарги без
руху, в строк, встановлений в ухвалі суду».
5. Доповнити ГПКУ статтею 97-1 такого змісту:
«Стаття 97-1. Залишення апеляційної скарги без руху
193
Апеляційний господарський суд, встановивши, що апеляційна скарга не
відповідає вимогам статті 94 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення
апеляційної скарги без руху, яка може бути оскаржена. 2. Ухвала про
залишення апеляційної скарги без руху постановляється одним із суддів колегії
суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації
справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
3. В ухвалі господарський суд вказує на підстави для залишення апеляційної
скарги без руху і строк протягом якого особа, яка подала скаргу, має усунути
недоліки, що стали підставою для залишення скарги без руху. 4. Ухвала про
залишення скарги без руху надсилається особі, яка її подала, не пізніше
наступного дня після її постановлення. 5. У разі коли недоліки, які були
підставою для залишення скарги без руху, буде усунуто в строк, зазначений в
ухвалі суду, апеляційна скарга вважається поданою в день її первісного
подання. 6. У випадку, коли вказані обставини не будуть усунуті в строк,
зазначений в ухвалі, апеляційний господарський суд повертає апеляційну
скаргу і додані до неї документи особі, яка подала скаргу, у порядку,
встановленому статтею 97 цього Кодексу».
6. Ч. 1 ст. 98 ГПКУ викласти у такій редакції:
«Справа реєструється в апеляційному господарському суді у порядку,
встановленому частинами другою і третьою статті 2-1 цього Кодексу, та не
пізніше наступного дня після надходження апеляційної скарги передається
судді-доповідачу. Про прийняття апеляційної скарги до провадження суддя-
доповідач виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду
скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову
у прийнятті до провадження суддя-доповідач вирішує не пізніше трьох днів з
дня надходження апеляційної скарги».
7. Доповнити ГПКУ статтею 100-1, виклавши її у такій редакції:
«Стаття 100-1. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін
194
В апеляційній інстанції позивач має право відмовитися від позову, а
сторони – укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці
процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
У разі відмови позивача від позову або укладення мирової угоди
апеляційний господарський суд постановляє ухвалу.
Рішення господарського суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку
із припиненням провадження у справі з підстав, визначених ст. 80 цього
Кодексу».
8. В ч. 1 ст. 101 ГПКУ внести зміни: після слів «додатково поданими
доказами» і «додаткові докази» додати «і матеріалами» та відповідно
«і матеріали».
9. Викласти ч. 2 ст. 101 ГПКУ у такій редакції:
«Апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість
рішення місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд не обмежений доводами апеляційної
скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального
права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення».
10. Доповнити ч. 1 ст. 104 ГПКУ пунктом 5 такого змісту:
«5) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого
господарського суду, обставинам справи, встановлених апеляційним
господарським судом на підставі наявних і додатково поданих доказів та
матеріалів».
11. Передбачити у ч. 1 ст. 106 вичерпний перелік, ухвал, які не можуть
бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення.
Висловлені в межах даного дослідження пропозиції щодо окреслення
напрямів розвитку, удосконалення господарської процесуальної регламентації
повноважень апеляційних господарських судів спрямовані на підвищення рівня
їх наукової розробленості та досягнення кінцевої мети правосуддя.
195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абова Т. Е. Арбитражный процесс в СССР. Понятие, основные принципы
/ отв. ред. А. А. Мельников. – М. : Наука, 1985. – 143 с.
2. Абова Т. Е. О некоторых неоправданных расхождениях между
действующими АПК РФ и ГПК РФ в регулировании процессуальных
отношений / Т. Е. Абова // Российский ежегодник гражданского и
арбитражного процесса. 2005. – СПб. : Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2006. –
№ 4. – С. 43-49.
3. Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное
пособие (курс лекций) / Н. А. Абрамов. – Х. : Одиссей, 2003. – 336 с.
4. Абрамов С. Н. О новых материалах при рассмотрении гражданских дел в
КАСУсационном производстве / С. Н. Абрамов // Правоведение. – 1961. – № 3.
– С. 99-110.
5. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс / С. Н. Абрамов. – М. :
Госюриздат, 1952. – 420 с.
6. Авдюков М. Г. Принцип законности в гражданском судопроизводстве
/ М. Г. Авдюков. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1970. – 204 с.
7. Авдюков М. Г. Судебное решение / М. Г. Авдюков. – М. : Госюриздат,
1959. – 192 с.
8. Алексеев С. С. Проблемы теории права: Основные вопросы общей теории
социалистического права : курс лекций в 2-х т. / С. С. Алексеев. – Свердловск :
Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т. 1. – 396 с.
9. Ананов И. Н. Министерства в СССР / И. Н. Ананов. – М. : Госюриздат,
1960. – 287 с.
10. Анненков К. Н. Опыт комментария к Уставу гражданского
судопроизводства / К. Н. Анненков. – СПб., 1884. – Т. 4. – 526 с.
11. Арбитражный процесс : учебник / под ред. В. В. Яркова. – М. : Юристъ,
1998. – 503 с.
196
12. Арбитражный процесс : учебник для студентов юрид. вузов и фак-тов
/ Под ред. проф. М. К. Треушникова. – М. : ОАО «Издательский дом
«Городец», 2005. – 672 с.
13. Арбитражный процесс в СССР / под ред. А. А. Добровольского. – М. :
Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 224 с.
14. Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации
[Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://www.arbitr.ru/law/docs/12027526/12027526-001. htm
15. Арбітражні суди України: історико-правовий нарис, портрети, події :
наук.-попул. видання / за заг. ред. Д. М. Притики. – К. : Видавничий дім «Ін
Юре», 2001. – 324 с.
16. Арсенов И. Г. Полномочия суда кассационной инстанции в арбитражном
процессе : автореф. дис. … канд. юрид. науки : 12.00.15 : спец. «Гражданский
процесс; арбитражный проецсс» / И. Г. Арсенов. – Екатеринбург, 2001. – 23 с.
17. Афанасьев С. Ф. Гражданский процесс: учеб.-метод. комплекс
/ С. Ф. Афанасьев, А. Н. Зайцев. - М. : Норма, 2004. – 463 с.
18. Балух В.С. Організація і діяльність комерційних судів Російської імперії:
історико-правове дослідження на прикладі Одеського комерційного суду (1808
- 1917) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Балух Валерій
Сергійович. - О., 2002. — 20 с.
19. Барац Г. Очерк происхождения и постепенного затем упразднения в
России совестных судов и суда по совести / Г. Барац. – СПб. : Тип.
Правительствующего Сената, 1893. – 44 с.
20. Беляев И. Д. Лекции по истории русского законодательства / И. Д. Беляев.
– М ., 1901. – 575 с.
21. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України : наук.-
практ. коментар / В. Е. Беляневич. – К. : Юстиніан, 2008. – 872 с.
22. Беляневич О. Про перегляд Верховним Судом України судових рішень
Вищого господарського суду України / О. Беляневич // Судоустрій і
судочинство в Україні. – 2007. – № 1. – С. 40-46.
197
23. Беляневич О. А. Процесуальні аспекти укладення мирової угоди в
господарському суді / О. А. Беляневич // Вісник господарського судочинства. –
2007. – № 2. – С. 133-139.
24. Бентам И. О судоустройстве / И. Бентам. – СПб. : Тип.
Правительствующего Сената, 1860. – 225 с.
25. Бень А. Суддя вирішить, чи можна скаржитися на… нього / А. Бень
// Голос України. – 2003. – 27 червня.
26. Борисова Е. А. Апелляция в гражданском (арбитражном) процессе
(издание втрое, исправленное и дополненное) / Е. А. Борисова. – М. : Городец,
2000. – 288 с.
27. Борисова Е. А. О гарантиях судебной защиты на стадиях апелляционной,
надзорной проверки судебных решений / Е. А. Борисова // Арбитражный и
гражданский процесс. – 2005. – № 1. – С. 24-27.
28. Борисова Е. А. О производстве в арбитражном апелляционном суде
/ Е. А. Борисова // Хозяйство и право. – 2004. – № 5. – С. 80-84.
29. Борисова Е. А. О реформе российской системы судов общей юрисдикции
/ Е. А. Борисова // Законодательство. – 2009. – № 11. – С. 23-31.
30. Борисова Е. А. Теоретические проблемы проверки судебных актов в
российском гражданском, арбитражном процессе : дис. ... д-ра юр. наук :
12.00.15 / Борисова Елена Александровна. – М., 2005. – 376 с.
31. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. Очерк теории /
С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 215 с.
32. Бутенко В. І. Про співвідношення понять «юрисдикція», «компетенція»,
«повноваження», «підсудність», «підвідомчість» у адміністративному
судочинстві / В. І. Бутенко // Наше право. – 2009. – № 1. – Ч. 1. – С. 36-40.
33. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : учебное
пособие / С. В. Васильев. – Х. : Эспада, 2004. – 408 с.
34. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса. Субъекты и объекты
процесса, процессуальные отношения и действия / Е. В. Васьковский. – М. :
Бр. Башмаковы, 1913. – Т. 1. – 703 с.
198
35. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. –
2-е изд., перераб. — М. : Бр. Башмаковы, 1917. — 429 с.
36. Великий енциклопедичний словник / за ред. акад. НАН України
Ю. С. Шемшученка. – К. : ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2007. – 992 с.
37. Верещагин А. А. О недостатках принятой системы изложения судебных
решений / А. А. Верещагин // Журнал Министерства юстиции. – 1905. – № 5. –
С. 122-125.
38. Вершинин А. П. Способы защиты гражданских прав в суде
/ А. П. Вершинин. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1997. – 164 с.
39. Викут М. А. Стороны – основные лица искового производства
/ М. А. Викут. – Саратов, 1968. – 76 с.
40. Воложанин В. П. Понятие юрисдикции по гражданским делам
/ В. П. Воложанин // Проблемы защиты гражданских прав и советское
гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1981. – С. 108-112.
41. Гамбург Л. Г. Судебная реформа гетмана Д. А. Апостола / Л. Г. Гамбург
// Проблеми законності. – Х., 1999. – Вип. 37. – С 23-31.
42. Гессен И. В. Судебная реформа. Великие реформы 60-х гг. в их прошлом
и настоящем / И. В. Гессен; под ред. : И. В.Гессен, А. И. Каминка – СПб. :
П. П. Гершунин и Ко, 1905. – 271 c.
43. Гнатенко А. В. Повноваження апеляційного суду при перегляді рішення
суду: теоретичні та практичні спірні питання / А. В. Гнатенко, Д. Д. Луспеник
// Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 12 (100). – С. 38-45.
44. Гольмстен А. Х. Учебник русского гражданского судопроизводства
/ А.Х. Гольмстен. – СПб., 1885. – 484 с.
45. Гоняев М. О. О праве тяжущихся представлять новые доказательства в
апелляционную инстанцию / М. О. Гоняев // Журнал гражданского и
уголовного права. – 1884. – Кн. 6. – С. 38-44.
46. Господарське процесуальне право : підручник / за ред.
О. П. Подцерковного, М. Ю. Картузова. – Х. : Одіссей, 2012. – 400 с.
199
47. Господарське процесуальне право України : підручник / за ред.
О. І. Харитонової. – К. : Істина, 2008. – 360 с.
48. Господарське судочинство в Україні : судова практика : застосування
процесуальних норм / упоряд. : В. В. Сердюк та ін. – К. : Вид. Дім «Ін Юре»,
2008. – 832 с.
49. Господарське судочинство в Україні: судова практика. Застосування
процесуальних норм / відп. ред. І. Б. Шицький. – К. : Концерн «Видавничий дім
«Ін Юре», 2005. – 465 с.
50. Господарський процесуальний кодекс України вiд 06 листопада 1991 р.
№ 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
51. Гражданские процессуальные кодексы Азербайджанской республики,
Республики Армения, Республики Грузия, Республики Молдова, Эстонии и др.
процессуальные кодексы зарубежных стран [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://icpo-vad.tripod.com/civprru.html
52. Гражданский процесс / отв. ред. Н. А. Чечина, Д. М. Чечот. – М., 1968. – 455 с.
53. Гражданский процесс / под ред. В. В. Комарова. – Х. : Одиссей, 2001. – 704 с.
54. Гражданский процесс : учебник / под ред. В. А. Мусина, Н. Н. Чечиной,
Д.М. Чечот. – М., 1997. – 472 с.
55. Гражданский процесс : учебник / под ред. К. С. Юдельсона. – М., 1972. – 440 с.
56. Гражданский процесс : учебник / под ред. М. К. Треушникова. – М. :
ООО «Городец-издат», 2003. — 720 с.
57. Гражданский процесс : учебник для вузов / отв. ред. проф.
К. И. Комиссаров. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 505 с.
58. Гражданский процесс зарубежных стран : учеб. пособие / под ред.
А. Г. Давтян. – М. : Проспект, 2008. – 480 с.
59. Гредескул Н. А. К учению об осуществлении права / Н. А. Гредескул. –
Харьков, 1900. – 248 с.
60. Грицанов А. С. Кассационное производство в советском гражданском
процессе / А. С. Грицанов. – Томск, 1980. – 156 с.
200
61. Гродзинский М. М. Кассационное и надзорное производство в советском
уголовном процессе / М. М. Гродзинский. – М. : Госюриздат, 1953. – 231 с.
62. Грошевой Ю. М. Органи судової влади в Україні / Ю. М. Грошевой,
І. Є. Марочкін. – К. : ІнЮре, 1997. – 220 с.
63. Грязева В. К вопросу об эффективности рассмотрения дела судом
апелляционной инстанции / В. Грязева // Российская юстиция. – 2005. – № 1-2.
– С. 74-76.
64. Грязева В. В. Апелляция в арбитражном процессе: дис. ... канд. юрид.
наук : 12.00.15 / Грязева Валентина Владимировна. – М., 2005. – 197 с.
65. Гукасян Р. Е. Концепция слияния прав и обязанностей и
административно-командные методы управления / Р. Е. Гукасян // Советское
государство и право. – 1989. – № 7. – С. 26-34.
66. Гурвич М. А. Право на иск / М. А. Гурвич. – М. :Изд-во АН СССР, 1949. – 216 с.
67. Гурвич М. А. Лекции по советскому гражданскому процессу
/ М. А. Гурвич. – М. : ВЮЗИ, 1950. – 199 с.
68. Гусаров К. В. Гражданская процессуальная правосубъектность суда
апелляционной инстанции и его предметные полномочия / К. В. Гусаров
// Право і безпека. – 2004. – № 3 (1). – С. 80-83.
69. Декреты Советской власти. – М. : Политиздат, 1957. – Т. 1 : 25 октября
1917 – 16 марта 1918. – 656 с.
70. Дем’янова О. В. Повноваження суду апеляційної інстанції по скасуванню
судових рішень в цивільному судочинстві та підстави їх застосування
/ О. В. Дем’янова // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 274-280.
71. Демченко Г. В. Из истории судоустройства в Древней России
[Електронний ресурс] / Г. В. Демченко. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/239851/
72. Джалилов Д. Р. Гражданское процессуальное правоотношение и его
субъекты / Д. Р. Джалилов. – Душанбе, 1962. – 39 с.
201
73. Дмитриев Ф. М. История судебных инстанций и гражданского
апелляционного судопроизводства от Судебника до Учреждения о губерниях
/ Ф. М. Дмитриев. – М. : Т-во Тип. А.И. Мамонтова, 1899. – Т. 1. – 591 c.
74. Доповідь Голови Вищого господарського суду України В. І. Татькова на
Пленумі Вищого господарського суду України «Про підсумки роботи
господарських судів України у першому півріччі 2011 року»// Вісник
господарського судочинства. – 2011. – № 4. – С. 9-21.
75. Дружков П. С. Понятие и виды подведомственности споров о праве и
иных правовых вопросов / П. С. Дружков // Вопросы советского государства и
права. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1966. – С. 156-167.
76. Дружков П. С. Судебная подведомственность споров и иных правовых
вопросов, рассматриваемых в порядке гражданского судопроизводства: дис. …
канд. юрид. наук / П.С. Дружков. – Свердловск, 1966. – 260 с.
77. Елисейкин П. Ф. Гражданские процессуальные правоотношения
/ П. Ф. Елисейкин. – Ярославль, 1975. – 93 с.
78. Елисейкин П. Ф. Защита субъективных прав и интересов и компетенция
суда в советском гражданском процессе / П. Ф. Елисейкин // Вопросы
государства и права : Ученые записки Дальневосточного государственного
университета. – Владивосток, 1969. – Т. 31. – Ч. 1. – С. 1-163.
79. Ємельянова І. І. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в
цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти / І. І. Ємельянова
// Право України. – 2004. – № 2. – С. 16-21.
80. Жилин Г. А. Апелляция и кассация в гражданском процессе / Г. А. Жилин
// Современная доктрина гражданского права, арбитражного процесса и
исполнительного производства: теория и практика : сборник научных статей. –
Краснодар : Юрид. центр Пресс, 2004. – С. 130-147.
81. Жилин Г. А. Задачи и цели суда в апелляционном и кассационном
производстве / Г. А. Жилин // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. –
№ 5. – С. 24-29.
202
82. Жилин Г. А. Цели гражданского судопроизводства и их реализация в суде
первой инстанции / Г. А. Жилин. – М. : Городец, 2000. – 320 с.
83. Загоровский А. И. Очерки судопроизводства в новых административно-
судебных и судебных учреждениях / А. И. Загоровский. – Одесса : Тип. Штаба
Одес. воен. округа, 1892. – 383 с.
84. Зайцев И. М. Процессуальные функции гражданского судопроизводства /
И. М. Зайцев. – Саратов : Изд-во Саратовск. ун-та, 1990. – 138 с.
85. Зайцев И. М. Теоретические вопросы устранения судебных ошибок в
гражданском процессе : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.15 / Зайцев
И. М. – Саратов, 1987. – 34 с.
86. Зайцев И. М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе
/ И. М. Зайцев. – Саратов, 1985. – 135 с.
87. Згама А. О. Деякі аспекти порядку здійснення права на апеляційне
оскарження в господарському процесі / А. О. Згама // Держава і право :
юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького
НАН України, 2007. – Вип. 38. – С. 437-442.
88. Згама А. О. Суб’єкти права на апеляційне оскарження в господарському
судочинстві / А. О. Згама // Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку
права в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 7-8 грудня 2007
р. – О., 2007. – С. 200-202.
89. Зейдер Н. Б. Гражданские процессуальные правоотношения
/ Н. Б. Зейдер. – Саратов : Изд-во Саратовск. ун-та, 1965. – 74 с.
90. Исаков В. Б. «Государственная воля» или «мера свободы»? / В. Б. Исаков,
А. И. Козулин // Коммунист. – 1990. – № 12. – С. 98-100.
91. Исаченко В. Л. Гражданский процесс : практический комментарий на
вторую книгу Устава гражданского судопроизводства / В. Л. Исаченко. – СПб.,
1912. – Т. IV. – 296 с.
92. Калмацкий В. С. Суд второй инстанции в советском гражданском
процессе / В. С. Калмацкий. – Уфа : б.и, 1978. – 83 с.
203
93. Кейлин А. Д. Судоустройство и гражданский процесс капиталистических
государств / А. Д. Кейлин. – М. : Междунар. кн., 1958. – 359 с.
94. Клейнман А. Ф. Арбитраж в СССР / А. Ф. Клейнман. – М. : Изд-во
Московск. ун-та, 1960. – 192 с.
95. Клейнман А. Ф. Советский гражданский процесс / А. Ф. Клейнман. – М. :
Госюриздат, 1954. – 403 с.
96. Коваль В. М. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток : дис. … канд.
юрид. наук : 12.00.10 / Коваль Володимир Миколайович. – Одеса, 2003. – 212 с.
97. Коваль В. М. Розвиток системи апеляційних судів України // Актуальні
проблеми держави і права. – 2003. – Вип. 21. – С. 194-198.
98. Кодекс адміністративного судочинства України вiд 06 липня 2005 р.
№ 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, 37. –
Ст. 446.
99. Козлов А. Ф. Суд первой инстанции как субъект советского процессуального
права / А. Ф. Козлов. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1983. – 165 с.
100. Козлова Н. В. Полномочия суда первой инстанции в исковом
производстве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Козлова Наталья
Владимировна. – Саратов, 2000. – 161 с.
101. Коліушко І. Новий закон про судоустрій: швидке і неякісне правосуддя
від розумних, але залежних суддів [Електронний ресурс] / І. Коліушко,
Р. Куйбіда // Українська правда. – Режим доступу :
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/07/15/5222168
102. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник
/ В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
103. Комаров В. В. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти :
навч. посібник / В. В. Комаров, П. І. Радченко. – К. : УМК БО, 1991. – 103 с.
104. Комиссаров К. И. Задачи судебного надзора в сфере гражданского
судопроизводства / К. И. Комиссаров. – Свердловск : Изд-во Свердлов. юрид.
ин-та, 1971. – 168 с.
204
105. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вiд
04 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – 2006. –
№ 32. – Ст. 270.
106. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. –
Ст. 141.
107. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого
суду в Україні вiд 10 травня 2006 р. № 361/2006 // Офіційний вісник України. -
2006. – № 19. – Ст. 23. – Ст. 1376.
108. Корюков П. Моноцентричний судоустрій України: критичний погляд
/ П. Корюков // Юридичний журнал. – 2006. – № 2(44). – С. 113-118.
109. Курс советского гражданского процессуального права / под ред.
А. А. Мельникова. – М. : Наука, 1981. – Т.1 – 463 с.
110. Кутафин О. Е. Компетенция местных Советов / О. Е. Кутафин,
К. Ф. Шеремет. – 2-е изд-е, доп. – М. : Юрид. лит., 1986. – 223 с.
111. Ланге Н. Древние русские смесные или вобчие суды / Н. Ланге. – М. :
Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1882. – 238 с.
112. Лесницкая Л. Ф. Пересмотр решений суда в кассационном порядке
/ Л. Ф. Лесницкая. – М. : Юрид. лит., 1974. – 192 с.
113. Ломакіна О. А. Перегляд судових актів господарського суду в
апеляційному порядку : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04. -
«Господарське право; господарсько-процесуальне право» / О. А. Ломакіна. –
Донецьк, 2009. – 19 с.
114. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції
/ Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юрид., 2006. – 480 с.
115. Малышев К. Курс гражданского судопроизводства / К. Малышев. – СПб.,
1876. – Т. 1. – 448 с.
116. Малышев К. И. Курс гражданского судопроизводства : в 3 т.
/ К. И. Малышев. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1879. – Т. 3. – 460 с.
205
117. Мамутов В. К. Арбітражні суди та економіка / В. К. Мамутов // Вісник
господарського судочинства. – 2001. – № 1. – С. 127-131.
118. Мамутов В. К. Экономика и право / В. К. Мамутов. – К. : Юринком
Интер, 2003. – 544 с.
119. Медведєв И. Г. Современные проблемы гражданского правосудия во
Франции / И. Г. Медведєв // Российский ежегодник гражданского и
арбитражного процесса. – 2001. – № 1. – М. : Норма, 2002. – С. 189-214.
120. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском
гражданском процессе / А. А. Мельников. – М. : Наука, 1969. – 247 с.
121. Милль Д. С. Система логики силлогической и индуктивной. Изложение
принципов доказательства в связи с методами научного исследования /
Д. С. Милль; пер. с англ. под ред. и с предисл : В. Н. Ивановский. – М. : Маг.
«Кн. дело», 1900. – 813 c.
122. Михайлов М. М. Русское гражданское судопроизводство в его
историческом развитии от Уложения 1649 г. до издания Свода законов.
Рассуждение на степень доктора юридических наук магистра гражданского
права / М. М. Михайлов. – СПб., 1856. – 220 с.
123. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / А. В. Мицкевич. – М. :
Госюриздат, 1962. – 213 с.
124. Мозолин В. П. О гражданском процессуальном правоотношении
/ В. П. Мозолин // Советское государство и право. – 1955. – № 6. – С. 50-57.
125. Музиченко П. П. Еволюція апеляційного судочинства на українських
землях за нормами Статуту Великого князівства Литовського 1529 року
/ П. П. Музиченко // Судова апеляція. – 2009. – № 4 (17). – С. 6-11.
126. Настасяк І. Організація й діяльність судових органів у Галичині (1782-
1848) / І. Настасяк // Вісник Львівського університету : сер. юридична. – 2000. –
Вип. 35. – С. 88-89.
127. Нефедьев Е. А. К учению о сущности гражданского процесса. Соучастие
в гражданском процессе. Соучастие по немецком