ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ ПРОФСПІЛОК, ФОРМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 Місце та роль профспілок у системі захисту трудових та інших
соціально–економічних прав найманих працівників.....………...........12
1.1. Функції профспілок за сучасних умов……………..........................................12
1.2. Поняття та форми реалізації захисної функції профспілок............................25
1.3. Етапи розвитку законодавства про профспілки...............................................40

РОЗДІЛ 2 Форми реалізації захисної функції профспілок у регулюванні
індивідуально–трудових відносин..........................................................67
2.1. Участь профспілок у припиненні трудових відносин як один з
важливіших напрямів діяльності в охороні права на працю..........................67
2.2. Поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його
здійснення............................................................................................................85

РОЗДІЛ 3 Форми реалізації захисної функції профспілок в регулюванні
колективних відносин.......................................................................... .116
3.1. Профспілки як суб’єкти колективно–договірного процесу..........................116
3.2. Правові підстави і форми участі профспілок у вирішенні колективних
трудових спорів (конфліктів)...........................................................................144
3.3. Роль профспілок у реалізації працівниками права на страйк.......................160

ВИСНОВКИ..............................................................................................................171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................179
ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток цивілізованих ринкових відносин в Україні неможливий без створення та функціонування системи правового захисту інтересів учасників трудових відносин. Відповідно до ст.13 Конституції України від 28 червня 1996 року[1] держава забезпечує соціальну спрямованість економіки. В цих умовах актуальним є розроблення та прийняття нормативних актів, направлених на підвищення рівня захисту трудових прав і соціально–економічних інтересів працюючих. Чинне законодавство про профспілки створило правові основи й умови для здійснення ними захисної функції, а на практиці деякі профспілки не завжди використовують ці можливості і діють в інтересах роботодавців, а не працівників. Однією з причин пасивного ставлення профспілок до захисту трудових прав працівників є і нечіткість окремих норм законодавства і різне їх тлумачення.
Аналіз українського профспілкового руху за останні роки свідчить про те, що проблема реального здійснення ними захисної функції є вельми актуальною. Окремі питання, пов’язані із захисною функцією профспілок в радянський період досліджували такі вчені, як М.Г.Александров, К.С.Батигін, В.М.Догадов, С.О.Іванов, Р.З.Лівшиць, Г.К.Москаленко, О.С.Пашков, В.М.Скобєлкін, О.В.Смирнов, В.І.Смолярчук, І.О.Снігірьова, В.М.Толкунова, А.І.Цепін, В.А.Чибисов, а також вітчизняні дослідники Н.Б.Болотіна, В.С.Венедиктов, Г.С.Гончарова, П.І.Жигалкін, Р.І.Кондратьєв, А.Р.Мацюк, Л.І.Лазор, П.Д.Пилипенко, В.І.Прокопенко, О.І.Процевський, В.Г.Ротань, З.К.Симорот, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишева та багато інших.
Необхідність існування у профспілок захисної функції обумовлено наявністю протиріч між інтересами всього суспільства, держави та інтересами працівників, між їх потребами та можливістю їх задоволення.
Незважаючи на деяку активізацію профспілок по захисту прав та інтересів працівників, профспілкам України не вдається повною мірою виконувати своє призначення. Негативним моментом в їх діяльності була фактична неузгодженість їх дій з потребами та інтересами найманих працівників. В зв’язку з цим дослідження профспілкового руху по виконанню своєї основної функції, якою є функція захисту, уявляється не тільки актуальним, але й перспективним, тому що дає можливість нинішнім профспілкам уникнути помилок минулого.
Відсутність послідовності в реалізації функції захисту прав та інтересів працівників, переміщення в різні періоди Радянського Союзу на перший план виробничих завдань було обумовлено одержавленням профспілок і призводило до нехтування соціальних проблем трудящих, а це, в свою чергу, – до росту суперечностей та конфліктів.
Виявлення сутності захисної функції, основних її напрямів створюватиме практичні можливості для позитивних дій профспілок по захисту трудових прав і соціально–економічних інтересів працюючих, що буде сприяти зростанню авторитета профспілок, їх об’єднань.
За останні роки прийняті важливі нормативно–правові акти з питань повноважень профспілок. Це перш за все Конституція України (ст.36). Законодавство про профспілки, яке в цілому відповідає міжнародним стандартам, ще не дає підстав для створення цілісного механізму взаємодії профспілок і роботодавців та належних умов для реалізації профспілками захисної функції. Прийнятий Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 року[2], зміцнив правову базу діяльності профспілок, створив умови для їх усіх невирішених проблем взаємовідносин з роботодавцями. Разом з тим, даний Закон потребує змін, які стосуються в першу чергу більш чіткої регламентації захисної функції з врахуванням профспілкового плюралізму в умовах становлення ринкової економіки.
Захисна функція профспілок передбачена також і в статутних нормах профспілок. Так, в ст.8 Статуту Федерації профспілок України, затвердженому у новій редакції постановою IV з’їздом ФПУ передбачено, що метою діяльності ФПУ – є вираження, представлення інтересів і захист прав організацій – членів ФПУ, координація їхніх колективних дій, представництво й захист трудових, соціально–економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, їхніми організаціями та об’єднаннями, а також з іншими об’єднаннями громадян[3]. В Програмі дій ФПУ України на (2002–2007 роки), схваленою IV з’їздом ФПУ, також наголошується на необхідність посилення трудових, соціально–економічних прав та інтересів членів профспілок[3]1. У Примірному положенні про первинну профспілкову організацію – організаційну ланку членської організації Федерації профспілок України також передбачено у п.2.16.1., що первинні профспілкові організації здійснюють представництво й захист трудових і соціально–економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями, органами влади, місцевого самоврядування, в суді.
Профспілки в сучасних умовах перебувають у кризовому стані, про що свідчить скорочення кількості членів профспілок, скорочення їх прав за проектом нового Трудового кодексу, обмеження їх прав за чинним законодавством (втрата права законодавчої ініціативи, припинення фактично діяльності технічної інспекції праці профспілок, звуження прав профспілок у порядку визначення нещасного випадку пов’язаного з виробництвом тощо), збільшення порушення прав профспілок. Вищевикладене покладає на профспілки обов’язок активніше здійснювати захисну функцію. Про кризовий стан профспілок за кордоном зазначає також І.Я.Кисельов[4].
Зміни в політичній, ідеологічній та економічній сферах суспільства, безпосередньо торкаються і діяльності профспілок. Їх зміст діяльності в умовах профспілкового плюралізму піддається серйозному аналізу. Відбувається відхід від уніфікації профспілкових структур, що потребує налагодження нових форм взаємодії і співробітництва між роботодавцями і профспілками. Перед профспілками стоять нові, більш сучасні завдання. Профспілковий плюралізм, ринкова економіка, спільні підприємства з іноземним капіталом, поява нових форм власності – ставлять перед профспілками, їх об’єднаннями нові завдання, спрямовані на ефективний захист прав та інтересів працівників.
В умовах запровадження ринкових відносин значення захисної функції профспілок підвищується. В цих умовах змінюється ідеологія відносин між державою та громадянами. Держава вже не втручається в деякі виробничі процеси. За цих умов неминуче виникає безробіття, зниження матеріального рівня деяких працівників, а відтак соціальне протистояння та конфлікти. Роль профспілок у захисті прав громадян об’єктивно підвищується. Профспілки мають проявляти підвищену турботу щодо громадян, які потрапляють в складні життєві умови. Захисна діяльність профспілок стає мірилом їх соціальної цінності.
Вищезазначене зумовлює необхідність комплексного дослідження захисної функції профспілок з метою теоретичного обґрунтування пропозицій для підвищення рівня захисту прав трудящих.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого “Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових та соціальних прав в умовах ринкової економіки” на 2001–2005 роки (номер державної реєстрації 0186.0.070864).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності захисної функції профспілок, формулювання теоретичних положень та практичних висновків, спрямованих на ефективну реалізацію профспілками захисної функції.
Для досягнення поставленої мети дослідження вважаємо за необхідне вирішення таких завдань:
– дослідити функції профспілок за сучасних умов;
– виявити співвідношення між представницькою та захисною функціями профспілок;
– сформулювати поняття захисної функції профспілок, проаналізувати форми її реалізації;
– з’ясувати етапи розвитку законодавства про профспілки з позиції історизму;
– здійснити аналіз форм реалізації захисної функції профспілок в регулюванні індивідуально–трудових та колективних відносин;
– визначити можливості для підвищення ефективності здійснення профспілками захисної функції;
– розробити обґрунтовані науково–практичні рекомендації по удосконаленню трудового законодавства, пов’язаного зі здійсненням профспілками захисної функції в нових соціально–економічних умовах.
Об’єктом дослідження є трудові права та їх захист, які виникають між роботодавцем та найманими працівниками.
Предметом дослідження є захисна функція профспілок і її прояви у правозастосувальній діяльності профспілок, а також система нормативних актів і судова практика, пов’язана з реалізацією профспілками захисної функції.
Методи дослідження. Дослідження побудовано на засадах методологічного плюралізму, тобто на використанні ряду наукових методів і підходів тією мірою, якою вони адекватні об’єкту, предмету та завданням дисертаційного дослідження. При написанні роботи застосовувались як загальнонаукові методи, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема, діалектичний та історичний методи застосовувались для визначення сутності захисної функції профспілок та розкриття генезис законодавства про профспілки; системний – для дослідження форм реалізації захисної функції профспілок; логіко–юридичний метод відіграв значну роль у процесі створення нових правових норм і приписів щодо реалізації профспілками захисної функції та удосконалення існуючих; соціологічний – при узагальнені судової практики про поновлення на роботі працівників, звільнених без погодження з профспілковим органом. У роботі над проблемами, що увійшли до кола дисертаційного дослідження, широко застосовувався порівняльно–правовий метод, зокрема, при вивченні прогресивного досвіду правового регулювання захисної функції профспілок країн із розвиненою ринковою економікою, а також країн, які здійснюють перехід до ринку (постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, держав–учасниць СНД).
Основні положення та висновки, викладені у роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства про працю, особливостей його застосування, досягнень загальної теорії права, трудового права, інших галузей юридичної науки України та інших держав, узагальнень судової практики.
Емпіричною базою дослідження є рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, міжнародно–правові акти – конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП), узагальнення діяльності об’єднань профспілок Харківської та ряду інших областей, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням захисної функції профспілок та основних форм її реалізації в умовах ринкової економіки.
У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:
1. Визначено поняття захисної функції профспілок як правової категорії, що складає юридичний обов’язок всіх профспілкових органів та виявлено співвідношення із функцією представництва, яка створює належні передумови для реалізації захисної функції. Вона не може існувати у відриві від захисної функції.
2. Вперше в науці трудового права проаналізовано форми реалізації захисної функції профспілок.
3. У дисертації з позиції роздержавлення профспілок зроблений висновок, що у сучасних умовах основною функцією профспілок, слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників.
4. Виявлено дев’ять етапів у розвитку законодавства про профспілки, обумовлених змінами соціально–економічних та політичних умов у суспільстві, дана правова характеристика цих етапів.
5. В роботі дістало подальшого розвитку питання щодо участі профспілок у припиненні трудових відносин і обґрунтовано висновок, що в умовах переходу до ринкової економіки слід залишити право профспілок давати згоду на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2, 5 ст.40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП.
6. Вперше сформульовано поняття та сфера профспілкового контролю, порядок його здійснення.
7. Розроблені рекомендації щодо форм взаємодії між роботодавцем та профспілками в умовах їх плюралізму.
8. Вперше виявлені спільні риси та проведено розмежування між профспілками та іншими представницькими органами. Сформульовані рекомендації щодо визначення профспілок представницькими.
9. Обґрунтовано висновок про надання переваги профспілкам у представництві інтересів найманих працівників перед роботодавцем порівняно з іншими представницькими органами (особами).
10. Досліджено питання про зв’язок між кількістю членів профспілок яких об’єднує профспілка і обсягом повноважень по представництву їх інтересів.
11. Проведено розмежування між колективними і індивідуальними спорами.
12. У дисертації доводиться, що логіка розвитку профспілкового руху та його правового регулювання в Україні веде до відмирання так званої “мобілізаційної” моделі захисної функції, коли всі зусилля профспілок по захисту прав та інтересів трудящих зводилися до активізації їх організаційного (мобілізаційного) потенціалу. Обґрунтовано, що основну роль при реалізації захисної функції профспілок повинна відігравати колдоговірна (переговорна) модель з використанням колективних трудових спорів (конфліктів), а в крайніх випадках страйків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні висновки та рекомендації дисертації спрямовані на поглиблення знань про сутність захисної функції профспілок та форм її реалізації. Окремі висновки та пропозиції, сформульовані автором, можуть бути використані у процесі нормотворчої діяльності, при підготовці нового Трудового кодексу України, при внесенні змін і доповнень до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, інших нормативних актів, а також в процесі правозастосовчої практиці профспілок, прийняті до уваги при розробці локальних актів роботодавцями та профспілковими органами.
Реалізація пропозицій буде також сприяти розвитку соціального партнерства та активізації соціального діалогу між роботодавцем та найманими працівниками.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу “Трудове право України”, в навчальному процесі при читанні лекцій.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі трудового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційного дослідження доповідались автором на першій обласній конференції молодих науковців “Тобі Харківщино– пошук молодих” (м. Харків, 19–20 березня 2002 р.), науково–теоретичній конференції “Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України” (м. Харків, 26–27 листопада 2002 р.), що відбулась у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, другій науково–практичній конференції “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України” (м. Київ, 27 лютого 2004 р.), науковій конференції “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (м. Запоріжжя, 25–26 червня 2004 р.).
Теоретичні висновки використовуються автором в процесі викладання навчального курсу “Трудове право України”, зокрема, при проведенні практичних занять за темами “Суб’єкти трудового права”, “Колективний договір”, “Трудовий договір”, “Трудові спори”.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у п’яти наукових статтях у фахових виданнях та трьох тезах конференцій.
Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (223 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінки, з яких основного тексту –178 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Аналізуючи захисну діяльність профспілок в Україні, слід відмітити, що незалежність і самостійність профспілкового руху тривалий час було обмежено шляхом його сильної централізації, підпорядкування державі та Комуністичній партії. В результаті була спотворена та обмежена і сама основна функція профспілок – захисна. В той же час необґрунтовано розширювалася виробнича спрямованість у діяльності профспілок. В цій ситуації не було умов для удосконалення форм і методів виконання функції захисту трудових прав та соціально–економічних інтересів працюючих. Не можна було ефективно вирішувати більшість проблем, які порушували члени профспілок. Профспілковий рух був позбавлений по доктринальним причинам, – різних форм протесту, включаючи страйки. Через це профспілкова діяльність втрачала своє значення і авторитет як в очах трудящих, так і в очах політичної та державної влади. Втрата впливу профспілкових форм серед трудящих призвела до створення на початку 90–х роках XX століття нових альтернативних, незалежних самостійних профспілок. У профспілках відбувся перехід від організаційного монізму до плюралізму. Справа дійшла до ґрунтовної перебудови та програмного і структурного оновлення профспілкового руху в нашій країні.
Це підтверджують і події у всіх східноєвропейських країнах, де централізована модель профспілок переживає кризу. Продовжуються пошуки більш ефективної реалізації профспілками захисної функції. Росте його незалежність і самостійність, цей рух знаходить нове місце в суспільно–політичній системі. З врахуванням нових соціально–економічних, політичних і правових умов захисна функція профспілок потребує наукового аналізу.
Незалежність профспілок від держави повинна розумітися як формальна, юридично гарантована свобода представництва та захисту прав і інтересів працівників по відношенню до державної влади. Підтримувати незалежність надзвичайно важко, позаяк діяльність профспілок потребує спільної участі в реалізації багатьох урядових рішень та одночасно частого протиставлення багатьом рішенням органів державної влади та роботодавцям, якщо вони не відповідають правам та інтересам працівників. Це положення обмежує виконання профспілками захисної функції.
Концентруючи свої міркування над захисною функцією профспілок, дисертант приділив багато місця аналізу повноважень, які повинні слугувати реалізації цієї функції. Проте, правове регулювання, навіть найкраще, не може запобігти деформації профспілкового руху. Профспілки, як багатоаспектна категорія, можуть розглядатися в багатьох площинах, наприклад, в правовій, політичній, соціологічній, економічній та інших. При цьому необхідно мати на увазі, що функціонування профспілкового руху важко вичерпним чином врегулювати законом. Захисна діяльність профспілок в сучасних умовах потребує спільної дії всіх учасників соціального партнерства. Зростання авторитета профспілок залежить від конкретних дій, які від імені трудящих і в їх інтересах вони будуть проводити в життя.
В нинішній час участь профспілок у вирішенні проблем, які мають головне значення для захисту прав і інтересів трудящих, не може полягати в заміні ними державних органів та роботодавців. Це повинні бути цілком нові захисні форми, пов’язані зі змінами, які відбуваються в державному устрої, а також з перетвореннями в сфері власності.
Профспілки повинні бути відкриті для спільної участі в перетвореннях економіки та соціальному житті, якщо воно сприяє розвитку свободи, демократії або громадській справедливості в державі, на підприємстві. Вони повинні бути відкриті для співробітництва в області реформування трудового права. Це питання набуває особливої ваги в зв’язку з розробкою нового Трудового кодексу України.
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу авторові зробити ряд висновків і пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про працю.
1. Профспілки є і залишаються наймасовішою громадською організацією,
яка об’єднує значну кількість працюючих. Ця організація займає важливе місце серед інших громадських організацій тому, що вона об’єднує людей праці, а праця є основною умовою для існування самого суспільства. При загальному падінні чисельності профспілок зберігається досить високий показник охоплення працівників профспілковим членством.
2. Профспілки охоплюють працюючих усіх регіонів країни, всі галузі економіки, всі форми власності та господарювання. Відбувається поступове відокремлення об’єднань найманих працівників і об’єднань підприємців (роботодавців).
На законодавчому рівні визначено, що роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь–якого рівня. В дисертації зроблено висновок про те, що не можуть бути також членами профспілки заступники керівника і його помічники тому, що вони інтегровані у структуру управління і здійснюють свою діяльність в інтересах керівника. Сформульована пропозиція доповнити ст.7 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” таким положенням: “Керівники, їх заступники та помічники не можуть бути членами виборних органів профспілки будь–якого рівня”.
3. В сучасних умовах функціями профспілок є захисна і представницька. При чому, основною функцією профспілок, слід вважати захисну, а представницька функція є допоміжною у захисті прав найманих працівників, вона створює належні передумови для реалізації захисної функції. Визнання захисної функції профспілок головною, основною передбачає, що всі інші напрями їх діяльності повинні мати підпорядкований характер і не суперечити їй.
4. Під захисною функцією профспілок, слід розуміти комплексну діяльність профспілок на будь–якому організаційному рівні спрямовану на попередження порушення трудових та соціально–економічних прав трудящих, захист та їх відновлення.
Підкреслюючи широке розуміння змісту захисної функції, додамо, що вона об’єднує правові і не правові засоби захисту трудових прав та соціально–економічних інтересів найманих працівників.
5. Основні права та гарантії діяльності профспілок передбачені у Законі України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Але крім цього Закону є багато інших нормативно–правових актів, які закріплюють окремі права та гарантії діяльності профспілок. Законодавче забезпечення діяльності профспілок можна вважати в основному сформованим. Разом з тим, воно потребує удосконалення. Вважаємо за необхідне встановити в Законі України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” і доповнити ст.93 Конституції України положенням про необхідність надання профспілкам права законодавчої ініціативи на рівні Федерації профспілок України. Слід також завершити розробку Закону України “Про соціальне партнерство” в якому передбачити форми участі профспілок в укладені угод.
6. Досліджуючи участь профспілок у припиненні трудових відносин, зроблено висновок, що участь профспілкового органу у звільненні працівників з ініціативи роботодавця, слід розглядати, як важливу форму захисту працівників від необґрунтованого звільнення. А тому в умовах переходу України до ринкової економіки, підвищення відповідальності працюючих за результати праці та рівня дисципліни, вважаємо, що звільнення за винні дії (прогул; систематичне порушення трудової дисципліни; поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння і т. ін.) повинно відбуватись без отримання згоди профспілки. При допущенні грубих порушень трудової дисципліни і своїх професійних обов’язків такі працівники не можуть розраховувати на підтримку з боку профспілок. Разом з тим, при звільненні таких працівників за наявності винних дій, профспілки мають здійснювати захисну функцію в інших формах (наприклад, шляхом звернення до роботодавців з проханням врахувати пом’якшуючи обставини при здійсненні дисциплінарного проступку, підтримання інтересів працівника у судових органах, в роботі комісій по соціальному страхуванню).
З врахуванням вище викладеного пропоную ч.1 ст.43 Кодексу законів про працю України викласти в новій редакції: “Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2, 5 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник”.
Ці підстави не є за своєю природою дисциплінарними і потребують уважного розгляду законності підстав для звільнення. А участь профспілок буде важливою гарантією для забезпечення законності при припиненні трудових відносин за цими підставами.
7. З метою забезпечення єдності та посилення ролі профспілок при захисті від незаконного звільнення у всіх статутах слід встановити норму і внести зміни до п.2.13 Примірного положення про первинну профспілкову організацію –організаційну ланку членської організації Федерації профспілок України такого змісту: “Засідання профкому вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як 2/3 членів профкому”.
8. Аналіз Генеральних, галузевих та регіональних угод, колективних договорів, їх змістовне наповнення та ступінь дотримання Урядом і роботодавцями угод і колективних договорів свідчать у значній мірі про формальний характер і низьку ефективність. Жодна з Генеральних угод не виконана в повному обсязі. Залишаються невирішеними головні проблеми працівників: адекватної ціни робочої сили, вчасна виплата заробітної плати, надання гарантій зайнятості. Продовжується практика вирішення Урядом питань, що безпосередньо торкаються інтересів працівників, без погодження з профспілками. Водночас, профспілки недостатньо використовують можливості судового захисту прав працівників та вирішення спірних питань у комісіях з трудових спорів: у судовому порядку оскаржуються лише незначна частина неправомірних дій роботодавців; вирішенню питань у комісіях з трудових спорів перешкоджає відсутність цих комісій на половині підприємств країни.
З метою забезпечення умов Генеральних, галузевих та регіональних угод, слід активізувати застосування різних форм відповідальності до осіб винних у невиконані зобов’язань за цими угодами: до роботодавців застосовувати заходи дисциплінарних стягнень передбачених законодавством про працю, а також ст.45 КЗпП, яка надає право розривати трудові договори (контракти) з керівниками.
9. Повноваження профспілок по представництву інтересів найманих працівників є обов’язковою умовою для здійснення ними захисної функції. Профспілки мають значні переваги порівняно з іншими представниками трудящих. По–перше, профспілки побудовані за певною системою – від первинних організацій до об’єднання профспілок України. По–друге, профспілки накопичили значний досвід у сфері захисту трудових прав та інтересів працюючих. По–третє, у своїй діяльності вони використовують зарубіжний досвід. Профспілки об’єднують значну кількість членів. Порівняно з іншими представниками трудящих профспілки є сильнішими у матеріально–фінансовому стані, адже вони мають членські внески, свої видавництва, створюють підприємства тощо. Інші представники трудящих цього не мають зовсім. Профспілки періодично проходять навчання методам роботи, беруть участь у з’їздах, міжнародних форумах, що є важливою умовою, наприклад, для здійснення захисту прав працівників внаслідок незаконних звільнень
10. На підставі того, що кожний працівник, який бажає бути представленим профспілкою діючою на підприємстві, в установі та організації пропонується доповнити ч.3 абзацом 2 ст.42 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” такого змісту: “На підприємствах, в установах та організаціях, в яких профспілками укладені колективні договори і угоди, роботодавець за наявності письмових заяв працівників, які не є членами профспілки, щомісячно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором”.
11. Ч.1 ст.3 Закону України “Про колективні договори і угоди” викласти в новій редакції: “Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і представником працівників – первинною профспілкою організацією (організаціями), а в разі відсутності профспілок – представниками, вільно обраними на загальних зборах працівників та уповноважені ними”.
12. Профспілка виступає як самостійний суб’єкт права, вона реалізує делеговані їй повноваження. Допустимо розглядати профспілки як суб’єктів, діючих в колективних відносинах в інтересах своїх членів (та інших працівників), але не представників в повному розумінні слова, здійснюючи права представляємих ними осіб.
Повноваження, надані профспілкам, повинні бути реалізовані таким чином, щоб забезпечити задоволення інтересів трудящих. Представники працівників здійснюють юридичні значущі дії не від імені працівників (тобто користуючись їх правами), а в їх інтересах.
13. Запропоновано замінити редакцію п.1 ст.3 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”: “...профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація...” на “професійна спілка, уповноважена на представництво згідно з її статутом чи інша уповноважена найманими працівниками організація”.
14. У преамбулі до Закону України “Про соціальне партнерство”, слід зазначити, що у своїй діяльності по захисту трудових прав та інших соціально–економічних інтересів, профспілки повинні перш за все використовувати переговори та інші форми соціального партнерства (наприклад, взаємне врахування інтересів сторін), утримуватись від застосування радикальних форм боротьби за підвищення матеріального рівня трудящих.
Проте, незважаючи на існуючи проблеми та протиріччя, фундаментальною основою всіх профспілок є те, що вони завжди повинні здійснювати діяльність, яка б відповідала правам та інтересам громадян. При цьому їх позиція повинна бути жорсткою і безкомпромісною, якщо представники влади помиляються чи займають позицію, яка не відповідає закону, або коли їх точка зору не є оптимальною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – №30. – ст.141.
2. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №45. – ст.397.
3. Профспілки України. – №1. – січень–лютий. – 2003. – С.38.
4. Киселев И.Я. Новый облик трудового права стран Запада (прорыв в постиндустриальное общество) – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-синтез” совместно с ООО “Журнал “Управление персоналом”, 2003. – 160 с.
5. Цепин А.И. Функции советских профсоюзов в развитом социалистическом обществе // Советское государство и право. – 1977. – №7. – С.20-28.
6. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. Н.Г.Александрова. – М.: Юрид. лит., 1974. – 662 с.
7. Иванов С.А. Функции советского трудового права // Советское государство и право. – 1976. – №12. – С.48-54.
8. Денисов А.И. Советское государство. Возникновение, развитие, сущность и функции. М.: Изд. Московского университета, 1967. – 426 с.
9. Теория государства и права: Учебник / Под ред. М.Н.Марченко. – 3–е изд., расшир. и доп. – М.: Зерцало. – М, 2001. – 624 с.
10. Иванов С.А. Социальное назначение советского трудового права, его функции, факторы и особенности развития. В кн. – Советское трудовое право: вопросы теории. – М.: Наука, 1978. – 368 с.
11. Цепин А.И. Профсоюзы и трудовые права рабочих и служащих. – М.: Наука, 1980. – 280 с.
12. Єфремова Н. Возрастание роли профсоюзов на современном этапе коммунистического строительства и их основные функции // Советские профсоюзы. – 1976. – №1. – С.31-33.
13. Иванов Е.А. Профсоюзы в политической системе развитого социализма. Изд. 2–е, перераб. и доп. – М.: Профиздат, 1978. – 280 с.
14. Советское трудовое право: Учебник для вузов / Под ред. В.С.Андреева. – М.: Высшая школа, 1976. – 415 с.
15. Иванов Е.А. Профсоюзы в политической системе социализма. – М.: Профиздат, 1974. – 240 с.
16. Смирнов И.А. Профсоюзы СССР, 100 вопросов, 100 ответов. – М.: Профиздат, 1972. – 240 с.
17. Догадов В.М. Трудовое право в борьбе за народнохозяйственный план // Ученые записки ЛГУ. – Сер. юридических наук. – Вып.4. – 1953. – С.75-103.
18. Снигирёва И.О., Явич Л.С. Государство и профсоюзы. – М.: Профиздат, 1967. – 263 с.
19. Снигирёва И.О. К вопросу о профсоюзах как субъектах советского трудового права. – В сб.: Проблемы трудового права и права социального обеспечения. – М.: Изд. Института государства и права АН СССР, 1975. – С.86-92.
20. Правовые аспекты деятельности профсоюзов в СССР. Профсоюзы –субъекты советского права. Отв. ред. Ямпольская Ц.А. и Цепин А.И. – М.: Наука, 1973. – 432 с.
21. Батыгин К.С. Осуществление профсоюзами защитной функции на современном этапе коммунистического строительства // Советские профсоюзы. – 1977. – №7. – С.26-28.
22. Тучкова Э.Г. Участие профсоюзов в правовом регулировании пенсионного обеспечения рабочих и служащих. Дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1974. – 185 с.
23. Чибисов В.А. Правовые аспекты реализации защитной функции советских профсоюзов: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Мос. гос. ун–т. им. М.В.Ломоносова. – М., 1975. – 20 с.
24. О функциях советского профсоюза. – В кн. Роль профсоюзов в регулировании трудовых отношений рабочих и служащих. (Материалы теоретической конференции). – М.: Профиздат, 1972. – С.5-16; 47-49.
25. Снигирёва И.О. Профсоюзы и трудовое право. – М.: Юрид. лит., 1983. – 175 с.
26. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.Д.Зайкина. – М.: Юрид. лит., 1979. – 544 с.
27. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А.И.Процевского. – К.: Вища школа, 1981. – 360 с.
28. Советское трудовое право: Учебник / Пашков А.С., Хрусталёв Б.Ф., Смирнов О.В. и др. – М.: Юрид. лит., 1982. – 504 с.
29. Советское трудовое право: Учебник / Пашков А.С., Хрусталёв Б.Ф., Смирнов О.В. и др. – М.: Юрид. лит., 1988. – 608 с.
30. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. Н.Г.Александрова. – М.: Юрид. лит., 1972. – 576 с.
31. Догадов В.М. Правовое положение профессиональных союзов в СССР. Очерки профсоюзного права. – М., Л.: ГИЗ, 1928. – 176 с.
32. Смолярчук В.И. Права профсоюзов в регулировании трудовых отношений рабочих и служащих. – М.: Профиздат, 1973. – 176 с.
33. Цепин А.И. Некоторые вопросы правового положения профессиональных союзов СССР. – В кн.: Вопросы теории и истории общественных организаций. – М.: Наука, 1971. – С.40-81.
34. Гершанов Е.М., Шеломов Б.А. Правовая основа деятельности ФЗМК // Советское государство и право. – 1972. – №10. – С.72-78.
35. Шеломов Б.А. Понятие и содержание профсоюзного представительства // В кн.: Профсоюзы и трудовое право: Сборник научных трудов / Высшая школа профсоюзного движения ВЦСПС. – М.: Профиздат, 1979. – 144 с.
36. Гинцбург Л.Я. Комитет профсоюза и трудовое правоотношение // Советское государство и право. – 1970. – №11. – С.52-59.
37. Марксистско–ленинская теория государства и права. Социалистическое государство. – М.: Юрид. лит., 1972. – 559 с.
38. Советское трудовое право: Учебное пособие для профсоюзных вузов / Под общ. ред. О.В.Смирнова. – М.: Профиздат, 1991. – 368 с.
39. Стоян Г.О. Професійні спілки України (1992–1997 рр.). Дис... канд. істор. наук: 07.00.01. – Д., 1998. – 157 с.
40. Муромцев А.Ю. Понятие и классификация функций профсоюзов на современном этапе // Вестник Омского университета. – 1998. – Вып.2. – С.103- 105.
41. Васильев В.А. Защита профсоюзами социально–трудовых прав работников в условиях перехода к рыночной экономике. Дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05. – П., 1999. – 167 с.
42. Ляшенко Т.М. Соціальне партнерство як фактор політичної та соціальної стабільності в Україні: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. – К., 1998. – 18 с.
43. Трудовое право России: Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В.Молодцова. – М.: (Издательство НОРМА) Издательская группа НОРМА–ИНФРА. М), 2001. – 576 с.
44. Трудовое право Украины: Учебное пособие / Под ред. Г.И.Чанышевой и Н.Б.Болотиной. – Издание, третье, переработанное и дополненное. – Х.: «Одиссей», 2002. – 512 с.
45. Голенко Е.Н., Ковалев В.И. Трудовое право: Вопросы и ответы. – 3–е изд., перераб. и доп. – М.: ИД Юриспруденция, 2003. – 240 с. (Серия «Подготовка к екзамену».)
46. Бердычевский В.С., Акопов Д.Р., Сулейманова Г.В. Трудовое право: Учебное пособие / Отв. ред. В.С. Бердычевский. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. –512 с.
47. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико–правовий аспект: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2001. – 328 с.
48. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.
49. Прокопенко В. Правове становище професійних спілок: сьогодення і перспективи // Право України. – 1999. – №6. – С.106-109.
50. Процевський О. Трансформація прав профспілок України: реальність чи вимисел? // Право України. – 1996. – №7. – С.13-20.
51. Конвенции и рекомендации, принятые Международной конференцией труда с 1919 по 1966 г. – Женева, 1966.
52. Куренной А.М. Трудовое право на пути к рынку. – М.: “Дело Лтд “, 1995. – 304 с.
53. Киселев И.Я. Трудовое право в условиях рыночной экономики: опыт стран Запада. – М., 1992. – 167 с.
54. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно–справочное пособие. Издание третье, переработанное и дополненное / Под. ред. В.В.Жернакова. – Х.: «Одиссей», 2004. – 672 с.
55. Вазгенов А. Управление трудовыми отношениями в условиях обострения социальной напряженности // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – №4. – С.92-93.
56. Сіленко А. Сила та слабкість профспілок як показник ефективності соціального захисту працівників: порівняльний аналіз // Право України. – 2000. – №2. – С.22-24.
57. Депакс М. Трудовое право (Франция сегодня). – М., 1995. – С.60.
58. Михеев В.А. Основы социального партнёрства: теория и политика: Учебник для вузов. – М.: Экзамен, 2001. – 448 с.
59. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання. Дис... д–ра. юрид. наук: 12.00.05. –О., 2001. – 418 с.
60. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. – Київ.: «Аконіт», 2000. – Т.2. – 912 с.
61. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан. – М.: Юрид. лит., 1972. – 245 с.
62. Цвих В.Ф. Профспілки у громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: ВПЦ “Київський університет, 2002. –376 с.
63. Зима М.П. Профспілки України: минуле і сучасність. – К., 1996. – 43 с.
64. Кузьмина Т.М. Охрана профсоюзами права на труд как форма реализации в социалистическом праве профсоюзной функции защиты // Учёные записки Саратовского юридического института. – Вып.15, Саратов, 1967. –С.236-260.
65. Советское государство и профсоюзы / Под ред. Н.Г.Александрова. –М.: Изд. Московского университета, 1965. – 294 с.
66. Снигирёва И.О. Защита профсоюзами прав и интересов трудящихся // Советское государство и право. – 1973. – №2. – С.99-103.
67. Алексеев Г.П. Профсоюзы в системе управления социалистическим производством. – М.: Профиздат, 1975. – 230 с.
68. Чибисов В.А. Правовые аспекты реализации защитной функции советских профсоюзов. Дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05. – М., 1975. – 186 с.
69. Александров Н.Г. Защита законных интересов трудящихся – одна из основных задач советских профсоюзов // Советские профсоюзы. – 1972. – №3. –С.32-36.
70. Левиант Ф.М. Нормативные акты, регулирующие труд рабочих и служащих. – Л.: Изд. Ленинградского университета, 1960. – 135 с.
71. Каринский С.С. Участие профсоюзов в регулировании условий труда рабочих и служащих // Советское государство и право. – 1959. – №1. – С.105-114.
72. Стоянов С.С. Осуществление болгарскими профсоюзами защитной функции на этапе строительства зрелого социалистического общества: Автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Высш. шк. проф. движения им. Н.М.Шверника. – М., 1987. – 20 с.
73. Скобелкин В.Н. Обеспечение трудовых прав в СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – 208 с.
74. Бартосяк М. Осуществление защитной функции профсоюзов в Польше (социально–правовые аспекты): Автореф. дисс… канд. юрид. наук: 12.00.05 / Академия труда и социальных отношений. – М., 1991. – 20 с.
75. Меронюк Л.В. Основні напрями діяльності профспілок за сучасних умов. Сучасний профспілковий рух в Україні та проблеми його консолідації. (Матеріали Національної науково–практичної конференції) / Збірник наукових статей. – Київ.: АПСВ, 2000. – С.179-183.
76. Толкунова В.Н. Трудовое право: Курс лекций. – М.: ТК Велби, Проспект, 2003. – 320 с.
77. Гусов К.Н., Толкунова В.Н. Трудовое право России: Учеб. – М.: ТК Велби, Изд–во Проспект, 2003. – 496 с.
78. Трудовое право: Учебник / Под ред. О.В.Смирнова. – 4–е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект, 2001. – 448 с.
79. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 776 с.
80. Курс российского трудового права. В 3 Т. Т.1: Общая часть / Под ред. Е.Б.Хохлова. – СПб.: Из–во С.–Петербургского ун–та, 1996. – 573 с.
81. Аппаков А.А. Некоторые проблемы реализации защитной функции профсоюзов в переходный период // Правоведение. – 1998. – №2. – С.103-106.
82. Осовий Г.В. Профспілковий рух в Україні: нова соціальна роль, стан та перспективи розвитку // Профспілки України. – 2001. – №1. – С.3-25.
83. Стоян О. Профспілковий рух в умовах утвердження незалежності України // Профспілки України. – 2002. – №5. – С.10-17.
84. Временные правила “О профессиональных обществах, учреждаемых для лиц, занятых в торговых и промышленных предприятиях, или для владельцев этих предприятий” от 4 марта 1906 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабочего и крестьянского правительства. – 1906. – Том 1. – ст.308.
85. Кисилев И.Я. Трудовое право России. Историко–правовое исследование. Учебное пособие. – М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА. М), 2001. – 384 с.
86. Нариси історії професійних спілок України / Федерація профспілок України. Головний редактор О.М.Стоян; керівник авторського колективу О.П.Реєнт. – Київ, 2002. – 732 с.
87. Постановление Временного Правительства “О собраниях и союзах” от 12 апреля 1917 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабочего и крестьянского правительства. – 1917. – Отдел первый. – №97. – ст.540.
88. Постановление Временного Правительства “О регистрации обществ, громад и союзов” от 21 июня 1917 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабочего и крестьянского правительства. – 1917. – Отдел первый. – №165. – ст.907.
89. Кодекс Законов о Труде РСФСР 1918 года // Собрание Узаконений РСФСР. – 1918. – №87–88. – ст.905.
90. Общее положение “О тарифе” от 7 июля 1920 г. // Собрание Узаконений РСФСР. – 1920. – №61–62. – ст.276.
91. Третий Всероссийский съезд профессиональных союзов. – М.: ГИЗ. – Ч.1, 1921. – 146 с.
92. Канторович Я. Профессиональные союзы. – М.: Л., 1925. – С.95.
93. Кодекс Законов о Труде УССР 1922 года // Собрание Узаконений и Распоряжений рабочего и крестьянского правительства. – 1922. – №52. – ст.751.
94. Антошин А. Профессиональное движение в России: Пособие. – М., 1925. – С.316.
95. Сукстанский Л.О. О расценочно–конфликтных комиссиях // Вестник профессионального движения Украины. – 1924. – №48. – С.46.
96. Варшавский К.М. Практический словарь по трудовому праву. – М.: “Красной газеты им. Володарского в ЛГР. – “Вопросы труда”, тип. – 1927. – 149 с.
97. Положение “О примирительных камерах и третейских судах” от 18 августа 1922 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабочего и крестьянского правительства. – 1922. – Отдел первый. – №45. – ст.560.
98. Войтинский И.С. Трудовое право. – М.: Юридич. изд–во НКЮ РСФСР, “Мосполиграф” 14–я тип. – 1928. – 128 с.
99. Постановление ЦИК СССР, СНК СССР и ВЦСПС “Об объединении Народного Комиссариата Труда Союза ССР с ВЦСПС” от 23 июня 1933 г. // Собрание Законодательства СССР. – 1933. – №40. – ст.238.
100. Постановление СНК СССР “О порядке издания инструкций, правил и разъяснений по применению законодательства о труде” от 21 августа 1934 г. // Собрание Законодательства СССР. – 1934. – №43. – ст.342.
101. Указ Президиума Верховного Совета СССР “Об образовании Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы” от 20 мая 1955 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1955. – №8. – ст.196.
102. КПСС о профсоюзах. – М.: Профиздат, 1967. – 666 с.
103. Указ Президиума Верховного Совета СССР “Положение о правах ФЗМК” от 15 июля 1958 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1958. – №15. – ст.282.
104. Положение Совета Министров СССР и ВЦСПС “О постоянно действующем производственном совещании на промышленном предприятии, стройке, в совхозе” от 9 июля 1958 г. // Собрание Постановлений СССР. – 1958. – №13. – ст.101.
105. Указ Президиума Верховного Совета СССР “Положение о порядке рассмотрения трудовых споров” от 31 января 1957 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1957. – №4. – ст.58.
106. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР “О совершенствовании планирования и усилении экономического стимулирования промышленного производства” от 4 октября 1965 г. // Собрание Постановлений СССР. – 1965. – №19–20. – ст.153.
107. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР “О передаче дополнительно на решение Совета Министров союзных республик вопросов хозяйствования и культурного строительства” от 4 октября 1965 г. // Собрание Постановлений СССР. – 1965. – №19–20. – ст.154.
108. Постановление Совета Министров СССР “Положение о социалистическом государственном предприятии” от 4 октября 1965 г. // Собрание Постановлений СССР. – 1965. – №19–20. – ст.155.
109. Указ Президиума Верховного Совета СССР “Положение о правах ФЗМК” от 27 сентября 1971 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1971. – №39. – ст.382.
110. Кодекс Законів про Працю УРСР від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до №50. – ст.375.
111. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки: прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради УРСР IX скликання 20 квітня 1978 р. – К.: Політіздат України. – 1987. – С.6.
112. Закон СССР “О профессиональных союзах, правах и гарантиях их деятельности” от 10 декабря 1990 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. –1990. – №51. – ст.1107.
113. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – ст.504.
114. Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М.Хуторян. – К.: Ін Юре. – 1999. – 180 с.
115. Указ Президента України “Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року” від 24 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №21. – ст.858.
116. Указ Президії Верховної Ради УРСР “Положення про порядок розгляду трудових спорів” від 20 травня 1974 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1974. – №22. – ст.325.
117. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Вільної профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття “професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації”, використаного в абзаці шостому частини першої статті 431 Кодексу законів про працю України (справа про профспілку, що діє на підприємстві) від 29 жовтня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – №45. – ст.1657.
118. Вісник Верховного Суду України. – 2000. – №2 (18). – С.13.
119. Архів Київського районного суду м. Харкова. – 2002. – спр.№2. – 108/10.
120. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 6 листопада 1992 р. №9 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. – №1. – С.375-387.
121. Науково–практичний коментар до законодавства України про працю // Б.С.Стичинський., І.В.Зуб., В.Г.Ротань. – 2–ге вид., доп. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – 1072 с.
122. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №11. – ст.79.
123. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве // Советское государство и право. – 1970. – №7. – С.104-108.
124. Бегов О.О. Роль ФЗМК при расторжении трудового договора по инициативе администрации. – М.: 1973. – 28 с.
125. Дріжчана С.В. Захист трудових прав громадян при укладенні і припиненні трудового договору в умовах формування ринку: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Українська державна юридична академія. – Х., 1994. – 26 с.
126. Пилипенко П. Про участь профспілок у трудових правовідносинах у світлі Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” // Право України. – 2000. – №9. – С.81-83, 90.
127. Трудовой кодекс Российской Федерации от 21 декабря 2001 г. // Собрание Законодательства Российской Федерации. – 2002. – №1. – Ч.I. – ст.3.
128. Комментарий к Трудовому кодексу Российской Федерации / Под ред. К.Н.Гусова. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – 672 с.
129. Сосна Б.И. Трудовые договоры (контракты) в Республике Молдова и в Российской Федерации в условиях рыночной экономики: теория и практика: Монография. – Кишинёв, 2001. – 352 с.
130. Сосна Б.И., Горелко Н.А. Трудовое право Республики Молдова: Научно–практическое пособие (с комментариями отдельных норм КЗоТа РМ). – Кишинэу, 2001. – 240 с.
131. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудових правовідносин в умовах формування ринкової економіки України. Дис... д–ра. юрид. наук: 12.00.05. – Л., 2001. – 388 с.
132. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты. Сравнительно–правовое исследование / Под ред. Э.Б.Френкель. – М.: Юристь, 2002. – 687 с.
133. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоретичні та практичні проблеми правового регулювання: Автореф. дис... д–ра. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 38 с.
134. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудових правовідносин в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис... д–ра. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2001. –36 с.
135. Данукин В.П., Тюрин А.Ф. Защита прав наёмного работника при переводах и увольнениях // Юрист. – 2000. – №6. – С.50-52.
136. Савченко А.О. Правове регулювання праці професорсько–викладацького складу вищих закладів освіти міністерства внутрішніх справ України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 18 с.
137. Бущенко П.А. Порядок укладення трудового договору як стадія реалізації права на працю // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. 2001. – Вип.51. – С.19- 27.
138. Справочник профсоюзного работника. – М.: Профиздат, 1948. – 640 с.
139. Смирнов Ю.П. Развитие органов охраны труда в системе советских профсоюзов. – М.: 1958. – С.36.
140. Справочник профсоюзного работника. – М.: Профиздат, 1958. – 736 с.
141. Справочник профсоюзного работника. – М.: Профиздат, 1978. – 446 с.
142. Закон України “Про внесення змін і доповнень до “Кодексу законів про працю УРСР” від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №3. – ст.10.
143. Коршунова Т.Ю. Комментарий к Федеральному закону «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности». – Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М.: ЗАО «Юридический Дом «Юстицинформ», 2002. – 128 с.
144. Коментар до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” / Під загальною ред. О.М.Стояна. – Київ: “Профінформ” ФПУ. – 2000. – 160 с.
145. Федерація професійних спілок України. Від з’їзду до з’їзду. 1997–2002. Ч.1. Звіт про діяльність Федерації профспілок України. Київ–2002, Профінформ ФПУ. – 176 с.
146. Звіт про роботу правов