ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РЕГУЛЮВАННІ ПРАЦІ МОЛОДІ

brief description

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького
Національної академії наук України

На правах рукопису
УДК 340.137(477):349.2(4)

НАЗАРОВ ДЕНИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

ГАРМОНІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В РЕГУЛЮВАННІ ПРАЦІ МОЛОДІ

Спеціальність 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
ХУТОРЯН НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
доктор юридичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..................3
Розділ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
1.1. Трудове законодавство ЄС про працю молоді..........................12
1.2. Поняття та зміст правового статусу молоді...28
1.3. Класифікація трудових прав молоді за законодавством ЄС........44
Висновки до розділу 1.59
Розділ 2. ГАРМОНІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ МОЛОДІ
2.1. Правове забезпечення права молоді на працю..............................65
2.2. Правове регулювання виникнення, зміни та припинення трудових відносин молодих працівників за законодавством України та ЄС........................................................................................................................93
2.3. Гармонізація трудового законодавства з питань робочого часу, часу відпочинку та оплати праці................................................................120
2.4. Проблемні питання гармонізації законодавства України з охорони праці молоді за законодавством ЄС...............................................139
Висновки до розділу 2...152
ВИСНОВКИ........................................................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................169

ВСТУП

Актуальність теми. Після здобуття незалежності в Україні виникла нова правова реальність, яка передбачає адекватність національної правової системи нормам, цінностям та принципам європейського права, що дозволить Україні відчувати себе рівноправним членом загальноєвропейської спільноти та брати активну участь у європейських інтеграційних процесах.
Важливим напрямком інтеграції України в європейські структури є співробітництво з Європейським Союзом, що має стратегічну мету вступу України до Європейського Союзу.
Одним з напрямів процесу гармонізації є приведення законодавства України, що регулює питання охорони праці, у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу. Необхідно зазначити, що охорона праці, зокрема питання праці молоді, відноситься до сфери трудового права України.
Радикальні політичні, економічні перетворення, які відбуваються у державі та суспільстві, загострили проблеми, пов’язані з використанням найманої праці, створенням ефективного механізму регулювання трудових відносин, забезпеченням гарантій права на працю. Їх вирішення, особливо щодо праці молоді, має важливе соціальне значення, потребує кардинальної зміни традиційних підходів до регулювання трудових відносин за участі цих осіб, ефективних засобів забезпечення їх зайнятості, оскільки сьогодні для суспільства проблема безробіття, пов’язана не лише з економічною кризою, а й з недосконалістю механізмів його правового регулювання.
У радянський період питання правового статусу молоді в науці трудового права знайшли свої відображення у працях О.А. Абрамової, Б.К. Бєгічева, Є.О. Голованової, Д.О. Карпенка, Є.О. Монастирського, Ю.П. Орловського, В.Г. Сойфера, А.Ф. Трошина, А.І. Шебанової.
У роки незалежності України проблемами працевлаштування молоді займалися О.С. Реус, Ю.М. Щотова.
Окремі питання адаптації трудового законодавства України до міжнародного розглядалися в роботах таких вчених, як: Н.Б. Болотіної, В.В. Жернакова, І.О. Лаврінчук, Є.В. Назаренко, С.Г. Приходько, О.І. Процевського, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, М.М. Феськова та інших.
Не зменшуючи значення та наукову цінність вказаних робіт, необхідно зазначити, що питання гармонізації національного трудового законодавства із законодавством ЄС в регулюванні праці молоді ще не досліджувалось.
Незважаючи на те, що на державному рівні вжито певних заходів щодо реалізації державної молодіжної політики, проблеми молоді у сфері освіти, професійної підготовки, зайнятості, охорони праці в повному обсязі не вирішено. Чинне законодавство, незважаючи на значний обсяг і багатоплановість нормативних актів, покликаних регулювати трудову діяльність молоді в Україні, забезпечувати реалізацію цільових державних програм їх соціального становлення і розвитку, вдосконалення системи державних органів у справах молоді, не зняло проблем регулювання праці молоді у контексті з європейськими стандартами.
Назріла необхідність зміни підходів до правового статусу суб’єктів трудових правовідносин і, зокрема, молоді. Потребує додаткового дослідження питання про оптимальне співвідношення сфери єдності і диференціації правового регулювання праці молоді. Залишились дискусійними і потребують уточнення положення щодо визначення обсягу дієздатності молоді та мінімального віку трудової діяльності з урахуванням сучасних ринкових відносин.
Проведення подальшої кодифікації трудового законодавства України з урахуванням процесу адаптації викликає необхідність проаналізувати чинне законодавство, норми проекту Трудового кодексу України, що регулюють питання праці молоді, щодо відповідності нормам законодавства Європейського Союзу.
Підготовка проекту нового Трудового кодексу України, у свою чергу, вимагає активізації наукових розробок, спрямованих на здійснення наукової експертизи з метою виявлення положень вітчизняного законодавства про працю молоді, які потребують змін та удосконалення, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів, в тому числі й до вимог законодавства Європейського Союзу.
Все вище зазначене свідчить про актуальність та необхідність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувались в межах виконання планів науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: Правові проблеми гармонізації трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу” (I кв. 2005 IV кв. 2006 рр., № РК 0105U000796) та Кодифікація трудового законодавства України: проблеми теорії та практики” (I кв. 2007 IV кв. 2008 рр., № РК 6106U012119).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є встановлення відповідності трудового законодавства України вимогам законодавства Європейського Союзу в сфері регулювання трудової діяльності, зайнятості та охорони праці молоді, обґрунтування пропозицій та рекомендацій щодо подальшого вдосконалення та змін чинного законодавства.
Відповідно до поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
здійснити теоретичний аналіз щодо визначення поняття молодь” та дати його дефініцію;
визначити та уточнити поняття право- та дієздатность молоді;
визначити особливості історичного розвитку законодавства України щодо правового регулювання права молоді на працю;
виокремити правові проблеми гарантій трудових прав молоді;
визначити пріоритетні напрями в сфері гармонізації національних норм права з міжнародно-правовими нормами про працю молоді;
виокремити проблемні питання щодо охорони праці молоді за законодавством України;
дослідити правові проблеми гарантій трудових прав молоді;
обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України.
Об’єктом дослідження становлять трудові правовідносини молоді.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми, які виникають щодо правового регулювання праці молоді.
Методи дисертаційного дослідження. При написанні роботи використовувались загальнонаукові і спеціальні юридичні методи дослідження. Методологічним підґрунтям наукового дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання.
На всіх етапах дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як: діалектичний, формально-юридичний, статистичний, структурно-логічний, порівняльно-правовий та інші.
За допомогою діалектичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості правового регулювання праці молоді. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу існуючої системи правових норм, які регулюють працю молоді, що у комплексі з методом логічного аналізу дозволило накреслити напрямки з удосконалення законодавства у розглядуваній сфері. Для з’ясування тенденцій, які характеризують розвиток механізмів захисту права молоді на працю, послужив історико-правовий метод наукового пізнання. Застосування порівняльно-правового методу допомогло дослідити порядок та особливості регулювання праці молоді в ЄС і запропонувати рекомендації щодо запозичення європейського досвіду у процесі удосконалення законодавства України.
При виконанні дисертаційної роботи використано результати наукових досліджень загальної теорії держави і права, трудового права, міжнародного права, конституційного права та інших галузей права, а також праці зарубіжних учених-юристів.
Основні положення і висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, міжнародно-правових актів, законів України, правових актів виконавчої влади, нормативних актів та документів, що регулюють діяльність органів виконавчої влади щодо гармонізації законодавства України у сфері охорони прав громадян до законодавства Європейського Союзу, на аналізі чинного трудового законодавства, практики його застосування, досягнень науки трудового, цивільного права та інших галузей юридичної науки України та країн Європейського Союзу.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у дисертації вперше у вітчизняній правовій науці всебічно й комплексно досліджено проблеми та вирішено завдання щодо гармонізації законодавства України з нормами ЄС у сфері регулювання праці молоді.
У процесі дисертаційного дослідження було досягнуто наступних нових результатів, які виносяться на захист:
1. Зроблено висновок, що поняття повна трудова дієздатність” слід закріпити у трудовому законодавстві України. Для цього необхідно ст. 187 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції: Повна трудова дієздатність працівника, який працює за трудовим договором, виникає при досягненні ним 16 років”;
2. Прагнучи до гармонізації законодавства України про працю молоді з нормами права Європейського Союзу пропонується ч. 2 ст. 8 Закону України Про зайнятість населення” викласти у такій редакції:
Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на соціальний захист і допомогу, а неповнолітні працівники у трудових правовідносинах користуються пільгами, встановленими національним законодавством”;
3. Вноситься пропозиція в Закон України Про імміграцію” закріпити визначення: Молоді працівники-іммігранти дієздатні особи віком від 18 до 35 років, які іммігрують в Україну з метою працевлаштування та одержання прибутку і користуються відповідними пільгами, встановленими трудовим законодавством держави перебування”;
4. Зроблено висновок, що неповнолітні громадяни не можуть бути звільнені роботодавцем внаслідок невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію. Тому, доцільно ст. 40 КЗпП України доповнити ч. 4 та викласти її у такій редакції: Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстави, зазначеної у пункті 2 цієї статті, не поширюється на неповнолітніх працівників”;
5. Зроблено висновок про доцільність привести положення §5 Інші види відпусток” глави 3 книги третьої проекту Трудового кодексу України у відповідність до вимог ст. 11 Директиви 94/33/ЄС. Для цього необхідно зазначений параграф проекту Трудового кодексу України доповнити статтею наступного змісту: Неповнолітнім працівникам, якщо вони поєднують роботу з навчанням, надається щорічна відпустка, яка повинна співпадати з терміном шкільних канікул”;
6. Обґрунтована доцільність внесення необхідних змін до національного законодавства, а саме:
частину 3 ст. 17 Закону України Про охорону праці” пропонується викласти у наступній редакції: Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;
за письмовою заявою батьків (усиновителів, опікунів) неповнолітнього працівника”;
7. Запропоновано ст. 11 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” доповнити абзацом наступного змісту: До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я включаються:
... безкоштовне надання попереднього обов’язкового (при працевлаштуванні) медичного огляду особам віком до 21 року ... ”.
8. Пропонується до Глави 2 Час відпочинку” проекту Трудового кодексу України включити статтю наступного змісту: Для окремих категорій працівників перерва для відпочинку і харчування надається згідно з цим Кодексом, але не менше ніж одну годину, яка не включається до тривалості робочого часу. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатись з місця роботи”;
9. Не відповідають європейським стандартам ст. 25 Закону України Про відпустки”. Доцільно викласти п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону України Про відпустки” у такій редакції: працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, а також працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, для виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, на час підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад”.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки у своїй сукупності можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері для подальшого дослідження теоретичних та практичних проблем захисту прав молоді на працю;
в правотворчості для удосконалення чинного трудового законодавства та розробки нових нормативно-правових актів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, Міністерством внутрішніх справ України, Комітетом з питань Європейської інтеграції та іншими органами, які здійснюють гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу;
у навчальному процесі під час написання науково-практичних посібників з адаптації законодавства, підготовки підручників та практикумів з курсів Трудове право України”, Охорона праці”, у викладанні відповідних навчальних дисциплін;
у сфері міжнародного співробітництва у діяльності урядових та інших делегацій, постійних представників України в ЄС та в інших європейських інтеграційних структурах щодо охорони прав і свобод громадян, зокрема, молоді.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано та обговорено у відділі проблем цивільного, підприємницького і трудового права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні положення дисертації, одержані узагальнення та висновки доповідалися на науково-практичних конференціях: V Міжрегіональній науково-практичній конференції молодих учених і аспірантів Дослідження молодих науковців в галузі гуманітарних наук (27 квітня 2007 р., Державний педагогічний інститут іноземних мов, м. Горлівка), на другій Міжнародній науково-практичній конференції учених і фахівців, Теорія і практика підприємницькій діяльності” (1922 вересня 2007 г., Таврійській національний університет ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь), на Всеукраїнській науково-практичній конференції, Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (810 листопада 2007 р., Національний університет, Львівська політехніка”, м. Львів), Міжнародній науково-практичній конференції Управлінський потенціал у системі економічного розвитку” (2223 жовтня 2007 р. Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Луганськ), Міжнародній науково-практичній конференції Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку” (30 травня 2008 р. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у п’яти статтях, які опубліковані у фахових виданнях, згідно переліку ВАК України та п’яти тезах виступів на наукових конференціях, опублікованих у збірниках.
Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Відповідно до мети, завдань, предмета й логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (173 найменувань). Основного тексту 168 сторінок. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу національного законодавства, проекту Трудового кодексу України та їх порівняння з нормами трудового права Європейського Союзу щодо регулювання праці молоді, теоретичного осмислення чисельних наукових праць у галузі трудового права, дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій спрямованих на удосконалення правового регулювання праці молоді з урахуванням гармонізації законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Основні висновки дисертаційного дослідження такі:
1. Поняття повна трудова дієздатність” слід закріпити в трудовому законодавстві України. Для цього необхідно ст. 187 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції:
Повна трудова дієздатність працівника, який працює за трудовим договором, виникає при досягненні ним 16 років”.
2. Необхідно закріпити в проекті Трудового кодексу України права, передбачені законодавством Європейського Союзу, а саме: право на працевлаштування, право на свободу пересування, право на професійне навчання, право на захист персональних даних стосовно своєї особи, право на ефективний правовий захист; право на участь в управлінні підприємством, право на укладення колективних угод.
3. Аналізуючи норми ст. 43 Конституції України дисертант дійшов до висновку, що держава гарантує право на працю не лише громадянам України, а й іноземним громадянам та особам без громадянства. Отже, ст. 43 Конституції України потребує в цьому аспекті належного удосконалення.
4. Прагнучи до гармонізації законодавства України про працю молоді з законодавством ЄС необхідно ч. 2 ст. 8 Закону України Про зайнятість населення” викласти у такій редакції:
Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право на соціальний захист і допомогу, а неповнолітні працівники у трудових правовідносинах користуються пільгами, встановленими національним законодавством”.
5. Статтю 1 Закону України Про зайнятість населення” необхідно доповнити пунктом наступного змісту:
Служба зайнятості єдиний державний орган, який повною мірою відповідає за надання громадянам права на працю, гарантованого Конституцією України, а всі інші державні органи повинні допомагати в його забезпеченні”.
6. В частині гарантій молодих працівників щодо працевлаштування необхідно внести зміни до Закону України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”. Частину 5 ст. 7 зазначеного Закону доцільно викласти в такій редакції:
З метою забезпечення працевлаштування і професійного навчання молоді для всіх роботодавців незалежно від форми власності і господарювання, в яких працює понад 35 осіб, встановлюється квота робочих місць у розмірі трьох відсотків від загальної чисельності працюючих для:
громадян, старших 18 років, які закінчили навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості не пізніше календарного року з дня закінчення навчання, звільнення з військової (невійськової) служби як таких, що шукають роботу;
дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків до досягнення ними двадцяти шести років.
У разі відмови в прийнятті на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з роботодавця стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для молоді та її професійну підготовку і перепідготовку”.
7. Видається доцільним зробити зміни до Закону України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді” від 5 лютого 1993 р., зокрема ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону викласти в наступній редакції:
Стаття 7. Праця молоді.
Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх встановлюються законодавством.
Держава гарантує здійснення права молоді на працю за принципами:
свободи праці;
заборони примусової праці та дискримінації у сфері праці молоді;
захисту від безробіття та сприяння у працевлаштуванні;
забезпечення права кожного молодого працівника на справедливі умови праці, які відповідають вимогам безпеки та гігієни праці, права на відпочинок, у тому числі обмеження робочого часу, надання щоденного відпочинку, вихідних і неробочих святкових днів, оплачуваної щорічної відпустки;
рівності прав та можливостей молодих працівників;
забезпечення права кожного молодого працівника на своєчасну і в повному розмірі справедливу заробітну плату, яка б забезпечувала гідне молодого працівника існування і не менше, встановленого законодавством України мінімального розміру оплати праці”.
8. В Законі України Про імміграцію” вiд 7 червня 2001 р., необхідно закріпити визначення, що:
Молоді працівники-іммігранти дієздатні особи віком від 18 до 35 років, які іммігрують в Україну з метою працевлаштування та одержання прибутку і користуються відповідними пільгами, встановленими трудовим законодавством держави перебування”.
9. Доцільно ст. 56 Закону України Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. доповнити ч. 4 наступного змісту:
Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти роботодавця (незалежно від форми власності), його працевлаштування здійснюється відповідно до контракту, укладеного між роботодавцем та випускником”.
10. В Законі України Про зайнятість населення” та Указі Президента України Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів” від 23 січня 1996 p. відсутня стаття щодо забезпечення державою надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів. Видається доцільним закріпити в зазначених нормативних актах норму щодо надання першого робочого місця випускникам державних навчальних закладів, раніше заявлених роботодавцями.
11. Статтю 36 КЗпП України слід доповнити п. 9, а саме:
...розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або осіб, які їх замінюють...”.
12. Проведений аналіз норм чинного КЗпП України та норм проекту Трудового кодексу України показав, що вони відповідають нормам Директиви 94/33/ЄС та встановлюють більші гарантії, ніж положення ст. 8 зазначеної Директиви щодо тривалості робочого часу молодих працівників.
13. До Глави 2 Час відпочинку” проекту Трудового кодексу України необхідно включити статтю наступного змісту:
Для окремих категорій працівників перерва для відпочинку і харчування надається згідно з цим Кодексом, але не менше ніж одну годину, яка не включається до тривалості робочого часу. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатись з місця роботи”.
14. Видається доцільним положення §5 Інші види відпусток” глави 3 книги третьої проекту Трудового кодексу України привести у відповідність до вимог ст. 11 Директиви 94/33/ЄС. Для цього необхідно зазначений розділ проекту Трудового кодексу України доповнити статтею наступного змісту:
Неповнолітнім працівникам, якщо вони поєднують роботу з навчанням, надається щорічна відпустка, яка повинна співпадати з терміном шкільних канікул”.
15. Не відповідають європейським стандартам ст. 25 Закону України Про відпустки”. Тому, в частині гарантій молодих працівників щодо надання відпустки доцільно викласти п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону України Про відпустки” наступним змістом:
працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, а також працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах, для виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, на час підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;”.
16. Доцільно передбачити національним законодавством створення на державному рівні гарантійних закладів. Необхідно законодавчо закріпити мінімальні розміри виплат заборгованості із заробітної плати працівникам, зокрема молоді, визначити відповідальність за невиплату заробітної плати в зв’язку з неплатоспроможністю роботодавця. Зазначені зміни до чинного законодавства будуть відповідати нормам законодавства ЄС та більшою мірою гарантувати одержання молодими працівниками заборгованості із заробітної плати.
17. Для того, щоб заробітна плата молодого працівника не була меншою рівня прожиткового мінімуму, необхідно в проекті Трудового кодексу України конкретизувати перелік основних прав працівників, а саме:
...право на заробітну плату за виконану роботу, не нижчу від визначеного законом рівня прожиткового мінімуму, та своєчасну її виплату в повному розмірі.. ”.
18. Для гармонізації національним законодавством норм Директиви 94/33/ЄС, до проекту Трудового кодексу України необхідно включити Додаток, в якому будуть наведені обставини, при яких забороняється наймати молодих працівників віком до 18 років. Додаток повинен містити всі елементи, зазначені в ст. 7 і Додатках Директиви 94/33/ЄС.
19. Для гармонізації національного законодавства щодо норм Європейського Союзу доцільно ст. 191 КЗпП України доповнити ч. 2 та викласти її в такій редакції:
Після звільнення неповнолітній особи, якщо з нею був укладений письмовий договір, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний надати медичній нагляд один раз на рік, до досягнення такою особою повноліття”.
20. Частину 3 ст. 17 Закону України Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. доцільно викласти у наступній редакції:
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;
за письмовою заявою батьків (усиновителів, опікунів) неповнолітнього працівника”.
21. Частину 1 ст. 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 р. доцільно доповнити наступним положенням:
...Щодо особи віком від 14 до 18 років медичне втручання здійснюється за її письмовою згодою та письмовою згодою її батьків або інших законних представників”.
22. Статтю 11 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 р. необхідно доповнити абзацом наступного змісту:
Стаття 11. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я.
До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я включаються:
...безкоштовне надання попереднього обов’язкового (при працевлаштуванні) медичного огляду особам віком до 21 року...”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения / Юрий Александрович Тихомиров / Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. М.: Норма, 1996. 432 c.
2. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державамичленами від 14 червня 1994 року // Офіційний вісник України. 2006. № 24. Ст. 1794.
3. Петров Р. Поняття acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. 2003. № 9. С. 142-146.
4. Договір про створення Європейського економічного співтовариства від 25 березня 1957 року // Офіційний журнал C 325 від 24.12.2002 р. С. 15.
5. Муравйов В. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародними та європейським правом: Зб. науково-практичних матеріалів. Вип. 4. К.: ТОВ АТОПОЛінк, 2005. С. 17-23.
6. Шемшученко Ю.С. Гармонізація законодавства України з міжнародним і Європейським правом // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. Матеріали міжнародної наукової конференції 17-20 жовтня 2000 року. К., 2000. 405 с.
7. Законотворчість: Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / Інститут законодавства Верховної Ради України; Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC); Українська школа законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України / Валентин Олександрович... Зайчук (ред.), Олена Вікторівна... Богачова (авт.-упоряд.). ­ К., 2005. 160 с.
8. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. К.: Вища школа, 1980. 320 с.
9. Суворова В.Я. Обеспечение реализации договорных норм международного права (юридическая природа) // Сов. гос. и право. 1991. № 9. С. 113-118.
10. Опришко В.Ф. Теоретичні та практичні аспекти механізму гармонізації законодавства України з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали науково-практичної конференції, жовтень 1998. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. 446 с.
11. Вступ до права Європейського Союзу: навч. посіб. / [Петров Р.А., Вакуленко А.О., Опейда З.Й, Федорчук Д.Е.]; Донец. нац. ун-т. Донецьк: Новый Мир, 2001. 248 c.
12. Кернз, Волтер. Вступ до права Європейского Союзу: навч. посіб. / [наук. ред. С.В. Ісакович, А.С. Метюшев; пер. з англ. В.С. Ісаковича]. К.: Товариство Знання”, КОО, 2002. 381с.
13. Акти європейського права: короткий довідник / Інститут законодавства Верховної Ради України / Володимир Михайлович Литвин (заг. ред.), Валентин Олександрович Зайчук (упоряд.). К.: Парламентське видавництво, 2004. 255 с.
14. Договір про заснування Європейського Співтовариства // Конституційні акти Європейського Союзу. Ч. 1. К.: Юстиніан, 2005. С. 45-180.
15. Акти європейського права із соціальних питань: збірник / Верховна Рада України. Комітет з питань соціальної політики та праці; Інститут законодавства / Володимир Михайлович Литвин (заг.ред.), Валентин Олександрович Зайчук (упоряд.). К.: Парламентське видавництво, 2005. 542 с.
16. Європейська соціальна хартія (переглянута) (ETS № 163) // Відомості Верховної Ради України. 2007. № 51. Ст. 2096.
17. Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.2006 р. № 137-V // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 43. Ст. 418.
18. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України вiд 11.06.1998 p. № 615/98 // Офіційний вісник України. 1998. № 24. Стор. 3.
19. Феськов М.М. Європейська соціальна хартія (переглянута) і трудове законодавство України: питання адаптації: дис. ... кандидата юридичних наук: 12.00.05 / Феськов Микола Миколайович. О., 2002. 202 с.
20. Ніцький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр порівнял. права; за наук. ред. С. Шевчука. К.: Логос, 2001. 41 с.
21. Филипов Ф. Социолог о молодежи. М.: Научная мысль, 1977. С. 18-19.
22. Громов И.А., Иконникова С.Н., Лисовский В.Т. Молодежь в обществе // Человек и общество. Социальные проблемы молодежи. Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1969. С. 3-12.
23. Тихомиров Н., Гордон Л., Клопов Э. Изучение образа жизни рабочих и некоторые вопросы социального планирования // Рабочий класс и современный мир. 1971. № 1. С. 99-112.
24. Боряз В.Н. Молодежь. Методологические проблемы исследования / Вадим Николаевич Боряз. Л.: Наука, 1973. 134 с.
25. Филиппов Ф. Социолог о молодежи / Фридрих Рафаилович Филиппов. М.: Научная мысль, 1977. С. 9-11.
26. Шебанова А.И. Дифференциация правового регулирования труда молодежи // Советское государство и право. 1970. № 5. С. 121-125.
27. Григорьева З.Д. Теоретические основы правового регулирования труда молодежи в СССР / Зинаида Давидовна Григорьева: учеб. пособие по спецкурсу; Перм. гос. ун-т им. А. М. Горького. Пермь: ПГУ, 1988. 79 с.
28. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993 р. № 2998-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 16. Ст. 167.
29. Розин Б. Я. Льготы для работников Крайнего Севера (проблемы дифференциации регулирования труда по территориальному признаку): автореф. дис. на получение наук. степени канд. юр. наук. М., 1972. 23 c.
30. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Борис Константинович Бегичев. М.: Юрид.лит., 1972. 215 c.
31. Трудове право України. Академічний курс: Підручник / [Бабаскін А. Ю., Баранюк Ю.В., Дріжчана С.В., Зуб І.В., Карпенко Д.О.]: / заг. ред. Н.М. Хуторян. К.: А.С.К., 2004. 607 с.
32. Прокопенко Володимир Іванович. Трудове право: Курс лекций. К.: Вентурі, 1996. 224 с.
33. Скакун Ольга Федоровна. Теория государства и права: Учебник для вузов / Университет внутренних дел. Х.: Фирма Консул”, 2000. 704 с.
34. Кодекс законів про працю України: станом на 7 квітня 2008 р. К.: Велес, 2008. 96 с.
35. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникам: Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 29.12.1992 р. № 14 // Дебет-Кредит (Галицькі контракти). 2008. № 29. Стор. 288.
36. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 // Дебет-Кредит (Галицькі контракти). 2008. № 29. Стор. 279.
37. Рабінович П.М.: Основи загальної теорії права і держави: [Навч. посібник для студентів спец. Правознавство”] / Ін-т систем. досліджень освіти. Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. 3-є вид., зі змін. й доп.. К.: Б. в., 1995. 170 с.
38. Теория права и государства: [Учеб. для студентов и аспирантов юрид. вузов и фак.] / [Боботов С.В., Варламова Н.В., Лазарев В.В. и др.]; ред. Г.Н. Манов; НИИ правовой политики и пробл. правоприменения. М.: БЕК, 1996. 323 с.
39. Трудовое право / под общей ред. Александрова Н.Г. М.: Юрид. лит., 1966. 544 с.
40. Советское трудовое право / Учеб. пособие [Архипова Б.А., Батыгин К.С., Гершанов Е.М. и др.]; Под общ. ред. Батыгина К.С. 2-е изд. М.: Профиздат, 1983. 317 с.
41. Трудовое право России: учебник для вузов / Отв. ред. Лившиц Р.З., Орловский Ю.П. М.: ИНФРА-М НОРМА, 1998. 473 с.
42. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Матузова Н.И., Малько А В. М.: Юристъ, 1999. 672 с.
43. Шебанова А.И. Правовое регулирование труда молодежи. Трудовое право социалистических стран. М.: Юрид.лит., 1981. С. 155189.
44. Трудовое право России / [Иванкина Т.В., Маврин С.П., Магницкая Е.В. и др.]; под ред. А.С. Пашкова. С.-Петербург. гос. ун-т., 1993. 288 с.
45. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан. М.: Юрид.лит., 1972. 215 c.
46. Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л., Пастухов В.П., Тихомиров О.Д. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / Український держ. педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова / В.В. Копєйчиков (ред.). К.: Юрінком, 1997. 317 с.
47. Советское трудовое право: учебник для вузов по спец. Правоведение” / [А.И. Процевский, М.И. Бару, Г.С. Гончарова и др.]; под общ. ред. А.И. Процевского. К.: Вища школа, 1981. 360 с.
48. Венедиктов В.С. Трудовое право Украины (Общая часть): Учебное пособие. Х.: ХИВД, 1994. 534 c.
49. Акопова Е.М. Современный трудовой договор: (Контракт) / Акопова Елена Михайловна. М.: ООО Эксперт. Бюро-М”, 1997. 302 с.
50. Молодцов М.В. Трудовое право России: учеб. для вузов / М.В. Молодцов, О.М. Крапивин, В.И. Власов; под общ. ред. М.В. Молодцова. М.: Норма (Изд. группа Норма-Инфра-М), 2001. 564 с.
51. Трудове право України: навч. посібник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / [Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.]. К.: Вид. Дім Ін Юре”, 2003. 535 с.
52. Конвенція про мінімальний вік для прийому на роботу № 138 // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною Організацією Праці. Женева: МБП, 1999. Т. 2: 1965-1999. С. 988-994.
53. Цивільний кодекс України вiд 16.01.2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. 2003 № 40. Ст. 356.
54. Рабінович П.М. / Рабінович Петро Мойсейович. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. 6. вид. Х.: Консум, 2002. 159 с.
55. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / Иванов С.А., Лившиц Р.З. М.: Наука, 1982. 232 с.
56. Lasok D., Bridge J.W. Law and Institutions of the European Communities. 5 th ed. L. 1991. P. 82.
57. Хартія основних прав Європейського Союзу вiд 07.12.2000 р. Хартія, Міжнародний документ. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
58. Проект Трудового кодексу України від 04.12.2007 р. № 1108: Законодавство України. Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30947.
59. Директива 98/59/ЄЕС Про наближення законодавств держав-членів щодо колективного звільнення” від 20.07.1998 р. / Official journal L 255. Р. 27.
60. Директива 91/533/ЄЕС Про обов’язок роботодавця поінформувати робітників про умови трудового договору або трудових відносин” від 14.10.1991 р. / Official journal L 288. P. 32-35.
61. Директива 2003/88/ЄС Про деякі аспекти організації робочого часу” від 04.11.2003 р. / Official journal L 299. Р. 9-20.
62. Директива 89/391/ЄЕС Про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи” від 12.06.1989 р. / Official journal L 183. Р. 1-10.
63. Директива 94/33/ЄС Про захист працюючої молоді” від 22.06.1994 р. / Official journal L 216. P. 12-20.
64. Директива 94/45/ЄС Про запровадження Європейської Ради робіт та процедури для підприємств в межах Співтовариства та груп підприємств в межах Співтовариства для потреб інформування та консультування працівників” від 22.09.1994 р. / Official journal L 254. Р. 64.
65. Директива 2002/14/ЄС Про встановлення загальної структури інформування та консультації працівників Європейського Співтовариства” від 11.03.2002 р. / Official journal L 80. Р. 33.
66. Директива 2003/72/ЄС Про доповнення статусу європейського кооперативного товариства правилами, регламентуючими залучення працівників до управління” від 22.07.2003 р. / Official journal L 207. Р. 25-36.
67. Конституція (Основний Закон) України. Затверджена Законом України вiд 20.04.1978 р. № 888-IX // Відомості Верховної Ради УРСР. 1978. № 18. Стор. 268.
68. Загальна декларація прав людини: прийнята Ген. Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року резолюція 217 А /ІІІ // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. К.: Наук. думка, 1992. С. 18-24.
69. Конституція України: за станом на 8 грудня 2004 р. К.: Атіка, 2006. 64 с.
70. Процевський О.І. Новий зміст права на працю основа формування трудового законодавства України // Право України. 1999. № 6. С. 101-105.
71. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права вiд 16 грудня 1966 року. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. К.: Наук. Думка, 1992. С. 24-36.
72. Орловский Ю.П. Молодёжь: трудовые права и обязанности / Юрий Петрович Орловский. М.: Юрид. Лит., 1985. 190 с.
73. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 49. Ст. 668.
74. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 17. Ст. 121.
75. Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР // Відомості Верховної ради України. 1997. № 2. Ст. 4.
76. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України вiд 23.11.1997 р. № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Ст. 99.
77. Про права дитини: Конвенція ООН вiд 20.11.1989 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. 1990. № 1. Стор. 205.
78. Про Проект технічної допомоги щодо організації Національного обстеження з питань трудової участі дітей та підлітків в рамках міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (ІРЕС) між Міжнародним бюро праці (МБП) та Державним комітетом статистики України: Угода від 18.02.1999 р.: Законодавство України. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
79. Борьба против эксплуатации детского труда // Международное бюро труда. Второе издание, переработанное. Москва. 2002. С. 10-22.
80. Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці: Конвенція Міжнародної організації праці № 182 від 17.06.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 48. Ст. 412.
81. Щотова Ю.М. Порівняльна характеристика правового регулювання працевлаштування молоді за національним законодавством та законодавством інших країн // Право України. 2005. № 8. С. 85-88.
82. Про зайнятість населення: Закон України від 01.03.1991 р. № 803-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 14. Стор. 170.
83. Конституційне право України: Підручник для студ. вищих навч. закл. / [Байрачна Л.К., Журавський В.С., Колісник В.П. та ін.]; ред. Тодика Ю.М., Журавський В.С. К.: Видавничий Дім Ін Юре”, 2002. 542 с.
84. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України / [Погорілко В.Ф., Кривенко Л.Т., Авер’янов В.Б., Мурашин Г.О., Ставнійчук М.І.]; ред. Погорілко В.Ф. К.: А.С.К., 2003. 650 с.
85. Почти 40% украинцев выступают за внесение изменений в Конституцию. Режим доступу: http://novosti.dn.ua/details/41038/.
86. Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки: Закон України вiд 18.11.2003 р. № 1281-IV // Офіційний вісник України. 2003. № 50. Cт. 2599.
87. Про місцеве самоврядування в України: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97 // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
88. Положення про державну службу зайнятості: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 р. № 47 // ЗП України. 1993. № 10. Ст. 200.
89. Процевский А.И. Предмет советского трудового права / Александр Иванович Процевский. М.: Юрид. Лит., 1979. 305 c.
90. Уржинский К.П. Трудоустройство граждан в СССР / Константин Павлович Уржинский. М.: Юрид. лит., 1967. 144 с.
91. Державний департамент статистики України. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.
92. Про затвердження положень щодо застосування Закону України Про зайнятість населення”: Постанова Кабінету Міністрів від 27.04.1998 р. № 578 // Офіційний вісник України. 1998. № 17. Стор. 89.
93. Анішина Н., Верба Д. Вдосконалення державного регулювання зайнятості молоді // Україна: аспекти праці. 2003. № 4. С. 14-22.
94. Прокопова Т.С. Правові засади забезпечення зайнятості молоді в Україні // Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні /Я.М. Шевченко, О.М. Молявко, А.Л. Салатко та ін. Харків: Консум, 1999. С. 242.
95. Дріжчана С.В. Удосконалення законодавства про працю неповнолітніх // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М. Хуторян. К.: Вид. Дім Ін Юре”, 1999. С. 82-88.
96.